Ярослав Курсова ГОТОВА

..3


РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКУ


1.1. Фінансова безпека в системі безпеки банку.5


1.2. Врахування критеріїв фінансової безпеки у методах оцінки результатів банківської діяльності..12


1.3. Забезпеченні фінансової безпеки банку..15


РОЗДІЛ 2 РОЗВИТОК МЕТОДИЧНИХ ПОЛОЖЕНЬ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКУ


2.1. Система фінансової безпеки головна складова фінансового стану банку...........22


2.2. Особливості механізму формування системи фінансової безпеки банку28


РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКУ


3.1. Показники фінансової безпеки банку для оцінки ефективності результатів діяльності банку...............................................................................................46
3.2. Використання результатів моделювання системи фінансової безпеки для визначення рівня фінансової безпеки банку.52


ВИСНОВКИ.56


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ58







ВСТУП

Актуальність теми. Сучасна економічна ситуація на ринку банківських послуг в Україні характеризується посиленням міжбанківської конкуренції, розширенням сфери діяльності банківських установ та збільшенням кількості банківських послуг. За таких умов банки повинні постійно відстежувати наявність загроз, можливість та шляхи їх реалізації і вживати всіх заходів протидії їм, локалізації та нейтралізації їх наслідків. Світова економічна криза та процеси побудови в Україні ринкової економіки розвиненого типу посилили вимоги до забезпечення фінансової безпеки банків. В умовах глобалізації характеру грошових потоків, характеру відносин власності та клієнтської бази перед банками постають завдання підтримки власної фінансової безпеки що, в свою чергу, вимагає необхідного теоретичного і методичного забезпечення.
Однак, незважаючи на створений теоретико-методологічний фундамент фінансової безпеки на макрорівні – на рівні держави та банківської системи в цілому, на рівні окремого банку питання фінансової безпеки залишається недостатньо дослідженим. Зокрема це стосується процесу проведення діагностики та оцінки стану фінансової безпеки банку, застосування фінансового інструментарію для подолання негативних явищ та ін. Існуючі методики в основному розроблені для кожного окремого банку з урахуванням його специфіки, та не дозволяють всім учасникам ринку на основі відкритої інформації з достатнім ступенем адаптованості до спеціалізації, змінних умов і специфіки функціонування виробити відповідний механізм забезпечення фінансової безпеки та адекватні критерії оцінки її стану для кожного банку та банківської системи в цілому. Тому особливої актуальності набувають дослідження теоретичних і методичних підходів до фінансової безпеки банку з позицій відкритого інформаційного простору.
Мета і задачі дослідження. Метою даної курсової роботи є узагальнення і розвиток науково-методичних засад, розробка інструментарію та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму формування системи фінансової безпеки банку.
Відповідно до мети в курсовій роботі поставлено і вирішено такі задачі:
– узагальнити існуючі теоретичні підходи вітчизняних і зарубіжних вчених щодо банківської та фінансової безпеки, розвинути основні визначення і класифікації;
– виділити критерії фінансової безпеки і дослідити напрями її забезпечення;
– провести дослідження існуючої практики та запропонувати методичний підхід щодо оцінки результатів діяльності банку з урахуванням їх впливу на фінансову безпеку;
– теоретично обґрунтувати і реалізувати у вигляді основ методичного інструментарію підхід до моделювання системи фінансової безпеки банку;
– запропонувати методичні підходи щодо проведення фінансово-економічного аналізу стану банку з урахуванням вимог системи фінансової безпеки банку та її реакції на результати аналізу.
Об’єктом дослідження є процес забезпечення фінансової безпеки банку.
Предметом дослідження є теоретико-методичні положення та практичні засади забезпечення фінансової безпеки банку при його функціонуванні в умовах впливу дестабілізуючих факторів.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є теоретичні положення та емпіричні дані, що містяться у наукових роботах вітчизняних і зарубіжних вчених, періодичних економічних виданнях, галузевих інформаційно-аналітичних бюлетенях, мережі Інтернет, матеріалах Національного банку України, Державного комітету статистики, Асоціації українських банків, нормативних документах державних органів влади України та інших країн, публічній фінансовій звітності комерційних банків України.
Обсяг і структура роботи. Курсова робота викладена складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Основна частина містить 55 сторінок, в тому числі 5 таблиць, 8 рисунків. Список використаних джерел містить55 найменувань.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКУ

1.1. Фінансова безпека в системі безпеки банку


Сучасний стан розвитку України характеризується досить непростою ситуацією у всіх сферах суспільного життя. Події економічної кризи, яка почалася 2008 року довели, що втрата довіри вкладників до одного банку може викликати ланцюгову реакцію, перекинутися на всю банківську систему і призвести до втрати довіри до всієї банківської системи.
Жорстка конкуренція на ринку капіталу призводить до того, що банківському секторі України відбуваються структурні зміни – злиття, об’єднання або припинення діяльності банківських установ.
Банки проводять наполегливу роботу по залученню нових та збереженню старих клієнтів, розширюється кількість послуг з обслуговування. Клієнтам пропонуються нові, нетрадиційні для банківської сфери послуги, наприклад, управління діяльністю підприємства, розпорядження майном за дорученням власника, консультаційні та оціночні послуги, введення у володіння спадщиною та інші.
Банки функціонують в основному як недержавні, приватні структури, мета діяльності яких – отримання максимального прибутку. Водночас, вони збільшують акцент на виконанні суспільно корисних і необхідних функцій, що пояснює пильну увагу з боку держави до результатів їх діяльності.
Специфіка діяльності банків містить у собі підвищену загрозу дестабілізації і провокування загальноекономічної кризи, що пояснюється самою природою банків. А.О. Єпіфанов у своєму дослідженні виділяє основні причини, що можуть привести до фінансової рівноваги і викликати банківську, а потім – і загальноекономічну кризи. На його думку виникнення криз обумовлене ризиковою природою діяльності суб’єктів підприємництва.
За даними офіційного веб-сайту Національного банку України на 01.03.2011р. у стані ліквідації перебувало 18 банків. Ліцензію на здійснення банківських операцій мали 176 банків, з них: з іноземним капіталом – 55 банків, у т.ч. зі 100% іноземним капіталом – 20 банків. При цьому філіальна мережа банків України до початку грудня 2009 року включала 1,321 тис. діючих філій (до початку листопада 2009р. – 1,325 тис., на початок 2011 року - 1,415 тис. філій).
Тому що банки відіграють ключову роль в економіці держави, і водночас їм притаманна підвищена фінансова вразливість, виникає необхідність розробки та ухвалення державою заходів стосовно банківського регулювання та нагляду.
Як видно з наведеної класифікації, об’єкти захисту в банку мають різноплановий характер, і потребують різних умов забезпечення безпеки (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Різноплановість об’єктів захисту в банку
Об’єкт захисту в банку
Характер
Умови безпеки

фінансові ресурси (національна й іноземна валюта, комерційні операції та угоди банку, дорогоцінності, фінансові документи)
висока вартість, системість, мобільність, таємність, різнонаправленість
фізична і технічна охорона, прогноз, контроль і регулювання потоків і напрямків

матеріальні засоби (будівлі, сховища, обладнання, транспорт, засоби і системи інформатизації);
висока вартість, низька спроможність до модернізації, громіздкість, інертність
фізична і технічна охорона, ремонт, заміна, модернізація

інформаційні ресурси банку з обмеженим доступом (відомості, що є банківською та комерційною таємницею банку і його конфіденційною інформацією);
таємність, складність передачі, обробки, зберігання і резервування
технічна охорона, обмеження доступу, розмежування доступу, контроль і регулювання потоків і напрямків

персонал банку (керівництво і вищий менеджмент банку, особи, які мають доступ до його таємниць, інші працівники банку);
людські якості, моральні установки, матеріальний стан, досвід роботи
ретельна перевірка, постійний контроль, фізична охорона,

клієнти банку
(фізичні та юридичні особи)
людські якості, моральні установки, матеріальний стан
конфіденційність, постійний контроль, ретельна перевірка, фізична охорона


Банківська діяльність є досить ризикованою, кожної миті її чекає значна кількість загроз, реалізація яких може завдати банку суттєвих втрат. Питанням ризикованості діяльності банку приділяється багато уваги як українськими, так і закордонними вченими.
На відміну від інших суб’єктів господарської діяльності, що створюють матеріальні цінності – товари, вироби, банківські продукти мають нематеріальний характер і зв'язані з визначеними інструментами грошово-кредитної політики. У табл. 1.2 представлені найбільш розповсюджені банківські товари і послуги, що надаються комерційними банками на теперішній час.
Таблиця 1.2
Найбільш розповсюджені банківські товари і послуги
Традиційні продукти і послуги
Сучасні продукти і послуги

Продукти:
готівкові кошти, платіжні засоби (чек, вексель, сертифікат, акредитив і т.ін), депозити, кредити, інвестиції,
Продукти:
електронні гроші, електронні платіжні засоби (електронний чек, електронний гаманець, дебетна карта, електронний вексель, електронний серти-

банківські документи (цінні папери що продаються або надаються банками на певний термін).
Послуги:
1.По формуванню банківських ресурсів.
2. Кредитні послуги.
3. Інвестиційні послуги.
4. Інші банківські послуги:
– організація розрахунково-касового обслуговання;
– операції з іноземною валютою;
– фінансові послуги (траст, лізинг, факторинг);
– послуги по зберіганню цінностей.

фікат, електронний акредитив і т.ін)
Послуги:
– консультаційні послуги;
– дистанційне обслуговування;
– mobile-banking;
– електронний переказ коштів;
– страхові послуги;
– брокерські послуги з операцій з цінними паперами;
– послуги з управління потоками наявних і безготівкових грошових коштів;
– інформаційні послуги;
– аудиторські послуги;
– послуги по інженерно-економічній експертизі;
– надання гарантій


За таких умов банки повинні постійно відстежувати наявність загроз, можливість та шляхи їх реалізації і вживати всіх заходів протидії їм, локалізації їх та нейтралізації наслідків.
Аналізуючи основні об’єкти захисту банку (див.табл. 1.1), можна відмітити певну схожість і протиріччя їх власивостей. Всі об’єкти мають високу вартість і впливають на фінансовий стан банку. Процеси і явища, які проходять за їх участю характеризуються таємністю, складністю виконання і мають системний характер. З іншого боку, комерційні операції і угоди банку відзначаються мобільністю і різнонаправленістю, а матеріальні засоби, навпаки – мають певну інерційність, потребують довшого терміну відтворення або модернізації. Крім того, об’єкти захисту банку мають різні джерела утворення. Система безпеки банку повинна враховувати характер всіх об’єктів і забезпечувати їх надійний захист.
На основі аналізу основних об’єктів захисту банку, для забезпечення необхідного рівня його безпеки, система безпеки банку повинна відповідати наступним вимогам:
оперативність – можливість швидко і адекватно реагувати на зміни внутрішнього і зовнішнього оточення банку;
узгодженість – система безпеки не повинна бути “тягарем”, тобто не повинна заважати банку виконувати її основні функції;
гнучкість – структура системи безпеки банку повинна допускати перебудову в достатньо широких межах за умови збереження всіх якісних показників протягом всього терміну перебудови;
надійність – система безпеки банку повинна витримувати атаки зловмисників протягом певного терміну, необхідного для їх відбиття (чим довше протримається система, тим вона надійніша);
точність – система безпеки банку повинна забезпечувати необхідний рівень достовірності даних для прийняття управлінських рішень;
відновлюваність – у непередбачених випадках, при виході з ладу - можливість у найкоротший термін відновити свої функції по захисту банку.
Розвиток економічних відносин стимулює появу нових форм банківської діяльності з використанням сучасних технічних досягнень. Такі форми обумовлені постійним зростанням кількості інформаційних операцій, що виконуються в банках. Тому виникають загрози втрат капіталу банку, які безпосередньо не мають економічного характеру, але результати реалізації їх призводять до значних збитків банків. За даними Інституту комп’ютерної безпеки і Федерального бюро розслідувань США грошові втрати внаслідок порушення режиму інформаційної безпеки можуть досягати мільйонів доларів за один інцидент.
Проникнення зловмисників до платіжних систем банків через інформаційні банківські системи є досить небезпечним і непередбаченим явищем. Особливо поширеною є загроза посягання на капітал банку через несанкціоновані прийоми використання пластикових платіжних засобів. Втрати банків від реалізації таких загроз за деякими підрахунками становлять понад 15 % від загальних втрат. Тому питанням інформаційної безпеки сьогодні приділяється дуже багато уваги.
Під інформаційною безпекою комерційного банку розуміється його спроможність протистояти дії випадкових або навмисних, зовнішніх або внутрішніх небезпечних чинників, що тягнуть за собою виток, пошкодження, зміну або знищення інформації, яка містить державну або банківську таємницю. Інформаційна безпека (ІБ) є складовою частиною банківської безпеки. Інформаційна безпека комерційного банку – це результат об’єднаного використання забезпечення і людського ресурсу.
Людина як носій інформації здійснює, на наш погляд, найбільший вплив на стан інформаційної безпеки. Виток, модифікація або втрата інформації призводить до фінансових збитків, які належать до площини фінансової безпеки банку. Саме від людини залежить правильне використання інформації, і саме вона має можливість керування забезпеченням. Від її знань та досвіду залежить ступінь задіяння складових забезпечення у процесі формування, передавання, обробки та зберігання інформації, що містить банківську або державну таємницю.
Крім того, людський фактор безпосередньо впливає на фінансову безпеку банку. За даними експертів з безпеки виявлено:
10,5% втрат прибутку – крадіжки персоналу і касирів;
10,1% втрат прибутку – шахрайство персоналу і касирів;
20,4% втрат прибутку – персонал і касири в змові з клієнтом-спільником;
37,7% втрат прибутку – злочини з боку клієнтів;
21,3% втрат прибутку – інші порушення.
Банки – це особливі інституції ринку, які в своїй діяльності керуються вимогами закону. Банківська діяльність – набір посередницьких операцій на грошовому ринку, виконання яких дозволене законом тільки під особливим наглядом держави, хоча, як юридичні особи, банки економічно самостійні і повністю не залежать від виконавчих і законодавчих органів влади в рішеннях, які пов’язані з їх оперативною внутрішньою діяльністю. З вищезазначеного випливає визначення правової (юридичної) безпеки комерційного банку. Правова (юридична) безпека комерційного банку – це можливість безперебійного виконання його функцій у межах чинного законодавства в умовах дії зовнішніх і внутрішніх чинників впливу на банківську діяльність. Головним джерелом регламентації роботи банків є Закон України “Про банки і банківську діяльність”, в якому чітко розмежовується функції Національного банку України (НБУ) та комерційних банків, порядок створення, капіталу, відповідальність, контроль та інші моменти. У зв’язку з тим, що банківські установи обслуговують юридичних та фізичних осіб незалежно від форми власності та організаційної будови, вони повинні спиратися на ті законодавчі акти, які регламентують діяльність клієнтів для визначення специфіки їх обслуговування. Особливості ринкової інфраструктури в цілому та сегментів ринку зокрема (валютний, фінансовий, кредитний та ін.) зумовлюють вплив на законодавчу базу банку всіх загальноекономічних нормативних актів.
Фінансова безпека банку є характеристикою його фінансового стану, тому виникає питання про визначення та врахування її критеріїв при оцінці результатів банківської діяльності.

1.2. Врахування критеріїв фінансової безпеки у методах оцінки результатів банківської діяльності

Фінансову безпеку банку можна розглядати як складну динамічну систему, тому що його діяльність підвладна впливу багатьох випадкових і невипадкових факторів. Оскільки фінансова безпека є характеристикою стану банку, для її оцінки, на нашу думку, доцільно використовувати дані по результатам банківської діяльності, доповнені і оброблені з урахуванням певних критеріїв.
Критерії фінансової безпеки при оцінці результатів банківської діяльності визначаються з огляду на політику фінансової безпеки банку, ступінь його спеціалізації, стратегію розвитку. Тому що критерії фінансової безпеки мають не тільки кількісний, а й якісний характер, слід мати на увазі, що кожне рішення, основане на буд-якій методиці оцінювання, незалежно від числа критеріїв, буде прогнозним і суб’єктивним.
Система фінансової безпеки повинна акумулювати дані фінансово-економічного аналізу діяльності банківської установи, банківського менеджменту та маркетингу (рис.1.1).
Комплексний фінансово-економічний аналіз у банківській сфері діяльності – це сукупність методологічних положень, методичних прийомів, процедур і способів пізнання діяльності комерційного банку, заснованих на принципах системності, багатосторонності, багатофакторності дослідження, ієрархії показників, багатокритеріальності оцінки, погодженості і взаємозумовленості і спрямованих на виявлення резервів підвищення ефективності діяльності кредитної організації, розробку економічно обґрунтованих рекомендацій з їхнього використання для досягнення стратегічних цілей і задач розвитку (збільшення власних засобів (капіталу) банку, реальних фінансово-кредитних потоків, дивідендної прибутковості акцій, рівня ринкової капіталізації й ін.).
Проблема комплексного аналізу і оцінки фінансово-економічних результатів діяльності банку полягає перш за все в тому, щоб розробити таку методику, яка дозволяла б, з одного боку, дати інтегральну оцінку результатам діяльності банку з урахуванням множини зовнішніх і внутрішніх чинників, що на них впливають, а з іншого боку, сприяла б формуванню економічно обгрунтованої програми розвитку по різних напрямах банківського бізнесу для досягнення стратегічної мети банківської організації. Важливе значення в розкритті змісту і спрямованості комплексного фінансово-економічного аналізу в комерційному банку мають принципи його проведення, що виконують двояку роль: з одного боку, вони визначають основи організації і проведення фінансово-економічного аналізу, а з іншого боку, розкривають зміст вимог фінансової безпеки до результатів (висновків), отриманих у ході аналізу (табл. 1.3).
Взаємозв’язок принципів фінансово-економічного аналізу в комерційному банку і вимог фінансової безпеки до його результатів пердставлений у таблиці 1.3.
Таблиця 1.3
Взаємозв’язок принципів фінансово-економічного аналізу в комерційному банку і вимог фінансової безпеки до його результатів
Вимоги, яким повинні відповідати висновки, отримані на основі фінансово-економічного аналізу
Принципи фінансово-економічного аналізу в комерційному банку

Цінність для користувача
Практична значимість. Своєчасність. Істотність. Прогностична цінність (тобто можливість на основі отриманих результатів аналізу прогнозувати зміну фінансового стану в майбутньому). Економічність (витрати на його проведення багато менше одержуваного ефекту)

Надійність, вірогідність (забезпечує достовірне уявлення про фінансове положення банку, його фінансової стійкості і конкурентноздатності)
Надійність використовуваних прийомів і методів, окремих показників і методик. Можливість перевірки. Обґрунтованість і доказовість. Об'єктивність (неупередженість, неупередженість). Взаємоузгодженість показників звітності й аналізу.
Наступність і сталість використовуваних прийомів і методів аналізу, методик розрахунку тих самих показників (даний принцип не означає, що в ході аналізу не застосовуються нові чи удосконалені показники, однак, для порівнянності результатів аналізу варто зберігати незмінним деякий набір ключових показників і методик їхнього розрахунку)

Повнота, достатність для ухвалення управлінського рішення
Системність. Комплексність. Безперервність. Динамічність. Науковість

Ясність інтерпретації результатів аналізу
Порівнянність з аналогічними даними по іншому комерційному банку, з усередненими показниками банківської системи, з даними по інших країнах, а також з результатами аналізу цього ж банку за ряд попередніх періодів


Таким чином, застосування експертного підходу в аналізі банківської діяльності дозволяє вирішити три важливі проблеми банківського аналізу:
врахувати всі істотні індивідуальні особливості банку й адекватно відобразити їх у загальних висновках;
врахувати не тільки кількісну, але і якісну інформацію про стан банку, що зазвичай найбільш істотно, тому що політику діяльності банку в остаточному підсумку визначають люди, а людям властиво мислити не цифрами, а невербальними образами;
використати багатий досвід і цінні знання в предметній області, які зазвичай не вдається використати в рамках стандартних методик, принаймні, у формалізованому вигляді.
Експертні процедури не покликані замінити звичайні бухгалтерські методи, і не можуть мати занадто широкомасштабного застосування, оскільки звичайно обмежується коло експертів, які беруть участь у роботі.
Комплексна оцінка діяльності банку не може зводитися лише до аналізу його бухгалтерської, фінансової звітності. Існує багато методик проведення комплексного фінансово-економічного аналізу в банківській установі.
Основна ж проблема фінансово-економічного аналізу діяльності банку з точки зору фінансової безпеки полягає в створенні механізму його проведення.
Це зумовлено наступними причинами. На збір, обробку та видачу інформації для прийняття рішень потрібен деякий термін tсб.+ tобр.+ tвид., під час якого умови функціонування і стан справ банку може змінитись. Навіть при автоматизації сбору та машинній обробці і видачі даних цей процес відбувається не миттєво, що суттєво зменшує час на прийняття управлінського рішення і час на реакцію системи фінансової безпеки:
13 EMBED Equation.3 1415 (1.1)
де tреак – час реакції на зміну стану фінансової безпеки;
tсб. – час, необхідний для збору інформації про стан банку;
tобр. – час обробки інформації про стан банку;
tвид. – час на видачу інформації для прийняття управлінських рішень;
tпр.р. – час на прийняття управлінських рішень по наданій інформації;
tвкл. – час приведення в дію інструментів відбиття та ліквідації загроз.
Отже, кожне прийняте управлінське рішення ґрунтується на даних, які мають певну неточність і потребуватимуть коригування.
Забезпечення фінансової безпеки банку здійснюється через виконання заходів банківського менеджменту, розроблених на підставі скоригованих управлінських рішень з урахуванням критеріїв фінансової безпеки.

1.3. Забезпечення фінансової безпеки банку

Одним з найважливіших інструментів забезпечення фінансової безпеки банку є банківський менеджмент, що визначає фінансову політику банку загалом і впливає на основні показники його діяльності.
Основні напрями банківського менеджменту представлені на рис. 1.3.

Реалізація тактичного і стратегічного менеджменту у фінанасово-економічній діяльності банку здійснюється через управління комплексом операцій, спрямованих на досягнення задовільного рівня його фінансової безпеки.
Основні з них – операції з депозитами і вкладами, операції з кредитування, операції з іноземною валютою, комісійно-посередницькі операції.
Необхідною умовою банківської діяльності є наявність необхідного обсягу грошових ресурсів. Їх структура і розмір визначаються інтенсивністю і диверсифікацією операцій, які здійснює банк.
Реалізація банківського менеджменту з точки зору фінансової безпеки зводиться до вирішення задач збалансованого управління залученням та розміщенням ресурсів банку, ризиками і ліквідністю в умовах коротко- і довготермінових змін ринкової ситуації. При цьому виконуються заходи по прогнозуванню ринкової ситуації, аналізу динаміки руху ресурсів, оптимізації структури і обсягів здійснюваних операцій, забезпеченню надійності і ефективності кожної окремої операції, управлінню ліквідністю, управлінню ризиками. Як показує аналіз наукових джерел, найбільший вплив на фінансову безпеку банку здійснює повнота, ретельність виконання завдань збалансованого підходу щодо управління активами і пасивами, тому для забезпечення фінансової безпеки банку засобами банківського менеджменту, необхідне виконання наступних умов:
максимальне контролювання обсягу, структури прибутку або витрат активів і пасивів для досягнення банком стратегічних і тактичних цілей;
єдине управління активами і пасивами, максимальний спред між доходами банку за активами і витратами за емітованими зобов’язаннями;
спрямованість банківської політики на максимізацію доходу і мінімізацію вартості банківських послуг як за активами, так і за пасивами, тому що витрати і дохід становлять дві сторони балансу, і дохід, отриманий у результаті управління пасивною частиною балансу, може допомогти банку в отриманні прибутку так, як і надходження від управління пасивами;
розгляд банківських портфелів активів і пасивів як єдиного цілого, що дає не тільки інструментарій для захисту депозитів і позичок від впливу змін циклів ділової активності і сезонних коливань, а й засобів для формування портфелів активів.
Ефективність банківського менеджменту зараз все більше залежить від ефективності використання банківської інформації. На сьогодні інформаційний менеджмент виступає як один з основних напрямків роботи банківського управлінського персоналу. Інформація з нефінансового ресурсу банку перетворюється на продукт купівлі-продажу. Важливість інформаційного менеджменту підкріплюється глобальною автоматизацією майже всіх видів діяльності у банківській сфері (рис. 1.4, 1.5).
Як видно з рис.1.4, рівень використання засобів автоматизації у діяльності КБ “Приватбанк” перевищує 80%, крім того, проглядається тенденція до збільшення безпаперового документообігу загалом по банківській системі України (рис. 1.5).

Проаналізувавши дані наукових джерел та періодичних публікацій, можна сформулювати основні вимоги до управління інформаційними ресурсами та особливості і завдання банківького менеджменту:
забезпечення повноти й вірогідності обліку всіх даних і подій банківської діяльності;
обмеження інформаційної надмірності, досягнення раціональних темпів та обсягів накопичення інформації ;
досягнення професійно організованого безупинного зв’язку між динамічним комплексним первинним одержанням інформації і прийняттям рішень на всіх рівнях ієрархії управління;
створення структур управління, що забезпечують мінімальне перетинання і поєднання (крім раціонального резервування) функцій та органів у прийнятті рішень;
відмежування потоків попередньої обробки даних від їх систематизації і творчого аналізу для вироблення управляючих впливів;
забезпечення захищеності та високої стабільності інформаційних потоків та надійності використовуваних технологій збору, обробки, зберігання та передачі інформації.
Оскільки проблеми управління банківськими ресурсами багатогранні, наведемо особливості банківського менеджменту з точки зору банківської фінансової безпеки:
особливість цілей – забезпечення банківського прибутку, підвищення якості та швидкості обслуговування клієнтів в умовах жорсткого дотримання правил виконання банківських операцій;
особливість кількісних показників - клієнтура, обсяг депозитів, кредитних вкладень, інвестицій, обсяг операцій і послуг, тощо – мають свої специфічні властивості;
особливість набору якісних чинників - показники доходів і витрат, швидківсть обороту коштів, трудомісткість операцій, ступінь задоволення запитів клієнтів з обсягу, структури, якості послуг, що надаються, можливості банку із забезпечення конфіденційності переговорів, тощо – дають уявлення не тільки про роботу банку, а й про стан його фінансової безпеки;
особливості персоналу – професійна підготовка і специфіка роботи персоналу дає можливість значного впливу на фінансову безпеку банку;
особливість діяльності - регулюваня діяльності з боку держави за допомогою законодавчих і економічних нормативів, публічна звітність, тощо – зумовлює відмінність банківської політики безпеки від поліик безпеки інших суб’єктів господарської діяльності;
особливість сфери управління – діяльність на макро- та мікрорівнях, наявність істотних ризиків при здійсненні операцій.
Отже, можна визначити основні фактори у сфері банківського маркетингу, що впливають на його фінансову безпеку:
індивідуальність та багатотрактовність договірних відносин при накопиченні, впровадженні та реалізації банківських продуктів;
залежість продажу банківських продуктів, притоку та залучення клієнтів від особистих рис конкретних працівників банку (інтерактивного процесу між банком та клієнтом);
підвищена ризикованість бізнесу завдяки довготривалості надання послуг.
Таким чином, можна навести завдання маркетингової діяльності в банках з урахуванням її принципів, особливостей та потреб фінансової безпеки:
забезпечення рентабельності роботи банку в змінних умовах грошового ринку;
гарантування ліквідності банку з метою дотримання інтересів держави, клієнтів і власників;
впровадження нових продуктів та послуг тільки за умови їх обгрунтованості і відповідності загальним вимогам банківської безпеки;
створення позитивного іміджу банку серед населення для стабілізації та укріплення ділових відносин;
максимальне задоволення запитів клієнтів щодо обсягу, структури та якості здійснюваних послуг, комплексне вирішення комерційних, організаційних і соцільних проблем банку;
Облікова політика банку є невід’ємним інструментом забезпечення його фінансової безпеки. Вона впливає на повноту, достовірність, своєчасність, коректність інформації, яка використовується для прийняття управлінських рішень. Ретельне і беззастережне виконання вимог фінансової безпеки передбачає дотримання певного регламенту прийомів та методів бухгалтерського обліку, технологій обробки і аналізу облікової інформації та документообігу, що застосовуються при веденні банківської діяльності.
РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК МЕТОДИЧНИХ ПОЛОЖЕНЬ ФОРМУВАННЯ
СИСТЕМИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКУ
2.1. Система фінансової безпеки головна складова фінансового стану банку

Умовою життєздатності банку й умовою його існування на конкурентному ринку фінансових послуг є його фінансова стабільність. На неї впливають різні причини – як внутрішні, так і зовнішні: надання послуг, які мають попит, міцне становище банку на ринку; високий рівень матеріально-технічної оснащеності та застосування передових технологій; ефективність фінансових операцій; мінімізація ризику в процесі здійснення фінансової діяльності, тощо. Таке розмаїття причин, що впливають на діяльність банку, зумовлює різні аспекти його стабільності, зокрема загальний, ціновий, фінансовий, а залежно від факторів, що впливають на неї, – внутрішній і зовнішній аспекти.
Стабільна діяльність банку залежить від внутрішніх можливостей ефективно використовувати всі наявні в його розпорядженні ресурси, так і від зовнішніх умов, до яких належать податкова (цінова, кредитна) політика держави та ринкова кон’юнктура. Тому інформаційною базою аналізу фінансового стану мають виступати дані публічної звітності банку, економічні нормативи та показники і дані про змінні зовнішні умови його діяльності, які необхідно враховувати при аналітичних оцінках і прийнятті управлінських рішень.
У загальному вигляді можна стверджувати, що фінансова стабільність – це комплексне поняття, яке перебуває під динамічним впливом різноманітних фінансово-економічних процесів. Тому фінансова стабільність банку, хоча і має позитивний зміст, не є постійним показником, а має певну межу, що зумовлена фінансовим станом кожного конкретного банку.
Стабільність банку передбачає насамперед таке управління фінансовими ресурсами, яке забезпечує постійне перевищення доходів над витратами (рис. 2.1).
Саме така ситуація виражає зміст фінансової стабільності банку, яка є одним з головних компонентів (однією з головних умов) фінансової безпеки банку. Фінансова стабільність відображає такий стан фінансових ресурсів і такий ступінь їх використання, при якому банк, вільно маневруючи фінансовими ресурсами, здатний забезпечити безперебійний процес надання своїх послуг і зменшити затрати на розширення і оновлення асортименту банківських продуктів.
Рис. 2.2. наглядно демонструє, що бажане постійне перевищення надходжень коштів над витратами. В іншому випадку фінансовий стан банку стане передкризовим.
















Рис. 2.1. Фінансові стани банку
Отже, передкризовий стан банку – стан, при якому витрати банківських ресурсів перевищують їх надходження внаслідок впливу негативних внутрішніх або зовнішніх дестабілізуючих факторів, і можливе подальше ведення банківської діяльності за рахунок використання резервів та позик.
За умови суттєвого зменшення або припинення ділової активності банку на ринку банківських послуг внаслідок впливу негативних внутрішніх або зовнішніх дестабілізуючих факторів, вичерпання резервів і втрати кредитоспроможності витрати банку непорівнянно збільшаться. Такий фінансовий стан банку називатимемо кризовим. На рис. 2.2 зображені передумови і розвиток кризового стану банку, який може привести до його ліквідації як суб’єкта господарської діяльності.
Очевидно, що для ефективного банківського менеджменту істотне значення має встановлення оптимальної фінансової стійкості з певними параметрами для кожного конкретного банку.
Отже йдеться про систему фінансової безпеки банку, яка виконувала б індикаторну і регуляторну функції. Слово «система» походить від грецького «systema», що означає ціле, складене із частин або безлічі елементів, зв'язаних один з одним і утворюючою певною цілісністю, єдність. Елементом системи є будь-яка її частина, що не підлягає розчленовуванню при даному розгляді. Кожен елемент системи виконує певну функцію й також може бути складним, що складається із взаємозалежних частин, тобто являти собою окрему систему.
Аналогічно з визначенням системи банківської безпеки, наданим у, сформулюємо визначення «система фінансової безпеки банку».
Система фінансової безпеки банку – це форма упорядкування завдань та функцій, які відповідно принципам фінансової безпеки пов'язані у процесі взаємодії, спрямована на своєчасне виявлення, відбиття, або ліквідацію зовнішніх і внутрішніх загроз, досягнення фінансової безпеки банку;
Найбільш вдалим, на мій погляд, прогнозування за ступенем пізнання динаміки процесів з обов’язковим урахуванням стрибкоподібних якісних змін, зумовлених зовнішніми чинниками та використанням апарату моделей.
Однак прогнозування не повинно обмежуватись малою кількістю методів та моделей. Лише їх комплексне використання і правильне тлумачення результатів дозволяє до мінімуму звести похибку прогнозування. Умови, що передують критичній ситуації представлені на рис. 2.3.
Розглянемо основні види передумов. Українська банківська система, як і сама держава, є досить молодою. Банківське законодавство України не є закінченим і досконалим.
13 EMBED Visio.Drawing.11 1415
Рис. 2.3. Передумови, що призводять до критичної ситуації
Джерело: [10]
Існує безліч недоліків і білих плям у правовому обґрунтуванні багатьох питань банківської діяльності. Крім того, розвиток і розширення банківських послуг, надання послуг нетипових для банківської сфери потребують змін і доповнень існуючого законодавства.
Зміни умов функціонування банку можуть як покращити, так і погіршити його становище на фінансовому ринку. При всій видимій непередбачуваності впливу зовнішніх чинників на діяльність банківської установи, його можна спрогнозувати, маючи інформацію про очікувану тенденцію розвитку ситуації. Тому при проведенні розрахунків в якості основного показника зовнішніх чинників, що можуть спричинити кризову ситуацію слід вибирати не вірогідність настання негативних умов, а швидкість реагування банку на зміну впливу зовнішнього середовища, яка залежить, з одного боку, від обсягу його ресурсів, які підлягають перегрупуванню (реструктуризації); з другого – від часу на впровадження нововведень. Отже, виникає питання про досягнення необхідної швидкості перегрупування (ресруктуризації), яка дозволить зберегти обсяги ресурсів та задовільний рівень прибутковості банківських операцій. Вирішення цієї проблеми – в створенні гнучкої широкоорієнтованої структури банківських ресурсів і постійному вдосконаленні методів і засобів роботи банку.
Завданням системи фінансової безпеки банку є постійний ретельний аналіз фінансової діяльності банку, вдале прогнозування його фінансових станів та своєчасне виявлення передумов виникнення критичних ситуацій.
Забезпечення фінансової безпеки банку є безперервним і складним процесом, і в ньому система фінансової безпеки банку має виконувати індикаторну, регуляторну і прогнозну функції (рис. 2.4.).

13 EMBED Visio.Drawing.11 1415
Рис. 2.4. Функції системи фінансової безпеки банку
Вимоги до неї залежать від багатьох факторів: умов функціонування банку, його спеціалізації, багатофілійності, фінансових можливостей, стратегічних і тактичних цілей, тощо.
Загалом, на нашу думку основні вимоги до системи фінанасової безпеки банку можна класифікувати за її основними функціями:
Регуляторна функція:
– швидко і адекватно реагувати на зміни фінансового стану банку і його фінансової безпеки;
– мати можливість змінювати фінансовий стан банку в достатньо широких межах;
– не повинна бути «тягарем», тобто не повинна заважати банку виконувати його основні функції;
– структура системи фінансової безпеки банку повинна допускати перебудову в достатньо широких межах за умови збереження всіх якісних показників протягом всього терміну перебудови; у непередбачених випадках, при виході з ладу, – мати можливість у найкоротший термін відновити свої функції.
Індикаторна функція:
– забезпечувати необхідний рівень достовірності вхідних даних для їх подальшої обробки;
– видавати оброблені результати у вигляді, зручному для користувача (звіти, таблиці, графіки, рекомендації, підсказки, тощо);
– вчасно інформувати користуваів про зміну фінансового стану банку і його фінансової безпеки;
Прогнозна функція:
– мати можливість видачі результатів обробки з урахуванням часової похибки між необробленими даними і обробленою інформацією;7
– мати можливість видачі прогнозів щодо фінансового стану банку і його фінансової безпеки на встановлений термін;
З урахуванням вищезазначеного, можна зробити висновок про те, що система фінансової безпеки банку – складний розвинутий механізм, що потребує детальної розробки і приведення у відповідність до вимог кожного конкретного банку. Потребують подальшого розвитку методичні положення щодо механізму формування та удосконалення системи фінансової безпеки банку.

2.2. Особливості механізму формування системи фінансової
безпеки банку

Відмінністю системи фінансової безпеки банку від інших систем є те, що вона являє собою закінчену множину невизначених показників, і неврахованість одного будь-якого з них може привести до непередбачуваних, іноді катастрофічних наслідків. Труднощі синтезу системи фінансової безпеки збільшуються великою невизначеністю умов функціонування банківської установи через певний проміжок часу. Причини невизначеності – неповнота, невірогідність банківської інформації. Нечіткість прийняття рішень при реалізації політики безпеки зумовлена суб’єктивністю керівництва банку (людський фактор), неточністю висновків та інтерпретації даних, складністю та різноманітністю експертних оцінок.
Механізм формування системи фінансової безпеки – це сукупність процесів та станів системи фінансової безпеки банку щодо реалізації етапів її формування на основі використання низки методів, засобів і інструментів.
Механізм формування системи фінансової безпеки банку відноситься до складу багатомодельних задач, оскільки таку складну систему неможливо повністю охарактеризувати за допомогою неподільного показника. Математичний апарат, з одного боку, повинен бути досить простим і конструктивним щодо аналізу і синтезу стратегій безпеки банку, а з іншого – універсальним і адекватно відображати дійсність. Задачам синтезу системи фінансової безпеки банку, як правило, не властиві поодинокі рішення, ефективність і оптимальність яких визначаються ступенем обліку обмежень, характерних для конкретної ситуації.
Насьогодні не існує єдиного механізму формування системи фінансової безпеки банку.
З урахуванням рекомендацій вчених, висловлених у, можна стверджувати, що для підвищення ступеню коректності постановки задач необхідно підвищувати знання про банківську установу в умовах її функціонування, що безупинно змінюються. Одержання і використання знань повинно здійснюватися постійно: і на початку створення, і в процесі функціонування системи шляхом поступового нагромадження необхідної інформації, аналізу і використання її для ефективного виконання системою заданої цільової функції в умовах змінного внутрішнього і зовнішнього середовища.
При створенні системи фінансової безпеки банку необхідно використовувати рахункову множину моделей: 13 EMBED Equation.3 1415, де n – кількість моделей. Існують два основних підходи до вирішення багатомодельних задач. Перший підхід пов'язаний із узагальненням множини окремих моделей 13 EMBED Equation.3 1415 до єдиної інтегральної моделі 13 EMBED Equation.3 1415. Другий – використовується при значній кількості окремих, приблизно однаково важливих моделей, і базується на використанні методів теорії багатокритеріального вибору і прийняття рішень.
Слід зауважити, що за різних політик безпеки значимість моделей відрізняється, що дає змогу при незмінних відносних параметрах (13 EMBED Equation.3 141513 EMBED Equation.3 1415) переглянути вибір політики безпеки банківської установи на даний час і прийняти управлінські рішення щодо підвищення рівня захищеності певних напрямів роботи банку.
Складність процесу прийняття рішень, відсутність математичного апарата приводять до того, що при оцінці і виборі альтернатив можливо, (а найчастіше просто необхідно) використовувати й обробляти якісну експертну інформацію. Перспективним напрямком розробки методів прийняття рішень при експертній вихідній інформації є лінгвістичний підхід на базі теорії нечітких множин та лінгвістичної змінної.
На наш погляд, формування системи фінансової безпеки банку доцільно виконувати в два етапи:
1)вибір структури системи фінансової безпеки банку;
2)уточнення складу системи фінансової безпеки банку.
Структуризація системи фінансової безпеки банку зумовлює її розподіл на окремі компоненти (декомпозиційний підхід) і визначення умов і критеріїв оцінки до кожного компонента. «Подрібнення» системи повинно продовжуватись до досягнення мінімальної кількості параметрів, що впливають на окремий її компонент.
Структуризація системи фінансової безпеки банку зумовлює її розподіл на окремі компоненти (декомпозиційний підхід) і визначення умов і критеріїв оцінки до кожного компонента. «Подрібнення» системи повинно продовжуватись до досягнення мінімальної кількості параметрів, що впливають на окремий її компонент. Після находження відповідних значень параметрів компонента системи проводиться їх узгодження з параметрами інших компонентів певного рівня, виявляється ступінь їх впливу на рівень в цілому, визначаються вимоги і параметри цього рівня. Виокремлення параметрів на кожному рівні системи фінансової безпеки банку дозволяє визначити вимоги до системи в цілому, що в кінцевому рахунку, приводить до визначення її складу. В даному випадку формування системи фінансової безпеки банку, на наш погляд, доцільніше проводити по принципу «згори-вниз». Формування системи фінансової безпеки банку за принципом «знизу-вгору» може привести до ситуації, коли систему сформувати неможливо завдяки обмеженості фінансових ресурсів банківської установи, виділених на формування системи безпеки.
Після формування системи фінансової безпеки банку необхідно провести аналіз її функціонування, перевірку виконання вимог фінансової безпеки, контроль ефективності роботи і надати вихідні дані для управління нею.
Управління системою фінансової безпеки банку полягає в її адаптації до поточної задачі. По факту виявлення змін фінансового стану банку або умов функціонування системи її стійкість повинна бути відновлена в найкоротший термін.
З огляду на вищезазначене, та з урахуванням досвіду пропонується поетапне виконання наступних досліджень для вирішення проблем моделювання системи фінансової безпеки банку.
1. Розробка принципів, методів і засобів скорочення опису системи фінансової безпеки, що включає:
– аналіз структури системи фінансової безпеки і взаємозв'язків між розв'язуваними в ній задачами;
– аналіз динамічних характеристик рішення задач;
– аналіз залежностей між показниками системи фінансової безпеки, які є результатами вирішення окремих задач;
– виділення на основі аналізу сукупностей задач, результат вирішення кожної з яких дозволяє вплинути на фінансовий стан банку.
У результаті розробки повинні бути сформульовані вимоги і рекомендації з необхідної організації структури системи фінансової безпеки, декомпозованої по рівнях контролю і управління. Це дозволить проводити подальші дослідження в умовах мінімізованого опису системи.
2. Розробка методології, методів і засобів рішення задач забезпечення фінансової безпеки в умовах невизначеності, що включає:
– дослідження питань коректності постановки задач при недостатньому прогнозуванні кінцевих результатів і цілей їх вирішення в швидкозмінних умовах;
– дослідження питань використання невизначеності (неповноти, низької вірогідності й ін.) вихідних даних при вирішенні задач забезпечення фінансової безпеки.
Результатом досліджень повинна бути розробка методологічних основ, методів і засобів вирішення некоректно поставлених задач в умовах невизначеності.
3. Розробка методів і засобів контролю показників і діагностування фінансових станів банку, включає наступні задачі:
– визначення динаміки фінансових станів банку (нормального функціонування (стабільних), нестабільних, граничних, критичних), що характеризують різні рівні фінансової безпеки банку і динамічних порогів, які розділяють ці стани, виділення інтегральних динамічних показників їх індикації;
– розробку ідеології і стратегії виконання адаптивного контролю (за часом проведення, кількості і номенклатурі) показників індикації фінансових станів, прогнозування тенденцій зміни їх значень у процесі функціонування системи фінансової безпеки банку;
– розробку методів і алгоритмів діагностування фінансових станів банку його системою фінансової безпеки на основі аналізу результатів ідентифікації по усіх показниках індикації.
Результатом розробки повинно бути створення ідеології, математичних методів і засобів для організації адаптивного контролю і діагностування фінансової безпеки банку.
4. Розробка принципів, методів і засобів самоорганізації системи фінансової безпеки, включає наступні задачі:
– створення адаптивних моделей для опису структури і поводження системи фінансової безпеки, прогнозування значень її параметрів;
– створення адаптивних моделей для формування підмножин контрольованих показників і діапазонів значень фінансових станів банку, їх контролю на основі заданих вимог до стійкості функціонування системи;
– створення адаптивних моделей діагностування стабільності фінансових станів і контролю стабільності системи фінансової безпеки;
– перспективу розвитку моделей для опису структури, поводження, прогнозування, контролю і діагностування з урахуванням забезпечення необхідної стійкості фінансової безпеки в умовах впливу змінних факторів внутрішнього і зовнішнього середовища.
В результаті досліджень повинні бути створені адаптивні моделі для опису структури і поводження системи фінансової безпеки, а також контролю, діагностування і прогнозування фінансових станів банку.
5. Розробка методів і засобів підтримки прийняття управлінських рішень, включає наступні задачі:
– розробку методів і засобів вибору рішень із усієї безлічі альтернативних варіантів на підставі аналізу фінансового стану банку і з урахуванням вимог управління, реального обсягу банківських ресурсів, що задовольняє цим вимогам, квантифікованих оцінок тактичних і стратегічних і наслідків виконання прийнятих рішень;
– розробку методів і засобів декомпозиції прийнятих рішень по рівнях управління системи фінансової безпеки;
– розробку методів і засобів підтримки прийняття рішень по удосконаленню всіх видів перерахованих вище моделей і їх сімейств.
Дослідження повинні базуватися на використанні всіх отриманих результатів і бути орієнтованими на створення банку знань про фінансову безпеку банку.
При дослідженні фінансового стану банку виникає необхідність в визначенні показників, які допоможуть отримати найбільш повну інформацію про його фінансову безпеку. Система фінансової безпеки повинна акумулювати дані фінансово-економічного аналізу діяльності банківської установи, банківського менеджменту та маркетингу.
Показники фінансової безпеки банку використовуються фахівцями як при створенні (синтезі, моделюванні, структуризації) системи фінансової безпеки, так і при її роботі та реорганізації. На наш погляд, система фінансової безпеки може користуватись як уже відомими показниками фінансового стану банку, що запропоновані різними методиками (CAMELS, експертні оцінки та ін.), так і використовувати свої, суто специфічні показники.
Визначення показників фінансової безпеки банку доцільно проводити відповідно до переліку основних напрямків банківської діяльності:
1. Залучення і розміщення грошових вкладів:
коефіцієнт вилучення 13 EMBED Equation.3 1415 – характеризує вісову долю вкладів, вилучених клієнтами банку порівняно з загальною сумою вкладів, що надійшли в національній і іноземній валюті за звітний період:

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.1)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – загальна сума вкладів, вилучених вкладниками, грн.;
13 EMBED Equation.3 1415 – загальна сума вкладів, що надійшли в національній і іноземній валюті, грн.
Вилучення вкладів вкладниками може відбуватися з багатьох причин. Але саме вилучення у деякій мірі піддається прогнозуванню і плануванню. Розглянемо причини вилучення по типам вкладів.
Короткострокові депозити формуються в основному за рахунок короткострокового вивільнення коштів фізичних та юридичних осіб. Це, в основному, заробітна плата працівників, що перерахована на карткові рахунки своїх працівників в обслуговуючому банку підприємствами та установами.
Максимальний термін вилучення коштів з таких рахунків – один календарний місяць. Він визначається часом (днем), прийнятим на підприємстві для “видачі” заробітної плати або авансу. Як показує практика, за перший тиждень після нарахування коштів на картковий рахунок працівник вилучає до однієї третини коштів. Інші кошти вилучаються до кінця місяця. На рис. 2.5 показані опосередковані дані про вилучення протягом місяця короткотермінових депозитів клієнтами - фізичними особами КБ «Приватбанк» за 2009 рік.
Банк може регулювати відток коштів протягом місяця, якщо узгодить з підприємствами (установами) термін перерахування коштів на карткові рахунки працівників-клієнтів. Таким чином, можна досягти максимальної концентрації клієнтських коштів на певний період або їх рівномірного розподілу.
Вилучення коштів клієнтами - юридичними особами з депозитних рахунків банку проводиться, в основному, по причині необхідності у коштах для забезпечення виробничого процесу. Банк повинен постійно накопичувати інформацію про клієнтів – юридичних осіб. Більшість великих підприємств вже мають налагоджені зв’язки як з постачальниками, так і з покупцями. При укладанні угоди з підприємством на обслуговування його рахунку бажано уточнити термін виробничого циклу, строк перерахування коштів на покупку сировини і матеріалів, а також час надходження коштів за готову продукцію. Це дає можливість узагальнення висновків по певним категоріям клієнтів, групування коштів, прогнозування і планування їх руху.
Довгострокові депозити фізичних та юридичних осіб мають накопичувальний характер. Відток коштів з рахунків, в основному, зумовлений закінченням терміну угоди. Банк його регулює звичайними методами. Але можуть виникнути надзвичайні ситуації, зумовлені впливом зовнішнього оточення. Прикладом є масове розривання угод обслуговування довгострокових депозитів населення у грудні 2004 року під час «Помаранчевої революції». Банки були змушені обмежити видачу готівкових коштів фізичним особам до 1000 грн. і для стабілізації національної валюти оголосили про канікули терміном в один місяць. Коефіцієнт вилучення – показник, що дає змогу попередньої оцінки ситуації з депозитами.
2. Кредитування позичальників, контроль за виконанням кредитних угод:
показники безпеки кредитних операцій:

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.2)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – коефіцієнт, що характеризує вагову частку кредитів, за якими відмовлено у видачі у виданих банком кредитах;
13 EMBED Equation.3 1415 – загальна сума кредитів, за якими відмовлено у видачі, грн.;
13 EMBED Equation.3 1415 – загальна сума виданих кредитів, грн.

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.3)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – коефіцієнт, що характеризує вагову частку кредитів, за якими відмовлено у видачі у заявлених банку кредитах;
13 EMBED Equation.3 1415 – загальна сума заявлених кредитів, грн.

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.4)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – коефіцієнт, що характеризує вагову частку кредитів, що стали проблемними у загальній сумі виданих банком кредитів;
13 EMBED Equation.3 1415 – загальна сума кредитів, що стали проблемними, грн.

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.6)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – коефіцієнт, що характеризує вагову частку кредитів, що підлягають перевірці службою банківської безпеки у загальній сумі виданих банком кредитів;
13 EMBED Equation.3 1415– загальна сума кредитів, що підлягають перевірці службою банківської безпеки, грн.

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.7)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – коефіцієнт, що характеризує якість роботи і оперативність служби банківської безпеки;
13 EMBED Equation.3 1415 – загальна сума кредитів, виданих без перевірки службою банківської безпеки, грн.
3. Операційне обслуговування клієнтів і населення:

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.8)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – показник безпеки операційного обслуговування;
13 EMBED Equation.3 1415– загальна сума виявлених фальшивих банкнот, грн.;
13 EMBED Equation.3 1415 – загальна сума надходжень від клієнтів по касовим операціям, грн.
4. Ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів:

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.9)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – коефіцієнт плинності – відображає динаміку відтоку клієнтів і банків-кореспондентів за звітний період;
13 EMBED Equation.3 1415– кількість рахунків, закритих клієнтами і банками-кореспондентами;
13 EMBED Equation.3 1415– кількість відкритих рахунків клієнтів і банків-кореспондентів.
5. Операційне і касове обслуговування банківських рахунків клієнтів:

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.10)

де 13 EMBED Equation.3 1415– показник безпеки операційного і касового обслуговування – відображає ступінь дотримання банківськими працівниками правил і вимог до обслуговування банківських рахунків клієнтів;
13 EMBED Equation.3 1415 – число платіжних доручень з виявленими порушеннями у використанні печатки і підпису керівника підприємства (загальна сума збережених коштів), грн;
13 EMBED Equation.3 1415 – загальна сума виконаних платіжних доручень, грн.
6. Виконання валютних операцій і контроль за роботою обмінних пунктів:

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.11)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – показник безпеки валютних операцій – відображає ступінь дотримання банківськими працівниками правил і вимог проведення валютних операцій;
13 EMBED Equation.3 1415– сума штрафних санкцій за порушення у роботі, грн.;
13 EMBED Equation.3 1415 – загальна сума, виручена від купівлі-продажу валюти, грн.
7. Виконання операцій з цінними паперами:

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.12)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – показник доцільності проведення операцій з наявним пакетом цінних паперів на фондовій біржі за звітний період;
13 EMBED Equation.3 1415 – сума доходу від операцій з цінними паперами, грн.;
13 EMBED Equation.3 1415– сума, відвернена на операції по фондовій біржі, грн.

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.13)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – показник ризикованості операцій з наявним пакетом цінних паперів;
13 EMBED Equation.3 1415– вартість пакетів ЦП 4 і 5 груп ризику, грн.;
13 EMBED Equation.3 1415– загальна вартість пакетів ЦП банку, грн.
8. Операції з нерухомістю, дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням:

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.14)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – показник доходності – характеризує вагову долю операцій з нерухомістю, дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням у загальному обсязі банківських операцій;
13 EMBED Equation.3 1415– сума доходу від операцій з нерухомістю, дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, грн.;
13 EMBED Equation.3 1415– сума операцій по банку за звітний період, грн.

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.15)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – коефіцієнт знецінення нерухомості, дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;
13 EMBED Equation.3 1415 – сума втрат від знецінення (пошкодження) нерухомості, дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, грн.
9. Організація і контроль роботи філій банка:

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.16)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – показник доходності філій;
13 EMBED Equation.3 1415 – загальна сума збитків по операціям філій в країні, грн.;
13 EMBED Equation.3 1415– сума операцій по банку за звітний період, грн.
10. Бухгалтерська звітність банку по всім напрямкам діяльності (кредитним операціям, валютним, операціям з цінними паперами, по касовим операціям, внутрішньобанківським операціям):

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.17)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – показник безпеки бухгалтерської звітності – відображає ступінь дотримання банківськими працівниками правил і вимог бухгалтерського обліку та аудиту;
13 EMBED Equation.3 1415 – сума штрафних санкцій за порушення у роботі, грн.
11. Своєчасна ідентифікація, оцінка і мінімізація всіх ризиків банківської діяльності:

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.18)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – показник ризикованості банківських операцій – відображає долю втрат від неврахованих ризиків у загальному обсязі банківських операцій;
13 EMBED Equation.3 1415 – сума втрат від неврахованих ризиків, грн.

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.19)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – показник ризикованості банківських операцій – відображає долю виграшу від ризикованих операцій у загальному обсязі банківських операцій;
13 EMBED Equation.3 1415 – сума виграшу від ризикових операцій, грн.

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.20)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – показник ризикованості банківських операцій – відображає окупність коштів на оцінку ризиків;
13 EMBED Equation.3 1415 – витрачено коштів на оцінку ризиків, грн.
12. Виконання операцій з платіжними картками:

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.21)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – показник ризикованості операцій з платіжними картками – відображає вагову частку неправомірних операцій з БПК у загальному обсязі банківських операцій;
13 EMBED Equation.3 1415 – виявлено неправомірних операцій з БПК на загальну суму, грн.
13. Автоматизація розрахунків і інформаційно-технічного забезпечення роботи банку, у тому числі захист інформаційних потоків, комп’ютерних систем:

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.22)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – показник автоматизації банківських операцій – відображає долю операцій, охвачених автоматизованими розрахунками і обліком у загальній інформаційно-розрахунковій системі банка з автоматичним обліком в банківському робочому дні;
13 EMBED Equation.3 1415 – кількість операцій, охвачених автоматизованими розрахунками і обліком;
13 EMBED Equation.3 1415– загальна кількість операцій банка.
14. Юридичне забезпечення роботи банку (контроль законності укладання всіх угод банку (кредитних, депозитних, господарських і т.ін.); юридична оцінка залогового майна; ведення і прецензійна робота з клієнтами; участь у судових і господарських засіданнях):

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.23)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – показник, що характеризує якість роботи юридичного відділу банку;
13 EMBED Equation.3 1415 – виявлено невідповідностей в домовленостях за звітний період;
13 EMBED Equation.3 1415 – загальна кількість угод і домовленостей за звітний період
15. Забезпечення безпеки всіх видів діяльності банку (збір інформації про надійність партнерів, захист засобів зв’язку, охорона будівель банку і його філій, охорона посадових осіб, вивчення кандидатів у штат банку):

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.24)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – показник, що характеризує дисциплінованість і відповідальність персоналу банку;
13 EMBED Equation.3 1415 – кількість порушень режиму безпеки за звітний період;
13 EMBED Equation.3 1415 – загальна кількість працівників банку.

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.25)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – показник, що характеризує технічну оснащеність системи фінансової безпеки банку;
13 EMBED Equation.3 1415 – вартість засобів зв’язку і безпеки, грн.;
13 EMBED Equation.3 1415 – загальна вартість основних засобів банку, грн.
16. Координація відносин банку з зовнішніми ревізорами, аудиторами, податковими органами і т.ін.:

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.26)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – показник, що характеризує фахову майстерність персоналу банку;
13 EMBED Equation.3 1415– понесені збитки за результатами перевірок, грн.;
13 EMBED Equation.3 1415 – загальний прибуток від банківських операцій, грн.
17. Функції господарського забезпечення роботи банку (організація капітального та поточного ремонту будівель, техніки (пошук і підбір виконавців, контроль за якістю і термінами виконання робіт); покупка автомобілів, оргтехніки, меблів, рекламної продукції і канц. товарів; організація урочистих подій ...):

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.27)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – показник, що характеризує якість господарського забезпечення банку;
13 EMBED Equation.3 1415 – втрата коштів в результаті несвоєчасних господарських дій, грн.;
13 EMBED Equation.3 1415 – середньорічні витрати, грн.
18. Навчання персоналу (професійна підготовка):

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.28)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – показник, що характеризує плинність кваліфікованих кадрів банку;
13 EMBED Equation.3 1415 – втрата коштів в результаті звільнення підготовленого персоналу, грн.;
13 EMBED Equation.3 1415– затрачено коштів на навчання (професійну підготовку), грн.

13 EMBED Equation.3 1415,
(2.29)

де 13 EMBED Equation.3 1415 – показник, що характеризує доцільність витрачання коштів на навчання персоналу;
13 EMBED Equation.3 1415 – втрата коштів в результаті непрофесійних дій персоналу, грн.;
13 EMBED Equation.3 1415 – сума загальних втрат банку за звітний період, грн.
Після визначення основних показників фінансової безпеки банківської установи стає можливим уточнення переліку загроз фінансовій безпеці банку з огляду на методи досягнення фінансової безпеки. Перелік загроз та відповідних їм методів досягнення фінансової безпеки наведено в таблиці 2.1.
На думку автора, для створення універсального і дієздатного механізму формування системи фінансової безпеки банку необхідна цілеспрямована, виконувана в рамках державних програм і на єдиній концептуальній і методологічній основі організація комплексних досліджень проблем забезпечення фінансової безпеки банку.
Таблиця 2.1
Перелік загроз та відповідних їм методів досягнення фінансової безпеки
Найменування загрози
Методи досягнення фінансової безпеки

Вилучення вкладів вкладниками
Поліпшення організації залучення і розміщення грошових вкладів

Закриття рахунків вкладниками


Необхідність страхування вкладів


Відмова у видачі кредитів
Оптимізація кредитування позичальників, контроль за виконанням кредитних угод

Проблемні кредити


Видача кредитів без перевірки службою банківської безпеки, грн.


Виявлення фальшивих банкнот
Покращення якості операційного обслуговування клієнтів і населення

Виявлення платіжних доручень з порушеннями у використанні печатки і підпису керівника підприємства
Заходи по організації безпеки ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів

Штрафні санкції за порушення у роботі
Заходи по організації безпеки операційного і касового обслуговування банківських рахунків клієнтів, безпека виконання валютних операцій і контроль за роботою обмінних пунктів

Наявність пакетів ЦП підвищеного ризику
Заходи по організації безпеки виконання операцій з цінними паперами

Знецінення (зниження ліквідності, пошкодження) майна
Заходи по організації безпеки операцій з нерухомістю, дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням (фондовий центр)

Збиткова діяльність філій
Організація і контроль роботи філій банка

Штрафні санкції за порушення у бухгалтерській звітності банку, невірогідна інформація для прийняття управлінських рішень
Заходи по організації безпеки бухгалтерської звітності банку по всім напрямкам діяльності (кредитним операціям, валютним, операціям з цінними паперами, по касовим операціям, внутрішньобанківським операціям), планування бюджету і формування звітності банку

Втрати від неврахованих ризиків
Своєчасна ідентифікація, оцінка і мінімізація всіх ризиків банківської діяльності

Відмови у видачі банківських платіжних карток
Автоматизація розрахунків і інформаційно-технічного забезпечення роботи банку, у тому числі захист інформаційних потоків, комп’ютерних систем, заходи по організації безпеки виконання операцій з платіжними картками

Неправомірні операції з БПК, порушення захисту електронних платіжних документів


Виявлення невідповідностей в домовленостях
Заходи по організації юридичного забезпечення роботи банку

Необхідність розгляду і задоволення рекламацій


Порушення пропускного режиму
Забезпечення безпеки всіх видів діяльності банку (збір інформації про надійність партнерів, захист засобів зв’язку, охорона будівель банку і його філій, охорона посадових осіб, вивчення кандидатів у штат банку)

Порушення режиму безпеки


Збитки від роботи відділень
Заходи по організації безпеки роботи територіально віддалених безбалансових відділень

Збитки за результатами перевірок
Координація відносин банку з зовнішніми ревізорами, аудиторами, податковими органами і т.ін.

Збитки в результаті несвоєчасних господарських дій
Заходи по організації безпеки господарського забезпечення роботи банку

Витрати коштів на підбір та навчання персоналу
Підбір та навчання персоналу (професійна підготовка), атестація співробітників і проведення конкурсу на заміщення вакантних посад

Збитки від непрофесійних дій та зловживання


Витрати через недобросовісну рекламу
Контроль відповідності рекламна (PR) діяльності банка


В результаті проведених досліджень можна навести класифікацію методів яка ґрунтується на тісному взаємозв’язку між загрозами та витратами на досягнення безпеки і робить можливим уточнення переліку загроз фінансовій безпеці банку з огляду на спеціалізацію банку та наявний ресурсний потенціал досягнення фінансової безпеки.
Прогнозування проводиться на основі статистичних даних, отриманих в процесі функціонування системи фінансової безпеки банку шляхом використання моделей (об’єктивне прогнозування) та/або досвіду персоналу (суб’єктивне прогнозування).
Методи виявлення, контролю і оцінки спираються на дані, отримані в результаті фінансово-економічного аналізу стану банку, банківського менеджменту та маркетингу, які акумулюються системою фінансової безпеки банку.
Процес контролю загроз фінансовій безпеці банку виконується в три етапи:
1) встановлення нормативних (граничних) значень загроз;
2) зіставлення фактичних результатів оцінки впливу загроз на фінансову безпеку банку з нормативними(граничними);
3) коригування відхилень від нормативих (граничних).
Вчені пропонують різні підходи до оцінювання загроз банку зокрема, і фінансової безпеки банку загалом. Т. Васильців виділяє як найбільш дієві експертну оцінку, моніторинг соціально-економічних показників, аналіз і обробка сценаріїв, оптимізацію, багатовимірний статистичний аналіз, теоретико-ігрові методи, теорію штучних нейронних мереж. Метод аналізу і обробки сценаріїв призначений для прогнозування різних варіантів розвитку ситуації, метод оптимізації – для вибору варіанту, за якого досягається найбільш бажаний результат, теоретико-ігрові методи – для визначення варіантів розвитку підприємства у непередбачуваному зовнішньому середовищі. Теорія штучних нейронних мереж базується на моделюванні нелінійних залежностей при вирішенні задачі.
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКУ
3.1. Застосування показників фінансової безпеки банку для оцінки ефективності результатів діяльності банку

Поряд із загальноприйнятими основними показниками оцінки ефективності фінансово-економічних результатів банківської діяльності можуть також розраховуватися й інші показники, число яких практично не обмежене.
При проведенні комплексного аналізу фінансово-економічних результатів діяльності банку необхідно оцінити співвідношення екстенсивності й інтенсивності економічного розвитку банку на основі якісних і кількісних показників використання ресурсів, що характеризують основні фактори і резерви формування фінансово-економічних результатів діяльності банку. Як узагальнюючий показник всебічної інтенсифікації для банку може бути обраний показник рентабельності сукупних активів, оскільки він вбирає в себе всі якісні характеристики часткових показників інтенсифікації, що оцінюють вплив внутрішніх факторів інтенсивного розвитку банку. Удосконалення управління всіма факторами інтенсифікації діяльності банку відображається в динаміці прибутковості працюючих активів і їхньої частки в сукупних активах банку; середньої вартості залучення коштів і обсяг доходу на їхній кожну гривню, що в сукупності характеризує віддачу процентних витрат банку; рівня віддачі експлуатаційних витрат і витрат по оплаті праці; рівня віддачі інших операційних витрат банку, величина яких характеризує прихильність банку кредитному, валютному, операційному й іншим ризикам. Динаміка цих показників свідчить про ефективність управлінських рішень і дозволяє виявити основні резерви підвищення інтенсивності розвитку бізнесу.
Основними документами, на підставі яких визначається справедлива вартість цінних паперів є:
копії договорів, укладених на купівлю-продажу цінних паперів на неоформленому позабіржовому ринку;
біржове повідомлення;
повідомлення ПФТС про угоди, зафіксовані в системі;
повідомлення будь-якого Торговця про укладені угоди з купівлі-продажу цінних паперів на біржовому чи позабіржовому ринку за останні п’ять робочих днів місяця;
роздрукована інформація з сайту ПФТС, чи інших бірж.
За справедливу вартість цінного папера береться вартість, що визначена за його котирувальною ціною покупця (ціною bid) за даними оприлюднених котирувань цінних паперів на фондових біржах за станом на час закриття останнього біржового дня звітного місяця.
У разі відсутності таких котирувань на зазначену дату справедлива вартість цінного папера визначається за його останнім біржовим курсом, що визначений за результатами біржових торгів, які відбулися протягом останніх 10 робочих днів звітного місяця.
У разі неможливості використання для визначення справедливої вартості цінних паперів жодної з наведених вище процедур, справедлива вартість визначається за критерієм подібності цінних паперів:
справедливою вартістю є вартість продажу (купівлі) цінного папера, за умови, що про продаж укладено форвардний контракт, який засвідчує зобов’язання продавця продати цінні папери та зобов’язання покупця купити цінні папери у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни такого продажу під час укладення такого форвардного контракту;
справедливою вартістю є середня вартість продажу (купівлі) подібного фінансового інструмента на організаційно не оформленому позабіржовому ринку за останній місяць, що підтверджується не менш як 2 (двома) договорами купівлі-продажу;
справедлива вартість ЦП дорівнює вартості чистих активів 1 інвестиційного сертифікату (акції) інститутів спільного інвестування (далі - ІСІ): вартість чистих активів фонду/кількість інвестиційних сертифікатів(акцій), що знаходяться в обігу(грн./один). Розрахунок здійснюється управлінням фондових операцій;
оціночний прийом, що розраховується одноразово на день придбання цінних паперів, який враховує фактори та економічні методології ціноутворення за фінансовими інструментами;
у разі неспівпадання дати припинення обігу та фактичного погашення цінного паперу (згідно умов випуску цінних паперів) - за ціною визначеної попередньої котировки.
Таким чином можна констатувати, що в сучасній економічній ситуації в умовах світової економічної кризи під час розробки власної системи фінансової безпеки українські банки повинні використовувати та вдосконалювати міжнародний досвід та інновації. Тому, що персонал і клієнти банку є найсуттєвішими впливами на фінансову безпеку банку, пропонується створення і накопичення бази знань про клієнтів та персонал банку шляхом універсалізації програми “Знай свого клієнта” та вдосконалення програм по вивченню і підбору персоналу з метою забезпечення фінансової безпеки. Заходи по забезпеченню безпеки банківських операцій повинні здійснюватися постійно, регламент, правила і порядок їх здійснення повинні періодично переглядатися і, при потребі, вдосконалюватись.
Економічна ситуація в Україні та у світі потребує нових критеріїв оцінки і мінімізації ризиків банками. Вона полягає в новому розумінні структури і складових ризиків. Під час розробки власної системи фінансової безпеки для управління ризиками банк повинен спиратися на міжнародний досвід та основні інновації у забезпеченні фінансової безпеки.
З огляду на це пропонується при побудові та організації роботи системи фінансової безпеки банку для оцінки ризикованості банківської діяльності використовувати рекомендації МВФ, ФАТФ та новий варіант Базельської угоди (БазельІІІ).
Згідно з новою Базельською угодою за основні види прийняті ринковий, кредитний та операційний ризики; інші види ризиків вважаються такими, що входять до складу цих трьох основних. Однак банківська діяльність в Україні, як і в будь-якій іншій державі, має свою специфіку. Порівняно з іншими європейськими державами наша країна має менш розвинену законодавчу базу, більший рівень корупції і організованої злочинності. З іншого боку, масове використання новітніх технологій у всіх сферах діяльності і доволі високий рівень освіченості суспільства робить вплив ризику управління досить вагомим.
Як відомо, саме виконання кредитних операцій надає банкам змогу виконувати свої зобов’язання по депозитам, і ризик ліквідності дотепер вважався складовою кредитного ризику внаслідок прямого зв’язку зобов’язань “кредит-депозит”. Інші чинники, що впливали на виконання зобов’язань банку вважалися несуттєвими. Сучасна ситуація в банківській сфері вказує на необхідність перегляду складових кредитного ризику і розгляд ризику ліквідності як окремого виду. Тому, на нашу думку, ризик управління та ризик ліквідності потрібно розглядати як основні разом з кредитним, ринковим та операційним ризиками.
Всі вищезазначені ризики пов’язані з персоналом, клієнтами та зовнішнім конкурентним середовищем.
Вплив зовнішніх ризиків на результативність роботи банку надзвичайно високий. Управління ними на цьому рівні надзвичайно складне, іноді практично неможливе і тільки починається досліджуватись в Україні. Серед праць цієї тематики слід відзначити. Внутрішні ризики легше ідентифікувати та квантифікувати, і тому при розгляді окремої банківської установи завдання системи фінансової безпеки полягає у виявленні, оцінюванні та виборі ефективних прийомів моніторингу та мінімізації цієї групи ризиків.
Характер банківського бізнесу вимагає підтримки довіри вкладників, яка останнім часом похитнулася до більшості українських банків (за даними Інтернет-джерел за період з 09.2008 по 01.2009 українські банки втратили понад третину клієнтів). Банки особливо вразливі до ризику репутації, оскільки вони можуть дуже легко стати знаряддям чи жертвою незаконної діяльності з боку їх клієнтів або персоналу банку [109]. Ризик репутації є складовою ринкового ризику.
З метою розширення банківських послуг і збільшення прибутків останнім часом стала поширеною практика надання експрес-кредитів, коли безпосередньо в торгівельній точці позичальник за кілька хвилин одержує гроші на товар або одержує кредитну картку. У цьому випадку банк не має можливості проведення якісної перевірки. Рішення приймає електронна скорингова система на базі анкетних даних, а це суттєво збільшує кредитний і операційний ризики.
За даними КБ «ПриватБанк» є лідером серед українських банків по задоволенню потреб клієнтів. Але охоплені ще не всі аспекти роботи з клієнтами. Про це свідчать дані публічної звітності КБ «ПриватБанк». У 2009 році банк впровадив інтерактивну SMS-систему контролю якості обслуговування. Усього за рік роботи такої системи банк отримав понад 500 000 повідомлень клієнтів. Це свідчить про те, що робота банку повинна забезпечувати не лише позитивне враження клієнта про банк, але і задавати гранично широкі рамки цієї співпраці за рахунок правильної ідентифікації всього комплексу проблем клієнта, надання рекомендацій супутніх послуг, забезпечення додаткової зручності обслуговування.
Для вирішення зазначених питань банку насамперед необхідно юридично закріпити правовий статус його майна і комерційної таємниці. Такий статус оформлюється шляхом визначення і внесення відповідних положень до документів, що регламентують діяльність банку.
Так, у США, Німеччині, Японії, інших країнах захист майна і комерційної таємниці забезпечується системою промислової таємності. При цьому основна роль у забезпеченні її збереження належить самим фірмам, банкам, а не державним органам.
В Японії ця проблема вирішується департаментом кадрів, який є в кожній японській фірмі та банку. Він здійснює контроль за точним виконанням режиму безпеки, який базується на Кодексі поведінки службовців. Саме японський бізнес найменше страждає від злочинів з боку персоналу.
Вітчизняними банками напрацьовано деякий досвід організації захисту їх майна та інформації з обмеженим доступом. Організація захисту ґрунтується на нормативній базі банків, яка регламентує це питання. Насамперед відповідні положення включаються до Статуту банку. Положення, зафіксовані в статуті, дають банку юридичне право організовувати захист його майна і таємниць; включати вимоги щодо захисту комерційної таємниці в усі договори й угоди комерційного характеру; домагатися відшкодування збитків, завданих від посягання на інформацію з обмеженим доступом і майно банку; видавати нормативні та інші документи з питань захисту майна банку, банківської і комерційної таємниці; створювати відповідні підрозділи безпеки банку.
Для забезпечення фінансової безпеки з боку персоналу банку потрібне виконання наступних умов:
гарантування такого відношення банківських працівників до своїх обов’язків, при якому вони демонструють абсолютну недоторканність власності і майна банку;
гарантування забезпечення банківськими службовцями таємності інформації до якої вони причетні в силу виконання службових обов’язків;
створення сприятливого виробничого клімату для всіх співробітників банківської установи.
За даними японські фірми витрачають на навчання з розрахунку на одного зайнятого в 3-4 рази більше, ніж американські. В Японії безперервна освіта розглядається як частина процесу праці. Основою японського професійного навчання у фірмах є концепція "гнучкого працівника", головна мета якої – відбір і підготовка працівника не по одній, а по 2-3 спеціальностях, а потім підвищення кваліфікації протягом всього його трудового життя.
Перехід до нових технологій вимагає значних витрат, пов'язаних з оновленням знань. Вважається, що перепідготувати працівників дешевше, ніж замінити їх. Але тут виникає проблема існування механізму постійного підвищення кваліфікації всіх зайнятих в процесі переходу від одного набору необхідних знань і навиків до іншого.
Провідні вітчизняні банки також приділяють увагу підбору і навчанню персоналу. Наприклад при VAB-банку функціонує центр навчання «VAB Академія». На даний момент увага Академії зосереджена на навчанні начальників відділень і фінансових гідів, для яких вже проведений ряд тренінгів «Курс ефективних продажів VAB», а також на розвитку керівного складу Банку, для яких силами співробітників Академії створений і відпрацьовується тренінг «Ефективний менеджер VAB».
Таким чином можна констатувати, що в сучасній економічній ситуації в умовах світової економічної кризи під час розробки власної системи фінансової безпеки українські банки повинні використовувати та вдосконалювати міжнародний досвід та інновації. Тому, що персонал і клієнти банку є найсуттєвішими впливами на фінансову безпеку банку, пропонується створення і накопичення бази знань про клієнтів та персонал банку шляхом універсалізації програми “Знай свого клієнта” та вдосконалення програм по вивченню і підбору персоналу з метою забезпечення фінансової безпеки. Заходи по забезпеченню безпеки банківських операцій повинні здійснюватися постійно, регламент, правила і порядок їх здійснення повинні періодично переглядатися і, при потребі, вдосконалюватись.


3.2. Використання результатів моделювання системи фінансової безпеки для визначення рівня фінансової безпеки банку

Для організації протидії загрозам фінансовій безпеці банку доцільно на основі аналізу моделі фінансової безпеки банку, показників фінансової безпеки провести розподіл загроз за суттєвістю і об’єктами захисту.
Виникає питання про встановлення меж значень показників фінансової безпеки, які дозволять визначити суттєвість кожної загрози. Пропонується наступний розподіл (табл. 3.1):
Таблиця 3.1
Межі показників фінансової безпеки
Найменування загрози
Показник оцінки стану фінансової безпеки
Значення*
Вид загрози

1
2
3
4

Вилучення вкладів вкладниками
Квил

· 0,5
Суттєва



( 0,5
Несуттєва

Закриття рахунків вкладниками
Кплин

· 0,1
Суттєва



( 0,1
Несуттєва

Відмова у видачі кредитів
Квід1

· 0,1
Суттєва



( 0,1
Несуттєва


Квід2

· 0,1
Суттєва



( 0,1
Несуттєва

Проблемні кредити з вини позичальника
Кпроб.

· 0,1
Суттєва



( 0,1
Несуттєва

Видача кредитів без перевірки службою банківської безпеки
Кпер1

· 0,5
Суттєва



( 0,5
Несуттєва


Кпер2

· 0,1
Суттєва



( 0,1
Несуттєва

Наявність пакетів ЦП підвищеного ризику
Кцп1
( 0,1
Суттєва




· 0,1
Несуттєва


Кцп2

· 0,5
Суттєва



( 0,1
Несуттєва

Підробка банкнот
Кф.б

· 0,00001
Суттєва



( 0,00001
Несуттєва

Порушення використання печатки і підпису керівника підприємства у платіжних дорученнях
Коп

· 0,00001
Суттєва



( 0,00001
Несуттєва

Штрафні санкції за порушення у роботі
Кво

· 0,00001
Суттєва



( 0,00001
Несуттєва

Неправомірні операції з БПК, порушення у роботі інформаційно-технічного забезпечення, у тому числі перехват інформаційних потоків комп’ютерних систем
Кпк1

· 0,00001
Суттєва



( 0,00001
Несуттєва


Ка
( 0,5
Суттєва




· 0,5
Несуттєва

Знецінення (зниження ліквідності, пошкодження) майна
Кдк

· 0,00001
Суттєва



( 0,00001
Несуттєва


Кзк

· 0,0001
Суттєва



( 0,0001
Несуттєва

Збиткова діяльність філій
Кдф

· 0,1
Суттєва



( 0,1
Несуттєва

Порушення у веденні банківської звітності
Кбз

· 0,000001
Суттєва



( 0,000001
Несуттєва

Втрати від неврахованих ризиків
Крб1

· 0,00001
Суттєва



( 0,00001
Несуттєва

Втрати від неврахованих ризиків
Крб2
( 0,00001
Суттєва




· 0,00001
Несуттєва


Крб3
( 1
Суттєва




· 1
Несуттєва


Крб4
( 0,01
Суттєва




· 0,01
Несуттєва

Невідповідності в домовленостях
Кзю1
( 0,01
Суттєва




· 0,01
Несуттєва

Розгляд і задоволення рекламацій
Кзю2

· 0,5
Суттєва



( 0,5
Несуттєва

Необхідність реалізації залогового майна
Кзю3

· 0,5
Суттєва



( 0,5
Несуттєва

Порушення пропускного режиму та режиму безпеки
Кпр1

· 0,5
Суттєва



( 0,5
Несуттєва


Кпр2
( 0,01
Суттєва




· 0,01
Несуттєва

Витрати коштів на підбір та навчання персоналу
Кп1

· 0,1
Суттєва



( 0,1
Несуттєва


Кп2

· 0,01
Суттєва



( 0,01
Несуттєва



( 0,1
Несуттєва

В процесі підготовки роботи за допомогою табличного редактора Microsoft Excel розраховані загальний індекс фінансової безпеки банку та індекси фінансової безпеки окремих об’єктів захисту поквартально за 2009 рік.
Рівень впливу загрози визначається як добуток її нормалізованого значення на ваговий коефіцієнт. Нормалізоване значення загрози визначається за формулами 2.2 та 2.3 як співвідношення загальної вартості збитків від загрози до загальної вартості фінансових ресурсів (об’єктів захисту), на які вона впливає. За вагові коефіцієнти (значимість), що визначають ступінь внеску показника загрози в інтегральний індекс загроз прийнята ймовірність настання тієї чи іншої загрози безпеці банку. Точність визначеня вагових коефіцієнтів агроз залежить від повноти і обсягу фінансової інформації, яка повинна накопичуватись і аналізуватись протягом якнайдовшого періоду роботи банку, а також від кваліфікації і досвіду спеціалістів з фінансової безпеки банку.
Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок про те, що фінансова безпека, з одного боку, є самостійним елементом загальної безпеки банку, з іншого – характеризує фінансові аспекти кожного з елементів банківської безпеки: охорони, режиму, правового, інформаційно-аналітичного забезпечення та ін. При виконанні заходів по забезпеченню фінансової безпеки необхідне дотримання певних норм і правил, що визначаються політикою фінансової безпеки з урахуванням стратегічних і тактичних цілей банку.
Фінансова безпека діяльності КБ «Приватбанк», як і інших комерційних структур, забезпечується всіма його підрозділами і працівниками. Керівники банку є організаторами фінансової безпеки і користуються правом остаточного рішення у цих питаннях. Керівний склад банку відповідає за організацію фінансової безпеки, створення умов ефективного виконання її заходів, здійснює загальне керівництво забезпеченням фінансової безпеки банку.
В основу фінансової стратегії банку покладена ідеологія розвитку, яка враховує стратегічні перспективи й інтереси банку на ринку банківських послуг, у результаті чого загрози фінансовій безпеці мінімізуються.
ВИСНОВКИ

У курсовій роботі наведено теоретичне узагальнення, що полягає у поглибленні науково-теоретичних та методичних засад забезпечення фінансової безпеки банків в мінливих умовах сучасної економіки, що дозволило автору сформулювати низку висновків теоретичного та методичного характеру, які відображають рішення задач магістерської роботи відповідно до поставленої мети.
Банківська безпека досліджується як багатоступенева система, подібна до системи безпеки промислового підприємства, але як така, що має свої особливості, зумовлені метою та специфікою банківської діяльності. Банки функціонують в основному як недержавні, приватні структури, мета діяльності яких – отримання максимального прибутку.
Встановлено, що зростання ролі фінансової безпеки банку впливає на необхідність удосконалення понятійного апарату.
Для оцінки фінансової безпеки доцільно використовувати дані по результатам банківської діяльності, доповнені і оброблені з урахуванням певних критеріїв. Встановлено критерії фінансової безпеки по напрямам діяльності банку (залучення і розміщення грошових вкладів, кредитування позичальників, операційне і касове обслуговування, операції з нерухомістю, операції з платіжними картками та ін.); окреслені основні напрямки фінансової безпеки, запропонований комплекс заходів протидії загрозам з метою їх мінімізації або ліквідації.
На підставі проведеного дослідження існуючої практики оцінки результатів банківської діяльності з урахуванням їх впливу на фінансову безпеку визначено, що принципом формування системи фінансової безпеки банку є необхідність акумулювати дані фінансово-економічного аналізу діяльності банківської установи, банківського менеджменту та маркетингу. Забезпечення цього принципу в ході проведення комплексного фінансово-економічного аналізу в комерційному банку виконує двояку роль. З одного боку, визначаються основи організації і проведення фінансово-економічного аналізу, а з іншого боку, розкривається зміст вимог фінансової безпеки до результатів (висновків), отриманих у ході аналізу. На підставі аналізу видів та економічних інтересів користувачів результатів діяльності банку виявлено взаємозв'язок принципів фінансово-економічного аналізу і вимог фінансової безпеки до його результатів.
Порівняння методів оцінки діяльності банку підтвердило необхідність у їх доповненні неформальними методами аналізу, що дає можливість підвищення об’єктивності і вірогідністі результатів оцінки і прийняття більш конкретних управлінських рішень. Застосування показників фінансової безпеки банку при оцінці ефективності результатів діяльності банку підвищує ступінь обґрунтованості і коректності управлінських рішень. З’ясовано, що ефективний захист фінансових ресурсів банку можливий за умови комплексної мінімізації загроз, кожна суттєва загроза впливає на декілька ресурсів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Анализ рейтингов российских банков / Е.Л.Головко, В.Г.Сидоров, А.А.Пересецкий, А.М.Карминский. – М. : Российская экономическая школа, 2002. – 115 с.
Анализ рисков банковского сектора: Республика Украина / Пер. с англ. – Standard & Poor's, a division of The McGraw–Hill Companies, Inc., 2004. – 120с.
Аналіз діяльності комерційного банку / За ред. Бутинця Ф.Ф. та Герасимовича А.М. – Житомир: Рута, 2001. – 384 с.
Андрусенко Г.О. Державне регулювання макроекономічними процесами: Опорний конспект лекцій / Г.О. Андрусенко, Г.І. Мостовий. – Х. : Вид-во ХРІДУ НАДУ “Магістр», 2003. – 168 с.
Антикризисное управление [Текст] : учеб. / под ред. Е. П. Жарковской, Б. Е. Бродского. – М. : Омега-Л, 2007. – 356 с.
Абдул А.А. Формирование стратегии предотвращения банкротства в промышленности (на примере машиностроения): Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук: 658.16.3:338.98:621 / А.А.Абдул . – Одесса, 2002. – 182 с.
Багров В.П. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ В.П.Багров, І.В.Багрова. – К. : ЦНЛ, 2006. – 160 с.
Бакуменко В. Методологія державного управління: проблеми становлення та подальшого розвитку / В. Бакуменко, В. Князєв, Ю. Сурмін // Вісн. УАДУ. – 2003. – № 2. – С. 18.
Балинов А. Нацбанк: выездные очки и домашние поражения [Текст] / А. Балинов // Зеркало недели. – 2008. – № 14(693).
Бандурка О.М. Основи економічної безпеки: Підручник / О.М. Бандурка, В.Є. Духов, К.Я. Петрова, І.М. Червяков. – Харків : Вид-во нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 236 с.
Банки, вилучені з Державного реєстру банків України 24.06.1992р. – 01.01.2006р. // Вісник НБУ.– 2006. – №2. – С. 69–70.
Банківська справа: Навч. посібник / за ред. проф. Р.І.Тиркала. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 314 с.
Банківський менеджмент: Підручник / за ред. О.А. Кириченка, В.І. Міщенка. – К. : Знання, 2005. – 831 с.
Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління / Т.С. Клебанова, О.М. Бондар, О.В. Мозенков та інш. / За ред. О.В. Мозенкова. – Х. : ВД “ІНЖЕК», 2003. –272 с.
Барановський О. І. Банківська безпека: проблема виміру [Текст] / О. І. Барановський // Економіка і прогнозування (укр.). – 2006. – № 1. – C. 7–26.
Бахмутова, Е. Цели банковского регулирования [Текст] / Е. Бахмутова // Мир финансов. – № 2. – 2007. – С. 22–26.
Бердина Е. С. Основні положення й елементи клієнтоорієнтованої стратегії банку / Е. С. Бердина // Финансы и кредит. – 2007. – № 15. – C. 13–16.
Берегуля О. Планування розвитку банку з урахуванням стану конкурентного середовища [Текст]. – // Вісник Національного банку України. – 2011. – №2. – С. 40-43
Бицька Н. Банківський капітал в економіці України / Н. Бицька // Вісник НБУ. – 2006. – №1. – С. 48–51.
Бланк И.А. Управление финансовой безопасностью предприятия.– К. : Эльга, Ника Центр, 2004. – 784 с.
Болгар Т. М. Менеджмент ризиків і ресурсів як складова забезпечення фінансової безпеки банківських установ [Текст] / Т. М. Болгар // Вісник Львівської комерційної академії / Львівська комерційна академія. – Львів, 2007. – Вип. 27. – С. 37–41. – Серія економічна.
Болгар Т. М. Мониторинг уровня финансовой безопасности банков –необходимое условие экономической безопасности страны [Текст] / Т. М. Болгар // Академічний огляд. – Дніпропетровськ : ДУЕП, 2008. – № 1. – С. 68–72.
Болгар Тетяна Миколаївна. Фінансова безпека банків в умовах ринкової трансформації економіки України : Дис. канд. наук: 08.00.08. – Дніпропетровськ, 2009. – 230 с.
Болгар, Т. М. Необходимость учета моральных рисков при оценке уровня финансовой безопасности банков [Текст] / Т. М. Болгар // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. наук. пр. – Суми : УАБС НБУ, 2008. – Т. 23. – С. 277–281.
Болгар, Т. Н. Моральный риск и его особенности в банковской деятельности [Текст] / Т. Н. Болгар // Новітня цивілізація: проблеми становлення і трансформації : зб. наук. праць за матеріалами міжнародної наукової конференції (22–23 травня 2008 р.). – Дніпропетровськ : ДУЕП, 2008. – С. 5–7.
Ван Хорн, Джеймс. Основы финансового менеджмента: Пер. с англ. / Дж.К. Ван Хорн, Дж. М. Вахович. – 12-е изд. – М. : Вильямс, 2006. – 1225 с.
Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. Посібник. Вид. 2-ге, виправл. і доп. / В.О.Василенко – Київ : Центр навчальної літератури, 2005. – 504 с.
Вовчак О. Кредит у системі макроекономічної рівноваги [Текст]. – // Вісник Національного банку України. – 2011. – №2. – С. 28-33
Воротін В.Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій: Монографія / В.Є. Воротін. – К. : Вид–во УАДУ, 2002. – 392 с.
Герасимов П. А. Экономическая безопасность банка: концептуальный подход [Текст] / П. А. Герасимов // Банковские услуги (рус.). – 2006. – № 4. – C. 20–30.
Гиляровская Л.Т. Комплексный анализ финансово-экономических результатов деятельности банка и его филиалов / Л.Т. Гиляровская, С.Н. Паневина. – СПб. : Питер, 2003. – 240с.
Горячева К.С. Фінансова безпека підприємства. Сутність та місце в системі економічної безпеки [Текст] / К.С. Горячева // Економіст. – 2003. – №8. – С. 65–67.
Гребенюк М. Управление рисками и финансовая безопасность банка / М. Гребенюк // Банковские технологии (рус.). – 2006. – № 8. – C. 42–46.
Довбня С.Б. Діагностика рівня економічної безпеки підприємства / С.Б. Довбня, Н.Ю. Гічова // Фінанси України. – 2008. – №4. С. 88-97.
Дмитров С. Система скорингу на основі індикаторів ризику як ефективна складова фінансового моніторингу в банку [Текст]. – // Вісник Національного банку України. – 2011. – №1. – С. 26-32
Добровольський О. Адекватність капіталу та його вплив на результати діяльності банку / О.Добровольський // Вісник НБУ. – 2004. – №6. – С. 34–36.
Домарев В.В. Безопасность информационных технологий. Методология создания систем защиты / В.В. Домарев. – К. : ООО «ТИД ДС», 2001. – 688 с.
Економіка підприємства / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Л.Г. Мельника. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2004. – 648 с.
Закон України «Про банки і банківську діяльність» // від 7 грудня 2000 року N 2121-III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від від 16 листопада 2006 року N 358-V).
Концепція фінансової безпеки України // Фінансовий ринок України. – 2004. – № 6. – С. 40–68.
Котенков В. Устойчивое развитие банков России / В. Котенков, Б. Сазыкин // Аналитический банковский журнал. – 2000. – №2 (57). – С. 15–16.
Кравчук В.В. Базельські угоди: новий етап розвитку міжнародної системи оцінки ризиків // Фінанси України – 2004. – №6. – С. 121 – 128.
Крамаренко Г. О. Стан фінансового сектора України в умовах ринкової трансформації економіки [Текст] / Г. О. Крамаренко // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. наук. пр. – Суми : УАБС НБУ, 2005. – Т. 14. – С. 11–18.
Кунцевич В. О. Підходи до діагностики фінансового потенціалу підприємства [Текст] / В. О. Кунцевич // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 1(43). – С. 68.
Лютий І. Фінансово-економічна криза 2008-2010 рр.: деякі чинники та уроки [Текст]. – // Вісник Національного банку України. – 2011. – №1. – С. 10-16
Макаренко І. О. Проблеми антикризового управління промисловим підприємством / І. О. Макаренко // Актуальні проблеми економіки (укр.). – 2005. – № 6. – C. 126–130.
Москаленко В. П. Фінансово-економічна самостійність підприємства як фактор уникнення банкрутства [Текст] / В. П. Москаленко, О. Л. Пластун // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2005. – № 2(19). – С. 111–124.
Одегов Ю.Г., Никонова Т.В., Безделов Д.А. Банковский менеджмент: управление персоналом. Учебное пособие. – Москва: Экзамен, 2005. – 408 с.
Правик Ю. Банківська система України в період фінансової кризи: впровадження антикризових заходів [Текст]. – // Банківська справа. – 2011. – №1. – С. 76-88
Примостка Л. Економічні ризики в діяльності банків / Л. Примостка // Банківська справа. – 2004. – №3. – С.17–23.
Сніщенко Р.Г. Стосовно понятійного апарату фінансової безпеки банку / Р.Г. Сніщенко // Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави» Том 2. – Дніпропетровськ : Видавець Біла К.О., 2010. – С. 85–88.
Сніщенко Р.Г. Сучасні аспекти банківської безпеки // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 209 : В 4 т. Том ІІ / Р.Г. Сніщенко, О.Й. Шевцова. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2005. – С. 546–554.
Фінансова безпека підприємств і банківських установ [Текст]: монографія / за заг. редакцією д–ра екон. наук, проф. А.О.Єпіфанова, [ А.О. Єпіфанов, О.Л. Пластун, В.С. Домбровський та ін.]. – Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2009. – 295 с.
Фінансовий моніторинг в банку: Навчальний посібник / С.О. Дмитров, В.В. Коваленко, А.В. Єжов, О.М. Бережний. – Суми : ВТД “Університетська книга», 2008. – 336 с.
Фінансова звітність ПАТ «Ощадбанк» за 2007-2010 рік [Електронний ресурс] / ПАТ «Ощадбанк». – Режим доступу: http: // www.ey.com/ukraine.








13PAGE 15


13PAGE \* MERGEFORMAT14215


13PAGE 15


13PAGE 14215



Ресурсна безпека

Фінансова безпека

Правова (юридична) безпека

Безпека діяльності

Фінансовий менеджмент

Менеджмент персоналу

Інформаційний менеджмент

Фінансово-економічний аналіз та облікова політика

Антикризове управління

Ризик-менеджент

Фізична безпека

Інформаційна безпека

Банківський маркетинг

Рис. 1.1. Система банківської безпеки

Індивідуальна

Колективна

Система банківської безпеки

Фізичний захист

Програмно-технічний захист

Охорона конфіденційнсті

Захист ділової репутації

Захист від недобросовісної конкуренції

Захист від стороннього впливу та контролю

Захист інтелектуальної власності



Критерії (показники) фінансової безпеки банку

Фінансово-економічний аналіз

Банківський менеджмент

Банківський маркетинг

Основні нормативи, встановлені НБУ

Показники прибутковості банку

Показники ліквідності банку

Показники опису структури активних і пасивних операцій

Показники управління людськими ресурсами

Комплексні показники фінансового стану банку


Показники інвестиційної привабливості банківської діяльності

Показники відповідності
діяльності стратегії розвитку


Рис.1.1. Джерела критеріїв фінансової безпеки банку



Банківський менеджмент

Організаційний менеджмент

Управління активами

Управління пасивами

Управління ліквідністю

Інформаційний менеджмент

Рис. 1.3. Основні напрями банківського менеджменту

Управління валютними ресурсами

Ризик-менеджмент

Банківська політика і стратегічне планування

Банківський маркетинг



13 EMBED Visio.Drawing.11 1415

Рис. 2.2. Передумови і розвиток кризового стану банку




Рис. 2.5. Вилучення короткотермінових депозитів клієнтами - фізичними особами


Джерело: розрахунки на основі публічної звітності КБ «Приватбанк»




Root Entry

Приложенные файлы

  • doc 11374740
    Размер файла: 622 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий