МУ_по_БЖД

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА










МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СЕМЕСТРОВОГО ЗАВДАННЯ З КУРСУ „БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”
(для студентів денної форми навчання спеціальностей
6.050107 – економіка будівельних підприємств,
6.050107 – економіка підприємств міського господарства,
6.050106 – облік та аудит,
6.0921.15 – технічне обслуговування, ремонт та реконструкція будівель,
6.092100 – промислове та цивільне будівництво,
6.092100 – міське будівництво і господарство,
6.092100 – охорона праці в будівництві,
6.070900 – геоінформаційні системи і технології)












Харків - ХНАМГ-2006
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „Безпека життєдіяльності” (для студентів денної форми навчання спеціальностей 6.050107 – економіка будівельних підприємств; 6.050107 – економіка підприємств міського господарства; 6.050106 – облік та аудит; 6.0921.15 – технічне обслуговування, ремонт та реконструкція будівель; 6.092100 – промислове та цивільне будівництво; 6.092100 – міське будівництво і господарство; 6.092100 – охорона праці в будівництві; 6.070900 – геоінформаційні системи і технології). Укл. Обухов С.О., Овчаров О.В., Чеботарьова О.В. – Харків: ХНАМГ, 2006. -27с.





Укладачі: С.О. Обухов, О.В. Овчаров, О.В. Чеботарьова






Рецензент: О.Ю. Нікітченко






Рекомендовано кафедрою безпеки життєдіяльності протокол №10 від 21.03.06 р.


ЗМІСТ

Стор.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4

1.1. МЕТА І ЗНАЧЕННЯ БЖД ЯК НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ. . . . .
4

1.2. МЕТА ІНДИВІДУАЛЬНОГО СЕМЕСТРОВОГО ЗАВДАНЯ. . . . . . .
5

2. ЗМІСТ МОДУЛІВ ДИСЦИПЛІНИ БЖД. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
6

3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СЕМЕСТРОВОГО ЗАВДАННЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

9

4. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СЕМЕСТРОВОГО ЗАВДАННЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

9

4.1. ЗАВДАННЯ №1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
9

4.2. ЗАВДАННЯ №2. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
11

4.3. ЗАВДАННЯ №3. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
17

4.4. ЗАВДАННЯ №4. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
19

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
26


1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Мета і значення БЖД як навчальної дисципліни

Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її помешкання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.
Курс „Безпека життєдіяльності” передбачає ґрунтовну теоретичну психологічну і практичну підготовку студентів, що включає вивчення можливих небезпек, закономірностей їх проявлення, способів попередження та захисту від них. Основною метою цих методичних вказівок є надання допомоги студентам денної форми навчання в написанні індивідуального семестрового завдання з курсу „Безпека життєдіяльності”.
На сучасному етапі розвитку цивілізації безпека людини та людства в цілому розглядається як головне питання. Концепція сталого розвитку людства ООН стала основою для вирішення низки проблем з безпеки людини, зокрема розвитку освіти в даній галузі. Людина та її здоров'я є найбільшою цінністю держави, яка докладає чимало зусиль для створення умов безпечної життєдіяльності населення України. Одним з головних напрямів забезпечення безпеки населення України є належна освіта з проблем безпеки. Це відображено у Концепції освіти з напряму "Безпека життя і діяльності людини" і реалізується через вивчення комплексу дисциплін, валеології, екології, охорони праці, ергономіки, цивільної оборони тощо, чільне місце серед яких посідає безпека життєдіяльності.
Змістовними модулями безпеки життєдіяльності є:
1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.
2. Людина як елемент системи „людина – життєве середовище”.
3. Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері й побуті. Засоби їх попередження, заходи зниження їх наслідків.
4. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій.
5. Організація та управління безпекою життєдіяльності.
Завдання безпеки життєдіяльності: вивчення оптимальних параметрів життєдіяльності людини; з'ясування умов формування негативних чинників; визначення методів та засобів попередження та зменшення впливу негативних чинників на людину, колектив, соціум; оволодіння системами формування та підтримання здоров'я і забезпечення гармонійного розвитку людини. Для успішного вирішення цього завдання безпека життєдіяльності використовує досягнення та методи фундаментальних і прикладних наук, зокрема філософії, біології, фізики, хімії, психології, соціології, екології, економіки, менеджменту і тісно зв'язана з практичною діяльністю людини. Тому при вивченні дисципліни "Безпека життєдіяльності" студентам необхідні знання з біології, фізики, хімії, екології, психології, валеології, філософії, соціології, правознавства тощо.
Метою курсу є теоретична й практична підготовка майбутніх фахівців щодо створення безпечних умов діяльності і життя, опанування принципами гармонійного розвитку особистості і сталого розвитку суспільства.
Після вивчення цієї дисципліни слухач повинен:
вміти:
- аналізувати й оцінювати небезпечні ситуації;
- оцінити середовище перебування стосовно особистої безпеки, безпеки колективу;
- самостійно приймати рішення про вжиття термінових заходів у разі виникнення екстремальних ситуацій;
- забезпечити особисту безпеку в екстремальних ситуаціях;
- розробляти і впроваджувати систему заходів, спрямованих на збереження здоров'я людини та її гармонійний розвиток;
- визначити психофізіологічні особливості людини та їх роль у забезпеченні особистої безпеки;
- оцінювати негативні фактори середовища перебування і визначати шляхи усунення їх дії на людину;
- надати першу медичну допомогу в екстремальних ситуаціях собі та іншим потерпілим;
- визначити вимоги законодавчих актів у межах особистої та колективної відповідальності,
знати:
- основні принципи формування безпечної життєдіяльності людини;
- характеристики зовнішніх і внутрішніх негативних факторів;
- вплив психофізіологічних особливостей людини на формування її безпеки;
- класифікацію і нормування шкідливих та небезпечних факторів, що негативно впливають на здоров'я людини;
- методи виявлення шкідливих та небезпечних факторів;
- законодавчі акти й нормативні документи з питань безпеки життєдіяльності людини;
- основні принципи колективної безпеки;
- принципи гармонійного розвитку людини та сталого розвитку людства.

1.2. Мета індивідуального семестрового завдання

Робочою програмою курсу „Безпека життєдіяльності” для студентів денної форми навчання передбачається виконання індивідуального семестрового завдання, а також самостійне опрацювання рекомендованої літератури.
Завдання для виконання індивідуального семестрового завдання студент отримує від викладача, який доводить до студентів вимоги програми курсу, форми контролю знань дисципліни, розподіляє варіанти завдань. Варіант визначається порядковим номером студента за списком деканату для завдань 2,3 та індивідуально для кожного студента для завдання 1.
Мета індивідуального семестрового завдання – закріпити знання студентів, набуті з провідних тем дисципліни; активізувати їх творчі здібності; розвинути навички роботи з нормативною і технічною літературою; підготувати до самостійного вирішення питань безпеки життєдіяльності на виробництві, в побуті й повсякденному житті.
Для засвоєння положень безпеки життєдіяльності студенти самостійно опрацьовують рекомендовану літературу й виконують індивідуально семестрове завдання.

2. ЗМІСТ МОДУЛІВ ДИСЦИПЛІНИ БЖД

Модуль І. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

Вступ. Історія розвитку та етапи формування БЖД як науки [1,2].

Блок 1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
1. Наукові засади безпеки життєдіяльності [1,2,3,4,5].
2. Основні поняття та визначення в безпеці життєдіяльності [1,2,3].
3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів [1,2].

Блок 1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
4. Системно-структурний підхід і системний аналіз – методологічна основа безпеки життєдіяльності [1,2,3,4].
5. Система „Людина - життєве середовище” та її компоненти [1,2,3].
6. Рівні системи „Людина – життєве середовище” [1,2].

Блок 1.3. Ризик як оцінка небезпеки
7. Загальна оцінка та характеристика небезпек [1,2,3,4,5].
8. Оцінка ризику небезпеки [1,2].
9. Концепція прийнятного (допустимого) ризику [1,2,3,4].
10. Управління ризиком [1,2,3].
11. Якісний аналіз небезпек [1,2].

Модуль 2. Людина як елемент системи „Людина – життєве середовище”

Блок 2.1. Людина як біологічний та соціальний суб’єкт
12. Людина та її біологічні й соціальні ознаки [1,2,3,4,5].
13. Діяльність людини [1,2,3].

Блок 2.2. Середовище життєдіяльності
14. Природне середовище [1,2].
15. Техносфера [1,2,3,4,5].
16. Ноосфера [1,2,3,4].
17. Соціально-політичне середовище [1,2,3].

Блок 2.3. Фізіологічні особливості організму людини
18. Будова і властивості аналізаторів [1,2,3,4,5].
19. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності [1,2].
20. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію [1,2,3,4].

Блок 2.4. Психологічні особливості людини
21. Значення нервової системи в життєдіяльності людини [1,2].
22. Психіка людини і безпека життєдіяльності [1,2,3].
23. Атрибути людини [1,2,3,4,5].
24. Риси людини [1,2].
25. Емоційні якості людини [1,2,3].

Блок 2.5. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини [1,2,3,4,5]

Блок 2.6. Основні положення ергономіки [1,2,3,4,5]

Блок 2.7. Медико-біологічні й соціальні проблеми здоров’я
26. Основні визначення здоров’я [1,2].
27. Вплив негативних факторів на здоров’я людини [1,2,3,4].

Модуль 3. Небезпеки, що ведуть до надзвичайних ситуацій, заходи зменшення їх наслідків
Блок 3.1. Природні небезпеки
28. Літосферні стихійні лиха [1,2,3,4,5].
29. Гідросферні стихійні лиха [1,2,3].
30. Атмосферні стихійні лиха [1,2].

Блок 3.2. Небезпеки техногенного характеру
31. Антропогенний вплив на навколишнє середовище [1,2,3,4].
32. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище [1,2].
33. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин [1,2,3].
34. Аварії на транспорті [1,2,3,4,5].
35. Пожежі та вибухи [1,2].

Блок 3.3. Соціально-політичні небезпеки
36. Війни [1,2,3,4,5].
37. Тероризм [1,2,3].
38. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення [1,2,3,4,5].
39. Соціальні небезпеки: алкоголізм та тютюнопаління [1,2].

Блок 3.4. Комбіновані небезпеки
40. Природно-техногенні небезпеки [1,2,3].
41. Природно-соціальні небезпеки [1,2].

Блок 3.5. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
42. Забруднення атмосфери міст [1,2,3,4,5].
43. Забруднення міських приміщень [1,2,3].
44. Забруднення питної води в містах [1,2].
45. Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст [1,2,3,4].

Модуль 4. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій

Блок 4.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків
46. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій [1,2,3].
47. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій [1,2].
48. Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення [1,2,4,5].
49. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях [1,2,3].
50. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій [1,2,3,4,5].

Модуль 5. Організація та управління безпекою життєдіяльності

Блок 5.1. Правові основи безпеки життєдіяльності [1,2,3,4,5]

Блок 5.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності [1,2,3,4,5]




3.ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СЕМЕСТРОВОГО ЗАВДАННЯ

Після самостійного вивчення курсу БЖД для отримання допуску до підсумкового контролю студент повинен виконати індивідуальне семестрове завдання з курсу „Безпека життєдіяльності”.
Одразу після отримання варіанта індивідуального семестрового завдання студент самостійно виконує завдання в позанавчальний час згідно з цими методичними вказівками. Викладач дає консультації з виконання завдання у встановлені ним консультаційні години.
Індивідуальне семестрове завдання виконують студенти на аркушах паперу формату А-4 на комп’ютері або від руки, завдання можна виконати і в учнівському зошиті. Титульний аркуш виконують таким чином: зверху посередині робиться напис „Міністерство освіти і науки України”, під ним „Харківська національна академія міського господарства”; нижче через два інтервали „Кафедра безпеки життєдіяльності”; в центрі аркуша посередині „Індивідуальне семестрове завдання з курсу „Безпека життєдіяльності” № варіанта; нижче наводиться повністю група, курс, факультет та П.І.Б. студента, а також П.І.Б. викладача, який перевірятиме завдання.
4.ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СЕМЕСТРОВОГО ЗАВДАННЯ

4.1.Завдання №1

Завдання складається з відповідей на два запитання за варіантом. Відповіді на запитання повинні даватися у реферативній формі. У разі необхідності наводяться розрахунки, схеми, рисунки.

Перелік теоретичних питань для виконання завдання
Історія виникнення науки БЖД. Чим відрізняється БЖД від інших наук?
Класифікація небезпек.
Працездатність людини. Вплив біоритмів на працездатність людини.
Роль рефлексів у забезпеченні безпеки життєдіяльності робітника пожежної охорони.
Призначення, склад та основні характеристики зорового аналізатора людини.
Небезпеки сучасною світу.
Процес сприйняття зовнішніх подразнень.
Поняття життєдіяльність. Розбіжності між життєдіяльністю та життям.
Ознаки теплового удару. Надання першої допомоги при тепловому ударі.
Суть попереднього аналізу небезпек. Використання дерева подій.
11. Проаналізуйте основні відмінності між людиною та тваринним світом.
Поняття "діяльність людини". Її характерні ознаки.
Психофізіологічний закон Вебера-Фехнера.
Види і характеристика поведінки людини. Чинники, що впливають на формування поведінки.
Адаптація людини до навколишнього середовища.
Стрес. Умови, що викликають стрес.
Надзвичайна ситуація. Розбіжності між надзвичайної ситуацією та нещасним випадком?
Роль центральної нервової системи в життєдіяльності людини.
Виконання загальної оцінки впливу промислових підприємств на навколишнє середовище.
Глобальні проблеми взаємодії людини з навколишнім середовищем.
Досягнення і методи БЖД. Перелік споріднених з БЖД наук.
Мета вивчення БЖД. Перелік завдань, що розв'язуються для досягнення цієї мети.
Поняття небезпека. Класифікація небезпек.
Аналіз найбільш розповсюджених класифікацій небезпек. Недоліки, що мають ці класифікації, їх призначення.
Поняття ризику. Індивідуальний і соціальний ризик.
Концепція прийнятого ризику. Визначення межи знехтуваного ризику.
Потенційні джерела небезпеки трудової діяльності.
Склад периферійної та центральної нервової системи. Функції, які виконують периферійна та центральна нервова система.
Основні принципи забезпечення безпеки життєдіяльності.
Раціональні умови життєдіяльності.
Рефлекс. Умовний та безумовний.
Антропогенні джерела забруднення навколишньою середовища.
Проблеми природокористування. Використання корисних копалин.
Найбільш характерні ознаки техногенних небезпек. Наслідки реалізації цих небезпек для людини та навколишнього середовища.
Найбільш характерні ознаки політичних та соціальних небезпек. Вплив їх на життєдіяльність сучасної людини.
Найбільш характерні ознаки природних небезпек. Вплив їх на життєдіяльність сучасної людини.
Завдання, що повинні розв'язуватись під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Критерії оцінювання надзвичайних ситуацій.
Заходи, які треба вжити для надання першої медичної допомоги при переломах кісток або хребта, їх послідовність.
Заходи, які треба вжити для надання першої медичної допомоги при опіках. їх послідовність.
Заходи, які треба вжити для надання першої медичної допомоги при механічних ушкодженнях кінцівок. їх послідовність.
Заходи, які треба вжити для надання першої медичної допомоги при ураженні електрострумом, їх послідовність.
Заходи, які треба вжити для надання першої медичної допомоги у разі нещасного випадку на воді.
Основні законодавчі акти в галузі безпеки життєдіяльності.
Органи державного управління з питань безпеки життєдіяльності.
Поняття працездатності. Чинники, що впливають на працездатність.
Будова й основні властивості зорового аналізатора.
Будова й властивості слухового аналізатора.
Загальні властивості всіх аналізаторів людини.
Поняття „системний підхід до аналізу небезпек". Область застосування.
Виробничі психічні стани. Класифікація.
4.2. Завдання №2.

Дати кількісну оцінку ступеня ризику реалізації негативної дії небезпеки на людину. Перелік завдань наведений в табл. 1.

Таблиця 1
№ варіанта
Зміст завдання

1
Визначити індивідуальний ризик для мешканця Х, який мешкає в місті N з кількістю населення 2 млн. чол. Статистичні дані за 10 років свідчать, що за цей час з мешканців міста загинуло 65 тис. чол., одержали травми 122 тис. чол.
Мешканець міста N 60 годин на тиждень працює в місті, 2 тижні на рік виїжджає на відпочинок, 6 тижнів кожного року буває у відрядженнях, 42 дні на рік працює на дачі, решту часу перебуває в місті.

2
Визначити індивідуальний ризик для мешканця Х, який мешкає в селі, в якому 150 мешканців. З числа мешканців села за 5 років 3 чол. загинуло і 40 чол. одержали травми.
Мешканець Х 20 годин на тиждень працює в найближчому місті N, 1 тиждень на рік виїжджає з села на відпочинок, 4 тижні на рік виїжджає з села продавати сільськогосподарську продукцію у найближче місто, а решту часу перебуває на селі.

3
Визначити ризик травмування людини в області N на виробництві, якщо відомо, що в 2004 році одержали травми 1516 чол. при загальній кількості працюючих 1,45 млн. чол..

4
Визначити індивідуальний ризик травмування людини в місті N внаслідок пожеж, якщо відомо, що в 2003 році було травмовано 76 чол. при загальній кількості населення 1,32 млн. чол.

5
Визначити ризик загибелі людини при пожежі в країні Y та в області N, якщо відомо, що під час пожеж в 2004 році в країні загинуло 1352 чол., в області 153 чол. при кількості населення в області 3657 тис. чол., а населення країни 43 млн. чол.

6
Визначити ризик загибелі людини внаслідок повені в світі, якщо відомо, що в 2004 році внаслідок повені в світі загинуло понад 300 тис. чол. при загальній кількості населення 7,8 млрд. чол.

7
Визначити ризик загибелі та травмування людини внаслідок стихійних явищ, якщо відомо, що стихійні явища в 2000 році призвели до загибелі 260 тис. чол. та загрожували безпеці життя близько 30 млн. чол. при загальній кількості населення на земній кулі 7,8 млрд. чол.

8
Визначити ризик загибелі людини від туберкульозу, якщо відомо, що від туберкульозу на земній кулі щорічно вмирає 1,6 млн. чол. при загальній кількості населення 7,8 млрд. чол.

9
Визначити індивідуальний ризик стати травмованим на виробництві в Україні, якщо відомо, що в 1998 р. було травмовано 47531 чол. Кількість працюючих на виробництві 14805717 чол.

10
Визначити індивідуальний ризик, зумовлений отруєнням грибами, якщо відомо, що кількість отруєнь від грибів зі смертю в 2003 році в країні Х досягла 853 чол. при загальній кількості населення 47 млн. чол.

11
Визначити ризик загибелі людини на виробництві за рік у світі, якщо відомо, що щорічно у світі гине 200 тис. чол. Кількість працюючих на виробництві 2,4 млрд. чол.

12
Визначити індивідуальний ризик травмування людини в місті N внаслідок падіння, беручи до уваги, що щорічно отримують травми 12 тис. чол. при загальній кількості населення міста 2 млн. чол.

13
Визначити індивідуальний ризик отримання захворювання на туберкульоз в Україні, якщо відомо, що щорічно кількість людей, які захворіли на туберкульоз, складає 70 тис. чол. на рік при кількості населення в країні 48 млн. чол.

14
Визначити індивідуальний ризик захворіти інфекційним захворюванням в Україні, якщо відомо, що щорічно фіксується 9 млн. випадків інфекційних захворювань на рік при кількості населення країни 48 млн. чол.

15
Порівняти індивідуальний ризик травмування електричним струмом серед мешканців в області N, беручи до уваги кількість населення області 2,5 млн. чол., якщо відомо, що в 2000 році загинуло 94 чол., а в 2005 році – 53 чол.

16
Визначити індивідуальний ризик для мешканця Х, який мешкає в місті N з кількістю населення 1,5 млн. чол. Статистичні дані за 10 років свідчать, що за цей час з мешканців міста загинуло 43 тис. чол., одержали травми 102 тис. чол.
Мешканець міста N 60 годин на тиждень працює в місті, 3 тижні на рік виїжджає на відпочинок, 5 тижнів кожного року буває у відрядженнях, 42 дні на рік працює на дачі, а решту часу перебуває в місті.

17
Визначити індивідуальний ризик для мешканця Х, який мешкає в селі, в якому 250 мешканців. З мешканців села за 5 років 6 чол. загинуло і 49 чол. одержали травми.
Мешканець Х 25 годин на тиждень працює в найближчому місті N, 1 тиждень на рік виїжджає з села на відпочинок, 6 тижні на рік виїжджає з села продавати сільськогосподарську продукцію у найближче місто, а решту часу перебуває на селі.

18
Визначити ризик травмування людини в області N на виробництві, якщо відомо, що в 2002 році одержали травми 1751 чол. при загальній кількості працюючих 1,55 млн. чол..

19
Визначити індивідуальний ризик травмування людини в місті N внаслідок пожеж, якщо відомо, що в 2001 році було травмовано 83 чол. при загальній кількості населення 1,26 млн. чол.

20
Визначити ризик загибелі людини при пожежі в країні Y та в області N, якщо відомо, що під час пожеж в 2005 році в країні загинуло 1468 чол., в області 147 чол. при кількості населення в області 3783 тис. чол., а населення країни 42 млн. чол.

21
Визначити ризик загибелі людини внаслідок повені в світі, якщо відомо, що в 2003 році внаслідок повені в світі загинуло понад 310 тис. чол. при загальній кількості населення 7,8 млрд. чол.

22
Визначити ризик загибелі та травмування людини внаслідок стихійних явищ, якщо відомо, що стихійні явища в 2001 році призвели до загибелі 275 тис. чол. та загрожували безпеці життя близько 32 млн. чол. при загальній кількості населення на земній кулі 7,8 млрд. чол.

23
Визначити ризик загибелі людини від туберкульозу, якщо відомо, що від туберкульозу на земній кулі щорічно вмирає 1,4 млн. чол. при загальній кількості населення 7,8 млрд. чол.

24
Визначити індивідуальний ризик стати травмованим на виробництві в Україні, якщо відомо, що в 2000 році було травмовано 46958 чол. Кількість працюючих на виробництві 12806728 чол.

25
Визначити індивідуальний ризик, зумовлений отруєнням грибами, якщо відомо, що кількість отруєнь від грибів зі смертю в 2005 році в країні Х досягло 794 чол. при загальній кількості населення 45 млн. чол.

26
Визначити ризик загибелі людини на виробництві за рік у світі, якщо відомо, що щорічно у світі гине 200 тис. чол. Кількість працюючих на виробництві 2,4 млрд. чол.

27
Визначити індивідуальний ризик травмування людини в місті N внаслідок падіння, беручи до уваги, що щорічно отримують травми 14 тис. чол. при загальній кількості населення міста 2,2 млн. чол.

28
Визначити індивідуальний ризик отримання захворювання на туберкульоз в Україні, якщо відомо, що щорічно кількість людей, які захворіли на туберкульоз складає 75 тис. чол. на рік при кількості населення в країні 48 млн. чол.

29
Визначити індивідуальний ризик захворіти інфекційним захворюванням в Україні, якщо відомо, що щорічно фіксується 15 млн. випадків інфекційних захворювань на рік при кількості населення країни 48 млн. чол.

30
Порівняти індивідуальний ризик травмування електричним струмом серед мешканців в області N, беручи до уваги кількість населення області 2,9 млн. чол., якщо відомо, що в 2003 році загинуло 103 чол., а в 2005 році – 64 чол.


Вказівки до виконання завдання
Потенційна небезпека є універсальною властивістю процесу взаємодії людини з середовищем мешкання на всіх стадіях життєвого циклу. Аксіома БЖД - потенційна небезпека є універсальною властивістю процесу взаємодії із життєвим середовищем на всіх стадіях життєвого циклу. Тобто в жодному виді діяльності неможливо досягнути абсолютної безпеки.
Суть аксіоми: будь-яка діяльність потенційно небезпечна. Аксіома про потенційну небезпеку стверджує, що всі дії людини і всі компоненти життєвого середовища, перш за все технічні засоби й технології, крім позитивних властивостей та наслідків, мають здатність створювати небезпечні й шкідливі чинники. При цьому будь-яка нова позитивна дія або наслідок неминуче супроводжуються виникненням нової потенційної небезпеки або групи небезпек. Навіть при найвищому рівні розвитку техніки абсолютне усунення джерел небезпеки неможливе. У зв’язку з цим завдання полягає в тому, щоб небезпеку праці звести до мінімуму.
Діяльність людини потенційно небезпечна, оскільки пов’язана з різними процесами, а останні – з використанням (вироблення, зберігання та перетворення) хімічної, електричної та інших видів енергії.
Небезпека проявляється у результаті неконтрольованого виходу енергії, нагромадженої в устаткуванні та матеріалах, безпосередньо в людині та навколишньому середовищі.
Неконтрольований вихід енергії супроводжується у певних умовах виникненням подій із загибеллю людей або погіршенням стану їх здоров’я, ушкодженнями або забрудненням матеріальних та природних ресурсів.
Виникнення подій – наслідок появи та розвитку причинної низки передумов, що призводять до втрати управління виробничим процесом, небажаного звільнення використаних шкідливих речовин (енергії) і впливу їх на людей, устаткування та навколишнє середовище.
Ініціаторами та складовими ланками причинної низки подій є помилкові й несанкціоновані дії людей, несправності та відмови техніки, а також нерозраховані дії на них зовнішніх чинників життєвого середовища.
Помилкові й несанкціоновані дії людини обумовлені її недостатньою дисциплінованістю та підготовкою до роботи з потенційно небезпечною технологією, конструктивною недосконалістю техніки.
Відмови та несправності техніки викликані її малою надійністю, а також несанкціонованими або помилковими діями людей.
Нерозраховані (раптові або такі, що перевищують допустимі межі) зовнішні впливи пов’язані із недостатньою комфортністю умов виробничого середовища для людини, його шкідливою дією на технологічне устаткування та техніку.
Як відомо, будь-яка енергія прагне перетворюватися без втрат у кінцевому підсумку в тепло, рівномірно розподілене серед навколишнього середовища, а ентропія будь-якої системи зворотно пропорційна енергії, здатна до подальших перетворень. Внаслідок цього кожна самочинна система неминуче переходить у стан з максимальною ентропією, що характеризується відсутністю енергетичних потенціалів – це така рівновага, що відповідає найбільшому ступеню дезорганізації, хаосу й безладдя. Будь-які спроби вивести систему з таких станів, у тому числі в процесі виробничої діяльності (збагачення і синтез речовин, генерування та акумулювання енергії та ін.) призводять її до нестійкого, а отже, до потенційно небезпечного стану.
У кожному окремому випадку виникнення небезпеки в технічній системі має багатопричинний характер, а її розвиток проходить через ланцюг подій. Варіанти причин і наступну мету подій можна передбачити, якщо створити систему на основі аналізу її структурної будови та можливих дій людини при обслуговуванні або управлінні технічною системою.
Глибокий аналіз відмов технічних систем і можливих помилкових дій людини сприяє підвищенню безпеки (зниженню ризику реалізації небезпеки) за рахунок упровадження в систему захисних та обмежувальних засобів, а також за підвищення вимог до професійної підготовки інженерів і службовців.
Наявність потенційної небезпеки в системі не завжди супроводжується її негативною дією на людину. Для реалізації такої дії необхідно виконати три умови: небезпека (шкідливість) реально діє; людина перебуває в зоні дії небезпеки; людина не має достатніх засобів захисту і необхідного рівня підготовки.
Критерієм оцінки дій та вчинків людини в умовах наявності небезпеки є ризик, який визначається ймовірністю проявлення (реалізації) небезпеки в зоні перебування людини й імовірністю її присутності в зоні дії небезпеки (небезпечній зоні).
Відносно малий (нульовий) ризик свідчить про відсутність реальної небезпеки в системі, і навпаки, чим вища величина ризику, тим більша реальність дії небезпеки на людину.
Але нульового ризику в діючих технічних системах забезпечити неможливо.
Світове визнання одержала концепція припустимого (прийнятного) ризику. Зміст цієї концепції – у прагненні до малої небезпеки. Припустимий ризик – це ступінь ризику, який може бути реалізований наявними технічними засобами з одного боку, та економічно обґрунтований – з іншого. За статистичними даними зарубіжних авторів припустимий ризик складає п.10-6 – п.10-8.
Для розробки ефективних засобів безпеки необхідно дати кількісну оцінку ступеня ризику. Ризик R – це частота реалізації небезпеки визначеного виду (класу). Ризик може бути визначений як частота (розмірність – зворотна часу 1/с) або ймовірність виникнення події А (безрозмірна величина, що лежить у межах 0-1).
Фахівці з безпеки пропонують найбільш загальне визначення: ризик – це кількісна оцінка небезпеки.
Кількісна оцінка – це відношення кількості тих чи інших несприятливих наслідків до їх можливої кількості за певний період.
Розрізняють:
- індивідуальний ризик;
- соціальний ризик.
Індивідуальний ризик – це частота виникнення впливів певного вражаючого виду, що виникають при реалізації визначених небезпеку певній точці простору (де може перебувати індивідуум).
Для оцінки масштабів катастрофічності виявлень (реалізації) небезпеки впроваджується поняття „соціальний ризик”. Соціальний ризик – це частота виникнення подій, що полягає в ураженні визначеної кількості людей, які піддаються впливам певного вигляду при реалізації певних небезпек.
Людина, яка працює на підприємстві або мешкає в місцевості, яка під час аварії може опинитися в зоні руйнувань або дії небезпек, піддається ризику. Рівень ризику залежить від багатьох факторів, у тому числі від місця перебування людини й часу.
Як правило, факт впливу небезпеки на людину є випадковою величиною і визначається ймовірністю перебування певної людини в певному місці у випадку реалізації небезпеки.
Імовірність події А можна визначити за виразом
13 EMBED Equation.3 1415, (4.2.1)
де М – кількість несприятливих факторів (випадків);
п – загальна кількість випадків.
При аналізі індивідуального ризику слід враховувати природу нещасного випадку, частку часу знаходження в зоні ризику і місце проживання того, хто ризикує.
Індивідуальний ризик загинути для мешканця Х можна визначити з виразу
13 EMBED Equation.3 1415, (4.2.2)
де Nn –число мешканців, які загинули за рік;
d – кількість тижнів у році;
Д- кількість тижнів перебування мешканця Х в місті або селі;
t – кількість годин на тиждень, коли мешканець підлягає небезпеці;
td – кількість годин на тиждень;
T – відрізок часу обліку статистичних даних;
No – кількість мешканців у місті або селі за рік.
Індивідуальний ризик стати жертвою нещасного випадку будь-якого ступеня тяжкості можна визначити для мешканця Х з виразу
13 EMBED Equation.3 1415, (4.2.3)
де Nтр – кількість травмованих мешканців.



4.3. Завдання №3

Це завдання являє собою один з методів системного аналізу причин і небезпек у БЖД. Мета системного аналізу безпеки полягає в тому, щоб виявити причини, які впливають на появу небажаної події (аварії, катастрофи, нещасного випадку і т.п.), й розробити заходи, які зменшать ймовірність реалізації небезпек, Кожна небезпека реалізується, завдаючи шкоду, внаслідок будь-якої причини або декількох причин. Таким чином, запобігання небезпекам або захист від них базується на знанні причин, що є першоосновою небезпек. Між реалізованими небезпеками і причинами діє ієрархічний причинно-наслідковий зв’язок. Причини і небезпеки утворюють ієрархічні, ланцюгові структури або системи. Графічне зображення таких залежностей нагадує дерево з гілками.

Вказівки до виконання завдання
Аналізуючи безпеку об’єктів , використовують терміни „дерево причин”, „дерево відмов”, „дерево небезпек”, „дерево подій”.
У „деревах”, як правило, мають місце „гілки” причин і „гілки” небезпек, що повністю відображає діалектичний характер причинно-наслідкових зв’язків. Поділ цих „гілок” недоцільний, а іноді і неможливий. Тому точніше називати одержані в процесі аналізу безпеки об’єктів графічні зображення „деревами причин та небезпек”.
Побудова „дерев” є виключно ефективним виявленням причин різних небажаних подій. Багатоетапний процес побудови „дерева” потребує введення обмежень з метою визначення його меж. Ці обмеження повністю залежать від цілей досліджень. Межі формування „гілок” визначаються логічною доцільністю отримання нових „гілок”.
Логічні операції при побудові „дерева” прийнято позначати відповідними знаками. При аналізі використовують дві логічні операції (рис. 1).
Операція „І” показує, що для отримання даного виходу слід дотримуватися усіх умов на вході. Операція „АБО” показує, що для отримання даного виходу слід дотримуватися хоча б однієї з умов на вході. Іншими словами, операція „І” означає, що перед тим, як відбудеться подія А, повинні відбутися обидві події – Б і В. Операція „АБО” означає, що подія Г матиме місце, якщо відбудеться хоча б одна з подій – Д або Е.










Рис. 1 – Логічні операції

Приклад побудови ієрархічного дерева „причин небезпек”:

Рис. 2 – Приклад ієрархічного дерева „причин-небезпек”

Аналіз виконують шляхом побудови дерева „причин-небезпек” до 3-го рівня включно, як показано на рис. 2. За власною ініціативою студент може продовжувати аналізувати інші рівні.
Варіанти негативних подій наведені в табл. 2.

Таблиця 2
Номер варіанта
Негативна подія

1
Загибель при вантажопідйомних роботах

2
Укус свійської тварини

3
Погіршення стану людини при роботі на комп’ютері

4
Автокатастрофа (два автомобілі)

5
Отруєння грибами

6
Інфікування туберкульозом

7
Пожежа в цеху

8
Падіння з висоти

9
Отруєння алкоголем

10
Інфікування грипом

11
Вибух побутового газу

12
Авіакатастрофа

13
ДТП (автомобіль – пішохід)

14
Травма у побуті

15
Замах на життя людини

16
Пожежа в лісі

17
Утоплення

18
Отруєння алкоголем

19
Переохолодження людини

20
Опік шкіри людини

21
Травма на виробництві

22
Ураження електрострумом

23
Інсульт

24
Іонізуюче опромінювання

25
Ураження блискавкою

26
Інфікування гепатитом А

27
Обмороження кінцівок

28
Травма від устаткування

29
Перевтомлення у виробничій сфері

30
Стрес у побутовій сфері



4.4. Завдання № 4

Необхідно визначити свій тип темпераменту.


Вказівки до виконання завдання
Темперамент – це вроджені особливості людини, які зумовлюють динамічні характеристики інтенсивності й швидкості реагування, ступеня емоційної збудженості й урівноваженості, особливості пристосування до навколишнього середовища.
Перш ніж перейти до розгляду різних видів темпераменту, одразу підкреслимо, що немає хороших чи поганих темпераментів – кожен з них має свої позитивні сторони, тому головні зусилля мають бути спрямовані не на зміну темпераменту (що неможливо внаслідок уродженості темпераменту), а на розумне використання його чеснот і нівелювання його негативних сторін.
Холерик – це людина, нервова система якої визначається перевагою збудження над гальмуванням. Унаслідок цього вона реагує дуже швидко, часто необдумано, не встигає себе загальмувати, стримати, виявляє нетерпіння, поривчастість, різкість рухів, запальність, неприборканість, нестриманість.
Неврівноваженість її нервової системи визначає циклічність у зміні активності і бадьорості: захопившись якою-небудь справою, вона жагуче, з повною віддачею працює, але сили їй вистачає не надовго, вона допрацьовується до повного виснаження. У результаті з’являється роздратований стан, поганий настрій, занепад сил і млявість. Чергування позитивних циклів підйому настрою й енергійності з негативними циклами спаду, депресії зумовлюють нерівність поведінки і самопочуття, її підвищену схильність до появи невротичних зривів і конфліктів з людьми.
Сангвінік – людина з сильною, урівноваженою, рухливою нервовою системою (н/с), володіє високою швидкістю реакції, її вчинки обмірковані, людина життєрадісна, завдяки чому для неї характерне високе протистояння труднощам життя. Рухливість її н/с зумовлює мінливість почуттів, прихильностей, інтересів, поглядів, високу пристосовність до нових умов. Це товариська людина, легко сходиться з новими людьми, тому в неї широке коло знайомств, хоча вона і не відрізняється сталістю у спілкуванні й прихильності. Вона продуктивний діяч, але тільки тоді, коли багато цікавих справ, тобто при постійному збудженні, в противному виразі вона стає нудною, млявою, відволікається. У стресовій ситуації виявляє „реакцію лева”, тобто активно, обмірковано захищає себе, бореться за нормалізацію обстановки.
Флегматик – людина з сильною, врівноваженою, але інертною н/с, унаслідок чого реагує повільно, неговірка, емоції проявляються уповільнено (важко розсердити, розвеселити); володіє високою працездатністю, добре опирається сильним і тривалим подразникам, труднощам, але не здатна швидко реагувати в несподіваних нових ситуаціях. Добре запам’ятовує все засвоєне, не здатна відмовитися від вироблених навичок і стереотипів, не любить змінювати звички, розпорядок життя, роботу, друзів, важко й уповільнено пристосовується до нових умов. Настрій стабільний, рівний, навіть при серйозних неприємностях флегматик залишається зовні спокійним.
Меланхолік – людина зі слабою н/с, що володіє підвищеною чутливістю навіть до слабих подразників, а сильний подразник уже може викликати „зрив”, „ступор”, розгубленість, „стрес кролика”, тому в стресових ситуаціях (іспит, змагання, небезпека та ін.) можуть погіршити результати діяльності меланхоліка в порівнянні зі спокійною звичною ситуацією. Підвищена чутливість призводить до швидкого стомлення і зниження працездатності (потрібний більш тривалий відпочинок). Незначний привід може викликати образу, сльози. Настрій дуже мінливий, але меланхолік намагається сховати, не виявляти зовні свої почуття, не розповідає про свої переживання, хоча схильний віддаватися переживанням, часто сумний, пригнічений, невпевнений у собі, тривожний, у нього можуть виникнути невротичні розлади. Проте, володіючи високою чутливістю н/с, меланхоліки часто мають виражені художні й інтелектуальні здібності.
Складно точно відповісти, який тип темпераменту у тієї чи іншої дорослої людини. Тип нервової системи хоча і визначається спадковістю, але не є абсолютно незмінним. З віком, а також під дією систематичних тренувань, виховання, життєвих обставин нервові процеси можуть слабшати або посилюватися, може прискоритися або сповільнитися їх перемикання. Наприклад, серед дітей переважають холерики і сангвініки (вони енергійні, веселі, легко і сильно збуджуються; заплакавши, через хвилину можуть відвернутися і радісно сміятися, тобто їм присутня висока рухливість нервових процесів). Серед літніх людей, навпаки, багато флегматиків і меланхоліків.
Темперамент – це зовнішній прояв типу вищої нервової діяльності людини, тому в результаті виховання, самовиховання цей прояв може спотворюватися, змінюватися, відбувається „маскування” справжнього темпераменту. Тому майже не буває „чистих” типів темпераменту, але все таки перевага того чи іншого типу завжди виявляється в поведінці людини.
Продуктивність роботи людини тісно пов’язана з особливостями її темпераменту. Так, особлива рухливість сангвініка може принести додатковий ефект, якщо робота вимагає від нього частого переходу від одного роду занять до іншого, оперативності в прийнятті рішень, а одноманітність, регламентованість діяльності, навпаки, приводить його до швидкої втоми. Флегматики і меланхоліки, навпаки, в умовах строгої регламентації і монотонної праці виявляють більшу продуктивність і опору стомленню, ніж холерики і сангвініки.
У поведінковому спілкуванні можна і потрібно передбачати особливості реакції людей з різним типом темпераменту і адекватно на них реагувати.
Підкреслимо, темперамент визначає лише динамічні, але не змістовні характеристики поведінки. На основі одного і того самого темпераменту можлива і видатна, і соціально-незначна особистість.
К. Юнг поділяє людей за складом особистості на екстравертів („звернених зовні”) й інтровертів („звернених усередину себе”). Екстраверти товариські, активні, оптимістичні, рухливі, у них сильний тип вищої нервової діяльності, за темпераментом вони сангвініки або холерики, Інтроверти нетовариські, стримані, відокремлені від усіх, у своїх вчинках орієнтуються в основному на власні уявлення, серйозно ставляться до прийняття рішення, контролюють свої емоції. До інтровертів належать флегматики і меланхоліки, Проте в житті нечасто трапляються абсолютно чисті екстраверти або інтроверти. В кожному з нас є риси як тих, так і інших, це залежить від уроджених якостей н/с, віку, виховання, життєвих обставин. Цікаво, що в екстравертів розвиненішою півкулею головного мозку є права, що частково може виявлятися навіть у зовнішності – у них більш розвинене ліве око, тобто ліве око більш відкрите і більш осмислене (нерви у людини йдуть хрест навхрест, тобто від правої півкулі до лівої половини тіла, і від лівої півкулі – до правої половини тіла). В інтровертів головною є ліва півкуля.
Х. Айзенк вважає, що особистість людини включає чотири рівня: І – рівень окремих реакцій; ІІ – рівень звичних реакцій; ІІІ - рівень окремих рис особистості; ІV – рівень типових рис.
Йдеться про інтро-екстраверсію, емоційну нестабільність (невротизм), психопатичні риси, інтелект. Невротизм – це емоційно психологічна нестійкість, схильність до психотравм. У осіб з підвищеним невротизмом через надмірну вразливість і образливість, навіть пов’язану з чимось незначним, може виникати емоційний стрес, вони часто пригнічені, засмучені, дратівливі, тривожні, коло їх друзів звичайно звужується. Ці риси досить стійкі і можуть бути згладжені в процесі наполегливого самовиховання.
Екстраверсія в поєднанні з підвищеним невротизмом зумовлює прояв темпераменту холерика; „інтроверсія + невротизм” визначає темперамент меланхоліка”; протилежність невротизму – емоційна стійкість, урівноваженість у поєднанні з екстраверсією виявляється як сангвінічний темперамент, у сполученні з інтроверсією – як флегматик.
За допомогою опитувальника Айзенка визначимо тип темпераменту. Вам пропонується кілька запитань. На кожне запитання відповідайте тільки „так” або „ні”. Не витрачайте час на обговорення запитань, тут не може бути добрих або поганих відповідей, бо це не випробування розумових здібностей.
Запитання
1. Чи часто ви відчуваєте потребу в нових враженнях, для того щоб відволіктися, випробувати сильні відчуття?
2. Чи часто ви відчуваєте потребу в друзях, які можуть вас зрозуміти, підбадьорити, поспівчувати?
3. Чи вважаєте ви себе безтурботною людиною?
4. Чи важко вам відмовитися від своїх намірів?
5. Свої справи ви обмірковуєте не поспішаючи?
6. Чи завжди ви виконуєте свої обіцянки, навіть якщо це вам невигідно?
7. Чи часто у вас бувають спади або підйоми настрою?
8. Чи швидко ви дієте і говорите?
9. Чи виникало у вас почуття, що ви нещасливі, хоча ніякої серйозної причини для цього не було?
10. Чи правильно, що на „пару з кимось” ви здатні зважитися на все?
11. Чи бентежитеся ви, якщо хочете познайомитися з людиною протилежної статі, яка вам симпатична?
12. Чи буває, що ви виходите з себе, розлютившись?
13. Чи часто буває, що ви дієте необдумано, під впливом моменту?
14. Чи часто вас непокоїть думка про те, що вам потрібно що-небудь робити або говорити?
15. Чи віддаєте ви перевагу читанню книг зустрічам з людьми?
16. Чи правильно, що вас легко зачепити?
17. Чи любите ви часто бувати у компанії?
18. Чи бувають у вас такі думки, якими вам не хотілося б ділитися з іншими?
19. Чи правильно, що іноді ви настільки повні енергії, що все горить в руках, а іноді відчуваєте втому?
20. Чи намагаєтеся ви обмежити коло своїх знайомств невеликою кількістю найближчих друзів?
21. Чи багато ви мрієте?
22. Якщо на вас кричать, ви відповідаєте тим же?
23. Чи вважаєте ви всі свої звички гарними?
24. Чи часто у вас з’являється відчуття, що ви в чомусь винні?
25. Чи здатні ви іноді дати волю своїм почуттям і безтурботно розважатися у веселій компанії?
26. Чи можна сказати, що нерви у вас часто бувають натягнуті до краю?
27. Чи вважаєтесь ви людиною живою і веселою?
28. Після того, як справу зроблено, чи часто ви в думках повертаєтеся до неї і думаєте, що змогли б зробити краще?
29. Чи почуваєте ви себе неспокійно, перебуваючи у великій компанії?
30. Чи буває, що ви передаєте слухи?
31. Чи буває, що вас сон не бере через те, що в голову лізуть різні думки?
32. Якщо ви хочете про щось довідатися, ви вважаєте за краще знайти це в книзі, а не запитати у людей?
33. Чи буває у вас сильне серцебиття?
34. Чи подобається вам робота, що потребує зосередження?
35. Чи бувають у вас напади тремтіння?
36. Чи завжди ви говорите правду?
37. Чи буває вам неприємно перебувати в компанії, де жартують один над одним?
38. Чи дратівливі ви?
39. Чи подобається вам робота, що потребує швидкодії?
40. Чи правильно, що вам часто не дають спокою думки про різні неприємності і жахи, які могли б відбутися, хоча все скінчилося благополучно?
41. Чи правильно, що ви неквапливі в рухах і дещо повільні?
42. Чи спізнюєтеся ви коли-небудь на роботу або на зустріч з будь-ким?
43. Чи часто вам сняться кошмари?
44. Чи правильно, що ви так любите поговорити, що не втрачаєте будь-якого випадку поговорити з новою людиною?
45. Чи турбують вас які-небудь болі?
46. Чи переживали б ви, якщо довго не могли бачитися з друзями?
47. Ви нервова людина?
48. Чи є серед ваших знайомих ті, які явно вам не подобаються
49. Ви впевнена в собі людина?
50. Чи легко вас зачіпає критика ваших вад чи вашої роботи?
51. Чи важко вам отримати справжнє задоволення від заходів, у яких бере участь багато людей?
52.Чи непокоїть вас почуття, що ви чимось гірші за інших?
53. Зуміли б ви внести пожвавлення в нудну компанію?
54. Чи буває, що ви говорите про речі, на яких зовсім не розумієтеся?
55. Чи турбуєтеся ви про своє здоров’я?
56. Чи любите ви пожартувати над іншими?
57. Чи страждаєте ви від безсоння?

Оцінка результатів
Екстраверсія – сума балів відповідей „так” міститься в запитаннях: 1, 3, 8, 10, 13, 17, 22, 25, 27, 39, 44, 46, 49, 53, 56 і відповідей „ні” в запитаннях: 5, 15, 20, 29, 32, 37, 41, 51.
Якщо сума балів складає 0 – 10, то ви інтроверт, замкнуті усередині себе.
Якщо 15 – 23, то ви екстраверт, товариські, звернені до зовнішнього світу.
Якщо 11-14, то ви амбіверт, спілкуєтеся, якщо вам це потрібно.
Невротизм – кількість балів відповідей „так” міститься в запитаннях: 2, 4, 7, 9, 11, 14, 16, 19, 21, 23, 26, 28, 31, 33, 35, 38, 40, 43, 45, 47, 50, 52, 55, 57.
Якщо сума балів складає 0 – 10, то – емоційна стійкість.
Якщо 11 – 16, то – емоційна вразливість.
Якщо 17 – 22, то з’являються окремі ознаки розхитаності нервової системи.
Якщо 23 – 24, то невротизм, що межує з патологією, можливий зрив, невроз. Брехня – суму балів відповідей „так” містять запитання: 6, 24, 36 і відповідей „ні” в запитаннях: 12, 18, 30, 42, 48, 54.
Якщо набрана кількість балів 0 – 3 – норма людської брехні, відповідям можна довіряти.
Якщо 4 – 5, то сумнівно.
Якщо 6 – 9, то відповіді недостовірні.
Якщо відповідям можна довіряти, за отриманими даними будується графік (рис. 3).
Сангвінік-екстраверт: стабільна особистість, соціальний, спрямований до зовнішнього світу, товариський, час від часу балакучий, безтурботний, веселий, любить лідерство, багато друзів, життєрадісний.
Холерик-екстраверт: нестабільна особистість, уразливий, збудливий, нестриманий, агресивний, імпульсивний, оптимістичний, активний, але працездатність і настрій нестабільні, циклічні. В ситуації стресу – схильність до істерико-психопатичних реакцій.
Флегматик-інтроверт: стабільна особистість, неквапливий, спокійний, пасивний, незворушний, обережний, задумливий, мирний, стриманий, надійний, спокійний у взаєминах, здатний витримати тривалі негоди буз зривів здоров’я і настрою.
Меланхолік-інтроверт: нестабільна особистість, тривожний, песимістичний, дуже стриманий зовні, але чуттєвий і емоційний усередині, інтелектуальний, схильний до міркувань. У ситуації стресу – схильність до внутрішньої тривоги, депресії, зриву чи погіршення результатів діяльності (синдром кролика).

Рис. 3 - Графік темпераментів СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник – К.: Каравела, 2002. -327с.
Лушкін В.А., Торкатюк В.І., Коржик Б.М., Ачкасов А.Є., Ніколаєнко Л.Ф. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник – Житомир, 2001. -672с.
Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б., Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М., Троянов М.М. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник – Львів: Афіша, 2000. -255с.
Джигирей В.С., Житецький В.І. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник – Львів: Афіша, 2000. -255с.
Пістун І.П. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник – Суми, 1999. -301с.
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „Безпека життєдіяльності” (для студентів денної форми навчання спеціальностей 6.050107 – економіка будівельних підприємств; 6.050107 – економіка підприємств міського господарства; 6.050106 – облік та аудит; 6.0921.15 – технічне обслуговування, ремонт та реконструкція будівель; 6.092100 – промислове та цивільне будівництво; 6.092100 – міське будівництво і господарство; 6.092100 – охорона праці в будівництві; 6.070900 – геоінформаційні системи і технології).






Укладачі: Станіслав Олексійович Обухов,
Олександр Володимирович Овчаров,
Олександра Вячеславівна Чеботарьова




Редактор: М.З. Аляб’єв










План 2006, поз. 314

Підп. до друку 20.04.2006 Формат 60 х 84 1/16 Папір офісний.
Друк на ризографі Умовн.-друк. арк. 1,3 Обл.-вид. арк. 1,7
Замовл. № Тираж 500 прим.

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ,
61002, м. Харків, вул. Революції,12













13PAGE 15


13PAGE 142215



А - подія

і

або


Б

В

Е

Д

Г - подія


Отруєння

У побутовій сфері

У виробничій сфері

Перевищення строку придатності продуктів

Перевищення ГДК шкідливих речовин у робочій зоні

Порушення технології зберігання продуктів

Придбання продуктів на стихійних ринках

Неуважність користувача

Неякісні продукти харчування

Порушення технологічного процесу приготування їжі

Недбалість при експлуатації

Механічне пошкодження

Невикористання робітником засобів індивідуального захисту

Несправність засобів колективного захисту

Відсутність дати виготовлення

Неуважність робітника при роботі на обладнання

Некваліфікованість робітників при роботі на обладнанні

Несправність устаткування



Root Entry

Приложенные файлы

  • doc 14663307
    Размер файла: 294 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий