6 курс Миколаїв Особливості_ведення_документаці..

Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Лабораторія практичної психології
і соціальної роботи

















Особливості ведення документації працівників психологічної служби



Навчально-методичний посібник









м. Миколаїв – 2013

Укладачі:











Відповідальна
за випуск:
Півень Г.Г., заступник директора з науково-методичної роботи Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти


Пінюгіна К. О., завідувач лабораторії практичної психології і соціальної роботи Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;
Білецька В. В., практичний психолог лабораторії практичної психології і соціальної роботи Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;
Ляхова В. П., викладач кафедри педагогіки, психології і менеджменту освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Півень Г. Г., заступник директора з науково-педагогічної роботи Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти


Рекомендовано науково-методичною радою Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, протокол від 20. 02. 2013 № 1.

У навчально-методичному посібнику надані практичні рекомендації щодо планування роботи практичного психолога та соціального педагога, складання річного аналітичного звіту. У ньому розкрито зміст основних видів діяльності, описані вимоги до ведення основної документації працівника психологічної служби. У посібнику розміщено шаблони, бланки, протоколи, індивідуальні картки, зразки ведення журналів тощо. Форми документації складені з урахуванням сучасних вимог.
Посібник адресовано практичним психологам (соціальним педагогам), міським та районним методистам методичних кабінетів з психологічної служби, керівникам закладів освіти.
Особливості ведення документації працівників психологічної служби: навчально-методичний посібник / Укл. : К. О. Пінюгіна, В. В. Білецька, В. П. Ляхова. – Миколаїв : ОІППО, 2013. – 89 с.

_________________________________________________________________________________________________________________
© Лабораторія практичної психології і соціальної роботи Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
© Лабораторія редагування та видавничої діяльності Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
2013
Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Лабораторія практичної психології
і соціальної роботи








Особливості ведення документації працівників психологічної служби



Навчально-методичний посібник













м. Миколаїв – 2013




ЗМІСТ

1. Нормативно-правове забезпечення діяльності психологічної служби системи освіти України ..........

2. Матеріали та документація кабінету працівника психологічної служби ........................................................

3. Особливості ведення документації працівниками психологічної служби ........................................

4. Підвищення фахової компетентності спеціалістів психологічної служби

Список використаних джерел ...............................

Додаток 1
Шаблон графіку роботи
працівника психологічної служби ............................................

Додаток 2
Шаблон титульного аркушу річного плану роботи працівника психологічної служби ....................................

Додаток 3.
Шаблон пояснювальної записки до річного плану роботи працівника психологічної служби ............................................

Додаток 4.
Документація практичних психологів закладів системи освіти України ....................................................................
1. Тимчасові нормативи часу на основні види роботи практичного психолога ...............................................
2. Шаблон річного плану роботи практичного психолога .........................
3. Шаблон плану роботи практичного психолога на місяць ................
4. Журнал щоденного обліку роботи роботи практичного психолога ...........
5. Індивідуальна картка психологічного супроводу учня (студента, дитини) ...............................
6. Журнал проведення корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи практичного психолога ...................
7. Шаблони журналів реєстрації індивідуальних та групових консультацій .......................................................
8. Приклади ведення Журналу протоколів індивідуальних та групових консультацій ................

Додаток 5.
Документація соціальних педагогів
навчальних закладів системи освіти України ..
1. Шаблони річного плану роботи
соціального педагога ...............................
2. Шаблон плану роботи соціального педагога
на місяць ...........................................
3. Журнал щоденного обліку роботи соціального педагога ................................
4. Орієнтовні нормативи часу на основні види роботи соціального педагога .......................
5. Індивідуальна картка соціально-педагогічного патронажу учня (студента, дитини) ..........
6. Приклад ведення індивідуальної картки соціально-педагогічного патронажу дитини ......
7. Індивідуальна картка учня, який потребує підвищенної соціально-педагогічної уваги... ...
8. Журнал реєстрації звернень учнів,
батьків, вчителів .
9. Шаблон акту обстеження житлово-побутових умов проживання дитини .........................

Додаток 6.
Рекомендації щодо психолого-педагогічного
аналізу уроків (занять) ...
Додаток 7.
Шаблон самоаналізу роботи фахівця
психологічної служби.

6


18


25


39

44



46



47



48



49

49

51

52

53

56

58

60

61



67

67

70

73

76

80

82

85

86

87



89


94



1. Нормативно-правове забезпечення діяльності психологічної служби системи освіти України

Щодо розподілу робочого часу у практичних
психологів та соціальних педагогів [6]

Відповідно до статті 50 Кодексу законів про працю України тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті (стаття 50 із змінами, внесеними згідно із Законами № 871-12 від 10.03.1991, № 3610-12 від 17.11.1993).
Педагогічне навантаження вчителів, викладачів, вихователів та інших педагогічних працівників визначено Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 р. № 102, погодженим з Мінпраці, ЦК профспілки працівників освіти і науки України, Мінфіном і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 р. за № 56 (із змінами).
Відповідно до Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти України від 20.12.1993 № 455 (із змінами), у межах робочого дня педагогічні працівники закладу освіти повинні вести всі види навчально-методичної та науково-дослідницької роботи відповідно до посади, навчального плану і плану науково-дослідної роботи. Тому практичному психологу варто 20 годин відвести для безпосередньої роботи з учасниками навчально-виховного процесу (індивідуальна і групова психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків, корекційно-розвивальна робота тощо) та 20 годин на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор), обробку результатів досліджень, оформлення висновків тощо.
Відповідно до наказу МОН України від 15.04.1993р. № 102 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» підпункту «а» пункту 64 підрозділу А розділу VI із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки №118 від 24.02.2005р.», ставки заробітної плати (посадові оклади) вчителів, викладачів, вихователів та інших педагогічних працівників виплачуються: за 3 години педагогічної (викладацької) роботи на день (18 годин на тиждень): ... практичним психологам спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів)... Норма годин на ставку встановлена, виходячи з 6 денного режиму роботи». При цьому спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) визначається як загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (чи) розумового розвитку (п. 1 ст. 9 Закону «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. № 651-XIV).
Відповідно до навантаження працівника психологічної служби складається графік роботи, який розміщується на вхідних дверях в робочому кабінеті практичного психолога, соціального педагога (Додаток 1).

Право практичних психологів
бути класними керівниками [7]

Відповідно до пункту 2.1 Положення про класного керівника навчального закладу загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.09.2000 № 434 (із змінами, далі – Положення про класного керівника), обв’язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, який має педагогічну освіту, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров’я якого дозволяє виконувати ці обов’язки.
Статтею 21 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-ХІІ (із змінами) визначено, що за своїм статусом практичні психологи належать до педагогічних працівників.
Класний керівник – це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність із колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацією і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу у створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців) , їх соціального захисту (п. 1.2 Положення про класного керівника).
Отже, практичні психологи можуть бути класними керівниками не лише з огляду на нормативні документи, а й через позицію, яку вони займають у виховному процесі. Діяльність класного керівника не містить оціночного компоненту на противагу діяльності вчителя-«предметника».
Відповідно до пункту 36 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993 № 102 (із змінами), вчителям та іншим педагогічним працівникам (крім керівних) загальноосвітніх навчальних закладів провадиться додаткова оплата за класне керівництво у V – XI (XII) класах у розмірі 25% ставки заробітної плати (посадового окладу).

Щодо організації та проведення
«години психолога»[5]

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.07.12 № 1/9–488 «Щодо організації та проведення «години психолога» у загальноосвітніх навчальних закладах» управління освіти і науки облдержадміністрації доводить до відома інформацію про те, що Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України вважає, що керівникам навчальних закладів необхідно переглянути систему роботи шкільних психологічних служб і рекомендує запровадити з вересня 2012 року проведення у навчальних закладах «години психолога». Таку годину необхідно передбачити у плані роботи навчального закладу в частині позакласної роботи 1 раз на місяць для кожної групи/класу.
При введенні «години психолога» необхідно враховувати норми гранично допустимого навантаження та умови роботи закладу відповідно до Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008–01, Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63 погоджена листом Міністерства освіти і науки України від 05.06.2001 № 1/12-1459).
Щодо запровадження обов’язкового проведення психологами і соціальними педагогами особистісно орієнтованих факультативних курсів та гуртків, що рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, в т. ч. закладами післядипломної педагогічної освіти, то ця робота має плануватися та оплачуватись окремо і розглядатись як додаткове навантаження.
Відповідно до листа Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України від 13.07.12 № 66/1 необхідно врахувати, що для «години психолога» плануються: групові форми діагностики, групові опитування вихованців, учнів, студентів, просвітницька і корекційна робота, тренінги, дискусії, профілактичні бесіди. Ця робота має здійснюватись за рахунок оплати робочого часу працівника психологічної служби.
Запровадження «години психолога» та проведення психологами факультативних курсів сприятиме у розв'язанні ряду соціально-педагогічних проблем в учнівському середовищі.



Про відповідальність шкільного психолога
за розголошення конфіденційної інформації [1]

Законодавство визначає різні види відомостей, які підлягають правовій охороні та захисту й, отже, тією чи іншою мірою є таємницею. Проте безпосередній стосунок до роботи шкільного психолога мають лише деякі з них. Зокрема, це відомості про сімейне життя учнів, персональні дані їх самих та членів їхніх родин, а також інформація про психічний стан учнів.
Види інформації, що охороняється законом
Норми законодавства, що встановлюють заборони та вимоги під час роботи з інформацією про громадян та їхні родини, ґрунтуються на статті 32 Конституції України. Вона передбачає, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте та сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Інформація про фізичну особу (персональні дані) – відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження (ст. 11 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХІІ; далі Закон № 2657).
Важливі положення для розуміння особистої та сімейної таємниці містять Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII в частині визначення лікарської таємниці.
Шкільного психолога в деяких аспектах його роботи можна порівняти з лікарем, хоча юридична конструкція «лікарської таємниці» безпосередньо до шкільного психолога незастосовна.
Для характеристики роботи шкільного психолога правильніше використовувати термін «професійна таємниця». Й оскільки закони, що встановлюють міри відповідальності за розголошення конфіденційної інформації, оперують більш загальними поняттями (особиста і сімейна таємниця), то аналогія професійної таємниці шкільного психолога та лікарської таємниці медичного працівника в такому разі є більш ніж доречною.
Отже, правовий режим, встановлений для лікарської таємниці, має враховуватися й у роботі шкільних психологів, оскільки на сьогодні немає спеціального закону про психологічну допомогу.
Вимоги до роботи з конфіденційною інформацією
Правила роботи з інформацією конфіденційного характеру визначаються законами та деталізуються в локальних нормативних актах роботодавця. Навчальні заклади повинні маті такі локальні акти, а шкільні психологи, що прийняті на роботу, – бути ознайомлені з ними під розпис.
Загальні правила роботи з конфіденційною інформацією містить частина 2 статті 21 Закону № 2657.
Значущими для роботи шкільного психолога є вимоги Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 р. № 2297Л/І (далі – Закон № 2297) про знеособлення персональних даних, під якими розуміють вилучення відомостей, що дають змогу ідентифікувати особу. Умова про знеособлення є обов'язковою під час використання персональних даних у статистичних чи наукових цілях (ч. 9 ст. 6 Закону № 2297), оскільки у разі знеособлення дані втрачають свою конфіденційність, а їх обробка більше не потребує одержання згоди від суб'єкта персональних даних.
Також не менш значущими є правила щодо відповідності складу та змісту персональних даних меті їх обробки, повноважень власника бази персональних даних, недопустимості обробки персональних даних.
Закон № 2297 встановлює загальне правило – одержання зголди на обробку персональних даних від їх суб'єктів1, а в разі якщо суб'єктами таких даних є фізичні особи, обмежені в цивільній дієздатності або визнані недієздатними (приміром, неповнолітні діти), – розпорядження персональними даними здійснює їхній законний представник (батьки та інші особи, які їх замінюють).
Якщо обробка персональних даних є необхідною для захисту життєво важливих інтересів суб'єкта персональних даних, обробляти персональні дані без його згоди можна до часу, коли отримання згоди стане можливим (ч. 7 ст. 6 Закону № 2297).
До життєво важливих інтересів можна віднести й право на освіту. На нашу думку, очевидне та істотне порушення такого права дозволяє обробку вказаної категорії даних без письмової згоди батьків (законних представників) учня.
Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України (ч. 1 ст. 27 Закону № 2657).
Дисциплінарна відповідальність
До дисциплінарної відповідальності шкільний психолог може бути притягнутий керівником навчального закладу за порушення правил роботи з інформацією, передбачених також локальними нормативними актами школи. Дисциплінарна відповідальність регламентується статтями 147-150 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 р. (далі – КЗпП).
У разі виявлення такого порушення під час роботи з інформацією про учнів керівник навчального закладу має право застосувати до шкільного психолога одне з дисциплінарних стягнень: догану чи звільнення. При цьому серед випадків розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, перерахованих у статтях 40 та 41 КЗпП, відсутня пряма норма щодо розголошення інформації. Єдина зачіпка – пункт 3 статті 40 КЗпП – розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу через систематичне невиконання працівником своїх трудових обов'язків без поважних причин.
Дисциплінарне стягнення має бути оголошено наказом керівника навчального закладу чи розпорядженням його заступника, якщо заступник наділений правом притягнення підлеглих йому працівників до дисциплінарної відповідальності. Наказ про стягнення має бути повідомлений шкільному психологу під розпис. До видання наказу керівник навчального закладу повинен вимагати від шкільного психолога письмового пояснення.
Встановлені максимальні терміни, упродовж яких керівник навчального закладу має право застосувати дисциплінарне стягнення. Термін застосування стягнення становить не більше одного місяця з дня виявлення порушення, не враховуючи час звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Законом заборонено застосовувати дисциплінарне стягнення пізніше 6 місяців від дня вчинення провини. Якщо про порушення правил роботи з конфіденційною інформацією керівникові закладу стало відомо через 6 місяців після порушення, то він вже не має права застосовувати дисциплінарне стягнення внаслідок закінчення строку давності.
Цивільно-правова (майнова) відповідальність
Цей вид відповідальності не передбачає мір покарання та за своєю формою є матеріальною компенсацією, що виплачується порушником особі, якій була заподіяна шкода у зв'язку з незаконним поширенням відомостей про її приватне життя, що становлять особисту чи сімейну таємницю.
Згідно зі статтею 201 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV (далі ЦКУ) особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової та технічної творчості тощо. Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
Частина 2 статті 200 ЦКУ передбачає такий випадок –суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Моральна шкода, згідно з нормами статі 23 ЦКУ, полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошової компенсації моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня провини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо провина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Під час визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
У разі порушення особистої чи сімейної таємниці постраждалим може бути визнаний як сам неповнолітній учень, так і його батьки та інші члени родини. Відповідно, позовних вимог про відшкодування моральної шкоди може бути кілька, приміром, позов батька від імені неповнолітнього учня щодо відшкодування душевних страждань дитини та позов цього самого батька від свого імені про відшкодування його (батька) душевних страждань, оскільки право на недоторканність приватного життя в нього теж порушено.
Виходячи з положень Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 р. № 1618-ІV, обов'язок сплати грошового відшкодовування може бути покладений судом винятково за заявою (позовом) постраждалого, що подана до суду в порядку приватного звернення. Таке звернення – це право, а не обов'язок постраждалого, і він може у будь-який момент відкликати позовну заяву до оголошення судового рішення, приміром, у зв'язку з пробаченням чи примиренням з порушником, який іменується в такому разі «відповідачем». Сторони (позивач та відповідач) можуть укладати так звану мирову угоду й у самому суді. Угода затверджується ухваленням суду та має силу судового рішення, тобто підлягає обов'язковому виконанню, зокрема примусовому. У разі затвердження мирової угоди судом за позивачем лишається право повторно звернутися до суду з таким самим позовом.
Важливою для працівника особливістю цивільно-правової відповідальності за порушення особистої та сімейної таємниці учнів є те, що до відшкодування моральної шкоди може бути притягнутим до суду лише сам заклад. Юридична особа компенсує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч. 1 ст. 1172 ЦКУ). Проте якщо за обставинами справи можна встановити, що порушення не було пов'язане з виконанням трудових обов'язків, то до судової відповідальності за моральну шкоду може бути притягнутий і працівник.
Після сплати відшкодування постраждалому навчальний заклад має право вимагати від винного працівника компенсування матеріальної шкоди. Матеріальна відповідальність є обмеженою – не більше середньомісячного заробітку винного працівника (ст. 132 КЗпП). Однак у разі, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, закон встановлює повну матеріальну відповідальність працівника, тобто «у розмірі прямої дійсної шкоди», завданої навчальному закладу (п. З ст. 134 КЗпП).
Адміністративна відповідальність
Згідно зі статтею 172 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8073-Х застосування заходів адміністративної відповідальності передбачається за незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, що стала їй відома у зв'язку з виконанням службових повноважень. Проте суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 р. № 3206-Х/І, тобто винятково особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Отже, шкільний психолог до такої адміністративної відповідальності стосунку не має.
Кримінальна відповідальність
Статтею 182 Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III (далі ККУ) встановлюються міри кримінальної відповідальності за порушення недоторканності приватного життя в формі незаконного збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконної зміни такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями ККУ. Незаконне збирання чи поширення відомостей про приватне життя особи визнається злочином лише у тому разі, якщо сторона обвинувачення доведе у діях обвинуваченого наявність прямого умислу, тобто доведе, що обвинувачений, по-перше, усвідомлював, що він діє незаконно та порушує недоторканність приватного життя, гарантовану Конституцією України, по-друге, передбачав можливість завдання шкоди правам та інтересам потерпілого та, по-третє, бажав такого завдання шкоди (ч. 2 ст. 24 ККУ).
Під час призначення покарання суд може обрати одне з таких основних (альтернативних) покарань: штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 грн до 17000 грн), виправні роботи на термін до 2-х років, арешт на термін до 6 місяців або обмеження волі на термін до 3 років. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, караються арештом натермін від 3 до 6 місяців або обмеженням волі на строк від 3 до 5 років, або позбавленням волі на той самий термін.
Істотною шкодою у статті 182 ККУ, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VІ для норм кримінального законодавства у частині кваліфікації правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Нормативні документи
Конституція України.
Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. № 322-VІІІ.
Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. №8073-Х.
Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435 -ІV.
Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. №1618-ІV.
Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VІ.
Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII.
Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХІІ.
Закон України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 р. №2297-VІ.
Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 р. № 3206-VІ.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних» від 2 червня 2011 р. №3454-VI.









2. Матеріали та документація кабінету працівника психологічної служби

Відповідно до Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України 19.10.2001 р. № 691, крім того, що робочий кабінет практичного психолога (соціального педагога) рекомендується укомплектувати меблями, канцелярськими приладдями та оргтехнікою, обовязково звернути увагу на необхідність наявності сейфу для зберігання обліково-статистичної документації та документації для службового використання, електронних носіїв інформації. Доступ до обліково-статистичних документів та документів для службового використання регулюється завідуючим психологічним кабінетом відповідно до положень Етичного кодексу психолога (за винятком офіційних звернень правоохоронних і судових органів).
Матеріали та документація психологічного кабінету розділяється за категоріями [9]:
1. Нормативно-правова.
2. Нарчально-методична.
3. Довідково-інформаційна.
4. Обліково-статистична.
5. Для службового використання.
До нормативно-правових документів належать: закони України, постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, накази, розпорядження, Положення Міністерства освіти і науки України, управлінь (відділів) освіти і науки місцевих державних адміністрацій щодо діяльності психологічної служби системи освіти України.
До навчально-методичних матеріалів належать: підручники, навчально-методичні посібники, збірники методичних рекомендацій, навчальні програми (плани), фахові періодичні видання тощо.
До довідково-інформаційних матеріалів належать: матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, нарад, тематичні проспекти (буклети), доповіді, виступи на педрадах, навчально-тематичні плани роботи з учнями (дітьми), педагогічними працівниками, батьками тощо.
До обліково-статистичних документів належать: облік товарно-матеріальних цінностей психологічного кабінету, плани роботи практичного психолога (соціального педагога) на рік (місяць), форми статистичної звітності встановленого зразка тощо.
До матеріалів для службового використання належать: індивідуальні картки психолого-педагогічного діагностування, журнали індивідуальних консультацій, протоколи корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи, матеріали психолого-педагогічних консиліумів, тексти (ключі) тестових методик, опитувальники, анкети, бланки відповідей тощо.
Крім того, в психологічному кабінеті має бути наступна інформація:
список телефонів (адреси) місцевих спеціалізованих центрів, служб, консультацій медико-психологічного профілю;
телефони (адреси) районного (міського), обласного центрів практичної психології і соціальної роботи (методистів з психологічної служби).
Документацію практичного психолога та соціального педагога рекомендується систематизувати у єдиний список номенклатури справ, що входить до загальної номенклатури справ навчального закладу. Документація зберігається в папках відповідно до номенклатурних номерів. Працівник психологічної служби систематизує робочі матеріали та документацію відповідно до специфіки та особливостей навчального закладу. Наводимо приклади номенклатури справ практичного психолога та соціального педагога.





Номенклатура справ практичного психолога
(приклад систематизації)
Х.1* Нормативно-правові документи, що регламентують діяльність психологічної служби системи освіти України.
Х.2. Вхідна та вихідна документація.
Х.3. Графік роботи.
Х.4. Посадова інструкція.
Х.5. Річний план роботи.
Х.6. Плани роботи на місяць.
Х.7. Журнал щоденного обліку роботи.
Х.8. Статистичні звіти.
Х.9. Документація діагностичної роботи психолога.
Х.9.1 Матеріали діагностичної роботи психолога з учнями (вихованцями, студентами):
- по класах (групах, курсах), наприклад:
Х.9.1.1. 1 клас;
Х.9.1.2. 2 клас;
Х.9.1.3. 3 клас;
Х.9.1.4. 4 клас;
Х.9.1.5. 5 клас;
Х.9.1.6. 6 клас;
Х.9.1.7. 7 клас;
Х.9.1. 8.8 клас;
Х.9.1.9. 9 клас;
Х.9.1.10.10 клас;
Х.9.1.11.11 клас
Х.9.2 Матеріали діагностичної роботи психолога з учнями з батьками.
Х.9.3 Матеріали діагностичної роботи психолога з педколективом.
Х.9.4 Журнал (протоколи) психологічного аналізу уроків (навчально-виховної роботи)
Х.9.5 Банк діагностичного інструментарію (список діагностичного інструментарію, тексти, ключі тестових методик, опитувальники, анкети, бланки відповідей тощо)
Х.10. Журнали індивідуальних та групових консультацій
Х.10.1 Журнал протоколів індивідуальних та групових консультацій.
Х.10.2 Журнал реєстрації індивідуальних та групових консультацій.
Х.11. Документація корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи
Х.11.1 Журнал протоколів проведення корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи
Х.11.2 Банк корекційно-відновлювального та розвивального інструментарію
Х.12. Банк даних на дітей різних соціальних категорій
Х.13. Індивідуальні картки психолого-педагогічного супроводу учнів, що потребують особливої уваги:
Х.13.1 Індивідуальні картки психолого-педагогічного супроводу дітей, які потребують підвищенної психолого-педагогічної уваги;
Х.13.2 Індивідуальні картки психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;
Х.13.3 Індивідуальні картки психолого-педагогічного супроводу дітей за рекомендаціями психолого-медико-педагогічної консультації;
Х.13.4 Індивідуальні картки психолого-педагогічного супроводу дітей-сиріт та ПБП;
Х.13.5 Індивідуальні картки психолого-педагогічного супроводу дітей, які стоять на обліку у відділі кримінальної міліції у справах дітей, Службі у справах дітей, внутрішньошкільному обліку (за необхідності розмежувати по різним папкам)
Х.13.6 Індивідуальні картки психолого-педагогічного супроводу учнів інших категорій (відповідно до потреб навчального закладу, наприклад, обдарованих дітей, дітей трудових мігрантів)
Х.14. Документація просвітницької роботи
Х.15. Матеріали психолого-педагогічних консиліумів, семінарів
Х.16.
Перша цифра номенклатурного номеру (Х) – номенклатурний номер (шифр) документації психолога, присвоєний навчальним закладом відповідно до загальної номенклатури справ. Наприклад, номенклатура справ директора – номер 1, номенклатура справ заступника з навчально-виховної роботи – номер 2, номенклатура справ заступника з виховної роботи – номер 3, номенклатура справ практичного психолога – номер 5, номенклатура справ соціального педагога – номер 6, тоді розділ «6.1 Нормативно-правові документи, що регламентують діяльність психологічної служби системи освіти України» має номенклатурний номер 6.1 (наступні розділи 6.2, 6.3 тощо). Практичний психолог систематизує документацію на власний розсуд. Документацію просвітницької, превентивної роботи для зручності користування можна розмежувати за актуальними проблемами на напрямками роботи, наприклад:
Психологічний супровід здібних, талановитих та обдарованих дітей;
Профілактика шкідливих звичок та СНІДу, або Формування позитивної орієнтації учнів на здоровий спосіб життя;
Психологічний супровід олімпіад, участі в МАН, ЗНО;
Життя – найвища цінність, або Профілактика суїциду;
Насильство та жорстоке поводження як прояв порушення прав дитини;
Профорієнтація.

Номенклатура справ соціального педагога
Х.1 Папка нормативно - правових документів, що регламентують діяльність психологічної служби системи освіти.
Х.2 Посадова інструкція.
Х.3 Вхідна та вихідна кореспонденція.
Х.4 Графік роботи.
Х.5 Річний план роботи.
Х.6 Плани роботи по місяцях.
Х.7 Журнал щоденного обліку роботи.
Х.8. Соціальний паспорт навчального закладу (конкретна назва закладу).
Х.9. Соціальні паспорти класів (заповнюють класні керівники, класоводи, медичні працівники).
Х.10. Індивідуальні картки соціально-педагогічного патронажу учнів, що потребують особливої уваги.
Х.10.1. Індивідуальні картки соціально-педагогічного патронажу дітей, які потребують підвищенної соціально-педагогічної уваги.
Х.10.2. Індивідуальні картки соціально-педагогічного патронажу дітей – сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування;
Х.10.4. Індивідуальні картки соціально-педагогічного патронажу дітей із особливими потребами;
Х.10.5. Індивідуальні картки соціально-педагогічного патронажу дітей та сімей, які стоять на обліку в службі у справах дітей, у відділі кримінальної міліції у справах неповнолітніх, на внутрішньошкільному обліку.
Х.11 Діагностична робота, соціально-педагогічні дослідження та спостереження (по класах).
Х.12 Журнал реєстрації звернень учнів, батьків, учителів (протоколи індивідуальних та групових консультацій).
Х.13 Журнал реєстрації та протоколів проведення соціально-перетворювальної, просвітницької та профілактичної роботи (ділових ігор, соціальних тренінгів тощо).
Х.14 Журнал протоколів психолого-педагогічного аналізу уроків (навчально-виховних занять).
Х.15 Журнал відвідування учнів та батьків вдома або за місцем роботи.
Х.16 Статистичні звіти.
Х.17 Акти обстеження матеріально-побутових умов проживання (1 раз на півріччя, за запитом).
Х.18 Облікові картки сімей дітей, щодо яких здійснюється соціальний супровід.
Х.19 Матеріали по оздоровленню дітей пільгового контингенту.
Х.20 Методичні матеріали та рекомендації соціально-перетворювальної, профілактичної та просвітницької роботи.
Х.21 Банк діагностичних матеріалів (методик, тестів, анкет).
Х.22 Картотека методичної літератури.
Х.23 Відеотека.
До папки методичних матеріалів та рекомендацій соціально-перетворювальної, профілактичної та просвітницької роботи (програми, заняття, соціальні тренінги, виступи тощо) рекомендуємо включити матеріали за наступною тематикою:
Профілактика шкідливих звичок та СНІДу, або формування позитивної орієнтації учнів на здоровий спосіб життя;
Життя – найвища цінність, або профілактика суїциду;
Насильство та жорстоке поводження як прояв порушення прав дитини;
Матеріали соціально-педагогічного супроводу сімей трудових мігрантів;
Матеріали соціально-педагогічного супроводу обдарованих та здібних дітей;
Профдіагностична робота соціального педагога;
Соціально-педагогічний патронаж адаптації учнів 1, 5, 10-х класів.

Документація працівників психологічної служба повинна бути систематизована, всі матеріали діагностичних досліджень мають містити інтерпретацію результатів, всі результати проведеної роботи – занесені до відповідних журналів, протоколів та довідок.

















3. Особливості ведення документації працівниками психологічної служби

Планування діяльності практичних психологів і соціальних педагогів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України 28.12.2006 № 864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України» [8], листа Міністерства освіти і науки України 27.08.2000 № 1/9-352 «Щодо планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України» [4] за річним та щомісячним планом роботи.
Річне планування роботи
План роботи на рік включає наступні розділи. Вступ містить відомості про склад психологічної служби в закладі освіти, перелік нормативно-правових документів, з якими керується психологічна служба закладу. Аналітична частина містить аналіз роботи психологічної служби закладу освіти за попередній навчальний рік, пріоритетні напрями роботи служби в попередньому навчальному році.
В аналітичній частині слід надати інформацію про:
проблемне питання, що підлягало опрацюванню в минулому році;
діяльність згідно з планом (що не було виконано, з яких причин);
дослідження (вказати тематику);
обстеження дітей, співробітників та батьків з висновками згідно з результатами та аналізом;
роботу за програмами (авторськими, районними, міськими, обласними, всеукраїнськими, національними);
участь в атестації педагогічних працівників закладу освіти;
підвищення власної кваліфікації та атестацію;
прогнозування розвитку ситуації на майбутнє, заходи і засоби, необхідні для поліпшення ситуації;
як змінилася ситуація внаслідок виконання певної роботи (просвітницької, профілактичної, корекційної, розвивальної).
Під час проведення аналізу результатів діяльності практичний психолог і соціальний педагог повинен зібрати інформацію про результати стану й розвитку психологічної служби закладу освіти, сформулювати загальні й специфічні для даного навчального закладу цілі діяльності.
В цілеспрямовуючій частині вказати проблемне питання, над яким планується працювати в навчальному році (обов’язково зазначити методичну проблему навчального закладу) та завдання.
Змістову частину плану зручніше заповнювати у вигляді таблиці, приклад якої наводимо у додатках. Заходи мають бути спрямовані на досягнення цілей і реалізацію завдань річного плану роботи.
Річний план роботи практичного психолога (соціального педагога) є окремим розділом річного плану роботи навчального закладу.
При складанні річних планів роботи необхідно враховувати:
участь у реалізації державних (регіональних, місцевих) програм, наказів та рішень колегій Міністерства освіти і науки України;
пріоритетні напрями діяльності навчального закладу та запити педагогічного колективу;
специфіку роботи з учнями (дітьми) на кожному віковому етапі їх розвитку;
спеціалізацію і рівень кваліфікації практичного психолога (соціального педагога) навчального закладу.
При плануванні роботи на наступний навчальний рік варто орієнтуватися на попередній шаблон річного статистичного звіту, що надісланий Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. Практичний психолог та соціальний педагог з досвіду роботи може змінювати вигляд таблиці плану роботи, але з обов’язковим дотриманням всіх його компонентів.
В додатках подано шаблон титульного аркушу річного плану роботи працівника психологічної служби (Додаток 2), шаблон пояснювальної записки до річного плану роботи працівника психологічної служби (Додаток 3), шаблон річного плану роботи практичного психолога (Додаток 4), шаблони річного плану роботи соціального педагога (Додаток 5).
Подану форму річного плану роботи психолога ми пропонуємо для зручності подальшого статистичного обліку діяльності, в якій виділені основні види роботи та категорії учасників навчально-виховного процесу. В основному, категоріями суб'єктної взаємодії для практичного психолога є:
діти (Д) – дошкільники;
учні (У), яка в свою чергу поділяється на учнів початкової школи (І), середньої школи (II), старшої школи (III), для дошкільників ця категорія позначається як діти (Д);
педагоги (П);
батьки (Б).
Для планів роботи практичних психологів та соціальних педагогів професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ р.а. графу «У» (учні, студенти) можна не ділити або розділити по курсах (І, ІІ, ІІІ, ІV курс).
Основні види дільності практичного психолога:
психодіагностика;
консультування;
корекційно-відновлювальна та розвивальна робота з учнями, студентами, вихованцями;
ділові ігри, соціальні тренінги з педагогами та батьками;
психологічна просвіта;
навчальна діяльність (курси, факультативи, гуртки);
зв'язки з громадкістю, відвідування учнів вдома, батьків на роботі, державних установ та недержавних громадських організацій, що діють в кращих інтересах дітей;
організаційно-методична робота.
Дана форма розрахована на місячний обсяг роботи, тобто перед таблицею друкується назва місяцю, наприклад «Вересень», а в графі «Термін проведення» зазначається лише тиждень, наприклад «І тиждень (ІІ тиждень, ІІІ тиждень, ІV тиждень)» чи конкретна дата.
В графі «Зміст роботи та інструментарій» розділу «Психодіагностика» практичний психолог описує назву діагностичної методики та автора (якщо у використаному Вами джерелі не зазначено автора методики, то необхідно зробити посилання на це джерело). В графі «Завдання, що виконується» практичний психолог з метою звітування адміністрації описує очікуваний результат запланованої роботи, наприклад, «Раннє виявлення категорії дітей, які потребують допомоги у розвитку навчальних навичок», «Виявлення дезорганізуючих емоційних станів учнів та ступеню незадоволеності соціальними досягненнями в основних аспектах життєдіяльності».
Приклад заповнення розділу «Психодіагнсотика»:
Вид роботи


Зміст роботи та інструментарій
Завдання, що виконується
Термін
проведення
Охоплено осіб





Учні

П



Б







І
ІІ
ІІІ



Психодіагностика
індивід.
Анкетування учнів «групи ризику», які палять (анкета «Оцінка структури залежності від тютюнокуріння», розроблена НСЦ куріння і здоров’я
м. Далласа)
Дослідження причин, які змушують учнів палити та рівня психологічної залежності від тютюнопаління
І тиждень

4
3




групова
Методика
Дж. Морено «Соціометрія»

Дослідження статусу учня в групі (5-11 кл.)
ІІ тиждень

80
75





Тест «Ставлення до прийому їжі», («Практичний психолог: Школа», №0, 2012)


Скринінг порушень харчової поведінки у підлітків (9 клас)



ІІІ тиждень


25



У підрозділі «Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота» практичний психолог описує назву корекційної, розвивальної програми, тренінгу, ділової гри, арт-терапевтичної роботи та інших видів роботи, автора програми, заняття чи бібліографічне посилання (якщо Ви самостійно розробили заняття, то лише в цьому випадку варто написати лише його назву). В графі «Завдання, що виконується» варто прописати мету заняття, наприклад «Профілактика шкільної дезадаптації учнів», «Створення умов для розкриття і розвитку інтелектуальних та творчих здібностей учнів», «Зниження тривожності учнів», «Розвиток комунікативних та творчих здібностей», «Сприяння успішній соціалізації учнів».
Зверніть увагу, що у розділі «Корекційно-відновлювальна робота» виділена лише категорія учні, а графи педагоги, батьки виключені, та розділ «Ділові ігри, тренінги», в якому передбачається робота лише з батьками і педагогами (мається на увазі, що тренінги з учнями необхідно відносити до розділу корекційно-відновлювальна робота, а з педагогами та батьками – до розділу ділові ігри та тренінги). Відповідно, розділ навчальна діяльність стосується категорії учнів, а розділ зв'язки з громадськістю, відвідування пов'язаний із категоріями в залежності від характеру відвідувань.
До розділу «Ділові ігри, тренінги» необхідно включати наступні форми роботи з батьками та педагогами:
психолого-педагогічний семінари, консиліуми;
тренінги;
ділові ігри;
семінари-практикуми;
інші форми роботи (інноваційні психологічні технології).




Пам’ятка практичному психологу



Розвивальне заняття спрямоване на розвиток актуальної зони дитини. Мета: розвиток когнітивної сфери дитини (вмінь, навичок, пізнавальних процесів), загальних і спеціальних здібностей, емоційно-вольової сфери, етичних норм і правил поведінки.

Вступна частина заняття містить привітання, з якого починається кожне заняття. Привітання виконує важливу функцію встановлення або підтвердження емоційно-позитивного контакту «психолог–дитина», формування в дитини спрямованості на однолітка та інтересу до нього. Вітання має бути адресоване кожному учаснику заняття без винятку, підкреслюючи тим самим його значимість. Важливо, щоб крім індивідуально орієнтованих вітань, на заняттях пролунало вітання всій групі, це допоможе об'єднати дітей, сприятиме формуванню почуття приналежності до групи.
Основна частина займає більшу частину заняття своїм змістом є реалізацією багатофункціональних технік, спрямованих на розвиток пізнавальних процесів, на формування соціальних навичок і на динамічний розвиток групи. Обов'язково спрямувати послідовність вправ з урахуванням чергування діяльностей, зміни психофізичного стану дитини (від рухливого до спокійного, від інтелектуальної гри до релаксаційної техніки; від простого до складного). Як правило, до одного заняття включають від 2 до 4 ігор (вправ).
Заключна частина заняття це своєрідне підбиття підсумків, рефлексія заняття у двох аспектах: емоційному та змістовному (для дітей старшої й середньої ланки школи). Для дошкільників це буде виявлення емоційного стану на кінець заняття. Для підбиття підсумків наприкінці проводиться обговорення заняття, обмін враженнями, думками.

Корекційне заняття спрямоване на роботу над уже сформованою в дитини проблемою. По своїй суті корекційне заняття є більш складною формою розвивального, але воно має свої специфічні завдання та мету. Психологічна корекція – це форма психолого-педагогічної діяльності спрямована на виправлення таких особливостей психічного розвитку, які не відповідають «оптимальній» моделі розвитку, нормі або віковому орієнтиру як ідеальному варіанту розвитку дитини.
Корекційне заняття відрізняється від розвивального за структурою. При вітанні та прощанні краще використовувати промовлянку. Бажано також з'ясувати емоційний стан кожної дитини на початку заняття. Основною частиною стане відпрацювання проблемної ситуації. Ця частина сукупність психотехнічних вправ і прийомів, спрямованих на вирішення завдань психокорекційного комплексу. У заключній частині заняття обов'язково мають бути ігри для зняття емоційного й фізичного напруження. Слід також з'ясувати емоційний стан кожної дитини на кінець заняття.
Ділова гра – це певною мірою імітація професійної діяльності, моделювання в умовній обстановці об'єктів реального процесу (використовуються для навчання навичкам прийняття рішень в конфліктній ситуації; для дослідження особистісного фактора, установок на певний характер діяльності, ефективності прийнятих рішень; для вивчення ділових і моральних якостей учнів в умовах, максимально наближених до реальної діяльності).
Профорієнтаційна гра – гра, головна мета якої профорієнтаційна (наприклад, «Вакансія», «Створення світу», «Вгадай професію», «Ланцюжок професій»).

Тренінг – це ефективне навчання, цікавий процес пізнання себе та інших, спілкування, ефективна форма оволодіння знаннями, інструмент для формування змін і навичок, форма розширення досвіду.
Тренінг призначений для роботи з психічно здоровими особистостями, здатними до самопізнання внутрішніх психічних актів і станів. Вікова категорія учасників: починаючи з 10 років.

Види тренінгів:
Навичковий тренінг спрямований на формування і вироблення певної навички (навичок), наприклад, тренінг переговорів, самопрезентації.

Психотерапевтичний тренінг (більш коректна назва – психотерапевтична група) спрямований на зміну способу, яким людина створює поле реальності, зміна стереотипного способу поведінки: як у цю яму більше не потрапляти, в напрямку підтримки.

Соціально-психологічний тренінг (СПТ) – це область практичної психології, орієнтована на використання активних методів групової психологічної роботи з ціллю розвитку компетентності у спілкуванні. Базовими методами соціально-психологічного тренінгу є групова дискусія і рольова гра в різних модифікаціях і поєднаннях.
Відмінність акцентів в конкретних задачах і методичні модифікації призводять до різноманіття окремих форм соціально-психологічного тренінгу. Серед них найбільш відомі поведінковий тренінг, тренінг сенситивності, рольовий тренінг, відеотренінг тощо. Групи соціально-психологічного тренінгу отримали назву Т-групи. Розглянемо два базисні види соціально-психологічного тренінгу – перцептивний і тренінг ділового спілкування.
Перцептивний тренінг – вид соціально-психологічного тренінгу (термін перцептивний означає відношення до сприйняття), направлений на розвиток здібностей адекватного і повного пізнання себе, інших людей і відношень, що складаються під час спілкування. Нові відомості мотивують людину до перегляду уявлень про себе і про інших людей, що склалися, а в кінцевому результаті – до самовдосконалення. Під час занять учасники групи отримують інформацію про те, як вони виглядають в очах інших людей, як ті чи інші дії, вчинки сприймаються ними. Такий обмін вражень проходить під час групових дискусій, які організовує і направляє ведучий заняття психолог. Широко використовуються психогімнастичні вправи, а також прийоми психодрами.
Тренінг ділового спілкування – вид соціально-психологічного тренінгу, направлений на отримання знань, умінь та навичок, корекцію і формування установок, що необхідні для успішного спілкування в умовах професіональної діяльності. В групах розвиваються уміння вести переговори, виступати перед великою аудиторією, проводити наради, конструктивно поводитись в конфліктних ситуаціях. Головна установка, що забезпечує успіх ділового спілкування, виражається в готовності орієнтуватися на іншу людину, визнавати цінність її особистості, приймати до уваги інтереси партнера. В групах під час занять обов’язково проводяться дискусії, рольові ігри, для яких використовуються ситуації, адекватні змісту основної діяльності учасників.
Форми роботи залежать від типу тренінгових та психотерапевтичних груп (Т-групи, групи тілесної терапії, пси-групи під час психодрами, групи зустрічей, гештальтгрупи – Г-групи, групи тренінгу умінь, біхевіорально орієнтовані групи – Б-групи, гуманістичний підхід – В-групи, трансактний аналіз – ТА-групи, групи арт-терапії тощо).

До розділу «Психологічна просвіта» необхідно включати різні форми просвітницької роботи з учнями (дітьми), батьками, педагогами лекційного, а не інтерактивного характеру. Наприклад, диспути, дискусії, лекторії, відео-лекторії, «круглі столи», форуми, дебати, «усні газети», стенд-газети тощо.
Форма річного плану роботи соціального педагога подана відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України 28.12.2006 № 864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України» [8], проте для зручності подальшої статистичної обробки даних подаємо розроблений шаблон річного плану соціального педагога (Додаток 5).
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 №864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України», соціальний педагог виконує функції [8]:
діагностичну: вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку учнів (вихованців), мікроколективу (класу чи референтної групи), шкільного колективу в цілому, неформальних молодіжних об'єднань; досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім'ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу в мікрорайоні та джерела негативного впливу на дітей і підлітків;
прогностичну: прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості учня чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості;
консультативну: дає рекомендації (поради) учням, батькам, вчителям та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу дитячим, молодіжним об'єднанням, дітям, підліткам, які потребують піклування чи знаходяться у складних життєвих обставинах тощо;
захисну: забезпечує дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представляє їхні інтереси у різноманітних інстанціях (службі у справах неповнолітніх, міліції, суді тощо);
профілактичну: переконує учнів в доцільності дотримання соціально значимих норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя; сприяє попередженню негативних явищ в учнівському середовищі;
соціально-перетворювальну: надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб учнівської молоді; здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально-незахищених категорій дітей; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді;
організаційну: координує діяльність й взаємодію усіх суб'єктів соціального виховання; сприяє соціально корисній діяльності дітей і підлітків; формує демократичну систему взаємостосунків в підлітковому середовищі, а також серед дітей і дорослих.
Щомісячне планування роботи
З метою приведення стану ведення документації працівників психологічної служби до єдиних, рекомендуємо щомісячне планування роботи проводити відповідно до шаблону річного плану та статистичного звіту. В додатках подано шаблон місячного плану роботи практичного психолога (Додаток 4) та шаблон місячного плану роботи соціального педагога (Додаток 5). Графу «Затрачено годин» працівник психологічної служби заповнює відповідно до орієнтованих нормативів часу на основні види роботи працівника психологічної служби (Додаток 4, 5).
Пам’ятка практичному психологу,
соціальному педагогу




Виступи
Виступи на педагогічних радах, нарадах, психолого-педагогічних семінарах, класних годинах тощо передбачають висвітлення результатів діагностичних та моніторингових досліджень, надання інформації превентивного та просвітницького спрямування.

Відеолекторії
Необхідно зазначати тему відеолекторіїв (н-д: відеолекторій «Станція призначення – життя!»). Важливою умовою проведення даного заходу є аналіз переглянутого та підведення підсумків.

Дискусії. Форми дискусій
Панельна дискусія – в ній беруть участь 2-3 предметних об'єднання або складаються групи по 6-8 учасників, які обирають керівників. Важливо, щоб всі учасники панельної дискусії були зацікавлені у вирішенні обговорюваної проблеми.
Форум – обговорення, механізм проведення якого схожий з викладеними вище, але думками обмінюються всі учасники.
Симпозіум – більш формалізоване (у порівнянні з перерахованими вище) обговорення, в ході його учасники виступають з повідомленнями, в яких розкривають свою точку зору на цікаву проблему, після чого відповідають на запитання присутніх.
Дебати – формалізоване обговорення, яке будується на заздалегідь спланованих виступах учасників, що мають прямо протилежну думку з обговорюваної проблеми.
«Круглий стіл» – це обговорення, в якому «на рівних» беруть участь всі учасники.
«Техніка акваріуму» – виділяється з усіх форм дискусій тим, що зміст її тісно визначено протиріччями, розбіжностями, а часом і конфліктами педагогів з певного питання.
Механізм проведення «техніки акваріуму»:
1. Проблема дискусії формулюється відповідно до запиту вчителів;
2. Участники дискусії об’єднуються в дві підгрупи, які розташовуються в аудиторії по колу;
3. Члени кожної групи вибирають представника, який буде в процесі дискусії обстоювати її позицію;
4. Всі учасники заздалегідь знайомляться з обговорюваною темою, тому мають можливість вже до початку дискусії обмінятися думками, виробити спільну точку зору.
5. Представники груп збираються в центрі кола і отримують можливість висловити думку групи, відстоюючи її позиції. Інші учасники «акваріума» не можуть висловити свою думку, а мають змогу лише передавати в ході обговорення записки, де висловлюють свої міркування.
6. Представники груп можуть взяти перерву, щоб проконсультуватися з іншими членами.
7. «Акваріумне обговорення» закінчується після закінчення відведеного часу або після прийняття рішення.
8. Післе закінчення дискусії представниками груп проводиться критичний розбір ходу обговорення, а рішення виробляються вже всіма учасниками «акваріумного диспуту».


Диспут (від лат. disputare міркувати, сперечатися) – рiзновид дискусiї, спеціально організоване обговорення, в ході якого відбувається демонстративне зіткнення думок з будь-якого питання (проблеми). Розгортається диспут завдяки оцінкам, аргументаціям, смисловим зв'язкам із реальним життям, опорі на особистий досвід, яким користуються учасники диспуту. Як розвивальний потенціал диспуту можна назвати вміння учасників доказово, аргументовано викладати свою точку зору, зберігати витримку і спокій, сприймати критику, з повагою ставитися до думки опонента.

Г. Плоткін пропонує правила для учасника диспуту:
1. Кожен має право висловити свою думку. Якщо у тебе є що сказати слухачам, нехай вони дізнаються про це.
2. Говори, що думаєш, думай, що говориш! Висловлювався ясно і чітко. Чи не затверджуй того, в чому не розібрався сам.
3. Постарайся, як можна більш переконливо викласти свою точку зору. Спирайся тільки на достовірні факти.
4. Не повторюй того, що до тебе було сказано.
5. Поважай чужу думку. Постарайся зрозуміти його. Умій вислухати точку зору, з якою не згоден. Будь витриманим. Не перебивай виступаючого. Не давай особистісних оцінок. Правоту доводь доводами, а не криком. Намагайся не нав'язувати своєї думки.
6. Якщо доведено помилковість твоїй позиції, май мужність визнати свою неправоту.
7. Нехай головним підсумком диспуту стане твоє просування по нелегкому шляху осягнення істини.
Починати диспут доцільно з пропозиції прокоментувати будь-який факт, висловлювання, відео (кіно) фрагмент.




4. Підвищення фахової компетентності
спеціалістів служби

Одним з важливих механізмів підвищення фахової компетентності і кваліфікації є атестація спеціалістів психологічної служби. Атестація працівників психологічної служби системи освіти відбувається згідно з Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників (наказ Міністерства освіти і науки від 06.10.2010 № 930, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 року за № 1255/18550). Керівникам психологічних служб обласного, районного, міського центрів (кабінетів) рекомендовано дотримання наведеного нижче алгоритму, щодо організації атестаційної кампанії.
Термін
Процедура

до 20 вересня
у навчальних та інших закладах, органах управління освітою щороку створюються атестаційні комісії I, II і III рівнів;

до 10 жовтня
керівники навчальних та інших закладів, працівники яких атестуються, подають до відповідних атестаційних комісій списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації, із зазначенням результатів попередньої атестації та строків проходження підвищення кваліфікації;

до 10 жовтня
до атестаційних комісій подаються заяви педагогічних працівників про позачергову атестацію, про перенесення строку атестації, подання керівника або педагогічної ради закладу про присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності;

до 20 жовтня
атестаційна комісія затверджує списки педагогічних працівників, які атестуються, графік роботи атестаційної комісії, приймає рішення щодо перенесення строку чергової атестації;

до 20 жовтня
працівники, що атестуються, ознайомлюються з графіком проведення атестації під підпис;

до 1 березня
керівник навчального та іншого закладу подає до атестаційної комісії характеристику діяльності педагогічного працівника у міжатестаційний період;

до 15 березня
атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіка роботи вивчає педагогічну діяльність осіб, які атестуються;

до 1 квітня
атестація педагогічних працівників здійснюється атестаційними комісіями I рівня;

до 10 квітня
атестація педагогічних працівників здійснюється атестаційними комісіями IІ рівня;

до 25 квітня
атестація педагогічних працівників здійснюється атестаційними комісіями IІІ рівня;

протягом 5 днів після засідання
керівник закладу або органу управління освітою після засідання атестаційної комісії видає відповідний наказ про присвоєння кваліфікаційних категорій (встановлення тарифних розрядів), педагогічних звань.


З метою аналізу та об’єктивної оцінки діяльності спеціалістів психологічної служби при обласні атестаційній комісії управління освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації створюється експертна група. Керівникам обласних (районних, міських) кабінетів (центрів) психологічної служби забезпечити супровід та відповідний контроль за процесом атестації відповідних фахівців.
Обираючи тему для розробки та вивчення в процесі атестації працівникам психологічної служби пропонується керуватися основними напрямами науково-дослідної і науково-методичної роботи, окресленими в листі Міністерства освіти і науки України від 30.07.10 року №1/9-516.


Перелік документів для атестації працівників психологічної служби:

Документи
1. Копія свідоцтва про проходження курсів підвищення кваліфікації.
2. Копія диплому про фахову освіту.
3. Грамоти, листи подяки.
4. Сертифікати про проходження навчання.
Матеріали та документація кабінету
працівника психологічної служби
- методиста з психологічної служби
1. Річний план роботи (електронний і паперовий варіант).
2. Посадова інструкція.
3. Графік роботи.
4. Номенклатура справ методиста (копія).
5. Довідки і протоколи вивчення ступеню впливу навчального закладу на соціально-психологічну адаптацію учнів, результативність роботи психологічної служби під час атестації навчальних закладів (декілька на вибір).
6. Протоколи аналізу уроків, навчально-виховних заходів працівників психологічної служби (декілька на вибір).
7. Матеріали просвітницької роботи (декілька на вибір).
8. Матеріали методичних об’єднань, психолого-педагогічних консиліумів, семінарів, тренінгів, засідань творчих груп (декілька на вибір).
9. Накази стосовно діяльності психологічної служби (за атестаційний період, копії).
10. Інша документація на вибір (робоча книга методиста, циклограма роботи

- практичного психолога
1. Річний план роботи (електронний і паперовий варіант).
2. Посадова інструкція.
3. Графік роботи.
4. Документація діагностичної роботи психолога.
а) Протоколів діагностичної роботи психолога з учнями (вихованцями, студентами), батьками та педколективом (декілька на вибір).
б) Журнал (протоколи) психологічного аналізу уроків (навчально-виховної роботи).
в) Банк діагностичного інструментарію.
5. Журнал щоденного обліку роботи.
6. Журнал реєстрації індивідуальних і групових консультацій (протоколи індивідуальних та групових консультацій)
7. Документація корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи:
а) Журнал протоколів проведення корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи
б) Банк корекційно-відновлювального та розвивального інструментарію
в) Індивідуальні картки психолого-педагогічного супроводу учнів, що потребують особливої уваги: «групи ризику», дітей з особливими освітніми потребами, дітей-сиріт та ПБП, дітей, які стоять на обліку у відділі кримінальної міліції у справах дітей, Службі у справах дітей, внутрішньошкільному обліку та ін. категорій відповідно до потреб закладу.
8. Матеріали просвітницької роботи (декілька на вибір).
9. Матеріали психолого-педагогічних консиліумів, семінарів (декілька на вибір).

- соціальні педагога
1. Річний план роботи (електронний і паперовий варіант).
2. Посадова інструкція.
3. Графік роботи.
4. Плани роботи по місяцях.
5. Журнал щоденного обліку роботи.
6. Соціальні паспорти класу (декілька на вибір).
7. Індивідуальні картки соціально-педагогічного патронажу учнів, що потребують особливої уваги (дітей «групи ризику», дітей – сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, дітей із особливими потребами, сімей, які стоять на обліку в службі у справах дітей, у відділі кримінальної міліції у справах неповнолітніх, на внутрішньошкільному обліку).
8. Діагностична робота, соціально-педагогічні дослідження та спостереження (протоколи, аналітичні довідки, декілька на вибір).
9. Журнал реєстрації звернень учнів, батьків, учителів (протоколи індивідуальних та групових консультацій).
10. Журнал реєстрації та протоколів проведення соціально-перетворювальної, просвітницької та профілактичної роботи (ділових ігор, соціальних тренінгів тощо).
11. Журнал відвідування учнів та батьків вдома або за місцем роботи.
12. Акти обстеження матеріально-побутових умов проживання (декілька на вибір).
13. Банк діагностичного, превентивного і просвітницького інструментарію.























Список використаних джерел


Алієв Т. Відповідальність шкільного психолога за розголошення конфіденційної інформації // Психологічна служба школи. – № 2. – червень, 2012. – С. 13-19.

Зайцева Т. В. Теория психологического тренинга: Психологический тренинг как инструментальное действие. - СПб.: Речь, М.: Смысл, 2002. – 80 с.

Куприянов Б. В. Вариативность социального воспитания школьников: Монография.Изд. второе, доп., испр. и перераб. – Кострома: ГОУ ВПО Костромской государственный университет им. Н.А. Некрасова, 2009. – 260 с.

Лист Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000 № 1/9-352 «Щодо планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України».

Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.07.12 № 1/9–488 «Щодо організації та проведення «години психолога» у загальноосвітніх навчальних закладах».

Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.09.12 № 1/9-683 «Щодо розподілу робочого часу практичних психологів та соціальних педагогів».
Лунченко Н. Право практичних психологів бути класними керівниками // Практичний психолог: школа. – № 0, 2012. – С. 62-63.



Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 № 864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України».

Наказ Міністерством освіти і науки України від 19.10.2001 р. № 691 «Про затвердження Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів».

Немов Р. С. Психология: учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. – 4-е изд. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. Кн. 2: Психология образования. – 608 с.





















Додатки
Додаток 1
Шаблон графіку роботи працівника психологічної служби

ЗАТВЕРДЖЕНО
Директор
_______________________
(назва навчального закладу)
________________________________ ________
(прізвище, ім'я, по батькові) (підпис)

Графік роботи
практичного психолога __________________________
(соціального педагога)
(назва навчального закладу)
______________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
Дні тижня
Інтервали робочого часу


з _____ год.
по _____ год.

Понеділок



Вівторок



Середа



Четвер



П’ятниця















Додаток 2
Шаблон титульного аркушу річного плану роботи працівника психологічної служби
ЗАТВЕРДЖЕНО
Директор
(назва навчального закладу)

________________ ПІП директора
«____» _________ 2012 р.
ПОГОДЖЕНО
Лабораторія практичної психології та соціальної роботи Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
___________ ПІП відповідальної особи
«____» _________ 2012 р.



РІЧНИЙ ПЛАН РОБОТИ
практичного психолога
(соціального педагога,
методиста з психологічної служби)
_______________________
(назва навчального закладу)
_________________________
(прізвище, ім’я, по-батькові)
на 200_- 200_ навчальний рік





Місто (район), 2012






Додаток 3.
Шаблон пояснювальної записки до річного плану роботи працівника психологічної служби

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Аналіз роботи за минулий навчальний рік*
У _________ н. р. (минулий навчальний рік) психологічною службою (практичним психологом, соціальним педагогом) опрацьовано проблемне питання «».
Обов’язково описати заплановані заходи, що не були проведені (причини) та завдання, що потребують вирішення.
Виходячи з проблемного питання навчального закладу «»,
проблемне питання психологічної служби (практичного психолога, соціального педагога) на _______ н. р. (поточний навчальний рік):
« . »
Завдання:
1.
2.
Робота з виконання поставлених завдань базується на нормативно-правовій основі: Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», Положення про психологічну службу системи освіти України, Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 N864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України» (для соціальних педагогів), Етичний кодекс практичного психолога (соціального педагога).
*курсивом прописані додаткові відомості, які не потрібно прописувати в пояснювальній записці





Додаток 4.
Документація практичних психологів закладів системи освіти України
1. Тимчасові нормативи часу на основні види роботи практичного психолога
№ з/п
Найменування видів робіт
Одиниця виміру обсягу роботи
Норма-тиви часу (год)

Організаційно-методична робота

1.
Складання плану роботи:
на місяць
на рік
План
2,5
6,0

2.
Складання звіту про виконану роботу:
за місяць (чверть)
за півріччя (рік)
Звіт
4,0
8,0

3.
Підготовка до проведення тренінгів, ділових ігор тощо з учнями (дітьми), батьками, педпрацівниками
Один захід
7,0

4.
Підготовка до педагогічних консиліумів
Один захід
5,0

5.
Підготовка до виступів на батьківських зборах, педагогічних нарадах, семінарах для педагогів
Один захід
3,0

6.
Підготовка до проведення виховних годин з учнями (дітьми), навчальних занять (курси за вибором, факультативи, гуртки)
Один захід
3,0

7.
Робота в бібліотеці, самопідготовка
Місяць
8,0

8.
Консультації в навчально-методичних та наукових центрах (закладах)
Один захід
5,0

9.
Участь в навчально-методичних семінарах (нарадах) психологів (соціальних педагогів)
Місяць
8,0

Психодіагностична робота

10.
Індивідуальна психодіагностика (обстеження, обробка результатів, оформлення висновків і рекомендацій)
Один учень (дитина) педпра-цівники батьки
6,0

11.
Групова психодіагностика, соціально-психологічні дослідження (обстеження, обробка результатів, оформлення висновків і рекомендацій)
Один клас (группа дітей) група педпра-цівників
батьків
16,5

Консультаційна робота

12.
Індивідуальне консультування:
а) учнів (дітей) у т.ч.:
дошкільного віку
початкових класів
середніх класів
старших класів
б) педпрацівників
в) батьків
Одна бесіда


1,0
1,0
1,5
2,0
1,5
2,0

13.
Профконсультації з учнями (включаючи бесіди з батьками, педагогами) без проведення пcиходіагностичної роботи, у т.ч.:
середніх класів
старших класів
Один учень


3,0
5,0

Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота

14.
Корекційно- відновлювальна та розвивальна робота з учнями (дітьми) у т.ч.:
а) індивідуальна
б)групова
Один учень (дитина)
Один клас (група)

30,0
40,0

15.
Проведення ділових ігор, тренінгів для педпрацівників, батьків
Одна група
40,0

Психологічна просвіта

16.
Виступи перед учнями (дітьми), педпрацівниками, батьками, в установах та організаціях тощо
Один виступ
Фак-тично викор. час

Навчальна діяльність

17.
Викладання навчального матеріалу за програмами курсів за вибором, факультативів, гуртків
Одне заняття
1,0

Зв'язки з громадськістю

18.
Відвідування учнів (дітей) вдома, бесіди з батьками
Один захід
2,0

19.
Відвідування батьків за місцем роботи
Один захід
3,0



2. Шаблон річного плану роботи практичного психолога
Вересень
Вид роботи


Зміст роботи та інструмен-тарій
Завдання, що виконується
Термін
проведення
Охоплено осіб





Д
Учні

П



Б








І
ІІ
ІІІ



Психодіагностика

індивід.











групова










Консультування

індивід.











групове










Корекційно-
відновувальна та розвивальна робота
індивід.







---
---


групова







---
---

Ділові ігри, тренінги



---
---
--


--



Психо-
логічна просвіта










Навчальна діяльність



курси







---
---


факультативи







---
---


гуртки







---
---

Звя’зки з гром., відвідвідування


учнів (дітей) вдома







---
---


батьків за місцем роботи



---
---
---
--
---



органи виконавчої влади та громадського самоврядування







недержавні громадські організації





Організаційно-методична робота






3. Шаблон плану роботи практичного психолога на місяць
ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ НА МІСЯЦЬ -
Вид
роботи
ДАТА
Зміст роботи
Охоплено
осіб
Затрачено годин




Учні
П
Б
Учні
П
Б




І
ІІ
ІІІ


І
ІІ
ІІІ



Психодіагностика
Індиві-дуальна














Групова













Консультування
Індиві-дуальна















Групова













Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота
Індиві-дуальна














Групова













Ділові ігри, соціальні тренінги














Психологічна просвіта














Навчальна діяльність
Курси














Факуль-тативи














Гуртки













Зв'язки з громадкістю, відвідування
Вдома














На роботі














В держ. устано-вах














НГО*














Організаційно-методична
робота




*НГО – недержавні громадські організації

4. Журнал щоденного обліку роботи роботи практичного психолога

Шаблон титульного аркуша

ЖУРНАЛ
ЩОДЕННОГО ОБЛІКУ РОБОТИ
ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
________________________________________________________________________
ПІБ ПП
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
навчальний заклад

20___ /20___ навчальний рік


Шаблон другої сторінки
Відмітки про перевірку стану ведення журналу
(директором школи, працівником лабораторії практичної
психології і соціальної роботи, методистом з психологічної служби )
№ з/п
Дата
ПІБ, посада
Висновки та рекомендації
Підпис


















Щоденний облік роботи __ тиждень з «___» по «___»
Вид
роботи
Дата
Зміст роботи









Психодіагностика
Індиві-дуальна




Групова



Консультування
Індиві-дуальне







Групове



Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота
Індиві-дуальна




Групова





Ділові ігри, соціальні тренінги






Психологічна просвіта





Навчаль-на діяльність
Курси




Факуль-тативи




Гуртки



Зв'язки з громадкістю, відвідування
Вдома




На роботі




Держ. уст-ви




НГО



Всього осіб та годин:


Організаційно-методична
робота



Щоденний статистичний облік роботи
Охоплено осіб
Затрачено годин

Учні
П
Б
Учні
П
Б

І
ІІ
ІІІ


І
ІІ
ІІІ



















































































































































































Кількість затрачених годин на організаційно-методичну роботу:

Всього відпрацьовано годин на тиждень:

5. Індивідуальна картка психологічного супроводу учня (студента, дитини)
Варіант №1
Індивідуальна картка психологічного супроводу учня

Прізвище
Батьки

Ім’я


По батькові


Дата народження


Стать



Психологічні властивості
Дата запису
Висновки

1. Самооцінка
Адекватність
Критичність



2. Тривожність



3. Депресивніть



4. Агресивність



5. Рівень домагань
Висота
Стійкість



6. Референтні особи
Серед учнів
Серед вчителів
Серед родичів
Поза школою



7. Темперамент
Тип
Нейротизм
Направленість



8. Характер
акцентуація




9. Увага
Стійкість
Переключання
Обсяг
Розподіл



10. Мислення
Тип
ІО
Креативність



11. Пам’ять
Тип
Рівень



12. Здібності






Дата проведення
Назва методики
Короткий результат. Висновки та рекомендації







Варіант №2

Індивідуальна картка
психологічного супроводу дитини
категорії (групи) ____________________________________________

ПІБ учня/учениці__________________________________________________
Дата народження:________________________________________________
Місце проживання:_______________________________________________
Батьки:_________________________________________________________
Примітки:_______________________________________________________________________________________________________________________ Основні дослідження та результати
Тип темпераменту:________________________________________________
Тип акцентуації характеру: _____________________________________ Самооцінка: _____________________________________________________
________________________________________________________________

№ п/п
Дата
Вид роботи
Мета
Результат. Висновки. Рекомендації







































6. Журнал проведення корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи практичного психолога
Варіант 1
Перша сторінка

п/п
Прізвище, ім'я
учня (дитини)
Дата проведення.
Облік відвідування































1





























2





























3





























4





























5





























6





























7





























8





























9





























10





























11





























12





























13





























14





























17




























































Друга сторінка
Клас
І
ІІ
ІІІ
ІV
V

VІІ
VІІІ
ІХ
Х
ХІ


Навчальний рік

2012/2013













п/п
Дата прове-дення
Прізвище, ім’я
учня (учнів, дитини)
або назва класу
Форма
роботи
Тематика
роботи
Форма, вид та методи роботи





інд.
гр.














Варіант 2
Журнал проведення корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи практичного психолога
__________________________
(назва навчального закладу)
№ з/п
Прізвище, ім’я учня дитини
Форма
Тематика роботи
Методи роботи
Дата проведення. Облік відвідування



індив.
групова




















































































































































* Примітка: невід'ємною частиною журналу є затверджені програми корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи з певними категоріями учнів (дітей).










7. Шаблони журналів реєстрації індивідуальних та групових консультацій практичного психолога

Конфіденційна інформація про учнів (вихованців, студентів), педагогічних працівників, батьків надається лише з дозволу директора навчального закладу, керівника (методиста) районного (міського, обласного) центру (лабораторії) практичної психології і соціальної роботи. Тому з метою попередження непорозумінь з працівниками державних установ рекомендуємо фахівціям психологічної служби вести два журнали реєстрації індивідуальних та групових консультацій практичного психолога: Журнал протоколів індивідуальних та групових консультацій практичного психолога та Журнал реєстрації індивідуальних та групових консультацій практичного психолога.
Журнал
протоколів індивідуальних та групових консультацій практичного психолога
№ з/п
Дата проведення
Хто звернувся
Проблема звернення
Короткий запис змісту
консультації
Відмітка про виконання
















Журнал реєстрації індивідуальних та групових консультацій практичного психолога
№ з/п
Дата
Хто звернувся
Проблема звернення
(узагальнено)
Відмітка про виконання




















8. Приклади ведення Журналу протоколів індивідуальних та групових консультацій
Запиту №1.
Зміст запиту від учениці 10 класу: що робити, якщо ти відчуваєш, що роздратований і готовий до неправомірної дії
Зміст проведеної консультації практичного психолога
Пропоную тобі, Олено, зробити глибокий вдох і видох, розслабити мязи шиї і плеч. Згадайте свій психофізичний стан стійкості і врівноваженості. Виконання релаксаційну вправу «Комфорт перебування».
Рекомендовано продовжити самостійне виконання вивченої вправи.
Журнал реєстрації індивідуальних та групових консультацій
(приклад заповнення)
№ з/п
Дата
Хто звернувся
Проблема звернення
Короткий запис змісту
консультації

1.
15.09.2012
Іванова Олена, учениця 10 класу
Нарікання на постійне роздратування на дії і слова оточуючих
Відповідно до запиту Іванової Олени, з дівчиною проведені релаксаційні вправи з метою зняття м’язових затисків («Комфорт перебування»).
Рекомендації:
- самостійно продовжити виконання вивченої релаксаційної вправи протягом 10 днів і прийти на повторне консультування;
- прочитати отримані психологічну інформацію «Релаксація як метод подолання роздратування»


Запит №2.
Зміст запиту від вчителя історії: учень Петров П. постійно перебиває мене, недослуховує мене до кінця, вступає в суперечку без наявності об’єктивної аргументації
Зміст проведеної консультації практичного психолога
Олена Олександрівно, попросіть учня ще раз сформулювати претензію (прохання, зауваження). Повторіть слова учня, запитайте чи правильно Ви його зрозуміли. Якщо відповідь стверджувальна, спробуйте знову, лаконічно і впевненео повторити свої аргументи. Але, якщо реакція знову негативна – продовжуйте пошуки уточнень змісту претензії учня, використовуйте ці уточнення у проясненні ситуації. Дайте відчути учневі, що Ви намагаєтесь зрозуміти його і готові підтримати.
Журнал реєстрації індивідуальних та групових консультацій
(приклад заповнення)
№ п/п
Дата
Хто звернувся
Проблема звернення
Короткий запис змісту
консультації

1.
22.10.2012
Мєшкова І. С., вчитель історії
Вербальна агресія учня по відношенню до вчителя
Навчання вчителя основам мікротехніки уточнення, прояснення ситуації, перефразування для подолання вербальної агресії учня.
Рекомендації:
- використання у роботі з учнем відпрацьованих мікротехнік;
- ознайомитися із змістом книги І. Атватера «Я Вас слухаю»


Запит №3.
Зміст запиту від класного керівника: мати учениці 5 класу Сидорової Ганни у спілкуванні зі мною веде себе зарозуміло, гордовито, «мовби з висока», демонструє свою незалежність, намагається домінувати в питаннях навчання і виховання своєї дитини та керувати моєю педагогічною діяльністю.
Зміст проведеної консультації практичного психолога
Вікторія Василівна, дайте зрозуміти матері Сидорової Ганни, що Ви зацікавленні в мирному розв’язанні всіх складних питань. Нагадайте, що Ви є офіційний працівник системи освіти, що Ваші зауваження – це не особисті капризи, а Ви керуєтесь нормативними документами. Дайте назви декількох документів. Не даючи їй слова, запропонуйте їй свою допомогу, підтримку та захист.
Журнал реєстрації індивідуальних та групових консультацій
(приклад заповнення)
№ п/п
Дата
Хто звернувся
Проблема звернення
Короткий запис змісту
консультації

1.
22.10.2012
Дендера В.В., класний керівник 5 класу
Провокативна поведінка матері учениці Сидорової Ганни, зверхнє ставлення до вчителів школи
Після вивчення запиту вчителя, застосували психологічну мікротехнологію «Тлумачення і інтерпретація»
Рекомендації:
- демонструвати матері Сидорової Г. зацікавленість у вирішенні складних питань навчання і виховання, спиратися на необхідність керуватися нормативними документами;
- використовувати в роботі психологічну міктотехнологію «Тлумачення і інтерпретація».


Запит №4.
Зміст запиту від вчителя математики: учень 5 класу на уроках говорить дуже тихо або невиразно, ніби ковтаючи закінчення слів та фраз, це викликає у вчительки дискомфорт, вона не розуміє зміст сказаного учнем, роздратовується і пропонує дитині сісти на місце.
Зміст проведеної консультації практичного психолога
Якщо причиною не є артикуляційний дефект мовлення учня, то вірогідно, що учень не визначився зі своєю позицією чи не мож підібрати аргументи. Можливо просто погано знає навчальний матеріал. Поставте уточнюючі, прояснюючі запитання максимально доброзичливим тоном, перепитайте слова, що Ви недочули. Важливо, щоб у Ваших запитаннях, зауваженнях учень відчув зацікавленість і підтримку. Таким чином можна уникнути проблеми дезадаптації дитини при переході з молодшої до середньої ланки школи.
Журнал реєстрації індивідуальних та групових консультацій
(приклад заповнення)
№ п/п
Дата
Хто звернувся
Проблема звернення
Короткий запис змісту
консультації

1.
22.10.2012
Чуб О. О. , учитель математики
Спечифічна реакція вчителя (роздратування) на характер мовлення учня 5 кл. (Іванова С.)
Рекомендовано вчителю спочатку прояснити чи є в учня артикуляційний дефект мовлення. Потім визначити причини тихого, невиразного мовлення учня :
можливо учень не може підібрати аргументи або немає відповідної інформації, не вивчив урок тощо;
чи визначився учень зі своєю позицією щодо певної події чи явища.
Важливо задати уточнюючі питання максимально доброзичливим тоном, перепитати незрозуміле, недочуте. Інтонаційно показати свою зацікавленість в відповідях учня.
Рекомендації:
- вчителю змінити спосіб інтерпретації того, що відбувається, відкоригувати свій емоційний стан.

Запит №5.
Зміст запиту від учня 9 класу: учень вважає, що вчитель фізики завищує вимоги до його навчальної діяльності, тисне на нього, коли тільки вчитель заходить в клас учень відчуває паралізуючий страх, він стає не тільки не здатним дати відповідь на запитання вчителя, але навіть зрозуміти його.
Зміст проведеної консультації практичного психолога
Використовуємо психологічні мікротехніки «відтворення емоційних слідів у памяті», «відтворення почуттів клієнта».
Психолог просить учня описати свій психофізичний стан, зясувати звідки учень знає, що саме це його переживання є страхом. В момент відтворення свого психофізичного стану учень сказав, що в його очах побіліло, голос став напористим і злим, поза тіла напружена, «горіли» вуха. Цей стан учень назвав стахом. Відтворений стан учня дав можливість зробити висновки, що пережите ним є страхом, а гнівом, навіть люттю. Але силою волі гнів блокувався, паралізував учня і перетворився на паралізуючий страх. В данному випадку підлягає корекції стан гніву.
Журнал реєстрації індивідуальних та групових консультацій
(приклад заповнення)
№ п/п
Дата
Хто звернувся
Проблема звернення
Короткий запис змісту
консультації

1.
09.11.2012
Усков К., учень 9 класу
Паралізую-чий страх на уроках фізики
Використовуємо психологічні мікротехніки «відтворення емоційних слідів у памяті», «відтворення почуттів клієнта». Під час опрацювання мікротехнік було вивлено помилкове оцінювання учнем свого стану (переживання гніву учнем оцінювалось як переживання страху).
Рекомендації:
- застосовувати техніку «емоційного відтворення», опрацьовану під час консультації;
- застосовувати прийоми самодопомоги: написання автобіографії, метод автонаративу.


Запит №6.
Зміст запиту від двох учнів 4 класу: з криком і взаємозвинуваченнями прибігли два учня, намагаючись з’ясувати питання на перший погляд незрозуміло що: чи причину бійку, чи хто з них винний, чи кого з них необхідно покарати.
Зміст проведеної консультації практичного психолога:
Для подолання напруженого емоційного стану застовуємо стратегію «відволікання» (переключення уваги) та створення ситуації фрустрації. Практичний психолог спокійним тоном пропонує учням сісти, запитує їх прізвища та імена. Записує прізвища учнів по черзі в журналі, перепитує кожного чи вірно все записано, дає прочитати. Потім робить коротку паузу, запитує їх хто перший почав бійку, записує в журналі, показує запис обом учням по черзі, отримує підтвердження чи заперечення. Наступний крок: постановка запитання тому учню, якого вдарили («Як називається те почуття, яке ти пережив?»). Якщо учень не може назвати свої емоції, психолог просить зробити це за нього другого учасника бійки. Запитання до учня, що вдарив: «Чи можеш ти назвати причину, чому ти вдарив його?», «Яка емоція підштовхнула тебе до цього вчинку?». У випадку, якщо учень не можен назвати емоцію, психолог звертається до першого учня.
Психолог пропонує дітям написати оголошення в газету про пошук друга, в якому будуть названі риси характеру справжного товариша. Після виконання завдання звірити записи учнів, встановити спільні риси. Наголосити на спільних уявленнях двох учнів відносно справжньої дружби. Запитання до учнів «Як з урахуванням названих рис можна було вчинити інакше?».



Журнал реєстрації індивідуальних та групових консультацій
№ п/п
Дата
Хто звернувся
Проблема звернення
Короткий запис змісту
консультації

1.
07.14.2013
Копач С., Кущ Т., учні 4 класу
Бійка між учнями на перерві
Консультація була корекційного характеру. Для подолання напруженого емоційного стану застовуємо стратегію «відволікання» (переключення уваги) – метод фрустрації. Застосована психологічна мікротехнологія «зміна способу інтерпретації події». Учні виконали завдання – написання оголошення в газету «Шукаю друга».
Рекомендації:
- в подальшому у власних вчинках керуватися вимогами, що були написані в оголошенні (завдання «Шукаю друга»).






















Додаток 5.
Документація соціальних педагогів навчальних закладів системи освіти України

1. Шаблони річного плану роботи соціального педагога

Варіант 1
Вересень
№ з\п
Функції по роботі з учнями (дітьми), педпрацівниками, батьками, органами держадміністрацій та місцевого самоврядування
Термін проведення
Де і з ким проводиться


1. Діагностичні










2. Прогностичні










3. Консультативні










4. Захисні










5. Профілактичні










6. Соціально-перетворювальні










7. Організаційні



Варіант 2
Вересень
Вид роботи
Функції
Зміст роботи

Термін проведення
Охоплено осіб





Учні
П
Б





І
ІІ
ІІІ



Діагностика та соціально-педагогічні дослідження
Індивіду-альна
Д*, П









Групова
Д, П








Консультування (проведення консультативних бесід)
Індиві-дуальне
К









Групове
К








Соціально-реабілітаційна та розвивальна робота
Індиві-дуальна
СП





-
-


Групова
СП





-
-

Ділові ігри, тренінги
СП, ПФ


-
-
-



Просвіта
ПФ, З








Навчальна діяльність
Курси
СП, ПФ









Факуль-тативи
СП, ПФ









Гуртки
СП, ПФ








Зв'язки з громадськістю, відвідування
Учнів (дітей), сімей вдома
З









Батьків за місцем роботи
З









ОВВ та ГС
З









Участь в судових засіданнях (щодо розгляду справ стосовно неповнолітніх)
З








Організаційно-методична робота
Обстеження житлово-побутових умов учнів
З









Складання акту обстеження житлово-побутових умов
О









Оформлення документації на оздоровлення дітей
З









Оформлення інших документів
П,З,О










Інші види робіт

П, З, О

Планування роботи на рік.
Складання плану роботи на місяць.
Оновлення документації (банку дітей різних соціальних груп).
Огляд науково-періодичної літератури.
Обробка результатів психодіагностики. Заповнення обліково-звітної документації.


Функції соціального педагога по роботі з учнями (дітьми), педпрацівниками, батьками, органами держадміністрацій та місцевого самоврядування:
Д – Діагностичні
П – Прогностичні
К – Консультативні
З – Захисні
Пф – Профілактичні
СП – Соціально-перетворювальні
О – Організаційні
* Курсивом прописано варіанти заповнення відповідної графи таблиці для ознайомлення.












2. Шаблон плану роботи соціального педагога на місяць
Варіант 1

ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ НА МІСЯЦЬ -
№ з\п
Функції по роботі з учнями (дітьми), педпрацівниками, батьками, органами держадміністрацій та місцевого самоврядування
Термін проведення
Де і з ким проводиться

Норми часу


1. Діагностичні












2. Прогностичні












3. Консультативні












4. Захисні












5. Профілактичні












6. Соціально-перетворювальні












7. Організаційні













Варіант 2
ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ НА МІСЯЦЬ -
Вид роботи
Функції
Дата
Короткий зміст роботи

Охоплено
осіб
Затрачено годин





Учні
П
Б
Учні
П
Б





І
ІІ
ІІІ


І
ІІ
ІІІ



Діагностика та соціально-педагогічні дослідження
Індивіду-альна















Групова














Консультування
Індиві-дуальне















Групове














Соціально-перетворювальна та розвивальна робота
Індиві-дуальна















Групова














Ділові ігри, інтерактивні заняття, тренінги














Просвіта














Навчальна діяльність
Курси
















Факуль-тативи















Гуртки














Зв'язки з громадськістю, відвідування
Учнів (дітей), сімей вдома















Батьків за місцем роботи















ОВВ та ГС















Участь в судових засіданнях
(щодо розгляду справ стосовно неповно-літніх)














Організаційно-методична робота
Обстеження житлово-побутових умов учнів















Складання акту обстеження житлово-побутових умов















Оформлення документації на оздоровлення дітей















Оформлення інших документів














Інші види робіт























3. Журнал щоденного обліку роботи соціального педагога
Варіант 1


ЖУРНАЛ
щоденного обліку роботи соціального педагога
--------------------------------------------------------
(назва навчального закладу)


Щоденний облік роботи __ тиждень з «___» по «___» ________

Дата
К-сть год.
Вид роботи
Короткий зміст роботи
З ким проводилась
К-сть осіб




































Всього відпрацьованих годин на тиждень:


Варіант 2
Щоденний облік роботи __ тиждень з «___» по «___» ________

Вид роботи
Функції
Дата
Короткий зміст роботи

Охоплено
осіб
Затрачено годин





Учні
П
Б
Учні
П
Б





І
ІІ
ІІІ


І
ІІ
ІІІ



Діагностика та соціально-педагогічні дослідження
Індивіду-альна















Групова














Консультування
Індиві-дуальне















Групове














Соціально-перетворювальна та розвивальна робота
Індиві-дуальна















Групова














Ділові ігри, інтерактивні заняття, тренінги














Просвіта














Навчальна діяльність
Курси
















Факуль-тативи















Гуртки














Зв'язки з громадськістю, відвідування
Учнів (дітей), сімей вдома















Батьків за місцем роботи















ОВВ та ГС















Участь в судових засіданнях
(щодо розгляду справ стосовно неповно-літніх)














Організаційно-методична робота
Обстеження житлово-побутових умов учнів















Складання акту обстеження житлово-побутових умов















Оформлення документації на оздоровлення дітей















Оформлення інших документів














Інші види робіт













Всього на тиждень осіб та годин:










4. Орієнтовні нормативи часу на основні види роботи соціального педагога
№ з/п
Найменування видів роботи
Одиниця виміру обсягу роботи
Норма-тиви часу (год)

І.
Організаційно-методична робота

1.
Складання плану роботи:

-
на місяць
План
2,5

-
на рік
План
6,0

2.
Складання звіту про виконану роботу (статистичний звіт):

-
за місяць (чверть)
Звіт
4,0

-
за півріччя (рік)
Звіт
8,0

3.
Підготовка до проведення тренінгів, інтерактивних занять, ділових ігор тощо з учнями (дітьми), батьками, педпрацівниками
Один захід
7,0

4.
Підготовка до педагогічних консиліумів
Один захід
5,0

5.
Підготовка до виступів на батьківських зборах, педагогічних нарадах, семінарах для педагогів
Один захід
3,0

6.
Підготовка до проведення виховних годин з учнями (дітьми), навчальних занять (курси за вибором, факультативи, гуртки)
Один захід
3,0

7.
Робота в бібліотеці, самопідготовка
Місяць
8,0

8.
Консультації в навчально-методичних та наукових центрах (закладах)
Один захід
5,0

9.
Участь в навчально-методичних семінарах (нарадах) соціальних педагогів
Місяць
8,0

10.
Складання та корекція банку даних (списків учнів/студентів, сімей різних соціальних категорій тощо)
Один список
Фактично

11.
Робота з документами: опрацювання нормативно-правових актів, написання листів, позовів та ін.
Один документ
Фактично

12.
Проведення/участь у благодійних акціях
Один захід
Фактично

ІІ.
Соціально-педагогічні дослідження (обстеження)

1.
Індивідуальна діагностика (обстеження, обробка результатів, оформлення висновків і рекомендацій)
Один учень (дитина), педпрацівник, батько
3,0

2.
Групова діагностика (обстеження, обробка результатів, оформлення висновків і рекомендацій):


спостереження;
Один клас (група дітей), група педпрацівників, батьків
6,0


анкетування;




соціометричне дослідження;




референтометрія;




експертне опитування



ІІІ.
Консультативна робота

1.
Індивідуальне консультування (консультативна бесіда):

а)
учнів (дітей) у т.ч.:



-
початкових класів;
Одна бесіда
1,0

-
середніх класів;
Одна бесіда
1,5

-
старших класів;
Одна бесіда
1,5

б)
учнів ПТНЗ;
Одна бесіда
1,5

в)
студентів ВНЗ;



г)
педпрацівників;
Одна бесіда
1,5

д)
батьків/опікунів
Одна бесіда
2,0

Групове консультування:


а) учнів (дітей) у т.ч.:




початкових класів;
Одна група
1,0


середніх класів;
Одна група
1,0


старших класів;
Одна група
1,0


б) учнів ПТНЗ;
в) студентів ВНЗ;
Одна група
1,5


г) педпрацівників;
Одна група
1,5


д) батьків/опікунів
Одна група
2,0

ІV.
Профілактична та розвивальна робота

Соціально-реабілітаційна та розвивальна робота з учнями/студентами (дітьми) у т.ч.:


а) індивідуальна;
Один учень (дитина)
12,0


б) групова
Один клас (група)
18,0

Проведення ділових ігор, тренінгів для учнів, студентів, педпрацівників, батьків/опікунів
Одна група
20,0

Психологічна просвіта:


Виступи перед учнями/студентами (дітьми), педпрацівниками, батьками/опікунами в установах та організаціях тощо
Один виступ
Фактично

Навчальна діяльність:


Викладання навчального матеріалу за програмами курсів за вибором, факультативів, гуртків
Одне заняття
1,0

Зв’язки з громадськістю:


Відвідування учнів (дітей) вдома, бесіди з батьками
Один захід
2,0


Відвідування батьків за місцем роботи
Один захід
3,0


Участь у судових засіданнях щодо розгляду справ стосовно неповнолітніх
Один захід
Фактично


Вирішення питань з місцевими органами виконавчої влади та громадського самоврядування
Один захід
2,5

V.
Соціальне інспектування


Обстеження житлово-побутових умов дітей-сиріт, багатодітних сімей, сімей, які перебувають в кризовій ситуації та ін. категорій (та/або за запитом)
Одне обстеження
3,0


Складання акту обстеження житлово-побутових умов (іншого документа)
Один документ
1,0


Оформлення документації на оздоровлення дітей
Один документ
1,0


Оформлення інших документів
Один документ
Фактично


















5. Індивідуальна картка соціально-педагогічного патронажу учня (студента, дитини)

Учня/учениці ______ класу
Прізвище, ім'я та по батькові _____________________________________
________________________________________________________________
Дата народження ________________________________________________
Домашня адреса__________________________________________________
Телефон (дом., моб.)______________________________________________
Відомості про батьків або осіб, які їх замінюють
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дані про особливості перебігу розвитку дитини.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Відношення у сім'ї дитини, їх характер
________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Психологічні показники
________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________

Характер стосунків дитини з однолітками
________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Соціометричний статус учня в колективі
________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________

Типові конфлікти та шляхи їх вирішення
________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________

Педагогічні показники
________________________________________________________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________

Відношення до праці
________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Інтереси, захоплення, хобі
________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________

Соціальні небезпеки: негативні звички
________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________

Відхилення в соціальній поведінці
________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________Рівень соціальної адаптації (потрібне підкреслити)
а)Високий (1.Усвідомлене прийняття і виконання норм колективного життя. 2.Баланс індивідуального і соціального. 3.Гармонія взаємин з дорослими та однолітками. 4.Адекватне ставлення до педагогічних впливів. 5.Самоконтроль поведінки. 6.Активна участь у житті дитячого колективу.7.Задоволення своїм статусом і взаєминами) ______________________________________________
б)Середній (1.Конформізм по відношенню до норм колективного життя. 2.Переважає або індивідуальне, або соціальне. 3.Нестійкі взаємини з оточуючими. 4.Суперечливе ставлення до педагогічних впливів. 5.Зовнішній локус контролю. 6.Періодична участь у житті дитячого колективу.7.Неповне задоволення своїм статусом і взаєминами) ______________________________________________
в)Низький (1.Неприйняття і невиконання норм колективного життя. 2.Дисбаланс індивідуального і соціального. 3.Конфліктні взаємини з оточуючими. 4.Неадекватне ставлення до педагогічних впливів. 5.Некерована поведінка. 6.Пасивна участь у житті дитячого колективу. 7.Незадоволення своїм статусом і взаєминами)________________________________________________________________
Облік проведеної роботи та результати:
№ п/п
Дата
Вид роботи
Мета
Результат. Висновки. Рекомендації









6. Приклад ведення індивідуальної картки соціально-педагогічного патронажу учня (студента, дитини)

Учня/учениці ______ класу
Прізвище, ім'я та по батькові ____________________________________
________________________________________________________________
Дата народження ________________________________________________
Домашня адреса__________________________________________________
Телефон (дом., моб.)______________________________________________
Відомості про батьків або осіб, які їх замінюють (прізвище, ім'я та по батькові, місце роботи батьків (опікунів), контактний телефон)

Дані про особливості перебігу розвитку дитини (наявність психічних травм, важливих змін у житті дитини, важких захворювань)

Відношення у сім'ї дитини, їх характер: (із ким із членів сім'ї більше спілкується, до кого більше звертається по допомогу чи пораду; із ким найчастіше виникають конфлікти; тактика сімейного виховання: диктат (систематичне пригнічення, придушення одними членами сім'ї ініціативи і почуття власної гідності інших членів сім’ї), надмірна опіка (задоволення всіх потреб дитини, огородження від труднощів, турбот, зусиль), конфронтація (сімейна війна між батьками та дітьми, застосовується покарання дітей), мирне співіснування, потурання (визнання повної автономності дитини; усунення батьків від активної участі у вихованні); співпраця (стосунки взаємної поваги, спільне переживання радощів, біди); методи покарань та заохочень; проблеми, які турбують батьків (якщо є); домашні обов'язки)

Психологічні показники (яскраво виражені позитивні і негативні риси характеру: риси відношення особистості до оточуючих, навчання, праці, самого собе: чуйність, доброта, колективізм, егоїзм, черствість, сумлінність, зарозумілість, скромність і т.д.; вольові риси вдачі (наполегливість, самостійність, упертість, некритична покірність або конформізм); домінуючий настрій (веселий, сумний, пригнічений), його стійкість, чим викликаються його зміни; тип темпераменту, самооцінка, тривожність, акцентуація характеру тощо)

Характер стосунків дитини з однолітками (чи є друзі, вороги, хто саме; їх вплив на дитину; референтна група)

Соціометричний статус учня в колективі (за результатами соціометричного дослідження)

Типові конфлікти та шляхи їх вирішення (характер конфліктів, з ким саме відбуваються, як вирішуються, частота)

Педагогічні показники (темп навчання, рівень засвоєння знань, труднощі в навчанні, навчальні інтереси, які переважають, зауваження щодо поведінки дитини)

Відношення до праці (уроки праці, суспільно корисна праця у навчальному закладі і вдома; поважає або відноситься до неї зневажливо, чи зацікавлений в суспільній користі своєї роботи; чи любить працювати і що саме його привертає: сам процес, результат або оволодіння певним навиком; організованість і дисциплінованість в праці тощо).

Інтереси, захоплення, хобі (перерахувати все, чим цікавиться учень: техніка, малювання, музика, спорт, колекціонування, комп’ютерні технології; відзначити характер інтересів з погляду їх глибини і активності, якщо учень не просто проявляє інтерес до будь-якої області знань і діяльності, але серйозно нею займається; детально освітити інтерес до читання, чи любить читати і що читає: художню, науково-популярну або розважальну літературу).

Соціальні небезпеки: негативні звички (якщо є: рання алкоголізація; нікотинова залежність; вживання токсичних і психотропних речовин; потяг до азартних ігор; потяг до асоціальних ігор; різні типи комп’ютерної залежност (нав’язливий серфінг, схильність до онлайнових біржових торгів та азартних ігор, віртуальні знайомства, кіберсекс, кіберадикція), ранній сексуальний потяг; негативізм в оцінці явищ дійсності)

Відхилення в соціальній поведінці (якщо є: виконання шкільного режиму (дотримує режим, порушує навмисно, по недбалості, не встигає укластися у відведений час); виконання вимог дорослих (виконує охоче або з примусу, чи часто відмовляється виконувати їх і які саме); відзначити найтиповіші порушення дисципліни: грубість; бійки; прогули; вживання нецензурних висловів; побиття слабких; вимагання; жорстоке ставлення до тварин; крадіжки; агресор чи жертва булінгу; порушення суспільного порядку (облік в кримінальній міліції чи Службі у справах дітей); невмотивовані вчинки; втечі з дому, інтернату тощо)

Рівень соціальної адаптації
а) Високий (підкреслити ті позиції, які мають місце):
1.Усвідомлене прийняття і виконання норм колективного життя.
2.Баланс індивідуального і соціального.
3.Гармонія взаємин з дорослими та однолітками.
4.Адекватне ставлення до педагогічних впливів.
5.Самоконтроль поведінки.
6.Активна участь у житті дитячого колективу.
7.Задоволення своїм статусом і взаєминами.
б) Середній (підкреслити ті позиції, які мають місце):
1.Конформізм по відношенню до норм колективного життя.
2.Переважає або індивідуальне, або соціальне.
3.Нестійкі взаємини з оточуючими.
4.Суперечливе ставлення до педагогічних впливів.
5.Зовнішній локус контролю.
6.Періодична участь у житті дитячого колективу.
7.Неповне задоволення своїм статусом і взаєминами
в) Низький (підкреслити ті позиції, які мають місце):
1.Неприйняття і невиконання норм колективного життя.
2.Дисбаланс індивідуального і соціального.
3.Конфліктні взаємини з оточуючими.
4.Неадекватне ставлення до педагогічних впливів.
5.Некерована поведінка.
6.Пасивна участь у житті дитячого колективу.
7.Незадоволення своїм статусом і взаєминами

Облік проведеної роботи та результати:
№ п/п
Дата
Вид роботи
Мета
Результат. Висновки. Рекомендації


1.

09.09.2011
Соціальне інспектування
Обстеження житлово-побутових умов проживання
Умови проживання дитини – незадовільні: відсутній стіл для виконання дом. завдань, відповідне шкільне приладдя, належне вбрання для школи Будинок відключений від електропостачання, газу...
Висновок: Дитина потребує одягу для школи, належного харчування та лікування.

2.


13.09.2011
Індивідуальна консультація
Профілактика шкідливих звичок (тютюнокуріння)
Учень сам цигарки не купує, палить лише, коли пригощають друзі, а саме:_____________. Кількість викурених цигарок в день – 2 шт. Про шкідливість тютюнокуріння знає, пообіцяв не курити.

3.



15.09.2011
Групова діагностика. Соціометричне дослідження за методикою
Дж. Морено
З’ясувати соціальний статус дитини в класному колективі.
Соціальний статус – аутсайдер.







.

7. Індивідуальна картка учня, який потребує підвищенної соціально-педагогічної уваги
Прізвище, ім’я, по батькові ______________________________________
Дата народження_______________________________________________
Клас__________________________________________________________
Класний керівник ______________________________________________
Домашня адреса________________________________________________
Категорія_____________________________________________________
Відомості про батьків (опікунів)__________________________________
Батько (П.І.Б.), місце роботи _____________________________________
Мати (П,І.Б.) місце роботи ______________________________________
Мікроклімат у сім’ї ____________________________________________
Успішність:
І семестр
ІІ семестр
Річна

Предмети
Оцінки
Предмети
Оцінки
























































Пропуски занять без поважної причини:
Місяць
За хворобою
Без поважних причин
Примітки

09




10




11




12




01




02




03




04




05




Кількість




Форма роботи

Дата
Форма роботи
Тема
Хто проводив
Результативність

1






2













8. Журнал
реєстрації звернень учнів, батьків, вчителів
№ з/п
Дата проведення
Хто звернувся
Проблема звернення
Короткий запис змісту
консультації
Відмітка про виконання

















































































9. Шаблон акту обстеження житлово-побутових умов проживання дитини
АКТ
обстеження житлово-побутових умов проживання дитини
_______________________________________________________
_______________________________________________________

(ПІБ дитини)
Ми, комісія у складі:

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

відвідали вдома учня/ученицю ____ класу ____________________
_________________________________________________________
(назва навчального закладу)
________________________________________________________________________________________________________________
(ПІБ учня/учениці, дата народження)
який/яка проживає за адресою: _____________________________

та обстежили матеріально-побутові умови проживання. Нами встановлено, що сім'я складається з ________ осіб, а саме:
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
(склад сім'ї (мати, батько або особи, які їх замінюють, брати, сестри): ПІБ, рік народження, освіта, статус (працевлаштовані (місце роботи), безробітні, пенсіонери тощо), розмір пенсій, зарплат та наявність пільг, субсидій, компенсацій (вказувати за потребою) тощо)
Наявність підсобного господарства (короткий опис):
________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________
Житлово-побутові умови проживання дитини: ________________
________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
(стан житла (обов’язково санітарно-гігієнічні показники: наявність опалення, штучного та природнього освітлення, засобів особистої гігієни, посуду, постільної білизни тощо), умови проживання (наявність власної кімнати чи куточка, місця для виконання домашніх завдань, необхідного шкільного приладдя, домашньої аптечки, забезпеченість дитини сезонним одягом та взуттям, розвиваючою та навчальною літературою, іграшками (відповідно до віку), технічними засобами (велосипед, комп’ютер, мобільний телефон тощо), належним харчуванням тощо)
Стан здоров'я дитини:
_________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________
ВИСНОВОК (обов’язково вказати, чи потребує дитина допомоги (соціальної, правової, педагогічної, психологічної, матеріальної, медичної) і чому саме; надати рекомендації):
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Підпис членів комісії, які проводили обстеження:
1.____________________________________________________
_____________________________________________________
2.____________________________________________________
_____________________________________________________
3. ___________________________________________________
_____________________________________________________
(посада, прізвище та ініціали, підпис)
Підпис особи, яка засвідчує відвідування (батьки, рідні, сусіди тощо) __________________________________________________________
МП «_____» ____________________ 20____ р. (прізвище та ініціали, підпис)
Додаток 6.
Рекомендації щодо психолого-педагогічного аналізу уроку (заходу)

1. Бланк протоколу психолого-педагогічного
аналізу уроку (заходу)

Дата спостереження: «____» ____________ 20____ року.
Клас (група) _____________
Учитель (вихователь) __________________________________
Тема (назва) уроку (заходу) _____________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Мета уроку/заходу (якщо озвучена під час уроку/заходу):
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Мета відвідування:
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Хід уроку (заняття) чи навчально-виховного заходу
Аналіз спостереження

Оцінка зовнішніх умов, що впливають на психолого-педагогічне сприйняття навчання











Навчальна діяльність та емоційний стан учнів (дітей)









Структура та динаміка уроку (заняття, заходу)













Аналіз діяльності вчителя (вихователя)











ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Соціальний педагог: _____________ /Прізвище, ініціали/ (Практичний психолог)
2. Аспекти, на які слід звертати увагу при психолого-педагогічному аналізі уроку (заходу)

1. Оцінка зовнішніх умов, що впливають на психологічне сприйняття навчання: розмір класної кімнати, температура повітря, освітлення, провітрюваність, розмір та розташування парт, дизайн інтер'єру, дидактичне оформлення, наявність предметів шкільного биту, затишок у класі. Початок уроку, мотивування учнів до роботи.

2. Навчальна діяльність та емоційний стан учнів:
Позиція школяра – активна (суб'єкт навчальної діяльності діє за власним спонуканням), чи пасивна (об’єкт - виконавець цілей та завдань учителя).
Володіння основними компонентами навчальної діяльності - постановка цілей, їх усвідомлення, вибір засобів рішення навчальних завдань, самоаналіз, самооцінка процесу і результатів навчальної діяльності.
Ведуча мотивація до навчання, яка виявляється на даному уроці.
Наявність ініціативи в учнів у процесі навчальної діяльності.
Наявність творчої або виконавчої позиції у дітей, тяготіння до дій за алгоритмом або евристичному розв'язуванню навчальних завдань, варіативності в рішеннях.
Прояви у дітей відповідальності за свої дії, уміння оцінювати себе та інших.
Наявність питань, доповнень, коментарів з боку учнів.
Ставлення до помилок – своїх і товаришів (чи є напруження, страх в ситуації помилки чи вона викликає жвавий інтерес і потребу її аналізу).
Комунікативні прояви учнів - відкритість; індивідуальність; нестандартність мовлення; невербальна сторона мовлення (експресія, контакт очей, поза, міміка тощо).
Схильність до кооперації або конкурентності - групова, парна робота, дискусії, колективні розв'язання навчальних завдань, взаємодопомога, співчуття в ситуаціях невдач, радість успіхам товаришів.
Ставлення учнів до учителя (повага, байдуже, підкорене, недоброзичливе, співчутливе, поблажливе тощо).
Зовнішній вигляд учнів (одяг, зачіска, слідування молодіжній моді й стилю).
Переважне самовідчуття і настрій на уроках (напруженість, страх, ентузіазм, радість, бадьорість, і життєрадісність або подавленість, роздратування, агресія).

3. Структура та динаміка уроку:
Рівень організованості уроку - співвіднесення спонтанності та впливу учителя на настрій дітей на уроці. Співвіднесення мімічно репродуктивної самостійної, творчій діяльності учнів, розвиток мислення учнів.
Співвіднесення монологічного та діалогічного спілкування між учителями та дітьми.
Спрямованість уроку: на процес або на результат учбової роботи.
Темп і рівень складності уроку, їх адекватність віку і контингенту класу.
Відповідність форм і методів учбової роботи віковим психофізіологічним особливостям учнів.
Наявність умов для успіху дітей, підвищення їхньої самооцінки позитивного настрою.
Оснащеність уроку засобами, які оптимізують навчальну діяльність дітей різних вікових категорій і психологічних типів (аудіальні, візуальні, кінестетичні)
Рефлексія уроку: обговорення з учнями знань, умінь, навичок, якими вони оволоділи під час роботи.



4. Аналіз діяльності вчителя:
Наявність фізичної або психологічної дистанції між учителем і дітьми («над», «під», «поруч», «разом»).
Переважаюче ставлення до класу.
Комунікабельність, вміння налагоджувати контакт з класом і кожним учнем; вміння слухати, емпатійність.
Засоби активізації роботи учнів, їх різноманітність та педагогічна доцільність.
Здатність до делегування повноважень школярам.
Співвідношення заохочень та покарань учнів (позиція «червоного олівця» або психологічної підтримки).
Здатність до диференціації та Індивідуалізації учбової роботи з учнями.
Стимулювання запам'ятовувань або розуміння, самостійності розумових дій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, класифікація, систематизація).
Співвідношення примушення і фасилітації в засобах організації навчальної роботи.
Емоційна стійкість, володіння собою, переважаючи емоції.
Захопленість навчальним предметом, який викладається вчителем.
Адекватність індивідуальної манери поведінки учителя засобам його темпераменту.
Зовнішній облік учителя.
Відношення учнів до вчителя.














Додаток 7.
Шаблон самоаналізу роботи фахівця психологічної служби



САМОАНАЛІЗ
_________________________________________
посада
________________________________________
місце роботи (повністю)
________________________________________
ПІП (повністю)

Методистом з психологічної служби міського (районного) методичного кабінету (центру) управління освіти (відділу освіти) міської ради (райдержадміністрації) працюю з ____ р. або
Практичним психологом (соціальним педагогом) <...> (вказати повністю назву навчального закладу) працюю з __ р.
Освіта – вища, спеціальність – <...>. У ____ році пройшла курси підвищення кваліфікації працівників психологічної служби при Миколаївському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (або інший заклад, вказати, наприклад Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти в м. Києві). Кваліфікаційна категорія <...> (вказати рік останньої атестації), претендую на <...> кваліфікаційну категорію (вказати кваліфікаційну категорію, звання).
За атестаційний період було опрацьовано проблемне (-ні) питання <...> (вказати чи орієнтувалися при його визначенні на проблемне питання навчального закладу, управління (відділу) освіти, методичного об’єднання тощо). Завдання діяльності практичного психолога (соціального педагога, методиста з психологічної служби): <...> Реалізація проблемного питання здійснюється через основні напрямки діяльності: <...>
Далі аналізується проведена робота за весь атестаційний період за напрямами діяльності.
Для практичного психолога (аналіз відповідно до основних напрямів діяльності):
Психодіагностика
Є два підходи до аналізу діагностичного напряму роботи: віковий (по класах) і тематичний (за напрямами роботи: психологічна готовність до школи, адаптація, емоційно-вольова сфера, пізнавальна сфера, здоровий спосіб життя, негативні явища в учнівському середовищі тощо). Описуючі проведену роботу, варто вказувати назви методик, їх авторів та в яких наступних видах роботи мають продовження результати психодіагностичної роботи (як відпрацьовуються причиново-наслідкові зв’язки між основними видами діяльності практичного психолога).
Консультування
Описати специфіку індивідуальних консультування всіх учасників навчально-виховного процесу. Проводяться групові консультації для вчителів: <...>. Групові консультації для учнів: <...>. Найпоширеніша тематика звернень з боку батьків: <...>
Корекційно-відновувальна та розвивальна робота
<...>
Ділові ігри, тренінги
<...>
Просвітницька робота
<...>
Навчальна діяльність
Якщо практичний психолог навчає учнів 11 класів предмету «Психологія», веде факультатив чи гурток, то коротко описати сутність даного напрямку роботи.
Зв’язки з громадськістю
<...>
Для соціального педагога (аналіз відповідно до основних функцій по роботі з учнями (дітьми), педпрацівниками, батьками, органами держадміністрацій та місцевого самоврядування):

Діагностичні
Є два підходи до аналізу діагностичного напряму роботи: віковий (по класах) і тематичний (за напрямами роботи: соціальна паспортизація класів, соціометричні дослідження, здоровий спосіб життя, негативні явища в учнівському середовищі, профорієнтація тощо). Описуючі проведену роботу, варто вказувати назви методик, їх авторів.
Прогностичні
В яких видах роботи соціального педагога мають продовження результати діагностичної роботи (як відпрацьовуються причиново-наслідкові зв’язки між основними видами діяльності соціального педагога).
Консультативні
<...>

Захисні
<...>

Профілактичні
Вказувати форми та тематику профілактичної роботи (зазначати авторів проведених заходів або вказувати на авторську розробку – автор чи укладач).
Соціально-перетворювальні
<...>

Організаційно-методична робота
Cистематизована та постійно поповнюється нормативно-правова документація, що регламентує роботу психологічної служби системи освіти. Основні закони, положення, кодекси та нормативно-правові акти, якими керуюсь в роботі: <...>.
Описати стан ведення документації практичного психолога (соціального педагога), чи систематизована вона відповідно до номенклатури справ навчального закладу.
Короткий опис робочого місця
<...> Обладнання та устаткування кабінету психолога: <...>. В кабінеті оформлено стенди: <...>. Відеотека, фонотека, банки даних, картотека, каталоги, фахові періодичні видання.
Самоосвіта, підвищення кваліфікації практичного психолога (соціального педагога, методиста з психологічної служби). Вказати в яких обласних фахових науково-методичних заходах прийнято участь, де представлено досвід роботи (виступи, проведення майстер-класів) на Всеукраїнському – <...>, обласному – <...>, міському (районному) рівні – <...>. Вказати де додатково пройдено навчання та отримано сертифікати.
Вказати відзначення результативності роботи на Всеукраїнському – <...>, обласному – <...>, міському (районному) рівні – <...> (грамоти, нагородження). Представлення досвіду роботи під час конкурсів (грамоти).
Власні методичні розробки, представлення досвіду роботи у періодичних фахових виданнях тощо.
























Для нотаток

























































































13 PAGE \* MERGEFORMAT 14215



Форми корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи [2;10]

Форми просвітницької та профілактичної роботи [3]





Приложенные файлы

  • doc 14694351
    Размер файла: 1 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий