халявна практика 1

Міністерство освіти і науки України
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Інститут філології й журналістики
Кафедра стилістики й культури мови





Матеріали діалектологічної практики




Зібрала в с. Клекотина
Шаргородського району
Вінницької області
студентка 2 курсу групи «В»
(спеціальність «українська
мова і література»)
Заграй Катерина Адамівна

Керівник: Прокопчук Людмила
Володимирівна, кандидат
філологічних наук, доцент

Вінниця – 2011


План
І. Коротка розповідь про інформаторів.
ІІ. Історична й суспільно-економічна характеристика поселення.
ІІІ. Відповіді інформаторів на питання програми.
ІV. Зв’язні тексти.
V. Опис фонетичних, граматичних діалектичних явищ, виявлених на підставі записаного тексту.
VI. Словник подолізмів.
VII. Висновки.
















Інформація про інформаторів

Заграй Адам Адольфович, народився 30 серпня 1943 року в селі Клекотина Шаргородського району Вінницької області в родині колгоспників. Коли йому не було й року, батько пішов на війну, звідки не повернувся. Тому, виріс з матір’ю, а батька свого навіть не пам’ятає.
У 7 років пішов у перший клас Слобідської середньої школи. Закінчив 7 класів. Потім з вересня 1960 року навчався на курсах механізатора у Казахстані. Навчався там 8 місяців і, акінчивши навчання, повернувся додому.
16 листопада 1963 року пішов в армію, де служив на флоті 4 роки.
У 23 червня 1969 року женився. Він є батьком 5-тох дітей.
З 1968 року працював у Мурафському кар’єрі екскаваторником.
Зараз він вже є пенсіонером.

Заграй Галина Альбінівна, народилася 13 квітня 1952 року в селі Семенівка Шаргородського району Вінницької області у родині фермера. Крім неї, у сім’ї було ще дві доньки і четверо синів.
У 1959 році пішла до Деребчинської середньої школи. Закінчила 8 класів цієї школи, а потім ще 3 класи вечірньої школи.
У 1969 році вийшла заміж за Заграя Адама і переїхала жити в село Клекотину. Разом з чоловіком виховали 5 дітей. Працювала на ланці.

Шаргало Марія Семенівна, народилася 15 квітня 1943 року в селі Клекотина Шаргородського району Вінницької області. Крім неї у сім’ї виховувались ще син і доня.
У 1950 році пішла до Слобідської середньої школи, де закінчила 7 класів. Працювала дояркою на фермі.
У 1973 році вийшла заміж. Зараз пенсіонерка.










Історія села Клекотина Шаргородського району Вінницької області
Клекотина – так зветься село,
Що на Поділлі зросло,
Дуже це давнє, гордо-гірке село!
Село Клекотина розташоване неподалік від районного центру – містечка Шаргорода, що знаходиться у Південно-Західній частині Вінниччини.
Поселення біля річки Мурафа засновано в сиву давнину, приблизно в XI-XII столітті, раніше, ніж Шаргород. Через цю місцевість проходив шлях на Молдову, Брацлавщину.
Писемні згадки про поселення з’явилися у XVстолітті, у 1432 році, коли біля Копистирина відбулася велика битва між литовськими і польськими військами. Вкінці XVI століття мурафські землі перейшли в руки магнатів Язловецьких. Ядвіга Язловецька-Белзецька, яка була власницею Старої Мурафи, в 1624 році заснувала домініканський монастир, який знищили козаки Богдана Хмельницького. Наші предки були свідками і активними учасниками тих подій, внесли свою посильну частку у боротьбу за незалежність Української держави.
У 1650 році польський полководець Мартін Каліновський жорстоко придушує стихійні повстання. Він штурмом оволодіває Старою Мурафою і вчиняє страшне кровопролиття. Жителів тоді вивели на галявину за селом і стратили. Кров текла у найближчу річку і клекотіла в ній, від чого сама річка, за легендою, стала називатися Клекотиною.
А клекіт людської крові дав назву селу, яке воскресло через 10 літ.
Могильник у центрі села, знайдений в 1967 році під час господарських робіт, є свідченням того, що з давніх-давен на цій території жили люди.
У 1766 році Мурафа (Клекотина) – власність Кароля Потоцького. Він перетворює чоловічий монастир в костел. Ця споруда присвячена непорочному зачаттю Діви Марії. Вона прекрасно збереглась до наших днів.
В грудні 1917 року в селі встановлено Радянську владу. В липні 1920 року почали створюватись комбіди. Одним із керівників був Рудняк Василь Михайлович. В 1928-29-х роках створювались колгоспи. На території села діяло 6 колективних господарств. Одним із перших голів колгоспу був Тринчук Іван Федорович.
Не обминув нашого села і голодомор. На основі зібраних даних можна припустити, що жертвою голодної смерті стало близько 400 наших односельчан. В пам’ять загиблих цією жорстокою смертю 12 вересня 1993 року на сільському кладовищі, руками учнів нашої школи і односельчан було насипано Курган скорботи і зведено шестиметровий сосновий хрест.
Тільки-но встиг відступити голод, як нова біда увірвалась в тихе подільське село. То були тривожні роки. Село не світило вогнів. Рідко кому щастило дочекатись ранку. Близько 200 чоловік нашого села були репресовані і загинули ні за що в сталінських катівнях без суду і сліду.
22 червня 1941 року почалася війна. А вже через місяць, 20 липня німці хазяйнували у дворах нашого села. Школа стала німецьким штабом, а кожна оселя – місцем поселення синів третього рейху.
Не можна було мовчки дивитися, як хазяйнував ворог у рідному селі. Тому близько 500 моїх односельчан одягли солдатські шинелі, аби вернути спокій рідній оселі.
Війна відійшла в небуття. Однак не відболіла. Село у нелегкій праці, в основному дитячій і жіночій, заліковувало рани, нанесені війною. Село піднімалось з руїн.
Уже в 1950 році 6 колективних господарств об’єдналися в один колгосп імені Леніна. В 70-ті роки колгосп став одним із найкращих у районі.
Не минуло моє село і страшне афганське лихо. Восьми моїм односельчанам і досить сниться Авган. На щастя, всі вони пройшли крізь кулі душманські і вернулось додому.
Сьогодні моя Клекотина – то велика густонаселена місцевість, на якій проживає близько 4000 чоловік. На території села є приватні підприємства – «Клекотинське» і «Слобідське», поштове відділення, будинок культури, дитячий садочок «Сонечко», школа. А ще – лісова казка, оздоровчий табір імені В. Загурного. Та найбільшою гордістю села, як і в давнину, так і нині є багатодітні родини. Хто ще може похвалитись таким дивом сьогодні?






Людина та її риси
Значення слова людина: чоу лоу'в'ік,ду'ша
Іменник молодь та його відповідники: моло'д'ож
Ровесник: од'нол'іток
Вагітна жінка: б'ір'емеи на
Породілля: поро'д'іл':а, ро'д'іл'шч'іца
Надто повний чоловік: пу'зати13 QUOTE 1415, 'жирни
·
Непомірно повна жінка: тос'туха
Худорлявий чоловік: ске'лет, дра'бина
Худа жінка: та'ран'ка

Низькоросла людина: гном, кур'дупел'
Високий чоловік: 'дишл'ак
Висока жінка: 'гойда, 'дилда
Дбайливий господар: ха'з'айїн
Дбайлива господиня: ха'з'а
·ка, газ'дин'а
Здоровило: здоро'ван', 'велетен'
Горбата людина: гор'бан'
Людина з витрішкуватими очима: балу'хати
·
Косоокий: 'зизи
·
Губатий чоловік: губан'
Сліпа людина: сл'іпака
Чоловік з вусами: вусан'
Людина з відстовбурченими вухами: клапо'вухи
·
Лисий: лис'ман'
Людина з довгим носом: довго'носик
Людина, яка багато їсть: неи на'жера
Неохайний чоловік: нер'аха
Неохайна жінка: за'дрипанка
Мовчазна людина: н'імака, безйа'зики
·
Говіркий, балакучий чоловік: 'мел'а
Балакуча жінка: тара'да
·ка
Нероба: ледац'уга
Пліткарка: 'спл'етн'іца
Той, хто говорить невиразно: бурмо'тун
Неуважна людина: ро'з':ава
Повільний у руках чоловік: неукл'ужи
·
Повільна в руках жінка: непово'ротна
Невихована людина: мур'ло
Людина, яка часто плаче: п'лакса
Весела людина: веисеилун
Пихата, чванлива людина: чван'ко
Жартівник: шут'н'ік, шут'кар
Сердита, непривітна людина: кис'л'ак
Ледар: леи дац'уга
П'яниця: ал'каш
Непосида, енергійна людина: 'шило
Пестун: маз'ун, 'маз'а
Пестунка: маз'а
Той, хто бешкетує: розби'шака,заб'і'йака
Бешкетниця: вред'нота
Егоїст: самоу 'л'уб
Дуже схожий на когось: 'коп' іа
Хвастлива людина: хвал'ко
Скупа людина: скупеи р'л'ага
Той, хто має заздрість до когось: 'зав'існиц'а
Уперта людина: впер'т'ух
Людина, яка довго пам'ятає зло: зло'паматна
Хитра людина: хие 'трун
Той, хто підлабузнюється до когось: п'ід'лиза
Задирака: зади'рака
Донощик: ш
·іс'т'ора
Хлопець-підліток: 'парубок
Дівчина-підліток: д'іка, ді'чук
Людина, що намарно витрачає кошти: дармо'йід, марно'трат
Той, хто озлучився з жінкою: роз'в'ід'ник
Та, хто розірвала шлюб з чоловіком: роз'в'ід'ниц'а
Безцеремонна людина: зухвалеи ц'
Ровесник: од'нол'іток


Назви спорідненості, свояцтва, родинних стосунків

Сім'я: ро'дина
Чоловік-господар: 'газда, ха'з'айін
Господарка: газ'дин'а, ха'з'а
·ка
Прізвище: фам'іл'іа
Дитина: дие 'т'а
Родич: ро'дак
Бабуся – мати батька чи матері: 'бабця, ба'бус'а
Стара жінка: 'баба
Батьків або материн батько: 'д'едушка
Назви для батька при звертанні: 'тато
Назви для нерідної матері: 'мачуха
Свекор: с'векор
Свекруха: свеи к'руха
Назви для рідного дядька по батькові: 'д'ад'ко
Зять, що живе в батьків своєї дружини: прие й'мак
Хресний батько: 'хресни
·
Тітка (сестра матері): 'т'от'а
Назви для дружини материного брата: 'т'от'а
Назва для дружини батькового брата: 'т'от'а
Назви для хресної матері: хреи ш'чена
Братова жінка: брато'ва
Дитина: дие'т'а
Єдиний у батьків син: одие 'нак
Найменший син: на
·мо'лочи
·
Дочка: 'доц'а
Син брата (сестри): пл'іман':ік
Братова ( сестрина) дочка: пл'іман':іца
Сестрин чоловік: шу'рак
Жінчин брат: шваг'ро
Жінчина сестра: сво'ачка
Чоловіків брат: 'д'івеи р
Чоловікова сестра: сво'ачка
Жінка чоловікового брата: 'д'івеи рка
Чоловік жінчиної сестри: сво'ак
Невістка: ние 'в'істка
Назви для хрещеника: пох'ресник
Позашлюбна дитина: байст'р'ук

Назви осіб за родом діяльності

Той, хто грає на скрипці: скрие 'пач
Візник: йі'здови
·
Той, хто коле свиней: свино'к'іл
Той, хто молотить зерно: 'мел'ник
Той ,хто обробляє землю сапою: са'п'іл'ник
Фахівець з обробки деревини: те'сл'а
Той, хто жне пшеницю: жнец'
Назви для косаря: ко'сар
Назви для в'язальниці: вйа'зал'ние ц'а
Назви для в'язальника: вйа'зал'ник
Жінка, яка підбирає скошені валки і готує скошене для зв'язування в снопи: вйа'зал'не иц'а
Той, хто розпилює колоди на дошки: пиело'рамшчик
Мельник: 'мел'ник
Фахівець, який каструє кабанів, коней і т. ін.: в
· іт'ір'і'нар
Доглядач овець: в
· і'чар
Чередник ,пастух корів: пас'тух

Назви частин організму людини

Волосся: 'коси
Жіноча коса: ко'с'ічка
Задня частина шиї: по'тилиц'а
Горло: 'горло
Голова: голо'ва
Тім'я: 'т'імн'а
Скроні: в
·і'сок
Лице, обличчя: лие 'це
Брови: 'брови
Зіниці: зрач'ки
Очі: 'оч
·і
Губа: 'варга
Вуси: 'вуса
Нога: но'га
Рука (дит.): 'ручка
Палець: 'палие ц'
Назви для мізинця: м'і'зинчие к
Долоні: до'лон'і
Кулак: ку'лак
Ніготь: 'па'зур
Живіт людини: 'пузо
Щиколотка: шчито'витка
Назви литки: 'литка
Назви для гомілки: го'м'ілка
Назви для підошви, нижньої поверхні ступні ноги: п'ідошва
Назви для суглоба ( заг. назва): суг'лоб
Назви для суглоба пальця руки: к'істка
Зовнішній покрив тіла людини чи тварини: ш'кура
Назви для нирок: 'почки
Шлунок: жоу 'лудок
Назви для легенів: 'л'охки

Назви продуктів харчування і страв

Окроп, кип
·яток: к'іп'аток
Мінеральна вода: газ'і'ровка
Горілка: го'р'іка, само'гонка
Холодець: гиж'ки
Тушена капуста: 'тушена ка'пуста
Домашня кров’яна ковбаса: кро'ванка
Яєчня: а'ешн'а
Молоко: моло'ко
Молозиво: ку'л'астра
Молоко для виготовлення сиру: 'кисле моло'ко
Щойно видоїне молоко: 'парне моло'ко
Напівкисле молоко: при'киш:е
Кисле молоко: кие сл'ак
Молоко, яке скипілося: 'пражене моло'ко
Сироватка з коров’ячого молока: 'сирватка
Сметани: смие 'тана
Біла рідина, що залишається після биття масла: мас'л'анка
Тверда маса, що утворилася при зціджуванні прокислого молока: сир
Топлене молоко, заквашене сметаною: коло'туха
Назви для кісткового жиру: 'мозок
Назви для сала з кишок свині: сеи реи 'дове
Підшкірнє свиняче сало, шпик: 'сало
Сало під горлом ( у свині): п'ідгорл'ане 'сало
Топлене козяче сало, що використовується як ліки: л'і
·
Олія: ол'і
·
Осад олії, гуща: фус
Яйце з м’якою оболонкою, без шкаралупи: 'вилие вок
Назви для жовтка в яйці: жо'ток
Закваска для тіста: рож'чин
Весільний коровай: коро'ва
·
Великий шматок хліба: 'бада
Невелика кругла хлібина з залишків тіста: хл'ібец'
Крихта: 'кришка
М’яка частина свіжого хліба: м'а'кушка
Верхня частина хлібини: ц'і'лушка
Цукор: 'сахар
Перлова крупа: пеирлові 'крупи
Сушені фрукти: сушн'а
Мамалига: мама'лига
Назви для шкварки: шк'варки
Назви для яєчні: 'жареи н'і 'йа
·ц'і
Оладки з тертої картоплі, смажені на олії: деру'ни
Салат: са'лат
Велика кістка з м’ясом: косто'маха
Мед: мед
Ласощі: 'ласошч'і
Цукерки: цу'к'ерки
Назви для плівки ( на м’ясі і т. п.): пл'у'ва
Піна на закислій рідині чи розчині: цв'іл'

Назви меблів, посуду, кухонного начиння та інших хатніх речей

Кухонний посуд: поу 'суда
Велика посудина, сплетена з лози і соломи для зберігання зерна: кор'з'іна
Діжка, в якій розчиняють і місять тісто на хліб: 'д'іжа
Велика бочка з прямих клепок, звужена зверху: 'д'іжш ка
Чавунний горщик з опуклими боками і звуженим дном: ба'н'ак
Сковорода: па'тел'н'а
Дерев’яна посудина з клепок з двома вушками, яку використовують для приготування корму худоби: цеиб'ро
Миски: 'миска
Дійниця: д'і
·'ниц'а
Посудина для зливання помиїв: по'мийі
Глиняний посуд для молока: 'глечик, 'кухол'
Жестяна, бляшана кварта: к'варта
Пляшка: ф'л'ашка
Скляна банка з широкою шийкою: 'бутель, 'слойік
Назви для покришки на горшок, каструлю: 'накривка
Назви для пристрою для складання ложок: по'судиниц'а
Дерев’яна ложка: дере'вана лошка
Дерев’яна лопатка для розмішування страви: ко'пистка
Лійка: л'і
·ка
Деко для випікання хліба: 'форма
Назви для маснички ручного пристрою – посудини для збивання масла: мас'ниц'а
Кочерга: куц'у'ба
Назви для залізної кочерги: кр'у'чок
Назви для віника: 'в'іние к
Праска: 'праска
Назви для качалки ( для качання тіста і т. п. ): ка'чалка
Назви для шатківниці: шатк'і'ниц'я
Рідке сито: рие шие 'то
Назви для наперстка: на'персток
Ручна вага з тягарцем на одному кінці маленького стрижня і з гачком на другому: 'кантор
Назви для драбини: дра'бина
Мішок для годівлі коней: м'і'шок
Мішок для відтискування сиру: марл'а
Назви для цідилка: ц'і'дилко
Назви для калитки на тютюн: попіл'ничка
Перев’язаний посередині солом’яний кулик, яким обшивали край даху: 'китие ц'а
Жмут ганчір’я для затискання димоходу: ко'м'ін'ух
Те, чим закривають пляшку: 'корок
Дерев’яна пробка для закривання отвору: ч'іп
Сірники: с'ірни'ки
Коробка сірників: 'пачка
Дощана або металева заслінка біля отвору печі: за'тула
Дерев’на ручка: 'ручка
Ложечкоподібна пластинка в дверях, яку натискають пальцем, щоб відчинити двері: к'л'амка
Защіпка у дверях: к'л'амка
Назви для висячого замка з коренем колод: ко'лодка
Пристосування з дошки, щоб сісти: 'лака
Назви для шухляди ( в столі): шуф'л'ада
Колиска (дит.): кал'аска, 'возик
Скрипка: бала'ла
·ка
Бритва: б'ритва
Годинник: ча'си
Дзеркало: 'зеркало
Гаманець: коше'л'ок
Лялька: 'л'ал'ка
Соска (дит.): 'соска
Назви для персня: кол'цо
Намистина: бу'с'інка, горо'шинка
Намисто: 'буси
Сережки: 'кул'чики
Гудзинка: 'гузие к
Майно, яке одержує дівчина від батька після виходу заміж: 'придане
Подушка: по'душка
Маленька подушка: по'душечка
Перина: пеи 'рина
Солом’яний матрац: мат'рас
Носова хусточка: пла'точок
Рушник: руш'ник
Скатерка: с'катеи рка
Наволочка на перину: 'наволочка
Наволочка на подушку: 'наволочка
Простирадло з домашнього полотна: 'простин'
Рядно: рад'но
Назви для онучі ( заг. назва): во'нуча
Назви для мийки: тр'апка
Велосипед: л'ісопед


Назви одягу, взуття

Назви одягу ( заг. назва для одягу взагалі): ш'мат'а
Білизна, натільний одяг: ш'мат'а
Жіноче плаття: п'лат'а
Сорочка ( дит. ): 'л'ол'а
Літній жіночий піджак: жу'кет
Спідниця: 'йупка
Весільний головний убір молодої: 'вел'он
Назви для жіночої хустки: 'хустка
Чоловічого капелюха: капие л'ух
Жіночий фартух: фар'тух
Чоловічий костюм: 'коу с'т'ум
Зимовий чоловічий убір: 'шапка
Кирзові чоботи: к'ірз'а'ки
Рукавички: рука'виц'і
Чоловічий шарф: 'шарф
Ґудзик: 'гузик
Підкладка у верхньому одязі: п'ід'кладка
Манжета ( крав.): ман'жет
Назви для кишені: кар'ман, ки'шен'а
Капелюх, чоловічий фетровий головний убір з полями: капе'л'ух
Взуття, що закриває ногу не вище кісточок: чере'вики

Назви будівель та їх частини

Назви селянської садиби-хати разом з господарськими будівлями та городом: о'б'іс'ц'а
Назви для хати: 'хата
Стара хата: ха'лупа
Приміщення для зберігання грубих кормів і ренаменту: ко'мора
Назви для курника: кур'ник
Перекладини з жердин, на яких ночують кури: 'подра
Місця для утримування корів узимку:
а) громадське: хл'і
б) домашнє: хл'і
Місце для утримування коней узимку:
а) громадське: ко'н'ушн'а
б) домашнє: с'та
·н'а
Місце для утримання овець узимку:
а) громадське: в'і'чарн'а
б) домашнє: хл'і

Приміщення для свиней: свинарник: сви'нарник
Поширення назви надвірного приміщення для не обтереблених качанів кукурудзи: ко'мора
Стовп у дильованій, закладеній брусами чи дошками, стіні: сто'йак
Невеликий стовп: слуп
Назви тину з хворосту (на забитих у землю кілках): горо'жини
Назви для хвіртки: 'ф'іртка
Назви для криниці: кие р'ниц'а
Криниця, обкладена цямринами: кие р'ниц'а
Назви журавля – пристрою біля колодязя для витягування води: жура'вел'
Пасіка: 'пас'іка
Вулик: 'вулие к
Земляна долівка в хаті: пол
Домашньої підлоги в хаті: п'ід'лога
Стеля в хаті: 'стел'а
Бічна сторона покрівлі двосхилого даху: прие 'ч'ілок
Димар над покрівлею хати: 'ком'ін
Частина димоходу над челюстями печі: ка'м'ін
Сіни: ве'ранда
Комора: ко'мора
Вікно: в'ік'но
Шибки (у вікні): 'форточка
Дерев’яна основа віконного отвору, в яких вставляється рама: ар'цаб
Піч: пйец
Тяга у димарі: 'вит'ажка
Дно печі, де горить вогонь: 'чер'ін'
Металева засувка, щоб перекривати димохід: каг'ла
Куток за піччю: п'рип'ічок
Отвір у стелі льоху: д'ура
Кухонна плита: 'плитка
Сволок: с'волок
Назви однієї з трьох-чотирьох поперечних балок у стелі хати: 'балок
Крокви: к'роква
Перекладини, якими скріплюють крокви: бан'ти
Планка, заправлена у краї дощок підлоги на їх стиках: п'л'інтус
Поперечна рейка, якою скріплені дошки на дверях: ар'цаб
Назви для магазина (загальна назва): копие 'рац'ійа
Назви для кузні-майстерні, в якій працює коваль: 'куз'н'а

Назви просторових понять, їх характеристика

Ярмарок: ба'зар
Ліс: л'іс
Кладовище: ц'винтар
Джерело: жере'ло
Велика заглибина на дорозі, заповнена водою: кала'бан'а
Ромокла внаслідок дощів ,танення снігу та ін. грузька місцевість, болото: баг'но
Бездоріжжя: бо'лото
Місце, площина: теи ри'тор'ійа
Пологий (про берег, горб): с'хил
Стежка, доріжка: 'стешка
Брукована чи шосейна дорога: су'ша
Необроблювана, нічим не зайнята земля: пус'туйуча, зарош:а
Незоране з весни поле, залишене для посіву озимини: пар
Вигін, пасовище: 'вигон, 'поле
Назви для ріллі (зораної землі): р'і'л'а
Назви для зораної землі на зяб: 'з'абла
Підготовлена на гноєві грядка, на якій висіяно насіння капусти, помідорів тощо на розсаду: пар'ник, розсад'ник
Ділянка землі для овочів, розсади й квітів коло дому (здебільшого обгороджена): 'градка
Поле, на якому росло просо: 'поле
Поле з-під ячменю: йач'м'ін: 'поле
Поле, з якого зібрано коноплі: коно'пл'ане 'поле
Назви для поля, з якого знято кукурудзу: куку'руз'ане 'поле
Назви для поля, з якого знято картоплю: го'род
Грядки після зняття врожаю капусти: ка'пустие шче
Назви для покосу: по'к'іс
Назви для остяка, остюка: коло'сок
Спосіб оранки земельної ділянки від середини до країв:  роз'г'ін
Спосіб оранки земельної ділянки від країв до середини: до ск'ладу
Пропуск при оранці, коли плуг не відгорнув скибу: пере'вал
Назви для борозни, що залишилася після плуга: бороз'на
Назви для скиби землі, що відвертається плугом при оранці: с'киба

Метеорологічна лексика

Сприятливі погодні умови: по'года
Негода: не'года
Теплінь: жарко'та
Сира погода: сло'та
Вітер: в'ітер
Сильний, пронизливий (про вітер, мороз): в'ітрис'ко
Негода, сніг з дощем: оже'ледиц'а
Метелиця: зав'і'руха
Сонце з дощем: 'курачи
· дошч
Карусель на льоду: ' козанка
Ожеледь: голо'л'од
Засуха: 'посух Бурулька льоду, що звисає з даху: б'рун'ка
Лід: лед
Вимова іменника проруб, ополонка: по'лонка
Покритий хмарами: зах'мареи ни
·
Хмарно: х'мурно
Велика грозова хмара: 'хмарис'ко
Тривалий дощ: с'ло'та
Дрібний густий дощ: др'ібни
· дошч
Громовиця з дощем: б'лискака
Туман: ту'ман
Веселка: 'райдуга
Наст, обледеніла кірка на поверхні снігу, що утворюється від посилення морозу після відлиги: л'ід
Місце, де розтанув сніг і видно землю: про'талиена

Назви, що пов’язані з флорою і фауною

Бугай: бу’jан
Корова, що перший раз отелилася: 'перв'істка
Корова, що залишилася нетільною: 'йалова
Річний бичок (теличка): би'чок, теилиц'а
Вівця: в'ів'ц'а, о'вечка
Півень: ку'гут
Квочка: 'квочка
Курча: кур'ча
Гуска: 'гуска
Гусеня: гусеи' н'а
Качка: 'качка
Каченя: качеи'н'а
Кріль: ко'рол'
Назви для самки кроля: коро'лиц'а
Кіт: к'іт, 'кот'а
Кішка: 'киц'ка
Білка: 'б'ілка
Їжак: йі'жак
Індик: ін'дик
Миша: миш
Куниця: ку'ниц'а
Ховрах: хо'рах
Заєць: 'зайец'
Тхір: тх'ір
Кріт: крет
Мавпа: 'мапа
Лисиця: ли'сиц'а
Вовк: вок
Джміль: джм'іл'
Шершень: 'шершен'
Ґедзь: гедз'
Пуголовк: 'пуголока
П’явка: 'пйака
Горобець: горо'бец
Кажан: ка'жан, лет'уча миш
Пугач: со'ва
Дятел: 'д'ател
Чорногуз: 'буз'ок
Зозуля: зу'зул'а
Орел: о'рел
Галка: во'рона
Ненаситний (про тварин): нина'жерливи
·
Такий, що робить шкоду (про тварин): щкідник
Миршава, непоказна молода тварина (ірон): шчур
Безрога тварина: без'рога
Нутрощі тварини:
Кендюх: 'кенд'ух
Груди коня: гру'дина
Ніздрі (про коня): 'н'іздр'і
Назви для гриви (у коня): г'рива
Назви для носа у свині: 'рило
Основа хвоста тварини : хв'іст
Назви для дзьоба птаха: дз'об
Колодочки молодого пір’я свійських тварин: сторца'ки
Назви для вим’я вівці, корови: 'в'імйа
Назви для дійки (корови, вівці,кози): д'і
·ка, 'цицка
Маленькі додаткові недорозвинені дійки: 'мимки
Назви для підгорля, підгорлини у великої рогатої худоби: п'ід'гарла
Назви для копита: ко'пито
Назви для одного з двох невеликих копитів на нозі ззаду унизу
· парнокопитних (корови, вівці, свині і т. п.): 'ратие ц(а
Назви для одного з півкопит на нозі
· корови, вівці і т. п (парнокопитних): 'ратиц(а
Щеплене дерево: ш'чепа
Бузок: без
Дупло: дуп'ло
Розпуклі квітки верболозу, осики: 'котики
Молоді пагони на дереві: пагони
Молодий пагон: паросток
Яблуня-дичка і яблука з неї: 'дичка, дич'ки
Сливове дерево: с'лика
Плід сливи: с'лика
Назви для горіха: го'р(іх
Бузина чорна: бузи'на
Ялина: йа'линка, 'йолка
Шовковиця: шов'ковиц(а
Назви для шипшини: свер'бивус
Назви для чорниці: чор'ниц(а
Назви для квітки: к'в(ітка
Калюжниця болотна: ла'тат(а
Бадилля маку: мако'вин(а
Кульбаба: кул('баба
Подорожник: подорож'ник
Деревій звичайний або тисячолистий: кро'ваник
Берізка польова: бе'реза
Назви для урожаю:  ро'жа
·
Назви для конюшини: кон(а'чина
Назви для молодої трави: молода трава
Кропива: кро'пива
Просо: пшо'но
Назви для просяної соломи: просянка
Ячмінь: йач'м(ін(
Коноплі: конопл(і
Назви для плосконі, чоловічих стебел конопель:
Насіння конопель: 'с(імйа
Назви для сніпка конопель:
Гречка (рослина і насіння): г'речка
Просяна солома: просанка
Зернові відходи: грис
Пшенична солома: со'лома
Головня на колосках жита: го'лон(а
Сніп обмолоченого жита: окол(іт
Тютюн (рослина і продукт): т(ут(ун
Льон: л(он
Кмин (рослина і насінні): тм(ін
Хрін (рослина і приправа): хр(ін
Горох: го'рох
Молоді стручки гороху: моло'ди
· го'рох
Солома гороху: го'рохл(анка
Квасоля: фа'сол(а
Сочевиця: 'сойа
Редька: 'ред(ка
Столовий червоний буряк: сто'ловий для борщу , чер'вони бу'рак
Збільшена назва до слова буряк: бурачище
Листя буряків: бура'чин(а, 'гичка
Гичка моркви: морк'вин(а
Огірок: оги'рок
Насіння огірка: на'с(іл(ник
Назви для картоплі: кар'тоф(лі, кар'тошка
Стебла картоплі: картоф'лин(а
Часник: чос'ник
Однорічна дрібна цибуля, вирощена з насіння: 'сажанка
Насіння цибулі: 'с(ійанка
Зелене листя цибулі:
Насіння пагін у цибулі: ст'р(ілка
Листя капусти: капус'тин(а
Стрижень головки капусти: ка'чан
Капуста, що розвинулася в головку: завязок
Насінні гарбуза: каба'ков(і 'зерн(ата
Насінні соняшнику: з'ерн(ата
Меляса: гоме'л'ас
Відвійки при виробництві крупи: по |лова
Верхній сніп на копі: |шапка
Зерно для помолу: 'меливо
Соняшник: 'сон(ашник
Кукурудза: куку'руза, кача'ни
Необроблений качан капусти: головка, качан
Оброблений качан капусти: ка'чан ка'пусти
Назви для головні на кукурудзі:
Назви для листя на качані кукурудзи: шулу'мин(а

Прислівники
Ледве-ледве (йде): 'ледве
Швидко: 'бистро
Повільніше: пома'л(іше
Швидше: ско'ріше, бист'ріше
Сильно, дуже, надтo: 'дуже
Сильніше, дужче: 'дужче
Силою, проти чиєїсь волі, силоміць: 'силойу
Зовсім, цілком, повністю: 'зос(ім
Ущент, повністю: щент
Трохи, у невеликій кількості (налив) : т'рохи
Налити по вінця: на'л(ати по кра
·
Багато (чого-небудь): ба'гато
Навмисне: наз'битки, на'рошно
Неперекір: наз'ло
У достатній кількості: хва'ти
Занадто багато: 'дуже ба'гато, бага'тец'ко
Тепер, зараз: 'зара, 'нин(і,' нин(ки, ти'п(іро
Негайно, зараз же: н(і'медл(ено, с'коро
Скоро, швидко: с'коро
Швидше: бист'р(іше
Поки: 'поки
Раніше: 'ран'ше
У першу чергу, насамперед: спо'чатку, с'перва
Заздалегідь, наперед: наперед
Пізніше: пізніше
Часом, зрідка (приходив) : |деколи, |часом
Назавжди: навсігда
Намало, на короткий час (позичити): за
· |мити
Завжди: вс'іг |да
Постійно,безперервно, весь час: посто'йан:о
Здавна: здавна, да'но, ко'лис'
З якого часу: від'коли, з йа'ких 'п'ір
Знову: о'п'ат(
Спочатку, спершу: спо'чатку, спер'ва, зна'чала
Зараз же, негайно: |зараз
Вчасно (виконав): 'воврем'а
Після, через деякий час: |п'іс'л'а
Колись: ко'лис(
З цього часу, від цієї пори: одте'пер
З того часу, з тієї пори: в(ідтод(і
До тих пір, до того часу: дото|д'і
З недавнього часу: відне'дана
Тоді: то'д(і
Змалку: змалку
З ранку, зрання: з'ранн(а
Вдень: 'ден'
На днях, недавно, декілька днів назад: на д'н(ах
Цієї ночі : |цейі | ноч'і
Надвечір: п(ід'веч(ір
Увечері: 'вечером, |вечер'і
Влітку: 'л(іт ом
Взимку: зи'моjу
Весною: вес'ноjу
Восени,в осінній час: восе'ни
Опівдні: обідом
Дотемна, до настання темноти (працювати): до темна, до ночі
У темноті (працювати): темно'т'і
Уночі: 'ночоjу
Опівночі:
Досвіта, до світання (працювати): вдосвіта
Як буде видно (зробимо): за(видно
Цього року,в тому році: цього року
З того року:
У минулому році: то'р(ік
У позаминулому році: позатор(ік
На наступний рік (відкласти): на други
· рік
Минулим:
Починаючи від сьогоднішнього дня: відсогодні
На наступний день (відкласти): назатра
Завтра: 'завтра
Післязавтра: післ(азавтра, позатра
Позавчора: позачора
Часом, зрідка: деколи
Споконвіку, з давніх-давен:
Коли: ко'ли
Ніколи: н(і'коли
Он, он там: та'мо
Тут: он'до
Ось: ос('до
Де-не-де, в окремих місцях: |дуже |р'ідко
Там: та'мо, там
На підлозі: на по |лу
Додолу:
Через, крізь щось (напр., вікно): 'через
Усюди, кругом, з усіх боків: скріз(
Навпроти: нап'рот(ів
Довжиною, у довжину, завдовжки: здож
Поперек: поперек
З лівого боку: з'л(іва
З правого боку: сп'рава
Знизу: знизу
Угору:верх
Більш високо: 'дуже 'високо
Звідки: 'з'в'ідки
До оцього місця: с(у'ди
До отого місця: ту'ди
До якого місця (при запитанні): докуди
Звідси, від якого місця: звідси
Звідти: звідти
Звідусіль:
Невідомо звідки: звідкілас
У тому напрямку, туди (пішов): ту'ди
Он, он там (знаходиться): он'до
Ось, ось тут (знаходиться):о(с(о, ос('до
Попереду: спере'ду
Позаду: 'зад(і
Назад (іти): на'зад
Поруч (знаходиться): близько
Поблизу: близько
Назустріч: на встречу
Один проти одного, навпроти: на |прот'і
Здалеку,з далекої відстані: здал(а
Далі: 'дал(ше
Разом (ішли): 'разом
Геть (іди): гет', вон
Можна: 'можна
Не можна: не 'можна
Ще: ше
Треба: т'реба
Тільки, лише, лиш (виключно): 'т(іл(ки, тіки
Досить: х'ватит(
Дія чого, навіщо: 'нашо
Повільно: 'медлено
Спішно: |пос'м'іхом
Швидко: 'бистро
Швидше: бист'р(іше, ско'р(іше
Так само, таким чином: так 'само
Ненароком, нечаяно, випадково: не |чайано
Навпаки, не так, як слід: не так
Зовсім: зос'ім
Юрбою, натовпом: 'купойу
Навпіл, на дві рівні частини: попо'лам
Наспіх: 'бистро
Нашвидкуруч: на 'скору 'руку
Потайки: вт'іха'р'а
Все різно (все одно): с(ора'но
Сумно, досадно: 'скучно
Окрім (когось): к'роме
Терміново: с'коро
Інакше, по-іншому: і'наче
Навиворіт (одягнути, напр., сорочку): на'вивор(іт(
Насторч (поставити): 'сторца
Вручну, руками, ручним способом: вруч'ну
Цілком, повністю (напр., вилити ): вс'о 'вилити
У першу чергу (зробити): 'сперва, зна'чала
Добре: 'добре
Погано: п'лохо
Гірше: 'хуже
Щільно, дуже близько, впритул: впри'тик
Потаємно: вт'іха'р'а
По-новому, заново (виконати): 'заново
Навзнак (догори): дого'ри
Лицем униз: 'ниц'ма
Тихіше: 'тих'іше
Натщесерце, не ївши, на порожній шлунок: на го'лодни
· жо'лудок
Взутися на босу ногу: на 'босу 'ногу
Пішки: 'п(ішки
Іти вслід: 'сл'ідом
Іти не разом, а поодинці: вр'ізно'б'іч
Даремно, задарма, безкоштовно: 'дурно
Корисно: по'л'езно
Обов’язково (виконаю): об'і'зат'ел'но
Повторно: зно
Вогко й холодно: 'зимно, 'з'абко
Навстіж (відчинити двері): на'розп'ір
Наскрізь, через усю товщину чогось (напр., проткнути): на'сквоз'
Обов’язково, неодмінно: об(і'зат(ел(но
Марно, безрезультатно, без очікуваних наслідків: 'дурно
Раптово, несподівано, непередбачувано: вдруг, вн'е'запно
Скучно: 'скучно
Сидячи на коні: 'йіздити 'верхи
По верхній частині чого-небудь: 'зверху
У замкненому приміщенні, під замком, в у’язненні: взапер'т(і
Вистрибувати, підкидаючи задні ноги (про копитню; тварин): бри'кати
Зручно для користування: 'добно
Незручно: не'добно
Світло, ясно: 'видко
Вигинаючись, звиваючись, роблячи вихиляси: ви'кручуйучис'
Через силу, з великим небажанням: 'через 'силу
Неприємно: не'пр'ійатно
Навпрошки: напрош'ки
Звичайно: ка'н(ешно
Довго й клопітливо, марудно: 'довго
Слизько (в ожеледицю): 'слиз'ко
Марно, без користі: зр'а
Позаочі (обсудити): об'мити
Соромно: с'тидно
Щось робити у переміжках між основною роботою: пеи реи 'кур'увати
Безперестанку (напр., іде дощ): посто'йан:о
Нарозхват: нарозх'ват
Навряд: вр'ад л'і
Гаряче: га'раче
Спідтишка: с'п'ідтиху
Важко: 'т'ашко
Мовчки: 'тихо
Як-небудь, недбало: йак 'небуд'
Ніде, в жодному місці (нема): н'і'де
Все одно, однаково: вс(ора'но
Швидко рухається: 'бистро
Невідомо як: не'знано йак
Важливо, істотно,потрібно: 'важно
Юрбою, натовпом: 'купойу
Безперервним потоком: посто'йан:о
По дну річки, ставу і т ін., в неглибокому місці: на м'іли'н'і
Згору, у височінь:'верх
У денний час: дн(ом
У нічний час: 'ночоjу
Цікаво: інте'ресно
Даром, безкоштовно, безплатно: без'платно
Брудно: гр'азно
Без одягу, голяка: гол'а'ка
Голосно: 'голосно
Глибоко: гл'і'боко
Силою, насильно: 'силоjу
Дуже швидко, бігом: б
· і'гом
По-різному: по 'с'акому
Без рідкої та гарячої страви: сухом'jатку
Змішано, разом: 'разом
Наосліп, навмання: навма'н':а
Руками, ручним способом: ру'ками
У різні боки (розбігтися): 'розт'іч
Влучно (кидати): влу'чати, попа'дати
Якщо грузне: 'грузне
Жити голодуючи: гоу лоу ду'вати
Пити чай, відкушуючи шматок від грудки цукру і смокчучи його під час пиття: при'куску
Справді: д'і
·'ств'іт'іл'но
Якраз тоді, коли треба, вчасно: 'вовремн'а
Без вантажу,з чимось порожнім: 'порожн(і
Вогко: 'вохко
Усередині: всере'дин(і
Дуже швидко, у цю ж хвилину : 'хутко
Спільно, у поєднані з кимось, чимсь: 'разом
З малих років, змалку: 'змалку, з ди'тинства
На запас, про запас: про за'пас
Взамін, замість чого-небудь, в обмін: вза'м'ін
У достатній мірі, в необхідній кількості: 'достал'
Вдогін: навздо'г'ін
Вголос, так, щоб можна було чути: 'голос
Завглибшки: глиби'нойу
Невдало: не'дало
Не так, як треба, не до ладу: непо'р'адку
Обов’язково: об(і'зат'іл(но
Небезпечно: о'пасно
Відверто, щиро,ні з чим не криючись: 'чесно
Нахабно, бецеремонно: 'нагло
Замість чого-небудь: вза'м'ін
Насухо, до повної сухості (витерти): 'насухо
Мимоволі, без певного наміру, ненароком: слу'ча
·но
Миттю, в ту мить, дуже швидко: мит'
Об заклад:  за'клад
Так, що трохи не вистачає чого-небудь: поч'т(і
Добре, гарно (зробив): ' добре, хара'шо
Краще: 'лутше
Погано: 'плохо
Гірше: 'хуже
Так, як треба живуть: лад
Непомітно для інших, нишком: т'іха'р'а
З вигодою: з пол'зойу
Інакше, не так: і'наче
Навмисне: спец'і'йал'но
Ніколи, ні разу за все життя: н'і'коли
Через страх, злякавшись: 'зостраху
У стані сильного збудження, необачно: 'зопалу
Із зовнішньої сторони, зовні: зна'руж'і
Всередині: сере'дин'і
Знову: оп(ат(
Ні з того, ні з сього, без причини: н'і з 'того н'і з 'с'ого
Нишком: вт'іха'р'а
Без бажання, неохоче: неи хочу'чи
Не тямлячи нічого, розгубившись: розт'ірашис'
Несподівано, раптом, зненацька: неи о'жидано
Змалку: з'малку
Злегка, ледь помітно, трохи (напр., почервоніло обличчя): 'трохи
Холодно: 'холодно
Через деякий час, пізніше, потім: по'том, по'тому
Завчасно, наперед (продумати): напе'ред
Зразу, за одним заходом, за один раз: 'зразу
Безплатно, безкоштовно: беи зп'латно
Повільно, неквапливо: 'медл(ен:о
Завтовшки: шие 'роки
·
Достатньо, досить: х'вати
Межи очі, між очі: межи 'оч'і
Форма вітання: 'добре здо'ровйа, 'добри
· 'ден(







Як пекти паланицю.
Насамперед ляємо в якусь посудину кислого молока, і туда кидаєм в нього трохи соди, ну приблизно на півлітровий бутель молока трошки менше, як чайну ложечку соди, і сипим в це кисле молоко. Воно тоді начинає гаситися, пінитися. Потом, коли вже перестає шипіти і пінити, добавляєм туда яїчко, трошки солі і олію, і дивитися, якшо нам треба паланичку допусцім пекти, шоп потом її їсти з молоком чи там з якимось кампотом, чи сливчанкою, то сипим в це тісто сахар. А якшо нам треба, шоп вона була замісць хліба, шоп вона була не солотка, то сахару не сипимо. Опшим, всипали соду, кисле молоко, олію і сіль. Потом добавляєм муки і начинаєм вимішувати. Місим не густо. Місим так, шоп тісто було повільне, рідкувате. І потом розділяєм його на частини і викачуєм бохончики. На стільницю підсипаєм трохи муки, шоп не прилипло тісто. Лишаєм, шоп воно постояло зо дваціть минут, кладем пательню на огонь, ляєм олію. Тоді розкачуєм бохончик і кладем на пательню. Накриваєм кришкою, і через дваціть минут повертаємо її на другу сторону. Через п’ятнаціть минут паланичка готова.

[ н а с а м п е |р е д |л' а й е м о  й а |к у с' п оу |с у д и н у |к и с л о г о м о л о |к а | і т у |д а к и |д а й е м  |н' о г о |т р о х и |с о д и | н у п р и |б л и з н о н а п' і  л' і |т р о в и
· |б у т е л' м о л о |к а |т р о ш к и |м е н' ш е | |й а к |ч а
· н у |л о ж е ч к у |с о д и | і |с и п и м  ц е |к и с л е м о л о |к о || в о |н о т оу |д' і н а ч еи |н а й е г а |с и т и с' а | п' і |н и т и с' а || п о |т о м | к о |л и  ж е п еи р еи с т а |й е ш ие |п' і т и і |п' і н и т и | д о б а  |л' а й е м т у |д а й а |й і ч к о | |т р о ш к и |с о л' і і о |л ' і й у | і д ие |в и т и с' а | й а к |ш о н а м |т р е б а п а л а |н и ч к у д о |п у с' ц' і м п еи к |т и | |ш о п п о |т о м й і |й і |й і с т и з м о л о |к о м ч и |т а м з й а |к и м о с' к а м |п о т о м | ч и з с л и  |ч а н к о й у | т о |с и п и м  ц е |т' і с т о |с а х а р || а й а к |ш о н а м |т р е б а | ш о б в о |н а б у |л а |з а м' і с' ц' ь |х л' і б а | ш о б в о |н а б у |л а н е с о |л о т к а | т о |с а х а р у н е |с и п и м о || |о п ш и м | |в с и п а л и |с о д у | |к и с л е м о л о |к о | |о л' і й у і |с' і л
·' || п о |т о м д о б а  |л' а й е м м у |к и і н а ч ие |н а й е м в и |м' і ш у в а т и || |м' і с и м н е |г у с т о || |м' і с и м |т а к | ш о п |т' і с т о б у |л о п о |в' і л' н е | р' і |д к о в а т е || і п о |т о м р о з д і |л' а й е м й о |г о н а ч а с |т и н и і в и |к а ч у й е м б о |х о н ч и к и || н а с
·' т' і л' |н и ц у п і д с и |п а й е м |т р о х и м у |к и | ш о п н е п р и |л и п л о |т' і с т о || л еи |ш а й е м | ш о п |в о н о п о с |т о й а л о з о |д  а ц
·' і т' м ие |н у т | к л а |д е м п а |т е л' н' у н а о |г о н' | |л' а й е м о |л' і й у || т оу |д' і р о с |к а ч у й е м б о |х о н ч и к і к л а |д е м н а п а |т е л' н' у || н а к р еи |в а й е м |к р и ш к о й у | і |ч е р е з |д  а ц' і т' м и |н у т п о в ие |р т а й е м о й і |й і н а |д р у г у с |т о р о н у || |ч е р е з п й а |т н а ц' і т' м ие |н у т п а л а |н и ч к а г о 'т о в а || ]
Словник
Ляємо – лиємо
Бутель – скляна банка з широкою шийкою
Допусцім – припустим
Сахар – цукор
Опшим – взагалі
Бохончик – шматок тіста, з якого розкачують паляницю
Стільниця – дошка для розкачування тіста
Пательня – сковорода
Кришка – накривка для каструль

Записано 2011 р. від Заграй Галини Альбінівни
1952 р.н., освіта – 8 класів, у с. Клекотина
Шаргородського району Вінницької області
Студенткою II курсу ІФЖ Заграй Катериною
Адамівною

Як пекти хліб.
Шоб спекти хліб, треба його замісити. Зразу заробити дрожджі, просіяти через сито муку, нагріти сирватки, а якшо нема сирватки, то воду. Загріти, шоб була трошки тепленька. І тоді тою теплою водою заколотити дрожджі, чучуть кинути муки. Постоє воно примерно минут десіть – п’ятнадціть, трошки вже зачне бухтіти, тоді вже добавляти більше муки і більше води, і начитати місити. Трошки солі підсипати. Місити, доки тісто не відлипне від рук. Потом класти його в тепле місце, і він сходить. Коли підійшов, то перемісити. Тоді накладати в форми. Форми треба намастити якимось жиром. В формах це тісто має підойти, шоб були повні форми
А тим часом напалювати п’єц. Берем дрова і розпалюєм в п’єцу. Коли дрова вже перегорат, черінь робиця білий, тоді розгортаєця жар, а жар робиця білий тоже. Тоді цей жар розгорнути коцюбою. І верхні кірпічі в п’єцу тоже мают бути білі, всьой п’єц має бути білий.
Тоді спеціяльною лопатою саджаєм хліб в п’єц. Тоді трохи цего жару класти спереду п’єцу і закрити затулою п’єц. Постоє минут з десіть, тоді відкриваємо і дивимося чи загнітилося. Потом знов затулою закриваєм п’єц і засікаєм времня. Треба, шоб хліб пікся один час. А через час виняти хліб з п’єца.

[ || ш о б с п е к |т и |х л' і б | |т р е б а й о |г о з а м' і |с и т и || |з р а з у з а р о |б и т и |д р о ж д ж' і | п р о |с' і й а т и |ч е р е з м у |к у | н а |г р' і т и |с и р в а т к и | а й а к |ш о н еи |м а |с и р в а т к и | т о |в о д у || з а |г р' і т и | ш о б б у |л а |т р о ш к и т е |п л е н' к а || і т о |д' і |т о й у |т е п л о й у в о |д о й у з а к о л о |т и т и |д р о ж д ж' і | ч у |ч у т' |к и н у т и м у |к и || п о с |т о й е в о |н о п р ие |м е р н о м ие |н у т |д е с' і т' п й а |т н а д ц' і т' | |т р о ш к и  ж е з а ч |н е б у х |т' і т и | т оу |д' і  ж е д о б а  |л' а т и |б' і л' ш е в о |д и | і н а ч ие |н а т и м' і |с и т и || |т р о ш к и |с о л і п і д |с и п а т и || м' і |с и т и | |д о к и |т' і с т о н е в' і д |л и п н е в' і д |р у к || п о |т о м |к л а с т и й о |г о  |т е п л е |м' і с ц е | і |в' і н |с х о д и т' || к о |л и п' і д' і
· |ш о  | т о п еи р еи м' і |с и т и || т оу |д' і н а к л а |д а т и  |ф о р м и || |ф о р м и |т р е б а н а м а |с т и т и й а |к и м о с' |ж и р о м ||  |ф о р м а х ц е |т' і с т о |м а й е п' і д о |
· т и | ш о б б у |л и |п о  н' і |ф о р м и || а т и м |ч а с о м н а |п а л' у в а т и п |й е ц || б е |р е м |д р о в а і р о з |п а л' у й е м  п й е |ц у || к о |л и |д р о в а  ж е п е р е г о |р а т' | ч е |р' і н' |р о б и ц': а |б' і л и
· | т оу |д' і р о з г оу |р т а й е ц' :а |ж а р | а |ж а р |р о б и ц': а |б' і л и
· |т о ж е || т оу |д' і ц е
· |ж а р р о з г оу р |н у т и к оу ц' у |б о й у || і |в е р х н' і к' і р п' і |ч і  п й е |ц у |т о ж е |м а й у т |б у т и |б' і л' і | |в с' о
· |п й е ц |м а й е |б у т и |б
· і л и
· || т оу |д' і с п е ц' і |й а л' н о й у л о |п а т о й у с а |д ж а й е м |х л
· і б  |п й е ц || т оу |д' і |т р о х и |ц е г о |ж а р у |к л а с т и |с п е р е д у |п й е ц у і з а |к р и т и з а |т у л о й у |п й е ц || п о с |т о й е м и |н у т з |д е с' і т' | т оу |д' і в' і д к р и |в а й е м о і |д и в и м о с' а ч и з а г н' і |т и л о с' а || п о |т о м |з н о  з а |т у л о й у з а к р ие |в а й е м |п й е ц і з а с' і |к а й е м в |р е м н' а || |т р е б а | ш о б |х л' і б |п' і к с' а о |д и н |ч а с || а |ч е р е з ч а с |в и н' а т и |х л' і б з |п й е ц а || ]

Словник
Дрожджі - дріжджі
Черінь – дно печі, де горить вогонь
Коцюба – кочерга
Сирватка – сироватка
Примерно – приблизно
Форма – деко для випікання хліба
П’єц – піч
Кірпіч – цегла
Всьой - весь
Цего – цього
Сирватка - сироватка
Затула – дощана або металева заслінка біля отвору печі
Времня – час

Записано 2011р. від Шаргало Марії Семенівни
1943 р.н., освіта – 7 класів, у с. Клекотина,
Шаргородського району Вінницької області
Студенткою ІІ курсу ІФЖ Заграй Катериною
Адамівною















Фонетичні та граматичні явища
Диспалаталізація: [ |з н а й у т ], [ п е р е г о |р а т ]
Наголос діалектний: [ |д р о в а ]
Русизми: [ к 'р |п' і ч ]
Синкопа: [|с и р в а т к а ]
Редукція: [ н а ч ие |н а т и ]
Хитання в роді: [ о |л' і й а ]
Чергування голосних: [|д р о ж д ж' і ]















Словник подолізмів
Бутель [|б у т е л' ] - скляна банка з широкою шийкою
Бохончик [ б о |х о н ч и к ] - шматок тіста, з якого розкачують паляницю
Стільниця [ с' т' і л' |н и ц' а ] - дошка для розкачування тіста
Кришка [|к р и ш к а ] - накривка для каструль
Черінь [ ч е |р' і н' ] – дно печі, де горить вогонь
Коцюба [ к оу ц' у |б а ] - залізна кочерга, якою розгортають жар у печі
Форма [|ф о р м а ] - деко для випікання хліба
Затула [ з а |т у л а ] - дощана або металева заслінка біля отвору печі
Кірпіч [ к' і р |п' і ч ] – будівельне штучне каміння у вигляді прямокутних брусків
Сирватка [|с и р в а т к а ] - сироватка















Висновки
Проводячи діалектологічну практику в селі Клекотина Шаргородського району Вінницької області, я дослідила, що в нашому селі побутує велика кількість діалектів, і вони стали невід’ємною частиною спілкування населення, особливо людей старшого віку. Село Клекотина, що на Вінниччині, належить до Південно-Західного наріччя, а саме, до Подільського говору.
В нашому селі побутує багато слів-русизмів, наприклад: тьотя, дєдушка, сахар, минута, карман, тоже. Також дуже часто населення мого села вживає слова, неправильно їх наголошуючи, наприклад: 'дрова, кро'пива, реше'то. Поширене в нас і явище диспаталізації, наприклад: мают, знают, перегорат. А ще в нас побутує багато інших діалектизмів, які вживаються не тільки в нашому селі, але не є нормами літературної мови, це: затуло, коцюба, черінь, бутель, виделко і багато інших.
На мою думку, діалектологічну практику варто проводити, тому що студенти завдяки бабусям і дідусям, більше дізнаються про мовленнєве багатство і колорит мови їхніх односельчан, поглиблюють знання з діалектології, а також – це чудова можливість просто поспілкуватись із старшим поколінням, і їм принести радість, і собі отримати задоволення і знання.










15

Приложенные файлы

  • doc 14748951
    Размер файла: 260 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий