Національний склад населення України

Національний склад населення України
Матеріал з Вікіпедії вільної енциклопедії.
Перейти до: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Національний склад населення у 1897 році
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Національний склад населення міст [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] у 1925
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Українці в Україні за переписом 2001 року.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Національний склад населення України за переписом 2001 року:      українці      росіяни      інші національності
Згідно з [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] національний склад населення [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (загальною чисельністю 47,732,079 чол. станом на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] р.) характеризується значною перевагою основної нації [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Вони становлять 77,8 % усіх жителів [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Поряд з українцями на території держави проживає понад 100 національностей. Серед них найбільшу діаспору мають [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] 17,3 % всього населення країни. В [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] проживає також значна чисельність націй прилеглих держав. Це, перш за все, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], чисельність яких сягає 400 тис. чоловік, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (300 тис. чол.), [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (250 тис. чол.), [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (250 тис. чол.), [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (150 тис. чол.), [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (100 тис. чол.). Найбільшою нацією України, що не має власної держави, є [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]  250 тис., які головно мешкають на батьківщині  в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Крім цих національностей, в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] проживають [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та ін.
Українці за чисельністю переважають в усіх областях республіки (за винятком [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], де майже дві третини населення становлять росіяни, а частка українців не перевищує 25 %). Понад 90 % всього населення становлять українці у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (крім [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]). Це найбільший регіон компактного проживання українців. Другий регіон, де частка українців складає від 75 до 80 %, формують суміжні області [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Частка українців знижується до 60 % лише у двох областях [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (тут мешкає третина усіх росіян України) та [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
Регіоном найбільш компактного розселення росіян, крім Автономної Республіки Крим, є Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Одеська і Харківська області. Тут частка росіян становить від 18 % в Дніпропетровській до майже 39 % в Луганській областях.
Зміст
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
13 LI
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·142 Українці15
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Перепис населення 2001 року
національність
к-лк (тис. ос., [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ])
% ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ])

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
37541,7
77,8

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
8334,1
17,3

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
275,8
0,6

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
258,6
0,5

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
248,2
0,5

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
204,6
0,4

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
156,6
0,3

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
151,0
0,3

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
144,1
0,3

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
103,6
0,2

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
99,9
0,2

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
91,5
0,2

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
73,3
0,2

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
47,6
0,1

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
45,2
0,1

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
34,2
0,1

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
33,3
0,1

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
31,9
0,1

інші
177,1
0,4

[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Українці
Українці є найчисельнішою національністю в Україні. Станом на 2001 рік їх налічувалося 37541,7 тис.,що на 0.3% більше ніж у 1989 році. Українці складають 77.8% населення і переважають у всіх регіонах, за винятком Автономної Республіки Крим та Севастополя.
Найбільша частка українців серед населення характерна для західних та центральних областей (за винятком Закарпатської та Чернівецької областей) 88 - 98%. У областях Придніпров'я та Слобожанщини частка українців складає 70 - 82%. Дуже нерівномірно розселене українське населення на території Закарпаття, Буковини, Донбасу та Одеської області.
У Закарпатській області українці (80.5%) переважають у всіх адміністративних одиницях, за винятком Берегівського району (18.8%) та міста Берегова (38.9%). Також українці є меншістю у прикордонних з Угорщиною частинах Ужгородського та Виноградівського районів.
У Чернівецькій області українці складають 75.0%. Вони переважають у всіх районах, за винятком Герцаївського (5.0%), Новоселицького (34.0%) та мають відносну більшість у Глибоцькому районі (46.8%).
У Донецькій та Луганській областях українці складають 56 - 58% населення. Вони переважають у більшості районів і міст, за винятком - Донецька (46.7%), Єнакієва (45.3%), Макіївки (45.0%), Алчевська та деяких інших міст , а також південно - східних районів Станично - Луганського, Краснодонського, Свердовського.
В Одеській області українці складають 62.8%. Українське населення розміщене нерівномірно від 90 - 95% у північних та північно - східних районах області до 7 - 30% у південних районах. Загалом, українці переважають у всіх адміністративних одиницях, за винятком м.Ізмаїл (38.0%), районів Арзицького (27.4%), Болградського (7.5%), Ренійського (17.7%) Тарутинському (24,5%). Відносна більшість українців у Ізмаїльському районі (28.9%), Кілійському (44.6%), Саратському (43.9%) районах.
У Автономній Республіці Крим українці становлять 24.3% і складають відносну більшість тільки у Первомайському (37.9%) та Красноперекопському районах (43.4%).

1959
1970
1979
1989
2001

Чисельність, тис
32158,5
35283,9
36489,0
37419,1
37541,7

Частка, %
76,8%
74,9%
73,6%
72,7%
77,8%



Населення
Кількість


міського
23.658.227
63.0%

сільського
13.883.466
37.0%

Всього
37.541.693
100.0%


Рідна мова за переписом 2001 року

Українська
85,2%


Російська
14,8%


Інша
0%


Вікова структура, 2001 рік

Вік
Чисельність,тис.


0-14
6.608.383
17.6%

15-64
25.649.015
68.3%

>65
5.284.295
14.1%


Етнографічні групи украінського етносу за переписом 2001 року



Рідна мова

Етногр.група
Чисельність
своєї етнограф.групи
українська
інша

Гуцули
21400
8
21382
-

Русини
10183
6725
3156
302

Лемки
672
-
641
31

Бойки
131
14
113
4

Литвини
22
10
-
12

Поліщуки
9
9
-
-

Всього
32417
6766
25292
359

Розселення українців в Україні, 2001 рік

Регіон
Чисельність (тис.)
%


Тернопільська
1113,5
97,8%


Івано-франківська
1371,2
97.5 %


Волинська
1025,0
96.9 %


Рівненська
1123,4
95,9 %


Вінницька
1674,1
94,9 %


Львівська
2471,0
94,8 %


Хмельницька
1339,3
93,9 %


Чернігівська
1155,4
93,5 %


Черкаська
1301,2
93,1 %


Київська
1684,8
92,5 %


Полтавська
1481,1
91,4 %


Кіровоградська
1014,6
90,1 %


Житомирська
1255,0
90,3 %


Сумська
1152,0
88,8 %


м.Київ
2110,8
82,2 %


Херсонська
961,6
82,0 %


Миколаївська
1034,5
81,9 %


Закарпатська
1010,1
80,5 %


Дніпропетровська
2825,8
79,3 %


Чернівецька
689,1
75,0 %


Запорізька
1364,1
70,8 %


Харківська
2048,7
70,7 %


Одеська
1542,3
62,8 %


Луганська
1472,4
58,0 %


Донецька
2744,1
56,9 %


АР Крим
492,2
24,3 %


м.Севастополь
84,4
22,4 %


Всього
37541,7
77,8 %



[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Росіяни
Детальніше: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

1959
1970
1979
1989
2001

Чисельність, тис
7090,8
9126,3
10471,6
11355,6
8334,1

Частка, %
16,9%
19,4%
21,1%
22,1%
17,3%



Населення
Кількість


міського
7.236.704
86.8%

сільського
1.097.437
13.2%

Всього
8.334.141
100.0%


Рідна мова за переписом 2001 року

Російська
95,9%


Українська
3,9%


Інша
0,2%


Вікова структура, 2001 рік

Вік
Чисельність,тис.


0-14
994.012
11.9%

15-64
6.028.800
72.3%

>65
1.311.329
15.7%


Розселення росіян в Україні, 2001 рік

Регіон
Чисельність (тис. чол)
Частка від російської діаспори


Донецька
1 844
22 %


Автономна Республіка Крим
1 180
14 %


Луганська
992
12 %


Харківська
742
9 %


Дніпропетровська
628
8 %


Одеська
509
6 %


Запорізька
477
6 %


м. Київ
337
4 %


м. Севастополь
270
3 %



6 979
84 %


Інші регіони
1 355
16 %


Всього
8 334
100 %


[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Білоруси
Детальніше: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

1959
1970
1979
1989
2001

Чисельність, тис
290,9
385,8
406,1
440,0
275,8

Частка, %
0,7%
0,8%
0,8%
0,9%
0,6%



Населення
Кількість


міського
214.635
77,8%

сільського
61.128
22,2%

Всього
275.763
100.0%


Рідна мова за переписом 2001 року

Російська
62,5%


Білоруська
19,8%


Українська
17,5%


Інша
0,2%


Вікова структура, 2001 рік

Вік
Чисельність,тис.


0-14
13.467
4,8%

15-64
197.073
71,5%

>65
65.223
23,7%


Розселення білорусів в Україні, 2001 рік

Регіон
Чисельність (тис. чол)
%


м.Севастополь
5,8
1.6 %


Автономна республіка Крим
29,2
1.4 %


Рівненська
11,8
1.0 %


Донецька
44,5
0,9 %


Луганська
20,5
0,8 %


Дніпропетровська
29,5
0,8 %


Запорізька
12,6
0,7 %


Миколаївська
8,3
0,7 %


Інші регіони
119,4



Всього
275,8
0,6 %


[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Молдавани
Детальніше: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

1959
1970
1979
1989
2001

Чисельність, тис
241,7
265,9
293,6
324,5
258,6

Частка, %
0,6%
0,6%
0,6%
0,6%
0,5%



Населення
Кількість


міського
73.593
28,5%

сільського
185.026
71,5%

Всього
258.619
100.0%


Рідна мова за переписом 2001 року

Молдавська
70,0%


Російська
17,6%


Українська
10,7%


Інша
1,7%


Вікова структура, 2001 рік

Вік
Чисельність,тис.


0-14
41.059
15,9%

15-64
184.055
71,2%

>65
33.505
12,9%


Розселення молдаван в Україні, 2001 рік

Регіон
Чисельність (тис. чол)
Частка


Чернівецька
67,2
7,3%


Одеська
123,7
5,0%


Миколаївська
13,1
1,0 %


Кіровоградська
8,2
0,7 %


Інші регіони
46,4



Всього
258,6
0,5 %


[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Кримські татари

1959
1970
1979
1989
2001

Чисельність, тис
0,2
3,6
6,6
46,8
248,2

Частка, %
0%
0%
0%
0,1%
0,5%



Населення
Кількість


міського
84.116
33,9%

сільського
164.077
66,1%

Всього
248.193
100.0%


Рідна мова за переписом 2001 року

Кримсько-татарська
92,0%


Російська
6,1%


Українська
0,1%


Інша
1,8%


Вікова структура, 2001 рік

Вік
Чисельність


0-14
57.682
23,2%

15-64
164.877
66,4%

>65
25.634
10,4%


Розселення кримських татар в Україні, 2001 рік

Регіон
Чисельність (тис. чол)
Частка


Автономна республіка Крим
243,4
12,0%


м. Севастополь
1,8
0,5 %


Херсонська
2,0
0,2 %


Інші регіони
1



Всього
248,2
0,5 %


[13 HY
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·ion=edit§ion=7" \o "Редагувати розділ: Болгари" 14ред.15] Болгари
Детальніше: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

1959
1970
1979
1989
2001

Чисельність, тис
219,4
234,4
238,2
233,8
204,6

Частка, %
0,52%
0,50%
0,48%
0,45%
0,42%



Населення
Кількість


міського
84.483
41,3%

сільського
120.091
58,7%

Всього
204.574
100.0%


Рідна мова за переписом 2001 року

Болгарська
64,2%


Російська
30,3%


Українська
5,0%


Інша
0,5%


Вікова структура, 2001 рік

Вік
Чисельність


0-14
30.145
14,7%

15-64
142.497
69,7%

>65
31.932
15,6%


Розселення болгар в Україні, 2001 рік

Регіон
Чисельність (тис. чол)
Частка


Одеська
150,6
6,1%


Запорізька
27,7
1,4 %


Миколаївська
5,6
0,4 %


Інші регіони
20,7



Всього
204,6
0,4 %


[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Угорці
Детальніше: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

1959
1970
1979
1989
2001

Чисельність, тис
149,2
157,7
164,4
163,1
156,6

Частка, %
0,36%
0,33%
0,33%
0,32%
0,32%



Населення
Кількість


міського
56.611
36,2%

сільського
99.955
63,8%

Всього
156.566
100,0%


Рідна мова за переписом 2001 року

Угорська
95,4%


Українська
3,4%


Російська
1,0%


Інша
0,2%


Вікова структура, 2001 рік

Вік
Чисельність


0-14
29.582
18,9%

15-64
107.202
68,5%

>65
19.782
12,6%


Розселення угорців в Україні, 2001 рік

Регіон
Чисельність (тис. чол)
Частка


Закарпатська
151,5
12,1%


Інші регіони
5,1



Всього
156,6
0,3 %


[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Румуни
Детальніше: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

1959
1970
1979
1989
2001

Чисельність, тис
100,9
112,1
121,8
134,8
151,0

Частка, %
0,24%
0,24%
0,25%
0,26%
0,31%



Населення
Кількість


міського
32.401
21,5%

сільського
118.588
78,5%

Всього
150.989
100.0%


Рідна мова за переписом 2001 року

Румунська
91,7%


Українська
6,2%


Російська
1,5%


Інша
0,6%


Вікова структура, 2001 рік

Вік
Чисельність


0-14
34.430
22.8%

15-64
98.060
65.0%

>65
18.499
12.2%


Розселення румунів в Україні, 2001 рік

Регіон
Чисельність (тис. чол)
Частка


Чернівецька
114,6
12,5%


Закарпатська
32,1
2,6 %


Інші регіони
4,3



Всього
151,0
0,3 %


[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Поляки
Детальніше: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

1959
1970
1979
1989
2001

Чисельність, тис
363,3
295,1
258,3
219,2
144,1

Частка, %
0,87%
0,63%
0,52%
0,43%
0,30%



Населення
Кількість


міського
99.646
69,1%

сільського
44.484
30,9%

Всього
144.130
100,0%


Рідна мова за переписом 2001 року

Українська
71,0%


Російська
15,6%


Польська
12,9%


Інша
0,5%


Вікова структура, 2001 рік

Вік
Чисельність


0-14
11.019
7.6%

15-64
93.200
64.7%

>65
39.911
27.7%


Розселення поляків в Україні, 2001 рік

Регіон
Чисельність (тис. чол)
Частка


Житомирська
49,0
3,5%


Хмельницька
23,0
1,6 %


Львівська
18,8
0,7 %


Інші регіони
53,3



Всього
144,1
0,3 %


[13 LINK
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·t§ion=11" \o "Редагувати розділ: Євреї" 14ред.15] Євреї

1959
1970
1979
1989
2001

Чисельність, тис
840,3
776,0
632,6
486,3
103,6

Частка, %
2,01%
1,65%
1,28%
0,95%
0,21%


Рідна мова за переписом 2001 року

Російська
83,0%


Українська
13,4%


Ідиш
3,1%


Інша
0,5%



Розселення євреїв в Україні, 2001 рік

Регіон
Чисельність (тис. чол)
Частка


м.Київ
17,9
0,7 %


Одеська
13,3
0,5%


Херсонська
5,3
0,5 %


Дніпропетровська
13,7
0,4 %


Харківська
11,5
0,4 %


Інші регіони
41,9



Всього
103,6
0,2 %


[13
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·action=edit§ion=12" \o "Редагувати розділ: Вірмени" 14ред.15] Вірмени
Детальніше: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

1959
1970
1979
1989
2001

Чисельність, тис
28,0
33,4
38,6
54,2
99,9

Частка, %
0,07%
0,07%
0,07%
0,11%
0,21%


Рідна мова за переписом 2001 року

Вірменська
50,4%


Російська
43,2%


Українська
5,8%


Інша
0,6%



Розселення вірменів в Україні, 2001 рік

Регіон
Чисельність (тис. чол)
Частка


Харківська
11,1
0,4 %


Автономна республіка Крим
8,7
0,4%


Херсонська
4,5
0,4 %


Донецька
15,7
0,3 %


Дніпропетровська
10,6
0,3 %


Одеська
7,4
0,3 %


Луганська
6,5
0,3 %


Запорізька
6,4
0,3 %


Інші регіони
29,0



Всього
99,9
·
·
·
·
·–
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·ction=edit§ion=13" \o "Редагувати розділ: Греки" 14ред.15] Греки
Детальніше: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

1959
1970
1979
1989
2001

Чисельність, тис
104,4
106,9
104,1
98,6
91,5

Частка, %
0,25%
0,23%
0,21%
0,19%
0,19%


Рідна мова за переписом 2001 року

Російська
88,5%


Грецька
6,4%


Українська
4,8%


Інша
0,6%



Розселення греків в Україні, 2001 рік

Регіон
Чисельність (тис. чол)
Частка


Донецька
77,5
1,6%


Інші регіони
14



Всього




Росіяни в Україні
Матеріал з Вікіпедії вільної енциклопедії.
Перейти до: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Цю статтю необхідно [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!


Ця стаття є частниною [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] статей про народ [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Україна

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

Інші статті [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

Цей шаблон: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]



[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Частка росіян за регіонами (за переписом 2001 року)
Росіяни в Україні  найбільша національна меншина в Україні (2007), найбільша національна меншина з тих, що існують в Європі, і найбільша російська діаспора в світі (2007). Другий за чисельністю народ в Україні після [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] станом на 2006 рік. Згідно з переписом населення [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] року в Україні проживало 8 334 141 чоловік (11 356 тис.чол. у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] р.).
Зміст
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Історія
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] століття - перша половина [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] століття
З 14 до половини 17 ст. кількість [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], точніше тогочасних жителів Великого Князівства Московського й інших російських земель на території теперішньої [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] була незначна. Здебільшого в Україні перебували тимчасово тільки одиниці: урядові або духовні особи та московські купці (гості), які жили іноді по кілька місяців у житлових приміщеннях при торгівельних коморах [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та інших [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] України.
З середини 16 ст. почалася [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] вільних земель [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], в якій брали участь також московські переселенці. Це заселення відбувалося під охороною московських військових укріплень.
Одночасно з переселенням українських і білоруських [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та їхніх [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] на московські землі відбувалося переселення московських князів та бояр на українську територію. За царювання [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], зокрема в Україну еміґрували князі Пронський, Курбський та ін. Вони ставали на службу Великому князівству Литовському, які наділяли їх маєтками. До України і [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] тікали з Московщини від переслідувань московського уряду й Церкви деякі церковні діячі, зокрема ті, що виступали проти офіційного вчення Церкви і за що їх вважали [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Живучи на українських і білоруських землях, вони (наприклад , [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], колишній [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та ін.) були проповідниками нового релігійного вчення, яке не визнавало [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Втікачем був також московський [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]; переслідуваний московським духовенством і переписувачами книг, він покинув [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і переїхав на литовські землі, а згодом до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] й [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], де став основоположником українського друкарства і змінив своє прізвище на І. Федорович.
Перебування Чернігово-Сіверщини в складі Московської держави у 16 на початку 17 ст. сприяло появі тут російських поміщиків та іншої московської людності. Серед місцевих «дітей боярських» знаходимо також росіян, нащадки яких утрималися тут і після того, як ці землі за [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] перейшли до Польсько-Литовської держави, а потім увійшли до складу Козацько-Гетьманської держави. Згодом, після так званої Смути, до них приєдналися різні московські [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], які дістали від королів [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] маєтки на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]: Климові, Льовшіни, Грязні, Салтикови та ін.; вони частково зберегли свої маєтки і після Хмельниччини, а дехто з них поріднилися з українською шляхтою та козацькою старшиною й розчинилися в українській масі.
Певна кількість росіян, здебільшого втікачів, перебувала в козацькому війську 16 17 ст. Окремі росіяни, серед них письменники, мистці й ремісники, жили по українських [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], зокрема в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Ченцем Києво-Межигірського монастиря був [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], пізніший (з [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]) московський патріарх.
Починаючи з [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]-их pp., в Україну прибували, щоби вчитися в Києво-Могилянській Колеґії, деякі росіяни, поміж них І. Озеров і П. Зєркальников, московський купець, який з доручення Ф. Ртищева спровадив до Москви Є. Славинецького, А. Сатановського й ін. київських учених. У [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]-их pp. у Київській Колеґії навчалися [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], пізніший начальник московського «Печатного двора», та [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], згодом видатний російський мореплавець. У Києві вчилися також діти російської знаті, яка служила в Україні, серед інших сини князя Ромодановського, боярина П. Шеремєтєва та ін.
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Друга половина 17 століття - 18 століття
Ширші можливості для російської колонізації в Україні відкрилися після Переяславської угоди [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Початком цього була поява московських воєвод і військових залог у Києві та деяких інших українських містах. Встановлена початково на 2 000 піхоти київ. залога була незабаром (1661) збільшена до 5 000. Осередком її була новозбудована фортеця в Старому Києві, навколо якої були розселені московські стрільці й [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]; з ними жили і їхні родини. Крім того, тут були різні адміністративні службовці (воєводи, дяки тощо), а також ремісники та купці, в торг. діяльність яких включилися активно моск. стрільці в Києві, створюючи різними торг. операціями досить важку конкуренцію для київ. укр. купецтва і міщанства. За «Московськими статтями» [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] гетьмана І. Брюховецького, моск. залоги, кількість яких була збільшена до 11 600 війська, мали перебувати в Києві, Чернігові, Переяславі, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], Новгороді-Сіверському, Прилуці, Полтаві та в деяких ін. м. України. За гетьмана [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] в гетьманській столиці Батурині стояли постійно спочатку один, а потім три стрілецькі полки, нібито «для охорони гетьмана». Війни з Туреччиною (до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]) і Швецією (Півн. війна 1700 21 pp.) і пов'язане з цим будівництво Печерської фортеці в Києві 1706 стягли на територію України чималі моск. військ. сили, а Полтавська поразка 1709 спричинилася до постійного перебування значних рос. військ (до 10 полків) на Гетьманщині. Вони, як і діяльність першої Малоросійської Колеґії з великим штабом моск. урядовців, призводили до все більшого втручання рос. уряду у внутр. справи України. Рос. губернатори в Києві, резиденти при гетьмані у навій столиці Гетьманщини Глухові, обер-коменданти в Києві й коменданти в полк. містах, з чималою кількістю різних урядовців-Р. все це сприяло збільшенню рос. елементу в Україні і зростанню його впливу.
У першій половині [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], серед інших росіян, які вчилися в Києві, був російський лікар К. Щепін з Вятки. З [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] якийсь час у Києво-Могилянській Академії вчився також рос, письм. і учений М. Ломоносов. Р. навчалися в Києво-Могилянській Академії й пізніше.
Від часів Петра І почалося поширення російського землеволодіння на Гетьманщині й Слобожанщині. Конфісковані маєтки мазепинської старшини, і емігрантів переходили здебільша до російських високих достойників (кн. О. Меншиков та ін.), які часто переводили до них своїх російських кріпаків, зокрема для праці на створених тут мануфактурах (Почепівська й Шептаківська полотняні фабрики). Накинуті рос. урядом гетьманові Д. Апостолові 1728 «Рішительні пункти» дозволяли Р. купувати землі в Україні. Обмеження й заборона зовн. торгівлі Гетьманщини з Зах. Європою і підпорядкування її контролеві рос. уряду й купецтва сприяли поселенню в Україні, зокрема в Києві та в більших м. Гетьманщини, купців Р. та їх прикажчиків (у Києві, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] жило вже 120 рос. купців). Передача укр. відкупів, зокрема індукти, рос. купецтву (напр., віддання індукти сєвським купцям Шереметцовим) ще більш посилила просякання російського елементу в Україну.
Окрему групу російської масової колонізації на Україну становили так звані розкольники (старообрядці), які, уникаючи репресій з боку Російської Церкви та уряду, тікали на Україну, де утворили низку так званих розкольничих слобід на території Стародубського й Чернігівського полків. Цей рух (розпочався за гетьмана Д. Многогрішного й посилився в часи Мазепи і [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Не зважаючи на протести укр. дідичів і гетьманського уряду, рос. уряд не тільки не перешкоджав цим втікачам, а, навпаки, леґалізував їх становище в Україні[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
Окремою, вкінці, категорією рос. людности, яка переходила на Україну впродовж [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], були різного роду втікачі: кріпаки, військ. дезертири тощо, які уникали поміщицького або урядового визиску й сподівалися хоч тимчасово знайти собі волю і захист на території Коз.-Гетьманської держави, на Землях Війська Запор. Низового, на Слобожанщині, навіть на Правобережній Україні. Частина з них змушена була повертатися назад, але чимало залишалося в Україні, зокрема на Півдні, де запорізький уряд, а згодом рос. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та місц. дідичі, зацікавлені в скорішому заселенні цих земель, укривали втікачів і нерадо повертали їх на старі місця. Також численні рос. поміщики переводили до одержаних на Півд. Україні за Катерини II маєтків своїх кріпаків з метою скорішого заселення новопридбаних земель.
Число росіян на українських землях у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] невідоме. Фраґментарні дані виявляють, що воно було невелике, найбільше в т. зв. Новоросії. Так, напр., [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] на території майбутньої Херсонської губернії., у тодішній Єлисаветградській провінції, жило 4 273 Р. і 20 505 українців ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] 5 851 і 57 302), у Бахмутській 3 891 і 12 177 (1782 вже 12837 і 57302).
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] 19 століття - початок 20 століття (до 1917)
Після поділів Польщі (I-[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], II-[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і III-[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]), а ще більше після невдалого польсьокого повстання [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] деяке число росіян наплинуло на Правобережжя, на якому їх досі (за винятком Києва) майже не було. Це були чиновники й військові, значно менше купців, ремісників і дрібних заробітчан, натомість дуже мало селян. Після другого польського повстання 1863 64 частину земель, сконфіскованих у польський поміщиків, російський уряд віддав росіянам.
Росіяни постійно напливали на слабо заселену південну Україну (т.зв. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]) як до міст, так і до сіл (селяни поміщицькі, державні, військові поселенці, але найбільше як вільні поселенці). Деякі з них згодом були асимільовані українським населенням, збільшеним в наслідок міґраційної хвилі з Лівобережної України, Слобожанщини та Правобережної України; але там, де росіяни становили більші масиви, вони зберегли свою національність. Це тим більше, що після скасування панщини російські селяни й далі, хоч і в невеликому числі, поселювалися на півдні України.
Ліквідація Козацько-Гетьманської держави і [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та поширення в Україні російської адміністративно-судової системи, почавши з останньої чверти [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], відкрили ширший шлях для переселення російської людності в, Україну. На українські землі посунули різного роду службовці російського походження, військовики різних рангів, російські поміщики (голв основному із сусідніх з Україною повітів Росії), купці, дрібні торгівці, ремісники-заробітчани тощо. Лівобережно-українські міста на деякий час втратили своє право самоврядування ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]) й разом з тим мусіли поступитися російським зайдам, які все більше почали прибирати до своїх рук міське господарство й суспільне життя, міське самоуправління тощо. Захопивши міцні позиції в торговельному житті Лівобережної і Південної України (за винятком великих портових міст, зокрема [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]), російське купецтво вже в першій половині [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] посіло також чимале місце у промисловості цілої України. За даними 1832, в українській капіталістичній промисловості росіяни посідали перше місце (44,6%; українці мали 28,7%), при чому в групі купецтва вони мали абсолютну більшість (52,6% проти 22,2% українців), особливо виразну у вищих ґільдіях (наприклад, у II ґільдії росіяни мали 76,9%, а українці лише 15,4%). Натомість у групі міщанства росіяни мали лише 35,5% (українці 31,4%). Ця перевага російського елементу в торгово-промомисловому житті України (крім Правобережжя, без Києва, де чималі впливи мали поляки й євреї), в умовах капіталістичного розвитку країни, надавала більшим українським містам [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] все більше російського характеру.
Приплив росіян в Україну збільшився з 1880-их рр., коли воїни почали напливати (в соновному з перенаселених центральних чорноземних губерній) до новопосталих потужних центрів важкої промисловості на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і в Дніпровському промисловому районі (у деякій мірі також до Харкова). У 1897 році росіяни становили вже 68% робітників у великій промисловості [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Чималої росіян напливало в Україну на сезонні заробітки.
У світлі перепису [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (даних про кількість росіян в Україні до того часу нема) на українській суцільній етнографічній території жило 3,8 млн росіян на 27,8 млн всього населення, тобто вони становили 11,7% (у дійсності число росіяе було менше, бо воно в переписі перебільшене). Тому що на українських землях в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] росіян майже не було (ледве 3 000 старовірів, т.зв. липован на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]), то їх відсоток на українських землях у Російській Імперії становив 13,1% всього населення. На території 9 українских геберній їх було 2,4 млн (10,4% всіх), на території УРСР в межах з 1938 2,1 млн (10,0% всіх), у сучасних межах 2,8 млн (10,5% всіх).
Високий відсоток росіян жив у містах 42,3% від їхньої загальної кількості (частка від всієї чисельності українців у містах мешкало 5,4%, усе міське населення України становило 12,6% загальної чисельності населення), 57,7% у селах. Серед міської людности росіяни становили 33,7% (українці 32,5%), у місті з понад 100 000 меш. навіть 53,4% (українці 12,6%), натомість серед сільської людности ледве 6,7% (українці 83,0%; числа стосуються лише території, яка входила 1938 до складу УРСР). Найбільші міські скупчення росіян такі: Одеса, Київ, Миколаїв, Катеринослав, Херсон і значно менші: Житомир, Полтава тощо. Всі дані за переписом 1897 наведені далі у таблиці.
Місто
тисяч
відсоток

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
198,2
48,2%

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
134,3
54,4%

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
109,9
63,0%

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
61,0
66,3%

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
47,1
41,8%

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
27,9
47,9%

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
11,0
20,6%

Геогр. розміщення Р. було нерівномірне. Вони були нечисленні в давно заселеній смузі Лісостепу (за винятком Слобожанщини) і півн. України, разом бл. 0,6 млн (або 3% всього населення), у тому ч. 134 000 у Києві. Більший відсоток Р. становили в пізніше заселених краях, як на Півд. Україні, де їх було 1,2 млн (у тому ч. в Одесі 198 000) або 60% всього населення та на Кубані (без сх. її частини) 340 000 (34%); 1 млн P. жило на Слобожанщині (у тому ч. 100 000 у Харкові), частково спільно колонізованій з українцями. Докладніше див. карту.
За своїм соц. окладом Р. на У. були в усіх суспільних класах і прошарках населення. Найчисленнішою, особливо по містах, була верства чиновників службовців усякого роду цивільних і військ. установ. Дуже сильною, поза купецтвом і промисловцями, була верства рос. землевласників (поміщиків), наділюваних зем. власністю в Україні P., поміж ними кол. офіцерів (важливіші роди див. стор. 2 259). Чимало Р. було в інтеліґентських колах, зокрема серед професури і учительства вищих і сер. шкіл, а також поміж духовенством, здебільше у м. Безустанно збільшувалася кількість не лише сезонових, але й постійних рос. робітників, сприяючи дальшій русифікації більших індустріальних осередків в Україні. Окремими поселеннями в Україні жили рос. селяни, спроваджувані рос. поміщиками або поселювані рос. урядом і ті, що вільно поселювалися.
Сіль. рос. населення жило, як правило, в окремих селах або ,в частинах сіл, лише рідко всуміш з українцями. Рос. села відрізнялися своїм виглядом від укр. (ін. будова хат, мало садів). Рос. селянин відрізнявся також від укр. оточення своїм побутом; його взаємини з укр. селянином були стримані, мішаних рос.-укр. подруж мало. Цілком відокремленим життям жили Р. старовіри (як від українців, так і від ін. P.); вони становили бл. загалу рос. селян.
У своєму наставленні до України й українців загал Р. на У. стояв на позиціях імперської політики, допомагаючи рос. урядові здійснювати його централістичні й русифікаційні настанови. Живучи в Україні, Р. вважали її за органічну частину єдиної рос. держави, укр. народ трактували, як рос. плем'я, його мову за рос. діалект і його культуру за варіант рос. культури; хоч дехто з них, любив укр. природу, фолкльор, літературу (Шевченко), мову і шанували укр. минуле (козаччину). Але навіть прихильники рев.-інтернаціональних ідей серед росіян на Україні уявляли собі їх здійснення у всеросійському маштабі, а українське прагнення за збереження своєї національности й розвиток української мови вважали за вузький, а то й шкідливий для вселюдських ідей партикуляризм. Так, рос. учасники декабристського руху в Україні (див. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]) відстоювали (за малими винятками) погляд, що всі народи, які входили до складу тодішньої Росії, мають стати нац. рос., тобто «русскими». Здебільша байдуже, або й неґативно до українського питання ставилися прихильники й учасники «Народної Волі» (див. Народництво) та ліберально-конституційних рухів в Україні. Централістичні позиції обстоювали також чл. рос. партій, що діяли в Україні Конституційно-Демократичної, Російської Соціал-Демократичної Робітничої й соціал-революціонерів. Цілком неґативним було наставлення до українства й українців російських правих партій та організацій, що діяли в Україні («праві», «рос. націоналісти», «Союз русского народа» тощо).
Нівеляційні щодо українства тенденції й настанови серед загалу росіян на Україні зміцнювалися під тиском російської адміністрації і за допомогою цілком [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] шкільництва, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і російської преси, не тільки видаваної урядовими чинниками, але й приватними особами.
Поряд з зростанням числа росіян на Україні, збільшилася також їх питома вага не лише в державно-адміністративному і соціально-економічному житті України, але й у розвитку її науки й культури. Зокрема визначна була участь росіян в науково-академічному житті України; чимало [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] високих шкіл були російського походження. Деякі з них зробили значний вклад в українську науку: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], історики літератури [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та багато інших. З Україною були пов'язані походженням, працею і творчістю рос. письм.: К. Рилєєв, граф. О. К. Толстой, О. Жемчужніков, М. Некрасов, М. Лєсков, В. Гаршин, А. Чехов, С. Надсон, І. Бунін, К. Треньов, М. Арцибашев; мистці Л. Жемчужніков, М. Врубель, Г. М'ясоєдов, В. Васнецов, М. Нестеров та ін.
На початку 20 століття російський православний священик Георгій Булишев здіснив етнографічні дослідження українського побуту. Результати були наведені в книзі "Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях". В цій праці можна знайти оцінку росіян українями та навпаки; розповідь про ці відносини, стосується переважно Слобожанщини.
«
Українці, за звичаєм, називають великоросів "москалями", "лапотниками" і ставляться до них недовірливо, навіть з якимось острахом, вважаючи їх жадібними, брутальними, нещирими, хитрими, ледачими і і мстивими. Народ уникає мати будь -яку справу з "москалем", не кажучи вже про те, щоб наймати його налужу. "Москаль", – каже він, – неодмінно обдурить, або ж доведеться з ним сваритись через його лінощі і лукавство, і тоді він накоїть тобі такого, що весь вік жалкуватимеш"
 »

Хоча зустрічна оцінка була не краща.
«
"Москалі" вважають "хохлів" брутальними, впертими і недоумкуватими.
 »

[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] 20 століття (після 1917)
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] 1917 1918 роки
До організації укр. нац. сил після Березневої революції, заходів Укр. Центр. Ради й укр. домагань автономії для України загал Р. на У. та їхні політ. партії ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]) поставилися неґативно; вони також впливали на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] в напрямі, ворожому до українських домагань. Напередодні Українського Національного Конгресу (17. 4. 1917) голова Київської Ради Російських депутатів П. Незлобін заявив, що домагання [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] України це «удар у спину революції» і на це домагання «демократія відповість багнетами». Негативна була настанова до укр. нац.-держ. відродження загалу рос. інтелігенції, службовців, впливових пресових органів («[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і «[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]) тощо.
Проголошення І Універсалу (23. 6. 1917) і створення Ген. Секретаріату Р. на У. прийняли як узурпацію влади. Коли ж укр. влада стала дійсністю, вони змінили свій погляд і радили Тимчасовому урядові якось порозумітися з Укр. Центр. Радою. Після II Універсалу і порозуміння між Центр. Радою і рос. Тимчасовим урядом (липень 1917) про включення до УЦР і Ген. Секретаріату представників нац. меншостей, до Центр. Ради увійшли 54 рос. депутати: 20 есерів, 20 меншовиків, 10 кадетів, 4 нар. соціалісти. У Малій Раді рос. партії мали 8 депутатів: 3 меншовики (М. Балабанов і українці К. Кононенко й Д. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]), 4 есери (О. Зарубін, О. Сараджіев, І. Скловський, К. Сухових) і один кадет (С. Крупнов). Деякий час у Центр. Раді засідали також представники більшовиків (Ю. П'ятаков, В. Затонський), але 8. 11, 1917 вийшли Із неї. У Ген. Секретаріаті були 2 представники рос. партій: ген. секретарі пошт і телеграфу О. Зарубін і для рос. справ Д. Одинець (рос. нар. соціаліст).
При голосуванні проголошення Укр. Нар. Республіки в Малій Раді (III Універсал 20. 11. 1917) утрималися: 1 меншовик і 2 есери, а представник кадетів вийшов з Малої Ради. Проти проголошення самостійности України (IV Універсал) голосували, за ухвалою партії, всі меншовики, натомість рос. есери утрималися. Д. Одинець лишився міністром для рос. справ в укр. уряді й після IV Універсалу.
Від самого поч. їх влади в Росії більшовики на У. (серед них переважали Р.) виступали проти її самостійности. На наказ з Москви, вони 29. 1. 1918 започаткували повстання проти укр. влади в Києві, яке незабаром було придушене. У створеному більшовиками, на противагу до Центр. Ради й її Ген. Секретаріату, сов. уряді в Харкові, т. зв. Народному Секретаріаті, більшість становили Р. і зрусифіковані українці.
До Гетьманату (квітень-грудень 1918) Р. (правих і центристських течій) поставилися позитивно. Вони входили до уряду (в останньому уряді С. Гербеля навіть становили більшість) і мали великий вплив у держ. апараті (особливо в центр.) й армії. У травні [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] постав «[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], що мав на меті об'єднати Р. на У. для оборони й розвитку рос. культури і школи (у дійсності мав антиукр. характер); знову діяли праві і крайньо праві рос. організації. Кількість Р. на У. збільшилася коштом утікачів з-під влади більшовиків у Росії. Рос. офіцери творили в Україні базу для Добровольчої армії А. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Ці зайшлі рос. елементи відплинули з України після переходу влади в руки Директорії, за якої Р. до українського уряду вже не входили.
Назагал у визвольних змаганнях України з Росією більшість P., що жили в Україні, стала по боці більшовиків (рос. пролетаріат) або [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (переважна частина інтелігенції й буржуазія); рос. селянство було переважно нейтральне.
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] 19201932 роки
Окупація України більшовиками не спричинила спершу ґрунтовних змін в нац. відносинах в Україні. Серед більшости Р. на У., гол. в держ., адміністративному й партійному апараті, переважало переконання, що змінилася тільки форма політ. влади і що Росія має залишитися неподільною і їй далі належатиме необмежене панування над українцями й ін. народами сов. імперії. У панівній, укр. за назвою партії  [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] кількісно переважали Р. (53,6% у 1922) або ін. нац. елементи (євреї, балтійці тощо), байдужі, а то й ворожі до укр., питання і взагалі до українства. Ці рос. елементи в КП(б)У намагалися навіть відокремити від укр. яац. території Донеччину і Криворіжчину, створивши 1918 окрему Донецько-Криворізьку Республіку Совєтів у складі РРФСР, або загалом ігнорували існування УРСР, вважаючи і її й саму КП(б)У тимчасовими фікціями.
Зміни числа Р. в Україні в добу революції і за перші pp. сов. влади докладніше не є відомі. Чимало Р. з упривілейованих за царату прошарків емігрувало за кордони СРСР (разом з тим на Україну наплинула значна кількість комуністів з Росії), занепад міст і промисловості спричинив ослаблення рос. елементу в м., але приплив Р. на Донбас тривав далі (1921-23  16000, 1924-25  64000 осіб). Докладні дані про кількість Р.,. їх розміщення та демографічну характеристику дає сов. перепис 1926, зокрема для УРСР. За цим переписом, на укр. суцільній території в СРСР жило 4,2 млн P. (12,1% всього населеная; 1897  13,1%), на території УРСР у межах з 1938  2,7 млн (9,2%); незначне ч. Р. жило на Західній Україні (бл. 60 000) і в Бесарабії (бл. 60 000).
Великий відсоток Р. жив у м.: в УРСР  50,4% від усього їх ч. (1897  42,3%), на всіх укр. етнічних землях в СРСР 40,5% (українців  10,2%). Серед міськ. людности УРСР Р. становили 25,1% (українці  47,4), серед сіль.  і 5,6% (українці  87,6). Докладніше див. карту.
Як у 1897, так і в 1926 найчисленнішими міськ. скупченнями Р. були (у тис., у дужках  у % до всього населення): Одеса  162,8 (38,7), Харків  154,4 (37,0), Київ  125,5 (24,4), Дніпропетровське  73,4 (31,5), Сталіне  59,9 (56,25), Миколаїв  46,7 (37,0), Луганське  31,3 (43,5); на Кубані Красноград  83,4 (51,3). Назагал найбільший відсоток Р. становили у великих м.: у м. понад 100000  33,3%, 50-100  20,1%, У менших  12,2%.
Порівняно з 1897 відсоток Р. в УРСР начебто зменшився з 10,0 на 9,2% (на селах з 6,7 на 5,7%, у м. з 33,7 на 25,1%); фактично зменшення Р. було менше, бо перепис 1897 дещо перебільшив кількість Р.
Розміщення Р. у 1926 було таке, як і в 1897. їх майже не було на Західній Україні, мінімальний відсоток (2%, винятково до 5%) вони становили в основному масиві України (єдине більше скупчення Київ); більший відсоток на чотирьох територіях: на Слобожанщині  бл. 25% (зокрема в укр. частинах Курщини  46% і Вороніжчини  30% та на Харківщина), иа півд. Україні, у якій Р. скупчилися переважно в приморських частинах, зокрема у м. (серед сіль. населення їх було найбільше в кол. Мелітопільській окрузі  24%), на Донбасі (зокрема в кол. Луганській  42,7% і в укр. частині кол. Шахтинсько-Донецької 37% округах) та на Кубані
·33,5% (особливо у її сх. частиш). Докладніше див. карти й таблицю, на якій подано кількість Р. за поодинокими краями на укр. суцільній території в УССР у тис. і у % всього населення:
Краї !! Всього у 1 000 !! у % !! міста у 1 000 !! у % !! села у 1000 !! у % Степ || 798 || 14,3 || 351 || 33,1 || 447 || 9,1
1 Українська ССР
2 677
9,2
1344
25,1
1333
5,6

у тому ч.:







Правобережжя
258
2,9
192
11,9
66
0,8

Лівобережжя
245
4,3
78
13,4
167
3,2

Півд. Слобожанщина
523
16,9
190
27,2
333
13,9

Дніпровський пром. район
214
8,9
117
25,1
97
5,0

Донбас
639
31,4
416
48,9
223
18,8

2 Рос. СФСР
1 538
30,3
362
65,2
1 176
25,7

у тому ч.:







Курщина й Вороніжчина
779
35,4
32
49,2
747
35,0

Донеччина
160
20,6
96
74,6
64
9,9

Зах. Передкавказзя
599
28,4
234
65,0
365
21,0

1-2 Разом
4215
12,1
1706
28,8
2509
8,9

Приналежність до рос. національности і рос. мови не покривалася, як видно з табл. (у тис. і  в дужках  у % всього населення):

Все населення
міське
сільське

Р. за національністю
2 677 (9,2)
1344 (25,1)
1333 (5,6)

ч. осіб, що вважають рос. мову рідною
4 426 (15,2)
2 390 (44,5)
2 036 (8,6)

Рос. мову вважали за рідну 2 627 000 Р. (98,1% усіх), 1289000 українців (5,5% усіх), 356 000 євреїв (22,6 всіх) та 154 000 ін. Процес мовної русифікації охопив насамперед укр. людність у м., у яких 24,4% вважало рос. мову рідною (у с. ледве 3,2%). З другого боку, ледве 1,4% Р. вважало українську мову рідною (навіть у с. ледве 1,8%).
Демографічні прикмети рос. і укр. населення в УРСР були досить різні. Відмінною була статева й вікова будова обох народів. 1926 на 100 чоловіків припадало жінок: серед українців  106,1, серед Р,  100,2, тобто статева будова Р. була корисніша  серед них не було надміру жінок, бо Р. зазнали за війни менших втрат, ніж українці, а на Україну постійно припливали Р.  переважно чоловіки у силі віку. Тому серед Р. дорослі працездатні особи у віці 20  59 років становили 51,2% (серед українців 43,1%), серед усього населення 45,3%, натомість менший відсоток становили діти й підлітки  43,4% (50,6 і 49,0%) та старілі віком  5.4% (6,3 і 5,7%).
Ще більшою була різниця між Р. і українцями з погляду соц-проф. структури. Українці являли собою мало здиференційовану сел. масу, Р.  здиференційовану суспільність. З сіль. господарства жило 51,8% всіх Р. (українців  90,7%), з промисловості  20,0 (українців  3,8%), з торгівлі  3,3% (0,8%), на службовців поипадало 12,2% (2,6%), на ін. професії 12,7 (2,1%).
Р. були краще освічені, ніж українці: 1926 на 100 осіб у віці від 5 pp. і вище письменними були: серед Р. 76,5 чоловіків, 51,2 жінок; відпопідні числа для українців  66,5 і 32,5. Кількість учнів, що вчилися в початкових школах з рос. мовою навчання становила 1927  14,1% всіх учнів (відсоток Р. в Україні  8,4), у школах проф. освіти  16,0%, у технікумах  14,7%, на робітфаках  21,5%. Подібні відносини існували й у сер. 1930-их pp.: 1936 Р. становили у вузах 15,4%, технікумах  10,3%, на робітфаках  16,2%.
1926 значна кількість Р. в УРСР народилася за її межами, тобто була зайшлим елементом  779 200 осіб, які нар. в РРФСР (без Казахської і Киргизької АССР), 112500 в ін. респ.; з цих пришельців (в основному Р.) 70% оселилося в м., 30% у с., 271 000 на Донбасі. Т. ч. приблизно 25% Р. в УРСР це зайшла людність  у м. , в с. бл. 15%, на Донбасі понад . Постійний приплив Р. на Україну при одночасній еміграції українців за межі, УРСР  це гол. причина збільшення відсотка Р. Значно менше значення мав нерівномірний природний приріст людности, що був вищий в українців.
У результаті продовжуваної у 1923  32 українізації рос. потенціал в Україні зменшився: частина Р. повернулася до Росії, частина асимілювалася в укр. оточенні, а ще ін. частина українців, зрусифікованих царатом, повернулася до українства. Значно зменшилося ч. Р. на керівних посадах у всіх ділянках життя. Так, участь Р. в адміністративному апараті на 1928-29 (у %) була така. (у дужках участь українців): сільради  5,1 (87,9), селищні ради  20,9 (50,9), міські ради  23,9 (50,4); на районових з'їздах  7,9 (82,9), окружних рад  14,5 (68,6); участь в членстві КП(б)У  27,5 (52,0), ЛКСМУ  17,1 (64,1).
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] З 1933 року
Процес зростання укр. елементу коштом зменшення рос. припинився з 1933 з розгромом укр. відродження, відомим під назвою «постишевщини» (див. Постишев). Офіц. кін. цього періоду зафіксований 17 з'їздом ВКП(б) 26. 1 10. 2. 1934, на якому Й. Сталін проголосив укр. націоналізм «гол. Небезпекою». На цей час припадає демографічна катастрофа, спричинена больш. нац. політикою у 1932-36 (голод і фіз. знищення, заслання яких 1 2 млн тощо). Але українство в основному зберегло завойовані у 1920-их pp. позиції аж до другої світової війни.
Останній період, що починається з 1945, характеризується зростанням одверто ворожого й аґресивного до українства рос. великодерж. шовінізму і значним напливом росіян в Україну[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Одночасно з тим, як українців виселюють за межі респ. під претекстом «організованого набору» на цілинні землі, новобудови тощо, в Україні, ніби для «братньої допомоги», населюють масово росіян[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Вони прибувають на новозбудовані фабрики й зав., на обсадження партійного й держ. апарату, як фахові інженерно-техн. й наук.-культ. кадри, пенсіонери тощо. В результаті цих процесів відсоток Р. в УРСР (у нових кордонах) збільшився вдвічі у 1927-59 pp., (Відсоток українців лише незначно підвищився, натомість відсоток нац. меншостей (без Р.) обнизився з 16,5 до 6,3 (див. стор. 1 733-35). Цей процес, хоч дещо слабше, триває й далі. Між 1959 і 1970 відсоток українців знизився з 76,81 до 74,9, а відсоток Р. зріс з 16,9 до 19,4. Зміну ч. Р. аз УРСР видно з табл. (у тис. і у дужках у % всього населення).

1926
1959
1970

усіх росіян
3 055 (8,1)
7 091 (16,9)
9126 (19,4)

у містах
1 625 (22,2)
5 726 (29,9)
7 712 (30,2)

у селах
1 430 (5,2)
1 365 (6,0)
1 414 (6,6)

Як і давніше Р. скупчуються гол. у м.: 1970 64,5% (українців 45,6%). Вони переважали у м. півд.-сх. найбільш індустріалізованої частини України (у м, Донбасу, Дніпропетровського пром. району і Харківської області Р. становили аж 60% всіх Р. в УРСР). Коли в селах відсоток Р. залишається той самий 5-6% (українців 89-90%), то у містах він становить 30,2% (українців 63,5%). Сильний приріст Р. (за 1960-70-і pp. на 29,7*/», українців на 9,8%; 1926 припадало на 1 000 українців і Р. разом взятих 94 P., 1959 180, 1970 206) спричинений іміґраційною політикою сов. влади; за 10-ліття 1960 70 на Україну наплинуло понад 1 млн P., які оселилися в найбільш пром. частинах України. Географічне . розміщення Р. (див. карту) таке саме, як давніше, з тим, що їх відсоток постійно збільшується в усій півд.-сх. Україні.
Ще більше в Україні було зростання осіб, які подали рос. мову як рідну. 1926 кількість» Р. за мовою становила 4,5 млн (11,9% всього населення), 1959 10,2 (24,4%), 1970 13,3 млн (31,6%). За останні 11 pp. зростання ч. осіб з рос. рідною мовою було в 4,3 рази швидше, ніж зростання ч. осіб з укр. рідною мовою. Одночасно відсоток українців, що вважають рос. мову за свою рідну, зростає з 4,5% у 1926 до 6,5 у 1959 і до 8,5% у 1970. Докладніше див. Русифікація.
Російська меншість в Україні як і за часів Російської імперії[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] має упривілейоване становище в галузі шкільництва, підготовки наук. кадрів, як також у різних ділянках культури вид., мист. тощо[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Разом з цим все більше число українців примушене користатися рос. школами, пресою, книжкою тощо [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
Напливовий рос. елемент останніх десятиліть виразно відмінний від Р. дорев. типу. Якщо ці останні жили осіло в Україні з традиційним, неґативним або нейтральним (рідше прихильним) наставленням до українців, то теперішні поповнення Р. прибувають як колонізатори, з одверто зневажливим або ворожим наставленням до особливостей культури й побуту України. Ця верства, за винятком рос. пенсіонерів, що оселяються назавжди, міґруюча. Осідаючи на довший чи коротший час в Україні, вона користується привілеями щодо житла, постачання, культ. обслуговування. Не бажаючи засвоювати укр. культуру і ставлячися до неї незичливо, ці Р. дивляться підозріло на будь-яке намагання українців зберегти свою ідентичність і навіть бажання говорити рідною мовою вважають за прояв «буржуазного націоналізму».
У цьому процесі провідна роля належить насамперед КПУ, яка своїм складом і духом тепер є більше, ніж будь-коли, російською партією в Україні: все діловодство у керівництві КПУ й у всіх її установах ведеться російською мовою. Провідні центральні та обласні партійні видання КПУ, що виходять українською мовою, мають свої відповідники російською мовою («[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], «[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], «[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], «[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], «[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], «[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], «[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], «[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та ін.).
Про упривілеювання Р. на У. свідчить, як приклад, що [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] при будові [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] працювало бл. 75% робітників української національности і 20% російської, але на керівних посадах було тільки 11 українців і 127 росіян. Уся документація велася там рос. мовою, як і на ін. будовах і підприємствах. Зокрема впадає в око упривілейоване становище P.[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]], як партійної й держ. бюрократії, на Західній Україні, гол. у Львові, у якому вони живуть у кращих районах і користуються особливими привілеями.
Тільки одиниці серед Р. в УРСР прихильно ставляться до українського народу і деколи боронять його інтереси. У 1920-их pp. M. Волобуєв вимагав автономних прав для роїзвитку укр. екомоніки; письм. В. Некрасов у 1960-их і на початку 1970-их pp. виступав на оборону діячів укр. опору, але більшість рос. діячів науки, як і рос. письм., є носіями русифікації та розглядають укр. науку й культуру як складову частину рос[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]]. Рух опору в СРСР 1960-70-их pp. знайшов собі прихильників також серед частини Р. на У., але вони тільки частково і дуже невиразно висловили прихильне иаставлення до прагнень українського народу.
Білоруси в Україні
Матеріал з Вікіпедії вільної енциклопедії.
Перейти до: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Частка білорусів у відсотках за регіонами України
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Білоруська мова серед білорусі за результатами перепису 2--1 року
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] в Україні  друга за чисельністю національна меншина України.
Зміст
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Розселення
За даними Всеукраїнського перепису населення [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] р., в Україні проживає 275,8 тис. білорусів або 0,6% населення країни.
Більшість білорусів проживає у східних та південно-східних регіонах України. Так, у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] проживає 44,5 тис. білорусів, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] 29,5 тис. білорусів, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] 20,5 тис. білорусів, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] 29,2 тис. білорусів, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] 16,5 тис. білорусів.
Всеукраїнська спілка білорусів (ВСБ) створена у травні [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] р. на I-му з'їзді в м. Києві. Відповідно до статуту організації основна мета Всеукраїнської спілки білорусів об'єднання зусиль членів Союзу для реалізації їх спільних інтересів у сприянні збереженню національної, культурної, мовної, релігійної самобутності білоруської громади України.
Організації білоруської діаспори в Україні діють у наступних містах:[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ])
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (2)
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (2)
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Білоруси більш схильні до асиміляції російською етнічною меншиною, ніж українцями. Цю тезу підтверджують дані всеукраїнського перепису населення 2001 року, згідно яких 62,5% білорусів України вважають своєю рідною мовою [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]; 17,5% - [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], 19,8% - [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], 0,2% - іншу мову.
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Білоруси в Криму
Сьогодні на території [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] проживає більше 50 тисяч білорусів. Основними завданнями товариства є зміцнення міжнаціональної злагоди в Криму, підтримка і пропаганда [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Регіональні організації діють в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], смт. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], с. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], с. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
Білоруси беруть активну участь у суспільно-політичному, господарському і культурному житті Криму. Тільки в органах законодавчої та виконавчої влади республіки налічується близько 100 представників білоруської діаспори.
Товариством щорічно проводяться дні білоруської культури і свята поезії, присвячені творчості [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], Я. Купали, М. Богдановича. Правління заснувало премію ім. М. Богдановича за успіхи в розвитку національної культури і мистецтва. З великим успіхом пройшли вечори, присвячені пам'яті П. М. Машерова, виставки «Білорусь», «Побут і традиції білоруського народу». Загальний інтерес викликали стенди, на яких демонструвалися національні реліквії, одяг, книги, отримані від Міністерства культури і Державного комітету у справах релігій та національностей Республіки [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Нещодавно суспільство отримало в подарунок від білоруських друзів 30 національних костюмів для фольклорних колективів.
В с. Широке Сімферопольського району, де компактно проживають білоруси, переселені з [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], відкрито музей, в якому зібрані рідкісні матеріали, документи, предмети побуту, що розкривають обряди, традиції і звичаї братнього [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] народу. Тут створено народний фольклорний ансамбль «Пані», що регулярно виступає на фестивалях та оглядах самодіяльної творчості. Журналістом І. Клоссовським створено документальний телефільм «А хто там iдзе», що став переможцем огляду-конкурсу фільмів національно-культурних товариств Криму і демонструвався по телебаченню. Розпочато підготовку до організації національного культурно-методичного центру та відкриття класів з вивчення [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] в ряді шкіл. Кримські білоруси підтримують тісні контакти з історичною батьківщиною, посольством Республіки Білорусь в Україні, Всеукраїнським білоруським культурно-освітнім товариством, обмінюються делегаціями і художніми колективами. Члени товариства брали участь у конгресі білорусів зарубіжжя в м. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
З [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] сприйняли вони укладення угоди про співробітництво між [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків Республіки Білорусь. У рамках програми розвитку культурних зв'язків між Кримом і Білоруссю намічається створення музею поета М. Богдановича в Ялті, проведення декади білоруського кіно в Криму та днів культури Автономної Республіки Крим у Мінську.[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Діяльність
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Музеї
Краєзнавчий музей білоруського побуту та прикладного мистецтва (с. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ])
Музей у с. Широке (Крим), в якому зібрані унікальні матеріали, реліквії, документи.
Кримський етнографічний музей (м. Сімферополь). Відкрита спеціальна білоруська експозиція.
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Недільні школи
У білоруських організаціях України працюють 6 недільних шкіл: одна у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], одна в м. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], чотири у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
Донецька обласна організація білорусів «Неман» щомісяця публікує в обласній газеті «Світлиця» методичні рекомендації та матеріали для «домашньої білоруської школи».
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Засоби масової інформації
На постійній основі випускається газета Білоруської общини Львівської області «Весткi з Беларусi», виходить газета «Біла Русь» Спілки білорусів Криму, випускається журнал «Крим-Білорусь», видані буклети про заходи білоруських організацій у м. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], м. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], Криму.
Керівники та актив білоруських організацій м. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], Одеси, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], Донецька систематично друкують свої матеріали у міських та обласних газетах, виступають по місцевому телебаченню і радіо.
Молдавани в Україні
Матеріал з Вікіпедії вільної енциклопедії.
Перейти до: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Молдавани (молдовани) в Україні
В Україні проживає 258.6 тис. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Чимало їх осіло тут у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] ст., коли молдавські [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], рятуючись від турецького гноблення, цілими сім'ями переселялись в Україну. За післявоєнний період їх чисельність в Україні постійно зростає.
Масове переселення молдаван на українські землі, зокрема на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], було викликано репресіями турецьких завойовників і посиленням експлуатації з боку власних господарів, припадає на 16 ст. 17-18 ст. молдавські поселення виникли на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], у межиріччі [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], з освоєнням південних земель  у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Осн. тер. розселення молдаван була Бессарабія, особливо після її приєднання до Росії. На поч. 19 ст. молдавани становили понад 60 % населення Бессарабії. У кін. 19 ст. частка молдавського населення в Україні  0,8 % (187 тис. осіб).
У національній структурі сучасного населення України молдавани становлять 0,6 %, тобто близько 400 тис. осіб, концентруючись здебільшого в районах їх традиційним розселення: на Буковині  9 %, Одещині  5,5 %, Миколаївщині  1,3 %. У цих регіонах їхня питома вага збільшується.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Етнічна мапа півдня Одеської області, основого ореалу розселення молдаван України
За даними [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], понад 70 % їх проживало на території Одеської та Чернівецької областей, значно менше  в Донецькій, Кіровоградській, Дніпропетровській, Луганській областях та в АР Крим. Понад 6 % молдаван проживало в Херсонській, Харківській, Запорізькій та Вінницькій областях та в м. Києві. Особливістю сучасного розселення молдаван в Україні є те, що в переважній більшості представники названої національної меншини проживають у сільській місцевості, найбільше в Одеській та Чернівецькій, значна кількість  у селах Кіровоградської, Харківської, Миколаївської, Полтавської, Херсонської, Черкаської областей. Тільки в таких індустріальних областях, як Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Запорізька та АР Крим, більшість молдаван проживає в міських поселеннях
Болгари в Україні
Матеріал з Вікіпедії вільної енциклопедії.
Перейти до: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Території [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], населені болгарами (позначені фіолетовим)
Ця стаття є частниною [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] статей про народ [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

Болгарська діаспора [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Україна [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

Мова [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та її [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

Інші статті [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

Цей шаблон: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]  [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]  [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]



[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] в Україні  одна з національних меншин, що проживають на території сучасної України, переважно у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
Зміст
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Розташування та кількість
В Україні, кількість [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] оцінюється у понад 140000 (відповідно до перепису 2001 р. налічувалося в 204600 болгар, в тому числі невизначене числа пізніх емігрантів), будучи більшістю в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], а також населяючи інші райони [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] в південній частині країни. Багато болгар в останні роки переїхали до обласного центру Одеси.
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Історія
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] ХVIII-XIX ст.
Сучасне болгарське населення поселилося у регіоні в кінці [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та на початку [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], під час феодального заколоту у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та після періоду Російсько-турецьких війн. Особливо сильні хвилі еміграції були після Російськ-турецьких війн 1806-1812 та 1828-1829 рр. Поселенці прибували з сучасної східної [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], але багато також було нащадків болгар з західної частини країниo. Окрім болгар також серед емігрантів були [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], що заселили східну Болгарію за деякий час до цього.
Після прибуття, болгари заснували свої власні міста, такі як [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] р.) та [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], та приблизно 64 сіл. У [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] р., після Паризького миру, регіон [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] розділились на південно-західну частини, у тому числі [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], що входили до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (з [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] р. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]), а північно-східна, зосереджену навколо [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], залишилися в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Болгарська гімназія була заснована у Болграді [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] р., яка мала серйозний вплив га розвиток болгарської освіти та культури та як факт була першою сучасною Болгарською гімназією.
У [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] р. 20,000 болгар з румунської частини Бессарабії перейшли до Росії, де вони отримали землю у Таврійську Губернію, щоб замінити [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], що покинули колишню територію [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Ті поселенці заснували іншу болгарську спільноту Таврійських болгар.
Після того, як увесь регіон був знову включений у межі Росії в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] році, процес [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] посилився, тому багато болгарських інтелектуалів повернулися до новоствореного [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], щоб надати допомогу у створенні Болгарської держави. Болгарська меншість було позбавлено права, отримані протягом румунського контролю.
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] ХХ ст.
Вся Бессарабія відійшла до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] році після російської революції і розпаду Російської імперії. На відміну від попереднього періоду румунського контролю, найбільш культурні та освітні права болгарської меншини були відчужені, що призвело до випадків збройного опору, наприклад повстання у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] році.
1925 на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] були створені Романівський (1926 перейменований на Коларівський) і Цареводарський (1926 переформований з існуючого, 1927 перейменований на Ботевський, який 1930 приєднано до Коларівського районну), 1926 на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] – Великобуялицький (1926 перейм. на Благоєвський), а 1927 в Першотравневому окрузі – Вільшанський болгарські національні райони. В болгарських населених пунктах організовувалися болгарські сільради (кількість яких з 1925 до 1938 зросла з 33 до 52), а в райцентрах – болгарські судови органи влади (так званні судово-слідчі камери). [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Болгари проживали переважно компактно, в 40 чисто болгарських сільрадах було зосереджено 76% всіх українських болгар. 72,5% болгарських дітей вчилися в болгарських школах. Після 1933 р. болгарські райони були ліквідовані.
У 20–30-х рр. ХХ ст. виходила болгарською мовою преса: центральна болгарська газета «Сьрп и чук», 1926 перейменована на «Сьветско село» і 1930 – на «Колективіст»; газета органів Коларівського, Благоєвського і Вільшанського районних партійних і виконавчих комітетів – «Колективно поле», «Комунар», «Колхозен труд», журнали «Бьди готов!», «Млад ударник», «Агротехник». Виданням художнього, суспільно-політичного, учбової літератури займалися болгарські сектори Всеукраїнської філії Центрвидаву (з 1926 по 1931) і Укрдержнацменвидаву (з 1932 по 1941).
У болгарських районах функціонували болгарські школи, кількість яких зросла з 43 у 1924 до 57 у 1938 і в яких навчалось відповідно 4314 і 11 264 учні. Кадри для болгарських районів готували створена 1926 Дніпропетровська болгарська партійна школа, переведена у наступному році до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], Преславські педагогічний технікум і агропрофшкола та болгарські сектори [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та соціально-гуманітарних інститутва, медичного технікуму, театрального училища.
Болгарське театральне мистецтво розвивалося завдяки діяльності театральної пересувної трупи і болгарського театру-студії ім. Г.Димитрова (від- повідно створених 1926 і 1934). [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] р. призвів до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] р., вторгненню радянських військ в Бессарабію, та її включення до Радянського Союзу. Хоча будучи офіційно визнаною меншістю за радянської влади, місцеві болгари втратили деякі риси своєї культурної ідентичності в цей період.
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Після проголошення Україною незалежності
Рухи національного відродження виникли у 1980-х, з болгарськими газетами, що друкувалися, культурними та освітніми асоціаціями, Болгарська мова почала вивчатися у школах як додаткова, але пізніше й як обов’язковий предмет. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] була заснована в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] році.
На початку 1990-х років в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] розпочалася всебічна трансформація суспільного життя, яка охопила все поліетнічне [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] країни. Значного розвитку цей процес набув після [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Тоді піднялася і нова хвиля національного відродження болгар, які проживають на південноукраїнських землях – їхньої [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], літератури, фольклору та мистецтва. Болгарські мешканці України отримали змогу навчатися рідною мовою в школах та вищих навчальних закладах, зокрема в Ізмаїльському педагогічному інституті і на болгарському відділенні філологічного факультету Одеського державного університету, яке було відкрите у 1995 р. У місцях компактного їх проживання було організовано періодичну трансляцію [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] радіопередач і програм телебачення. Розгорнули свою діяльність численні колективи художньої самодіяльності, які представляють культурно-мистецькі традиції болгарського населення України. Великої популярності набули традиційні фольклорно-етнографічні фестивалі. Так, на Болградщині після завершення основних польових робіт щорічно відбувається свято-фестиваль, яке поєднує в собі давні традиції общинно-храмових зібрань з сучасними фольклорно-пісенними виступами.
Активно працює болгарська секція, створена при [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Налагодилось також видання болгарською мовою книг, підручників і періодичних видань. Так, газета “Роден край”, яка виходить з 1994 р., проводить плідну популяризаторську роботу. У ній оперативно висвітлюються основні події у духовному житті [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], публікуються зразки болгарської народнопоетичної творчості, інформація про фольклорні ансамблі та проведення фестивалів народної творчості.
Значну роль у житті країни почали відігравати національно-культурні товариства, об’єднання та асоціації загальнодержавного, регіонального і обласного рівня – Київське товариство болгарської культури “Родолюбіє”, Кримське товариство болгар ім. Паїсія Хілендарського та ін. Асоціація болгарських культурно-просвітницьких товариств України відкрила свої представництва в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] й [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
Національне відродження болгарської спільноти і стан її культури та народно-поетичної творчості викликають дедалі більший інтерес у вчених. Яскраве свідчення цього – численні публікації, присвячені різноманітним аспектам дослідження цього процесу, та неодноразове обговорення цієї проблеми на науково-практичних конференціях. Зокрема, актуальні питання, пов’язані зі складним процесом духовного відродження болгарської діаспори, порушувалися на засіданні круглого столу на тем “Болгари України – в дзеркалі народної культури”, який відбувся у Києві 1992 р., та на міжвузівській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми відродження мов і культур західних і південних слов’ян в Україні”, що проходила в Одесі у 1993 р. Серед обговорюваних питань – вивчення сучасного стану культури і мови болгарських мешканців України, проблеми збереження їхніх традицій та народної творчості тощо. Матеріали конференції та круглого столу лягли в основу збірника “Відродження мов і культур західних і південних слов’ян”. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]Відродження мов і культур західних і південних слов’ян в Україні. Київ, 1995.
У 1990-х роках значно зріс й інтерес болгарського населення України до рідної мови, національних духовних цінностей, історії свого народу та його народнопоетичної творчості. Велику увагу цим питанням приділяє виходець зі села Банівка Болградського району Одеської області професор І.Стоянов та його дружина – кандидат філологічних наук Е.Стоянова. Так, у 1994 р. вони впорядкували збірник народних казок бессарабських болгар “Късметлива Неда”, опублікований у Софії. Крім того, І.Стоянова цікавлять проблеми, пов’язані з функціонуванням в Україні болгарської мови, та українсько-болгарські мовні контакти, які він розглядає на основі болгарських говірок, що побутують на півдні України.
За роки державної незалежності України болгарська [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] послідовно реалізує свої національно-культурні прагнення, користається зі створених в Україні умов для збереження та розвитку власної культури, мови та традицій. Болгарську мову як предмет введено у загальноосвітніх навчально-виховних закладах у місцях компактного проживання представників цієї національності в Україні. У 1993 р. в м. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], відкрито болгаро-українську гімназію. Вчителів болгарської мови і літератури готують Одеський і [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та Київський славістичний університети, Ізмаїльський і Бердянський педагогічні інститути, а вчителів початкових класів Білгород-Дністровське педагогічне училище. В Одесі виходить болгарський тижневик “Роден край”, у Криму й Одесі ведуться радіо- і телепередачі болгарською мовою. З 1993 р. діє Асоціація болгарських національно-культурних товариств і організацій, яка об’єднує сім міських осередків, активно працює Товариство болгарської культури “Родолюбіє”. Завдяки прямому сприянню Болгарії 24 травня 1999 р., у День слов’янської писемності та культури, в Одесі було відкрито Центр болгарської культури, відбулося святкування 250-річчя поселення болгар в Україні. Слід особливо виділити ще один позитивний аспект новітньої історії України і Болгарії. Всупереч песимістичним прогнозам теорії конфлікту цивілізацій, в обох країнах чи не єдиних серед держав Центрально- та Південно-Східної Європи забезпечено з початку 1990-х років мирне, толерантне співіснування представників християнської і мусульманської культур та релігій. При цьому новим українській і болгарській демократіям довелося мати справу зі складним комплексом історичних кривд, заподіяних мусульманському населенню у попередні часи, і вирішувати пов’язані з ним проблеми. В Україні це наслідки масової депортації народів, зокрема кримських татар, у Болгарії спроби здійснення політики штучного “ослов’янення” громадян турецької національності. Новітній український і болгарський досвід співжиття переважно християнських державотворчих націй з досить численними масивами мусульманських національних меншин мав би стати предметом уваги та інтересу для інших країн [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і її міжнародних інституцій. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Мова
За даними всеукраїнського перепису населення, 64,2% українських болгар назвали своєю рідною мовою [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], 30,3% - [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], 5% - [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], 0,5% - інші мови.
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Джерела
Угорці в Україні
Матеріал з Вікіпедії вільної енциклопедії.
Перейти до: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Розселення національних груп у Закарпатті у 2001 р.:      [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (у тому числі [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ])      [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]      [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]      спільно українці (включаючи русинів) та росіяни
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] в Україні  одна з національних меншин, що проживають на території сучасної України з [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Довге сусідське проживання угорців і [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] призвело до мовно-культурного взаємовпливу. У період так званої мад’яризації ХІХ початку ХХ століть особливо сильному угорському впливу піддалися [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Пізніше угорці Закарпаття випробували на собі вплив української, російської та радянської культур в рамках СРСР. Оскільки угорці сучасної України проживають компактно в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] на території, що безпосередньо примикає до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], їх правильно розглядати як угорську [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], а не [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
Зміст
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Історія
Угорські племена мігрували до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] через причорноморські степи, далі нинішні [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], карпатські перевали і нинішнє [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] нашої ери. Заселення ними території нинішнього Закарпаття проходило також в більш пізній період в результаті двох великих хвиль міграції: у другій половині [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (після [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]) і в другій половині [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (війни з турками-османами). З часу входження Закарпаття до складу [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (рівнинна частина в
·
·-X столітті, гірська частина XIII-XIV століття) і до входження до складу [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] р.) [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] були панівним у соціально-економічному плані етносом в регіоні. За переписом [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] року вони становили 30% населення нинішнього Закарпаття, а в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] році тільки 16%, так як включення краю до складу Чехословаччини сприяло еміграції угорців на державну територію [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Угорці, що залишилися об'єдналися в ряд політичних партій, з яких найбільшим впливом користувалася [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], що набирала на виборах у 1920-1930-х роках від 10 до 11% голосів виборців.
На території [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (і, відповідно, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]) місцеві угорці опинилися після [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] р. Після приєднання краю до УРСР, за переписом [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] року, угорці становили 13,6% населення області. Надалі їх частка в населенні продовжувала повільно зменшуватися в результаті зовнішньої міграції і зниження народжуваності.
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Особливості розселення
За переписом [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] року в Україні нараховувалося 156 600 [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Кількість угорців, порівняно з переписом [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] року зменшилася на 4%, що пояснюється в першу чергу більш низьким рівнем народжуваності і фертильності в угорців в порівнянні з закарпатськими русинами і українцями, і, відповідно, більш швидким наростанням природних втрат. Асиміляція угорців в слов'янському середовищі традиційно була невеликою, хоча вона збільшилася останнім часом. Так, майже 95% угорців назвали [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (149 431 чол.), 5 367 чол. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (3,4%) і 1513 чол. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (1,6%). Переважна більшість угорців України це жителі [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (151, 5 тис. з 156,6 тис.), де вони становлять 12% населення області. Угорці утворюють більшість населення в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], половину населення [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], і помітну меншість в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Угорська меншість виявляє значну стійкість асиміляції завдяки компактному розселення в межах декількох районів, причому деякі з них межують з історичною батьківщиною Угорщиною.
Розподіл угорців за містами Закарпатської області (тисяч, перепис 2001 року)[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

Назва міста[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Населення[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Кількість угорців[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Відсоток від всього населення[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Ungvбr)
115,6
8,0
6,9

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Beregszбsz)
26,6
12,8
48,1

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Munkбcs)
81,6
7,0
8,6

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Huszt)
31,9
1,7
5,4


Розподіл угорців за районами Закарпатської області (тисяч, перепис 2001 року)[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

Назва району[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Населення[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Кількість угорців[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Відсоток від усього населення[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Beregszбszi jбrбs)
54,0
41,2
76,3

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Nagybereznai jбrбs)
28,2



[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Nagysz
·l
·si jбrбs)
118,0
30,9
26,1

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Volуci jбrбs)
25,5



[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Ilosvai jбrбs)
100,9
0,1
0,1

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Цkцrmez
·i jбrбs)
49,9



[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Munkбcsi jбrбs)
101,4
12,9
12,7

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Perecsenyi jбrбs)
32,0



[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Rahуi jбrбs)
90,9
2,9
3,1

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Szolyvai jбrбs)
54,9
0,4
0,7

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Tйcs
·i jбrбs)
171,9
5,0
2,9

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Ungvбri jбrбs)
74,4
24,8
32,6

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Huszti jбrбs)
96,9
3,8
3,9

[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Освіта
В Україні існує ціла система культурних і освітніх угорських закладів, видавництв, засобів масової інформації, громадських обґєднань. У чотирьох вузах [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] відкрито групи з [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] викладання ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], Мукачівський гуманітарно-педагогічний інститут, Ужгородське училище культури, Берегівське медучилище). При УжНУ діє Центр гунгарології. В області діє Центр координації діяльності навчальних закладів національних меншин. На чотирьох факультетах [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], зокрема філологічному, математичному, фізичному та медичному випускники угорськомовних шкіл навчаються за цільовим направленням. 2005 р. на історичному факультеті [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] було відкрито кафедру історії Угорщини і європейської інтеґрації, 2008 р. створено гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою навчання фахових дисциплін. У м. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] з 1996 р. функціонує угорськомовний інститут, у якому навчається понад 1200 студентів. Інститут готує вчителів із спеціальностей: дошкільне виховання, вчитель початкової школи, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]-[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], вчитель історії, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Культура
У населених пунктах, де компактно проживають [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], діє 87 бібліотек, у фондах яких 408,3 тис. прим. книг [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (при обласній централізованій науковій, Мукачівській міській та Виноградівській районній бібліотеках діють сектори літератури угорською мовою); 76 клубних закладів, 395 колективів художньої самодіяльності; професійний угорський драмтеатр ім. Д. Ійєша в Берегові.
В Україні зареєстровано 88 періодичних видань [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], з них у Закарпатській області 20 періодичних видань угорською мовою (разом з дубляжем). На підтримку газети «Карпаті ігоз со» виділяються кошти з обласного бюджету (у 2006–2007 рр. виділено 175 тис. грн., 2008 р. передбачалося 100 тис. грн.). Із місцевих бюджетів на підтримку газет «Унгварі відекі гірек» (дубляж), «Берегсаз», «Нодьсевлош відекі гірек» (дубляж), «Берегі гірлап» (дубляж) щороку виділяються кошти сумою близько 500 тис. грн.
У Закарпатській обласній державній телерадіокомпанії працює угорськомовна редакція. З [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] р. на базі облдержтелерадіокомпанії започатковано новий канал «Тиса-1», на якому транслюються передачі, зокрема [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. З [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] р. телепередачі ведуться через супутникове мовлення. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Угорці у політичному житті
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], міський голова [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], член ДСУУ
Угорська етнічна меншина є надзвичайно активною у політико-етнологічних процесах. Українські угорці намагаються включитися у політичну боротьбу не лише на регіональному закарпатському рівні, а й на загальноукраїнському.
Угорці, у березні 1990 р., брали участь у виборах до республіканських та місцевих рад народних депутатів, що проходили на хвилі національного відродження. За підсумками виборів, у Верховну Раду України не було обрано жодного угорця, в той же час, в обласну раду із 120 чоловік – обрали 14 угорців (11,6 %), з них 11 членів Товариства угорської культури Закарпаття (9,1 %). [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Це був період становлення угорської національної меншини в суспільно-політичному житті, створювались угорські громадські організації, з’являлись нові національні лідери.
На парламентських виборах 1994 р. угорці обрали відомого політичного діяча, голову Демократичної Спілки Угорців України (ДСУУ) М. Товта народним депутатом України від Берегівського виборчого округу. М. Товт був представником владних структур і на момент обрання займав посаду представника Президента у Берегівському районі. М. Товт протягом 1994-1998 рр. представляв в українському парламенті угорську національну меншину. В 1994 р. у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] створюється постійна комісія з питань прав людини, національних меншин, міжнаціональних відносин. До складу комісії входять ряд підкомісій, у тому числі з питань національних меншин, етнічних груп і корінного населення, головою цієї підкомісії обрано М. Товта. Він [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] р. разом з І. Попеску та іншими депутатами (разом 18 осіб) створив міжфракційне депутатське об’єднання національних меншин у Верховній Раді України. Його метою було привернути увагу народних депутатів до відображення в проекті нової Конституції основних прав і свобод людини та колективних прав національних меншин.
Особливістю [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] було створення угорського національного виборчого округу. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 7 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 24 вересня 1997 року при утворенні виборчих округів мав братися до уваги чинник компактності проживання національних меншин. Місцевості такого проживання не мали виходити за межі одного виборчого округу. (Ця норма була вилучена у жовтні 2001р. при ухваленні нового Закону «Про вибори народних депутатів України»)[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Саме тому, що кількість [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] є найбільшою після [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], а місце проживання меншини – компактне, на парламентських виборах 1998 р. Центральною Виборчою комісією ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]) був створений 72 виборчий округ з центром у м. Берегові, більшість виборців у якому є угорці. Головними претендентами серед угорців на отримання депутатського мандату стали М. Ковач, голова Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ) та М. Товт, народний депутат попереднього скликання від Берегівського виборчого округу. За результатами голосування перемогу отримав М. Ковач, набравши 35170 голосів виборців (29,27 %) [31, 143]. Отже, угорська національна меншина у Верховній Раді 3-го скликання була представлена одним угорцем. За підсумками виборів у місцеві органи влади 1998 р., кількість угорців серед депутатів усіх рівнів рад Закарпатської області зросла в порівнянні з попередніми виборами, і склала – 13,3 %, у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] – 75,6 %, у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] – 26,9 %. В обласній раді із 60 делегатів – 6 були угорцями, а в райрадах 120 угорців із 320 членів. 49 із 130 голів рад населених пунктів Закарпатської області також було обрано угорців. За результатами виборів у Берегівському виборчому окрузі 12,5 % виборців проголосували проти всіх партій, це був другий рекорд по Україні, адже більше голосів «проти всіх» в Україні було подано лише в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Такий результат можна пояснити недостатньою увагою з боку політичних партій до національної меншини, адже більшість партій орієнтувались на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], в той час як боротьба за [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] несе в собі ризик втрати більшої частини традиційних виборців.
Народним депутатом України від Берегівського виборчого округу, на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] було обрано голову Демократичної спілки угорців України І.Ф. Гайдоша, який набрав 33,05 % голосів виборців. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Аналітики прогнозували перемогу в даному окрузі М. Ковачу, члену групи «Солідарність», прихильнику ідей [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та ініціатору створення угорської адміністративно-територіальної одиниці. Проте, М. Ковач набрав лише 32,72 % голосів виборців. Підрахунки голосів у даному окрузі відбувались найдовше, а голосування в ряді дільниць округу були визнані недійсними. Зіграло свою роль у поразці М.М. Ковача балотування його майже двійника М.І. Ковача, який набрав 8,04 % голосів виборців.
І. Гайдош зайняв посаду Секретаря Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин та став Головою представників громадських організацій національних меншин України при Президентові України. З 2002 р. по 2004 р. І. Гайдош представляв [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], в 2004 р. перейшов до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], з 2005 р. очолив Демократичну партію угорців України. Слід відмітити, що на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] угорська національна меншина активно підтримували кандидатуру [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Тому одна із останніх передвиборчих поїздок В. Януковича у третьому турі виборів була здійснена ним саме в м. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
За результатами виборів в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], що відбулись 2006 року (яка збільшилася з 85 до 90 депутатів) із 115 обласних осередків політичних партій, які зареєстровані на Закарпатті, участь у виборах взяли 52. Так, до обласної ради п`ятого скликання обрано представників від семи політичних сил: Блок [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] – 30 чол. (23 % голосів виборців), [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] – 25 чол. (19,2 %), [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] – 15 чол. (11,5 %), [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] – 7 чол. (5,2 %), [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] – 4 чол. (3,1 %). Вперше в сучасній вітчизняній політичній практиці до облради потрапили представники «КМКС» – Партії угорців України, яка набрала 3,3 % голосів виборців (5 чол.), та Демократичної партії угорців України (ДПУУ) – 3,1 % (4 чол.) [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Президентські вибори 2010 року
Напередодні Президентських виборів 2010 року [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та кандидат на пост Президента України [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] уклали угоду про співпрацю між ДСУУ та кандидатом у Президенти України В. Януковичем, підписану [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] р. Вже після обрання президентом Януковича ДСУУ звернулась до Януковича з проханням:
«
дати відповідні доручення новоствореному керівництву Міносвіти України щодо перекладу тестів із незалежного оцінювання знань угорською мовою для випускників шкіл із мовою викладання національних меншин у 2010 р., а також відмінити відомчі нормативно-правові документи, які забороняють переклад зазначених тестів. Депутати одностайно підтримали це звернення, але з поправкою на те, що це звернення слід скерувати і на адресу нового міністра освіти пана Табачника.
 »

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Представництво у районних радах Закарпаття
Що стосується районних рад [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], то й тут угорці намагаються добитися своєї політичної репрезентації. Так у Виноградівській районній раді, що налічує 90 депутатів, шестеро депутатів представляють Демократичну партію угорців України, одинадцятеро «КМКС – партію угорців України». Разом угорські партії мають 17 мандатів (18,8% мандатів від загального числа) у райраді. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 30,9%.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]: «КМКС-Партія угорців України» – 27, ДПУУ – 25, «Блок «Наша Укураїна» – 13, Партія регіонів – 13, БЮТ – 7, ПП «Відродження» – 5. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить (76,1%).
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]: БЮТ – 17, Блок «Наша Україна» – 14, «Народний Блок Литвина» – 10, ПУУ – 6, ДПУУ – 5, ПП «Відродження» – 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 24,8%.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]: Блок «Наша Україна» – 11, БЮТ – 10, Партія регіонів – 6, УП «Християнський рух» – 6, СПУ – 5, УРП «Собор» – 3, НДП – 2, СелПУ – 2. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить менше 1%.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]: Блок «Наша Україна» – 11, БЮТ – 10, СПУ – 5, Партія регіонів – 4, «Народний Блок Литвина» – 4, ПП «Відродження» – 3, ПНЕРУ – 3, ПЗУ – 2. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить менше 1%.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]: БЮТ – 18, Блок «Наша Україна» – 7, Партія регіонів – 4, «Народний Блок Литвина» – 3, Опозиційний блок «Не Так!» – 3, СПУ – 2, ПРП – 2, ХДПУ – 2. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить менше 1%.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]: БЮТ – 11, Блок «Наша Україна» – 8, СПУ – 8, Партія регіонів – 6, «Народний Блок Литвина» – 5, «Відродження» – 4. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 0,4%.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]: Блок «Наша Україна» – 41, БЮТ – 17, Партія регіонів – 9, СПУ – 4, ПУУ – 4, ПП «Відродження» – 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 12,9%
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]: Блок «Наша Україна» – 27, БЮТ – 17, ПП «Відродження» – 9, Партія регіонів – 7, СПУ – 6, «Народний Блок Литвина» – 5, ПП «Третя сила» – 4, УП «Християнський рух» – 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 0,1%.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]: Блок «Наша Україна» – 22, «Народний Блок Литвина» – 11, БЮТ – 9, СПУ – 9, Партія регіонів – 7, ЛПУ – 5, ГП «ПОРА» – 3, Український народний блок Костенка і Плюща – 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить менше 1%.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]: Блок «Наша Україна» – 24, Партія регіонів – 13, БЮТ – 12, «Блок Цірика: За майбутнє Тячівщини» – 6, СПУ – 5, ПП «Відродження» – 4, «Єдина Україна» – 4, «Народний Блок Литвина» – 3, Опозиційний блок «Не Так!» – 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 5%.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]: Блок «Наша Україна» – 19, Партія регіонів – 18, БЮТ – 14, «Народний Блок Литвина» – 11, СПУ – 8, ГП «ПОРА» – 4, ПРП – 4. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 3,8%.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]: Блок «Наша Україна» – 28, БЮТ – 15, Партія регіонів – 7, «Народний Блок Литвина» – 4, СПУ – 3, ПРП – 3, ПНЕРУ – 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 2,9%.

Поляки в Україні
Матеріал з Вікіпедії вільної енциклопедії.
Перейти до: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Поляки в Україні
Розселення поляків в Україні було пов'язане перш за все з Правобережжям і Східною Галиччиною. Саме тут сформувались найчисленніші польські етнографічні громади в межах українського етнічного масиву.
Зміст
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Перші поселення
Поляки становили значний відсоток на теренах сучасної України ще за часів раннього середньовіччя. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], після походів на Польщу 10301031 рр., захопив полонених і розселив їх у долині річки [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], де вони займалися сільським господарством, а пізніше [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
У [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] існував окремий польський квартал поблизу [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], де у ХІІ ст. була заснована католицька місія.
У Галицько-Волинській державі чимало поляків служили при князівських дворах.
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Середні віки
Перша хвиля польської колонізації була пов'язана із загарбанням у XIV ст. Галицько-Волинського князівства. Полонізації цього регіону сприяло створення у 1275 р. римо-католицької єпархії з архієпископом у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (з 1412 р. у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]) та єпископствами у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] й [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (з 1428 р. у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]) і щедре обдарування латинського духовенства та чернечих чиновників земельними наділами.[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
З середини XVI ст. посилилось переселення селян і міської бідноти із східних районів Жешувського, Келецького, Краківського і особливо Люблінського воєводств на західноукраїнські землі, що було спричинене наявністю «свобод», та ослабленням Речі Посполитой після приєднання України до Росії і поразкою у війні з [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] 1672 р.).
У XVIIXVIII ст. після Люблінської унії збільшилася кількість переселенців з центральних районів Польщі, Мазовії і частково Мазурського Поозер'я.[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]З часу Люблінської унії лише у Києві налічувалось 6 тис. польських [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] XVIII-ХІХ ст
Наприкінці XVIII ст. в усій Правобережній Україні налічувалось близько 350 тис. поляків. У цей період вони становили більшість серед правлячої поміщицької верхівки, католицького духовенства, службовців і меншою мірою  серед «чиншевої шляхти», міщан і селян. Поляки брали участь і у військово-землеробській колонізації Півдня України, заснували ряд селищ у складі поселенців козацького полку.
Відчутного удару зазнало польське населення України після поразки [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] рр. Царський уряд [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] маєтки польських поміщиків  учасників повстанського руху. Було вжито ряд [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] заходів до польської [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Таким чином у 30-40-х рр. ХІХ ст поляки на правобережжі з панівної нації перетворилися на соціально пригнічений [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], який у подальшому помітно зменшився кількістю. Водночас чимало поляків, що втратили маєтки, поселилися у Києві, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та ін. за переписом 1897 року їх кількість складала 30 % населення правобережної України (без західних земель).
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] ХХ-ХХІ ст.
У 19251935 роках на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] існував [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
Після Другої світової війни чисельність польського населення України скоротилася внаслідок здійснення репатріаційних договорів між ПНР і СРСР. З Рядянського Союзу було репатрійовано близько 1526 тис. поляків, у тому числі з УРСР  810,4 тис. чоловік (91,6 % всього польського населення).[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
За даними перепису 2001 року в Україні налічується 144130 поляків (219,2 тис. у 1989 р.).
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]]Вірмени в Україні
Матеріал з Вікіпедії вільної енциклопедії.
Перейти до: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Інтер'єр [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Вірмени в Україні  [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] етнічна меншина, яка проживає в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Вірмени нараховують 99 894 чоловік згідно з [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Вірменське населення в Україні, майже подвоїлося [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] з моменту [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], багато в чому через нестабільність на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
Зміст
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Історія
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Монастир [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] вперше з'явилися в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] за часів [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. В [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] після нападів [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], падіння вірменської держави і антивірменської політики у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] значна частина вірмен переселилася на південь України, перш за все до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. В XI столітті окремі вірменські купці, найманці і ремісники служили у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. «Києво-Печерський Патерик» згадує вірменського лікаря, який лікував [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. У [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] р. галицький князь [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] запросив вірмен у військо для оборони східного кордону своєї держави.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Реверс пам'ятної монети
Вони прибули в основному на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], де були створені великі вірменські колонії у Кафі ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]), [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і Солхаті ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]). Їх чисельність зросла протягом XII-XV століть в результаті міграції вірмен, які рятувалися від монгольської навали. Це призвело до появи нового прізвиська Кримського півострова в середньовічних літописах Armenіa Magna ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]) або Armenіa Marіtіma ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]) в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Невеликі вірменські громади були засновані в центральній Україні, включаючи [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], і західних регіонах [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Вірменська церква у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
У [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] році [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] став центром вірменської єпархії, а освячений в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] році[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] єпархіальним. У Львові в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] році вірмени отримали від польського короля [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] дозвіл судитися за своїм власним правом [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], однак вони не допускалися в роботу міського магістрату (у міському самоврядуванні могли брати участь тільки [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]). Важливим центром вірменської колонізації став [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] там було 300 вірменських сімей), де вірмени мали свій магістрат. Поселення вірмен були в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], з часом в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Після захоплення Криму [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] році, багато кримських вірмен переїхали в ці північно-західні регіони України. В Галичині і на Поділлі працювали вірменські друкарні, а в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] р. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] видав [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] («Молитовник») єдину в світі друковану книгу вірмено-кіпчацькою мовою [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], яка була письмовим варіантом розмовної мови вірмен в Криму і в Україні. Після прийняття частиною вірмен унії ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] рік) з [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], вірмени в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] поступово асимілювалися серед місцевого [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], а частина з них емігрувала до Криму.
У [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] році велика група кримських вірмен покинула територію Османської імперії і поселилася в межах [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Однак через двадцять років після входження Криму до складу Росії, на заклик російського уряду туди повернулися багато з переселенців повернулися і прибули нові групи вірмен з [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Вірменські хачкари в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
У першій половині [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] налічувалося 5,5 тисяч [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] за віросповіданням, як правило [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Вони мали 9 парафіяльних церков, 16 каплиць, монастир сестер-бенедиктинок у Львові. Львівська архиєпархія вірменокатоликів перебувала в безпосередньому підпорядкуванні [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і проіснувала до кінця [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], коли була знищена [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
У [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] році кримські вірмени були депортовані з півострова поряд з [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], однак їм дозволили повернутися в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Вірменська церква в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ])
Після [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] року спостерігається відродження [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] в Україні. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] 1991 в Україні було офіційно зареєстровано єпархію [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], громади якої зараз діють у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], а також у деяких містах [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Сучасність
Сьогодні найбільша концентрація вірмен в Україні спостерігається в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (15 700, 0,33% від населення, збільшилася з [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] року в 2,5 рази), друга за кількістю в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] 11 тисяч (збільшилася з 1989 року в 2 рази ), третє у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Згідно з даними перепису населення близько половини вірмен в Україні вважають рідною [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], більше 43% [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та 5,8% [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Видається «Арагац», газета Київської вірменської громади.[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Розміщення
Розміщення вірмен в Україні по регіонам відповідно до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Місце
Регіон
Кількість вірмен

1
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
15,700

2
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
11,100

3
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
10,600

4
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
8,700

5
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
7,400

6
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
6,600

7
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
6,400

8
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
4,900

9
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
4,500

10
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
4,300

11
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
2,600

12
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
2,300

13
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
1,700

14
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
1,300

15
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
1,200

16
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
1,100

17
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
800

18
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
300

19
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
300

[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] в Україні
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Вірменська церква в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
За даними на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] рік [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] найбільш за все була поширена в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (7 громад), [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (2 громади) і [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (також 2 громади) областях.[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]] Пам'ятники
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Вірменська церква в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
У місцях середньовічних поселень вірмен збереглися кам'яні хрести [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. У [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та інших містах України збереглися старовинні вірменські церкви та каплиці, а недалеко від міста [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Святий Хрест), який зараз реставрується.

Рисунок 1Рисунок 2Рисунок 4Рисунок 5Рисунок 17Рисунок 18Рисунок 23Рисунок 31Рисунок 32

Приложенные файлы

  • doc 14662160
    Размер файла: 2 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий