Банк тестів до практичних занять модуля І

Одна правильна відповідь
Тема № 4 – 5 (паралічі)
1. Довільні рухи контролюються за допомогою такого шляху:
1. ретикуло-спинального
2. мозочково-спинального
3. кірково-спинального
4. кірково-стріарного

1. Довільні рухи контролюються за допомогою такого шляху:
1. ретикуло-спинального
2. мозочково-спинального
3. кірково-спинального
4. кірково-стріарного

1. Ознаки ураження пірамідного шляху:
А. зниження м’язового тонусу
Б. підвищення поверхневих рефлексів
В. поява патологічних рефлексів
Г. зникнення глибокої чутливості

1. Бокові шлуночки мозку :
А. розташовані в півкулях мозочка
Б. розташовані в півкулях мозку
В. розташовані в стовбурі мозку
Г. приймають шляхи чутливості

1. Вкажіть, де локалізуються тіла другого нейрону поверхневих видів чутливості :
А.зоровий горб
Б. ядра Голя та Бурдаха
В. бокові роги спинного мозку
Г. ганглій заднього корінця
Д. задні роги спинного мозку

1. Вкажіть, де закінчуються другі нейрони всіх видів чутливості :
А. зоровий горб
Б. ядра Голя та Бурдаха
В. бокові роги спинного мозку
Г. ганглій заднього корінця
Д. задні роги спинного мозку

1. Які з вказаних ознак характеризують ураження переднього корінця :
А. порушення чутливості сегментарного типу
Б. судоми та гіпертонія м’язів
В. в’ялий параліч
Г. центральний параліч м’язів
Д. провідникові розлади

1. Довільні рухи контролюються за допомогою такого шляху:
1. ретикуло-спинального
2. мозочково-спинального
3. кірково-спинального
4. кірково-стріарного

1. Стовбур мозку розташований:
1.в передній черепній ямці
2.в середній черепній ямці
3.в задній черепній ямці
4.в IV шлуночку мозку

1. Ознаки ураження пірамідного шляху:
А. зниження м’язовї трофіки
Б. підвищення поверхневих рефлексів
В. поява патологічних рефлексів
Г. зникнення поверхневої чутливості

1. Вкажіть, де локалізуються тіла перших нейронів всіх видів чутливості :
А.зоровий горб
Б. ядра Голя та Бурдаха
В. бокові роги спинного мозку
Г. ганглій заднього корінця
Д. задні роги спинного мозку

1. Вкажіть, де локалізуються тіла другого нейрону глибоких видів чутливості :
А. зоровий горб
Б. ядра Голя та Бурдаха
В. бокові роги спинного мозку
Г. ганглій заднього корінця
Д. задні роги спинного мозку

1. Які з вказаних ознак характеризують ураження переднього рогу :
А. порушення чутливості сегментарного типу
Б. судоми та гіпертонія м’язів
В. фібриляції та в’ялий параліч
Г. центральний параліч м’язів
Д. провідникові розлади

1. Які з вказаних ознак характеризують ураження заднього корінця :
А. порушення глибокої чутливості
Б. судоми та гіпертонія м’язів
В. в’ялий параліч
Г. порушення чутливості сегментарного типу
Д. провідникові розлади

Тема № 6 – 7 (спинний мозок, сп-м нерви)

1. Рефлекторна дуга згинально-ліктьового рефлексу замикається на рівні:
А. С3 – С4
Б. С5 – С6
В. С7 – С8
Г. L3 – L4

2. У хворого, без чіткої причини, з’явився сильний біль в правій руці, стали обмеженими і незграбними рухи правої кисті і пальців. Об’єктивно: Шкіра кисті пастозна, з мармуровим відтінком. Рухи пальців правої руки обмежені, Сила м’язів кисті і пальців знижена. Гіпестезія по внутрішній поверхні кисті, передпліччя і плеча справа. Синдром Горнера з того ж боку. Що уражено?
а) шийне потовщення спинного мозку
б) плечове сплетення
в) верхній параліч Ерба-Дюшена
г) нижній параліч Дежурін-Клюмпке

1.Рефлекторна дуга розгинально-ліктьового рефлексу замикається на рівні:
А. С3 – С4
Б. С5 – С6
В. С7 – С8
Г. L3 – L4

2. Місяць тому хворий переніс перелом ключиці, після чого зникли рухи в правій руці; турбує постійний біль в ній. Об’єктивно: параліч правої руки, м’язова гіпотонія, гіпотрофія, рефлекси на руці відсутні. Болючість при натисненні в надключичній ямці. Больова і температурна чутливість різко знижені в руці, в пальцях кисті знижене м’язово-суглобове відчуття. Що уражено?
а) шийне потовщення спинного мозку
б) плечове сплетення
в) верхній параліч Ерба-Дюшена
г) нижній параліч Дежурін-Клюмпке

1. Рефлекторна дуга карпо-радіального рефлексу замикається на рівні:
А. С3 – С4
Б. Т1 – Т3
В. С5 – С8
Г. L3 – L4

2. Хворий, будучи п’яним, заснув в холодному приміщенні. Зранку виявив відсутність рухів в лівій кисті. Об’єктивно: кисть звисає, неможливе розгинання кисті і пальців, супінація, відведення великого пальця; анестезія та тилові кисті і в ділянці 1-2 пальців, знижений карпорадіальний рефлекс. Що уражено?
а) м’язево- шкірний нерв
б) променевий нерв
в) ліктьовий нерв
г) серединний нерв

1.Рефлекторна дуга колінного рефлексу замикається на рівні:
А. L1 – L2
Б. S1 – S2
В. T10 – T12
Г. L3 – L4

2.Хворий скаржиться на слабість в лівій руці, обмеженість в ній рухів. При обстеженні виявлені помірні атрофії лівої кисті, фібрілярні сіпання в м’язах лівого плечового пояса. Сила, м’язовий тонус і рефлекси в лівій руці знижені. Чутливість збережена. Вкажіть, при якому ураженні спинного мозку спостерігається така картина.
а) спинний мозок на рівні C5 - Th1
в) передні роги на рівні C5 - Th1 зліва
в) передні роги на рівні C5 - Th1 справа
в) задні роги на рівні C5 - Th1 зліва

1.Рефлекторні дуги черевних шкірних рефлексів замикаються на рівні:
А. Т1 – Т6
Б. Т7 – Т12
В. L1 – L4
Г. L3 – S2

2.Хворий скаржиться на тупий ниючий біль в правій руці. При обстеженні виявлена відсутність больової і температурної чутливості в руці. Інші види чутливості збережені. Рухи в правій руці збережені, але рефлекси в ній знижені. Вкажіть, при якому ураженні спинного мозку спостерігається така картина.
а) спинний мозок на рівні C5 - Th1
в) передні роги на рівні C5 - Th1 справа
в) задні роги на рівні C5 - Th1 справа
в) задні роги на рівні C5 - Th1 зліва

1.Який з перерахованих патологічних стоп-них рефлексів відноситься до «згинальної» групи:
А. Бабінського
Б. Россолімо
В. Оппенгейма
Г. Гордона

2.У хворого спостерігаються ознаки центрального паралічу і втрата глибокої чутливості в правій нозі, втрата поверхневої чутливості від пупка донизу. . Вкажіть, при якому ураженні спинного мозку спостерігається така картина.
а) спинний мозок на рівні C5 - Th1
б) спинний мозок на рівні Th10
в) половина поперечнику спинного мозку на рівні Th10 справа
г) половина поперечнику спинного мозку на рівні Th10 зліва

1.Який з перерахованих патологічних стоп-них рефлексів відноситься до «згинальної» групи:
А. Бабінського
Б. Гордона
В. Оппенгейма
Г. Жуковського

2.У хворого спостерігаються ознаки периферичного паралічу нижніх кінцівок. Різкий корінцевий біль в ногах, промежині. Зниження чутливості в ділянці промежини і переважно на медіальній поверхні нижніх кінцівок. Позитивні симптоми Ласега, Вассермана, Мінора. Порушення функції тазових органів за периферичним типом. Вкажіть, при якому ураженні спостерігається така картина.
а) спинний мозок на рівні C5 - Th1
б) спинний мозок на рівні L1 - S2
в) мозковий конус
г) кінський хвіст

1.Який з перерахованих патологічних стоп-них рефлексів відноситься до «розги-нальної» групи:
А. Бехтєрєва
Б. Россолімо
В. Жуковського
Г. Гордона

2.У хворого розлад чутливості у ділянці промежини, порушення сечовиділення за периферичним типом (справжнє нетримання сечі та калу), випадіння анального рефлексу. Вкажіть, при якому ураженні спинного мозку спостерігається така картина.
а) спинний мозок на рівні C5 - Th1
б) спинний мозок на рівні L1 - S2
в) мозковий конус
г) кінський хвіст

1.Який з перерахованих патологічних стоп-них рефлексів відноситься до «розги-нальної» групи:
А. Бабінського
Б. Россолімо
В. Жуковського
Г. Бехтєрєва

2.У хворого ознаки периферичного паралічу нижніх кінцівок, втрачена чутливість на ногах, періодичне нетримання сечі. Вкажіть, при якому ураженні спинного мозку спостерігається така картина.
а) спинний мозок на рівні С4
б) спинний мозок на рівні C5 - Th1
в) спинний мозок на рівні Th9
г) спинний мозок на рівні L1 - S2

1.На центральний характер паралічу вказує :
А. наявність одночасних розладів чутливості
Б. двосторонній характер паралічу
В. поява патологічних рефлексів
Г. поява судом у паретичних м’язах

2.У хворого ознаки центрального паралічу нижніх кінцівок, втрачені всі види чутливості від рівня Th9 донизу, не викликаються середні та нижні черевні рефлекси, порушене сечовиділення за центральним типом. Вкажіть, при якому ураженні спинного мозку спостерігається така картина.
а) спинний мозок на рівні С4
б) спинний мозок на рівні C5 - Th1
в) спинний мозок на рівні Th9
г) спинний мозок на рівні L1 - S2

1.На центральний характер паралічу вказує :
А. наявність одночасних розладів чутливості
Б. гіпотонія м’язів
В. зниження глибоких рефлексів
Г. спастична гіпертонія м’язів

2.Хвора скаржиться на слабість в правій нозі, яка поступово збільшувалась і розповсюджувалась від стопи вгору. А зліва також зі стопи вгору до живота «повзло» заніміння. Об’єктивно: ознаки центрального паралічу правої ноги, в пальцях правої ноги знижене м’язово-суглобове відчуття. Больова і температурна чутливість знижена зліва за провідниковим типом від рівня пупка. Захворюванню передував оперізуючий біль в правій половині тулуба. Вкажіть, при якому ураженні спинного мозку спостерігається така картина.
а) міжреберна невралгія
б) перерізка спинного мозу на рівні Th10
в) інтрамедулярна пухлина на рівні Th10
г) екстрамедулярна пухлина, синдром Броун-Секара на рівні Th10

1. На периферичний характер паралічу вказує
А. наявність одночасних розладів чутливості
Б. двосторонній характер паралічу
В. гіпотонія м’язів і гіпорефлексія
Г. гіпертонія м’язів і гіперрефлексія

2.У хворого ознаки периферичного паралічу верхніх і центрального нижніх кінцівок, втрачені всі види чутливості від рівня шиї донизу, затримка сечі. Вкажіть, при якому ураженні спинного мозку спостерігається така картина?
а) спинний мозок на рівні С4
б) спинний мозок на рівні C5 - Th1
в) спинний мозок на рівні Th9
г) спинний мозок на рівні L1 - S2

1.На периферичний характер паралічу вказує
А. наявність одночасних розладів чутливості
Б. гіперрефлексія і спастична гіпертонія м’язів
В. поява патологічних рефлексів
Г. гіпорефлексія і атрофія м’язів

2.При пірнанні в річку хлопець вдарився головою в дно. Після проведення реанімаційних заходів (був врятований в непритомному стані), у хворого виявлено: спастична тетраплегія, чутливість збережена лише на голові і шиї, затримка сечі. При якому ураженні спинного мозку спостерігається така картина?
а) спинний мозок на рівні С4
б) спинний мозок на рівні C5 - Th1
в) спинний мозок на рівні Th9
г) спинний мозок на рівні L1 - S2


Тема 8-9 (екстрапірамідна система, мозочок)

1. Вкажіть анатомічні утворення мозочку:
1. Роландова борозна.
2. Базальні ганглії.
3. Пірамідний шлях.
4. Черв’як та півкулі.
5. Стовп Кларка.

2. До клінічних ознак стріарного синдрому належить:
а. адинамія;
b. статичний тремор;
c. синдром „зубчастого колеса”;
d. хореїчний гіперкінез;
e. наявність патологічних рефлексів.

1. Середні ніжки мозочка з’єднуються з:
1. Довгастим мозком.
2. Мостом.
3. Великими півкулями головного мозку.
4. Ніжками мозку.
5. Спинним мозком.

2. До клінічних ознак стріарного синдрому належить:
а. зниження м’язового тонусу;
b. підвищення м’язового тонусу за спастичним типом;
c. підвищення м’язового тонусу за еластичним типом;
d. олігобрадікінезія;
e. ністагм.

1. Верхні ніжки мозочка з’єднуються з:
1. Спинним мозком.
2. Довгастим мозком.
3. Великими півкулями головного мозку.
4. Мостом.
5. Ніжками мозку.

2. Хореїчний гіперкінез:
а. характеризується різноманітними за силою та локалізацією скороченнями м'язів, мають кишкоподібний характер;
b. швидкі безладні скорочення з невеликою амплітудою якоїсь певної групи м'язів;
c. ритмічний гіперкінез у вигляді тремтіння рук, ніг, голови;
d. насильницькі швидкі скорочення мімічних м'язів обличчя;
e. виявляється швидкими, розмашистими рухами, що нагадують кидання або штовхання м'яча.

1 .Які з перерахованих шляхів проходять через нижні ніжки мозочка
1. Задній спинномозково-мозочковий шлях (шлях Флексіга).
2. Передній спинномозково-мозочковий шлях (шлях Говерса).
3. Лобно-мосто-мозочковий шлях.
4. Пірамідний шлях.
5. Шлях Голя і Бурдах.

2. Торсійна дистонія це:
а. швидкі безладні скорочення з невеликою амплітудою якоїсь певної групи м'язів;
b. несвідомі рухи мають кидковий характер, виникають неритмічно і нестереотипно;
c. обертальні штопороподібні рухи, які охоплюють голову, шию, тулуб, ноги і призводять до утворення патологічних поз тіла;
d. насильницькі скорочення мімічних м'язів обличчя;
e. черв'якоподібні безперервні скорочення м’язів пальців кистей та стоп, у важких випадках можуть скорочуватися і м’язи тулуба.

1 .Які з перерахованих шляхів проходять через середні ніжки мозочка
1. Задній спинномозково-мозочковий шлях (шлях Флексіга);
2. Передній спинномозково-мозочковий шлях (шлях Говерса);
3. Лобно-мосто-мозочковий шлях;
4. Пірамідний шлях;
5. Шлях Голя і Бурдах.

2. До клінічних ознак синдрому паркінсонізму належить:
а. адіадохокінез;
b. гіпотонія;
c. металографія;
d. агравія;
e. статичний тремор.

1. Що таке атаксія:
1. порушення координації рухів;
2. втрата сили м’язів;
3. порушення чутливості;
4. зниження м’язового тонусу;
5. порушення зору.

2. До клінічних ознак синдрому паркінсонізму належить:
а. атаксія;
b. параліч;
c. акінезія;
d. ністагм;
e. скандована мова.

1. Нижні ніжки мозочка з’єднуються з:
1. Мостом.
2. Довгастим мозком
3. Великими півкулями головного мозку
4. Ніжками мозку
5. Спинним мозком

2. Синдром паркінсонізму це:
а. палідарний синдром;
b. стріарний синдром;
c. синдром Броун-Секара;
d. кірковий синдром;
e. вестибулярний синдром.

1. Які з перерахованих шляхів проходять через верхні ніжки мозочка
1. Передній спинномозково-мозочковий шлях (шлях Говерса).
2. Лобно-мосто-мозочковий шлях.
3. Задній спинномозково-мозочковий шлях (шлях Флексіга).
4. Пірамідний шлях.
5. Шлях Голя і Бурдах.

2. Гіперкінетичний синдром виникає при ураженні:
а. вестибулярного апарату;
b. палідарної системи;
c. мозочка;
d. стріарної системи ;
e. чорної субстанції.

1. Статична атаксія виникає при ураженні:
1. черв’яка мозочка;
2. шляхів Голля та Бурдах;
3. пірамідного шляху;
4. спинного мозку;
5. базальних гангліїв.

2. До шляхів глибокої чутливості належать:
a. Флексига.
b. Монаківський.
c. Говерса.
d. Голля.
e. Беца.

1. Динамічна атаксія виникає при ураженні:
1. черв’яка мозочка;
2. півкуль мозочка;
3. пірамідного шляху;
4. спинного мозку;
5. базальних гангліїв.

2. Синдром паркінсонізму виникає при ураженні:
а. палідарної системи;
b. стріарної системи;
c. мозочка;
d. довгастого мозку;
e. кори головного мозку.

1. Для виявлення порушення функцій мозочка використовують:
1. пальце-носову пробу;
2. крісло Барані;
3. камертон;
4. міографію;
5. симптом Бабінського.

2. Основним нейротрансміттером палідарної системи є:
а. серотонін;
b. ацетилхолін;
c. норадреналін;
d. ГАМК;
e. дофамін.

1. Симптоми дисфункції неоцеребеллума:
1. адіадохокінез;
2. параліч;
3. статична атаксія;
4. порушення проби Ромберга;
5. порушення сну.

2. До стріатума належать:
а. чорна субстанція;
b. бліда куля;
c. субталамічне ядро;
d. червоне ядро;
e. хвостате ядро.

1. Динамічна атаксія виникає при ураженні:
1. кори потиличної частки головного мозку;
2. вестибулярного апарату;
3. півкуль мозочка;
4. глибокої чутливості;
5. черв’яка мозочка.

2. До палідума належать
а. хвостате ядро;
b. чорна субстанція;
c. лушпина;
d. коркоподібне ядро;
e. ядро Бєхтєрєва.

1. Що таке інтенційний тремор:
1. тремор, що виникає під час руху;
2. тремор, що виникає у спокої;
3. тремор, що виникає при астенії м’язів;
4. тремор, що виникає при хвилюванні;
5. тремор, що виникає при порушенні глибокої чутливості.

2. До екстрапірамідної системи належать:
а. внутрішня капсула;
b. черв’як мозочка;
c. таламус;
d. базальні ганглії;
e. потилична доля.


Тема 10-11 (ЧМН)

1. При порушенні блукаючого нерва голос змінюється
у вигляді :
а. дизартрії;
б. афонії;
в. афазії;
г. скандування.

2. Центральна іннервація мімічних м’язів відбувається через:
а. кортико-спінальний шлях;
б. кортико-бульбарний шлях;
в. рубро-спінальний шлях;
г. таламо-кортикальний шлях.

3. При ураженні внутрішньої капсули буде:
а. амбліопія;
б. біназальна геміанопсія;
в. гомонімна геміанопсія;
г. геміатаксія.

1.При ураженні X пари ЧМН виникає:
а. периферичний параліч глотки, гортані;
б. периферичний параліч м’язів язика;
в. центральний параліч глотки, гортані;
г. периферичний параліч жувальних м’язів;

2. Рефлекси орального автоматизму виникають при:
а. бульбарному паралічі;
б. псевдобульбарному паралічі;
в. альтернуючому паралічі;
г. при параплегії;

3. При ураженні окорухового нерва виникає:
а. міоз;
б. мідріаз;
в. енофтальм;
г. амбліопія.

1. Бульбарний параліч виникає при ураженні ядер нервів, розташованих у:
а. ніжках мозку;
б. мості;
в. довгастому мозку;
г. мозочку.

2. Аносмія виникає при ураженні:
а. гачка;
б. гіпокампової звивини;
в. нюхового нерва;
г. верхньої скроневої звивини.

3. Проміжний центр слуху знаходиться у:
а. блідій кулі;
б. верхній оливі;
в. нижніх горбах покришки пластинки;
г. верхніх горбах покришки пластинки.

1. При ураженні потиличної долі буде:
а. гетеронімна геміанопсія;
б. амавроз;
в. гомонімна геміанопсія;
г. аносмія.

2. Конвергенція досліджується за допомогою:
а. периметра;
б. офтальмоскопа;
в. рухів очей в різні боки;
г. переводу погляду з дальньої відстані до ближньої.

3. Псевдобульбарний параліч виникає при ураженні:
а. ядер ЧМН в мосту;
б. ядер ЧМН в довгастому мозку;
в. однобічному ураженні кірково-ядерних шляхів;
г. двобічному ураженні кірково-ядерних шляхів.

1. При ураженні блукаючого нерва виникає:
а. дисфагія;
б. анартрія;
в. афазія;
г. аносмія.

2. Периферичний параліч мімічних м’язів виникає при ураженні:
а. кірково-над’ядерних шляхів;
б. ядра лицьового нерва;
в. Гасерового вузла;
г. проміжного нерва.

3. До зіничних реакцій належить:
а. міоз;
б. мідріаз;
в. симптом Аргайля-Робертсона;
г. екзофтальм.

1. Зоровий нерв починається від:
а. судинної оболонки;
б. кришталика;
в. гангліозних клітин сітківки;
г. фіброзної оболонки.

2. При ураженні завиткового нерва виникає:
а. ністагм;
б. анакузіс;
в. асинергія;
г. атаксія.

3. Тонічна судома м’язів шиї називається:
а. парез;
б. параліч;
в. тортіколіс;
г. балізм.

1.Секреторне ядро IX пари ЧМН це:
а. nucleus tractus spinalis;
б. nucleus alae cinereae;
в. nucleus solivatorius;
г. nucleus ambiguus.

2. Тотальна офтальмоплегія виникає при ураженні:
а. III ,V, VI ЧМН;
б. IV ,VI, VII ЧМН;
в. III, IV, VI ЧМН;
г. VI ,V ,VI ЧМН.

3. При подразненні кіркового центру слуху виникає:
а. втрата слуху;
б. підвищення гостроти слуху;
в. слухові галюцинації;
г. зниження слуху.

1. Перший нейрон нюхового аналізатора закінчується у:
а. слизовій оболонці носової порожнини;
б. нюховій цибулині;
в. нюховому тракті;
г. скроневій долі.

2. Центральний парез жувальних м’язів виникає при:
а. однобічному ураженні кірково-ядерних шляхів;
б. двобічному ураженні кірково-ядерних шляхів;
в. рухового ядра V пари ЧМН;
г. ураженні portio minor.

3. Бульбарний параліч є:
а. центральним;
б. периферичним;
в. альтернуючим;
г. спінальним.

1. Секреторні волокна IX ЧМН інервують:
а. під’язикову слинну залозу;
б. підщелепну слинну залозу;
в. привушну слинну залозу;
г. щитовидну залозу.

2. Псевдобульбарний параліч є:
а. периферичним;
б. центральним;
в. альтернуючим;
г. спінальним.

3. Із ядра Якубовича інервується:
а. верхній прямий м’яз ока;
б. нижній прямий м’яз ока;
в. м’яз, звужуючий зіницю;
г. нижній косий м’яз ока

1. В хіазмі відбувається:
а. перехрест всіх волокон зорового нерва;
б. перехрест волокон від внутрішніх половин сітківки;
в. перехрест волокон від зовнішніх половин сітківки;
г. перехрест не відбувається.

2. При подразненні слухового нерва виникає:
а. слухові галюцинації;
б. зниження слуху;
в. втрата слуху;
г. шум у вусі.

3. При ураженні ядра IX пари ЧМН виникає:
а. периферичний парез м’язів язика;
б. периферичний парез м’язів глотки;
в. центральний парез м’язів язика;
г. центральний парез м’язів глотки.

1.При бульбарному паралічі рефлекси:
а. знижуються;
б. підвищуються;
в. не змінюються;
г. виникають патологічні рефлекси.

2. При периферичному паралічі VII ЧМН уражаються:
а. всі мімічні м’язи на стороні ураження;
б. жувальні м’язи на стороні ураження;
в. мімічні м’язи протилежної сторони ураження.

3. При ураженні III ЧМН виникає:
а. лагофтальм;
б. параліч акомодації;
в. амбліопія;
г. енофтальм.

1.Гострота зору досліджується за допомогою:
а. периметра;
б. таблиць Крюкова;
в. камертона;
г. зіничного рефлексу.

2. При невралгії гілок V ЧМН виникає:
а. парез жувальних м’язів;
б. болі, гіперестезія обличчя;
в. анестезія на обличчі;
г. диссоційовані порушення чутливості.

3. Центральний парез глотки та гортані виникає при:
а. ураженні ядра блукаючого нерва;
б. ураженні корінця блукаючого нерва;
в. при однобічному ураженні кірково-ядерних шляхів;
г. при двобічному ураженні кірково-ядерних шляхів.

1.При ураженні ядра XII пари ЧМН виникає:
а. анестезія слизової оболонки язика;
б. фібрилярні посмикування м’язів язика;
в. фібрилярні посмикування в мімічних м’язах;
г. атрофія м’язів гортані.

2. В каналі лицьового нерва VII пара ЧМН іде разом з:
а. n. cochlearis;
б. n. vestibularis;
в. п. intermedius;
г. n. Trigeminus.

3.Амавроз це:
а. втрата смаку;
б. втрата нюху;
в. втрата зору;
г. втрата слуху.

Тема 12-13 (кора, свідомість)

1. Вкажіть, яке порушення мови виникає при ураженні лівої лобної частки:
1.амнестична афазія
2. сенсорна афазія
3. афонія
4.моторна афазія
5.семантична афазія

2. Вкажіть, де знаходиться патологічно вогнище при верхній квадрантній правобічній геміанопсії:
1. клин лівої потиличної частки
2. клин правої потиличної частки
3. язикова звивина правої потиличної частки
4.язикова звивина лівої потиличної частки
5.лівий зоровий тракт

1.Вкажіть, що виникає при ураженні лівої надкрайової звивини:
1.моторна афазія
2. сенсорна афазія
3. анозогнозія
4. аутоагнозія
5. апраксія

2.Хворий не може розмовляти, але рухомість язика збережена повністю, інструкції виконує правильно. Це:
1. моторна афазія
2. анартрія
3. сенсорна афазія
4. апраксія

1.У хворого астереогноз в лівій руці. Поверхнева i глибока чутливість в руці збережена. Вкажіть локалізацію патологічного вогнища:
1.ліва тім'яна частка
2.права тім'яна частка
3.ліва вискова частка
4.права вискова частка
5.зоровий горб

2.Вкажіть локалізацію центра письма:
1.задній відділ нижньої лобової звивини справа
2. задній відділ середньої лобової звивини справа
3. задній відділ нижньої лобової звивини зліва
4.задній відділ середньої лобової звивини зл1ва
5.верхній відділ лівої передцентральної звивини
6.середній відділ лівої передцентральної звивини

1.У хворого приступи клонічних сіпань в правій руці без втрати свідомості. Вкажіть локалізацію патологічного вогнища:
1.верхній відділ лівої передцентральної звивини
2.середній відділ лівої передцентральної звивини
3.нижній відділ лівої передцентральної звивини
4.верхній відділ лівої вискової частки
5.верхній відділ лівої тім'яної частки

2. Вкажіть, де локалізується кірковий центр повороту голови та очей вбік:
1.передцентральна звивина
2.задній відділ нижньої лобової звивини
3.задній відділ середньої лобової звивини
4. конвексітальна поверхня потиличної кори
5. медіальна поверхня потиличної кори

1.При обстеженні 65-річного хворого після гострого порушення мозкового кровообігу виявлено, що звернену до нього мова він розуміє, але говорити не може; рухових порушень мовного апарату не встановлено. Визначите порушення мови.
1.Моторна афазія
2.Сенсорна афазія
3.Амнестична афазія
4.Семантична афазія
5.Дизартрія

2.При ураженні внутрішньої капсули буде:
1.амбліопія
2.біназальна геміанопсія
3.гомонімна геміанопсія
4.геміатаксія

1.У хворого утруднена активна мова, порушено переключення з однієї мовної одиниці на iншу. Граматична структура фраз неправильна, розуміння усної i письмової мови збережено. Назвіть патологію мови:
1.сенсорна афазія
2. моторна афазія
3. дизартрія
4. скандована мова
5. тиха, монотонна мова

2.При ураженні потиличної долі буде:
1.гетеронімна геміанопсія
2.амавроз
3.гомонімна геміанопсія
4.аносмія

1.У хворого виникла нижня квадрантна лівобічна геміанопсія. Вкажіть, де локалізується патологічне вогнище:
1. клин правої потиличної частки
2. язикова звивина правої потиличної частки
3. клин лівої потиличної частки
4. язикова звивина лівої потиличної частки
5. правий зоровий тракт
6. права внутрішня капсула

2. При подразненні кіркового центу слуху виникає:
1.втрата слуху
2.підвищення гостроти слуху
3.слухові галюцинації
4.зниження слуху

1.У хворого порушено розуміння усної i письмової мови. Спонтанна мова позбавлена сенсу. Вкажіть локалізацію патологічного вогнища:
1. задній відділ нижньої лобової звивини (центр Брока)
2. задній відділ верхньої вискової звивини (центр Beрніке)
3. медіальна поверхня потиличної частки
4. верхній відділ зацентральної звивини
5. задній відділ середньої лобової звивини

2.Аносмія виникає при ураженні:
1.гачка
2.гіпокампової звивини
3.нюхового нерва
4.верхньої скроневої звивини.

1.Хвора втратила навик вдягати одяг, взуття, користуватися чашкою, ложкою. Парези відсутні. Вкажіть локалізацію патологічного вогнища:
1.ліва передцентральна звивина
2. ліва зацентральна звивина
3. ліва надкрайова звивина
4. ліва нижня лобова звивина
5. ліва середня лобова звивина

2.На центральний характер паралічу вказує:
1.наявність одночасних розладів чутливості
2.гіпотонія мязів
3. зниження глибоких рефлексів
4.спастична гіпертонія мязів

1.Хворий не може назвати предмети, що йому показують, але може пояснити їх призначення. Вкажіть назву симптому:
1.анартрія
2. семантична афазія
3. моторна афазія
4. сенсорна афазія
5. амнестична афазія

2.До стріатума належать:
1.чорна субстанція
2.бліда куля
3.субталамічне ядро
4.червоне ядро
5.хвостате ядро

1.Хворий не може розмовляти, рухи язика обмежені, інструкції виконує правильно. Це:
1. моторна афазія
2. анартрія
3. сенсорна афазія
4. апраксія

2.Довільні рухи контролюються за допомогою такого шляху:
1.ретикуло-спінального
2.мозочково-спінального
3.кірково-спінального
4.кірково-стріарного

1.У хворого збережені активні рухи в кінцівках, в той же час він не може виконувати дії - одягатися, їсти і так далі, тому що не знає, яка має бути послідовність рухів. Це:
1. моторна афазія
2. анартрія
3. сенсорна афазія
4. апраксія

2. Вкажіть, яке порушення мови виникає при ураженні лівої вискової частки:
1. сенсорна афазія
2. моторна афазія
3. амнестична афазія
4. скандована мова
5. афонія

1.У хворого порушено розуміння усної i письмової мови. Спонтанна мова позбавлена сенсу. Вкажіть локалізацію патологічного вогнища:
1. задній відділ нижньої лобової звивини (центр Брока)
2. задній відділ верхньої вискової звивини (центр Beрніке)
3. медіальна поверхня потиличної частки
4. верхній відділ зацентральної звивини
5. задній відділ середньої лобової звивини

2.Псевдобульбарний параліч є:
1.периферичним
2.центральним
3.альтернуючим
4.спінальним

1.Хворий не може розмовляти, рухи язика збережені, інструкції виконує правильно. Це:
1. моторна афазія
2. анартрія
3. сенсорна афазія
4. апраксія

2.При ураженні внутрішньої капсули буде:
1.амбліопія
2.біназальна геміанопсія
3.гомонімна геміанопсія
4.геміатаксія

Тема 14-15 (вегетатика, ліквор)

1. Назвіть ознаки лікворного синдрому клітинно-білкової дисоціації:
1. нормальний цитоз
2. плеоцитоз
3. знижений вміст білка
4. знижений вміст глюкози в лікворі
5. знижений вміст хлоридів

2. Вкажіть, де знаходиться патологічно вогнище при верхній квадрантній правобічній геміанопсії:
1. клин лівої потиличної частки
2. клин правої потиличної частки
3. язикова звивина правої потиличної частки
4.язикова звивина лівої потиличної частки
5.лівий зоровий тракт

1.Хворий не може розмовляти, але рухомість язика збережена повністю, інструкції виконує правильно. Це:
1. моторна афазія
2. анартрія
3. сенсорна афазія
4. апраксія

2.У хворого звуження очної щілини, міоз, енофтальм. Вкажіть назву синдрому:
1. Вебера
2. Аргайля Робертсона
3. Бернара-Горнера
4. Броун-Секара
5. Бенедікта

1.Вкажіть, який симптом спостерігається при подразненні симпатичних волокон, що іннервують очне яблуко:
1. міоз
2. мідріаз
3. енофтальм
4. птоз

2. У хворої при згинанні голови виникає сильний біль в шиї та голові, що поширюється по спині вниз, напруження м’язів шиї; при спробі розігнути догори зігнуту в коліні ногу теж виникає сильний біль і напруження м’язів ноги. Назвіть синдром.
1. загальномозковий
2. пірамідний
3. менінгеальний
4. паркінсонівський

1. Дати оцінку аналізу ліквору: ліквор отримали під високим тиском (струменем) у кількості 13 мл, колір - зеленкуватий, прозорість - мутний, домішків крові нема, білок - 3,3 (, реакція Панді - ++++, реакція Нонне-Апельта - ++++, цитоз - 6713 в 1 куб. мм, мікроскопія мазка - нейтрофіли 80%, лімфоцити 20%.
1. нормальний ліквор
2. гнійний менінгіт менінгококовий
3. серозний менінгіт
4. гнійний менінгіт вторинний
5. субарахноідальний крововилив
6. пухлина мозку

2. Вкажіть, де локалізується кірковий центр повороту голови та очей вбік:
1.передцентральна звивина
2.задній відділ нижньої лобової звивини
3.задній відділ середньої лобової звивини
4. конвексітальна поверхня потиличної кори
5. медіальна поверхня потиличної кори

1.Дати оцінку аналізу ліквору: ліквор отримали під підвищеним тиском у кількості 2 мл, колір - безкольоровий, прозорість - опалісцуючий, домішків крові нема, білок - 0,45 (, реакція Панді - +++, реакція Нонне-Апельта - +++, цитоз - 220 в 1 куб. мм, мікроскопія мазка - лімфоцити 75%, нейтрофіли 25%.
1. нормальний ліквор
2. гнійний менінгіт менінгококовий
3. серозний менінгіт
4. гнійний менінгіт вторинний
5. субарахноідальний крововилив
6. пухлина мозку

2.При ураженні внутрішньої капсули буде:
1.амбліопія
2.біназальна геміанопсія
3.гомонімна геміанопсія
4.геміатаксія

1.Дати оцінку аналізу ліквора: ліквор отримали під підвищеним тиском у кількості 8 мл, колір - безкольоровий, прозорість - повна, домішків крові нема, білок - 0,99 (, реакція Панді - +++, реакція Нонне-Апельта - +++, цитоз - 150 в 1 куб. мм, мікроскопія мазка - лімфоцити.
1. нормальний ліквор
2. гнійний менінгіт менінгококовий
3. серозний менінгіт
4. гнійний менінгіт вторинний
5. субарахноідальний крововилив
6. пухлина мозку

2.При ураженні потиличної долі буде:
1.гетеронімна геміанопсія
2.амавроз
3.гомонімна геміанопсія
4.аносмія

1.Дати оцінку аналізу ліквора: ліквор отримали під нормальним тиском у кількості 2 мл, колір - безкольоровий, прозорість - повна, домішків крові нема, білок - 0,33 (, реакція Панді - +, реакція Нонне-Апельта - -, цитоз - 4 в 1 куб. мм.
1. нормальний ліквор
2. гнійний менінгіт менінгококовий
3. серозний менінгіт
4. гнійний менінгіт вторинний
5. субарахноідальний крововилив
6. пухлина мозку

2. При подразненні кіркового центу слуху виникає:
1.втрата слуху
2.підвищення гостроти слуху
3.слухові галюцинації
4.зниження слуху

1. Дати оцінку аналізу ліквору: ліквор отримали під трохи підвищеним тиском у кількості 5 мл, колір - білуватий, прозорість - мутний, домішків крові нема, білок - 1,2 (, реакція Панді - +++, реакція Нонне-Апельта - +++, цитоз - 3000 в 1 куб. мм, мікроскопія мазка - лімфоцити 12%, нейтрофіли 88%, інтрацелюлярні диплококи.
1. нормальний ліквор
2. гнійний менінгіт менінгококовий
3. серозний менінгіт
4. гнійний менінгіт вторинний
5. субарахноідальний крововилив
6. пухлина мозку

2.Аносмія виникає при ураженні:
1.гачка
2.гіпокампової звивини
3.нюхового нерва
4.верхньої скроневої звивини.

1.Дати оцінку аналізу ліквора: ліквор отримали під звичайним тиском у кількості 2 мл, колір - безкольоровий, прозорість - трохи опалісцуючий, домішків крові нема, білок - 1,2 (, реакція Панді - ++++, реакція Нонне-Апельта - ++++, цитоз - 4 в 1 куб. мм.
1. нормальний ліквор
2. гнійний менінгіт менінгококовий
3. серозний менінгіт
4. гнійний менінгіт вторинний
5. субарахноідальний крововилив
6. пухлина мозку

2.На центральний характер паралічу вказує:
1.наявність одночасних розладів чутливості
2.гіпотонія мязів
3. зниження глибоких рефлексів
4.спастична гіпертонія мязів

1. У хворого звуження очної щілини, міоз, енофтальм. Вкажіть назву синдрому:
1. Вебера
2. Аргайля Робертсона
3. Бернара-Горнера
4. Броун-Секара
5. Бенедікта

2.До стріатума належать:
1.чорна субстанція
2.бліда куля
3.субталамічне ядро
4.червоне ядро
5.хвостате ядро

1.Хворий не може розмовляти, рухи язика обмежені, інструкції виконує правильно. Це:
1. моторна афазія
2. анартрія
3. сенсорна афазія
4. апраксія

2. Вкажіть ознаку, не властиву синдрому Бернара-Горнера:
1. птоз
2. міоз
3. мідріаз
4. енофтальм

1.У хворого збережені активні рухи в кінцівках, в той же час він не може виконувати дії - одягатися, їсти і так далі, тому що не знає, яка має бути послідовність рухів. Це:
1. моторна афазія
2. анартрія
3. сенсорна афазія
4. апраксія

2. Вкажіть симптом ураження парасимпатичного ядра окорухового нерва:
1. міоз
2. мідріаз
3. диплопія
4. енофтальм

1. Вкажіть, яка форма нарушения сечовипускання виникає при ураженні спінального парасимпатичного центру S2 – S4:
1. періодичне нетримання сечі
2. імперативні позиви
3. гематурія
4. затримка сечі
5. aнурія
6. справжнє нетримання сечі

2.Псевдобульбарний параліч є:
1.периферичним
2.центральним
3.альтернуючим
4.спінальним

1.Хворий не може розмовляти, рухи язика збережені, інструкції виконує правильно. Це:
1. моторна афазія
2. анартрія
3. сенсорна афазія
4. апраксія

2. Вкажіть, яка форма порушення сечовипускання може виникати при поперечному ураженні спинного мозку в грудному відділі:
1. періодичне нетримання сечі
2. справжнє нетримання сечі
3. гематурія
4. анурія


Всі відповіді правильні, крім однієї

Тема № 4 – 5 (паралічі)

До оболонок мозку відносяться:
м’яка оболонка
периневральна оболонка
тверда оболонка
4. павутинна оболонка

2. М’язова сила досліджується за допомогою:
1. активного опору хворого
2. пасивних рухів хворого
3. динамометра
4. свідомого контакту з хворим

2. При ураженні зорового горба:
А. розвивається геміанестезія
Б. розвивається геміплегія
В. розвивається гемі атаксія
Г. розлади на протилежній стороні

2. При ураженні внутрішньої капсули справа:
А. розвивається геміанестезія зліва
Б. розвивається геміплегія зліва
В. розвивається гемі атаксія справа
Г. розлади на протилежній стороні

2. Назвіть рефлекси з шкіри:
А. черевні
Б.підошовний
В.кремастерний
Г. м’якого піднебіння

2. Назвіть рефлекси з сухожилків:
А. кремастерний
Б. згинально-ліктьовий
В. колінний
Г. з Ахілова сухожилка

2. Провідникові розлади чутливості можуть виникати при пошкодженні:
А. заднього рогу спинного мозку
Б. шляхів Голя та Бурдаха
В. спино-таламічного шляху
Г. внутрішньої капсули

2. До оболонок мозку відносяться:
м’яка оболонка
периневральна оболонка
тверда оболонка
4. павутинна оболонка

2. М’язова сила досліджується за допомогою:
1. активного опору хворого
2. пасивних рухів хворого
3. динамометра
4. свідомого контакту з хворим

2. При ураженні внутрішньої капсули:
А. розвивається геміанестезія
Б. розвивається геміплегія
В. розвивається гемі атаксія
Г. розлади на протилежній стороні

2. Назвіть рефлекси з слизових оболонок:
А. глотковий
Б.підошовний
В. корнеальний
Г. м’якого піднебіння

2. Назвіть рефлекси з сухожилків:
А. карпо-радіальний
Б. згинально-ліктьовий
В. колінний
Г. з Ахілова сухожилка

2. Сегментарні дисоційовані розлади чутливості виникають при ураженні:
А. заднього рогу спинного мозку
Б. передньої сірої спайки
В. спино-таламічного шляху

2. Провідникові розлади чутливості можуть виникати при пошкодженні:
А. бокового рогу спинного мозку
Б. шляхів Голя та Бурдаха
В. спино-таламічного шляху
Г. внутрішньої капсули

Тема 12-13 (кора, свідомість)

3. При ураженні внутрішньої капсули:
1.розвивається геміанестезія
2.розвивається геміплегія
3.розвивається геміатаксія
4.розлади виникають на протилежній стороні

3. При ураженні внутрішньої капсули праворуч:
1.розвивається геміанестезія зліва
2.розвивається геміплегія зліва
3.розвивається гемі атаксія справа
4.розлади виникають на протилежній стороні

3. При ураженні зорового горба:
1.розвивається геміанестезія
2.розвивається геміплегія
3.розвивається геміатаксія
4.розлади виникають на протилежній стороні

3.Центральний парез характеризується:
1.атрофією мязів
2.рефлексом Бабінського
3.гіпертонусом мязів
4.підвищенням сухожилкових рефлексів

3.До оболонок мозку відносяться:
1.мяка оболонка
2.периневральна оболонка
3.тверда оболонка
4.павутинна оболонка

3.Мязева сила досліджується за допомогою:
1.активного опру хворого
2.пасивних рухів хворого
3.динамометра
4.свідомого контакту з хворим

3. На периферичний характер паралічу вказує:
1.гіпорефлексія і атрофія мязів
2.відсутність патологічних рефлексів
3.гіперрефлексія та спастична гіпертонія мязів

3.До ЦНС належать:
1.периферичні нерви
2.головний мозок
3.спиний мозок
4.мозочок

3.Кіркові порушення мови:
1. моторна афазія
2. скандована мова
3. сенсорна афазія
4. амнестична афазія

3.Види апраксій:
1. моторна
2. амнестична
3. конструктивна
4.ідеаторна

3.До поверхневих видів чутливості відносяться:
1.больва чутливість
2.вібраційна чутливість
3.температурна чутливість
4.тактильна чутливість

3.До глибоких рефлексів належать:
1.надбровний
2.колінний
3.кореальний
4.мандибулярний
5.лопаточно-плечевий

3.Альтернуючі синдроми виникають при ураженні:
1.ніжки мозку
2.мозочка
3.моста
4.стовбура мозку
5.довгастого мозку

3.Провідникові розлади чутливості можуть виникати при пошкодженні:
1.бокового канатика спинного мозку
2.шляхів Голя та Бурдаха
3.спино-таламічного шляху
4.внутрішньої капсули



Охарактеризуйте кожну відповідь

Тема № 4 – 5 (паралічі)

3. До поверхневих видів чутливості відносяться:
1.стерео гностичне відчуття
2.больова чутливість
3.вібраційна чутливість
4.температурна чутливість
5.тактильна чутливість

3. Шлях, який проводить глибоку чутливість:
1.закінчується в лобовій частці мозку
2.перехрещується посегментно
3.перехрещується на рівні довгастого мозку
4.у спинному мозку проходить у задньому стовпі
5.закінчується в зоровому горбі

3. М’язовий тонус:
1. знижується при ураженні передніх рогів
2. знижується при ураженні заднього рогу
3. знижується при ураженні пірамідного шляху
4. підвищується при ураженні лобової частки
5. досліджується пасивними рухами

3. До глибоких рефлексів відносяться:
1. карпо-радіальний
2. кремастерний
3. глотковий
4. рефлекс Бабінського
5. з Ахілова сухожилка

3. Центральний парез характеризується:
1. появою патологічних рефлексів
2. атрофією м’язів
3. атонією м’язів
4. рефлексом Бабінського
5. гіпертонусом у згиначах

3. Центральний парез характеризується:
1. випадінням глибокої чутливості
2. гіпертрофією м’язів
3. атонією м’язів
4. рефлексом Опенгейма
5. гіпертонусом у згиначах руки

3. Пошкодження поперечника спинного мозку на грудному рівні Д 5 характеризується:
1. випадінням глибокої чутливості
2. геміплегією
3. атонією м’язів
4. параплегією
5. тетраплегією

3. До поверхневих видів чутливості відносяться:
1.стерео гностичне відчуття
2.больова чутливість
3.вібраційна чутливість
4.температурна чутливість
5.тактильна чутливість

3. Шлях, який проводить глибоку чутливість:
1.закінчується в лобовій частці мозку
2.перехрещується посегментно
3.перехрещується на рівні довгастого мозку
4.у спинному мозку проходить у задньому стовпі
5.закінчується в зоровому горбі

3. М’язовий тонус:
1. знижується при ураженні передніх рогів
2. залежить від сили м’язів
3. знижується при ураженні пірамідного шляху
4. підвищується при ураженні лобової частки
5. досліджується пасивними рухами

3. Периферичний парез характеризується:
1. появою патологічних рефлексів
2. атрофією м’язів
3. атонією м’язів
4. рефлексом Бабінського
5. гіпертонусом у згиначах

3. Центральний парез характеризується:
1. випадінням глибокої чутливості
2. атрофією м’язів
3. атонією м’язів
4. рефлексом Бабінського
5. гіпертонусом у згиначах ноги

3. Пошкодження поперечника спинного мозку на шийному рівні С 5 характеризується:
1. випадінням глибокої чутливості
2. геміплегією
3. атонією м’язів
4. параплегією
5. тетраплегією

3. Пошкодження переднього рогу на рівні С 5 - Д1 характеризується:
1. випадінням глибокої чутливості
2. випадінням згинально-ліктьового рефлексу
3. атонією м’язів
4. появою стопних патологічних рефлексів
5. появою клонус

Тема № 6 – 7 (спинний мозок, сп-м нерви)

3.Особливості анатомічної будови спинного мозку включають наступне:
А. спинний мозок має 21 – 22 сегменти
Б. спинний мозок містить білу та сіру речовину
В. спинний мозок доходить до рівня L2 хребця
Г. Спинний мозок має крижове потовщення
Д. провідні шляхи розташовані в середині сірої речовини

3.Особливості анатомічної будови спинного мозку включають наступне:
А. спинний мозок має 31 – 32 сегменти
Б. спинний мозок вкритий трьома оболонками
В. спинний мозок доходить до рівня S3 хребця
Г. Спинний мозок має груднее потовщення
Д. провідні шляхи розташовані назовні сірої речовини

3.При інтрамедулярному типі ураження спинного мозку:
А. процес прогресує з середини назовні
Б. процес прогресує з зовнішнього шару спинного мозку до середини
В. переважають сегментарні розлади на рівні вогнища
Г. переважають провідникові розлади на початку
Д. симптоми прогресують у нисхідному напрямку

3.При екстрамедуллярному типі розладів:
А. процес починається з провідникових розладів
Б. переважають сегментарні розлади на початку
В. клінічні симптоми починаються з стоп, ніг
Г. клінічні симптоми прогресують у висхідному напрямку
Д. клінічні симптоми прогресують у нисхідному напрямку

3.Синдром Бернара-Горнера:
А. складається з атрофії, атаксії та арефлексії
Б. складається з міозу, енофтальму та птозування
В. виникає при ураженні пірамідного шляху
Г. є ознакою ураження симпатичної інервації
Д. є ознакою ураження бокового рогу С8 – Д1

3.Синдром Бернара-Горнера:
А. виникає при ураженні бокових стовпів
Б. виникає при ураженні задніх рогів С8 – Т1
В. виникає при ураженні бокових рогів С8 – Т1
Г. включає міоз, птоз та енофтальм
Д. включає мідріаз, екзофтальм та косоокість

3.Синдром Броун Секара:
А. означає сегментарний тип розладів
Б. означає провідниковий тип розладів
В. включає розлади тазових функцій
Г. не супроводжується руховими розладами
Д. виникає при ураженні крижово-поперекового сплетення

3.Синдром Броун-Секара включає:
А. повне поперечне ураження спинного мозку
Б. ураження сегментів сірої речовини
В. ураження білої речовини спинного мозку на певному рівні з однієї сторони
Г. провідникові розлади глибокої чутливості і центральний параліч унілатерально
Д. провідникові розлади поверхневої чутливості контралатерально

3. Розлади сечовипускання центрального типу:
А. виникають при ураженні крижового сплетення
Б. виникають при поперечному ураженні спинного мозку вище рівня S3
В. проявляються тільки затримкою сечі
Г. можуть виникати при синдромі Броун-Секара
Д. супроводжуються синдромом Горнера

3.Розлади сечовипускання центрального типу:
А. виникають при ураженні кінського хвосту
Б. є наслідком одностороннього ураження пірамідного шляху
В. є наслідком двостороннього ураження пірамідного шляху
Г. є наслідком ураження задніх стовпів спинного мозку
Д. проявляються періодичним неутриманням сечі

3.Розлади тазової функції периферичного типу:
A. проявляються імперативними покликами на сечовипускання
Б. проявляються істинним неутриманням сечі
В. проявляються витіканням сечі по краплях
Г.виникають при пустому сечовому міхурі
Д.виникають при ураженні задніх рогів S3-5

3.Розлади тазової функції периферичного типу:
A. проявляються періодичним неутриманням сечі
Б. проявляються істинним неутриманням сечі
В. виникають при поперечному ураженні Th10
Г. виникають при ураженні кінського хвосту
Д. виникають при ураженні передніх рогів S3-5

3.Розлади тазової функції периферичного типу:
А. проявляються періодичним неутриманням сечі
Б. проявляються істинним неутриманням сечі
В. виникають при поперечному ураженні С5
Г. виникають при ураженні кінського хвосту
Д.виникають при ураженні пірамідних шляхів

Тема 8-9 (екстрапірамідна система, мозочок)

3. Відмітьте ствердження, що є вірними стосовно периферичного рухового нейрону.
1. Розташовані у задніх рогах спинного мозку.
2. При їх подразненні виникають фібрілярні сіпання.
3. При їх подразненні виникає біль.
4. Їх ураження викликає центральний параліч.
5. Їх ураження призводить до периферичного паралічу.

4. Перерахуйте симптоми ураження мозочка:
1. Зниження м’язевого тонусу.
2. Підвищення м’язевого тонусу.
3. Порушення координації рухів.
4. Дизартрія.
5. Скандована мова.

3. До поверхневих рефлексів належать:
1. Надбрівний.
2. Корнеальний.
3. Черевні.
4. Колінний.
5. Мандибулярний.

4.Перерахуйте симптоми ураження неостріатум:
a. Підвищення м’язевого тонусу.
b. Наявність гіперкінезів.
c. Балізм.
d. Гіпомімія.
e. Шаркаюча хода.

3. Вкажіть структури, що належать до ЦНС:
1. Периферичні нерви.
2. Спінальні нерви.
3. Корінці спинного мозку.
4. Головний мозок.
5. Мозочок.

4. Перерахуйте симптоми ураження палідум:
a. Підвищення м’язевого тонусу за пластичним типом.
b. Наявність статичного тремору.
c. Ністагм.
d. Олігобрадікінезія.
e. Наявність макрографії.

3. Відмітьте ствердження, що є вірними стосовно периферичного рухового нейрону.
1. Розташовані у передніх рогах спинного мозку.
2. При їх подразненні виникають парестезії.
3. При їх подразненні виникає герметична висипка.
4. Їх ураження викликає атаксію.
5. Їх ураження призводить до периферичного паралічу.

4. Вкажіть структури, що належать до периферичної нервової системи:
a. Спинний мозок.
b. Спінальні ганглії.
c. Черепно-мозкові нерви.
d. Сплетення.
e. Головний мозок.

3. Вкажіть структури, що входять до складу спинного мозку:
1. Передні роги.
2. Задні канатики.
3. Centrum cilio-spinаle.
4. Nucleus cuneatus.
5. Бліді кулі.

4. Перерахуйте симптоми ураження мозочка:
a. Наявність ністагму.
b. Атаксія під час ходи.
c. Підвищення м’язевого тонусу.
d. Макрографія.
e. Мікрографія.

3. До глибоких рефлексів належать:
1. Анальний.
2. Карпо-радіальний.
3. Черевні.
4. Згинально-ліктьовий.
5. З ахілового сухожилку.

4. Перерахуйте симптоми ураження неостріатум:
a. Хореїчний гіперкінез.
b. Зниження м’язевого тонусу.
c. Брадикінезія.
d. Зниження рефлексів.
e. Параліч.

3. Рефлекси бувають:
1. Фізіологічні.
2. Патологічні.
3. Поверхневі.
4. Орального автоматизму.
5. Умовні.

4. Насильницькі рухи (гіперкінези) в ділянці обличчя:
a. Можуть проявлятися у вигляді блефароспазму.
b. Є наслідком ураження периферичних нервів.
c. Виникають при ураженні екстрапірамідної системи.
d. Супроводжуються сильними стрикаючими болями.
e. Є наслідком дисфункції висково-нижньощелепного суглобу.

3 .Патологічні рефлекси:
1. Виникають при ураженні сірої речовини спинного мозку.
2. Властиві хворобі Паркінсона.
3. Свідчать про ураження пірамідного шляху.
4. Виникають на місці глибоких рефлексів.
5. Характерні для центрального типу паралічу.

4. Перерахуйте симптоми ураження мозочка:
a. Зниження м’язевого тонусу.
b. Підвищення м’язевого тонусу.
c. Порушення координації рухів.
d. Дизартрія.
e. Скандована мова.

3. Відмітьте ствердження, що є вірними стосовно периферичного рухового нейрону.
1. Розташований у бічних рогах спинного мозку.
2. Клітини Беца.
3. Їх ураження призводить до в’ялого паралічу.
4. Їх ураження викликає бульбарний параліч.
5. При їх подразненні виникає гіперпатія.

4. Перерахуйте симптоми ураження неостріатум:
a. Підвищення м’язевого тонусу.
b. Наявність гіперкінезів.
c. Балізм.
d. Гіпомімія.
e. Шаркаюча хода.

3. Відмітьте ствердження, що є вірними стосовно центрального рухового нейрону.
1. Розташовані в корі мозочка.
2. Розташовані у постцентральній звивині.
3. При їх ураженні виникає атаксія.
4. При їх ураженні виникають фібрілярні сіпання м’язів.
5. При їх подразненні виникає рухова Джексонівська епілепсія.

4. Балізм:
а. виявляється швидкими, розмашистими рухами, що нагадують кидання або штовхання м’яча;
b. швидкі безладні скорочення з невеликою амплітудою якоїсь певної групи м’язів;
c. ритмічний гіперкінез у вигляді тремтіння рук, ніг, голови;
d. насильницькі скорочення мімічних м’язів обличчя;
e. черв’якоподібні безперервні скорочення м’язів пальців кистей та стоп, у важких випадках можуть скорочуватися і м’язи тулуба.

3. Відмітьте ствердження, що є вірними стосовно центрального рухового нейрону.
1. Розташований у потиличній частці.
2. Це мала пірамідна клітина.
3. При їх ураженні виникає спастичний параліч.
4. Розташовані у ядрах черепно-мозкових нервів.
5. При їх ураженні не виникає підвищення м’язевого тонусу.

4. Палідарна система:
a. Приймає участь у створенні довільних рухів.
b. Приймає участь у створенні поступальних рефлексів.
c. При її ураженні виникають периферичні паралічі.
d. Отримує інформацію від шляхів глибокої чутливості.
e. Впливає на координацію рухів.

3. Вкажіть структури, що входять до складу стовбуру головного мозку:
1. Внутрішня капсула.
2. Променистий вінець.
3. Міст.
4. Довгастий мозок.
5. Ніжки мозку.

4. Мозочок:
a. Впливає на палідарну систему.
b. Має контролюючий вплив на кору головного мозку.
c. При його ураженні виникає спастична гіпертонія.
d. При його ураженні виникає пластична гіпертонія.
e. При його ураженні з’являються патологічні рефлекси.

3. До поверхневої чутливості належить:
1. Пропріорецепція мозочка.
2. Больова.
3. Тактильна.
4. Вібраційна.
5. Температурна.

4. Стріарна система:
a. Отримує інформацію від шляхів поверхневої чутливості.
b. Впливає на м’язевий тонус.
c. Впливає на м’язову силу.
d. При її ураженні виникають фібрілярні сіпання.
e. При її ураженні виникає гіперкінетичний синдром.

3. До якісних змін чутливості належать:
1. Парестезія.
2. Анестезія.
3. Гіперпатія.
4. Дизестезія.
5. Гіпестезія.

4. При ураженні мозочка виникає:
a. Астазія.
b. Абазія.
c. Атаксія.
d. Атонія.
e. Арефлексія.

Тема 10-11 (ЧМН)

4. Альтернуючий синдром Фовілля:
а. виникає при ураженні ядра VII пари ЧМН;
б. виникає при ураженні ніжок мозку;
в. виникає при ураженні мозочка;
г. характеризується периферичним парезом кінцівок;
д. характеризується центральним парезом кінцівок.

4. Альтернуючий синдром Мійяра-Гублера:
а. виникає при ураженні довгастого мозку;
б. виникає при ураженні ядра VII пари ЧМН;
в. характеризується центральним паралічем мімічних м’язів;
г. характеризується периферичним паралічем мімічних м’язів;
д. характеризується центральним геміпарезом на боці ураження.

4. При альтернуючому синдромі Вебера уражені:
а. ядра ЧМН в мосту;
б. ядра ЧМН в ніжках мозку;
в. ядра мозочка;
г. пірамідний шлях на рівні стовбура мозку;
д. шляхи Голля та Бурдаха.

4. При альтернуючому синдромі Мійяра-Гублера уражаються:
а. ядра V ,VI ЧМН;
б. ядра VII ЧМН;
в. пірамідний шлях;
г. рубро-спінальний шлях;
д. Шляхи Голля та Бурдаха.

4. Альтернуючий синдром Джексона виникає:
а. при ураженні мозочка;
б. при ураженні довгастого мозку;
в. при ураженні зорового горба;
г. при ураженні спинного мозку;
д. при ураженні моста.

4. При бульбарному паралічі вражаються:
а. ядра IX, X ,XII пар ЧМН;
б. корінці IX, X, XII пар ЧМН;
в. кортико-нуклеарні шляхи;
г. ядра ЧМН моста;
д. пірамідний шлях.

4. При бульбарному паралічі виникає:
а. периферичний параліч обличчя;
б. центральний параліч м’язів язика, глотки;
в. периферичний параліч м’язів язика, глотки, гортані;
г. параліч жувальних м’язів;
д. оральні рефлекси.

4. При альтернуючому синдромі Фовілля ураження локалізується:
а. в довгастому мозку;
б. в мості;
в. в ніжках мозку;
г. у внутрішній капсулі;
д. у блідій кулі.

4. Альтернуючий синдром Шмідта виникає:
а. при ураженні пірамідного шляху в ніжках мозку;
б. при ураженні пірамідного шляху в довгастому мозку;
в. при ураженні ядер ЧМН в мосту;
г. при ураженні ядер ЧМН в довгастому мозку;
д. при ураженні мозочка.

4. При псевдобульбарному паралічі:
а. виникає атрофія м’язів глотки та язика;
б. виникають фібрилярні посмикування м’язів;
в. підвищуються періостальні рефлекси на обличчі;
г. виникають оральні рефлекси;
д. виникає дисфагія.

4. Альтернуючі синдроми виникають при ураженні:
а. стовбуру;
б. мозочка;
в. ядер ЧМН;
г. пірамідного шляху;
д. ядер екстра пірамідної системи.
4. Альтернуючий синдром Авеліса виникає при ураженні:
а. ядер IX, X, XI, XII пар ЧМН;
б. ядер IX X XII пар ЧМН;
в. ядер V VI пар ЧМН;
г. кортико-бульбарного шляху;
д. кортико-спінального шляху.

4. Альтернуючий синдром Вебера:
а. виникає при ураженні ніжок мозку;
б. виникає при ураженні моста;
в. характеризується окоруховими розладами;
г. характеризується парезом жувальних м’язів;
д. характеризується спастичним геміпарезом на протилежній стороні.

Тема 12-13 (кора, свідомість)

Назвіть частки півкуль головного мозку:
1.парацентральна
2.мозочок
3.лобова
4.тім’яна
5.вискова
6.довгастий мозок
7.потилична
8.міст

4. Перерахуйте основні види афазій:
1. дизартрія
2. сенсорна
3. семантична
4. скандована мова
5. афонія
6. моторна
7. амнестична
8. мутизм

4. Назвіть ознаки ураження скроневої частки:
1.моторна афазія
2. апраксія
3. слухова агнозія
4. смакова агнозія
5. сенсорна афазія
6. амнестична афазія
7. моноплегія
8. нюхова агнозія

4.Назвіть ознаки ураження тім’яної кори лівої півкулі мозку:
1.акалькулія
2. алексія
3. моторна афазія
4. апраксія
5. сенсорна афазія
6. аносмія

4.Назвіть ознаки ураження тім’яної кори правої півкулі мозку:
1.апраксія
2. алексія
3. анозогнозія
4. аутоагнозія
5. афазія

Назвіть вищі мозкові функції людини:
1. слух
2. рух
3. мова
4. нюх
5. праксис
6. чутливість
7. мислення
8. гнозис

4. Назвіть клінічні ознаки ураження кори правої півкулі головного мозку:
1.моторна афазія
2. сенсорна афазія
3. алексія
4. порушення схеми тіла
5. порушення психіки
6. паракінези (автоматизована жестикуляція)

4.Назвіть види агнозій:
1.моторна
2. конструктивна
3. зорова
4. слухова
5. смакова
6. еферентна
7. нюхова
8. ідеаторна

4.Ознаки ураження лобової частки головного мозку:
1. моноанестезія
2. моноплегія
3. параліч погляду
4. зорова агнозія
5. геміанопсія
6. лобна атаксія
7. порушення психіки
8. моторна афазія
9. аутоагнозія
10. анозогнозія

4.Вкажіть, при ураженні яких ділянок півкуль мозку виникає агнозія:
1.лобової
2. потиличної
3. парацентральної часточки
4. скроневої
5.тім’яної
6. передцентральної звивини

4.Перерахуйте ознаки ураження потиличної частки мозку:
1.параліч погляду
2. амбліопія
3. зорова агнозія
4. квадрантна геміанопсія
5. бітемпоральна геміанопсія

4.Вкажіть ознаки подразнення правої вискової частки:
1.феномен “вже баченого”
2. порушення схеми тіла
3. рухова джексонівська епілепсія
4. чутлива джексонівська епілепсія
5. нюхові галюцинації
6. слухові галюцинації
7. насильні повороти голови та очей вбік
8. смакові галюцинації

4.Вкажіть, які з мозкових центрів є однобічними:
1.смаку
2. нюху
3. мови
4. письма
5. слуху
6. зору
7. праксису
8. читання
9. дотику
10. рахунку

4.Назвіть розлади мови, що виникають при ураженні нервової системи:
1. апраксія
2. амбліопія
3. афазія
4. дизартрія
5. амавроз
6. скандована мова
7. тиха, монотонна мова
8. акалькулія

Тема 14-15 (вегетатика, ліквор)

3.Вкажіть фізіологічну роль спинномозкової рідини:
1. нейроендокринна функція
2. механічний захист мозку
3. функція імунологічного бар’єру
4. терморегуляція
5. екскреція метаболітів

4. Вкажіть, які структури мозку відносяться до надсегментарного відділу вегетативної нервової системи:
1. симпатичний стовбур
2. бoкoвi роги спинного мозку
3. гіпоталамус
4. прозора перегородка
5. чорна субстанція
6. парасимпатичні ядра черепних нервів
7. лімбіко-ретикулярний комплекс

3. Назвіть системи, за допомогою яких здійснюється відтік спинномозкової рідини:
1. лімфатична система
2. венозна система
3. пахіоновi грануляції павутинної оболонки
4. черевна аорта
5. середня мозкова артерія
6. передня мозкова артерія
7. періневральнi, периваскулярні простори
8. задня мозкова артерія

4. Вкажіть, які утвори сегментарного рівня складають симпатичний відділ вегетативної нервової системи:
1. нейрони бокових рогів С8 – Th2
2. прегангліонарні i постгангліонарні симпатичні волокна
3. ретикулярна формація мозкового стовбура
4. гіпоталамус
5. лімбічна система
6. паравертебральні ганглії
7. прозора перегородка

3. Назвіть утворення, що продукують спинномозкову рідину:
1. судинні сплетення шлуночків мозку
2. епіневрій
3. периневрій
4. ендоневрій
5. епендима шлуночків мозку
6. м'яка мозкова оболонка

4. Відмітьте, які утвори сегментарного рівня складають парасимпатичний відділ вегетативної нервової системи:
1. паравертебральні ганглії
2. гіпоталамус
3. ядро Якубовича
4. верхні i нижні слиновидільні ядра
5. дорзальне ядро X пари
6. нейрони бокових рогів спинного мозку (С8 – Th2)
7. ретикулярна формація
8. крижові центри сечовипускання і дефекації

3. Назвіть системи, за допомогою яких здійснюється відтік спинномозкової рідини:
1. лімфатична система
2. венозна система
3. пахіоновi грануляції павутинної оболонки
4. черевна аорта
5. середня мозкова артерія
6. передня мозкова артерія
7. періневральнi, периваскулярні простори
8. задня мозкова артерія

4.Назвіть функції вегетативної нервової системи:
1. регуляція рівноваги
2. іннервація внутрішніх органів
3. трофічна
4. координація pухів
5. забезпечення чутливої іннервації
6. адаптація життєвих функцій (кровообіг, травлення, екскреція)

3. Назвіть методи дослідження ліквору:
1. гематологічні
2. офтальмоскопічні
3. периметрія
4. вимірювання тиску
5. дослідження білка, цукру, хлоридів
6. бактеріологічні
7. краніографія
8. серологічні
9. імунологічні

4.Назвіть утворення краніобульбарного відділу парасимпатичної нервової системи:
1. ядро Якубовича
2. ядра Голля i Бурдаха
3. хвостате ядро
4. слиновидільні ядра
5. червоне ядро
6. дорзальне ядро X пари
7. ядро XII пари

3. Назвіть симптоми, що складають картину менінгеального синдрому:
1. головний біль
2. мозочкові порушення
3. розлади сечовипускання
4. блювота
5. гіперестезія шкіри i органів почуттів
6. симптом Kepніга
7. джексонівська епілепсія

4. Перерахуйте клінічні методи дослідження вегетативної нервової системи:
1. дослідження глибоких рефлексів
2. дослідження вегетативної реактивності
3. визначення загального тонусу
4. дослідження гостроти зору
5. дослідження регіонарного тонусу
6. визначення вегетативного індексу Кердо
7. дослідження поверхневих видів чутливості
8. дослідження гостроти слуху

3. Назвіть iз нищевказаних менінгеальні симптоми:
1. ригідність потиличних м'язів
2. симптом Бабінського
3. симптом Лассега
4. симптом Керніга
5. симптом Брудзинського
6. симптом Вассермана
7. симптом “відсутності зворотного поштовху”

4. Назвіть основні функції надсегментарного відділу вегетативної нервової системи:
1. регуляція eмоцій
2. є субстратом пам’яті
3. забезпечення харчової і сексуальної поведінки
4. забезпечення вольових рухів
5. зорова функція
6. інтегративна функція
7. координація рухів
8. регуляція сну i неспання
9. чутлива іннервація

3.Назвіть суб’єктивні ознаки лікворного гіпертензійного синдрому:
1. порушення мови
2. головний біль
3. слабкість ніг
4. порушення поверхневих видів чутливості
5. нудота
6. запаморочення

4. Назвіть симптоми ураження периферичних сплетень вегетативної нервової системи:
1. координаторні порушення
2. болі (симпаталгії)
3. трофічні порушення
4. вазомоторні розлади
5. центральні парези
6. периферичні парези

3. Вкажіть, які з нищевказаних методів діагностики є додатковими:
1. електроенцефалографія
2. реоенцефалографія
3. дослідження чутливості
4. дослідження зору
5. електроміографія
6. дослідження смаку
7. дослідження слуху

4.Вкажіть, які а нищевказаних ознак властиві ураженню зірчастого вузла:
1. периферичний парез руки
2. порушення координації рухів
3. вазомоторні розлади
4. трофічні порушення
5. наявність патологічних стопних рефлексів
6. порушення серцевого ритму
7. пекучі болі в половині обличчя, шиї, руці
8. порушення сечовипускання

3. Назвіть додаткові методи дослідження субарахноідального простору i шлуночків мозку:
1. електроенцефалографія
2. електроміографія
3. пневмоенцефалографія
4. комп'ютерна томографія мозку
5. краніографія
6. ліквородинамічні проби
7. ехоенцефалоскопія
8. спонділографія

4. Вкажіть, які з нищевказаних симптомів властиві для симпатикоадреналового кризу:
1. брадікардія
2. тахикардія
3. підвищення артеріального тиску
4. блідість шкіри
5. почервоніння шкіри

3. Назвіть ознаки лікворного синдрому білково-клітинної дисоціації:
1. плеоцитоз
2. нормальний цитоз
3. зменшення білка в лікворі
4. збільшення білка в лікворі
5. збільшення вмісту глюкози в лікворі

4. Відмітьте, які з нищевказаних симптомів властиві для вагоінсулярного кризу:
1. брадікардія
2. тахікардія
3. діарея
4. підвищення артеріального тиску
5. зниження артеріального тиску
6. блідість шкіри

3. Вкажіть зміни на очному дні, що спостерігаються при захворюваннях нервової системи:
1. дистрофія сітківки
2. застійний диск зорового нерва
3. атрофія зорового нерва
4. хореоретиніт
5. кератіт
6. блідість скроневих половин дисків зорових нервів
7. кон'юктивіт

4. Назвіть клінічні форми гіпоталамічного синдрому:
1. eкстрапірамідна
2. вегетативно-судинна
3. обмінно-ендокринна
4. нейро-м'язева
5. ригідна
6. порушення терморегуляції
7. периферична
8. тремтюча

3. Вкажіть основні цистерни в підпавутинному просторі:
1. епідуральна
2. субдуральна
3. мозочково-мозкова
4. епіневрій
5. периневрій
6. цистерна перехрестя
7. міжніжкова

4. Вкажіть, які з перерахованих ознак характерні для ураження гіпоталамічної області:
1. джексонівська епілепсія
2. порушення терморегуляції
3. нецукровий діабет
4. парези кінцівок
5. нейро-ендокринні розлади
6. порушення координації

3. Вкажіть мозкові оболонки:
1. тверда
2. ендоневрій
3. епіневрій
4. периневрій
5. м'яка
6. павутинна

4.Вкажіть, які з нищевказаних симптомів обумовлені ураженням симпатичних клітин (С-8 - Th-l) ціліоспінального центру:
1. міоз
2. мідріаз
3. екзофтальм
4. анофтальм
5. частковий птоз
6. диплопія
7. розбіжна косоокість


Оберіть літеру, відповідно до схеми:
А – 1+2+3 В – 1+3 С – 2+4 D – 4 E – всі вірні

Тема № 4 – 5 (паралічі)

4. Методика дослідження суглобово-м’язового відчуття проводиться:
1. при закритих очах пацієнта
2. методом тиску на суглоби
3. методом пасивних рухів у суглобах
4. методом активного напруження м’язів

4. Глибокі рефлекси підвищуються:
1. при периферичному паралічі
2. при центральному паралічі
3. при ураженні переднього рогу
4. при пошкодженні пірамідного шляху

4. Клонуси колінної чашки та стопи:
1. виникають при ураженні шляхів Голя
2. виникають при ураженні пірамідного шляху
3. є свідченням ураження тім’яної частки
4. є свідченням підвищення рефлексів

4. Патологічні стопні рефлекси:
1. виникають при ураженні бокового стовпа
2. виникають при ураженні пірамідного шляху
3. є свідченням ураження лобової частки
4. є свідченням пошкодження кортико-спинального шляху

4. До глибоких видів чутливості відносяться:
1.суглобово-м’язове відчуття
2. стереогноз
3. відчуття ваги та тиску
4. просторово-двомірне відчуття

4. До складних видів чутливості відносяться:
1.суглобово-м’язове відчуття
2. стереогноз
3. відчуття ваги та тиску
4. просторово-двомірне відчуття

4. Пасивний тонус м’язів може мінятись наступним чином:
1.знижується при пірамідному пошкодженні
2. підвищується при пошкодженні внутрішньої капсули
3. не змінюється при ураженні переднього рогу
4. підвищується при ураженні бокових стовпів

4. Методика дослідження суглобово-м’язового відчуття проводиться:
1. при закритих очах пацієнта
2. методом тиску на суглоби
3. методом пасивних рухів у суглобах
4. методом активного напруження м’язів

4. Глибокі рефлекси підвищуються:
1. при периферичному паралічі
2. при центральному паралічі
3. при ураженні переднього рогу
4. при пошкодженні пірамідного шляху

4. Патологічні стопні рефлекси:
1. виникають при ураженні шляхів Голя
2. виникають при ураженні пірамідного шляху
3. є свідченням ураження тім’яної частки
4. є свідченням пошкодження кортико-спинального шляху

4. Патологічні стопні рефлекси:
1. виникають при ураженні бокового стовпа
2. виникають при ураженні пірамідного шляху
3. є складовою центрального паралічу
4. є нормальними у немовлят

4. До поверхневих видів чутливості відносяться:
1.суглобово-м’язове відчуття
2. стереогноз
3. відчуття ваги та тиску
4. просторово-двомірне відчуття

4. Пасивний тонус м’язів може мінятись наступним чином:
1.знижується при пірамідному пошкодженні
2. підвищується при пошкодженні тім’яної частки
3. не змінюється при ураженні переднього рогу
4. підвищується при ураженні кортико-спинального шляху

4. Ураження зорового горба справа проявиться:
1. геміанестезією зліва
2. геміанестезією справа
3. гемі атаксією зліва
4. гемі атаксією справа, але геміанестезією зліва




Клінічна задача

Тема № 4 – 5 (паралічі)

5. У хворого 23 років виявлено зниження больової та температурної чутливості на лівій руці.
1. як називається такий тип розладу?
2. де розташоване вогнище ураження?
3. чи пошкоджено будь-який шлях?
4. на якому боці розташоване вогнище?
5. як перевіряється температурна чутливість?

5. У хворої 40 років спостерігаються періодичні короткочасні (до хвилини) посіпування м’язів лівої половини обличчя; свідомість збережена. Між нападами неврологічний стан не змінений.
1. про що можна думати?
2. як називається такий синдром?
3. де розташоване вогнище?
4. яка може бути його причина?

5. Опишіть синдром ураження мосту мозку справа
1. що вражається?
2. які шляхи можуть попасти у зону вогнища?
3. які ще утворення можуть постраждати?
4. які симптоми ми можемо спостерігати?

5. Опишіть синдром ураження переднього рогу на рівні С 5 – D1 справа
1. яка функція переднього рогу?
2. які шляхи закінчуються тут?
3. які шляхи беруть початок тут?
4. які симптоми ми можемо спостерігати?
5. на якій стороні будуть розлади?

5. Опишіть синдром ураження кінського хвосту (L 2 – S 5) :
1. яка функція корінців кінського хвосту?
2. які шляхи пошкоджено?
3. чи будуть ознаки розладів чутливості?
4. які симптоми ми можемо спостерігати?
5. який буде тип рухових розладів?

5. Опишіть синдром ураження променистого вінця зліва :
1. які шляхи проходять через вінець?
2. що з’єднує променистий вінець?
3. чи будуть ознаки розладів чутливості?
4. які симптоми ми можемо спостерігати?
5. який буде тип рухових розладів і де?

5. У хворого виявлено центральний парез зліва в нозі. Одночасно в правій нозі знижена поверхнева чутливість :
1. де може бути пошкодження?
2. які клінічні ознаки центрального геміпарезу?
3. чи будуть зміни рефлексів?
4. чи можуть з’явитись клонуси?
5. які шляхи чутливості постраждали?

5. У хворого 23 років виявлено зниження больової та температурної чутливості на лівій руці.
1. як називається такий тип розладу?
2. де розташоване вогнище ураження?
3. чи пошкоджено будь-який шлях?
4. на якому боці розташоване вогнище?
5. як перевіряється температурна чутливість?

5. Опишіть синдром ураження бокового стовпа спинного мозку на рівні С 5 справа.
1. які структури пошкоджені?
2. які будуть рухові розлади?
3. які будуть чутливі розлади?
4. як зміняться рефлекси?

5. Опишіть синдром ураження заднього рогу на рівні С 5 – D1 справа
1. яка функція заднього рогу?
2. які волокна проходять тут?
3. які волокна не проходять тут?
4. які симптоми ми можемо спостерігати?

5. Опишіть синдром ураження поперечника спинного мозку на рівні С 5 :
1. яка функція переднього рогу?
2. які шляхи пошкоджено?
3. чи будуть ознаки розладів чутливості?
4. які симптоми ми можемо спостерігати?
5. на якій стороні будуть розлади?

5. Опишіть синдром ураження передньої центральної звивини зліва :
1. яка функція звивини?
2. які шляхи пошкоджено?
3. чи будуть ознаки розладів чутливості?
4. які симптоми ми можемо спостерігати?
5. який буде тип рухових розладів і де?

5. У хворого виявлено центральний геміпарез зліва. Одночасно в лівих кінцівках знижені всі види чутливості :
1. де може бути пошкодження?
2. які клінічні ознаки центрального геміпарезу?
3. чи будуть зміни рефлексів?
4. чи можуть з’явитись клонуси?
5. які види чутливості постраждали?

5. У хворого виявлено центральний парез обох ніг. Одночасно в ногах знижена поверхнева чутливість :
1. де може бути пошкодження?
2. які клінічні ознаки центрального парезу?
3. чи будуть зміни рефлексів?
4. чи можуть з’явитись клонуси?
5. які шляхи чутливості постраждали?

Тема №6-7 (спинний мозок, сп-м нерви)

4. Ураження променевого нерву:
1. Який буде руховий дефект?
2. Де буде порушена чутливість?
3. Чи постраждає якийсь з рефлексів

4. Ураження ліктьового нерву:
1. Який буде руховий дефект?
2. Де буде порушена чутливість?
3. Чи постраждає якийсь з рефлексів?

4. Ураження серединного нерву:
1. Який буде руховий дефект?
2. Де буде порушена чутливість?
3. Чи постраждає якийсь з рефлексів?

4. Ураження променевого нерву:
1. Який буде руховий дефект?
2. Де буде порушена чутливість?
3. Чи постраждає якийсь з рефлексів?

4. Ураження плечового сплетення («верхній параліч» Ерба – Дюшена):
1. Який буде руховий дефект?
2. Де буде порушена чутливість?
3. Чи постраждає якийсь з рефлексів?
4. Чи може виникати синдром Горнера?
5. який рівень утворення плечового сплетення

4. Ураження плечового сплетення («нижній параліч» Дежерін-Клюмпке):
1. Який буде руховий дефект?
2. Де буде порушена чутливість?
3. Чи постраждає якийсь з рефлексів?
4. Чи зміниться тонус м’язів?
5. Опишіть синдром Горнера.

4. Ураження плечового сплетення (повне):
1. Який буде руховий дефект?
2. Де буде порушена чутливість?
3. Чи постраждає якийсь з рефлексів?
4. Чи буде атрофія м’язів?

4. Ураження міжреберних нервів Т7 – Т10 справа:
1. Який буде руховий дефект?
2. Де буде порушена чутливість?
3. Чи постраждає якийсь з рефлексів?
4. Який малюнок болі може спостерігатись?

4. Ураження поперекового сплетення зліва:
1. Який буде руховий дефект?
2. Де буде порушена чутливість?
3. Чи постраждає якийсь з рефлексів?
4. Які симптоми натягу можуть бути позитивні?

4. Ураження крижового сплетення справа:
1. Який буде руховий дефект?
2. Де буде порушена чутливість?
3. Чи постраждає якийсь з рефлексів?
4. Чи буде змінена хода хворого?
5. Що таке «симптоми натягу»?

4. Ураження сідничного нерву справа:
1. Який буде руховий дефект?
2. Де буде порушена чутливість?
3. Чи постраждає якийсь з рефлексів?
4. Чи постраждає хода хворого?
5. Чи будуть позитивні симптоми натягу

4. Ураження стегнового нерву зліва:
1. Який буде руховий дефект?
2. Де буде порушена чутливість?
3. Чи постраждає якийсь з рефлексів?
4. В яких обставинах зміниться хода хворого?
5. Чи будуть позитивні симптоми натягу?

4. Ураження малогомілкових нервів з обох сторін:
1. Який буде руховий дефект?
2. Де буде порушена чутливість?
3. Чи постраждає якийсь з рефлексів?
4. Чи зміниться хода хворого?
5. Перерахуйте симптоми натягу

Тема 8-9 (екстрапірамідна система, млзочок)

5. У хворого 62 років без видимої причини з'явилася скутість у м'язах, уповільнення рухів, тремтіння рук, що поступово протягом декількох місяців підсилювалися. Об'єктивно: згорблена поза, гипомімія, голос тихий, монотонний, відсутність співдружніх рухів рук при ході, пластична гіпертонія м'язів у всіх кінцівках, тремор кистей у стані спокою.
1. Яку назву має наведений сидром?
2. Дефіцит якого медіатора спричиняє подібну картину?
3. Як називається обмеження рухів при даній патології?
4. Що таке пропульсіо?

5. У хворої з'явилися приступи посмикувань правої стопи, що поширювалися на всю ногу і тривали протягом декількох хвилин. Свідомість не втрачала. При огляді: парез правої стопи після приступу, глибокі рефлекси на правій нозі підвищені, симптом Бабінського праворуч.
1. Як називається цей синдром?
2. При ураженні якої структури нервової системи він виникає?
3. Визначте сторону ураження.
4. Як клінічно проявляється подразнення периферичного мотонейрону?

5. Хвора 30 років, скаржиться на слабкість у ногах, хиткість при ходьбі, загальну слабкість. Хворіє протягом 5 років, коли вперше після пологів з'явилася слабкість у ногах. Перебіг захворювання ремітуючий. Об'єктивно: горизонтальний ністагм. Скандована мова. Центральний нижній парапарез.
1. Які структури нервової системи постраждали?
2. Опишіть прояви центрального парезу.
3. Наведіть приклади відомих вам патологічних рефлексів.
4. Яким неврологічним терміном позначають хиткість при ході?

5. Хворий ходить мілкими кроками, тулуб нахилиний вперед, руки і ноги півзігнуті, обличчя маскоподібне. Мова монотонна, тиха, затухаюча. Спостерігається стереотипний тремор пальців рук типу "рахування грошей". Мя'зовий тонус системно підвищений, спостерігається симптом "зубчатого колеса".
1. Про ураження якої структури головного мозку можна думати?
2.Яку назву має описаний синдром?
3.Про що свідчить симптом „зубчастого колеса”?
4.Як змінюються глибокі рефлекси при даній патології?

5. У хворого виявляється скандована мова, горизонтальний ністагм, хитка хода, нестійкість в позі Ромберга. Спостерігається промахування і інтенційне тремтіння при виконанні координаторних проб, двобічний адіадохокінез, мегалографія. Гіпотонія м'язів кінцівок. Парезів немає, чутливість збережена.
1. Ураження яких структур головного мозку викликає подібну симптоматику?
2. Що таке адіадохокінез?
3. Чим пояснюється скандована мова?
4. Назвіть координаторні проби для верхніх кінцівок.

5. У хворого спостерігаються швидкі, аритмічні, мимовільні рухи кінцівок і тулуба. Він кривляється, причмокує, часто висовує язика. М'язовий тонус знижений.
1. Яку назву має наведений синдром?
2. При ураженні якої структури головного мозку виникає подібна симптоматика?
3. Як змінюється поверхнева чутливість при даній патології?
4. Як змінюється сила м’язів при даній патології?

5. У хворого 35 років виявлені інтенційний тремор, скандована мова, горизонтальний ністагм.
1. Назвіть для ураження якої структури нервової системи характерна подібна тріада?
2. Яку зміну м’язового тонусу можна очікувати?
3. Як проявляється інтенцій ний тремор.
4. Опишіпть координаторні проби для нижніх кінцівок.

5. У хворого спостерігається підвищення м’язового тонусу за пластичним типом, мілкий тремор у спокої, гіперсалівація, шаркаюча хода:
1. Як називається цей синдром?
2. При ураженні якої структури виникає подібна клініка розладів?
3. Які можливі біохімічні пояснення цього стану?
4. Поясніть причину гіперсалівації при цьому стані

5. У хворого відмічається відсутність рухів правої руки, він не відчуває дотик, укол в руку. Рефлекси на правій руці не викликаються, м’язовий тонус знижений.
1. Де локалізоване вогнище ураження?
2. Які діагностичні методи застосовуються для визначення прогнозу?
3. Перерахуйте фізіологічні рефлекси, що викликаються на руці.
4. Чи будуть виникати рефлекси орального автоматизму при даній патології?

5. У хворого постійно, по краплях витікає сеча, відсутня чутливість на ногах і в ділянці промежини, відсутні рухи в ногах, не викликаються рефлекси.
1. Вкажіть місце локалізації патологічного процесу.
2. Як змінюється м’язовий тонус при даній патології?
3. Який тип ураження ми спостерігаємо? (поліневритичний, сегментарний, провідниковий, дисоційований).
4. Чи будуть спостерігатися атактичні розлади в ногах?

5. У хворого періодично виникають клонічні судоми в лівій кисті, що поступово охоплюють всю руку, потім половину обличчя та унілатеральну ногу. Свідомості хворий не втрачає.
1. Як називається цей синдром.
2. Про ураження якої структури може йти мова.
3. Які можливі зміни рефлексів та м’язового тонусу у відповідних кінцівках.
4. Чи будуть спостерігатись атактичні розлади у даного хворого?

5. У хворого спостерігаються мимовільні повільні червоподібні рухи в пальцях рук та ніг у вигляді згинання та розгинання пальців.
1. Яку назву має цей синдром?
2. Про ураження якої структури головного мозку він може свідчити?
3. Чи змінюються рефлекси при цій патології?
4. чи можна очікувати прояви спастичного парезу при цій патології?

5. У хворого обмежені активні рухи у кистях, пасивні рухи – вільні. Протиставлення великих пальців кистей неможливе. Сила згиначів та розгиначів кистей та стіп послаблена. Стопи звисають. Атрофії м’язів гомілок та стоп. Сухожилкові рефлекси на руках та колінні знижені, ахілові – відсутні. Гіпестезія кистей та стоп.
1. Яку назву має цей синдром?
2. Вкажіть місце локалізації процесу.
3. Як перевіряється м’язева сила та тонус м’язів?
4. Що таке реакція переродження?

5. Хворий 56 років скаржиться на оніміння та повзання комах по передньо-зовнішній поверхні стегон. Ці скарги посилюються при ході та стоянні. Останнім часом додався біль в цих же зонах.
1. Ураження яких нервів може призвести до такої симптоматики?
2. З якого сплетення ідуть ці нерви?
3. Чи буде змінюватися якийсь із рефлексів?
4. Чи будуть ознаки периферичного паралічу?

Тема 10-11 (ЧМН)

5. Мова хворого глуха, неясна, з гнусавим відтінком. Приймає тільки кашоподібну їжу, оскільки рідка їжа викликає кашель та поперхування. Рухи язика різко обмежені, відмічаються фібрилярні посмикування та атрофії його м’язів. М’яке піднебіння нерухоме. Глотковий та піднебінний рефлекси не викликаються.
а. Як називається описаний синдром?
б. Які структури нервової системи уражені?
в. Описати дуги рефлексів з м’якого піднебіння та глоткового.

5. У хворого бітемпоральна гетеронімна геміанопсія.
а. Де локалізується вогнище ураження ?
б. Як досліджуються поля зору?
в. Перерахувати, які існують види геміанопсій.

5. У хворого виявлені застійні диски зорових нервів на очному дні:
а. Як досліджується очне дно?
б. Які ще бувають зміни диска зорового нерва при захворюваннях нервової системи?
в. Для яких захворювань нервової системи характерні такі зміни?

5. У хворого виявлена аносмія. Слизова оболонка носа не уражена.
а. Які структури нервової системи уражені?
б. Як досліджується нюх?
в. Коли виникають нюхові галюцинації?

5. Справа у хворого птоз верхньої повіки, мідріаз, розбіжна косоокість, відсутня реакція зіниць та рухів очними яблукам догори, донизу та до середини. Інші функції нервової системи не порушені.
а. Як досліджуються зіничні рефлекси?
б. Де знаходиться вогнище ураження?
в. Де нерв виходить з мозку та з порожнини черепа?

5. У хворого справа периферичний парез мімічних м’язів, шум у вусі, зниження слуху на це вухо, біль та гіперестезія цієї ж половини обличчя, промахування при пальце-носовій пробі, дисметрія при пятково-коллінній пробі, під час ходи у хворого відмічається тенденція до падіння в право, горизонтальний ністагм.
а. Які нерви уражені?
б. Де локалізується вогнище ураження?
в. Як досліджується гострота слуху?

5. У хворого відмічається параліч всіх мімічних м’язів справа: різко опущений кут рота, згладжена носо-губна складка, рот перекошений вліво, розширена очна щілина, не закривається око, симптом Белла, губи щільно не змикаються , рідка їжа витікає через ротову щілину, а тверда западає між щокою та десною. Сльозотеча із правого ока. Слух спотворений справа. Втрата смаку на передній 2/3 правої половини язика.
а. Встановити місце ураження нерва.
б. Які рефлекси при цьому змінюються і як?
в. Як досліджується смак?

5. У хворого праве очне яблуко відведено на зовні, відсутні його рухи догори, донизу, всередину. Верхня повіка не піднімається, права зіниця розширена, не реагує на світло. Зліва відмічається геміпарез з підвищеним тонусом м’язів, патологічними рефлексами, підвищенням сухожилкових рефлексів.
а. Як називається описаний синдром?
б. При ураженні яких нервових структур він виникає?
в. Як називається розширення зіниці?

5. У хворого біль в правій половині обличчя, болючість в надбрівній дузі, в супраорбітальній, інфраорбітальній та ментальній точках, герпетичний висип в ділянці шкіри лоба, скулової дуги, підборіддя справа.
а. Що у хворого уражено?
б. Які рефлекси змінюються?
в. Як досліджується поверхнева чутливість?

5. У хворого лівобічна геміплегія з підвищеними м’язовим тонусом та сухожилковими рефлексами, наявність патологічних стопних рефлексів, справа відмічається посмикування повік, неможливість припідняти брову, відставання кута рота при ошкірюванні зубів.
а. Як називається даний синдром?
б. Де локалізується вогнище ураження?
в. Які є рефлекси на обличчі?

5. У хворого відмічається відхилення язика вліво, атрофія та фібрилярні посмикування м’язів лівої половини язика, правобічний геміпарез з підвищенням тонусу м’язів, гіперрефлексією глибоких рефлексів, наявністю патологічних рефлексів.
а. Де знаходиться вогнище ураження?
б. Які структури нервової системи уражені?
в. Що таке фібриляції та на що вони вказують?

5. У хворого лівобічний центральний геміпарез, зміщення рота вправо, нерухомість його лівого кута при вишкірюванні зубів, повіка зліва змикається повністю.
а. При якому паралічі виникає подібна симптоматика?
б. Які шляхи при цьому уражені?
в. Де може локалізуватись вогнище ураження?

5. У хворого голова звисає на груди, повороти її в сторони не можливі. Плечі опущені, хворий не може пожимати плечима і піднімати руки вище горизонтальної лінії. Крилоподібні лопатки. Є атрофія грудно-ключичного-соскоподібного та трапецевидного м’язів.
а. Де локалізується вогнище ураження?
б. Чи мають змінюватись рефлекси та чутливість?
в. Який параліч має місце?

Тема 12-13 (кора, свідомість)

5.У хворого, 52 років, що страждає на гіпертонічну хворобу, раптово виник розлад мови: хворий перестав розуміти мову навколишніх, не виконував словесних завдань, не розумів жести. Мова стала незвязною, беззмістовного характеру, у вигляді набору слів, не звязних за по смислу (аграматизм). У деяких словах переставлялись букви та склади (парафазія). Пробу Фуа ( з трьома папірцями) не виконав.
1.Визначте клінічний синдром.
2. Вкажіть локалізацію патологічного процесу.

5.Хворий К., 53 років, поступив в клініку на другий день захворювання, коли зявились розлади мови та рухів у правих кінцівках. При огляді хворий не розмовляє, не зміг назвати прізвище, ім’я та по батькові, на питання відповідав жестами, був засмучений, що не може відповісти. Звернену мову розумів, правильно виконував навіть складні мовні інструкції. Відмічались також правобічна центральна геміплегія та центральний парез VII та XII ЧМН праворуч.
1.Які у хворого виникнули неврологічні порушення?
2.Вкажіть локалізацію патологічного процесу.

5.У хворої, 62 років, що страждає атеросклерозом судин головного мозку, з’явились розлади ціленаправлених дій. Хвора не може взутися, вдягнутися, причесатися, не може виконати елементарних жестів, не може виконати дій за взірцем, хоча рухи в кінцівках збережені, чутливість не порушена.
1.Визначити, які у хворої виникнули неврологічні порушення.
2.Вкажіть локалізацію патологічного процесу.

5.Хворий М., 18 років, переніс гостре отруєння сірководнем, після якого виявились розлади зору. Хворий перестав впізнавати знайомі йому предмети, не розрізняв знайомих та родичів, не впізнавав знайомі вулиці, будинки, не міг читати, так як не впізнавав букви та цифри. Однак під час ходи хворий не натикався на предмети, реакція зіниць на світло була збережена.
1.Визначити, які у хворого виникнули неврологічні порушення
2. Визначити локалізацію патологічного процесу.

5.Чоловік 70 років госпитализований зі скаргами на двоїння в очах при погляді прямо, у праву сторону, слабість у правих кінцівках. З анамнезу відомо, що він страждає на миготливу аритмію. Птоз лівого ока, правобічний геміпарез .
1.Який клінічний синдром розвився в хворого ?
2. Вкажіть локалізацію патологічного вогнища.
3. Опишіть зміну сухожилкових рефлексів.

5.У хворої з'явилися приступи посмикувань правої стопи, що поширювалися на всю ногу і тривали протягом декількох хвилин. Свідомість не втрачала. При огляді: парез правої стопи після приступу, глибокі рефлекси на правій нозі підвищені, симптом Бабінського праворуч.
1.Вкажіть тип приступу.
2.Де розташоване вогнище?
3.Яка можлива його причина?

5.Хворий К., 19 років, протягом 2 місяців скаржився на головний біль. Кілька днів назад раптово з'явилися тонічні судоми в пальцях правої стопи, що поширилися на гомілку, стегно, праву руку, змінилися на клонічні. Свідомість не втрачав. Приступ тривав 3 хвилини. Об'єктивно: парез правої стопи і пальців після приступу. Позитивний симптом Бабинского праворуч.
1.Як називаються приступи судом, описані в анамнезі?
2.Де розташоване вогнище?
3.Яка можлива його причина?

Судомні напади у хворого починаються з насильних поворотів голови i очей, потім генералізуються.
1.Вкажіть локалізацію патологічного вогнища.
2.Яка можлива його причина?
3.Перерахуйте ділянки мозку.

5. У хворого періодично виникають клонічні судоми в лівій кисті, що поступово охоплюють всю руку, потім половину обличчя та унілатеральну ногу. Свідомості хворий не втрачає.
1.Як називається цей синдром.
2.Про ураження якої структури іде мова.
Які можливі зміни рефлексів та мязового тонусу у відповідних кінцівках

5.У хворої 40 років спостерігаються періодичні короткочасні(до хвилини) посіпування мязів лівої половини обличчя; свідомість збережена. Між нападами неврологічний стан не змінений.
1.як називається синдром?
2.де розташоване вогнище?
3.Яка може бути його причина?

5. Хворий з нормальною гостротою зору не впізнає предметів i їх зображень.
1.Як називається така патологія?
2.Вкажіть локалізацію патологічного вогнища.
3.Як досліджується гострота зору.
4.Які існують види геміанопсій.

5.У хворої зявилися приступи посмикувань правої стопи, що поширювалися на всю ногу і тривали протягом декількох хвилин. Свідомість не втрачала. При огляді: парез правої стопи після приступу, глибокі рефлекси на правій нозі підвищені, симптом Бабінського праворуч.
1.Як називається цей синдром?
2.При ураженні якої структури нервової системи він виникає?
3.Визначте сторону ураження.
4.Як клінічно проявляється подразнення периферичного мотонейрону?

5.При обстеженні у хворого виявлено враження зорового горба праворуч.
1.Які клінічні ознаки можливо виявити?
2.Чи будуть зміни рефлексів?
3.Які шляхи будуть вражені?
4.Опишіть розлади зору.

5.Опишіть синдром ураження передньої центральної звивини зліва.
1.Яка функція звивини?
2.Які шляхи пошкоджено?
3.Чи будуть ознаки розладів чутливості?
4.які симптоми ми можемо спостерігати?

Тема 14-15 (вегетатика, ліквор)

5. Аналіз цереброспінальної рідини хворого А. – колір – жовта, прозорість - мутна, початковий тиск – 280 мм вод. ст., кінцевий тиск – 150 мм вод. ст.(після забору 10 мл ліквору), проба Квеккенштеда дала підйом с 280 до 660 мм вод. ст., проба Стуккея – с 280 до 550 мм вод. ст., білок – 0,66%, цукор – 3 ммоль/л, цитоз – 1340 в 1 мм3, переважно нейтрофіли, бактеріологічне дослідження –виявлений менингококк, «павутинка» не випала.
1. Дайте оцінку аналізу ліквору.
2. На підставі виявленої патології обґрунтуйте можливий синдромальний діагноз.

5. Ліквор отримали під трохи підвищеним тиском у кількості 3 мл, колір - ксантохромний, прозорість - опалісцуючий, домішків крові нема, білок - 0,99 (, реакція Панді - +++, реакція Нонне-Апельта - +++, цитоз - 35 в 1 куб. мм, мікроскопія мазка - еритроцити у незначній кількості.
1. Дайте оцінку аналізу ліквору.
2. На підставі виявленої патології обґрунтуйте можливий синдромальний діагноз.

5. Ліквор отримали під підвищеним тиском у кількості 10 мл, колір - жовто-зелений, прозорість - мутний, домішків крові нема, білок - 3,3 (, реакція Панді - ++++, реакція Нонне-Апельта - ++++, цитоз - 13866 в 1 куб. мм, мікроскопія мазка - нейтрофіли.
1. Дайте оцінку аналізу ліквору.
2. На підставі виявленої патології обґрунтуйте можливий синдромальний діагноз.

5. Початковий лікварний тиск – 320 мм вод. ст.. Проба Квеккенштеда – 130 мм вод. ст., проба Стуккея – 490 мм вод. ст. Кінцевий тиск(після забору 8 мл ліквору) – 150 мм вод. ст. Прозорість рідини –мутна, вміст білка 1,2%, плеоцитоз – 1400 клітин в одному мм3, переважно нейтрофіли. Цукор – 2,8 ммоль/л.
1. Оцінити тиск ліквору та прохідність субарахноідальних просторів.
2. Охарактеризуйте зміни ліквору. Для яких процесів вони характерні.

5. Початковий лікворний тиск – 140 мм вод. ст.. Проба Квеккенштеда – підйому не дає, проба Стуккея – 260 мм вод. ст. Кінцевий тиск(після забору 2,5 мл ліквору) – 100 мм вод. ст. Колір рідини –жовтий (ксантохромний), вміст білка 1,4%, цукор – 3,2 ммол/л, клітинний склад – 3 лімфоцити в одному мм3.
1. Як називається співвідношення білку та клітинного складу?
2. Оцініть тиск ліквору та прохідність субарахноідальних просторів.
3. Де можна приблизно локалізувати патологічний процес? Який його вірогідний характер?

5. Хвора скаржиться на головний біль при посиленні якого виникають нудота та блювота, при обстеженні виявлені болючість при натисканні на точки трійчастого нерва та на очні яблука, брадикардія. Назвіть синдром:
1.Дайте назву синдрому.
2.Яка можлива його причина?
3.Як називається співвідношення білку та клітинного складу?

5. У хворого 24 років через 3 дні після перенесеного грипу виник різкий головний біль, нудота, запаморочення. Об'єктивно: t 37,80С, світлобоязнь, гиперакузия, загальна гиперестезия, позитивні симптоми Кернига, Брудзинского, левосторонный центральний геміпарез і лівостороння гемигипестезия. У крові: лейк. – 9,1*109/л, ШОЕ – 14 мм/ч. Спинномозкова рідина: прозора, білок – 0,044%, цитоз – 545/3 (лімфоцити – 82%, нейтрофилы – 18%), свіжі еритроцити в поле зору.
1.Дайте назву синдрому.
2.Яка можлива його причина?

5. У хворого гостро виникли озноб, головний біль, блювота, температура тіла піднявся до 38,5C. Увечері з'явилися ригідність м'язів потилиці, симптом Кернига. На слизуватих губ і носа – герпетичні пухирці. Осередкової неврологічної симптоматики не виявлено. Яке захворювання запідозрите?
1.Дайте назву синдрому.
2.Яка можлива його причина?
3.Як називається співвідношення білку та клітинного складу?

5.У хлопчика 12 років раптово почався сильний головний біль, до вечора піднявся температура тіла до 39С, була блювота. Об'єктивно: положення в ліжку з закинутою головою і приведеними до живота ногами. Загальна гиперестезия. Позитивні симптоми Брудзинского і Кернига. Осередкова неврологічна симптоматика відсутня. У лікворі - нейтрофильный плеоцитоз.
1.Дайте назву синдрому.
2.Яка можлива його причина?
3.Як називається співвідношення білку та клітинного складу?

5. Хворий 20 років, надійшов у клініку зі скаргами на сильний головний біль, двоїння в очах. Тиждень тому назад з'явилася загальна слабість, підвищення температури тіла, головний біль, дратівливість. В останні два дні головний біль різко підсилився, хворий став млявий, сонливим, початок двоїтися в очах. Об'єктивно: температура тіла 38,1 град., у контакт вступає знехотя, болісно реагує на подразники. Птоз лівого століття, що розходиться косоокість, анізокорія S>D. Виражений менингеальний синдром. При люмбальной пункції ліквор випливав під тиском 300 мм. вод.ст., прозорий, з легкою опалесценцією, через добу випала фібринозна плівка, білок 1,4 г/л, лімфоцити 600/3 у мм3, цукор 0,3 ммоль/л.
1.Дайте назву синдрому.
2.Яка можлива його причина?
3.Перерахуйте патологічні рефлекси орального автоматизму.

5. З району був доставлений хворий. В аналізі спинно-мозкової рідини: лімфоцитарний плеоцитоз, білок - 0,49\%; цукор - 1,2 ммоль/л.
1.Дайте назву синдрому.
2.Яка можлива його причина?
3.Перерахуйте ознаки центрального паралічу.

5. Дитина 2 років гостро занедужала: t - 39,6C; психомоторне порушення, плаче від головного болю. На тулубі геморагічна "зірчаста" сип, виявлені менингеальні ознаки. Клінічний діагноз?
1.Дайте назву синдрому.
2.Яка можлива його причина?
3.Перерахуйте менінгеальні синдроми.

5. При обстеженні у хворого виявлено враження зорового горба праворуч.
1.Які клінічні ознаки можливо виявити?
2.Чи будуть зміни рефлексів?
3.Які шляхи будуть вражені?
4.Опишіть розлади зору.

5.Опишіть синдром ураження передньої центральної звивини зліва.
1.Яка функція звивини?
2.Які шляхи пошкоджено?
3.Чи будуть ознаки розладів чутливості?
4.Які симптоми ми можемо спостерігати?


Приложенные файлы

  • doc 11392747
    Размер файла: 463 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий