2 12 14 Трикотаж Конспект лекцій ХП (Восстановлен)


Чтобы посмотреть этот PDF файл с форматированием и разметкой, скачайте его и откройте на своем компьютере.

1


МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ


УКРАЇНИ



КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА
ДИЗАЙНУ




І.В. ВАСИЛЬЄВА


Кафедра ергономіки і проектування одягу







ХУДОЖНЄ ПРОЕКТУВАННЯ

ОДЯГУ З ТРИКОТАЖУ




КОСПЕКТ ЛЕКЦІЙ


з ди
сциплін
и

«
Художнє проектуванн
я виробів легкої промисловості
ª
теми 5 і 6

для студентів

напряму 6.051602


Технологія виробів легкої промисловості

спеціалізації

«Моделювання, конструювання та художнє

оздоблення виробів легкої промисловостіª

денної та заочної форм навчання















КИЇВ КНУТД 201
4






2


Художнє проектування одягу з трикотажу
: конспект лекцій з
дисципліни «Художнє проектуванн
я виробів легкої промисловостіª
, т
еми 5 і
6
для студентів
напряму
6.051602 «Технологія виробів легкої
промисловостіª
,
спеціалізації

«Моделювання, конструювання т
а художнє
оздоблення виробів легкої промисловостіª,

денної та заочної форм навчання
/

Упор. І.В. Васильєва


К: КНУТД, 2014.


67 с.





Упорядники: І.В. Васильєва, доцент КНУТД





Рецензен

т К.Л. Пашкевич, к.т.н., доцент




Відповідальний за випуск зав
ідувач кафедри ергономіки і проектування

одягу
к.т.н., доцент Н.В. Остапенко




Затверджено на засіданні кафедри ергономіки і проектування одягу

Протокол


2 від

2

жовтня 2014 р.
























3

ЗМІСТ



Вступ

4

Тема

5
.

Загальні відомості про одяг

з трикотажу

4

Лекція
5.
1

Загальні відомості про трикотажні вироби

4

5
.
1.1

Класифікація і асортимент трикотажних виробів

4

5.
1.2

Способи виробництва трикотажних виробів

8

5.
1.3

Стандартизація трикотажних виробів

15

Лекція
5.
2.

Властивості трикотажу та

врахування їх при конструюванні виробів

17

5.
2.1

Характеристика основних властивостей трикотажу

17

5.
2.2

Врахування деформації розтягу трикотажу при конструюванні
трикотажних

виробів.

21

5.
2.3

Врахування розтяжності трикотажу при конструюванні виробів

24

Тема

6
.

Особливості проектування трикотажних виробів різних
асортиментних груп

26

Лекція

6
.
1

Особливості проектування одягу з трикотажу

26

6.1
.1

Характеристика методів формоутворення трикотажних виробів

26


6.1
.1.1 Конструктивний метод формоутворе
ння трикотажних виробів

27


6.1.
.1.2 Технологічний метод формоутворення трикотажних виробів

27

6.1
.2

Особливості конструктивного устрою базових конструкцій
трикотажних виробів

30


6.1
.2.1 Побудова конструкцій без виточок або зі зменшеним розхилом
виточ
ок методом шаблонів

33

6.1
.3

Особливості розробки конструкцій комірів стояк з трикотажного
полотна

35

6.1
.4

Особливості розробки конструкцій трикотажних виробів покрою
реглан в залежності від способів їх отримання (кроєні,
напіврегулярні, регулярні)

35

6.1
.5

Особливості розробки конструкцій трикотажних виробів з
суцільнокроєним рукавом

38

6.1
.6

Проектування трикотажних виробів прилеглої форми з високо
еластичних полотен


39

Лекція
6
.
2

Особливості технології виготовлення трикотажних виробів, які
впли
вають на їх конструктивний устрій

45

6.2
.1

Особливості технології виготовлення виробів з трикотажних

полотен
різної розтяжності

45

6.2
.2

Вимоги до технології виготовлення трикотажних виробів у
відповідності до галузевих стандартів

50


Контрольні питання

55


Список рекомендованої літератури

55


Додатки

57








4

Вступ

Метою викладання навчальної дисципліни
«
Художнє проектування виробів
легкої промисловості
ª є навчити студентів вирішувати задачі сучасного
п
роектування нових моделей одягу,

методам типово
го проектування одягу,
основам конструктивного моделювання з урахуванням різновидів
асортименту
одягу і властивостей матеріалів.

Сьогодні одяг з трикотажних полотен є одним з найулюбленіших видів
асортименту всіх без виключення споживачів. Важливу роль у в
ирішенні задач по
моделюванню і конструюванню трикотажних виробів відіграють

властивості
трикотажу, особливості технологічної обробки та способи виробництва
.
Саме цим
питанням присвячений даний курс лекцій.



Змістовний модуль 3

Художнє проектування одяг
у з трикотажу


Тема
5
. Загальні відомості про одяг з трикотажу


Лекція
5.
1.
Загальні

відомості про
трикотажні ви
р
оби


Полотно трикотажне

(від франц. tricotage)


текстильне полотно,
головним елементом структури якого являється

петля
.

Трикотажне полотно
скл
адається з протягнутих одна в одну петель, утворених з однієї чи багатьох
ниток (пряжі),
переплетених між собою у поздовжньому або поперечному
напрямках

[ДСТУ 2319
-
93]
.

Крім петель у структуру трикотажного полотна
можуть бути ведені накиди, протяжки, відрі
зки ниток тощо. Синонімом терміну
“полотно трикотажне” є “трикотаж”
.

Виріб трикотажний



виріб виготовлений із трикотажного полотна або
суцільнов’
язаний, призначений для одягу, головних уборів тощо [ДСТУ 2027
-
92].


5.1.1
Класифікація і асортимент трикотажн
их виробів

З трикотажних полотен виготовляються жіночі, чоловічі та дитячі
трикотажні вироби. Крім того з трикотажних полотен виготовляють білизну,
корсетні та верхні трикотажні вироби.

До білизняних виробів
належать

фуфайки, труси, блузи, сорочки тощо.

Ф
уфайка

(від народн.

куфайка)


трикотажний плечовий одяг, яким
укривають тулуб і частково чи цілком стегна й одягають безпосередньо на тіло чи
корсетні вироби [ДСТУ 2027
-
92]. Фуфайка може бути з довгими або короткими
рукавами. Зазвичай фуфайка має вшивні д
овгі або короткі рукава, малу об’ємну
форму, прилеглий силует, проте може бути і іншого конструктивного рішення.
Виго
товляють фуфайки з натуральних і синтетичних трикотажних полотен різних
кольорів та переплетення.

Різновидом фуфайки є футболка, тільник т
ощо.


5

Футболка

(від англ.

football

-

фут
бол)


це фуфайка або джемпер з ко
роткими
рукава
ми, які виготовляють з трикотажного полотна
різного волокнистого складу,
прикрашають і оздоблюють різними способами.

Майка

(від франц.
maillot
)


трикотажний плечовий
одяг з проймами без
рукавів і застібки, яким укривають тулуб або тулуб і частково стегна [ДСТУ 2027
-
92].

Верхні трикотажні вироби для жінок і дівчат виготовляються у відповідності
до ГОСТ 7474
-
88 “Изделия трикотажные верхние для женщин и девочек”, який
пер
едбачає наступний асортимент: жакети, джемпери, жилети, светри, куртки,
штани, шорти, спідниці, рейтузи, комбінезони, напівкомбінезони, спортивні
костюми, сарафани, сукні, халати, блузки, пальта, сукні
-
пальта.

Верхні трикотажні вироби

для чоловіків і хлопч
иків виготовляються у
відповідності до ГОСТ 28039
-
89 “Изделия трикотажные верхние для мужчин и
мальчиков”, який передбачає наступний асортимент: жакети, джемпери, жилети,
светри, куртки, штани, шорти, сорочки, комбінезони, напівкомбінезони, спортивні
костю
ми
.

Джемпер

(від англ.

jитреr



стрибати)


трикотажний плечовий верхній одяг
без застібки згори донизу, яким укривають тулуб і частково стегна [ДСТУ 2
027
-
92] (рис. 5
.1).



а б в

г


Рис. 5
.1
. Типові моделі жіночих трикотажних виробів (а,

б


джемпери,

в,

г
-

светри)


Джемпер спо
чатку був винятково спортивним одягом. З 20
-
х рр. XX ст.
джемпер почали носити і як одяг для відпочинку, подорожей та у побуті. Зазвич
ай
джемпер


це в’язаний з вовни або шовку трикотажний виріб з ру
кавами без
застібки і коміра, який одяга
ють через голову. Він може бути із застібкою тільки
зверху. Зустрічаються такі види джемпера: джемпер поло, сукня
-
джемпер,
джемпер
-
туніка.


6

Пуловер


ід англ. pull
-
over
-

одягати через голову)


це трикотажний
джемпер без коміра і застібки, що щіль
но облягає фігуру.

Светр

(від англ.

sweat
-

упрівати)


джемпер із коміром стояк висотою не
менше 5,0 см [ДСТУ 2027
-

92]. Зазвичай светр


це джемпер або фу
файка без
застібки з високим коміром, який закриває шию і одягається через голову.

Існує побутова назва трикотажних светрів з тонких вовняних, шовкових,
бавовняних і змішаних пряж, з високим коміром
-

водолазка
.

Назва походить,
вочевидь, від частини одягу

водолазів.

Анорак



літня трикотажна куртка для занять спортом або відпочинку без
застібки чи з застібкою
-
блискавкою з капюшоном та кишенею “кенгуру” спереду.
По низу куртки і рукавів може бути вставлений шнурок чи еластична тасьма.

Жакет

(від фр. jaquett
e


куртка)


плечовий верхній швейний або
трикотажний жіночий,

дівчачий

та трикотажний чоловічий одяг

із

рукавами,
розрізом або застібкою згори до низу, яким укривають тулуб і частково стегна
[ДСТУ 2027
-
92]

(рис. 5
.2)
.














а



б

в


Рис. 5
.2
. Типові моделі жіночих трикота
жних жакетів (а


фуфайка, б


жакет з
плоско
фангової машини,
в



жакет кроєний з трикотажного полотна)



Різновидом рейтузів є
лосини



щільно прилеглі

до тіла штани,
що
виготовляються з трикотажного полотна
з лайкрою.

Особливу групу трикотажних виробів складає
одяг для новонароджених



одяг для

дітей

віком до 9 місяців [ДСТУ 2027
-
92].

Асортимент одягу для новонародже
них:

Льоля

(від «лю
-
ліª



при
спів

у колискових піснях)


швейний або
трикотажний плечовий білизняний виріб для ново
народжених, із розрізом згори
до низу який вдягають безпосередньо на тіло та яким укривають тулуб [ДСТУ
2027
-
32]

(рис. 5
.3, г)
.

Розріз може бути розміщений спереду або ззаду
виробу.


7

Сорочечка



швейний або трикотажний плечовий одяг для новонароджених
із рукавами, розрізом у горішній частині переду або спинки, яким укривають і
частково стегна й вдягають безпосе
редньо на тіло [ДСТУ 2027
-
92]

(рис. 5
.3, д)
.

Кофточка



швейний аб
о трикотаж
ний

плечовий верхній одяг для
новонароджених, діте
й ясельної та дошкільної групи
з рукавами, розрізом згори
до низу,
яким

укривають тулуб або тулуб
і

част
ково

стегна [ДСТУ 2027
-
92]

(рис.
5
.3, а)
. Іноді у побуті кофточкою називають
трикотажний жі
ночий

светр

або

джем
пер,

жін
очу блузку або жакет з трикотажного полотна
, з застібкою чи без
неї.



а








б в







г


д



Рис. 5
.3
. Асортимент одягу для новонароджених: а


кофточка, б


повзунки, в


конверт, г
-

льоля
, д
-

сорочечка



Повзунки



шт
ани для новонароджених та дітей ясельного віку, які
закривають ступні ніг
(рис. 5
.3, б)
. Штани бувають з

нагрудником

або

бретелями
[ДСТУ 2027
-
92].

Чепчик



швейний або трикотажний головний убір для новонароджених із
зав’язками під підборіддям [ДСТУ 2027
-
92
].

Конверт



швейний або трикотажний виріб, що має форму конверта для сну
та прогулянки новонародженого
(рис. 5
.3, в)
.

Конверт може бути із

каптуром

і
рукава
ми [ДСТУ 2027
-
92].



8

Простиральце



швейний або три
котажний виріб з оздобленням для
загортання ново
народженого [ДСТУ 2027
-
92].

Підгузок


швейний або трикотаж
ний виріб для новонародженого для захисту
пелюшки від забруднення [ДСТУ 2027
-
92].


5.1.2.

Способи виробництва трикотажних

полотен та

виробів

Порядок розміщення петель у трикотажному полотні називається

т
рикотажним

пере
плетенням

[1]
.

Петлі розташовуються в площині полотна
вздовж, створюючи

петельний стовпчик,

або поперек, створюючи

петельний
рядок.

За кількістю ниток, які беруть участь у створенні одного петельного ряду,
трикотажні полотна поділяються на п
оперечнов’язані (
кулірні
)

та основов'язані
.

Поперечнов'язаним (кулірним
) (рис. 5
.4, а
)

називається трикотажне
полотно, у якому всі петлі одного ряду створено з однієї або кількох взятих разом
ниток

[1]
. Після закінчення одного ряду нитка переходить в насту
пний ряд і
збільшує довжину полотна. У зв'язку з цим поперечнов'язане трикотажне полотно
легко розпускається у напрямку петельних

рядків.

В

основов'язаному

трикотажному полотні
(рис.
5
.4, б)

кожну петлю
петельного ряду створено зі своєї окремої нитки. У ст
воренні полотна бере участь
система ниток, яку називають основою. У процесі створення основов’язаного
трикотажного полотна нитки зигзагоподібно переходять у петельні стовпчики,
тому петлі мають деякий нахил. Основов'язане трикотажне полотно не
розпускаєтьс
я в напрямку петельних рядків

[1]
.








а


б


Рис
. 5
.4. Види трикотажних полотен:

а



кулірне,
б



основов’язане


Поперечнов'язане

(кулірне) трикотажне полотно буває ручног
о та
машинного в'язання,
основов'язане



тільки машинного. Для виготовлення
полотен використовують трикотажно
-
в’язальні машини різних конструкцій.

Залежно від призначення трикотажні машини можуть мати один або два
ряди голок і, відповідно, одну чи дві гол
ечниці. Машини з однією голечницею


однофонтурні, з двома


двофонтурні (від франц.
la fonture



голечниця).
Відповідно і трикотаж: одинарний або однофонтурний, по
двійний, або

9


двофонтурний. Голе
чниця, на якій кріпляться голки, може мати плоску, круглу чи
овальну форму. Трикотажні машини поділяються на поперечнов’язані та
основов'язальні, плосков’яза
ль
ні

та круглов'язальні.

На плосков’язальних машинах виготовляють трикотажні полотна або плоскі
деталі трикотажних виробів, на круглов'язальних


трикотажне пол
отно або
вироби у вигляді трубок (панчохи, білизна або круглі трикотажні полотна).

Залежно від призначення трикотажні машини можна розділити на такі
групи: для виробництва білизняних виробів, верхніх, панчішно
-
шкарпеткових
виробів, рукавичних виробів, маши
ни спеціального призначення (для виробництва
беретів, бейок, комірів, мережив, краваток тощо).

Для здійснення процесу в’язання трикотажну машину має бути обладнано,
такими органами петлетворення: голками, платинами, пресом та нитководом.

Оздоблення трико
тажного полотна аналогічне оздобленню тканин та
визначається його сировинним складом. У процесі оздоблення трикотажні полотна
фарбують, піддають різним обробкам з метою поліпшення їхніх властивостей та
зовнішнього вигляду.

Трикотажні машини поділяються на
класи. Клас машини визначається
кількістю в’язальних голок, що припадає на прийняту умовну одиницю довжини
(англійський дюйм


25,4 мм) і зумовлює товщину полотна та товщину ниток, що
використовуються для в'язання. В’язальні машини, які містять в одному дю
ймі до
12 голок, належать до машин низьких класів, від 12 до 20


до середніх, понад 20


до високих

[1]
. Чим вищий клас машини, тим тонші полотна вона виготовляє
(табл.
5
.1).

Таблиця 5
.1


Асортимент трикотажних виробів відповідно до класу трикотажних маш
ин


Група виробів

Клас машин

Асортимент виробів

1

2,5÷3

Фасонні вироби, ручне в’язання

2

5÷8

Жакети, жилети, пальта

3

10÷14

Спідниці, штани, джемпери

4

16÷24

Білизняні трикотажні вироби


Основний показник структури трикотажного полотна


перепле
тення.

Переплетення


це якісна характеристика трикотажу, яка визначає порядок
чергування елементів петельної структури (петель, накидів, протяжок тощо), що
зумовлюють структуру, властивості та зовнішній вигляд трикотажного полотна
[1]. Трикотажне переплет
ення характеризується формою петель та їх взаємним
розташуванням.

Відповідно до прийнятої класифікації всі існуючі кулірні та основов’язані
трикотажні переплетення поділяються на чотири класи.

До
головних

переплетень належать найпростіші, що складаються
з
однакових елементів структури (петель). До головних кулірних переплетень
належать гладь, ластик та двовиворітна гладь; до головних основов’язаних


одинарні і подвійні переплетення ланцюжок, трико, атлас
[1]
. Такі переплетення
мають найпростішу структуру

і надають гладкості поверхні.


10









а




б

Рис.
5
.5.

Головні переплетення:

а



гладь;

б



ластик 1+1



Гладь



одинарне поперечнов’язане
переплетення, петлі якого утворено
послідовно однією ниткою вздовж петельних
рядків (рис.

5
.5,
а
). Гладь має високу
розтяжність, яка в ширину в 1,6 разів більша,
ніж у довжину. Головна вада


розпускальність.

Ластик



подвійне поперечнов’язане
(кулірне) переплетення, в якому обидва боки
складаються з лицьових та виворітних
петельних стовпчиків, чергування яких
називається рапортом (1+1, 3+2) (рис.

5
.5, б). Ластик 1+1 розпускається тільки
в
напрямку, зворотному в’язанню (обрізаний знизу край такого виробу не
розпускається). Ластики застосовують при виготовленні білизняних виробів, при
виготовленні деталей верхніх трикотажних виробів жакетів, светрів, рейтуз тощо,
а також для виготовлення бе
йок, поясів, напульсників, бортиків для панчішно
-
шкарпеткових виробів.


Похідні

переплетення утворені поєднанням кількох

головних переплетень,
взаємно
пов’язаних так, що між петельними стовпчиками одного розміщуються
петельні стовпчики другого або кількох
таких самих переплетень. Вони можуть
бути одинарними та подвійними
.

У результаті утворюються нові види переплетень
з новими властивостями, які за рахунок більшої щільності менше розпускаються.
До похідних кулірних належать переплетення похідна гладь та дво
ластик
(інтерлок), а до похідних основов’язаних


похідні трико (сукно, шарме) та похідні
атласів
[1]
.

Візерункові

переплетення створюють комбінуванням головних та похідних
переплетень і застосовують для отримання полотен з кольоровими, рельєфними та
ажурн
ими ефектами
[1]
.

Застосування візерункових механізмів дає можливість створювати на
трикотажних полотнах малюнки будь
-
якої форми та розміру: смужки, горохи,
геометричні фігури, орнаменти, фігури людей, пейзажі тощо. Введення
автоматичного відбору голок та

автоматичного перенесення петель надає
можливість створювати складні ажурні переплетення, що імітують мереживо та
гіпюр. Візерункові переплетення розділяють на такі види: поперечноз’єднані,
поздовжньоз’єднані, платировані, плюшеві, футеровані, утокові, пр
есові,
жакардові, філейні, зі зсувом, ажурні, ананасні, нерівномірні, перев’язані,
перевиті, кіперні.

До
комбінованих

належать переплетення, утворені поєднанням головних,
похідних і візерунчастих переплетень. Таке комбінування уможливлює отримання
трикотаж
них переплетень з новими візерунковими ефектами та властивостями
залежно від їх призначення
[1]
.

В межах кожного класу переплетення поділяються на поперечно
-

та
основов'язані, одинарні та подвійні

(рис.
5
.6
)
.

а

б


11





За способом виготовлення

трикотажні вироб
и поділяють


на кроєні,
напіврегулярні, регулярні,
суцільно
в’язані

та комбіновані.

Рис.
5
.
6. Класифікація трикотажних переплетень



12

Кроєні трикотажні

вироби

виготовляють з деталей, викроєних з

полотен
різних переплетень, що

виготовляються

на плоских та круглих машинах. На
плоских машинах виготовляєтьс
я
плоскі
трикотаж
ні полотна
, на круглих


у
вигляді трубки. Перевагою способу є можливість отримання моделей різної
складності,
істотним

недоліком
є великий відсоток відходів при розкрої (20
-
26%).

Напіврегулярними

називаються

вироби, які виготовляються з т
ак званих
купонів.
В таких виробах

на деталях
підкроюють

лише

ділянки
горловини,

пройми, окату рукава

(рис. 5
.7
)
.







лекала де
талей;







міжлекальні відходи від розкрою купонів


Рис.

5
.
7
. Схема розміщення лекал деталей на купонах для виготовлення
трикотажних виробів напіврегулярним способом


Трикотажні в
ироби в’яжуть на подвійних круглих машинах


інтерлок,
ластичних, фангових, оборотних (жакардових),
плоско
фангових

оборотного типу,
щ
о мають механізми, які дозволяють переходити від вироблення одного виду
переплетення

до іншого з утворенням на початку кожного купону краю, що не
розпускається (заробітку). Купони в’яжуться на машинах у вигляді безперервної
стрічки, в якій один купон відді
лений від іншого розділовим рядком одинарного
в’язання, який видаляється при розділенні купонів вручну. Купони з
круглов’язальної машини


це трубка полотна, що складається з заробітку (ластик
1+1, 2+2), основної частини (задане переплетення), відробітку т
а розділового
рядку.

При виготовленні ком
плекту купонів для однієї моделі

виробу враховується
довжина кожної деталі (стану светру чи сукні, рукава), а також кількість деталей,
яка може бути викроєна з одного купону. Правильний підбір в’язальних машин за
ді
аметром та точний розрахунок необхідної довжини купонів дозволяє різко
скоротити відходи при розкрої. Ширина купону дорівнює ширині деталі, або
деталь укладається ціле число разів в купон.


13

Рис. 5
.8. Схема
в

язання деталей регулярних виробів: а


спинка, б


полочка, в


рукав



Перевагою купонного способу в’язання перед кроєним полягає в тому,
що
після підкрою деталі не потребують підшивання нижніх країв (низу полочки,
спинки, спідниць та рукавів), окрім того, пояс виробу чи манжети можуть бути
вироблені іншим переплетенням, ніж стан виробу, причому ця обробка складає
єдине ціле зі станом чи рук
авом.

Регулярні

трикотажні вироби



вив'язують пов
ністю

(рис. 5
.8
)
. Д
еталі

таких
виробів

майже не потребують підкрою, тому відходи сировини при цьому способі

виготовлення

не більше 3

5%.




а

б

в

В’язання деталей

регулярних
трикотажних

виробів

здійснюєт
ься на
плоско
фангових

та котонних машинах. На відміну від напіврегулярного способу,
окрім міцного заробітку
здійснюється

в’язання контурів деталей у відповідності
до заданої форми

(рис. 5
.9
)
. В деталях, отриманих на котонних машинах,
виконується підкрій ли
ше вирізу горловини, а в деталях з
плоско
фангових

машин
окрім горловини, виконується незначний
підкрій пройми та окату рукава.

Нижній край, як правило, заробляють на початку в’язання, а інші контури
утворюються за рахуно
к зміни кількості голок, тобто з
баво
к та прибавок петель в
процесі в’язання. Деталі майже не потребують додаткових розкрійних операцій та
з’єднуються без обметування країв на швейни
х машинах ланцюгового стібка
.


Регулярним способом отримуют
ь дрібні деталі (кишені, коміри
, клапани,
бе
йки, п
оя
си

та ін.), що використовуються при виготовленні кроєних трикотажних
виробів.


Регулярні трикотажні вироби в’яжуть на машинах по детально: перед або
пілочки, спинку або рукава, комір, бейку, кишені або клапани. На плоскофангових
машинах та подвійних котонн
их в’язання деталей здійснюється повністю на одній
машині.


14

Рис. 5
.9.
Про
цеси збавки (а) і прибавки (б) петель для
отримання контурів деталей виробів









Для полегшення процесу виготовлення трикотажних виробів застосовують
деякі технологічні прийоми. Так, наприклад, вже під час в’язання можна намітити
розташування ліній підгину борту, від
гину манжети та
місця розташування

кишені
на виробі. Правильний чіткий підгін борту по петельному стовпчику буде
забезпечений, якщо при в'язанні на
плоско фанговій
машині вивести голку з
роботи по всій довжині. Трикотаж в цьому місці неначе перел
омиться на

інший
бік (рис. 5
.
10
).
У напульсниках, комірцях, манжетах точний згин в одинарному
переплетенні забезпечують ряди меншої щільності; в подвійному


по лінії
відгину можна пров'язати 2
-
4 рядка переплетенням валик з лицьового боку. Це
переплетення забезпечує

чітку лінію згину. У виробах, де використовуються
накладні кишені, точність пришивання забезпечує вистав голок (відмітка бокових
ліній). Обробка горловини трубчатою гладдю забезпечує більш рівномірну
посадку.

Перед початком в’язання оператор отримує техно
логічну карту параметрів
виготовлення деталей на машині. По закінченню в’язання деталі комплектуються
та потрапляють на підготовчі операції, де відбувається зшивання бічних країв. Ці
операції необхідні для здійснення процесу обробки виробів, який включає в

себе
запарювання на формах або у вільній формі. Після
2
-
3 діб витримки,
виконують
розкрій

виробу.

Комбінованими

називають вироби, в яких поєднуються кроєні та в'язані
деталі.

Суцільнов

язані




вироби, форма яких досягається при в’язанні виробу в
автом
атичному режимі. Виготовлення таких виробів вимагає мінімальної кількості
швейних операцій (безшовна технологія). Така технологія прийшла з панчішно
-
шкарпеткового виробництва і є найбільш складною, а для верхніх виро
бів вимагає
застосування плоско
фангових
електронних в’язальних машин останнього
покоління, що мають систему обрізання та захоплення нитки. Сфера застосування
а
є

б


15

цієї технології величезна


нижня білизна, одяг для плавання, спорту та активного
відпочинку. Все більше застосовується технологія з’єднан
ня деталей плоскими
швами, що значно підвищує якість та естетичний вигляд виробів.






а б в


Рис. 5
.10
.
Вив’язування

ліній підгину борту (а),

відгину м
анжети (б) та місця розташування кишені на виробі (в)



1.3
.

Стандартизація трикотажних виробів

Розмірна стан
дартизація трикотажних виробів
здійснена відповідно до
діючої типології фігур населення.

У

зв'язку з розтяжністю трикотажних полотен

по ширині
поло
тна

варіації фігур не враховуються;
проектування

здійснюється на
фігури II
повнотної

групи.

Розміри трикотажних виробів

на товарному ярлику позначаються по
-
різному в залежності від асортиментної групи, до якої
належить

виріб. Розмір
жіночих суконь

познача
ється повними значеннями трьох провідних ознак: зросту,
обхвату грудей третього, обхвату стегон з врахуванням
виступу живота
(наприклад, 158
-
96
-
104). При цьому передбачений випуск виробів в 6
з
ростах (від
146 до 176).

Для джемперів, жакетів, блуз
ок вказуют
ься
зріст

і обхват грудей

третій
, при

чому інтервал по
росту складає не 6, а 12 см, тобто вироби випускаються в
здвоєних

ростах (наприклад: 158,164
-
96
-

). Спідниці також випускаються в
здвоєних

(подвійних)

з
ростах, але окрім росту


вказується обх
ват стегон

(наприклад, 170, 176
-

-

104).

Для поясних трикотажних виробів величина обхвату грудей н
е вказується.
Д
ля жіночих штанів

вказується л
ише обхват стегон, в чоловічих


талії. Для
купальн
их костюмів I виду (одиничних)


зріст, обхват грудей, обхват стегон (з
інтервалом по зросту 12 см
, наприклад 146, 158
-
88
-
96); купальних костюмі
в П
вигляду (подвійних)


обхвати грудей третій і четвертий, а також

обхват стегон

16

(наприклад, 88
-
72
-
96). Для чоловічих сорочок проставляються зріст, обхват шиї,
обхват грудей (наприкл
ад, 182
,

188
-
42
-
100).

Верхні трикотажні вироби промислового виробництва виготовляють на
типові фігури відповідно до діючої розмірної типології населення. Верхні
трикотажні вироби для жінок виготовляють на
з
рости типових фігур: 146, 152,
158, 164, 170, 176
см (ОСТ 17
-
326
-
81)
(табл. 1.2
)
[3]. При цьому куртки, джемпери,
жилети, светри, жакети, блузки, спідниці та шорти виготовляють на спарені
з
рости
типових фігур, а саме: 146, 152 см; 158, 164 см; 170, 176 см. Сукні, сарафани,
халати, сукні
-
пальта,
штани
, рей
тузи виготовляють на типові фігури кожного із
зазначених
з
ростів.


Таблиця 5
.
2

Маркування верхніх жіночих і чоловічих виробів


Вид виробу

Зріст типової
фігури
, см

Обхват
грудей
,
см

Обхват
стегон
, см

Обхват
талії
, см

Чоловіки

Жінки

Костюми, комплекти

виробів чоловічі

158

164

170

176

182

188




-

88, 92

96, 100

104, 108

112, 116

120





-



Не
вказується

Костюми і комплекти
жіночі з штанами




-

146

152

158

164

170

176

88, 92

96, 100

104, 108

112, 116

120


96, 100

104, 108

112, 116

120, 124

128

Не
вка
зується

Костюми, комплекти
жіночі з
і

спідницями




-

146, 152

158, 164

170, 176

88, 92

96, 100

104, 108

112, 116

120, 124

128, 132

136, 140

96, 100

104, 108

112, 116

120, 124

128, 132

136, 140

144,148

Не
вказується

Жакети, джемпери (м,
ж), жилети, светри
,
куртки

158, 164

170, 176

182, 188

146, 152

158, 164

170, 176

88, 92

96, 100

104, 108

112, 116

120



-

Не
вказується


Верхні
трикотажні вироби

для жінок виготовляють наступних розмірів за
розмірною ознакою "обхват грудей третій ” (ОгІІІ)


від 88 до 140
см.


17

Міжрозмірна різниця для верхніх
трикотажних виробів

жіночих складає 4
см. Міжростова різниця для верхніх жіночих
верхніх трикотажних

складає:



за довжиною джемперів, жилетів, светрів, жакетів, блузок, спідниць


4,0 см;



за довжиною коротких плечових вир
обів


2,0 см;



за довжиною шорт


2,0 см;



за довжиною довгих рукавів перелічених плечових виробів


4,0 см;



за довжиною суконь, сарафанів, халатів, суконь
-
пальт


3 см;



за довжиною довгих рукавів суконь, халатів, суконь
-
пальт


2 см;



за довжиною штани та р
ейтузів


4 см.

В
ерхні
трикотажні вироби

для чоловіків виготовляють на наступні
з
рости
типових фіг
ур: 158, 164, 170, 176, 182, 188
см (ОСТ 17
-
325
-
86) [5]. При цьому
куртки, джемпери,

жилети, светри, жакети, сорочки, шорти виготовляють на
спарені
з
рости

тип
ових фігур, а саме: 158, 164 см; 170, 176 см; 182, 188 см.

Штани

виготовляють на типові фігури кожного із зазначених
з
ростів.

В
ерхні
трикотажні
чоловічі
вироби

виготовляють наступних розмірів за розмірною ознакою

"обхват
грудей третій

” (ОгІІІ)


від 88 до

140 см.

Міжрозмірна різниця для
верхніх
трикотажних виробів

чоловічих складає 4 см. Між
з
ростова

різниця для
верхніх
трикотажних
чоловічих

виробів

складає:



за довжиною курток, джемперів, жилетів, светрів, жакетів, сорочок


4
,0

см;



за довжиною коротких пле
чових виробів


3
,0

см;



за довжиною шорт


2
,0

см;



за довжиною довгих рукавів перелічених плечових виробів


4
,0

см;



за довжиною
штани



4
,0

см


Лекція
5.2


Властивості трикотажних полотен


та врахування їх при конструюванні виробів


5.
2.1. Характеристика
основних

в
ластивостей

трикотажних полотен


Трикотажні полотна мають ряд цінних властивостей: вони м’які, еластичні,
не
заважають рухам людини, навіть при щільному приляга
нні. Трикотажні
полотна стійки до стирання

і
майже не зминаються, добре драпіру
ються,

мають
високі гігієнічні властивості


велику повітро
проникнисть (в 8
-
9 разів більшу ніж
у тканин) і гігроскопічність, добрі теплозахисні властивості. Структура
трикотажного полотна і його властивості визначаються переплетенням,
параметрами і фактурою.

В
ла
стивості трикотажних полотен

грають

важливу роль в рішенні задач
конструювання трикотажних виробів
. Д
о основних з них відносяться:

Розпускання

-

це здат
ність вільних петель висковзувати одна з одної при
натягуванні нитки, яка ї
х

створює, та при обриві

нитк
и


в петл
і. При руйнуванні
петлі, розірван
н
і

нитки може розпуститись увесь
стовпчик

(ефект „біжать петлі”).
Це може відбуватись

також і

при розкроюванні деталей.


18


Рис. 5
.1
1.

Розпуск кулірної гладі




Рис. 5
.
1
2.
Прорубка трикотажного


полотна



Розпускання полотна залежить від виду трикотажного пе
реплетення.
Найб
ільші розпуск альні вла
стивості

мають полотна

перепле
тення гладь

(
рис.
5
.
1
1
)

та виворітне.

Роз
пускання залежить також від тов
щини,
сировинного

складу та структури

пряжі

(ниток), щільності в'язання та виду оздоблення полотна.
Більш щільне

трикотаж
не полотно

розпускається м
енше,
ніж менш щільне
.
Меншу здатність до

розпус
кання, за
вдяки силам тертя, мають

трикотаж
ні полотна, вироблені

з пухнастої
або фа
сонної пряжі
, з текстурованих ниток
.
При збільшенні щільності
трикотажного
полотна
збільшується прорубування ниток в
кроєних трико
тажних виробах і виникає
загроза

роз
с
пуску

петель (особливо в
полотнах з віскозної та ацетатної пряжі
).
Апрету
вання, каландрування, ворсування
полотен зменшує
їх
розпускання.


Розпускання більш характерне для
поперечнов’язаних три
колажних полотен.
Основ
ов'язані

трикотаж
ні полотна мож
у
ть

розпускатися лише уздовж петельних
стовпчиків

у напрямку, зворотному в'язанню
.

В кроєних трикотажних виробах для зменшення розпускання та спускання
петель всі зрізи ретельно обметують спеціа
льними краєобметувальними швам
и,
а
також вживають заходи для запобігання прорубування ниток голкою швейної
машини при пошитті виробів.

В залежн
ості від ступеню розпускання

використовують різні види
з'єднувальних швів. У виробах з
полотен, що сильно розпускаються,

перед
р
озкроєм необхі
дно вздовж контуру

деталі прокласти строчку ланцюгового сті
бка,
а м
одель повинна мати мінімум членувань.

Задача проектувальника


передбачати мінімальну кількість швів у моделі,
проектувати достатні припуски на шви (не менше 1,0 см), застосовувати
зшивал
ьно
-
обметувальне обладнання при
виготовленні виробів
.


Прорубка трикотаж
ного полотна

(пошкодження швейною голкою)

(рис. 5
.
1
2
)

можлива через неправильно підіб
рану
голку, жорсткість трикотажного полотна,
що на
бувається

при обробці, відбілюванні
та

непр
авильн
ому технологічному режимі
.
Це н
егативна властивість, яка приводить до
руйнування петлі (нитки) голкою під час
зшивання деталей. Як результат цього


розпускання.
Це
й

недолік усувається
підбиранням

голки відповідного номера
.

Закручування




характерна нега
тивна властивість для трикотажних полотен


19

одинарних переплетень, яка ускладнює процеси розкрою та зшивання деталей.
Чим більше пружність нитки та щільність в'язання, тим сильніше закручується
полотно
.
Ступінь закручування залежить від виду волокна т
а переп
летення.
Гладке

трикотаж
не полотно

із вовняної пряжі має закручування сильніше, ніж
з
бавовни,

через

більшу пружність

вовни, ніж бавовни
.

Закручування трикотаж
ного
полотна

може виникати в напрямку петельних рядків та петельних стовпчиків.
Найбільше закручу
вання мають полотна з переплетень гладь, ланцюжок, трико та
атлас. Зменшенню закручування сприяє апретування, каландрування та
вирівнювання ширини, а також стабілізація полотен, які виготовлені з
термопластичних ниток парою. Також для зменшення закручуванн
я в виробах
вздовж віль
них країв деталей (бортів, відльо
ту коміру тощо
) вив’язують декілька
рядків іншим більш стабільним переплетенням або пришивають додаткові планки
та тасьму.

Задача проектувальника


передбачати достатні припуски на шви, оскільки
закр
учений край
зрізується

краєобметувальною машиною

під час обметування і як
наслідок

викликає
звуження

виробів порівняно

з проектними вимірами
.

Усадка



проявлення релаксаційних процесів, величина відносної зміни
довжини або ширини після проведення деяк
их оп
ерацій (розкрою, шиття, волого
-
теплової обробки
, експлуатації) або по закінченню якого
-
небудь часу (в процесі
в'язання та оздоблення
,

фарбування, сушки, каландрування). Величина усадки
залежить від режиму в'язання та оздоблювального обладнання. Величина ус
адки
д
ля кроєних трикотажних виробів
по дов
жині

коливається в межах 1
-
15%, і

повинна бути врахована як при моделюванні виробів так
і при розробці
остаточних лекал

додаванням додаткових припусків на усадку відповідно до
показника К
у



коефіцієнта усадки за
даними дослідження полотна. Усадка
полотна може відбуватись як у поздовжньому так і у поперечному напрямках.

Показником якості, що характеризує усадку є зміна лінійних розмірів після
різних обробок. Так т
рикотажні полотна з бавовни та віскозного волокна п
ід час
прання
змінюють свої лінійні розміри

так:
в поздовжньому напрямку
з
меншуються, а в поперечному збільшуються.
При конструюванні такої білизні
необхідно передбачити деякі звуження виробів за шириною та невеликі припуски
по довжині з урахуванням величи
ни усадки полотна.

Товщина

тако
ж впливає на конструкцію виробу
. Товщина білизняних
виробів в залежності від виду переплетення та сиров
ини складає

від 0,36 до
0,92
мм, верхні
х
від 2,3 до
5 мм.
При конструкції виробів з полотен товщиною більше 3
мм передбаче
ний припуск на товщину

(табл. 5.3
)
.


Таблиця

5.3

Запропоновані величини припусків на товщину
трикотажного
полотна


Вид полотна

Товщина, см

Припуск, см

з круглов’язальних машин
10 кл.

0,35

1,1

з
круглов’язальних машин
8 кл.

0,39

1,2

з п
лоско
-
фангових маш
ин

8 кл.

0,46

1,4

Будь
-
які полотна

≥ 0,3

товщина × 3


20

Перекіс петельних стовпчиків



негативна властивість трикотажних
полотен, яка погіршує процес розкрою, зовнішній вигляд, викликає деформацію
виробів при експлуатації. Доп
устима вели
чина кута перекосу




4
-
8° залежно від

виду полотна. Засоби усунення


використання пряжі з різним крученням,
трощених ниток в два кінці.

Оптичними властивостями
трикотажних полотен є

колір, блиск, характер
візерунка, фактура. При конструюванні ці властивості відіграють важ
ливу роль,
оскільки створюються умови різноманітного відображення світла поверхнею.

Форма одягу теплих та світлих тонів або з блискучою поверхнею сприймається
об'ємніше і здається більших розмірів, ніж одяг із темних та холодних тонів.

Здатність трикотажу

до формування


це здатність його покривати тіло
людини без утворення складок, зморшок, перекосів завдяки високій розтяжності.
Здатність до формування певним чином ускладнює процеси конструювання
трикотажних виробів.

З іншого боку, вона дозволяє проектува
ти
вироби

з
мінімальною кількістю форм
отворн
их елементів.


Пілінг
ування



утворення пілей на поверхні полотна в результаті стирання.
Пілінг характеризує властивість полотна утворювати на своїй поверхні пухкі
кульки (пілі) із сплутаних волокон.

Полотна з вм
істом синтетичних та вовняних
волокон більш схильні до пілінгування, ніж з бавовняних та віскозних.

Розтяжність



під дією навантаження трикотажне полотно розтягується та
деформується, але після його зняття може частково або повністю відновлювати
форму. Р
озтяжніст
ь


основна властивість трикотажних полотен
, яка відрізняє
їх

від інших матеріалів для одягу, приводить до зміни форми та лінійних вимірів
виробів у процесі їх виготовлення та експлуатації.

Розтяжність трикотажних полотен

складає

повну де
формацію,

що
утворюється

з
умовно
-
пружної деформації (усадки) і з умовно
-
залишкової. Ці
види деформації розтягу виникають в процесі виготовлення і експлуатації виробів.
Їх також обов’язково необхідно враховувати при проектування трикотажних
виробів.

Розтяжність тр
икотажного полотна може відбуватися за трьома напрямками:
довжиною, шириною та діагоналлю. Розтяжність по одній з осей носить назву
одноосновної. Розтяжність полотна по довжині (вздовж петельних стовпчиків)
називається повздовжньою одноосновною розтяжністю
, по ширині (вздовж
петельних рядів)


поперечною одноосновною розтяжністю, а в напрямку
діагоналі


перекосом. Серед гладких одинарних переплетень найбільшу
розтяжність має кулірна гладь (як за довжиною так і за шириною).

Деформація



це процес зміни лін
ійних параметрів полотна при розтягнені
його в повздов
жньому або поперечному напрямку

або одночасно в обох напрямах.

Повна д
еформація розтяжності трикотажного полотна

складається з
пружної, еластичної та пластичної.
Розтяжність може бути пружною та
не
пружн
ою

(залишковою)
.
Після
зняття навантаження доля деформації розтягу
трикотажного полотна, так звана умовно
-
пружна деформація, яка для більшості
п
олотен
складає 60
-
90% повної деформації
, зникає. Значна частина
високо
еластичної і пластичної деформації
, яка п
редставляє

собою умовно
-

21

залишкову
деформацію і проявляється в процесі використання виробів
спотворюючи його форму і зовнішній вигляд


залишається.

На пружно
-
пластичні властивості трикотажних полотен
впливає

не лише
вид переплетення, але й
сировинний

скла
д пряжі.

Від значення
пружної, еластичної та пластичної деформації трикотажного
полотна
буде залежати величина припуску на свободу облягання. Чим більше
значення пружної деформацій, тим краще виріб облягає фігуру та довше зберігає
початкову форму.

Найбіль
ша пружність у вовни, натурального шовку, деяких синтетичних
волокон. Введення в полотно еластомерних ниток дозволяють
отримувати полотна
з розтяжністю

до 500%. Більшість трикотажних полотен мають різну ступінь
розтяжності за довжиною та шириною. Трикотажн
і полотна за розтяжністю
розділяють на 3 групи (
розглянемо нижче).

Пружнє

ви
довження

(пружн
а

деформація) трикотажного полотна

при його
розтягуванні


властивість, що в більшій мірі визначає
його
застосування.
Трикотажні вироби з пружнім
ви
довженням зручні
в носінні, тому що вони добре
облягають тіло, не заважають рухам та не втрачають своєї первинної форми після
зняття навантажень
.

Т
рикотажні полотна з вовняних волокон характеризуються
значним пружнім
ви
довженням, що дає можливість таким полотнам повертати
свою первісну форму після розтягнення. Трикотажні

полотна з бавовняних і
віскозних волокон мають добрі
показники

ви
довження, але малу пружність.
Полотна з ацетатних волокон характеризуються більшою пружністю, внаслідок
ч
ого вироби з них в процесі носіння

к
раще зберігають форму, ніж вироби з
віскозних полотен.



Здатність трикотажних полотен

до деформування під дією навантаження
впливає

на процеси виготовлення виробів, тому

настил полотен перед
розкрійними операціями необхідно робити без натягування полотна
для
запобігання зміни розмірів викроєних деталей. Під час зшивання необхідно
застосовувати
високо еластичні шви
, щоб запобігти їх руйнуванню під час
носіння.

Під дією маси виробу в переплетеннях з рухливою структурою, особливо з
важкої, гладкої, слизької п
ряжі або ниток (наприклад, віскозних), петлі
витягуються. Тому виріб з великою масою може значно подовжитися
(витягнутись), а по ширині скоротитися (звузитися). Якщо деталі

виробу
проектуються з трикотажних полотен

різних переплетень, вони можуть мати різн
у
розтяжність як за довжиною, так і за шириною. Все це необхідно враховувати при
розробці конструкції.



2.2

Врахування деформації розтягу трикотажу при конструюванні
трикотажних

виробів



При к
онструюванні виробів з трикотажних полотен

необхідно враховува
ти
їх розтяжність. Її слід брати до уваги при виборі припусків на вільне облягання чи
звуження по ширині виробу.

Розтяжність трикотажного полотна

призводить до
розширення деталей в поперечному напрямку та зменшенню їх довжини.

22

Розтяжність полотна визначає
габаритні розміри деталей виробів, а також
конструктивні особливості, наприклад: можливість створення виробів прилеглого
силуету без виточок.

В залежності від ступеня розтяжності за шириною під дією однакових
динамічних навантажень (600 г) всі трикотажні
полотна розділені на 3 групи
(згідно ГОСТ 28554
-
90)
(табл. 5.4
). Показник розтяжності визначається у
відсотках

за стандартною методикою (ГОСТ8847
-
85)
.

Таблиця 5.5


Групування трикотажних полотен за розтяжністю


Групи
розтяжності
полотен

Розтяжність

полотен

за
шириною, %
(стандартна
методика

ГОСТ
8847
-
85
)

Переплетення полотна

1 група

Від 0 до 40

Полотна

пресо
вих переплетень з
кругло
фангових машин

2 група

Від 40 до 100

Полотна з плоскофангових та
кругло
фангових машин

3 група

Більше 100

Ажурні полотна, по
лотна з синтет
ичних
волокон з плоскофангових та
кругло
фангових машин, полотна з
додаванням еластичних ниток


При деформації розтягу в трикотажних полотнах проявляються як пружні
так і пластичні
властивості. Пружність трикотажних полотен

забезпечує
збереже
ння форми та лінійних вимірів виробів під час експ
луатації. Пластичність
трикотажного полотна

приводить до накопичення залишкових деформацій, яка
перешкоджає збереженню форми
та вимірів виробів під час експлуатації
.

Різні полотна мають різну здатність до н
акопичення залишкової деформації,
але відомо, що більша її частина проявляється у перші 3 дні
експлуатації

виробів.
Через 7 днів
експлуатації
приріст залишкової деформації практично припиняється
і не спостерігається надалі
[9
].

Показник залишкової деформац
ії Е
з

(в літературі російською мовою Е
у.о



“условно
-
остаточная

деформаци
я

, за ГОСТ 8847
-
85 російською мовою
Е
н




необратимая
деформаци
я”
).

Показник розтяжності та показник залишкової
деформації Е
з

визначається за методикою


ГОСТ 8847
-
85.

За здатністю
н
акопичувати залишкові деформації полотна поділяються на 3 групи

(табл. 5.5
)
.

При проектуванні одягу з трикотажних полотен використовують не тільки
позитивні, але й від’ємні величини припусків. Наприклад, в корсетних виробах,
що найбільш щільно прилягають д
о тіла, для коригування окремих ділянок фігури
(живота, талії) надаються від’ємні припуски. Одяг з відносно малим видовженням
при розтягненні (малорозтяжні трикотажні полотна) конструюють з позитивними

23

припусками до поперечних розмірів. Вироби прилеглих си
луетів конструюють з
нульовими або від’ємними припусками за шириною виробів.



Табл
иця 5.5

Групи трикотажних полотен у

відповідності до величини
залишкові
деформації


Г
руп
и

полотен

Показник залишкової деформації Ез, %

Група малих деформацій

Група малих д
еформацій

Група малих деформацій

Від 0 до 2,0

Від 2,1 до 5,0

Від 5,1 і більше


При визначенні значення мінімально
-
необхідного припуску до поперечних
розмірів трикотажних виробів враховується зручність експлуатації (максимально
-
допустимий тиск одягу на тіл
о людини, дихання, що не порушує, кровообіг і
свободи рухів), стійкість розмірів і форми виробу в процесі носіння, відсутність
спотворення малюнка і фактури полотна.

Розтяжність трикотажних полотен враховується в теперішній час

в
основному при визначенні п
рибавки на свободу до ширини виробу. Так,

ГОСТ
7474
-
88 “Изделия трикотажные верхние для женщин и девочек. Общие
технические условия”

для полотен різних груп розтяжності рекомендує
застосовувати наступні
мінімально необхідні прибавки
:





для полотен
1 гру
п
и

розтяжності

+2
,0
...+4
,0

см;




для полотен
2 груп
и



0...+2
,0

см
;




для полотен

3 груп
и



звуження по ширині виробу

від

2
,0

см

до 26 %.

Однак такі рекомендації є надто загальними і не дозволяють в повній мірі
в
икористати властивості трикотажного полотна

дл
я створення формостійкого
одягу високої якості.

В таблиці 5.6

наведено величини мінімальних
конструктивних прибавок за шириною і довжиною

в залежності від
групи
розтяжності полотен.

Таблиця 5.6

Рекомендовані величини

мінімальних конструктивних прибавок

за
шириною і довжиною

трикотажних полотен


Групи розтяжності полотен

Прибавка

за
шириною, см

Прибавка

за
довжиною, %

1 група

+ 2

1

2 група

0

2
-
2,5

3 група


2

3
-
5


Величина мінімально необхідного припуску на свободу
пройми

залежить від
властивостей мат
еріалу. Наприклад, для жіночих суконь з тканин її величина
с
кладає 2...2,5 см, а з трикотажного полотна
, залежно від його властивостей, може

24

бути значно менш
е, навіть від’ємна
. У трикотажних виробах з розтяжних полотен
пройму навіть для класичних вшивних р
укавів проектують вужчою, ніж у виробах
з тканини, оскільки при вшиванні рукава саме нижні ділянки пройми, що
визначають її ширину, і відповідні їм ділянки окату рукава розтягуються більш за
все
.

Способи побудови креслень деталей
одягу з трикотажних полоте
н

залежать
від розтяжності полотна і способу виробництва трикотажних виробів. Виконання
базової конструкції трикотажного виробу так само, як і одяг з тканин, включає
побудову базисної сітки креслення і нанесення на неї контурів основних деталей.

При побудо
ві креслень деталей одягу з полотен
1
-
ої

групи розтяжності вони
можуть бути без змін і доповнень.

При проектуванні одягу з полотен
2
-
ої

групи розтяжності побудова
виконується,
як і в першому випадку. Прибавки можуть мати як позитивні так і
від’ємні

значен
ня
, вир
оби проектуються без плечових, а

часто і
без

нагрудної
виточок.

Посадки матеріалу на
необхідних
ділянках закріпляються кромкою.

Особливістю побудов
и конструкції щільно прилеглого

трикотажного виробу
з полотна
3
-
ої

групи розтяжності є розрахунок кон
струкції з врахуванням відсотка
звуження
.



2.3

Врахування розтяжності трикотажного полотна

при конструюванні
виробів

Розтягова д
еформація трикотаж
ного полотна

ε після зняття
навантаження складається з пружної ε
у
, еластичної ε
е

і пластичної ε
п

(залишкової)
.
Доля зникаючої частини деф
ормації, так звана умовно
-
пружна

деформація (ε
у.у
)
для більшості полотен складає 60...90%. Значна частина еластичної і пластичної
деформацій є умовно
-
залишковою деформацією ε
у.о
, яка виявляється в процесі
експлуатації
, спотворюю
чи форму виробу.

Величина

і характер розтяжності трикотажних полотен залежать як від виду
переплетення, так і від пряжі. Тому у кожному конкретному випадку необхідно
проводити фізіко
-
механічні дослідження полотна. Значення деформації,
розраховане не у відс
отках, а в частинах, називається коефіцієнтом деформації
(К). Так, при ε
у.о

= 2% К
у.о

= 0,02; при ε
у.у
=60% К
у.у

= 0,6.

При умовно
-
залишковій деформації понад 6% не можна гарантувати, що
виріб збереже форму (якщо лише він не буде досить вільним). Умовно
-
залишкова
деформація враховується при розробці креслень лекал щільно прилеглих виробів.
Для цього контури деталей переносяться на окремі листи паперу. На
перенесених
контурах спинки і піло
чки проводиться ряд горизонталей (рис.
5
.1
3
).

На перетині контурів
спинки і переду з осями координат х позначають
допоміжні точки
а
,

б
,

в
,

г
,

д
. Точку
а

на проймі відмічають на відстані не менш як
5,0

см від плечових зрізів.

Між основними точками пройми приймають відстань
від 1,5 до 5,0 см (залежно від кривизни)
.

З точок
контурів

і вершин

бічних ліній
о
пускають перпендикуляри на лінії

середини спинки і середини переду. Точки
перетину перпендикулярів позначають точками

а
1
,

б
1
,

в
1
,

г
1
,

д
1
.


25



Рис. 6.8
. Модифікація

конструкції с
урахув
анням умовно
-



Рис. 5.13
. Модифікація

конструкції с
урахуванням умовно
-
залишкової деформації


На наступному етапі знаходять положення
точок
а
2
,

б
2
,

в
2
,

г
2
,

д
2
, які визначають ко
нфігурацію
ліній креслення з урахуванням умовно
-
залишкової
деформації.

Для визначення відрізків
а
1
а
2
, б
1
б
2
,

в
1
в
2
,

г
1
г
2
,

д
1
д
2

використовують формули:


,


;
,

де

х
п



координата точки пох
ідної
конструкції, яку потрібно знайти для побудови
конструкції з урахуванням умовної залишкової
деформації;

х
в



координата тієї ж точки вихідної
конструкції, але побудована без урахування
умовної залишкової деформації;

К
з.д


коефіцієнт, який показує, на

яку частку
зменшується розмір розгортки при урахуванні
умовної
-
залишкової деформації.

Абсциси розгорток виконані з урахуванням умовної залишкової деформації
трикотажного полотна розраховуються за наступними формулами:

а
1
а
2

=

аа
1

(1


К
з
.
д
)
;

б
1
б
2
=

бб
1

(1


К
з
.
д
)
;

в
1
в
2
=

вв
1

(1


К
з
.
д
)
;

г
1
г
2
=

гг
1

(1


К
з
.
д
)
.

В таблиці 2.4 надано

величин
и

ε
у.з

і
К
з.д

для груп полотен малих, середніх та
великих деформацій.

Таблиця 5.6

Групи трикотажних полотен у відповідності до в
еличин
и

К
зд


Умовне
позначення групи
полоте
н

Вид полотна

Величина
ε
уз
,

%

К
зд


Малих деформацій

Ластичні переплетення з
плоско
-
фангових

і
круглов’язальних

машин; з
напів
в
овняної і чисто вовняної пряжі

2

0,02



Середніх
деформацій

Переплетення гладь, фанг, напівфанг,
жакардові, пресові; з натуральн
ої пряжі;
з плоско
-
фангових і круглов'язальних
машин

4

0,04

Машини інтерлок, основов'язальні,
рашель; начісні полотна

4

0,04

Великих
деформацій

Полотна з синтетичних ниток і пряжі

6


0,06


26


У прилеглих виробах з полотен середньої і великої розтяжност
і об'ємну
форму можна отримати за рахунок деформ
аційних властивостей трикотажного
полотна
, не удаючись до виточок. При розробці конструкцій виробів з полотен
середньої розтяжності виточки замінюються посадкою (краще всього на тасьму).
Посадка зрізів детале
й не повинна створювати помітних складок або зморшок у
виробі
.
При розробці конструкці
й трикотажних виробів

з врахуванням пружної
деформації (тобто з
від’ємними

припусками до вимірів

обхватів)
використовують
креслення

базової конструкції

виконане з нульово
ю прибавкою до Сг
III
, нагрудною

верхньою
і плечовою виточками. На першому етапі перетворення такої
конструкції виконують її сплощення і переведення частини плечової виточок в
пройму, та заміні її другої частини на спинці посадкою по плечовому зрізу.
На
дру
гому етап
і сплощення конструкції частина нагрудної виточки переводиться в
пройму, а друга її частина (до 1,5см) в боковий зріз та, також, замінюється
посадкою.

Далі виконується зміна конструкції рукава у відповідності до зміненої
пройми.

На наступному етап
і
уточнюють

положення

на
всіх конструктивних
ділянках, використовуючи при пер
ерахунку коефіцієнти бажаного з
вуження.

З
вуження на різних ділянках по довжині деталі може бути різн
им. Це
залежить від бажаного ступеня

прилягання виробу до фігури, виду перепле
тення,
його щільності, заправки і класу в'язальної машини.

При цьому потрібно враховувати, що розтягування полотна по ширині веде
до його укорочення по довжині. Тому необхідно експериментально визначити
величину (%) зменшення по
з
довжніх розмірів при розтя
гуванні,
та збільшувати
довжину виробу.

При зшиванні плечових зрізів в них п
овинні прокладатися тасьма або
кр
айова смужка полотна, довжина якої дорівнює проектованій довжині плечового
шва у виробі, надітому на фігуру (з врахуванням припусків на шви ушиван
ня
рукава і коміра)
.

При цьому доволі часто довжина плечового зрізу пілочки
проектується дещо менших розмірів.



Тема 6

Особливості проектування трикотажних виробів різних
асортиментних груп


Лекція
6.1


Особливості

проектув
ання одягу з трикотаж7


6
.
1
.1 Х
арактеристика методів формоутворення трикотажних виробів


Спосіб формо
у
творення деталей залежить від конфігурації поверхні
відповідної ділянки (випукла або увігнута), властив
остей матеріалів, напрямку
моди

тощо
. Для трикотажних виробів велике значення при
виборі елементів
формоутворення має група розтя
жності

трикотажного полотна, спосіб
виготовлення виробу (кроєні, напіврегулярні, регулярні) та засоби збереження
форми готових трикотажних виробів.

Розрізняють наступні методи
формо
у
творення деталей одягу

з тр
икотажних полотен
:


27

-

конструктивний (механічний);

-

технологічний:

-

комбінований


6
.
1
.1.1 Конструктивний метод формоутворення трикотажних виробів

Конструктивний метод
(механічний) забезпечує отримання об’ємно
-
просторової форми деталей за рахунок їх повного а
бо часткового членування на
частини конструктивними, конструктивно
-
декоративними лініями і виточками.
Головною перевагою методу є можливість отримання поверхні форми будь
-
якої
складності. Для цього методу характерним є стійке закріплення будь
-
якої форми і
її стійкість при експлуатації виробу. Найчастіше конструктивний метод
застосовується для формо
у
творення виробів з трикотажних полотен 1 групи
розтяжності, а способи отримання форми не відрізняються від спос
об
ів
, які
використовують у

виробах з інших текстил
ьних матеріалів.


6
.
1
.1.2

Технологічний метод формо
у
творення
трикотажних виробів

Технологічний метод формоутворення

здійснюється за рахунок наступних
властивостей
:


а) за рахунок формотворних властивостей матеріалів (фізико
-
механічний);

б) за рахунок плас
тичних властивостей волокон (фізико
-
хімічний);

При отриманні об’ємно
-
просторової форми трикотажного виробу за рахунок
дії на його сіт
часту структуру


переплетення
,

відбувається ф
ормо
у
творення за
рахунок рухомості

переплетення
(фізико
-
механічна дія). В три
котажних виробах

під дією зовнішніх факторів
змінюється форма петлі
, що забезпечує отримання
необхідної
об’ємно
-
просторової
форми.


Формоутворення відбувається за рахунок перекосу трикотажного полотна,
що супроводжується його поперечним розтягуванням. Найб
ільшими
можливостями формоутворення за рахунок цього методу володі
ють полотна 3
групи розтяжності
. При формоутворенні трикотажних виробів за рахунок
перекосу полотна проблемою стає забезпечення стабільності та збереження форми
виробу в готовому виді. Для з
береження отриманої форми по краям деталей
необхідно прокласти тасьму або зріз однієї з деталей, що входить в шов, і не
повинен мати посадку
.

Цей спосіб формоутворення є більш економічним в
порівнянні з конструктивним бо не потребує додаткового використанн
я виточок та
швів.

Для отримання об’ємно
-
просторової форми трикотажного виробу за рахунок
п
ластичних властивостей волокон


фізико
-
хімічна дія на полотно
,

застосовуються
ті

ж самі способи, що і до інших текстильних матеріалів, а саме:

-

с
уха теплова обробка
;


-

в
олого
-
теплова
обробка

(
відпарювання, відтягування, дублювання,
запрасування, пресування, припрасування, розпрасування,
с
прасування
,
ф
альцування
)
.

Пластичні властивості трикотажного полотна

визначають певні особливості
проектування виробів з нього. Можн
а виділити наступні випадки
використання

28

пластичних властивостей трикотажних полотен для отримання бажаної
об’ємнопросторової форми виробів:



Вплив на „тонку

” структуру трикотажного полотна


При проектуванні трикотажних виробів конструктивні елементи
формо
утворення (виточки) замінюються посадкою. За допомогою спрасування
зменшується розмір певних ділянок деталей вздовж зрізів та утворюється
опуклість на суміжній частині деталі.
При цьому для багатьох трикотажних
полотен типовим є значно більший коефіцієнт п
осадки у порівнянні з
текстильними матеріалами.

В трикотажних виробах посадка проектується на
деталі спинки вздовж лінії плечового зрізу

(1,0
-
1,2см), на деталі пілочки
виконується частковий перенос нагрудної виточки (1,0
-
1,5см) у лінію бокового
зрізу, на д
еталі рукава по лінії окату рука
ва, на деталях поясних виробів

по лінії
талії.

Величина посадки по зрізах деталей фіксується тасьмою і закріплюється
волого
-
тепловою обробкою
. Цей спосіб формоутворення застосовується для
трикотажних виробів з полотен усіх г
руп розтя
жності
.

Як правило для формо
у
творення трикотажних виробів не використовують
такі технологічні методи формотворення, як
пресування і
волого
-
теплову обробку

з додаванням хімічних засобів

(
ф
орніз
і ф
ронтальне дублювання



пресування з
одночасним дубл
юванням
)
.



Зміна переплетення та щільності в’язання

Специфічним для трикотажного полотна є отримання необхідної об’ємно
-
просторової форми
за рахунок зміни

переплетення та щільності в’язання.

Цей
метод

формоутворення використовується для створення об’ємної
форми або,
навпаки, щільно прилеглої форми на окремих ділянках виробу: по низу жакетів,
джемперів, светрів, по лінії талії в сукнях, щільне прилягання у верхній частині
поясних виробів та розширення до низу для трикотажних виробів
напіврегулярного та регул
ярного способів виготовлення з трикотажних полотен 2
та 3 груп розтя
жності
. З цією ж метою можуть використовуватися деталі з полоте
н
з різним ступенем розтяжності

з різного обладнання, наприклад: манжети, пояси,
коміри з
плоскофангового

обладнання до кроєн
их з полотна спортивних курток.

Отримати необхідну форму в’язаного одягу чи його деталей можна вже в
процесі в’язання. Один з
і

способів полягає у використанні різного ступеня
пружності трикотажних переплетень. Широкі можливості надає комбінація в
одному ви
робі різних переплетень, поєднання переплетень з різним ступенем
пружності за шириною. Наприклад, якщо необхідно надати сукні, спідниці,
частині рукава чи берету розширену або звужену форму або зв’язати шлярки чи
волани, то достатньо переключити машину з в
иробки одного переплетення на
інше.

З одних тих самих машин можна отримувати полотна різні за шириною. Так,
наприклад, ластик 1+1 ширший за ластик 2+2
.

Пресові переплетення (фангові,
напівфангові), забезпечують більшу ширину, ніж ластичні. Низ виробу та
манжети
можуть в'язатись переплетенням неповного ластику (2+1, 2+3, 2+2). Це
переплетення має високу пружність та стискує виріб по всій ширині.

Отримати форму деталей можна також за рахунок сировини різної
пружності. В цьому випадку можна отримати ще й дек
оративний ефект.


29



Використання властивостей розт
яжності трикотажного
полотна

Цей спосіб формоутворення трикотажних виробів передбачає зменшення
розмірів деталей виробів відносно розмірів фігури і використовується при
проектуванні трикотажних виробів з полот
ен 3 групи розтя
жності
. Він є найбільш
економічним, бо у виробах відсутні додаткові лінії членування деталей та виточки.
Форма готового трикотажного виробу фіксується розмірами фігури людини в
процесі
експлуатації
.



Завдання контурів деталей

Цей спосіб


вик
ористовується при проектування регулярних трикотажних
виробів з полотен 2 групи розтя
жності
. В залежності від можливостей котонного
обладнання задається певна конфігурація деталей напівфабрикату за рахунок
зменшення довжини петельних рядів по краю або в се
редині деталі.

Задані складні конфігурації

пройми, головки рукава, лінії

плеча та ін. в
регулярних та напіврегулярних виробах на плоских машинах можна отримати
шляхом зміни кількості петель, що розташовуються за шириною відповідних
деталей. Для цього зменш
ують чи збільшують кількість голок, що включені в
роботу.

При звуженні полотна крайні, а інколи і сусідні з ними петлі чи петлі
всередині деталі знімають з голок та переносять на інші голки, що залишаються в
роботі. Отримані в такий спосіб краї деталей маю
ть гладку лінію та дуже зручні
для зшивання еластичними швами. При в’язанні пройми, верхнього окату рукава
виконують групову збавку петель: вимикають одночасно 15
-
20 голок та з усіх
вимкнених голок скидають петлі, не закріплюючи їх. В результаті, на краях
деталей утворюються яскраво виражені уступи, величина яких залежить від
кількості голок, що вимикаються та від того, через скільки петельних рядків
виконують збавку.

Коли розширюють полотно шляхом прибавки голок, на бокових краях
деталей утворюються малень
кі уступи, що складаються з петель утворених на
голках, які вмикаються. Вони помітні на бічних контурах деталей. Тому, коли
необхідно отримати виріб з естетичними еластичними швами або з рівними
щільними краями, під час в’язання деталей виконують не прибав
ку, а збавку
петель.

При проектуванні трикотажних виробів часто використовується одночасно
декілька методів та способів формоутворення в залежності від особливостей
виробництва та груп розтягування трикотажних полотен.

Розробка нових моделей одягу

з трикот
ажних полотен, як правило,

кожне
підприємство

галузі

виконує самостійно за методом типового проектування.
Найчастіше на цих підприємствах виготовляються і самі трикотажні полотна,
купони або напівфабрикати.
Сам метод складається з декількох

етапів і має
с
трукт
уру, яка показана на рис.

6
.
1.

Базові конструкції для трикотажних виробів розробляються окремо для
полотен І, ІІ, ІІІ груп розтяжності. Для полотен ІІ і ІІІ груп розтяжності базова
конструкція, також, розробляються для певних видів переплетень.


30

Для
врахування величини розтяжності з різних видів сировини і переплетень
застосовується метод послідовного наближення (метод примірки). Метод наколки
використовують для отримання і уточнення форми та розмірів окремих елементів
виробів (комірів, бейок, кишень
та ін.), а також для отримання бажаної об’ємної та
силуетної форми виробів у цілому.













Рис.
6
.1.

Схема розробки нових моделей (НМ) при

типовому проектуванні
трикотажних виробів



6.1
.2
. Особливості конструктивного устрою
базових конструкц
ій
трикотажних виробів


Величини конструктивних прибавок для трикотажних виробів залежать не
лише від напрямку розвитку моди, але й від групи розтяжност
і трикотажних
полотен

(табл. 6
.1)
.


Таблиця 6
.1

Рекомендовані величини конструктивних прибавок для

виробів з
трикотажних полотен в залежності від групи розтяжності полотна


На
йменування

виробу

Група розтяжності
полотна

Прибавка до напівобхвату
грудей Сг
III
,

см

Пр
ибавка до
напівобхвату
стегон С
с
, см

1

2

3

4

Жакет, жилет

I

II

III

+1
,0…
+
5
,0

-
1
,0

+
3
,0

-
4
,
0…
0
,0

-

-

-

Джемпер,
светр

I

II

III

+1,0


+5
,0

-
3,0


-
1
,0

-
6
,0


-
2
,0

або ширина виробу

за
зразком

-

-

-

Куртка,
джемпер
спортивні

I

II

III

+
3,0


+7
,0

+
1
,0


+
5
,0

ширина виробу
встановлюється за зразком

-

-

-

НМ

НМ

БК
або ВК
певної групи
р
озтяжності

з


вшивними
рукавами


БК

або ВК
певної групи
розтяжності

похідних
покроїв


31

Продовження таблиці 6
.1

1

2

3

4

Сукня,
сара
фан

I

II

III

+3,0…+5,0

+0,0…+2,0

-
2,0
-

або ширина виробу
встановлюється за
зразком

+2,0…+4,0

+0,0…+1,0

менша 0 і
встановлюється за
зразком

Спідниця

I

II

III

-

-

-

0…+3,0

-
1,0…+1,0

ширина виробу
встановлюється за
зразком

Штани

I

II

III

-

-

-

0…+2,0

-
3,0…
+0,0

ширина виробу
встановлюється за
зразком

Рейтузи

II

від 40%до 60%)

II

(більше 60%)

III

-

-

-

-
10,0…
-

8,0

-
11,0…
-
9,0

-
15,0…
-
12,0


Конструкції трикотажних плечових і поясних виробів мають деякі
відмінності від конструкцій виробів з тканин,
що пов’яза
но

з
і

специфічними
властив
остями трикотажних полотен
.

Так в конструкціях трикотажних виробі
в

при їх побудові середню лінію
спинки по лінії талії не відводять. Форма спини при цьому забезпечується за
рахунок властивостей полотна. Цим же пояснюється відсутн
ість плечової виточки

спинки, яка,
як правило
,

замінюється посадкою (П
пос

= 1
,0
-
1,5см), при цьому її
величина

більша ніж у виробах з тканин (П
пос

= 0,5
-
1,0см). Плечова виточка
будується лише для групи розмірів з обхватом грудей більшим 128,0см.

Необхідніст
ь щільного облягання опорної поверхні спинки з урахування
властивостей трикотажного полотна визначає і особливості знаходження плечової
точки спинки. Для цього використовують не збільшення розмірної ознаки В
пк

на
відповідну прибавку П
впк

(як для виробів з
тканин), а навпаки, зменшують на
величину П
впк
, яка для трикотажних виробів носить назву величини коре
гування

плечового зрізу: де П
впк

= 0,6
-
1,5см. Чим більша розтяжність полотна, тим більша
ця величина.

Особливості

побудови креслеників
базової конструкції

з урахування
властивостей трикотажних полотен проявляється і при
з
находженні точки
вершини горловини
пілочки. Як

відомо, процес знаходження балансової точки
горловини пілочки складається з двох етапів: а) спочатку проектується пониження
лінії талії до 1,0
см, б) знаходиться вища точка горловин
и пілочки.
На відміну від
виробів з тканин для трикотажних виробів понижен
ня лінії талії не проектується

оно присутнє

лише для групи великих розмірів і визначається після знаходження
вищої точки горловини переду). По
ниження лінії талії для групи великих розмірів

32

складає від 0,5 до 1,5см. Іноді по боковому зрізу пілочки трикотажного виробу
нижче лінії талії проектується посадка, яка забезпечує пониження по лінії талії або
низу.

Прибавка до розмірної ознаки довжини талі
ї переду П
дтп

для виробів з
тканин, як відомо, складається з прибавки до довжини лінії талії сп
инки (П
дтс
) і
припуску на упрац
ювання та товщину пакету матеріалу. В залежності від виду
тканини, виду асортименту і застібки ця величина може коливатися від 0,5
см до
2,5см.

Розтяжність і еластичність трикотажних полотен, як показує досвід, можуть
забезпечити правильне положення балансових точок виробу на фігурі людини
навіть при використанні лише розмірних ознак. Вищу точку горло
вини пілочки
знаходять для трико
таж
них виробів шляхом відкладання з точки центру грудей на
кресленику
насічки

градусом
, який дорівнює різниці розмірної ознаки висота
грудей і довжини горловини спинки.

Нахил

плечових ліній спинки і пі
л
очки проектуєть
ся

однаковим, або на
пілочці збільшує
ться на 0,5
-
1,0см.

В
базовій конструкції

плечово
го одягу з трикотажних полотен І, а іноді і ІІ
груп

розтяжності мають нагрудну виточку. Але розхил її на рівні обхвату грудей
першого зменшується на величину папоротки. Величина цієї прибавки залежит
ь
від виду трикотажного полотна і складає:
для виробів з полотен з плоскофангових
машин всіх видів переплетень 1,5см, для полотен з круглофангових машин, машин
інтерлок і основов’язальних


1,0см

Для трикотажних виробів, деталі я
к
их отримані підкроєм з
куп
онів
(напіврегулярних) обов’язковим є горизонтальне положення лінії низу виробу і
низу рукава. Горизонтальність низу виробу і рукавів є обов’язковою умовою для
регулярних виробів. Для кроєних виробів лінія низу може мати складну форму.

Основні
відмінності

при розробці креслеників деталей рукавів залежать від
способу отримання останніх і проявляються в побудові ліній ліктьового і
переднього зрізів.

Для трикотажних виробів, які викроюються з трикотажних полотен лінії
ліктьового і переднього зрізів мають різн
ий характер. Так лінія ліктьового зрізу є
опуклою, а переднього


увігнутою (рис.
6
.
2, а). Для напіврегулярних виробів, які
викроюються з купонів, де можливо
виконати підкрій по ліктьовому і передньому
зрізу

вони можуть мати однакову конфігурацію (рис.
6
.
2
,а).

Для деталей напіврегулярних трикотажних виробів, які отримано з плоско
-

фангових машин у ви
гляді напівфабрикатів, кресленик

рукава на ділянці від низу
до основи окату повинні бути симетричними відносно вихідної вертикалі (рис.
3.
2,
б). Така форма дета
лі обумовлено тим, що
на плоско
-
фанговій машині
проводиться автоматичне відключення з роботи однакової кількості голок з лівого
і правого країв деталі. Ділянки деталей, які в’яжуться при
виключених

з роботи
голках

можуть бути різної форм
и


прямі, увігнуті

або опуклі
. Це пов’язане з тим,
що з роботи можна одночасно виключати різну кількість голок з кожного краю
деталі.



33




а


б






6.1
.2.1 Побудова конструкцій без виточок

або зі зменшеним розхилом
виточок методом шаблонів

Конструкція без нагрудної виточки часто використовується в трикотажних
виробах різної форми з матеріалів з різними властивостями і проектується в
наступній послідовності:

-

поєднуються точки 36 і 341
/

-

на по
довжен
н
і вертикал
і

з точки 341
/

відкладають вгору величину посадки
по боковому шву /341
/
-

341
//
/ = 1,0
-
1,5см, потім поєднують точки 36 і 341
//
;

-

з точки 36 проводять дугу R=
/36
-
352/ вправо до перетину з лінією /36
-
161/
в точці 261 і вліво до перетину з лін
ією /36 і 341
/
/.

-

з
меншують величину розхилу нагрудної виточки по дузі /261
-
261
/
/ на
величину роз
хилу виточки, яку переведено в
бокову лінію (кут 341
/
, 36,
341
//



виміряти по хорді дуги);

-


в
ід точки 352 вгору

по дузі відкладають розхил нагрудної виточки, щ
о
залишився
-

/261
-
261
//
/,
і отримують точку 352
/
. Якщо перенос виточки
здійснюється для проектування посадки або спрасування по лінії пройми,
то треба пам’ятати, що для будь
-
якого матеріалу є її
гранична величина.
Наприклад, для трикотажних полотен II гру
пи розтяжності, як правило,
можлива посадка не більше 2,5см. Якщо розхил виточки, що отримано,
перевищує граничну величину посадки (спрасування), то довжина пройми
збільшується, форму виробу за рахунок цього
стає більш пласкою
;

-

в
ід точки 352
/

як з центру
вліво вверх проводять дугу R= /352
-
14
//
/ і на ній
ставлять
насічку

R=
/14
//
-

161
//
/ + /161
-
16/


(довжина плечової лінії) з точки
16 і отримують точку 14’’’;

Рис
. 6
.2 Кресленики рукавів трикотажних виробів: а)


для кроєних і
напіврегулярних трикотажних виробів,які отримано з купонів б) для
напіврегулярних з плоскофангових машин і регулярних трикотажних виробів



34

Рис. 6
.4 Оформлення лінії
пройми трикотажного виробу при
переносі розхилу нагрудної виточки в
пройму


-



проводять лінію пройми


плавну криву через точки 341
/
, 352, 14
///

і

плечову лінію


/16
-
14
///
/;

-

на бокових лініях спинки і пілочки на відстані 5,0
-
10,0см вище лінії талії
поставити монтажні позначки.




а б


в

Рис 6
.3 Проектування конструкції пілочки без на
грудної виточки


В виробах з великими констру
ктивними прибавками посадку

п
о боковій
лінії можна не проектувати
, а весь розхил
нагрудної ви
точки перенести в пройму
(рис. 6
.3

б,в). При цьому необхідно збільшити нахил плечової лінії на 1,0см.

В трикотажних
регуля
рних і напіврегулярних виробах
з чі
т
ко вираженим
вертикальним рисунком верхні ділянки пройми оформлюються вертикальними
лініяли і співпадають з напрямом петельних стовпчиків. Плечові лінії спинки і
пілочки можуть проектуватися однакової довжини для с
уміщення рисунку по
плечовому шву, у зв’язку з чим припуск на посадку для
створення опуклості на ділянці лопаток не дається, що не
погіршує якість посадки виробів на фігурах завдяки
достатній розт
яжності такого трикотажу (рис. 6
.3в).

У виробах невеликих об
’ємів з класичною формою
рукава для запобігання зайвих заломів в області пройми
пілочки її довжину зменшують за рахунок збільшення
нахилу плечової
лінії (пунктирна лінія на рис. 6
.3

в).

У виробах прилеглого

силуету з полотен середньої
і великої розтяжност
і об’ємну форму можна отримати за
рахунок деформаційних властивостей трикотажу не
використовуючи виточки. При розробці
конструкцій виробів з полотен середньої
розтяжності виточки замінюють посадкою,
яку краще фіксувати тасьмою. Посадка
зрізів
деталей не по
винна

утворювати
помітних зборок або зморшок на виробі. В результаті посадки змінюється форма
петель на полотні (петлі сплющуються
, збіл
ьшуючись в протилежному тисненн
ю

35

напрямі
)
. Це приводит
ь до деякого розширення деталі
по
перек посадки, в зв’язку з
чим
ко
нтур д
еталі треба відкоригувати (рис 6
.4).


Нагрудну
виточку перево
дять в точку контуру

пройми, яка є
найменше

віддаленою від центру (це забезпечує найменшу величину посадки по лінії
пройми).


6.1
.3

Особливості розробки

конструкцій комірів стояк з трикота
жного полотна



У
трикотажних
виробах конструкція коміра стояк залежить від розтяжності
полотна, висоти і міри прилягання до шиї. Для розтяжних полотен (типу ластик)
конструкція коміра


прямокутник заввишки рівний висоті коміра, і завдовжки
рівний довжині

горловини виробу з врахуванням розтяжності полотна коміра і
бажаної міри його прилягання до шиї (зазвичай 2/3


1/2 довжини горловини)

(рис
6
.5)
.




Рис.6
.5



Зовнішній вигляд та конструкція трикотажних комірів стояк



6.1
.4

Особливості розробки


конст
рукцій трикотажних виробів покрою реглан в залежності від
способ
ів

їх отримання (кроєні, напіврегулярні, регулярні)


Конструкцію

рукава реглан для напіврегулярних виробів отримують з
використанням методу шаблонів. Креслення спинки і пілочки попередньо
мод
ифікуються так, як і для виробів з тканини (рис.

6
.6
, а).


Верхні ділянки спинки і пілочки, які відрізаються, прикладають до деталі
вшивного рукава таким чином, щоб вони суміщувалися по плечовому зрізу
спинки, і ця лінія співпадала з вертикаллю ОО
1

(рис 6
.6, б). Після цього проводять
оформлення лінії рукава реглан на рівні точок 6, 7, В
7
, В
8
, в
2

и в
1
.
Величини
розширення на рівні цих точок різні, а саме:

6
-
6
/

= 0,6
-
0,8 см

7
-
7
/

= 0,3
-
0,5 см

В
7
В
07

= 0,8
-
2,5 см

В
8
В
08

= 1,8
-
3,2 см

В
1
В
01

= В
2
В
02

= 0,5 см


36






а



б

Рис.

6
.6
.

Схема моделювання конструкції реглан для регулярних і
напіврегулярних
трикотажних
виробів

ІІ

і
ІІІ
груп розтяжності:

а)


схема моделювання спинки

і пілочки вихідної конструкції;


б) схема моделювання рукава вихідної конструкції



а


б

Рис. 6
.
7.

Схема моделювання конструкції реглан для кроєних
трико
тажних
виробів
ІІ

і
ІІІ

груп розтяжності: а)

схема моделювання спинки і пілочки вихідної
конструкції; б) схема моделювання рукава вихідної конструкції


37

Для кроєних виробів рукав реглан можна проектувати з виточкою по
плечовому зрізу (рис. 3.7, б) або двохш
овний. Розхил виточки (р.в.) вибирають
таким чином, щоб він не перевищував 12,0
-
15,0см (р.в. = 15,0см встановлюють
для рукавів реглан більш чіткої форми, наприклад для реглан
-
погон, реглан
-
кокетка). Розподіл розхилу виточки між передньою і задньою частино
ю рукава
нерівномірний: для передньої частини = 0,5р.в +1,0см, для задньої

=0,5р.в


1,5см.

Для трикотажних виробів характерним є так званий плоский рукав
реглан

(рис.3.8
)
.
Для виробів з рукавом покрою реглан

характерна більша
об’ємність

в
порівнянні з вш
ивним рукавом. В зв’язку з цим прибавка на поглиблення пройми
П
ппр

проектується на 1,0
-
1,5см більшою, ніж у виробах з вшивним рукавом. Також
проводять підвищення кінцевої точки плечової лінії на 1,0
-
1,5см. Довжину рукава
знаходять по лінії
, яка продовжує
плечову: П
О
З

= Д
рук
= Д
рзап
+ Пдр
зап

(рис 6
.8
,
а)
.

На наступному етапі визначають ширину рукава внизу О
З
М
1

= Ш
рук.н
.

Точку
М
1

з’єднують з точкою Г
5
.
З точки Г
5

встановлюють перпендикуляр до лінії П
О
З

і
отримують точку О
1
. Кут Г
1
Г
5
О
1

ділять
навпіл

і проводять

лінію до перетину з
лініями горловини спинки і пілочки. Отримані лінії є лініями пройми «пласкогоª
рукава реглан
. Конструкція рукава, яку отримують шляхом розгортання задньої
частини рукава вздовж лінії А
2
О
3

пре
дставлено на рисунку 6
.8
,
б
.











а б



Рис. 3.
8
.
Схема моделювання конструкції «пласкогоª
рукава
реглан для
кроєних
трикотажних
виробів
ІІ

і
ІІІ

груп розтяжності:

а)


схема моделювання спинки

і пілочки вихідної конструкції;

б) схема моделювання рукава вихідної конструкції




38

6.1
.5

Особливості розробки


конструкцій
трикотажних виробів
з суцільно
кроєним рукавом


Конструкції з суцільнокроєними рукавами з пласким вирішенням деталей
можуть мати рі
зну ступінь об’ємності форми, яка визначається прибавкою на
вільне облягання по лінії грудей (П
г
). Конструкції великої об’ємної форми мають
прибавку на вільне облягання по лінії грудей більшу 5,0 см (П
г

> 5,0), конструкції
середньої об’ємної форми мають пр
ибавку на вільне облягання в межах 3,0


5,0
см включно (5,0 ≥ Пг ≥ 3,0), конструкції малої об’ємної форми


меншу 3,0 см (П
г

< 3,0). Для розробки базових конструкцій малої об’ємної форми залежно від групи
розтяжності полотна рекомендуються наступні прибав
ки на вільне облягання по
лінії грудей:

-

для полотен
І

групи розтяжності П
г

= +2,0 см;

-

для полотен
ІІ

групи розтяжності П
г

= 0 см;

-

для полотен
ІІІ

групи розтяжності П
г

=

2,0 см.

Побудова креслення деталей базової конструкції джемпера жіночого з
суціл
ьнокроєними рукавами з пласким вирішенням деталей спинки і переду
виконується на основі пласких деталей базової конструкції з вшивними рукавами
та нормальною довжиною лінії плеча
.

Конструкція трикотажного виробу м’якої форми з с
уцільно
кроєним рукавом
(рис.
3.9
) здійснюється з використання базової конструкції без нагрудної виточки
(нагрудна виточка перенесена в пройму) в наступній послідовності:

-

п
еревіряють положення бокової лінії


ширина деталей спинки і пілочки
повинна

бути однаковою на рівні глибини пройм
и;



Рис. 6
.9
.

Конструкція трикотажного
виробу м’якої

форми

з суцільнокроєним рукавом


-

накладають деталі пілочки і спинки одна на одну, суміщуючи точки Т
3

і Т
4

на лініях бокових ліній і точки А
1

і А
3

вершин горловини спинки і пілочки,

39

якщо вершини горлов
ини знаходяться на різній висоті, необхідно
перевести плечову лінії, не змінюючи сумарну довжину горловини спинки
і пілочки;

-

зменшують глибину горловини спинки шляхом підйому основи горловини
спинки на 0,5
-
1,0см вгору /А
-
А
/
/ = 0,5
-
1,0см.

-

проводять рукав
но
-
плечову лінію як продовж
ення плечової лінії спинки і
піл
очки (рукавно
-
плечова лінія може проводитися під невеликим нахилом
до плечової лінії, а нахил плечової лінії може бути
зменшеним

до
горизонтального положення в залежності від бажаної форми виробу);

-

відкладають від вершини горловини вздовж рукавно
-
плечової лінії
сумарну величину ширини плеча і дов
жини рукава і отримують точку О
3
;

-

проводять з точки О
3

лінію
, яка перпендикул
ярно рукавно
-
плечовій лінії,
одкладають

на ній відрізок /О
3
-
М
1
/

= Ш
р.н.
, де Ш
р.
н.



ширина рукава внизу
по моделі;

-

поєднають

точки М
1

і Т
4

плавною лінією;

-

при проектуванні рукава на манжеті у виробах з малорозтяжних полотен
низ рукава можна оформити плавними кривими (випуклою на задній
половинці і
увігнутою


на передній);

-

оформлюют
ь рукавно
-
плечову лінію спинки шляхом її паралельного
переміщення її на 0,5
-
0,7см вгору;

-

оформлюють рукавно
-
плечову лінію пілочки шляхом її паралельного
переміщення її на 0,5
-
0,7см вниз.


6.1
.6

Проектування трикотажних виробів прилеглої форми з
високо
е
ластичних

полотен


Для отримання об’
ємної форми

трикотажних виробів і їх деталей в процесі
в’язання
застосовують різні переплетення, види

сировини, різну розстановку
голок, не проектуючи при цьому виточок, зборок і т.п. Лінії переходу від одного
переплет
ення до іншого, які створюють форму, є конструктивними.

При отриманні об’ємної форми
регулярним і напіврегулярним способом
в’язання трикотажних виробів кількість
з’єднувальних швів повинна бути

мінімальною
, контури деталей повинні мати просту конфігураці
ю, лінії низу
повинні бути горизонтальними, так як нижні ряди купонів і в’язаних деталей
запрацьовуються в процесі їх в’язання. Основними властивостями трикотажних
полотен,
що враховуються

при формо
у
творенні трикотажних виробів, є
розтяжність, еластичність
,
прорубка, закручування
, вони

пояснюють

невелику
кількість форм і
простоту покроїв трикотажних виробів
.

Ступінь розтяжності трикотажних полотен треба враховувати при виборі
конструктивного рішення трикотажног
о одягу різного призначення, вона
визначає
габа
ритні розміри деталей і можливість створення прилеглої форми виробів без
виточок.
Різні ступені прилягання
отримуються

з трикотажних полотен
підвищеної еластичності.

Трикотажні полотна I групи розтяжності являють собою формостійкі
полотна з малорозтяжними

переплетеннями з основов’язальних машин.

40

Конструктивне рішення виробів з формостійких трикотажних полотен в більшості
аналогічні конструктивному рішенню виробів з тканин.

Об’ємна форма виробів з трикотажних полотен II групи розтяжності може
бути створена
за рахунок розподілення розхилу виточок з наступною посадкою
таких ділянок.

Найбільш розтяжні трикотажні полотна III групи розтяжності мають високу
еластичність, завдяки чому вироби з цих полотен можуть щільно облягати фігуру,
тому їх можна проектувати бе
з нагрудної, плечової і талієвих виточок.

В наш час на стадії розробки конструк
ції вибору межи звуження
проводя
ться необґрунтовано без урахування специфіки ситуацій використання
такого одягу на основі лише практичного досвіду розробника або чисто
інтуїтив
но. Це приводить до значного збільшення часу на розробку виробів із
-
за
додаткової макетної проробки шляхом великої кількості примірок. Крім того,
простий перебор

можливих варіантів не мо
же забезпечити створення
високо
еластичного одягу з урахуванням всіх ви
мог, я
кі висуваються до нього.
Високо
еластичні матеріали для спортивного і повсякденного одягу повинні
забезпечити щільне облягання, одночасно створюючи визначені компресійні
впливи для підтримки необхідно
го тонусу м’яз
ів

будь
-
якої людини
, в тому числі і
с
портсменів.

При цьому тиск одягу з високо
еластичних матеріалів не повинен
перевищувати рівень допустимого.

Істотно ускладнює процеси проектуванн
я і виготовлення одягу з
високо
еластичних матеріалів непередбачуваність поведінки матеріалів, які
отримують під
приємства в основному від закордонних постачальників
.
Матеріали, схожі за переплетення
м, поверхневою щільністю
,
сировинним

склад
ом,
та
масовій долі

поліуретанових (ПУ) волокон, при технологічній
переробці проявляють зовсім різні

властивості і можуть
при
з
во
дить

навіть

до
спотворення форми і розмірів готових виробів.

Аналіз наукової літератури показав, що розробки в обла
сті проектування
одягу з
високо
еластичних

матеріалів охоплюють дуже вузький асортимент
виробів
: корсетних
, панчішно
-
шкарпеткового асортименту
,
лікувальних
еластомерних бинтів, наколінників тощо. Ряд робіт присвячено розробці і
дослідженню нових
високо
еластичних

матеріалів, без розглядання цих
властивостей на різних стадіях проектування. Необхідна і
нформація про
властивості високо
еластичних мате
ріалів
, які

є сьогодні в основному в сучасній
технічній літерат
урі, носить рекламний характер.
Нормативну документацію для
проектування
високо
еластичних

трикотажних вир
обів можна застосовувати лише
до

обмеженої групи волокон (основов’язаний трикотаж) і
вон
а
дуже застаріла.

Недостатній об’єм наукових досліджень

в цій галузі приводить до того
, що
вітчизняні виробники спортивного і побутово
го одягу з високо
еластичних
матеріалів відчувають значні труднощі практично на всіх етапах проектування.
Вирішення пробл
еми проектування сучас
ного спортивного одягу з
високо
еластичних матеріалів відбувається в наш час шляхом розглядання
окремих задач, що неминуче впливає на якість спортивного і побутового одягу,
що розробляється, і значно сповільнює процес проектування. На
сьогодні
вста
новлено, що від пропозиції ідеї
нового виробу до створення

41

експериментального зразка проходить іноді більше року, без будь яких гарантій
успіху товару на ринку.

Швейні підприємства отримують матеріали від постачальників у
відповідності до нор
мативно
-
технічної документації або з сертифікатами якості,
однак інформації
про

матеріали

і їх властивості в цих документах недостатньо
,
що викликає ряд проблем при виробництві одягу з в
исоко
еластичних матеріалів.
Однією з проблем внаслідок пружних властив
остей
ПУ

ниток, є прагнення їх до
релаксації після припинення дії різно
го

роду навантажень.
З досвіду
роботи
промислових підприємств відомо, що

в основному ці зміни відбуваються ще в
технологічному процесі при виготовленні як матеріалів, так і одягу з них.


Якість виготовлення одягу з
високо
еластичних

матеріалів пов’язана перед
усім з якісним рівнем технології і сучасними технічними засобами. Забезпечення
якості такого одягу неможливо без обґрунтованого вибору критеріїв якості
технологічних процесів, параме
трів технологічної обробки матеріалів і
забезпечення вимог до функціону
вання технічних характеристик при
гарантованому збереженні їх на протязі значного експлуат
аційного
періоду.

Відомо, що

одяг з високо
еластичних трикотажних полотен має ряд цінних
унікал
ьних властивостей. Висока розтяжність цих матеріалів дозволяє
забезпечити повну свободу рухів людини, а щільне облягання фігури


виключає
утворення зморшок і склад
ок, які приводять до потертостей

і навіть до травм, і
збільшити „обтічніс
ть” для швидкісних

видів спорту.

Високі пружні властивості
високо
еластичних

матеріалів дозволяють

створювати певний тиск одягу на тіло
людини, тим самим забезпечити необхідний тонус м’язів.

Аналізуючи літературні

джерел
а

було виявлено, що на т
ериторії України та
країн СНГ с
ьогодні

немає опублікованої методики побудови конструкції одягу з
високо
еластичних

матеріалів, крім методики побудови одягу для фітнесу

Мюллер

та син

. З налізу

с
истем побудови конструкцій фуфайо
к, майок, трусів і
шортів з трикотажних полот
ен за методика
ми різних авторів, виявлено, що

б
ільшість

з них
пропонують одержання конструкції плечового одягу з
трико
тажного еластичного полотна, який

щільно прилягає

до тіла людини,
шляхом моделювання вихідної базової конструкції з вшивним рукавом і
нагрудною виточкою
, що побудовані з нульовими конструктивними прибавками,
шляхом розмоделювання нагрудної виточки і
паралельним звуженням деталей.

Побудова конструкції щільно
прилеглого трикотажного виробу з полотна
III

групи розтяжності (розрахунок конструкції з врахув
ання
м відсотка звуження
)
представлена на
рис.6
.10
.

На першому етапі виконують ті ж перетворення, що і для проектування
виробів ІІ групи розтяжності.
Наступним етапом є вибір відсотка звуження в
залежності від виду переплетення, щільності, заправки і класу маши
ни.
Рекомендуються наступні орієнтовні величини відсотка звуження: для
переплетення ластик 2+2


30
-
40%, 3+3


до 50%, 4+4


більше 50%.

Залежно від об'єму по плечовому поясу частина конструкції вище за пройму
розраховується по основному відсотку звуження
або на 5% менше основного.
Основний відсоток звуження рукава


на 5
-
10% менше за основний відсоток
звуження виробу. Окат рукава розраховується на 5% менше основного відсотка

42

звуження рукава. Далі виконують перерахунок найбільш характерних
конструктивних то
чок на кресленні з врахуванням вибраного відсотка звуження





Рис. 6
.10
.

Схема перетворення конструкції

з

нульовими прибавками в конструкцію
з
від’ємними

прибавками:


контур креслення конструкції з нульовими прибавками




контур креслення
з від’ємними прибавками


.

Для остаточної побудови конструкції трикотажного виробу з врахуванням
відсотка звуження в отримане креслення вносяться наступні корективи: кінець
плечового зрізу на спин
ці і переді піднімають на 1,0
-
2,0 см (
щоб уникнути
надмірног
о нахилу плечових зрізів в лекалах
), внаслідок цього для зберігання
довжини пройми її глибину піднімають відповідно на таку ж величину.

;
;
,

де

у
п



координата точки конструкц
ії,

побудованої з урахува
нням умовної
пружної деформації;

у



координата тієї ж точки, але побудована без урахув
ання умовно
-
пружної
деформації;

К
уп



коефіцієнт, який показує, на яку долю збільшується довжина ділянки
конструкц
ії виробу при урахуванні умовн
о
-
пружної деформації

(табл. 6
.2)
.




43


Таблиця 6
.2


Величина
коефіцієнту
К
уп

в залежності від виду полотна


Вид полотен

Величина
ε
уп
,

%

К
уп

З чистововняної і напіввовняної
пряжі

з
машин інтерлок і
круглов’язальних


3

0,03

З напіввовняної

і

бавовняної

пр
яжі

з
рашель
машин

2

0,02

Еластичні полотна з машин інтерлок

5

0,05

Начісні полотна з покривною
ниткою

еластик

5

0,05


Р
екомендується різна величина звуження

конструкції

на різних ділянках по
довжині. Величина звуження у відповідності до рекомендацій з
алежить від
бажаного ступеня прилеглості виробу до фігури людини, виду переплетення,
його щільності, сировинного складу ниток і класу в’язальної машини. Наприклад
для різних переплетень трикотажного полотна рекомендовано

звуження в
процентах: ластик 2+2


30
-
40%, ластик 3+
3


до 50%, а л
астик 4+
4


більше 50%.
Р
екомендовано на ділянках конструкції такі співвідношення: частина конструкції
вище
лінії пройми розраховується
і
з з
вуженням на 5%, а рукав


на 5
-
10% менше
основного звуження. Так як розтягнення поло
тна по ширині приво
дить до його
укороченні по довжині, то по довжи
ні виробу треба додати додаткову прибавку,
яку уточнюють під час примірки. Цю прибавку додають, як правило, лише до
габаритної величини довжини деталі. Змінами по вертикалі координат точок
н
ехтують, а кінці плечових
ліній і основи пройми

підіймають
на 1,5
-
2,0см.

Максимальна величина звуження виробів по ширині на рівні лінії грудей для
полотен
ІІ

групи розтяжності,
складає 8
-
16%, д
ля полотен
ІІІ

групи розтяжності


18
-
21%. Розподіл від’ємної
прибавки П
г

між конструктивними ділянками
од
наковий для всіх полотен:
34%


до ширині спинки, 51%


до ширини пілочки
(переду), 15% до ширини пройми. Величина прибавки на свободу пройми по
глибині для полотен будь
-
якої розтяжності знаходиться в межах 1,0
-
1
,5см, що
забезпечує необхідну вільність рухів людини і комфортність виробів.

Шершньовою Л.П і Ларіною

Л.В. надаються рекомендації щодо прибавок
по лінії грудей в залежності від розтяжності трикотажних полотен

(табл.6
.3.)
.


На кафедри ЕПО КНУТД було провед
ено ряд експериментальних
досліджень, які дали змогу визначити величини конструктивних прибавок
необхідні для проектування з еластичних трикотажних полотен в залежності в
ід
величини розтяжності (табл. 6
.4).








44

Таблиця
6
.3

Характеристика групи

розтяжност
і полотна і рекомендованих величин
конструктивних прибавок


Група
розтяжності
полотна

Розтяжність
полотна по
ширині
,
%


Переплетення полотна

Прибавки по ширині
,

см

Середнє

значення

Рекомен
-

довані

величини

І

група


0
-

40

Рашелеві і раше
ль
-
вертелочн
і, пресові з
кругло
фангових машин


+2,0


+5,0


+7,0

ІІ

група


40
-

100

Полотна с
плоскофангових і
кругло
фангових машин


0


+3,0


+5,0

ІІІ

група


Більше 100%

Ажурні полотна, полотна
з синтетичних волок
он з

плоскофангоих і
кругло
фангових машин



-
2,0




+1.0


-
2,0



Таблиця 6
.4

Оптимальні величини конструктивних прибавок необхідні для проектування з
еластичних трикотажних полотен в залежності від величини розтяжності


Розтяж
-

ність
полотна
%

Прибавка
по лінії
грудей
П
сг3
, см

Прибавка
до ширини
спинки
П
шсп
,
см

Прибавка
до
ширини
переду

(пілочки)
П
шп

см

Прибав
-

ка по
лінії
талії П
ст
,
см

Прибав
-

ка по
лінії
стегонї
П
сб
, см

Прибав
-
ка до
обхвату
плеча
П
оп
, см

51
-
60

-
3,5


-
4,0

-
1,0


-
1,4

-
1,8


-
2,0

+1,0

-
2,0

-
2,0

61
-
70

-
4,0


-
5,0

-
1,5


-
1,7

-
2,1


-
2
,5

0

-
3,0

-
2,5

71
-
80

-
5,0


-
5,5

-
1,7


-
1,9

-
2,6


-
2,9

-
0,5

-
4,0

-
3,0

81
-
90

-
5,5


-
6,5

-
1,9


-
2,1

-
2,9


-
3,2

-
1,0

-
5,0

-
3,5

91
-
110

-
6,5


-
8,0

-
2,2


-
2,7

-
3,3


-
4,1

-
2,0

-
7,0

-
4,0

111
-
125

-
8,0


-
9,3

-
2,8


-
3,1

-
4,3


-
4,7

-
2,5

-
8,0

-
4,5








45

Лекція 6.2


Особливості технології виготовлення трикотажних виробів
, які
впливають на їх конструктивний устрій


6.2
.1 Особливості технології виготовлення виробів з трикотажних
полотен різної розтяжності


Технологія виготовлення одягу з трикотажних полотен

відносно проста
,
але
вимагає дотримання ряду правил
,
що враховують властивості трикотажних
поло
тен (рис.
6
.
1
1.
)
.



Рис.

6
.
1
1.

Сх
ема типової послідовності збирання швейних виробів з
трикотажних полотен


46

Для трикотажних виробів характерним є доволі велика у
садка виробів, як
під час виготовлення, так і після вологої обробки.
На жаль, часто
трикотажні
вироби

після прання коротшають і розширюються. Це тр
апляється з виробами з
трикотажного полотна, що не пройшло

належної обробки, оскільки при пранні
відбувається

релаксація (усадка після мокрих обробок) полотна, витягнутого при
в’язанні, обробці, намотуванні в рулони. Для отримання ви
робів заданих розмірів і
форми,
стабільних при експлуатації, дуже важливе ретельне дотримання
технологічних режимів на всіх етапах в
иробництва полотна і виробів, а та
кож
облік особливостей трикотажного полотна

при розробці конструкцій.


Особливістю
трикотажних виробів

є, також, властивість збільшення окремих
їх ділянок під дією власної ваги. Наприклад
,
подовження довжини рукавів, або
ш
ирини
плечової ділянки та горловини спинки під час носіння, або
висіння

виробу
на вішаку

для
трикотажних виробів з полотен

ІІ і ІІІ груп розтяжності
. Все це,
також, потрібно прослідковувати і враховувати при проектуванні виробів.

Недоліком трикотажних пол
отен є можливість їх прорубування голкою при
пошитті. Тому потрібно особливо ретельно підбирати голки до швейних машин.
Рекомендується використовувати голки № 65
-
75 високої якості аб
о спеціальні
голки для трикотажних полотен

з округлим кінцем. Тиск притиск
ної лапки
швейної машини має бути мінімальним. Деталі з трикотажного полотна зшивають
на трьох
-

чотирьохнитковій обметувальній машині. Якщо трикотаж вироблений з
об'ємної пряжі або з ворсом, він пропарюється і висушується без прасування.

При виготовленні о
дягу з трикотажних полотен для поліпшення
зовнішнього вигляду та підвищення формостійкості окремих деталей
використовують прокладкові клейові та
не
клейові

матеріали
.
Трикотажні полотна
,
продубльовані клейовими прокладковими матеріалами
,
повинні максимально

зберігати свої властивості
,
але в той же час бути пружними та

зберігати
конструктивну

форму
.
Тому для виробів з трикотажних полотен

більшою мірою
рекомендується використовувати еластичні або біеластичні
,
тонкі

або середні за
товщиною прокладкові матеріали

(
залежно від щільності та товщини

полотна
)
з
крапков
им клейовим покриттям
.

Клейові прокладкові матеріали

мають флізелінову або трикотажну
(
з
поліаміду
,
поліефіру або їхні комбінації
)
основу
.
Ці прокладкові матеріали не
надають трикотажним виробам жорстко
сті

після дублювання
,
а тільки
стабілізують форму та дозволяють зберегти еластичність

і пластичність
,
характерні для трикотажних полотен
.
Деталі прокладок повинні

розтягуватися у
тому ж напрямку ниток
,
що й трикотажне полотно
,
у протилежному

в
ипадку може
в
ідбутися фіксація

певних ділянок виробу до
повного
зникнення їхньої

розтяжності
.

Прокладкові матеріали великої поверхневої щільності
(
більше
40
г
/
м
2
)
можуть бути використані при пошитті виробів з формостійких полотен
,
вироблених з
високо
о
б
’ємних

текстурова
них ниток або з вовняної та
напіввовняної пряжі
.

Для виробів з трикотажних полотен
,
що мають ворс з виворотної сторони
,
варто вибирати прокладкові матеріали з більш інтенсивним клейовим покриттям з
високою подвійною точкою
,
тому що в цих полотнах у першу ч
ергу з клейовою
прокладкою з

єднується ворс
.
У випадку використання прокладкового матеріалу з

47

менш інтенсивним клейовим покриттям вони приклеюються тільки до волокон
ворсу
,
не досягаючи самих ниток полотна
.
Це надалі приведе до відшаровування
та зсуву прок
ладок
.

Для виробів з начісних трикотажних полотен
,
сильно заворсованих з
виворотної сторони
,
застосування клейових прокладок може бути взагалі
недоцільно
.
У цих випадках при н
еобхідності використовуються про
кладкові
матеріали без клейового покриття.

Для ук
ріплення краю та інших критичних ділянок в одязі з трикотажних
полотен використовують клейові кромки, які розкроєні під кутом 45°, 12° або 8°
до поздовжньої нитки. Також, можливе використання готової косої бейки з
тонкого

клейового флізеліну шириною 12

мм,

з посиленою строчкою або тасьмою
на

відстані 4 мм від краю бейки. Використання бейки дозволяє фіксувати форму
горловини або пройми, зберігаючи еластичність трикотажного полотна.

У якості підкладки рекомендується використовувати трикотажні
основов´язані по
лотна з капронових, віскозних та ацетатних ниток.

Особливості моделі багато в чому визначаються технологічними
можливостями не лише в'язального, але і швейного ус
таткування. Наявне
обладнання

і методи швейної обробки визначають величини припусків на шви,
а
також конструктивне рішення виробу.

Деталі одягу з трикотажних полотен найчастіше з’єднують за допомогою
ниткових швів, виконаних машинними строчками

(табл. 6.5
)
.


Таблиця 6.5

Шви, які застосовуються при виготовленні швейних виробів

з трикотажних полоте
н


Найменування
шва

Умовне
позначення
шва

Строчка

Характеристика і
використання

1

2

3

4

Кетельний



Одно
-

або
двониткова
кетельна
ланцюгового стібка

Характеризується
розтяжністю, м’якістю,
невеликою товщиною,
відсутністю рубця

Накладн
ий з
закритим
зрізом


Двониткова
човникового або
ланцюгового стібка

Для застрочування
кроєних накладних
карманів, кокеток

Шов у стик


Чотриьо
-
, шести
-

або дев’ятиниктова
плоска

Характеризується
великою міцністю і
елас
тичністю

Накладний з
відкритим
зрізом


Двониткова
зигзагоподібна
човникового або
ланцюгового стібка

Для пришивання
мережив, тасьми,
застрочування накладних
суцільно кроєних кишень,


48

Продовження таблиці 6.5

Найменування
шва

Умовне
позна
чення
шва

Строчка

Характеристика і
використання

1

2

3

4



Двониткова човникового
або ланцюгового стібка

з’єднання деталей
білизняного і
верхнього одягу

Настрочний


Човникового або
ланцюгового стібка

Одним закритим
з
різом


Трьохниткова пласка

Крайові: відгин
з відкритим
зрізом



Однониткова потайна
ланцюгового
переплетення

Для підшивання
низу рукавів і
виробів



Двониткова човникового
або ланцюгового



Двониткова
край
обметувальна



Трьохнитоква пласка і ін.

Впідгин з
закритим
зрізом



Двониткова човникового
або ланцюгового стібка

Для обробки низу
виробу і рукавів,
розрізу рукавів в
сорочка то
що



Трьохнитоква пласка і ін.


Обшивний



Двониткова човникового
або ланцюгового стібка

Використання при
обробці кроєних
комірів, клапанів,
манжет тощо


Найбільш відповідають властивостям трикотажних полотен шви,

виконані
строчками ланцюгового стібка, які за рахунок своєї еластичності створюють кращі
комфортні умови при носінні одягу
.

Шви в трикотажних виробах, за рідким виключенням, при експлуатації
повинні розтягуватися разом з полотном. Інакше шви або лопаються
, або
погіршують споживчі властивості виробу.

Зрізи деталей, щоб уникнути спуску петель, найчастіше обметуються перед
обробкою або в її процесі. Існує величезний парк швейного устаткування,
спеціалізованого на обробку різних видів трикотажу і виконання рі
зних строчок,
швів і вузлів трикотажних виробів.

Наприклад, на зшивально
-
краєобметувальних
машинах (оверлоках) практично неможливо отримувати чіткі кути, тому кути
округляють. У виробах з поперечнов’язаного трикотажу середньої і великої
розтяжності недоціл
ьно проектувати зшивні шви в поперечному і близькому до
нього напрямі, оскільки вони будуть сильно розтягнутими.


49

При необхідності введення, наприклад кокетки, для якісного виконання
вузла її з'єднання з основною деталлю слід використовувати спецмашини,
ст
ворюючи ст
рочки без розтягування трикотажного полотна

і можливого спуску
петель, наприклад кетельні або одну з багатониткових плоскошовних.

Найкраще
для цього використовувати кетельні
(рис. 6
.
1
2
) або одну з багатониткових
плоскошовних машин ланцюгового сті
бка.





Рис. 6
.
1
2
. Обробка трикотажних виробів

на промисловій кетельній машині


Найдосконаліший спосіб обробки горловини та інших деталей виробів


кетлювання на кетельній машині. Для кетлювання потрібно, щоб деталь виробу,
яка буде прикетльовуватись, ма
ла ділянку трубчатої гладі, що охоплюватиме зріз
виробу з двох боків, забезпечуючи чистоту обробки (рис.

6
.
1
3
).




Рис. 6.13
. Обробка горловини методом прикетльовування


З метою запобігання розтягу плечових швів збоку пілочок, верхньої частини
пройми, лі
нії горловини та борту
зрізи зшиваються із наперед нарізаною по

50

дов
жині шва бавовняною тасьмою
, пайовою смужкою полотна, латексу,

альпак,
кіперну
.

Для запобігання обсипання
зрізів
в процесі виготовлення та експлуатації
основні деталі обметують або обкантов
ують
.

В деталях зрізи обметують на краєобметувальних машинах або
обкантовують поздовжньою бейкою на однонитковій машині ланцюгового

стібка
кетельни
м швом
,
у з

єднувальних швах


на зшивально
-
обметувальних ма
шинах
ланцюгового стібка
.

У виробах з плоскофанго
вих машин деталі пілочок можуть бути вив'язані в
різних напрямках. У такому випадку з’єднання цих частин доцільно виконувати
методом прикетлювання, для цього
поздовжня

деталь повинна закінчуватися
здвоєною кулірною гладдю
.


Інші особливості виготовлення
тр
икотажних виробів
, величини
технологічних припусків, які необхідні для монта
жу і обробки виробів з
трикотажних полотен
, особливості прокладання тасьми, вимоги до об
робки
основних деталей, верху,
низу виробів і рукавів визначено ГОСТ
ом

26115
-
84
«Изделия
три
котажн
ы
е верхние
. Требова
ния к пошивуª. Виконання вимог цього
стандарту при проектуванні і виробництві
трикотажних виробів

забез
пе
чує їх
якість і при подальшій

експлуатації.




6.2
.2
Вимоги до
технології
виготовлення трикотажних виробів

у
відповідності до
галузевих стандартів


Вим
оги до обробки основних деталей

1.

З’єднання
плечових зрізів повинно виконуватися на трьохнитковій
краєобметувальній машині з прокладанням тасьми.

Допускається не прокладати тасьму у виробах:



від 44 до 64
-
го розміру по обхвату грудей
включно;



з подвійною кокеткою та плечовими поздовжніми планками;



з рукавами суцільнокрійними і реглан;



з полотен І групи розтяжності;



з основов’язальних полотен ажурних, філейних переплетень;



при з’єд
нанні на машині ланцюгового стіб
ка (для виробів з полот
ен І
групи розтяжності)
, чотирьох

, п’ятиниткових крає
обметувальних.

2.

З’єднання деталей виробів, що мають крупну петельну структуру
(візерунчасті переплетення, полотна з фангових машин низьких класів та ін.) з
синтетичних ниток і пряжі, повин
но виконуватися

на машині п’яти


, чотирьох

,


чи трьохниткові
й

краєобметувальній (при ширині не менше 0,7 см) чи
ланцюгового ст
іб
ка з обметуванням зрізів чи без обметування зрізу у виробах з
заробленим краєм.

3.

При з’єднанні
бокових і рукавних зріз
ів на машині трьохнитко
вій
крає
обметувальній і ланцюгового ст
іб
ка у виробах з полотен крупної петельної
структури, а також при розташуванні петельних стовпчиків в поперечному

напрямку полотен ІІ і ІІІ груп

розтяжності повинна прокладатися тасьма.


51

Допускається не проклада
ти тасьм
у при з’єднанні зрізів н
а чотирьох

,
п’ятинитковій крає
обметувальній машині.

4.

Борти жакетів, блуз, сарафанів і інших виробів повинні бути оброблені
підбортами, планка
м
и, бейками у відповідності з затвердженим зразком.

При обробці виробів з відрізними чи суц
ільнокрійними підбортами по лінії
розташування петель та ґудзиків повинна прокладатися тасьма чи прокладка.

Допускається не прокладати тасьму чи прокладку в борта виробів з полотен
І групи розтяжності, а також з полотен ІІ групи, розтяжність яких вздовж б
орта не
перевищує 40% у виробах від 44 до 60
-
го розміру по обхвату грудей включно.

Внутрішні зрізи
підбортів і обшивок

повинні бути обметані чи застрочені
швом впідгин з відкритими чи закритими зрізами.

У виробах з полотен І групи розтяжності з полотен пе
реплетень, що мало
розпускаються з хімічних ниток внутрішні зрізи підбортів і
обшивок
, а також інші
дольові зрізи не обметуються.

5.

Технол
о
гія обробки карманів, хлястиків, пасків, манжетів, застібок.
Інших дрібних деталей, вузлів повинна відповідати затвердж
еному зразку.

У верхні підігнуті краї накладних карманів спортивних штанів, окрім
виробів з полотен І групи розтяжності повинна прокладатися тасьма чи прокладка
при застосуванні машини човникового стібка.

У виробах з полотен переплетень, що мало розпускают
ься, допускається не
обметувати внутрішні зрізи накладних карманів та у скритих місцях прорізних
карманів.

6.

З’єднання вшивних рукавів з виробом на трьохнитковій крає
обметувальній машині повинно виконуватися з прокладанням тасьми у верхню
частину окату рука
ва.

Допускається не прокладати тасьму у виробах:



від 44 до 6
-
го розміру по обхвату грудей включно;



із заниженою лінією пройми;



з полотен І групи розтяжності;



з полотен ІІ групи розтяжності при узгодженні зі споживачем, окрім
полотен з неоднорідним переплет
енням (глазкові, з окремими пресовими петлями,
філейні, аж
урні та

ін.), а також
з
полотен рихлих структур.



з основов’язальних полотен ажурних, філейних переплетень;



при з’єднанні на машині лан
цюгового стібка (чи човникового



для
виробів з полотен І групи

розтяжності),

чотирьох

, п’ятиниткової
крає
обметувальної.

7.

Спідниці прямого покрою підвищеної якості повинні виготовлятися на
підкладці з тканини чи трикотажного основов’язального полотна з синтетичних
ниток. Допускається виготовлення без підкладки спідни
ць з основ’яз
ального
полотна, окрім філейних
.


Вимоги до обробки зрізів горловини

1.

Технологія обробки комірів, зрізів горловини виробів повинна
відповідати затвердженому зразку.


52

2.

По горловині спинки повинна бути прокладена тасьма при з’єднанні
поперечних ком
ірів з полотен ІІІ групи розтяжності на трьохнитковій
кра
є
обметувальній машині, а також у виробах з полотен крупних рихлих
петельних структур.

У виробах від 44 до 60
-
го розміру по обхвату грудей включно тасьма не
прокладається, при цьому шов з’єднання пови
нен бути розпошитий чи
настрочений.

Допускається не прокладати тасьму при з’єднанні комірів з полотен ІІІ
групи розтяжності з виробами з полотен І і ІІ групи розтяжності і комірів з
полотен І групи розтяжності з виробами з полотен крупних рихлих петельни
х
структур.

Шов з’єднання комірів, виконаний на трьохнит
ковій крає
обметувальній
машині без прокладання тасьми, повинен бути розпошитим чи настроченим (для
полотен І групи розтяжності).

У виробах з комірами типу стійка чи светрах шов з’єднання по горловині
спинки виконується без прокладання тасьми і не

розпошивається.

3.

З’єднання комірів і не
підкроєних бейок у виробах
підвищеної якості
з
плос
ких машин, виготовлених з чисто
вовняної та напіввовняної пряжі, повинно
виконуватися на кетельних і інших видах машин,

що імітують кетлювання.

Допускаються інші види обробок при узгодженні зі споживачем.


Вимоги до обробк
и верху, низу виробів і рукавів

1.

Верх штанів, рейтуз, шортів і спідниць повинен бути оброблений
швом в
п
ідгин, паском, зароблений на машині у відповідності

із затвердженим
зразком.

2.

Низ виробів і рукавів повинен бути оброблений швом впідгин, бейкою,
каймою, окантований, зароблений на машині у відповідності із затвердженим
зразком.

Допускається не підгинати:



низ виробів з полотен типу “плісе” і “гофре”;



низ бл
уз, суконь, спідниць з полотен І групи розтяжності, переплетень,
що мало розпускаються (при цьому зрізи повинні бути обметані)
при узгодженні

зі
споживачем.

3.

При застрочуванні верхніх і ниж
ніх зрізів на двохнитковій
крає
обметувальній машині на лицьовому боц
і дитячих виробів, виготовлених з
полотен з вовняної пряжі та сполук з хімічними нитками, величина малопомітних
прохваті
в

степ
ків не повинна перевищувати 0,2 см.

4.

Зрізи пришивних штрипок з основного полотна в штанах, рейтузах
повинні бути обметані чи застр
очені з
накладанням

зрізів чи
розташуванням
зрізі
в
у стик на машині плоского стібка.

Зрізи суцільнокрійних і пришивних (імітуючих суцільнокрійні) повинні бути
оброблені швом в
п
ідгин на машині плоского стібка, у виробах з начісного полотна
повинні бути

обм
етані на трьохнитковій крає
обметувальній машині чи оброблені
впідгин.


53

Зрізи су
цільнокрійних штрипок і імітуючі

суцільнокрійні штрипки в
рейтузах двуластичного напіввовняного полотна можуть бути обметані.

5.

Розмір підгину верхніх і нижніх зрізів виробів повин
ен відповідати
вказаному в табл.
6
.
7
, а у виробах
з білизняних

полотен


в табл. 6
.
7


Таблиця 6
.
6

Величини припусків на підгин низу виробів різних

асортиментних груп верхніх трикотажних виробів


Вид виробу

Розмір підгину, не менше, см

вироби

низ рукаві
в

верху

низу

Жакет, джемпер, жилет,
куртка



2,0

2,0

Штани

3,0

2,0



Штани спортивні, рейтузи

2,0

2,0



Комбінезони

2,0

2,0

2,0

Шорти

2,0

2,0



Спідниця

2,0

2,0



Блузка



1,0

2,0

Сукня, сарафан



4,0

2,0

Сукня
-
пальто



4,0

2,5



Таблиця
6
.
7

В
еличини припусків на підгин низу виробів різних

асортиментних груп трикотажних виробів з білизняних полотен


Найменування операції

Розмір підгину, не менше, см

в
ерху, вирізу пройм
і горловини

низу виробу чи
рукавів

Застрочування зрізів без
прокладання
еластичної
тасьми

1,0

1,5

Застрочування зрізів без
прокладання еластичної
тасьми шириною, см:

від 0,6 до 1,0

«

1,0

«

1,4

«

1,4

«

2,5




1,5

2,0

2,5




1,5






Розмір підгину низу спідниць, суконь, сарафанів, окрім виробів прямого
силуету вовняної і напі
ввовняної пряжі, встановлюється у відповідності зі
встановленим зразком.


54

Допускається розмір підгину низу довгих вузьких рукавів суконь, низу
спортивних штанів і рейтуз з суцільнокрійною штрипкою


не менше 1,0 см; низу
виробів, рукавів, вирізу горловини,
оброблених на двонитковій (двоголковій)
машині ланцюгового стібка з одночасним прокладанням тасьми


не менше 1,5 см.

Петля для заміни і регулювання еластичної тасьми чи стрічки повинна бути
обметана або залишено оброблений отвір довжиною не більше 1,5 см,

у виробах з
котонних машин


не більше 2,5 см при розмірі підгину до 3,5 см і не більше 3,5
см при розмірі підгину до 4,5 см.

Застрочування низу виробів (спідниць, суконь, сарафанів) покращеної якості
з індексом “Н”, виготовлених з вовняної або напіввовня
ної пряжі, повинно
виконуватися на машині потайного стібка. Допускаються інші види обробок.


Вимоги до тасьми, швейних ниток

1.

Для
запобігання
зрізів від розтягу повинна застосовуватися ткана
(плетена) тасьма або її замінники (трикотажна тасьма, у вигляді шн
ура,
основов’язальна бейка з хімічних ниток зі зрізами, що не розпускаються, кроєна
дольова подвійна чи одинарна бейка з обмета
ним зрізом з основного полотна та

ін.).

Допускається не обметувати зрізи одинарної бійки у виробах з полотен
переплетень, які ма
ло розпускаються.

2.

При
виготовленні

виробів повинні застосовуватися швейні нитки і
пряжа, які відповідають нормативно
-
технічній документації.

У голках швейних машин повинні застосовуватися:



швейні бавовняні нитки для трикотажного виробництва
лінійної
щільно
сті не більше 13
×3

текс
, а також синтетичні швейні нитки, натуральний
шовк;



в пет
ельниках

та розкладниках


пряжа та нитки, з котрих виготовлено
виріб, бавовняні нитки
лінійної щільності не більше 13
×3

текс
.

Для з’єднання деталей виробів на кетельній машин
і повинні застосовуватися
пряжа і нитка, з якої виготовлено виріб.

Допускається застосовувати:



в пет
ельниках

та розкладниках бавовняну пряжу лінійної щільності 25
×2
текс; 18,5
×2

текс; 15,4
×2

текс
, а також синтетичні швейні нитки, натуральний
шовк, бавовнян
і швейні нитки з числом складень більше 3х;



у голках пряжу, з якої виготовлено виріб, при обробці виробів на
двонитковій краєобметувальній машині.

3.

Еластична тасьма, що прокладається у верх і низ виробів повинна бути
шириною, см, не менше:

при прокладанні
в один ряд:

2,0


у верх спідниць і штанів для дорослих і підлітків, окрім штанів і
спідниць, виготовл
е
них з основов’язальних полотен;

1,0


в верх спортивних штанів і рейтуз, низ рукавів;

0,8


в низ штанів для дорослих, у вироби для дітей;

1,2


для інши
х виробів;

п
ри прокладанні в два і більше рядів:

0,8


у виробах для дорослих;


55

0,6


у виробах для дітей;

1,5


в
в
ерх спідниць і штанів з основов’язальних полотен для дорослих і
підлітків.



Контрольні питання до розділу


1.

Дайте характеристику поперечнов'
язаного трикотажного полотна та його
основних властивостей.

2.

Дайте характеристику
основов'язаного

трикотажного полотна та його
основних властивостей.

3.

Дайте характеристику трьох класів, на які поділяються всі види трикотажних
переплетень.

4.


Дайте характеристи
ку

способів виготовлення

трикотажних виробів.

5.


Дайте характеристику принципів маркування верхніх та білизняних жіночих і
чоловічих трикотажних виробів.

6.

Дайте характеристику
основних властивостей трикотажних полотен, які
потрібно враховувати при проектуванн
і.

7.


Дайте визначення поняття і характеристику груп розтяжності трикотажних
полотен.

8.

Дайте характеристику величин прибавок для проектування виробів з
трикотажних полотен різних груп розтяжності.

9.

Дайте характеристику методу
модифікування

конструкцій з
урахув
анням умовно
-
залишкової деформації.

10.

Дайте характеристику

методам формо
у
творення трикотажних виробів.

11.

Дайте характеристику

особливостей конструктивного устрою базових
конструкцій трикотажних виробів.

12.

Надайте послідовність робіт при перетворенні базової конс
трукції плечового
жіночого виробу з нагрудною виточкою на конструкцію без виточок або зі
зменшеним розхилом виточок методом шаблонів.

13.

Дайте характеристику та схематичне зображення конструкції плоского рукава
реглан.

14.

Дайте характеристику особливостей розроб
ки конструкцій трикотажних
виробів з суцільнокроєним рукавом.

15.

Дайте характеристику особливостей розробки конструкцій трикотажних
виробів з полотен 3 групи розтяжності.

16.

Дайте характеристику основних вимог до обробки основних деталей
трикотажних виробів.



СПИСОК

РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1.

Булатова Е.Б. Конструктивное моделирование одежды. / Е.Б. Булатова,
М.Н. Евсеева


М.: Мастерство; Издательский центр «Академияª, 2004.


272 с.


56

2.

ГОСТ 17037
-
85. Изделия швейные и трикотажные. Термины и
определения.


В сбо
рнике "Швейные изделия бытового назначения". М.:
Издательство стандартов, 1988.


С

9
-
21.

3.

ГОСТ 7474
-
88. Изделия трикотажные верхние для женщин и девочек.
Общие технические условия.


М.: Издательство стандартов, 1988.

4.

ГОСТ
28039
-
8
9
. Изделия трикотажные вер
хние для
мужчин

и
мальчиков
.
Общие технические условия.


М.: Издательство стандартов, 198
9.

5.

ГОСТ 26115
-
84
«Изделия трикотажные верхние. Требования к пошивуª.



М.: Издательство стандартов, 1988.

6.

Енциклопедія швейного виробництва. Навчальний посібник


К:
«Самміт
-
книгаª, 2010.


968с.: іл.

7.

Ергономіка і дизайн. Проектування сучасних видів одягу: Навчальний
посібник. / М.В. Колосніченко, Л.І. Зубкова, К.Л. Пашкевич та інші.


К.:
ПП «НВЦ «Профіª, 2014.


386 с.

8.

Карцева А.А. Особенности конструирования издели
й из трикотажа.
/

М.:
Легкая индустрия, 1969.


112 с

9.

Колосніченко М.В. Мода і одяг. Основи проектування та виготовлення
одягу. Навч. посібник / М.В. Колосніченко, К.Л. Процик


К.: КНУТД,
2011.


238 с.

10.

Кузнецова Л.А., Казакова З.Ф., Карцева А.А. Конструир
ование
трикотажных изделий.

/ Л.А.
Кузнецова,
З.Ф.
Казакова,
А.А.
Карцева





М.: Легкая индустрия, 1972.


264 с.

11.

ОСТ 17
-
326
-
81. Изделия швейные, трикотажные, меховые. Типовые
фигуры женщин. Размерные признаки для проектирования одежды.

12.

Особливості констру
ювання одягу з трикотажу:
М
етодичні вказівки до
виконання самостійних

робіт з д
исципліни «Конструктивне
моделювання одягу
ª для студентів напряму 6.051602


Технологія
виробів легк
ої промисловості денної та
заочної форм навчан
ня. /Упор.:
І.В. Васильєва


К.: КНУТД, 2014
.


40
с.


13.

Особливості конструювання одягу з трикотажу:
М
етодичні вказівки до
виконання лабораторних

робіт з д
исципліни «Конструктивне
моделювання одягу
ª для студентів напряму 6.051602


Технологія
виробів легк
ої промисловості денної та
з
аочної форм навчан
ня. /Упор.:
І.В. Васильєва


К.: КНУТД, 2014
.


63

с.


14.

Шершнева Л.П. Конструирование одежды. Теория и практика: Учебное
пособие.

/ Л.П.
Шершнева,
Л.В.
Ларкина


М.: Форум: Инфра
-
М, 2006.


288 с.



57

ДОДАТКИ

Таблиця А.1



Лінійні виміри жа
кетів, джемперів, жилетів, курток, светрів для жінок 2
-
ої повнотної групи, згідно
ГОСТ 7474
-
88 [4], см

Позначення виміру

Найменування місця

виміру

Група

розтяжності

полотен

Зріст

людини,

см

Розмір за обхватом грудей третім (ОгІІІ), см

88

92

96

100

10
4

1

Довжина виробу:


короткого

1,2,3

146
-
152

48
-
52

48
-
52

48
-
52

48
-
52

48
-
52

158
-
164

51
-
55

51
-
55

51
-
55

51
-
55

51
-
55

170
-
176

54
-
58

54
-
58

54
-
58

54
-
58

54
-
58

середньої довжини

1,2,3

146
-
152

54
-
58

54
-
58

54
-
58

54
-
58

54
-
58

158
-
164

58
-
62

58
-
62

58
-
62

58
-
62

58
-
62

170
-
176

62
-
66

62
-
66

62
-
66

62
-
66

62
-
66

подовженого

1,2,3

146
-
152

59
-
65

59
-
65

59
-
65

59
-
65

59
-
65

158
-
164

63
-
69

63
-
69

63
-
69

63
-
69

63
-
69

170
-
176

67
-
73

67
-
73

67
-
73

67
-
73

67
-
73

2
*

(вимірюється нижче
глибини пройми:

-

на 2,0 см для
виро
бів напів
-
прилеглого силуету;
-

на 4,0 см для
виробів прямого
силуету)

Ширина виробу по лінії грудей:

жакет , жилет

1

Всі рости

45
-
49

47
-
51

49
-
53

51
-
55

53
-
57

2

43
-
47

45
-
49

47
-
51

49
-
53

51
-
55

3

40
-
44

40
-
44

43
-
47

43
-
47

46
-
50

Ширина виробу по лінії г
рудей:

джемпер, светр

1

Всі рости

44
-
48

46
-
50

48
-
52

50
-
54

52
-
56

2

41
-
45

43
-
47

45
-
49

47
-
51

49
-
53

3

38
-
42

38
-
42

41
-
45

41
-
45

44
-
48

куртка, джемпер спортивні

1

Всі рости

47
-
51

49
-
53

51
-
55

53
-
57

55
-
59

2

45
-
49

47
-
51

49
-
53

51
-
55

53
-
57

4

Довжина ру
кава вшивного
довгого

1,2,3

146
-
152

52
-
54

52
-
54

52
-
54

52
-
54

52
-
54

158
-
164

56
-
58

56
-
58

56
-
58

56
-
58

56
-
58

170
-
176

60
-
62

60
-
62

60
-
62

60
-
62

60
-
62

Довжина рукава реглану,
суцільнокроєного

1,2,3

146
-
152

65
-
67

65
-
67

65
-
67

65
-
67

65
-
67

158
-
164

69
-
71

6
9
-
71

69
-
71

69
-
71

69
-
71

170
-
176

73
-
75

73
-
75

73
-
75

73
-
75

73
-
75

5

Ширина рукава

вшивного
:

жакет, джемпер, светр

1, 2

Всі рости

16
,
5
-
19
,
5

17
-
20

17,5
-
20,5

18
-
21

18,5
-
21,5

куртка, джемпер спортивні

1,2

Всі рости

1
7,5
-
20,5

1
8
-
21

18,5
-
21,5

19
-
22

19,5
-
22
,5

19


57


58

Таблиця А.2



Лінійні виміри суконь, сарафанів, халатів для жінок 2
-
ої повнотної групи згідно ГОСТ

7474
-
88 [4], см

Номер

виміру на

рис. 1.1,1.2

Найменування місця

виміру

Група

розтяжності

полотен

Зріст

людини,

см

Розмір за обхватом грудей третім (ОгІ
ІІ), см

88

92

96

100

104

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

Довжина виробу

1,2

146

92
-
98

92
-
98

92
-
98

92
-
98

92
-
98

152

95
-
101

95
-
101

95
-
101

95
-
101

95
-
101

158

98
-
104

98
-
104

98
-
104

98
-
104

98
-
104

164

101
-
107

101
-
107

101
-
107

101
-
107

101
-
107

170

104
-
110

1
04
-
110

104
-
110

104
-
110

104
-
110

176

107
-
113

107
-
113

107
-
113

107
-
113

107
-
113

Довжина виробу подовженого

1,2

146

100
-
106

100
-
106

100
-
106

100
-
106

100
-
106

152

103
-
109

103
-
109

103
-
109

103
-
109

103
-
109

158

106
-
112

106
-
112

106
-
112

106
-
112

106
-
112

164

109
-
115

109
-
115

109
-
115

109
-
115

109
-
115

170

112
-
118

112
-
118

112
-
118

112
-
118

112
-
118

176

115
-
121

115
-
121

115
-
121

115
-
121

115
-
121

2
*

Ширина халата

по лінії грудей

1

Всі
рости

48
-
52

50
-
54

52
-
56

54
-
58

56
-
60

2

46
-
50

48
-
52

50
-
54

52
-
56

54
-
58

Ш
ирина сукні (сарафану) по лінії грудей

1

Всі
рости

46
-
50

48
-
52

50
-
54

52
-
56

54
-
58

2

44
-
48

46
-
50

48
-
52

50
-
54

52
-
56

3

Ширина виробу по лінії стегон

1

Всі
рости

49
-
53

51
-
55

53
-
57

55
-
59

57
-
61

2

48
-
52

50
-
54

52
-
56

54
-
58

56
-
60

4

Довжина рукава вшивного д
овгого

1,2

146

51
-
53

51
-
53

51
-
53

51
-
53

51
-
53

152

53
-
55

53
-
55

53
-
55

53
-
55

53
-
55

158

55
-
57

55
-
57

55
-
57

55
-
57

55
-
57

164

57
-
59

57
-
59

57
-
59

57
-
59

57
-
59

170

59
-
61

59
-
61

59
-
61

59
-
61

59
-
61

176

61
-
63

61
-
63

61
-
63

61
-
63

61
-
63

Довжина рукава регл
ану, суцільнокроєного

1,2

146

64
-
66

64
-
66

64
-
66

64
-
66

64
-
66

152

66
-
68

66
-
68

66
-
68

66
-
68

66
-
68

158

68
-
70

68
-
70

68
-
70

68
-
70

68
-
70

164

70
-
72

70
-
72

70
-
72

70
-
72

70
-
72

58



59

Продовження таблиці А.2

1

2

3

4

5

6

7

8

9

4

Довжина рукава реглану,
суцільнокро
єного

1,

2

170

72
-
74

72
-
74

72
-
74

72
-
74

72
-
74

176

74
-
76

74
-
76

74
-
76

74
-
76

74
-
76

5

Ширина рукава

вшивного

1, 2

Всі
рости

16
-
19

16
,
5
-
19
,
5

17
-
20

17,5
-
20,5

18
-
21

2*


вимірюється нижче глибини пройми: на 2,0 см для виробів напівприлеглого силуету; на 4,0

см для виробів

прямого силуету


Таблиця А.3



Лінійні виміри суконь
-
пальт для жінок 2
-
ої повнотної групи, згідно ГОСТ 7474
-
88 [4], см

Номер

виміру на

рис. 1.1

Найменування місця

виміру

Група

розтяжності

полотен

Зріст

людини,

см

Розмір за обхватом грудей

третім (ОгІІІ), см

88

92

96

100

104

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

Довжина виробу

1,2

146

97
-
103

97
-
103

97
-
103

97
-
103

97
-
103

152

100
-
106

100
-
106

100
-
106

100
-
106

100
-
106

158

103
-
109

103
-
109

103
-
109

103
-
109

103
-
109

164

106
-
112

106
-
112

106
-
112

106
-
1
12

106
-
112

170

109
-
115

109
-
115

109
-
115

109
-
115

109
-
115

176

112
-
118

112
-
118

112
-
118

112
-
118

112
-
118

2
*

Ширина виробу по лінії грудей

1

Всі
рости

50
-
54

52
-
56

54
-
58

56
-
60

58
-
62

2

48
-
52

50
-
54

52
-
56

54
-
58

56
-
60

3

Ширина виробу по лінії стегон

1

Вс
і
рости

51
-
55

53
-
57

55
-
59

57
-
61

59
-
63

2

50
-
54

52
-
56

54
-
58

56
-
60

58
-
62

4

Довжина рукава вшивного довгого

1,2

146

51
-
53

51
-
53

51
-
53

51
-
53

51
-
53

152

53
-
55

53
-
55

53
-
55

53
-
55

53
-
55

158

55
-
57

55
-
57

55
-
57

55
-
57

55
-
57

164

57
-
59

57
-
59

57
-
59

57
-
59

5
7
-
59

170

59
-
61

59
-
61

59
-
61

59
-
61

59
-
61

176

61
-
63

61
-
63

61
-
63

61
-
63

61
-
63

Довжина рукава реглану, суцільнокроєного

1,2

146

64
-
66

64
-
66

64
-
66

64
-
66

64
-
66


59



60

Продовження таблиці А.3

1

2

3

4

5

6

7

8

9

4

Довжина рукава реглану,
суцільнокроєного

1,

2

152

66
-
68

66
-
68

66
-
68

66
-
68

66
-
68

158

68
-
70

68
-
70

68
-
70

68
-
70

68
-
70

164

70
-
72

70
-
72

70
-
72

70
-
72

70
-
72

170

72
-
74

72
-
74

72
-
74

72
-
74

72
-
74

176

74
-
76

74
-
76

74
-
76

74
-
76

74
-
76

5

Ширина рукава

вшивного

1, 2

Всі
рости

1
7,5
-
20,5

1
8
-
21

18,5
-
21,5

19
-
22

19,5
-
22,5

2*


вимірюється нижче глибини пройми: на 2,0 см для виробів напівприлеглого

силуету; на 4,0 см для виробів
прямого силуету



Таблиця А.4



Лінійні виміри спідниць жіночих, згідно ГОСТ 7474
-
88 [4], см


Номер

виміру на

рис. 1.4

Найменування

місця

виміру

Група

розтяжності

полотен

Зріст

людини,

см

Розмір за обхватом
за обхватом стегон (Ост), см

96

100

104

108

112

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

Довжина виробу:

середньої довжини

1,2

146
-
152

58
-
62

58
-
62

58
-
62

58
-
62

58
-
62

158
-
164

62
-
66

62
-
66

62
-
6
6

62
-
66

62
-
66

170
-
176

66
-
70

66
-
70

66
-
70

66
-
70

66
-
70

подовженого

1,2

146
-
152

65
-
72

65
-
72

65
-
72

65
-
72

65
-
72

158
-
164

69
-
76

69
-
76

69
-
76

69
-
76

69
-
76

170
-
176

73
-
80

73
-
80

73
-
80

73
-
80

73
-
80

2

Ширина поясу:

жорсткого


Всі рости

35

37

39

41

43

на е
ластичній тасьмі

1, 2

Всі рости

31

33

35

37

39

3

Ширина по лінії стегон

1

Всі рости

49
-
53

51
-
55

53
-
57

55
-
59

57
-
61

2

Всі рости

48
-
52

50
-
54

52
-
56

54
-
58

56
-
60



60



61

Т
аблиця А.5



Лінійні виміри штанів

жіночих, згідно ГОСТ 7474
-
88 [4], см

№ виміру
на рис. 1
.5

Найменування місця

виміру

Група розтяжності

полотен

Зріст

людини,см

Розмір за обхватом
за обхватом стегон (Ост), см

96

100

104

108

112


1

Довжина :

штанів (в тому числі
спортивних)

1,2

146

90
-
94

90
-
94

90
-
94

90
-
94

90
-
94

152

94
-
98

94
-
98

94
-
98

9
4
-
98

94
-
98

158

98
-
102

98
-
102

98
-
102

98
-
102

98
-
102

164

102
-
106

102
-
106

102
-
106

102
-
106

102
-
106

170

106
-
110

106
-
110

106
-
110

106
-
110

106
-
110

176

110
-
114

110
-
114

110
-
114

110
-
114

110
-
114

рейтуз

1,2

146

92
-
94

92
-
94

92
-
94

92
-
94

92
-
94

152

96
-
98

96
-
98

96
-
98

96
-
98

96
-
98

158

100
-
102

100
-
102

100
-
102

100
-
102

100
-
102

164

104
-
106

104
-
106

104
-
106

104
-
106

104
-
106

170

108
-
110

108
-
110

108
-
110

108
-
110

108
-
110

176

112
-
114

112
-
114

112
-
114

112
-
114

112
-
114

2

Ширина поясу: жорсткого

1, 2

Всі
рости

35

37

39

41

43

Ширина поясу: на еластичній
тасьмі

1, 2

Всі рости

31

33

35

37

39

3

Ширина по лінії стегон: штанів
(у тому числі спортивних)

1

Всі рости

48
-
51

50
-
53

52
-
55

54
-
57

56
-
59

2

Всі рости

45
-
48

47
-
50

49
-
52

51
-
54

53
-
56

Рейтуз

2 (від 40%
до 60%)

Всі рости

38
-
40

40
-
42

42
-
44

44
-
46

46
-
48

2(більше 60%)

Всі рости

37
-
39

37
-
39

40
-
42

40
-
42

42
-
44

3

Всі рости

34
-
36

34
-
36

37
-
39

37
-
39

40
-
42

4

Довжина крокового шва штанів

1,2

146

62
-
64

62
-
64

62
-
64

62
-
64

62
-
64

152

66
-
68

66
-
68

66
-
68

66
-
68

66
-
68

158

70
-
72

70
-
72

70
-
72

70
-
72

70
-
72

164

74
-
76

74
-
76

74
-
76

74
-
76

74
-
76

170

78
-
80

78
-
80

78
-
80

78
-
80

78
-
80

176

82
-
84

82
-
84

82
-
84

82
-
84

82
-
84

5

Дуга через пахову ділянку
(довжина переду + довжина
сидіння) рейтуз

1, 2

Всі рости

70
-
74

72
-
76

7
4
-
78

76
-
80

78
-
82

61



54

Табл.
Б
.
1
-

Види і параметри стіб
ків, строчок і швів

для виготовлення трикотажних виробів


62




Найменування
операції
,

Вид і параметри строчки

Вид і параметри шва

Вид

стібка

Кількість стіб
ків на 5,0
см строчки, не менше

Вид шва

Шири
на шва в готовому
вигляді, см

1

2

3

4

5

6

1

Обметування зрізів
деталей, виробів

Двох
-
, трьохнитковий
(одноголковий)
краєобметувальний

18





2

Обметування низу
спортивних штанів

з
начі
сного полотна,
рейтуз з дволастичного
вовняного полотна з
суцільно
кроєною
штрипкою, зрізів
пришивних
штрипок

Трьохнитковий (одноголоковий)
краєобметувальний

25





3

Обметування петель для
заміни еластичної тасьми

Трьохнитковий (одноголоковий)
краєобметувальний.

Двонитковий (одноголоковий)
ланцюговий та човниковий
зигз
агоподібний.

20


20

ст
іб
ків на 1,0 см
строчки при подвійному
обметуванні та
одинарному з
прокладанням тасьми,
прокладки з тканини чи
полотна

26

стіб
ків на 1,0 см
строчки при одинарному
обметуванні







1

2

3

4

5

6


4

Обметування петель для
Дво
нитковий (одноголковий)
20стібків на 1,0 см





55

застібки

ланцюговий та човниковий
зигзагоподібний.

строчки при подвійному
обметуванні та
одинарному з
прокладанням каркасної
нитики

5

Пришивання ґудзиків

Однонитковий (одноголоковий) і
двонитковий ланцюговий та
чов
никовий

26 стібків на 1,0 см
строчки при одинарному
обметуванні 6
-
9 уколів в
кожний отвір






6

Покладання
оздоблювальної строчки
по поздовжньому
перегину передніх
половинок спортивних
штанів (стрілки):

без прокладання тасьми




з прокладанням тасьми







Трьохнитковий (двоголковий)
плаский

Двонитковий (одноголковий)
ланцюговий прямий

Двонитковий (одноголковий)
човниковий прямий







20


22



22









0,3

0,5


0,1

0,3


0,1

0,3

7

З’єднання (зшивання,
пришивання, вшивання)
деталей виробів

Трьохнитк
овий (одноголоковий)
краєобметувальний.


20

20 (мононитка) для
полотен з синтетичних
гладких та
текстурованих ниток і
пряжі (крім виробів з
дволастичних полотен з

поліакрилонітрільної
пряжі)

Зшивний


0,3

0,5

0,7

0,8

для полотен з крупною
петельною стру
ктурою
з
синтетичних ниток
,

при
розташуванні петельних
стовпчиків в поперечному
напрямку полотен ІІ і ІІІ
груп розтяжності.


1

2

3

4

5

6

63


56


64



Однонитковий (одноголоковий)
крає обметувальний для з
’єднання
деталей виробів з запрацьованими
краями

Чотирьох
-

п’ятинитковий
(двоголоквий) краєобметувальний

Двонитковий (одноголоковий)
ланцюговий прямий




Двонитковий (одноголковий)
човниковий прямий (для полотен І
групи розтяжності)



Трьох

, чотирьохнитк
овий (двох

,
тьохголковий) плоский для
з’єднання деталей кроєних з
запрацьованими краями з
прокладанням матеріалів для
обробки (тасьм, бейок та ін.) і без
них

18

при прокладанні канатів

25


20


22





22





20

Зшивний




Те ж


« ª





« ª





Накладний

0
,3

0,5


0,3

0,5




0,5

0,7


0,5

1,5

0,3

1,0

при з’єднанні деталей
виробів з запрацьованими
краями

0,5

1,5

0,3

1,0

при з’єднанні деталей
виробів з запрацьованими
краями

0,1

0,

по лицьовому боку виробу

0,1

0,3

по виворотній стороні
виробу






















8

Настрочування дрібних
деталей на основні
дета
лі (карманів,
застібок “блискав
ка”,
штрипок і ін..)

Двонитковий (одноголковий)
ланцюговий прямий

Чотриьохнитковий (двоголковий)
ланцюговий прямий

Дванадцятинитковий
(шостиголковий),
дванадцятинитковий
(оди
надцятиголковий)
ланцюговий прямий

22


22


По моделі





Накладний


Те ж


« ª





По моделі


Те ж


« ª





1

2

3

4

5

6


57



Двонитковий (одноголковий)
човниковий і ланцюговий
зигзагоподібний

Трьохниктовий (двоголковий),
чотирьохнитковий
(трьохголковий),
п’яти

,
шестинитковий
(чотриьохголковий) плоский

30



20

« ª



« ª


« ª



« ª


9

Прокладання
закріплюючої строчки,
настрочування
закріплюючих та
декоративних деталей

По моделі


По моделі

Настрочной

« ª


10

Настрочування швів,
виконаних на
краєобметува
льній
машині

Двонитковий (одноголковий)
човниковий та ланцюговий

Двонитковий (одноголковий)
човниковий зигзагоподібний

22


18

Настрочной


Те ж

По моделі


Те ж

11

Распошивання швів,
виконаних на
краєобметувальній
машині

Трьохниктовий (двоголковий)
плоски
й

20

18 для виробів з
начісного, плюшевого та
подібних полотен

16 при розпошиванні
швів, виконаних з
тасьмою

Розпоши
-

вальний

« ª



59

12

Обкантування деталей
виробів

Двонитковий (одноголковий)
човниковий та ланцюговий
прямий

Двонитковий (одноголковий)
чо
вниковий та ланцюговий
зигзагоподібний

Тьор

, чотирьох

, шестинитковий
(двох

, трьохголковий) плоский

20


25



20

Обканту
-

вальний


Те ж



« ª


« ª



« ª


« ª


1

2

3

4

5

6

65


58

13

Прикетлювання деталей
виробів

Двонитковий і трьохнитковий
(одноголковий) л
анцюговий
кетельний

Однонитковий (одноголковий)
ланцюговий кетельний у
відповідності із затвердженим
зразком

Двонитковий (одноголковий)
ланцюговий, що імітує кетельний

Петля в петлю



Те ж



В залежності від
поверхневої щільності
полотна (за зразком)

« ª



« ª



Обканту
-

вальний


« ª



« ª



По моделі


14

Закріплення кінців швів,
еластичної тасьми,
обробних деталей
(аплікацій, бантиків та
ін.), плечових накладок

Двонитковий (одноголковий)
човниковий прямий

22

15 при закріпленні
плечових накладок

Накладний

Не більше 0,7 см

15

Обробка країв низу і
верху виробів і рукавів,
вирізу пройм і горловини

Дво

, трьохнитковий
(одноголковий)
краєобметувальний

Однонитковий (одноголковий)
ланцюговий потайний






Двонитковий (двоголковий)
ланцюговий з одночасним
прокл
аданням еластичної тасьми

Двонитковий (одноголковий)
човниковий та ланцюговий
прямий (для виробів з начісного,
основ’язального і інших видів
полотен І групи розтяжності)

18


10 З попереднім
обметуванням зрізів чи в
виробах з заробленими
краями

16 без попер
еднього
обметування (для
основов’язаних полотен
з хімічних ниток )

22



22


Шов впідгин



Те ж








« ª



« ª


Ширина шва (розмір
підгину по табл. 4. 2)

Те ж









« ª



« ª


1

2

3

4

5

6

66


59



Двонитковий (одноголковий)
човниковий та ланцюговий
зигзаг
оподібний

Трьох

, чотирьохнитковий (двух

,
трьохголковий), п’ятинитковий
(трьохголковий) плоский

30



20

Шов відгин



Те ж


Ширина шва (розмір
підгину по табл. 4, 3)


Те ж




16

Обробка країв низу і
верху спортивних
виробів з прокладанням
еластичної тасьм
и в два
ряди

Трьохнитковий (двоголковий)
плоский у поєднанні з
двонитковим ланцюговим степком

20

« ª


Те ж


17

Обробка зрізів
пришивних штрипок із
основного полотна

Трьох
-
, чотирьохнитковий (двух
-
,
трьохголковий), п’ятинитковий
(трьох голковий) плоски
й

20

« ª


Те ж




П
римітка: Параметри ст
іб
ків, строчо
к і швів не вказаних в табл. 1 встановлюються технічним описом на модель
6
7


60



Приложенные файлы

  • pdf 11353809
    Размер файла: 2 MB Загрузок: 1

Добавить комментарий