Сенкан корото


Сенкан (інша назва – синквейн, від англ. cinquain) виник у США на початку ХХ століття. Американська поетеса Аделаїда Крепсі (Adelaide Crapsey, 1878–1914), палка пошановувачка східної культури, першою створила сенкан. Вона народилася і жила у Нью-Йорку, навчалася в коледжі у Рочестері, викладала поетику, вивчала основи римування та розвиток поетичного слова у Європі. Після знайомства з книгою «Сто віршів стародавньої Японії» у перекладі В. Н. Портера відкрила для себе світ японського хайку. Саме ці твори дали можливість Аделаїді Крепсі створити свій поетичний оригінальний стиль – станс, який мав 22 склади і складався приблизно з 5 рядків. Це був унікальний для тогочасної літератури жанр – новітній американський «хайку». Після виходу збірника «Поезія» («Verse») станси Аделаїди Крепсі – п’ятирядкові строфи з закінченою думкою – стали надзвичайно популярними в Америці та всьому світі. Крепсі вважають основоположницею жанру сенкану. Ось деякі з творів поетеси у перекладі Оксани Лущевської:
Здивування
Я знаю
Не мої ці руки
Все ж віриться так, що
Жінка подібна до мене мала руки
Мов ці.
Виклик долі
Наче
зі срібла сукню
Я вдягну, о Доле, в імлу цю
Піду серпанково-сяйна, убрана
мов місяць.
Сніг
Глянь-но…
З чорніючих гір
Ллється донизу світло, як подих
Зимних зим… глянь-но і вчуй
Сніги ці!
Поглинуті
І плине
все день за днем
поволі, і рине все рік
за роком… і дні собі за роками
сплинуть?
Жанр сенкану в літературі – це мала віршована форма для фіксації емоційних оцінок та опису миттєвих вражень, відчуттів, асоціацій; невеликий за обсягом літературний твір, що характеризує тему чи предмет і складається з п’яти рядків та укладається за певним планом.
Згідно з правилами віршування, традиційний сенкан складається з п’яти рядків, у кожному з яких повинна бути певна кількість складів (загалом 22): 2-4-6-8-2 (в хайку – 17, у танка – 31). У зворотному сенкані (Reverse cinquain) – зворотна послідовністю віршів: 2-8-6-4-2. Дзеркальний (Mirror cinquain) сенкан – це дві п’ятирядкові строфи, де перша – традиційний, а друга – зворотний сенкан. Сенкан-метелик (Butterfly cinquain) – дев’ять рядків зі складовою структурою 2-4-6-8-2-8-6-4-2. Корона сенканів (Crown cinquain) – 5 традиційних сенканів, що утворюють вірш. Гірлянда сенканів (Garland cinquain) – аналог вінка сонетів, корона сенканів, до якої додано шостий, у якому перший рядок узято з першого сенкану, другий – з другого і т. д. Спрощена, дидактична форма сенкану розвинулась у шкільній практиці США, а з кінця 90-х років ХХ століття з’явилася і на пострадянському педагогічному просторі. Сенкан у дидактиці – це: ефективний метод розвитку образності мовлення, який дозволяє швидко отримати результат; метод оцінювання понятійного і словникового запасу; прийом технології критичного мислення на етапі рефлексії; метод інтегральної освітньої технології; інструмент для синтезу й узагальнення інформації.
Спрощена, дидактична форма сенкану розвинулась у шкільній практиці США, а з кінця 90-х років ХХ століття з’явилася і на пострадянському педагогічному просторі. Сенкан у дидактиці – це: ефективний метод розвитку образності мовлення, який дозволяє швидко отримати результат; метод оцінювання понятійного і словникового запасу; прийом технології критичного мислення на етапі рефлексії; метод інтегральної освітньої технології; інструмент для синтезу й узагальнення інформації.
Сенкан використовують у своїй практиці викладачі різних дисциплін, адже це надзвичайно цікавий методичний прийом, який дозволяє активізувати творчу діяльність учнів і студентів з різним рівнем знань. Робота над сенканом дозволяє гармонійно поєднувати елементи інформаційної, діяльнісної та особистісно орієнтованої освітніх систем. Це поєднання разом з умінням створювати сенкан виявляє рівень розуміння теми, знання матеріалу, вміння виділяти головне та застосовувати отримані знання для вирішення нового завдання.
Дидактичний сенкан укладається не за складовою залежністю, а згідно зі змістовими і синтаксичними вимогами до кожного рядка. Такий твір – це п’ятирядковий неримований вірш, що складається з одинадцяти слів. Дидактичний сенкан створюють за такою схемою:
Перший рядок – тема, один іменник (зрідка іменникове словосполучення) чи займенник, який позначає об’єкт роздумів.
Другий рядок – два прикметники або дієприкметники, що описують і характеризують тему.
Третій – три дієслова про характерні дії об’єкта.
Четвертий рядок – фраза, як правило, з чотирьох слів, що свідчить про авторське ставлення, особисте враження, розуміння теми (іноді вдалим є використання цитати з тексту, прислів’я).
П’ятий рядок – це одне слово-резюме (зазвичай іменник), оціночний контекстуальний синонім до першого рядка, що являє собою підсумок і висловлює сутність об’єкта.
Прийменники, сполучники, частки можна використовувати додатково.
Старий
Справжній, сильний.
Жив, вірив, боровся.
Можна знищити, перемогти – ні!
Тріумфатор.
(«Образ Сантьяго за повістю Е. Хемінгуея “Старий і море”»).
Різновидом дидактичного сенкану є діамант (подвійний сенкан).
Цей прийом варто використовувати для характеристики чи порівняння двох протилежних понять. У творі може бути одна рима, дві чи три, але неримованих рядків не повинно бути. Діамант (Diamond) – це вірш із семи рядків, перший і останній з яких – протилежні поняття. Складають його за такою схемою:
1. Перший герой – один іменник.
2. Опис першого героя – два прикметники.
3. Дії першого героя – три дієслова (або прислівники, дієприслівники).
4. Фраза з чотирьох слів, що пов’язує двох героїв сенкану, пояснює їх взаємини.
5. Дії другого героя – три дієслова (або прислівники, дієприслівники).
6. Опис другого героя – два прикметники.
7. Другий герой сенкану – один іменник (антипод першому героєві або його метаморфоза).

Приложенные файлы

  • docx 13165486
    Размер файла: 19 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий