ДБН В.2.2-5-97. Будинки _ споруди. Захисн_ спор..


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ

БУДИНКИ І СПОРУДИ

ЗАХИСНІ СПОРУДИ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ

ДБН В 2.2.5-97

Видання офіційне

Держкоммістобудування України

Київ – 1998

РОЗРОБЛЕНІ: Українським зональним науково-дослiдним та
проектним iнститутом з цивiльного будiвництва -
КиївЗНДIЕП (канд.техн.наук Поляков Г.П.,
канд.техн.наук Басов В.С.)
Мiнiстерством України з питань надзвичайних
ситуацiй та захисту населення вiд наслiдкiв
Чорнобильської катастрофи (Могильниченко В.В.)
ВНЕСЕНI ТА Головним управлінням житлово-цивільного
ПIДГОТОВЛЕНI будівництва Держкоммістобудування України
ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ: (Муляр Л.Х., Трофимович Н.В.)
ЗАТВЕРДЖЕНІ: Наказом Держкоммiстобудування України
вiд 8 липня 1997 р. 106
Введенi в дiю з 1 сiчня 1998 р.
"Укрархбудiнформ"

С.1 ДБН В.2.2-5-97


ДЕРЖАВНI БУДIВЕЛЬНI НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди ДБН В 2.2.5-97
Захисні споруди цивільної оборони На заміну СНіП ІІ-11-77*

Цi норми розповсюджуються на проектування захисних споруд
цивiльної оборони, що будуються та реконструюються.
При проектуваннi захисних споруд цивiльної оборони крiм вимог
цих норм слiд враховувати вимоги дiючих в Українi нормативних до-
кументiв та вiдповiдних роздiлiв ДБН з проектування будiвель та
споруд, в примiщеннях яких розташованi захиснi споруди, а також
вимоги iнших нормативних документiв з урахуванням специфiчних умов
будiвництва, викладених у даному роздiлi ДБН.
I ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Захиснi споруди цивiльної оборони призначаються для захи-
сту в мирний час персоналу, який переховується вiд наслiдкiв ава-
рiй, катастроф та стихiйного лиха, якi загрожують масовому ураже-
нню людей, а також у воєнний час - вiд сучасної зброї масового
ураження. В мирний час захиснi споруди використовуються для госпо-
дарчих потреб.
Сховища дiляться на класи, а протирадiацiйні укриття (ПРУ)
на групи згiдно з додатком I*.
1.2 Сховища слiд розмiщувати у пiдвальних та цокольних повер-
хах будинкiв та споруд.
Будiвництво окремо розташованих занурених та розташованих над
поверхнею землi (з зануренням пiдлоги менше нiж 1.5 м вiд
планувальної вiдмiтки землi) сховищ допускається, якщо немає мож-
ливостi зробити вбудованi сховища, або при спорудженнi об'єктiв у
складних гiдрогеологiчних умовах при вiдповiдному обгрунтуваннi.
Для розмiщення протирадiацiйних укриттiв необхiдно використо-
вувати примiщення як в iснуючих, так i в будинках та спорудах про-
мислового та цивiльного призначення, якi будуються, i разташованi
в мiсцях постiйного перебування людей згiдно з додатком 1.
1.3 При проектуваннi примiщень, пристосованих пiд захиснi
споруди, необхiдно передбачати бiльш економiчнi об'ємно-плануваль-
нi та конструктивнi рiшення. Габарити примiщень слiд призначати
мiнiмальними, якi забезпечують дотриминня вимог щодо ефективного
використання вказаних примiщень у мирний час для потреб народного
господарства.
Конструкцiї повиннi прийматися з урахуванням їх економiчної
доцiльностi в умовах конкретного будiвельного майданчика.
1.4 Склад примiщень захисних споруд, якi розмiщуються у захи-
щенiй частинi будiвлi або в окремо розташованiй заглибленiй спору-
дi, повинен бути визначений з урахуванням експлуатацiї їх у мирний
час, при цьому площа вказаних примiщень не повинна перевищувати
площi, яка необхiдна для захисних споруд.
------------------------------------
* Проектування захисних споруд в Українi тимчасово може виконува-
тися з використанням цього додатка у СНиП ІІ-11-77*.
С.2 ДБН В.2.2-5-97
Захиснi споруди, розмiщенi на АЕС. пiдприємствах, що
зв'язанi з виробництвом або використанням сильнодiючих отруйних
речовин (СДОР), та пожежовибухонебезпечних об'єктах повиннi ут-
римуватись у постiйнiй готовностi до прийому персоналу, який буде
переховуватись.
1.5 Захиснi споруди, розмiщенi у пiдвальних та цокольних по-
верхах, а також в окремо розташованих спорудах, слiд використову-
вати у мирний час пiд:
- примiщення аварiйних служб:
- виробничi примiщення, вiднесенi щодо вибухопожежної не-
безпеки до категорiї Г та Д, у яких здійснюються тех-
нологiчнi процеси, що не супроводжуються видiленням
шкідливих речовин, пари та газу, небезпечних для людей,
і не потребують природного освiтлення;
- допомiжнi (пiдсобнi) примiщення лiкувальних закладiв
(за домовленiстю зi штабом ЦО).
Можливiсть використання у мирний час захисних споруд за iн-
шим призначенням допускається з узгодженням з мiсцевими органами
санепiднагляду МОЗ України, УДПО, МВС України, МНС.
1.6 Складськi примiщення, якi пристосовуються пiд захиснi
споруди, повиннi обладнуватися транспортними засобами для заван-
таження, складування та вивантаження матерiалiв.
1.7 Переведення примiщень, якi використовуються у мирний час,
на режим захисної споруди необхiдно передбачати у мiнiмально сти-
слi термiни, якi не превищують термiни, вказанi у додатку 1.
1.8 Мiсткiсть захисних споруд визначається сумою мiсць для
сидiння (на першому ярусi) та лежання (на другому i третьому яру-
сах) i приймається, як правило, для сховищ не менше нiж 150 чол.
Проектування сховищ меншої мiсткостi допускається у виключних
випадках за умови вiдповiдного обгрунтування.
Мiсткiсть протирадiацiйних укриттiв слiд передбачати:
а) 5 чол. i бiльше в залежностi вiд площi примiщень укриттiв,
обладнаних в iснуючих будинках або спорудах;
б) 50 чол.та бiльше у будинках та спорудах з укриттями, якi
заново будуються.
Мiсткiсть сховищ для нетранспортабельних хворих та мiсткiсть
протирадiацiйних укриттiв для установ охорони здоров'я визначаються
згiдно з додатком 2 до ДБН.
1.9 Завдання на проектування захисних споруд є складовою час-
тиною завдання на проектування нових i реконструкцiю дiючих
пiдприємств, будинкiв та споруд.
У завданнi на проектування захисних споруд необхiдно вказува-
ти клас (групу) захисних споруд, коефiцiєнт захисту (див. роздiл
6), кiлькiсть чоловiкiв та жiнок, якi переховуються, режими
вентиляцiї призначення примiщень у мирних час, технiко-економiчнi
показники проекту (додаток 1).
Завдання на проектування, робочий проект узгоджуються з мiс-
цевими штабами цивiльної оборони.
1.10 Робочi проекти (проекти, робоча документацiя) захисних
споруд входять до складу робочих проектів (проектiв, робочої
документацiї) будинку, споруди i оформляються як самостiйний роз-
дiл) (частина, том, альбом). Кошторисну вартiсть вбудованих у бу-
дiвлi i споруди захисних споруд слiд визначати за окремими кошто-
рисами.
С.3 ДБН В.2.2-5-97
Розмiщення сховищ
1.11 Сховище слiд розмiщувати згiдно з ДБН 360-92 "Мiстобуду-
вання. Планування та забудова мiських та сiльських поселень" та
ВСН 34-89 Мiноборони СРСР "Планировка и застройка военных город-
ков" у мiсцях найбiльшого зосередження персоналу, який
переховується. Радiус збирання цього персоналу слiд приймати вiд-
повiдно до додатка 1.
Сховища по можливостi слiд розмiщувати:
вбудованi - пiд будинками малої поверховостi з тих,
що будуються на цьому майданчику;
окремо розташованi - на вiдстанi вiд будинкiв i споруд,
яка дорiвнює їх висотi.
1.12 У маловологих (з природною вологiстю) грунтах низ покри-
ття слiд розташовувати не вище рiвня планувальної вiдмiтки землi.
При наявностi грунтових вод допускається розмiщувати низ покриття
вище планувальної вiдмiтки землi з обвалуванням виступаючих стiн
та покриття землею. При цьому заглиблення сховищ (рiвень пiдлоги)
слiд передбачати не менше нiж 1,5 м вiд планувальної вiдмiтки зем-
лi.
1.13 Прокладання транзитних лiнiй водопроводу, каналiзацiї,
опалення, електропостачання, а також трубопроводiв стиснутого по-
вiтря, газопроводiв та трубопроводiв з гарячою водою крiзь примi-
щення сховищ не допускається.
У вбудованих сховищах прокладання вказаних мереж iнженерних
комунiкацiй, що пов'язанi з системами будинкiв (споруд), в яких
вбудованi сховища, допускається за умови встановлення вимикаючих
та iнших пристроїв, якi виключають можливiсть порушення захисних
властивостей сховищ. Каналiзацiйнi стояки повиннi бути вмiшенi у
сталевi труби або залiзобетоннi короби, надiйно замурованi у пок-
риття i пiдлогу сховища.
1.14 При проектуваннi вбудованих сховищ слiд передбачати пiд-
сипку землi по покриттю шаром до 1 м.
Мережi водопостачання, опалення i каналiзацiї будинку, якi
проходять над покриттям вбудованого сховища, повиннi прокладатися
у спецiальних колекторах (бетонних або залiзобетонних каналах),
доступних для огляду та виконання ремонтних робiт при експлу-
атацiї цих мереж у мирний час. Колектори повиннi мати уклон 2-3%
в бiк стоку.
Пiдсипку землi по покриттю допускається не робити, якщо воно
забезпечує потрiбний захист вiд проникаючої радiацiї та вiд висо-
ких температур при пожежах.
Для окремо розташованих сховищ слiд передбачати зверху пок-
риття пiдсипку землi шаром не менше 1,5 м i не бiльше 1 м iз вiд-
ношенням висоти укосу до його закладення не бiльше 1 : 2 та вино-
су бровки укосу не менше нiж на 1 м, а для пiдвищених сховищ -на 3
м.
1.15 Вiдстань мiж примiженнями, якi пристосованi пiд сховища,
та ємкостями, технологiчними установками слiд приймати згiдно з
додатком 1, але не менше проти пожежних розривiв у вiдповiдностi з
нормативними документами.
1.16 Сховища повиннi бути захищенi вiд можливого затоплення
дощовими водами, а також iншими рідинами при руйнуваннi ємкостей,
розташованих на поверхнi землi або на вищих поверхах будинкiв та
споруд.
С.4 ДБН В.2.2-5-97
Сховища допускається розташовувати на вiдстанi не менше нiж 5
м (у свiтлi) вiд мереж водопостачання, теплопостачання та напiрної
каналiзацiї дiаметром до 200 мм. При дiаметрi бiльше 200 мм вiд-
стань вiд сховища до мереж водопостачання, теплопостачання та на-
пiрних каналiзацiйних магiстралей повинна бути не менше 15 м.
На пiдприємствах, зв'язаних з виробництвом або вживанням
СДОР, сховища повиннi розташовуватися не на пiдвищених територi-
ях.
1.17 Забороняється розташовувати укриття:
а) пiд виробничими та складськими примiщеннями, в яких розта-
шованi резервуари з хiмiчно шкiдливими рiдинами, печi з розтопле-
ними металами або iншi речовини, небезпечнi для персоналу, який
переховується;
б) у примiщеннях, в яких є магiстральнi транзитнi газо-, теп-
ло- та водопроводи, якщо немає можливостi двосторонього їх вiд-
ключення, а також вводи електричної енергiї високої напруги;
г) на схилах, якi пiддаються зсувам або iншим геологiчним
процесам, а також на територiях з виробками;
д) ближче ЗО м вiд сховищ або складiв з горючими матерiалами;
при цьому повиннi передбачатись заходи щодо захисту сховища та
пiдходiв до нього вiд затоплення горючою рiдиною.
Розмiщення протирадiацiйних укриттiв
1.18 ПРУ необхiдно розташовувати згiдно з даними додатка 1,
а також вiдповiдно до ДБН 360-92 "Мiстобудування. Планування та
забудова мiських та сiльських поселень" та ВСН 34-89 Мiноборони
СРСР "Планировка и застройка военных городков".
1.19 До примiщень, якi можуть бути пристосованi пiд протира-
дiацiйнi укриття, пред'являються такi вимоги:
- зовнiшнi огороджувальнi конструкцiї будинкiв або спо-
руд повиннi забезпечувати необхiдну кратнiсть послаб-
лення гама-випромiнювання;
- прорiзи та отвори повиннi бути пiдготовленi для закла-
дки в разi переводу примiщення на режим укриття;
- примiщення повиннi розташовуватись близько вiд мiсць
перебування бiльшостi населення, яке має переховува-
тись;
- близько дiлянок не повинно бути великих резервуарiв iз
сильнодiючими отруйними речовинами, водопровiдних та
каналiзацiйних магiстралей, руйнування яких може заг-
рожувати персоналу, який переховується, отруєнням або
затопленням;
- у примiщеннях, розташованих безпосередньо над укриттям,
не повинно бути важких предметiв i обладнання.
1.20 Рiвень пiдлоги ПРУ повинен бути вище найвищого рiвня
грунтових вод не менше нiж на 0,2м.
ПРУ допускається розташовувати у пiдвальних примiщеннях буди-
нкiв та споруд, якi ранiше побудованi i пiдлога яких розташована
нижче рiвня грунтових вод, при наявностi надiйної гiдроiзоляцiї.
Проектування ПРУ у пiдвальних примiщеннях будинкiв, якi буду-
ються заново, при наявностi грунтових вод вище рiвня пiдлоги
допускається у виключних випадках, коли немає iнших прийнятних рi-
шень та за умови влаштування надiйної гiдроiзоляцiї.
С.5 ДБН В.2.2-5-97
1.21 Прокладання транзитних трубопроводiв опалення, водопро-
воду та каналiзацiї крiзь приміщення ПРУ допускається за умови ро-
змiщення їх у пiдлозi або у коридорах, вiддалених вiд примiщення
ПРУ стiнами з границею вогнестiйкостi 0,75 год.
1.22 Для розмiщення ПРУ рекомендується використовувати:
- пiдвищенi будинки та споруди, розташованi усерединi забудо-
ви, а також прилеглi до кам'яних огорож (багатоповерховi
житловi будинки, споруди зi стiнами завтовшки 2 - 2,5 цег-
лини);
- примiщення з заглибленими будинками та спорудами незалеж-
но вiд їх розташування ( цокольнi поверхи кам'яних будин-
кiв, пiдвали, льохи, споруди пiдземного простору мiст);
- окремо розташованi будинки та споруди, найбiльш вдало захи-
щенi складками мiсцевостi від дiї iонiзуючого випромiнюван-
ня.
1.23 Надземнi примiщення з площею прорiзiв 50% пристосовувати
пiд ПРУ не рекомендується.
Будинки i споруди з конструкцiями перекриттiв, якi мають вагу
1 м2 менше 300 кгс/м2 , пристосовувати пiд ПРУ не рекомендується.
1.24 Пiдвищення захисних властивостей будинкiв та споруд
досягається:
- вибором об'ємно-планувального i конструктивного вирiшення;
- зменшенням ширини забрудненої дiлянки, прилеглої до будин-
ку;
- врахуванням рельєфу будинку, який пристосовується пiд ПРУ.
2 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ I КОНСТРУКТИВНI ВИРIШЕННЯ
Сховища
2.1 У сховищах слiд передбачати основнi та допомiжнi примiще-
ня.
До основних вiдносяться примiщення для населення, яке
переховується, пункти керування, медпункти, а у сховищах лiкуваль-
них установ - також операцiйно-перев'язочнi, передоперацiйно-сте-
рилiзацiйнi.
До допомiжних вiдносяться фiльтровентиляцiйнi примiщення
(ФВП), санiтарнi вузли, захищені дизельнi електростанцiї (ДЕС),
електрощитова, примiщення для зберiгання продовольства, станція
перекачки, балонна, тамбур-шлюз, тамбури, а для сховищ атомних
станцiй - примiщення для дозиметричного контролю, роздягальня та
примiщення для брудного одягу, душова.
Примiщення основного призначення
2.2 Норму площi пiдлоги основного примiщення на одного пере-
ховуваного слiд приймати рiвною 0,5 м2 при двох'ярусному та 0,4 2м
при трьох'ярусному розташуваннi нар. Внутрiшнiй об'єм примiщення
повинен бути не менше 1,5м3 на одного переховуваного.
У захисних спорудах на кожнi 500 переховуваних необхiдно пе-
редбачати один санiтарний пост площею 2 м2 але не менше одного по-
ста на споруду.
У сховищах мiсткiстю 900 - 1200 чоловiк крiм санiтарних пос-
тiв слiд передбачати медичний пункт площею 9 м2 , при цьому на кож-
нi 100 переховуваних понад 1200 чоловiк площа медпункту повинна
бути збiльшена на 1 м2 .
С.6 ДБН В.2.2-5-97
Норму площi примiщень основного та допомiжною призначення у
сховищах лiкувальних установ слiд приймати згiдно з таблицею 1.
Примiтка 1. При визначеннi об'єму на одного переховуваного
слiд враховувати об'єми усiх примiщень у зонi герметизацiї, за ви-
нятком ДЕС, тамбурiв, розширювальних камер.
Примiтка 2. Площа основних примiщень, яку займає недемонтова-
не та не використане для сховища обладнання, в норму площi на одно-
го переховуваного не входить.
Таблиця I
-------------------------------------------------------------------
| |Площа приміщення, м2, при |
| | місткості сховища |
| ПРИМІЩЕННЯ |-----------------------------|
| |до 150 ліжок | від 151 до |
| | | 300 ліжок |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. Для хворих (на одного | | |
| переховуваного): | | |
| при висотi примiщень 3 м | 1,9 | 1,6 |
| при висотi примiщень 2,5 м | 2,2 | 2,2 |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. Оперецiйно-перев'язочна | 20 | 25 |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. Передоперацiйно-стерилiзацiйна | 10 | 12 |
|-----------------------------------------------------------------|
|4. Буфетна з примiщенням для | | |
| розiгрiву їжi | 16 | 20 |
|-----------------------------------------------------------------|
|5. Санiтарна кiмната для дезинфек- | | |
| цiї суден та зберiгання покидь- | | |
| кiв у контейнерах | 7 | 10 |
|-----------------------------------------------------------------|
|6. Для медичного i обслуговуючого | | |
| персоналу (на одного | | |
| переховуваного) | 0,5 | 0,5 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Примiтка. Норми площi примiщень для хворих прийнятi з урахуванням|
| розташування лiкарських лiжок: |
| 80% у два яруси та 20% в один ярус в примiщеннях |
| заввишки 3м; |
| 60% у два яруси та 40% в один ярус в примiщеннях |
| заввишки 2,5 м. |
-------------------------------------------------------------------
2.3 Висоту примiщень сховищ слiд приймати вiдповiдно до вимог
використання їх у мирний час, але не бiльше 3,5 м. При висотi при-
мiщень вiд 2,15 до 2,9 м слiд передбачати двох'ярусне розташування
нар, а при висотi 2,9 м i бiльше - трьох'ярусне. У сховищах установ
охорони здоров'я при висотi примiщення 2,15 м i бiльше приймається
двох'ярусне розташування нар (лiжок для нетранспортабельних хво-
рих).
При технiко-економiчному обгрунтуваннi допускається викорис-
товувати пiд сховища примiщення, висота яких за умов їх
експлуатацiї у мирний час не менше 1,85 м. У цьому випадку
приймається одноярусне розташування нар.
С.7 ДБН В.2.2-5-97
2.4 Мiсця для сидiння у примiщеннях слiд передбачати розмiром
0,45х0,45 м на одного чоловiка, а для лежання - 0,55х1,8 м. Висота
лавок першого ярусу повинна бути 0,45м, нар другого ярусу -1,4м,
третього ярусу - 2,15 м вiд пiдлоги. Вiдстань вiд верхнього ярусу
до перекриття або виступаючих конструкцій повинна бути не менше
0,75 м.
Кiлькiсть мiсць для лежання повинно дорiвнювати:
20% мiсткостi споруди при двох'ярусному розташуваннi нар;
30% мiсткостi споруди при трьох'ярусному розташуваннi нар.
2.5 Ширину проходiв та коридорiв слiд приймати згiдно з таб-
лицею 2.
Таблиця 2
-------------------------------------------------------------------
| | Вiдстань, м, у сховищах, |
| | розмiщених |
| НОРМОВАНІ ВЕЛИЧИНИ |-----------------------------|
| | на пiдпри- | при лікуваль- |
| | ємствах | них установах |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. Ширина проходiв на рiвнi лавок | | |
| для сидiння мiж: | | |
| - поперечними рядами (при | | |
| кiлькостi мiсць у ряду не | | |
| бiльше 12) | 0,7 | - |
| - поздовжнiми рядами i торцями | | |
| поперечних рядiв | 0,75 | - |
| - поздовжнiми рядами (при | | |
| кiлькостi мiсць у ряду не | | |
| бiльше 20 та при односто- | | |
| ронньому виходi) | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. Вiдстань мiж лiкарняними лiжками| | |
| при: | | |
| - двох'ярусному розташуваннi | - | 1 |
| - одноярусному розташуваннi | - | 0,6 |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. Наскрiзнi проходи мiж рядами: | | |
| - поперечними | 0,9 | - |
| - поздовжнiми | 1,2 | - |
|-----------------------------------------------------------------|
|4. Ширина проходiв мiж рядами лiжок| - | 1,3 |
|-----------------------------------------------------------------|
|5. Ширина коридорiв | 1,0 | 2,5 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Примiтка. Поздовжнiй ряд приймається за стороною будинку з |
|бiльшою, а поперечний - з меншою кiлькiстю розбивочних осей. |
-------------------------------------------------------------------
2.6 На пiдприємствах з числом працюючих у найбiльш багаточи-
сельнiй змiнi 600 чол. i бiльше в одному iз сховищ слiд передбача-
ти примiщення для пункту керування пiдприємством або замiсть пун-
кту керування належить обладнати телефонну та радiотрансляцiйну
точки для зв'язку з мiсцевим штабом цивiльної оборони.
Пункт керування слiд розмiщувати у сховищах, якi мають, як
правило, захищене джерело електропостачання.
С.8 ДБН В.2.2-5-97
Робочу кiмнату та кiмнату зв'язку пункту керування необхiдно
розташовувати поблизу одного із входiв i вiддiляти вiд примiщень
для переховуваних перегородками, якi не горять.
Загальну кiлькiсть працiвникiв, якi працюють у пунктi керу-
вання пiдприємством, слiд приймати до 10 чол., норму площi на од-
ного працюючого - 2 м2.
На окремих великих пiдприємствах число працюючих на пунктi
керування допускається збiльшувати до 25 чол.
2.7 Опорядження основних та допомiжних примiщень сховищ необ-
хiдно передбачати у вiдповідності з вимогами будiвельних норм в
залежностi вiд призначення примiщень, але не бiльше покращеного
опорядження. Оштукатурювання стелi та стiн примiщень, а також об-
лицювання стiн керамiчною плиткою не дозволяється.
Поверхню стiн примiщень сховищ лiкувальних закладiв слiд за-
тирати цементним розчином під пофарбування масляною фарбою свiтлих
кольорiв з матовою поверхнею.
В операцiйно-перев'язочних, операцiйних та пологових будин-
ках пiдлоги слiд покривати дозволеними до використання синтетични-
ми матерiалами свiтлих тонiв.
Примiщення допомiжного призначення
2.8 Площi допомiжних примiщень сховищ рекомендується прийма-
ти згiдно з додатком 3, а допомiжних примiщень для персоналу АЕС
повиннi складати (крiм наведених у таблицi 3.1 додатка 3);
- примiщення для дозконтролю - не бiльше 6 м2;
- роздягальня та примiщення для брудного одягу - 6-8 м2;
- роздягальня та примiщення для чистого одягу - 6-8 м2;
- душова - не менше 6 м2.
Фiльтровентиляцiйне обладнання слiд розмiщувати у фiльтровен-
тиляцiйних примiщеннях (ФВП), розташованих бiля зовнiшнiх стiн.
Розмiри ФВП необхiдно визначати в залежностi вiд габаритiв облад-
нання i площi, необхiдної для його обслуговування. Протипиловi фi-
льтри у системах вентиляцiї електроручними вентиляторами повиннi
мати захисний екран, який виключає можливiсть прямого опромiнюван-
ня обслуговуючого персоналу. Товщина захисних екранiв i стiн ФВП,
сумiжних з внутрiшнiми примiщеннями сховищ, повинна бути не менше
величин, вказаних у таблицi 3.
Таблиця З
-------------------------------------------------------------------
|Розрахункова |300 | 400- | 700- | 1000-|5000- |10000- |
|повітроподача, | | 600 | 900 | 4000 |9000 |15000 |
|м3/год | | | | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Товщина стiн | | | | | | |
|(екранiв), мм: | | | | | | |
| | | | | | | |
|залiзобетонних | | | | | | |
|(бетонних) | 50 | 80 | 100 | 170 | 200 | 250 |
| | | | | | | |
|армоцегляних |120 | 120 | 120 | 250 | 250 | 400 |
-------------------------------------------------------------------
2.9 Санiтарнi вузли слiд проектувати роздiльними для чоловi-
кiв та жiнок. Кiлькiсть санiтарних приладiв приймається згiдно з
таблицею 4.
С.9 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 4
-------------------------------------------------------------------
| | Кількість чоловік на один |
| | прилад у сховищах, розміщених |
| САНІТАРНІ ПРИЛАДИ | --------------------------------|
| | на підпри- | при лікувальних |
| | ємствах | установах |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. Наземна чаша (або унiтаз) | | |
| в туалетах для жiнок | 75 | 50 |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. Наземна чаша (або унiтаз) | | |
| i пiсуар (або 0,6 м лотко- | | |
| вого пiсуару) в туалетах | | |
| для чоловiкiв (два прилади) | - | 100 |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. Санiтарний прилад для | | |
| медичного i обслуговуючого | | |
| персоналу | - | 20 |
|-----------------------------------------------------------------|
|4. Умивальники при санiтарних | | |
| вузлах (не менше одного на | | |
| санiтарний вузол) | 200 | 100 |
-------------------------------------------------------------------
Ширина проходу мiж двома рядами кабiн вбиралень або мiж ря-
дами кабiн та розташованих напроти них пiсуарiв повинна дорiвнюва-
ти 1,5 м, а мiж рядами кабiн вбиралень i стiнкою або перегородкою
- 1,1 м. У сховищах, в яких є санпропускники:
- у душових площею пiд одну сiтку ширину проходу приймати
0,9 х 0,9 м;
- ширина проходу мiж рядом кабiн та стiнкою повинна
становити 1 м.
Душовi, як правило, слiд обладнувати проточними злектронагрi-
вачами (типу ЕВАН).
2.10 Примiщення для дизель-електричної станцiї (ДЕС) слiд ро-
зташовувати бiля зовнiшньої стiни будинку, вiдокремлюючи його вiд
iнших примiщень протипожежною перегородкою I типу.
Входи у ДЕС зi сховища повиннi бути обладнанi тамбуром з дво-
ма герметичними дверима, якi відчиняються в напрямку входу у схови-
ще.
2.10.1 При чисельностi переховуваних до 150 чол. примiщення
для зберiгання продуктiв слiд прийти площею 5 м2. На кожнi 150 пе-
реховуваних понад 150 чол. площа примiщення збiльшується на 3 м2.
Кiлькiсть примiщень для зберiгання продуктiв харчування слiд
приймати з розрахунку одне приміщення на 600 чоловiк. Примiщення
слiд розташовувати розосереджено у рiзних мiсцях сховища. Не
допускається розташовувати вказанi примiщення бiля санiтарних вузлiв
та медичних кiмнат. Приміщення обладнуються стелажами заводського
або iндивiдуального виготовлення. Висоту стелажiв до виступаючих
частин перекриття слiд передбачати не менше 0,5 м. Вхiднi дверi
примiщень для зберiгання продовольчих товарiв повиннi бути суцiль-
ними, без порожнин, оббитi покрiвельною оцинкованою сталлю на висо-
ту 0,5 м, на дверях передбачити встановлення замкiв.
2.10.2 Дренажнi станцiї перекачки слiд розмiщувати за лiнiєю
герметизацiї сховищ. При входi у станцiю повинен бути передбачений
тамбур з двома герметичними дверима, якi вiдчиняються у бiк
станцiї.
С.10 ДБН В.2.2-5-97
Пiд пiдлогою станцiї необхiдно передбачати резервуар для
приймання та вiдкачування дренажних вод. Вхiд до резервуару - через
люк у пiдстанцiї.
2.10.3 Дверi в електрощитову повиннi бути протипожежними,
з межею вогнестiйкостi 0,6 год i отвором розмiром 0,8 х 1,8 м, вi-
дчинятися назовнi i мати замки, що самi замикаються, та вiдмикаю-
ться без ключа з внутрiшнього боку примiщення.
2.10.4 Примiщення балонної слiд предбачати у сховищах з трьо-
ма режимами вентиляцiї. За вибухопожежною i пожежною небезпекою
воно вiдноситься до категорiї Д. Сполучення балонної iз сумiжними
примiщеннями необхiдно передбачати через тамбур з протипожежними
дверима, якi вiдчиняються назовнi.
2.10.5 Примiщення дозконтролю обладнуються необхiдними прила-
дами, лавками i забезпечуються всiма необхiдними засобами для на-
дання першої медичної допомоги.
Роздягальня та примiщення для брудної та чистої одежi облад-
нуються лавками, вiшалками, шафами. Обладнується мiсце для прийому
документiв та цiнних речей.
2.10.6 Душова обладнується прохiдними душовими кабiнами роз-
мiром 0,9 х 0,9 м. Допускається обладнання душової тупиковими ка-
бiнами за умови забезпечення достатнього промивання пiдлоги у про-
ходi бiля кабiн. Пiдлогу душової необхiдно покривати дозволеними
до використання синтетичними матерiалами та обладувати решiтками.
Вiдводиться мiсце для ємкостi з 2%-вим водним розчином монох-
лорамiну.
Захищенi входи та виходи
2.11 Розмiри отворiв та проходiв у примiщеннях, якi присто-
совуються пiд сховища, повиннi задовольняти вимоги цих норм та iн-
ших нормативних документiв, якi пред'являються до примiщень у за-
лежності вiд їх призначення у мирний час.
Кiлькiсть входiв слiд приймати згiдно з додатком 1 в залежно-
стi вiд мiсткостi сховища та кiлькостi переховуваних, якi припада-
ють на один вхiд, але не менше двох входiв. При мiсткостi сховища
до 300 чол. допускається влаштовувати один вхiд, при цьому другим
входом повинен бути аварiйний тунель розмiром 1,2 х 2 м з дверним
прорiзом розмiром 1,2 х 2,0 м.
2.12 Кiлькiсть виходiв iз виробничих будинкiв у сховища, якi
розташованi за межами цих будинкiв, визначається аналогiчно входам
у сховища. Загальна ширина виходiв iз будинку повинна бути не мен-
ше сумарної ширини входiв у сховище. При цьому допускається прий-
мати як вихiд iз будинку поряд iз звичайними виходами пiдйомно-по-
воротнi ворота для транспорту, обладнанi пристроями для автоматич-
ного та ручного вiдкривання. При входах слiд влаштовувати водозбi-
рнi приямки.
Пiдйомно-поворотнi ворота для транспорту без влаштування в
них ручного вiдкривання при розрахунку шляхiв евакуацiї з будинку
не враховуються.
2.13 Входи слiд передбачати з протилежних бокiв сховищ з
врахуванням напрямку руху основних потокiв людей: з територiї
пiдприємства, з незахищених примiщень пiдвалiв, з першого поверху
С.11 ДБН В.2.2-5-97
виробничих та iнших будинкiв через самостiйну сходову клiтку, з
загальних сходових клiток, якi не мають виходiв iз пожежонебезпеч-
них примiщень.
Конструктивно-планувальнi вирiшення входiв, пiднесених над
поверхнею та вбудованих у перші поверхи сховищ, повиннi забезпечува-
ти необхiдний захист вiд проникаючої радiацiї та виключати можли-
вiсть прямого попадання випромiнювання у примiщення, якi захищаю-
ться. Для цього слiд передбачати влаштування у входах поворотiв пiд
кутом 90 град. або екранiв проти дверних прорiзiв з перекриттями
мiж екранами i сховищами. Захисна товщина екранiв та перекриттiв
приймається iз розрахунку на радiацiйний вплив.
2.14 У будинках входи у примiщення, якi пристосовуються пiд
сховища, допускається влаштовувати через загальнi сходовi клiтки
при вiдсутностi у цих примiщеннях складiв горючих матерiалів, гарде-
робних i майстерень з ремонту одягу та взуття.
При наявностi у примiщеннях, якi пристосовуються пiд схови-
ща, горючих матерiалiв, гардеробних та майстерень з ремонту одягу
i взуття вихiд на перший поверх слiд передбачати через окремi
сходові клiтки, що ведуть до першого поверху, а також допускається
використовувати для виходу загалну сходову клiтку, влаштовуючи для
цих примiщень окремi виходи назовнi, вiдокремленi вiд решти частин
сходової клiтки глухими протипожежними перегородками 1 типу.
Вбудованi сховища, якi використовуються у мирний час пiд
складськi примiщення, повиннi мати менше одного входу з територiї
пiдприємства.
2.15 Для сховищ мiсткiстю 300 чол. i бiльше слiд передбачати
влаштування при одному iз входів, тамбура-шлюзу. Для сховищ мiс-
ткiстю вiд 300 до 600 чол. включно влаштовується однокамерний, а у
сховищах бiльшої мiсткостi двокамерний тамбур-шлюз.
Для сховищ мiсткiстю понад 600 чол. замiсть двокамерного там-
бура-шлюзу допускається влаштування при входах однокамерних тамбу-
рiв-шлюзiв.
Площу кожної камери тамбура-шлюзу при ширинi дверного прорiзу
1,2 м слiд приймати 8 м2, а при ширинi 1,2 м-10 м2.
У зовнiшнiй i внутрiшнiй стiнах тамбура-шлюзу слiд передба-
чати захисно-герметичнi дверi, що вiдповiдають класу захисту схо-
вища, якi повиннi вiдчинятися назовнi у напрямку виходу людей зі
сховища.
У сховищах лiкувальних закладiв мiсткiстю до 200 чол.
влаштовується однокамерний, а при бiльшій мiсткостi - двокамерний
тамбур-шлюз.
2.16 Усi входи у сховища, крiм тих, якi обладнанi тамбура-
ми-шлюзами, повиннi обладнувать тамбурами.
Дверi у тамбурах слiд передбачати: у зовнiшнiй стiнi - захис-
но-герметичнi, що вiдповiдають класу захисту сховища i типу входу, у
внутрiшнiй стiнi - герметичнi. Дверi повиннi вiдчинятися за ходом
евакуацiї людей.
Вхiд у камеру розширення з примiщень у межах контуру
герметизацiї необхiдно обладнувати двома герметичними вiконницями,
а з примiщення ДЕС - однiєю.
Вхiднi отвори, що використовуються у мирний час та обладнанi
захисно-герметичними та герметичними дверима, повиннi заповнюва-
тись дверима з урахуванням вимог норм з проектування будинкiв і
споруд та протипожежних норм.
С.12 ДБН В.2.2-5-97
2.17 Сумарну ширину сходових спускiв у входi слiд приймати у
1,5 раза, а пандусiв-в 1,1 раза бiльше сумарної ширини дверних от-
ворiв.
Уклон сходових маршiв слiд приймати не бiльше 1 : 1,5, а пан-
дусiв - 1 : 6.
Ширина тамбура-шлюзу, ширина i довжина тамбура та передтам-
бура при двостулкових дверях повиннi бути на 0,6 м бiльше ширини
дверного полотна.
У сховищах лiкувальних закладiв слiд приймати ширину передта-
мбура, тамбура-шлюзу - 2,5 тамбура - 2,0 м; довжину тамбура та та-
мбура-шлюзу 4-4,5 м, передтамбура - 2,0 м.
2.18 Примiщення, якi пристосовуються пiд сховища, повиннi ма-
ти один аварiйний (евакуацiйний) вихід.
У сховищах мiсткiстю 600 чол. i бiльше один iз виходiв слiд
обладнувати як аварiйний (евакуацiйний) у виглядi тунелю внутрiш-
нiм розмiром 1,2х2 м. При цьому виходити iз сховища у тунель необ-
хiдно через тамбур, обладнаний захисно-герметичними i герметичними
дверима розмiром 1,2 х 2,0 м.
Тунель аварiйного виходу, сумiсного зi входом у сховище,
допускається передбачати для розміщення однокамерного тамбура-шлю-
зу.
В окремо розташованих сховищах допускається один iз входiв,
розташованих поза зоною можливих ралiв, проектувати як аварiйний
вихiд.
Аварiйнi виходи слiд розташовувати, як правило, вище рiвня
грунтових вод. Перевищення вiдмiтки рівня грунтових вод вiдносно
пiдлоги аварiйного виходу допускається приймати не бiльше 0,3 м, а
у аварiйному виходi, сумiсному зi входом, - не бiльше 1,0 м.
В умовах високого рiвня грунтових вод допускається аварiйний
вихiд проектувати через покриття у виглядi захищеної шахти без пi-
дхiдного тунелю. При сумiщеннi шахтного аварiйного виходу зi вхо-
дом слiд передбачати сходовий спуск. Висота оголовка шахти
визначається розрахунком.
2.19 У сховищах мiсткiстю до 600 чол. допускається передбача-
ти аварiйний вихiд у виглядi вертикальної шахти з захисним оголов-
ком. При цьому аварiйний вихiд повинен з'єднуватись iз сховищем
унелем. Внутрiшнi розмiри тунелю та шахти повиннi бути 0,9 х 1,3
м.
Вихiд зi сховища у тунель повинен обладнуватися захисно-гер-
метичними i герметичними вiконницями, якi встановлюються вiдповiд-
но з зовнiшньої i внутрiшньої сторiн стiни.
2.20 Аварiйнi шахтнi виходи слiд обладнувати захищеними ого-
ловками, висоту яких h необхiдно приймати 1,2 або 0,5 м у залеж-
or
ностi вiд вiддалення оголовка вiд будинку.
Вiддалення оголовкiв в залежностi вiд висоти i типу будинку
приймається згiдно з таблицею 5.
С.13 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 5
-------------------------------------------------------------------
| | |
| БУДИНКИ |Вiдстань вiд будинку до |
| |оголовка, м, при h ,м |
| | or |
| |-------------------------|
| | 0,5 | 1,2 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Виробничi одноповерховi | 0,5 Н | 0 |
| | | |
|Виробничi багатоповерховi | Н | 0,5Н |
| | | |
|Адмiнiстративно-побутовi корпуси, | | |
|житловi будинки | Н | 0,5 Н + 3 |
|-----------------------------------------------------------------|
| Примітка. У таблицi 5 наведена висота будинку Н, м. |
-------------------------------------------------------------------
При вiддаленнi оголовкiв на вiдстанi менше вказаних у табли-
цi 5 їх висоту слiд приймати за нтерполяцiєю мiж величинами 0,5 и
1,2 м або 1,2 м i висотою оголовка у межах контуру зруйнованого
будинку h = 0,15 Н для виробничих багатоповерхових i h = 0,25 Н
or or
для адмiнiстративно-побутових i житлових багатоповерхових будин-
кiв.
У стiнах оголовка заввишки 1,2 м слiд передбачати прорiзи ро-
змiром 0,6 х 0,8 м, якi обладнанi жалюзiйними гратами, що вiдчиня-
ються всередину. При висотi оголовка менше 1,2 м у покриттi слiд
кредбачати металевi грати, якi вiдчиняються униз, розмiром 0,6 х
0,6 м.
За умов стисненої мiської забудови при вiдповiдному технi-
ко-економiчному обгрунтуваннi допускається у входах, сумiсних з
аварiйними виходами, передбачати оголовки з улаштуванням в них
сходових маршiв (спускiв) та захисно-герметичних i герметичних
дверей розмiром 0,8 х 1,8 м. У цьому випадку влаштування тамбура
при виходi iз сховища у тунель не передбачається.
При вiдстанi вiд будинку до вiдкритої частини аварiйного ви-
ходу бiльше висоти будинку допускається замiсть захищеного оголов-
ка влаштовувати сходовий спуск з поверхнi землi.
2.21 Входи та аварiйнi виходи повиннi бути захищенi вiд атмо-
сферних опадiв та поверхневих вод.
Павiльйони, якi захищають входи вiд атмосферних опадiв, пови-
ннi виконуватись з легких негорючих матерiалiв.
Конструктивнi вирiшення
2.22 Конструкцiї примiщень, якi пристосовуються пiд сховища,
повиннi забезпечувати захист переховуваних вiд дiї ударної хвилi,
iонiзуючого випромiнювання, свiтлового випромiнювання та теплової
дiї при пожежах, бути герметичними.
2.23 Для сховищ слiд приймати перекриття за балочною схемою
з опиранням балок (ригелiв) на колони, а також безбалочнi перекри-
ття. Застосування несучих внутрiшнiх поздовжнiх та поперечних стін
допускається при вiдповiдному технiко-економiчному обгрунтуваннi.
С.14 ДБН В.2.2-5-97
2.24 Дiлянки залiзобетоних стiн, якi не засипанi грунтом i
виступають над поверхнею землi або прилеглi до незахищених пiдва-
лiв, а також стiни у мiсцях примикання входiв i незасипаного пок-
риття при товщинi їх 50 см i менше повиннi мати термоiзоляцiйний
шар згiдно з таблицею 6.
Таблиця 6
-------------------------------------------------------------------
| | |
| ТЕРМОIЗОЛЯЦIЙНИЙ МАТЕРIАЛ | Термоiзоляцiйний шар, см, при |
| | товщинi залiзобетонних стiн i |
| | покриттiв, см |
| |-----------------------------------|
| | 50 | 40 | 30 | 20 | 10 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Шлак котельний або доменний | 7 | 10 | 15 | 20 | 30 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Керамзит, цегляна кладка | 8 | 11 | 17 | 22 | 32 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Шлакобетон, керамзитобетон, | | | | | |
|пiсок сухий | 9 | 12 | 20 | 25 | 35 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Бетон важкий | 10 | 20 | 35 | 40 | 50 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Грунт рослинний | 15 | 25 | 35 | 45 | 55 |
-------------------------------------------------------------------
2.25 Конструктивну схему вбудованих сховищ слiд вибирати з
урахуванням конструкцiй будинку (споруди), у який вбудовується
сховище, та на основi технiко-економiчної оцiнки об'ємно-планува-
льних вирiшень з використання примiщень у мирний час.
Рекомендується використовувати каркасну схему.
Безкаркасна схема допускаєтся при вiдповiдному обгрунтуваннi.
2.26 Конструктивнi вирiшення сполучень елементiв каркаса
надземної частини будинкiв з конструкцiями вбудованих сховищ пови-
ннi передбачати, як правило, вiльне обпирання надземних конструк-
цiй будинкiв на покриття вбудованого сховища.
Для забезпечення просторової жорсткостi каркасу надземної
частини будинку, яка будується заново, при дiї експлуатацiйних на-
вантажень допускається влаштування "стикiв за жорсткою схемою" ка-
ркаса надземної частини з покриттям сховищ, розрахованих на зруй-
нування надземних конструкцій при особливому сполученнi наванта-
жень та збереженнi при цьому мiцностi та герметичностi.
2.27 При проектуваннi сховищ слiд передбачати використання
типових збiрних залiзобетонних конструкцiй.
Для сховищ IV класу допускається використання типових залiзо-
бетонних конструкцiй промислового та цивiльного призначення з необ-
хiдним пiдсиленням.
При розташуваннi основи сховищ нижче або на рiвнi грунтових
вод фундаментну плиту слід проектувати з монолiтного залiзобетону.
Зовнiшнi стiни сховищ, пiдлога яких розташована нижче рiвня
грунтових вод на 2 м i нижче допускається проектувати з збiрних за-
лiзобетонних конструкцiй з влаштуванням надiйної гiдроiзоляції.
У випадку, якщо вiдмiтка пiдлоги сховища нижче рiвня грунто-
вих вод бiльше нiж на 2 м, фундаментну плиту та зовнiшнi стiни слiд
проектувати з монолiтного залiзобетону з обклеювальною гiдроi
ляцiєю, передбачаючи iндустрiальнi методи їх будiвництва та безпе-
рервне укладання бетоної сумiшi при бетонуваннi.
С.15 ДБН В.2.2-5-97
У зонi можливого затоплення несучi конструкцiї сховищ слiд
проектувати з монолiтного залiзобетону з обклеювальною
гiдроiзоляцiєю.
2.28 У найбiльш напружених мiсцях згинальних та позацентрово
стиснених залiзобетонних елементiв необхiдно передбачати багаторяд-
ну поперечну арматуру з кроком 10-15d.
2.29 Покриття слiд проектувати, як правило, збiрними та
збiрно-монолiтними, якi забезпечують надiйний зв'язок покриття iз
стiнами, виготовленими iз збiрних залiзобетонних елементiв, шлях
зварювання закладних деталей або випускiв арматури завдовжки
30-35d стержнiв, а зi стiнами з кам'яних ( бетонних) матеріалів -
- шляхом встановлення анкерiв. Вузли сполучення повиннi замонолi-
чуватися бетоном.
2.30 Стiни необхiдно проектувати iз збiрних залiзобетонних
панелей, бетонних блокiв, монолiтного залізобетону та iнших будi-
вельних матерiалiв, якi задовольняють вимоги мiцностi, а також iн-
шi вимоги, які пред'являються до пiдземних частин будинкiв та спо-
руд.
При проектуваннi стiн iз збiрних конструкцiй необхiдно перед-
бачати заповнення швiв мiж стіновими панелями та закладку їх у паз
фундаментної плити бетоном або розчином. У водонасичених грунтах
заповнення швiв та закладання панелей необхiдно проводити водонеп-
роникним бетоном (розчином) на безусадному або на цементi, який
розширяється та самонапружується, чи на портландцеметі з ущiльню-
вальними добавками.
Мiсця сполучення стiн (кути примикання, перерiзу), виконанi
iз кам'яних матерiалiв i бетонних блоків, слiд пiдсилювати армату-
рою класу А-I у виглядяi окремих стержнiв або сiток.
При проектуваннi зовнiшнiх стiн вбудованих у перший поверх
сховищ слiд використовувати монолітний залiзобетон або комплекснi
конструкцiї, якi складаються з монолiтного залiзобетону та
кам'яної кладки, розташованої з зовнiшнього боку.
1.31 Колони та фундаменти слiд проектувати iз збiрного або
монолiтного залiзобетону. При розташуваннi основи споруди на 0,5 м
вище найвищого рiвня грунтових вод слiд використовувати стрiчковi
( під стiни) i стовпчастi (пiд колони) фундаменти.
У водонасичених грунтах, складних гiдрогеологiчних умовах
рекомендується застосовувати фундаменти у виглядi суцiльної плити
з монолiтного залiзобетону.
Для стiн та колон пiднесених, окремо розташованих та вбудова-
них у першi поверхи сховищ допускається використовувати монолiтнi
залiзобетоннi стрiчковi фундаменти, якi розташованi у двох взаємно
перпендикулярних напрямках.
2.32 Сполучення несучих стiн i колон з покриттями та фунда-
ментами повиннi забезпечувати просторову жорсткістьь сховищ при
монтажних розрахункових навантаженнях.
2.33 Перегородки слiд проектувати армоцегляними, iз збiрного
залiзобетону, з бетону на порожнистих заповнювачах та iнших вогне-
тривких матерiалiв. Конструкцiї перегородок та їх крiплення до
стiн, колон і покриттiв слiд проектувати з урахуванням дiї iнер-
цiйних навантажень та можливих деформацiй елементів покриттiв та
вертикальних осiдань стiн та колон при дiї розрахункового наванта-
ження.
С.16 ДБН В.2.2-5-97
2.34 У бетоннiй пiдготовцi пiдлоги примiщень для зберiгання
продовольчих товарiв слiд передбачати укладку з сталевого дроту
дiаметром 1,5-2,5 мм з розмiром чарунки не бiльше 12х 12мм.У мiс-
цях сполучення бетонної пiдготовки пiдлоги з огороджувальними кон-
струкцiями примiщень сiтку слiд заводити на висоту 0,5 м вiд пiд-
логи та штукатурити цементним розчином.
2.35 Захист вхiдних прорiзiв слiд передбачати за допомогою
захисно-герметичних та герметичних воріт дверей та вiконниць, якi
розробляються вiдповiдно до норм.
2.36 На вводах комунiкацiй, якi забезпечують зовнiшнi зв'яз-
ки цього примiщення, пристосованого під сховище,з іншими, а також
функцiонуання систем внутрiшнього обладнання пiсля дiї розрахун-
кового навантаження слiд передбачати компенсацiйнi пристрої.
Проектування компенсацiйних пристроїв та дверних прорiзiв
необхiдно виконувати з урахуванням можливостi осiдання споруди на
15 см.
Гiдроiзоляцiя та герметизацiя
2.37 Гiдроiзоляцiю сховищ слiд проектувати вiдповiдно до ви-
мог норм СНіП з проектування гідроiзоляцiї пiдземних частин будин-
кiв та споруд. Ступiнь допустимого зволоження огороджувальних кон-
струкцiй сховищ слiд приймати в залежностi вiд призначення примi-
щень, якi використовуватимуться у мирний час, але не нижче II
категорiї.
Для гiдроiзоляцiйних покриттiв слiд вибирати матерiали, якi
мають високу адгезiю, значний опiр розриву, водо- та пилонепроник-
нiсть, найбiльше вiдносне подовження, а при наявностi агресивних
грунтових вод - стiйкiсть до їх дiї.
У сховищах гiдроiзоляцiя виконує роль герметика конструкцiй.
У вбудованих сховищах, розташованих пiд примiщеннями, у яких
вода зливається безпосередньо на підлогу (душовi, кухнi i т.iн.),
передбачається застосовувати пiдсилену гiдроiзоляцiю з високими
мiцнісними характеристиками.
Для сховищ, якi розташованi у водонасичених грунтах, неза-
лежно вiд коефiцiєнта фiльтрацiї грунту слiд робити обклеювальну
гiдроiзоляцiю.
Пiдлога примiщень сховищ, розташованих у водонасичених грун-
тах, повинна мати уклон 1-2% в бiк лоткiв, а останнi - 2-3% в бiк
водозбирача, з якого вода повинна вiдкачуватись насосом (у схови-
щах без ДЕС - ручним насосом).
Класифiкацiя гiдроiзоляцiї сховищ залежить вiд способу досяг-
нення водонепроникнення та захисту конструкцiй в залежностi вiд
виду та характеру дiї води на частину споруди, що iзолюється, вiд
місця розташування гiдроiзоляцiї у спорудi та виду використовува-
них гiдроiзоляцiйних матерiалiв.
2.38 У сховищах, якi розташованi у водонасичених грунтах та
у зонах можливого затоплення гiдроiзоляцiю з рулонних матерiалiв
та окремих листiв необхiдно розраховувати виходячи з умови забез-
печення водонепроникнення пiсля дiї розрахункових навантажень.
При проектуваннi вказаних сховищ слiд визначати зони можли-
вого виникнення трiщин в огороджувальних конструкцiях та ширину
їх розкриття при найбiльш несприятливих розрахункових випадках дiї
навантаження. Конструкцiю гiдроiзоляцiйного покриття слiд визнача-
ти з урахуванням можливого деформування його без розриву та втрати
iзоляцiйних властивостей.
С.17 ДБН В.2.2-5-97
2.39 Розрахункова величина деформацiї, а , см, за якою мате-
т
рiал гiдроiзоляцiї деформується розриву, визначається за формулою
2
2K Е Є б
и и и
а -------------- , ( 1 )
т R + qf
м и
де К - коефiцiєнт, який залежить вiд спiввiдношення фiзи-
и
ко-механiчних властивостей гiдроiзоляційних матеріалів
та мастики, МПа (кгс/см2), який приймається за
таблицею 7;
Е - модуль деформацiї гiдроiзоляцiйного матерiалу,
и
МПа, який приймається за таблицею 8;
Є - вiдносне подовження гiдроiзоляцiйного матерiалу,
и МПа, яке приймається за таблицею 8;
R - розрахункопий опiр гiдроiзоляцiйного матерiалу роз-
и тягу, МПа (кгс/см2), який приймається за табицею 8;
б - товщина гiдроiзоляцiйного материалу, см;
R - розрахунковий опiр мастики зсуву, МПа (кгс/см2),
м який приймається за таблицею 8;
q - розрахункове навантаження на гiдроiзоляцiю,
МПа (кгс/см2);
f - коефiцiєнт тертя пiску гiдроiзоляцiйного покриття,
и який приймається за таблицею 9.
Таблиця 7
-------------------------------------------------------------------
| Відношення показникiв фiзико- | | | |
| механічних властивостей матерiалiв | | | |
| б R | | | |
| и | 1 | 1-2 | 2 |
| -------- | | | |
| R | | | |
| м | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Коефiцiєнт К | 0,67 | 1 | 1,4 |
| и | | | |
-------------------------------------------------------------------
С.18 ДБН В.2.2-5-97
Таблица 8
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
| | |
|ГIДРОIЗОЛЯЦIЙНИЙ МАТЕРIАЛ | Розрахунковi опори R , МПа-над рискою, |
| | и |
| | модуль деформацiї Е , МПа - пiд рискою, |
| | м |
| | при часi зростання навантаження, м.с. |
| |--------------------------------------------------------|
| | до 6 | 8 | 10 | 20 | 40 | 60 | 100 | 150 |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | | | | | | | | |
|1. Полiвiнiлхлоридний пластикат | 24 | 23 | 22 | 18 | 15 | 14 | 13 | 12 |
| при Є = 0,2 | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- |
| и | 140 | 120 | 114 | 92 | 72 | 70 | 66 | 60 |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|2. Полiвiнiлхлоридний пластикат | 30 | 28,5 | 27,5 | 25,5 | 24 | 23 | 22 | 21,5 |
| при Є = 0,1 | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- |
| и | 30 | 29,5 | 29 | 27 | 22 | 21,5 | 21 | 20,5 |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|3. Листовий полiетилен при Є = 0,2 | 15,5 | 14,3 | 13,5 | 12,2 | 11,5 | 11,2 | 10,8 | 10,7 |
| и | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- |
| | 79 | 74 | 71 | 63 | 59,5 | 56 | 55 | 54 |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|4. Ізол у 3 шари при Є = 0,1 | 5,4 | 5,0 | 4,6 | 4,0 | 3,6 | 3,2 | 2,8 | 2,4 |
| и | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- |
| | 56 | 52 | 50 | 43 | 34 | 32 | 30 | 28 |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|5. Iзол у 4 шари при Є = 0,08 | 7,2 | 6,7 | 6,2 | 5,4 | 4,6 | 4,2 | 3,9 | 3,6 |
| и | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- |
| | 88 | 82 | 78 | 68 | 55 | 51 | 49 | 45 |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|6. Iзол у 5 шарiв при Є = 0,08 | 8,9 | 8,3 | 7,8 | 7,0 | 6,0 | 5,4 | 4,8 | 4,5 |
| и | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- |
| | 112 | 104 | 98 | 83 | 78 | 65 | 58 | 54 |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|7. Бризол у 3 шари при Є = 0,08 | 6,1 | 5,6 | 5,3 | 4,5 | 3,7 | 3,5 | 3,3 | 3,1 |
| и | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- |
| | 63 | 58 | 56 | 48 | 38 | 36 | 34 | 32 |
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
С.19 ДБН В.2.2-5-97
Продовження табл.8
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
| | |
|ГIДРОIЗОЛЯЦIЙНИЙ МАТЕРIАЛ | Розрахунковi опори R , МПа-над рискою, |
| | и |
| | модуль деформацiї Е , МПа - пiд рискою, |
| | м |
| | при часi зростання навантаження, м.с. |
| |--------------------------------------------------------|
| | до 6 | 8 | 10 | 20 | 40 | 60 | 100 | 150 |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|8. Бризол у 5 шарiв при Є = 0,08 | 9,9 | 9,3 | 8,9 | 7,9 | 6,7 | 6,1 | 6,4 | 5,1 |
| и | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- |
| | 1260 | 1170 | 1100 | 935 | 880 | 730 | 660 | 610 |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|9. Бризол у 4 шари при Є = 0,08 | 8,1 | 7,5 | 7,0 | 6,1 | 5,2 | 4,7 | 4,4 | 4,1 |
| и | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- |
| | 990 | 920 | 880 | 765 | 620 | 575 | 560 | 510 |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|10. Мастика БКС.R | 17,5 | 17,5 | 17,5 | 13 | 9,8 | 8,0 | 6,2 | 5,2 |
| м | | | | | | | | |
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
Примiтка. При промiжних значеннях часу зростання навантаження значення R , R та Є
и м и
допускається приймати за iнтерполяцiєю.
С.20 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 9
-------------------------------------------------------------------
| |Коефіцієнт тертя f піску при його |
| МАТЕРIАЛ | и |
| ГIДРОIЗОЛЯЦIЙНОГО |зерновому складі та вологості, % |
| ПОКРИТТЯ |-----------------------------------------|
| | середньозернистого | крупнозернистого |
| |-----------------------------------------|
| | G = 0 | G < 0,5 | G = 0 | G < 0,5 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Полiвiнiлхлоридний | | | | |
|пластикат | 0,5 | 0,4 | 0,55 | 0,43 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Листовий полiетилен | 0,42 | 0,36 | 0,45 | 0,38 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Iзол та бризол | 0,52 | 0,4 | 0,6 | 0,45 |
-------------------------------------------------------------------
Примiтка. Для глинистих та суглинистих грунтiв коефiцiєнт f
и
допускається приймати як для середньозернистих пiскiв при вологостi
G < 0,5.
2.40 Максимальна ширина розкриття трiщин в мiсцях сполучення
залiзобетонних конструкцiй не повинна перевищувати 0,5 см.
У випадках, коли значення а будуть менше максимальної шири-
т
ни розкриття трiщини у конструкції споруди, необхiдно передбачати
використання гiдроiзоляцiйних матерiалiв з бiльш високими харак-
теристиками мiцностi, збiльшувати число шарiв гiдроiзоляцiйного
покриття або передбачати мiсцеве пiдсилення гiдроiзоляцiї у зонi
утворення трiщин.
Розрахунок гiдроiзоляцiї на вiдрив по вертикальнiй поверхнi
при осiданнi споруди пiд дiєю навантаження виконується за формулою
df <= R , (2)
и m
де R , q,f - те саме, що i у формулi (1).
m и
2.41 Вводи iнженерних комунiкацiй повиннi бути доступними
для їх огляду та ремонту з внутрішнього боку сховища.
Допускається об'єднання їх, при цьому групування вводiв слiд вико-
нувати урахуванням вимог вiдповiдних норм. На вводах водопостачан-
ня та теплопостачання, а також випускахє каналiзацiї слiд передба-
чати всереденi сховища встановлення запiрної арматури.
Закладнi частини для вводiв кабелiв, повiтроводiв, труб во-
допроводу та теплопостачання i для випускiв каналiзацiї слiд влаш-
товувати у виглядi металевих патрубкiв з навареними у середнiй їх
частині фланцями. Встановлення закладних частин в огороджувальнi
конструкцiї слiд передбачати, як правило, до бетонування.
2.42 Закладнi частини для крiплення захисно-герметичних та
герметичних дверей (вiконниць) і вводiв iнженерних комунiкацiй
слiд проектувати з урахуванням навантажень вiд дiї ударної хвилi.
По периметру закладних частин дверей слiд передбачати встановлення
штуцерiв з кроком 0,5 м для нагнітання крiзь них розчину на цемен-
тi, що розширюється.
С.21 ДБН В.2.2-5-97
У закладних (трубчастих) частинах пiсля укладання кабелiв
електропостачання та зв'язку повинна передбачатися заливка вiльно-
го простору кабельною мастикою, В iнших вводах вiльний простiр
всерединi закладних частин слiд заповнювати ущiльнювальними прок-
ладками.
2.43 Експлутацiйний пiдпiр повiтря при режимi
фильтровентиляцiї повинен передбачатися 5 Н/м2 (кгс/м2 ). При режи-
мi чистої вентиляцiї пiдпiр повiтря у сховище слiд забезпечувати
за рахунок перевищення припливу над витяжкою, величина пiдпору по-
вiтря при цьому не нормується.
У проектi на планi споруди вказуються всi лiнiї герметизацiї
сховища та засоби, якi забезпечують герметизацiю у входах та мiс-
цях проходу комунiкацiй.
Протирадiацiйнi укриття
-----------------------
Об'ємно-планувальнi вирiшення
2.44 У складi ПРУ слiд передбачати примiщення для розташу-
вання переховуваних (основнi), санiтарного вузла, вентиляцiйної та
для зберiгання забрудненого верхнього одягу (допомiжнi).
У неканалiзованих укриттях мiсткiстю до 20 чол. допускається
передбачати примiщення для виносної тари.
Протирадiацiйнi укриття для установ охорони здоров'я повиннi
мати такi основнi примiщення: для розмiщення хворих та видужуючих,
медичного та обслуговуючого персоналу, процедурну (перев'язочну),
буфетну та пости медсестер.
Розмiщення хворих, медичного та обслуговуючого персоналу
слiд передбачати у роздiльних приміщеннях, за винятком постiв чер-
гового персоналу. У ПРУ лiкарень хiрургiчного профiлю слiд додат-
ково передбачати операцiйно-перев'язочну й передоперацiйну палати.
Для тяжкохворих слiд передбачати санітарну кiмнату.
Протирадiацiйнi укриття для iнфекцiйних хворих слiд проекту-
вати за iндивiдуальним завданням, передбачаючи окреме розташування
хворих за видами iнфекцiй та видiляючи за необхiдностi приміщення
для окремих боксiв.
2.45 Норму площi пiдлоги основних примiщень у ПРУ на одного
чоловiка слiд приймати згiдно з 2.2 даного роздiлу.
Норми площi примiщень ПРУ для закладiв охорони здоров'я слiд
приймати згiдно з таблицею 10.
2.46 При проектуваннi ПРУ, якi розташованi у загальноосвiт-
нiх школах та дитячих садках-яслах, слід приймати норми площi,
крiм постiв для медсестер, за поз. 17-19 таблицi 10, при цьому уч-
нiв-пiдлiткiв 12 років і старшого вiку слiд вiдносити до категорiї
дорослих, решту - до категорiї дiтей.
2.47 Висоту примiщень ПРУ у заново проектованих будинках
слiд приймати вiдповiдно до норм проектування примiщень, якi вико-
ристовуються у мирний час, але не менше 1,9 м вiд вiдмiтки пiдлоги
до низу виступних конструкцiй перекриття (покриття).
Для укриттiв, якi обладнуються в iснуючих будинках i спору-
дах, слiд приймати:
- триярусне розташування нар при висотi приміщень 2,8-3 м;
- двоярусне розташування нар при висотi примiщень 2,2-2,4 м.
С.22 ДБН В.2.2-5-97
При розташуваннi ПРУ в пiдвалах, пiд пiдлогами, гiрничих ви-
робках, печерах, погребах та iнших заглиблених примiщеннях при їх
висотi 1,7- 1,9 м слiд передбачати одноярусне розташування нар.
Норма площі пiдлоги основних примiщень ПРУ на одного переховувано-
го приймається 0,6 м2.
Основні примiщення укриттiв обладнуються мiсцями для лежання
та сидiння.
Місця для лежання повиннi складати не менше 15% при одноя-
русному, 20% при двоярусному i 30% при триярусному розташуваннi
нар загальної кiлькостi мiсць в укриттi. Мiсця для лежання слiд
приймати розміром 0,55 х 1,8 м.
Пости медичних сестер слiд передбачати з розрахунку один пост
на 100 хворих середньої важкостi.
2.48 Вимоги до санiтарних вузлiв приймаються згiдно з 2.9
цих норм. Кiлькiсть наземних чаш (унітазів), пiсуарiв та умиваль-
никiв для ПРУ на пiдприємствах i у житлових районах слiд приймати
згiдно з другою графою таблицi 4 цих норм.
Для ПРУ установ охорони здоров'я, якi мають хворих средньої
i легкої важкостi, медичний та обслуговуючий персонал, норми, вка-
занi у поз. I i 2 другої графи таблицi 4, слiд приймати, зменшуючи
у 1,5 раза, а вказанi у поз. З й 4- приймати за третьою графою.
У ПРУ допускається проектувати санiтарний вузол з розрахунку
забезпечення 50% чоловiк. Для решти використання санiтарних приладiв слiд
передбачати у сусiднiх з укриттям примiщеннях.
Площу примiщення для виносної тари слiд приймати не бiльше 1
м2.
2.49 У ПРУ, що мають вентиляцiю з механiчним спонуканням,
слiд передбачати вентиляцiйнi приміщення, розмiри яких визначають-
ся габаритами обладнання i площею, яка необхiдна для його обслуго-
вування.
При ручному приводi вентилятора протипиловi фiльтри повиннi
мати захисний екран, який виключає можливiсть прямого опромiнюван-
ня обслуговуючого персоналу.
Товщина захисних екранiв i стiн вентиляцiйних примiщень, су-
мiжних з примiщеннями для переховуваних, приймається за таблицею
3.
2.50 Примiщення для зберiгання забрудненого вуличного одягу
слiд передбачати при одному з виходів i вiддiляти вiд примiщень
для переховуваних протипожежними перегородками 1 типу.
Загальна площа їх визначається з розрахунку не бiльше 0,07
м2 на людину. Примiщення обладнується лавами, вiшалками.
В укриттях мiсткiстю до 50 чол. замiсть примiщення для заб-
рудненого одягу допускається передбачати влаштування при входах
вiшалок, якi розмiщуються за завiсами.
2.51 Кiлькiсть входiв у ПРУ слiд передбачати в залежностi
вiд мiсткостi згiдно з додатком 1, але не менше двох входiв завши-
ршки 0,8 м.
С.23 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 10
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
| ПРИМIЩЕННЯ | Площа примiщень, м2, | |
| | при кiлькостi лiжок (мiсць)| |
| |----------------------------| Додаткові вказівки |
| |200-400 |401-600 |601-1000 | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
| А. Лiкарнi, клiнiки, госпiталi та | | | | |
| медсанчастини | | | | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|1.Для розмiщення хворих (на одного | | | | |
| переховуваного): | | | | |
| - тяжкохворих при висотi примiщення | | | | |
| 3 м i бiльше | 1,9 | 1,9 | 1,9 | |
| - тяжкохворих при висотi примiщення | | | | |
| 2,5 м | 2,2 | 2,2 | 2,1 | |
| - одужуючих | 1 | 1 | 1 | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|2. Операцiйно-перев'язочна | 25 | 30 | 40 |Тiльки у лiкарнях хiрургiчно-|
| | | | |го профiлю |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|3. Передоперацiйно-стерилiзацiйна | 12 | 12 | 24 | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|4. Процедурна-перев'язочна | 20 | 30 | 40 | - |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|5. Буфетна з примiщеннями для | | | | |
| пiдiгрiву їжi | 20 | 30 | 40 | - |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|6. Пост медичних сестер | 2 | 2 | 2 |Кiлькiсть постiв визначається|
| | | | |у завданні на проектування |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|7. Для розмiщення медичного та обслуго- | | | | |
| вуючого персоналу | | | | |
| (на одного переховуваного) | 0,5 | 0,5 | 0,5 | - |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|8. Санiтарна кiмната (для миття суден, | | | | |
| пелюшок та зберiгання покидькiв) | 10 | 14 | 20 |Тiльки для тяжкохворих |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|9. Окремi примiщення боксiв з тамбуром | | | |Тiльки в iнфекцiйних лiкарнях|
| та санвузлом | 11 | 11 | 11 |Кiлькiсть боксiв визначається|
| | | | |завданням на проектування |
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
С.24 ДБН В.2.2-5-97
Продовження табл.10
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
| ПРИМIЩЕННЯ | Площа примiщень, м2, | |
| | при кiлькостi лiжок (мiсць)| |
| |----------------------------| Додаткові вказівки |
| |200-400 |401-600 |601-1000 | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
| Б.Пологовi будинки та дитячi лiкарнi | | | | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|10. Для розмiщення хворих, вагiтних, | | | |
| породiлей | | |Згiдно з поз. 1 розд. А |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|11. Операцiйно-перев'язочна | 36 | - | - | - |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|12. Передпологова палата | 20 | - | - |Тiльки у пологових будинках |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|13. Пологова палата | 20 | - | - | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|14. Дитяча кiмната (на кожну дитину) | 0,6 | - | - | - |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|15. Буфетна, пости медичних сестер, | | | |
| примiщення для медичного та | | |Згідно з поз. 5-8 розд. А |
| обслуговуючого персоналу, санiтарна | | | |
| кiмната | | | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|16. Бiлизняна для дводобового запасу | | | | |
| бiлизни | 6 | - | - | Тiльки у пологових будинках|
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
| В. Лiкувально-оздоровчi заклади | | | | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|17. Для вiдпочиваючих | | | | |
| (на одного переховуваного) | | | | |
| - дорослого | 0,5 | 0,5 | 0,5 | |
| - дитини | 1 | 1 | 1 | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|18. Процедурна-перев'язочна: | | | | |
| - дорослого | 20 | 25 | 30 | |
| - дитини | 16 | 20 | 25 | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|19. Буфетна i пости медичних сестер | | |Згiдно з поз 5 та 6 розд. А |
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
С.25 ДБН В.2.2-5-97
Продовження табл. 10
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
| ПРИМIЩЕННЯ | Площа примiщень, м2, | |
| | при кiлькостi лiжок (мiсць)| |
| |----------------------------| Додаткові вказівки |
| |200-400 |401-600 |601-1000 | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|Г. Заклади, якi не мають лiжкового фонду| | | | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|20. Для робiтникiв i службовцiв | | | | |
| (на одного переховуваного) | 0,5 | 0,5 | 0,5 | - |
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
С.26 ДБН В.2.2-5-97
При мiсткостi укриття до 50 чол. допускається обладнання од-
ного входу, при цьому другим евакуаційним виходо повинен бути люк
розмiром 0,6 х 0,9 м з вертикальною драбиною або отвiр розміром
0,7 х 1,5 м iз спецiальним пристроєм для виходу.
Загальну ширину входiв для мирного часу у примiщеннях, прис-
тосованих пiд протирадiацiйнi укриття, слiд приймати з розрахунку
не менше 0,6 м на 100 чол., якi працюють у примiщеннях.
Конструктивнi вирiшення
2.52 Зовнiшнi огороджувальнi конструкцiї ПРУ повиннi забез-
печувати захист переховуваних вiд ураження іонiзуючим випромiнюва-
нням при радiоактивному зараженнi мiсцевостi i вiд дiї ударної
хвилi згідно з додатком 1.
Ступінь захисту людей вiд iонiзуючих випромiнювань при радiа-
цiйному зараженнi мiсцевостi слiд визначати розрахунком згiдно з
вказаним у завданнi на проектування коефiцiєнтом захисту ПРУ.
2.53 Прорiзи у зовнiшнiх огороджувальних конструкцiях, якi
не використовуються для входу або виходу з укриття, слiд замурува-
ти пiд час переводу примiщень на режим укриття з урахуванням умо-
ви
f
В = --- < = 0,06 додатка 1.
V
Вага 2 м2 мурування повинна вiдповiдати аналогiчнiй вазi ого-
роджувальних конструкцiй або бути не менше величини, яка
визначається розрахунком по зменшенню випромiнювання з урахуванням
заданого коефiцiєнта захисту укриття.
2.54 Вікна надземних примiщень, якi розташованi за межею зони
дiї ударної хвилi та пристосованi під ПРУ, слiд замуровувати на
висоту не менше 1,7 м вiд вiдмiтки пiдлоги. У верхнiй частинi вiк-
на (прорізу) допускається залишати отвiр заввишки 0,3 м, який по-
винен розташовуватися вище мiсць для лежання не менше як на 0,2
м.
2.55 Для запобiгання отруєнню радiацiйними опадами основних
примiщень укриттiв необхiдно на незамурованих частинах вiкон пере-
дбачати влаштування завiс. В ПРУ слiд передбачати влаштування у
вікнах примiшень, сумiжних з укриттям i розташованих над ним,
пристроїв для навiшування завiс або для встановлення легких навiс-
них вiконниць (щитiв), якi виключають попадання радiоактивних опа-
дiв у вказані примiщення.
2.56 Підвищення захисних властивостей ПРУ, якi розташованi у
пiдвалах, пiд пiдлогами, надземних житлових, громадських та iнших
будинках або спорудах, слiд передбачати шляхом:
- влаштування пристiнних екранiв з каменю або цегли,
укладання мiшкiв з грунтом та iн. бiля зовнiшнiх стiн
надземних примiщень на висоту 1,7 м вiд відмітки
пiдлоги;
- обвалування виступних частин стiн пiдвалiв (льохів)
на повну висоту;
- укладання додаткового шару грунту на перекриття та
встановлення у зв'язку з цим пiдтримуючих прогонiв (ба-
лок) та стоякiв;
С.27 ДБН В.2.2-5-97
- закладання зайвих прорiзiв в огророджувальних конструкці-
ях та встановлення стiнок-екранiв у входах (в'їздах).
Усі перелiченi заходи повиннi проводитись у перiод переводу
примiщень на режим укриття.
Обладнання примiщень фiльтровентиляцiйної та встановлення в
нiй обладнання проводиться завчасно.
2.57 У входах у ПРУ повиннi встановлюватись звичайнi дверi.
При цьому у зонi можливих слабких зруйнувань необхiдно передбачати
засоби для затримування дверного полотна у вiдчиненому положеннi у
момент дії ударної хвилi. Дверi оббиваються покрiвельним залiзом
та ущiльнюються у мiсцях примикання полотна до дверних коробок.
Для запобiгання заносу радiоактивних речовин на входi до укриття
влаштовується пiддон з водою (за можливостi проточною) для
дезактивацiї взуття.
2.58 Для захисту входiв в укриття, розташованих на першому
поверсi будинку або у заглиблених спорудах з заїздом для автотран-
спорту, слiд передбачати стiнки-екрани.
Вага 1 м2 екрана повинна бути не менше ваги 1 м2 зовнiшньої
ї стiни укриття або визначатися за розрахунком на зменшення випро-
мiнювання.
Місце встановлення стiнки-екрана визначається умовами
експлуатацiї, а вiдстань вiд вхiдного прорізу до екрана повинна
бути на 0,6 м бiльше ширини полотна дверей (ворiт).
Розміри стiнки-екрана у планi слiд призначати з умови пос-
лаблення та мінімального попадання через входи випромiнювання у
примiщення.
Висота стiнки-екрана повинна бути не менше 1,7 м вiд вiдмiт-
ки пiдлоги. Допускається влаштування стінки-екрана з місцевих
матеріалiв.
2.59 Захист переховуваних вiд iонiзуючих випромiнювань, що
проникають через входи, допускається також здiйснювати влаштуван-
ням на входах поворотiв на 90 град., при цьому товщина стіни
розташованої проти входу, визначається розрахунком.
З НАВАНТАЖЕННЯ ТА ВПЛИВИ
Навантаження та їх сполучення
3.1 Огороджувальнi та несучi конструкцiї сховищ слiд розрахо-
вувати на особливе поєднання навантажень, що складається з постiйних,
тимчасових навантажень та статичного навантаження еквiвалентного дiї
динамiчного навантаження вiд дiї ударної хвилi (еквiвалентне ста-
тичне навантаження).
Конструкцiї повиннi бути, крiм того, перевiренi розрахунком
з урахуванням найбiльш несприятливих сполучень навантажень або вi-
дповiдних їм зусиль при експлуатацiї примiщень сховищ у мирний
час, а також на виникаючi зусилля та збереження герметичностi схо-
вищ при можливих осiданнях окремих навантажених опор (колон) схо-
вищ вiд експлуатацiйного навантаження надземної частини будинку
або споруди.
3.2 Розрахунковi сполучення навантажень визначаються вiдповi-
дно до вимог дiючих нор по навантаженнях та впливах (СНіП
2.01.07-85 "Навантаження та впливи").
С.28 ДБН В.2.2-5-97
Постiйне навантаження на сховища вiд конструкцiй на верхнiх
поверхах будинкiв або споруд при розрахунку на особливе сполучення
навантажень слiд визначати згiдно з додатком 1.
3.3 При розрахунках на особливе сполучення навантажень роз-
рахункове значення еквiвалентного статичного постiйного та тимча-
сового тривалого навантаження слiд множити на коефiцiєнт сполучен-
ня 1.
При проектуваннi сховищ, якi будуються у сейсмiчних районах,
розрахунок на сейсмiчний вплив не виконується.
Динамiчнi навантаження вiд дiї ударної хвилi
3.4 Динамiчне навантаження на елементи конструкцiй
визначається умовами дiї ударної хвилі на укриття в залежностi вiд
заглиблення їх у грунт та гiдрогеологiчних умов (рисунок 1).
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
Схеми прикладання дінамічних
навантажень на конструкції
Приймається одночасне навантаження усiх конструкцiй. При
цьому динамiчне навантаження P приймається рiвномiрно розподiле-
п
ним по площi та прикладеним нормально до поверхнi конструкції.
3.5 Динамiчне вертикальне навантаження Р1 на покриття вбудо-
ваних укриттiв (схеми а-к) при розташуваннi над ними примiщень з
площею прорiзiв у огороджувальних конструкцiях 10% та бiльше або з
легкоруйнiвними конструкцiями окремо розташованих укриттiв та ту-
нелiв аварiйних виходiв слід приймати рiвним тиску по фронту
ударної хвилi ДР вiдповiдно до додатка 1.
Для покриттiв сховищ, вбудованих у цеглянi та панельнi бу-
динки, при розташуваннi нади примiщень з площею прорiзiв у огород-
жувальних конструкцiях менше 10% величину ДР слiд множити на
коефiцiєнт 0,9.
Динамiчне вертикальне навантаження Р на покриття сховищ,
1
розташованих пiд технiчним підвалом (схема к), а також горизонта-
льне навантаження Р на стiни, що вiдокремлюють укриття вiд прими-
4
каючих примiщень пiдвалiв, не захищених вiд ударної хвилi (схема
б), слiд приймати рiвним тиску у фронтi ударної хвилi ДР, помноже-
ному на коефiцiєнт 0,7 при розташуваннi над пiдвалами примiщень з
площею прорiзiв в огороджувальних конструкцiях менше 10% и на
коефiцiєнт 0,8 при площi прорiзiв 10% і бiльше або при розташуван-
нi над пiдвалом (пiдпiллям) примiщень з легкоруйнiвними конструк-
цiями*.
----------------------------
* Тут i далi пiд легкоруйнiвними конструкцiями слiд приймати
зовнiшнi огороджувальнi конструкцiї, вага 1 м2 яких не перевишує 1
кН.
С.29 ДБН В.2.2-5-97
3.6 Динамiчне горизонтальне навантаження Р КПа, яке
передається через грунт на елементи зовнiшнiх стiн (схеми а, в, г,
к), слiд приймати за формулою
P = К ДР, ( 3 )
2 б
де К - коефiцiєнт бiчного тиску, що приймається за таблицею
б 11;
ДР - тиск по фронту ударної хвилi, КПа, приймається згiдно
з додатком 1.
При наявностi даних iнженерних вишукувань слiд приймати К =
б
0,4 для пiскiв з ступенем вологості G < = 0,5 та К = 0,6 для гли-
б
ни з показником текучостi 0,75 < J < 1.
L
Таблиця 11
-------------------------------------------------------------------
| Характеристика грунтiв у вiдповiдностi | |
| з нормами на проектування основ | Коефіцієнт К |
| будинкiв та споруд | б |
|-----------------------------------------------------------------|
|Пiщанi з ступенем вологостi Sг < 0,8; | |
|супiски з консистенцiєю J < 1; | |
| L | |
|суглинки та глини з показниками текучостi | |
|J < 0,75 | 0,5 |
| L | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Водонасиченi грунти | |
|(нижче рiвня грунтових вод); | |
|пiски з ступенем вологостi Sг > 0,8; | |
|супiски, суглинки i глини з показниками | |
|текучостi J > 1 | 1 |
| L | |
-------------------------------------------------------------------
3.7 При рiвнi горизонту грунтових вод вище вiдмiтки пiдлоги
укриття (схема е) динамiчне горизонтальне навантаження на елементи
зовнiшнiх стiн, розташованих вище рiвня горизонту грунтових вод
слiд визначати за формулою (3) з коефiцiєнтом К для неводонасиче-
б
грунтiв, помноженому на коефiцiєнт 1,2.
Динамiчне горизонтальне навантаження на стiни, розташованi
нижче рiвня горизонту грунтових вод, слiд визначати за формулою
(3) з коефiцiєнтом К для водонасичених грунтiв.
б
Примiтка. Збiльшення навантажень на зовнiшнi стiни, якi роз-
ташованi нижче рiвня горизонту грунтових вод, враховується
коефiцiєнтом К = 1.
б
3.8 Динамiчне горизонтальне навантаження Р, КПа, на елементи
зовнiшнiх стiн укриття слiд визначати за.формулою
Р = К К ДР, (4)
3 б від
С.30 ДБН В.2.2-5-97
де К - коефiцiєнт, що враховує вiдбиття ударної хвилi за
від
таблицею 12;
К ДР - позначення тi самi, що у формулi (3).
б
Таблиця 12
-------------------------------------------------------------------
|Уклон укосiв обвалування | 1:5 | 1:4 | 1:3 | 1:2 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Коефiцiєнт К | 1,0 | 1,1 | 1,2 | 1,3 |
| від | | | | |
-------------------------------------------------------------------
3.9 Динамiчне горизонтальне навантаження Р для дiлянок зов-
4
нiшнiх стiн, необвалованих та пiдвищених над поверхнею землi, якi без-
посередньо сприймають навантаження вiд ударної хвилі (схема д, ж),
слiд визначати з урахуванням ефекту обтiкання споруди ударною хви-
лею.
При висотi виступних частин стiн укриття над поверхнею землi
1,5 м i менше (схема д) динамічне навантаження слiд визначати:
а) для окремо розташованих та вбудованих укриттiв у будинки,
стiни яких мають площу прорізів 10% i бiльше, за формулою;
2
2,5 ДР
Р = ДР + ---------- ; ( 5 )
4 ДР + 7,2
б) для вбудованих укриттiв у будинки, стiни яких мають площу
отворiв менше 10%, за формулою
2
6 Р
Р = 2 ДР + ----------- , ( 6 )
4 ДР + 7,2
При висотi виступних частин стiн над поверхнею землi бiльше
1,5 м динамiчне навантаження на стіни окремо розташованих та вбу-
дованих укриттiв (схема к) слiд визначати за формулою (6).
Для стiн вбудованих укриттiв, якi знаходяться за огороджува-
льними конструкцiями першого поверху будинку (схеми з, й), динамiчне
навантаження слiд приймати:
- при площi прорiзiв стiн будинку вiд 10 до 50% - за формулою
(5);
- при площi прорiзiв бiльше 50%, а також для стiн укриттiв,
якi знаходяться за легкоруйнiвними конструкцiями,
- за формулою (6);
- при площi отворiв менше 10% - за формулою
2
2,5 Р
1
Р = Р + ----------- , (7)
4 1 Р + 7,2
1
де Р = 0,9 ДР.
1
С.31 ДБН В.2.2-5-97
Динамiчне горизонтальне навантаження Р' , КПа яке
передається крiзь грунт (схеми д, ж, з, й), слiд визначати за фор-
мулою
'
Р К Р , (8)
4 б 4
де К - коефiцiєнт бiчного тиску, який приймається за таблицею
б 11;
Р - навантаження на дiлянки стiн i стiни, не обвалованi
4 грунтом, КПа.
При типовому проектуваннi для вбудованих у першi поверхи ук-
риттiв розрахункове навантаження на стіни слід приймати: для укри-
ттiв, якi знаходяться за цегляними, блочними та панельними огород-
жувальними конструкцiями, - за формулою (5), за легкоруйнiвними
конструкцiями - за формулою (6).
3.10 Динамiчне навантаження Р на суцiльну фундаментну плиту
(схема е) на основi з нескельних грунтів і за умови, що товщина
шару грунту пiд фундаментною плитою дорiвнює або бiльше величини
заглиблення споруди у грунт, слiд приймати рiвною тиску по фронту
ударної хвилi ДР.
При товщинi шару нескельного грунту вiд низу фундаментної
плити до скелi менше величини заглиблення споруди динамiчне наван-
таження Р слiд приймати рiвним величинi тиску у фронтi ударної
5
хвилі ДР, помноженої на коефiцiєнт 1,2.
3.11 Динамiчне вертикальне навантаження на колони, внутрiшнi
та зовнiшнi стiни слiд визначати розрахунком у залежностi вiд пло-
щi навантаження i динамiчного навантаження на покриття, яке
визначається за 3.5 цих норм.
Динамічне навантаження Р на стрiчковi окремо розташованi
7
фундаменти слiд визначати розрахунком в залежності вiд динамiчного
вертикального навантаження на стiни, колони та площi фундаментiв.
3.12 Динамiчне горизонтальне навантаження на дiлянки зовнiш-
нiх стiн укриттiв у мiсцях розташування входів i на першi (зовнiш-
нi) захисно-герметичнi дверi (ворота) слiд визначати в залежностi
вiд типу входу, його розташування i приймати рiвним величинi тиску
у фронтi ударної хвилi ДР, помноженої на коефіцієнт Кв, який
приймається згiдно з таблицею IЗ.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
С.32 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 14
-------------------------------------------------------------------
| | | Коефіцієнт К для покриттів сховищ |
| | | д |
| | |-------------------------------------|
|РОЗРАХУНКОВІ| КЛАС |окре- |вбудованих у приміщення|розта-|
| УМОВИ | АРМАТУРНОЇ |мо |з площею отворів, % |шова- |
| | СТАЛІ |роз- |-----------------------|них |
| | |ташо- |менше | 10-50 | більше|під |
| | |ваних | 10 | | 10 |тех- |
| | | |-----------------------|нічни-|
| | | | | | |ми |
| | | | | | |підва-|
| | | | | | |лами |
|-----------------------------------------------------------------|
|Граничний |А-І,А-ІІ,А-ІІІ| | | | | |
|стан | | 1,2 | 1 | 1,1 | 1,2 | 1 |
|першої групи|А-ІY,Вр-І,В-І | | | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Граничний |А-І,А-ІІ,А-ІІІ| | | | | |
|стан |А-ІY,Вр-І,В-І | 1,8 | 1,2 | 1,4 | 1,8 | 1,2 |
|другої групи| | | | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Примітка 1. Граничний стан першої та другої груп прийнятий |
|згiдно з 4.2 i 4.3 цих норм. |
|Примітка 2. Для покриттiв сховищ, вбудованих у будинки (споруди) |
|з легкоруйнiвними конструкцiями, динамічний коефiцiєнт Кд |
|приймається як для окремо розташованих сховищ. |
|Примітка 3. При типовому проектуваннi вбудованих сховищ площа |
|отворiв у будинках приймається більше 50%. |
-------------------------------------------------------------------
3.17 Вертикальне еквiвалентне статичне навантаження при роз-
рахунку центрально та позацентрово стиснутих (схема б) стоякiв
рам, колон i внутрiшнiх стiн слiд приймати рiвним динамiчному на-
вантаженню визначеному згiдно з 3.12 цих норм та помноженому на
коефiцiєнт динамiчностi Кд , що приймається за таблицею 15.
Примiтка. Для позацентрово стиснутих елементiв залiзобетон-
них конструкцiй першої та другої груп граничного стану це наванта-
ження приймається згiдно з нормами з проектування бетонних та за-
лiзобетонних конструкцiй (СНіП 2.03.01-84).
Таблиця 15
-------------------------------------------------------------------
| УМОВИ РОЗТАШУВАННЯ СХОВИЩ | Коефiцiєнт К для сховищ |
| | д |
| |------------------------------------|
| | вбудованих | окремо |
| | | розташованих |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. На основах iз нескельних | | |
| грунтiв при розташуваннi | | |
| фундаменту вище рiвня | | |
| грунтових вод | 1,0 | 1,2 |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. На основах iз нескельних | | |
| грунтiв при розташуваннi | | |
| фундаменту нижче рiвня | | |
| грунтових вод | 1,2 | 1,4 |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. На скельних основах | 1,4 | 1,8 |
-------------------------------------------------------------------
С.33 ДБН В.2.2-5-97
3.18 Вертикальне еквiвалентне статичне навантаження на зов-
нiшнi стiни вiд дiї ударної хвилi на покриття слiд приймати рiвним
вертикальному динамiчному навантаженню, що визначається за 3.5
цих норм.
Розрахунок кам'яних зовнiшнiх стiн за граничним станом першої
групи, до яких примикають (а не спираються) покриття, проводиться
на поздовжню силу вiд навантаження, яке припадає безпосередньо на
горизонтальний перерiз стiни, i вiд навантаження з примикаючого
покриття завширшки 1 м, яке прикладається на вiдстанi 4 см вiд
внутрiшньої поверхнi стiни.
При розрахунку зовнiшнiх стiн слiд враховувати, що верти-
кальне та горизонтальне еквiвалентне статичне навантаження дiють
одночасно.
3.19 Горизонтальне еквiвалентне статичне навантаження при ро-
зрахунку залiзобетонних згинальних елементiв та позацентрово стиснутих
(схема а) елементiв зовнiшнiх стiн визначають за формулою
q = P К К , ( 9 )
е м а к с д о
де Р - динамiчне горизонтальне навантаження, КПа, яке
макс визначається згiдно з 3.5-3.9 цих норм;
К - коефiцiєнт динамiчностi, який приймається при
д розрахунку на згинальний момент за таблицею 16,
а при розрахунку на поперечну силу - згiдно з
тiєю самою таблицею, але зi збiльшенням на 10%;
К - коефiцiєнт, який враховує збiльшення тиску на
о стiни за рахунок горизонтальної складової масо-
вої швидкостi часток грунту, затухання хвилi
стиску з глибиною i зниження тиску за рахунок руху
споруди та
деформацiї стiн. Для заглиблених та
обвалованих стін значення коефіцієнта К прийма-
о
ється рівним 0,8 при розрахунку за граничним ста-
ном першої групи та 1 - за граничним станом другої
групи. Для необвалованих стін і стін, які розташо-
вані у водонасичених грунтах, коефіцієнт К
о
приймається рівним 1.
С.34 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 16
--------------------------------------------------------------------
| | | Коефіцієнт К для стін |
|РОЗРАХУНКОВI| КЛАС | д |
| УМОВИ | АРМАТУРНОЇ |--------------------------------------|
| | СТАЛІ |заглиб-|cумі- |які знаходяться всере-|
| | |лених, |щених |дині приміщень з пло- |
| | |обвало-|з зов- |щею отворів, % |
| | |ваних |нішні- | (схеми ж,з) |
| | |та та- |ми |----------------------|
| | |ких,що |стіна- |менше | 10-50 |більше|
| | |прими- |ми пер-| 10 | | 10 |
| | |кають |шого | | | |
| | |до при-|або цо-| | | |
| | |міщень |кольно-| | | |
| | |підва- |го по- | | | |
| | |лів |верхів | | | |
| | |(схеми |(схеми | | | |
| | |а,б,в, | ж,з) | | | |
| | |г,е,к) | | | | |
|------------------------------------------------------------------|
| | | | | | | |
|Граничний |А-І,А-ІІ,А-ІІІ| | | | | |
|стан першої |А-ІY,Вр-І,В-І | 1 | 1,3 | 1 | 1,1 | 1,3 |
|групи | | | | | | |
| | | | | | | |
|Граничний |А-І,А-ІІ,А-ІІІ| | | | | |
|стан другої |А-ІY,Вр-І,В-І | 1,2 | 1,7 | 1,2 | 1,4 | 1,7 |
|групи | | | | | | |
|------------------------------------------------------------------|
|Примiтка 1. Для стiн сховищ, якi знаходяться всерединi примiщень |
|з легкоруйнiвними конструкцiями, коефiцiєнти динамiчностi К |
| д |
|приймаються тi самi, що i для стiн сховищ, якi знаходяться всере-|
|динi примiщень з площею отворiв бiльше 50%. |
|Примiтка 2. При типовому проектуваннi вбудованих у перший поверх |
|сховищ площу отворiв у спорудах слiд приймати бiльше 50%. |
--------------------------------------------------------------------
3.20 Горизонтальне еквiвалентне статичне навантаження на по-
зацентрово стиснутi (схема б) залізобетоннi стiни, а також на
кам'янi стiни слiд приймати:
- для обвалованих стiн та стiн, якi примикають до примiщень
пiдвалiв, не захищених вiд ударної хвилi, - рiвним динамiч-
ному навантаженню, що визначається за 3.5-3.8 цих норм, з
коефіцiєнтом динамiчностi К , що дорiвнює 1;
д
- для стiн, розташованих нижче рiвня грунтових вод (схема е),
та необвалованих стiн (схема д, з, и), - рiвним динамiчному
навантаженню, яке визначається за 3.7 й 3.9 цих норм, пом-
ноженому на коефiцiєнт динамiчностi К = 1,7, для кам'яних
д
стiн без поздовжньої арматури К = 2.
д
3.21 Вертикальне еквiвалентне статичне навантаження на
стрiчковi та окремо розташованi фундаменти слiд приймати рiвним
динамiчному навантаженню, яке визначається згiдно з 3.11 цих норм
помноженому на коефiцiєнт динамiчностi К , визначений згiдно з та-
д
бицею 15.
С.35 ДБН В.2.2-5-97
При розрахунку суцiльних фундаментних плит вертикальне еквi-
валентне статичне навантаженняд приймати рiвним динамiчному нава-
нтаженню, яке визначається за 3.10 цих норм, помноженому на коефі-
цієнт динамiчностi К , який приймається згiдно з таблицею 17.
д
Таблиця 17
-------------------------------------------------------------------
|Умови розмiщення фундаментної | Коефiцiєнт К для сховищ |
| плити | д |
| |---------------------------------|
| | вбудованих | окремо розташо- |
| | | ваних |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. На нескельних грунтах при | | |
| розрахунку за граничним | | |
| станом першої групи | 1 | 1 |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. На водонасичених грунтах при| | |
| розрахунку за граничним | | |
| станом другої групи | 1,2 | 1,2 |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. На скельних грунтах | 1 | 1 |
-------------------------------------------------------------------
3.22 Оголовки аварiйних виходiв, пiднесених над поверхнею
землi, слiд розраховувати на горизонтальне еквiвалентне статичне
навантаження, яке дорiвнює тиску у фронтi ударної хвилi ДР, помно-
женому на коефiцiєнт динамiчностi К = 2.
д
При розрахунку оголовкiв на зсув та перекидання динамiчне на-
вантаження слiд приймати рiвним
- на стiну, повернуту до вибуху, - за формулою (5);
- на тильну стiну - 1,3 ДР;
- на покриття та боковi стiни - 1,25 ДР.
3.23 Еквівалентне статичне навантаження на зовнiшнi стiни у
мiсцях розташування входiв, на стiни тамбурів-шлюзів i тамбурiв,
на огороджувальнi конструкцiї аварiйних виходiв та захисно-герме-
тичнi двері слід приймати рiвним динамiчному навантаженню, яке
визначається згiдно з 3.12, 3.13, 3.14, 3.15 (цих норм помноженому
на коефiцiєнт динамiчностi К згiдно з таблицею 18.
д
Для огороджувальних конструкцiй аварiйних виходiв наскрiзного
та тупикового типiв коефiцiєнт динамічності слiд приймати К = 1,3.
д
С.36 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 18
-------------------------------------------------------------------
| | Коефіцієнт динамічності К для |
| | д |
| | елементів входу |
| ВХОДИ |-------------------------------------------|
| | стін в | стін | стін | захисно- |
| | місцях | тамбурів-| тамбурів| герметич-|
| | прими- | шлюзів | | них |
| | кання | | | дверей |
| | входів | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. З підвалів не за- | | | | |
| хищених вiд удар- | | | | |
| ної хвилі, та з | | | | |
| приміщень першого | | | | |
| поверху з площею | | | | |
| отворів менше 10% | 1,2 | 1,2 | 1 | 1,3 |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. Наскрізний з пере-| | | | |
| критою дiлянкою | | | | |
| проти вхідного от-| | | | |
| вору | 1,7 | 1,3 | 1,1 | 1,8 |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. З приміщень першо-| 1,2 | 1,2 | 1 | 1,3 |
| го поверху у схо- | ------ | ----- | ----- | ------ |
| вище | 1,6 | 1,3 | 1 | 1,7 |
|-----------------------------------------------------------------|
|4.Із сходових кліток | 1,4 | 1,2 | 1 | 1,5 |
| при входi у сходову| ----- | ----- | ----- | ----- |
| клітку з вулиці | 1,7 | 1,3 | 1,1 | 1,8 |
|-----------------------------------------------------------------|
|5.Із сховищ кліток з | | | | |
| площею отворів мен-| | | | |
| ше 10% при вході у | 1,4 | 1,2 | 1 | 1,5 |
| сходову клітку з | | | | |
| вулиці | | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|6.Тупиковий без ого- | | | | |
| ловка або з легким | | | | |
| (що руйнується) | 1,7 | 1,3 | 1,1 | 1,8 |
| павільйоном | | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|7.У піднесених над | | | | |
| поверхнею відкритих| | | | |
| зовнішніх стінах, а| 1,6 | 1,3 | 1 | 1,7 |
| також вхід з апаре-| | | | |
| ллю | | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|8.Аварійний вихiд з | | | | |
| вертикальною шахтою| 1,7 | - | 1,1 | 1,8 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Примітка. Над рискою наведенi данi для елементiв входiв у |
|примiщення першого поверху та сходовi клітки з площею отворiв вiд|
|10 до 50%, пiд рискою - з площею отворiв бiльше 50%, а також для |
|елементів входів до приміщень з легкоруйнiвними конструкцiями. |
-------------------------------------------------------------------
С.37 ДБН В.2.2-5-97
3.24 Закладні деталi для закрiплення дверей i вiконниць пови-
ннi розраховуватися на еквiвалентне статичне навантаження, прикла-
дене перпендикулярно до площини стiни та спрямоване у бiк, проти-
лежний дії хвилi. Величину цього еквiвалентного статичного наван-
таження слiд приймати для сховищ ІІ та ІІІ класiв 0,025 МПа
(0,25 кгс/см2), для сховищ IV класу - 0,015 МПа (0,15 кгс/см2).
Внутрішні стіни розширювальних камер, розташованих за проти-
вибуховими пристроями, повиннi розраховуватись на еквiвалентне
статичне навантаження, що дорiвнює 0,02 МПа (0,2 кгс/см2 ), неза-
лежно класу сховища.
3.25 Стіни вiдкритих дiлянок та пiдхiднi тунелi входiв на
дiю динамiчного навантаження не розраховуються, вони перевiряються
розрахунком на дiю експлуатацiйного навантаження та навантаження
від ваги грунту.
Зроблені у входах наскрiзного типу перекриття слiд розрахову-
вати на навантаження, прикладене знизу та яке дорiвнює значенню ти-
ску у фронтi ударної хвилi, помноженому на коефiцiєнт 0,2. Крiм
того, перекриття слід перевiряти розрахунком на навантаження вiд
зруйнувань вище розташованих конструкцій, яке дорівнює 0,03 МПа
(0,3 кг/см2).
3.26 Тунелi аварiйних виходiв та входiв, сумiщених з аварiй-
ними виходами, на дiлянках вiд гирла до захисно-герметичних дверей
(вiконниця) або противибухового пристрою слiд розраховувати на
два випадки:
- навантаження тiльки зовнi;
- результуюче - навантаження зовнi та зсередини.
Величини еквiвалентних статичних навантажень зовнi визначаю-
ться за 3.16-3.20, а зсередини - за 3.22 цих норм. При цьому для
тунелiв, розташованих у грунтi, необхiдно враховувати пасивний
опір грунту.
3.27 Еквiвалентне статичне навантаження на конструкцiї ПРУ
слiд приймати згiдно з додатком 1.
4 РОЗРАХУНОК БЕТОННИХ I ЗАЛIЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦIЙ
4.1 Розрахунок бетоних i залiзобетонних конструкцiй сховищ
слiд проводити вiдповiдно до вимог СНіП 2.03.01-84, основних поло-
жень проектування будiвельних конструкцiй i основ, а також СНіП
2.01.07-85 "Навантаження та вплив" та цих норм.
Характеристика граничних станiв
4.2 Розрахунок конструкцiй сховищ на силовi впливи прово-
диться за методом граничних станiв за втратою несучої спроможностi
(граничний стан першої групи) i повинен забезпечувати вiд:
- руйнування окремих елементiв конструкцiй у найбiльш
напружених перерiзах;
- втрати стiйкостi форми окремими елементами конструкцiй;
- руйнування конструкцiй при сумiснiй дiї силових факторiв
та несприятливих впливiв зовнiшнього середовища.
4.3 Розрахунок несучих конструкцiй захисних споруд повинен
виконуватись з урахуванням пружно-пластичних властивостей матерiа-
лiв - граничний стан першої групи (СНіП 2.03.01-84, п. 1.10).
С.38 ДБН В.2.2-5-97
Граничний стан конструкцiй першої групи в пружно-пластичнiй
стадiї характеризується початком руйнування бетону стиснутої зони
у найбiльш напружених перерiзах, розтягнута арматура при цьому
перебуває у стадiї розвитку непружних (пластичних) деформацiй.
Допускається виникнення залишкових перемiщень та наявнiсть у бето-
нi розтягнутої зони розкриття трiщин. За граничним станом першої
групи розраховуються елементи основних несучих i огороджувальних
конструкцiй сховищ, тунелi аварiйних виходiв.
Граничний стан конструкцiй другої групи за пружною стадiєю
роботи арматури характеризується досягненням у розтягнутiй армату-
рi напружень, якi дорiвнюють розрахунковому динамiчному опору ар-
матури, при цьому напруження у бетонi стиснутої зони, як правило,
менше розрахункового динамiчного призмового опору бетону.
Розрахунок залiзобетонних конструкцiй за граничним станом
другої групи забезпечує вiдсутнiсть у них залишкових деформацiй.
За граничним станом другої групи слiд розраховувати конструкцiї
сховищ, розташованих у водонасиченому грунтi.
4.4 Граничний стан першої та другої груп шарнiрно обпертих
згинальних та позацентрово стиснутих елементiв нормується величи-
ною К, що дорiвнює вiдношенню прогину (перемiщення) конструкцiї,
який досягає до моменту f , граничного стану f до величини пруж-
i max
ного прогину (перемiщення конструкцiї f , при якому напруження в
o
арматурi разтягнутої зони досягає значення розрахункових динамiч-
них опорiв.
Для елементiв, якi розраховуються за граничним станом першої
групи, слiд приймати К = 3 та додержуватись умови f < f ,
i max
а для елементiв, якi розраховуються за граничним станом другої
групи,- К = 1 та додержуватись умови f < f .
i o
Величини прогинiв конструкцiй визначаються:
а) пружний прогин згинальних елементiв f , при якому напру-
о
д
ження у стиснутiй зонi досягає значень R , - за формулою
s
д д 2
R 0,003М SI
s р o
f = ( ----- + ------------ ) ------ , см; (10)
o д
Е М h
s max o
б) граничний прогин f , при якому починається роздрiбнення
max
бетону на верхнiй гранi стиснутої зони балочних елементiв, - за
форомулою
д
0,003 0,75 R
s 2
f = --------- ----------- SI см; (11)
max д o'
h ( м-м') R
o s
С.39 ДБН В.2.2-5-97
'
в) граничний вигин f , при якому починається руйнування
max
стиснутої зони позацентрово стиснутих елементiв, - за формулою
д
0,003 х 0,75 R b
' s 2
f = ------------------------ SI , см (12)
max д д ' o
N + R A - S A
s s sc sc
д
де R , R - розрахунковий динамiчний опiр арматури розтягу
s sc
(стиску), МПа (кгс/см2);
д
R - розрахункова динамiчна призмова мiцнiсть бетону,
b МПа (кгс/см2);
Е - модуль пружностi арматури, МПа (кгс/см2 );
s
'
A , А - площi розтягнутої (стиснутої) арматури, см2;
s sc
'
м , м - коефiцiєнти армування перерiзу розтягнутої
(стиснутої) арматури;
'
а - вiдстань вiд рiвнодiючої зусилля у стиснутiй
арматурi до ближньої гранi перерiзу, см;
h - робоча висота перерiзу, см;
o
l - розрахункова довжина елементiв, см;
o
b - ширина прямокутного перерiзу, см;
N - поздовжнє стиснуте зусилля, Н (кгс);
S - коефiцiєнт, який залежить вiд схеми завантажен-
ня елементiв та умов на опорах, що приийма-
ється згiдно з додатком 5;
д
М - згинальний момент, при якому напруження в арма-
р д
турi досягає R , який визначається за формулою
s
д д д ' д д '
М = А R (h - 0,5 х ) + А х R (0,5 х - а ), (IЗ)
max s s o s sc
С.40 ДБН В.2.2-5-97
д
A х R
д s s
де х = ---------- ;
д
b х R
b
д
М - максимальний згинальний момент 10 Нм (кгс-м), який
max сприймається нормальним перерiзом за умови
д д
Z = Z
R
i визначається для прямокутного перерiзу за вира-
зом
д 2 д
зом М х = 0,5Ьh R , 10, Н7м (кгс/м).
max о b
4.5 Граничний стан першої групи елементiв з затисненими опо-
рами або нерозрiзних згинальних та позацентрово стиснутих елемен-
тiв нормується величиною кута розкриття трiщин у шарнiрi
пластичності,яка визначається за формулою
0,003
Ф = 0,035 + --------- . (14)
imax Z
д
д д
При Z < 0,02 Ф Ф приймається рiвним 0,2 рад.,
іmax
д
де Z - вiдносна висота стиснутої зони бетону, яка визна-
чається за формулами:
для згинальних елементiв
д
R
д s (15)
Z = м --------- ;
д
R
b
для позацентрово стиснутих елементiв
д
R N
д s (16)
Z = м --------- + ---------
N д д
R bh R
b o b
С.41 ДБН В.2.2-5-97
м - коефiцiєнт армування перерiзу розтягнутої зони, який
визначається за формулою
A
s
м = -------- ( 17 )
bh
o
Мiцнiсть елемента при роботi його у пружно-пластичнiй стадiї
(граничний стан першої групи) забезпечується за умови
Ф < = Ф
i imax ( 18 )
де Ф - величина кута розкриття трiщин у шарнiрi пластич-
imax ностi вiд розрахункового навантаження із
врахуванням коефiцiєнта динамiчностi з перемiщення.
С.42 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 19
--------------------------------------------------------------------------------------------------------
| Вплив на опiр |Розрахунковий опiр бетону та початковi модулi пружностi при класi бетону |
| | за мiцнiстю на стиск, МПа (кгс/см2) |
| |-----------------------------------------------------------------------------|
| | В15 | В20 | В25 | ВЗО | В35 | В40 | В45 | В50 | В55 | В6О |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------|
|Стиск осьовий | 8,5 | 11,5 | 14,5 | 17,5 | 19,5 | 22,0 | 25,0 | 27,5 | 30,0 |33,0 |
|(призмова мiцнiсть) |(86,7) | (117) | (148) | (173) | (199) | (224) | (225)| (280) |(306) |(336) |
|R , МПа (кгс/см2) | | | | | | | | | | |
| b | | | | | | | | | | |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------|
|Розтяг осьовий | 0,75 | 0,90 | 1,05 | 1,20 | 1,30 | 1,40 | 1,45 | 1,55 | 1,60 | 1,65 |
|R , МПа (кгс/см2) |(7,65) |(9,18) | (10,7)| (12,2)| (13,3)| (14,3)|(14,8)| (15,8)|(16,3)|(16,8) |
| bt | | | | | | | | | | |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------|
|Модуль пружностi бетону | 23,0 | 27,0 | 30,0 | 32,5 | 34,5 | 36,0 | 37,5 | 39,0 | 39,5 | 40,0 |
|природного твердiння, | ---- | ---- | ----- | ---- | ---- | ---- | ---- | ----- | -----| ----- |
|МПа (кгс/см2) | 235 | 275 | 306 | 331 | 362 | 367 | 382 | 398 | 403 | 408 |
| -3 | | | | | | | | | | |
|Е х 10 | | | | | | | | | | |
| b | | | | | | | | | | |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------|
|Модуль пружностi бетону,| 20,5 | 24,5 | 27,0 | 29,0 | 31,0 | 32,5 | 34,5 | 35,0 | 35,5 | 36,0 |
|що пiддавався тепловiй | (209) | (245) | (275) | (296) | (316) | (332) | (347)| (357) | (362)| (367) |
|обробцi при атмосферному| | | | | | | | | | |
|тиску, МПа (кгс/см2) | | | | | | | | | | |
| -3 | | | | | | | | | | |
|Е х 10 | | | | | | | | | | |
| b | | | | | | | | | | |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------|
|Примiтка. Модуль пружностi бетону, який пiддавався тепловiй обробцi при атмосферному тиску, |
| приймається рiвним 0,9 Е . |
| b |
--------------------------------------------------------------------------------------------------------
С.43 ДБН В.2.2-5-97
Матеріали та їх розрахунковi характеристики
Бетон
4.6 Для збiрних i монолiтних бетонних i залiзобетонних кон-
струкцiй сховищ повинен прийматися важкий бетон середньої щiльнос-
тi бiльше 2000 кг/м3 класу не нижче В 15, а для колон i ригелiв -
не нижче В 22,5.
Бетоннi блоки для стiн заввишки 2,4 м слiд передбачати класу
не нижче В 12,5. Розчин для замурування швів збiрних залiзобетон-
них конструкцiй приймати класу не нижче В 12,5, а для кладки стiн
- не нижче М 50.
4.7 При розрахунках конструкцiй захисних споруд на еквiва-
лентнi статичнi навантаження нормативний опір бетону осьовому сти-
ску призм (призмова мiцнiсть) R та опiр осьовому розтягу R
b bt
приймаються у вiдповiдностi з вимогами СНіП 2.03.01-84 з проекту-
вання бетонних та залiзобетонних конструкцій. При цьому коефiцiєн-
ти безпеки по бетону при стиску Y та розтягу Y дорiвнюють:
bc bt
Y = 1,3 та Y = 1,5 (СНіП 2.03.01-84, таблиця 11).
bc bt
4.8 Розрахунковi динамiчнi опори бетону у проектованих кон-
струкцiях захисних споруд слiд приймати рівними розрахунковим опо-
рам бетону при розрахунку на еквiвалентнi статичнi навантаження
відповідно до таблицi 19, помноженим на коефiцiєнт динамiчного
змiцнення бетону, що дорiвнює:
д
- при розрахунку за граничним станом першої групи Y = 1,2;
b
д
- при розрахунку за граничним станом другої групи Y = 1,3.
b
4.9 Розрахунковi опори бетону, вказанi у таблицi 19, слiд
множити на коефiцiєнти умов роботи, які приймаються за таблицею 20.
Таблиця 20
-------------------------------------------------------------------
|Фактори, якi обумовлюють введення | Коефiцiєнти умов роботи |
|коефііцієнтів умов роботи бетону | бетону |
| |-----------------------------|
| | умовні | величини |
| | позначення | коефіцієнтів |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. Померемiнне заморожування та | | |
| розморожування при експлуатації | | |
| конструкцiй у водонасиченому | | |
| станi та розрахунковiй зимовiй | | |
| температурi зовнiшнього повiтря:| | |
| | | |
| нижче мiнус 20 до мiнус 40 | Y | 0,85 |
| 40 град. С включно | b6 | |
| | | |
-------------------------------------------------------------------
С.44 ДБН В.2.2-5-97
Продовження табл. 20
-------------------------------------------------------------------
|Фактори, якi обумовлюють введення | Коефiцiєнти умов роботи |
|коефііцієнтів умов роботи бетону | бетону |
| |-----------------------------|
| | умовні | величини |
| | позначення | коефіцієнтів |
|-----------------------------------------------------------------|
| нижче мiнус 5 до мiнус 20 | Y | 0,9 |
| 20 град.С включно | Ь6 | |
| | | |
| мінус 5 град.С i вище | Y | 0,95 |
| | b6 | |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. Поперемiнне заморожування та | | |
| розморожування в умовах | | |
| експлуатацiї конструкцiй при | | |
| епiзодичному водонасиченнi при | | |
| розрахунковiй зимовiй температу-| | |
| рi зовнiшнього повiтря: | | |
| | | |
| мінус 40 град.С i вище | Y | 1 |
| | b6 | |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. Бетонні конструкцiї | Y | 0,9 |
| | b9 | |
-------------------------------------------------------------------
4.10 Розрахунковий динамiчний опiр бетону зрiзу слiд приймати
рiвним розрахунковому опору бетону осьовому стиску (призмова мiц-
нiсть) R вiдповiдно до таблицi 19, помноженому на коефiцiєнт
b
0,25.
Арматура
4.11 Вибiр арматурних сталей для залiзобетонних конструкцiй
сховищ повинен провадитись з урахування вимог СНіП 2.03.01-84 на
проектування бетонних та залiзобетонних конструкцiй та згiдно з
таблицею 21 цих норм.
Для закладних деталей та з'єднувальних накладок повинна зас-
тосовуватись прокатна вуглецева сталь класу С38/23 вiдповiдно до
норм на проектування сталевих конструкцiй. При цьому коефiцiєнт
зміцнення сталi слiд приймати Y = 1,4 i коефiцiєнт умов роботи
s3
Y = 1,1.
s1
С.45 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 21
-------------------------------------------------------------------
| Призначеннння арматури |Ступінь | Клас арматури |
| |застосування | |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. Поздовжня робоча розтягнута|Рекомендується| А-ІІІ, А-ІY |
| та стиснута арматура, яка |Допускається | А-ІІ |
| визначається розрахунком | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. Поздовжня робоча стиснута |Рекомендується| А-ІІІ, А-ІY |
| арматура, яка визначається |Допускається | А-ІІ |
| розрахунком | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. Поперечна арматура, яка |Рекомендується| А-ІІІ, А-ІІ |
| визначається розрахунком |Допускається | А-І |
|-----------------------------------------------------------------|
|4. Конструктивна арматура |Рекомендується| А-І, Вр-І |
| |Допускається | А-II, В-I |
| | |(при вiдсутностi |
| | | Вр-І) |
-------------------------------------------------------------------
4.12 При розрахунку залiзобетонних конструкцiй сховищ на ек-
вiвалентнi статичнi навантаження (за граничним станом першої гру-
пи) розрахунковi опори робочої стержньової гарячекатаної арматури
класiв А-I, А-II i А-III, яка призначається для перерiзiв елемен-
тiв, слiд приймати чисельно рiвними нормативним опорам арматурних
сталей вiдповiдно до норм з проектування бетонних та залiзобетон-
них конструкцiй, з урахуванням коефiцiєнта надiйностi по арматурi
Y , рiвного 1. Розрахунковий опір арматурної сталi класу А-IY та
s
дротяної арматури класу Вр-I визначається за нормативним опором
урахуванням коефiцiєнта надiйностi по арматурi Y , рiвного 1,1.
s
д д д
4.13 Розрахунковi динамiчнi опори арматури R , R , R
s sw sc
слід визначати за розрахунковими опорами, вказаними в таблицi 22
(СнiП 2.03.01-84, стор. 25), помноженими на коефiцiєнти динамiч-
ного змiцнення арматурної сталi, якi наведені у таблицях 23, 29
(СнiП 2.03.01-84, сторiнки 25 та 28).
Розрахунковi опори арматури класiв А-I, А-II та А-III за та-
блицею 22 при розрахунку конструкцій на вигин слiд множити на
коефiцiєнт умов роботи Y , що дорiвнює 1,0.
s4
Розрахунок залiзобетонних елементiв
4.14 Розрахунок залiзобетонних елементiв укриттiв повинен ви-
конуватись згiдно зi СнiП 2.03.01-84.
4.15 При використаннi у захисних спорудах попередньо напру-
жених залiзобетонних конструкцій граничне зусилля, яке вiдповiдає
розрахунковим динамiчним характеристикам матерiалiв при розрахунку
на еквiвалентнi статичнi навантаження, повинно мати величину, яка
викликає виникнення трiщин в укриттях, бiльше на 25%.
С.46 ДБН В.2.2-5-97
У попередньо напружених конструкцiях, якi використовуються
для сховищ, не дозволяється використовувати арматуру, для якої вi-
дносне подовження при розривi менше 4%. Попередньо напружені
конструкцiї, у яких арматура не має зчеплення з бетоном, викорис-
товувати в укриттях не допускається.
Позацентрово стиснутi та згинальнi елементи
4.16 Розрахунок позацентрово стиснутих та згинальних елемен-
тiв на дiю стискальної поздовжньої сили провадиться вiдповiдно до
вимог СНіП 2.03.01-84.
4.17 Розрахунок з мiцностi перерiзiв згинальних елементiв,
похилих до поздовжньої осi елемемента, виконується згiдно зi СНіП
2.03.01-84.
4.18 Використання згинальних елементiв без поперечної армату-
ри у конструкцiях сховищ не допускається.
У протирадiацiйних укриттях елементи без поперечної арматури
слiд розраховувати вiдповiдно до вимог норм з проектування бетонних
i залiзобетонних конструкцiй згiдно зi СНіП 2.03.01-84 з урахуван-
ням додаткових навантажень.
4.19 Розрахунок на продавлювання виконується згiдно зi СНіП
2.03.01-84.
4.20 При встановленнi значення F продавлюючої сили у межах
пiрамiди продавлювання поперечної арматури розрахунок повинен про-
вадитись за умов:
(19
д
F <= R х А , т.с.; ( 19 )
sw sw
д
F < = 1,4 R х U х h , т.с., ( 20 )
bt m o
де А - сумарна площа перерiзу поперечної арматури, яка
sw перетинає боковi поверхнi пiраміди
продавлювання;
д
R - розрахунковий динамiчний опiр поперечної арматури;
sw
U - середнє арифметичне значення величини верхньої та
m нижньої основ пiрамiди, яка утворилася при про-
давлюванні у межах робочої висоти перерiзу h ,
o
cм.
Вказані вимоги розповсюджуються на плити завтовшки не менше
20 см, а також на стрiчковi та стовпчасті фундаменти, у пазах яких
замуровуються збiрнi стiновi панелi та колони.
С.47 ДБН В.2.2-5-97
При цьому розрахунок на продавлювання слiд вести виходячи з
можливостi продавлювання залiзобетону, розташованого нижче дна
стаканного або паза стрiчкового фундаменту.
Поперечна арматура, яка встановлюється у плитних елементах у
зонi продавлювання, повинна мати достатнє анкерування на кiнцях.
Крiм того, повинна бути забезпечена передача поперечного зусилля з
поздовжньої арматури на хомути. Ширина зони встановлення хомутiв
повинна бути не менше 1,5 висоти перерізу.
4.21 Розрахунок на сколювання виконується за СНіП 2.03.01-84.
Нерозрiзнi збiрно-монолiтнi згинальні конструкцiї над монолiтними
опорами повиннi бути перевiренi розрахунком на сколювальнi напру-
ження, якi виникають на поверхнi контакту матерiалiв, за формулою
Q
t = ---------- , МПа (кгс/см2). ( 21 )
0,9 bh
o
Граничне значення цих напружень знаходиться з виразу
д
t = 0,25 R х w, МПа ( кгс/см2) ( 22 )
max b
де Q - поперечна сила у перерiзу елемента, що
розглядається, 10 (т.с.);
w - коефiцiєнт, що враховує ступiнь шорсткостi поверхнi
збiрного елемента згiдно з таблицею 22.
Таблиця 22
-------------------------------------------------------------------
|Характеристика шорсткостi поверхнi | Значення коефiцiєнта W |
| бетону | |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. Гладка (загладжена) поверхня | 0,45 |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. Поверхня з природною шорсткiстю | 0,60 |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. Поверхня з наявнiстю мiсцевих | |
| заглиблень (1,5х1,5х1,0 см) | |
| з кроком 10 х 10 см | 0,65 |
|-----------------------------------------------------------------|
|4. Поверхня з утопленим щебенем | |
| розмiром 20-40 мм через 50-70 мм | |
| у свіжокладений бетон | 0,80 |
|-----------------------------------------------------------------|
|5. Поверхня свiжоукладеного бетону | |
| збiрного елемента,оброблена 15 | |
| %-вим розчином сульфiтно-спиртової| |
| барди з наступним видаленням | |
| знетужавленого шару бетону пiско- | |
| струминним апаратом | 1,0 |
-------------------------------------------------------------------
С.48 ДБН В.2.2-5-97
Коли t < t то слiд передбачати випуски поперечної арматури
max
із збiрного елемента у шар монолітного бетону нормально до повер-
хнi i в кiлькостi, яка визначається розрахунком на поперечну силу.
5 РОЗРАХУНОК СХОВИЩ З КАМ'ЯНИХ ТА IНШИХ МАТЕРIАЛIВ, ОСНОВ
І ФУНДАМЕНТIВ З ПАЛЬ
Розрахунок сховищ з камяних та iнших матерiалiв
5.1 У кам'яних та армокам'яних конструкцiях слiд застосову-
вати матерiали з проектними марками за міцністю на стиск не нижче:
цегла - М 100, бутовий камiнь - М 150, розчин для кладки - М 50.
5.2 Розрахунковi динамiчнi опори кладки з кам'яних матерiалiв
у конструкцiях слiд приймати такими, що дорiвнюють опорам згiдно з
нормами на проектування кам'яних та армокам'яних конструкцій, пом-
ноженим на коефiцiєнт динамiчного змiцнення К = 1,2 (СНіП
у
ІІ-22-81).
5.3 Розрахунковi динамiчнi опори для листового та профiльно-
го прокату у конструкцiях слiд приймати такими, що дорiвнюють роз-
рахунковим опорам згiдно з нормами на проектування сталевих конст-
рукцій, помноженим на коефiцiєнт К = 1,4 та коефiцiєнт умов ро-
у
боти m = 1,1.
При розрахунку зварних з'єднань сталевих конструкцiй
коефiцiєнт динамiчного змiцнення К слiд приймати рiвним 1.
у
5.4 Розрахунковi динамiчнi опори для деревини, яка
використовується у конструкцiях, слiд приймати такими, що дорiвню-
ють розрахунковим опорам згiдно з нормами на проектування де-
рев'яних конструкцiй, помноженим на коефiцiєнт динамiчного змiцне-
ння К = 1,4.
у
5.5 Розрахунок елементiв кам'яних та армокам'яних конструкцiй
слiд проводити за граничними станами першої групи у вiдповiдностi
з вимогами норм з проектування кам'яних та армокам'яних конструк-
цiй (СНіП ІІ-22-81).
Розрахунок стiн з кам'яних матерiалiв при е <= 0,7 у проводи-
о
ться без перевiрки розтягнутої зони на розкриття трiщин. При цьому
найбiльша величина ексцентриситету е за розрахунком несучої
о
спроможностi повинна задовольняти умови при розрахунку вiдповiдно:
- граничного стану першої групи е < = 0,95у;
о
- другої групи е < = 0,8у,
o
де у - вiдстань вiд центра тяжiння перерiзу елемента до краю
перерiзу у бiк ексцентриситету, см.
При забезпеченнi сумiсної роботи кам'яної кладки та залiзо-
бетону розрахунок конструкцiй слід проводити за методикою, яка на-
ведена у додатку 11.
С.49 ДБН В.2.2-5-97
Розрахунок основ та фундаментiв
5.6 Розрахунок основ сховищ повинен проводитись у вiдповiдно-
стi з вимогами норм з проектування основ будинкiв та споруд (СНіП
2.02.01-83).
Розрахунок основ сховищ, складених iз скельних грунтiв, а
також водонасичених глинистих та заторфованих грунтiв, проводиться
за несучою спроможнiстю на основне i на особливе сполучення наван-
тажень. При цьому розрахунковi опори основ iз скельних грунтiв
слiд приймати рiвними тимчасовим опорам зразкiв скельного грунту на
одновiсний стиск у водонасиченому станi, помноженими коефiцiєнт
динамiчного змiцнення К = 1,3.
у
Розрахунок основ, якi складенi нескельними грунтами, прово-
диться по деформацiях на основі сполучення навантажень. При цьому
вiдношення площi фундаментiв в планi пiд стiнами та колонами до
площi покриття (площi збирання навантаження) слiд приймати не мен-
ше: для укриттiв II класу - О,15, III класу -0,1 та IV класу -
0,05.
Розрахунок конструкцiї фундаменту на мiцнiсть повинен прово-
дитись на особливе сполучення навантажень, при цьому еквiвалентне
статичне навантаження слiд приймати за 3.22 цих норм.
Розрахунок фундаментiв з паль
5.7 Розрахунок фундаментiв з паль повинен виконуватись у
вiдповiдностi з вимогами норм на проектування фундаментiв з паль
та глибоких опор (СНіП 2.03.03-85).
Несучу спроможнiсть паль слiд визначати як найменшу з їх
значень, одержаних при розрахунках на особиве сполучення наванта-
жень (з урахуванням дiї ударної хвилi) по опору:
- грунта основи палi;
- матерiалу палi, який визначається у вiдповiдностi з нор-
мами проектування бетонних та залiзобетонних конструкцiй.
5.8. Несуча спроможнiсть Р , тс, висячих паль згiдно з умова-
п
ми опору грунту основи визначається за формулою
V П Н tg Ф
п i i гр i
P = F +ДР К SUM -------------------- + К (а P F + а Р F ) +
п d 1 в i=1 1 - v v 1в в р 1н н o
i
2 ----
а Р (1-2 V ) К \ / F
1н н н z / o
+ ------------------------------ , тс, ( 23 )
2
( 1 - v )
н
де F - несуча спроможнiсть одної палi, тс, при дiї
d статичного навантаження визначається за нормами
на проектування фундаментiв з паль та глибоких опор;
ДP - тиск у фронтi ударної хвилi (0,01 Н/м2) тс/м2
1 (ДР = 10 ДР; ДР - тиск, МПа (кгс/см2), щo прийма-
i
ється з згiдно додатком 1;
С.50 ДБН В.2.2-5-97
К К , К - коефiцiєнти, якi враховують неспiвпадiння за
в v z часом максимуму тиску в ударнiй хвилі, швид-
костi та перемiщення фундаменту з паль,
приймаються К = 1 м/с;
v
К = 0,015 м; К = 0,7 для фундаментiв пiд
z в
зовнiшнiми стiнами i К = 0,44 для внутрiш-
в
ніх стiн (колон);
п - кiлькiсть рiзнорiдних щарiв грунту;
v - коефiцiєнт Пуассона для i-го шару грунту, що визна-
i чається з норм на проектування оcнов будинків та
споруд;
П - периметр поперечного перерiзу палi у серединi i-го
i шару грунту, м;
Н - товщина i-го шару грунту, м, який торкається бокової
гр поверхнi палi;
Ф - кут внутрiшнього тертя i-го шару грунту, що визна-
i чається за нормами на проектування основ будинкiв
та споруд;
V - коефiцiєнт Пуассона для i-го шару грунту пiд вiстрям
н палi, який визначається за нормами на проектування
основ будинкiв та споруд;
а а - швидкостi розповсюдження пружно-пластичних
1в 1н хвиль у шарi грунту у пiдошвi ростверка і
бiля вiстря палi, м/с, якi приймаються за
таблицею 23;
P , P - параметр грунту пiд ростверком i пiд вiстрям
в н 2 4
палi, тс х с /м, що припадає за таблицею 23;
F - площа пiдошви ростверка, яка визначається
р методом пiдбору, що припадає на одну палю, м2,
за мiнусом площi F ;
o
2
F - площа обпирання, м , на грунт палi, яка
o приймається за нормами на проектування фунда-
ментiв з паль та глибоких опор.
5.9 При визначеннi несучої спроможностi висячих паль з уши-
ренням бiля вiстря, заглиблених без заповнення пазух вище уширен-
ня або з неущiльненою засипкою, складання по шарах при розрахунку
першої складової у формулi (23) слiд розповсюджувати тiльки на ша-
ри грунту, якi лежать у межах циліндричної (призматичної) частини
уширення палi.
С.51 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 23
-------------------------------------------------------------------
| | Параметр | Швидкість |
| | грунту | розповсюдження |
| Характеристика грунтів | 2 4 |пружно-пластичних |
| |р,тс х с м | хвиль а , м/с |
| | | 1 |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. Насипний грунт, ущiльнений | | |
| iз ступенем вологостi | 0,16 | 150 |
| S < = 0,5 | | |
| L | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. Пісок крупний та середньої | | |
| крупностi при ступенi | | |
| вологостi S < = 0,8 | 0,17 | 250 |
| L | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. Суглинок тугопластичний i | | |
| щiльнопластичний | 0,17 | 300 |
|-----------------------------------------------------------------|
|4. Глина тверда i напiвтверда | 0,2 | 500 |
|-----------------------------------------------------------------|
|5. Лес, лесовидний суглинок | | |
| при показнику просiдання | 0,15 | 200 |
| S < = 0,17 | | |
| sL | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|6. Грунт при вiдносному вмiстi | | |
| рослинних залишкiв | 0,1 | 100 |
| q > 0,6 (торф) | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|7. Мули супіщані глинистi | 0,15-0,19 | 500 |
|-----------------------------------------------------------------|
|8. Водонасичений грунт (нижче | | |
| рiвня грунтових вод) при | | |
| ступені вологостi: | | |
| S > 0,9 | 0,2 | 1500 |
| L
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·| Примітка. Для промiжних значень характеристик р , а , наведених |
| 1 |
|у таблицi, допускається застосовувати iнтерполяцію. |
-------------------------------------------------------------------
5.10 Несуча спроможнiсть паль-стоякiв Р , 1ОкН (тс), за умо-
ст
ви опору грунту основи (палi) визначається відповiдно до вимог
норм на проектування фундаментiв з паль та глибоких опор з ураху-
ванням динамічного змiцнення основи згiдно з 5.6 цих норм.
С.52 ДБН В.2.2-5-97
5.11 Кількість паль i паль-оболонок N , шт., у фундаментi
n
сховища визначається за формулою
P + K ДР F
c д 1 n
N = ------------------, ( 24 )
n P
n
де Р - постiйне навантаження, 10 кН (тс), яке передається
с на частину фундаменту, що пiдлягає розрахунку, вiд
верхнiх конструкцiй i приймається згiдно з
додатком 1;
F - площа покриття, м2, з якої збирається навантаження
n вiд ударної хвилi на розрахункову частину фундамен-
ту;
К - коефiцiєнт динамiчностi, який приймається з умови
д опору:
а) грунту основи паль К = 1;
д
б) материалу палi для висячих паль К = 1 i для
д
паль-стоякiв К = 1,8;
д
ДР - те саме, що i у формулi (23);
1
Р - несуча спроможнiсть палi, 10кН (тс).
n
6 РОЗРАХУНОК ПРОТИРАДIАЦIЙНОГО ЗАХИСТУ
6.1 Огороджувальнi конструкцiї сховищ повиннi забезпечувати
послаблення радiацiйного впливу до допустимого рiвня.
Розрахунок проводиться у такiй послiдовностi. Розробляється
геометрична модель укриття i визначається:
2
- вага 1 м зовнiшнiх та внутрiшнiх стiн перекриттiв;
- площа отворiв у стiнах та висота їх розташування вiд пiдло-
ги укриття;
- данi про розташування будинкiв (споруд) на мiсцевостi (роз-
мiр забрудненої дiлянки, яка примикає до будинку або
споруди), характер забудови;
- типи та конструктивнi особливостi входiв.
С.53 ДБН В.2.2-5-97
Ступiнь послаблення радiацiйного впливу стiн та покриття, що
виступають над поверхнею землі сховищ, слiд визначати за формулою
2 К К
Yi ni
А < = ------------------ К , ( 25 )
К + К p
Yi ni
де А - потрiбна ступiнь послаблення, яка приймається
згiдно з додатком 1;
К - коефiцiєнт послаблення дози гамма-випромiнювання
Yi пререпоною з i шарiв матерiалу, який дорівнює
добутку значень К для кожного шару i приймається
за таблицею 24;
К - коефiцiєнт поослаблення дози нейтронiв перепоною
ni з i шарiв матерiалу, рiвний добутку значень К
для кожного шару, що приймається за таблицею 24;
К - коефiцiєнт умов розташування сховищ, що приймається
р за формулою
К
заб
К = -------------- , ( 26 )
р К
буд
де К - коефiцiєнт, який враховує зниження дози проникаючої
заб радiацiї у забудовi та приймається за таблицею 25;
К - коефiцiєнт, який враховує послаблення радiацiї у
буд житлових та виробничих будинках при розташуваннi
у них укриттiв та приймається за таблицею 26;
6.2 Для матерiалiв, близьких за хiмiчним складом до наведених
у таблицi 24, але якi вiдрiзняються щiльнiстю, коефiцiєнти К К
Y n
слід визначати для товщини приведеного шару х , який розрахову-
прр
ється за формулою
Р
х
х = х -------- , ( 27 )
прр Р
де Р - щiльнiсть речовини з вiдомими значеннями К і К ;
n Y
х - товщина шару речовини з щiльнiстю Р , для котрого
х
визначається приведена товщина х .
прр
С.54 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 24
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| | Коефіцієнт послаблення дози гамма-випромінювання та нейтронів проникаючої |
| Товщина | радіації товщею матеріалів |
| шару |-------------------------------------------------------------------------------------------------|
|матеріалу,| бетон | цегла | грунт | дерево | поліетилен | сталь |
| см | р=2,4 г/см3, | р=1,84 г/см3, |р=1,95 г/см3, |р=0,7 г/см3, | р=0,94 г/см3 |р=7,8 г/см3 |
| | вологість 10% | вологість 5 % |вологість 19 % |вологість 30% | | |
| |-------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | К | К | К | К |К | К |К |К |К |К |К | К |
| | n
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·---------------|
| | | | | | | | | | 4| | | |
| 75 | 11000 | 390 | 350 | 83 | 10000 | 180 |18000 | 7,7 | 14х10 | 15 | - | - |
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------
С.55 ДБН В.2.2-5-97
Продовження табл. 24
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| | Коефіцієнт послаблення дози гамма-випромінювання та нейтронів проникаючої |
| Товщина | радіації товщею матеріалів |
| шару |-------------------------------------------------------------------------------------------------|
|матеріалу,| бетон | цегла | грунт | дерево | поліетилен | сталь |
| см | р=2,4 г/см3, | р=1,84 г/см3, |р=1,95 г/см3, |р=0,7 г/см3, | р=0,94 г/см3 |р=7,8 г/см3 |
| | вологість 10% | вологість 5 % |вологість 19 % |вологість 30% | | |
| |-------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | К | К | К | К |К | К |К |К |К |К |К | К |
| | n | Y | n | Y | n | Y | n | Y | n | Y | n | Y |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | | | | | | | | | 4| | | |
| 80 | 18000 | 590 | 490 | 100 | 17000 | 240 |30000 | 9,0 | 26х10 | 18 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | | | | | | | | | 4| | | |
| 85 | 31000 | 790 | 680 | 120 | 28000 | 320 |50000 | 10,0 | 48х10 | 21 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | | | | | | | | | 4| | | |
| 90 | 53000 | 1100 | 960 | 160 | 46000 | 430 |82000 | 12 | 91х10 | 25 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | | | | | | | 4 | | 6| | | |
| 95 | 91000 | 1500 | 1400 | 200 | 77000 | 580 |14х10 | 14 |1,7х10 | 30 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 4 | | | | 4 | | 4 | | 6| | | |
| 100 | 15х10 | 2200 | 1900 | 260 | 12х10 | 770 |22х10 | 16 |3,2х10 | 35 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 4 | | | | 4 | | 4 | | 6| | | |
| 105 | 26х10 | 3000 | 2700 | 330 | 20х10 | 1000 |37х10 | 19 |6,1х10 | 42 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 4 | | | | 4 | | 4 | | 7| | | |
| 110 | 45х10 | 4300 | 3800 | 420 | 32х10 | 1300 |6IхIО | 21 |1,1х10 | 50 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 4 | | | | 4 | | 6| | 7| | | |
| 115 | 76х10 | 5000 | 5400 | 540 | 51х10 | 1800 |1,0х10 | 25 |2,2х10 | 59 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 6 | | | | 4 | | 6| | 7| | | |
| 120 | 1,3х10 | 8400 | 7700 | 690 | 82х10 | 2300 |1,7х10 | 28 |4,1хIО | 69 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 6 | | | | 6| | 6| | 7| | | |
| 125 | 2,2х10 | 12000 | 11000 | 890 | 1,3х10 | 3100 |2,7х10 | 32 |7,6х10 | 82 | - | - |
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------
С.56 ДБН В.2.2-5-97
Продовження табл. 24
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| | Коефіцієнт послаблення дози гамма-випромінювання та нейтронів проникаючої |
| Товщина | радіації товщею матеріалів |
| шару |-------------------------------------------------------------------------------------------------|
|матеріалу,| бетон | цегла | грунт | дерево | поліетилен | сталь |
| см | р=2,4 г/см3, | р=1,84 г/см3, |р=1,95 г/см3, |р=0,7 г/см3, | р=0,94 г/см3 |р=7,8 г/см3 |
| | вологість 10% | вологість 5 % |вологість 19 % |вологість 30% | | |
| |-------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | К | К | К | К |К | К |К |К |К |К |К | К |
| | n | Y | n | Y | n | Y | n
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·| 130 | 3,8х10 | 17000 | 15000 | 1100 | 2,1х10 | 4100 |4,5х10 | 37 |1,4х10 | 97 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 6 | | | | 6| | 6| | 8| | | |
| 135 | 6,4х10 | 23000 | 22000 | 1400 | 3,4х10 | 5400 |7,4х10 | 42 |2,7хIО | 110 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 6 | | | | 6| | 7| | 8| | | |
| 140 | 11х10 | 32000 | 31000 | 1800 | 5,4х10 | 7100 |1,2х10 | 48 |5,1хIО | 130 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 6 | | | | 6| | 7| | 8| | | |
| 145 | 19х10 | 45000 | 44000 | 2300 | 8,7х10 | 9400 |2,0х10 | 54 |9,6х10 | 160 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 6 | | | | 6 | | 7| | 9| | | |
| 150 | 32х10 | 64000 | 62000 | 3000 | 14хIО |12000 |3,3х10 | 62 |1,8х10 | 180 | - | - |
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------
С.57 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 25
-------------------------------------------------------------------
| Характер забудови |Кiлькiсть | Висота | Щiльнiсть|Коефіцієнт |
| |будинків | будин- | забудови,| К |
| | | ків,м | % | заб |
|-----------------------------------------------------------------|
|Промислова | 4-6 | 10-20 | 40 | 1,8 |
|
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
· 10 | 1,0 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Житлова та | 9 | 30-32 | 50 | 2,5 |
|адмiнiстративна | | | 30 | 2,0 |
| |
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
|Примiтка. При щiльностi забудови менше 10 % коефiцiєнт К |
| заб |
| приймається рiвним 1. |
-------------------------------------------------------------------
Для матерiалiв, близьких за химiчним складом, але якi вiд-
рiзняються вологiстю при однаковій щiльностi i не включенi у таб-
лицю 24, приведену товщину Х при розрахунку послаблення нейтро-
прп
нів слiд визначати з спiввiдношення
W 1/р
Х = Х ( ------- ) , ( 28 )
прп прр W
від
де Х - приведена до однiєї щiльностi за спiввiдношенням
прп (27) товщина нового матерiалу;
W - вологiсть нового матерiалу, який не дослiджувався;
W - вологiсть материалу з вiдомими значеннями К .
від n
За знайденим значенням х з таблицi 24 визначається значен-
прп
ня К и К , якi i є коефiцiєнтами послаблення дози для нового
Y n
матерiалу завтовшки х.
С.58 ДБН В.2.2-5-97
6.3 Необхiдний коефiцiєнт захисту ПРУ у залежностi вiд їх
призначення i мiсця розташування, а також характеру виробничої дi-
яльностi населення, яке переховується, встановлюється у завданні
на проектування згiдно з додатком 1.
Примiтка. Приймається, що радiацiйнi опади рiвномiрно розпо-
дiленi на горизонтальних поверхнях та горизонтальних проекцiях по-
хилих та криволiнiйних поверхонь. Зараження вертикальних поверхонь
(стiн) не враховується.
6.4 Коефiцiєнт захисту К для примiщень укриттiв у однопове-
з
рхових будинках визначається за формулою
0,65 К К К
1 ст пер
К = --------------------------------------------- , (29)
з V К К + (1 - К ) (К К + 1) К К
1 ст 1 ш о ст пер m
де К - коефiцiєнт, що враховує частку радiацiї, яка
1 проникає крiзь зовнiшнi та внутрiшнi стiни,
i приймається за формулою
о
360
К = ------------- , ( 30 )
1 о
36 + SUM a
і
С.59 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 26
------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| | | Виробничі будинки | Житлові будинки |
| |Товщина|---------------------------------------------------------------------------------|
| Матеріал стін |стін,см| Площа отворів і огороджувальних конструкцій будинків, % |
| | |---------------------------------------------------------------------------------|
| | | 10 | 20 | 30 | 40 | 50 | 10 | 20 | 30 | 40 | 50 |
|----------------------------------------------------------------------------------------------------------|
|Цегляна кладка | 38 | 0,16 | 0,27 | 0,38 | 0,50 | 0,52 | 0,18 | 0,26 | 0,28 | 0,32 | 0,41 |
| |-----------------------------------------------------------------------------------------|
| | 51 |0,125 | 0,26 | 0,37 | 0,47 | 0,50 | 0,13 | 0,20 | 0,23 | 0,27 | 0,38 |
| |-----------------------------------------------------------------------------------------|
| | 64 |0,10 | 0,25 | 0,36 | 0,45 | 0,47 | 0,10 | 0,18 | 0,21 | 0,25 | 0,35 |
|----------------------------------------------------------------------------------------------------------|
|Легкий бетон | 20 |0,20 | 0,28 | 0,38 | 0,47 | 0,58 | 0,50 | 0,55 | 0,62 | 0,71 | 0,83 |
| |-----------------------------------------------------------------------------------------|
| | 30 |0,15 | 0,27 | 0,37 | 0,45 | 0,58 | 0,38 | 0,41 | 0,45 | 0,50 | 0,55 |
| |-----------------------------------------------------------------------------------------|
| | 40 |0,13 | 0,26 | 0,36 | 0,43 | 0,52 | 0,28 | 0,32 | 0,36 | 0,33 | 0,43 |
|----------------------------------------------------------------------------------------------------------|
|Примiтка. Для окремо розашованих сховищ коефiцiєнт К приймається рiвним 1. |
| буд |
------------------------------------------------------------------------------------------------------------
С.60 ДБН В.2.2-5-97
де а - плоский кут з вершиною у центрі приміщення, проти
1 якого розташована і-та стіна укриття, град. При цьому
враховуються зовнішні та внутрішні стіни будинку,
2 4
сумарна вага 1 м яких у одному напрямку менше 10 Н
(1000 кгс);
К - кратність послаблення стінами первинного випроміню-
ст вання в залежності від сумарної ваги огороджувальних
конструкцій, яка визначається за таблицею 27;
К - кратність послаблення первинного випромінювання пе-
пер рекриттям, яка визначається за таблицею 27 ;
V - коефіцієнт, який залежить від висоти та ширини примі-
1 щення та приймається за таблицею 27;
К - коефіцієнт, який враховує проникнення у приміщення
о вторинного випромінювання і визначається згідно з
6.5 цих норм;
К - коефіцієнт, що враховує зниження дози радіації у бу-
м дівель, розташованих у районі забудови, від екраную-
чої дії сусідніх будинків, який приймається за табли-
цею 29;
К - коефіцієнт, який залежить від ширини будинку та
ш приймається за поз. 1 таблиці 28.
Таблиця 27
-------------------------------------------------------------------
| Вага 1 м2 |Кратність послаблення Y випромінювання |
|огороджувальних |радіаційного зараження місцевості |
|конструкцiй, кгс |----------------------------------------------|
| | стіною, К | перекриттям,| перекриттям |
| | ст | К | підвалу К |
| |(первинного | пер | n |
| | випроміню- | (первинного | (вторичнного |
| | вання) | випроміню- | випроміню- |
| | | вання) | вання) |
|-----------------------------------------------------------------|
| 150 | 2 | 2 | 7 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 200 | 4 | 3,4 | 10 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 250 | 5,5 | 4,5 | 15 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 300 | 8 | 6 | 30 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 350 | 12 | 8,5 | 48 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 400 | 16 | 10 | 70 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 450 | 22 | 15 | 100 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 500 | 32 | 20 | 160 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 550 | 45 | 26 | 220 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 600 | 65 | 38 | 350 |
-------------------------------------------------------------------
С.61 ДБН В.2.2-5-97
Продовження табл.27
-------------------------------------------------------------------
| Вага 1 м2 |Кратність послаблення Y випромінювання |
|огороджувальних |радіаційного зараження місцевості |
|конструкцiй, кгс |----------------------------------------------|
| | стіною, К | перекриттям,| перекриттям |
| | ст | К | підвалу К |
| |(первинного | пер | n |
| | випроміню- | (первинного | (вторичнного |
| | вання) | випроміню- | випроміню- |
| | | вання) | вання) |
|-----------------------------------------------------------------|
| 650 | 90 | 50 | 500 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 700 | 120 | 70 | 800 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 800 | 250 | 120 | 2000 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 900 | 500 | 220 | 4500 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 1000 | 1000 | 400 | 10000 |
|-----------------------------------------------------------------|
| | | | 4 |
| 1100 | 2000 | 700 | > = 10 |
|-----------------------------------------------------------------|
| | | | 4 |
| 1200 | 4000 | 1100 | > = 10 |
|-----------------------------------------------------------------|
| | | | 4 |
| 1300 | 8000 | 2800 | > = 10 |
|-----------------------------------------------------------------|
| | 4 | | 4 |
| 1500 | > = 10 | 4500 | > = 10 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 2 |
|Примiтка. Для промiжних значень ваги 1 м огороджувальних |
|конструкцiй коефiцiєнти К , К i К слід приймати за iнтер- |
| ст пер n |
|поляцією. |
-------------------------------------------------------------------
6.5 Коефiцiєнт К слiд приймати при розташуваннi низу вiкон-
о
ного отвору (свiтлового отвору) у зовнiшнiх стiнах на висотi вiд
підлоги примiщення укриття 0,8 м рiвним 0,8а; 1,5м- 0,15а; 2 м
i бiльше - 0,09а.
С.62 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 28
-------------------------------------------------------------------
|NN | Висота | Коефіцієнт V при ширині приміщення |
|пп | примі- | 1 |
| | щення, | (будинку), м |
| | м |-------------------------------------------------|
| | | 3 | 6 | 12 | II | 24 | 48 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 1 | 2 | 0,06 | 0,16 | 0,24 | 0,36 | 0,36 | 0,5 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 2 | 3 | 0,04 | 0,09 | 0,19 | 0,27 | 0,32 | 0,47 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 3 | 6 | 0,02 | 0,03 | 0,09 | 0,16 | 0,2 | 0,34 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 4 | 12 | 0,01 | 0,02 | 0,05 | 0,06 | 0,09 | 0,15 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Примітка 1. Для промiжних значень ширини та висоти примiщень |
|коефiцiєнт V приймається за інтерполяцією. |
| 1 |
|Примітка 2. Для заглиблених у грунт або обвалованих споруд висоту|
|примiщень слiд приймати до верхньої відмітки засипки. |
-------------------------------------------------------------------
Коефіцієнт а визначається за формулою
S
o
а = ------- , (ЗI)
S
n
де S - площа вiконних та дверних отворiв (площа незамуро-
о ваних прорiзiв i отворiв);
S - площа пiдлоги укриття.
n
6.6 Зниження дози радiацiї вiд екрануючого впливу сусiднiх
будинкiв i споруд визначається коефіцієнтом К , який приймаєть-
м
ся за таблицею 29.
Таблиця 29
-------------------------------------------------------------------
|Місце розташування| Коефіцієнт К при ширині ураженої ділянки, |
| укриття | м |
| | яка межує з будинком, м |
| |----------------------------------------------|
| | 5 |10 | 20 | 30 | 40 | 60 | 100 | 300 |
|-----------------------------------------------------------------|
|На першому або | | | | | | | | |
|пiдвальному | | | | | | | | |
|поверсi |0,45 |0,55| 0,65|0,75 | 0,8 |0,85 | 0,9 |0,98 |
|-----------------------------------------------------------------|
|На висоті | | | | | | | | |
|другого поверху | 0,2 |0,25| 0,35| 0,4 | 0,45| 0,5 |0,55 |0,6 |
-------------------------------------------------------------------
6.7 При розобленнi типових проектiв допускаєтся визначати
захист властивостi примiщень, якi призначаються під ПРУ, при осе-
реднених значеннях коефiцiєнта К , що дорiвнюють:
м
С.63 ДБН В.2.2-5-97
- 0,5 - для виробничих та допомiжних будинкiв всерединi про-
мислового комплексу;
- 0,7 - для виробничих та допомiжних будинкiв, розташованих
вздовж магiстральних вулиць або у мiськiй забу-
довi житловими кам'яними будинками;
- 1 - для окремо розташованих будинкiв у сiльських
населених пунктах.
Примітка. При розрахунку коефiцiєнта захисту приймається, що
випромiнювання крiзь будь-яку стіну ПРУ ( за винятком заглиблених
у грунт або обсипних споруд) пропорцiйне плоскому куту, який
описує цю стіну з розрахункової точки у центрi примiщення. При
прямокутному обрисi ПРУ чотири плских кути утворюються вiд перети-
ну дiагоналей.
У зв'язку з тим, що будинки (споруди), якi пристосовуються
пiд ПРУ, мають, як правило, стiни, послаблені отворами, та складнi
обриси у планi, доцiльно проводити розбивку ПРУ на плоскi кути,
максимально враховуючи вказанi особливостi.
Сумарна маса 1 м2 стiни (перегородки), яка має отвори, при
вiдсутностi даних по масi усiєї конструкції визначається як добу-
ток маси 1 м2 стiни (перегородки) без отворiв на коефiцiєнт, що
характеризує існування отворiв а .
отв
S
o
а = 1 - ------- , (32)
отв S

де S - площа отворiв;
o
S - площа стiни (перегородки).
ст
Знайдена приведена вага стiн (перегородок), якi розташованi в
одному плоскому кутi, пiдсумовується.
Коли сумарна маса стiн у кожному плоскому кутi вiдрiзняється
одна вiд одної не бiльше як на 200 кгс/м2, тодi величина кратностi
послаблення випромiнювання стiнами (К ,) визначається за середньою
ст
масою стiн, яка визначається за формулою
SUM a х G
i i
G = ---------------, ( 33 )
сер SUMa
i
де a , - величина плоского кута у градусах, у межах якого
i 4 2
сумарна маса стiн менше 10 Н/м
(1000 кгс/м2;
G - сумарна маса стiн у межах i-го плоского кута.
i
С.64 ДБН В.2.2-5-97
Коли сумарна маса стiн у межах плоских кутiв вiдрiзняється
2
мiж собою бiльше як на 2000 Н/м (200 кгс/м2),то кратнiсть послаб-
лення випромiнювання стiнами визначається з виразу
SUMa х К
i ст
К = -------------, ( 34 )
ст SUM a
i
де К - кратнiсть послаблення випромiнювання стiнами, яка
ст визначається за сумарною маcою стiн у межах плос-
кого кута.
При визначеннi середньої ваги виключаються з розрахунку стi-
4 2
ни, сумарна вага яких дорiвнює або більше 10 Н/м (1000 кгс/м2).
2 4 2
При сумарнiй вазi 1 м стiни 10 Н/м (1000 кгс/м2) та бiль-
ше у будь-якому напрямку кратність послаблення випромiнювання
стiнами (К ) визначається за стіною з найменшою сумарною вагою.
ст
6.8 Коефiцiєнт захисту К для примiщень укриттiв на першому
з
поверсi у багатоповерхових будинках з кам'яних матерiалiв та цегли
слiд визначати за формулою
0,65 К К
ст 1
К = ------------------------- , ( 35 )
з (1-К ) (К К + 1 ) К
ш о ст м
де К , К , К , К , К - позначення тi самi, що у
1 ст ш о м формулi (29).
6.9 Коефiцiєнт захисту К для примiщень укриттiв, розташова-
з
них на першому поверсi всерединi багатоповерхового будинку, коли
одна стiна цих примiщень безпосередньо не стикається з радiацiйно
ураженою територiєю, слiд визначати за формулою
3,25 К
ст
К = ------------------------ , ( 36 )
з (1-К ) (К К + 1 ) К
ш о ст м
де К , К , К - позначення тi самi, що у формулi (29), i
ст о м
визначаються для внутрiшньої стiни
примiщення.
6.10 Значення коефiцiєнтiв захисту, визначенi за формулами
(29), (35), (37) i (40) для ПРУ, слід множити на коефiцiєнт 0,45
для будинкiв з а > = 0,5 та на коефiцiєнт 0,8 для будинкiв з а < =
0,3 у виппадку, коли не вiдвернуте зараження радiоактивними опада-
ми сумiжних та тих, якi знаходяться над укриттям примiщень.
С.65 ДБН В.2.2-5-97
6.11 Коефiцiєнт захисту К для примiщень укриттiв, розташова-
з
них у не повнiстю заглиблених, пiдвальних та цокольних поверхах,
слід визначати за формулою
0,77 К К К
1 ст n
К = ------------------------------------------ , (37)
з '
( 1-К ) [(К К +1 ) + К (К К + 1)] К
ш о ст n о ст м
де К , К , К , К , К - позначення тi самi, що у формулi
1 ст ш о м (29), для пiдвищених частин стiн
укриттів;
К - кратнiсть послаблення перекриттям пiдвалу (цокольно-
n го поверху) вторинного випромінювання, розсіяного у
примiщеннi першого поверху, що визначається у залеж-
ностi від ваги 1 м2 перекриття за таблицею 27;
К' - коефiцiєнт, що приймається при розташуваннi низу
о вiконного та дверного отворiв ( світлового отвору
у стiнах на висотi вiд пiдлоги першого поверху
0,5 м и нижче рiвним О,15а та 1 м і більше - 0,09а,
де а має таке саме значення, що у формулі (ЗI).
6.12 Для пiдвальних та цокольних примiщень, пiдлога яких роз-
ташована нижче рiвня планувальної вiдмiтки землi менше нiж на 1,7
м, коефiцiєнт захисту слiд визначати за формулою (35) як для при-
мiщень першого поверху, а при обвалуваннi стiн цих примiщень на
повну висоту - за формулою (40).
6.13 У вагу перекриття над першим, цокольним або пiдвальним
поверхами виробничих будiнків промислових пiдприємств при визначе-
ннi К У формулу (37) необхiдно включати додатково вагу
n
2
стаціонарного обладнання, але не бiльше 2000 Н/м (200 кгс/м2) з
площi, яку займає обладнання.
Вказана вага обладнання приймається рiвномiрно розподiленою
по перекриттю.
У вагу 1 2 перекриття над цокольним або пiдвальним поверхами
жилових та громадських будинкiв, розташованих у зоні ударної хви-
лi, слiд додатково включати вагу 75 кгс/м2 вiд внутрiшнiх перегоро-
док та несучих стін.
6.14 Для заглиблених у грунт або обсипних споруд (без надбу-
дови) з горизонтальними, похилими тупиковими або вертикальними
входами коефiцiєнт захисту визначається за формулою
0,77К
пер
К = ---------------- , ( 38 )
з V + Х К
1 пер
С.66 ДБН В.2.2-5-97
де V , К - позначення ті самі, що і у формулі (29);
1 пер
Х - частина сумарної дози радiацiї, яка проникає у
примiщення крiзь входи, визначається за
формулою
Х = К П
вх 90, (39)
де П - коефіцієнт, що враховує тип i характеристику
90 входу i приймається за таблицею ЗО;
К - коефіцієнт, що характеризує конструктивнi
вх особливостi входу та його захиснi властивості,
приймається за таблицею 31.
Таблиця 30
-------------------------------------------------------------------
| Вхід | Коефіцієнт П |
| | 90 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Прямий тупиковий з поверхнi землi по | |
|сходовому спуску або апарелi на 90 град. | 1 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Тупиковий з поворотом на 90 град. | 0,5 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Тупиковий з поворотом на 90 град. | |
|та наступним другим поворотом на 90 град. | 0,2 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Вертикальниий ( лаз ) з люком | 0,5 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Вертикальний з горизонтальним тунелем | 0,2 |
-------------------------------------------------------------------
Таблиця 31
-------------------------------------------------------------------
| Відстань від | Коефiцiєнт К при висотi вхiдного |
|входу до центру| вх |
| приміщення, м | отвору h, м |
| |-------------------------------------------------|
| | 2 | 4 |
| |-------------------------------------------------|
| | ширинi, м |
| |-------------------------------------------------|
| | 1 | 2 | 4 | 1 | 2 | 4 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 1,5 | 0,1 | 0,17 | 0,22 | 0,2 | 0,22 | 0,3 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 3 | 0,045 | 0,08 | 0,12 | 0,07 | 0,1 | 0,17 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 6 | 0,015 | 0,03 | 0,045 | 0,018 | 0,05 | 0,065 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 12 | 0,007 | 0,015 | 0,018 | 0,004 | 0,015 | 0,02 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 24 | 0,004 | 0,005 | 0,007 | 0,001 | 0,004 | 0,015 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Примітка 1. Для промiжних значень розмiрiв входiв коефiцiєнт К |
| вх |
|приймається за iнтерполяцiєю. |
-------------------------------------------------------------------
С.67 ДБН В.2.2-5-97
У спорудах аркового типу при визначеннi К товщина
пер
грунтової обсипки приймається для найвищої точки покриття.
6.15 Коефіцієнт захисту для повнiстю заглиблених пiдвалiв та
примiщень, розташованих у внутрішній частині не повнiстю заглибле-
них пiдвалiв, а також для не повнiстю заглиблених пiдвалiв та цо-
кольних поверхів при сумарнiй вазi частин зовнiшнiх стiн, що вис-
тупають, з обсипкою 1000 кгс/м2 та більше визначається за формулою
4,5К
п
К = -------------------- , ( 40 )
з V + Х К
1 п
де К , V , Х - позначення тi самi, що i у формулах (37)
n i та (38).
6.16 При наявності кількох входiв значення Х визначається як
сума значень по всiх входах. Коли у вході передбачається влаштува-
ння стiнки-екрана або дверей вагою бiльше 200 кгс/м2, то значенння
визначається за формулою
К
n вх
Х = SUM ------- П , ( 41)
1 К 90
сте
де К , П - позначення тi самi, що у формулi (39);
вх 90
п - кiлькiсть входiв;
К - кратнiсть послаблення випромiнювання стiнкою-
сте екраном (дверима),яка визначається за табли-
цею 27, як для К .
ст
7 САНIТАРНО-ТЕХНIЧНI СИСТЕМИ
7.1 У примiщеннях, якi пристосовуються пiд захиснi споруди,
слiд передбачати системи вентиляції, опалення, водопостачання i
каналiзацiї, що забезпечують необхiднi умови перебування у них пе-
реховуваних згiдно з додатком 1 та дiючими нормами (СНіП
2.04.05-91).
Елементи санiтарно-технiчних систем слiд проектувати з ура-
хуванням максимального їх використання при експлуатацiї примiщень
у мирний час. При цьому використання фiльтрiв ПФП-1000,фiль-
трiв-поглиначiв, фiльтрiв ФГ-70 та засобiв регенерацiї у мирний
час передбачати не потрiбно.
Вiдстань мiж елементами обладнання, а також мiж конструкцiями
та обладнанням слiд приймати вiдповiдно до таблицi 32.
С.68 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 32
-------------------------------------------------------------------
| Вiдстань мiж елементами обладнання | Розмiр, м |
|-----------------------------------------------------------------|
|Мiж двома електроручними вентиляторами | |
|(мiж осями рукояток) | 1,8 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Мiж вiссю рукоятки вентилятора та огорожею | 0,9 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Мiж агрегатами обладнання та стiною при наявностi | |
|проходу з другого боку агрегату | 0,2 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Ширина проходiв для обслуговування обладнання | 0,7 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Ширина проходiв вiд установки РУ-150/6 до стiн: | |
| | |
| з боку обслуговування | 1,0 |
| | |
| з неробочої сторони | 0,8 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Мiж балонами iз стиснутим повiтрям (киснем) | |
|та опалювальними приладами | 1,0 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Те саме при наявностi екрана | 0.2 (0,5) |
|-----------------------------------------------------------------|
|Примiтка. Вiдстань мiж стiнами та стороною великогабаритного |
|обладнання, що не обслуговується, приймається вiдповiдно до норм |
|на проектування опалення, вентиляцiї та кондицiювання повiтря. |
-------------------------------------------------------------------
7.2 Системи санiтарно-технiчних пристроїв захисних споруд
слiд проектувати з стандартних або типових елементiв, якi випуска-
ються вiтчизняною промисловiстю, переважно у виглядi блокiв та ук-
рупнених вузлiв. Розташування та закрiплення обладнання повиннi
передбачатись з урахуванням забезпечення надiйного функцiонування
систем при можливих перемiщеннях огороджувальних конструкцiй та
виникнення у них залишкових прогинiв у результатi дiї розрахунко-
вого навантаження.
Вентиляцiя та опалення сховищ
7.3 Систему вентиляцiї сховищ, як правило, слiд проектувати
на два режими: чистої вентиляції (режим 1) та фiльтровентиляцiї
(режим II).
При режимi чистої вентиляцiї подача у сховище очищеного вiд
пилу зовнiшнього повiтря повинна забезпечувати необхiдний обмiн
повiтря та видалення з примiщень тепловидiлень та вологи. При
фiльтровентиляцiї зовнiшнє повiтря, яке подається у сховище, пови-
нно очищатися вiд газоподiбних засобiв масового ураження, аерозо-
лей та пилу.
7.4 У мiсцях, де можлива загазованiсть приземного повiтря
шкiдливими речовинами та продуктами згорання, а також на об'єктах
з виробництвом або застосуванням СДОР, у сховищах слiд передбачати
режим регенерацiї внутрiшнього повiтря (режим III) та створення
пiдпору згiдно з додатком 1.
7.5 Кiлькiсть зовнiшнього повiтря, яке подається у сховище,
слiд приймати:
С.69 ДБН В.2.2-5-97
- при чистiй вентиляцiї (режим І) - за таблицею 33;
- при фiльтровентиляцiї (режим II) - з розрахунку 2 м3/год на
одного переховуваного, 5 м2/год на одного працюючого у
примiщеннях пункту керування та 10 м3/год на одного працюю-
чого у фiльтровентиляцiйнiй камерi з електроручними венти-
ляторами.
Таблиця 33
-------------------------------------------------------------------
|Кліматичні зони, які різняться за параметрами А |Кількість |
| зовнішнього повітря |повітря яке |
|----------------------------------------------------|подається, |
| номер | температура, град.С | тепловміст 1м, |м3/люд.-год |
| зони | | ккал/кг | |
|-----------------------------------------------------------------|
| 1 | До 20 | До 10,5 | 8 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 2 | Більше 20 до 25 |Бiльше 10,5 до 12,5| 10 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 3 | Більше 25 до 30 |Бiльше 12,5 до 14 | 11 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Примітка 1. Кількість повiтря, яке подається, визначена для роз- |
|рахункових параметрiв зовнiшнього повітря, що відповідають серед-|
|ньомiсячним найтеплiшого мiсяця. |
|Примітка 2. Коли температура зовнiшнього повiтря за параметрами А|
|вiдповiдає однiй зонi, а тепловміст - другій, тоді географiчний |
|пункт, який розглядається, слiд вiднести до бiльш теплої з цих |
|зон. |
-------------------------------------------------------------------
Нормативи кількості повiтря, яке подається (таблиця 33),
допускається використовувати при проектуваннi. При привязуванні
проектiв масового застосування та розробленнi iнших iндивiдуальних
проектів кількість повiтря, яке подається у сховище при режимi
IL,м3/год, необхiдно визначати за формулою
Q
т
L = -------------- , ( 42 )
1,2 (І - І )
вн з
де Q - кількість тепла, яке видiляється у сховище (вiд
т людей, електричного освiтлення, електросилового
обладнання), ккал/год;
І - тепловмiст зовнiшнього повiтря, який вiдповiдає
з середньомiсячнiй температурi та вологості най-
теплiшого мiсяця, ккал/кг;
І - тепловмiст внутрiшнього повiтря, який вiдповiдає
вн допустимим сполученням температури та вологості
повiтря, якi допускаються, ккал/кг (визначається
за графiком додаткiв 9 та 10 у залежності від
розрахункових тепловмiсту I , вологовмiсту І
з вн
зовнiшнього повiтря.
С.70 ДБН В.2.2-5-97
Данi таблиць 33, 34, 35 необхiдно наводити не тiльки для теп-
лого, а й для перехiдного та холодного періодів року.
При прив'язці типових та розробленнi iндивiдуальних проектiв
кiлькiсть повiтря, яке подається у сховище, при режимі 1 м3 /год
необхiдно визначати не тiльки за Q надлишковому, а й за газови-
т
діленням - СО .
2
Кількість повітря, яке подається у сховище для нетранспорта-
бельних хворих при лiкувальних установах , а також для тих, якi
працюють у медичних пунктах, приймається:
- при чистiй вентиляцiї - за таблицею 33 з коефiцiєнтом 1,5;
- при фільтровентиляцiї - з розрахунку 10 м3/год на одного
переховуваного.
У операційних та пологових повiтрообмiн приймається: за при-
током - 10-кратний, за витяжкою 5 - кратний за 1 год незалежно вiд
режиму вентиляцiї.
7.6 У сховищах, якi розташованi у 3-й клiматичний зонi (таб-
лиця 33), для II режиму вентиляцiї на основі тепловологісного роз-
рахунку слiд передбачати одно з таких рiшень щодо видалення тепло-
вих надлишків:
- збільшення кiлькостi повiтря, яке подається, до
10 м3/люд-год;
- застосування пристрою для охолодження повiтря.
Оптимальне рішення щодо видалення теплових надлишкiв
вибирається на основi технiко-економічного розрахунку.
У сховищах, які розмiщуються у вказаних клiматичних зонах,
для видалення теплових надлишкiв у ІІІ режимі необхідно передбача-
ти пристрої для охолодження повiтря.
У випадку використання у II або III режимах вентиляцiї
пристроїв для охолодження повiтря допускається передбачати їх зас-
тосування i у І режимi за умови можливостi зберiгання запасу води
(джерела водопостачання), яке призначається на охолодження повiтря
та дизель-електричного агрегату у ІІ та ІІІ режимах вентиляцiї.
7.7 Для видалення із сховища при II режимi теплових надлишкiв
за допомогою зовнiшнього повiтря як розрахункові слiд приймати па-
раметри зовнiшнього повiтря, що вiдповiдають середньомiсячним
температурі та вологості найтеплішого мiсяця року.
Для видалення теплових надлишкiв за допомогою засобiв охо-
лодження повiтря (повiтроохолоджувачі, кондиціонери та iн.) у І і
II режимах як розрахунковi повиннi прийматися параметри А зовнiш-
нього повiтря, коли у технiчному завданнi на проектування сховища
не вказанi iншi розрахунковi параметри зовнiшнього повiтря.
При тепловологiсному розрахунку слiд враховувати тепловидi-
лення вiд людей, електричного освiтлення, електросилового обладна-
ння та регенеративних пристроїв.
Вбирання тепла огороджувальними конструкцiями при розрахунку
засобiв охолодження повітря не враховується.
Кiлькiсть видiлення людьми тепла та вологи слiд приймати згi-
дно з таблицею 34.
С.71 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 34
-------------------------------------------------------------------
| |Кiлькiсть тепла та вологи, якi |
| |видiляються у сховищах, розташованих |
| Показник |------------------------------------------|
| |на пiдприємствах | при лiкувальних |
| | | закладах |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. Тепловидiлення | | |
| (повні) на одного | | |
| переховуваного |116 Вт (100 ккал/год)|116 Вт(100ккал/год) |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. Вологовидiлення - | | |
| на одного перехову-| | |
| ваного при темпера-| | |
| турi примiщень, | | |
| град.С | | |
| | | |
| 28 | 95 г/год | 95 г/год |
| | | |
| ЗО | 110 г/год | - |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. Тепловидiлення | | |
| (повнi) вiд працюю-| | |
| чого i обслуговую- | | |
| чого персоналу: | | |
| | | |
| - хiрурга, опера- | | |
| цiйних сестер | | 203 Вт(75 ккал/год)|
| | | |
| - обслуговуючого | | |
| персоналу | - |174 Вт(150 ккал/год)|
|-----------------------------------------------------------------|
|4. Вологовидiлення | | |
| вiд персоналу: | | |
| | | |
| - який працює у | | |
| операцiйнiй | | 200 г/год |
| | | |
| - який обслуговує | | |
| хворих | - | 170 г/год |
-------------------------------------------------------------------
Тепловидiлення вiд електричного освiтлення Q 1,16
осв
Вт (ккал/год) слiд визначати за формулою
Q = 860 N , ( 43 )
осв осв
де N - сумарна потужнiсть джерел освiтлення, кВт.
осв
7.8 Кiлькiсть зовнiшнього повiтря у режимi фiльтровентиляцiї
слiд визначати за формулою
Q - F q
т к огор 3
L = ------------------, м /год ( 44 )
1,2 ( І - І )
вн з
С.72 ДБН В.2.2-5-97
де q - кiлькiсть тепла, ккал/(год.м2 ), яка
огор поглинається 1 м3 огороджувальних конструкцiй,
яка приймається за таблицею 35;
F - площа внутрiшньої поверхнi зовнiшнiх огороджу-
к вальних конструкцiй, м2;
I - тепловмiст внутрiшнього повiтря, який приймаєть-
вн ся для 1-ї та 2-ї клiматичних зон
(за таблицею 33) - 22,5 ккал/кг, для 3-ї клiма-
тичної зони - 23,5 ккал/кг;
Q , I - позначення тi самi, що у формулi (42).
т з
Таблиця 35
-------------------------------------------------------------------
| |Середньогодинна кiлькiсть тепла, яка вбирається |
| |огороджувальними конструкцiями, ккал/(год х м2) |
| Початкова |----------------------------------------------------|
|температура |залiзобетонними і | цегляною кладкою |
|огороджу- | бетонними | |
|вальних |----------------------------------------------------|
|конструкцій,|при ІІ |при ІІІ режимi i |при ІІ|при ІІІ режимi і |
| град. С |режимі |температурі у |режимі |температурі у |
| | |приміщенні, | |приміщенні, |
| | |град. С | |град. С |
| | |-----------------| |------------------|
| | | 32 | 31 | | 32 | 31 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 15 | 92 | 139 | 129 | 56 | 85 | 80 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 16 | 85 | 129 | 120 | 52 | 80 | 74 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 17 | 78 | 120 | 110 | 48 | 74 | 68 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 18 | 72 | 110 | 101 | 44 | 68 | 62 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 19 | 65 | 101 | 91 | 39 | 62 | 56 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 20 | 58 | 91 | 81 | 35 | 56 | 50 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 21 | 50 | 81 | 72 | 31 | 50 | 44 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 22 | 43 | 72 | 62 | 27 | 44 | З8 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 23 | 36 | 62 | 53 | 22 | 38 | 32 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 24 | ЗО | 53 | 43 | 18 | 32 | 27 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 25 | 24 | 43 | 34 | 14 | 27 | 21 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 26 | 16 | 34 | 24 | 10 | 21 | 15 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 27 | 9 | 24 | 14 | 2 | 15 | 9 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Примітка. Початкова температура поверхнi огороджувальних конст- |
|рукцiй приймається рiвною середньомісячній температурi зовнiшньо-|
|го повiтря найтеплiшого мiсяця згiдно зi СНіП 2.01.01-82 |
|"Будівельна кліматологія", але не нижче 15 град.С. |
-------------------------------------------------------------------
С.73 ДБН В.2.2-5-97
Тепловбирання q огороджувальними конструкцiями повинно
огор
враховуватись лише для одного з режимів, як правило, для II режи-
му. Коли у технiчному завданнi на проектування сховища III режим
заданий як перший чергою, то тепловбирання враховується тiльки
для III режиму.
Тепловбирання огороджувальними конструкцiями сховищ
враховується тiльки при наявностi обсипки.
7.10 Як джерело холоду для пристроїв охолодження повiтря по-
винна передбачатися вода, яка зберігається у заглиблених резервуа-
рах або яка одержується з водозабiрних свердловин.
Пристрій захищенного джерела водопостачання - водозабiрних
свердновин-допускається у виключних випадках і при вiдповiдному
технiко-економiчному обгрунтуваннi у 3-й клiматичний зонi за таб-
лицею 33 , а також при можливостi у сховищах, якi розташованi на
атомних станцiях.
7.11 Для чистої вентиляцiї, фiльтровентиляцiї, вентиляцiї
ДЕС, сховищ на АЕС, вентиляцiї чистої та забрудненої зон санпропу-
скникiв повiтроводи повиннi бути роздiльними. Повiтроводи на шляху
до фільтру повинні мати не менше двох "поворотiв".
Повітрозабори чистої вентиляцiї сховищ, а також вентиляцiї
примiщення ДЕС повиннi розмiщуватись поза завалами будинкiв i спо-
руд. Повiтрозабори фiльтровентиляцiї допускається розташовувати
на території завалів та у передтамбурi сховища.
Повітрозабір чистої вентиляцiї доцiльно сполучати з аварiй-
ним виходом iз сховища. При цьому висоту та розташування повiтро-
забору слiд приймати вiдповiдно до вимог СНіП 2.04.05 -91* на опа-
лення, вентиляцію та кондицiювання повiтря.
Повітрозабори чистої вентиляцiї та фiльтровентиляцiї всере-
динi сховища повиннi бути з'єднанi мiж собою повітроводом з пере-
рiзом, розрахованим з умов подавання повiтря за режимом фiльтрове-
нтиляції, з влаштуванням у ньому герметичного клапана.
Повітрозабори чистої вентиляцiї та фiльтровентиляцiї повиннi
бути розташованi на вiдстанi не ближче 10 м від викидів витяжних
систем вентиляцiї сховища, примiщення ДЕС та оголовка газовихлопу
дизеля.
У місцях розташування сховищ у мiськiй забудовi допускається
поєднання у загальних шахтах з розподільними перегородками, якi не
допускають перетiкання повiтря з каналу у канал:
а)повітрозаборів чистої вентиляцiї, фiльтровентиляцiї,
вентиляцiї ДЕС, при цьому влаштування з'єднувального повiтроводу
мiж повiтрозаборами чистої вентиляцiї та фiльтровентиляцiї перед-
бачати не слід;
б) витяжних каналiв з окремих примiщень сховищ та вихлопної
труби вiд дизеля при наявностi зворотних клапанів.
7.12 Повiтроводи припливних та витяжних систем, якi проклада-
ються зовнi, виконуються з будівельних конструкцiй, якi розрахову-
ються на дiю ударної хвилi, або монтуються з сталевих зварних труб
і повиннi прокладатися з уклоном i > = 0,003 у бiк захисної спору-
ди, при цьому перед противибуховим пристроєм слiд передбачати вiд-
ведення конденсату.
Iз сталевих труб з товщиною стiнки не менше 8 мм слiд вигото-
вляти повiтроводи, якi прокладаються всерединi примiщень до герме-
тичних клапанiв, з'єднувальнi повiтроводи мiж повiтрозаборами
чистої вентиляцiї та фiльтровентиляцiї, а також патрубки для уста-
новки герметичних клапанiв у стiнах.
С.74 ДБН В.2.2-5-97
Повiтроводи фiльтрiв-вбирачiв та регенеративних установок не-
обхiдно виготовляти з листової сталі завтовшки 2 мм.
Повiтроводи всерединi примiщення пiсля герметичних клапанiв
та фiльтрiв слiд виготовляти з листової сталi вiдповiдно до вимог
СНіП 2.04.05-91* на проектування опалення, вентиляцiї та кондицiю-
вання повiтря.
Довжина повiтроводу вiд вентилятора до найбiльш вiддаленого
вентиляцiйного отвору повинна бути для систем вентиляцiї з елек-
троручними вентиляторами не бiльше ЗО м, для систем, облал промис-
ловими вентиляторами з електроприводами, як правило, не бiльше 50
м.
Повiтроводи, по яких транспортується повiтря з високою тем-
пературою, повиннi бути теплоізольованi.
7.13 На повiтрозаборах та витяжних пристроях слiд передбача-
ти установку противовибухових пристроїв, якi мають розширювальнi
камери та характеристики згiдно з додатком 6.
Противибуховi пристрої слiд розмiщувати у межах захисних
споруд з забезпеченням доступу до них для огляду, замiни або ремо-
нту, а також у мiсцях, де температура повiтря не нижче 0 град.С.
Для забезпечення плюсової температури у зимовому режимi
експлуатацiї у мiсцях установки противибухових пристроїв слiд пе-
редбачати їх захист за допомогою електропiдiгрiву.
7.14 У системах вентиляцiї слiд передбачати герметичнi кла-
пани, розрахованi на тиск не менше 0,1 МПа (1 кгс/см2), з ручним
приводом дiаметром до 600 мм включно i з електроприводом при наяв-
ності ДЕС та дiаметром понад 600 мм.
У повiтроводах, якi проходять через лiнiю герметизацiї, для
огляду та очищення герметичних клапанiв всерединi пiсля них (з бо-
ку внутрiшнiх примiщень) слiд передбачати люк-вставку.
Для вiдбору проб повiтря та зняття iнших показникiв при про-
веденнi пуско-налагоджувальних робіт та випробуваннi герметичностi
системи на повiтроводах вентиляцiї до та пiсля фiльтрiв,
гермоклапанів, вентиляторiв слiд передбачати зварнi штуцери з заг-
лушками на рiзьбi.
7.15 Вентилятори для систем вентиляцiї сховищ без ДЕС слiд
передбачати з електроручним приводом згiдно з додатком 7, у схови-
щах з захищеним джерелом електропостачання - з електричним.
Вентилятори з електроручним приводом слiд застосовувати для
вентиляцiї сховищ мiсткiстю до 600 чол., розташованих у 3-й клiма-
тичнiй зонi (за таблицею 33), а також сховищ (без повiтроохолоджу-
вальних установок) при мiсткостi до 450 та 300 чол., розташованих
у 3-й клiматичнiй зонi (за таблицею 33).
У режимi чистої вентиляцiї сховищ слiд передбачати викорис-
тання електроручних вентиляторiв, які входять у систему
фiльтровентиляцiї (II режим).
При недостатнiй продуктивностi цих вентиляторiв для І режиму
необхiдно передбачати встановлення допомiжних електроручних венти-
ляторiв.
На кожному електроручному вентиляторi (у сховищi без ДЕС)
слiд передбачати встановлення зворотного клапану - показника вит-
рати повiтря. При цьому аеродинамiчний опiр системи чистої
вентиляцiї сховища не повинен перевищувати повного напору, який
розвивається вентиляторами ЕРВ-72. Це допускається забезпечувати
за рахунок збiльшення числа паралельно працюючих противибухових
пристроїв та протипилових фiльтрiв.
С.75 ДБН В.2.2-5-97
При паралельнiй роботi електроручних вентиляторiв
ЕРВ-600/300 з ЕРВ-72 слiд передбачати продуктивнiсть не менше:
ЕРВ-72-2 - 900 м3/год i ЕРВ-72-3 - 1300 м3/год. При визначеннi кi-
лькостi електроручних вентиляторiв, якi встановлюються паралельно,
слiд вводити поправочний коефiцiєнт на їх продуктивнiсть, який
дорiвнює 0,8.
Резервнi вентилятори передбачати не потрiбно.
7.16 Очищення зовнiшнього повiтря вiд пилу при режимi
вентиляцiї та фiльтровентиляцi як правило, слiд передбачати за од-
ноступiнчатстою схемою - у здвоєних (якi розташованi послiдовно)
фiльтрах ФЯР.
У випадках застосування передфiльтрiв ПФП-IООО очищення зов-
нiшнього повiтря вiд пилу слiд передбачати за двохступiнчастою
схемою. Як перший ступiнь слiд використовувати фiльтри ФЯР та iншi
фільтри з коефіцiєнтом очищення не менше 0,8. Якщо у перiод мирно-
го часу очищення зовнiшнього повітря від пилу не потрiбне, слiд
передбачати можливiсть демонтажу комiрок фiльтрiв ФЯР, а при
наявності передфiльтрiв ПФП-IООО - обвiдну лiнiю.
Очищення зовнiшнього повiтря вiд газоподiбних та аерозольних
засобiв масового ураження слiд проводити;
- при застосуваннi промислових вентиляторiв з електоприводом
- у фiльтрах-вбирачах ФП-ЗОО;
- при використаннi електроручних вентиляторiв - у фiль-
трах-вбирачах ФПУ-200.
Регенерацію внутрiшнього повiтря сховищ при III режимi слiд
передбачати в установках РУ-150/6 та пристроі 300.
Очищення від окису вуглецю зовнiшнього повiтря, яке подається
у сховище за режимом регенерацiї для створення пiдпору, слiд пере-
дбачати у фiльтрах ФГ-70.
При застосуваннi РУ-150/6 та фiльтрiв ФГ-70 слiд передбачати
пiсля них встановлення повiтроохолоджувачів, а перед фiльтрами
ФГ-70 - електронагрiвачiв, якi призначенi для сховищ, з метою пi-
дiгрiву зовнішнього повiтря до 60 град.С.
Регенераційні установки РУ-150/6 та фiльтри ФГ-70 слiд вста-
новлювати в окремих примiщеннях, охолоджуючі конструкцiї яких ме-
жують з внутрiшнiми примiщеннями сховищ i повиннi бути теплоiзо-
льовані.
При застосуваннi гравiйного охолоджувача для обслуговування
надгравiйного i пiдгравiйного просторів у його огородженнi слiд
передбачати герметичнi вiконницi.
7.17 У системі чистої вентиляцiї допускається передбачати
встановлення калориферiв з запiрною арматурою для пiдiгрiву зовнi-
шнього повiтря у мирний час. У сховищах для нетранспортабельних
хворих за необхiдностi допускається передбачати пiдiгрiв повiтря i
у воєнний час.
При електроручних вентиляторах калорифери повиннi встановлю-
ватись на обвiднiй лiнiї.
7.18 Припливна система вентиляцiї сховища повинна забезпечу-
вати подавання повiтря у приміщення для переховуваних пропорцiйно
їх кiлькостi i у допомiжнi примiщення-з розрахунку асимiляцiї теп-
ло- та вологонадлишкiв та розбавлення шкiдливих речовин, якi видi-
ляються.
С.76 ДБН В.2.2-5-97
При фільтровентиляцiї та регенерацiї слiд передбачати рецир-
куляцiю повiтря в об'ємi, який забезпечує збереження у системi кi-
лькостi повiтря, яке подається при чистiй вентиляцiї, - для сховищ
з електровентиляторами та збереження у системi не менше 70 % кiль-
костi повiтря, яке подається при чистiй вентиляції, - для сховищ з
електроручними вентиляторами. Подавання повiтря у примiщення мето-
дом перетіканяя не допускається.
У сховищах для нетранспортабельних хворих рециркуляцiя повiт-
ря не допускається.
При наявності у складi сховища станцiї перекачування
дренажної води у нiй слiд передбачати витяжну систему вентиляцiї,
що працює при продуваннi тамбура насосної за рахунок пiдпору у
3
спорудi, який дорівнює - 5 х IО Па (5кгс/м2).
При одному загальному примiщеннi для переховуваних повiтря
для рециркуляцiї допускається забирати з примiщення безпосередньо.
При розмiщеннi переховуваних у двох та бiльше примiщеннях
вентиляції і забір повiтря для рециркуляцiї слiд передбачати з ко-
жного примiщення, використовуючи длярециркуляції повiтроводи
витяжної системи.
У приміщенні для зберiгання продуктiв харчування та у примi-
щеннi для балонiв слiд передбачати витяжну вентиляцію з розрахунку
двократного повiтрообмiну за 1 год.
Приплив повітря у примiщення для зберiгання продуктiв харчу-
вання, електрощитову та балонну слід здійснювати методом перетiка-
ння з примiщення для переховуваних iз встановленням на припливi у
балонну герметичного клапана з ручним приводом.
Видалення повiтря iз сховища слiд передбачати через санiтар-
нi вузли, дизельну та безпосередньо з приміщення для переховува-
них.
При вентиляцiї слiд передбачати витяжку з фекального приям-
ку, санвузлiв. Витрату повiтря у I режимі вентиляцiї слiд приймати
3 3
100 м /год вiд кожного унiтазу та 50 м /год вiд кожного пiсуара.
Для ІІ режиму вентиляцiї допускається знижувати вказану норму
3
витрати повiтря вiд унiтаза до 25 м /год.
Витяжні повiтроводи з окремих примiщень сховища, якщо це не
суперечить вимогам СНіП 2.04.05-91* на проектування опалення,
вентиляцiї та кондицiювання повiтря, рекомендується об'єднувати.
7.19 Для забезпечення окремих виходiв iз сховища на поверхню
та входу назад при режимi фiльтровентиляцiї слiд передбачати вен-
тиляцiю тамбура одного з входiв. При цьому кiлькiсть повiтря що
подається в цей тамбур за 1 год, повинна складати не менше 25-кра-
тного об'єму тамбура при тривалостіі вентиляцiї до 6 хв. Аналогiч-
нi вимоги ставляться до вентиляцiї тамбура станцiї перекачування
дренажних вод. Вентиляцiя тамбура повинна проводитись методом пе-
ретiкання за рахунок пiдпору у сховище за допомогою клапанiв над-
мiрного тиску, якi передбачаються на внутрiшнiй та зовнiшнiй стi-
нах тамбура, iз встановленням на зовнiшньому КIДi противибухового
пристрою МЗС або безпосередньо вiд системи фiльтровентиляцiї.
При цьому потужнiсть вентиляцiйної системи режиму
фiльтровентиляцiї збiльшувати не слiд.
Для збереження величини експлуатацiйного пiдпору на перiод
провiтрювання тамбура слід за необхiдностi передбачати вiдключення
витяжних систем вентиляцiї.
С.77 ДБН В.2.2-5-97
3
7.20 Для забезпечення експлуатацiйного пiдпору 5 х 10 Па
5 кгс/м2) при II режимi кiлькiсть припливного повiтря L ,
ІІ
3
м /год, у сховище повинно бути не менше суми величин, що компен-
сують витiкання крiзь огорожi, витяжку з санвузлiв, станцiї пере-
качки дренажних вод (за наявностi її у складi сховiща), а також
перетiкання повiтря iз сховища у примiщення ДЕС (при вентиляцiї
ДЕС повiтрям сховища);
'
L < = К F + L + L + L + L , ( 45 )
ІІ ІІ огор в сп дес сп
де К - питоме витiкання повiтря, м3/год, через 1 м2 огорожi
ІІ по контуру герметизацiї сховища
(приймається за додатком 1);
F - площа огороджувальних конструкцiй сховища по контуру
огор 2
герметизацiї, м ;
L - кiлькiсть повiтря, яке видаляється з санвузлiв,
св
м2/год;
L - кiлькiсть повiтря, яке видаляється iз станцiї
сп
перекачування дренажних вод, м3 /год;
L - кiлькiсть повiтря, яке надходить у примiщення ДЕС з
дес примiщень для переховуваних приии ІІ режимі,
м3/год;
'
L - повна кiлькiсть повiтря, яке видаляється з чистої та
сп забрудненої зон для сховищ, якi мають санпропускни-
ки, примiщення для запасу води, комору для зберiган-
ня продуктів тощо.
У сховищах, якi обладнанi санпропускником, кiлькiсть повiт-
ря, яке подається у сховище, зростає на величину, яка визначається
за формулою '
Q
' сп
L = ------------------------ ( 46 )
сп '
Y c ( t - t )
n з
'
де Q - повна кiлькiсть тепла,яке видiляється у сховище,
сп та сховане, що видiляється при пароутворенні
душовими i т.iн., ккал/год;
с - теплоємкiсть повiтря, яка приймається 1,028 кДж
(кг /х К) (0,24 ккал/кг, град.С);
С.78 ДБН В.2.2-5-97
' 3
Y - об'ємна вага повiтря, яка приймається 1,2 кгс/м ;
t - температура повiтря у примiщеннi душової, яка
n приймається 25 град.С;
t - розрахункова середньомiсячна температура зовнiш-
з нього повiтря найтеплiшого мiсяця.
'
Q = (t - t ) (c m n + c m ), ( 47 )
сп 2 1 1 н 2 в
де t - температура нагрiтої води електронагрiвачами, яка
2 приймається 80 град. С;
t - початкова температура санпропускника (температура
1 повiтря всерединi санпропускника), яка приймається
I6 град. С;
c - питома теплоємкiсть матерiалу електронагрiвача,
1 ккал
яка приймається с = ------ (заліза);
кгс
m - маса електронагрiвача;
н
n - кiлькiсть електронагрiвачiв;
m - маса запасу води для миття людей, якi вийшли з
в мiсця ураження, у санпропускнику сховища.
У сховищах, якi розташованi на АЕС, що мають санпропускник,
повiтрообмiн приймається:
- в душовiй приплив 10-кратний, витяжка 11-кратна за годину
незалежно вiд режиму вентиляції;
- у роздягальнi в примiщеннi для брудної одежi, у примiщеннi
для дозконтролю приплив 2,5-кратний, витяжка 2-кратна;
- у роздягальнi, та примiщеннi для чистої одежi приплив
2-кратний, витяжка 1,5-кратна.
Для забезпечення нормованого експлуатацiйного пiдпору при III
3
режимi кiлькiсть припливного повiтря L , м /год, слiд визначати
ІІІ
за формулою
2
L = К F , м /год, ( 48 )
ІІІ ІІІ огор
3 2
де К - питоме витiкання повiтря, м /год, крiзь 1 м ого-
ІІІ роджень по контуру герметизацiї сховища, яке
приймається згiдно з додатком 1;
F позначення тi самi, що у формулi (45).
огор
Послідовність проведення розрахункiв по визначенню запасiв
стиснутого повiтря для влаштування пiдпору у сховищах III режимом
наведена у додатку 12.
С.79 ДБН В.2.2-5-97
У режимі чистої вентиляцiї загальна кiлькiсть повiтря, яке
видаляається, повинно складати 0,9 вiд об'єму повiтря.
Контроль за підпором повiтря у сховище (у примiщеннях для пе-
реховуваних, ДЕС та станцiї перекачування) слід виконувати за до-
помогою тягонапоромiру, який з'єднаний з атмосферою
водогазопровідною оцинкованою трубою дiаметром 15 мм з запiрним
пристроєм. Вивiд труби вiд пiдпоромiра в атмосферу слід виконувати
у зону. в якiй немає впливу потокiв повiтря при роботi систем
вентиляцiї сховища.
7.21 Видалення повітря слiд передбачати за рахунок пiдпору
повiтря у примiщеннi сховища або за допомогою витяжних вентилято-
рiв, встановлення яких допускається разом з припливними вентилято-
рами.
Аеродинамічний опiр витяжних систем при видаленнi повiтря за
рахунок пiдпору не повинен перевищувати 5 кгс/м2, при цьому допус-
кається передбачати збiльшення кiлькостi противибухових пристроів,
а розмiщення шахт слiд передбачати на територiї, яка знаходиться
поза завалами.
При видаленні повiтря електровентиляторами та електроручними
вентиляторами аеродинамiчний опір витяжних систем визначається ро-
зрахунком. Витяжнi шахти цих систем допускається розташовувати на
2
території завалiв, враховуючи опiр завалу, який дорiвнює 50 Н/м
(5 кгс/м2).
7.22 Систему опалення примiщень, якi пристосовуються пiд схо-
вище, слiд проектувати у виглядi самостійного відгалуження вiд
загальної опалювальної мережi будинку, який вимикається при
заповненні сховища. Запірну арматуру на вводах подавального та
зворотного трубопроводiв слiд встановлювати у межах сховища.
При розрахунку систем опалення температуру цих примiщень в
холодну пору року слiд приймати 10 град. С , коли за умов
експлуатацiї їх у мирний час немає потреби у бiльш високiй темпе-
ратурi.
Вид теплоносія і тип нагрiвальних приладiв вибирається з
умов експлуатацiї примiщень у мирний час.
У сховищах атомних станцiй система гарячого водопостачання
повинна забезпечувати можливiсть подавання потрібної кiлькостi во-
ди для миття у душовiй протягом 8-10 хв згiдно зi СНіП
2.04.01-85.
Вентиляція дизельних електричних станцiй
7.23 Вентиляція сховищ повинна вирiшуватись разом з
вентиляцiєю ДЕС, оскiльки це залежить вiд прийнятого типу ди-
зель-електроагрегату, способу його охолодження та iнших особливос-
тей ДЕС. У приміщенні ДЕС слід передбачати припливно-витяжну вен-
тиляцiю для роботи при 1 та II режимах вентиляції сховищ, розрахо-
вану на видалення тепла та газоподiбних шкiдливостей, якi видiляю-
ться у приміщення дизель-генератором, а також на постачання дизеля
повiтрям для горiння палива.
Видалення тепла, яке надходить у примiщення ДЕС вiд ди-
зель-генератора при III режимi, слiд передбачати
повітроохолоджувальною установкою. При цьому повiтря для роботи
дизеля слiд вбирати ззовні крізь гравійний повітроохолоджувач, а
обслуговуючий персонал повинен користуватися iзолюючими протигаза-
ми.
С.80 ДБН В.2.2-5-97
Тепловиділення від дизель-генераторiв слiд приймати за даними
каталогiв або визначати розрахунком.
У приміщенні електрощитової слiд передбачати припливио-ви-
тяжну вентиляцiю, з'єднану з загальною системою та розраховану на
видалення тепла, яке видiляється вiд встановленого у нiй обладнан-
ня.
Розташування повітрозабiрних та витяжних шахт систем
вентиляцiї ДЕС приймається у вiдповідності з 7.11 та 7.21 цих норм.
3
7.24 Продуктивність L , м /год, вентиляцiйної системи для
в
примiщень ДЕС слiд визначати за формулою
Q
д
L = ------------ , ( 49 )
в Y ( t - t )
с в н
де Q - кількість тепла, яке видiляється у примiщеннi
д ДЕС, 1,16 Вт (ккал/год); .
с - теплоємкість повiтря, яка приймається 1,008
кДж/ (кг х К) (0,24 ккал/(кг х град.С),
Y - об'ємна вага повiтря, яка приймається 1,2 кг/м3;
t - температура повiтря у примiщеннi ДЕС, 40 град.С;
n
t - розрахункова середньомiсячна температура зовнiш-
з нього повiтря найтеплiшого мiсяця при вентиляції
примiщення ДЕС зовнiшнiм повiтрям або температу-
ра повiтря в основних примiщеннях сховища при
вентиляцiї перетiкаючим повiтрям.
При визначеннi продуктивностi вентиляцiйної системи для режи-
му фiльтровентиляцiї у ДЕС повiтрям, що перетiкає зi сховища, слiд
враховувати тепло, яке вбирається огороджувальними конструкцiями.
При вентиляцiї примiщень ДЕС зовнiшнiм повiтрям та при використан-
нi повiтроохолоджувальних установок вбирання тепла огороджувальни-
ми конструкцiями не враховуються.
7.25 Кiлькiсть тепла, яке надходить у примiщення ДЕС вiд ди-
зеля Q ( ккал/год), слiд визначати за формулою
дз
Q = К N В b , ( 50 )
дз т е
де К - коефiцiєнт, який враховує кiлькiсть тепла, що
т видiляється дизелем, i приймається при водопо-
вiтрянiй (радiаторнiй) системi охолодження 0,35,
при водоводянiй - 0,08;
N - ефективна потужнiсть дизеля, к.с.;
е
С.81 ДБН В.2.2-5-97
В - теплотворна спроможнiсть палива, ккал/кг;
Ь - питома витрата палива, кг/(к.с.год).
Примiтка. При вiдсутностi точних даних допускається приймати
В = 10 000 ккал/кг, Ь = 0,19 кг/(к.с.год).
7.26 Тепловидiлення (Q , 1,16 Вт (ккал/год), яке поступає у
з
примiщення ДЕС вiд генератора та електродвигунiв, визначається за
формулою
1 - n
Q = 360 N -------- , ( 51 )
з y n
де N - установлена потужнiсть генератора, електродвигуна,
y кВт;
п - коефiцiєнт корисної дiї генератора, електродвигуна
при номiнальному навантаженні.
7.27 Вентиляцiю примiщень ДЕС, якi обладнанi агрегатами з
радiаторним (водоповiтряним) охолодженням з невинесеним вузлом
охолодження, у яких передбачена можливiсть переводу на двокон-
ткрне (водо-водяне) охолодження, слiд проектувати:
- для І и II режимiв - повiтрям, що перетiкає з основних при-
мiщень сховища, або при його нестачi - зовнiшнiм повiтрям,
очищеним вiд пилу; в останньому випадку при II режимі
обслуговуючий персонал повинен працювати у протигазах;
- для III режиму - видалення тепловдiлень, якi надходять у
примiщенння ДЕС вiд дизель-генератора та електродвигуна,
за допомогою повiтроохолоджувальної установки.
При II та III режимах слiд передбачати переведення агрегату
на водяну систему охолодження з вiдведенням основних тепловидiлень
за допомогою оборотної води, яка зберiгається у резервуарах, ДЕС.
Об'єм води у резервуарах для охолодження дизеля визначається з ро-
зрахунку сумарної тривалою ІІ і III режимiв.
При проектуваннi ДЕС з використанням дизель-генераторiв, об-
ладнаних комбiнованою та радіаторною системами охолодження та якi
мають виносний (змонтований на окремiй рамi) вузол охолодження,
останнiй доцiльно розмiщувати в iзольованому примiщеннi з гермети-
чними стiнами, які віддiляють його вiд ДЕС та сховища. Вхiд з цьо-
го примiщення у ДЕС обладнується двома герметичними дверима.
У цьому випадку за І и II режимах вентиляцiї видалення тепла
з примiщення вузла охолодження передбачається зовнiшнiм повiтрям,
а вентиляцiя примiщення машинного залу - повiтрям, яке перетікає з
примiщення для переховуваних. У III режимi вентиляцiї агрегати з
комбiнованою системою охолодження переключаються на водяну, а теп-
ло з машинного залу видаляється повiтроохолоджувальною установ-
кою.
7.28 Вентиляцiя примiщень ДЕС, обладнаних агрегатами з во-
до-водяною або прямоточною системами охолодження при режимi чистої
вентиляцiї та фiльтровентиляцiї основних примiщень сховища повин-
на передбачатись, як правило, повiтрям, яке надходить з примiщень
для переховуваних.
С.82 ДБН В.2.2-5-97
Об'єм води у резервуарах для охолодження дизеля визначається
з розрахунку тривалостi усього перiоду роботи сховища.
При режимi фiльтровентиляцiї, коли недостатньо повiтря, яке
надходить з примiщень для переховуваних, слiд передбачати вентиля-
цiю примiщень ДЕС зовнiшнiм повiтрям з очищенням його вiд пилу.
При режимі регенерації видалення тепловидiлень з примiщення
машинного залу проводиться так само, як і у випадку застосування
агрегатів з водоповiтряною системою охолодження вiдповiдно до 7.27
цих норм.
7.29 У тамбурі між сховищем та ДЕС слiд передбачати вентиля-
цiю:
- при вентиляції примiщення ДЕС зовнiшнiм повiтрям - керую-
чись принципом, який вказаний у 7.19 цих норм ;
- при вентиляції приміщення ДЕС повiтрям, яке надходить з
примiщення для переховуваних, - крізь клапани надмiрного
тиску дiаметром 150 мм, якi встановлюються по одному на
внутрішній та зовнішній стінах тамбуру.
7.30 Для вентиляції примiщення ДЕС слiд передбачати встанов-
лення припливного та витяжного або тільки витяжного вентиля-
торiв згiдно зi СНіП 2.04.05-91*, як для примiщень категорiї В.
При цьому припливна система повинна забезпечувати подавання у
примiщення ДЕС повiтря за рахунок розрідження, яке утворюється ви-
тяжним вентилятором. В залежностi вiд прийнятої системи вентиляції
у приміщенні ДЕС слiд пiдтримувати такi рiвнi тиску (розрiджен-
ня):
а) при вентиляції машшинного залу ДЕС зовнiшнiм повiтрям для
режимiв чистої вентиляцiї та фільтровентиляції сховищ при встанов-
леннi:
- припливного та витяжного вентиляторiв - тиск не вище
атмосферного;
- лише витяжного вентилятора-розрідження, яке дорівнює опору
2
тракту припливної системи, але не більше 300 Н/м
(ЗО кгс/м2);
б) при вентиляції машинного залу повiтрям, яке надходить з
примiщення для переховуваних, для режимів;
- чистої вентиляції - тиск, який дорiвнює атмосферному;
2
- фільтровентиляції - розрiдження, яке дорiвнює 20-30 Н/м
(2 -3 кгс/м2 ), по вiдношенню до приміщень для перехо-
вуваних.
У приміщенні виносного вузла охолодження при І и II режимах
2
слiд передбачати розрiдження у межах 2-300 Н/м ( 2- ЗО кгс/м2).
7.31 У машинному залі ДЕС на вентиляцiйних системах встанов-
люються герметичнi клапани:
- при вентиляції машиного залу повiтрям, яке надходить з при-
мiщення для переховуваних;
- при наявностi режиму регенерацiї;
- при заборі або викидi повiтря на лiнiї зовнiшньої межi
герметизацiї.
С.83 ДБН В.2.2-5-97
7.32 Подачу повітря до дизелiв для горiння слiд здiйснювати
при режимi регенерацiї ззовнi, передбачаючи на повітрозаборі гра-
вiйний охолоджувач, при iнших режимах - з примiщень машинного за-
лу. При наявності у сховищi охолодженої води замiсть гравiйного
охолоджувача допускається застосовувати калориферну установку.
7.33 Гравійні охолоджувачi для охолодження зовнiшнього повiт-
ря, яке забирається на горiння палива у дизелях при IIІ режимi
вентиляцiї, та для охолодження повiтря, яке виходить з фiльтрiв
ФГ-70 та регенеративних установок РУ-150/6, слiд передбачати у ви-
глядi залiзобетонних коробiв, якi заповненi гравієм або гранітним
щебенем крупнiстю ЗО - 40 мм, якi укладаються на грати з отворами
не бiльше 25 х 25 мм.
Висота шару гравiю (щебеню) у охолоджувачi Нг, м,
визначається за формулами:
- для повітроохолоджувачiв, що охолоджують повiтря вiд 150 до
30 град.С (зовнiшнє повiтря на горіння палива у дизелях i
повiтря пiсля РУ-150/6),
L
Н = 0,25 + 0,005 ----- ; ( 52 )
г F
- для повітроохолоджувачiв. що охолоджують повiтря вiд 300 до
ЗО град. С (повiтря пiсля ФГ-70),
L
Н = 0,25 + 0,0075 ---- , ( 53 )
г F
де L - розрахункова кiлькiсть охолоджуваного повiтря,
3
м /год;
F - площа перерiзу у просвiтi короба охолоджувача
(перпендикулярно до напрямку руху повітря),
2
м .
При цьому повиннi дотримуватись умови: у повiтроохолоджувачах
L
для дизелей та РУ-150/6 - < = 400 м/год, а для ФГ-70 - --- < =
F
200 м/год.
Аеродинамiчний опiр охолоджувачiв за цих умов та висотi заси-
2
пки не бiльше 2 м складе 50 - 70 Н/м (5 - 7 кгс/м2).
7.34 Стартернi акумулятори, розташованi у ДЕС, повиннi венти-
люватися природним шляхом крізь жалюзiйнi грати, якi розташованi у
нижнiй частинi шафи. Шафа повинна мати плоский верх та витяжний
повiтровiд. Повiтровiд слiд виконувати з сталевої труби дiаметром
45 мм, врiзаної у плоский верх шафи. Прокладка повiтроводу по при-
мiщенню повинна проводитись з ухилом у бiк шафи. На повiтроводі
щiльно до шафи повинна встановлюватись запiрна арматура (вентиль,
засувка або пробковий кран). Повiтровiд виводиться за межi сховища
та закрiплюється до витяжної шахти на висотi встановлення жалюзiй-
них грат.
С.84 ДБН В.2.2-5-97
Для захисту витяжного повiтроводу вiд атмосферних опадiв по-
вiтровiд слiд закiнчувати напiввiдводом. Встановлення на витяжному
повiтроводi противибухового пристрою та розширювальної камери не
потрiбне.
Зберiгання заряджених акумуляторних батарей у шафi у мирний
час допускається при вiдкритому витяжному повiтроводi. Зарядження
акумуляторних батарей у межах сховища у мирний час та у
період експлуатацiї сховища не допускається.
Вентиляцiя i опалення протирадiацiйних укриттiв
7.35 У ПРУ слiд передбачати природну вентиляцiю або вентиля-
цiю з механiчним спонуканням.
Природна вентиляцiя передбачається у ПРУ мiсткiстю до 50
чол. В iнших випадках слiд передбачати вентиляцiю з механiчним
спонуканням.
У ПРУ для установ охорони здоров'я повинна бути забезпечена
вентиляцiя з механiчним спонуканням незалежно вiд їх мiсткостi.
7.36 Кiлькiсть зовнiшнього повiтря, яке подається у пiдвальнi
та цокольнi примiщення, якi пристосованi пiд ПРУ для населення,
слiд приймати за таблицею 36, а для установ охорони здоров'я - за
таблицею 36 з коефiцiєнтом 1,5.
Кiлькiсть зовнiшнього повiтря, яке подається у примiщення ПРУ
для дiтей до 11 рокiв, ваг жiнок та матерiв, якi годують дiтей,
слiд визначати розрахунком за формулою (42).
7.37 Повiтроводи, якi прокладаються за межами примiщень ПРУ,
розташованих у зонi слабких руйнувань, виконуються з сталевої тру-
би або листової сталi завтовшки не менше 2 мм.
В iнших випадках повiтроводи ПРУ приймаються вiдповiдно до
вимог норм на проектування опалення, вентиляцiї та кондицiювання
повiтря (СНіП 2.04.05-9) *).
7.38 Природна вентиляцiя ПРУ, якi розташованi у пiдвальних та
цокольних поверхах будинкiв виконується за рахунок теплового напо-
ру крiзь повiтрозабiрнi та витяжнi шахти. Отвори для подавання
припливного повiтря слiд розташовувати бiля пiдлоги примiщення,
витяжнi - бiля стелi.
7.39 Площу перерiзу припливних та витяжних повiтроводiв сис-
теми природної вентиляції слід приймати за таблицею 36 в залежнос-
тi вiд височи витяжного каналу та розрахункової температури зовнi-
шнього повiтря вiдповiдно до параметра А.
С.85 ДБН В.2.2-5
С.85 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 36
-------------------------------------------------------------------
| | Площа перерiзу повiтроводу, м2, на кожнi |
| Висота витяжного | 1000 м3/год повiтря при розрахунковiй |
| каналу, м | температурi зовнiшнього повiтря, град.С, |
| | за параметром А |
| |--------------------------------------------|
| | до 20 | від 20 | вiд 25 | більше 30 |
| | | до 25 | до 30 | |
|-----------------------------------------------------------------|
| 2 | 0,45 | 0,55 | 0,75 | 1,2 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 4 | 0,3 | 0,4 | 0,55 | 0,85 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 6 | 0,25 | 0,3 | 0,45 | 0,7 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 10 та бiльше | 0,2 | 0,25 | 0,35 | 0,55 |
-------------------------------------------------------------------
7.40 Природна вентиляцiя ПРУ, якi розташованi у перших повер-
хах будинкiв, повинна здiйснюватись крiзь отвори, якi влаштовують-
ся у верхнiй частинi вiкон або у стiнах, з урахуванням збiльшення
повiтря у 1,5 раза проти норм, якi встановленi таблицею 33.
Вентиляцiйнi отвори необхiдно передбачати з протилежних бо-
кiв сховища, забезпечуючи наскрізне провiтрювання. Припливнi вен-
тиляцiйнi отвори слiд обладнувати пристроями для регулювання по-
вітроподачi.
Загальну площу перерiзу отворiв, якi влаштовуються у незаму-
рованiй частинi вiкон сховищ, слiд приймати: 2-3% площi пiдлоги
сховища для 1 -ї та 2-ї клiматичних зон i 5 - 7 % для 3-ї
клiматичної зони за таблицею 36 цих норм.
На всі вентиляційнi отвори необхiдно передбачати простi про-
2
типиловi пристрої, якi мають опiр потоку повітря не менше 5Н/м
(0,5кгс/м2).
Площу перерізу отворiв, якi розташованi з протилежного боку
та використовуються для витяжки, слід приймати рівною площі пере-
рiзу отворiв, якi використовуються для припливу.
7.41 У випадку, коли отвори розташованi з одного боку будин-
ку та використовуються для припливу повітря, слід передбачати при-
стрiй додаткового витяжного повiтроводу, площа перерiзу якого по-
винна визначатись за таблицею 33.
При розташуванні повiтроприймальних та викидних вентиляцiй-
них отворiв ПРУ з одного боку будинку віддалення їх один вiд одно-
го повинно прийматися не менше 10 м.
При застосуванні у ПРУ загальнопромислових вентиляторiв з
електроприводом слiд передбачати резервну вентиляцію з розрахунку
3
3 м /люд.-год. Резервна вентиляцiя у цьому випадку виконується з
застосуванням електроручних вентиляторiв.
Вентиляцію з механічним спонуканням у ПРУ рекомендується пе-
редбачати з застосуванням електроручних вентиляторів ЕРВ-72. У
цьому випадку резервна вентиляцiя не передбачається. Довжина
повітроводів, які прокладаються всерединi примiщення сховищ, не
повинна перевищувати ЗО м.
С.86 ДБН В.2.2-5-97
Очищення від пилу повiтря, яке подається у примiщення ПРУ
механiчною системою вентиляцiї, слiд передбачати у фільтрах ФЯР та
iн. з коефiцiєнтом очищення не менше 0,8.
7.42 Система опалення сховищ повинна проектуватись
спiльною
з опалювальною системою будинку або при обгрунтуванні - у виглядi
окремої гiлки та мати пристрiй для вiдключення.
При розрахунку системи опалення температуру примiщень у холо-
дну пору року слiд приймати рівною 10 град.С, якщо за умов
експлуатацiї у мирний час не потрiбно бiльш високої температури.
Підігрівання повiтря, яке подається у примiщення ПРУ у мир-
ний час, слiд передбачати вiдповiдно до вимог норм на проектування
опалення, вентиляцiї та кондицiювання повiтря.
У приміщеннях, які не опалюються за умов мирного часу, слiд
передбачати мiсце для встановлення тимчасових підігрівальних
пристроїв вiдповiдно до вимог норм на проектування опалення,
вентиляцiї та кондиціювання повітря (СНіП 2.04.05-91*).
Водопостачання та каналiзацiя сховищ i ДЕС
7.43 Водопостачання сховищ та ДЕС слiд передбачати вiд
зовнiшньої локальної водонапiрної мережi або заводомірної мережi з
пристроєм на вводi всерединi сховища запiрної арматури та зворот-
ного клапана.
У сховищах слiд передбачати запас питної води у ємкостях з
розрахунку 3 л/доб на кожного переховуваного . Якість води на гос-
подарсько-питнi потреби повинно задовольняти норми (ГОСТ 2874-82).
У сховищах лікувальних закладiв для нетранспортабельних хво-
рих запас питної води у проточних ємкостях приймається з розрахун-
ку 20 л/доб па кожного хворого та 3 л/доб на кожного медичного
працівника ; запас води для технiчних потреб, який зберiгається у
резервуарах, визначається розрахунком.
При застосуванні у сховищах унiтазiв вагонного типу необхiдно
передбачати запас води з розрахунку 5 л/доб на людину.
Примiщення медпунктiв у сховищах слiд обладнувати умивальни-
ками, якi працюють вiд водопровідної мережі. На випадок припинення
подавання води слiд передбачати переносний рукомийник iз запасом
води до нього з розрахунку 10 л/доб.
Медичні примiщення (операцiйнi, пологовi та iн.) у сховищах
закладiв охорони здоров'я слiд обладнувати санітарно-технiчним об-
ладнанням вiдповiдно до технiчних вимог для лiкувальних закладiв.
У сховищах на АЕС слiд передбачати для санпропускникiв запас
води з розрахунку 45 л на одне миття 20% місткості сховища.
7.44 Ємкості запасу питної води, як правило, повиннi бути
проточними, з забезпеченням повного обміну води протягом 2 дiб. У
сховищах, в яких не передбачаються витрати води у мирний час, а
також у сховищах місткістю менше 300 чел. допускається застосуван-
ня для запасу питної води сухих ємкостей, які заповнюються при
приведеннi сховищ до готовностi.
Поточніємкості та та труби, по яких циркулює вода, повиннi
мати тепло- та пароiзоляцiю.
7.45 Ємкостi запасу питної води повиннi обладнуватись водопо-
кажчиками i мати люки для можливості очищення та фарбування
внутрiшньої поверхнi. У примiщеннях, де встановленi ємкості, слід
передбачати встановлення водорозбiрних кранiв з розрахунку один
кран на 300 чол., а у сховищах мiсткiстю бiльше 1000 чол. та у
сховищах для нетранспортабельних хворих - розводити труби до місця
водорозбору з розрахунку один кран на 300 здорових переховуваних
або 100 нетранспортабельних хворих.
С.87 ДБН В.2.2-5-97
При транспортуваннi та зберiганнi води питної якостi повиннi
застосовуватись матерiали для споруд, пристроїв та установок,
труб, ємкостей та їх внутрiшнiх антикорозiйних покриттiв, якi
дозволені Головним санiтарно-епiдемiологiчним управлiнням Мiнiсте-
рства охорони здоров'я України для застосування у практицi госпо-
дарсько-питного водопостачання.
Подача води до умивальникiв та змивних бачкiв (крiм сховищ
для нетранспортабельних хворих слiд передбачати тiльки у перiод
подачi води з зовнiшньої мережi.
Норми водоспоживання та водовiдведення при дiючiй зовнiшнiй
водопровiднiй мережi повинні прийматися вiдповiдно до вимог норм
на проектування внутрiшнього водопроводу та каналiзації будинкiв
(СНіП 2.04.01-85), приймаючи при цьому годинну витрату води 2
л/год та добову 25 л/доб на одного переховуваного, та g , що
о
дорiвнює 0,1 л/с для водоспоживання i 0,85 л/с для водовiдведення.
7.46 Для постачання водою повiтроохолоджувальних установок
та дизель-генераторiв з водо-водяною або радiаторною з переведен-
ням на водяну системами охолодження слiд передбачати запас води у
резервуарах об'ємом, який забезпечить роботу протягом розрахунко-
вого строку.
При наявностi захищеної водозабiрної свердловини слiд перед-
бачати можливiсть подавання води від неї для господарсько-питних
потреб та пожежогасіння без встановлення резервуарiв для запасу
води.
Водозабiрнi свердловини слiд проектувати на групу сховищ,
пiдключаючи їх до найближчих споживачiв з метою використання як
джерела водопостачання пiдприємства у мирний час.
7.47 У сховищах слiд передбачати влаштування вбиральнi з вiд-
водом стiчних вод у зовнішню каналiзацiйну мережу по самостiйним
випускам самопливом або шляхом перекачування з встановленням засу-
вки всерединi сховищ.
При наявностi у сховищi станцiї перекачування дренажної води
воду вiд охолоджувальних установок сховища, дизельної та внутрiшнi
дренажнi води допускається скидати у резервуар станцiї перекачува-
ння дренажних вод. На трубах, якi проходять через огороджувальнi
конструкцiї станцiї, з боку сховища слiд встановлювати запiрну ар-
матуру.
Як санiтарнi прилади поряд з унiтазами допускається застосо-
вувати наземнi чашi та унiтази вагонного типу.
При проектуваннi санiтарних приладiв, борти яких розташованi
нижче рiвня люку найближчого оглядового колодязя, слiд передбачати
заходи, якi б виключали затоплення сховищ стiчними водами, що на-
веденi у нормах на проектування внутрiшнього водопроводу та
каналiзацiї будинкiв.
Виробничi води вiд дизеля та охолоджувальних установок повин-
нi вiдводитись у господарсько-побутову або зливову каналiзацiю.
Допускається вiдмiтку пiдлоги бiля санiтарних приладiв приймати
вище вiдмiтки пiдлоги примiщення. При цьому висота вiд пiдлоги бi-
ля приладiв до стелi повинна бути не менше 1,7 м.
Вентиляцiя каналiзацiйної мережi сховищ не передбачається.
При цьому пропускна спроможність стояка не повинна перевищувати
норм, наведених у нормах на проектування внутрiшнього водопроводу
та каналiзацiї будинкiв (СНіП 2.04.01 -85).
С.88 ДБН В.2.2-5-97
7.48 Станцiю перекачки та приймальнi резервуари при напiрному
вiдводi стiчних вод у внутрішню каналiзацiю слiд розмiщувати за
межами сховищ, при цьому захист їх не потрiбен. В окремих випадках
допускається розмiщувати насоси у незахищених пiдвальних примiщен-
нях, сумiжних зi сховищем, врахуванням вимог норм на проектування
внутрiшнього водопроводу та канализацiї будинкiв.
При використаннi санiтарних вузлiв тiльки у перiод перебу-
вання переховуваних, як правило, сполучають аварiйний (див.
п.7.49) та приймальний резервуари для збирання стокiв i розмiщують
сумiщений резервуар та станцiю перекачування у межах сховища. У
цьому випадку насоси у станцiї перекачування допускається встанов-
лювати без резерву.
У сховищах з санпропускником для нетранспортабельних хворих
станцiя перекачування стоків передбачається у всiх випадках з мож-
ливiстю подавання стокiв у побутову каналiзацiю та аварійного ски-
ду на поверхню землi (СНіП 2.04.01-85).
7.49 У приміщенні санiтарного вузла сховища необхiдно перед-
бачати аварiйний резервуар для скиду його очищення. У перекриттi
резервуара слiд влаштовувати отвори, якi використовуються замість
унітазiв i закриваються кришками. Об'єм резервуара слiд визначати
з розрахунку 2 л/доб на кожного переховуваного.
У сховищах, які мають санпропускники, об'єм резервуарiв для
стiчних вод пiсля миття повинен бути на 5 % більше запасу води
для санпропускника.
У сховищах лікувальних закладiв для нетранспортабельних хво-
рих об'єм резервуара слiд визначати з розрахунку 2 л на кожного
медичного працiвника та 18 л на кожного хворого на добу.
При застосуванні у санiтарних вузлах унiтазiв вагонного типу
отвори у перекриттi резервуара не передбачаються.
Змив стоків з аварiйного резервуара слiд передбачати у прий-
мальний резервуар насосної станцiї. При наявності джерел водопос-
тачання та електропостачання i забезпечення аварiйного скиду стiч-
них вод на поверхню за узгодженням з санiтарно-епiдемiологiчною
службою влаштування аварiйних резервуарів допускається не передба-
чати.
7.50 Для збирання сухих вiдходiв слiд передбачати мiсця для
розмiщення мiшкiв з паперу або пакетiв з розрахунку 1 л/доб на ко-
жного переховуваного.
7.51 У примiщеннях, якi пристосованi пiд сховища та розташо-
ванi у неканалiзованих районах, допускається передбачати влаштува-
ння пудр-клозету або резервуарiв-вигребiв з можливiстю видалення
нечистот асенізаційним транспортом.
Водопостачання та каналiзацiя протирадiацiйних укриттiв
7.52 Водопостачання ПРУ слiд передбачати вiд зовнiшньої або
внутрiшньої водопровiдної мережi,яка проектується за умови
експлуатацiї примiщень у мирний час.
Норми водоспоживання та водовiдведення дiючої зовнiшньої
водопровiдної мережi повиннi прийматися у відповідностi з вимогами
7.45 цих норм.
При відсутності водопроводу у сховищах необхiдно передбачати
мiсця для розташування переносних баків для питної води з розраху-
нку 2 л/доб на одного переховуваного.
при наявності у складi ПРУ медпункту його водопостачання та
каналiзацiю слiд виконувати згiдно з вимогами 7.43 і 7.49 цих норм.
С.89 ДБН В.2.2-5-97
7.53 У сховищах, якi розташованi у будинках з каналiзацiєю,
слiд передбачати влаштування промивних вбиралень з вiдводом стiч-
них вод у зовнiшню каналiзацiйну мережу. Допускається вiдмiтку пi-
длоги біля санітарних приладiв пiднiмати вище вiдмiтки пiдлоги
примiщення. При цьому висота вiд пiдлоги біля приладів до стелi
повинна бути не менше 1,7 м.
7.54 При відводi стiчних вод з примiщення пiдвалiв самопли-
вом слiд передбачати засоби, якi виключають затоплення пiдвалiв
стiчними водами при пiдпорi у зовнiшнiй каналiзацiйнiй мережi.
7.55 У неканалізованих примiщеннях необхiдно передбачати
пудр-клозет або резервуар-вигрiб з можливістю виймання нечистот
асенiзацiйним транспортом. Ємкiсть резервуара слiд приймати з роз-
рахунку 2 л/доб на кожного переховуваного.
7.56 У приміщеннях , які якi пристосованi пiд ПРУ мiсткiстю
20 чол., при вiдсутностi каналiзацiї для приймання нечистот слiд
використовувати тару, яка щiльно закривається.
7.57 При розташуванні ПРУ у пiдвальних примiщеннях, якi не
мають сполучення з каналiзацiйною цо неможливо вiдвести стiк вiд
санiтарних приладiв у зовнiшню каналiзацiю самопливов, необхідно
передбачити насосну станцiю перекачки вiдповiдно до вимог 7.48 цих
норм.
8 ЕЛЕКТРОТЕХНIЧНI ПРИСТРОЇ ТА ЗВ'ЯЗОК
Електропостачання та електрообладнання
8.1 Електропостачання та електрообладнання сховищ слiд проек-
тувати вiдповiдно до вимог норм на проектування електропостачання,
силового та освiтлювального електрообладнання промислових
підприємств улаштування електроустановок (ПУЕ та ДНАОП 0.00-1.32-01) та цих норм. Електроприймальник систем протипожежного захисту слiд вiдносити до 1
категорiї.
За надійністю електропостачання електроприймальник сховищ
слiд вiдносити до II категорiї.
Електропостачання сховищ повинно здiйснюватись вiд мережi мi-
ста (пiдприємства). Електропостачання сховищ для нетранспортабель-
них хворих при наявностi операцiйного блоку повинно здійснюватись
вiд двох незалежних джерел мiста (пiдприємства).
Якщо немає можливостi використовувати електроручнi вентиля-
тори вiдповiдно до 7.15 цих норм у сховищах слiд передбачати захи-
щене джерело електропостачання (ДЕС).
У сховищах, якi мають режим регенерацiї або повiтроохолод-
жуючi установки, а також у сховищах для нетранспортабельних хво-
рих слiд передбачати захищене джерело електропостачання (ДЄС) не-
залежно вiд мiсткостi сховища.
Для розмiщення ввiдних пристроїв, розподiльних щитiв та щитiв
керування дизель-генераторами у сховищах слiд передбачати примiще-
ння електрощитової, iзольоване вiд ДЕС та яке має вхiд у примiщен-
ня для переховуваних.
Електропостачання ПРУ слiд проектувати тiльки вiд зовнiшньої
мережi мiста (пiдприємства ) cелища.
Електропостачання ПРУ закладiв охорони здоров'я, якi розта-
шованi у лiкарнях хiрургічного профiлю та у пологових будинках,
слiд проектувати вiд двох незалежних джерел електроживлення.
С.90 ДБН В.2.2-5-97
8.2 Електричнi кабелi вiд зовнiшньої мережi мiста або
групової ДЕС на вводi у сховище повинні мати компенсацiйну петлю
(у коробi); прокладання кабелiв крiзь стiни слiд передбачати у за-
кладних сталевих трубах з наступним замуруванням кабельною мастикою.
Приєднання кабеля електропостачання вiд живильної мережi бу-
динку у вбудованих сховищах слід передбачати до ввiдного комута-
цiйного апарата.
Прокладання кабельних мереж вiд ДЕС. яка пiдживлює групу схо-
вищ, слiд передбачати у траншеї завглибшки не менше 0,7м.
8.3 На вводi кабеля у сховище слiд передбачати встановлення
ввiдно-розподiльчого пристрою, який так само, як i розподiльчi та
груповi щити, повинен бути у захищеному виконаннi.
Встановлення апаратiв захисту слiд передбачати на вводi
живильної лiнiї у сховище, а також кожнiй лiнiї, яка вiдходить вiд
розподiльчого та освiтлювального щитiв.
Переключення електроживлення вiд зовнiшнiх вводiв на ДЕС по-
винно виконуватись вручную та за допомогою засобiв автоматики.
8.4 Для розподiлення електроенергiї до силових розподiльчих
щитiв слiд передбачати магiстральну схему живильних лiнiй, а для
сховищ мiсткiстю 1200 чол. i бiльше - радiально-магiстральну схе-
му.
Живлення силових електроприймальникiв та робочого освiтлення
повинно здiйснюватись по самостiйних лiнiях.
Уся електропроводка у спорудi повинна виконуватись iзольова-
ним проводом або кабелями з алюмiнiєвими жилами.
8.5 Кабелi зовнiшньої мережi повиннi розраховуватись на най-
бiльше розрахункове навантаження у I та II режимах роботи сховища
з урахуванням коефiцiєнта попиту.
Розрахункове навантаження лiнiї, до якої пiдключений один
електроприймальник, слiд визначати коефiцiєнтом попиту 1, а елек-
троплити 1,2.
Коефiцiєнти попиту для розрахунку лiнiй, якi живлять вентиля-
тори, насоси та кондицiонери слід приймати: при трьох та менше
приєднувальних електроприймальниках - 1, при чотирьох та бiльшi
- 0,8.
Коефiцiєнти попиту для розрахунку групової мережi освiтлення
примiщень сховищ слiд приймати рiвними одиницi.
8.6 Для силових електроприймальникiв сховища слiд приймати
магнiтнi пускачi у захищенному виконаннi.
Для електроприймальникiв потужнiстю до 2 кВт слiд, як прави-
ло, використовувати автоматичні вимикачi (за типом АП50-ЗМТ, АК-63
та iн.).
Керування електродвигунами вентиляторiв та насосiв сховища
повинно передбачатись мiсцеве і тiльки в обгрунтованих випадках
-дистанцiйне.
8.7 Зони захисту примiщень сховища згiдно з ДНАОП 0.00-1.32-01
слiд визначати виходячи з умов їх використання у мирний час.
При визначеннi зони захисту примiщення за умовами середовища
тимчасове (до 2 дiб) пiдвищення вологостi у примiщеннi до 75% i
бiльше, яке можливе у режимi сховища, допускається не враховувати.
8.8 Усі металеві частини електроустановок повиннi бути на-
дiйно заземленi у вiдповiдностi з вимогами ПУЕ та "Нормами на ви-
конання мереж заземлення та занулення в електроустановках".
С.91 ДБН В.2.2-5-97
Електроосвітлення
8.9 Для всі приміщень захисних споруд слiд передбачати зага-
льне освiтлення. Норми освiтлення приміщень слід приймати за таб-
лицею 37.
Освітлювальну мережу та норми освiтлення примiщень, якi ви-
користовуються у мирний час для потреб підприємств, слiд передба-
чати у вiдповiдностi з нормами на проектування штучного освiтлен-
ня.
Використання люмiнесцентних ламп для систем освiтлення за-
хисних споруд цивiльної оборони не допускається.
При переході на режим сховища (укриття) слiд передбачати
вiдключення частини свiтильникiв, запроектованих для мирного ча-
су.
8.10 Живлення електричного освiтлення слiд передбачати вiд
окремих освiтлювальних щитiв, якi розташовані в електрощитовiй, а
при її вiдсутностi - у примiщеннi венткамери.
У пунктах керування, примiщеннях зв'язку, буфетнiй та пере-
доперацiйно-стерилiзацiйнiй слiд передбачати живлення однофазних
електроприймальникiв потужнiстю до 1 кВт.
8.11 У сховищах з ДЕС слiд передбачати аварiйний свiтильник
у примiщеннi машинного залу ДЕС та електрощитової. Живлення ава-
рiйних свiтильникiв повинно здiйснюватись вiд стартерної
акумуляторної батареї дизель-генератора.
8.12 У сховищах без ДЕС та ПРУ слiд передбачати мiсцевi дже-
рела освiтлення вiд переносних електричних ліхтарів, акумуляторних
свiтильникiв та iн.
Освітленість примiщень у цьому випадку не нормується.
8.13 У сховищах при висотi установки свiтильникiв над пiдло-
гою менше 2,5 м слiд передбачати застосування світильникiв, якi
виключають доступ до ламп без спецiальних пристосувань.
У сховищах, примiщення яких у мирний час використовуються
пiд гаражi (стоянки автомобiлiв), у санпропускниках сховищ на АЕС
слiд застосовувати свiтильники у захищеному виконаннi згiдно з зо-
ною захисту таких приміщень за ДНАОП 0.00-1.32-01.
8.14 Живлення покажчикiв "Вхiд" та свiтильникiв сходiв i ту-
нелiв, а також свiтильникiв тамбурiв та тамбурів-шлюзів слiд видi-
ляти в окрему групу.
Світильники для санiтарних пропускникiв, душових слiд засто-
совувати у вологозахищеному виконанні.
Групові лінії загального освiтлення та штепсельних розеток, а
також електроприймальникiв потужністю до 2 кВт повиннi бути розра-
хованi на тривале навантаження вiд струму апарата захисту з встав-
кою 25 А.
Електричні освiтлювальнi мережi у сховищах повиннi мати за-
хист вiд перевантаженнь незалежно від способів їх прокладання.
Коефiцiєнт запасу при розрахунках слiд приймати для свiтильникiв з
лампами розжарювання 1,3.
С.92 ДБН В.2.2-5-97
Захищені дизельні електростанцiї (ДЕС)
8.15 Захищені дизельнi електростанцiї (ДЕС) слiд проектувати,
як правило, для групи сховищ, якi розташовані поряд, передбачаючи
першочергове спорудження сховищ з ДЕС. Допускається проектування
ДЕС для одного сховища, коли групова ДЕС з технiчних або економiч-
них умов нерацiональна.
До кожного сховища вiд розподiльного щита ДЕС повинен бути
передбачений окремий фiдер, який має комутаційний апарат i захист
вiд перевантажень та коротких замикань.
Кабельні лiнiї вiд ДЕС повиннi бути перевiренi на витрату на-
пруги.
У водонасичених грунтах ДЕС слiд влаштовувати з застосуван-
ням пристiнного кiльцевого дренажу, а в разу необхідностi - з зов-
нiшнiм вузлом охолодження.
8.16 ДЕС проектується з урахуванням таких вимог:
- потужнiсть дизель-генератора повинна вiдповiдати розрахун-
ковiй потужностi електроприймальникiв без резерву;
- частота i напруга генераторiв повиннi вiдповiдати напрузi
та частотi вводу мережi. При рiзних напругах зовнiшньої
мережi та дизель-генератора слiд передбачати вiдповiдний
сухий трансформатор (понижувальний або пiдвищувальний);
С.93 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 37
------------------------------------------------------------------------------------------------
| |Потреба у встановленнi| Освiтленiсть, лк, | Поверхня, до |
| | штепсельних розеток | при електропостачаннi| якої відносяться |
| |-----------------------------------------------| норми освітленості |
| |трифазних| двофазних | від ДЕС| від | |
| |техноло- |освітлюваль-| | електромережі| |
| |гічних | них | | | |
|----------------------------------------------------------------------------------------------|
|1. Пункт керування | | | | | |
| (робоча кiмната, | | | | | На рівні 0,8 м |
| кiмната зв'язку) | - | + | 50 | 50 | вiд пiдлоги |
|----------------------------------------------------------------------------------------------|
|2. Примiщення для | | | | | |
| зберiгання продуктiв | | | | | |
| харчування, буфетна | - | + | 50 | 50 | Те саме |
|----------------------------------------------------------------------------------------------|
|3. Для переховуваних, | | | | | |
| медичного та обслу- | | | | | |
| говуючого персоналу, | | | | | |
| ФВП, ДЕС, станцiя | | | | | |
| перекачування, | | | | | |
| електрощитова | - | + | ЗО | 50 | " |
|----------------------------------------------------------------------------------------------|
|4. Для хворих | - | + | 50 | 50 | " |
|----------------------------------------------------------------------------------------------|
|5. Пост медсестри | - | + | 100 | 150 | Те саме |
|----------------------------------------------------------------------------------------------|
|6. Передоперацiйна, | | | | | |
| передпологова, пiсля- | | | | | |
| пологова палати, | | | | | |
| бокси, кабiнет лiкаря | + | + | 150 | 150 | " |
|----------------------------------------------------------------------------------------------|
|7. Операцiйна, перев'я- | | | | | |
| зочна, процедурна, | | | | | |
| пологовi палати | + | + | 200 | 200 | На рiвнi столу |
|----------------------------------------------------------------------------------------------|
|8. Ординаторська | + | + | 75 | 100 | На рiвнi 0,8 м |
| | | | | | вiд пiдлоги |
------------------------------------------------------------------------------------------------
С.94 ДБН В.2.2-5-97
Продовження табл.37
------------------------------------------------------------------------------------------------
| |Потреба у встановленнi| Освiтленiсть, лк, | Поверхня до |
| | штепсельних розеток | при електропостачаннi| якої відносяться |
| |-----------------------------------------------| норми освітленості |
| |трифазних| двофазних | від ДЕС| від | |
| |техноло- |освітлюваль-| | електромережі| |
| |гічних | них | | | |
|----------------------------------------------------------------------------------------------|
|9. Примiщення для зцiджу-| | | | | |
| вання та стерилiзацiї | | | | | |
| молока, стерилiзацiй- | | | | | |
| на, дитяча кiмната | - | + | 100 | 100 | Те саме |
|----------------------------------------------------------------------------------------------|
|10. Склад готових меди- | | | | | |
| каментiв та чистої | | | | | |
| бiлизни | - | + | 50 | 75 | На стелажах |
|----------------------------------------------------------------------------------------------|
|11. Примiщення для миття | | | | | На рівні 0,8 м |
| та стерилiзацiї | | | | | від підлоги |
| суден, санiтарна | | | | | |
| кiмната | + | + | 15 | 30 | |
|----------------------------------------------------------------------------------------------|
|12. Санiтарнi вузли, | | | | | |
| склад брудної бiлиз- | | | | | |
| ни, морг, тамбури- | | | | | |
| шлюзи | - | - | 10 | 30 | Те саме |
|----------------------------------------------------------------------------------------------|
|Примiтка 1. При електропостачаннi вiд ДЕС допускається зниження норм освiтлення, крiм |
| примiщень згiдно з 1, 6, 7 i 9 у 3 рази. |
|Примiтка 2. При використаннi безтiньової лампи освiтлення операцiйної, передоперацiйної, |
| передпологової та пологової палат допускається 300 лк. |
------------------------------------------------------------------------------------------------
С.95 ДБН В.2.2-5-97
- виводи статора генератора повиннi бути виконанi за чотирип-
ровiдною схемою "три фази i нуль";
- при проектуваннi одного дизель-генератора його слiд вибира-
ти неавтоматизованим або I ступеня автоматизацiї, при двох
та бiльше дизель-генераторах слiд передбачати пристрiй для
синхронізації паралельної роботи;
- генератор повинен мати захист вiд коротких замикань та
перевантажень.
8.17 Потужність електроагрегатiв ДЕС повинна бути визначена
за максимальною потужнiстю електроприймальників, якi працюють у
режимах роботи санiтарно-технiчних пристроїв (вентиляцiйних сис-
тем, кондиціонерів насосiв та iн.) i освiтлення сховища.
Мінімальна потужність навантаження дизеля при експлуатацiї
повинна бути не менше 40% його номінальної потужності.
При загальній потужності бiльше 100 кВт слiд передбачати
встановлення не менше двох електроагрегатів, які працюють за пара-
лельною схемою.
Потужність електроагрегата ДЕС слiд перевiряти за умовами
забезпечення пуску електродвигуна найбільшої потужності при повно-
му навантаженнi вiд решти споживачiв з урахуванням коефiцiєнта
попиту (одночасності).
8.18 Для електропостачання сховищ слiд застосовувати ди-
зель-електричнi агрегати неавтоматизовані або І ступеня
автоматизацiї. Застосування дизель-електричних агрегатiв бiльш ви-
сокого ступеня автоматизаціїї повинно бути обгрунтоване технi-
ко-економiчним розрахунком.
У ДЕС застосовуються агрегати з радiаторною (водоповiтряною),
двоконтурною (водо-водяною), одноконтурною (водяною) та комбiнова-
ною (водоповiтряною i водяною) системами охолодження. Найбільш
доцільне застосування дизель-агрегатiв з прямокутною (одноконтур-
ною) та комбiнованою системами охолодження.
8.19 Розміщення обладнання у примiщеннях ДЕС, вiдстань мiж
обладнанням та будiвельними конструкціями слід приймати вiдповiдно
до вимог ПУЕ, заводiв-виготовлювачiв дизель-генераторiв та
таблиці 38.
С.96 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 38
-------------------------------------------------------------------
| Нормованi величини |Вiдстань мiж обладнанням |
| | i конструкцiями, м |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. Відстань між машинами i щитами або | |
| пультами керування | 2 |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. Ширина проходів для обслуговування | |
| мiж фундаментами або корпусами | |
| машин, мiж машинами і частинами | |
| будинку або обладнання | 1 |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. Ширина проходів для обслуговування | |
| мiж шафами та стiною, а також між | |
| щитами розподiльних пристроїв | 0,8 |
|-----------------------------------------------------------------|
|4. Відстань між машиною та стiною або | |
| мiж корпусами паралельно вста- | |
| новлених машин | 0,6 |
|-----------------------------------------------------------------|
|5. Відстань між машиною та стiною або | |
| мiж корпусами паралельно вста- | |
| новлених машин при наявностi | |
| проходу з другого боку машини | 0,3 |
-------------------------------------------------------------------
8.20 Дизель-генератор повинен встановлюватись на бетонному
фундаментi з крiпленням анкерними болтами. Верх фундаменту повинен
виступати над рiвнем пiдлоги на 0,1 - 0,15м.
При необхідності в огороджувальних конструкцiях слiд перед-
бачати монтажний отвiр, який пiсля вносу обладнання повинен бути
закритий рiвномiцними конструкцiями та герметично замурований з
засипкою грунтом.
8.21 Електрообладнання примiщень ДЕС слiд передбачати вiдпо-
вiдно до вимог ПУЕ та ДНАОП 0.00-1.32-01.
Для електричних мереж ДЕС слiд використовувати кабелi з
iзоляцiєю.
Кабель слід прокладати у каналах.
Нейтраль генератора повинна бути з'єднана з контуром заземле-
ння, розташованим у спорудi.
8.22 Запас паливно-мастильних матерiалiв для ДЕС слiд розра-
ховувати на безперервну роботу дизель-агрегату на весь розрахунко-
вий термiн, який приймається згiдно з додатком 1 та з урахуванням
проведення технічного обслуговування, а також короткострокових за-
пускiв дизель-агрегату протягом року (не більше 15 % запасу).
У примiщеннях машиного залу ДЕС допускається розмiщувати па-
ливно-мастильнi матерiали об'ємом до 1,5 м3, а при розташуваннi
ДЕС пiд житловими та громадськими будинками - об'ємом до 1 м3.
При об'ємi бiльше 1,5 м3 паливно-мастильнi матерiали слiд
розмiщувати в окремому примiщенні, а у випадку розташування ДЕС
пiд житловими i громадськими будинками та при об'ємi паливно-мас-
тильних матерiалiв вiд 1 до 10 м3 захищенi паливнi баки слiд вино-
сити за периметр будинку, в який вбудована ДЕС, на вiдстань, вста-
новлену ДБН 360-92*.
При об'ємi запасу паливно-мастильних матерiалiв для ДЕС до
1,5 м3 приймальнi криницi не передбачаються, для попередження роз-
тiкання паливно-мастильних матерiалiв слiд проектувати піддони,
об'єм яких перевищує об'єм паливних бакiв не менше нiж на 5%.
С.97 ДБН В.2.2-5-97
Для зберiгання розрахункового запасу палива та мастил слiд
використовувати герметичні сталеві баки, якi встановлюються на ви-
сотi, що забезпечує надходження палива i мастила до дизеля са-
мо-пливом. Витратнi баки повиннi бути обладнанi отворами для огля-
ду, покажчиками рiвня, приймальними фiльтрувальними сiтками, вог-
невими запобiжниками, сумiщеними механiчними дихальними клапанами
(СМДК). Для зберiгання мастила у кiлькостi до 60 л допускається
використання переносних ємкостей (по 10 - 20 л), якi встановлюють-
ся у ДЕС.
Дихальнi трубопроводи витратних паливних ємкостей повиннi бу-
ти виведенi у витяжну камеру системи вентиляцiї.
8.23 Для захисту проникнення ударної хвилi на вихлопному
трубопроводi вiд дизеля слiд передбачати встановлення
термостiйкої засувки. При непрацюючому дизелi засувка повинна зна-
ходитись у, закритому положеннi. Оглядовi вiкна у стiнах дизельної
передбачати не слiд.
Вихлопний трубопровiд прокладається з похилом у бiк дизеля i
повинен мати пристрiй для випуску конденсату.
При встановленнi у ДЕС кiлькох дизель-генераторiв вихлопнi
трубопроводи передбачаються окремо для кожного дизеля.
Дiаметр трубопроводу приймається вiдповiдно до заводських да-
них. Коли траса газовихлопу бiльше 15 м, слiд виконувати перевiро-
чний розрахунок з урахуванням допустимого значення протитискового
вихлопу, який вказаний у заводськiй документацiї.
Для компенсацiї термiчного розширення на вихлопних трубопро-
водах слiд встановлюватi лінзові хвилястi або сильфоннi компенса-
тори. Допускається застосування також спецiальних металорукавів на
вихлопних трубопроводах дiаметром менше 90 мм гасiння вiбрацiї та
термiчного розширення допускається передбачати шляхом
самокомпенсацiї за рахунок вигинiв трубопроводiв. Можливiсть
самокомпенсації визначається розрахунком.
Вихлопний трубопровiд у межах споруди повинен бути теплоiзо-
льованим. Температура поверхні iзоляцiї не повинна перевищувати 6О
град. С. При роботi дизеля не повиннi видiлятись шкiдливi речо-
вини від теплоiзоляцiї у примiщення ДЕС.
Пропуск вихлопного трубопроводу крiзь огороджувальнi
конструкцiї повинен виконуватись у закладних частинах, конструкцiя
яких повинна забезпечувати герметичнiсть примiщення та запобігти
передаванню тепла вiд гарячого трубопроводу (Т=500 град.С) до ого-
роджувальних конструкцiй.
Для забезпечення можливостi теплового розширення та захисту
вiд деформацiї при осiданнi сховища вихлопний трубопровiд слiд
прокладати у грунтi з перепуском крiзь закладну трубу.
Зв'язок
8.24 Кожне сховище повинно мати телефонний зв'язок з пунктом
керування пiдприємства та гучномовцi, якi пiдключенi до мiської та
мiсцевої радiотрансляцiйних мереж.
8.25 Пункт керування пiдприємства слiд обладнувати засобами
зв'язку, якi забезпечують:
- керування засобами повiдомлення цивiльної оборони об'єкта;
- телефонний зв'язок керiвництва та оперативного персоналу з
пiдроздiлами цивiльної оборони об'єкта та керiвництвом
штабу цивiльної оборони, громадськими установами міста,
району, областi (за належнiстю);
С.98 ДБН В.2.2-5-97
- телефонний зв'язок зi сховищами пiдприємства та з основними
цехами, якi не припиняють виробництво за сигналом ПТ;
- радiозв'язок з запасним пунктом керування мiста (району).
Пункт керування слiд проектувати з засобами радiозв'язку та
повiдомлення за погодження із мiсцевим штабом цивiльної оборони.
Для резервування провiдного мовлення слiд передбачати радiоп-
риймач.
8.26 ПРУ, у якому буде розташоване керiвництво пiдприємства
(установи), повинно мати телефонний зв'язок з місцевим штабом
цивiльної оборони та гучномовець, який пiдключений до мiсцевої та
міської радіотрансляційних мереж. Пункти керування у ПРУ не перед-
бачаються.
В інших ПРУ встановлюються тiльки гучномовцi радіотрансля-
цiйної мережi.
8.27 Мережі провідного телефонного зв'язку та мовлення пун-
ктiв керування слiд передбачати в обхiд наземних комутаційних
пристроїв (кросiв та розподiльних шаф) з використанням пiдземних
кабелiв телефонної мережі об'єкта та мiста.
Відстань та засоби прокладання кабелiв та проводiв телефон-
них i радiотрансляцiйних мереж при їх зближеннях та перетинах з
електромережами слiд приймати вiдповiдно до вимог ПУЕ, загальної
інструкції з будівницта лінійних споруд ГТМ та вiдповiдних норм.
8.28 Вводи мереж у споруди повиннi бути тiльки пiдземними i
проходити крiзь сальниковi ущiльнення з наступним заливанням їх
кабельною мастикою.
Телефонні кабелі повинні бути прокладенi у трубах окремо вiд
радiотрансляцiйних кабелiв.
8.29 Згідно з діючими нормами вiдстань мiж паралельно прок-
ладеними кабелями слабкострумових пристроїв та електрокабелями
слiд приймати:
- при прокладаннi труб - не менше 0,1 м;
- при прокладанні у траншеї - не менше 0,5 м.
Відстань між розетками мережi провiдного мовлення та електро-
постачання слiд приймати не менше 1 м.
8.30 Захист кабелів від усiх видiв корозiї слiд передбачати
вiдповiдно до норм.
8.31 Для електроживлення станцiйного обладнання зв'язку,
який встановлюється у пунктах керування підприємств, слiд передба-
чати системи, якi не потребують застосування акумуляторних бата-
рей.
8.32 У пунктах керування пiдприємств, якi знаходяться у зо-
нах можливого затоплення, провiднi засоби зв'язку слід резервувати
радiозасобами.
9 СХОВИЩА, РОЗТАШОВАНІ У ЗОНI МОЖЛИВОГО ЗАТОПЛЕННЯ
9.1 Сховища, що розташованi у зонi можливого затоплення, по-
виннi задовольняти усi вимоги цих норм з урахуванням дії гiдравлi-
чного стоку, обумовленого гравiтацiйними або проривними хвилями.
Тривалість затоплення приймається для гравiтацiйних хвиль
короткочасною-до 2 год, для проривних хвиль тривалою - бiльше 2
год.
С.99 ДБН В.2.2-5-97
Сховища у зонах затоплення слiд передбачати при розрахунко-
вiй глибинi води не бiльше 5 м. При більших глибинах затоплення
слiд використовувати iншi засоби захисту.
9.2 Сховища у зонах тривалого затоплення слiд за можливiстю
розташовувати на пiдвищених ділянках місцевості із збiльшенням в
обгрунтованих випадках радiуса збору переховуваних згiдно з додат-
ком 1.
У зонах затоплення сховища влаштовуються вбудованими i окремо
розташованими. При розміщенні низу перекриття окремо розташованих
сховищ вище рiвня планувальної вiдмiтки землi слiд проводити
перевірку стiйкостi споруди на зсув та перекидання гiдравлiчним
потоком або проти спливання з коефіцієнтом запасу 1,1.
Місткість сховищ у зоні тривалого затоплення рекомендується
приймати 300-600 чол.
При проектуванні ДЕС слiд передбачати iнженернi рiшення, якi
виключають попадання води у повітрозабір та вихлоп дизеля.
У зонах затоплення вiд проривних хвиль при глибинi води 5 м
i бiльше слiд передбачати сховища без ДЕС. Фільтровентиляцiю та
регенерацiю повiтря при цьому забезпечувати з застосуванням
комлектів ФВК-2 та електроручних вентиляторiв ЕРВ-600/300, якi
входять у цi комплекти. Охолодження повітря після РУ-150/6 перед-
бачати за допомогою труб, розташованих у грунтi за межами сховищ.
Освітлення приміщень цих сховищ передбачати вiд переносних
та мiсцевих джерел (акумуляторiв та електричних ліхтарів, батарей,
велогенераторiв та iн.).
9.3 Обклеювальну гiдроiзоляцiю сховищ, розташованих у зонах
затоплення, слiд призначати суцільною, включаючи і покриття, у вi-
дповiдностi з вимогами норм на проектування гiдроiзоляцiї пiдзем-
них частин будинків та споруд i з урахуванням стiйкостi її проти
гiдростатичного напору та забезпечення затиску жорсткими конструк-
тивними елементами по стiнах та по покриттю.
Ступiнь допустимого зволоження огороджувальних конструкцiй
сховищ, розташованих у зогнах затоплення, слiд приймати 1
категорiї.
9.4 У сховищах, розташованих у зонах можливого затоплення,
слiд передбачати аварiйнi виходи;
а) у зонах невеликої тривалостi затоплення - у виглядi
вертикальної шахти з захищеним оголовком і у вiдповiдностi з вимо-
гами 2.19 цих норм. Пiсля закiнчення затоплення слiд передбачати
випуск води з входу у сховище або викачування її насосом;
б) у зонах тривалого затоплення - у виглядi вертикальної шах-
ти.
При глибинi можливого затоплення до 5 м вихiд повинен здiйс-
нюватись крiзь шахту. При цьому верх шахти слiд приймати на 1 м
вище рiвня можливого затоплення.
9.5 У сховищах, якi розташованi у зонах можливого затоплен-
ня, слiд передбачати мiнiмально необхiдну кiлькiсть припливно-ви-
тяжних та iнших отворiв, якi сполучаються з поверхнею.
Допускається сумiщати повiтрозабори в одному каналi з прок-
ладанням у ньому трубопроводiв для повiтрозаборiв з
фiльтровентиляцiї i ДЕС, а також витяжних, крiм вихлопу вiд дизе-
ля.
С.100 ДБН В.2.2-5-97
9.6 Несучi конструкцiї сховищ, захисно-герметичнi дверi (лю-
ки) та iншi захиснi пристрої повиннi перевiрятися розрахунком на
навантаження вiд гiдростатичного тиску розрахункового стовпа води,
який повинен бути вказаний у завданнi на проектування.
Гiдростатичний тиск вiд стовпа води на споруду, який
приймається у розрахунку, не повинен перевишувати навантаження,
яке встановлюється класом захисту сховища.
Усi елементи споруди, що виступають, оголовки аварiйних вихо-
дiв, повiтроводiв, шахти та інші повиннi бути перевiренi розрахун-
ком на стiйкiсть та мiцнiсть вiд роздiльної дiї вибухової хвилі та
гідравлiчного потоку.
9.7 Сховища, якi розташованi у зонах можливих затоплень, по-
виннi будуватись за проектами масового застосування та з монолiт-
них залiзобетонних конструкцiй iз суцiльною фундаментною плитою.
Бетон для сховищ, розташованих у зонах затоплення, повинен
застосовуватися проектної марки; за мiцнiстю на стиск - не нижче
ВI5, за морозостiйкiстю - F50 i за водонепроникнiстю - W2 у
вiдповiдності з вимогами норм на проектування бетонних i залiзобе-
тонних конструкцiй (СНіП 2.03.01-84).
Конструкцiї сховищ, розташованих у зонi можливих затоплень,
слiд розраховувати за граничним станом II групи.
9.8 Оголовки аварiйних виходiв, повiтрозабiрних та витяжних
шахт слiд перевiряти на тиск від швидкiсного напору Р гiдравлiчно-
ск
гідравлічного потоку за формулою
2
YV F
n cк
Р = С -----------------
ск х 2 g
i
де С - коефiцiєнт лобового опору, який приймається згiдно з
х додатком 8;
Y - об'ємна вага води;
g - приискорення вiльного падiння, що дорiвнює 9,8 м/с2;
V - швидкiсть пiдхiдного потоку вiдповiдно до додатка 1;
n
F - площа проекцiї зануреної у потiк частини перешкоди на пло-
ск щину, перпендикулярно до напрямку руху потоку, м2.
9.9 У сховищах, розташованих у зонах можливого затоплення,
слiд передбачати режим iзоляції з регенерацiєю внутрiшнього повiт-
ря згiдно з додатком 1, а також пристрої, якi забезпечують конт-
роль наявності води над спорудою.
У повiтрозабiрних та витяжних шахтах слiд передбачати встано-
влення противибухових пристроїв та водопровiдних засувок з елек-
троручним керуванням зi сховища. Водопровiднi засувки повинні бути
розрахованi на гiдростатичний тиск вiд розрахункового стовпа во-
ди.
Спустошення затопленої водою дiлянки шахти слiд передбачати
шляхом зливу води у камери перед мастильними фiльтрами або вiдкач-
ки ручним насосом за межi споруди.
С.101 ДБН В.2.2-5-97
10 ПРОТИПОЖЕЖНI ВИМОГИ
10.1 При проектуваннi захисних споруд цивiльної оборони щодо
протипожежних вимог необхідно керуватися вiдповiдними нормами в
залежностi вiд призначення примiщень у мирний час, а також вимога-
ми цих норм.
10.2 Захисні споруди слід розміщувати у підвальних поверхах будинків категорій за пожежною небезпекою Г та Д. Допускається розташовувати захисні споруди у підвальних поверхах будинків категорій А, Б, В за таких умов: повна ізоляція підземних поверхів від надземної частини будинків суцільним протипожежним перекриттям з мінімальною межею вогнестійкості, яка дорівнює межі вогнестійкості, наведеній в таблиці 4 ДБН В.1.1-7-2002 для несучих стін; необхідний захист входів (виходів); зниження навантаження від можливого вибуху в будинку до 80 % у порівнянні з еквівалентним розрахунковим навантаженням.
10.3 Будинки і споруди, в які передбачається вбудовувати сховища або ПРУ і які розташовані у зоні впливу вибухової хвилі, повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості. Мінімальну межу вогнестійкості основних будівельних конструкцій слід приймати для:
- сховищ - за таблицею 39 та відповідно до протипожежних норм проектування будинків та споруд;
- протирадіаційних сховищ у зоні впливу вибухової хвилі - за протипожежними нормами проектування будинків та споруд для будинків II ступеня вогнестійкості;
- протирадіаційних сховищ поза зоною впливу вибухової хвилі - за протипожежними нормами проектування будинків та споруд, в які вони вбудовані".

Таблицю 39

Конструкції

Мінімальна межа вогне-стійкості, хв.

Стіни несучі та сходових кліток, колони та перекриття основних приміщень та входів
REI 120


Внутрішні перегородки

EI 60

Стіни, що відокремлюють дизельну від приміщень, в яких переховуються люди
REI 120


Вхідні двері у ДЕС (внутрішні)
EI 60

Стіни і перекриття павільйонів над входами
REI 30

Примітка. Зазначені у таблиці конструкції повинні бути групи МО за межею поширення вогню.


10.4 Для внутрішнього оздоблення приміщень захисних споруд повинні застосовуватись негорючі матеріали або матеріали з показниками пожежної небезпеки не вище ніж Г2, Д2, Т2. Забороняється застосовувати синтетичні матеріали з показниками пожежної небезпеки вище ніж ГЗ, ДЗ (з коефіцієнтом димоутворення більше 750 м3/кг), ТЗ для виготовлення нар та іншого обладнання.
При використанни пiд сховища гардеробних примiщень, якi роз-
ташованi у пiдвалах, домашня та робоча одежа повинна зберiгатися
на металевих вiшалках або у металевих шафах.
С.102 ДБН В.2.2-5-97
10.5 У складських примiщеннях, якi пристосованi пiд захиснi
споруди мiсткiстю 600 чол. i бiльше або площею 700 та більше м2,
слiд передбачати улаштування автоматичних систем пожежогасiння, а
також вентиляції для димовидалення.
10.6 При використанні під сховища приміщень, які у мирний час належать до категорії В, або є стоянками легкових автомобілів, складами горючих та негорючих матеріалів у горючій тарі, слід передбачати можливість видалення диму при пожежі за допомогою витяжної системи вентиляції.
Об'єм повітря, що видаляється, повинен складати не менше чо-
тирикратного.
На витяжній системi вентиляцiї повинен встановлюватись гер-
метичний клапан (або утеплена заслінка) з електроприводом, вiдкри-
вання якої повинно передбачатись одночасно з пуском вентилятора.
Пуск вентилятора повинен передбачатись:
а) від пускового пристрою у ФВП;
б) від пускового пристрою, який встановлюється бiля головного
входу у сховище, що використовується у мирний час;
в) від димових сповiщувачiв.
Одночасно з пуском вентилятора витяжної системи вентиляцiї
вимикаються вентилятори i зачиняються герметичні клапани на прип-
ливних системах вентиляцiї.
10.7 захисні споруди повиннi мати не менше двох входiв з ши-
риною дверей не менше 1,2 м та висотою не менше 2,0 м.
10.8 Вихід (вхід) зі сховища, що мае ДЕС, допускається передбачати через загальні сходові клітки багатоповерхового будинку (з умовною висотою до 26,5 м включно) з окремим виходом назовні, який відокремлюється від іншої частини сходової клітки суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу на висоту одного поверху.
10.9 Приміщення машинного залу та примiщення iз запасом па-
ливно-мастильних матерiалiв захищених ДЕС слід вiдносити за пожеж-
ною небезпекою до категорiї В з обладнанням стацiонарними система-
ми пожежогасiння. Для димовидалення з примiщення ДЕС допускається
використовувати витяжний вентилятор ДЕС.
10.10 У сховищах мiсткiстю 600 чол. i бiльше внутрiшнiй водо-
провiд для пожежогасiння слід передбачати у тих випадках, коли це
визначено вимогами вiдповiдних норм у залежностi вiд призначення
примiщень у мирний час.
10.11 У захисних спорудах подача засобiв пожежогасiння по-
винна передбачатися черiз вхідні отвори, якi заповнюються у мирний
час звичайними дверима, згiдно з 2.16 цих норм.
10.12 Захисні споруди відповідно до їх використання у мирний час повинні мати первинні засоби пожежогасіння (пінні вогнегасники, пісок тощо) у кількості, яка передбачена НАПБ А.01.001-2004, НАПБ Б.03.001-2004 та іншими нормативно-правовими актами з питань пожежної безпеки.
10.13 При проектуваннi сховищ цивiльної оборони повинна про-
водитись оцiнка пожежної обстановки та загазованостi при масових
пожежах у районi разташування сховища згiдно з додатком 1.
10.14 Необхiднiсть обладнання примiщень системами
автоматичної пожежної сигналiзацiї визначається перелiками та iншими норма-
тивними документами залежно вiд використання їх у мирний час.
С.103 ДБН В.2.2-5-97
ДОДАТОК 2
(обов'язковий)
МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ МIСТКОСТI СХОВИЩ ДЛЯ НЕТРАНСПОРТАБЕЛЬНИХ
ХВОРИХ ТА ПРОТИРАДIАЦIЙНИХ СХОВИЩ УСТАНОВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
1. Місткість сховищ для нетранспортабельних хворих
визначається з розрахунку:
- хворих - у відповідності з завданням на проектування, але
не бiльше 10% загальної проектної місткості лікувальних
закладiв у мирний час:
- медичного перcоналу: 2 лiкаря, 3 черговi медичнi сестри
(фельдшери), 4 санiтарки, 2 медичнi сестри для операцiйно-
перев'язочної та одна медична сестра для процедур на 50
нетранспортабельних хворих. На кожних наступних 50 хворих
повинно прийматися 50% вказаної кiльості медичного
персоналу;
- обслуговуючого (технiчного) персоналу:
черговi слюсарi (2), дизелiст, електрик, буфетниця -
5 чол. на сховище.
2 Протирадіаційні сховища в закладах охорони здоров'я слiд
проектувати:
а) на повний чисельний склад хворих, медичного та обслуго-
вуючого персоналу в установах охорони здоров'я, які мають у своєму
складi лiжковий фонд;
б) на штатну чисельність медичного закладу, який не має лiжко-
вого фонду;
в) на повну чисельність розрахункового складу за планом вико-
ристання лiкувально-оздоровчої установи.
Під закладами охорони здоров'я слiд розумiти:
а) лікарні, які мають лiжковий фонд, клiнiки, госпiталi, мед-
санчастини, пологовi будинки, диспансери, профілакторії, науко-
во-дослiднi iнститути без клiнiк, медичнi навчальнi заклади, полi-
клiнiки,аптеки, хімічно-фармацевтичні виробництва, санiтарно-епi-
демiологiчнi та дезинфекцiйнi станцiї;
б) лікувально-оздоровчі заклади: пансiонати, будинки та бази
вiдпочинку.
С.104 ДБН В.2.2-5-97
ДОДАТОК 3
(обов'язковий)
ПЛОЩІ ДОПОМІЖНИХ ПРИМIЩЕНЬ СХОВИЩ
Таблиця 3.1
-------------------------------------------------------------------
| Характеристика | Площа, м2/чол, при мiсткостi |
| внутрішнього | сховища, чол. |
| інженерного |---------------------------------------------|
| обладнання | 150 | 300 | 450 | 600 | 900 |1200 и|
| сховищ | | | | | |более |
|-----------------------------------------------------------------|
|Без автономних | | | | | | |
|(захищених) систем | | | | | | |
|електрообладнання, | | | | | | |
|водопостачання i | | | | | | |
|без регенерацiї | | | | | | |
|повiтря | 0,28 | 0,21 | 0,18 | - | - | - |
|-----------------------------------------------------------------|
|При наявносттi ДЕС,| | | | | | |
|але без автономного| - | - | 0,19 | 0,19 | 0,15| 0,14 |
|джерела водопоста- | | | ---- | ---- | ----| ---- |
|чання | - | - | 0,22 | 0,22 | 0,18| 0,16 |
------------------------------------------------------------------|
3 автономними | | | | | | |
системами електро- | | | | | | |
постачання, | | | | | | |
повiтропостачання | | | | | | |
i з кондицiюванням | | | | | | |
повiтря: | | | | | | |
| | | | | | |
а) джерела холоду- | | | 0,21 | 0,19 | 0,16| 0,14 |
колодязна вода, | - | - | ---- | ---- | ----| ---- |
свердловина, вине- | | | 0,30 | 0,27 | 0,24| 0,21 |
сенi резервуари | | | | | | |
| | | | | | |
б) джерела холоду- | - | - | 0,40 | 0,34 | 0,28| 0,28 |
фреоновi установки | | | ---- | ---- | ----| ---- |
| | | 0,36 | 0,40 | 0,33| 0,33 |
| | | | | | |
в) джерела холоду- | | | 0,29 | 0,29 | 0,25| 0,23 |
вода у резервуарi | - | - | ---- | ---- | ----| ---- |
на захищенiй площi | | | 0,36 | 0,36 | 0,32| 0,28 |
-------------------------------------------------------------------
Примiтка. Над рискою наведенi данi для сховищ з двома режи-
мами вентиляцiї, пiд рискою - з трьома.
С.105 ДБН В.2.2-5-97
ДОДАТОК 4
(обов'язковий)
МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ГIДРОIЗОЛЯЦIЇ
Окремо розташовані сховища, якi збудованi у водонасиченому
грунтi. Рiвень грунтових вод 2 м вiд поверхні землі.
Споруди зі стінами з бетонних блокiв завтовшки 0,6 м та пе-
рекриттям iз збiрних плит, якi вiльно опираються на стiни i замо-
нолiченi шаром бетону, з засипкою зверху шаром пiску завтовшки 1
м.
Висота кістяка споруди - 4 м, розрахунковий прогiн перекрит-
тя 1 = 3 м. Розрахункове динамiчне навантаження при часі збiльшен-
ня t менше 6 м/с.
Для гідроізоляцiйного покриття використовується листовий по-
лiетилен в один шар, який приклеюється мастикою БКС. Товщина листа
полiетилену 0,15 см. розрахунковий опiр розтягу R = 15,5
и
МПа ( за таблицею 8), модуль деформацiї Е = 79,0 МПа, розра-
и
хунковий опiр мастики БКС зсуву R = 17,5 МПа ( за таблицею 8),
м
вiдносне подовження е = 0,2.
и
1. Визначаємо ширину можливої трiщини, яка виникає у
конструкцiї споруди пiд дiєю навантаження.
Одним з найбільш небезпечних мiсць, у яких можливi розриви
гiдроiзоляцiйного покриття при виникненні тріщин у конструкцiях, є
сполучення перекриття зi стiною.
Згідно з 4.3 та 4.4 цих норм розрахунок проводимо за умови
забезпечення повного прогину перекриття не більше 1/200 1 (тобто К
= 1). Знаючи величину прогину, розмiри прогону та товщину стiни,
визначаємо шляхом графiчної побудови, що ширина трiщини буде 0,6
см.
Допустима величина трiщини за умови розриву або вдавлення
гiдроiзоляцiйного покриття з листового поліетилену дорівнює 0,5
см. Для збереження гiдроiзоляцiї перекриття у даному випадку схо-
вище необхідно запроектувати з прогином не бiльше 1/240 1.
2. Визначаємо розрахункову величину деформацiї а , при якiй
т
гiдроiзоляцiйне покриття буде деформуватися без розриву:
2
2К х Е х Є х б
и и и
а = --------------------- , см,
т R + gf
м и
де К - відповідно до таблицi 7 дорiвнює 1:
и
g - з урахуванням навантаження вiд грунту дорiвнює
0,218 МПа;
f - відповiдно до таблицi 9 дорiвнює 0,36;
и
С.106 ДБН В.2.2-5-97
2
2,1 х 790 х 0,2 х 0,15 0,3 х 0,04 х 790 9,48
а = ------------------------ = ----------------- = ------ =
т 17,5 + 2,18 х 0,36 17,5 + 0,79 18,29
= 0,52 (0,5 см ).
Отже за цієї розрахункової величини деформацiї а = 0,52 см
т
розриву гiдроiзоляцiйного покриття не відбудеться.
Перевіряємо на вiдрив гiдроiзоляцiю на вертикальних поверхнях
при осiданнi споруди пiд дiєю навантаження.
За умови роботи гiдроiзоляцiї на цi дiї найбiльш небезпечним
мiсцем є сполучення стiни з фундаментом, тобто на вiдмiтцi 5 м вiд
поверхнi землi.
Нормальний тиск з боку грунту на гiдроiзоляцiйне покриття g
буде таким, що дорiвнює сумi динамічного навантаження, яке дiє на
стiну, тиску грунту та гiдростатичного тиску:
2
g = 2 + 0,23 + 0,3 = 0,253 МПа (2,53 кг/см ;
gf < R ;
и м
2,53 х 0,36 < 1,75 .
Таким чином, умови виконуються.
С.107 ДБН В.2.2-5-97
ДОДАТОК 5
(обов'язковий)
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
Коефіцієнт S для окремих схем навантаження
та умов на опорах
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
С.108 ДБН В.2.2-5-97
ДОДАТОК 6
(обов'язковий)
Таблиця 6.1
ПРОТИВИБУХОВІ ПРИСТРОЇ ДЛЯ СХОВИЩ
-------------------------------------------------------------------
| |Противибухові пристрої |
| Основнi характеристики |-------------------------------------|
| | МЗС | УЗС-1 | УЗС-8 | УЗС-25 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Номiнальнi витрати повiтря,| 1500 | 8000 | 8000 | 25000 |
| 3 | | | | |
| м /год | | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Номiнальний аеродинамiчний | 50-250 |100-150 | 100-150 | 100-150 |
| 2 | ------ |------- | ------- | ------- |
| Н/м | 5-25 | 10-15 | 10-15 | 10-15 |
|опiр, ----------- | | | | |
| 2 | | | | |
| кгс/см | | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Довжина, мм | 385 | 649 | 749 | 2197 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Ширина, мм | 345 | 595 | 695 | 815 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Товщина, мм | 305 | 146 | 215 | 360 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Об'єм розширювальної | | | | |
|камери (дiлянка трубопро- | | | | |
|воду) за противибуховим | | | | |
|пристроєм, м3 | 0,5 | 2 | 2 | 6 |
-------------------------------------------------------------------
Примiтка. Величина аеродинамiчного опору залежить вiд мiсця та
способу встановлення противибухових пристроїв.
С.109 ДБН В.2.2-5-97
ДОДАТОК 7
(обов'язковий)
Таблиця 7.1
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕЛЕКТРОРУЧНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ
-------------------------------------------------------------------
| | Електроручні вентилятори |
| Показники |--------------------------------------------|
| |ЕРВ-72-2 | ЕРВ-72-3 | ЕРВ-600/300 |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. Продуктивність: | | | |
| | | | |
| за режимом чистої| | | |
| вентиляцiї, | | | |
| 3 | | | |
| м /год | | | |
| |1000-1650 | 1750-2350 | 600 |
| за режимом фiль- | | | |
| тровентиляцiї, | | | |
| 3 | | | |
| м /год | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|2 Повний напiр, | | | |
| 2 | | | | :
| кПа/см | 2,7-2,0 | 2,5-2,0 | 12,5/6,0 |
| -------- | -------- | ------- | --------- |
| 2 | 27-20 | 25-20 | 126/60 |
| кгс/м | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. Дiаметр робочого | | | |
| колеса | 0,95 D | 1,05 D | 315 мм |
| | н | н | |
|-----------------------------------------------------------------|
|4. Електродвигун: | | | |
| | | | |
| тип/потужнiсть, | | | |
| кВт |АОП-21-4/0,27| 4А71А6/0,37 | 4АА63/0,55 |
| | | | |
| швидкiсть | | | |
| обертання,об/хв | 1400 | 1000 | 3000 |
| | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|5. Кiлькiсть | | | |
| працюючих при | | | |
| ручному приводi, | | | |
| чол. | 2 | 3 | 2 |
|-----------------------------------------------------------------|
|6. Вага, кгс | 90 | 116 | 55 |
-------------------------------------------------------------------
Примiтка. Над рискою за поз. 2 вказаний напiр вентилятора
ЕРВ-600/300 за режимом фiльтровентиляцiї, пiд рискою - за режимом
чистої вентиляцiї.
С.110 ДБН В.2.2-5-97
ДОДАТОК 8
(обовязковий)
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
Коефіцієнт лобового опору С
х
ДОДАТОК 9
(обов'язковий)
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
ДОДАТОК 10
(обов'язковий)
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
С.111 ДБН В.2.2-5-97
ДОДАТОК 11
(обов'язковий)
РОЗРАХУНОК СТIН КОМПЛЕКСНОЇ КОНСТРУКЦIЇ
Розрахунок стін комплексної конструкцiї сховищ проводиться
для перерiзiв, нормальних до їх поздовжньої осі. Комплексн i
конструкцiї, якi працюють на вигин, слiд перевiряти також розраху-
нком на дії сколюючих напружень.
Розрахунок перерiзiв, нормальних до поздовжньої осi елемен-
та, проводиться, як i у залiзобетонних конструкціях, у залежності
вiд спiввiдношення мiж величиною вiдносної висоти стиснутої зони
д д
цегляної кладки Z та її граничним значенням Z .
к RК
Розрахунок проводиться:
д д
- при Z <= Z - з урахуванням розрахункових динамічних
к RК
опорів арматури;
д д д
- при Z > Z - з урахуванням напружень б , якi досягнутi
к RК s
у арматурі і визначаються за формулою
д
1 - Z
д s к
б = R ( 2 ----------- - 1 ), МПа (кгс/см2) (11.1)
s a д
1 - Z

д
Значення Z визначаються з виразу
к
д
д R
д х д s
Z = ---- або Z = м ----- ,
к h к д
о R
к х в
де h - робоча висота перерiзу, яка дорiвнює сумi товщин
о матерiалiв комплексної конструкцiї за віднiманням
вiдстанi вiд розтягнутої гранi перерiзу до центра
тяжiння розтягнутої арматури, см;
д
х - висота стиснутої зони комплексного перерiзу, см:
д
R - розрахунковий динамiчний опiр арматури розтягу,
s
МПа(кгс/см2);
м - коефiцiєнт армування перерiзу, см;
д
R - розрахунковий опiр кладки вигину, що дорiвнює
к х в
С.112 ДБН В.2.2-5-97
д
К = 1,25 R К , МПа(кгс/см2), (11.2)
к х и ц х с з
де R - розрахунковий опiр цегляної кладки на стиск, який
ц х c приймається вiдповiдно до норм на проектування
кам'яних та армокам'яних конструкцiй, МПа(кгс/см2);
К - коефiцiєнт динамiчного змiцнення кладки, який
з приймається рiвним 1,2.
Величина Z визначається за формулою
RK
д
Z
д QK
Z = --------------------------- , ( 11.3 )
RK д д
R Z
s QK
1 + --------- (1 - ---- )
4000 1,1
д
де Z - характеристика стислої зони кладки, яка визначаєть-
QK ся за формулою
д д
Z = 0,85 - 0,0008 R . (11.4)
QK к х в
Розрахунок мiцностi нормальних перерiзiв на вигин проводиться
за формулою:
д д
М <= R А ( h - 0,5 х ) , (11.5)
s s o
де А - площа розтягнутої арматури, см2.
s
Висота стиснутої зони комплексного перетину визначається за
формулою д
R A
д s s
х = ---------- , ( 11.6 )
д
R b
к х в
де b - розрахункова ширина елемента, см.
При розрахунку згинальних комплексних конструкцiй на дiю
поперечної сили повинна виконуватись умова ( при розрахунку за
граничним станом першої групи)
д д
Q <= 0,45 b (R h + R h ), 10 Н (кгс), (11.7)
b o к х в к
С.113 ДБН В.2.2-5-97
де h , h - товщина залiзобетону та цегляної кладки
в к у стiнi, см;
R - розрахункова динамiчна призмена мiцнiсть
b
бетону (при стиску). МПа(кгс/см2).
Коли умова (11.7) не виконується, то слiд або збiльшувати
марку бетону, або збiльшувати товщину залiзобетонної частини пере-
рiзу.
Допускається проводити розрахунок комплексної конструкцiї на
дiю поперечного зусилля тільки з урахуванням товщини
залiзобетонної частини стiни.
Розрахунок мiцностi комплексних конструкцiй на зсув по повер-
хнi контакту кладки та залізобетону проводиться за формулою
д
Q <= 0,9 R bh , (11.8)
зр o
д
де R - розрахунковий динамiчний опiр на зрiз по перев'я-
зр
заному перерiзу, МПа (кгс/см2).
Коли умова (11.8) не виконується, то слiд прийняти конструк-
цiю сполучення цегляної кладки з залiзобетоном, яке забезпечує цю
умову.
С.114 ДБН В.2.2-5-79
ДОДАТОК 12
Таблиця 12.1
МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ЗАПАСУ СТИСНУТОГО ПОВІТРЯ
----------------------------------------------------------------------------------------------------
| Розрахункова |Позначення |Розмірність | Розрахункова | Примітки |
| величина | | | формула | |
|--------------------------------------------------------------------------------------------------|
|1. Площа приміщення| | 2 | За експлікацією | - |
| по контуру гер- | F | м | приміщень | |
| метизації | | | | |
|--------------------------------------------------------------------------------------------------|
|2. Площа огорож по | | 2 | | |
| контуру гермети-| F | м | Те саме | - |
| зації | огор | | | |
|--------------------------------------------------------------------------------------------------|
|3. Об'єм примiщень | | | | |
| у контурi герме-| | 3 | | h - висота у чистоті, м; |
| тизацiї за вiд- | V | m | V = Fh-nV | n - місткість споруди, |
| нiманням об'єму,| | | 1 | |
| який займають | | | | люд.; V = 0,1 м3 - об'єм,|
| люди | | | | 1 |
| | | | | який займає одна людина |
|--------------------------------------------------------------------------------------------------|
|4. Витрати повiтря | | 3 | |К - питоме витікання |
| на пiдтримання | q | м /ч | q = K F | ІІІ |
| пiдпору | | | ІІІ огор |повітря крізь 1 м2 огоро- |
| | | | |жі по контуру герметиза- |
| | | | | |
| | | | |ції сховища,м3/(год х м2), |
| | | | |приймається за додатком 1 |
----------------------------------------------------------------------------------------------------
С.115 ДБН В.2.2-5-97
Продовження табл. 12.1
----------------------------------------------------------------------------------------------------
| Розрахункова |Позначення |Розмірність | Розрахункова | Примітки |
| величина | | | формула | |
|--------------------------------------------------------------------------------------------------|
|5. Питома повiтро- | | | а |а - 20 л/люд.год - норма |
| вiддача для | l |м3/люд.год | l ----------- |виділення СО однією люди- |
| забезпечення | дих | | дих макс б | 2 |
| дихання людей | | | С - С | |
| | | | СО о | макс |
| | | | 2 |ною, С - максимально до-|
| | | | |пустима концентрація СО |
| | | | | 2 |
| | | | | |
| | | | |при ІІІ режимі (додаток 1),|
| | | | | б |
| | | | |л/м3; C = 0,4 - вміст СО |
| | | | | о 2 |
| | | | | 3 |
| | | | |у повітрі балону, л/м |
|--------------------------------------------------------------------------------------------------|
|6. Кратнiсть | | | q | |
| повiтрообмiну | К | 1/ч | К = ------ | - |
| при повiтро- | в | | в V | |
| подачi за поз.4 | | | | |
|--------------------------------------------------------------------------------------------------|
|7. Питомий об'єм | | 3 | V | |
| повiтря | V | м /чол. | V = ------ | - |
| примiщень | лит | | лит n | |
|--------------------------------------------------------------------------------------------------|
|8. Питома повiтро- | | 3 | | |
| подача для | l | м /чол.год | l = К V | - |
| пiдтримвання | підп | | підп в лит | |
| підпору | | | | |
----------------------------------------------------------------------------------------------------
С.116 ДБН В.2.2-5-97
Продовження табл. 12.1
----------------------------------------------------------------------------------------------------
| Розрахункова |Позначення |Розмірність | Розрахункова | Примітки |
| величина | | | формула | |
|--------------------------------------------------------------------------------------------------|
|9. Зростання | | 3 | a б | a б |
| концентрацiї | С | л/м | С = (----- + С ) х |C = -- + С - почат-|
| вуглецю за | 2 | | z l о | о реж ІІ l о |
| часом | | | підп | 2 |
| | | | |кова розрахункова концен- |
| | | | |трація СО у момент перехо-|
| | | | -К х z -К х z | 2 |
| | | | в в |ду з ІІ режиму на ІІІ ре- |
| | | | х (1-е + C х| 3 |
| | | | о реж ІІ|жим, л/м ; |
| | | | -К х z |l - мінімальна повітропода-|
| | | | в | 2 |
| | | | х е ) |ча у ІІ режимі, що дорівнює|
| | | | | |
| | | | | 3 |
| | | | |2 м /люд. х год |
|--------------------------------------------------------------------------------------------------|
|10. Тривалiсть | | | | |
| перебування | | | | |
| на мiнiмаль- | max | | max 1 | |
| нiй повiтро- |Z | год | Z = --- l х | - |
| подачi згiдно | СО | | CО К n | |
| з поз.8 до | 2 | | 2 в | |
| нарощування | | | | |
| концентрації | | | | |
| СО , до макси- | | | a б | |
| 2 | | | ----- + С - С | |
| мального зна- | | | l о о реж ІІ | |
| max | | | підп | |
| чення С | | |х -------------------- | |
| СО | | | а б max | |
| 2 | | | ----- + С - С | |
| | | | l о CО | |
| | | | підп 2 | |
| | | | | |
----------------------------------------------------------------------------------------------------
С.117 ДБН В.2.2-5-97
Продовження табл. 12.1
----------------------------------------------------------------------------------------------------
| Розрахункова |Позначення |Розмірність | Розрахункова | Примітки |
| величина | | | формула | |
|--------------------------------------------------------------------------------------------------|
|11. Технiчний запас| | | max | |
| повiтря для під-| | 3 | G = l Z n + | |
| тримання пiдпору| G | НМ | теор підп CО | |
| та забезпечення | теор | | 2 | |
| дихання людей | | | | Z - тривалість ІІІ |
| | | | max | ІІІ |
| | | | + l (Z -Z ) х n | режиму за додатком 1 |
| | | | дих ІІІ CО | |
| | | | 2 | |
|--------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | | | | 30 - межа коливань атмо- |
|12. Запас повiтря | | 3 | 30 | сферного тиску, |
| для компенсацiї | G | НМ | G = ------- V Z | 2 |
| коливань атмо- | колив | | колив 10000 ІІІ | кгс/(год х м ) |
| сферного тиску | | | | |
|--------------------------------------------------------------------------------------------------|
|13.Загальний запас | | | | |
| стиснутого | | | | |
| повiтря для | | 3 | | 2 |
| споруд з ураху- | G | НМ | G =(G +G ) х | К ( 4 - м ) |
| ванням витрат | заг | | заг теор колив | |
| при зберiганнi | | | | |
| та неповному | | | х 1,3 | |
| використаннi | | | | |
| об'єму примi- | | | | |
| щення | | | | |
|--------------------------------------------------------------------------------------------------|
|14.Розрахункова | | | G |б - ємкість балону А-40 |
| кiлькiсть бало- | n | шт. | заг | 3 |
| нiв А-40 | б | | n = ------- |при тиску 150 атм, нм |
| | | | б б | |
З М І С Т
------------------------------------------------------------------
Стор.
1 Загальні положення....................................... 1
Розміщення сховищ ....................................... 3
Розміщення протирадiацiйних укриттiв .................... 4
2 Об'ємно-планувальнi та конструктивнi вирiшення .......... 5
Сховища ................................................. 5
Приміщення основного призначення ........................ 5
Приміщення допомiжного призначення ...................... 8
Захищені входи та виходи ................................ 10
Конструктивні вирiшення ................................. 13
Гідроізоляція та герметизацiя ........................... I6
Протирадіаційні укриття ................................. 21
Об'ємно-планувальнi вирiшення ........................... 21
Конструктивні вирiшення ................................. 26
3 Навантаження та впливи .................................. 27
Навантаження та їх сполучення ........................... 27
Динамічні навантаження вiд дiї ударної хвилi ............ 28
Еквівалентні статичні навантаження ...................... 31
4 Розрахунок бетонних та залiзобетонних конструкцiй ........ 37
Характеристика граничних станiв .......................... 37
Матеріали та їх розрахунковi характеристики .............. 43
Бетон .................................................... 43
Арматура ................................................. 44
Розрахунок залізобетонних елементiв ...................... 45
Позацентрово стиснуті та згинальнi елементи .............. 46
5 Розрахунок сховищ з кам'яних та iнших матерiалiв,
основ i фундаментiв з паль ............................... 48
Розрахунок сховищ з кам'яних та інших матерiалiв ......... 48
Розрахунок основ та фундаментiв .......................... 49
Розрахунок фундаментів з паль ........................... 49
6 Розрахунок протирадiацiйного захисту ..................... 52
7 Санітарно-технiнi системи ................................ 67
Вентиляція та опалення сховищ ............................ 68
Вентиляція дизельних електричних станцiй ................. 79
Вентиляція та опалення протирадiацiйних укриттiв ......... 84
Водопостачання та каналiзацiя сховищ i ДЕС ............... 86
Водопостачання та каналiзацiя протирадiацiйних укриттiв .. 88
8 Електротехнічні пристрої та зв'язок ...................... 89
Електропостачання та електрообладнання ................... 89
Електроосвітлення ........................................ 91
Захищені дизельні електростанції (ДЕС) ................... 92
Зв'язок .................................................. 97
9 Сховища, розташовані у зоні можливого затоплення ......... 98
10 Протипожежні вимоги .....................................101
Додаток 2
Методика визначення місткості сховищ для нетранспортабель-
них хворих та протирадіаційних сховищ установ охорони
здоров'я .................................................. 103
Додаток 3
Площі допоміжних приміщень сховищ ......................... 104
Додаток 4
Методика розрахунку гідроізоляції ......................... 105
Додаток 5
Коефiцiєнт 5 для окремих схем навантаження та умов
на опорах ................................................. 107
Додаток 6
Противибуховi пристрої для сховищ ......................... 108
Додаток 7
Основнi характеристики електроручних вентиляторiв ......... 109
Додаток 8
Коефiцiєнт лобового опору ................................. 110
Додаток 9................................................... 110
Додаток 10.................................................. 110
Додаток 11
Розрахунок стiн комплексної конструкцiї ................... 111
Додаток 12
Методика розрахунку запасу стиснутого повiтря ............ 111
-------








ДБН В 2.2.5-97 зі зміною №1 від 24 березня 2006 p. Спеціально для http://dbn.at.ua


- слово "спалимих" замінити на "горючих";

 - слова "негорючими огороджувальними конструкціями з" вилучити.

Після слова "ПУЕ" додати "та ДНАОП 0.00-1.32-01".
Замінити посилання: "ПУЕ" на "ДНАОП 0.00-1.32-01".
Замінити посилання: "ПУЕ" на "ДНАОП 0.00-1.32-01".
Після слова "ПУЕ" додати "та ДНАОП 0.00-1.32-01".
Пункт 10.2 викладено в новій редакції
Пункт 10.3. виклаено в новій редакції



змінено
додано


Опис : C:\ZODCHIY\TEMP\DOC\GMV225_2.jpgОпис : C:\ZODCHIY\TEMP\DOC\GMV225_5.jpgОпис : C:\ZODCHIY\TEMP\DOC\GMV225_7.jpg Заголовок 2Шрифт абзацу за промовчаннямЗвичайна таблиця Немає спискуСтандартний HTML15Стандартний HTML ЗнакВерхній колонтитулВерхній колонтитул ЗнакНижній колонтитулНижній колонтитул Знак
Знак приміткиТекст примітки13Текст примітки Знак
Тема приміткиТема примітки Знак

Приложенные файлы

  • doc 14722776
    Размер файла: 853 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий