Звіт з виробничої практики, Козловський М.Ю.

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА
1.1 Регулювання зовнішньоекономічної діяльності на рівні держави.....4
1.2 Способи виходу підприємств на світовий ринок.................................5
1.3 Особливості формування організаційної структури міжнародних відносин на підприємстві..............................................................................6
1.4 Порядок планування міжнародних економічних зв'язків на підприємстві...................................................................................................6
1.5 Методи проведення експортно - імпортних операцій..........................7
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО - УПРАВЛІНСЬКА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ
2.1 Організація як суб'єкт господарювання................................................8
2.2 Управління на підприємстві...................................................................9
2.3 Основні засоби та оборотні фонди підприємства...............................10
2.4 Цінні папери...........................................................................................11
2.5 Планування діяльності підприємства..................................................12
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ
3.1 Витрати підприємства...........................................................................13
3.2 Ціни.........................................................................................................13
3.3 Система постачання і реалізації продукції..........................................14
3.4 Міжнародна економічна політика........................................................14
РОЗДІЛ 4. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ.............................................16
4.1 Організація роботи спеціалізованого підрозділу................................16
4.2 Економічні результати та ефективність діяльності............................17
4.3 Недоліки роботи та підвищення ефективності діяльності................18
РОЗДІЛ 5. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ
5.1 Проблеми та перспективи інноваційного розвитку України.............19
5.2 Контрактні форми зовнішньоекономічної діяльності........................20
5.3 Напрями удосконалення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в сфері АПК........................................21
5.4 Зарубіжний досвід державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аграрній сфері.........................................................................22
5.5 Проблеми та перспективи співпраці України з СОТ23
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ




















ВСТУП
Мета виробничої практики полягає у набутті практичного досвіду міжнародної економічної діяльності та закріпленні і поглибленні одержаних знань з теоретико - методичних аспектів функціонування підприємств та організацій.
Основним завданням виробничої практики є:
- дослідження зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства;
- ознайомлення із системою довгострокового та короткострокового планування ЗЕД;
- аналіз результатів виробничо - господарської діяльності;
- проведення необхідних досліджень розрахунків та аналізу фінансово - господарської діяльності, рентабельності;
- закріплення отриманих навичок під час проходження виробничої практики.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є економічний розвиток та структура підприємства.
Об'єктом дослідження є виробництво продукції на Вінницькому олієжир комбінаті.
Олійножирова промисловість - складна галузь харчової індустрії, що складається з взаємопов’язаних виробництв олії, жирів, харчового масла, маргарину. Олійножирова промисловість у якості вихідної сировини використовує насіння олійних культур - соняшнику, льону, бавовнику, сої, гірчиці, арахісу, рапсу, коноплі тощо [ 1, с 3 - 24 ]. Отже серед основної продукції виділяють: олія соняшникова (різних сортів та видів); олія соєва (різних сортів та видів); олія ріпакова (різних сортів та видів); промислової олійно - жирової продукції (оліфи); жири (різних сортів); масла (продовольчі та промислові).

РОЗДІЛ 1
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА
1.1 Регулювання зовнішньоекономічної діяльності на рівні держави
Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Найвищим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є Верховна Рада України. Компетенція Верховної Ради України в галузі державного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю визначається Конституцією України, Законами України "Про зовнішньоекономічну діяльність", іншими законами України. Адміністративні засоби й інструменти державного регулювання ЗЕД поділяються на: порядок реєстрації суб'єктів ЗЕД, виконання вимог міжнародних документів, зокрема статутів міжнародних організацій, нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі, оперативне реагування на різноманітні події економічного і неекономічного характеру та інші форми [ 7, с 37 - 63 ].
На рис.   1.1 зображено державні органи, які здійснюють регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, визначено межу їх компетенції та завдання, що стоять перед ними у зв'язку з виконанням функцій державного регулювання. Отже використовуючи загальноприйняті інструменти зовнішньоекономічної політики, Україна не тільки формує власні зовнішньоекономічні зв'язки, а також використовує можливість впливати на зовнішньоторговельну політику інших країн. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, складається з митно - тарифного та нетарифного регулювання.
1.2 Способи виходу підприємств на світовий ринок
Сучасний етап розвитку світогосподарських зв'язків характеризується розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі швидкого росту продуктивних сил, який обумовлений прискоренням науково - технічного прогресу. Тому більшість великих підприємств починають реалізовувати свою продукцію як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках. Процес виходу на зовнішній ринок має декілька етапів:
- аналіз зовнішнього середовища міжнародного маркетингу;
- рішення про доцільність виходу на зовнішній ринок;
- рішення про те, на який ринок виходити;
- вибір методів виходу на зовнішній ринок;
- вибір структури комплексу маркетингу;
- вибір структури служби маркетингу. Якщо фірма вирішила виходити на зовнішній ринок, вона може це зробити двома шляхами: або звернутися з пропозицією до іншої фірми, яка знаходиться за кордоном організувати продаж товарів, або самій починати організовувати реалізацію продукції. До виходу за кордон фірма повинна чітко визначити завдання і установки свого міжнародного маркетингу. При виборі ринку країни - кандидати можна класифікувати за деякими критеріями: 1) розмір ринку, 2) динаміка росту ринку, 3) витрати на реалізацію 4) конкурентні переваги, 5) ступінь ризику. Мета ранжування - встановити який ринок забезпечить фірмі найбільш високий довготривалий прибуток [ 7, с 37 - 63 ]. Отже після того, як фірма вирішила займатися збутом продукції в тій чи іншій країні, вона повинна вибрати найліпший спосіб виходу на обраний ринок. Фірма може зупинитися на трьох варіантах: експорт, спільна підприємницька діяльність, пряме інвестування за кордон.
1.3 Особливості формування організаційної структури міжнародних відносин на підприємстві
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] визначається також як [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], взаємозв’язки та супідрядність організаційних одиниць (підрозділів) апарату управління, які виконують різні функції управління організацією. Згідно з цим визначенням основними елементами організаційної структури управління є: 1) [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та структура функцій управління; 2) кількість працівників для реалізації кожної управлінської функції; 3) професійно - кваліфікаційний склад працівників апарату управління; 4) склад самостійних структурних підрозділів; 5) кількість рівнів управління та розподіл працівників між ними; 6) [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] зв’язки.
Основною доцільністю створення відділу зв'язків чи зовнішньоторгової фірми є необхідність у веденні переговорів з потенційними партнерами по бізнесу та вчасному отриманні інформації, щоб коректно і вчасно на неї відреагувати. Відділ зв'язків найчастіше співпрацює з електронно - обчислювальним центром на підприємстві, це зумовленно єдинною електронною системою. Великі організації прагнуть розмістити свої філії або зовнішньоторгові фірми в географічно вигідних їм місцяї для контролю діяльності своїх підрозділів та надання їм необхідної інформації та вказівок [ 3, с 265 - 278 ].
1.4 Порядок планування міжнародних економічних зв'язків на підприємстві Міжнародні економічні зв'язки існують між конкретними учасниками - підприємствами чи підприємцями, які належать до різних країн і розташовані як на території України, так і в інших країнах. Співробітництво здійснюється різними формами виробничих і торгово-комерційних контактів. Ці форми відповідають характеру спеціалізації, яка пов'язана із ступенем економічного розвитку, розміщенням виробничих об'єктів, наявності природно - ресурсного потенціалу, а також, виходячи з ринкового попиту, і доцільності певної спеціалізації. Основними формами міжнародних економічних зв'язків є торгівля, бартер, інвестиційні та інноваційні зв'язки, культурний обмін, туризм, лізинг, франчайзинг, надання послуг та ін. В заключенні можемо зробити висновок, що кожне підприємство прагне отримати прибуток, тому здійснює планування своєї діяльності згідно розрахунку на короткостроковий або довгостроковий період. Довгостроковий період характеризується автоматизацією виробництва, якісною продукцією, залученням нових технологій та торговою маркою. Короткостровова стратегія розрахована на один рік, що дає змогу отримати максимальний прибуток тільки за рахунок продажу сировини або використанням дешевої робочої сили [ 3, с 265 - 278 ]. 1.5 Методи проведення експортно - імпортних операцій Суб'єкти міжнародної торгівлі, виходячи на світовий ринок з метою реалізації своєї продукції, вибирають той чи інший метод організації зовнішньоторговельної діяльності. Метод міжнародної торгівлі - це організаційна форма і порядок здійснення зовнішньоторговельної операції. У міжнародній торговій практиці використовують два основних методи проведення торгових операцій: прямий і непрямий, з залученням посередників або власними силами. На вибір методу зовнішньоторговельної діяльності впливає характер продукції, яка випускається, масштаби виробництва, особливості цільових ринків, і специфіка данного регіону.
РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНО - УПРАВЛІНСЬКА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ
2.1 Організація як суб'єкт господарювання
- Назва підприємства: Публічне акціонерне товариство « Вінницький олійножировий комбінат ».
- Місцезнаходження:  Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Немирівське шосе 26.
- Структура: ПАТ «Вінницький оліє жир комбінат» на сьогодні входить у промислову групу «Віойл» («Vioil»). Компанія є одним з найбільших українських виробників кондитерських жирів і лідером з погляду широти асортименту. ПАТ «Вінницький оліє жир комбінат» є універсальним комбінатом, який переробляє олійні культури (ріпак, соняшник, сою) та здійснює переробку власної олії [ електр. рес. 11 ]. Виробничий комплекс Товариства розміщений на одній промисловій ділянці площею 20,8га. До складу ПАТ «Вінницький ОЖК» входять: - олійноекстракційний завод по переробці насіння олійних культур добовою потужністю переробки 1000 тонн насіння соняшнику або 600 тонн насіння ріпаку, або 355 тонн соєвих бобів; - олійноекстракційний завод № 2 по переробці насіння олійних культур добовою потужністю переробки до 1300 тонн насіння соняшнику або 1000 тонн насіння ріпаку, або 700 тонн соєвих бобів; - гідрогенізаційний завод добовою потужністю виробництва 140 тонн нерафінованих саломасів та 90 тонн рафінованої дезодорованої олії; - цех фасування продукції потужністю по виробництву олії, фасованої в полімерні пляшки - 30 тонн/добу, фасованих жирів та маргаринів - 60 тонн/добу;
- дільниця гранулювання лушпиння потужністю до 210 тонн на добу;
- елеватор насіння місткістю 24000 тонн насіння соняшнику;
- елеватор шроту місткістю 3200 тонн;
- резервуари для зберігання олії об’ємом 12505 м3 на дільниці олійної сировини потужністю заливу 3000 тонн на добу залізничних цистерн та 1300 тонн на добу флекси - контейнерами;
- котельня загальною потужністю 30 тонн пари на годину.
Основні функції підприємства полягають короткострокових та довгострокових пріоритетах діяльності підприємства, визначення основних цілей у розвитку підприємства, плануванні та оціненні ефективного способу виробництва продукції, збільшенні власних потужностей виробництва, впровадження автоматизації виробництва, ефективне управління персоналом, залучення інвесторів та збут продукції на світовий ринок з конкурентоспроможною продукцією. Публічне акціонерне товариство діє згідно із законами України від 2008 р., № 50 - 51, ст. 348, із змінами внесеними від 27.04.2010р., ст. 263, в данному законодавстві чітко зазначений правовий статус акціонерних товариств згідно якого можуть здійснювати свою діяльність [ електр. рес. 11 ].
2.2 Управління на підприємстві. Публічним акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, розділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій. Акціонерне товариство є формою об'єднання підприємців та їх капіталів для отримання прибутку. Публічне акціонерне товариство « Вінницький олійножировий комбінат » був заснований у 1955 році, керівник на 2016 р. є Чаленко Дмитро Андрійович, кількість працівників - 1000.
Організаційна структура підприємства зображена на рис. 2.1. Звідси можна зробити висновок, що великі компанії мають велику кількість відділів, це необхідно для ефективного використання трудових ресурсів та створення робочих груп які виконують нанази безпосередньо начальника відділу, який підпорядковується вищому керівництву [ 7, с 37 - 63 ].
2.3 Основні засоби та оборотні фонди підприємства. Основні засоби підприємства - це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
Оборотні фонди - це частина виробничих фондів підприємства, яка повністю споживається в кожному технологічному циклі виготовлення продукції і повністю переносить свою вартість на вартість цієї продукції [ електр. рес. 11 ].
На рис. 2.2 зображено первісну вартість основних засобів ПАТ " Вінницького ОЖК ", накопичений знос основних засобів, чисту балансову вартість основних засобів станом на 2015р., дані вз'яті заудиторського висновку і є достовірними.
Згідно звіту ревізійної комісії - облік руху основних засобів ( надходження переміщення, ремонт, реалізація, ліквідація, інші дії у зв'язку з інвентаризацією ), нарахування зносу ( амортизації ) протягом 2015р., документально оформленні і відповідають вимогам МСБО № 16 " Основні засоби " зазначені в балансі станом на 31.12.2015р., первісна вартість основних засобів становить 3331331 тис. грн., та сума зносу 63599 тис. грн.
Зарахування на баланс придбаних основних засобів здійснюється за первинною вартістю. Протягом року були придбані та введені в експлуатацію основні засоби на суму 50600 тис. грн.
За звітний період нарахована амортизація склала 104 608 тис. грн.
Отже, на 2015 р., ПАТ " Вінницький ОЖК " відмітив в основних засобах інвестиційну нерухомість, землю та будівлі, машини та обладнання, комп'ютерну та офісну техніку, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар.
2.4 Цінні папери ( ЦП ).
Цінні папери - це свідоцтва про участь їх власників у капіталі акціонерного товариства або надані позики. Вони передбачають зобов’язання емітентів сплачувати їх власникам доходи у вигляді дивідендів або відсотків. В юридичному розумінні, цінні папери - це майнові права, які засвідчуються документом певної форми і реалізуються в порядку, що вказується у цьому документі.
Цінні папери є капіталом, тому що їх власники одержують доходи. Проте, капітал цей фіктивний, оскільки цінні папери не мають вартості, хоча продаються та купуються на ринку; їх ціни мають ірраціональний характер. В обіг випускається (емітується) велика кількість різноманітних видів цінних паперів. Їх можна поділити на три види: акції, облігації та похідні від них (вторинні) цінні папери. Широкий діапазон цінних паперів, що емітуються, пояснюється тим, що причини, які спонукають випускати цінні папери і купувати їх, також дуже різноманітні [ 6, с 5 - 21 ].
Акція - цінний папір, без встановленого строку обігу, що засвідчує майнову участь її власника у капіталі акціонерного товариства. Власники акції стають пайовиками акціонерного товариства, його співвласниками, тому вони не можуть вимагати від товариства повернення вкладених коштів. Проте вони можуть продати акції, але у цьому випадку втрачають право співвласника. Доход, що одержує акціонер на акції, називається дивідендом. Розмір дивіденду залежить від обсягу прибутку, співвідношенням між його нагромаджуваною та споживчою частинами, інвестиційної політики акціонерного товариства, виду та кількості акцій та інших факторів. ПАТ "Вінницький олійножировий комбінат" - 88,33% акцій знаходяться у власності ТОВ "Вінницька Промислова Компанія". Номінальна вартість однієї акції 0,25 грн., дані наведені на рис. 2.3. В заключенні можна зробити висновок, що цінні папери слугують однією із можливих варіантів інвестиційного доходу.
2.5 Планування діяльності підприємства.
Планування на ПАТ " Вінницькому ОЖК " - це процес пошуку і використання резервів підвищення ефективності виробництва і вирішення соціальних проблем колективу. План підприємства за своїм змістом є сукупністю взаємозв’язаних заходів для збільшення прибутку за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів і комерційної діяльності [ 6, с 5 - 21 ]. Менеджер з планування намічає цілі організації та визначає найкращі способи їхнього досягнення, аналізує бюджети, інформацію про стан галузі, наявні і необхідні ресурси. Найважливішим аспектом планування є ретельна оцінка вихідних даних. У виробничих підрозділах функції планування виконують служби оперативного і поточного планування і контролю. Їхня задача - складання планів на кожну зміну, добу, тиждень, місяць, квартал і рік з урахуванням обмежень і загальногосподарських цілей. Вище керівництво виконує загальне планування господарською діяльністю, формування загальної стратегії, цілей і задач, встановлення нормативів і контролю. Організаційна структура планування діяльності підприємства наведена в табл. 2.1
РОЗДІЛ 3
АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ
3.1 Витрати підприємства Витрати підприємства - фінансова категорія, що характеризує в грошовій та матеріальній формах оцінку господарської діяльності (підготовка, організація й здійснення процесів виробництва та реалізації продукції, товарів), фінансової й соціальної діяльності. За напрямками фінансування витрати можна поділити на: виробництво і реалізацію продукції; відтворення основних засобів; операційні заходи; соціальні цілі. За джерелами фінансування витрати поділяються на: забезпечені власними фінансовими ресурсами, покриті позиченими коштами, здійснені за рахунок залучених коштів [ 2, с 87 - 112 ]. Із точки зору фінансової діяльності, до витрат належать усі реально понесені витрати. З позиції оподаткування витрати поділяються на ті, що належить до собівартості, і ті, що здійснюються за рахунок прибутку. Із цих позицій, до валових витрат відносять лише ті витрати підприємства, без яких процес виробництва й реалізації неможливий.
3.2 Ціни
Ціна - це грошовий вираз вартості, кількості грошей, що сплачується або одержується за одиницю товару або послуги. Одночасно ціна відображає споживчі властивості (корисніть) товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності това, силу конкуренції, державного контролю, економічну поведінку ринкових суб'єктів та інші суб'єктивні моменти. Ціна на будь - який товар складається з окремих елементів. Основними з них є собівартість і прибуток. їх наявність в ціні є обов'язковою. Крім того, до складу ціни можуть входити: акцизний збір, податок на додану вартість, націнки постачальницько - збутових організацій, торгівельні надбавки або знижки. Ціноутворення - це процес обгрунтування, затвердження та перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня, співвідношення та структури [ 2, с 87 - 112 ].
3.3 Система постачання і реалізації продукції
До компанії " Віойл " відносяться 2 заводи які розташовані в Вінниці та Чернівцях, які мають унікальне географічне розташування. Вони розташовані в регіоні з родючими землями і дані регіони спеціалізуються на вирощуванні сільськогосподарських культур які необхідні для підприємства, а також в даних регіонах майже відсутня конкуренція, що здійснює сприятливий клімат для розвитку підприємства. Заводи є мультикультурними, які можуть обробляти насіння соняшнику, насіння ріпаку і соєві боби. Крім того, заводи здатні обирати на яку культуру зосередити більше уваги по швидкості переробки вибраної культури без втрати продуктивності. Поставки продукції Віойл стабільні до коливань ринку, це зумовленно великим асортиментом продукції та експортом на різні частини світу. Віойл є провідною компанією по перевезеннях української соняшникової олії в контейнерах,
· практично в будь - яких місцях безпосередньо з заводів. Це дозволяє використовувати максимальну гнучкість контейнерних перевезень. На рис. 3.1. зображено систему постачання і реалізацію продукції, структуру товарно - матеріальних цінностей данного підприємства наведено на рис. 3.2.
3.4 Міжнародна економічна політика Пріоритет діяльності ПАТ « Вінницький ОЖК » - виробництво висококонкурентної продукції, яка відповідає всім сучасним вимогам якості та безпеки. А тому кожна партія насіння, яка потрапляє на підприємство проходить суворий вхідний контроль і має відповідати держстандарту. Насіння перевіряють на вміст вологи, домішок, пестицидів, важких металів тощо. Міжнародні товарні та фінансові ринки мають свої вимоги та особливості [ 2, с 87 - 112 ]. Продукція комбінату виготовляється за затвердженими технологічними регламентами та інструкціями з дотриманням санітарних норм та правил. Технічний нагляд за готовою продукцією проводить ДП « Вінниця стандартметрологія ». Висока якість олій, жирів, маргаринів та шроту відповідає не тільки державним стандартам України, а й стандартам країн, у які вони експортується.
Експортується продукція підприємства аж у 67 країн світу. Нерафінована олія, наприклад, вивозиться у Китай, Індію, Єгипет, рафіновані дезодоровані - на Близький Схід, маргарини - у країни СНД. Загалом асортимент підприємства складає понад 70 найменувань. Близько 60 % харчової продукції підприємства виробляється під торговою маркою «Віолія». На рис 3.3 зображено збут продукції " ТМ Віойл " на світовий ринок. У результаті господарської діяльності підприємства до місцевого бюджету протягом 2014 року було перераховано майже 6 млн грн [ електр. рес. 10 ].
Отже, компанія змогла вийти на світовий ринок за допомогою проведення моніторингу стану міжнародних товарних ринків та змогла укріпитися на світовому ринку серед більших та більш конкурентоспроможних компаній, в цьому їй допоміг правильно спланований підхід до визначення міжнародної економічної політики організації і завчасно оцінені наявні ризики.


РОЗДІЛ 4
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
4.1 Організація роботи спеціалізованого підрозділу Маркетингова діяльність підприємства являє собою творчу управлінську діяльність, завдання якої полягає в розвитку ринку товарів, послуг і робочої сили шляхом оцінки потреб споживачів, а також у проведенні практичних заходів для задоволення цих потреб. За допомогою цієї діяльності координуються можливості виробництва і розподіл товарів і послуг, а також визначається, які кроки необхідно зробити, щоб продати товар або послугу кінцевому споживачеві. Споживач висуває свої вимоги до продукту, його техніко -економічних характеристик, кількості, термінів поставки (насамперед машин і обладнання) і тим самим створює передумови для розподілу ринку між виробниками. Зростає значення конкуренції, боротьби за споживача. Це примушує виробників старанно і глибоко вивчати конкретних потенційних споживачів і запити ринку, який пред'являє високі вимоги до якості і конкурентоспроможності продукції. Маркетингова діяльність являє собою комплекс заходів, мета яких: вивчення споживача; дослідження мотивів його поведінки на ринку; аналіз власне ринку підприємства; дослідження продукту (вироби або види послуг); аналіз форм і каналів; аналіз обсягу товарообігу підприємства; вивчення конкурентів, визначення форм і рівня; дослідження рекламної діяльності - визначення найбільш ефективних способів впливу на споживача, підвищення його інтересу до продукції; визначення найбільш ефективних способів просування товарів на ринку; вивчення ніш ринку [ 3, с 132 - 168 ]. Всі цілі маркетингової діяльності стосуються в основному процесу виробництва і розподілу товарів і послуг, тобто маркетингова діяльність орієнтована на продукт або послугу.
4.2 Економічні результати та ефективність діяльності
Економічні показники дають змогу коректно відобразити поточний стан підприємства ПАТ " Вінницького ОЖК ".
Аналіз показників фінансового стану зображено на рис. 4.1 за данними аудиторського висновку [ електр. рес. 11 ].
Балансова вартість запасів на початок року складає 44713 тис. грн, на кінець - 570331 тис. грн, що включає вартість виробничих запасів, сировини, готової продукції.
Власний капітал товариства станом на 31.12.2015 р., склав 2304489 тис. грн.
Чистий дохід від реалізації продукції товарів, робіт, послуг відображенно загальний дохід без вирахування ПДВ, знижок, повернення товару, тобто дохід від основної діяльності підприємства, в сумі 1764925 тис. грн.
Собівартість реалізованої продукції всіма виробничими підрозділами підприємства становить 1376600 тис. грн. Більш детально собівартість вказана на рис 4.2.
Вартість чистих активів товариства визначається за формулою: Чисті активи = ( Необоротні активи + Оборотні активи + Витрати майбутніх періодів ) - ( Довгострокові зобов'язання + Поточні зобов'язання + Забезпечення наступних витрат і платежів + Доходи майбутніх періодів ).
Чисті активи товариства на 31.12.2015 р., згідно з вищезазначеною формулою складають 2 304 489 тис. грн. (( 3 319 963 + 860 234 ) - ( 795 972 + 1 079 745 )).
Витрати з податку на прибуток - включає суму нарахованого податку на прибуток згідно податкової декларації в сумі 6366 тис. грн., та відстроченного податкового активу в розмірі 4272 тис. грн, по розрахунку тимчасових різниць за 2015 р.
Фінансовий результат всієї діяльності підприємства за 2015 р., склав прибуток в сумі 570 тис. грн.
Підприємство ПАТ " Вінницький ОЖК " на 2015 - 2016 роки починає ставати більш прибутковим, це пов'язано з тим, що в минулі роки підприємство проводило модернізацію.
4.3 Недоліки роботи та підвищення ефективності діяльності Конкурентне ринкове середовище вимагає від підприємства постійного вдосконалення. Для того щоб бути конкурентоспроможним, підприємство повинно мати конкурентні переваги. Основними шляхами їх отримання є такі: - стати кращим самому через вживання заходів щодо удосконалення власної діяльності та підвищення її ефективності; - безпосередньо послабити конкурентів; - змінити ринкове середовище. Оскільки реалізація останніх двох напрямків потребує значних зусиль, основним засобом отримання конкурентних переваг залишається підвищення ефективності власної діяльності.
Для того щоб виявити неоліки та переваги підприємства потрібно скористатися детальним SWOT - аналізом. Тому визначаємо його сильні та слабкі сторони, а також можливості і загрози, результат наведений в таблиці 4.1.
Отже, для ПАТ " Вінницького ОЖК " проблеми розвитку схожі на проблеми розвитку всієї галузі. Але є можливість подолання цих проблем за рахунок новітніх підходів до управління підприємством, наявність нових технологій, дає можливість виходу підприємства на зовсім новий рівень ефективного виробництва продукції. Також потрібно зосередити увагу на формуванні топ менеджерів, які б мали досвід в даній галузі, це покращить ефективність організації та забезпечить необхідною репутацією [ 3, с 132 - 168 ].
РОЗДІЛ 5
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ
5.1 Проблеми та перспективи інноваційного розвитку України Інноваційна діяльність - процес, спрямований на реалізацію результатів закінчених наукових досліджень і розробок або інших науково - технічних досягнень у новий або вдосконалений продукт, що реалізується на ринку, у новий або вдосконалений технологічний процес, що використовується у практичній діяльності, а також у пов’язані з цим додаткові наукові дослідження і розробки. При цьому слід враховувати, що інноваційна діяльність означає весь, без виключень, інноваційний процес, починаючи з появи науково -технічної ідеї і завершуючи розповсюдженням продукту. Інноваційний процес у сучасному розумінні не обмежується першою появою на ринку нового продукту, послуги або доведенням до проектної потужності нової технології. По мірі розповсюдження інновація вдосконалюється, стає більш ефективною, набуває раніше не відомих споживчих властивостей. Це відкриває для неї нові сфери застосування, ринки, нових споживачів.
Основною проблемою розвитку економіки України є недотримання вимог та стандартів, ухилення від сплати податків, майже половину ринку займає " чорний ринок ", що не дає прозоро оцінювати можливості розвитку. Також інноваційні впровадження залежать від вкладених інвестицій та інвестиціїного клімату в країні, для цього потрібно змінити правила оподаткування, щоб зробити сприятливі умови в Україні.
В заключенні, інновації виникають в конкурентоспроможному середовищі, рухаючи розвиток економіки і зменшення затрат на виробництво [ 3, с 132 - 168 ].
5.2 Контрактні форми зовнішньоекономічної діяльності Зовнішньоекономічний контракт - матеріально оформлена угода двох чи більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їхніх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Варто виділити контракти які пов'язані з купівлею або продажем товарів, саме вони займають основну частину. Контракти укладають у письмовій формі, щоб вони вступали в силу. Види договорів купівлі - продажу:
1) Контракт разового постачання - одноразова угода, що передбачає постачання узгодженої кількості товару до визначеної дати, терміну, періоду часу.
2) Контракт з періодичним постачанням передбачає регулярне (періодичне) постачання визначеної кількості, партій товару протягом встановленого умовами контракту терміну, який може бути короткостроковим (один рік), і довгостроковим (5 - 10 років, а іноді і більше).
3) Контракти на постачання комплектного устаткування передбачають наявність зв'язків між експортером і покупцем - імпортером устаткування, а також спеціалізованими підприємствами, що беруть участь у комплектації такого устаткування. При цьому генеральний постачальник організує і відповідає за повну комплектацію і своєчасність постачання, а також за якість.
Залежно від форми оплати товару розрізняють контракти з оплатою в грошовій формі і з оплатою в товарній формі цілком або частково. Контракти з оплатою в грошовій формі. Контракти з оплатою в грошовій формі передбачають розрахунки у визначеній сторонами валюті із застосуванням обумовлених у контракті способів платежу (готівковий платіж, платіж з авансом і в кредит) і форм розрахунку (інкасо, акредитив, чек, вексель).
Отже контракти є системою і міжнародних стандартів, які дозволяють здійснювати зовнішньоекономічну діяльність і в разі винникнення спорів слугують доказом [ 7, с 329 - 341 ].
5.3 Напрями удосконалення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в сфері АПК Агро промисловий комплекс ( АПК ) - це сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом продукції сільського господарства, її зберіганням, переробкою і доведенням до споживача. У ринковій економіці сукупність відносин і зв'язків галузей АПК становить систему агробізнесу.
Господарський механізм АПК є системою форм, методів і важелів, які держава, галузеві й територіальні органи управління, підприємства використовують з метою підвищення ефективності функціонування агропродовольчої сфери. Його складовою є економічний механізм, а елементами останнього - лише економічні стимули і важелі.
Основні напрямки удосконалення механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності сфери АПК полягають у інстинуційно - правових важелях, соціальних, економічних та адміністративних. Вся структура регульвання є цілісною, якщо один із елементів не виконує своєї функції то руйнується вся система. У сучасних умовах механізм зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК усе більше залежить від ступеня державної підтримки національного товаровиробника, яка у свою чергу залежить від рівня загального економічного розвитку. Країни ЄС мають змогу надавати значні субсидії виробникам сільськогосподарської продукції, питома вага яких у загальній вартості продукції нерідко сягає 40-50 %. Це забезпечує їм великі переваги у процесі конкурентної боротьби з вітчизняними товаровиробниками. В таблиці 5.1 наведено приклади органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та їх компетенції [ 7, с 329 - 341 ]. Отже, що в умовах, коли український уряд не має змоги надавати відповідну підтримку національним товаровиробникам, єдиним шляхом підвищення конкурентоспроможності продукції є підвищення її якості та зниження собівартості.
5.4 Зарубіжний досвід державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аграрній сфері
На сьогоднішній день найбільш розвинуті країни займаються розвитком інноваційних процесів та наданням послуг в яких задіяні до 65 % населення, це дає змогу державі виокремлювати додаткові кошти на сільськогосподарську галузь, так як малі та середні підприємства потерпають збитків із за постійного здорожчання цін та непередбачуваних витрат. Транс національні компанії або агрохолдинги мають стабільний прибуток, так як збувають сільськогосподарську продукцію в різні регіони світу, що дає можливість уникнути значних збитків при коливаннях цін На сьогодні в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) види підтримки сільського господарства оцінюються сумою приблизно у 300 млрд. дол. США на рік. Високим залишається рівень тарифного захисту національних ринків. Так, середньоарифметична ставка тарифу на сільськогосподарські товари (по режиму найбільшого сприяння) складає 13,9% у ЄС, 18,0 – Канаді, 5,0 – США, 23,3 – Японії, 31,4 – Індії, 15,6 – Китаї, 48,6% – у Республіці Корея. Ці показники демонструють не цілковите відкриття власних ринків розвинутих країн, які перебувають у СОТ, в рамках якої тарифні заходи захисту національних товаровиробників є обмеженими. Використовуючи можливі способи, у тому числі власні високі рейтинги у світовій спільноті, ці країни не завжди грають за правилами на міжнародному ринку, особливо по відношенню до менш розвинених країн, які не мають аналогічного впливу на глобалізаційні процеси. Отже, зарубіжні країни демонструють як завдяки державному регулюванні і надінні фінансової допомоги та спрощеннях для діяльності сільськогосподарської галузі можливо підтримувати дану галюзь в беззбитковому стані, та розвивати її задопомогою виходу на світовий ринок в умовах глобалізації [ 7, с 329 - 341 ].
5.5 Проблеми та перспективи співпраці України з СОТ Загалом, переваг від членства в СОТ для України досить багато, вони стосуються різних сфер економічного життя. Але поряд з перевагами крокують і недоліки членства України в СОТ, це зумовлене тим що рівень розвитку національної економіки порівняно відсталий від рівня провідних країн - учасниць СОТ. Можна розглянути основні моменти що стосуються як переваг так і недоліків, розділивши їх на такі основні групи як загальні та специфічні. Загальні переваги і недоліки відкритої економіки - традиційні переваги пов'язані з відкриттям економіки і збільшенням обсягів міжнародної торгівлі переважно випливають з раціональними розміщеннями ресурсів. Товари будуть поступово відображати світові ціни і будуть розміщені у "найпродуктивніших" секторах. Але водночас недоліком є те що економіка країни ще не готова до впровадження світових цін, оскільки купівельна спроможність не відповідає світовим вимогам [ 4, с 34 - 46 ]. Одночасно, держава відчуваючи переваги буде розміщувати свої ресурси у секторах які є конкурентноздатними на міжнародних ринках. Економічна активність зростатиме під впливом нових торгівельних можливостей та конкуренції з - за кордону. Виробництво буде мати доступ до ресурсів з імпорту і кінцевий продукт, навіть якщо лише частково, буде краще відображати світові ціни і буде кращої якості. Ці переваги часто відображаються коштами перехідного періоду, що включають безробіття, перекваліфікацію, підтримку підприємств, загальну реструктуризацію і т.д. Однак, недоліки короткострокового періоду оправдуються довгостроковими виграшами [ 4, с 34 - 46 ]. На сьогоднішній день Україна здійснюе експорт товарів до ЄС на умовах асоціації, підписаного договору про вступ до Європейського союзу в найближчі роки, але ми експортуємо переважно сільськогосподарську продукціюу вигляді сировини - 83%, залізну руду та вироби із неї - 12 %, хімічна промисловість 3, 5 %, легка текстильна промисловість - 1,5%.
ВИСНОВКИ
У ПАТ " Вінницький ОЖК " є всі є всі можливості стати однією з найприбутковіших компаній, тому що За даними на 2015 р., соняшникової олії виробляється в світі порівняно небагато, тому вона залишається поки що конкурентною. Утім, конкуренція за ринки збуту загостриться. Загалом у світі висівається 230 млн га олійних культур, серед них - 118 млн сої, 33 - ріпаку і 26 млн га соняшнику. Маємо розуміти пропорції та масштаби, звернути увагу на урожайність, яка у нас порівняно нижча. Рівень урожайності соняшнику, до якого маємо прагнути, 25-30 ц/га.   Україна залишається лідером на ринку соняшникової олії. Всього у світі продається 71 млн т усіх олій: 44 млн т пальмової, 9,6 - соєвої, 4 ріпакової. Соняшникова у структурі продажів посідає третє місце. В обсягах світового експорту олії соняшникової українська олія займає майже 60 %. Наша перевага в тому, що ця галузь є експортно орієнтована, адже всередині країни споживаємо лише до 20% виробленої олії [ 4, с 34 - 46 ].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андрійчук, В.Г. Надконцентрація агропромислового виробництва і земельних ресурсів та її наслідки / В.Г. Андрійчук // Економіка АПК. – 2009. – № 2. – С. 3 – 45.
2. Бородіна О. Періодичне видання: " Україна статє світовим аграрним лідером " / О. Бородіна // м. Київ. – 2011. 154 с.
3. Власенко Я. О. Основи сучасного маркетингу. / Я.О. Власенко, С.В. Карпенко. – К.: Видавництво «Фірма «ІНКОС», 2011. – 328 с.
4. Запольський А.К., Українець А.І. Екологізація харчових виробництв: Підручник. – К.: Вища школа, 2005. – 423 с.
5. Маталка С. Ф. Управління ефективністю зовнішньоекономічної діяльності підприємств : монографія / С. Ф. Маталка. – Луганськ : Ноулідж, 2011. – 210 с.
6. Листопад, В.Л. Стратегія и тактика компаній на українському ринку олійної промисловості / В.Л. Листопад // м. Донецьк – 2012. – №1 (36). – 30 С.
7. Пісьмаченко Л. М. Державне управління зовнішньоторговельною діяльністю в Україні : регулювання та контроль: монографія / Л. Пісьмаченко. – Донецьк : « Юго-Восток Лтд », 2008. – 366 с.
8. Агробізнес сьогодні - періодичне видання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.agro-business.com.ua/ekonomichnyi-gektar/2488-oliino-zhyrova-galuz-rostemo-bo-obiednalysia-u-komandu.html
9. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
10. Vioil " Вінницький ОЖК " [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vioil.com/index.htm
11. ПАТ " Вінницький ОЖК " [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vmzhk.vioil.com/













ДОДАТКИ
















Додаток А

Рис. 1.1 Складові вдосконалення механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК.




Додаток Б

Рис.  2.1  Організаційна структура ПАТ " Вінницького ОЖК "














Додаток В

Рис. 2.2 Основні засоби - ПАТ " Вінницький ОЖК "
Додаток Г

Рис. 2.3 цінні папери

















Додаток Д
Таблиця 2.1.
Організаційна структура планування роботи на підприємстві
Плановий відділ
Фінансовий відділ
Відділ маркетингу
Виробничий відділ

Організація
планування
Розробка
перспективних і поточних планів
Аналіз роботи
Контроль
виконання планів
Нормування витрат
Планування
прибутку
Фінансування
господарської
діяльності
Бюджетний
контроль
Контроль за
кредитними
операціями
Планування
маркетингу
Дослідження
ринку
Планування
асортименту товарів
Збут і розподіл
Реклама і
стимулювання збуту
Складання
планів на зміну, добу і т.д.
Закупівля
сировини
Контроль якості
Програма
руху продукту і
далі товарів
виробництва







Додаток Е

Рис. 3.1 система забезпечення сировиною, постачання і реалізація продукції компанії Віойл








Додаток Є
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
Рис 3.3 збут продукції " ТМ Віойл " на світовий ринок













Додаток Ж

Рис 4.1 аналіз показників фінансового стану
Додаток З

Рис. 4.2 собівартість продукції












Додаток И
Таблиця 4.1
Сильні та слакі сторони підприємства















Додаток І
Таблиця 5.1
Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та їх компетенція
Органи регулювання
Межі компетенції

Верховна Рада України
- створення та зміна законодавчої бази, що стосується зовнішньоекономічної діяльності; - затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України; - розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; - ратифікація міжнародних договорів України та приведення законодавства України у відповідність до правил, установлених цими договорами; - затвердження ставок та умов оподаткування, митного тарифу, митних зборів та митних процедур при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; - установлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України; - затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких підлягають ліцензуванню чи заборонені для експорту/імпорту

Кабінет Міністрів України
- втілення заходів до реалізації зовнішньоекономічної політики України; - здійснення координації діяльності міністерств та відомств України по регулюванню зовнішньоекономічної діяльності; - затвердження нормативних актів з питань зовнішньоекономічної діяльності; - проведення переговорів і укладення міжурядових договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення виконання таких договорів всіма державними органами, підпорядкованими Уряду, та залучення до їх виконання інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; - складання платіжного балансу та зведеного валютного плану України; - здійснення заходів щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України; - забезпечення виконання рішень Ради безпеки ООН з питань зовнішньоекономічної діяльності










13PAGE 15


13PAGE 143015






sales markets Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 315

Приложенные файлы

  • doc 11367143
    Размер файла: 4 MB Загрузок: 1

Добавить комментарий