ДБН В.2.2-20~2008. Будинки _ споруди. Готел_




ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ




Будинки і споруди


ГОТЕЛІ


ДБН В.2.2-20:2008
Введено: «ИМЦ» (г. Киев, просп. Краснозвездный, 51; т/ф. 391-42-10 )

































Київ
Мінрегіонбуд України
2009
ПЕРЕДМОВА

РОЗРОБЛЕНО: Відкрите акціонерне товариство "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" (ВАТ "КиївЗНДІЕП")
РОЗРОБНИКИ: В. Куцевич, доктор архітектури (керівник розробки), архітектори Б. Губов,
І. Чернядьєва, В. Гершкович, канд. техн. наук; інженери І. Крапівін,
Б. Польчук, Б. Ступаченко
За участю:
Держтуризмкурорт Мінкультури і туризму України (Л. Мещерських)
Інституту гігієни і медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України (В. Акіменко, доктор медичних наук; О. Шумак, Л. Пелех, О. Коваленко)
УкрНДІ пожежної безпеки МНС України (О. Сізіков, канд. техн. наук;
Є. Степанюк, Р. Кравченко, В. Ніжник, Р. Уханський);
Держпожбезпеки МНС України (І. Кріса, канд техн. наук; О. Євсеєнко, В. Сокол, О. Гладишко)
ВНЕСЕНО Управління архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків
ТА ПІДГОТОВЛЕНО і споруд Міністерства регіонального розвитку та будівництва України
ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:
ЗАТВЕРДЖЕНО наказ Міністерства регіонального розвитку та будіництва України від
ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: 23.07.2008 р. № 340
УВЕДЕНО ВПЕРШЕ


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди ДБН В.2.2-20:2008
Готелі Вводяться вперше


Дата введення 2009-04-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Ці Норми поширюються на розроблення проектів нових і реконструкцію існуючих готельних будинків і комплексів, а також готелів, що входять до складу багатофункціональних будинків і будинків іншого призначення. Готелі відносяться до колективних засобів розміщення згідно з визначенням ДСТУ 4527.
Вимоги цих Норм поширюються на всі типи будинків готелів (мотелів) місткістю більше ніж 7 номерів і умовною висотою не більше 73,5 м. Проектування готелів більшої поверховості (умовної висоти) повинно проводитися відповідно до затверджених завдань на проектування з урахуванням вимог цих Норм та НАПБ Б.07.025.
1.2 Ці Норми встановлюють основні положення і загальні вимоги до організації територій готелів (мотелів) і готельних комплексів, до окремих функціонально-планувальних елементів будинків, інженерного обладнання та комплексу безпеки. Положення цих Норм враховують вимоги ДСТУ 4268, ДСТУ 4269, ДСТУ 4281, ДСТУ 4094, ДСТУ 4303.
1.3 Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб - суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.
1.4 Вимоги цих Норм не поширюються на проектування, будівництво та реконструкцію інших колективних засобів розміщення, у тому числі готелів, які розташовані на плавзасобах (акватель, ботель, круїзне судно), та індивідуальних засобів розміщення (див. терміни - колективні та індивідуальні засоби розміщення); унікальних готельно-туристичних комплексів; готелів, розташованих у некапітальних (тимчасових, мобільних, збірно-розбірних та інших аналогічних, визначених згідно з ДБН В. 1.2-2, ГОСТ 4.252, ГОСТ 27751) будинках, а також готелів, що не використовують обслуговуючого персоналу (повністю автоматизовані будинки).
1.5 При проектуванні будинків готелів поряд з положеннями цих Норм слід також виконувати вимоги ДБН В.1.1-5, ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.1-12, ДБН В.1.2-2, ДБН В.2.2-9, ДСТУ Б В.1.1-4, ДСТУ Б В. 1.2-3 та інших чинних нормативних документів у галузі будівництва.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цих Нормах є посилання на такі нормативні документи:
ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень
ДБН А.2.2-1-2003 Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування
ДБН В.1.1-5-2000 Захист від небезпечних геологічних процесів. Будинки та споруди на підроблюваних територіях і просідаючих ґрунтах
ДБН В. 1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва
ДБН В. 1.1-12:2007 Захист від небезпечних геологічних процесів. Будівництво у сейсмічних районах України
ДБН В.1.2-2:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування
ДБН В.1.4-1.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні.
ДБН В.1.4-2.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва
ДБН В.2.2-9-99 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення
ДБН В.2.2-11-2002 Будинки і споруди. Підприємства побутового обслуговування. Основні положення
ДБН В.2.2-13-2003 Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди
ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення
ДБН В.2.2-16-2005 Будинки і споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади


ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення
ДБН В.2.3-4-2007 Споруди транспорту. Автомобільні дороги
ДБН В.2.3-5-2001 Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів
ДБН В.2.3-15-2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів
ДБН В.2.5-13-98* Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд
ДБН В.2.5-20-2001 Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання
ДБН В.2.5-23-2003 Інженерне обладнання будинків і споруд. Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення
ДБН В.2.5-24-2003 Інженерне обладнання будинків і споруд. Електрична кабельна система опалення
ДБН В.2.5-27-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд
ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення
ДБН В.2.6-31:2006 Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель
ВБН В.2.2-45-1-2004 Проектування телекомунікацій. Лінійно-кабельні споруди
ДСТУ Б В.1.1-4-98* Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги
ДСТУ Б В.1.2-3:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Прогини і переміщення. Вимоги проектування
ДСТУ Б В.2.5-34:2007 Інженерне обладнання будинків і споруд. Сміттєпроводи житлових і громадських будинків. Загальні технічні умови
ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд
ДСТУ 2272:2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять
ДСТУ 3675-98 Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань
ДСТУ 4012.1-2005 Засоби безпечного зберігання. Вимоги, класифікація та методи випробування на тривкість щодо зламування. Частина 1. Сховища, двері сховищ, сейфи та ATM сейфи (EN 1143-1:1997, MOD)
ДСТУ 4012.2:2006 Засоби безпечного зберігання. Вимоги, класифікація та методи випробування на тривкість щодо зламування. Частина 2. Депозитні системи (EN 1143-2:2001, MOD)
ДСТУ 4094-2002 Послуги перукарень. Загальні вимоги
ДСТУ 4268:2003 Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги
ДСТУ 4269:2003 Послуги туристичні. Класифікація готелів
ДСТУ 4281:2004 Заклади ресторанного господарства. Класифікація
ДСТУ 4303:2004 Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять
ДСТУ 4527:2006 Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення
ДСТУ ISO 4190-1-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 1. Ліфти класів І, II, III, VI (ISO 4190-1:1999, IDT)
ДСТУ ISO 4190-2-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 2. Ліфти класів IV (ISO 4190-2:2001, IDT)
ДСТУ ISO 4190-3-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 2. Ліфти службові класу V (ISO 4190-3:1982, IDT)
ДСТУ ISO 4190-6-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 6. Ліфти пасажирські для вста-новлення в житлових будинках. Планування і вибір (ISO 4190-6:1984, IDT)
ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форми та колір
ДСТУ ISO 9386-1:2005 Приводні підіймальні платформи для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Правила безпеки, розміри та функціонування. Частина 1. Вертикальні підіймальні платформи

ДСТУ ISO 9386-2:2005 Приводні підіймальні платформи для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Правила безпеки, розміри та функціонування. Частина 2. Приводні сходові підйомники для пересування по нахиленій площині користувачів, що сидять та перебувають в інвалідних колясках
ДСТУ ISO 9589:2005 Ескалатори. Будівельні розміри (ISO 9589:1994, ITD)
ДСТУ pr EN 81-70:2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 70. Конкретне застосування пасажирських і вантажопасажирських ліфтів. Зручність доступу до ліфтів пасажирів, зокрема пасажирів із функціональними порушеннями (pr EN 81-70:1999, IDT)
ДСТУ pr EN 81-71:2004 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне вико-ристання пасажирських та вантажопасажирських ліфтів. Частина 71. Ліфти стійкі до вандалізму (pr EN 81-71:2002, IDT)
ДСТУ pr EN 81-72:2002 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 72. Ліфти для пожежної служби (pr EN 81-72:1999, IDT)
ДСТУ pr EN 81-73:2004 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне вико-ристання пасажирських та вантажопасажирських ліфтів. Частина 73. Режим роботи ліфтів у разі пожежі (pr EN 81-73:2001, IDT)
ДСТУ EN 81-1: 2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 1. Ліфти електричні (pr EN 81-1:1998, IDT)
ДСТУ pr EN 81-2: 2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 2. Ліфти гідравлічні (pr EN 81-2:1998, IDT)
ДСТУ EN 115:2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ескалаторів і пасажирських конвеєрів (pr EN 115:1995, IDT)
НПАОП 0.00-1.02-99 Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів
НПАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів
НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок
НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні
НАПБ Б.01.007-2004 Правила облаштування та застосування ліфтів для транспортування пожежних підрозділів у будинках та спорудах
НАПБ Б.01.008-2004 Правила експлуатації вогнегасників
НАПБ Б.03.001-2004 Типові норми належності вогнегасників
НАПБ Б.06.004-2005 Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації
НАПБ Б.07.025-2004 Пропозиції щодо протипожежного захисту та безпечної експлуатації у випадках надзвичайних ситуацій висотних і громадських будинків, торгових та виставкових центрів, на які відсутні норми проектування. УкрНДІПБ
ПУЕ:2006 Правила улаштування електроустановок. Глави 1.5 і 1.7, глави 2.4 і 2.5, глава 6
ПУЕ:2008 Правила улаштування електроустановок. Глави 4.1 і 4.2
ГДН 341.004.003.001-2002 Інструкція з проектування електромереж 110-0,38 кВ м. Києва
НРБУ-97 Норми радіаційної безпеки України. Державні гігієнічні нормативи
ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів
ДержСанПіН 136/1940-97 Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання
ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами)
ДСанПіН 239-96 Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань
ДСанПіН 2.2.2.022-99 Державні санітарні правила та норми для перукарень різних типів
ДСанПіН 3.3.2.007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин
ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

ДСНіП 3.3.6-096-2002 Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів
СНиП II-12-77 Здания и сооружения. Защита от шума (Будинки і споруди. Захист від шуму)
СНиП II-35-76 Котельные установки (Котельні установки)
СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика (Будівельна кліматологія і геофізика)
СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий (Внутрішній водопровід і каналізація будинків)
СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения (Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди)
СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кон-диціонування)
СНиП 2.04.07-86 Тепловые сети (Теплові мережі)
СНиП 2.09.02-85* Производственные здания (Виробничі будівлі)
СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания (Адміністративні та побутові будинки)
СНиП 3.05.01-85 Внутренние санитарно-технические системы (Внутрішні санітарно-технічні системи)
СНиП 3.05.06-85 Электротехнические устройства (Електротехнічні пристрої)
СНиП 3.05.07-85 Системы автоматизации (Системи автоматизації)
ВСН 1-77 / Минсвязи СССР Инструкция по проектированию молниезащиты радиообъектов (Інструкція з проектування блискавкозахисту радіооб'єктів)
ВСН 01-89 / Росавтотранс Предприятия по обслуживанию автомобилей (Підприємства з обслуговування автомобілів)
ВСН 54-87 / Госгражданстрой Предприятия розничной торговли. Нормы проектирования (Під-приємства роздрібної торгівлі. Норми проектування)
ВСН 60-89 / Госкомархитектуры Устройство связи, сигнализации и диспетчеризации инженерного оборудования жилых и общественных зданий. Нормы проектирования (Улаштування зв'язку, сигналізації та диспетчеризації інженерного обладнання житлових і громадських будинків. Норми проектування)
ВСН 97-83 / Минэнерго СССР Инструкция по проектированию городских и поселковых электрических сетей (Інструкція з проектування міських і селищних елекричних мереж)
ВСН 205-84 / ММСС СССР Инструкция по проектированию электроустановок, систем автоматизации технологического оборудования (Інструкція з проектування електроустановок, систем автоматизації технологічного обладнання)
ВСН 600-81/Минсвязи СССР Инструкция по монтажу сооружений устройств связи, радиовещания и телевидения (Інструкція з монтажу споруд пристроїв зв'язку, радіомовлення і телебачення)
ГОСТ 4.252-84. СПКП. Строительство. Здания мобильные (инвентарные). Номеклатура показателей (СПКП. Будівництво. Будинки мобільні (інвентарні). Номенклатура показників)
ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля (ССБП. Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю)
ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание (ССБП. Пожежна техніка для захисту об'єктів. Основні види. Розміщення і обслуговування)
ГОСТ 7396.1-89 (МЭК 83-75) Соединители штепсельные бытового и аналогичного назначения. Основные размеры (З'єднувачі штепсельні побутові та аналогічного призначення. Основні розміри)
ГОСТ 27751 (СТ СЭВ 384-87) Надежность строительных конструкций и оснований. Основные положения по расчету (Надійність будівельних кострукцій та основ. Основні положення щодо розрахунку)
ПУЭ-86 Правила устройства электроустановок (Правила будови електроустановок)
СанПиН 42-120-4948-89 Санитарные правила допустимых уровней инфразвука и низкочастотного шума на территории жилой застройки (Санітарні правила допустимих рівнів інфразвуку і низькочастотного шуму на території житлової забудови)

СанПиН 42-123-5777-91 Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая кон-дитерские цеха и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое (Санітарні правила для підприємств громадського харчування, включаючи кондитерські цехи і підприємства, що виробляють м'яке морозиво)
СанПиН 6027.А-91 Санитарные правила и нормы по применению полимерных материалов в строительстве (Санітарні правила і норми щодо застосування полімерних матеріалів у будівництві)
СанПиН 1304-75 Санитарные нормы допустимых вибраций в жилых помещениях (Санітарні норми
допустимих вібрацій у житлових приміщеннях)
СанПиН 2605-82 Санитарные нормы и правила обеспечения инсоляцией жилых и общественных зданий и территории жилой застройки (Санітарні норми і правила забезпечення інсоляцією житлових та громадських будинків і території житлової забудови)
СанПиН 3077-84 Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки (Санітарні норми допустимого шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови).
СанПиН 2152-80 Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений. (Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих і громадських приміщень)
З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
3.1 блок культурно-дозвіллєвого призначення
Структурна одиниця приміщень громадського призначення готелю, яка включає культурновидовищні та дозвіллєві заклади різного типу: кінотеатри, зали для глядачів, клубні та ігрові комплекси та приміщення тощо
3.2 вестибюльна група приміщень
Приміщення прийому і реєстрації, гардеробу, камери схову, охорони, відділення зв'язку, адміністрації, обмінного пункту валюти тощо
3.3 готель
Один із засобів розміщення, який визначається згідно з вимогами ДСТУ 4527, тут: будинок або комплекс приміщень для тимчасового розміщення (проживання). Має номерний фонд, службу прийому, інші служби, що забезпечують надання готельних послуг
3.4 готельний комплекс
Кілька будинків різного функціонального призначення, пов'язаних із наданням готельних послуг, що розміщені на загальній земельній ділянці
3.5 індивідуальний засіб розміщення
Згідно з ДСТУ 4527
3.6 колективний засіб розміщення
Засіб розміщення, в якому надають місце для ночівлі в приміщенні для груп осіб більше ніж одна сім'я. До колективних засобів розміщення відносяться згідно з ДСТУ 4527: готель, агротель, акватель, апартамент-готель, апарт-готель, база відпочинку, ботель, будинок відпочинку, гостьовий будинок, готельно-офісний комплекс, кемпінг, клуб-готель, конгрес-готель, конгрес-центр, бізнес-центр, круїзне судно, курортний готель, мотель, готель-люкс, готель-резиденція, палац-готель, туристична база, туристичний комплекс, туристичний потяг, гірський притулок, флотель, хостел, молодіжний готель та інші
3.7 ліфт для транспортування пожежних підрозділів (ЛТПП)
Згідно з НАПБ Б.01.007
3.8 ліхтар верхнього світла (зенітний ліхтар)
Конструкція зі світлопропускаючого матеріалу, що вбудовується в конструкції покриття
3.9 мотель
Готельний комплекс, що складається з готелю і майданчика або гаража-стоянки для тимчасового зберігання легкових автомобілів. Розміщується за межами міста вздовж автошляхів, як правило, в одно- двоповерховому будинку або в частині будинку з окремим входом. Окрім умов для паркування, може надавати послуги з технічного обслуговування автомобілів
3.10 небезпечний фактор пожежі (НФП)
Згідно з ДСТУ 2272

3.11 опорний пункт пожежогасіння
Згідно з ДБН В. 1.1-7
3.12 підприємства харчування
Ресторани, кафе, їдальні, бари та інші разом з їх виробничими і складськими приміщеннями
3.13 поверх підземний, поверх підвальний, поверх цокольний, поверх перший
Визначення поверхів згідно з додатком В ДБН В.2.2-9
3.14 пожежна безпека
Згідно з ДСТУ 2272
3.15 приоб'єктні готелі
Готелі при ділових центрах, великих транспортних вузлах, у т.ч. при вокзалах і аеропортах, підприємствах, клубах та інші змішані типи, у яких використовуються для потреб готелів площі, приміщення, споруди і обладнання підприємств і установ, що обслуговуються, з відповідним скороченням власних площ, приміщень, споруд і обладнання
3.16 протипожежний відсік
Згідно з ДБН В.1.1-7
3.17 світлопропускаюче покриття
Покриття, що складається з несучих конструкцій і огорожі зі світлопропускаючих елементів або з самонесучих світлопропускаючих елементів
3.18 унікальний готельно-туристичний комплекс
Готельно-туристичний комплекс, розташований в архітектурно-історичній пам'ятці, у зоні історичної забудови, у природно-охоронній зоні, а також готель, визначений згідно з ДСТУ 4527, як готель-люкс, готель-резиденція, палац-готель
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1 При проектуванні готелів слід керуватися вимогами щодо висот приміщень, протяжності та ширини коридорів і сходів, викладеними в ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.1.1-7.
4.2 Місткість готелів визначається завданням на проектування з урахуванням положень ДСТУ 4268, ДСТУ 4269.
4.3 Рівень комфорту готелів визначається за категоріями, які харктеризуються матеріально- технічною оснащеністю і рівнем послуг, що надаються, та позначається символом: * (зірка). Згідно з
вимогами ДСТУ 4269 готелі класифікують за п'ятьма категоріями від вищої до нижчої - *****, ****,
***, **, *.
4.4 Вимоги до проектування готелів із рівнем комфорту вище категорії ***** визначаються завданнями на проектування з урахуванням вимог цих Норм.
5 РОЗМІЩЕННЯ БУДИНКІВ, ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ
5.1 Ділянка, що пропонується для розміщення готелю, повинна відповідати вимогам санітарно-епідеміологічних правил і гігієнічних нормативів щодо рівнів природних та штучних радіонуклідів, вмісту потенційно небезпечних для людини хімічних і біологічних речовин у повітрі, ґрунті, негативних фізичних факторів (шум, вібрація, інфразвук, електромагнітні поля тощо) та інших. Розміщення й об'ємно-просторове рішення будинків готелів повинні відповідати вимогам ДБН 360, ДБН В. 1.4-2.01, ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-17, ДБН В.2.3-4, ДСП 173, ДСанПіН 239, СанПиН 2605, СанПиН 3077 і цих Норм.
5.2 Площа ділянки визначається завданням на проектування або проектом з урахуванням умов розміщення, характеру міського середовища, функціонального складу і категорії готелю. Земельна ділянка для розміщення готелю повинна забезпечити можливість облаштування (розміщення ділянки відпочинку, господарських ділянок і гостьових стоянок автотранспорту) та озеленення .
5.3 При проектуванні готелів і готельних комплексів (крім мотелів) 'їх ділянки рекомендується розміщувати в пішохідній доступності від зупинок громадського транспорту (у радіусі 700 м).
5.4 Мотелі слід розміщувати переважно на крупних транзитних магістралях, що сполучають поселення.
5.5 У складі ділянки готелю (мотелю) повинні бути передбачені:
упоряджені майданчики перед входами в приміщення громадського і житлового призначення (з розрахунку не менше 0,2 м2 на одного проживаючого);
майданчики для стоянки автомобілів (див. 5.7);

майданчики для тимчасового паркування автомобілів і автобусів для висадки та посадки пасажирів згідно з вимогами ДБН 360 і ДБН В.2.3-5;
внутрішні наскрізні проїзди, під'їзди до головного та інших входів до готелю згідно з вимогами ДБН 360 та ДБН В.1.1-7.
5.6 Необхідність розміщення на ділянці спортивних і дитячих майданчиків, а також зимових садів, оранжерей, зелених партерів та інших зон відпочинку і дозвілля визначається завданням на проектування або проектом.
5.7 Гаражі та стоянки автомобілів при готелях слід проектувати з урахуванням вимог ДБН 360, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.3-15, ВСН 01. Площа відкритих австоянок, що не охороняються, до площі ділянки готелю не включається.
При готелях категорії **** і вище повинні передбачатися автостоянки, що охороняються. Кількість місць на автостоянках (згідно з ДСТУ 4269) залежно від категорії готелю (мотелю) приймається не менше зазначених у таблиці 1 (у % від кількості номерів).
Кількість місць на автостоянках готелів для обслуговуючого персоналу розраховується згідно з вимогами ДБН 360 та завданням на проектування.
Кількість місць на автостоянках готелів, що мають у своєму складі відкриті для сторонніх відвідувачів підприємства харчування, побутового обслуговування і торгівлі, культурно-масового призначення, рекомендується збільшувати з урахуванням потужностей цих підприємств згідно з завданням на проектування.
Таблиця 1 - Кількість місць на автостоянках залежно від категорії готелю (мотелю)
Види готелів
Кількість місць, %, від кількості номерів при готелях категорій:



*
**
***
****
*****

Готелі
20
20
20
25
25

Мотелі
100
100
100
100
100

5.8 Відстань між житловими корпусами (будинками) готелів та автостоянкою слід приймати згідно з вимогами ДБН 360 та ДСП 173.
5.9 Відкритий майданчик для короткочасної стоянки біля головного входу проектується з розрахунку одночасного розміщення не менше п'яти автомобілів.
5.10 Площу ділянки для стоянки одного автомобіля на автостоянках слід приймати відповіднодо вимог ДБН В.2.3-15.
5.11 На ділянках готелів повинні бути передбачені індивідуальні стоянки для інвалідів (із розрахунку 10 %, але не менше одного машино-місця), максимально наближені до входу у будинок, іспеціальні пристрої (пандуси, підйомники), що забезпечують доступність для маломобільних групнаселення громадських зон будинків і території готелю згідно з ДБН В.2.2-17.
5.12 При проектуванні багатофункціональних комплексів, що включають готелі, слід передбачати розміщення стоянок із розрахунку забезпечення потреби в машино-місцях для паркування автомобілів осіб, що працюють, проживають і відвідують комплекс згідно з вимогами ДБН 360.
5.13 У підземних, підвальних і цокольних поверхах готелів допускається розміщення стоянок длязберігання і паркування легкових автомобілів згідно з вимогами 6.7 ДБН В.2.3-15.
5.14 У готелях при вантажних терміналах та інших готелях, що обслуговують вантажні автомобільні потоки, слід передбачати автостоянки (пункти відстою) вантажного автотранспорту, кількість місць на яких встановлюється завданням на проектування, проектом або відповідним обґрунтуванням.
6 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ
6.1 Функціонально-планувальні вимоги до структури будинків готелів та їх окремих елементів
6.1.1 До складу готелів можуть входити такі групи приміщень і служб: приймально-вестибюльна,житлова, культурно-дозвіллева, фізкультурно-оздоровча, медична, підприємств побутового обслуговування і торгівлі, підприємств харчування, ділової діяльності, адміністрації і служб експлуатації,
приміщень обслуговування, вбудовано-прибудованих підприємств і закладів.
Наявність житлової та приймально-вестибюльної груп приміщень є обов'язковою. Склад додаткових приміщень, що підвищують комфорт готелю, не нормується і приймається згідно із завданням на проектування або за проектом.
Житлова частина будинків готелів (номерний фонд) повинна бути функціонально і планувальне відокремленою.
У випадку розташування приміщень готелів у складі багатофункціональних будинків, а також у випадках блокування приміщень готелів з іншими підприємствами та установами готелі повинні бути планувальне відокремлені, ізольовані та забезпечені самостійними входами і комунікаціями (вертикальними і горизонтальними).

6.1.2 Номери повинні розташовуватися в зоні мінімального впливу шуму, що спричиняє транспорт і інженерне обладнання готелю, згідно з вимогами 8.9 та 8.10 і бути ізольовані від шумів ізапахів із кухні. У житлових приміщеннях готелів не повинні порушуватись гігієнічні нормативи фізичних, хімічних та біологічних факторів, що створюються джерелами, розміщеними у вбудованих громадських приміщеннях.
6.1.3 Розміщення житлових приміщень у підземних, підвальних і цокольних поверхах не допускається.
6.1.4Просторова структура готелів повинна забезпечувати чіткий поділ потоків гостей, обслуговуючого персоналу і відвідувачів блоків громадського призначення, що працюють на населений пункт, де розміщується готель.
При проектуванні необхідно виключити суміщення і перетинання господарських і виробничих маршрутів з маршрутами проживаючих і відвідувачів.
6.1.5 При включенні до складу готелю груп приміщень громадського призначення, що працюють на населений пункт, де розміщується готель, для них слід передбачати ізольовані входи з вулиці.
6.1.6 У готелях повинні бути забезпечені умови доступу і проживання інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках (згідно з ДБН В.2.2-17 та ДСТУ 4269). При цьому необхідно передбачати резерв одно- і двомісних номерів з відповідним обладнанням, шириною проходів і дверних прорізів, а також пристрої для безперешкодного пересування інвалідів по горизонтальних і вертикальних комунікаціях.
Ґанки основних входів повинні обладнуватися пандусами з уклоном не більше 1:12. Ґанки і пандуси з висотою верхньої позначки від землі більше 0,45 м повинні мати огорожу.
Система відчинення, фіксації і зачинення дверей центрального входу повинна також забезпечувати інвалідам на кріслах-колясках безперешкодний вхід до будинку готелю.
6.1.7 Входи до будинків готелів необхідно обладнувати пристроями для захисту від атмосферних опадів.
6.1.8 Розсувні та обертові двері повинні дублюватися двостулковими дверима, які задовольняють умови евакуації згідно з вимогами ҐОСТ 12.1.004,
6.1.9 Основні входи до готелів повинні мати тамбури. Другорядні входи допускається обладнувати подвійними дверима, що відчиняються в напрямку виходу.
6.1.10 У готелях місткістю більше 300 місць категорій *** і вище необхідно, а в готелях меншого комфорту і місткості з організованим заїздом рекомендується передбачати багажні входи та вестибюлі (додаток Б). Рекомендується обладнувати їх засобами механізації, що забезпечують переміщення багажу від втомашини до ліфта або до будь-якої іншої проміжної точки.
6.1.11 Без природного освітлення не допускається проектувати апартаменти, житлові, службові та адміністративні приміщення з постійним режимом роботи. Допускається розміщення службових та адміністративних приміщень у підвальних і підземних поверхах за умови забезпечення природного освітлення за допомогою інженерних пристроїв (світловодів тощо).
6.1.12 Атріумні простори готелів повинні проектуватися згідно з вимогами ДБН В.2.2-9.
6.2 Житлові приміщення
6.2.1 До групи житлових приміщень входять житлові кімнати, приміщення поповерхового обслуговування, приміщення громадського призначення (вітальні, дитячі кімнати тощо). У готелях категорій **** і ***** до групи житлових приміщень рекомендується включати приміщення інформаційного сервісу (телефакс, телетайп, множильна техніка тощо).
6.2.2 Типи номерів готелів, 'їх співвідношення і площі, сантехнічне та електрообладнання номерів рекомендується проектувати згідно з додатком А.
6.2.3 Номери для інвалідів на кріслах-колясках, з дефектами зору та незрячих рекомендується розміщувати на першому поверсі. Кількість таких номерів визначається завданням на проектування; площі допускається збільшувати на 20 % проти зазначених у додатку А. Обладнання номерів повинно відповідати положенням ДБН В.2.2-17.
6.2.4 Номери можуть проектуватися в складі однієї житлової кімнати та санітарного вузла або доповнюватися передпокоєм, гардеробною. Допускається об'єднання двох і більше суміжних номерів, а також улаштування при номерах кабінетів для індивідуальної роботи.
6.2.5 Номери підвищеної комфортності (апартаменти, президентські, люкс, дуплекс) слід проектувати в складі двох і більше житлових кімнат, а також не менше двох санітарних вузлів. Склад інших додаткових приміщень і обладнання, включаючи кухонне, визначається завданням на проектування. Рекомендується влаштування барної стійки, що прилягає до вітальні.

У складі апартаментів допускається передбачати приміщення для помічників (житлову кімнату, службову кімнату із шафами, санвузол). Допускається проектування апартаментів (типу "дуплекс") у двох рівнях.
Склад приміщень апартаментів квартирного типу встановлюється завданням на проектування.
6.2.6 Усі номери повинні мати вбудовані шафи для верхнього одягу, білизни, багажу, розміщені в передпокої або житловій кімнаті, із мінімального розрахунку одна шафа (0,60 м х 0,55 м) на одного проживаючого.
Допускається заміна вбудованих шаф корпусними меблями.
У номерах з кількістю кімнат три і більше при спальних приміщеннях слід передбачати гардеробні площею не менше 6 м2.
6.2.7 Санітарно-технічне обладнання номерів готелів різних категорій, загальних санвузлів на житлових поверхах, а також мінімальні площі наведено у додатку А .
6.2.8 Усі номери готелю повинні мати природне освітлення з освітленістю житлових приміщень,встановленою ДБН В.2.5-28. Час інсоляції номерів не лімітується. Номери, орієнтовані на сектор горизонту 190-270°, повинні мати сонцезахисні пристрої, які у рівні 2-3 поверхів можуть бути замінені захисним озелененням.
6.2.9 Висоту житлових приміщень готелів слід приймати не менше зазначеної в ДБН В.2-2-15.
Висота допоміжних приміщень номерів повинна бути не менше 2,1 м. Ширина номерів готелів повинна бути не менше 2,4 м. Ширина передпокою номерів повинна бути не менше 1,1м.
6.2.10 У номерах і вітальнях допускається влаштування лоджій і балконів з висотою огорожі не менше 1,2 м. Глибина балконів повинна бути не менше 1,2 м, лоджій - 1,4 м.
6.2.11 Внутрішні сходи номерів повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-15. Сходи допускається передбачати дерев'яними із забіжними сходинками. Влаштування внутрішніх сходів, а також входів (виходів) до дворівневих номерів повинно забезпечувати внесення (винесення) великих меблів і заміну внутрішнього обладнання у разі ремонту.
6.2.12 Приміщення поповерхового обслуговування слід, як правило, блокувати, передбачаючи один блок на ЗО місць у готелях категорії *****; на 40 місць - ****; на 50 місць - ***; на 60 місць - **.
6.2.13 Приміщення поповерхового обслуговування в готелях категорії * і ** допускається розташовувати через поверх.
6.2.14 Мінімальний склад приміщень поповерхового обслуговування може бути представлений лише кімнатою чергового персоналу.
Рекомендовані склад (розвинутий) і площі приміщень поповерхового обслуговування наведені в таблиці 2.

Таблиця 2 - Склад приміщень поповерхового обслуговування готелів
Приміщення
Площа, м2, не менше

1
2

1. Холи (вітальні) з розрахунку, не менше:


готелі категорії *
9 м2 плюс по 1 м2 на кожен номер, починаючи з 21-го, рекомендується, щоб максимальна площа не перевищувала 25 м2

готелі категорії **
20 м2 плюс по 1 м2 на кожен номер, починаючи з 21 - го, рекомендується, щоб максимальна площа не перевищувала 40 м2

готелі категорії ***
30 м2 плюс по 1 м2 на кожен номер, починаючи з 21 - го, рекомендується, щоб максимальна площа не перевищувала 80 м2

готелі категорії ****
30 м2 плюс по 1 м2 на кожен номер, починаючи з 21-го, рекомендується, щоб максимальна площа не перевищувала 120 м2

готелі категорії *****
30 м2 плюс по 1 м2 на кожен номер, починаючи з 21 - го, рекомендується, щоб максимальна площа не перевищувала 160 м2

2. Кімната чергового персоналу з вбудованими шафами для чистої білизни
10(12)1)

3. Приміщення старшої покоївки (зав. попо-верховим господарством, кастелянші) 2)
12

4. Комора брудної білизни 3)
6

5. Комора прибирального інвентаря
4

6. Площадка розбирання брудної білизни при білизнопроводі
4


Кінець таблиці 2
1
2

7. Кімната побутового обслуговування4)
6-8

8. Приміщення для зберігання візків покоївок 5)
8(12)1)

9. Приміщення чищення взуття 6)
6

10. Санвузол персоналу (унітаз, умивальник, душ)
4

1) Цифри в дужках - для категорій **** і *****.
2) У готелях місткістю 300 місць і більше.
3) У готелях місткістю 100 місць допускається заміняти шафами.
4) У готелях категорій *, **, *** при проживанні на поверсі менше 30 осіб допускається розміщувати через поверх.
5) Для категорії *** і вище.
6) Для категорії **** і *****. Для готелів категорії ** і вище можуть застосовуватися спеціальні пристрої для чищення взуття на поверхах.

6.2.15 При подаванні їжі в номери (у готелях категорій від ***) повинен бути забезпечений зв'язок між роздавальною основного харчоблока і житловою частиною готелю по службових коридорах і сходах, ліфтах або із застосуванням спеціальних підйомників.
6.2.16 На житлових поверхах готелів допускається влаштування приміщень громадського при значення (барів, кафе, буфетів, віталень, приміщень для ділових зустрічей, дитячих кімнат тощо) за умови шумозахисту житлових приміщень. Розміщення приміщень громадського призначення суміжно з житловими приміщеннями не допускається.
6.2.17 У готелях категорії *** і вище наявність віталень обов'язкова, їх кількість і площі визначаються завданням на проектування або проектом.
6.2.18 У житловій частині готелів можуть передбачатися приміщення для обслуговуванням дітей.Необхідність у дитячих приміщеннях і їх площі встановлюються завданням на проектування.
6.3 Приміщення громадського призначення
6.3.1 Приймапьно-вестибюпьна група
6.3.1.1 Рекомендовані склад та площі приміщень приймально-вестибюльної групи наведені в додатку Б.
6.3.1.2 У вестибюлі готелю рекомендовано виділяти вхідну зону, зони прийому (реєстрації гостей і оформлення документів), очікування, відпочинку та збору організованих груп, інформації, встановлення телефонів-автоматів, банкоматів і торговельних кіосків, входу до підприємств харчування і побутового обслуговування, комунікаційну зону (з ліфтовими холами).
Допускається часткове взаємопроникнення функціональних зон без порушення системи комунікацій вестибюля. Зону очікування, відпочинку та збору організованих груп рекомендується проектувати непрохідною.
6.3.1.3 У всіх готелях місткістю від 100 місць у приймально-вестибюльній групі приміщень згідно з вимогами ДБН В.2.2-9 слід передбачати приміщення медпункту з санвузлом .
6.3.1.4 У всіх готелях, де передбачено обладнання сейфової кімнати, вона повинна мати капітальні стіни, двері і грати, двері повинні мати автоматичний механізм запирання згідно з вимогами ДСТУ 4012.1. Приміщення сейфової кімнати повинно мати контроль доступу та систему охоронної сигналізації. Вхід до приміщення та саме приміщення повинно контролюватися системою відеонагляду з архівацією. Приміщення повинно мати окрему (відокремлену) зону для роботи з речами, яка не контролюється системою відеонагляду. У разі встановлення депозитних сейфів з чарунками вони повинні відповідати мінімум третій категорії стійкості згідно з вимогами ДСТУ 4012.2.
6.3.2 Підприємства харчування
6.3.2.1 Підприємства харчування в готелях слід проектувати відповідно до завдання на проектування з урахуванням вимог ДБН В.2.2-9, ДСТУ 4281 та СанПиН 42-123-5777. Рекомендовані типи і місткість підприємств харчування (крім їдалень для персоналу) представлені в таблиці 3.
6.3.2.2 Підприємства харчування, розташовані в готелях, слід поділяти на відкриті (загальнодоступні, але з переважним обслуговуванням проживаючих у готелі, що мають доступ як з готелю, так і з населеного пункту, де знаходиться готель) і закриті, які обслуговують лише проживаючих. Вхід до закладів ресторанного господарства (ресторан, кафе, бар) для готелів категорії від ** до ***** має бути з готелю, для ресторанів у готелях категорії від *** до ***** може бути і окремий вхід з вулиці, але це не стосується закладів ресторан-


ного типу, розташованих вище другого поверху.

Таблиця 3 - Типи і місткість підприємств харчування
Мінімальна кількість місць у підприємствах харчування (у % до місткості готелю)

Види підприємств харчування
Категорія готелю




*
**
*****
****
*****

1 Ресторани
-
60
75
90
95

2 Кафе
50
25
15
10
10

3 їдальні
50
-
-
-
-

4 Буфети
10
10
5
5
-

5 Бари:






- при вестибюлі;
1
1
1,5
2
3

- на житлових поверхах;
-
-
5
10
10

- при басейні;
-
-
-
1
1

- при сауні;
-
-
-
2
2

- при спорткомплексі;
-
-
-
3
3

- при зальному комплексі
-
-
3
3
5

6.3.2.3 У готелях категорії від ** до ***** слід передбачати їдальні та буфети персоналу з розрахунку одночасної мінімальної посадки 30 % найбільшої зміни в їдальнях і 2 % у буфетах. У готелях категорії * - відповідно 20 % і 10 %. У готелях категорії **** та ***** повинно передбачатися окреме приміщення для харчування персоналу.
6.3.2.4 У готелях усіх категорій місткістю більше 300 місць допускається влаштування магазинів із входами з готелю і з вулиці (зовні).
6.3.2.5 При основному виробництві підприємств харчування з кількістю місць більше 20 слід передбачати приміщення завантаження (за необхідності - з дебаркадерами). При підприємствах харчування готелів слід передбачати господарські двори (або зони загальних господарських дворів). Завантажувальні та господарські зони повинні бути, як правило, критими, з візуальною і шумовою ізоляцією від житлових і громадських зон готелю.
6.3.2.6 У складі підприємств харчування готелів, що здійснюють концертно-естрадні програми, слід передбачати додаткові приміщення і майданчики, склад і площі яких визначаються завданням на проектування або проектом.
6.3.2.7 При розміщенні підприємств громадського харчування над житловими зонами готелів і на відкритих майданчиках необхідно передбачати шумозахист житлових приміщень згідно з вимогами 8.9 та 8.10 і навколишньої житлової забудови.
6.3.2.8 При проектуванні приоб'єктних готелів, готелів у складі багатофункціональних будинків, а також при реконструкції готелів кількість посадкових місць, види і спеціалізація підприємств громадського харчування визначаються завданням на проектування або проектом.
6.3.3 Приміщення побутового обслуговування і торгівлі
6.3.3.1 У складі готелів відповідно до їх місткості та категорії передбачаються приміщення побутового обслуговування і торгівлі, при проектуванні яких слід дотримуватися вимог ДБН В.2.2-11 та ВСН 54, а показники площ приймати за таблицею 4.
6.3.3.2 Приміщення побутового обслуговування слід, як правило, проектувати відокремленими і розміщувати безпосередньо при вестибюлі готелю.
6.3.3.3 При торговельних кіосках різного призначення рекомендується передбачати підсобні приміщення з розрахунку не більше 3,0 м2 на кіоск, розташовані поза громадськими зонами готелю.

Таблиця 4 - Склад і площі приміщень побутового обслуговування і торгівлі
Приміщення
Площа, м2, не менше

1
2

1 Перукарня 1)
0,25 на одного проживаючого в готелях від 50 номерів

2 Комплексний приймальний пункт 2) (дрібний ремонт одягу, хімчистка, прання і прасування тощо)
12 за місткості 50-300 місць;
18 - за місткості 301-500 місць

3 Каси квитків на транспорт 3)
6 на одну касу


Кінець таблиці 4
1
2

4 Каси театральні та на інші культурні і спортивні заходи 4)
6 на одну касу

5 Торговельні кіоски
3 - 4 на один кіоск

6 Магазини
За завданням на проектування

1) Передбачається для готелів категорій *** і вище. В готелях *** передбачається перукарня першої чи другої категорії відповідно до вимог ДСТУ 4094. В готелях категорій **** і ***** слід проектувати перукарню вищої категорії відповідно до вимог ДСТУ 4094, тобто перукарню-салон з косметичним кабінетом, приміщеннями для масажу, манікюру і педикюру та ін.; перукарні за розміщенням, об'ємно-планувальним рішенням, обладнанню, санітарно-технічному обладнанню повинні відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.2.022.
2) Рекомендується для готелів категорій ** і *** місткістю на 100 і більше місць,
3) у готелях категорії *** і вище.
4) Для готелів усіх категорій.

6.3.4 Приміщення культурно-дозвіллєвого призначення
6.3.4.1 До структури готелів допускається включати культурно-видовищні та дозвіллєві заклади різного типу. Набір приміщень культурно-видовищного та дозвіллєвого призначення в складі готелів визначається завданням на проектування з урахуванням нормативних документів щодо проектування відповідних об'єктів.
6.3.4.2 Площі приміщень культурно-видовищного та дозвіллєвого призначення, а також їх обладнання і технологічне забезпечення слід приймати згідно з вимогами ДБН В.2.2-16.
6.3.4.3 Для готелів категорії ***** у складі культурно-дозвіллєвої групи приміщень допускається передбачати приміщення для обслуговування дітей.
6.3.4.4 У складі приміщень готелів категорій *** , **** і ***** слід передбачати приміщення для ділової діяльності та зустрічей. У дану групу приміщень входять бізнес-центр (служби зв'язку, копіювальної техніки і комп'ютерів, перекладачів тощо); представництва фірм; кімнати ділових зустрічей і універсальні зали для проведення культурних або ділових заходів з аудіо- та відеоапаратурою; виставкові та демонстраційні зали з експозиціями; допоміжні приміщення.
6.3.5 Приміщення та споруди фізкультурно-оздоровчого призначення
6.3.5.1 У готелях категорії *** та вище рекомендується передбачати приміщення та споруди фізкультурно-оздоровчого комплексу: плавального басейну, сауни, тренажерного залу, солярію, масажної тощо.
Одночасну місткість спортивного або тренажерного залів рекомендується приймати не менше 10 % місткості готелю, сауни - не менше 1 %. Площу дзеркала води плавального басейну рекомендується приймати не менше 0,55 м2 на одне місце в готелі.
Рекомендовані склад та площі споруд і приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення для готелів категорій **** і ***** наводяться в додатку В.
Розширений склад приміщень і споруд фізкультурно-оздоровчого призначення для готелів категорій **** і ***** визначається завданням на проектування або проектом.
Включення приміщень і споруд фізкультурно-оздоровчого призначення до складу готелів категорії *** і нижче визначається завданням на проектування або проектом.
6.3.5.2 Склад і площі допоміжних та технічних приміщень, а також конструкцію покриттів і висоту споруд фізкультурно-оздоровчого призначення слід приймати згідно з ДБН В.2.2-13.
Сауни слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13 і НАПБ А.01.001.
6.3.5.3 На території готелів категорій **** і ***** залежно від можливостей ділянки допускається передбачати площинні фізкультурно-оздоровчі споруди, кількість і набір яких визначаються завданням на проектування або проектом.
6.3.5.4 У готелях категорій **** і ***** при приміщеннях фізкультурно-оздоровчого призначення слід передбачати медичний кабінет: за місткості до 500 місць - 16 м2, за більшої місткості - до 36 м2.
6.4 Службові, господарські та виробничі приміщення
6.4.1 Група адміністративних приміщень
6.4.1.1 Приміщення адміністрації слід, як правило, групувати на перших поверхах поза основними потоками проживаючих. Склад приміщень адміністрації та 'їх площі слід визначати завданням на проектування з урахуванням рекомендацій додатка Г.
6.4.1.2 У будинках готелів у групі адміністративних приміщень допускається розміщення офісів готельних об'єднань і туристських організацій різного типу за умови, що це не знижує комфорту проживання.

6.4.2 Господарські та виробничі приміщення
6.4.2.1 Господарські та виробничі приміщення готелів слід проектувати за вимогами ДБН В.2.2-11, СНиП 2.09.02, СНиП 2.09.04. Мінімальний склад і площі господарських та виробничих приміщень готелів наведені в додатку Д.
Склад і площі інженерно-технічних приміщень визначаються завданням на проектування або проектом згідно з розрахунком залежно від застосовуваного обладнання за чинними нормативними документами.
6.4.2.2 Службово-господарські приміщення готелів слід, як правило, групувати за виконуваними функціями. Центральні білизняні необхідно блокувати з комунікаціями білизнопроводів.
6.4.2.3 Приміщення малярних майстерень та складів фарб слід проектувати з окремим виходом безпосередньо назовні.
6.4.2.4 У готелях місткістю 300 місць і більше при столярній майстерні та складській зоні слід передбачати люки, дебаркадери, ворота, розвантажувальні майданчики з урахуванням візуального і шумового захисту житлових і громадських зон готелю.
7 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ
7.1 Водопостачання і каналізація
7.1.1 Будинки готелів повинні обладнуватися господарсько-питним водопроводом холодної і гарячої води, побутовою каналізацією, зливостоками та внутрішнім протипожежним водопроводом, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.01. Зовнішнє пожежогасіння будівель готелів передбачається відповідно до вимог СНиП 2.04.02.
Приміщення громадського, виробничого і господарського призначення повинні обладнуватися системами водопостачання і каналізації відповідно до норм проектування цих приміщень.
7.1.2 Тиск води перед водорозбірною арматурою в номерах готелю слід приймати згідно з таблицею 5.

Таблиця 5 - Тиск холодної та гарячої води перед водорозбірною арматурою в номерах готелів різних категорій
Нормований параметр
Нормована величина, МПа, для готелів категорій


*** і вище
** і *

Мінімальний тиск води
холодної
0,1
0,08


гарячої
0,08
0,06

Максимальний тиск
0,45

7.1.3 За неможливості витримати нормовані параметри в однозонній системі водопостачання слід передбачати зонне водопостачання. Зонування системи водопостачання слід забезпечувати шляхом встановлення обладнання, у тому числі насосного, окремо для кожної зони. Заданий тиск повинен підтримуватися автоматично шляхом керування роботою насосних установок.
7.1.4 При проектуванні насосних установок слід застосовувати обладнання з характеристиками, що виключають проникнення в номери готелю шуму, що перевищує встановлений чинними нормами допустимий для нічного часу рівень звукового тиску згідно з вимогами 8.9 та 8.10.
7.1.5 Системи гарячого водопостачання повинні проектуватися з циркуляцією в стояках. На циркуляційних стояках повинні встановлюватися балансувальні вентилі. Циркуляція повинна проектуватися з урахуванням мінімальної температури в циркуляційному трубопроводі 40 °С.
7.1.6 У разі обґрунтування можуть застосовуватися системи гарячого водопостачання з закритими баками-акумуляторами, які мають водообмін не менше одного разу на добу, включеними до загального циркуляційного контуру з водопідігрівачами.
7.1.7 Якщо у ванних кімнатах готелю не передбачене встановлення електричних рушнико-сушильників, повинні проектуватися рушникосушильники, приєднані до циркуляційних стояків гарячого водопостачання.
7.1.8 Магістральні трубопроводи і стояки систем водопостачання повинні прокладатися в тепловій ізоляції. Покривний шар теплоізоляційної конструкції трубопроводу холодної води повинен бути паронепроникним.
7.1.9 Для різних груп приміщень житлового, громадського, виробничого і господарського при значення слід проектувати окремі системи або окремі гілки холодного і гарячого водопостачання з встановленням на них водолічильників.
7.1.10 Системи каналізації приміщень громадського, виробничого і господарського призначення повинні проектуватися окремими від систем каналізації житлової частини готелю із самостійними випусками (до
пускається в один колодязь). Не допускається розміщувати оголовки витяжних частин каналізаційних стояків прибудованих приміщень перед вікнами житлових номерів. Витяжну частину виробничої і побутової каналі-

зації вбудованих приміщень допускається об'єднувати з каналізаційними стояками готелю.
7.1.11 Системи водяного опалення, а також системи холодопостачання місцевих кондиціонерів повинні проектуватися з дренажними і конденсатними лініями з відведенням води до зливової каналізації.
7.1.12 У готелях, водопостачання яких не може бути забезпечене від двох джерел, слід передбачати аварійні ємності води.
7.1.13 У готелях категорій **** і ***** трубопроводи водопостачання і каналізації повинні прокладатися приховано. Необхідність прихованого прокладання трубопроводів у готелях інших категорій визначається завданням на проектування.
7.2 Опалення, вентиляція і кондиціонування
7.2.1 Будинки готелів повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05, СНиП 3.05.01, ДБН В.2.6-31.
Приміщення громадського, виробничого і господарського призначення повинні обладуватися системами опалення і вентиляції відповідно до норм проектування цих приміщень.
7.2.2 Розрахункові температури повітря і вимоги до повітрообміну в житлових номерах готелів різних категорій слід приймати за таблицею 6.

Таблиця 6 - Розрахункові температури і вимоги до повітрообміну в житлових номерах готелів залежно від їх
категорії
Нормований параметр
Нормована величина для готелів категорій


*****
****
***
** і *

Розрахункова температура приміщення, °С
холодний період року
22
22
20
20


теплий період року
23
24
Не нормується

Повітрообмін для однієї людини, м3/год
холодний період року
60
50
40
30


теплий період року
60
50
Не нормується

Температура повітря в санітарних вузлах із ванними або душами повинна прийматися 25 °С. У санвузлах готелів категорії *** і нижче, що не прилягають до зовнішніх огороджувальних конструкцій, допускається не встановлювати опалювальні прилади у разі встановлення в них рушникосушильників, приєднаних до системи гарячого водопостачання, або електричних. У ванних кімнатах житлових номерів готелів категорії ***** повинні проектуватися підлоги, що обігріваються, згідно з вимогами ДБН В.2.5-24 та СНиП 2.04-05.
Температура повітря в коридорах загального користування і вестибюлях готелів повинна прийматися 20 °С.
Опалювальні прилади приміщень із кондиціонуванням повітря, у яких задана температура підтримується автоматично місцевими кондиціонерами, повинні розраховуватися на підтримання температури 18 °С при непрацюючих кондиціонерах.
При теплотехнічних розрахунках огороджувальних конструкцій готелю необхідно приймати температуру приміщень 20 °С і відносну вологість 50 %.
7.2.3 Будинки готелів повинні підключатися до систем централізованого теплопостачання через індивідуальний тепловий пункт (ІТП), обладнаний приладами обліку теплоспоживання та автоматизованими вузлами приготування теплоносіїв систем опалення, вентиляції і гарячого водопостачання. Для різних груп приміщень житлового, громадського, виробничого і господарського призначення слід проектувати окремі системи або гілки систем опалення зі своїми приладами обліку теплоспоживання, розташованими в загальному приміщенні ІТП. За завданням на проектування допускається за узгодженням із теплопостачальною організацією розміщувати прилади обліку теплоспоживання окремих груп нежитлових приміщень за межами ІТП.
Для будинків готелів категорії *** і вище повинні передбачатися резервні джерела тепла для системи гарячого водопостачання, які повинні включатися під час аварій або профілактичних робіт. Для будинків готелів категорії ***** за завданням на проектування допускається передбачати резервні джерела тепла для систем опалення.
ІТП повинні проектуватися відповідно до вимог СНиП 2.04.07, ДБН В.2.2-9. Розміщення приміщень ІТП під житловими приміщеннями готельних номерів не допускається. При проектуванні ІТП слід застосовувати обладнання з характеристиками, яке виключає проникнення до житлових приміщень шуму, що перевищує допустимий для нічного часу рівень, встановлений чинними нормами.
У разі неможливості приєднання будинку готелю до централізованого теплопостачання, а також в ін-ших випадках за відповідного техніко-економічного обґрунтування і за наявності необхідних дозволів до складу проекту повинна входити місцева котельня, яку слід проектувати згідно зі СНиП II-35 і ДБН В.2.5-20.

7.2.4Трубопроводи систем опалення готелів категорій **** і ***** повинні прокладатися приховано або за знімним декоративним кожухом.
Системи опалення будинків, відкрито розташованих на місцевості готелів з номерами, орієнтованими на дві сторони горизонту, слід проектувати з пофасадними гілками, обладнаними регуляторами теплової потужності.
Магістральні трубопроводи і вимикальні пристрої систем опалення, тепло- і холодопостачання калориферів і кондиціонерів повинні прокладатися в приміщеннях, доступних для персоналу експлуатаційних служб. Теплопроводи, у тому числі прокладені приховано, повинні проектуватися з тепловою ізоляцією. Покривний шар теплоізоляційної конструкції трубопроводів холодопостачання повинен бути паронепроникним.
7.2.5 Тиск води в опалювальних приладах, розташованих на нижньому поверсі будинку або на нижньому поверсі гідравлічне відособленої зони будинку, не повинен перевищувати робочого тиску цих приладів і встановленої на них арматури. У теплових пунктах будинків або в котельнях повинні передбачатися пристрої, що захищають систему опалення від перевищення заданого тиску.
7.2.6 Видаляння повітря з житлових номерів повинно виконуватися через санітарні вузли. Витяжна вентиляція готелів категорій * і ** повинна проектуватися з природним спонуканням. У готелях категорії *** і вище слід проектувати системи витяжної вентиляції з механічним
спонуканням. За відсутності в будинку готелю постійно діючої центральної системи припливної вентиляції, що подає повітря в житлові номери, примусова витяжка повинна проектуватися за допомогою встановленого в санвузлі місцевого витяжного вентилятора з можливістю використання витяжної системи в режимі природної вентиляції при вимкненому вентиляторі.
7.2.7 Витяжні канали повинні розміщуватися у внутрішніх стінах будинків або прилягати до них. Ділянки витяжних каналів, що прокладаються над покрівлею, на горищі, а також поблизу охолоджуваної поверхні зовнішніх стін, повинні проектуватися з тепловою ізоляцією, що виключає випадання конденсату при відносній вологості витяжного повітря 85 %.
7.2.8 З кожного санвузла повинен проектуватися індивідуальний вертикальний витяжний канал з випуском витяжного повітря в атмосферу або в збірну вентиляційну шахту. Вентиляційні канали допускається приєднувати до збірної вентиляційної шахти вище витяжних ґрат не менше ніж на 2 м. Питомий опір тертю при русі повітря в збірній шахті під час роботи всіх приєднаних до неї місцевих вентиляторів не повинен перевищувати 0,65 Па/м.
7.2.9 У постійно діючих центральних витяжних системах із механічним спонуканням індивідуальні вентиляційні канали одного санвузла можуть приєднуватися до збірної вентиляційної шахти безпосередньо на висоті витяжних ґрат за умови встановлення на приєднувальному повітроводі шумоглушника зворотного і вогнестримувального клапанів, що щільно закриваються. Витяжні вентилятори (робочий і резервний) центральних систем повинні встановлюватися на рівні верхнього технічного поверху і проектуватися для безперервної цілодобової роботи з автоматичним перемиканням і автоматичним вмиканням резерву. Повітроводи центральних систем витяжної вентиляції з механічним спонуканням повинні проектуватися з пристроями для гідравлічного балансування системи.
7.2.10 Індивідуальні витяжні канали і збірні вентиляційні шахти повинні виконуватися в будівельних конструкціях. Повітроводи з оцинкованої сталі допускається проектувати за умови їх прокладання в місцях, доступних для ремонту.
Витяжні вентиляційні системи з природним спонуканням, а також системи, в яких витяжні вентилятори вмикаються періодично, повинні проектуватися з викидом повітря над покрівлею в місцях, де виключається виникнення зон вітрового підпору.
7.2.11 У номерах готелів категорії *** і нижче припливне повітря повинно подаватися через вікна.У разі встановлення вікон без кватирок і з герметичним притулом слід застосовувати модифікації вікон із вбудованими провітрювачами, які автоматично відкриваються у разі підвищення вологості повітря над нормативну.
У номерах готелів категорій **** і **
·*** слід проектувати центральну систему припливної вентиляції.
Номери готелів категорій *** і **** допускається проектувати з місцевими припливно-витяжними рекуперативними вентагрегатами, які можуть не комплектуватися калориферами, що працюють на тепловій або електричній енергії, при використанні не менше 65 % тепла витяжного повітря.
7.2.12 При проектуванні центральних припливно-витяжних систем слід передбачати приплив повітря до житлових кімнат; витяжку - із санвузлів та ванних кімнат. Приєднання припливної і витяжної вентиляції готельного номера до збірних вертикальних шахт слід проводити на 2 м вище припливних (витяжних) ґрат через канал-супутник або на рівні припливних (витяжних) ґрат із встановленням зворотного протипожежного клапана на відгалуженні від вертикальної шахти. Допускається приєднувати індивідуальні припливні канали до збірної вентиляційної шахти безпосередньо на висоті припливних ґрат за умови встановлення на приєднувальному повітроводі зворотного та протипожежного клапанів, які щільно закриваються.
Повітроводи центральної вертикальної системи припливної вентиляції номерів готелю рекомендується проектувати зі сталевих труб.
За проектування центральної поповерхової системи припливної вентиляції номерів готелю індивідуа-

льні припливні канали слід приєднувати до збірного повітропроводу з обладнанням на приєднувальному повітропроводі зворотного клапана, що щільно закривається.
Транзитні повітроводи слід виконувати класу "Щ" - щільні; в межах поверху - класу "Н" -нормальні з оцинкованої сталі товщиною згідно з вимогами СНиП 2.04.05. Прокладання транзитних повітроводів вбудованих приміщень через приміщення номерів не допускається.
7.2.13 Вентиляція приміщень громадського, виробничого і господарського призначення повинна проектуватися окремо від вентиляції номерів. За проектування припливних та витяжних систем слід вжити заходів, які виключають розповсюдження характерних для цих приміщень запахів у суміжні приміщення та житлові номери. Розташовувати витяжні шахти для викиду повітря з цих приміщень перед вікнами житлових номерів, а також прокладати повітроводи витяжної вентиляції по фасадах готелю не допускається.
7.2.14 При проектуванні систем вентиляції з механічним спонуканням слід застосовувати вентилятори і шумопоглинальне обладнання з характеристиками, що виключають проникнення до житлових приміщень шуму, що перевищує допустимий для нічного часу рівень, встановлений чинними нормами.
7.2.15 Системи кондиціонування повітря другого класу слід проектувати в житлових номерах готелів категорії *****, а також у приміщеннях загального користування (вестибюлях, торговельних залах ресторанів, конференц-залах і в інших приміщеннях за завданням на проектування) готелів категорій **** і *****. Системи кондиціонування третього класу слід проектувати в житлових номерах готелів категорії ****, а також у приміщеннях загального користування готелів категорії ***.
7.2.16 При застосуванні системи кондиціонування повітря відведення теплоти конденсації холодоагенту повинно бути організоване через центральні або групові установки, розташовані в місцях, де вони не погіршують архітектурного вигляду будинку і не створюють шуму, рівень якого перевищує допустимі значення для приміщень проектованого або сусіднього будинку і для навколишнього середовища. Конденсат, що утворюється при охолодженні й осушенні повітря, повинен відводитися трубопроводами, які підключаються, як правило, до системи дощової каналізації з розривом струменя через сифон.
У системах холодопостачання слід застосовувати озонобезпечні холодоагенти.
7.3 Електропостачання та електрообладнання. Автоматика
7.3.1 Електропостачання та електрообладнання будинків і споруд готелів слід передбачати згідно з вимогами ПУЭ, ПУЕ, НПАОП 0.00-1.21, НПАОП 40.1-1.32, ДСТУ 4269, ГОСТ 7396.1, ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-27, ВСН 97 (ГДН 341.004.003.001 - для м. Києва), ДБН В.2.5-28, ДСанПіН 239, а також інших чинних нормативних документів.
7.3.2 Категорійність електроприймачів за ступенем забезпечення надійності електропостачання слід приймати згідно з ПУЭ, ДБН В.2.5-23, а також ДСТУ 4268 та ДСТУ 4269. При цьому готелі категорій **** та ***** повинні бути забезпечені за І категорією надійності електропостачання. Вентилятори центральних систем повинні мати електроживлення за І категорією.
7.3.3 У номерах готелів категорій ***, ****, ***** згідно з вимогами ДСТУ 4269 необхідно передбачати не менше двох розеток для підключення холодильника та інших побутових приладів і у санвузлі (ванній кімнаті) розетку, яка підключається через пристрій захисного відключення (ПЗВ) 10 мА, призначену для фена та електробритви.
7.3.4 Електроосвітлення приміщень готелів та прилеглої до них території слід виконувати у відповідності з вимогами ДБН В.2.5-28.
7.3.5 Керування освітленням може бути ручним та дистанційним.
У загальних приміщеннях готелів слід передбачати освітлення, що регулюється за яскравістю з диспетчерського пункту.
В місцях встановлення комп'ютерів необхідно використовувати безвідблискові лампи.
У готелях категорії *** і вище слід передбачати люмінесцентну рекламу та систему світлових покажчиків (напрямок руху, місця паркування, назва залів, пожежні гідранти тощо).
7.3.6 Автоматизація та диспетчеризація інженерного обладнання, контроль та сигналізація дови-бухонебезпечних концентрацій паливного газу виконуються у відповідності з вимогами ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.5-13, ДБН В.2.5-20, СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.05, СНиП 3.05.06, СНиП 3.05.07, СНиП ІІ-35, ПУЭ, НПАОП 40.1-1.32, ВСН 205, ВСН 60 та інших нормативних документів і завдання на проектування.
7.3.7 Елементи кабельних ліній та систем проводки, до складу яких входять електричні й оптичні ізольовані проводи та кабелі, системи кабельних коробів, трубопроводів, лотоків та драбин, повинні відповідати вимогам додатка Т ДБН В.2.2-9.
7.3.8 Номери готелів категорії *** та вище рекомендується обладнувати пристроями енергозбере-ження, які зазвичай встановлюються при вході в номер і керуються картами електронного карткового замка.

7.4 Системи зв'язку та сигналізації
7.4.1 Будинки готелів повинні обладнуватися мережами і пристроями, а за необхідності мати окремі приміщення для організації телекомунікацій загального користування (зв'язку, телебачення, проводового мовлення).
7.4.2 Згідно з завданням на проектування будинки готелів додатково можуть бути обладнані мережами і пристроями:
відомчої АТС (з тарифікацією з'єднань);
систем передачі даних (проводових та безпроводових);
інтерактивного телебачення (телебачення за замовленням);
мікростільникового зв'язку;
звукопідсилення для трансляції фонових музичних програм та відомчих повідомлень;
технічних засобів охоронної сигналізації;
відеспостереження;
системи контролю доступу.
7.4.3 Мережі систем зв'язку, як правило, повинні об'єднуватися в комплекси і будуватися на базі єдиного інформаційного простору з використанням структурованих кабельних систем.
7.4.4 Системи звукопідсилення будинків готелів можуть виконуватися суміщеними з комунікаціями систем оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей при забезпеченні вимог розділу 7 ДБН В. 1.1-7.
7.4.5 Розрахунок ємності лінійних споруд мережі зв'язку будинків готелів слід виконувати згідно з ВБН В.2.2-45-1 із забезпеченням можливості обов'язкового встановлення абонентських кінцевих пристроїв у приміщеннях адміністрації та чергового персоналу, персоналу приймально-вестибюльної групи, побутового обслуговування і торгівлі, а також у приміщеннях інформаційних та технологічних служб відповідно до вимог ДБН В.2.5-13.
7.4.6 Будинки готелів повинні обладнуватися телефонами-автоматами з розрахунку 1 шт. на 100 місць, але не менше двох для одного будинку.
7.4.7 Рекомендується обладнувати житлові кімнати будинків готелів лініями зв'язку для можливості встановлення (за необхідності) абонентських кінцевих пристроїв. Кількість ліній, що заводяться в житлові кімнати, визначається завданням на проектування.
7.4.8 Зв'язок абонентів готелю повинен виконуватися з обов'язковою тарифікацією з'єднань з використанням прямих ліній операторів зв'язку або через відомчі комутаційні пристрої.
7.4.9 Для організації оперативного зв'язку персоналу та служб охорони, окрім проводових мереж, рекомендується додатково застосовувати системи мікростільникового зв'язку або радіозв'язку у від повідності з завданням на проектування та технічними умовами.
7.4.10 Розрахунок будинкових розподільних мереж (БРМ) телебачення будинків готелів слід виконувати з урахуванням можливості встановлення у кожному номері не менше двох приєднувальних пристроїв при одному кабельному вводі до номера (якщо інше не обумовлено завданням на проектування). Приєднувальні пристрої мереж телебачення встановлюються також в основних приміщеннях приймально-вестибюльної групи, побутового обслуговування і торгівлі.
7.4.11Приєднувальні пристрої проводового мовлення встановлюються в кожному номері, адміністративних приміщеннях, приміщеннях чергового персоналу та в основних приміщеннях приймально-вестибюльної групи, побутового обслуговування і торгівлі.
7.4.12 У будинках комплексів готелів за наявності в їх складі кіноконцертних та конференц-залів і інших приміщень для ділових заходів рекомендується передбачати системи звукопідсилення, синхронного перекладу мов, систем "круглий стіл" тощо з забезпеченням можливості організації зовнішніх зв'язків, обсяг яких визначається завданням на проектування.
7.4.13 Вертикальне прокладання мереж зв'язку та сигналізації у будинках готелів, як правило, повинно передбачатися приховано в окремих трубах-стояках із влаштуванням згідно з ВСН 600 окремих поверхових розподільних монтажних шаф систем зв'язку та сигналізації.
7.4.14 Прокладання мереж зв'язку та сигналізації від поверхових розподільних шаф і вводи їх до житлових номерів, адміністративних та службових приміщень повинні виконуватися приховано.
Конструкції вводів повинні мати можливість вільного прокладання, доповнення і заміни кабелів та проводів абонентських мереж.
7.4.15 Проектом необхідно передбачати заходи, що захищають від несанкціонованого проникнення в монтажні розподільні шафи й інші споруди, приміщення та обладнання мереж зв'язку та сигналізації.
7.4.16 Антенні пристрої систем ефірного телебачення, супутникового зв'язку і телебачення повинні

розташовуватися в тих місцях, де вони не погіршують архітектурного вигляду будинків. Як правило, розміщувати їх необхідно на покрівлі будинків з урахуванням додаткових механічних навантажень. Розміщення антенних пристроїв на фасадних стінах, балконах не допускається. Встановлення різних передавальних антен на готелях слід вести згідно з вимогами ДСанПіН 239.
7.4.17 Блискавкозахист стояків ліній мережі проводового мовлення, щогл телеантен (у т.ч. і супутникових) виконується згідно з ДСТУ Б В.2.5-38, ВСН 60, ВСН 1.
Заходи щодо вирівнювання потенціалів металевих частин обладнання систем зв'язку та сигналізації згідно з НПАОП 40.1-1.32 визначаються комплексно для всього електрообладнання будинків та комплексів, а також інших металевих конструкцій.
7.4.18 Номери будинків готелів категорії *** та вище рекомендується обладнувати відомчою охоронною сигналізацією.
Номери будинків готелів категорії *** та вище рекомендується обладнувати електронними картковими замками з енергонезалежною пам'яттю мінімум на 500 подій, захищеною від систематичного повторювання подій, функцією антипаніки, автономним енергозабезпеченням, функцією антивіджиму защіпки.
7.4.19 Охоронною сигналізацією повинні обладнуватися приміщення пожежного поста, електрощитові, венткамери протидимних установок, входи до технічних поверхів та виходи на покрівлю будинку, входи до машинного відділення ліфтів, двері шаф поповерхових пожежних кранів та ін.з виведенням сигналу на пульт чергового диспетчерської сигналізації або пульт централізованого нагляду служби охорони.
Організаційно-технічні заходи щодо передавання сигналів охоронної сигналізації службам відомчої або державної охорони визначаються взаємно погодженим завданням на проектування.
7.4.20 Системи зв'язку та сигналізації нежитлових приміщень, що розташовуються у будинках готелів, слід виконувати згідно з ДБН В.2.2-9.
7.4.21 Номери готелів категорії *** та вище рекомендується обладнувати міні-сейфами. Сейф повинен мати енергонезалежну пам'ять мінімум на 100 подій та мати електронний пристрій для відчинення в екстреній ситуації.
7.5 Ліфти та інші види механічного транспорту
7.5.1 Потреба в ліфтах залежно від поверховості готелів, їх кількість та типи повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-9, ДСТУ ISO 4190-1, ДСТУ ISO 4190-2, ДСТУ ISO 4190-3, ДСТУ ISO 4190-6, ДСТУ pr EN 81-70, ДСТУ EN 81-1, ДСТУ EN 81-2. Протипожежні вимоги до влаштування ліфтів слід виконувати згідно з вказівками ДСТУ pr EN 81 -72, ДСТУ pr EN 81-73, НПАОП 0.00-1.02, ДБН В. 1.1 -7 і НАПБ Б.01.007.
7.5.2 У готелях місткістю 500 і більше місць, що мають багажні входи і вестибюлі, слід передбачати рольганги або транспортери для подавання багажу від зони розбирання до вантажного ліфта.
7.5.3 Необхідність улаштування пасажирських ескалаторів та підіймальних платформ визначається згідно з вимогами ДСТУ ISO 9386-1, ДСТУ ISO 9386-2, ДСТУ ISO 9589, ДСТУ EN 115.
При дебаркадерах, з яких здійснюється подавання всередину будинку великих обсягів або великовагових вантажів, рекомендується влаштування тельферів, рольгангів, транспортерів тощо; допускається застосування авто- і електрокарів.
При підприємствах громадського харчування і для зв'язку господарських та виробничих служб зі споживачами на поверхах слід передбачати ліфти згідно з вимогами ДСТУ ISO 4190-1, ДСТУ ISO 4190-2, ДСТУ ISO 4190-3 та підйомники малої потужності. Для подавання на поверхи продуктів, білизни, видаткових засобів тощо допускається також використання вантажних і ван-тажопасажирських ліфтів.
7.5.4 У готелях місткістю 300 місць і більше у разі поверховості більше п'яти поверхів допускається застосування білизнопроводів, якщо клас вогнестійкості стовбура білизнопроводу не менше ЕІ 45, а у приміщенні, в якому розміщуєтья білизнопровід, влаштовані протипожежні двері 1 -го типу та автоматична пожежна сигналізація.
7.6 Сміттєвидаляння
7.6.1 У житлових і громадських приміщеннях готелів слід передбачати системи очищення від сміття і пилоприбирання (вологе прибирання, сухе прибирання з застосуванням готельних пилососів або систем централізованого пиловидаляння), тимчасового (у межах санітарних норм) зберігання сміття і можливість його вивезення. Вміст пилу в повітрі житлових приміщеннь готелів повинен бути не більше 0,15 мг/м3.
7.6.2 У готелях місткістю понад 500 місць і в готелях категорій **** і ***** слід передбачати централізоване пиловидаляння (система вакуумного прибирання) з житлових і основних громадських приміщень. У проектах необхідно передбачати сучасне обладнання, що полегшує умови сміттє- і пиловидаляння, у тому числі вакуумне пиловидаляння.
Засоби видаляння сміття з будинків повинні бути узгоджені із системою очищення населеного пункту.
7.6.3 Будинки готелів заввишки два поверхи і більше повинні бути обладнані сміттєпроводами, що проектуються на групу житлових приміщень з розрахунку добового накопичення сміття 0,6 кг на одне місце. За відповідного обґрунтування у готелях можуть застосовуватись альтернативні системи сміттєвидаляння,

узгоджені з органами санітарно-епідеміологічного контролю.
7.6.4 Стовбур сміттєпроводу та приміщення сміттєзбірної камери повинні відповідати вимогам, викладеним у ДБН В.2.2-9 і ДБН В.2.2-15, а також ДСТУ Б В.2.5-34.
7.6.5 Стовбури сміттєпроводів повинні знаходитися в приміщеннях з температурою не менше 5 °С. Стовбури і завантажувальні клапани сміттєпроводів необхідно відокремлювати від поповерхових коридорів протипожежними перегородками 2-го типу.
Стовбур сміттєпроводу повинен виконуватися з негорючих матеріалів, мати можливість прочищення, промивання і дезінфекції, бути герметичним і звукоізольованим від будівельних конструкцій будинку.
7.6.6 Всі опоряджувальні і герметизуючі матеріали сміттєпроводу та покриття повинні мати позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
7.6.7 Сміттєпроводи не повинні створювати рівня шуму вище 25 дБА в житлових і громадських приміщеннях готелів.
8 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ
8.1 Кількість зовнішнього повітря, що надходить, на одну людину для житлових приміщень готелів рекомендується приймати в межах 60 м3/год.
8.2 Житлова частина готелю та основні громадські приміщення повинні мати особливий захист від надходження небажаних запахів від приготування їжі, ремонтних робіт, експлуатації автотранспорту та інших механічних систем тощо.
8.3 Допускається озонування повітря житлових і громадських приміщень і очищення їх від двоокису вуглецю. Допустимі показники за основними хімічними забруднювачами повітря житлових приміщень готелю слід приймати згідно з вимогами ДСП 201.
8.4 Найменшу освітленість приміщень готелів штучним світлом слід приймати відповідно до таблиці 7.
8.5 Житлові приміщення готелів повинні бути захищені від неіонізуючого випромінювання, як від зовнішніх, так і від внутрішніх джерел (медичне, кухонне, технічне обладнання тощо) – відповідно до ДСанПіН 239.
8.6 В приміщеннях, де працює персонал, слід виконувати вимоги ДСанПіН 3.3.6-096 та ГОСТ 12.1.006. У готелях категорій **** і ***** рекомендується в разі потреби знижувати рівень неіонізуючих випромінювань технічними заходами.
8.7 У готелях категорій **** і ***** слід, а в готелях інших категорій рекомендується застосовувати централізовані або покімнатні системи (установки) додаткового очищення води з урахуванням вимог ДержСанПіН 136/1940.

Таблиця 7 - Найменша освітленість приміщень готелів штучним світлом
Приміщення
Найменша освітленість, лк, при лампах:
Поверхня, до якої відноситься норматив



розжарювання
люмінесцентних



1 Житлові приміщення (номери)
100
200
0,8 м від підлоги

2 Вестибюль

150
підлога

3 Загальні вітальні, холи, буфети, бари тощо
75
200
підлога

4 Бюро обслуговування, адміністративні приміщення, приміщення обслуговування проживаючих
150
300
0,8 м від підлоги

5 Основні сходи, загальні коридори, центральна білизняна, майстерні, кімнати чищення і прасування
30(50)1)
100
підлога

6 Загальні санвузли, санвузли в номерах
30
75
підлога

7.Загальні душові
50
-
підлога

8 Приміщення обслуговуючого персоналу
75
150
0,8 м від підлоги

9 Складські приміщення
20
-
0,8 м від підлоги

10 Технічні приміщення
30
-
підлога

1) Число в дужках стосується майстерень




8.8 Нормативні індекси ізоляції повітряного шуму і приведеного рівня ударного шуму для житлових, громадських і виробничих приміщень готелів слід приймати згідно з вимогами СНиП II-12.
Слід передбачати особливі заходи щодо захисту номерів і громадських приміщень від шуму з коридорів (шумозахисні двері, ущільнення в притулах, влаштування тамбурів або других дверей у передпокоях тощо) і від шуму та вібрації, що спричиняє механічне обладнання (влаштування амортизаторів, гнучких вставок, підвісок, плаваючих фундаментів тощо) згідно з вимогами ДСН 3.3.6-37, СанПиН 42-120-4948.
8.9 Рівні звукового тиску, еквівалентні та максимальні рівні звуку від зовнішніх та внутрішніх джерел

шуму в житлових приміщеннях готелю повинні відповідати СанПиН 3077. Допустимі рівні шуму, що створюються в житлових приміщеннях системами вентиляції та іншим інженерно-технічним обладнанням (ліфти, насоси, електродвигуни, трансформатори тощо), необхідно приймати на 5 дБА нижче (поправка мінус 5 дБА) відповідних гігієнічних нормативів для нічного часу доби.
8.10 Допустимі рівні шуму в житлових приміщеннях від зовнішніх джерел повинні бути відповідно до вимог СанПиН 3077 при дотриманні гігієнічних нормативів повітрообміну згідно зі СНиП 2.04.05.
8.11 В житлових приміщеннях готелів вібрація від зовнішніх та внутрішніх джерел не повинна перевищувати величин, регламентованих СанПиН 1304.
8.12 Рівні напруженості статичного електричного поля на відстані 0,2 м від підлоги та стін не повинні перевищувати 15 кВ/м при відносній вологості повітря в межах 30-60 % згідно з вимогами СанПиН 6027.А.
8.13 Рівні напруженості електричного поля 50 Гц від огороджувальних поверхонь приміщення на відстані 0,2 м не повинні перевищувати 500 В/м згідно з вимогами ДСанПіН 239.
8.14 Рівні магнітного поля 50 Гц від огороджувальних поверхонь приміщення на відстані 0,2 м не повинні перевищувати 0,3 мкТл.
8.15 Гранично-допустимі рівні електромагнітних випромінювань від зовнішніх джерел в житлових приміщеннях готелів не повинні перевищувати наведених у ДСанПіН 239.
8.16 З метою зниження рівнів фонової радіоактивності при будівництві готелів категорій **** і ***** слід обмежувати застосування вивержених порід і матеріалів, що пройшли термічну обробку з урахуваням вимог ДБН В.1.4-1.01.
Питома ефективна активність природних радіонуклідів (ПРН) у будівельних матеріалах і сировині, які використовуються в будівництві готелів, не повинна перевищувати 370 Бк/кг згідно з вимогами ДБН В.1.4-1.01 та ДБН В.1.4-2.01.
8.17 Потужність поглинутої у повітрі дози (ППД) гамма-випромінювання у приміщеннях готелів, які здаються в експлуатацію, не повинна перевищувати 73 пГр/с (ЗОмкР/год), а в тих, що експлуатуються, - 122 пГр/с (50 мкР/год).
8.18 Середньорічна еквівалентна рівноважна активність радону-222 в повітрі приміщень готелів, що проектуються, заново побудовані або реконструйовані, не повинна перевищувати 50 Бк/м3, а в тих, що експлуатуються, - 100 Бк/м3 згідно з вимогами НРБУ.
8.19 Системи вентиляції, кондиціонування та опалення, теплотехнічні характеристики огороджувальних конструкцій повинні бути такими, щоб не допускати зволоження (шляхом конденсації, капілярності, затікання дощових та талих вод тощо) внутрішніх поверхонь і елементів готелів і створення умов для розмноження пліснявих грибів різного виду.
8.20 Будівельні та опоряджувальні матеріали, а також матеріали, що використовуються для виготовлення покрівлі, вбудованих меблів, систем гарячого та холодного водопостачання, вентиляції, повинні мати позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
8.21 Будинки готелів повинні бути обладнані ліфтами згідно з вимогами ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-17, ДСТУ 4269. При обладнанні будівлі ліфтами габарити кабіни хоча б одного з них повинні забезпечувати можливість транспортування людини на ношах.
8.22 Кришки завантажувальних клапанів сміттєпроводів на площадках сходових кліток повинні мати щільне прилягання, бути забезпечені герметизуючими та амортизуючими прокладками.Сміттєпроводи повинні бути обладнані пристроями, що забезпечують можливість 'їх очищення, дезінфекції та дезінсекції.
8.23 У системах кондиціонування повітря готелів рекомендується використовувати біполярні коронні іонізатори з створенням у просторі, що обслуговується, концентрацій легких позитивних і негативних аероіонів 1000-3000 іонів/см3 при дотриманні показника переваги полярності від -0,11 до +0,11 згідно з СанПиН 2152.
8.24 Опорядження приміщень готелів повинно бути стійким до дезінфекції.
8.25 Застосовувані опоряджувальні матеріали, арматура, фурнітура і регулювальні пристрої повинні виключати можливість травматизму.
8.26 Оцінку екологічності проектних рішень будинків готелів слід проводити за вимогами ДБН А.2.2-1 за двома напрямками:
а) екологічність умов проживання і виробничої діяльності персоналу;
б) вплив будинку на навколишнє середовище (пристрої і заходи, що забезпечують зниження шкідливих викидів в атмосферу, наприклад, встановлення фільтрів, очищення каналізаційних стоків від автостоянок, миття автомашин, виробничих процесів харчоблоків).
8.27 При проектуванні елементів конструкцій, їх з'єднань, а також вентиляційних ґрат слід забезпечувати умови щодо захисту приміщень готелів від проникнення паразитуючих тварин і комах.

9 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
9.1 Проектні рішення готелів повинні забезпечувати пожежну безпеку згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДСТУ Б В.1.1-4 та інших відповідних нормативних документів.
9.2 Мінімальні відстані (протипожежні розриви) між готелем та прилеглими до нього будинками (спорудами) слід приймати згідно з вимогами ДБН 360 та інших відповідних нормативних документів.
9.3 Слід передбачати під'їзд пожежних автомашин до будинків готелів згідно з вимогами ДБН 360, а також до пожежних гідрантів, основних евакуаційних виходів з будинку, входів, що ведуть до ліфтів, які мають режим роботи "Транспортування пожежних підрозділів".
Примітка. Допускається проектувати під'їзди для пожежних автомашин по експлуатованих покрівлях стилобатів, прибудов, підземних автостоянок, розрахованих на відповідні навантаження.
9.4 Ступінь вогнестійкості будинків готелів та допустимі при цьому поверховість та площі протипожежних відсіків слід приймати за таблицею 8.

Таблиця 8
Ступінь вогнестійкості
Гранична поверховістьі
Максимальна площа
протипожежного відсіку, м2

I
25 (але не вище 73,5м умовної висоти)
2200

II
10
2200

III
5
1800

IV, III
1
1400

IV, ІІІб
2
1000

V, IIIa, IVa
1
1000

V
2
800

Примітка 1. Для будинків І, II, III ступенів вогнестійкості, обладнаних автоматичними установками пожежогасіння (спринклерними установками водяного пожежогасіння), площа протипожежного відсіку може бути збільшена не більше ніж удвічі (крім підвальних поверхів).
Примітка 2. У підвальній частині будинку готелю (незалежно від поверховості надземної частини) найбільша площа протипожежного відсіку може бути не більше 1000 м2, для підземних автостоянок -згідно з ДБН В.2.3-15.

9.5 Допускається розташовувати готелі (готельні приміщення) у громадських будинках іншого призначення, житлових будинках І, II, III ступенів вогнестійкості. Такі готелі (готельні приміщення) слід виділяти в окремий протипожежний відсік (протипожежними стінами класу вогнестійкості не менше REI 150-у будинках І ступеня вогнестійкості; не менше REI 120-у будинках II, III ступенів вогнестійкості) із самостійними шляхами евакуації (коридорами, сходовими клітками, вестибюлями тощо), ліфтовими шахтами.
9.6 Вбудовані (прибудовані) приміщення незалежно від призначення, які розраховані на одночасне перебування більше 500 людей, повинні відокремлюватися від інших приміщень протипожежними стінами і перекриттями 1-го типу.
9.7 Приміщення (групи приміщень) загальною місткістю більше 100 місць, які складають єдиний архітектурний об'єм одного функціонального призначення (приміщення громадського харчування, культурно-дозвіллєвого призначення, житлові зони й інші групи приміщень), повинні бути виділені в окремий протипожежний відсік (протипожежними стінами класу вогнестійкості не менше REI 150-у будинках І ступеня вогнестійкості; не менше REI 120-у будинках II, III ступенів вогнестійкості) та мати самостійні шляхи евакуації (коридори, сходові клітки, вестибюлі).
9.8 Допускається у будинках готелів розміщувати підприємства роздрібної торгівлі загальною площею не більше 500 м2 за умови відокремлення їх від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу.
9.9 При розміщенні в складі готелів ресторанів, вар'єте та інших громадських приміщень місткістю більше 50 людей необхідно передбачати не менше одного евакуаційного виходу з цих приміщень на сходову клітку або беспосередньо назовні.
Допускається розміщувати на експлуатованих покрівлях готелів літні ресторани, кафе, оглядові і прогулянкові площадки за умов:
одночасної місткості не більше 50 людей;
застосування в усіх шарах покрівлі (крім пароізоляції) негорючих матеріалів;
влаштування евакуаційних виходів, що ведуть до двох розосереджених сходових кліток.
9.10 У будинках І-III ступенів вогнестійкості офісні приміщення, які розташовані на поверхах із житловою зоною, повинні бути відокремлені від приміщень іншого призначення глухими протипожежними перегородками 1-го типу і мати вихід по окремому коридору на сходові клітки. Вихід із зазначених офісних приміщень до загальних сходових кліток будинку допускається передбачати через протипожежні двері 1-го типу (у будинках І, II ступенів вогнестійкості), 2-го типу (у будинках III ступеня вогнестійкості).

9.11 Проектні рішення будинків готелів із атріумами (пасажами) повинні відповідати вимогам додатка К ДБН В.2.2-9.
9.12 Розміщення лазень і саун на житлових, підвальних і підземних поверхах забороняється за винятком розміщення лазень з мокрими процесами (вологі, парові, трав'яні тощо) у житлових номерах готелів.
9.13 Застосування евакуаційних сходових кліток, в залежності від умовної висоти готелю, слід передбачати згідно з ДБН В.2.2-9. При цьому у будинках готелів не слід застосовувати незадимлювані сходові клітки типу Н2, а сходові клітки типів СК1, СК2 повинні мати двері з ущільненнями у притулах та з пристроями для самозачинення.
9.14 У готелях матеріали покриття підлог на шляхах евакуації (загальних коридорах, сходових клітках, вестибюлях тощо) повинні відповідати вимогам ДБН В. 1.1-7, а покриття підлог у приміщеннях - вимогам ДБН В.2.2-9.
9.15 У двоповерхових будинках готелів із кількістю не більше 10 номерів як другий евакуаційний вихід із другого поверху допускається передбачати вихід на зовнішні сходи типу СЗ.
9.16 Вхідні двері в номери будинків готелів повинні мати клас вогнестійкості не менше ЕІ 30.
9.17 При визначенні параметрів шляхів евакуації розрахункову кількість людей у приміщеннях необхідно збільшувати проти проектної місткості в 1,25 раза, за винятком видовищних й інших приміщень з регламентованою кількістю місць, а також підприємств роздрібної торгівлі, де чисельність покупців слід приймати з розрахунку однієї людини на 3 м2 площі торговельного залу, включаючи площу, зайняту під обладнання.
9.18 Відстані по шляхах евакуації від найбільш віддалених вхідних дверей номерів готелів до дверей сходових кліток повинні бути не більше зазначених у таблиці 9.

Таблиця 9
Ступінь
вогнестійкості будинку
Відстань, м, при щільності людського потоку під час евакуації D, люд/м2



D
· 2
2 < D
· 3
3 < D
· 4
4 < D
· 5
D > 5

1
2
3
4
5
6

із готельних номерів, розташованих між сходовими клітками або зовнішніми виходами

І -III
60
50
40
35
20

ІІІб, IV
40
35
30
25
15

IIIa, IVa, V
30
25
20
15
10

із готельних номерів з виходами у тупиковий коридор або хол

I-ІII
30
25
20
15
10

IIІб, IV
20
15
15
10
7

IIIa, IVa, V
15
10
10
5
5

Примітка 1. Щільність людського потоку D, люд/м2 визначається відношенням кількості людей, які евакуюються, до площі шляху евакуації (площі загального коридору будинку).
Примітка 2. Відстань від вхідних дверей номерів готелів до дверей сходових кліток визначається по коридору до:
-дверей сходових кліток типів СК1, СК2;
-дверей виходу на повітряну зону сходової клітки типу Н1;
-дверей виходу в протипожежний тамбур-шлюз сходових кліток типів НЗ, Н4.

9.19 При розміщенні на шляхах евакуації дверей, що замикаються за умовами експлуатації, у них повинні бути передбачені запори, що відчиняються (без ключа) з боку тих, хто евакуюється.
9.20 У будинках готелів (секційних будинках - у кожній секції) з умовною висотою понад 26,5 м слід передбачати не менше одного ліфта, що має режим роботи "Транспортування пожежних підрозділів", влаштування якого слід здійснювати згідно з НАПБ Б.01.007.
9.21 Розміщення трансформаторних підстанцій у готелях повинно передбачатися на першому, цокольному, підвальному або першому підземному поверхах, які мають вихід безпосередньо назовні. Трансформаторні підстанції повинні бути з сухими трансформаторами.
9.22 Всі готелі підлягають обладнанню автоматичними системами пожежної сигналізації.
9.22.1 Готелі, які розраховані на 50 та більше номерів (незалежно від поверховості), обладнуються адресними системами автоматичної пожежної сигналізації з встановленням виносного пристрою індикації про пожежу.
9.22.2 Сигнали про спрацювання систем протипожежної автоматики виводяться на пульти централізованого пожежного спостереження.

9.22.3 Автоматичними установками пожежогасіння обладнуються будинки готелів з умовною висотою понад 26,5 м. У зазначених будинках необхідно влаштовувати диспетчеризацію систем протипожежного захисту з обладнанням пульта керування.
9.22.4Приміщення електронних АТС та серверних готелів категорій **** та ***** необхідно обладнувати системами газового пожежогасіння.
9.22.5 Кухонне обладнання та системи вентиляції ресторанів готелів необхідно обладнувати спеціальними установками локального пожежогасіння згідно з вимогами НАПБ Б.06.004.
9.22.6 У приміщеннях, де встановлюються приймально-контрольні прилади, слід розміщувати плани поверхів (картки або плани пожежогасіння, узгоджені з місцевим органом Держпожнагляду).
9.23 Готелі слід обладнувати знаками безпеки та покажчиками згідно з ДСТУ ISO 6309 та ДБН В.2.5-28.
9.24 У готельних номерах та приміщеннях для обслуговуючого персоналу, які розташовані у будинках із атріумами (пасажами), у готелях умовною висотою понад 26,5м категорії *** і більше, у готелях **** і ***** категорій незалежно від умовної висоти слід влаштовувати шафи зберігання засобів індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі. Такі шафи повинні бути вбудованими (у стіну, перегородку) або навісними (кріпитися до стіни, перегородки), розміщуватися на висоті від 0,5 м до 1,0 м (від низу шафи до рівня підлоги), мати отвори для провітрювання. Кількість засобів індивідуального захисту органів дихання визначається за кількістю місць у готельних номерах та кількістю обслуговуючого персоналу. Габаритні розміри шаф повинні забезпечувати можливість розміщення зазначених засобів у шафі із розрахунку кількості місць у готельних номерах, кількості обслуговуючого персоналу та габаритних розмірів цих засобів. Зазначені засоби індивідуального захисту органів дихання повинні мати сертифікат відповідності.
Примітка. На дверцятах шаф (із зовнішнього боку) повинен бути напис "Засоби індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі".
9.25 Готелі слід оснащувати вогнегасниками згідно з НАПБ Б.03.001. При цьому на кожному поверсі готелів слід передбачати розміщення не менше двох переносних вогнегасників.
Вогнегасники повинні відповідати ДСТУ 3675 та розміщуватися згідно з вимогами ГОСТ 12.4.009, НАПБ Б.01.008. Місцезнаходження вогнегасників має бути позначено знаком згідно з ДСТУ ISO 6309, який розміщується на видному місці.
Примітка. Готелі повинні бути забезпечені вогнегасниками до початку здачі їх в експлуатацію.
9.26 У будинках готелів умовною висотою 47 м і більше вікна у зовнішних стінах повинні бути з класом вогнестійкості не менше Е 30.
10 ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
10.1 У будинках готелів із кондиціонуванням повітря, а також за відсутності в районі будівництва готелю централізованого джерела теплопостачання слід у разі обґрунтування застосовувати системи теплоспоживання, що використовують відновлювані джерела енергії, у тому числі енергію навколишнього середовища, перетворену в теплових насосах.
10.2 Огороджувальні конструкції будинку, у тому числі світлопрозорі огорожі, слід проектувати так, щоб розрахункові значення величин опору теплопередачі, визначені з урахуванням теплопровідних включень, були не менше нормативних значень, установлених ДБН В.2.6-31.
10.3 Величини теплової потужності системи опалення і річного теплоспоживання системами опалення будинку, віднесені до одного квадратного метра загальної площі, не повинні перевищувати контрольних показників, установлених СНиП 2.04.05.
10.4 Системи теплоспоживання будинків, що керуються з теплових пунктів, повинні проектуватися з пристроями для автоматичного регулювання теплової потужності. Індивідуальні регулятори теплової потужності слід передбачати біля кожного калорифера систем припливної вентиляції.
Індивідуальні регулятори температури прямої дії повинні встановлюватися біля кожного опалювального приладу. Регулятори встановлювати не потрібно в сходових клітках, у приміщеннях з кондиціонуванням повітря, в яких температура автоматично підтримується регуляторами місцевих кондиціонерів, а також у приміщеннях, в яких установлено три і більше опалювальних приладів, підключених до окремої гілки системи опалення, оснащеної груповим регулятором з виносним датчиком температури.
10.5 Припливні вентиляційні системи для приміщень, обладнаних витяжною вентиляцією з механічним спонуканням, повинні проектуватися з утилізаторами тепла витяжного повітря. Встановлення дефлекторів на викиді витяжних систем не допускається.
10.6 Холодильні машини центральної системи кондиціонування повітря повинні, як правило, проектуватися з пристроями, що забезпечують повне або часткове відведення теплоти конденсації холодильного агента до системи гарячого водопостачання. Холодильні машини систем технологічного холодопостачання ресторану повинні, як правило, проектуватися з пристроями, що забезпечують у холодний час року повне відведення теплоти конденсації холодильного агента до системи теплоспоживання готелю.

10.7 Підвищувальні насоси систем водопостачання повинні проектуватися з автоматикою, що забезпечує зменшення споживання електроенергії при скороченні споживання води. При тиску води на вводі водопроводу до будинку, який перевищує потрібний проектний напір більше ніж на 0,1 МПа, необхідно встановлювати на вводі регулятори тиску "після себе".
10.8 Водопідігрівачі гарячого водопостачання приміщень громадського, виробничого і господарського призначення повинні проектуватися з пристроями, що автоматично перекривають потік теплоносія в години неробочого часу.

ДОДАТОК А
(рекомендований)

ПЛОЩІ НОМЕРІВ ГОТЕЛІВ РІЗНИХ ТИПІВ.
ВИМОГИ ДО РІЗНИХ ТИПІВ НОМЕРІВ ГОТЕЛІВ

Таблиця А.1 - Площі номерів готелів різних типів
Категорії готелів
Назва номерів
Типи номерів
% номерів кожного типу
Типы санвузлів1)



Кількість кімнат
Кількість місць
Житлова площа, м2, не менше

Основний
Додатковий

*****
Президентський апартамент 2)
3 та більше
1(2)
60
Не більше 5
А
Г


Апартамент 2)
2 та більше
2
45

Б
Г


Дуплекс, люкс 2)
2 та більше
2
35

Б
Г


Напівлюкс, студіо
1
2
25
Не більше 35
В
-


Номер І категорії
1
1(2)
14
Не менше 50
В
-


Номер І категорії
1
2
16

В
-

****
Апартамент 2)
2 та більше
1(2)
50
Не більше 5
Б
Г


Дуплекс, люкс 2)
2 та більше
2
35

В
Г


Напівлюкс, студіо
1
1
16

В
-


Номер І категорії
1
1
10
Не менше 20
В
-


Номер І категорії
1
2
15
Не менше 60
В
-

***
Апартамент 2)
2 та більше
1(2)
40
Не більше 5
Б
Г


Дуплекс, люкс 2)
2 та більше
1(2)
30

В
Г


Номер І категорії
1
1
10
Не менше 20
В
-


Номер І категорії
1
2
14
Не менше 70
В
-

**
Люкс 2)
2 та більше
1(2)
30
Не більше 5
В
Г


Номер І категорії
1
1(2)
9(12)

В
-


Номер II категорії
1
2
12
Не менше 25
Г
-


Номер III категорії
1
3
16
Не менше 50
Г
-

*
Люкс 2)
2 та більше
1(2)
30
Не більше 3
В
Г


Номер І категорії
1
1(2)
8
Не більше 7
В
-


Номер II категорії
1
2
12
Не менше 20
Г
-


Номер III категорії
1
3
14
Не менше 60
Г
-

1)Види санвузлів та їх обладнання:
А. Унітаз, умивальник, біде, ванна або джакузі, душ, рушникосушильник, тепла підлога, фен, телефон, площею не менше 7,5 м2.
Б. Унітаз, умивальник, ванна, душ, рушникосушильник, площею не менше 6,5 м2.
В. Унітаз, умивальник, ванна або душ, рушникосушильник, площею не менше 3 м2.
Г. Унітаз, умивальник, площею не менше 2,2 м2.
2) З вітальнею не менше 16 м2.
Примітка. Поповерхові загальні санвузли на житлових поверхах, а також санвузли у громадських зонах готелів та мотелів слід проектувати за розрахунком на кожні 100 місць не менше: для чоловіків -один унітаз, один пісуар, для жінок - два унітази.


Таблиця А.2 - Вимоги до різних типів номерів готелів
Показник
Номер вищої категорії
Стандарт,номер
І категорії
Номер II категорії
Номер III категорії
Номер IV категорії
Номер V категорії


Президентський апартамент
Апартамент
Люкс
Дуплекс
Напівлюкс, студіо






1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11

1 Номерний фонд

1.1 Одна житлова кімната




+
+
+
+
+
+

1.2 Двоповерховий номер з двох і більше житлових кімнат



+







1.3 Дві і більше житлових кімнат - спальня, вітальня або кабінет


+








1.4 Дві і більше житлових кімнат та кухонна ніша: спальня, вітальня або кабінет, або їдальня

+









1.5 Три і більше житлових кімнат, міні-кухня або кухонна ніша, спальня, кабінет, вітальня або їдальня
+










2 Санітарно-технічне обладнання номера

2.1 Умивальник, ванна або джакузі, душ, унітаз, біде
+










2.2 Умивальник, ванна, душ, унітаз

+

+







2.3 Умивальник, ванна або душ, унітаз


+

+
+





2.4 Умивальник та унітаз






+
+



2.5 Умивальник








+


2.6 Додатковий санвузол
+
+









3 Оснащеність номерів вбудованими меблями та інвентарем

3.1 Кухонне обладнання
+
+









3.2 Шафа з поличками, вішалкою і плічками





+9)
+
+
+
+

3.3 Шафа, вбудована шафа або ніша для одягу з поличками і плічками
+
+
+
+
+
+9)





3.4 Міні-сейф у номері 1)

+
+
+
+
+
+





4 Телефонний зв’язок

4.1 Міський телефон
+10)
+10)
+10)
+10)
+5)
+5)
+10)




4.2 Прямий телефон з міською, міжміською, міжнародною мережею в усіх номерах 2)
+
+
+
+
+
+





4.3 У кожній кімнаті номера 2), 7)
+
+
+
+







4.4 У санвузлах номера
+
+
+
+







4.5 Пристрій для пробудження (таймер) 2). 8)
+
+
+
+
+
+





5 Електротехнічне обладнання номера

5.1 Освітлення:











5.1.1 загальне освітлення номера від стельового (настінного) або надпідлогового світильника
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+

5.1.2 світильник біля кожного ліжка
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+

5.1.3 лампа, яка освітлює робоче місце (стіл) 3)
+
+
+
+
+
+





5.1.4 світильник над умивальником
+
+
+
+
+
+
+
+
+


5.1.5 вимикач освітлення у вході до номера та біля узголів'я ліжка
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+

5.1.6 вимикач дистанційного керування агального освітлення біля узголів'я ліжка 4) 2)
+
+
+
+
+
+






Кінець таблиці А.2
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11

5.1.7 фен для сушіння волосся у санвузлі
+
+
+
+
+
+2)





5.2 Електричні розетки:











5.2.1 із зазначенням напруги не менше двох на кімнату
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+

5.2.2 у санвузлі
+
+
+
+
+
+
+
+



5.2.3 для під'єднання до Інтернету 2)
+
+
+
+
+
+





5.2.4 різнопазові 2)
+
+
+
+
+
+





1) для готелів категорій*****;
2) для готелів категорій ****-*****;
3) для готелів категорій ***-*****;
4) для нових та реконструйованих готелів;
5) для готелів категорії ***;
б) для готелів категорії ****;
7) вимога є необов'язковою за наявності переносної телефонної слухавки;
8) вимога є необов'язковою за наявності інтерактивного телебачення або запрограмованої побудки
у телефонному апараті;
9) для для готелів категорій *-**;
10) для готелів категорій *-***



ДОДАТОК Б
(рекомендований)

ПЛОЩІ ПРИМІЩЕНЬ ПРИЙМАЛЬНО-ВЕСТИБЮЛЬНОЇ ГРУПИ

Таблиця Б.1
Приміщення
Місткість, місць
Площа приміщень, м2, не менше, і залежно від категорії готелю
Примітки




*
**
***
****
*****



1
2
3
4
5
6
7
8

1 Вестибюль
50
36
45
50
60
70



100
70
90
90
100
120



300
150
210
210
300
330



500
-
300
300
350
400



800
-
-
400
480
560



1000
-
-
-
600
-


2 Бюро прийому і реєстрації
50
6
8
10
10
12
При вестибюлі


100
8
10
12
12
14



300
10
10
12
12
14



500
-
12
12
14
16



800
-
-
12
12
16



1000
-
-
-
14
-


3 Бюро бронювання
50
-
-
-
8
8
При вестибюлі


100
-
-
8
8
8



300
8
8
10
10
10



500
-
8
10
10
10



800
-
-
10
10
10



1000
-
-
-
10
-


4 Пункт оперативного та факсимільного зв'язку
50
6
6
6
6
6
При бюро бронюван або прийому


100
6
6
6
6
6



300
6
6
6
8
8



500
-
8
8
8
8



800
-
-
8
10
10



1000
-
-

10
-


5 Кімнати чергового персоналу
50
8
8
8
8
8
1-2 кімнати


100
8
8
8
8
8



300
8
8
8
8
8



500
-
8
8
8
8



800
-
-
14
14
16



1000
-
-
-
16
-


6 Службовий санітарно-технічний блок
50
3
3
6
6

Санвузол, душові, кімната особистої гігієни


100
3
3
6
10
10



300
6
6
10
10
10



500
-
6
10
14
14



800
-
-
14
14
14



1000
-
-
-
14
-


7 Кімната чергового
адміністратора
50
-
-
-
12
16




100
8
8
8
12
16



300
8
8
8
12
16



500
-
8
8
12
20



800
-
-
12
16
20



1000
-
-
-
16
-



Продовження таблиці Б.1
1
2
3
4
5
6
7
8

8 Сєйфова
50
-
-
-
-
-
При кімнатах чергового персоналу або відділен-
нях банків


100
-
6
6
8
8



300
6
8
8
8
8



500
-
8
8
8
12



800
-
-
8
8
12



1000
-
-
-
8
-


9 Швейцарська і примі-щення носильників
50
-
-
-
-
-
Поблизу головного входу


100
-
6
6
8
8



300
-
6
6
8
10



500
-
6
8
10
12



800
-
-
8
10
12



1000
-
-
-
10
-


10 Камера схову
50
6
8
8
8
8



100
8
10
10
10
10



300
10
12
12
12
12



500
-
16
16
16
16



800
-
-
16
16
20



1000
-
-
-
20
-


1 1 Приміщення охорони
50
8
8
8
8
8x2
Допускається об'єднан-ня декількох кімнат


100
8
8
8
8
8x2



300
8
8x2
8x2
8x2
8x3



500
-
8x2
8x2
8x2
8x3



800
-
-
8x3
8x3
8x4



1000
-
-
-
8x3
-


12 Приміщення посильних
50
-
-
8
8
8



100
-
8
8
8
8



300
-
8
8
8
12



500
-
8
8
12
12



800
-
-
12
12
16



1000

-
-
12
-


13 Відділення зв'язку
50
-
-
-
12
12



100
12
12
12
12
12



300
12
12
12
12
24



500
-
12
12
24
30



800
-
-
24
30
42



1000
-
-
-
42
-


14 Телефонний переговор-ний пункт міжміського зв язку
50
-
4
4
8
8
Допускається встановлення телефонів-автоматів. У готелях категорій **** і ***** передбачається супутниковий зв'язок


100
4
4
8
8
8



300
8
8
8
12
12



500
-
8
12
12
16



800
-
-
12
16
16



1000
-
-
-
16
-


15 Відділення банків, пункт обміну валюти
500-1000





Допускається розмі-j щення в бюро обслуго-| вування з відповідним ! скороченням площ

16 Бюро обслуговування (включаючи кабінет завідуючого, операційний зал, кімнату перекладів, стенографів, машбюро, бюро множильної техніки, каси тощо)
50-100





Допускається суміщення з бізнес-центром

17 Гардероб
500-1000





3 розрахунку обслуговування до 10 % проживаючих і гостей

-
Кінець таблиці Б.1
1
2
3
4
5
6
7
8

18 Приміщення портьє
50-1000





При застосуванні системи "Портьє"

19 Багажний вестибюль
100-1000
За завданням на проектування з розрахунку 0,1 м2 на одного гостя з обсягу організованного потоку, але не менше
12 м2
Рекомендується для забезпечення обслуговування організованих потоків

20 Приміщення для багажних візків
100-1000
3 розрахунку 3 м2 на 100 проживаючих у готелі, але не менше 3 м2
За відсутності багажного вестибюля і піднощиків багажу

21 Комора прибирального інвентаря
50-1000
3 розрахунку 3 м2 на 100 м2 вестибюля, але не менше 3 м2
Обладнати раковиною і трапом

22 Медпункт
50
-
-
-
-
14



100
-
14
14
І4
26



300
-
14
14
26
26



500
-
14
26
26
42



800
-
-
26
36
42



1000
-
-
-
36
-


23 Санвузол (роздільний для жінок та чоловіків) з умивальниками у шлюзах

За розрахунком на кожні 100 місць не менше: для жінок - два унітази, для чоловіків - один унітаз, один пісуар



ДОДАТОК В
(рекомендований)

СКЛАД І ПЛОЩІ ОСНОВНИХ ТА ДОПОМІЖНИХ ПРИМІЩЕНЬ
ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Таблиця В.1
Приміщення
Площа, м2, не менше, для місткості готелю, місць



50
100
300
500
800
1000

1 Спортивний зал
-
-
108
(9 м х 12 м)
216
(12 м х 18 м)
432
(18 м х 24 м)
648
(18 м х 36 м)

2 Приміщення при спортзалі:







а) снарядна;
-
-
12
18
30
36

б) кімната інструктора;
-
-
8
8
12
8+12

в) роздільні роздягальні з душовими і санвузлами;
-
-
18x2
24x2
30x2
36x2

г) кімната медсестри;
-
-
8
12
12
16

д) господарська комора
-
-
4
4
6
8

3 Зал тренажерів
36
42
64
72
-
-

4 Приміщення при залі тренажерів:







а) зберігання і ремонт тренажерів;
8
10
12
16
-
-

б) кімната інструктора;
8
8
8
8
-
-

в) роздільні роздягальні з душовими і санвузлами;
12x2
16x2
18x2
24х2
-
-

г) господарська комора
4
4
6
8
-
-

5 Плавальний басейн (ванна)
-
-
17x8 м
25x9 м
25x12 м
25х9м

6 Приміщення при басейні:
За розрахунком

а) технічні приміщення;


б) роздільні роздягальні з душовими і санвузлами;
-
-
20х2
30x2
40x2
50x2

в) кімната відпочинку;
-
-
8
12
12
12

г) кімната медсестри;
-
-
12
12
12
12x2

д) комора водного інвентаря;
-
-
4
6
8
8

е) господарська комора
-
-
4
6
6
8

7 Сауна:







а) без басейну 1) (у складі роздягальні, мийної, парильної, бара, кімнати відпочинку);
-
20
30
50
80
100

б) те саме з басейном
-
-
70
90
110
130

1) Допускається заміняти або доповнювати російською, східною або іншими видами лазень, склад яких уточнюється завданням на проектування.


ДОДАТОК Г
(рекомендований)

СКЛАД І ПЛОЩІ ГРУПИ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРИМІЩЕНЬ ГОТЕЛІВ

Таблиця Г.1
Приміщення
Площі приміщень, м2 , не менше, для готелів місткістю, місць
Примітки


50
100
300
500
800
1000


1 Кабінет директора
12
12
16
20
24
30
Для категорій **** і ***** допускається збільшення на 20 %

2 Кімната відпочинку
-
-
12
12
12
12
Для категорій вище ***

3 Санвузол
-
-
-
3
6
6
Для категорій вище ***;
6 м2 - з душовою

4 Приймальня
-
8
12
12
16
20


5 Кабінет заступників директора
12
12
14
16
16
20


6 Кімната головного інженера (техніка)
-
8
12
14
16
20
За наявності посад

7 Кімната завгоспа
10
12
12
16
16
18


8 Кімната коменданта
-
-
8
10
10
12
За наявності посад

9 Відділ кадрів
-
-
12
16
24
36


10 Архів
8
12
16
20
24
30


11 Бухгалтерія, у тому числі:
16
22
30
38
44
54


а) кабінет головного бухгалтера;
-
-
8
12
14
16


б) робочі приміщення;
12
16
16
20
24
30


в) каса
4
6
6
6
6
8


12 Планово-виробничий або аналогічні відділи оперативного планування, у тому числі:








а) кабінет начальника;
-
-
8
10
12
14


б) робочі приміщення
-
12
12
16
20
24


13 Відділ праці і зарплати
-
-
12
16
20
24
За наявності посад

14 Відділ матеріально-технічного постачання
-
-
8
10
12
14
За наявності посад

15 Множильне (машинописне) бюро
-
-
8
8
12
16


16 Кабінети начальників служб експлуатації (головний енергетик, начальник сантехнічної служби, головні спеціалісти з опалення, вентиляції і кондиціонуван-ня, начальник будівельної групи та ін.)
-
-
8
8
12
16
За наявності посад

17 Клас підвищення кваліфікації персоналу
-
-
-
36
36
36


18 Зал зборів
-
-
60
80
120
150
Допускається проведення загальних зборів у їдальні персоналу й у приміщеннях зального комплексу

19 Санвузли з умивальниками у шлюзах
За розрахунком на 50% денної зміни: жіночі - один унітаз на 12 жінок, чоловічі - один унітаз, один пісуар на 18 чоловіків




ДОДАТОК Д
(рекомендований)

СКЛАД І ПЛОЩІ ГОСПОДАРСЬКО-ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ ГОТЕЛІВ

Таблиця Д.1
Приміщення
Площі приміщень, м2, не менше, для готелів місткістю, місць
Примітки


50
100
300
500
800
1000


1
2
3
4
5
6
7
8

1 Центральний диспетчерський пост, у тому числі:








а) машинний зал;
-
-
-
За розрахунком


б) операційний зал;
-
-
12
18
24
30


в) пожежний пост;
За розрахунком, але не менше 15 м2


г) ремонтна майстерня;
-
-
-
12
12
16


д) приміщення чергової ремонтної зміни;
6
8
10
14
18
22


е) диспетчерська ліфтів
-
-
-
-
-
8


2 Комп'ютерний центр
-
-
-
18
24
30



3 АТС:

За технічними умовами оператора комунікаційної мережі


4 Вузол зв'язку, у тому числі:
12
14
72
80
110
134


а) радіовузол;
6
8
8
8
8
16


б) телестудія;
-
-
30
30
42
42
Категорії *** і вище

в) ремонтна майстерня;
6
6
12
16
20
24


г) склад техніки;
-
-
6
6
12
12


д) кімната персоналу;
-
-
8
8
12
12


е) служба часофікації;
-


-
-
8


ж) служба відеопроекції;
-
-
8
12
16
16
За наявності систем

5 Центральна білизняна, у тому числі:






У готелях категорій ** і вище слід збільшувати пропорційно частоті зміни білизни


а) відділення чистої білизни;
12
16
20
24
30
42


б) відділення брудної білизни;
6
8
12
16
20
30


в) приміщення розбирання брудної білизни;
6
8
8
12
12
12
При відділенні брудної білизни

г) майстерня лагодження білизни;
4
4
6
6
8
12


д) кабінет завідуючого білизняним господарством;
-
-
-
8
10
12


е) розвантажувальний майданчик
-
-
6
6
6
8
За відсутності пральні постільної білизни в готелі

6 Служба дезінфекції
-
-
6
5
6
8


7 Служба прибирання території (двірницька), у тому числі:








а) побутові приміщення;
6
6
8
12
12
16


б) склад прибирального інвентаря;
-
4
4
6
8
10


в) склад видаткових засобів;
-
4
6
8
10
12


г) склад садового інвентаря й прибиральної техніки
За розрахунком
За наявності озеленення і дорожньо-паркової зони

8 Майстерні, у тому числі:
40
60
106
140
156
212


а) електротехнічна;
8
8
12
16
24
30


б) сантехнічна;
-
8
12
16
24
30


в) слюсарна;
8
8
12
16
30
42


г) КВП і А;
-
8
12
16
30
42


д) торговельного і технологічного обладнання;
-
-
12
24
36
48



Кінець таблиці Д.1
1
2
3
4
5
6
7
8

е) столярна;
16
16
30
36
42
48


ж) малярна;
8
12
16
16
24
30


к) кімната художника
-
-
-
10
14
18


9 Складські приміщення, у тому числі:






У готелях категорій **** і ***** слід збільшувати пропорційно частоті зміни білизни

а) резервний склад білизни;
6
8
12
16
20
30



б) склад драпірувань;
-
6
8
10
12
16


в) матеріально-технічні склади;
20
30
40
50
70
90


г) склад видаткових матеріалів;
12
16
20
24
30
40


д) склад меблів;
20
30
50
70
90
110


е) склади технічних служб (електротехнічної, сантехнічної, КВП і А, засобів зв'язку тощо);
За розрахунком
Розміщують, як правило, поблизу ремонтних майстерень

ж) склад лакофарбових матеріалів;
Розраховується на зберігання не більшее 50 кг
Зі здійсненням необхідних протипожежних заходів

з) склад пиломатеріалів
16
20
24
30
40
60


10 Побутові приміщення виробничого персоналу, санвузли та душові
За розрахунком
Згідно зі СНиП 2.09.04

11 Пральня
За розрахунком
Згідно з ДБН В.2.2- 11

12 Господарські
1 - 2 на поверх із розрахунку 3 м2



ДОДАТОК Е
(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

ГОСТ 22011-90Е. Лифты пассажирские и грузовые. Технические условия. Госстандарт Российской Федерации
"Рекомендации по проектированию крышных, встроенных и пристроенных котельных установок и установке бытовых теплогенераторов, работающих на газе". 2-е издание, переработанное и дополненное (Пособие к СНиП II-35-76), УкрНИИинжпроект, Киев, 1998
"Тимчасові правила обліку відпускання і споживання теплової енергії", Київ, 1996
ДГН 6.6.1.-6.5.001-98. Державні гігієнічні нормативи

Ключові слова: нормативні документи, проектування, громадські будинки та споруди, терміни і визначення, готелі, готельні комплекси, мотелі, номери, люди з обмеженими фізичними можливостями, загальні положення, рівень комфорту, розміщення будинків, земельні ділянки, автостоянки, об'ємно-планувальні рішення, інженерне обладнання, водопровід і каналізація, опалення, вентиляція і кондиціонування, електропостачання та електрообладнання, системи зв'язку та сигналізації, ліфти та інші підйомники, сміттєвидаляння, пожежна безпека, особливі елементи кабельних ліній, енергозбереження

ЗМІСТ
___________________________________________________________________________________________

С.
13 TOC \o "1-3" \h \z 1413 LINK \l "_Toc224981350" 141 Сфера застосування 13 PAGEREF _Toc224981350 \h 1411515
13 LINK \l "_Toc224981351" 142 Нормативні посилання 13 PAGEREF _Toc224981351 \h 1411515
13 LINK \l "_Toc224981352" 14З Терміни та визначення понять 13 PAGEREF _Toc224981352 \h 1451515
13 LINK \l "_Toc224981353" 144 Загальні положення 13 PAGEREF _Toc224981353 \h 1461515
13 LINK \l "_Toc224981354" 145 Розміщення будинків, земельні ділянки 13 PAGEREF _Toc224981354 \h 1461515
13 LINK \l "_Toc224981355" 146 Об'ємно-планувальні рішення 13 PAGEREF _Toc224981355 \h 1471515
13 LINK \l "_Toc224981356" 146.1 Функціонально-планувальні вимоги до структури будинків готелів та їх окремих елементів 13 PAGEREF _Toc224981356 \h 1471515
13 LINK \l "_Toc224981357" 146.2 Житлові приміщення 13 PAGEREF _Toc224981357 \h 1491515
13 LINK \l "_Toc224981358" 146.3 Приміщення громадського призначення 13 PAGEREF _Toc224981358 \h 14121515
13 LINK \l "_Toc224981359" 146.3.1 Приймапьно-вестибюпьна група 13 PAGEREF _Toc224981359 \h 14121515
13 LINK \l "_Toc224981360" 146.3.2 Підприємства харчування 13 PAGEREF _Toc224981360 \h 14121515
13 LINK \l "_Toc224981361" 146.3.3 Приміщення побутового обслуговування і торгівлі 13 PAGEREF _Toc224981361 \h 14131515
13 LINK \l "_Toc224981362" 146.3.4 Приміщення культурно-дозвіллєвого призначення 13 PAGEREF _Toc224981362 \h 14141515
13 LINK \l "_Toc224981363" 146.3.5 Приміщення та споруди фізкультурно-оздоровчого призначення 13 PAGEREF _Toc224981363 \h 14141515
13 LINK \l "_Toc224981364" 146.4 Службові, господарські та виробничі приміщення 13 PAGEREF _Toc224981364 \h 14141515
13 LINK \l "_Toc224981365" 146.4.1 Група адміністративних приміщень 13 PAGEREF _Toc224981365 \h 14141515
13 LINK \l "_Toc224981366" 146.4.2 Господарські та виробничі приміщення 13 PAGEREF _Toc224981366 \h 14151515
13 LINK \l "_Toc224981367" 147 Інженерне обладнання 13 PAGEREF _Toc224981367 \h 14151515
13 LINK \l "_Toc224981368" 147.1 Водопостачання і каналізація 13 PAGEREF _Toc224981368 \h 14151515
13 LINK \l "_Toc224981369" 147.2 Опалення, вентиляція і кондиціонування 13 PAGEREF _Toc224981369 \h 14161515
13 LINK \l "_Toc224981370" 147.3 Електропостачання та електрообладнання. Автоматика 13 PAGEREF _Toc224981370 \h 14161515
13 LINK \l "_Toc224981371" 147.4 Системи зв'язку та сигналізації 13 PAGEREF _Toc224981371 \h 14161515
13 LINK \l "_Toc224981372" 147.5 Ліфти та інші види механічного транспорту 13 PAGEREF _Toc224981372 \h 14161515
13 LINK \l "_Toc224981373" 147.6 Сміттєвидаляння 13 PAGEREF _Toc224981373 \h 14161515
13 LINK \l "_Toc224981374" 148 Санітарно-гігієнічні та екологічні вимоги 13 PAGEREF _Toc224981374 \h 14161515
13 LINK \l "_Toc224981375" 149 Пожежна безпека 13 PAGEREF _Toc224981375 \h 14161515
13 LINK \l "_Toc224981376" 1410 Вимоги до енергозбереження 13 PAGEREF _Toc224981376 \h 14161515
Додаток А
13 LINK \l "_Toc224981377" 14Площі номерів готелів різних типів. Вимоги до різних типів номерів готелів. 13 PAGEREF _Toc224981377 \h 14161515
Додаток Б
13 LINK \l "_Toc224981379" 14Площі приміщень приймально-вестибюльної групи 13 PAGEREF _Toc224981379 \h 14161515
Додаток В
13 LINK \l "_Toc224981380" 14Склад і площі основних та допоміжних приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення 13 PAGEREF _Toc224981380 \h 14161515
Додаток Г
Склад і площі групи адміністративних приміщень готелів13 LINK \l "_Toc224981382" 14 13 PAGEREF _Toc224981382 \h 14161515
Додаток Е
13 LINK \l "_Toc224981384" 14Бібліографія 13 PAGEREF _Toc224981384 \h 14161515
15








С.13PAGE 141415
ДБН В.2.2-20:2008

13PAGE 143515
ДБН В.2.2-20:2008 С.
















       Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 4 Заголовок 5 Заголовок 6 Заголовок 7 Заголовок 8 Заголовок 915

Приложенные файлы

  • doc 14723336
    Размер файла: 1 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий