НАЛОГОВАЯ СИСТЕМА 2013

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ
імені МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО







ПОДАТКОВА СИСТЕМА



КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів Інституту обліку і фінансів
денної та заочної форм навчання
НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ «ФІНАНСИ І КРЕДИТ»
СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ «ФІНАНСИ», «БАНКІВСЬКА СПРАВА»















Донецьк – 2013 р.
ЗМІСТ
13 TOC \o "1-2" \h \z \u 1413 LINK \l "_Toc347406022" 14ТЕМА 1. СУТНІСТЬ І КЛАСИФІКАЦІЯ ПОДАТКІВ 13 PAGEREF _Toc347406022 \h 1451515
13 LINK \l "_Toc347406023" 141. Виникнення та історичний розвиток оподаткування 13 PAGEREF _Toc347406023 \h 1451515
13 LINK \l "_Toc347406024" 142. Поняття податку, його роль в економіці Україні 13 PAGEREF _Toc347406024 \h 1481515
13 LINK \l "_Toc347406025" 143. Основні елементи податку 13 PAGEREF _Toc347406025 \h 14111515
13 LINK \l "_Toc347406026" 144. Класифікація податків 13 PAGEREF _Toc347406026 \h 14131515
13 LINK \l "_Toc347406027" 14ТЕМА 2. ПОДАТКОВА СИСТЕМА ТА ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ 13 PAGEREF _Toc347406027 \h 14161515
13 LINK \l "_Toc347406028" 141. Поняття податкової системи 13 PAGEREF _Toc347406028 \h 14161515
13 LINK \l "_Toc347406029" 142. Характеристика органів управління податкової системи 13 PAGEREF _Toc347406029 \h 14181515
13 LINK \l "_Toc347406030" 143. Оцінка ефективності податкової системи 13 PAGEREF _Toc347406030 \h 14201515
13 LINK \l "_Toc347406031" 144. Податковий обов'язок 13 PAGEREF _Toc347406031 \h 14201515
13 LINK \l "_Toc347406032" 145. Податкова декларація (розрахунок) 13 PAGEREF _Toc347406032 \h 14211515
13 LINK \l "_Toc347406033" 146. Податковий контроль 13 PAGEREF _Toc347406033 \h 14221515
13 LINK \l "_Toc347406034" 14ТЕМА 3. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ 13 PAGEREF _Toc347406034 \h 14231515
13 LINK \l "_Toc347406035" 141. Економічна сутність та елементи ПДВ 13 PAGEREF _Toc347406035 \h 14231515
13 LINK \l "_Toc347406036" 142. Порядок та особливості реєстрації платників податків 13 PAGEREF _Toc347406036 \h 14261515
13 LINK \l "_Toc347406037" 143. Визначення операцій, що є об'єктом оподаткування 13 PAGEREF _Toc347406037 \h 14291515
13 LINK \l "_Toc347406038" 144. Порядок визначення суми ПДВ до сплати в бюджет 13 PAGEREF _Toc347406038 \h 14321515
13 LINK \l "_Toc347406039" 145. Податкова накладна 13 PAGEREF _Toc347406039 \h 14351515
13 LINK \l "_Toc347406040" 14ТЕМА 4. АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК 13 PAGEREF _Toc347406040 \h 14381515
13 LINK \l "_Toc347406041" 141 Платники акцизного податку 13 PAGEREF _Toc347406041 \h 14381515
13 LINK \l "_Toc347406042" 142. Обєкт, база та ставка акцизного податку 13 PAGEREF _Toc347406042 \h 14391515
13 LINK \l "_Toc347406043" 143. Порядок нарахування та сплати акцизного податку 13 PAGEREF _Toc347406043 \h 14451515
13 LINK \l "_Toc347406044" 144. Особливості оподаткування алкогольних напоїв та тютюнових виробів 13 PAGEREF _Toc347406044 \h 14471515
13 LINK \l "_Toc347406045" 145. Маркування підакцизних товарів 13 PAGEREF _Toc347406045 \h 14491515
13 LINK \l "_Toc347406046" 14ТЕМА 5. МИТО 13 PAGEREF _Toc347406046 \h 14521515
13 LINK \l "_Toc347406047" 141. Мито: економічна сутність та види 13 PAGEREF _Toc347406047 \h 14521515
13 LINK \l "_Toc347406048" 142. Елементи мита 13 PAGEREF _Toc347406048 \h 14551515
13 LINK \l "_Toc347406049" 143. Види митних режимів 13 PAGEREF _Toc347406049 \h 14581515
13 LINK \l "_Toc347406050" 14ТЕМА 6. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА 13 PAGEREF _Toc347406050 \h 14601515
13 LINK \l "_Toc347406051" 141. Економічна сутність податку на прибуток. Елементи податку 13 PAGEREF _Toc347406051 \h 14601515
13 LINK \l "_Toc347406052" 142. Особливості визнання доходів 13 PAGEREF _Toc347406052 \h 14621515
13 LINK \l "_Toc347406053" 143. Особливості визнання витрат 13 PAGEREF _Toc347406053 \h 14661515
13 LINK \l "_Toc347406054" 144. Особливості розрахунку амортизації як елементу витрат 13 PAGEREF _Toc347406054 \h 14751515
13 LINK \l "_Toc347406055" 145. Перехідні положення для податку на прибуток 13 PAGEREF _Toc347406055 \h 14801515
13 LINK \l "_Toc347406056" 14ТЕМА 7. ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ 13 PAGEREF _Toc347406056 \h 14821515
13 LINK \l "_Toc347406057" 141. Платники податку, об'єкт і база оподаткування 13 PAGEREF _Toc347406057 \h 14821515
13 LINK \l "_Toc347406058" 142. Податкові соціальні пільги 13 PAGEREF _Toc347406058 \h 14971515
13 LINK \l "_Toc347406059" 143. Податкові ставки 13 PAGEREF _Toc347406059 \h 141021515
13 LINK \l "_Toc347406060" 144. Податкова знижка 13 PAGEREF _Toc347406060 \h 141051515
13 LINK \l "_Toc347406061" 145. Порядок нарахування, утримання та сплати податку 13 PAGEREF _Toc347406061 \h 141091515
13 LINK \l "_Toc347406062" 146. Оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та фізичних осіб, які провадить незалежну професійну діяльність 13 PAGEREF _Toc347406062 \h 141121515
13 LINK \l "_Toc347406063" 14ТЕМА 8. ЄДИНИЙ ВНЕСОК НА ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ (ЄСВ) 13 PAGEREF _Toc347406063 \h 141151515
13 LINK \l "_Toc347406064" 141 Сутність та законодавча база ЄСВ 13 PAGEREF _Toc347406064 \h 141151515
13 LINK \l "_Toc347406065" 142. Платники ЄСВ, порядок реєстрації платників ЄСВ 13 PAGEREF _Toc347406065 \h 141171515
13 LINK \l "_Toc347406066" 143. Права та обов'язки платника єдиного внеску 13 PAGEREF _Toc347406066 \h 141211515
13 LINK \l "_Toc347406067" 144. Порядок обчислення та сплати ЄСВ 13 PAGEREF _Toc347406067 \h 141231515
13 LINK \l "_Toc347406068" 14ТЕМА 9. СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ 13 PAGEREF _Toc347406068 \h 141321515
13 LINK \l "_Toc347406069" 141 Сутність спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, елементи єдиного податку 13 PAGEREF _Toc347406069 \h 141321515
13 LINK \l "_Toc347406070" 142. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку 13 PAGEREF _Toc347406070 \h 141411515
13 LINK \l "_Toc347406071" 143 Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку 13 PAGEREF _Toc347406071 \h 141421515
13 LINK \l "_Toc347406072" 14ТЕМА 10. ЗБІР ЗА ПЕРШУ РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ 13 PAGEREF _Toc347406072 \h 141441515
13 LINK \l "_Toc347406073" 141. Платники збору та об'єкти оподаткування 13 PAGEREF _Toc347406073 \h 141441515
13 LINK \l "_Toc347406074" 142. База оподаткування, ставки та порядок обчислення збору, пільги 13 PAGEREF _Toc347406074 \h 141461515
13 LINK \l "_Toc347406075" 143. Податковий період і порядок сплати збору 13 PAGEREF _Toc347406075 \h 141491515
13 LINK \l "_Toc347406076" 14ТЕМА 11. ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ 13 PAGEREF _Toc347406076 \h 141501515
13 LINK \l "_Toc347406077" 141. Платники податку, об'єкти оподаткування, база оподаткування 13 PAGEREF _Toc347406077 \h 141501515
13 LINK \l "_Toc347406078" 142. Пільги з плати за землю 13 PAGEREF _Toc347406078 \h 141531515
13 LINK \l "_Toc347406079" 143. Податкові ставки, розрахунок суми плати за землю за рік 13 PAGEREF _Toc347406079 \h 141551515
13 LINK \l "_Toc347406080" 144. Податковий період, порядок обчислення і сплати плати за землю 13 PAGEREF _Toc347406080 \h 141621515
13 LINK \l "_Toc347406081" 145. Порядок нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку 13 PAGEREF _Toc347406081 \h 141641515
13 LINK \l "_Toc347406082" 14ТЕМА 12. РЕНТНІ ПЛАТЕЖІ 13 PAGEREF _Toc347406082 \h 141651515
13 LINK \l "_Toc347406083" 141. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України 13 PAGEREF _Toc347406083 \h 141651515
13 LINK \l "_Toc347406084" 142. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні 13 PAGEREF _Toc347406084 \h 141671515
13 LINK \l "_Toc347406085" 143. Плата за користування надрами 13 PAGEREF _Toc347406085 \h 141701515
13 LINK \l "_Toc347406086" 144. Збір за користування радіочастотним ресурсом України 13 PAGEREF _Toc347406086 \h 141731515
13 LINK \l "_Toc347406087" 145. Збір за спеціальне використання води 13 PAGEREF _Toc347406087 \h 141741515
13 LINK \l "_Toc347406088" 146. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів 13 PAGEREF _Toc347406088 \h 141761515
13 LINK \l "_Toc347406089" 14ТЕМА 10. МІСЦЕВІ ПОДАТКИ І ЗБОРИ 13 PAGEREF _Toc347406089 \h 141781515
13 LINK \l "_Toc347406090" 141. Склад місцевих податків та зборів та порядок їх встановлення 13 PAGEREF _Toc347406090 \h 141781515
13 LINK \l "_Toc347406091" 142. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки 13 PAGEREF _Toc347406091 \h 141811515
13 LINK \l "_Toc347406092" 143. Збір за місця для паркування транспортних засобів 13 PAGEREF _Toc347406092 \h 141851515
4. 13 LINK \l "_Toc347406093" 14Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності 13 PAGEREF _Toc347406093 \h 141871515
13 LINK \l "_Toc347406094" 145. Туристичний збір 13 PAGEREF _Toc347406094 \h 141981515
15 ТЕМА 1. СУТНІСТЬ І КЛАСИФІКАЦІЯ ПОДАТКІВ

1. Виникнення та історичний розвиток оподаткування.
2. Поняття податку, його роль в економіці України.
3. Основні елементи податку.
4. Класифікація податків.

1. Виникнення та історичний розвиток оподаткування

Історія формування системи оподаткування в сучасному вигляді досить довга і носить суперечливий характер. В економічній літературі зустрічається безліч підходів до трактування етапів розвитку податків. Деякі учені вважають, що податки виникли одночасно із зародженням держави, «якому були потрібні кошти на утримання армії, судів, чиновників та інші потреби», з розшаруванням суспільства на класи, і появою товарного виробництва (Д. Г. Чернік Податки М: .. 1995 ). Тим не менш що з'явилися ще в давнину данини, податі, повинності є первинними податками і зборами, оскільки в своїй основі мають ту ж суть, що й сучасні: відчуження частини власності для підтримки державного апарату та реалізації інших завдань.
Найбільший інтерес викликає запропонована періодизація розвитку податкових платежів Е. Салігменом. Він виділяє сім етапів в історії розвитку податків, пояснюючи їх при цьому більшою мірою зі сторони психології, ніж з економіки:
1. Переважання ідеї дару.
2. Проведення паралелі між податком і проханням держави народу про підтримку.
3. Закріплення ідеї допомоги, що надається державі.
4. Поширення ідеї про жертву, принесеної народом в інтересах держави, при якій кожен громадянин відмовляється від чого-небудь у блага інтересах громадського порядку ".
5. Навіювання ідеї обов'язки, податок боргу платити.
6. Поява ідеї примусу з боку держави.
7. Виникнення ідеї «певної частки або окладу, встановлених урядом поза будь-якою залежністю від волі платника». (Кучерявенко Н. П. Податкове право, Харків:. Консум, 1997).
Правильність даного вчення можна простежити в ході дослідження історії розвитку податкових важелів Росії та Україні.
Прийнято вважати, що початком фінансового устрою Київської Русі є данини, що служили майже єдиним джерелом доходів князя і його дружини. Проте кожна нова потреба з розвитком державного апарату і веденням військових дій викликала нову повинність і подати. Государ розглядався не як глава держави, а як вотчинник і його доходи не відділялися від доходів, що служили для задоволення державних потреб. Все населення поділялося на групи: податкові стан (городяни, землероби) і вільні від податків (духовенство, князівські слуги і обілення, тобто звільнені від податків). Об'єктами оподаткування виступали земля, двір, будинок.
Земля при оподаткуванні ділилася на добру, середню і гіршу, податок залежав і від якості і від розміру наділу.
Розкладка податей проводилася так: розраховувалася сума, що падає на волость, яка згодом ділилася на села, далі двори і на окремі особи. У цей період виник термін «тягнути», який означав платити податки.
Наступний об'єкт оподаткування - двір або будинок,в Х столітті слов'янські племена ще жили в хатинах, землянках, а на існування житла вказував лише дим, тому данину платили з диму. Розмір її залежав і від виду діяльності господарів і худоби кількості від. Причому двори із землею називалися селянськими, а без - Бобильська. Двір платника податків називався тяглих або чорним, а особи звільненого від податків - білим, обіленням.
У Древній Русі будь-який податок вважався ганебним, оскільки данину платили тільки переможені народи як викуп від рабства. Варязькими князями данину не була потрібна, але «світу для» вони отримували від слов'ян дари, поклони.
Можна виділити кілька видів податків тих часів:
1. Дари.
2. Дань. При цьому існувало два способи збору данини: «приводом» привозилась самостійно платником на місце сплати м «полюддя» - князь і дружина самі відправлялися за даниною.
3. Оброк.
4. Ямський гроші - на Русі існували Ямська слобода, тобто землі звільнені від податків через які проїжджали гінці і посадові особи, а місцеве населення зобов'язане було їх утримувати шляхом сплати Ямський грошей.
5. Податі на утримання війська:
- Постійні: Стрілецький хліб і стрілецькі гроші (збір запасів і грошей для найманого війська), піщальние гроші (на придбання вогнепальних і військових запасів), полоняночние гроші (для викупу полонених);
- Надзвичайні: більшою мірою у вигляді натуральних запасів, стягувалися під час війни або інших надзвичайних подій.
6. Ясак - стягувався з дорослого населення Сибіру, починаючи з 18-ти річного віку кожен спроможний займатися промислом зобов'язаний був платити ясак у розмірі 5 соболів з людини. Нагляд за ходом обкладення здійснювали воєводи при яких знаходилася Соболині скарбниця.
7. Мита - це непрямі податки того часу, найбільш відомі серед них такі:
Торгові - за перетин кордону і право торгівлі:
- «Мит» - за провезення товару через гірські застави;
- «Вітальня» - за право влаштування складів;
- «Перевіз» - за переправу через річку;
- «Вага та міра» за зважування і вимірювання.
Судові - коливалися від 5 до 80 грн:
- «Види» - мито стягується за вбивство;
- «Продаж» - за інші злочини.
Своєрідними Міністерствами в області оподаткування служили «Накази». (Під час царювання Олексія Михайловича їх налічувалося до 42). Більшість з них завідувало окремими галузями фінансів. Так,
Посольський Наказ - завідував доходами з окремих міст і полоняночними грошима;
Стрілецький - зборами на утримання війська;
Ямській Наказ - складався з податків на платню ямщикам;;
Лічильний - був центральною ланкою управління фінансами, тут складалася загальна державний кошторис.
У цей же період з'являються перші пільги в оподаткуванні: вищі стани особисто податками не обкладалися, але платили за селян, які жили на їхніх землях, часто обіляти землі духовенства та монастирів. Існував і ряд особистісних пільг:
Правління Петра I внесло помітне пожвавлення в організацію системи оподаткування на Русі. З'явився не лише низку нових податків але і система органів, що регулюють механізм оподаткування.
- Поява нових видів;
- Поява посади «зачінчіков податків»;
- Удосконалення системи наказів.


2. Поняття податку, його роль в економіці Україні

Податки є обов'язковий, безумовній платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до задовольняють Кодексу.
Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умів отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значущих дій.
Функції податку:
1) Фіскальна - проявляється в надходженні коштів до бюджету для держави задоволення потреб.
2) Регулююча - може виступати або стимулюючої, або стримує для уряду і споживання через механізм податкових інструментів: - пільг, ставок, кредитів.
3) Контрольна - оцінюється доцільність і раціональність кожного податкового платежу і податкової системи в цілому. Реалізується в ході оподаткування при регламентації державою фінансово-господарської діяльності підприємства, отримання доходів громадянами, використанні майна.
4) Стимулююча - створює умови для розвитку або скорочення (у даному випадку функція виступає дестимулюючий) того чи іншого виду діяльності.
5) Розподільна - на стадії формування бюджету виступає як фіскальна, регулююча, стимулююча, а на стадії платежів як перерозподільна.
Принципи податків.
- Загальність оподаткування -
· кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вони є згідно з положеннями задовольняють Кодексу;
- Рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискрімінації
· забезпечення однакової підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянство фізичної особини, місця походження капіталу;
- Невідворотність настане визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;
- Презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданої на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множини) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийнято рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
- Фіскальна достатність
· встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженням;
- Соціальна справедливість
· установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;
- Економічність оподаткування
· установлення податків та зборів, обсягах надходжень від сплата яких до бюджету однозначно перевищує витрати на адміністрування також їх;
-. нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;
- Стабільність -
· перелік нормативних до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, а також їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;
- Рівномірність та зручність сплати -
· установлення строків сплата податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності також їх сплата платниками;
- Єдиний підхід до встановлення податків та зборів
· визначення на законодавчими рівні усіх обов'язкових елементів податку.



3. Основні елементи податку

Законодавчо кожен податок повинен бути визнаним. Тобто в Законі про нього повинна міститися вичерпна інформація.
Основні елементи податку:
Об’єкт оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.
База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.
Одиниця виміру - конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку.
Одній базі оподаткування повинна відповідати одна одиниця виміру бази оподаткування.
Ставка податку - розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування.
Вид ставок:
1. Базова (основна) ставка податку - ставка, що визначена такою для окремого податку
2. Гранична ставка податку - максимальний або мінімальний розмір ставки за певним податком
3. Абсолютна ставка податку - ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється як фіксована величина стосовно кожної одиниці виміру бази оподаткування.
4. Відносна (адвалорна) - ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування.
Обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів.
Податкова пільга ( передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Податкова пільга надається шляхом:
а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
б) зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору;
в) встановлення зниженої ставки податку та збору;
г) звільнення від сплати податку та збору.
Строк сплати податку та збору - період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов’язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.
Зміна строку сплати податку здійснюється у формі:
відстрочки;
розстрочки;
податкового кредиту.
Податковий період - період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.
Базовий податковий (звітний) період ( період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податку.
Види податкового періоду:
- календарний рік; календарне півріччя, календарні три квартали, календарний квартал; - календарний місяць; - календарний день.

4. Класифікація податків

Класифікація податків - угруповання податків за такими ознаками:
1. Залежно від платника:
з юридичних осіб;
з фізичних осіб;
змішані (з власників транспортних засобів).
2. Від форми оподаткування.
прямі - податки стягується в процесі придбання або акумуляція матеріальних благ певні розміром об'єкта оподаткування (на прибуток, на майно, з власників транспортних засобів і т.д.),
непрямі - включені в ціну товару (ПДВ, акциз, мито),
3. У залежності від компетентності органу, що регулює вид податку,
Загальнодержавні;
Місцеві.
4. Залежно від каналу надходження:
Державні (повністю до державного бюджету).
Місцеві (до бюджету).
Позабюджетні (надходження в певні фонди).
5. Залежно від характеру використання:
Загального призначення (не вказується мета).
Цільові.
6. Залежно від періодичності стягнення:
разові - 1 раз на протязі податкового періоду при здійсненні певних дій.
систематичні - через певний проміжок часу протягом платника всієї діяльності.
7. Залежно від методів обчислення:
кадастрові (від слова «кадастр» - таблиця, довідник) - коли об'єкти оподаткування розділені на групи за певною ознакою. Перелік цих груп і їх ознаки вносять до спеціальних довідників. Для кожної групи встановлена індивідуальна ставка податку. Такий метод характеризується тим, що розмір податку не залежить від прибутковості об'єкту. Прикладом такого податку є акцизний податок і збір за першу реєстрацію транспортного засобу (не залежить від того, використовується транспортний засіб чи ні);
декларативні - декларацією є документ, в якому платники податку приводять розрахунок доходу і податку з нього. Характерною рисою цього методу є те, що сплата податку здійснюється після отримання доходу особою, яка цей дохід отримує. Наприклад, податок на прибуток підприємства, податок на додану вартість.
за джерелом виплати - наприклад, податок на доходи фізичних осіб, який сплачується підприємством або організацією, де працює фізична особа. До виплати заробітної плати з неї утримується прибутковий податок і перераховується до бюджету, залишок виплачується працівникові.
8. Залежно від економічного змісту об'єкту :
податки на доходи - стягуються з доходів фізичних і юридичних осіб. Безпосередніми об'єктами оподаткування є заробітна плата і інші доходи громадян, прибуток або валовий дохід підприємств;
податки на споживання - платяться не при отриманні доходів, а при їх використанні. Вони стягуються у формі непрямих податків.
податки на майно - .встановлюються щодо рухомого або нерухомого майна. На відміну від податків на споживання, які платяться тільки один раз, - при покупці, податки на майно стягуються постійно, поки майно знаходиться у власності.


ТЕМА 2. ПОДАТКОВА СИСТЕМА ТА ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

1. Поняття податкової системи.
2. Характеристика органів управління податкової системи.
3. Оцінка ефективності податкової системи.
4. Податковий обов'язок
5. Податкова декларація
6. Податковий контроль.

1. Поняття податкової системи

Податкова система України в економічному сенсі визначається як врегульована нормами права сукупність податків, які стягуються на території України, а також форм і методів їх побудови.
Податкова система розглядається з 2-х сторін:
Податок як матеріал платіж державі.
Відносини щодо встановлення, зміни, скасування податку, забезпечення його сплати, організації контролю та відповідальності за порушення в галузі податкового законодавства.
Податкова система - сукупність податків, зборів, платежів законно стягуються в державі, принципів, форм і методів їх встановлення, зміни чи скасування, дій забезпечують їхню сплату, контроль і відповідальність за порушення законодавства податкового.
Принципи податкової системи:
цілісність; єдина мета; межа податкового тиску; раціональне поєднання прямих і непрямих податків; поділ податків за рівнями компетенції органів державної влади.
Податкова система України складається з податків і зборів.
Податки поділяють на:
загальнодержавні; місцеві.
До загальнодержавних належать такі податки та збори:
податок на прибуток підприємств;
податок на доходи фізичних осіб;
податок на додану вартість;
акцизний податок;
збір за першу реєстрацію транспортного засобу;
екологічний податок;
рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;
рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;
плата за користування надрами;
плата за землю;
збір за користування радіочастотним ресурсом України;
збір за спеціальне використання води;
збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
фіксований сільськогосподарський податок;
збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
мито;
збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;
збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.
До місцевих податків належать:
1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
2. єдиний податок.
До місцевих зборів належать:
1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
2. збір за місця для паркування транспортних засобів;
3. туристичний збір.

2. Характеристика органів управління податкової системи

Органами управління податкової системи виступають ВРУ, ВР АРК, сільські, селищні, міські ради.
Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає:
- перелік загальнодержавних податків та зборів;
- перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних та міських рад;
До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим належать:
- установлення на території Автономної Республіки Крим загальнодержавного збору – плати за користування надрами,
- зміна розміру ставок плати за користування надрами у межах його граничних ставок,
- визначення розміру і надання додаткових податкових пільг у межах сум, що надходять до бюджету Автономної Республіки Крим
Сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та зборів, такі податки та збори справляються із застосуванням мінімальної ставки місцевих податків та зборів.
Центральний орган державної податкової служби затверджує форми податкових декларацій (розрахунків) з місцевих податків та зборів згідно, а у разі потреби надає методичні рекомендації щодо їх заповнення.
З точки зору адміністрування податків, виділяють контролюючи органи та органи стягнення.
Контролюючими органами є:
- органи державної податкової служби ( щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби;
- митні органи ( щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони.
Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.
Орган стягнення - ( державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу. Органом стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Наказом Президента України від ___._____2012 р. Податкову службу України та Митну службу було обєднано до Міністерства доходів і зборів.
3. Оцінка ефективності податкової системи

Ефективність податкової системи визначається тим, наскільки вона відповідає соціально-економічним умовам тобто метою З точки зору значущості податкової системи, а також послідовної оцінки реформи можна виділити 3 рівні опису податкової системи:
1) концептуальний - свідчить, що ґрунтуючись на відносинах власності податкові відносини покликані найбільш розумно створити фінансові відносини м / д державою та платником податків і на базі цього створити цілісну систему податків.
2) Стратегічний - повинен виходити з концепції реформування податкової системи та визначити доцільність внесення тих чи інших тактичних змін в існуючу податкову систему для ефекту отримання такого.
3) Тактичний - зводиться до оцінки тих заходів і рішень за допомогою яких проводиться управління податкової діяльністю в конкретний момент часу.
Для того, щоб оцінити податкову систему на даному етапі необхідно виходити з 4-х взаємопов'язаних і відносних суперечливих аспектів:
1) в економічному аспекті оцінка податкової системи має базуватися на основних проблемах податків, які зводяться до вилучення - з одного боку і погашення більшої частини витрат державного бюджету.
2) У соціальному аспекті податкова система повинна забезпечити рівний підхід до всіх верств населення і окремим господарським одиницям.
3) В організаційному аспекті податкова система повинна бути чітко розділеною на загальнодержавну і місцеву.

4. Податковий обов'язок

Податковийм обов'язок - обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в певному порядку і строки. Виникає у платника за кожним податком та збором. Є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом Підставами для припинення податкового обов'язку, є:
1 виконання - сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк
2. ліквідація юридичної особи;
3 смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою;
4. втрата особою ознак платника податку,
5. скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

5. Податкова декларація (розрахунок)

. Податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Декларація складається за кожним податком окремо.
Платники податку на прибуток, малі підприємства подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність .
У разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.
Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади , що забезпечує формування державної фінансової політики.
В декларації зазначаються всі дані, які відображають обчислення відповідного податкового зобов’язання із певного податку..

6. Податковий контроль

Податковий контроль ( система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється контролюючим органами та органами стягнення. Органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб’єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.
Способи здійснення податкового контролю
1. ведення обліку платників податків;
2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби;
3. перевірок та звірок, а також перевірок щодо дотримання законодавства,
Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби ( комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань



ТЕМА 3. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Економічна сутність та елементи ПДВ.
Порядок та особливості реєстрації платників податків.
Визначення операцій, що є об'єктом оподаткування.
Порядок визначення суми ПДВ до сплати в бюджет.
5. Податкова накладна

1. Економічна сутність та елементи ПДВ

ПДВ являє собою частину новоствореної вартості і є непрямим податком, що сплачуються до Держбюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг.
Платниками податку є:
1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку;
2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;
3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню,
4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;
5) особа ( управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.
6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання,
7) особа, що уповноважена вносити податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності.
Об’єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України;
в) імпорт;
г) експорт;
д) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів ( дата оформлення митної декларації.
У разі постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів, що не передбачає наявності касового апарата, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата виймання з апарату грошової виручки.
У разі ввезення товарів на митну територію України - дата подання митної декларації для митного оформлення.
Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:
а) звичайна ставка - 17 відсотків;
б) пільгова ставка - 0 відсотків.
Звітний (податковий) період:
- один календарний місяць,
- календарний квартал - за бажанням платника, який має право на застосування нульової ставки податку на прибуток (з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року), а також платники податку, які сплачують єдиний податок.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг. Перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом НБУ на день подання митної декларації.
Деякі особливості визначення бази оподаткування.
1. Вартість зворотної тари,до бази оподаткування не включається. У разі якщо більше ніж 12 календарних місяців тара не повертається відправнику, її вартість включається до бази оподаткування отримувача
2. Якщо платник податку здійснює комісійну торгівлю вживаними товарами, що придбані в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.
3. Для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів
4. У разі якщо формою оплати по договору є вексель, базою оподаткування є договірна вартість (не номінал) без урахування дисконтів та збільшена на суму процентів, нарахованих на суму векселя
5. Уразі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку (крім випадків їх знецінення чи псування через форс-мажор), така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості. Якщо після ліквідації отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов'язання

2. Порядок та особливості реєстрації платників податків

Реєстрація платника ПДВ є обов’язкова і добровільна.
Обов’язковою є реєстрація осіб, загальна сума від здійснення операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ, протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування ПДВ).
Добровільна реєстрація проводиться якщо особа вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку.
Особи, не зареєстровані як платники податку, які ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.
Порядок реєстрації платників податку
Для реєстрації особа подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву в такі строки%
- при обов'язкової реєстрації - не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій.
- при добровільній реєстрації - не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку. В заяві такі особи можуть навести бажаний день реєстрації.
- при переході осіб із спрощеної системи оподаткування на сплату інших податків і зборів, за умови, що такі особи відповідають вимогам обов’язкової реєстрації - не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів.
- при зміні ставки єдиного податку, яка буде передбачати сплату ПДВ - не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку у розмірі 3 або 7 відсотків.
Заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.
Орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику свідоцтво про реєстрацію або протягом 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, або не пізніше наступного робочого дня після бажаного дня реєстрації платника податку. Оригінал свідоцтва про реєстрацію платника податку повинен зберігатися таким платником, а копії свідоцтва, достовірність яких засвідчена органом державної податкової служби, розміщуватися в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його філіях
Орган державної податкової служби може відмовити в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації.
Анулювання реєстрації платника податку можливе за заявою платника або примусове.
Платника податку може подати заяву на анулювання реєстрації у разі:
а) якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг за останні 12 календарних місяців була меншою від 300 000 грн суми за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом;
б) платник податку прийняв рішення про припинення діяльності
в) особа реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;
У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації орган державної податкової служби протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання.
Примусове анулювання реєстрації можливе за таких умов:
А) платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію, яка свідчить про відсутність постачання/придбання оподаткованих товарів;
б) установчі документи платника податку визнані рішенням суду недійсними;
в) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;
г) платник податку ліквідується за рішенням суду або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
д) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;
ж) закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
- подання заяви платником податку або прийняття рішення органом державної податкової служби про анулювання реєстрації
- зазначену в судовому рішенні;
- закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію платника податку;
Про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

3. Визначення операцій, що є об'єктом оподаткування

Операції з продажу товарів, надання послуг, виконання робіт обкладаються звичайною ставкою – 17%. Крім того, є операції, які обкладаються за ставкою 0%, ті що звільнені від оподаткування та зовсім не є об'єктом оподаткування ПДВ.
За нульовою ставкою оподатковуються операції з:
1. експорт товарів;
2. постачання товарів для заправки або забезпечення морських суден, повітряних суден, космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі; наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю (магазинах безмитної торгівлі (безмитних магазинах)).
Постачання товарів магазинами безмитної торгівлі (може здійснюватися виключно фізичним особам, які виїжджають за митний кордон України. Товари, придбані у безмитних магазинах без сплати податку на додану вартість, у разі зворотного ввезення таких товарів на митну територію України підлягають оподаткуванню у порядку, передбаченому для оподаткування операцій з імпорту
3. постачання таких послуг:
а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
б) послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.
в) послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси.
г) послуги з перевезення пасажирів швидкісними поїздами Інтерсіті+
Звільняються від оподаткування операції з:
1. постачання продуктів дитячого харчування та товарів дитячого асортименту для немовлят;
2. постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами,
3. легкових автомобілів для інвалідів уповноваженому органу виконавчої влади з їх оплатою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів;
4. постачання послуг із доставки пенсій, страхових виплат та грошової допомоги населенню ;
5. постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг,
6. постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей-інвалідів;
7. постачання послуг з утримання дітей у дошкільних навчально-виховних закладах, школах-інтернатах; утримання осіб у будинках-інтернатах для громадян похилого віку; харчування та облаштування на нічліг та надання інших соціальних послуг бездомним, таке інше
8. постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі),
9. постачання релігійними організаціями культових послуг та предметів культового призначення за переліком,
10. постачання послуг з поховання та постачання ритуальних товарів
11. надання благодійної допомоги,
12. і т. д. (стаття 197)

Не є об’єктом оподаткування операції з:
1. випуску (емісії), розміщення та продажу цінних паперів,
2. передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;
3. надання послуг із страхування,
4. обіг валютних цінностей
5. надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства;
6. виплат у грошовій формі заробітної плати, дивідендів, роялті
7. постачання позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти;
8 таке інше (стаття 196)

4. Порядок визначення суми ПДВ до сплати в бюджет

Податкове зобов’язання ( сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір.
Податковий кредит ( сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду
Податковий кредит визнається за умов підтвердження оподаткованої події податковою накладною. Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послугичастково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка податку, яка відповідає частці використання таких товарів в оподатковуваних операціях.




Частка використання товарів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках на поточний рік за формулою:

(обсяги з постачання оподатковуваних операцій (без ПДВ) за попередній календарний рік) / (сукупний обсяг постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без ПДВ) за попередній календарний рік)

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту одного звітного (податкового) періоду.
ПДВ=ПЗ-ПК
При позитивному значенні розрахованої суми ПДВ, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету.
При від’ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разі відсутності податкового боргу ( зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді розрахована сума податку має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України ( сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:
були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців;
мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.
Якщо платник податку вирішив отримати бюджетне відшкодування, він повинен подати в ДПС податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. ДПС протягом 30 календарних днів проводить камеральну перевірку заявлених даних. При виявленні порушень у визначенні суми бюджетного відшкодування, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

5. Податкова накладна

При реалізації товарів або наданні послуг платником ПДВ, він зобов’язаний скласти податкову накладну. Податкова накладна виписується
1 на окрему операцію
2 за щоденними підсумками операцій у разі:
- здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку);
- виписки транспортних квитків, готельних рахунків та інші, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу;
- надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
Платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну , складену за вибором покупця в один з таких способів:
а) у паперовому вигляді;
б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обов'язкові реквізити податкової накладної:
а) порядковий номер податкової накладної (номери повинні йти по порядку в межах календарних дат);
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах - продавця і покупця ;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.
Накладна складається державною мовою.
У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті Кодексу.
Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал видається покупцю, а копія залишається у продавця.
Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
Податкова накладна повинна бути зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.. Реєстрація проходить в електронній формі із застосуванням електронного підпису. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня
Якщо продавець не зареєстрував податкову накладну в Реєстрі, покупець не має права визнавати за нею податковий кредит. В такому разі покупець має право додати до податкової декларації заяву із скаргою на такого постачальника, і включити суму податку до складу податкового кредиту. У такому разі ДПС призначає проведення позапланової виїзної перевірки до продавця.

ТЕМА 4. АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК
Платники акцизного податку
Обєкт, база та ставка акцизного податку
Порядок нарахування та сплати акцизного податку
Особливості оподаткування алкогольних напоїв та тютюнових виробів
Маркування підакцизних товарів

1 Платники акцизного податку

Акцизний податок посередній податок на споживання окремих видів товарів (продукції), певних НКУ як підакцизні, що включається в ціну таких товарів (продукції)
Згідно ст.212 НКУ платниками акцизного податку є:
виробники підакцизних товарів на территорііУкраїни, зокрема з давальницької сировини;
суб'єкти господарювання, що ввозять підакцизні товари на митну територію України;
фізичні особи - резиденти або нерезиденти, реалізовуючі конфісковані або визнані безгоспними підакцизні товари
суб'єкти господарювання, на яких возлогается дотримання вимог для можливості реалізації пільгових умов оподаткування, при порушенні таких умов;
заказщики, за дорученням яких проводяться підакцизні товари з давальницької сировини сплачують такий податок виробникові.
Реєстрація в органах ГНС як платник податків суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність по виробництву підакцизних товарів і/або імпорту алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей про видачу такому суб'єктові відповідної ліцензії.
Органи ліцензування, уповноважені видавати ліцензії на вказані види діяльності, зобов'язані надавати органу ГНС по місцезнаходженню суб'єкта господарювання інформацію про видані, припинені, відкликані ліцензії в течії 5 днів з дня здійснення таких дій.
Інші платники підлягають обов'язковій реєстрації в перебігу місяця з дня початку господарської діяльності.

2. Обєкт, база та ставка акцизного податку

Згідно п. 2 1 3 . 1 НКУ об'єктами оподаткування є операції по:
реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);
реалізації (передачі) підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків в статутний капітал, а також своїм працівникам;
ввезенню підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;
реалізації конфискованых підакцизних товарів ;
реалізації або передачі у володіння, користування або розпорядження підакцизних товарів, ввезеных на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення терміну, визначеного законодавством;
об'єми і вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат .
Не підлягають оподаткуванню операції з підакцизними товарами (п. 2 13.2 НКУ):
- вивіз (експорт) підакцизних товарів
- ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів, в яких виявлені недоліки, перешкоджаючі їх реалізації.
Звільнені від оподаткування операції з підакцизними товарами
(п. 213.3 НКУ):
реалізація легкових автомобілів для інвалідів і спеціального призначення (швидка, пожежні машини і так далі), оплата вартості яких відбувається за рахунок засобів державного і місцевого бюджетів
ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, призначених для офіційного користування дипломатичними представництвами іноземних держав;
ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, якщо при цьому відповідно до законодавства України не стягується ПДВ у зв'язку з розміщенням товарів (продукції) в митних режимах транзиту, митного складу, знищення або руйнування, відмови на користь держави, магазина безмитної торгівлі, тимчасового ввезення, переробки на митній території України.
- безкоштовна передача для знищення підакцизних товарів (продукції), конфіскованих відповідно до вирішення суду ;
-ввезення і реализация підакцизних товарів (продукції), окрім нафтопродуктів, використовуваних як сировина для виробництва підакцизних товарів
ввезення фізичними особами на митну територію України підакцизних товарів в об'ємах, що не перевищують норм безмитного ввезення
реалізація безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів магазинами безмитної торгівлі;
ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (окрім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародна технічна допомога;
ввезення акредитованими державними испытательньми лабораторіями і/або суб'єктами господарювання, що мають ліцензії на виробництво тютюнових виробів, еталонних або тестових зразків тютюнових виробів (не для продажу уроздріб) для проведення досліджень або випробувань
реалізація сжиженого газу для населення
ввезення на таможенну територію табачної сировини табачно-ферментаційними заводами

Ставки податку
Адвалорні ставки – ставка, при якій сума податку обчислюється у відсотках від вартості товару.
Базою оподаткування є вартість реалізованих товарів по встановленим виробником максимальним роздрібним цінам без ПДВ з урахуванням акцизного податку.
Встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари здійснюється виробником або імпортером товарів (продукції) шляхом декларування таких цін.
Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, встановлені виробником або імпортером товарів (продукції), представляється відповідно центральному органу ГНС або в Гостаможслужбу. У декларації повинні міститися відомості про встановлених виробником або імпортером максимальних роздрібних цінах на всі підакцизні товари і дата, з якою встановлюються максимальні роздрібні ціни.
Виробники або імпортери підакцизних товарів (продукції) повинні надати декларацію не пізніше, ніж за 5 календарних днів до дати встановлення і введення максимальних роздрібних цін.
Встановлені максимальні роздрібні ціни вводяться з першого числа місяця, що наступає за місяцем, в якому декларація представлена .
Зміна яких-небудь відомостей, що містяться в декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), представленою може здійснюватися не частіше ніж один раз на місяць.
Порядок розрахунку акцизного податку:
- для товарів, вироблених в Україні:
Аа=(К*(Цмах-ПДВ)*а)/100%, (4.1)
Де Аа – Сума акцизного податку за адвалорними ставками;
К – кількість реалізованого підакцизного товару;
Цмах - встановлені максимальні роздрібні ціни;
ПДВ – податок на додану вартість;
а - ставка акцизного податку, %
- для імпортованих товарів:
Аа=(К*(Цмах-ПДВ)*а*Е)/100%, (4.2)
Де Аа – Сума акцизного податку за адвалорними ставками;
К – кількість реалізованого підакцизного товару;
Цмах - встановлені максимальні роздрібні ціни;
ПДВ – податок на додану вартість;
а - ставка акцизного податку, %
Е – курс євро

Специфічні ставки– фіксована сума податку на одиницю товару. Встановлені в гривнях та євро. Якщо ставка встановлена в євро, в бюджет вона сплачується в гривнємов еквіваленті за офіціальним курсом НБУ, встановленого на перший день кварталу, в якому здійснено реалізація товара. Для імпортних товарів приймається курс НБУ, який встановлено на дату надання митної декларації.
Базою оподаткування є величина товару, яка визначається в одиницях виміру ваги, обсягу, кількості товару, обсягу циліндрів двигуна та в інш. натуральних показниках.
До таких товарів належать (п. 215.1):
спирт етиловий і інші спиртні дистиляти, алкогольні напої, пиво;
тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну;
нафтопродукти, зріджений газ;
автомобілі легкові, кузови до них, причепи і напівпричепи, мотоцикли.
Товари, по яким акцизний податок встановлено у специфічних ставках:
в гривнах за 1 літр: спирт етиловий і інші спиртні дистиляти, алкогольні напої, пиво;
у гривнах за 1 кілограм: тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну (окрім сигарет з фільтром і без, цигарок);
у євро за 1 000 килограмм-: нафтопродукти, зріджений газ;
у євро за 1 куб.см об'ємів циліндра двигуна:
автомобілі легкові і інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (окрім моторних транспортних засобів, вказаних в товарній позиції згідно УКТ ВЕД 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони і гоночні автомобілі;
мотоцикли (включаючи мопеди) і велосипеди з допоміжним мотором, з колясками або без них з поршневим двигуном загоряння з кривошипно-шатуновим механізмом;
у євро за 1 штуку:
- транспортні засоби, обладнані електричними двигунами;
- кузови для автомобілів, вказаних в товарній позиції 8703 згідно УКТ ВЕД;
- мотоцикли (включаючи мопеди) і велосипеди з допоміжним мотором, з колясками або без них, окрім тих, які з поршневим двигуном загоряння з кривошипно-шатуннім механізмом.
- коляски, причепи і напівпричепи типу причіпних будинків.

Порядок розрахунку акцизного податку:
- для товарів, вироблених в Україні:
Ас=К*а, (4.3)
Де Ас – Сума акцизного податку за специфічними ставками;
К – кількість реалізованого підакцизного товару;
а - ставка акцизного податку, %
- для імпортованих товарів:
Ас=К*а*Е, (4.4)
Де Ас – Сума акцизного податку за специфічними ставками;
К – кількість реалізованого підакцизного товару;
а - ставка акцизного податку, %
Е – курс євро

Адвалорні і специфічні ставки.
Податок за обома ставками одночасно стягується з сигарет з фільтром і цигарок (в грн за 1000 шт або у відсотках). До них також встановлено мінімальне акцизне податкове зобовязання:
- Сигарети без фільтра, цигарки – 95,4 грн за 1000 шт;
- Сигарети з фільтром - 217,60 грн за 1000 шт.
Порядок розрахунку акцизного податку:
визначення акцизного податку за адвалорними ставками (формули 4.1., 4.2)
визначення акцизного податку за спецефічними ставками (формули 4.3., 4.4)
визначення сумарного значення акцизного податку:
А=Аа+Ас
визначення мінімального акцизного податкового зобовязання (А мин)
порівняння А та Амин
А>Амин – сплачується А
А<Амин - сплачується Амин

Особливості оподаткування спирту етилового
Згідно пп. 229.1.1 НКУ податок стягується по ставці 0 грн. за 1 літр 100% спирту:
а) длс спирту етилового, використовуваного підприємствами первинного і змішаного виноробства для виробництва виноградних і плодово-ягідних виноматериалів і сусла;
б) для спирту етилового, використовуваного для виробництва лікарських засобів (в т.ч. компонентів крові і проведені з них препаратів), окрім лікарських засобів у вигляді бальзамов і еліксирів;
в) для спирту етилового денатурованого (спирту технічного), такого, що реалізовується суб'єктам господарювання з метою його використання як сировина для виробництва продуктів органічного синтезу, що не містять в своєму складі більше 0,1 % залишкового етанолу;
г) для біоетанолу, використовуваного підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із змістом біоетанолу, этил-трет-бутилового ефіру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;
д) для біоетанолу, використовуваного для виробництва біопалива

3. Порядок нарахування та сплати акцизного податку
Дата виникнення податкових зобов'язань (ПЗ)
Об'єкти
Дата виникнення ПЗ

підакцизні товари, вироблені на митній території України
реалізація особою, що їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), окрім випадків, вказаних в НКУ

зіпсований, знищений, втрачений підакцизний товар
дата складання відповідного акту

ввезення підакцизних товарів на митну територію України
дата представлення митному органу митної декларації для митного оформлення

передача підакцизних товарів, вироблених з давальницької сировини
дата їх відвантаження виробником замовникові або за його дорученням іншій особі

використання підакцизних товарів для власних виробничих потреб
дата їх передачі для такого використання, окрім використання для виробництва підакцизних товарів

Сума податку визначається платником та сплачується до бюджету лише шляхом перерахування грошовимх коштів.
Суми податку перераховуються до бюджету виробниками підакцизних товарів (продукції) протягом 10-ти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого НКУ для представлення податкової декларації за місячний податковий період
Терміни уплати податкових зобовязань
Підакцизний товар
Термін уплати

Алкогольні напої, для виробництва яких використовують спирт етіловий неденатурований
При придбанні марок акцизного податку

Віна, вермути, суміши із зброжених напоїв з безалкогольними напоями із доданням спирту
При придбанні марок акцизного податку на суму, обчислену зі ставок податку на готову продукцію, що вироблена із віноматеріалів, при виробництві якої використовують етіловий спирт

Виробники тютюнових виробів
При придбанні марок акцизного податку виходячи із суми мінімального податкового зобовязання та діючих ставок. При необхідності суму акцизного податку слід доплатити на дату надання податкової декларації

Готова продукція, вироблена із давальницької сировини
Власник сплачує податок виробнику не пізніше дати відвантаження йому готової продукції

Ввезені на митну територію України піддакцизні товари
До або в день надання таможеної декларації.


Платник податку з підакцизних товарів (продукції), проведених на митній території України, і імпортер алкогольних напоїв і тютюнових виробів представляють щомісячно не пізніше 20 чисел наступного періоду органу ДПС по місцю реєстрації декларацію акцизного податку
Платник акцизного податку, у якого .возникают податкові зобов'язання одночасно з вироблених в Україні товарів і з ввезених на територію України товарів подає окремі податкові декларації
4. Особливості оподаткування алкогольних напоїв та тютюнових виробів

Алкогольні напої продукти, отримані шляхом спиртного бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із змістом спирту етилового більше 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які вказані в товарних позиціях 2204, 2205, 2206, 2208 згідно УКТ ВЕД (пп. 14.1.5 НКУ)
Особливості оподаткування алкогольних напоїв визначені в ст. 225 НКУ.
Суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити податок або представити органу ГНС по своєму місцезнаходженню до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки в алкогольні напої (окрім виноматериалов), податковий вексель, що є забезпеченням виконання зобов'язання такого платника в строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану по ставках для даної продукції.
Під час отримання спирту етилового неденатурованого підприємство-векселедавець за участю представника ГНС на акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту і розрахунок акцизного податку виходячи з фактично отриманої кількості спирту. Даний акт є коректуванням вже сплаченої суми податку або наданого податкового векселя з вказівкою остаточної суми податку, належній сплаті.
Відкоректована сума податку в податковому векселі сплачується частково у разі придбання марок акцизного податку в період дії такого векселя.
Податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми податку в повному об'ємі і в зазначений в податковому векселі термін.
Сума податку, на яку погашається вексель, визначається виходячи з фактично отриманої кількості спирту (згідно акту) і ставок податку на готову продукцію, зменшується на суму податку, розраховану виходячи з фактично втраченої кількості спирту етилового при транспортуванні і зберіганні, в процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених в установленому порядку, а також фактично поверненого непоправного браку. Розрахунок суми зменшення податку проводиться в порядку, встановленому Кабміном.
У разі експорту (вивозу) підакцизних товарів (продукції) за межі митної території України сума податку для погашення податкового векселя визначається з урахуванням об'ємів відвантаженої на експорт продукції згідно належним чином оформленої митної декларації.
У випадку якщо податковий вексель не погашається в певний термін, векселедержатель здійснює протест такого векселя в неплатежі відповідно до законодавства і звертається протягом одного робочого дня з дати здійснення протесту в банк, що здійснив аваль даного векселя, з опротестованим векселем. Банк-аваль зобов'язаний не пізніше за операційний день, що наступає за датою звернення векселедержателя з опротестованим векселем, перевести суму, вказану в даному векселі, векселедержателеві. Забороняється часткове погашення податкового векселя після завершення терміну, на який він виданий.
У випадку якщо податковий вексель, термін сплати по якому наступив, не погашений, наступний вексель не може бути виданий таким суб'єктом.,
Акцизний склад спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників органу ГНС розпорядник акцизного складу здійснює свою господарську діяльність шляхом виготовлення, обробки (переробки), змішування, розливу, упаковки, розфасовки, зберігання, отримання або видачі спирту етилового, горілки і ликероводочных виробів (пп. 14.1.6. НКУ)
Акцизні склади створюються з метою підвищення ефективності роботи по запобіганню і боротьбі з незаконним виробництвом і оборотом спирту етилового горілки і ликероводочных виробів, посилення контролю за повнотою і своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.
Орган ГНС по місцерозташуванню акцизного складу призначає свого постійного представника (представників) на такому складі, який здійснює (здійснюють) постійний безпосередній контроль за дотриманням встановленого порядку відпустки спирту етилового і сплати податку з нього.
Акцизний склад повинен бути обладнаним витратометром – лічильником обсягу етілового спирту, що виробляється, які повинні бути зареєстрованими в Єдиному державному реєстраторі таких витратометрів.
Операції по переміщені товарів з одного акцизного складу до іншого, повинні бути оформленими товарно-транспортними накладними, які повинні бути зареєстрованими в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення спирту, водки та лікеро-водочних виробів.

5. Маркування підакцизних товарів

Згідно п.226.1 НКУ у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів або ввезення таких товарів на митну територію України, платники податків зобов'язані забезпечити їх маркіровку марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкриття) товару.
Марка акцизного податку спеціальний знак для маркіровки алкогольних напоїв і тютюнових виробів, віднесений до документів строгого обліку, підтверджуючий сплату акцизного податку, легальність ввезення і реалізації на території України цих виробів
Наявність наклеєною в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою і пачці (упаковці) тютюнового виробу є одним з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку і легальності ввезення товарів.
Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку і маркіровка алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабміну.
Марки акцизного податку для вироблених в Україні алкогольних напоїв і тютюнових виробів відрізняються від марок для ввезених на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів дизайном і кольором.
Маркіровка алкогольних напоїв і тютюнових виробів наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою або пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабміном по виробництву, зберіганню і продажу марок акцизного податку
Маркіровці підлягають всі алкогольні напої із змістом спирту етилового понад 8,5% об'ємних одиниць.
Маркіровка вироблених в Україні алкогольних напоїв із змістом спирту етилового 1,2-8,5% об'ємних одиниць не здійснюється.
Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер і відмітку про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркірованої продукції, місяць і рік випуску мазкі, номер і відмітку про квартал і рік випуску мазкі.
Згідно п. 226.9 НКУ вважаються немаркірованими:
алкогольні напої і тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
алкогольні напої і тютюнові вироби, маркіровані з відхиленням від вимог ;
алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких вказівка суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркірованої продукції, не відповідає сумі.
Не підлягають маркіровці (п. 226.10 НКУ):
алкогольиые напої і тютюнові вироби, що поставляються для реалізації магазинам безмитної торгівлі
алкогольні напої і тютюнові вироби, що ввозяться до України і розміщувані в митному режимі магазина безмитної торгівлі
еталонні (моніторингові) або тестові зразки тютюнових виробів
Продаж марок акцизного податку вітчизняним виробникам алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється на підставі:
довідок про сплату суми податку, обчисленої по ставках на готову продукцію (для алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт еталонний неденатурований);
заявки-розрахунку кількості марок акцизного податку (далі - заявка-розрахунок);
звіт про використання мазкий, придбаних в попередньому місяці, в двох екземплярах, один з яких залишається у продавця мазкий, другий – у виробника.
платіжного документа на перерахування платі за марки з відміткою банку про дату віполнения платіжного доручення
Марки акцизного податку, не використані для маркіровки товарів із-за їх пошкодження, приймаються від покупців мазкий для утилізації з відшкодуванням фактично сплачених сум податку відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного податку, маркіровку алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Плата за марки поверненню не підлягає.
Термін отримання марок акцизного податку для кожного контракту визначається покупцями мазкий (імпортерами) за узгодженням з продавцем мазкий в за висимости від об'єму товарів, що ввозяться, але складає не більше п'яти робочих днів.
За реалізацію товарів без акцизних марок передбачений штраф у розмірі 200% вартості товару, але не менше 8500 грн.

ТЕМА 5. МИТО

1. Мито: економічна сутність та види
2. Елементи мита
3. Види митних режимів

1. Мито: економічна сутність та види

Мито - обов'язковий особливий вид податку, що стягується митними органами країни при ввезенні товару на її митну територію або його вивозі з цієї території
Цей податок включається в ціни товарів і сплачується за рахунок покупця. Мито збільшує ціну реалізації товарів; її ставки диференційовані по групах товарів.
Мито є непрямим податком, який стягується з товарів, переміщуваних через митний кордон країни, тобто що ввозяться, вивозяться або проходять транзитом.
Митний кордон - це кордон митної території України, зокрема території штучних островів, установок і споруд, що утворюються в економічній (морський) зоні України, над якими держава має виняткову юрисдикцію щодо митної справи
Кожна угода по імпорту або експорту передбачає укладення договору (контракту), в якому обов'язково відображаються ціна і загальна вартість товару на підставі рахунку-фактури.
Переміщення товарів і інших предметів через митний кордон України підлягає митному оформленню працівниками митниці в цілях забезпечення митного контролю.
Для митного оформлення необхідні наступні документи:
- декларація. Декларування товарів - заява у встановленій формі точних даних про мету переміщення товарів і інших предметів через митний кордон України, а також будь-яких інших даних, необхідних для митного контролю і митного оподаткування.
- певним чином засвідчені копії ліцензій і дозволів інших органів
- документи, підтверджуючі внесення відповідних митних платежів.
Митні платежі – це мито і митні збори.
Митні збори - це плата за виконання митницею своїх обов'язків і послуг, яка використовується для розвитку системи митних органів України
Мито і митні збори оплачується в національній валюті України.
Мито покликано захищати внутрішнього виробника штучно збільшуючи собівартість імпортного товару, а також служать джерелом поповнення бюджетних коштів.
Види мита в Україні :
1. По напряму руху товарів
1.1. Ввізне мито - по товарах, що імпортуються
1.2. Вивізне мито- по тих, що експортуються.
2. По порядку числення :
2.1 ) адвалорне - які встановлюються в % до митної вартості оподатковуваних товарів;
2.2 ) специфічне - які нараховуються у встановленому розмірі за одиницю вимірювання товару, що ввозиться (кілограм, метр);
2.3) комбіноване (змішане) - які використовують поєднання адвалорных і специфічних мит.
2.4) сезонне - за допомогою яких можливе оперативне реагування на ввезення і вивіз па територію держави сезонних товарів (термін їх введення не може перевищувати чотирьох місяців).
3. Особливі види мит для захисту економічних інтересів України:
3.1. Спеціальне мито застосовується:
- як захисна міра, якщо товари ввозяться на митну територію України в таких кількостях або на таких умовах, які наносять або загрожують завдати збитку вітчизняним товаровиробникам;
- як запобіжний засіб до учасників зовнішньоекономічної діяльності, що порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
- як міра у відповідь на дискримінаційні або недружні дії з боку зарубіжних держав проти України або дії окремих країн і їх союзників, що обмежують здійснення законних прав і інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.
3.2. Антидемпінгове мито застосовується:
при ввезенні на митну територію України товарів, що є об'єктом демпінгу, який завдає збитку вітчизняному товаровиробникові;
при вивозі за межі митної території України товарів за ціною, яка істотно нижче за ціну інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивозу, якщо такий вивіз наносить або загрожує завдати збитку загальнодержавним інтересам України.
3.3. Компенсаційне мито застосовується:
при ввезенні на митну територію України товарів, що є об'єктом імпорту, що субсидується, який завдає збитку національному товаровиробникові;
при вивозі за межі митної території України товарів, при виробництві або експорті яких прямо або побічно використовувалася субсидія, якщо таке ввезення наносить або загрожує завдати збитку державним інтересам України.

2. Елементи мита

Платниками мита є юр. і физ. обличчя, товари, що ввозять (вывозящие) або переміщаючі, через митну гранииу держави. Їм може бути як власник товару, так і уповноважена особа (декларант).
Об'єктом обкладення є митна вартість або фізична одиниця товарів, що імпортуються, або інших предметів, які переміщаються через митний кордон України. Для визначення митної вартості товарів валюта контракту перераховується в національну валюту України по курсу НБУ, який діє па дату подачі митної декларації.
Митна вартість товарів -это їх ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари., розрахована відповідно до положень Митного Кодексу України (ст. 259 НКУ). У неї включається:
- ціна товару (по рахунку-фактурі), а також такі фактичні витрати, якщо вони не включені в рахунок: Фактурна вартість - це вартість товарів, яка фактично сплачена або підлягає сплаті або повинна компенсуватися зустрічними постачаннями товарів, і указується в рахунку-фактурі (рахунку-проформі договору міни) у відповідності станами зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу або міни.
- витрати на транспортування, вантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетину митного кордону України;
- комісійні і брокерські винагороди;
Методи визначення митної вартості товарів
Метод оцінки за ціною операції з товарами (основний метод), що ввозяться (що імпортуються), - митна вартість визначається як ціна операції, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, що ввозиться, на момент перетину ним митної межі (Ст. 267 ТЧУ).
Метод оцінки за ціною операції з ідентичними товарами – митна вартість визначається як ціна операції з ідентичними товарами. Ідентичність припускає схожість по основних характеристиках (виробник, країна виготовлення, якість, знос). Цей метод використовується після використання основного методу, який не дав можливості визначити митну вартість оцінюваного (імпортованого) товару (ст. 268 ТЧУ).
Метод оцінки за ціною операції з подібними товарами. Однорідні товари не обов'язково однакові в усіх відношеннях, але мають схожі характеристики і комерційно замінювані. В цьому випадку використовуються ціни аналогічних товарів, які продаються на експорт до України (ст. 2б9 ТЧУ).
Метод оцінки на основі віднімання вартості - митна вартість визначається як ціна за продаж ідентичних або однорідних товарів на внутрішньому ринку за вирахуванням сум імпортних митних платежів, комісійних винагород, витрат на транспортування (ст. 271 ТЧУ).
Метод оцінки на основі підсумовування вартості - митна вартість визначається як сума загальних витрат, характерних для продажу ідентичних або однорідних товарів (ст. 272 ТЧУ).
Резервний метод - використовується при неможливості застосувати попередні методи. Ціна операції визначається з урахуванням світової практики і на основі чинного законодавства. Рішення про використання даного методу ухвалюється митними органами (ст. 273 ТЧУ).

Від сплати мита звільняються:
транспортні засоби, які здійснюють регулярні міжнародні вантажоперевезення;
валюта України, іноземна валюта і цінні папери;
товари, які підлягають зверненню у власність держави;
товари і предмети, які стали в результаті пошкодження непридатними для використання, і багато що інше.

Ставки мита
У Україні ставки митного збору є єдиними і не підлягають зміні залежно від осіб, що здійснюють переміщення вантажів через митний кордон України, не залежить від видів операцій, за винятком випадків, передбачених Законами України і зокрема Митним кодексом.
Види ставок мита :
1. Преференційні ставки, включаючи пільги по оплаті митного збору, застосовуються:
до товарів і інших предметів, які походять з країн, що входять разом з Україною в митні союзи або що створюють разом з нею спеціальні митні зони;
при встановлень якого-небудь спеціального преференційного митного режиму відповідно до міжнародних договорів за участю України.
2. Пільгові ставки застосовуються до товарів і інших предметів, які походять з країн або економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння:
механізм застосування пільг при сплаті митних зборів включає: звільнення від сплати митного збору певних категорій платників;
зменшення ставок мита;
повернення раніше сплачених сум митних зборів;
звільнення від митного збору визначені
3. Повні (загальні) ставки застосовуються до решти товарів і предметів.

Порядок сплати мита
Мито сплачується безпосередньо митному органу одночасно з ухваленням митної декларації або до її ухвалення. Мито зараховується до Держбюджету, а митні органи здійснюють контроль за правильністю її розрахунку і сплатою збору

3. Види митних режимів

Митний режим це сукупність положень, які опредсля-ют статус товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України з митною метою
Відповідно до норм міжнародних угод і конвенцій Митним кодексом визначено 13 митних режимів і умови їх використання:
Імпорт;
Реімпорт;
Експорт;
Реекспорт;
Транзит;
Тимчасове ввезення (вивіз);
Митний склад;
Спеціальна митна зона;
Магазин безмитної торгівлі;
Переробка на митній території України;
Переробка за межами митної території України;
Знищення або руйнування;
Відмова на користь держави.
Декларант самостійно визначає митний режим товарів і транспортних засобів, які переміщаються через митний кордон України, відповідно до мети їх переміщення і на підставі документів, які пред'являються митному органу для здійснення митного контролю і митного оформлення.
Зміна митного режиму допускається за умови виконання всіх належних процедур щодо заявленого режиму, дотримання вимог чинного законодавства щодо тарифних і нетарифних мерів регулювання і представлення митному органу для здійснення митного оформлення

ТЕМА 6. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА

1. Економічна сутність податку на прибуток. Елементи податку.
2. Особливості визнання доходів
3. Особливості визнання витрат
4. Особливості розрахунку амортизації як елементу витрат.
5. Перехідні положення для податку на прибуток

1. Економічна сутність податку на прибуток. Елементи податку

Податок на прибуток як економічна категорія представляє собою суму коштів, які вилучається державою з прибутку підприємств.
Платниками податку є:
1. Резиденти:
1.1. суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами;
1.2. управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту. Перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, визначається Кабінетом Міністрів України. Доходи залізниць, отримані від основної діяльності залізничного транспорту, визначаються в межах надходжень доходу, перерозподіленого між залізницями в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України;
.1.3. підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту;
1.4. неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню;
1.5. відокремлені підрозділи платників податку, за винятком представництв.
2. Нерезиденти:
2.1. юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
2.2. постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.
Об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду суму витрат звітного податкового періоду.
Податкова база - грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування.
Основна ставка податку становить 16 відсотків.
Пільгові ставки встановлено для страховика, що здійснює страхування життя - 0 відсотків; та для нерезидентів за видами діяльності - 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків.
Ставки на перехідний період:
- до 31 грудня 2012 року включно - 21 %;
- з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 %
Звітним періодом є квартал, шість місяців, дев’ять місяців, рік
Порядок нарахування податку та сплати його в бюджет
Податок на прибуток = (Прибуток до оподаткування)*(Ставка)
Прибуток до оподаткування = Доходи - Витрати

Якщо результатом розрахунку за підсумками податкового року є від'ємне значення, то така сума підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.
У разі якщо від'ємне значення декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, орган державної податкової служби має право провести позапланову перевірку правильності визначення об'єкта оподаткування.
Платники податків, чиї доходи за попередній рік перевіщують 10 млн грн, зобовязані щомісячно сплачувати авансові внески в розмірі не меньше 1/12 частини нарахованого до сплати податку за попередній рік в термін, встановлений до місячного податкового періоду (до 20 числа місяця, наступного за звітним).

2. Особливості визнання доходів

Доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за їх межами.
Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів. Суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів.
Доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються з:
1. доход від операційної діяльності (основної діяльності підприємства);
- дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг;
- дохід банківських установ, до якого включаються: а) процентні доходи б) комісійні доходи, в) прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами; г) прибуток від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; ґ) позитивне значення курсових різниць д) надлишкові суми страхового резерву, е) доходи від відступлення права вимоги боргу третьої особи або виконання вимоги боржником (факторингу); є) дохід, пов’язаний з реалізацією заставленого майна; ж) інші доходи
2. інші доходи включають:
- доходи у вигляді дивідендів, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами;
- доходи від операцій оренди/лізингу
- суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані
-. вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни;
- суми поворотної фінансової допомоги,
- фактично отримані суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертаються на його користь за рішенням суду;
- суми акцизного податку, сплаченого/нарахованого покупцями/покупцям підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного податку, уповноваженого цим Кодексом вносити його до бюджету, та рентної плати
- суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку;
-. доходи, не враховані при обчисленні доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному податковому періоді;
-. дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів
- інші доходи платника податку за звітний податковий період. (ст.. 135).
Доходи, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування
-. сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг;
-. суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство – продавець не є платником податку на додану вартість.
- суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи;
-. суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку у випадках, передбачених законом;
-. суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або в результаті задоволення претензій у порядку, встановленому законом, як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів;
- суми коштів у частині надміру сплачених податків та зборів, що повертаються або мають бути повернені платнику податку з бюджетів, якщо такі суми не були включені до складу витрат;
- суми доходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, отримані від надання державних послуг (видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, реєстрація, інші послуги, обов’язковість придбання яких передбачена законодавством), у разі зарахування таких доходів до відповідного бюджету;
- інші доходи (ст.. 136).
Дата виникнення доходів визначається залежно від операції
Джерело доходу
Дата визнання доходу

від реалізації товарів
дата переходу покупцеві права власності на такий товар

від надання послуг та виконання робіт
дата складення акта

отримання коштів цільового фінансування з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів
- сума коштів, що дорівнює частині амортизації об'єкта або за рахунок кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України - з першого числа звітного (податкового) періоду;
- цільове фінансування для компенсації витрат- з моменту отримання
- інше цільове фінансування - протягом тих періодів, у яких були здійснені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування

якщо платник податку виробляє товари з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва без поетапного здавання
доходи нараховуються відповідно до ступеня завершеності виробництва (операції з надання послуг), який визначається за питомою вагою витрат, здійснених у звітному податковому періоді або обсяга наданих послуг

продаж товарів за договором комісії
дата продажу товарів

торгівля товарами з використанням автоматів із продажу товарів
дата вилучення з таких автоматів грошової виручки

торгівля товарами через автомати з використанням жетонів, карток та інше
дата продажу таких жетонів, карток

від проведення кредитно-депозитних операцій
дата визнання процентів

Суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари
дата фактичного отримання

орендні/лізингові платежі
дата нарахування таких доходів, яка встановлена відповідно до умов укладених договорів

Суми отриманих штрафів та/або неустойки чи пені
дата їх фактичного надходження

доходів від страхової діяльності
дата виникнення відповідальності платника податку - страховика перед страхувальником за укладеним договором, що випливає з умов договорів страхування/перестрахування незалежно від порядку сплати страхового внеску, визначеного у відповідному договорі (крім договорів на строк більше одного року).
За довгостроковими договорами дохід у вигляді частини страхового внеску визнається в момент виникнення у платника податку права на отримання чергового страхового внеску відповідно до умов зазначених договорів.

За цінними паперами, придбаними з метою їх продажу або утримання до дати погашення
сума процентів включається у період, протягом якого була здійснена виплата процентів






3. Особливості визнання витрат

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу.
Витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн
Суми, відображені у складі витрат платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його витрат.
В податковому Кодексі виділяють витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, що не включаються до складу витрат при обіленні прибутку до оподаткування та витрати подвійного значення (включаються до складу витрат частково).
Дата визнання втрат залежить від їх складу
Джерело доходу
Дата визнання доходу




Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення
Визнаються в тому звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів

якщо платник податку здійснює виробництво товарів, з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва
до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, у цьому періоді

Витрати у вигляді сум податків та зборів
останній день звітного податкового періоду

витрати від здійснення кредитно-депозитних операцій
дата визнання процентів

витрати, у вигляді благодійних чи інших внесків та/або вартості товарів (робіт, послуг) до неприбуткових організацій
за датою фактичного перерахування таких внесків


З метою податкового обліку витрати поділяють на види.
Види витрат, які враховуються при обчисленні прибутку:
1. Витрати на формування собівартості продукції. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
- прямі матеріальні витрат - вартість сировини та основних матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва;
- прямі витрати на оплату праці - заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
- амортизаця виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
До складу загальновиробничих витрат включаються:
а) витрати на управління виробництвом (оплата праці працівників апарату управління цехами, медичне страхування, недержавне пенсійне забезпечення тощо);
б) амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;
г) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;
ґ) витрати на вдосконалення технології та організації виробництва
д) витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень;
е) витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці та інше загальновиробничого персоналу);
є) витрати на охорону праці, техніку безпеки,
ж) суми витрат, пов'язаних із підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу,
з) суми витрат, пов'язаних з розвідкою/дорозвідкою та облаштуванням нафтових та газових родовищ;
и) інші загальновиробничі витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів із складів до цехів і готової продукції на склади); нестачі.
- вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
- інші прямі витрати - всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об'єкт витрат.
2) Адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:
а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати;
б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу;
в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності;
ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати);
д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;
е) витрати на врегулювання спорів у судах;
є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;
ж) інші витрати загальногосподарського призначення;
3. витрати на збут:
а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;
б) витрати на ремонт тари;
в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;
г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;
ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;
д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);
е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;
є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;
з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
4. інші операційні витрати:
а) витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці, визначені згідно зі статтею 153 цього Кодексу;
б) суми коштів, внесені до страхових резервів;
в) суми нарахованих податків та зборів,
г) витрати на інформаційне забезпечення, придбання літератури, оплату Інтернет-послуг
д) інше
5. фінансові витрати - витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати пов'язані із запозиченнями;
6. інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема:
а) суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані до Державного бюджету України, неприбуткових організацій, визначених у статті 157 цього розділу в розмірі, що не перевищує чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;
б) суми коштів, перераховані роботодавцями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, в межах чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік.
в) вартість вугілля та вугільних брикетів, безоплатно наданих в обсягах та за переліком професій, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, в тому числі компенсації вартості такого вугілля та вугільних брикетів працівникам з видобутку (переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств; пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля та інше
г) суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані/передані для цільового використання з метою охорони культурної спадщини установам науки, освіти, культури, заповідникам, музеям, музеям-заповідникам у розмірі, що не перевищує 10 відсотків оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік;
д) суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані/передані на користь резидентів для цільового використання з метою виробництва національних фільмів (у тому числі анімаційних) та аудіовізуальних творів, але не більше 10 відсотків оподатковуваного прибутку за попередній податковий рік;
є) витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів,
ж) Суми витрат, не віднесені до складу витрат минулих звітних податкових періодів
з) інше
Витрати подвійного значення, які враховуються при визначенні прибутку:
1. витрати на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, продуктами спеціального харчування, організація, пунктів безоплатного медичного огляду працівників та інше;
2. витрати, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних робіт,
3. витрати платника податку на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників робітничих професій, а також у разі якщо законодавством передбачено обов'язковість періодичної перепідготовки або підвищення кваліфікації;
4. витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, у разі ведення обліку покупців, що отримали таку заміну товарів та зворотного отримання бракованого товару.
5. витрати платника податку на проведення реклами;
6. будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції
7. витрати на відрядження. Не дозволяється включати до складу витрат на харчування вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми "чайових", за винятком випадків, коли суми таких "чайових" включаються до рахунку.
До складу витрат на відрядження відносяться «Добові», але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.
8. сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх основних засобів на початок звітного року. Якщо така сума більше за 10%, вона відноситься до збільшення основного засобу.
Не включаються до складу витрат:
1. витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (якщо це не основна діяльність)
2. платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів;
3. суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг;
4. витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів ;
5. витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов’язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації
6. суми податку на прибуток, а також інших податків.
7. витрати на утримання органів управління об’єднань платників податку, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами;
8. дивіденди;
9. витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами
10. інше


4. Особливості розрахунку амортизації як елементу витрат

Амортизація ( систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Основні засоби - матеріальні активи, що призначаються для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання становить понад один рік.
Види вартості основних засобів
первісна вартість – вартість, яка формується при придбанні (виготовленні) основного засобу, за якою він вводиться до експлуатації. (ціна основного засобу, реєстраційні збори, мита, непрямі податки, витрати на страхування ризиків, витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження основних засобів та інші ).
балансова вартість – вартість, за якою основний засіб обліковується на балансі підприємства. Може збільшуватися в наслідок переоцінки станом на кінець року. Переоцінка проводиться шляхом індексації вартості основних засобів, що амортизується, та суми накопиченої амортизації на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:
К = [І - 10]:100,

де І - індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Якщо значення К не перевищує одиниці, індексація не проводиться.
залишкова вартість – вартість, яка розраховується як первісна вартість за мінусом накопиченого зносу (нарахованої амортизації)
ліквідаційна вартість – вартість, яку підприємство планує отримати при ліквідації основного засобу. Встановлюється наказом по підприємству, може дорівнювати «0».
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об’єкта активом, але неменше за мінімально допустимий строк.
Амортизація об'єкта основних засобів нараховується помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.
Амортизація нараховується окрема за кожним основним засобом
Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:
1) прямолінійний
13 EMBED Equation.3 1415
Амортизація місячна: 13 EMBED Equation.3 1415
2) зменшення залишкової вартості
13 EMBED Equation.3 1415

ЗС- залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації
N - норма амортизації (у відсотках)
13 EMBED Equation.3 1415
n- кількості років корисного використання об’єкта
ЛС- ліквідаційна вартість об’єкта
ПС - первісна вартість
13 EMBED Equation.3 1415
3) прискореного зменшення залишкової
13 EMBED Equation.3 1415
13 EMBED Equation.3 1415
4) кумулятивний
13 EMBED Equation.3 1415

К - Кумулятивний коефіцієнт
13 EMBED Equation.3 1415
М - кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів
13 EMBED Equation.3 1415
5) виробничий
13 EMBED Equation.3 1415
Vф - фактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг)
S - виробнича ставка амортизації
13 EMBED Equation.3 1415
Vп- загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.

Амортизаційні відрахування розрахункового кварталу визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу

Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації.

Групи

Мінімально допустимі строки корисного використання, років
Метод нарахування амортизації, що може бути застосованим

група 1 – земельні ділянки
(
Не нараховується

група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом
15

1,2,4,5

група 3 – будівлі,
20
1,2,4,5

споруди,
15
1,2,4,5

передавальні пристрої
10
1,2,4,5

група 4 – машини та обладнання
5
1,2,3,4,5

з них:



електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми
2


група 5 – транспортні засоби
5
1,2,3,4,5

група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі)
4
1,2,4,5

група 7 – тварини
6
1,2,4,5

група 8 – багаторічні насадження
10
1,2,4,5

група 9 – інші основні засоби
12
1,5

група 10 – бібліотечні фонди
група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи
(
Або 50% при вводі в експлуатацію і 50 % - при вилученні, або 100% пр. вводі в експлуатацію

група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди
5
1,5

група 13 – природні ресурси
(
Не нараховується

група 14 – інвентарна тара
6
1,5

група 15 – предмети прокату
5
1,5

група 16 – довгострокові біологічні активи
7
1,2,4,5


Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період:
- утримання основних засобів, що знаходяться на консервації;
- ліквідацію основних засобів;
- придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тисяч гривень театрально-видовищними підприємствами - платниками податку;
- витрати на виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.

5. Перехідні положення для податку на прибуток

До 1 січня 2020 року звільняються від оподаткування:
- прибуток виробників біопалива, отриманий від продажу біопалива;
- прибуток підприємств, отриманий ними від діяльності з одночасного виробництва електричної і теплової енергії з використанням біологічних видів палива та/або виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива;
- прибуток виробників техніки, обладнання, устаткування, визначених для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин та енергетичних установок, які споживають біологічні види палива, одержаний від продажу зазначеної техніки, обладнання та устаткування, що були вироблені на території України.
- прибуток підприємств, отриманий з видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ.
З 1 січня 2011 року на 10 років звільнені від оподаткування:
а) прибуток суб'єкта господарської діяльності, отриманий від надання готельних послуг у готелях категорій "п'ять зірок", "чотири зірки" і "три зірки", у тому числі новозбудованих чи реконструйованих або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрація існуючих будівель і споруд (за умови, що дохід від реалізації послуг з розміщення шляхом надання номера для тимчасового проживання складає не менше 50 відсотків сукупного доходу такого суб'єкта господарської діяльності за відповідний податковий (звітний) період, у якому застосовується пільга);
б) прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств легкої промисловості, крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині.
в) прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств галузі електроенергетики, які виробляють електричну енергію виключно з відновлювальних джерел енергії;
г) прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств суднобудівної промисловості;
ґ) прибуток підприємств літакобудівної промисловості, отриманий від основної діяльності
д) прибуток підприємств машинобудування для агропромислового комплексу
До 1 січня 2015 року, звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру.
До 1 січня 2016 року, не включаються до доходів суми коштів або вартість майна, отримані суб'єктами кінематографії (виробниками фільмів) та/або суб'єктами мультиплікації (виробники мультиплікаційних фільмів) і спрямовані на виробництво національних фільмів.


ТЕМА 7. ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

1. Платники податку, об'єкт і база оподаткування.
2. Податкові соціальні пільги.
3. Податкові ставки.
4. Податкова знижка.
5. Порядок нарахування, утримання та сплати податку.
6. Оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

1. Платники податку, об'єкт і база оподаткування

Податок на доходи фізичних осіб – це прямий податок на особисті доходи фізичних осіб.
Платниками податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи:
- резиденти, які отримують доходи на території України та іноземні доходи;
- нерезиденти, які отримують доходи з джерелом походження в Україну, крім осіб з дипломатичними привілеями та імунітетом відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Верховною радою України;
- податкові агенти. Податковий агент - юридична або фізична особа-резидент (його представництво), суб'єкт підприємницької діяльності, який нараховує, утримує і сплачує податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку.
Об'єктом оподаткування резидента є:
1) загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід із джерелом походження з України;
2) доходи з джерелом походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті, наданні);
3) іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Об'єктом оподаткування нерезидента є:
1) загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; 2) доходи, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті, наданні).
Базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається як різниця загального оподатковуваного доходу (ЗРОД) та податкової знижки (ПЗ) такого звітного року:
ЧРНОД = ЗРОД – ПЗ (1)
Загальний оподатковуваний дохід – будь-який дохід, що підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного періоду, який включає:
1) доходи, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті, наданні);
2) доходи, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу. Загальний річний оподатковуваний дохід визначається як сума: місячних оподатковуваних доходів; іноземних доходів, отриманих платником податку протягом року; доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від господарської діяльності (відповідно до ст.177 Р. IV Податкового Кодексу); доходів, отриманих фізичною особою від проведення незалежної професійної діяльності (відповідно до ст. 178 Р. IV Податкового Кодексу). Загальний місячний оподатковуваний дохід дорівнює сумі оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь платника протягом звітного місяця;
3) доходів, які оподатковуються за іншими правилами.
При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і у не грошовій формах.
Під час нарахуванні (отримання) доходів в іноземній валюті база оподаткування визначається шляхом перераховування таких доходів у гривні за курсом НБУ, що діє на момент одержання таких доходів.
Під час нарахування (надання) доходів у негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100/(100 - СП), (2)
де СП - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
За такою ж формулою визначається база оподаткування для сум надмірно витрачених платником податку коштів на відрядження або підзвіт, а так само підзвітних сум, не повернутих у строк.
При нарахуванні доходів у формі заробітної плати база оподаткування (БОзп) визначається як нарахована сума зарплати (ЗПн) зменшена на суму утримань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (УЄСВ), страхових внесків до Накопичувального фонду (УНФ), а у випадках, передбачених законом, - обов`язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду (УНПФ), які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (ПСП), якщо платник податку має на це право:
БОзп = ЗПн - УЄСВ – УНФ – УНПФ – ПСП (4.3)
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:
1) доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);
2) суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору;
3) доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, доходи у вигляді сум авторської винагороди, плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), роялті;
4) частина доходів від операцій з майном;
5) дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду;
6) оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований органом державної податкової служби;
7) сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 % місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності; дохід у вигляді позитивної різниці між сумою коштів, одержаною платником податку від фінансової установи після реалізації його заставленого майна при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), та сумою фактично сплачених платником зобов'язань, і сумою, що утримана фінансовою установою в рахунок компенсації своїх витрат/втрат згідно з таким договором. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації;
8) дохід у вигляді дивідендів (крім дивідендів, які нараховуються у вигляді акцій, часток, паїв, емітованих юридичною особою-резидентом, якщо нарахування не змінює пропорції участі всіх власників у статутному фонді емітента), виграшів і призів (крім, виграшів та призів у державну грошову лотерею у розмірах, що не перевищує 50 мінімальних заробітних плат), процентів (крім процентів на цінні папери Міністерства фінансів України; процентів на поточні банківські рахунки, за якими здійснюються виключно виплати заробітної плати та соціальні виплати);
9) інвестиційний прибуток платника податку від операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами в інших, ніж цінні папери, формах (крім отриманих процентів на цінні папери Міністерства фінансів України; доходу внаслідок відчуження корпоративних прав в процесі приватизації в обмін на приватизаційні сертифікати відповідно до закону, а також доходу, отриманого внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі та отриманих майнових паїв у процесі приватизації);
10) дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується;
11) сума надміру витрачених отриманих платником коштів на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки
12) кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду;
13) доходи, що становлять позитивну різницю між сумою коштів, отриманих платником: внаслідок його відмови від участі в фонді фінансування будівництва, та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду; від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду за цим договором;
14) дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:
а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих латнику податку внаслідок заподіяння матеріальної шкоди, шкоди життю та здоров'ю;
б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання;
в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або інших сум бюджетного відшкодування;
г) суми втрат, заподіяних платнику податку неконституційними актами або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання слідства, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку;
15) сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум або пенсійних виплат, що сплачуються платнику податку за договорами: довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення; пенсійного вкладу; довірчого управління, укладеними з учасниками фондів банківського управління;
16) сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), пенсійних вкладів, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою-резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:
а) особою-резидентом, що визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами;
б) одним з членів сім'ї першого ступеня споріднення платника податку;
в) роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15 % нарахованої роботодавцем суми заробітної плати платнику протягом кожного звітного податкового місяця, за який вноситься страховий платіж або сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як сума розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків;
17) дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, колі такі доходи не включаються в оподатковуваний дохід) у вигляді:
а) вартості використання житла, інших об'єктів майна, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли це зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;
б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених Податковим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.
в) вартості безоплатно отриманих платником податку послуг домашнього обслуговуючого персоналу: послуг з побутового обслуговування фізичної особи (членів її сім'ї або від імені чи за їх дорученням будь-якої третьої особи), включаючи ремонт або спорудження об'єктів майна, що належить таким особам або використовується ними;
г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування;
ґ) суми безповоротної фінансової допомоги;
д) суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності;
е) вартості (за звичайною ціною) безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки звичайної ціни товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
18) інші доходи, крім тих, що не включаються в оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:
1) сума державної та соціальної матеріальної допомоги: державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг, житлових та інших субсидій (дотацій, компенсацій); винагород і страхових виплат платнику податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів та ін.;
2) сума отриманих платником податку доходів, у вигляді процентів на цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України;
3) сума відшкодування платнику податку розміру шкоди внаслідок Чорнобильської катастрофи;
4) сума виплат чи відшкодувань при наданні благодійної допомоги (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами:
а) творчими спілками їх членам;
б) Товариством Червоного Хреста України на користь отримувачів благодійної допомоги;
в) виплат на користь отримувачів іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України (крім виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов'язаним з ними фізичним особам)
г) сума щорічних виплат переможцям Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика;
5) сума внесків на обов'язкове страхування платника податку інших, ніж єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
6) сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника податку, що вносяться за рахунок його роботодавця;
7) сума страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, обов'язкові страхові внески до недержавного пенсійного фонду та фонду банківського управління;
8) вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування (молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води), мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України «Про охорону праці», спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах;
9) сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби відповідно до закону, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою;
10) кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт;
11) вартість гарантійної заміни товарів, а також грошова компенсація вартості товарів платнику в разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну) протягом гарантійного строку, але не вище ніж ціна придбання таких товарів;
12) кошти або вартість майна (нематеріальних активів), які надходять платнику податку за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя у зв'язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін;
13) аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін, за винятком виплати аліментів нерезидентом, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, узгодженими Верховною Радою України;
14) кошти або майно (майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг), отримані платниками податку як дарунок, якщо вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) не перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі;
15) сума надміру сплачених грошових зобов'язань, страхових внесків з бюджетів (державних цільових страхових фондів), бюджетного відшкодування під час застосування права на податкову знижку, що повертається платнику податку;
16) дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом за умови, що нарахування не змінює пропорцій (часток) участі всіх власників у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів;
17) кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця за наявності відповідних підтвердних документів, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд працівника, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування;
18). вартість вугілля та вугільних брикетів (в тому числі компенсація їх вартості), безоплатно наданих в обсягах та за переліком професій, що встановлюються Кабінетом Міністрів України:
19) сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи за умови, що така особа уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов'язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки;
20) кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку:
а) будь-якою фізичною особою, благодійною організацією, Пенсійним фондом України, територіальними управліннями з питань праці та соціального захисту населення, фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування України або професійною спілкою;
б) роботодавцем померлого платника податку за його останнім місцем роботи у розмірі, що не перевищує подвійний розмір місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. Сума перевищення остаточно оподатковується під час її нарахування (виплати, надання);
21) вартість одягу, взуття, сума грошової допомоги, що надаються дітям-сиротам чи дітям, позбавленим батьківського піклування у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України;
22) доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції, вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих йому в розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва. Отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу у джерела його виплати без сплати податку;
22) сума, отримана платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину та побутові відходи, за винятком брухту чорних та дорогоцінних металів. Під час виплати доходів за зданий платником податку брухт чорних та дорогоцінних металів особа, що його закуповує, вважається податковим агентом та зобов'язана утримати податок із суми такої виплати за встановленою ставкою;
23) сума стипендії, яка виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад'юнкту, але не вище розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. Сума перевищення підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставками 15 %, 17 %;
24) сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання умов, визначених підпунктом 165.1.27 Податкового Кодексу;
25) сума страхової виплати, страхового відшкодування, викупна сума або їх частина, чи пенсійна виплата, отримана платником податку за договором довгострокового страхування життя, у тому числі страхування довічних пенсій, сума пенсійної виплати із системи недержавного пенсійного забезпечення, сума виплати за договором пенсійного вкладу, договором довірчого управління, укладеним з учасником фонду банківського управління;
26) основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається йому, а також основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору);
27) сума виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень, поміщених в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у такі державні цінні папери: облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 р., облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 р., державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994рр.;
28) основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку;
29) прибуток від операцій з майном або інвестиційними активами, який не підлягає оподаткуванню згідно з відповідними положеннями Податкового Кодексу;
30) сума, отримана платником податку за здавання ним крові, грудного жіночого молока, інших видів донорства, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою;
31) вартість житла, яке передається з державної або комунальної власності у власність платника податку безоплатно або із знижкою відповідно до закону, а також сума державної підтримки на будівництво чи придбання доступного житла, яка надається платнику податку відповідно до законодавства;
32) вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку-члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування;
33) дохід фізичної особи-підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування;
34) сума витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом;
35) вартість орденів, медалей, знаків, кубків, дипломів, грамот та квітів, якими відзначаються працівники, інші категорії громадян та/або переможці змагань, конкурсів;
36) сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження ним корпоративних прав у власність в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого ним внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі відповідно до статті 121 Земельного кодексу України та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації;
37) доходи у вигляді процентів на поточні банківські рахунки, а якими на користь фізичних осіб здійснюються виключно виплати заробітної плати стипендій, пенсій, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат;
38) суми коштів, надані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів та їх спілками платникам податку-учасникам конгресів, симпозіумів, зборів, конференцій, пленумів, з'їздів, фестивалів, виставок, концертів, реабілітаційних заходів, фізкультурно-спортивних заходів та конкурсів, які провадяться такими організаціями, як компенсація витрат на проживання, харчування та проїзд до місця проведення заходів та у зворотному напрямку;
39) сума страхової виплати за договорами страхування життя у разі смерті застрахованої особи, якщо така виплата отримується членами сім'ї застрахованої особи першого ступеня споріднення, або особою, яка є інвалідом I групи або дитиною-інвалідом, або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
40) сума майнового та немайнового внеску платника податку до юридичної особи-емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права;
41) вартість побічних лісових користувань для власного споживання (заготівля лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених Лісовим кодексом України);
42) сума коштів, отриманих як виграш, приз у державну грошову лотерею в розмірі, що не перевищує 50 мінімальних заробітних плат, розмір якої встановлюється законом;
43) сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), яка здійснюється професійними спілками своїм членам протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. При цьому зазначені виплати повинні бути здійснені у розмірах та на цілі, установлені загальними зборами членів профспілки;
44) дохід від кооперативних виплат та/або від одержання паю членом сільськогосподарського виробничого кооперативу у разі його виходу з кооперативу, отриманих членом сільськогосподарського виробничого кооперативу, членом якого є виключно фізичні особи, що здійснює виробництво сільськогосподарської продукції, а саме молока та м'яса, з використанням земельних ділянок членів, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), ведення садівництва індивідуального будівництва за умови використання праці виключно членів такого кооперативу;
45) дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об`єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі землі відповідно до статті 121 Земельного кодексу України та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки;
46) кошти, сплачені за роботи та/або послуги, виконані та надані на території України або за її межами у період проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу, зокрема у вигляді заробітної плати, відшкодування видатків та добових (крім резидентів України незалежно від їх участі в проведенні чемпіонату):
- представникам або посадовим особам асоціацій-членів УЄФА;
- членам делегацій, що беруть участь у чемпіонаті;
- фізичним особам, акредитованим УЄФА.
47) інші доходи, які згідно з Податковим кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

2. Податкові соціальні пільги

Право на податкову соціальну пільгу має платник податку, який отримує доходи протягом місяця від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо нарахована заробітна плата за місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Такий платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, з урахуванням встановленої категорії платників та відповідного розміру соціальної пільги (табл. 1):
БОзп = ЗПн – Утримання – ПСП, (1)
де ЗПн - нарахована сума заробітної плати;
ПСП - податкова соціальна пільга.
Таблиця 1 – Перелік та розмір податкових соціальних пільг (відповідно до п. 169.1 Податкового Кодексу України)

п/п
Розмір пільги
Категорії платників

1
2
3

1
До 31.12.2014 р. – в розмірі 50%, з 01.01.2015 р. – 100% від місячного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на початок звітного податкового року
Будь-який платник податку, крім категорій, визначених пунктами 2,3,4 цієї таблиці.

2
100% від суми пільги, визначеної пунктом 1 у графі 2
Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років у розрахунку на кожну таку дитину. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання пільги одному з батьків, визначається як добуток суми розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, і кількості дітей

3
150% від суми пільги, визначеної пунктом 1 у графі 2
а) одинока мати (батько), вдова (вдівець) або опікун, піклувальник у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;
б) особа, яка утримує дитину–инвалида у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;
в) особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесена до 1 або 2 категорії;
г) учень, студент, аспірант, ординатор, ад`юнкт;
ґ) інвалід 1 або 2 групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, визначених підпунктом «б» пункту 4 у графі 3;
д) особа, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;
е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених підпунктом «б» пункту 4 у графі 3.

4
200% від суми пільги, визначеної пунктом 1 у графі 2
а) Герой України, Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці або повний кавалер ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особа, нагороджена чотирма і більше медалями «За відвагу»;
б) учасник бойових дій під час Другої світової війни або особа, яка в той час працювала в тилу, та є інвалідом 1 або 2 групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
в) особа, яка є колишнім в`язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;
г) особа, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;
ґ) особа, яка перебувала на блокадній территорії колишнього Ленінграда у період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р.


У разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, застосовується одна податкова соціальна пільга, що передбачає найбільший розмір. Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги та документи, що підтверджують таке право та дозволяють встановити розмір пільги (для платника, який має право на застосування податкової соціальної пільги, більшої, ніж передбачена у пункті 1 табл. 4.1). Перелік таких документів та порядок їх подання визначає Кабінет Міністрів України. Податкова соціальна пільга для державних службовців застосовується без подання відповідних заяв, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.
Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:
- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного періоду отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад`юнктів, військослужбовців, що виплачуються з бюджету;
- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності.
Якщо податкова соціальна пільга застосовується без підстав під час отримання платником податку інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, то такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу, починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування пільги відновлюється..
Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, колі відбулося таке порушення. На підставі цього кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати та штраф у розмірі 100 % суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу платнику, а у разі недостатності – за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не буде утримана податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації платника податку. Право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума недоплати та штраф повністю погашаються.

3. Податкові ставки

Таблиця 2 – Ставки оподаткування (відповідно до Податкового кодексу України)

№п/п
Податкові
ставки
Види доходів платників податку


1
2
3

1
15% (базова)
а) одержані доходи, крім тих, за якими встановлені інші ставки (визначені пунктами 2-7 цієї таблиці), в т.ч., але не виключно: заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати і винагороди платнику у зв`язку з трудовими відносинами та цивільно-правовими договорами, виграш у державну та недержавну лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри;
б) грошові виграші у спортивних змаганнях, крім винагород спортсменам-чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, у тому числі спортсменам-інвалідам (що не включають у оподатковуваний дохід);
в) вартість дарунків на користь та вартість об`єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-резидентом від спадкодавця-нерезидента; вартість дарунків на користь та об`єкт спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента;
г) іноземні доходи;
ґ) дохід від продажу (обміну) об`єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами-нерезидентами.

2
17%
Застосовується до доходів, визначених підпунктом «а» пункту 1 цієї таблиці, якщо загальна сума таких доходів, отриманих платником податку у звітному податковому місяці, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року. За ставкою 17% оподатковується сума перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15%.

3
0%
а) вартість дарунків на користь та вартість об`єктів спадщини, що успадковуються членами сім`ї спадкодавця першого ступеня споріднення;
б) вартість дарунків на користь та вартість об`єктів спадщини, що успадковується інвалідом 1 групи або дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, у вигляді об`єкта нерухомості, об`єкта рухомого майна, готівки або коштів на рахунках у банках і небанківських фінансових установах (у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонди операцій з нерухомістю);
в) вартість дарунків на користь та вартість об`єктів спадщини, що успадковується дитиною-інвалідом, у вигляді об`єкта нерухомості, об`єкта рухомого майна
г) грошові заощадження, що успадковуються спадкоємцем, які: поміщені до 2 січня 1992 р. в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 р., облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 р., державні казначейські зобов`язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР); поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 рр., погашення яких не відбулося.

4
1%
Дохід, отриманий від продажу одного з об`єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше одного разу протягом звітного податкового року

5
5%
а) вартість дарунків на користь та вартість об`єктів спадщини, що успадковуються спадкоємцями, які не є членами сім`ї спадкодавця першого ступеня споріднення;
б) нараховані проценти або дисконтний дохід за поточним або депозитним (вкладним) рахунком, за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом, за вкладом (депозитом) члена кредитної спілки (з 01.01.2015 р.); доходи у вигляді дивідендів; дохід на розміщені активи, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування; дохід за іпотечними облігаціями та іпотечними сертифікатами; проценти або дисконтний дохід, отриманий власником облігації від їх емітента; дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником внаслідок викупу (погашення) управителем сертифікатів такого фонду;
в) дохід, отриманий платником від продажу звітного податкового року більш як одного з об`єктів нерухомості (незавершеного будівництва),
в) дохід від продажу (обміну) об`єкта рухомого майна протягом звітного податкового року, крім випадку продажу одного з об`єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше одного разу протягом звітного податкового року (що оподатковується за ставкою 1%).

6
10%
Доходи в формі заробітної плати працівників за Списком № 1, затвердженим Кабінетом Міністрів України: шахтарів, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди; працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та 50% і більше робочого часу на рік; працівників державних воєнізованих рятувальних служб.

7
30%
Виграш і приз, крім визначених в підпунктах «а» та «б» пункту 1 цієї таблиці (що оподатковуються за ставкою 15%)




4. Податкова знижка

Податкова знижка - це сума фактично здійснених платником податку-резидентом протягом звітного року витрат, які він має право включити у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року.
До податкової знижки включаються витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річної податкової декларації.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки за наслідками звітного податкового року, включає:
1) частину суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом відповідно до статті 175 Податкового Кодексу;
2) суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 % суми його загального оподатковуваного доходу звітного року;
3) суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;
4) суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку-інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов'язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов'язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім тих, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
5) суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) відносно платника податку - розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень;
б) відносно члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або - 50 % розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї;
6) суму витрат платника податку на:
- оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
- оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
7) суму коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням власного транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
8) суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Податковим кодексом встановлені такі обмеження права на нарахування податкової знижки:
- податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має про це відмітку у паспорті;
- загальна сума нарахованої платнику податку в звітному податковому році податкової знижки не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, яка зменшена на суму утримань із заробітної плати та на розмір податкової соціальної пільги за її наявності;
- якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.


5. Порядок нарахування, утримання та сплати податку

Особами, відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, є:
1) з доходів у вигляді заробітної плати – роботодавець, який виплачує доходи на користь платника податку та виконує функції податкового агента;
2) з інших доходів:
а) податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерел їх походження в Україні;
б) платник податку – для іноземних доходів та доходів, які виплачуються особами, звільненими від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.
Якщо оподатковуваний доход нараховується (виплачується, надається) на користь платника податку податковим агентом, то податковий агент зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу і за його рахунок, використовуючи відповідну податкову ставку. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується з каси податкового агента, податок сплачується протягом банківського дня, що настає за днем нарахування (виплати, надання).
Якщо окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити ці доходи до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів:
Платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію). Обов`язок платника щодо подання декларації вважається виконаним, якщо він отримує доходи: виключно від податкових агентів; від операцій продажу (обміну) майна, дарування при нотаріальному підсвіченні договорів, за якими був сплачений податок.
Від обов'язку подання податкової декларації звільняються платники податку, які:
- є неповнолітніми або недієздатними особами і перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
Податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення. Обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на таких осіб:
- опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;
- спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) - щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;
- державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом.
Платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати до органу державної податкової служби податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду. Орган державної податкової служби протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації зобов'язаний перевірити визначене податкове зобов'язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.
Інші платники податку мають подати декларацію до 1 травня року, що настає за звітним. Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

6. Оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та фізичних осіб, які провадить незалежну професійну діяльність

Доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками 15 %, 17 %.
Об'єктом оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця. До витрат і доходу не включаються суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг), якщо фізична особа - підприємець зареєстрований як платник податку на додану вартість.
До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу).
Не належить до витрат фізичної особи-підприємця вартість придбаного рухомого і нерухомого майна, що підлягає державній реєстрації, у разі якщо таке майно придбано до державної реєстрації фізичної особи-суб'єктом підприємницької діяльності та/або не використовується в такій діяльності.
Фізичні особи-підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного податкового періоду. В декларації також зазначаються авансові платежі з податку на доходи, які розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 % річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 % щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада). В декларації, поряд з доходами від підприємницької діяльності, мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Фізичні особи-підприємці, які зареєстровані протягом року або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності цим Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада), що настануть у звітному податковому році. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи та суми плати за торговий патент на підставі документального підтвердження факту їх сплати. Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому Податковим Кодексом. У разі якщо фізична особа-підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку - фізичних осіб. Фізична особа-підприємець вважається податковим агентом працівника-фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.
Під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від операцій, здійснюваних в межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою-підприємцем, який отримує такий дохід, надано копію свідоцтва про державну реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно.
Фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару, застосовувати реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Фізичні особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік в органах державної податкової служби за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати свідоцтво про таку реєстрацію.
Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками 15 %, 17 %.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року в строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації. Під час виплати суб'єктами господарювання-податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії свідоцтва про взяття її на податковий облік. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.


ТЕМА 8. ЄДИНИЙ ВНЕСОК НА ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ (ЄСВ)

План

1 Сутність та законодавча база ЄСВ
2. Платники ЄСВ, порядок реєстрації платників ЄСВ
3. Права та обов'язки платника єдиного внеску
4. Порядок обчислення та сплати ЄСВ
5. Особливості нарахування і сплати ЄСВ фізичними особами - підприємцями


1 Сутність та законодавча база ЄСВ

ЄСВ – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється в систему загальнообов’язкового державного страхування в обов’язковому порядку на регулярній основі.
ЄСВ не входить до системи оподаткування, та регулюється такими нормативно-правовими актами:
ЗУ «про збір та облік на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-17 від 08.07.2010р., вступив в силу 01.01.2011р.
Інструкція про порядок нарахування та сплати ЄСВ (ПФУ №21-5 від 27.09.2010)
Порядок формування і надання страхователями звіта про суми нарахованого ЄСВ (ПФУ №22-2 від 08.10.2010)
Порядок ведення органами ПФУ надходження сум ЄСВ та інш платежів ((ПФУ №21-2 від 27.09.2010)
Порядок взяття на облік та Снятия з обліку в органах ПФУ платників ЄСВ (ПФУ №21-6 від 27.09.2010)
Порядок прийняття банками до виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати (ПФУ №21-3 від 27.09.2010)
Порядок розгляду органами ПФУ скарг на рішення про накладання штрафів, нарахування пені та заяв платників (ПФУ №22-7 від 08.10.2010)
Законодавством передбачено ведення єдиної системи збору страхових внесків фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Функції адміністрування ЄСВ покладено на ПФУ. Наказом Президента України від ____.____.2012 р. функції адміністрування ЄСВ покладено на зновстворене Міністерство доходів і зборів.
ЄСВ розподіляється між фондами пенсійного і соціального страхування, він не зараховується до бюджетів.
Принципи збору та ведення обліку єдиного внеску
- законодавчого визначення умов і порядку його сплати;
- обов'язковості сплати;
- законодавчого визначення розміру єдиного внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску;
- захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб;
- державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску;
- відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм законодавства, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Період нарахування ЄСВ
календарний місяць,
-для фізичних осіб – підприємців – календарний рік
ЄСВ нараховується лише в національній валюті.

2. Платники ЄСВ, порядок реєстрації платників ЄСВ

Платники ЄСВ:
страхувальники - роботодавці та інші особи, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок:
Юр. особи, які використовують найману працю
філії, представництва та інш балансові відділення, які самостійно розраховуються з найманими особами
фіз. особи – підприємці, які використовують найману працю
фіз. особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фіз.. особи, які використовують найманий труд на підставі трудового договору
дипломатичні представництва, консульства та інш.
військові частини
застраховані особи - фізична особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався єдиний внесок:
робітники (резиденти, не резиденти, особи без громодянства), які працюють у юр, фіз. осіб, забезпечують себе роботою самостійно, в дипломатичних представництвах, консульствах, органах державної та місцевої влади, обєднаннях громадян, які отримують заробітну плату
фіз.. особи – підприємці та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Такі особи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Вони можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі .
військовослужбовці та особи, які проходять строкову військову службу (армія, СБУ, МВД, органи громадянської оборони)
батьки-вихователі дитячих будинків семейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення
особи, які отримують пособіє по тимчасовій непрацездатності
особи, що отримують пособіє по уходу за дитиною до 3 років
один із непрацюючих працездатних батьків, усиновників, опікунів, які фактично здійснюють уход за дитиною-інвалідом, або інвалідом І групи, або за застарілим, який потребує уходу (по медичному висновку), або досяг 80-років, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію
Всі платники ЄСВ повинні стати на облік – відомості про них заносять у Реєстр страховиків та застрахованих осіб.
Взяття на облік страховників відбувається:
1. Юр.особи, фіз.. особи-підприємці - автоматично ПФУ наступного дня після державної реєстрації.
2. Дипломатичні представництва, консульства, військові частини зобов’язані подати заяву в 10-денний термін із дня:
- прийняття рішення про створення установи, організації, філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу;
- реєстрації представництва нерезидента центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики;
- реєстрації структурного осередку громадської (неурядової) організації зарубіжної держави в Україні Міністерством юстиції України;
- державної реєстрації представництва іноземного банку Національним банком України;
- реєстрації, акредитації, створення, отримання згоди, дозволу тощо на функціонування підрозділу нерезидента на території України уповноваженим органом державної влади України;
- отримання свідоцтва про реєстрацію військової частини.
До заяви (ДОДАТОК А) подаються документи:
- рішення про створення установи, організації, філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу;
- свідоцтва про реєстрацію представництва нерезидента, виданого центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, - для представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, на які поширюється дія Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність";
- свідоцтва про реєстрацію структурного осередку громадської (неурядової) організації зарубіжної держави в Україні - для філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій зарубіжних держав в Україні;
- свідоцтва про державну реєстрацію представництва іноземного банку, виданого Національним банком України, - для представництв іноземних банків;
- документа, виданого уповноваженим органом державної влади України, що засвідчує реєстрацію, акредитацію, створення, отримання згоди, дозволу тощо на функціонування підрозділу нерезидента на території України, - для інших відокремлених підрозділів нерезидентів;
- свідоцтва про реєстрацію військової частини;
- довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ), виданої органом статистики для юридичних осіб;
- установчих документів.
3. фізичні особи - не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них заяви. Із заявою подаються :
- довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (крім осіб, які з релігійних переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті);
- трудового договору з найманим працівником;
- цивільно-правового договору з особою, за яку сплачують єдиний внесок;
- свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України;
- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури;
- свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, виданого відповідним уповноваженим органом;
- документа, що посвідчує особу (паспорт).
ПФУ передає отриману інформацію в робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, який приймає рішення про віднесення до відповідного класу професійного ризику виробництва зазначених осіб.
Клас професійного ризику виробництва - рівень виробничого травматизму і професійних захворювань за видами економічної діяльності, що визначає ступінь вірогідності втрати професійної працездатності або смерті працівника під час виконання трудових обов’язків, з урахуванням результатів аналізу показників виробничого травматизму і професійних захворювань, а також обсягів видатків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, пов’язаних із забезпеченням загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Порядок визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності (ПОСТАНОВА КМУ від 8 лютого 2012 р. № 237) встановлює 67 класів (ДОДАТОК Б)
Якщо клас достовірно не може бути визначеним, Фонд відносить його за власною оцінкою до одного з класів.
Наступного робочого дня з дня взяття на облік платнику єдиного внеску безоплатно надсилається повідомлення про взяття його на облік (ДОДАТОК В).
Якщо страховик не згодний зі встановленим розміром ЄСВ, він може звернутися до ПФУ протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення із заявою про зміну розміру ЄСВ. Якщо особа змінює вид діяльності, вона може звернутися про зміну класу професійного ризику, що здійснюється раз на рік за результатами попереднього року (заява подається до 25.01).

3. Права та обов'язки платника єдиного внеску

Платник єдиного внеску має право:
1) безоплатно отримувати від ПФУ інформацію стосовно нарахування та сплати ЄСВ
2) звертатися до Пенсійного фонду з письмовою заявою про зміну умов сплати єдиного внеску
3) безоплатно отримувати від Пенсійного фонду консультації та роз'яснення;
4) оскаржувати в рішення територіального органу ПФУ та дії, бездіяльність його посадових осіб;
5) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих осіб, на користь яких він сплачує єдиний внесок, у тому числі в суді.
Платник єдиного внеску зобов'язаний:
1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;
2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості;
3) допускати посадових осіб ПФУ до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за наявності направлення на перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;
4) подавати звітність до тПФУ
5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до територіального органу Пенсійного фонду;
6) пред'являти на вимогу застрахованої особи повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;
7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;
Посвідчення застрахованої особи - спеціальний документ у вигляді електронної смарт-картки з візуальними персоніфікованими ознаками, який забезпечує документування, збереження і використання індивідуальної інформації про набуті застрахованою особою права у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, на якому може зберігатися інша інформація для забезпечення захисту прав застрахованих осіб на отримання коштів та послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
8) повідомляти територіальний орган Пенсійного фонду про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи;
9) отримувати в ПФУ посвідчення застрахованої особи та видавати їх застрахованим особам;
10) повідомляти ПФУ про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, про застраховану особу у десятиденний строк після надходження таких відомостей;
11) стати на облік у ПФУ як платник єдиного внеску;


4. Порядок обчислення та сплати ЄСВ

ЄСВ нараховується та сплачується роботодавцями за рахунок сум, на які він нарахований.
Базою для нарахування ЄСВ виступає:
зар. плата
винагорода фіз.. особі за виконані роботи за договорами цивільно-правового характеру.
Існує ряд договорів ЦПХ, які можуть бути укладені між юридичною та фізичною особою. До них відносяться договір підряду, договір будівельного підряду, договір підряду на проведення проектних і пошукових робіт, договір на проведення науково-дослідних або дослідно-конструкторських і технологічних робіт, договір про надання послуг, договір перевезення багажу (пасажира), договір транспортного експедирування, договір відповідального зберігання, договір доручення, договір керування майном і т.д. Кожний з перелічених договорів має свою встановлену типову форму. Як і трудовий договір, договір ЦПХ укладається в письмовій формі та містить у собі опиробіт, які зобов’язується виконати підрядник замовникові, строки виконання цих робіт, а також умови їхньої оплати.
Серед розходжень між договором ЦПХ і трудовим договором, можна виділити такі:
а) за договором ЦПХ виконавець (підрядник), на відміну від працівника, не підкоряється правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу та виконує її на свій ризик;
б) за трудовим договором працівника приймають на посаду, включену до штату підприємства, для виконання певних функцій. Працівникові гарантується зарплата, установлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації. При укладанні договору ЦПХ роботу виконавця, як правило, не можуть виконати працівники замовника, тому що або посада працівника, зобов’язаного виконувати таку роботу, не передбачена штатним розкладом замовника, або на момент дії договору ЦПХ працівник, що раніше виконував такий вид робіт, тимчасово відсутній. Фізособа, що уклала договір ЦПХ, не включається до штату замовника. На неї не розповсюджуються встановлені трудовим законодавством гарантії та пільги;
в) на відміну від трудового договору, за договором ЦПХ оплачується не процес роботи, а її результати; таким чином, до договорів ЦПХ, на відміну від трудових договорів, не може застосовуватися погодинна оплата праці. Результати роботи з договорів ЦПХ визначають після закінчення роботи й оформляють актами прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється їхня оплата. Однак договором ЦПХ, як і трудовим договором, може бути передбачена попередня (поетапна) оплата роботи;
оплата перших 5-и днів тимчасової нетрудоспроможності за рахунок роботодавця
пособіє по тимчасовій непрацездатності
пособія та компенсації
грошове забезпечення

Не включаються до бази нарахування ЄСВ та здійснюються за рахунок коштів роботодавців такі види виплат:
I. Виплати, які здійснюються у грошовій формі
1. Соціальні допомоги та виплати, встановлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на народження дитини, сім'ям з неповнолітніми дітьми тощо).
2. Одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію.
3. Надбавки та доплати до державних пенсій працюючим пенсіонерам.
4. Вихідна допомога у разі припинення трудового договору.
5. Відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.
6. Витрати на відрядження.
7. Виплати в установленому розмірі особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи
8. Компенсація моральної шкоди працівникам, що виплачується за рішенням суду.
9. Винагорода, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, крім гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, інш. Винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції та їх використання.
10. Надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників у визначених законодавством розмірах.
11. Компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструмента та особистого транспорту.
12. Довічна плата за звання дійсного члена та члена-кореспондента академії наук.
13. Позики, видані працівникам для поліпшення житлових умов, на індивідуальне будівництво, заведення домашнього господарства.
14. Матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання.
II. Виплати, які надаються в натуральній або грошовій формі
1. Вартість вугілля та вугільних брикетів, безоплатно наданих працівникам в обсягах та за переліком професій
2. Платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей.
3. Витрати на колективне харчування флоту, льотного складу цивільної авіації.
4. Витрати на харчування учасників спортивних заходів на час перебування на спортивних змаганнях та зборах.
5. Відшкодування працівникам витрат на придбання ними спецодягу, мийних та знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування.
6. Витрати на перевезення працівників до місця роботи
7. Вартість подарунків до свят і квитків для дітей працівників.
8. Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів
9. Витрати на проведення культурно-освітніх і оздоровчих заходів та утримання громадських служб (крім оплати праці працівників, які їх обслуговують).
10. Вартість житла, переданого у власність працівникам.
11. Витрати на оплату послуг з лікування працівників, які були надані установами охорони здоров'я.
12. Доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями)
13. Доходи від здавання в оренду землі.

Максимальна база – 17 прожиткових мінімумів доходів громадян. Якщо дохід особи за місяць складає більше за 17 ПМД, то базою нарахування ЄСВ виступає лише 17 ПМД.

На базу ЄСВ страхувальник здійснює
з боку роботодавця - нарахування за рахунок власних коштів
з боку працівника - вирахування за рахунок коштів працівника.

Ставки нарахування ЄСВ для роботодавця залежать від виду діяльності, працездатності застрахованого та бази ЄСВ.
звичайна ставка – залежить від класу професійного ризику – 36,76 – 49,7%;
для фонда оплати праці інвалідів (для юр.осіб) 8,41%
для підприємств льотних екіпажів – 45,96%
для підприємств «Українське товариство сліпих» і «Українське товариство глухих» (УТОС і УТОГ) (якщо кількість інвалідів не менше за 50% працівників, а фонд їх оплати праці – не менше за 25% витрат на оплату праці) – 5,3%
для общественних організацій інвалідів (якщо кількість інвалідів не менше за 50% працівників, а фонд їх оплати праці – не менше за 25% витрат на оплату праці) – 5,5 % - лише для фонду оплати праці інвалідів
при розрахунку по договорам ЦПХ -34,7%.
при оплаті перших 5 днів хвороби за лікарняними листами та пособія по тимчасовій непрацездатності – 33,2%.

Ставки вирахування ЄСВ у працівника:
звичайна ставка –3,6;
для робітників льотних екіпажів – 6,1%
для робітників УТОС і УТОГ – 2,85%
при розрахунку по договорам ЦПХ -2,6%.
за оплату пособія по тимчасової непрацездатності – 2%

ПРИКЛАД
За квітень 2012 року працівникові - інвалідові, що працює на підприємстві нараховано:
зарплата в сумі 10 000 грн.;
винагорода за надані працівником послуги по договору ЦПХ - 5 000 грн.;
оплата днів тимчасової непрацездатності - 4 000 грн.
ЄСВ за квітень 2012 року працівникові нараховано:
1. Визначимо максимальну величину бази ЄСВ: 1094 грн*17=18598 грн
2. Визначимо суму доходів до обкладання ЄСВ (суму заробітної плати і винагороди ) 10000 грн+5000 грн=15000 грн
3. Визначимо загальну суму виплат: 10000грн+5000грн+4000 грн=19000 грн. Оскільки загальна сума витрат перевищує максимальну величину бази ЄСВ 18598 грн , на суму непрацездатності за базу приймається різниця: 18598 грн- 15000 грн=3598 грн.
4. Платежі ЄСВ, що здійснює роботодавець за рахунок власних коштів:
4.1. на зарплату: 10000 грн*8,41%=841 грн
4.2. на винагороду по договору ЦПХ: 5000*34,7%=1735 грн
4.3.на оплату днів тимчасової непрацездатності: 3598 грн.*8,41 грн
4.4. загальна сума виплат: 2875,59 грн
5. Платежі ЄСВ, що здійснює роботодавець за рахунок коштів працівника:
5.1. на зарплату: 10000 грн*3,6%=360 грн
5.2. на винагороду по договору ЦПХ: 5000*2,6%=130 грн
5.3.на оплату днів тимчасової непрацездатності: 3598 грн.*2%=71,96 грн
5.4. загальна сума виплат: 561,96 грн

Термін сплати ЄСВ:
для страхувальників –при кожній виплаті зарплати, доходу, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним
для застрахованих - не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним
Банки приймають розрахункові документи на виплату зар плати лише разом із документом на перерахування ЄСВ


5. Особливості нарахування і сплати ЄСВ фізичними особами - підприємцями

Загальна система оподаткування фізичних осіб-підприємців
Базою нарахування ЕСВ для ФЛП, що працюють на загальній системі налогбобложе-ния, є сума доходу (прибутку), який підлягає обкладенню НДФЛ . Оскільки доходом (прибутком), який підлягає обкладенню НДФЛ є чистий дохід (далі - ЧД), який визначають як різницю між виручкою і витратами, то і ЕСВ для ФЛП на загальній системі нараховують на суму отриманого ЧД.
Всі ФЛП незалежно від системи оподаткування і самозайняті особи зобов'язані сплачувати ЕСВ у розмірі 34,7%. У той же час всі підприємці можуть застрахуватися добровільно, сплачуючи ЕСВ по вищій ставці.
Терміни сплати:
авансові платежі протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада, розмір яких складає 25% річної суми ЕСВ, обчисленої від суми, визначеної податковим органом для сплати авансових сум податку на доходи ФЛП;
остаточний розрахунок по ЕСВ здійснюється по ФЛП до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації.
Сума ЕСВ не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, в якому отриманий дохід (прибуток). В місяці, в якому не отримувано ЧД, доплачувати до мінімального розміру ЕСВ не треба.
Мінімальний страховий внесок для ФЛП обчислюють виходячи з мінімальної заробітної плати, що діє в місяці, за який нараховують дохід і який підлягає сплаті щомісячно. Розмір мінімального страхового внеску ( Есвмін) можна визначити по такій формулі:
Есвмін = Мзпмес х СЕСВ
де Мзпмес - мінімальна заробітна плата, встановлена законодавством на відповідний місяць, грн.;
СЕСВ - ставка ЕСВ залежно від вибраного виду страхування %
Звіти по ЕСВ ФЛП на загальній системі оподаткування «за себе» подаються один раз в рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом..
Спрощена система оподаткування фізичних осіб - підприємців
ФЛП, що працюють на спрощеній системі оподаткування, самостійно визначають суми для нарахування ЕСВ.
ЕСВ визначають за кожен місяць як добуток ставки ЕСВ і бази нарахування ЕСВ.
Мінімальний розмір ставки ЕСВ - 34,7% .
При цьому місячна сума ЕСВ, самостійно визначена ФЛП на єдиній системі оподаткування, не може бути менше мінімального розміру ЕСВ і більше максимального розміру ЕСВ
Мзпмес х СЕСВ < ЕСВФЛП < 15ПМТЛ х СЕСВ
Сума ЕСВ для ФЛП на спрощеній системі оподаткування не залежить від факту отримання в поточному місяці доходу - ЕСВ слід сплатити за кожен місяць календарного року у розмірі не менше мінімального розміру.
Базовий період:
календарний місяць є базовим періодом для всіх працедавців, зокрема ФЛП і самозанятых осіб ;
календарний рік є базовим періодом для ФЛП і самозанятых осіб «за себе»
Терміни сплати: щомісячна сплата ЕСВ у вигляді авансових платежів в розмірі, який вони визначають самостійно, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який сплачується ЕСВ. Сплачені протягом календарного року авансові платежі по ЕСВ враховуються ФЛП при остаточному розрахунку, який слід здійснити не пізніше 20 чисел місяця, наступного за базовим звітним періодом, яким для них є календарний рік.
ТЕМА 9. СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ

1. Сутність спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, елементи єдиного податку.
2. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку.
3 Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку

1 Сутність спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, елементи єдиного податку

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів (п. 297.1 НКУ):
1) податку на прибуток підприємств;
2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів, що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи-платника єдиного податку (тобто «за себе»);
3) ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали відповідну ставку єдиного податку
4) земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;
5) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
6) збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
Нарахування, сплата та подання звітності з інших податків і зборів (митних платежів), у тому числі у разі ввезення товарів на митну територію України, здійснюються платниками єдиного податку на загальних підставах в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ та Митним кодексом України.
Платник єдиного податку виконує функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб.
Платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку є (п.294.1):
- для платників першої групи - календарний рік;
- для платників другої - шостої груп є календарний квартал.
Платником єдиного податку може бути юридична особа чи фізична особа-підприємець за самостійним вибором, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в установленому порядку.
Не можуть бути платниками єдиного податку (п. 291.5):
1. Суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють:
- діяльність з організації, проведення азартних ігор;
- обмін іноземної валюти;
- виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
- видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
- видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
- діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ;
- діяльність з управління підприємствами;
- діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
- діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
- діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
2. Фізичні особи підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
3. Фізичні особи-підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
4. Страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
5. Суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 %;
6. Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
7. Фізичні та юридичні особи - нерезиденти;
8. Суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на шість груп платників єдиного податку за умови, що протягом календарного року вони відповідають сукупності вимог (критеріїв) щодо статусу, видів діяльності, використання найманих осіб (кількості працівників) та обсягу доходів протягом календарного року (табл. 1).


Таблиця 1 – Загальна характеристика груп платників єдиного податку
Група

Вимоги (критерії) щодо:
Податкова ставка


статусу платника
видів діяльності (крім видів діяльності відповідно до п. 291.5)
використання праці найманих осіб та кількості працівників
обсягу доходів протягом календарного року (грн.)


Перша група
фізичні особи-підприємці
виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або надання побутових послуг населенню
не використовують працю найманих осіб

·150000
У межах від 1 % до 10 % розміру мінімальної заробітної плати за станом на 1 січня податкового (звітного) року.
У разі перевищення у календарному кварталі встановленого для групи граничного розміру доходу, до суми перевищення доходу застосовується підвищена ставка 15%.

Друга група
фізичні особи-підприємці
надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства (крім послуг та діяльності, що відповідають вимогам для 3 и 5-ї груп платників)
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебува-ють з ними у трудо-вих відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб

·1000000
У межах від 2 % до 20 % розміру мінімальної заробітної плати за станом на 1 січня податкового (звітного) року.
У разі перевищення у податковому (звітному) кварталі встановленого для групи граничного розміру доходу, до суми перевищення доходу застосовується підвищена ставка 15%.

Третя група
фізичні особи-підприємці
посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна, виробництво, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб

·3000000
- 3 % доходу - у разі сплати ПДВ;
- 5 % доходу - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
У разі перевищення у податковому (звітному) кварталі встановленого для групи граничного розміру доходу, до суми перевищення доходу застосовується підвищена ставка 15%.

Четвер-та група
юридичні особи-суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми
-
середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб

·5000000
- 3 % доходу - у разі сплати ПДВ;
- 5 % доходу - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
У разі перевищення у податковому (звітному) кварталі встановленого для групи граничного розміру доходу, до суми перевищення доходу застосовується ставка у подвійному розмірі.

П’ята група
фізичні особи-підприємці
посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна, виробництво, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння
середньооблікова кількість працівників не обмежена

·20000000
- 5 % доходу - у разі сплати ПДВ;
- 7 % доходу - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
У разі перевищення у податковому (звітному) кварталі встановленого для групи граничного розміру доходу, до суми перевищення доходу застосовується підвищена ставка 15%..

Шоста група
юридичні особи-суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми
-
середньооблікова кількість працівників не обмежена

·20000000
- 5 % доходу - у разі сплати ПДВ;
- 7 % доходу - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
У разі перевищення у податковому (звітному) кварталі встановленого для групи граничного розміру доходу, до суми перевищення доходу застосовується ставка у подвійному розмірі.

При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку-фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
Платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Об`єктом оподаткування є дохід платника податку, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг)), а базою оподаткування – сума такого доходу в грошовому виразі у гривнях.
Дохід в іноземній валюті перераховується у гривнях за офіційним курсом НБУ на дату отримання такого доходу.
До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також товарів, переданих платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані ним.
Під час визначення доходу за звітний період ураховуються такі вимоги (ст. 292 ПКУ):
1) до доходу фізичної особи-підприємця не включаються отримані нею: пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування; від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить ній на праві власності та використовується в її господарській діяльності;
2) для юридичної особи дохід визначається із врахуванням доходу її відокремлених підрозділів;
3) при продажу основних засобів юридичними особами-платниками єдиного податку дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу;
4) до суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, та платника єдиного податку четвертої та шостої груп також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності;
5) до суми доходу платника єдиного податку четвертої та шостої груп включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ;
6) у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
До складу доходу платника єдиного податку не включаються (п. 292.10, 292.11):
1) суми ПДВ у вартості відвантажених (поставлених) товарів (виконаних робіт, наданих послуг) (у тому числі ти, що надійшли у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ);
2) суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми нараховані ним єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до закону;
3) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
4) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
5) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
6) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг)-платнику єдиного податку та/або повертаються останнім покупцю товару (робіт, послуг), якщо це відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
7) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи-підприємця;
8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до його статутного капіталу;
9) суми надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
10) дивіденди, отримані платником єдиного податку-юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ.
Дивіденди, що виплачуються юридичними особами власникам корпоративних прав (засновникам платників єдиного податку), оподатковуються згідно з розділами III і IV ПКУ;
11) отримані фізичною особою-підприємцем пасивні доходи: проценти, дивіденди, роялті, страхові виплати і відшкодування; від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить ній на праві власності та використовується в її господарській діяльності;
12) дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 ПКУ. Датою отримання доходу платника єдиного податку є:
- у разі торгівлі товарами (роботами, послугами) за грошові кошті (у готівковій або безготівковій формі) - дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі;
- у разі передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) - дата підписання платником єдиного податку відповідного акта приймання-передачі;
- у разі отримання платником єдиного податку четвертої та шостої груп попередньої оплати (авансу) за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ, - дата відвантаження таких товарів (виконання робіт, надання послуг);
- у разі списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, та платника єдиного податку четвертої та шостої груп - дата списання такої кредиторської заборгованості;
- у разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій, - дата вилучення грошової виручки з такого обладнання;
- у разі торгівлі товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати з використанням замінників грошових знаків у грошовій одиниці України (жетонів, карток та ін.) - дата продажу таких замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України.

2. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку

Порядок нарахування та сплати єдиного податку регулюється ст. 295 ПКУ.
Для окремих груп платників єдиного податку встановлені такі особливості нарахування та сплати єдиного податку:
1) для платників першої і другої груп:
- єдиний податок сплачується ними шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Вони також можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У цьому разі суми сплаченого авансового внеску за весь податковий (звітний) період, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів за заявою платника єдиного податку;
- платники, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
2) для платників третьої - шостої груп: єдиний податок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу).
Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

3 Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку

Платники єдиного податку ведуть облік у такому порядку (пп. 296.1.1-296.1.3 ПКУ):
- платники першої і другої груп, платники третьої та п’ятої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного відображення отриманих доходів за підсумками робочого дня. Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються МФУ;
- платники третьої та п’ятої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені МФУ;
- платники четвертої та шостої груп використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат за методикою, затвердженою МФУ.
Платники першої - третьої груп не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
Податкова декларація подається платником єдиного податку до органу ДПС за місцем податкової адреси у такі строки:
1) платники першої групи:
- у разі, якщо платник не допустив перевищення протягом року обсягу встановленого граничного доходу (150000 грн.) та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи, - у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду (тобто 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року). У декларації за рік відображаються обсяг отриманого доходу та щомісячні авансові внески;
- у разі перевищення протягом року обсягу граничного доходу або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої, третьої або п’ятої групи - у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (протягом 40 календарних днів після закінчення календарного кварталу).
Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду;
2) платники другої - шостої груп - у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до органу ДПС податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду. Така податкова декларація не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.




ТЕМА 10. ЗБІР ЗА ПЕРШУ РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ

1. Платники збору та об'єкти оподаткування.
2. База оподаткування, ставки та порядок обчислення збору, пільги.
3. Податковий період і порядок сплати збору.

1. Платники збору та об'єкти оподаткування

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу входить в систему загальнодержавних податків і зборів України та регулюється Р. VII Податкового кодексу України.
Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що є об'єктами оподаткування.
 Об'єктами оподаткування є:
1) колісні транспортні засоби, крім:
а) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які повністю утримуються за рахунок бюджету і закріплені на праві оперативного управління:
- за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (крім тих, що віднесені до транспортної групи);
- за військовими формуваннями головного органу в системі центральних органів виконавчої влади у сфері охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху (крім тих, що віднесені до транспортної групи);
- за підрозділами служби цивільного захисту (крім тих, що віднесені до транспортної групи).
б) вантажних, самохідних транспортних засобів, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані (товарна позиція 8709 згідно з УКТ ЗЕД);
в) транспортних засобів швидкої медичної допомоги;
г) машин та механізмів для сільськогосподарських робіт (товарні позиції 8432 і 8433 згідно з УКТ ЗЕД);
д) причепів і напівпричепів;
е) мопедів;
ж) велосипедів.
2) судна, зареєстровані в Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України;
3) літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України, крім:
а) літаків і вертольотів Збройних Сил України;
б) літаків і вертольотів головного виконавчого органу влади, органів управління та сил цивільного захисту, що здійснюють управління та виконують завдання у сфері цивільного захисту населення.
2. База оподаткування, ставки та порядок обчислення збору, пільги

Розрахунок суми збору здійснюється по кожному транспортному засобу, виходячи з бази оподаткування, ставки і коефіцієнта, що враховує термін використання транспортного засобу.
Для колісних транспортних засобів (крім автомобілів, обладнаних електродвигунами), зокрема мотоциклів, легкових автомобілів, автобусів (мікроавтобусів), тракторів, вантажних автомобілів (у тому числі сідельних тягачів, інших спеціалізованих та спеціальних вантажних транспортних засобів), база оподаткування визначається за об`ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах. Ставки встановлюються в гривнях за 100 куб. сантиметрів об`єму циліндрів двигуна та регулюються п. 234.1 Р. VII Податкового кодексу України.
Сума збору для колісних транспортних засобів, не обладнаних електродвигунами, обчислюється за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415, (1)
де V - об`єм циліндрів двигуна транспортного засобу в куб. сантиметрах;
С – ставка збору в гривнях за 100 куб. сантиметрів об`єму циліндрів двигуна для окремого виду транспортного засобу;
K - коефіцієнт, що залежить від терміну використання транспортного засобу.
Для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, база оподаткування визначається за потужністю двигуна в кВт. Ставка встановлюється у гривнях за 1 кВт потужності двигуна.
Сума збору для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, обчислюється за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415, (2)
де W – потужність двигуна транспортного засобу в кВт;
С – ставка збору в гривнях за 1 кВт потужності двигуна (встановлена ставка 0,5 грн. за 1 кВт);
K - коефіцієнт, що залежить від терміну використання транспортного засобу.
Для суден, обладнаних двигуном (двигунами), база оподаткування визначається за потужністю двигуна в кВт. Ставка встановлюється у гривнях за 1 кВт потужності двигуна.
Сума збору для суден, обладнаних двигуном, обчислюється за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415, (3)
де W – потужність двигуна судна в кВт;
С – ставка збору в гривнях за 1 кВт потужності двигуна;
K - коефіцієнт, що залежить від терміну використання транспортного засобу.
Для суден, не обладнаних двигуном, база оподаткування визначається за довжиною корпусу судна в сантиметрах. Ставка встановлюється у гривнях за 100 сантиметрів довжини корпусу судна.
Сума збору для суден, не обладнаних двигуном, обчислюється за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415, (4)
де L – довжина судна в сантиметрах;
С – ставка збору в гривнях за 100 сантиметрів довжини корпусу судна.;
K - коефіцієнт, що залежить від терміну використання транспортного засобу.
Для літаків і вертольотів база оподаткування визначається за максимальною злітною масою. Ставки встановлюються в гривнях за кожен кг максимальної злітної маси (1 грн. за кожен кг максимальної злітної маси літака чи вертольоту).
Сума збору для літаків і вертольотів обчислюється за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415, (5)
де Mmax – максимальна злітна маса літака чи вертольоту в кг;
С – ставка збору в гривнях за кожен кг максимальної злітної маси літака чи вертольоту;
K - коефіцієнт, що залежить від терміну використання транспортного засобу.
У залежності від строків використання транспортного засобу до ставок застосовуються такі коефіцієнти:
- для нових транспортних засобів – коефіцієнт К 1;
- для транспортних засобів, які використовуються до 8 років (крім легкових автомобілів з електродвигунами і тракторів) - коефіцієнт К 2;
- для суден, літаків і вертольотів, які використовуються понад 8 років - коефіцієнт К 3;
- для колісних транспортних засобів (крім легкових автомобілів з електродвигуном і тракторів), які використовувались понад 8 років - коефіцієнт К 40.
Від сплати збору звільняються:
- легкові автомобілі для інвалідів з об'ємом циліндра двигуна до 1500 куб. сантиметрів, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України;
- транспортні засоби будинків-інтернатів для інвалідів та будинків для громадян похилого віку, дитячих будинків-інтернатів, пансіонатів для ветеранів війни та праці, геріатричних пансіонатів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів.
У разі відчуження транспортних засобів, що звільнені від оподаткування, особи, які отримали такі транспортні засоби у власність, зобов`язані сплатити збір у встановленому Податковим кодексом порядку.
3. Податковий період і порядок сплати збору

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, що діють на день сплати.
При першій реєстрації транспортних засобів, платники зобов'язані пред'являти квитанції або платіжні доручення про сплату з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення, а платники, звільнені від сплати збору, - відповідний документ, що дає право на користування пільгами..
Юридичні особи в десятиденний термін після першої реєстрації в Україні транспортного засобу подають відповідному податковому органу за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби. До розрахунку обов`язково додаються копії реєстраційних документів, завірені уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію транспортного засобу.
Органи, що проводять державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані повідомляти податкові органи про зареєстровані транспортні засоби, а також про осіб, на які вони зареєстровані.


ТЕМА 11. ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ

1. Платники податку, об'єкти оподаткування, база оподаткування.
2. Пільги з плати за землю.
3. Податкові ставки, розрахунок суми земельного податку за рік.
4. Податковий період, порядок обчислення і сплати земельного податку.
5. Порядок нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку.

1. Платники податку, об'єкти оподаткування, база оподаткування

Плата за землю - прямий загальнодержавний податок, який справляється у вигляді земельного податку або орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, переданої в оренду. Оподаткування платою за землю регулюється Р. XIII ст. 269-290 Податкового Кодексу України.
Платниками податку є:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
- землекористувачі.
Об'єкт оподаткування:
- земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
- земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Податок за лісові землі стягується як складова частина плати за спеціальне використання лісових ресурсів та реєструється окремим законодавством.
Не підлягають оподаткуванню:
1) сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій внаслідок Чорнобильської катастрофи і хімічно забруднених зон, на сільськогосподарське використання яких накладені обмеження;
2) землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;
3) земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;
4) землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування у межах смуг відведення (під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв`язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами та іншими дорожніми спорудами та обладняннм), а також землі за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
а) паралельні об`їзні дороги, паромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючи з`їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;
б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 % акцій (часток, паїв) належить державі;
5) земельні ділянки сільськогосподарських підприємств та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;
6) земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.
Базою оподаткування є:
- нормативна грошова оцінка земельних ділянок (НГОЗД) з урахуванням коефіцієнта індексації;
- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - площа земельних ділянок.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок (НГОЗД) - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до висновку центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів і відбитий в Земельному кадастрі.
Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, який визначається за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415 (1)
де І - індекс споживчих цін за попередній період.
У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 %, такий індекс застосовується із значенням 110. Коефіцієнт індексації НДОЗ застосовується кумулятивно в залежності від дати проведення НГОЗД.
Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу державної податкової служби і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.


2. Пільги з плати за землю

Податковим кодексом України встановлено пільги щодо сплати податку для фізичних та юридичних осіб.
Від сплати податку звільняються такі фізичні особи (ст. 281 Податкового кодексу):
1) інваліди I і II групи;
2) фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей до 18 років;
3) пенсіонери (за віком);
4) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
5) фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Пільги для фізичних осіб поширюються на 1 земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого сільського господарства - в розмірі не більше як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки): у селах - не більше як 0,25 гектара, в селищах - не більше як 0,15 гектара, в містах - не більше як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва - не більше як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів - не як більше 0,01 гектара;
- для ведення садівництва - не більше як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються такі юридичні особи (ст. 282 Податкового кодексу):
- заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам`ятки природи, заповідні урочища та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва;
- дослідні господарства науково-дослідних установ, навчальних закладів сільськогосподарського призначення та професійно-технічних училищ;
- органи державної влади та місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів;
- дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості;
- релігійні організації України за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, а також благодійні організації, які не проводять підприємницької діяльності;
- санаторно-курортні, оздоровчі та реабілітаційні заклади і установи громадських організацій інвалідів;
- громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані ними та їх спілками і є їх повною власністю, за наявності дозволу Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів на право користування такою пільгою. При цьому протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, має становити не менше як 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 % суми загальних витрат на оплату праці;
- дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів;
- на період дії фіксованого сільськогосподарського податку власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі ділянок власниками в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку;
- новостворені фермерські господарства протягом 3 років, а в трудонедостатніх населених пунктах – протягом 5 років з часу передачі їм земельної ділянки у власність;
- інші особи.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо земельного податку (це не стосується орендної плати), що сплачується на відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.
Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають відповідного органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки дані стосовно наданих пільг зі сплати земельного податку фізичним та/або юридичним особам.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

3. Податкові ставки, розрахунок суми плати за землю за рік

Відповідно до ст. 272 – 280 Податкового кодексу України встановлено такі види ставок податку:
1) ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які використовуються за цільовим призначенням, а також сільськогосподарські угіддя нелісових земель, які використовуються для потреб лісового господарства (ст. 272 ПКУ);
2) ставка податку на земельні ділянки, нормативна грошова оцінка яких проведена, незалежно від місцезнаходження (ст. 274 ПКУ), за винятком земельних ділянок, зазначених ст.272, 273, 276 і 278 ПКУ;
3) ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено (ст. 275 ПКУ);
4) ставки податку за окремими категоріями земельних ділянок з урахуванням їх функціонального використання та місцезнаходження (ст. 276 – 280 ПКУ).
Ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які використовуються за цільовим призначенням, а також сільськогосподарські угіддя нелісових земель, які використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються за 1 гектар сільськогосподарських угідь чи 1 гектар нелісових земель у відсотках від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (НГОЗД):
- для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1 % за 1 гектар від НГОЗД. Розмір плати за ці ділянки за рік складає:
ПЗ = 0,001 · НГОЗД · S, (2)
де S – площа земельної ділянки в гектарах;
- для багаторічних насаджень - 0,03% за 1 гектар від НДОЗ. Річний розмір плати за ці ділянки складає:
ПЗ = 0,0003 · НДОЗ · S (3)
Ставка податку на земельні ділянки, нормативна грошова оцінка яких проведена, незалежно від місцезнаходження (ст.274 ПК), за винятком земельних ділянок, що вказані у ст.272, 273, 276 і 278 ПКУ встановлюється у розмірі 1 % від НГОЗД. Річний розмір плати за землю складає:
ПЗ = 0,01 · НГОЗД (4)
Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено встановлюються в гривнях за 1 кв.м. площі ділянки залежно від чисельності населення в населених пунктах та із застосуванням до ставки коефіцієнта для міст Києва, Севастополя, Сімферополя і міст обласного значення (табл. 1).
Таблиця 1 - Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено
Групи населених пунктів з чисельністю населення, тис. осіб
Ставки податку,
гривень за 1 кв. метр
Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення

1
2
3

до 3
0,28


от 3 до 10
0,56


от 10 до 20
0,9


от 20 до 50
1,4
1,2

от 50 до 100
1,69
1,4

от 100 до 250
1,97
1,6

от 250 до 500
2,26
2,0

от 500 до 1000
2,82
2,5

от 1000 и больше
3,95
3,0

У населених пунктах, віднесених КМУ до курортних, до ставок, вказаних у табл. 1, застосовуються такі коефіцієнти:
- на південному узбережжі Автономної Республіки Крим (АРК) – 3;
- на південно-східному узбережжі АРК - 2,5;
- на західному узбережжі АРК - 2,2;
- на Чорноморському узбережжі Одеської, Миколаївської, Херсонської обл. – 2;
- у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені до гірських;
- на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях - 1,5.
Ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угіль та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок, зазначених у таблиці 1, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки (табл. 2), але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, що застосовуються у курортних населених пунктах.
Отже, сума податку для таких ділянок за рік без урахування функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки становитиме:
ПЗб = Сч · Км · Кк · S, (5)
де Сч – ставка податку залежно від чисельності населеного пункту (графа 2 табл. 1);
Км – коефіцієнт, що застосовується до ставки у містах Києві, Севастополі, Сімферополі і містах обласного значення (графа 3 табл. 1);
Кк - коефіцієнт, що застосовується до ставки у курортних населених пунктах;
S – площа земельної ділянки.
Сума податку для таких ділянок за рік з урахування функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки становитиме:
ПЗб = Сч · Км · Кк · S · Кфм, (6)
де Кфм – коефіцієнт, що враховує функціональне використання та місцезнаходження земельної ділянки.
Особливості встановлення ставок земельного податку та порядок обчислення податку за окремими категоріями земельних ділянок з урахуванням функціонального використання і місцезнаходження наведені у табл. 2.

Таблиця 2 – Ставки та порядок розрахунку земельного податку за окремим категоріями земельних ділянок з урахуванням їх функціонального використання та місцезнаходження


Категорії земельних ділянок
Ставка податку
Сума податку

1
2
3
4

1
Земельні ділянки в межах населених пунктів, які відповідно до п. 276.1 ст. 276 ПКУ:
а) зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів, які використовуються без отримання прибутку гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб;
б) надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняти виробничими, культурно-побутовими спорудами
-
3% від суми земельного податку, обчисленого відповідно за формулами 8.4 (ст. 274 ПКУ) чи 8.5 (ст. 275 ПКУ) (залежно від наявності чи відсутності нормативної грошової оцінки земельної ділянки)

2
Земельні ділянки в межах населених пунктів на територіях та об`єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов`язано з їх функціональним призначенням (п. 276.2 ст. 276 ПКУ)
-
Податок справляється у п`ятикратному розмірі податку, обчисленого відповідно за формулами 8.4 (ст. 274 ПКУ) чи 8.5 (ст. 275 ПКУ)

3
Земельні ділянки в межах населених пунктів на територіях та об`єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов`язано з їх функціональним призначенням (п. 276.3 ст. 276 ПКУ)
-
Податок справляється у розмірі, обчисленому відповідно за формулами 8.4 (ст. 274 ПКУ) чи 8.5 (ст. 275 ПКУ) із застосуванням таких коефіцієнтів:
- міжнародного значення – 7,5;
- загальнодержавного значення – 3,75 ;
- місцевого значення – 1,5.

4
Земельні ділянки в межах населених пунктів, надані для залізниць в межах смуг відведення, для гірничодобувних підприємств для видобування полених копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції (п. 276.4 ст. 276 ПКУ)
-
Податок справляється у розмірі 25% податку, обчисленого відповідно за формулами 8.4 (ст. 274 ПКУ) чи 8.5 (ст. 275 ПКУ)


Продовження табл. 2
1
2
3
4

5
Несільськогосподарські угіддя, зайняті господарськими будівлями (спорудами) (п. 277.1 ст. 277 ПКУ)
5% від нормативної грошової оцінки (НГОЗД) одиниці площі ріллі по Автономній республіці Крим або по області
0,05 · НГОЗД · S

6.
Земельні ділянки, надані садівницьким товариствами, у тому числі садовими та/або дачними будинками фізичних осіб (п. 277.2 ст. 277 ПКУ)
5% від НГОЗД одиниці площі ріллі по Автономній республіці Крим або по області
0,05 · НГОЗД · S

7.
Земельні ділянки за межами населених пунктів, надані:
а) підприємствам промисловості, транспорту (крім земель залізничного транспорту в межах смуг відведення), зв`язку, енергетики, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач (крім сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) (п. 278.1 ст. 278 ПКУ);
б) для залізничного транспорту в межах смуг відведення, військовим формуванням, які не утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, підрозділам Збройних Сил України, які здійснюють господарську діяльність (п. 278.2 ст. 278 ПКУ);
в) для підприємств промисловості, зайняті землями тимчасової консервації (деградовані землі) (п. 278.3 ст. 278 ПКУ).
У % від НГОЗД одиниці площі ріллі по Автономній республіці Крим або по області:
5%


0,02%




0,03%





0,05 · НГОЗД · S


0,0002 · НГОЗД · S




0,0003 · НГОЗД · S

8
Земельні ділянки за межами населених пунктів, передані у власність або надані в користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, нормативну грошово оцінку яких не проведено (п. 279.1 ст. 279 ПКУ).

5% від НГОЗД одиниці площі ріллі по Автономній республіці Крим або по області
0,05 · НГОЗД · S



Продовження табл. 2
1
2
3
4

9
Земельні ділянки за межами населених пунктів на землях водного фонду та лісогосподарського призначення, грошову оцінку яких не проведено:


а) на землях водного фонду (п. 280.1 ст. 280 ПКУ);
б) на землях водного фонду, а також лісогосподарського призначення, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами (п. 280.2 ст. 280 ПКУ)
У % від НГОЗД одиниці площі ріллі по Автономній республіці Крим або по області:

0,3%
5%





0,003 · НГОЗД · S
0,05 · НГОЗД · S




10
Земельні ділянки у межах та за межами населених пунктів, надані для розміщення об`єктів енергетики, які виробляють енергію з відновлюваних джерел енергії (п. 276.6 ст. 276 ПКУ)
-
Податок справляється у розмірі 25% податку, обчисленого відповідно
до ст. 274, 275, 278, 279 і 280 ПКУ (формули 8.4 і 8.5, пп.7 і 8 табл. 8.2)

11
Земельні ділянки, окремих будівель(споруд) або їх частин, надані в оренду в межах населених пунктів власниками (п. 276.5 ст. 276 ПКУ)
-
Податок обчислюється відповідно до формули 8.4 з урахуванням відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря, чи формули 8.6


4. Податковий період, порядок обчислення і сплати плати за землю

Базовий податковий (звітний) період для плати за землю - календарний рік, який починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року. Для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки податковий період може бути меншим 12 місяців. Податок сплачується власником за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок на земельні ділянки, на яких вони розташовані, сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а в разі наданні їх в оренду – з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
Підставою для нарахування податку є дані державного Земельного Кадастру. Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного податкового органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення та справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Платники податку (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня поточного року і зобов'язані:
- до 1 лютого поточного року подати до податкового органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, при цьому платник звільняється від подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі таку довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі;
- або має право подавати щомісяця нову звітну декларацію протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним, із звільненням від обов'язку подавати щорічну податкову декларацію. За нововведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним.
Податкове зобов'язання, вказане в податковій декларації на поточний рік, сплачується платником плати за землю (крім фізичних осіб) щомісяця рівними частками протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового звітного місяця. Податкове зобов'язання, вказане в у новій податковій декларації, у тому числі за ново відведені земельні ділянки, сплачується платником плати за землю (крім фізичних осіб) щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового звітного місяця.
Облік фізичних осіб і нарахування відповідних сум податку фізичним особам проводиться податковими органами щорічно в строк до 1 травня поточного року, які повинні відіслати платникам до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку. Фізичні особи сплачують податок протягом 60 календарних днів з дня вручення ним податкового повідомлення-рішення.
Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів.

5. Порядок нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу:
1) не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється у розглянутому вище порядку;
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється у розглянутому вище порядку;
2) не може перевищувати:
а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільні пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 % НГОЗЛ;
б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 % НГОЗД;
3) може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у попередньому п.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, термін сплати і порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до загального порядку для плати за землю, розглянутого вище.


ТЕМА 12. РЕНТНІ ПЛАТЕЖІ

1. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України
2. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні
3. Плата за користування надрами
4. Збір за користування радіочастотним ресурсом України
5. Збір за спеціальне використання води
6. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів

1. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України
Платники рентної плати :
- суб'єкти господарювання, які експлуатують об'єкти магістральних трубопроводів та надають (організовують) послуги з транспортування
(переміщення) вантажу трубопроводами України.
- за транзит природного газу територією України є уповноважений Кабінетом Міністрів України суб'єкт господарювання, який надає (організовує) послуги з його транзиту територією України.
Об'єкт оподаткування :
- Для нафти та нафтопродуктів - їх фактичні обсяги, що транспортуються територією України у податковому (звітному) періоді.
- Для природного газу та аміаку - сума добутків відстаней відповідних маршрутів їх транспортування на обсяги природного газу та аміаку, транспортованих (переміщених) кожним маршрутом транспортування.
Сума податкових зобов'язань з рентної плати обчислюється як добуток відповідного об'єкта оподаткування, на ставку оподаткування, з урахуванням коригуючого коефіцієнта
Ставки оподаткування
1. 1,67 гривні за транзитне транспортування 1000 куб. метрів природного газу за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування;
2. 4,5 гривні за транспортування однієї тонни нафти магістральними нафтопроводами;
3. 4,5 гривні за транспортування однієї тонни нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами;
4. 5,1 гривні за транзитне транспортування однієї тонни аміаку за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування.
У разі зміни тарифів до ставок рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт
Коригуючий коефіцієнт обчислюється для кожного виду вантажу за такою формулою:
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
де Ккор.- коригуючий коефіцієнт;
Тдіюч. - діючий тариф на транспортування (зокрема, транзитне) однієї тонни нафти магістральними нафтопроводами, однієї тонни нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування однієї тонни аміаку за кожні 100 кілометрів відстані відповідного маршруту;
Тбаз. - базовий тариф на транспортування (зокрема, транзитне) однієї тонни нафти магістральними нафтопроводами, однієї тонни нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування однієї тонни аміаку за кожні 100 кілометрів відстані відповідного маршруту. За базові приймаються зазначені тарифи, що діяли на момент установлення Податковим кодексом України відповідних ставок оподаткування.
Величина коригуючого коефіцієнта обчислюється у вигляді десяткового дробу з точністю до чотирьох знаків. Якщо величина коригуючого коефіцієнта становить менше одиниці, його значення для обчислення приймається за одиницю.
Базовий податковий (звітний) період - календарний місяць
Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань.
Сума податкових зобов'язань з рентної плати сплачується платником авансовими платежами щодекади (15, 25 числа поточного місяця, 5 числа наступного місяця)

2. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні

Платники рентної плати - суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток вуглеводневої сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами
Об'єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини у податковому (звітному) періоді.
Ставки рентної плати встановлюються:
за природний газ :
1.1. видобутий у податковому (звітному) періоді:
- у розмірі 237 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу);
- у розмірі 118,5 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;
1.2. видобутий у звітному періоді та реалізований платниками рентної плати газ, що використовується для потреб населення, а також для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення:
- у розмірі 59,25 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;
- у розмірі 47,4 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;
- у розмірі 11,85 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;
. за нафту:
- у розмірі 2141,86 гривні за одну тонну нафти, видобутої з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів;
- у розмірі 792,54 гривні за одну тонну нафти, видобутої з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів;
за газовий конденсат:
- у розмірі 2141,86 гривні за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів;
- у розмірі 792,54 гривні за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів.
Розмір податкового зобов'язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої ним вуглеводневої сировини, ставок рентної плати та коригуючого коефіцієнта, який розраховується у кожному податковому (звітному)
Коригуючі коефіцієнти
До ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат у кожному податковому (звітному) періоді застосовується коригуючий коефіцієнт, який обчислюється центральним органом виконавчої влади, шляхом ділення середньої ціни одного бареля нафти "Urals", перерахованої у гривні за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, що настає за звітним періодом, яка склалася на момент завершення проведення торгів нафтою на Лондонській біржі протягом поточного звітного (податкового) періоду, на базову ціну нафти. Під базовою ціною нафти розуміється ціна нафти "Urals", яка дорівнює 560 гривень за барель.
Якщо величина коригуючого коефіцієнта, яка застосовується до ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат, менше одиниці, такий коригуючий коефіцієнт застосовується із обчисленим значенням.
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.
У податковому (звітному) періоді платник сплачує до 10, 20 і 30 числа поточного календарного місяця авансові внески відповідно за першу, другу і третю декади в розмірі однієї третини суми податкових зобов'язань з рентної плати, визначеної у податковому розрахунку за попередній податковий (звітний) період.

3. Плата за користування надрами
Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:
- плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
- плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин - суб'єкти господарювання, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.
Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.
а) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України
б) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничодобувного виробництва
в) обсяг погашених запасів корисних копалин.
Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).
Вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки за більшою з таких її величин:
- за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини
- за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини). Розрахункова вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою:

Вмп + (Вмп х Крмпе)
Цр = ------------------------------,
Vмп

де Вмп – витрати на видобуток та доставку копалини
Крмпе - коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених Державною комісією України по запасах корисних копалин (десятковий дріб);
Vмп - обсяг (кількість) корисних копалин, видобутих за податковий (звітний) період.
Ставки плати встановлено в абсолютних та відносних величинах виходячи з виду корисної копалини, її вартості та обсягу, що видобуто.
Порядок обчислення податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин :
1) За відносними ставками
Пзн = Vф x Вкк x Свнз x Кпп,
де Vф - обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об'єму);
Вкк - вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини
Свнз - величина ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин
Кпп - коригуючий коефіцієнт
2) за абсолютними ставками
Пзн = Vф x Сазн x Кпп,
де Vф - обсяг (кількість) відповідного виду видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) або погашених запасів корисних копалин у межах однієї ділянки надр у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об'єму);
Сазн - величина визначеної в абсолютних значеннях ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин
Кпп - коригуючий коефіцієнт
Коригуючі коефіцієнти визначається залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування.
Плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин
Платники плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин - юридичні та фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України ділянки надр для:
а) зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;
б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;
в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;
г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;
ґ) провадження інших видів господарської діяльності.
Об'єкт оподаткування - обсяг підземного простору (ділянки) надр.
Плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:
.1. з військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, що фінансуються за рахунок державного бюджету;
2. за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об'єктів міського комунального господарства;
.3. за використання підземних споруд на глибині не більш як 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням.
Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин встановлюються окремо для кожного виду користування надрами у гривнях до одиниці виміру залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання.

4. Збір за користування радіочастотним ресурсом України

Платники збору - загальні користувачі радіочастотного ресурсу України
Об'єктом оподаткування збором є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.
Ставки збору встановлено виходячи з виду радіозвязку та діапазону радіочастот
Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю.
Платники збору обчислюють суму збору виходячи з виду радіозв'язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.

5. Збір за спеціальне використання води

Платники - водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Не є платниками збору водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення
Платники, які використовують воду для спеціальних потреб, діють на підставі дозвілу, в якому встановлюються річні ліміти споживання таких вод.
Об'єкт оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
1. для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
2. для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
3. для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів
Ставки збору встановлено в гривнях за 100 куб. метрів виходячи з виду вод, регіону їх розташування та цілей використання
Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.
Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води збір обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок збору та коефіцієнтів.
За понадлімітне використання води збір обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками збору та коефіцієнтами.
Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними. У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, збір сплачується у двократному розмірі.
Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.
Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації. Збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не сплачується.

6. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів

Платники збору - лісокористувачі, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.
Об'єктом оподаткування збором є
1. деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
.2. деревина, заготовлена під час проведення заходів:
а) щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, з розчищення лісових ділянок, тощо;
3. другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, тощо)
4. побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, тощо)
5. використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Ставки збору встановлено в грн за 1 щільний куб. метр деревини виходячи з найменування лісової породи, віку дерева, лісополоси, розряду.
Розподіл лісів за поясами:
- до першого поясу належать усі ліси, за винятком лісів Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і лісів гірської зони Львівської області;
- до другого поясу належать ліси Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і ліси гірської зони Львівської області.
Розряди встановлюються для кожного кварталу виходячи з відстані між центром кварталу і найближчим нижнім складом лісозаготівельника, до якого деревина вивозиться безпосередньо з лісосіки, або пунктом відвантаження деревини залізницею. Всього 5 розрядів.
Сума збору обчислюється суб'єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.
Лісокористувачі сплачують збір у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду. Збір сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми збору, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році,
Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

ТЕМА 10. МІСЦЕВІ ПОДАТКИ І ЗБОРИ

Склад місцевих податків та зборів та порядок їх встановлення
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Збір за місця для паркування транспортних засобів
4. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
5.Туристичний збір


1. Склад місцевих податків та зборів та порядок їх встановлення

Податковим кодексом України, згідно ст. 8., в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
Місцеві податки і збори обов'язкові платежі, які згідно із ПКУ установлюються органом місцевого самоврядування на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та зараховуються до її бюджету.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
До місцевих податків належать (ст. 10 ПКУ):
1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
2. єдиний податок.
До місцевих зборів належать:
1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
2. збір за місця для паркування транспортних засобів;
3. туристичний збір.
Платниками місцевих податків та зборів є фізичні та юридичні особи, податкові агенти.
Сільські, селищні та міські ради в межах своїх повноважень (ст. 12 ПКУ):
1) приймають відповідно до вимог ПКУ рішення про встановлення місцевих податків і зборів;
2) затверджують порядок справляння кожного місцевого податку чи збору;
3) встановлюють ставки місцевих податків і зборів з урахуванням їх граничних розмірів та особливостей згідно з ПКУ;
4) забезпечують офіційне оприлюднення своїх рішень про встановлення місцевих податків і зборів;
5) встановлюють для окремих соціальних категорій фізичних осіб за переліком, що визначається відповідною радою пільгові ставки місцевих податків і зборів або звільняють їх від сплати таких податків і зборів. Не дозволяється встановлювати пільгові ставки місцевих податків і зборів для юридичних осіб та фізичних осіб підприємців або звільняти їх від сплати таких податків і зборів.
Рішення сільської, селищної чи міської ради про встановлення місцевих податків і зборів має силу нормативно-правового акта з питань оподаткування.
Порядок справляння кожного виду місцевого податку чи збору повинен містити інформацію про:
а) платників та/або податкових агентів місцевого податку чи збору;
б) об'єкт (базу) оподаткування місцевого податку чи збору;
в) ставки (коефіцієнти до ставок) місцевого податку чи збору;
ґ) порядок справляння місцевого податку чи збору;
г) звітний період та строки подання податкової звітності з місцевого податку чи збору;
д) пільги в оподаткуванні місцевим податком чи збором;
е) інші питання, пов'язані з оподаткуванням місцевого податку чи збору.
Копія прийнятого рішення сільської, селищної чи міської ради про встановлення місцевих податків і зборів та порядок їх справляння надсилається у десятиденний строк до органу державної податкової служби, в якому перебувають на обліку платники місцевих податків і зборів.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (ст. 12 ПКУ).
У разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та зборів, що є обов’язковими згідно з нормами Кодексу, такі податки та збори справляються виходячи з норм Кодексу із застосуванням мінімальної ставки місцевих податків та зборів.
Місцеві ради обов’язково встановлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
Місцеві ради в межах повноважень, визначених ПКУ, вирішують питання відповідно до вимог ПКУ щодо встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених ПКУ, забороняється.
Центральний орган державної податкової служби затверджує форми податкових декларацій (розрахунків) з місцевих податків та зборів згідно з порядком, встановленим Кодексом, а у разі потреби надає методичні рекомендації щодо їх заповнення.
Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
2. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Об’єктом оподаткування з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об’єкт житлової нерухомості.
Не є об’єктом оподаткування:
а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;
ґ) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю;
д) гуртожитки.
Базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості.
База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється органом державної податкової служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.
База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з житлової площі об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
У разі наявності у платника податку кількох об’єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об’єктів.
Податковим кодексом України передбачені пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
База оподаткування об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи ( платника податку, зменшується:
а) для квартири ( на 120 кв. метрів;
б) для житлового будинку ( на 250 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа ( платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.
Ставки податку встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 кв. метр житлової площі об’єкта житлової нерухомості:
а) для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
б) для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості.
Податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами державної податкової служби платникам за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику після отримання інформації про виникнення права власності на такий об’єкт.
Платники податку на підставі документів, що підтверджують їх право власності на об’єкт оподаткування та місце проживання (реєстрації), мають право звернутися до органів державної податкової служби для звірки даних щодо житлової площі житлової нерухомості, пільги зі сплати податку, ставки податку та нарахованої суми податку.
Орган державної податкової служби проводить перерахунок суми податку і надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику відповідно до цього пункту.
Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані до 15 квітня року, в якому набрала чинності ця стаття, а в наступні роки щоквартально, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати органам державної податкової служби відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Платники податку ( юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.
У разі набуття права власності на об’єкт житлової нерухомості протягом року податок нараховується з дня виникнення права власності на такий об’єкт.
Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Податок сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:
а) фізичними особами ( протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами ( авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

3. Збір за місця для паркування транспортних засобів

Платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи ( підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору.
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради органу державної податкової служби в порядку, встановленому розділом I цього Кодексу.
Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених ст. 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
При визначенні ставки збору сільські, селищні та міські ради враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
Ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною або міською радою.
Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно) за місцем розташування спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за податковий (звітний) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.
Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

4. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності

Платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи ( підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:
а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;
б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;
в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;
г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).
Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб’єкти господарювання:
а) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;
б) розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання;
в) фізичні особи ( підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності;
г) фізичні особи ( підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;
ґ) фізичні особи ( підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;
д) суб’єкти господарювання, утворені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах "Українське товариство сліпих", "Українське товариство глухих", а також фізичними особами ( інвалідами, зареєстрованими відповідно до закону як підприємці;
е) суб’єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню;
є) суб’єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб’єкту;
ж) суб’єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки);
з) підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство), у тому числі навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах.
Не є платниками збору за провадження діяльності у сфері розваг суб’єкти господарювання, які провадять комп’ютерні та відеоігри.
З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів (незалежно від країни їх походження):
а) товари повсякденного вжитку, продукти харчування, вироби медичного призначення для індивідуального користування, технічні та інші засоби реабілітації через торговельні установи, утворені з цією метою громадськими організаціями інвалідів;
б) товарів військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців на території військових частин і військових навчальних закладів;
в) насіння та посадкового матеріалу овочевих, баштанних, кормових та квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі;
г) сірників;
ґ) термометрів та індивідуальних діагностичних приладів.
З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва:
а) поштові марки, листівки, вітальні листівки і конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара, виготовлена з дерева, паперу та картону, яка використовується для поштових відправлень підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту та зв’язку, і фурнітура до них;
б) товари народних промислів, крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури;
в) готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев’язувальні матеріали та інше медичне приладдя), вітаміни для населення, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів із целюлози або її замінників, ветеринарні препарати, вироби медичного призначення для індивідуального користування інвалідами, технічні та інші засоби реабілітації інвалідів;
г) зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, папір туалетний, мило господарське;
ґ) вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гаc освітлювальний, торф паливний кусковий, торф’яні брикети і дрова для продажу населенню, газ скраплений у балонах, що реалізується населенню за місцем проживання для використання у житлових та/або нежитлових приміщеннях;
д) проїзні квитки;
е) зошити.
З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, що мають реєстраційні свідоцтва, видані в установленому порядку, а також книг, брошур, альбомів, нотних видань, буклетів, плакатів, картографічної продукції, що видаються юридичними особами ( резидентами України.
При здійсненні продажу товарів, зазначених у абзаці першому цього підпункту, платники збору можуть одночасно здійснювати продаж супутньої продукції (незалежно від країни їх походження): ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни, мольберти, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання та живопису, полотна, багети, рамки та підрамники для картин, швидкозшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя, крім виготовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів.
Ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами (далі у цьому пункті ( органами місцевого самоврядування) з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року (далі ( мінімальна заробітна плата), визначеному цим пунктом, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг.
Ставка збору за провадження торговельної діяльності (крім провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг встановлюється в таких межах:
а) на території міста Києва та обласних центрів ( від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати;
б) на території міста Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів ( від 0,04 до 0,2 розміру мінімальної заробітної плати;
в) на території інших населених пунктів ( до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
У разі якщо пункти продажу товарів (надання послуг) розташовані в курортній місцевості або на території, прилеглій до митниці, інших пунктів переміщення через митний кордон, органи місцевого самоврядування, до бюджетів яких спрямовуються кошти від сплати збору, можуть прийняти рішення щодо збільшення ставки збору, встановленої в підпункті 267.3.2 цього пункту, але не більш як 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Ставка збору за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах встановлюється в межах від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати залежно від місця розташування таких пунктів продажу.
Ставка збору за здійснення торгівлі валютними цінностями на календарний місяць становить 1,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Ставка збору за здійснення діяльності у сфері розваг на квартал становить:
для використання грального автомата (грального автомата "кран-машина", грального автомата, на якому проводяться дитячі ігри, іншого грального автомата, призначеного для проведення платних розважальних ігор) ( розмір мінімальної заробітної плати;
для використання гральних жолобів (доріжок) кегельбана, боулінга, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, ( розмір мінімальної заробітної плати, збільшений у 2 рази, за кожний гральний жолоб (доріжку);
для використання столів для більярда, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярда, що використовуються для спортивних аматорських змагань, ( розмір мінімальної заробітної плати за кожний стіл для більярда;
для проведення інших оплатних розважальних ігор ( розмір мінімальної заробітної плати за кожне окреме гральне місце.
Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням пільгового торгового патенту встановлюється в розмірі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати щорічно.
Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням короткотермінового торгового патенту за один день становить 0,02 розміру мінімальної заробітної плати.
Ставки збору, визначені відповідно до цієї статті, округляються (менш як 50 копійок відкидається, а 50 копійок і більше округляється до однієї гривні).
Податковим кодексом України передбачений порядок придбання торгового патенту.
Для провадження деяких видів підприємницької діяльності суб’єкт господарювання подає до органу державної податкової служби за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту, яка повинна містити такі відомості:
а) найменування суб’єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) та прізвище, ім’я, по батькові суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи);
б) юридична адреса (місцезнаходження) суб’єкта господарювання, а у разі якщо патент придбається для відокремленого підрозділу, ( місцезнаходження такого відокремленого підрозділу згідно з документом, що засвідчує право власності (оренди);
в) вид підприємницької діяльності, для провадження якої придбається торговий патент;
г) вид торгового патенту;
ґ) найменування документа про повну або часткову сплату збору;
д) назва та фактична адреса (місцезнаходження) пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти, грального місця, позначення "виїзна торгівля";
е) назва, дата, номер документа, що засвідчує право власності (оренди);
є) період, на який придбається торговий патент.
Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.
Відомості, наведені в поданій суб’єктом господарювання заявці, звіряються з оригіналами або нотаріально посвідченими копіями документів, на підставі яких заповнена така заявка.
Звірка відомостей, наведених в поданій суб’єктом господарювання заявці, здійснюється в момент подання такої заявки. Оригінали або нотаріально посвідчені копії документів, пред’явлені суб’єктом господарювання на звірку, в органі державної податкової служби не залишаються.
У разі невідповідності відомостей, наведених у поданій суб’єктом господарювання заявці, документам, на підставі яких заповнена така заявка, або невнесення до заявки усіх необхідних відомостей, орган державної податкової служби має право відмовити у видачі торгового патенту суб’єкту господарювання.
Торговий патент видається особисто фізичній особі ( підприємцю або особі, уповноваженій юридичною особою, під підпис у триденний термін з дня подання заявки. Датою придбання торгового патенту є зазначена в ньому дата.
Бланк торгового патенту є документом суворого обліку.
У разі втрати або зіпсування торгового патенту платнику збору видається дублікат торгового патенту в порядку, установленому цим пунктом.
Для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями для кожного відокремленого підрозділу, який не є платником податку на прибуток, торгові патенти придбаються суб’єктами господарювання за місцем реєстрації такого відокремленого підрозділу.
Для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями торгові патенти придбаються окремо для кожного пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти.
У разі проведення ярмарків, виставок-продажів та інших короткотермінових заходів, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів, суб’єкт господарювання придбає короткотерміновий торговий патент.
Для здійснення діяльності у сфері розваг торговий патент придбається для кожного окремого грального місця. Якщо окреме гральне місце має декілька незалежних гральних місць, торговий патент придбається окремо для кожного з них.
Форма торгового патенту та порядок його заповнення встановлюються центральним органом державної податкової служби.
Порядок сплати збору платниками збору, які:
а) провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі) ( збір сплачується за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг;
б) здійснюють торгівлю валютними цінностями ( за місцезнаходженням пункту обміну іноземної валюти;
в) здійснюють діяльність у сфері розваг ( за місцезнаходженням пункту надання послуг у сфері розваг;
г) здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу ( за місцем реєстрації таких платників;
ґ) здійснюють торгівлю на ярмарках, виставках-продажах та інших короткотермінових заходах, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів, ( за місцем провадження такої діяльності.
Строки сплати збору:
а) за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту ( не пізніш як за один календарний день до початку провадження такої діяльності;
б) за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями ( щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю;
в) за здійснення діяльності у сфері розваг ( щоквартально не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.
Під час придбання торгового патенту суб’єкт господарювання вносить суму збору за один місяць (квартал). На суму збору, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується сума збору, яка підлягає внесенню в останній місяць (квартал) його дії.
Платники збору можуть здійснити сплату збору авансовим внеском до кінця календарного року.
Суми збору, не сплачені в установлені строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з положеннями цього Кодексу.
Оригінал торгового патенту повинен бути розміщений:
на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності ( біля реєстратора розрахункових операцій;
на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;
на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;
у пунктах обміну іноземної валюти;
у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри.
Торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду.
Для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів у визначених цією частиною місцях. При цьому оригінал такого патенту повинен зберігатися у відповідальної особи суб’єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов’язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам.
Торговий патент діє на території, на яку поширюються повноваження органу, який здійснив реєстрацію суб’єкта господарювання, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.
Передача торгового патенту іншому суб’єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу такого суб’єкта не дозволяється.
Торговий патент, виданий для провадження торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо), діє на території України.
Строк дії торгового і пільгового патенту, крім короткотермінового торгового патенту та торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг, становить 60 календарних місяців.
Строк дії короткотермінового торгового патенту становить від одного до п’ятнадцяти календарних днів.
Строк дії торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг становить вісім календарних кварталів.
У разі невнесення суб’єктом господарювання збору у встановлений цією статтею строк, дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення.
Суб’єкт господарювання, що припинив діяльність, яка відповідно до цього Кодексу підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному органу державної податкової служби. При цьому торговий патент підлягає поверненню органу державної податкової служби, який його видав, а суб’єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору.

5. Туристичний збір

Туристичний збір ( це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.
Платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Платниками збору не можуть бути особи, які:
а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;
б) особи, які прибули у відрядження;
в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);
г) ветерани війни;
ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
д) особи, які прибули за путівками та курсовками в санаторії та пансіонати.
Cтавка встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння збору. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених пп. 268.5.1 ст. 268 ПКУ, за вирахуванням податку на додану вартість.
До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.
Згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння туристичного збору може здійснюватися:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами або фізичними особами ( підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно). Суми нарахованих щомісячних авансових внесків відображаються у квартальній податковій декларації. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.
Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням підрозділу.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

ДОДАТОК А
Додаток 2 до Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування




До управління Пенсійного фонду України
_____________________________ (у районі, місті, районі у місті)

ЗАЯВА
Прошу взяти на облік платником єдиного внеску ___________________________________ _____________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________ (повна назва для підприємства, філії або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи)
Скорочене найменування _______________________________________________________ (для підприємства або прізвище та ініціали фізичної особи)
------------------------------- | | | | | | | | | | | ------------------------------- (код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті)) ______________________________________________________________________________ Назва органу державної реєстрації _______________________________________________
Дата реєстрації ________________________________________________________________
Номер свідоцтва про реєстрацію _________________________________________________
Місцезнаходження (місце проживання) ___________________________________________ ------------------------------- | | | | | | | | | | | ------------------------------- ___________________________________________________ (код КВЕД, перший – основний) (назва основного виду економічної діяльності)
------------------------------- | | | | | | | | | | | ------------------------------- ___________________________________________________ (назва виду економічної діяльності)
------------------------------- | | | | | | | | | | | ------------------------------- ___________________________________________________ (назва виду економічної діяльності)
------------------------------- | | | | | | | | | | | ------------------------------- ___________________________________________________ (назва виду економічної діяльності)
Код за ЄДРПОУ головної організації (заповнюється філіями)
------------------------------- | | | | | | | | | | | ------------------------------- (код головної організації)
Назва головної організації ______________________________________________________ Місцезнаходження ____________________________________________________________
Дані про довірену особу:
прізвище та ініціали довіреної особи _____________________________________________ назва організації довіреної особи ________________________________________________ місцезнаходження _________________________, телефон ___________________________ назва документа, що посвідчує довірену особу, ____________________________________
---------------------------- серія та номер документа | | | | | | | | | ----------------------------
коли і ким виданий документ _____________________________________________________________________________
Доручення роботодавця на реєстрацію ПФУ, оформлене відповідно до вимог чинного законодавства, додається.
"___" ____________ 20__ року
___________________________ (підпис довіреної особи)

М.П.
Керівник підприємства, установи, організації
________________________ (прізвище, ім'я, по батькові)
______________ (підпис)

Телефон ________________________
Головний (старший) бухгалтер
____________________ (прізвище, ім'я, по батькові)
____________ (підпис)

Телефон ___________________________ Спеціаліст ПФУ ____________________ (підпис)

ДОДАТОК Б
РОЗПОДІЛ
видів економічної діяльності за класами професійного ризику виробництва

Код згідно з ДК 009:2010
Найменування видів економічної діяльності

1 клас

69.10
Діяльність у сфері права

70.10
Діяльність головних управлінь (хед-офісів)

71.20
Технічні випробування та дослідження

70.22
Консультування з питань комерційної діяльності та керування

84.11
Державне управління загального характеру

84.12
Регулювання у сферах охорони здоров’я, освіти, культури та інших соціальних сферах, крім обов’язкового соціального страхування

84.13
Регулювання та сприяння ефективному веденню економічної діяльності

84.21
Міжнародна діяльність

84.22
Діяльність у сфері оборони

84.23
Діяльність у сфері юстиції та правосуддя

84.24
Діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки

88.99
Надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, не віднесено до інших угруповань

94.11
Діяльність організацій промисловців і підприємців

94.12
Діяльність професійних громадських організацій

94.20
Діяльність професійних спілок

94.91
Діяльність релігійних організацій

94.92
Діяльність політичних організацій

94.99
Діяльність інших громадських організацій, не віднесена до інших угруповань

99.00
Діяльність екстериторіальних організацій і органів

2 клас

49.31
Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (в частині діяльності метрополітенів)

58.21
Видання комп’ютерних ігор

58.29
Видання іншого програмного забезпечення

62.01
Комп’ютерне програмування

62.02
Консультування з питань інформатизації

62.03
Діяльність із керування комп’ютерним устаткованням

62.09
Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп’ютерних систем

63.11
Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність

63.12
Веб-портали

63.99
Надання інших інформаційних послуг, не віднесених до інших угруповань

68.10
Купівля та продаж власного нерухомого майна

68.20
Надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна

68.31
Агентства нерухомості

68.32
Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту

69.20
Діяльність у сфері бухгалтерського обліку і аудиту; консультування з питань оподаткування

70.21
Діяльність у сфері зв’язків із громадськістю

73.11
Рекламні агентства

73.12
Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації

73.20
Дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки

74.10
Спеціалізована діяльність із дизайну

74.90
Інша професійна, наукова та технічна діяльність, не віднесена до інших угруповань

77.40
Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами

78.10
Діяльність агентств працевлаштування

78.20
Діяльність агентств тимчасового працевлаштування

78.30
Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами

81.10
Комплексне обслуговування об’єктів

82.20
Діяльність телефонних центрів

82.30
Організування конгресів і торговельних виставок

82.91
Діяльність агентств із стягування платежів і бюро кредитних історій

82.99
Надання інших допоміжних комерційних послуг, не віднесених до інших угруповань

3 клас

85.10
Дошкільна освіта

85.20
Початкова освіта

85.31
Загальна середня освіта

85.32
Професійно-технічна освіта

85.41
Професійно-технічна освіта на рівні вищого професійно-технічного навчального закладу

85.42
Вища освіта

85.51
Освіта у сфері спорту та відпочинку

85.52
Освіта у сфері культури

85.53
Діяльність шкіл підготовки водіїв транспортних засобів

85.59
Інші види освіти, не віднесені до інших угруповань

85.60
Допоміжна діяльність у сфері освіти

88.91
Денний догляд за дітьми

4 клас

53.10
Діяльність національної пошти

53.20
Інша поштова та кур’єрська діяльність

61.10
Діяльність у сфері проводового електрозв’язку

61.20
Діяльність у сфері безпроводового електрозв’язку

61.30
Діяльність у сфері супутникового електрозв’язку

61.90
Інша діяльність у сфері електрозв’язку

5 клас

45.11
Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами

45.19
Торгівля іншими автотранспортними засобами

45.31
Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів

45.32
Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів

45.40
Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів (крім технічного обслуговування і ремонту мотоциклів)

47.11
Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами

47.19
Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах

47.21
Роздрібна торгівля фруктами і овочами в спеціалізованих магазинах

47.22
Роздрібна торгівля м’ясом і м’ясними продуктами в спеціалізованих магазинах

47.23
Роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах

47.24
Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах

47.25
Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах

47.26
Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах

47.29
Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах

47.30
Роздрібна торгівля пальним

47.41
Роздрібна торгівля комп’ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах

47.42
Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах

47.43
Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку і зображення

47.51
Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах

47.52
Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах

47.53
Роздрібна торгівля килимами, килимовими виробами, покриттям для стін і підлоги в спеціалізованих магазинах

47.54
Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах

47.59
Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах

47.61
Роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах

47.62
Роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах

47.63
Роздрібна торгівля аудіо- та відеозаписами в спеціалізованих магазинах

47.64
Роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах

47.65
Роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах

47.71
Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах

47.72
Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах

47.73
Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах

47.74
Роздрібна торгівля медичними та ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах

47.75
Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах

47.76
Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах

47.77
Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах

47.78
Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах

47.79
Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах

47.81
Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами

47.82
Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям

47.89
Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами

47.91
Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет

47.99
Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами

56.10
Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування

56.21
Постачання готових страв для подій

56.29
Постачання інших готових страв

56.30
Обслуговування напоями

64.11
Діяльність центрального банку

64.19
Інші види грошового посередництва

64.20
Діяльність холдингових компаній

64.30
Трасти, фонди та подібні фінансові суб’єкти

64.91
Фінансовий лізинг

64.92
Інші види кредитування

64.99
Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), не віднесених до інших угруповань

65.11
Страхування життя

65.12
Інші види страхування, крім страхування життя

65.20
Перестрахування

65.30
Недержавне пенсійне забезпечення

66.11
Управління фінансовими ринками

66.12
Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах

66.19
Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення

66.21
Оцінювання ризиків та завданої шкоди

66.22
Діяльність страхових агентів і брокерів

66.29
Інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення

66.30
Управління фондами

84.30
Діяльність у сфері обов’язкового соціального страхування

6 клас

71.11
Діяльність у сфері архітектури

7 клас

55.20
Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання

55.30
Надання місць кемпінгами та стоянками для житлових автофургонів і причепів

58.11
Видання книг

58.12
Видання довідників і каталогів

58.13
Видання газет

58.14
Видання журналів і періодичних видань

58.19
Інші види видавничої діяльності

63.91
Діяльність інформаційних агентств

79.11
Діяльність туристичних агентств

79.12
Діяльність туристичних операторів

79.90
Надання інших послуг із бронювання та пов’язана з цим діяльність

86.10
Діяльність лікарняних закладів

86.21
Загальна медична практика

86.22
Спеціалізована медична практика

86.23
Стоматологічна практика

86.90
Інша діяльність у сфері охорони здоров’я

87.10
Діяльність із догляду за хворими із забезпеченням проживання

87.20
Надання послуг догляду із забезпеченням проживання для осіб з розумовими вадами та хворих на наркоманію

87.30
Надання послуг догляду із забезпеченням проживання для осіб похилого віку та інвалідів

87.90
Надання інших послуг догляду із забезпеченням проживання

88.10
Надання соціальної допомоги без забезпечення проживання для осіб похилого віку та інвалідів

93.11
Функціювання спортивних споруд

93.12
Діяльність спортивних клубів

93.19
Інша діяльність у сфері спорту

8 клас

74.30
Надання послуг перекладу

77.21
Прокат товарів для спорту та відпочинку

77.22
Прокат відеозаписів і дисків

77.29
Прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку

81.21
Загальне прибирання будинків

81.22
Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об’єктів

81.29
Інші види діяльності з прибирання

82.11
Надання комбінованих офісних адміністративних послуг

82.19
Фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність

93.13
Діяльність фітнес-центрів

96.02
Надання послуг перукарнями та салонами краси

96.03
Організування поховань і надання суміжних послуг

96.04
Діяльність із забезпечення фізичного комфорту

96.09
Надання інших індивідуальних послуг, не віднесених до інших угруповань

97.00
Діяльність домашніх господарств як роботодавців для домашньої прислуги

9 клас

59.11
Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм

59.12
Компонування кіно- та відеофільмів, телевізійних програм

59.13
Розповсюдження кіно- та відеофільмів, телевізійних програм

59.14
Демонстрація кінофільмів

60.10
Діяльність у сфері радіомовлення

60.20
Діяльність у сфері телевізійного мовлення

90.01
Театральна та концертна діяльність

90.02
Діяльність із підтримки театральних і концертних заходів

90.03
Індивідуальна мистецька діяльність

90.04
Функціювання театральних і концертних залів

91.01
Функціювання бібліотек і архівів (в частині функціювання бібліотек)

91.02
Функціювання музеїв

91.04
Функціювання ботанічних садів, зоопарків і природних заповідників (крім функціювання природних заповідників)

92.00
Організування азартних ігор

93.21
Функціювання атракціонів і тематичних парків

93.29
Організування інших видів відпочинку та розваг

10 клас

49.39
Інший пасажирський наземний транспорт, не віднесений до інших угруповань (крім міжміських тролейбусних перевезень та нерегулярних автомобільних перевезень)

49.42
Надання послуг перевезення речей (переїзду)

49.50
Трубопровідний транспорт

51.22
Космічний транспорт

52.21
Допоміжне обслуговування наземного транспорту (крім функціонування інфраструктури залізничного транспорту)

11 клас

03.11
Морське рибальство (в частині надання послуг, пов’язаних з риболовством)

03.12
Прісноводне рибальство (в частині надання послуг, пов’язаних з риболовством)

03.21
Морське рибництво (аквакультура) (крім діяльності риборозплідників і рибних ферм)

03.22
Прісноводне рибництво (аквакультура) (крім діяльності риборозплідників і рибних ферм)

33.20
Установлення та монтаж машин і устатковання (в частині виробництва контрольно-вимірювальних приладів для промисловості)

72.11
Дослідження і експериментальні розробки у сфері біотехнологій

72.19
Дослідження та експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук

72.20
Дослідження та експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук

91.01
Функціювання бібліотек і архівів (у частині функціонування архівів)

91.04
Функціювання ботанічних садів, зоопарків і природних заповідників (тільки в частині функціонування природних заповідників)

12 клас

35.22
Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи

35.23
Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи

37.00
Каналізація, відведення та очищення стічних вод

38.11
Збирання безпечних відходів

38.21
Оброблення та видалення безпечних відходів

39.00
Інша діяльність щодо поводження з відходами

55.10
Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування

55.90
Діяльність інших засобів тимчасового розміщування

84.25
Діяльність пожежних служб

13 клас

18.11
Друкування газет

18.12
Друкування інших видань

18.13
Виготовлення друкарських форм та надання інших поліграфічних послуг

18.14
Брошурувально-палітурна діяльність та надання пов’язаних з нею послуг

14 клас

13.92
Виробництво готових текстильних виробів, крім одягу (за індивідуальним замовленням населення)

13.93
Виробництво килимів і килимових виробів (за індивідуальним замовленням)

13.96
Виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення (за індивідуальним замовленням)

13.99
Виробництво інших текстильних виробів, не віднесене до інших угруповань (за індивідуальним замовленням)

14.11
Виробництво одягу із шкіри (за індивідуальним замовленням)

14.13
Виробництво іншого верхнього одягу (за індивідуальним замовленням)

14.14
Виробництво спіднього одягу (за індивідуальним замовленням)

14.20
Виробництво виробів з хутра (за індивідуальним замовленням)

14.39
Виробництво іншого трикотажного та в’язаного одягу (за індивідуальним замовленням)

15.12
Виробництво дорожніх виробів, сумок, лимарно-сідельних виробів із шкіри та інших матеріалів за індивідуальним замовленням)

15.20
Виробництво взуття (за індивідуальним замовленням)

18.20
Тиражування звуко-, відеозаписів та програмного забезпечення (за індивідуальним замовленням)

31.01
Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (за індивідуальним замовленням)

31.02
Виробництво кухонних меблів (за індивідуальним замовленням)

31.09
Виробництво інших меблів (за індивідуальним замовленням)

45.20
Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (за індивідуальним замовленням)

45.40
Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів (у частині технічного обслуговування і ремонту мотоциклів)

74.20
Діяльність у сфері фотографії

77.33
Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп’ютерів

77.39
Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, не віднесених до інших угруповань

82.92
Пакування

95.21
Ремонт електронної апаратури побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку і зображення

95.22
Ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання

95.23
Ремонт взуття та шкіряних виробів

95.24
Ремонт меблів і домашнього начиння (за індивідуальним замовленням)

95.25
Ремонт годинників і ювелірних виробів

95.29
Ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку

96.01
Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів

15 клас

19.20
Виробництво продуктів нафтоперероблення (за виключенням виробництва паливних брикетів)

16 клас

41.10
Організація будівництва будівель

17 клас

13.92
Виробництво готових текстильних виробів, крім одягу (за виключенням виробництва за індивідуальним замовленням населення)

14.11
Виробництво одягу із шкіри (за виключенням виробництва за індивідуальним замовленням населення)

14.12
Виробництво робочого одягу

14.13
Виробництво іншого верхнього одягу (за виключенням виробництва за індивідуальним замовленням населення)

14.14
Виробництво спіднього одягу (за виключенням виробництва за індивідуальним замовленням населення)

14.19
Виробництво іншого одягу та аксесуарів

14.20
Виробництво виробів з хутра (за виключенням виробництва за індивідуальним замовленням населення)

15.11
Дублення шкур та оздоблення шкіри; вичинка і фарбування хутра

15.12
Виробництво дорожніх виробів, сумок, лимарно-сідельних виробів із шкіри та інших матеріалів (за виключенням виробництва за індивідуальним замовленням населення)

15.20
Виробництво взуття (за виключенням виробництва за індивідуальним замовленням населення)

32.13
Виробництво біжутерії та подібних виробів

32.91
Виробництво мітел і щіток

35.11
Виробництво електроенергії

35.12
Передача електроенергії

35.13
Розподілення електроенергії

35.14
Торгівля електроенергією

35.30
Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря

18 клас

06.10
Добування сирої нафти (крім розробки бітумінозного сланцю та бітумінозного пісковику)

09.10
Надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу (крім підготовки газу для транспортування)

19 клас

51.10
Пасажирський авіаційний транспорт

51.21
Вантажний авіаційний транспорт

52.23
Допоміжне обслуговування авіаційного транспорту

20 клас

06.20
Добування природного газу

09.10
Надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу ( в частині підготовки газу для транспортування)

35.21
Виробництво газу

21 клас

08.93
Добування солі

10.11
Виробництво м’яса

10.12
Виробництво м’яса свійської птиці

10.13
Виробництво м’ясних продуктів

10.31
Перероблення та консервування картоплі

10.32
Виробництво фруктових і овочевих соків

10.39
Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів

10.41
Виробництво олії та тваринних жирів

10.42
Виробництво маргарину і подібних харчових жирів

10.51
Перероблення молока, виробництво масла та сиру

10.52
Виробництво морозива

10.62
Виробництво крохмалів та крохмальних продуктів

10.71
Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання

10.72
Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання

10.73
Виробництво макаронних виробів та подібних борошняних виробів

10.81
Виробництво цукру

10.82
Виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів

10.83
Виробництво чаю та кави

10.84
Виробництво прянощів і приправ

10.85
Виробництво готової їжі та страв

10.86
Виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів

10.89
Виробництво інших харчових продуктів, не віднесене до інших угруповань

11.01
Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв

11.02
Виробництво виноградних вин

11.03
Виробництво сидру та інших плодово-ягідних вин

11.04
Виробництво інших недистильованих напоїв із зброджуваних продуктів

11.05
Виробництво пива

11.06
Виробництво солоду

11.07
Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки

12.00
Виробництво тютюнових виробів

20.42
Виробництво парфумерних та косметичних засобів

20.52
Виробництво клеїв

20.53
Виробництво ефірних олій

22 клас

01.11
Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур

01.12
Вирощування рису

01.13
Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів

01.14
Вирощування цукрової тростини

01.15
Вирощування тютюну

01.16
Вирощування прядивних культур

01.19
Вирощування інших однорічних і дворічних культур

01.21
Вирощування винограду

01.22
Вирощування тропічних і субтропічних фруктів

01.23
Вирощування цитрусових

01.24
Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів

01.25
Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників

01.26
Вирощування олійних плодів

01.27
Вирощування культур для виробництва напоїв

01.28
Вирощування пряних, ароматичних і лікарських культур

01.29
Вирощування інших багаторічних культур

01.30
Відтворення рослин

01.41
Розведення великої рогатої худоби молочних порід

01.42
Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів

01.43
Розведення коней та інших тварин родини конячих

01.44
Розведення верблюдів та інших тварин родини верблюдячих

01.45
Розведення овець і кіз

01.46
Розведення свиней

01.47
Розведення свійської птиці

01.49
Розведення інших тварин

01.50
Змішане сільське господарство

18.20
Тиражування звуко-, відеозаписів та програмного забезпечення (крім тиражування записів програмного забезпечення комп’ютерів та тиражування за індивідуальним замовленням населення)

25.72
Виробництво замків і дверних петель

25.93
Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин (крім виробництва виробів з дроту)

25.94
Виробництво кріпильних і ґвинтонарізних виробів

30.92
Виробництво велосипедів, дитячих та інвалідних колясок (у частині виробництва інвалідних колясок)

32.11
Карбування монет

32.20
Виробництво музичних інструментів

32.30
Виробництво спортивних товарів

32.40
Виробництво ігор та іграшок

32.99
Виробництво іншої продукції, не віднесене до інших угруповань

33.19
Ремонт і технічне обслуговування інших машин та устатковання

38.32
Відновлення відсортованих відходів (у частині оброблення металевих відходів, брухту чорних та кольорових металів)

45.20
Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (підприємствами)

59.20
Видання звукозаписів

80.10
Діяльність приватних охоронних служб

80.20
Обслуговування систем безпеки

80.30
Проведення розслідувань

23 клас

46.11
Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами

46.12
Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами

46.13
Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами

46.14
Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками

46.15
Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами

46.16
Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами

46.17
Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами

46.18
Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами

46.19
Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту

46.21
Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин

46.22
Оптова торгівля квітами та рослинами

46.23
Оптова торгівля живими тваринами

46.24
Оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою

46.31
Оптова торгівля фруктами та овочами

46.32
Оптова торгівля м’ясом і м’ясними продуктами

46.33
Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами

46.34
Оптова торгівля напоями

46.35
Оптова торгівля тютюновими виробами

46.36
Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами

46.37
Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами

46.38
Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками

46.39
Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами

46.41
Оптова торгівля текстильними товарами

46.42
Оптова торгівля одягом і взуттям

46.43
Оптова торгівля побутовими електротоварами та електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку і зображення

46.44
Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення

46.45
Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами

46.46
Оптова торгівля фармацевтичними товарами

46.47
Оптова торгівля меблями, килимами і освітлювальним приладдям

46.48
Оптова торгівля годинниками та ювелірними виробами

46.49
Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення

46.51
Оптова торгівля комп’ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням

46.52
Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього

46.61
Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами та устаткованням

46.62
Оптова торгівля верстатами

46.63
Оптова торгівля машинами і устаткованням для добувної промисловості та будівництва

46.64
Оптова торгівля машинами і устаткованням для текстильного, швейного та трикотажного виробництва

46.65
Оптова торгівля офісними меблями

46.66
Оптова торгівля іншими офісними машинами і устаткованням

46.69
Оптова торгівля іншими машинами і устаткованням

46.71
Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами

46.72
Оптова торгівля металами та металевими рудами

46.73
Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням

46.74
Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткованням і приладдям до нього

46.75
Оптова торгівля хімічними продуктами

46.76
Оптова торгівля іншими проміжними продуктами

46.77
Оптова торгівля відходами та брухтом

46.90
Неспеціалізована оптова торгівля

52.10
Складське господарство

77.11
Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів

77.12
Надання в оренду вантажних автомобілів

77.31
Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання

77.32
Надання в оренду будівельних машин і устатковання

77.34
Надання в оренду водних транспортних засобів

77.35
Надання в оренду повітряних транспортних засобів

24 клас

01.61
Допоміжна діяльність у рослинництві

01.62
Допоміжна діяльність у тваринництві

01.63
Післяурожайна діяльність

01.64
Оброблення насіння для відтворення

01.70
Мисливство, відловлювання тварин та надання пов’язаних з ними послуг

02.10
Лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві

02.20
Лісозаготівлі

02.30
Збирання дикорослих недеревних продуктів

02.40
Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві

75.00
Ветеринарна діяльність

81.30
Надання ландшафтних послуг

25 клас

49.31
Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (в частині діяльності трамвайного та тролейбусного транспорту)

49.39
Інший пасажирський наземний транспорт, не віднесений до інших угруповань (в частині міжміських тролейбусних перевезень)

50.10
Пасажирський морський транспорт

50.20
Вантажний морський транспорт

50.30
Пасажирський річковий транспорт

50.40
Вантажний річковий транспорт

52.22
Допоміжне обслуговування водного транспорту

26 клас

25.40
Виробництво зброї та боєприпасів

30.40
Виробництво військових транспортних засобів

27 клас

30.30
Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устатковання

33.16
Ремонт і технічне обслуговування повітряних та космічних літальних апаратів

28 клас

10.20
Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків

29 клас

08.99
Добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів, не віднесено до інших угруповань (в частині видобування дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння)

21.10
Виробництво основних фармацевтичних продуктів

21.20
Виробництво фармацевтичних препаратів та матеріалів

24.41
Виробництво дорогоцінних металів

32.50
Виробництво медичних і стоматологічних інструментів та матеріалів

30 клас

18.20
Тиражування звуко-, відеозаписів та програмного забезпечення (в частині тиражування записів програмного забезпечення комп’ютерів, крім тиражування за індивідуальним замовленням)

26.20
Виробництво комп’ютерів і периферійного устатковання

26.51
Виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації

26.52
Виробництво годинників

26.60
Виробництво радіологічного, електромедичного і електротерапевтичного устатковання

26.70
Виробництво оптичних приладів і фотографічного устатковання

27.12
Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури

27.33
Виробництво електромонтажних пристроїв

28.23
Виробництво офісних машин і устатковання, крім комп’ютерів та периферійного устатковання

33.12
Ремонт і технічне обслуговування машин та устатковання промислового призначення (в частині ремонту і технічного обслуговування офісної техніки)

33.20
Установлення та монтаж машин і устатковання (в частині монтажу конторських машин, електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації)

95.11
Ремонт комп’ютерів і периферійного устатковання

31 клас

20.17
Виробництво синтетичного каучуку у первинних формах

22.11
Виробництво ґумових шин, покришок та камер; відновлення протектора ґумових шин і покришок

22.19
Виробництво інших ґумових виробів

38.32
Відновлення відсортованих відходів (у частині перероблення відходів, брухту та регенерації гуми)

49.10
Пасажирський залізничний транспорт міжміського сполучення

49.20
Вантажний залізничний транспорт

52.21
Допоміжне обслуговування наземного транспорту (в частині функціонування інфраструктури залізничного транспорту)

32 клас

27.51
Виробництво електричних побутових приладів

27.52
Виробництво неелектричних побутових приладів

28.29
Виробництво інших машин і устатковання загального призначення, не віднесено до інших угруповань

28.93
Виробництво машин і устатковання для виготовлення харчових продуктів та напоїв, перероблення тютюну

28.94
Виробництво машин і устатковання для виготовлення текстильних, швейних, хутряних та шкіряних виробів

33 клас

17.11
Виробництво паперової маси

17.12
Виробництво паперу та картону

17.21
Виробництво ґофрованого паперу і картону, паперової та картонної тари

17.22
Виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення

17.23
Виробництво паперових канцелярських виробів

17.24
Виробництво шпалер

17.29
Виробництво інших виробів з паперу та картону

38.32
Відновлення відсортованих відходів (у частині оброблення паперу та картону)

49.31
Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (крім діяльності метрополітену, трамвайного та тролейбусного транспорту)

49.32
Надання послуг таксі

49.39
Інший пасажирський наземний транспорт, не віднесений до інших угруповань (в частині нерегулярних автомобільних перевезень)

49.41
Вантажний автомобільний транспорт

52.29
Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту

34 клас

10.61
Виробництво продуктів борошномельно-круп’яної промисловості

35 клас

71.12
Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах

36 клас

26.11
Виробництво електронних компонентів

26.12
Виробництво змонтованих електронних плат

37 клас

25.21
Виробництво радіаторів і котлів центрального опалення

28.21
Виробництво духових шаф, печей і пічних пальників

36.00
Забір очищення та постачання води

38 клас

08.91
Добування мінеральної сировини для хімічної промисловості та виробництва мінеральних добрив

20.11
Виробництво промислових газів

20.12
Виробництво барвників та пігментів

20.13
Виробництво іншої основної неорганічної хімічної продукції

20.14
Виробництво іншої основної органічної хімічної продукції

20.15
Виробництво добрив та азотних сполук

20.16
Виробництво пластмас у первинних формах

20.20
Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції

20.30
Виробництво фарб, лаків та подібної продукції, друкарської фарби і мастик

20.41
Виробництво мила та миючих засобів, засобів для чищення і полірування

20.51
Виробництво вибухових речовин

20.59
Виробництво іншої хімічної продукції, не віднесене до інших угруповань

20.60
Виробництво штучних та синтетичних волокон

22.21
Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас

22.22
Виробництво тари з пластмас

22.23
Виробництво будівельних виробів із пластмас (крім виробництва лінолеуму та покриття для підлоги)

22.29
Виробництво інших виробів із пластмас

26.80
Виробництво магнітних і оптичних носіїв даних

38.32
Відновлення відсортованих відходів (у частині оброблення пластичних мас)

39 клас

26.30
Виробництво обладнання зв’язку

26.40
Виробництво електронної апаратури побутового призначення для приймання, записування та відтворювання звуку і зображення

40 клас

52.24
Транспортне оброблення вантажів

41 клас

05.10
Добування кам’яного вугілля (в частині відкритого видобування кам’яного вугілля)

05.20
Добування бурого вугілля

06.10
Добування сирої нафти (в частині розробки бітумінозного сланцю та бітумінозного пісковику)

19.20
Виробництво продуктів нафтоперероблення (в частині виробництва паливних брикетів)

42 клас

10.91
Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах

10.92
Виробництво готових кормів для домашніх тварин

43 клас

07.29
Добування руд інших кольорових металів (у частині видобування алюмінієвої сировини, нікелевої руди, ртутної руди, цинкової руди, титанової руди)

24.42
Виробництво алюмінію

24.43
Виробництво свинцю, цинку і олова

24.44
Виробництво міді

24.45
Виробництво інших кольорових металів (крім виробництва хрому, марганцю, нікелю)

24.53
Лиття легких кольорових металів

24.54
Лиття інших кольорових металів

25.50
Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія

44 клас

16.21
Виробництво фанери, дерев’яних плит і панелей, шпону

16.22
Виробництво щитового паркету

16.23
Виробництво інших дерев’яних будівельних конструкцій і столярних виробів

16.24
Виробництво дерев’яної тари

16.29
Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння

31.01
Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (крім виробництва за індивідуальним замовленням)

31.02
Виробництво кухонних меблів (крім виробництва за індивідуальним замовленням)

31.03
Виробництво матраців

31.09
Виробництво інших меблів (крім виробництва за індивідуальним замовленням)

95.24
Ремонт меблів і домашнього начиння (крім ремонту за індивідуальним замовленням)

45 клас

25.12
Виробництво металевих дверей і вікон

25.29
Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів

25.71
Виробництво столових приборів

25.91
Виробництво сталевих бочок і подібних контейнерів

25.92
Виробництво легких металевих паковань

25.93
Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин (у частині виробництва виробів з дроту)

25.99
Виробництво інших готових металевих виробів, не віднесене до інших угруповань

25.61
Оброблення металів та нанесення покриття на метали

25.62
Механічне оброблення металевих виробів

33.11
Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів

46 клас

23.11
Виробництво листового скла

23.12
Формування і оброблення листового скла

23.13
Виробництво порожнистого скла

23.14
Виробництво скловолокна

23.19
Виробництво та оброблення інших скляних виробів, у тому числі технічних

23.41
Виробництво господарських і декоративних керамічних виробів

23.49
Виробництво інших керамічних виробів

38.32
Відновлення відсортованих відходів (у частині оброблення скла)

47 клас

13.10
Підготовка та прядіння текстильних волокон

13.20
Ткацьке виробництво

13.30
Оздоблення текстильних виробів

13.91
Виробництво трикотажного полотна

13.93
Виробництво килимів і килимових виробів (крім виробництва за індивідуальним замовленням)

13.94
Виробництво канатів, мотузок, шпагату та сіток

13.95
Виробництво нетканих текстильних матеріалів та виробів із них, крім одягу

13.96
Виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення (крім виробництва за індивідуальним замовленням)

13.99
Виробництво інших текстильних виробів, не віднесене до інших угруповань (крім виробництва за індивідуальним замовленням населення)

14.31
Виробництво панчішно-шкарпеткових виробів

14.39
Виробництво іншого трикотажного та в’язаного одягу (крім виробництва за індивідуальним замовленням)

38.32
Відновлення відсортованих відходів (у частині оброблення текстильних волокон)

48 клас

28.92
Виробництво машин і устатковання для добувної промисловості та будівництва (в частині виробництва будівельних машин і обладнання)

49 клас

08.11
Добування декоративного і будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю

08.12
Добування піску, гравію, глин і каоліну

08.99
Добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів, не віднесене до інших угруповань (крім видобування дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння)

09.90
Надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів

22.23
Виробництво будівельних виробів із пластмас (у частині виробництва лінолеуму та покриття для підлоги)

23.31
Виробництво керамічних плиток та плит

23.32
Виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів з випаленої глини

23.42
Виробництво керамічних санітарно-технічних виробів

23.44
Виробництво інших керамічних виробів технічного призначення

23.51
Виробництво цементу

23.52
Виробництво вапна та гіпсових сумішей

23.61
Виготовлення виробів із бетону для будівництва

23.62
Виготовлення виробів із гіпсу для будівництва

23.63
Виробництво бетонних розчинів, готових для використання

23.64
Виробництво сухих будівельних сумішей

23.69
Виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу

23.70
Оброблення декоративного та будівельного каменю

23.99
Виробництво неметалевих мінеральних виробів, не віднесене до інших угруповань

38.32
Відновлення відсортованих відходів (у частині оброблення залізобетонних та бетонних виробів)

50 клас

33.13
Ремонт і технічне обслуговування електронного і оптичного устатковання (в частині ремонту медичного, хірургічного та ортопедичного устатковання)

51 клас

23.91
Виробництво абразивних виробів

25.73
Виробництво інструментів

28.15
Виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів

28.24
Виробництво ручних електромеханічних і пневматичних інструментів

28.41
Виробництво металообробних машин

28.49
Виробництво інших верстатів

52 клас

33.20
Установлення та монтаж машин і устатковання (крім виробництва контрольно-вимірювальних приладів для промисловості, монтажу конторських машин, електронно-обчислювальних машин та іншого устатковання для оброблення інформації)

41.20
Будівництво житлових і нежитлових будівель

42.11
Будівництво доріг і автострад

42.12
Будівництво залізниць і метрополітену

42.13
Будівництво мостів і тунелів

42.21
Будівництво трубопроводів

42.22
Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій

42.91
Будівництво водних споруд

42.99
Будівництво інших споруд, не віднесене до інших угруповань

43.11
Знесення

43.12
Підготовчі роботи на будівельному майданчику

43.13
Розвідувальне буріння

43.21
Електромонтажні роботи

43.22
Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування

43.29
Інші будівельно-монтажні роботи

43.31
Штукатурні роботи

43.32
Установлення столярних виробів

43.33
Покриття підлоги та облицювання стін

43.34
Малярні роботи та скління

43.39
Інші роботи із завершення будівництва

43.91
Покрівельні роботи

43.99
Інші спеціалізовані будівельні роботи, не віднесені до інших угруповань

91.03
Діяльність із охорони та використання пам’яток історії, будівель та інших пам’яток культури

53 клас

23.43
Виробництво керамічних електроізоляторів та ізоляційної арматури

25.30
Виробництво парових котлів, крім котлів центрального опалення

27.11
Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів

27.20
Виробництво батарей і акумуляторів

27.31
Виробництво волоконно-оптичних кабелів

27.32
Виробництво інших видів електронних і електричних проводів та кабелів

27.40
Виробництво електричного освітлювального устатковання

27.90
Виробництво іншого електричного устатковання

28.11
Виробництво двигунів і турбін, крім авіаційних, автотранспортних та мотоциклетних двигунів

28.12
Виробництво гідравлічного та пневматичного устатковання

28.13
Виробництво інших помп і компресорів

28.14
Виробництво інших кранів і клапанів

28.22
Виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устатковання

28.25
Виробництво промислового холодильного та вентиляційного устатковання

28.92
Виробництво машин і устатковання для добувної промисловості та будівництва (в частині виробництва машин і устатковання для добувної промисловості)

28.91
Виробництво машин і устатковання для металургії

28.95
Виробництво машин і устатковання для виготовлення паперу та картону

28.96
Виробництво машин і устатковання для виготовлення пластмас та гуми

28.99
Виробництво інших машин і устатковання спеціального призначення, не віднесено до інших угруповань

30.20
Виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу

30.99
Виробництво інших транспортних засобів і обладнання, не віднесене до інших угруповань

54 клас

33.12
Ремонт і технічне обслуговування машин та устатковання промислового призначення (крім ремонту і технічного обслуговування офісної техніки)

33.13
Ремонт і технічне обслуговування електронного та оптичного устатковання (крім ремонту медичного, хірургічного та ортопедичного устатковання)

33.14
Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання

33.17
Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів

45.20
Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (у частині проведення підприємствами капітального ремонту)

95.12
Ремонт обладнання зв’язку

55 клас

19.10
Виробництво коксу та коксопродуктів

23.20
Виробництво вогнетривких виробів

24.10
Виробництво чавуну, сталі та феросплавів

24.20
Виробництво труб, порожнистих профілів та фітингів із сталі

24.31
Холодне волочіння прутків і профілів

24.32
Холодний прокат вузької штаби

24.33
Холодне штампування та гнуття

24.34
Холодне волочіння дроту

24.45
Виробництво інших кольорових металів (у частині виробництва хрому, марганцю, нікелю)

24.51
Лиття чавуну

24.52
Лиття сталі

56 клас

32.12
Виробництво ювелірних і подібних виробів

57 клас

23.65
Виготовлення виробів із волокнистого цементу

58 клас

28.30
Виробництво машин і устатковання для сільського та лісового господарства (в частині виробництва машин і устатковання для сільського господарства та лісівництва)

29.10
Виробництво автотранспортних засобів

29.20
Виробництво кузовів для автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів

29.31
Виробництво електричного та електронного устатковання для автотранспортних засобів

29.32
Виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів

30.91
Виробництво мотоциклів

30.92
Виробництво велосипедів, дитячих та інвалідних колясок (крім виробництва інвалідних колясок)

59 клас

07.10
Добування залізних руд (у разі відкритого видобутку)

07.29
Добування руд інших кольорових металів (у частині відкритого видобування та збагачення марганцевої руди)

30.11
Будування суден і плавучих конструкцій

30.12
Будування прогулянкових і спортивних човнів

33.15
Ремонт і технічне обслуговування суден та човнів

60 клас

03.11
Морське рибальство (крім надання послуг, пов’язаних з риболовством)

03.12
Прісноводне рибальство (крім надання послуг, пов’язаних з риболовством)

03.21
Морське рибництво (аквакультура) (в частині діяльності риборозплідників і рибних ферм)

03.22
Прісноводне рибництво (аквакультура) (в частині діяльності риборозплідників і рибних ферм)

61 клас

08.92
Добування торфу

62 клас

07.29
Добування руд інших кольорових металів (крім видобування алюмінієвої сировини, нікелевої руди, ртутної руди, цинкової руди, титанової руди та видобування і збагачення марганцевої руди)

63 клас

38.31
Демонтаж (розбирання) машин і устатковання

38.32
Відновлення відсортованих відходів (у частині оброблення відходів та брухту дорогоцінних металів)

64 клас

07.10
Добування залізних руд (крім відкритого видобутку)

07.29
Добування руд інших кольорових металів (у частині підземного видобування та збагачення марганцевої руди)

65 клас

07.21
Добування уранових і торієвих руд

24.46
Виробництво ядерних матеріалів

38.12
Збирання небезпечних відходів

38.22
Оброблення та видалення небезпечних відходів

66 клас

16.10
Лісопильне та стругальне виробництво

25.11
Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій

67 клас

05.10
Добування кам’яного вугілля (крім відкритого видобування кам’яного вугілля)
ДОДАТОК В
Додаток 1 до Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування




від "___" ____________ 20__ року № _______
Зміни*

ПОВІДОМЛЕННЯ про взяття на облік платника єдиного внеску
Повідомляємо, що платник єдиного внеску ________________________________________ _____________________________________________________________________________ (код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті)) (необхідне підкреслити)
_____________________________________________________________________________ (повне найменування або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи)
_____________________________________________________________________________ (місцезнаходження, місце проживання)
узятий на облік в органі Пенсійного фонду України _________________________________ _____________________________________________________________________________ (назва органу Пенсійного фонду)
"__" ____________ 20__ року. (дата взяття на облік)
Ваш реєстраційний номер ______________, який слід зазначити на всіх документах, що стосуються розрахунків зі сплати єдиного внеску.
Клас професійного ризику виробництва** __________________ відповідно до основного
виду економічної діяльності по КВЕД | | | . | | | . | |
_____________________________________________________________________________ (назва основного виду економічної діяльності)
Розмір єдиного внеску відповідно до класу професійного ризику виробництва* _________ ___________________________ % на рахунок № ___________________________________
у ____________________________________________________________________________ (найменування банку, МФО)
Строки перерахування страхових внесків __________________________________________
Дата подання звітності до Пенсійного фонду України ______________________________
____________ * Примітка зазначається у випадках, передбачених пунктами 2.4, 2.5, 3.4, 4.7 цього Порядку.
** Розмір єдиного внеску не використовується фізичними особами - підприємцями та самозайнятими особами, які не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Начальник управління Пенсійного фонду України

____________________________________ (у районі, місті, районі в місті)
________________________________ (підпис)

М.П. "___" ____________ 20__ року (дата взяття на облік)












13 PAGE \* MERGEFORMAT 1416115


13PAGE 15


13PAGE 1418515




Root Entry

Приложенные файлы

  • doc 13869870
    Размер файла: 1 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий