Метод розробка Групова динаміка, 2015


Чтобы посмотреть этот PDF файл с форматированием и разметкой, скачайте его и откройте на своем компьютере.
Міністерство освіти і науки
України
Самбірський технікум економіки та інформатики
Циклова комісія комерційних дисциплін
Методичні рекомендації з вивчення
дисципліни «
Групова динаміка і
комунікації
для студентів галузі знань
Інформатика
та
комп’ютерна техніка
спеціальност
5.0
Розробка програмного
забезпечення
Уклав:
Ю.Р.Бич
Самбір
, 201
Групова динаміка і комунікації.
Методичні рекомендації з вивчення
дисципліни «
Групова динаміка і комунікації
для студентів галузі з
нань 0
Інформатика і комп’ютерна техніка
Самбір,
СТЕТІ, 201
с.
идання
перше.
Укла
дач
: Бич Ю.Р.
методист
, викладач менеджменту
, основ
менеджменту
рупов
ої динаміки і комунікацій
Рецензенти:
Яцура В.В.,
кандидат економічних наук
, пр
офесор,
завідувач кафедри менеджменту Львівського національного університету імені
Івана Франка.
Обговорено і схвалено на засіданні кафедри
менеджменту економічного факультету
Львівського національного університету ім. Івана Франка
Протокол №
від
________
Розглянуто і схвалено на засіданні циклової
комісії комерційних дисциплін Самбірського
технікуму економіки та інформатики
Протокол №
від
28.01.
201
ЗМІСТ
стор.
Передмова
...........................................
...................................................
Мета і завдання дисципліни …
..................................................................
Програма навчальної дисципліни ……………………………………
Зміст практичних занять за темами …………………………………
Зміст самостійної роботи занять за темами …………………………
Тематика рефератів ………………………………………………………
Рекомендації до написання рефератів …………………………………
Теоретичні тести з дисципліни ………………………………………….
Ситуаційні завдання з дисципліни ……………………………
Перелік питань для підсумкового контролю …………………………
Критерії оцінювання знань і вмінь студентів …………………………
Словник термінів …………………………………………………………
Список рекомендованої літератури …………………………………….















Передмова
В глобальній економіці ефективне управління бізнесом здійснюється за рахунок
застосування програмного забезпечення (ПЗ), яке є засобом досягнення зниження часу і
вартості створення товарів і послуг. Висока швидкість зміни комп’ютерних та
програмних техн
ологій створює потребу в нових програмних продуктах, тому сьогодні,
як ніколи, актуальною є проблема підвищення якості підготовки спеціалістів в галузі
програмної інженерії.
Програмна інженерія
галузь комп’ютерної науки і технології, яка займається
побуд
овою програмних систем, настільки великих і складних, що для цього необхідна
участь узгоджених команд розробників різноманітних спеціальностей та кваліфікацій.
Аналіз ринку праці в галузі програмної індустрії дозволив виділити протиріччя
між рівнем підгото
вки спеціалістів і вимогами роботодавців, а також між необхідністю
розробки якісного програмного забезпечення (ПЗ) і відсутністю на ринку праці
компетентних спеціалістів.
Вирішення даних протиріч можливе за умови створення моделі спеціаліста в
галузі прогр
амної інженерії яка б об’єднала модель особистості і професійної діяльності.
Основною проблемою при цьому є виявлення та опис професійної діяльності спеціаліста
в галузі програмної інженерії, яка динамічно змінюється в зв’язку з еволюцією
програмних і комп
’ютерних технологій.
У відповідь на вимоги часу до рівня підготовки спеціалістів в навчальні програми
в галузі програмної інженерії за спеціальністю 5.05010301 «Розробка програмного
забезпечення» передбачено вивчення навчальної дисципліни «Групова динамік
а і
комунікація», яка належить до нетехнічних обов’язкових дисциплін і спрямована на
розвиток у майбутніх фахівців цієї галузі додаткових професійних якостей гуманітарно
соціального характеру.
Чудові люди створюють чудові програми. Вони формують вимоги,
ідлагоджують технологію і дотримуються графіків. Вони тестують, документують і
супроводжують продукт. Їх ідеї, професіоналізм та ентузіазм визначають успіх або крах
розробки.
В процесі розробки програмного забезпечення (ПЗ) спеціалісти виконують
різноманіт
ні види діяльності, пов’язані з аналізом, проектуванням, конструюванням,
реалізацією, тестуванням і супроводженням програмного продукту. У групі вони
можуть виконувати певні ролі по відношенню одне до одного.
Роль у цьому випадку розглядається як тимчасов
е призначення співпрацівнику
набору функцій в межах конкретного проекту. Одержання ролі означає делегування
повноважень для виконання певних функцій і прийняття відповідальності за результати
виконання даних функцій. Роль може вимагати різних функцій; окре
мі функції можуть
бути властиві декільком ролям.
Оскільки на долю проекту більше всього впливає «людський чинник» дуже
важливим завданням є розподіл ролей та функцій всередині групи, а також організація
взаємодії як в середині, так і між групами. Вирішення
цього завдання залежить від
розміру структури, складу групи, робочого оточення.
Багато технологій розробки ПЗ визначають ролі, які спеціалісти можуть
виконувати в процесі виконання проекту і типи завдань, відповідаючі тій чи іншій ролі.
Використання техн
ології розробки ПЗ дозволяє організовувати ефективну
комунікацію між групами і в середині груп і досягнути успіху в колективній розробці
ПЗ.
Методика вивчення курсу ґрунтується на єдності проблемних лекцій, практичних
та семінарських занять, які передбачаю
ть вирішення типових виробничих і
організаційних завдань
ивчен
студентами ключових тем теорії і практики
професійних якостей професійного
і гуманітарно
соціального характеру передбачає
також виконання ними індивідуальних завдань та самостійну роботу на
д курсом.
Мета і завдання дисципліни
Об’єкт вивчення дисципліни
групи розробників ПЗ і їхні представники.
Предмет вивчення дисципліни
процеси комунікації у групах розробників
програмного забезпечення.
Ціль вивчення дисципліни
це формування у май
бутніх спеціалістів в галузі
програмної інженерії системного уявлення про колективну розробку програмних
продуктів включаючи гуманітарні та інженерні аспекти.
Завдання дисципліни:
вивчення основних теоретичних положень про сукупність виникаючих в групах
розробників програмного забезпечення процесів та явищ, що стосуються групової
динаміки;
формування навичок ефективної усної і письмової комунікації, як в
міжособистому, так і в міжгруповому спілкуванні в процесі розробки ПЗ.
Основною проблемою розробки нав
чальної дисципліни є її міждисциплінарний
характер змісту, який вимагає інтеграції професійних, гуманітарних та соціальних знань
(Наприклад: з наших дисциплін «Проектування програмного забезпечення»,
«Менеджмент», «Соціальна психологія», «Ділове спілкуванн
я» тощо)
В результаті вивчення дисципліни студент повинен:
знати:
поняття «групова динаміка в психології»;
характеристику динамічних процесів у групі розроблювачів ПЗ;
проблеми психологічної сумісності і групової згуртованості;
індивідуальні типи особист
остей;
етапи формування групи розроблювачів ПЗ;
основні компоненти ефективної роботи в групі;
індивідуальні стилі роботи в групі;
функціональні ролі в групі розроблювачів ПЗ;
культурні шаблони членів групи;
типи і стилі лідера, керівника;
типи конфлікту;
ричини конфлікту; стилі поведінки в конфліктних ситуаціях;
управління конфліктами в процесі розробки програмного продукту;
сучасні аспекти ділової та міжкультурної комунікації;
компоненти ділової комунікації;
специфіку комунікації в Інтернеті;
види і спос
оби ділових бесід, переговорів, презентацій.
уміти:
пояснювати важливість формування груп розроблювачів ПЗ, котрі мають різні
риси характеру;
описувати моделі індивідуальних типів особистості розроблювачів ПЗ;
виявляти індивідуальні стилі роботи, а також ї
хній вплив на хід виконання
розробки ПС;
впливати на окремих членів групи і на групу в цілому з метою якісного
виконання рольових функцій;
оцінювати діяльність групи з метою підвищення її ефективності;
працювати в мультикультурних середовищах; запобігати й
усувати конфліктні
ситуації;
підтримувати взаємодію і спілкування; знаходити загальні інтереси зі
співрозмовником, розуміти чужу точку зору;
швидко реагувати на висловлення співрозмовника;
вибудовувати систему доказів;
говорити, слухати, писати;
ефективно
проводити нараду, бесіди, переговори, дискусії, презентації,
використовуючи комп’ютерні і мережні засоби комунікації;
оформляти документацію;
рецензувати письмову технічну документацію з метою виявлення різного роду
проблем.
Для глибокого освоєння курсу
«Групова динаміка і комунікації» студентам
необхідно використовувати всі методи навчання, включаючи і самостійну роботу.
Поряд з теоретичними знаннями, самостійна робота повинна активізувати
засвоєння знань лекційного матеріалу та забезпечити їх розвиток з
а рахунок різних
джерел відповідної дисципліни.
Для студентів денної форми навчання вона складається з питань, що передбачені
для самостійного опрацювання за кожною темою робочої навчальної програми. А також
опрацьовуються, тестові та ситуаційні завдання,
що включені до навчальної програми.
Самостійна робота студентів повинна активізувати засвоєння знань лекційного
матеріалу та забезпечити їх розвиток за рахунок опрацювання різних джерел бази
предмету.
Програма навчальної дисципліни
Розділ 1. Групові про
цеси
Тема 1. Групова динаміка та комунікації в сучасному суспільстві.
Вступ. Предмет, мета, завдання та значення дисципліни в підготовці фахівців з
програмного забезпечення. Роль людського фактору в галузі програмної інженерії.
Масовість у використанні та
створені програмних систем. Індивідуалізм та групова
робота в індустрії програмної інженерії.
Тема 2. Професійна етика і діловий етикет.
Поняття професійної етики та етикету. Дотримання етичних та етикетних норм в
діяльності фахівця з програмного забезпе
чення. Відповідальність за недотримання норм
професійної етики та етикету в процесі розробки програмного забезпечення.
Тема 3. Особливості малих груп.
Малі групи. Специфіка малих груп. Моделі груп розроблювачів програмного
забезпечення. Статус і ролі член
ів групи. Групові норми. Формування спільної думки.
Згуртованість групи.
Тема 4. Динамічні процеси в малій групі.
Поняття «Групова динаміка». Загальна характеристика динамічних процесів в
малій групі. Динаміка розвитку груп розроблювачів програмного забе
зпечення:
формування, шторм, нормування, функціонування, руйнування.
Влада, вплив, лідерство. Форми влади і впливу. Лідерство: стиль і ефективність.
Психодіагностика. Стилі керівництва. Методи групового ухвалення рішень. Сила
переконання. Мотивація. Маніп
уляція та її використання при управлінні групою.
Тема 5. Конфлікти як явище у суспільних та міжособистісних відносинах.
Поняття конфлікту. Види конфлікту та їх характеристика. Умови та причини
виникнення конфліктів в процесі розробки програмного забезпече
ння. Стратегії
подолання конфліктних ситуацій. Моделі поведінки в ситуації конфлікту.
Поняття тренінгу. Значення тренінгу для підвищення якості групової динаміки.
Розділ 2. Спілкування як взаємодія та обмін інформацією.
Тема 6. Суспільні та міжособистісн
і відносини.
Зв’язок між суспільними і міжособистісними відносинами. Роль і природа
міжособистісних і суспільних відносин. Єдність спілкування і діяльності.
Тема 7. Загальна характеристика спілкування.
Спілкування як взаємодія (інтеракція). Місце взаємо
дії в структурі спілкування.
Типи взаємодії. Взаємодія, як організація спільної діяльності. Спілкування як
сприйняття (перцепція). Механізми взаєморозуміння в процесі спілкування. Суть і
ефекти міжособистісного сприйняття.
Тема 8. Спілкування як обмін інф
ормацією (комунікація).
Специфіка обміну інформацією в процесі комунікації. Вербальна комунікація.
Засоби вербальної комунікації. Невербальна комунікація. Засоби невербальної
комунікації.
Тема 9. Ділове спілкування.
Види ділового спілкування. Вимоги до ді
лового спілкування. Форми усного
ділового спілкування (презентація, нарада, співбесіда, переговори).
Поняття документа.
Класифікація документів. Вимоги держстандарту до оформлення документів. Вимоги до
тексту документа.
Тема 10. Комунікації в організаціях
Типи комунікації. Комунікативні зв’язки в організаціях. Комунікативні бар’єри.
Електронні засоби комунікації. Особливості використання засобів комунікації в процесі
створення і реалізації програмного забезпечення.
Зміст практичних занять
за
темами
Практичне заняття №1
Тема
2. Професійна етика і діловий етикет
Зміст занять
Перелік навчально
методичної літератури
Виконання ситуаційних завдань з професійної етики і
ділового етикету
Робота над тестами.
, (Б31)
10

(Д12
Практичне заняття №2.
Тема
Комунікації в організаціях
Зміст занять
Перелік навчально
методичної літератури
Засоби комунікації.
Листування.
575


28

Практичне заняття №3.
Тема
Комунікац
ії в організаціях
Зміст занять
Перелік навчально
методичної літератури
Підготовка доповідей, презентацій.
Проведення нарад та переговорів.
575


28

















Зміст самостійної роботи
за темами
ма 1. Групова динаміка та кому
нікації в сучасному суспільстві
Зміст занять
Перелік навчально
методичної літератури
Самостійно опрацювати питання:
Масовість у використанні та створені програмних систем.
(Д7), с.71
Індивідуалізм та групова робот
а в індустрії програмної
інженерії.
(Б18), с.884
Тема 2. Пр
офесійна етика і діловий етикет
Зміст занять
Перелік навчально
методичної літератури
Виконання реферату на тему:
Взаємозв’язок відповідальності та етики.
Юридична відповідальність.
Інформаційн
а відповідальність.
Корпоративна відповідальність.
Фінансово
економічна відповідальність.
Соціальна відповідальність.
(Д12), с.10
Тема 3. Особливості малих груп
Зміст занять
Перелік навчально
методичної літератури
Ознайомлення з конкретною групою
розроблювачів
програмного забезпечення.
Ознайомлення з ролями учасників групи
(Б16), с.462
(Б8), (Б23), с.288
(Д12), с.26
Тема 4. Динамічні процеси в малій групі
Зміст занять
Перелік навчально
методичної літератури
Виконання теоретичних т
а психодіагностичних тестів.
(Б23), с.288
(Б19), с.228
(Д12), с.48
Виконання ситуаційних завдань.
Робота над психологічними тестами.
Тема 5. Суспільні та міжособистісні відносини
Зміст занять
Перелік навчально
методичної літератури
Виконання
реферату на тему:
Типи міжособистісних стосунків
. Привабливість і взаємовплив
як фундамент
міжособистісних стосунків.
. Спілкування і діяльність.
(Б23), с.165
(Д12), с.87
Тема 6. Конфлікти як явище у суспільних та міжособист
існих відносинах
Зміст занять
Перелік навчально
методичної літератури
Самостійно опрацювати питання:
Моделі поведінки в ситуації конфлікту.
Поняття тренінгу. Значення тренінгу для підвищення якості
групової динаміки.
(Б16), с.474
(Д12), с.73
Тема 7. Загальна характеристика спілкування
Зміст занять
Перелік навчально
методичної літератури
Самостійно опрацювати питання:
Суть міжособистісного сприйняття.
Ефекти міжособистісного сприйняття.
(Д10), с.288
(Б23), с.447
(Б24), с.234
(Д12)
108
Тема 8. Спілкування як
обмін інформацією (комунікація)
Зміст занять
Перелік навчально
методичної літератури
Виконання реферату на тему:
Поняття та побудова інформаційних систем.
Методи підвищення ефективності інформаційного обміну.
Мова та ділове письмо як складові комунікацій.
(Б31), с.347
(Д12), с.109
Тема 9. Ділове спілкування
Зміст занять
Перелік навчально
методичної літератури
Написання листів, інформаційних повідомлень, автобіографії,
характеристики,
резюме.
Б5, Б6, Б7)
(Д12), с.121
Написання автобіографії, характеристики, резюме.
Складання портфоліо
Тема 10. Комунікації в організаціях
Зміст занять
Перелік навчально
методичної літератури
Огляд сучасних
мультимедійних засобів комунікації.
(Д1),
(Б15), с.192
Характеристика сучасних мультимедійних засобів
комунікації.
Використання сучасних мультимедійних засобів комунікації.



Тематика рефератів
Масовість у
використанні та створенні програмних систем.
Індивідуальна та групова робота в індустрії програмної інженерії.
Діловий етикет
невід
ємна складова корпоративної культури.
Значення етикету для дос
ягнення успіхів у діловій сфері.
Світський та діловий етике
Ділове інтерв’ю.
Стиль та імідж ділової людини.
Основні принципи ділових паперів.
Контакти із засобами масової інформації.
Спілкування та його аспекти.
Ввічливість
основа етикетного спілкування.
Вербальне спілкування.
Стилі мови і мовлення. Стилі спіл
кування.
Невербальні засоби спілкування.
Спілкування у стандартних етикетних ситуаціях.
Антиетикет у спілкуванні.
Комунікація як сфера знання і наукових інтересів.
Комунікаційний процес та його складові.
Моделі комунікації.
Поняття письмових комунікацій.
иди, засоби і канали передачі письмових повідомлень.
Підготовка та проведення ділових зустрічей.
Види і засоби комунікаційного процесу.
Функціональні обов’язки менеджера з комунікацій.
Конфлікт. Структура конфлікту.
Динаміка конфлікту.
Функції та типологія
конфліктів.
Основні стилі поведінки при розв’язанні конфліктів.
Моделі груп розроблювачів програмного забезпечення.
Малі групи. Специфіка малих груп.
Динаміка розвитку груп.
Психодіагностика; її суть та значення.
Методи групового ухвалення рішень.
Електро
нні засоби комунікації.
Управлінські комунікації.
Шляхи вдосконалення керівництва колективом.
Поняття та побудова інформаційних систем.
Умови та причини виникнення конфліктів.
Лідерство
його суть та значення.
Влада. Форми влади.
Маніпуляція та її використ
ання при управління групою.
Стиль керівництва; його суть та значення.
Поняття тренінгу; та його значення для підвищення якості групової динаміки.
Рекомендації до написання рефератів
Реферат є доповіддю на визначену тему, що включає огляд відповідних
джерел чи
виклад суті або іншого документу з основними фактичними даними й висновками.
Реферат
це самостійна творча робота, виконана й оформлена згідно з вимогами.
Тему реферату обирає студент згідно запропонованого переліку. Студент може
запропонувати с
ам іншу тему, не включену до рекомендованого переліку, погодивши її
з викладачем.
Дуже важливою частиною роботи є зміст, який повинен розкривати обрану тему.
Перший елемент плану
вступ, далі
основна частина з деталізацією пунктів розгляду
обраної пробл
еми дослідження, висновки, опрацьована література.
У вступі необхідно обґрунтувати актуальність проблеми і визначити головну мету
та завдання дослідження.
В основній частині послідовно викладають питання плану, кожному
з яких
передує заголовок. Бажано, щоб
матеріал був рівномірно розподілений за питаннями, а
виклад кожного питання завершувався коротким висновк
ом.
Зміст кожного з розділів потрібно формулювати згідно назві.
У висновках необхідно зробити підсумок роботи, який би розкривав тему чи
проблему.
яг реферату орієнтовано
15 сторінок.
Реферат завершують списком опрацьованої літератури та нормативно
правових
актів.
Текст виконаної роботи підлягає ретельній перевірці. Помилки й описки як у
тексті, так і в цитатах на науково
довідкових матеріалах н
е припустимі.
Сторінки у роботі необхідно пронумерувати. Реферат повинен бути підписаний
автором і мати дату завершення роботи над ним.
еоретичні тести
з дисципліни
Тестовий контроль знань на сьогодні вважається найбільш ефективно
ю формою
контролю знань, умінь та навичок, отриманих студентами в процесі навчання як в межах
окремої навчальної дисципліни (заняття, теми, розподілу, дисципліни в цілості), так і
при державній атестації випускників.
Тестові завдання з курсу «
Групова динам
іка і комунікації
» охоплюють теми і
проблеми даної дисципліни в межах пі
дготовки студентів за спеціальні
ст
Розробка
програмного забезпечення
Метою тестових завдань є: контроль, самоконтроль та оцінка рівня знань
студентів з
групової динаміки і комуніка
цій
; перевірка наявності у студентів сучасного
підходу до вирішення управлінських і соціально
економічних проблем, а також вмінь і
навичок створення умов для ефективної творчої роботи
групи розробників програмного
забезпечення
За допомогою тестових завдан
ь можна перевірити:
ступінь засвоєння студентами системного
уявлення про розроблювальний
програмний продукт і умови розробки в цілому;
розуміння поділу функцій між співпрацівниками;
усвідомлення характеру діяльності у групах та у процесі їх динаміки.
Тест
и призначені для проміжного та підсумкового контролю знань студентів з
курсу «
Групова динаміка і комунікації
» всіх форм навчання. При проміжному контролі
викладач самостійно визначає порядок тестування і відповідні варіанти тестів для
студентів.
Підсумкове
тестування знань студентів здійснюється за варіантами згідно з
приведеною нижче таблицею прийому заліку з курсу. Студент на окремому аркуші
паперу вказує своє прізвище, номер групи, номер питань і відповідей на них, які він
вважає правильними.
Наприклад:
14.1; 27
33.2 і т.д.
Оцінка знань проводиться таким чином: при 100% правильних відповідей
«5»,
при 75%
«4», при 50%
«3», менше 50%
«2». Для складання заліку потрібно 75%
правильних відповідей.
У випадку одержання незадовільної оці
нки чи при бажанні підвищити одержану
оцінку повторне тестування проводиться згідно з діючим порядком проведення
семестрових заліків.
Тести
дозволяють здійснити оцінку особистих можливостей та здібностей,
психологічних властивостей особи.
Тема 1. Групова динаміка та комунікації в сучасному суспільстві
1. Групова динаміка і комунікації; це предмет, що вивчає:
а) види діяльності спеціалістів з розробки програмного забезпечення;
б) ролі, що виконують спеціалісти з розробки програмного забез
печення;
в) процеси та явища, що стосуються групової динаміки;
г) процеси та явища, що стосуються групової динаміки та формування навичок
ефективної комунікації в процесі розробки програмного забезпечення.
єктом вивчення дисципліни є:
а) процеси ком
унікації у групах розробників програмного забезпечення;
б) індивідуальні стилі роботи в групі;
в) групи розробників програмного забезпечення і їхні представники;
г) технології розробки програмного забезпечення.
3. Предметом вивчення дисципліни є:
а) прогр
амна інженерія;
б) процеси комунікації у групах розробників програмного забезпечення;
в) функціональні ролі в групі розробників програмного забезпечення;
г) індивідуальні типи особистостей.
4. Предметом діяльності фахівця у галузі програмної інженерії є:
а) якісний програмний продукт;
б) моделі, методи, технології розробки програмних систем;
в) колективна розробка програмних продуктів;
г) процеси комунікації у групах розробників програмного забезпечення.
5. Етичний кодекс програміста визначає:
а) роль люд
ського фактора у процесі розробки програмного продукту;
б) вимоги до розробки програмних систем;
в) компоненти ділової комунікації;
г) інженерні навички пов’язані з розробкою програмного забезпечення.
6. До основних обов’язків лідера у групі розробників п
рограмних систем
належать:
а) підтримувати взаємодію і спілкування у групі;
б) говорити, слухати, писати;
в) ефективно проводити наради, бесіди, переговори, презентації;
г) реалізувати нововведення; створення нових культурних взірців; перевірка
нових спосо
бів взаємодії між членами групи.
Тема 2. Професійна етика і діловий етикет
7. Етика
це:
а) норми, сукупність загальноприйнятих юридичних та моральних правил,
вимоги, які людина ставить перед собою або які вимагає суспільство у певному
середовищі та со
ціальній групі;
б) перелік правил та процедур, які особа повинна виконувати у певних ситуаціях;
в) цілеспрямовані дії особи для досягнення поставлених цілей;
г) способи та прийоми дії, які особа використовує для досягнення визнання у
суспільстві.
8. До за
ходів, які забезпечують етичну поведінку, належать:
а) введення комітетів з етики;
б) примус через страх зазнати покарання;
в) підвищення розміру зарплати;
г) формування додаткової кількості неформальних груп в організації.
9. Причинами неетичної поведінк
и керівника групи є:
а) бажання встановити взаємовигідні стосунки з підлеглими;
б) бажання встановити чесні стосунки з підлеглими;
в) проведення нарад з проблем етичної поведінки;
г) зменшення значення етики у суспільстві.
10. До неетичних вчинків належат
а) розголошення конфіденційної (таємної) інформації;
б) турбота про навколишнє середовище;
в) чесність у відносинах з державою, суспільним середовищем;
г) відкритість інформації про діяльність.
11. Етикет
це:
а) система моральних норм і цінностей, щ
о характерна для певного соціального
середовища;
б) набір традиційних, але змінюваних з часом норм поведінки, основою яких є
доброзичливість, логіка та здоровий глузд у взаємостосунках людей;
в) сукупність загальноприйнятих юридичних і моральних правил, як
і людина
ставить перед собою або яких вимагає від неї оточення;
г) сукупність норм і принципів поведінки людини.
12. У процесі розробки програмного забезпечення виділяють
відповідальність:
а) технічну; організаційну;
б) загальну; часткову;
в) неформальну,
формальну;
г) соціальну, юридичну.
13. Соціальна відповідальність ґрунтується на:
а) виконанні конкретних державних законодавчих актів, інструкцій, норм;
б) добровільній реакції на соціальні проблеми суспільства;
в) технології розробки програмного продук
ту;
г) покладених на посадову особу обов’язках виконувати поставлені завдання.
Тема 3.Особливості малих груп
14. Група
це:
а) особи, діяльність яких свідомо планується, організується, мотивується,
контролюється та регулюється для досягнення певної мети
б) особи які взаємодіють між собою спонтанно на засадах соціальної взаємодії;
в) дві і більше особи, які взаємодіють одна з одною так, що кожна особа здійснює
вплив на конкретних людей (працівників) і водночас перебуває під впливом
конкретних людей ;
г)
особи які взаємодіють між собою (за бажанням керівника) з метою виконання
певних завдань і досягнення конкретних цілей;
15. Мала група
це:
а) нечисленна за складом група, члени якої об’єднанні загальною діяльністю і
перебувають в безпосередньому особист
ому спілкуванні що є основою для
виникнення емоційних стосунків, групових норм і групових процесів;
б) особи які взаємодіють між особою (за бажанням керівника) з метою виконання
певних завдань і досягнення конкретних цілей;
в) особи які взаємодіють між соб
ою спонтанно на засадах соціальної взаємодії;
г) особи, діяльність яких свідомо планується, організується, мотивується,
контролюється та регулюється для досягнення певної мети.
16. Групи, які виникають в організації за бажанням (рішенням) керівника,
нази
вають:
а) цільовим;
б) спеціальними;
в) формальними;
г) адаптивними.
17. Групи, які виникають в організації спонтанно, називають:
а) формальними;
б) цільовими;
в) штабними;
г) неформальними.
18. Формальні та неформальні групи в організації відрізняються
а) наявністю лідера;
б) мотивами виникнення;
в) зв’язками з керівництвом;
г) проведенням вільного часу людьми.
19. Формальні групи виникають у результаті:
а) вертикального поділу праці;
б) спільного проведення вільного часу людьми;
в) аналізу зовнішньог
о середовища;
г) горизонтального поділу праці.
20. Неформальні групи в організації:
а) створюються цілеспрямовано та функціонують за чітко продуманим планом;
б) формуються за інтересами та симпатіями;
в) створюються в результаті горизонтального поділу пра
ці;
г) володіють структурою, яка створена у результаті соціальної взаємодії.
21. Типи формальних груп в організації:
а) служби, цехи, підрозділи, філії;
б) профспілки, охорона праці, медобслуговування;
в) керівні групи, робочі групи, цільові групи;
г) ст
райкові комітети, рада директорів, ліквідаційна комісія.
22. Стосовно неформальних груп в організації менеджеру варто:
а) залучати до участі у виробленні управлінських рішень;
б) намагатись позбавитись від неформального лідера;
в) застосовувати авторитарн
і методи впливу;
г) розділяти і розосереджувати у різні підрозділи (відділи).
23. Основними факторами, що впливають на ефективність роботи групи є:
а) групові норми;
б) науково
технічний прогрес;
в) стан техніки та технології;
г) заробітна плата.
льові ролі
це:
а) «організатор»;
б) «голова»;
в) «критикан»;
г) «душа команди».
25. Підтримуючі ролі
це:
а) «генератор ідей»;
б) «скептик
аналітик»;
в) «організатор»;
г) «кавалер».
26. Негативні ролі
це:
а) «король»;
б) «контролер
фінішер»;
в) «ге
нератор ідей»;
г) «секретар
оформлювач рішень».
Тема 4.Динамічні процеси у малій групі
27. Групова динаміка
це:
а) сукупність процесів, що відбуваються у малій групі і спрямовані на її
інтеграцію;
б) всі види колективної взаємодії у малій групі;
в) суку
пність процесів, що відбуваються у малій групі і характеризують її з точки
зору руху, розвитку та функціонування;
г) сукупність процесів, що відбуваються у малій групі і спрямовані на її
диференціацію.
28. Основні елементи, які є визначальними для групово
ї динаміки:
а) цілі, правила, позиція керівника, структура групи, згуртованість, стадії
розвитку;
б) утворення в групі підгруп, позиція керівника, згуртованість, стадії розвитку;
в) утворення в групі підгруп, зміна ролей, позиція керівника, структура груп
и,
згуртованість, стадії розвитку;
г) цілі, правила, позиція керівника, структура групи згуртованість, розпад групи.
29. Керівництво
це:
а) вид управлінської діяльності, який на засадах лідерства та влади забезпечує
виконання функцій менеджменту, формува
ння методів менеджменту та їх
трансформацію в управлінські рішення через використання комунікацій;
б) здатність завдяки особистим якостям здійснювати вплив на поведінку окремих
осіб та груп працівників з метою зосередження їх зусиль на досягнення цілей
ганізації;
в) створення умов, необхідних для плідної спільної праці;
г) максимальна турбота про підприємство з мінімальною турботою про підлеглих.
30. Лідерство
це:
а) право особи давати офіційні доручення підлеглим;
б) здатність завдяки особистим якос
тям здійснювати вплив на поведінку окремих
осіб та груп працівників з метою зосередження їх зусиль на досягнення цілей
організації;
в) вид управлінської діяльності, який на засадах лідерства та влади забезпечує
виконання функцій менеджменту, формування мет
одів менеджменту та їх
трансформацію в управлінські рішення через використання комунікацій;
г) спеціальні знання управління.
31. Влада
це:
а) будь
яка поведінка одного працівника яка вносить зміни в поведінку,
відносини, відчуття і т. п. іншого працівн
ика;
б) процес управління людьми;
в) можливість впливати на поведінку інших людей, згідно повноважень, які дає
посада;
г) спеціальні знання управління.
32. Вплив
це:
а) будь
яка поведінка одного працівника яка вносить зміни в поведінку,
відносини, відчу
ття і т. п. іншого працівника;
б) можливість впливати на поведінку інших людей;
в) процес управління людьми;
г) ціль організації, досягнення якої забезпечити економічне зростання.
33. Формами влади менеджера є:
а) способи і прийоми впливу на бригаду робіт
ників;
б) премія;
в) повноваження;
г) законодавча.
34. Форми влади менеджера є:
а) примус;
б) перевірка виробничої діяльності підприємства;
в) судова влада;
г) здійснення імпортної діяльності.
35. Розрізняють наступні форми влади над підлеглими:
а) внутр
ішньоособова, міжособова, міжгрупова, між особою і групою;
б) примус, винагорода, експертна, еталонна, законна, дисциплінарна,
інформаційна;
в) інструментальна, експресивна, харизма;
г) способи і прийоми впливу на підлеглих.
36. Формами впливу менеджера є
а) поведінка менеджера;
б) компетентність керівника;
в) можливість підвищення за посадою;
г) переконання.
37. Розрізняють наступні підходи до розуміння лідирування:
а) теорія підходу з позицій особистих якостей, теорія ситуаційного підходу, теорія
пове
дінського підходу;
б) теорія процесного підходу, теорія ситуаційного підходу, теорія поведінського
підходу;
в) класична та біхевіористська теорії;
г) теорія «Великих людей»
38. Стиль керівництва
це:
а) сукупність типових і відносно стабільних прийомів в
пливу керівника на
підлеглих;
б) створення умов необхідних для плідної спільної праці;
в) гнучка поведінка керівника щодо співробітників, яка змінюється в часі
залежить від ситуації і проявляється у способах виконання управлінських робіт
підлеглими;
г) мак
симальна турбота про підлеглих.
39. Розрізняють наступні види стилів керування:
а) авторитарний (автократичний), демократичний (ліберальний), комбінований;
б) авторитарний (автократичний), консультативний, комбінований;
в) демократичний (ліберальний), кон
сультативний, комбінований;
г) повноваження, відповідальність, делегування.
40. Психодіагностика
це:
а) оцінка і вимірювання індивідуально
психологічних особливостей особистості
для постановки психологічного діагнозу;
б) встановлення наявності в людини
особливостей поведінки чи її властивостей;
в) оцінка наявного психологічного стану людини;
г) опис діагностованих психологічних і поведінкових особливостей людини.
41. Громадська думка
це:
а) єдині за змістом судження, присвячені фактам соціального житт
я, колективної
діяльності та діяльності окремих особистостей;
б) публічно виражене судження, що становить інтерес для суспільства;
в) публічно виражене і поширене судження, яке містить оцінку і ставлення до
подій, осіб, діяльності груп; організацій, що ста
новлять певний інтерес для
суспільства;
г) судження пов’язані з усною інформацією різноманітного характеру та чутками.
Тема 5. Конфлікти як явище у суспільних та міжособистісних відносинах
42. Конфлікт
це:
а) певний тип поведінки людини у конкретній с
итуації;
б) певний вид впливу одного суб’єкта на іншого;
в) відсутність згоди між двома чи декількома суб’єктами;
г) зниження ефективності діяльності організації.
43. До позитивних функцій конфліктів належать:
а) надлишково
витратна;
б) дестабілізуюча;
соціально
діагностична;
г) дезорганізуюча.
44. До негативних функцій конфліктів належать:
а) інноваційна;
б) регулююча;
в) соціально
психологічна;
г) дезорганізуюча.
45. За ознакою результатів розрізняють наступні типи конфліктів:
а) функціональні і дис
функціональні, безрезультатні;
б) внутрішньоособові і міжособові;
в) між собою і групою, міжгруповий;
г) затяжні, короткотривалі.
46. За змістом розрізняють наступні типи конфліктів:
а) організаційні, внутрішні, зовнішні;
б) внутрішньоособові, міжособові
, між особою і групою, міжгрупові,
міжорганізаційні;
в) функціональні і дисфункціональні;
г) об’єктивні, суб’єктивні.
47. За тривалістю розрізняють наступні типи конфліктів;
а) вертикальні, горизонтальні;
б) внутрішньоособистісні, міжособистісні;
в) затя
жні, короткотривалі;
г) офіційні, неофіційні.
48. За обсягом розрізняють наступні типи конфліктів;
а) глобальні, парціальні;
б) приховані, відкриті;
в) затяжні, короткотривалі;
г) офіційні, неофіційні.
49. Причинами конфліктів особистого характеру є:
інтелектуальна несумісність;
б) порушення в режимі роботи;
в) погіршення умов роботи;
г) неправильний розподіл ресурсів.
50. Причинами конфліктів виробничого характеру є:
а) емоційна несумісність;
б) фізична несумісність;
в) зниження заробітної плати праці
вників;
г) інтелектуальна несумісність.
51. Методами розв’язання конфліктів є:
а) економічні і адміністративні;
б) структурні і міжособові;
в) соціальні і психологічні;
г) технічні і технологічні.
52. Структурними методами розв’язання конфлікту є:
а) ро
з’яснення вимог до роботи, використання координаційних механізмів,
визначення загальноорганізаційних комплексних цілей, використання системи
винагород;
б) ухилення, згладжування, примус, компроміс, розв’язання проблеми;
в) поліпшення взаємин між працівника
ми, роз’яснення вимог до роботи,
використання системи винагород;
г) регулювання діяльності організації.
53. Міжособовими методами розв’язання конфлікту є:
а) поліпшення взаємин між працівниками, роз’яснення вимог до роботи,
використання системи винагород;
б) роз’яснення вимог до роботи, використання координаційних механізмів,
визначення загальноорганізаційних комплексних цілей, використання системи
винагород;
в) ухилення, згладжування, примус, компроміс, розв’язання проблеми;
г) одноособові, колегіальні, к
олективні.
54. Тренінг
це:
а) пошук ефективних шляхів розв’язання поставлених проблем;
б) комплекс дій і вправ спрямованих на придбання нових навиків та
вдосконалення і закріплення вже набутих;
в) опанування нових технологій у професійній сфері;
г) спос
іб придбання нових професійних навичок та вмінь.
Тема 6. Суспільні та міжособистісні відносини
55. Міжособистісні (людські) відносини
це:
а) сукупність взаємодій між індивідами;
б) процес розвитку контактів між людьми;
в) спектр зв’язків і взаємодій лю
дей у процесі матеріального виробництва;
г) обмін думками, почуттями і переживаннями.
56. Суспільні та міжособистісні відносини відрізняються:
а) емоційною основою;
б) мотивами виникнення;
в) зв’язками між членами групи;
г) наявністю лідера.
57. Спілкуван
ня
це:
а) система принципів, норм, методів, прийомів діяльності і поведінки індивіда;
б) система соціальних зв’язків, сукупність усіх способів взаємодії людей;
в) сукупність зв’язків і взаємодій індивідів, груп, спільнот, під час яких
відбувається обмін
інформацією, досвідом, уміннями і результатами діяльності;
г) обмін думками, почуттями і переживаннями.
Тема 7. Загальна характеристика спілкування.
58. Спілкування як взаємодія (інтеракція)
це:
а) обмін інформацією та організація сумісних дій;
б) проц
ес розвитку контактів між людьми;
в) сукупність зв’язків індивідів під час яких відбувається обмін інформацією;
г) сукупність взаємодій між індивідами.
59. Співробітництву, як виду взаємодії характерні:
а) «конкуренція»;
б) «конфлікт»;
в) «згода»;
г) «оп
озиція».
60. Суперництву, як виду взаємодії характерні:
а) «кооперація»;
б) «пристосування»;
в) «асоціація»;
г) «дисоціація».
61. Психологічний вплив
це:
а) здатність завдяки особистим якостям здійснювати вплив на поведінку окремих
осіб або груп;
застосування у міжособистісній взаємодії винятково психологічних засобів з
метою впливу на стан, думки, дії іншої людини;
в) можливість впливати на поведінку інших людей;
г) будь
яка поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку, відносини,
відчутт
я іншої особи.
62. До видів психологічного впливу належать:
а) кооперація, пристосування, згода;
б) переконання, навіювання, чутки;
в) критичність, достовірність, довіра;
г) свідомість, інтелект, розум.
63. Спілкування як сприйняття (перцепція)
це:
процес сприймання суб’єктом соціальних суб’єктів (людей, груп, спільностей),
яке дає змогу надійніше визначати успішність і перспективи міжособистісної
взаємодії;
б) обмін інформацією та організація сумісних дій;
в) сукупність зв’язків індивідів під час як
их відбувається обмін інформацією;
г) сукупність взаємодій між індивідами.
64. До механізмів міжособистісного пізнання належать:
а) ідентифікація, емпатія, рефлексія;
б) фізіономіка, хіромантія, астрологія;
в) наслідування, мода, чутки;
г) потреба, мотив
, інтерес.
Тема 8. Спілкування як обмін інформацією (комунікація)
65. Комунікація
це:
а) сукупність зв’язків і взаємодій індивідів, груп, спільнот;
б) процес, пов'язаний зі складанням документів, їхньою обробкою,
проходженням, зберіганням;
в) обмін інф
ормацією у різноманітних процесах соціальної взаємодії;
г) вид управлінської діяльності.
66. Вид комунікації, який передбачає спілкування словесно, називається:
а) мімічним;
б) вербальним;
в) імітаційним;
г) семантичним.
67. Вид комунікації, який передба
чає спілкування за допомогою жестів,
називається:
а) незрозумілим;
б) невербальним;
в) імітаційним;
г) мімічним.
68. Елементами комунікаційного процесу в організації є:
а) відправник, ідея повідомлення, отримувач;
б) відправник, повідомлення, канал, отрим
увач;
в) відправник, повідомлення, отримувач, шум;
г) відправник, ідея, повідомлення, отримувач, шум.
69. Етапами комунікаційного процесу є:
а) зародження ідеї, кодування, вибір каналу, передавання, декодування, оцінка і
уточнення повідомлення, здійснення
зворотного зв’язку;
б) зародження ідеї, кодування, передавання, вибір каналу, декодування, оцінка і
уточнення повідомлення, здійснення зворотного зв’язку;
в) зародження ідеї, кодування, вибір каналу, передавання, декодування, оцінка і
уточнення повідомле
ння;
г) зародження ідеї, кодування, вибір каналу, передавання, декодування,
здійснення зворотного зв’язку.
70. Формами прямого вербального спілкування є:
а) письмове, за допомогою технічних засобів;
б) жести, міміка, умовні сигнали, пози;
в) індивідуальн
е монологічне, групове монологічне, індивідуальне діалогове;
групове діалогове;
г) за допомогою технічних засобів, умовні сигнали.
Тема 9. Ділове спілкування
71. До монологічних форм усного ділового спілкування належать:
а) доповідь, політична промова, ле
кція;
б) бесіда, диспут, ділова нарада;
в) інтерв’ю, прес
конференція, співбесіда;
г) бесіда, диспут, інтерв
72. До діалогічних форм усного ділового спілкування належать:
а) інтерв’ю, прес
конференція, співбесіда;
б) бесіда, диспут, ділова нарада;
оповідь, політична промова, лекція;
г) прес
конференція, політична промова, презентація.
73. Презентації, які інтегрують звук, відео файли, анімацію, інтерфейс,
називаються:
презентації;
презентації;
в) презентації
г) мультимедіа презент
ації.
74. Матеріальний об’єкт, що містить інформацію в зафіксованому вигляді
це:
а) документ;
б) каталог;
в) мережа;
г) електронна пошта.
75. Документація у ході здійснення комунікацій в організації
це:
а) письмове надання інформації про факти, події
, явища;
б) способи наочного зображення стану і ходу виробничо
господарської діяльності
за допомогою умовних позначень;
в) процес, пов'язаний зі складанням документів, їхньою обробкою,
проходженням, зберіганням;
г) процес обміну інформацією між двома і біл
ьше людьми з метою вирішення
певної проблеми.
76. В організації документація за призначенням буває:
а) разовою;
б) таємною;
в) типовою;
г) службово
інформаційною.
77. Діловодством вважається:
а) засіб перетворення вхідних елементів на вихідні;
б) процес
, пов'язаний зі складанням, обробкою, проходженням та зберіганням
документів;
в) відображення характерних ознак досліджуваного об’єкта;
г) сукупність повідомлень, які відображають конкретний аспект явища, події,
виробничо
господарської діяльності.
78. Доку
ментування
це:
а) відображення характерних ознак досліджуваного об’єкта;
б) процес створення документів;
в) процес обробки документів;
г) процес зберігання документів.
79. За місцем складання документи бувають:
а) внутрішні, зовнішні;
б) офіційні, особи
сті;
в) рукописні, друковані;
г) загальні, спеціалізовані.
80. За джерелами виникнення документи бувають:
а) індивідуальні, типові;
б) первинні, похідні (вторинні);
в) загальні, спеціалізовані;
г) офіційні, особисті.
81. За кількістю питань документи був
ають:
а) За кількістю питань документи бувають:
б) внутрішні, зовнішні;
в) прості, складні;
г) індивідуальні, типові.
82. За терміном виконання документи бувають:,
а) оригінали, копії;
б) загальні, спеціалізовані;
в) звичайні, цілком секретні;
г) звичайні
, термінові.
83. За призначенням документи поділяються на:
а) з адміністративних питань, загальні, спеціалізовані, офіційні;
б) організаційно
розпорядчі, фінансово
розрахункові, постачання та збуту, з
особового складу;
в) постійного зберігання; тривалого
зберігання; тимчасового зберігання;
г) індивідуальні, стандартні, типові, трафаретні.
84. При підготовці документа слід дотримуватись певних принципів:
а) об’єктивність, логічна послідовність, повнота інформації;
б) відповідальність, обов’язковість, конк
ретність;
в) повноваження, компетентність, аналітичність;
г) обов’язковість, достовірність, компетентність.
Тема 10. Комунікації в організаціях
85. Організації використовують наступні види комунікації:
а) інтуїтивні;
б) функціональні;
в) міжрівневі;
г) н
ерегулярні.
86. Словесний чи безсловесний обмін між двома людьми, який утворюється з
подразнення (запитання) і реакції (відповідь) між певними станами «я»
це:
а) трансакція;
б) постава;
в) фасцинація;
г) інтеракція.
87. На шляху міжособистісних комуніка
цій в організації виникають таки
перепони:
а) недоліки мотиваційної системи;
б) семантичні бар
єри (різне розуміння символів);
в) відсутність харизматичних якостей у керівника;
г) незадовільна структура управління підприємством.
88. Інформаційні системи,
які призначені для спеціальних потреб
опрацювання менеджером вищого рівня
це:
а) експертні системи;
б) системи підтримки рішень;
в) операційно
виконавчі системи;
г) адміністративні системи.
89. Інформаційні системи, які призначені для прийняття менедже
ром
специфічних рішень
це:
а) інформаційна система менеджменту (
ICM
б) операційно
виконавча система (ОВС);
в) система підтримки рішень (СПР);
г) адміністративні інформаційні системи (АІС).
90. Підвищують ефективність інформаційного обміну (комунікації
а) регулювання інформаційних потоків;
б) деформація повідомлень, на різних етапах процесу комунікацій;
в) процес, пов'язаний зі складанням, обробкою, проходженням та зберігання
документів;
г) складний зворотний зв'язок.
91. Електронна комунікація за ма
сштабністю буває:
а) масова, групова, внутрішньоособистісна;
б) актуальна, віртуальна;
в) коротка, синхронна, асинхронна;
г) усна, письмова.
92. Електронна комунікація за каналами передачі буває:
а) усна, письмова;
б) актуальна, віртуальна;
в) групова, вн
утрішньоособистісна;
г) завжди опосередкована.
93. Електронна комунікація за формою буває:
а) завжди опосередкована;
б) групова, внутрішньоособистісна;
в) усна, письмова;
г) актуальна, віртуальна.
94. Електронна комунікація за часом буває:
а) актуальна,
віртуальна;
б) коротка, необмежена в часі, синхронна, асинхронна;
в) усна, письмова;
г) завжди опосередкована.
95. Комунікаційні перепони
це:
а) те, що деформує зміст повідомлення, перешкоджає ефективному сприйманню
інформації отримувачем;
б) сукупність
повідомлень, які відображають конкретний бік явища, події,
виробничо
господарської діяльності;
в) обмін інформацією, її змістом між двома і більше людьми;
г) функції і дії людей при здійсненні комунікацій.
96. Невербальні перепони виникають внаслідок неп
равильного розуміння
(трактування) учасниками комунікаційного процесу:
а) слів і значень;
б) міміки і жестів;
в) життєвого досвіду;
г) професійного досвіду.
97. Семантичні перепони виникають внаслідок неправильного розуміння
(трактування) учасниками кому
нікаційного процесу:
а) життєвого досвіду;
б) міміки і жестів;
в) слів і значень;
г) професійного досвіду.
98. До нових рис сучасних комунікацій належать:
а) економія часу;
б) вірогідність;
в) гнучкість;
г) функціональність.
99. Комунікація, яка заснован
а на космічному радіозв’язку,
мікроелектронній і комп’ютерній техніці, оптичних пристроях запису
це:
а) вербальна комунікація;
б) імітаційна комунікація;
в) електронна комунікація;
г) невербальна комунікація.
100. Трансакції які відображають, невизначен
і уявлення
це:
а) незрозумілі;
б) приховані;
в) семантичні;
г) мімічні.
101. У ході ділового інтерв’ю представник фірми не проявляє ніякого
інтересу до тих аспектів вашої кар’єри, які ви вважаєте найбільш
важливими. Ви:
а) запитуєте його про причину та
кої незацікавленості;
б) у найбільш підходящий момент самі розповідаєте про те, що вважаєте
найбільш важливим та виграшним у вашій кар’єрі;
в) говорите собі, що особа, яка проводить співбесіду, знає краще, що до чого, і
тому їй вирішувати, про що і коли за
питувати.
102. З самого початку співбесіди стало зрозумілим, що ви та співробітник,
який проводить інтерв’ю, не маєте ніякого контакту та взаєморозуміння. Ви:
а) припиняєте співбесіду, заявивши про бажання піти;
б) просите, щоб інтерв’ю провів хтось інший
в) незважаючи на несприятливі обставини, продовжуєте проходження співбесіди.
103. Чим більше ви дізнаєтесь у ході ділового інтерв’ю про конкретну роботу
на вакантному місці (на якому б ви бажали працювати), тим менше ця
вакансія приваблює вас. Ви:
чікуєте, поки співбесіда закінчиться, і тоді висловлюєте усі свої сумніви;
б) нічого не говорите особі, яка проводить інтерв’ю, і вирішуєте для себе, що
сьогоднішня співбесіда буде для вас просто хорошою практикою;
в) відразу висловлюєте свої сумніви співр
обітнику, який проводить інтерв’ю, і
тим самим закінчуєте вашу зустріч.
104. Ви отримали запрошення на роботу від однієї фірми, але не даєте згоди,
бажаючи перед цим з
ясувати, чи не буде більш привабливою посада,
вакантна зараз в іншій фірмі. Наприкінці
співбесіди у другій фірмі ви
розумієте, що робота, яка пропонується тут, приваблює вас більше. Ви:
а) щоб прискорити позитивне вирішення вашого питання, кажете співробітнику,
який проводить інтерв’ю, про запрошення, яке вже маєте від іншої фірми;
б) нічого
не кажете і сподіваєтесь, що запрошення від другої фірми прийде
раніше, ніж вам доведеться давати відповідь першій фірмі;
в) кажете, що вам необхідно знати рішення про прийняття / неприйняття вас на
роботу до певної конкретної дати, не називаючи при цьому
причини такого
вашого прохання.
105. Ви підійшли до господаря заходи, з яким знаходяться кілька його колег,
не знайомих вам. Привітавшись з вами, господар не представляє вам
присутніх. Ви повинні:
а) попросити господаря представити вам його колег;
б) поч
екати, доки присутні не почнуть говорити, і тоді запитати у них, хто вони;
в) намагатися зрозуміти, хто є хто, у процесі спілкування, а наприкінці зустрічі
попросити підтвердити / спростувати ваші припущення.
106. Ви зустріли особу, в якої одне око косить
. Під час спілкування з нею ви
повинні:
а) дивитися в простір між її очима;
б) взагалі не дивитися в очі людині з таким «проблемним» поглядом;
в) вибрати одне око і дивитися на нього.
107. Зразу після представлення вас новому знайомцю ви зрозуміли, що
вст
игли забути його ім
я. Вам слід:
а) зробити вигляд, що усе в порядку і просто уникати називати цю особу по імені;
б) вибачитися і запитати ім
я людини;
в) вибачитися і піти.
108. Ви наблизилися до групи людей, але ніхто із присутніх не простягнув
вам року
для привітання і не виявив бажання познайомитися. Ви:
а) простягаєте руку і представляєтесь;
б) питаєте, чи можете приєднатися до групи та починаєте розмову;
в) перериваєте розмову і роздаєте свої бізнес
картки.
109. Як ви представитеся високій посадовій
особі?
а) ви не можете представлятися високій посадовій особі. Почекайте, доки вона
сама не представиться вам;
б) ви попросите хазяїна заходу представити вас;
в) ви підійдете до цієї особи і простягнете свою руку.
110. Як ви привітаєтеся з людиною, з яко
ю у вас існує мовний бар
єр?
а) не обтяжуйте себе, ви лише втратите час;
б) поводьтеся як завжди, тільки говоріть повільніше і гучніше, ніж звичайно;
в) подивіться людині в очі, посміхніться та простягніть руку. Ніяких промов не
потрібно для того, щоб інша
особа відчула себе бажаною в компанії.
Ситуаційні
завдання
з дисципліни
Вимогою часу є переведення викладання
групової динаміки і комунікацій
теоретичної площини у практичну. Поєднанню теорії і практики сприяють ситуаційні
авдання (конкретні ситуації), практичні вправи та домашні завдання. Конкретні
ситуації, практичні вправи відображають реальні події і проблеми, які вимагають
вирішення. Виконання вправ сприяє розвитку у студентів багатьох важливих якостей,
які потрібні в р
оботі: бути рішучим; проявляти творчість і оригінальність; вміти
будувати ефективні між особові і групові відносини; вміти слухати і слухати інших;
вміти формулювати і виражати свої думки і ідеї,
володіти професійною етикою та
діловим етикетом
Метод конкр
етних ситуацій (case
method, МКС) дозволяє реалізувати концепцію
практичного навчання в умовах аудиторних занять.
Конкретні ситуації (ситуаційні завдання) надають вивчаючому наступні
можливості:
Бачити проблеми очима керівників. Це ефективний шлях “навчати
ся
виконуючи”.
Більш глибше зрозуміти і використати управлінські концепції.
Співставити і порівняти різні підходи і розробити в них певну типологію.
Осмислити і збалансувати проблеми і факти, використовуючи досвід. Звірити
себе з іншими, обмінятися з ними
досвідом.
Використати в дії, в реальних умовах свої аналітичні здібності.
Розвинути свою мотивованість до участі і комунікативні навички та вміння.
Навчитися захищати свою позицію, приводити відповідні аргументи, переконувати
інших у всьому тому, чого нем
ожливо розвинути через лекції та інші форми занять.
Конкретні ситуаційні завдання навчають:
Бути об’єктивним.
Узагальнювати досвід.
Формувати нове бачення.
Виявляти і приймати до уваги певні обставини.
Розвивати вміння далекоглядності.
Толерантності до ін
шої думки та поради.
Подібно тестовим завданням, конкретні ситуаційні завдання використовуються
для проміжного та підсумкового контролю знань студентів.
Ситуаційні завдання
Існують ситуації, в яких менеджер може відчути себе у скрутному становищі
через
те, що прийнятті в них рішення ніколи можуть не відповідати поняттям
«справедливість», «етика» в моральних традиціях суспільства, але будуть цілком
прийнятті в сфері підприємницької діяльності.
У нижче наведених ситуаціях необхідно прийняти рішення і обґру
нтувати його.
Ситуація 1
1. Ви
головний менеджер великої фірми з виробництва всесвітньо відомих
цигарок. Фірма має чисельні філіали у всьому світі з чималими обсягами продаж.
явилася можливість відкрити ще одну фабрику в Україні і від вас залежить ріш
ення
щодо підписання нової угоди. З одного боку, будівництво такої фабрики забезпечить
регіон новими робочими місцями, знімаючи проблему безробіття, з іншого принесе
великий дохід фірмі. Однак ви ознайомилися з результатами досліджень щодо
шкідливого вплив
у паління на організм людини.
Яким буде ваше рішення? Підпишете ви нову угоду чи ні? Чому?
Ситуація 2
2. Ви менеджер з виробництва у фірмі, яка виготовляє холодильники. Не так
давно ви довідалися, що конкуруюча фірма надала своїм холодильникам властивосте
й,
яких ваші не мають. На щорічній спеціалізованій виставці фірми
конкурента буде
відкрито офіс для гостей, де на одному із засідань її керівник розкаже для своїх дилерів
про нову розробку. Ви можете уповноважити свого співробітника бути присутнім на
цьому
засіданні в статусі нового дилера, щоб дізнатися про новинку.
Чи підете ви на такий крок? Чому?
Ситуація 3
3. Ви
головний менеджер відомої фірми, який прикладає великі зусилля для
підписання вигідної угоди на чималу суму з однією компанією. В процесі п
ереговорів
дізнаєтеся, що представник покупця шукає для себе більш вигідну роботу. Ви не маєте
бажання брати його до себе на роботу, але якщо натякнете йому про таку можливість, то
він, швидше за все зробить замовлення саме у вас.
Як ви поступите? Чому?
итуація 4
4. Ви
менеджер з маркетингу і хочете зробити вибіркове опитування
споживачів про їх реакцію на товар конкурента. Для цього ви повинні провести
опитування від неіснуючого «інституту маркетингу і кон’юнктури ринку».
Чи проведете ви таке опитуванн
я? Чому?
Ситуація 5
5. Ви
менеджер з персоналу. У вашу фірму прийшла здібна жінка, яка хоче
бути торговим агентом. Рівень її кваліфікації значно вищий, ніж у чоловіків, які
претендують на цю посаду, але прийом на роботу неодмінно викличе негативну реакц
ію
з боку окремих ваших торгових агентів, серед яких немає жінок.
Чи візьмете ви цю жінку на роботу? Чому?
Ситуація 6
6. Вас призначили керівником відстаючого цеху. Ви вивчили ситуацію, яка там
склалася, і вирішили зібрати актив цеху. Вам потрібно підготу
ватись до виступу перед
ним.
Як Ви побудуєте свій виступ?
Ситуація 7
7. На Вашій дільниці працює молодий працівник. Працьовитий і відповідальний.
Якось при розмові з ним виявилося, що в його сім
ї не все гаразд, його ображає мачуха,
батько нічого не заува
жує. Дуже тяжко молодому працівнику.
І майстер вирішив…
До яких заходів удалися б Ви на його місці?
Ситуація 8
8. Сьогодні у Вас день народження. Ви зворушені увагою Ваших рідних. У Вас
хороший настрій. Ви приходите на роботу. Підлеглі привітали Вас подар
унками.
Чи виникає у Вас у такому випадку запитання: «Взяти чи не взяти подарунки?»
Ситуація 9
9. Іде зібрання… Слова одного з підлеглих для Вас дуже приємні. Він наголосив
на Ваших організаторських здібностях, вміння надихати людей на роботу тощо. При
цьо
му наводились конкретні приклади.
Чи відреагували б Ви на цей виступ у своєму заключному слові?
Ситуація 10
10. Сталася поломка обладнання. Для її усунення треба багато часу. Один
працівник, ризикуючи життям, ліквідував поломку. Весь цех захопився його вч
инком.
Начальник цеху, довідався про це, подякував працівникові, а майстер увільнив від
роботи.
Які б були Ваші дії на місці начальника цеху?
Ситуація 11
11. Як підтримати настрій у робітника? Два майстри висловили думки з цього
приводу. Один сказав: «Над
аю перевагу теплим словам, компліментам, жартам». Другий
сказав: «Все це дрібниці. Ніщо так не підтримує настрій, як добра зарплата й премія»ю
А Ви що скажете?
Ситуація 12
12. Два керівники розмовляли про те, як вони дають вказівки підлеглим. Перший
сказа
в: «Головне
що сказано, а не як сказано. В мене немає часу, щоб підбирати для
кожного форму висловлення». Другий сказав: «Може бути, що в тебе люди такі
необразливі, а мені постійно треба задумуватися, з ким як краще розмовляти».
Словам якого керівника В
и віддаєте перевагу?
Ситуація 13
Між вашими підлеглими виник конфлікт, який заважає, їм успішно працювати.
Кожний із них окремо звертається з пропозицією прийняти його сторону і вирішити
конфлікт. Ваша позиція:
. Не допустити, щоб вони конфліктували на р
оботі, а вирішувати конфлікт
це
їхня особиста справа.
Делегуєте повноваження розібратися у конфлікті трудовому колективу
організації.
. Насамперед з
ясувати причини конфлікту самому і спробувати знайти спосіб
його врегулювання.
. Дізнатися, хто з чл
енів колективу є авторитетом для тих, хто конфліктує, і
впливати на них через цих людей.
Відповідь обґрунтуйте.
Ситуація 14
У вас як у керівника виник глибокий стрес внаслідок перенавантаження роботою
та значною кількістю організаційних проблем. Як ви буд
ите діяти для усунення стресу:
. Вживатиму алкогольні напої.
. Конкретизую систему власної роботи (що і коли робити, хто займатиметься
іншими проблемами тощо).
. Звільнюсь з роботи.
. Симулюватиму хворобу.
Відповідь обґрунтуйте.
Ситуація 15
У одній пр
иватній фірмі «Льоля
Ко» виник конфлікт між менеджером
Федоренком і одним із провідних спеціалістів Джонсенком. Підлеглий Джонсенко
скрупульозно, як висококваліфікований і досвідчений спеціаліст, виконував свою
роботу. Інколи затримувався на 2
3 год після
закінчення робочого дня, а на наступний
день запізнювався на роботу на 0,5
1 год. З приводу цього менеджер Федоренко
попередив Джонсенка, який почав сперечатися з менеджером, оскільки той час, який він
перепрацьовував після роботи, йому не оплачували.
До якого типу за змістом можна зарахувати цей конфлікт?
2. Які методи вирішення конфлікту може застосувати менеджер вищого рівня?
3. Які наслідки вирішення цієї конфліктної ситуації?
Ситуація 16
Молодий працівник, нещодавно прийнятий на роботу не справляє
ться з
поставленими перед ним завданнями. Це призвело до виникнення у нього стресу.
Виберіть із наведених нижче варіантів ті, які, на вашу думку, дадуть змогу вирішити цю
проблему:
. Вибрати той тип і обсяг робіт, який відповідав здібностям, потребам і
хилам працівника.
. Запропонувати працівникові пільгову відпустку, яка дасть змогу частково
зменшити стрес.
. Призначити наставника, який би допоміг молодому працівникові розібратися
з поставленими перед ним завданнями.
. Запропонувати написати заяву на
звільнення.
Відповідь обґрунтуйте.
Ситуація 17
Доручаючи підлеглим яку
небудь роботу, необхідно пояснити їм цілі діяльності.
Спробуйте вибрати з наведених нижче рекомендацій три найважливіші:
. Прагнути, щоб працівник зрозумів, яке значення поставлені ц
ілі мають для
досягнення цілей організації.
. У міру можливостей визначити цілі діяльності з урахуванням думки
підлеглих.
. Добиватися всебічного розуміння цілей кожним підлеглим.
. Якщо визначити цілі з урахуванням здібностей підлеглих, то буде важко
осягти їх.
. Можна досягти будь
яких цілей, якщо врахувати здібності підлеглих.
. Визначаючи цілі діяльності, за змогою зважати на конкретні факти і цифри.
Відповідь обґрунтуйте.
Ситуація 18
У Вас склались складні стосунки з колегою. Припустимо, що їхні
причини вам
не зрозумілі, але нормалізувати відносини необхідно. Що ви зробите насамперед?
Обгрунтуйте.
. Викличу його на відверту розмову, щоб з
ясувати причини складних
стосунків.
. Насамперед спробую розібратись у своїй поведінці стосовно колеги.
Буду виходити з того, що наші напружені стосунки не сприяють успіху в
роботі.
. Пораджуся з іншими колегами, які добре його знають, і попрошу їх бути
посередниками в нормалізації наших стосунків.
Ситуація 19
Ви керуєте доволі значним підрозділом, виклик
аєте для розмови щодо важливої
справи одного із керівників секції. Під час розмови несподівано дзвонить телефон,
обґрунтуйте свої дії:
. Не звертаючи уваги на дзвінок, продовжуєте розмову з підлеглим і доводите її
до кінця.
. Вибачаєтесь, перериваєте роз
мову і якомога коротше розмовляєте по
телефону.
. Даєте вказівку секретарю відповісти на телефонний виклик, не припиняючи
розмови.
Ситуація 20
Ви отримали одночасно два термінові западання: від вашого безпосереднього і
вищого керівника. Часу для узгоджен
ня термінів немає. Необхідно розпочати роботу.
Виберіть та обґрунтуйте краще рішення:
. Передусім буду виконувати завдання того, кого особисто більше поважаю.
Спочатку буду виконувати завдання, найважливіше на мій погляд.
. Буду виконувати завдання ви
щого керівника.
. Буду виконувати завдання безпосереднього керівника, запропонувавши йому
порозумітися з вищим керівником щодо пріоритетності та послідовності виконання
завдань.
Ситуація 21
Торговий агент вашої фірми зайнятий продажем дитячої енциклопеді
ї. Щоб
успішно вести торгівлю, йому потрібно приходити додому до людей і спілкуватися з
батьками в присутності дітей. Приводом для візиту в сім
ю було соціологічне
опитування за дорученням певного центру досліджень. А, закінчивши опитування, агент
переходи
ть до розмови щодо реалізації енциклопедії. Практика показала, що це доволі
ефективний метод продажу. З позиції етики ви…
Схвалюєте дії агента.
. не забороняли б йому працювати, проте й не схвалювали б такі методи.
. Забороняєте таку тактику.
. Ваш в
аріант.
Виберіть варіант відповіді, з яким ви погоджуєтесь, і обґрунтуйте.
Ситуація 22
На кондитерському підприємстві «Мумуся» виникла конфліктна ситуація між
двома працівниками відділу маркетингу з приводу етичності показаної телебаченням
реклами їхньої
продукції. Прорекламований вміст вафельного батончика, на думку
одного працівника, не відповідав дійсності. Ваші дії, як керівника цього відділу:
. Залишити все як є. реклама завжди здебільшого не відповідає діяльності. У
конфлікт між працівниками не втр
учатися.
. Спробувати приховати справу. Сторонам, що конфліктують, надати премію.
. Звернутися на телебачення з приводу помилки.
. Розібратися самостійно, можливо, тривога фальшива.
. Доповісти директорові. Скликати комісію для розгляду цього питання.
. Цю проблему розглянути лише серед працівників керівної групи.
Відповідь обґрунтуйте.
Ситуація 23
На одному з торгових підприємств, яке займається збутом товарів харчової
промисловості, виникла проблема: на складі залишилась велика партія печива
виробни
цтва «Світоч», термін вживання якого закінчився ще два тижні тому. Ця
ситуація для керівництва не була несподіваною. Вони ще місяць назад помітили, що
попит на цей вид печива значно скоротився, а обсяг замовлення не був змінений. Щоб
вирішити цю проблему,
було прийнято рішення: розпакувати печиво, та продати його
«на вагу». Дайте відповідь на запитання:
. Які цілі ставило керівництво підприємства, приймаючи це рішення?
. Чи етично з боку керівництва продавати товар, термін вживання якого давно
закінчився?
. Яка відповідальність покладається на керівництво підприємства?
. Які, на вашу думку, заходи доцільно вжити, щоб забезпечити етичну
поведінку керівництва?
Ситуація 24
Ваш підлеглий ігнорує вказівки, все робить по
своєму, не реагує на ваші
зауваження т
а розпорядження. Ваша реакція:
Застосувати стандартні адміністративні методи покарання, не витрачаючи
часу розмови.
. В інтересах справи намагатись переконати, наблизити до себе, налаштувати
на сприятливий діловий контакт надалі, зробити його своїм без
посереднім заступником.
. насамперед спробувати вплинути на нього через авторитетних для нього
колег.
Спочатку подумати про те, що залежить від вашої поведінки, чи не робите ви
помилки, а вже потім з
ясувати, чому так агресивно налаштований підлеглий.
Відповідь обґрунтуйте.
Ситуація 25
Працівникові відділу замовлення взуттєвої фабрики потрапив до рук лист такого
змісту: «Вельмишановна дирекціє! Хочу повідомити вас про те, що придбані позавчора
у вашому фірмовому магазині черевики виявилися бракованими,
оскільки вже на
наступний день тріснула підошва. Мені дуже неприємно вам про це повідомляти, та це
вже не перший випадок. Таке сталося і у моєї знайомої. Нам подобається продукція
вашої фірми і ми вже не перший рік купуємо ваше взуття. Та таких випадків н
іколи не
було. Тому прошу звернути увагу на моє повідомлення та вжити відповідних заходів. І
… тра
та, тра
та, тра
та…»
. Як би ви охарактеризували інформацію, яка надійшла у відділ замовлень?
. Визначте носія цієї інформації.
. Який вид докуме
нтації використано для передавання цієї інформації?
. Ваші дії для вирішення цієї ситуації. Яка інформація та документація
використовуватиметься у цьому випадку?
. Чи під час вирішення проблеми доцільно використовувати графіки? Якщо так,
то які саме?
туація 26
У директора машинобудівного підприємства на прийомі представник заводу,
якому об
єднання постачає низку виробів за угодою кооперації, і з яким склались
багаторічні добрі стосунки. Представник просить дещо змінити номенклатуру і терміни
поставок,
пояснює необхідність цього і передає відповідний лист. Не володіючи
необхідною інформацією за суттю питання, що цілком нормально, щиро прагнучи
допомогти заводу
замовнику, і водночас не бажаючи його безпідставно обнадіювати,
директор залишає лист у себе, о
біцяючи розібратися і допомогти.
Чи правильно він вчинив? Відповідь обґрунтувати.
Ситуація 27
Переглядаючи пошту, керівник Чапранян помічає документ, з яким хотів би
ознайомитись детальніше. Але часу зараз немає, і він залишає документ у себе,
сподіваючис
ь уважно опрацювати його в суботу чи вільну хвилину наприкінці робочого
дня.
Чи правильно він вчинив? Відповідь обґрунтувати.
Ситуація 28
Ви
генеральний менеджер, повинні призначити собі заступника з фінансових
питань. Є декілька кандидатур, яка найбіль
ш відповідає вимогам для роботи з
фінансами.
. Уникає конфліктів із людьми, прагне насамперед створити в колективі
атмосферу взаємної довіри, орієнтується на людину, а не на завдання. Не має
спеціальної освіти.
. Конфліктний , але лише в інтересах справи
, не боїться зіпсувати хороші
особисті стосунки для досягнення поставленої цілі, педантичний, запальний, не прагне
до самовдосконалення.
. Передовсім дотримується своїх посадових обов’язків, вимагає цього від своїх
підлеглих, добивається чіткого виконання
роботи, має аналітичний склад розуму,
спокійно та розважливо вирішує проблеми, має спеціальну економічну освіту.
. Зосереджений насамперед на досягненні особистих цілей, наполегливий в
організаційних питаннях і завжди прагне домогтися свого, не надаючи в
еликого
значення непорозумінням і конфліктам, які виникли у взаємовідносинах із підлеглими,
має спеціалізовану фінансово
економічну освіту.
Відповідь обґрунтувати
Ситуація 29
Виберіть та обґрунтуйте дії, які, на вашу думку, найважливіші у ситуації. Для
ст
ворення сприятливого морального клімату в колективі, мотивації високоефективної
праці, розвитку працівника як особистості, як правило, використовують такі напрями
впливу:
. Створення в колективі умов взаємодовіри, поваги і взаємодопомоги.
. Забезпечення
кожного працівника цікавою перспективною роботою, яка
сприяла б розвитку його творчого потенціалу.
. Визначення кожному працівнику його конкретних завдань, що відповідають
його розумовим і фізичним можливостям.
. Об
єктивне оцінювання внеску працівника
в результаті фірми і відповідне
стимулювання результату.
. Створення умов для розкриття всіх здібностей підлеглих, встановлення різних
форм найму, планування професійного росту.
. Заохочення колективу до єдності і щирості неформальними формами (виїзди,
пільне святкування, спортивні змагання тощо).
Ситуація 30
Чотири чоловіки та одна жінка зібралися на нараду керівників відділів компанії
у залі засідань. Коли до приміщення увійшов пан Червоненко, віце
президент компанії,
чоловіки піднялися зі своїх міс
ць, підійшли до пана Червоненка, привіталися з ним та
потиснули руки. Жінка не піднялася і не підійшла до віце
президента. Він також не
підійшов до неї. Вона кивнула віце
президенту і той кивнув у відповідь. Нарада
почалась.
Де допущено помилки? Обґрунтуй
те.
Ситуація 31
Під час перерви у засіданні колега представив Сергію Василенку, який у цей час
пив каву з бутербродами, нового співробітника
Ігоря Гнатюка. У відповідь на
представлення Сергій сказав: «Дуже приємно» і посміхнувся. Ігор простягнув йому
ку, але Сергій, руки якого були зайняті чашкою та тарілкою, відставив для потискання
лікоть правої руки, сказавши при цьому: «Вибачте, руки зайняті». Ігор опустив руку, не
потиснувши ліктя, і простягнув Сергію свою візитну картку. Той сказав «Дякую» і
попр
осив колегу, який їх знайомив, взяти її. Де було допущено помилки? Обґрунтуйте.
Ситуація 32
Під час перерви до кабінету Павла Чередниченка зайшов колега
приятель
Андрій Рогаль. Він запитав, чи вільний Павло, і, почувши «Так» у відповідь, присів на
стіле
ць перед столом Павла та почав говорити про плани на найближчі вихідні. Павло,
який стояв біля вікна, сів на своє місце за столом. Слухаючи Андрія, він кивав головою
та ставив питання,, при цьому він хмурив брови (бо думав про холодильник, який
зранку пере
став працювати) та дивився у вікно (там якраз падав перший у цьому році
сніг).
Де було допущено помилки? Обґрунтуйте.
Ситуація 33
Чоловік і жінка, які мають рівне службове становище, ідуть по коридору.
Співробітниця підходить до дверей першою, при цьому
чоловік поквапливо обходить її,
щоб відкрити двері для неї. Співробітниця заперечує.
Де було допущено помилку? Обґрунтуйте.
Ситуація 34
До вашого кабінету зайшов колега, який не має дозволу на роботу з
конфіденційними матеріалами. Він
ваш хороший прияте
ль. Незважаючи на те, що у
вас на столі лежить документ, який містить закриту інформацію, ви пропонуєте колезі
присісти до столу та випити з вами кави. Він погоджується і починає розмову про плани
на наступні вихідні.
Де було допущено помилку? Обґрунтуйте.
Ситуація 35
Співробітниця фірми повинна була видрукувати з комп’ютера необхідний
документ. Останні сторінки виявилися недостатньо чіткими, з чого було зрозуміло, що
картридж у принтері практично закінчився. Не знаючи, як замінити картридж,
співробітниця
залишила проблему наступному користувачу у надії, що той знатиме, що і
як необхідно зробити.
Де було допущено помилку? Обґрунтуйте.
Перелік питань для підсумкового контролю
Вступ. Предмет, мета, завдання та значення дисципліни в підготовці фахівців
з п
рограмного забезпечення.
Роль людського фактору в галузі програмної інженерії.
Поняття професійної етики та етикету. Дотримання етичних та етикетних
норм в діяльності фахівця з програмного забезпечення.
Відповідальність за недотримання норм професійної е
тики та етикету в
процесі розробки програмного забезпечення.
Малі групи. Специфіка малих груп.
Моделі груп розроблювачів програмного забезпечення.
Статус і ролі членів групи. Групові норми.
Формування спільної думки. Згуртованість групи.
Поняття «Групов
а динаміка». Загальна характеристика динамічних процесів в
малій групі.
Динаміка розвитку груп розроблювачів програмного забезпечення:
формування, шторм, нормування, функціонування, руйнування.
Влада, вплив, лідерство. Форми влади і впливу.
Лідерство: с
тиль і ефективність.
Психодіагностика.
Стилі керівництва.
Методи групового ухвалення рішень.
Сила переконання. Мотивація.
Маніпуляція та її використання при управлінні групою.
Зв’язок між суспільними і міжособистісними відносинами. Роль і природа
міжо
собистісних і суспільних відносин.
Єдність спілкування і діяльності.
Поняття конфлікту. Види конфлікту та їх характеристика.
Умови та причини виникнення конфліктів в процесі розробки програмного
забезпечення.
Стратегії подолання конфліктних ситуацій.
пілкування як взаємодія (інтеракція). Місце взаємодії в структурі
спілкування.
Типи взаємодії. Взаємодія, як організація спільної діяльності.
Спілкування як сприйняття (перцепція). Механізми взаєморозуміння в
процесі спілкування.
Специфіка обміну інформа
цією в процесі комунікації.
Вербальна комунікація. Засоби вербальної комунікації.
Невербальна комунікація. Засоби невербальної комунікації.
Види ділового спілкування. Вимоги до ділового спілкування.
Форми усного ділового спілкування (презентація, нарада
, співбесіда,
переговори).
Поняття документа. Класифікація документів.
Вимоги держстандарту до оформлення документів. Вимоги до тексту
документа.
Типи комунікації. Комунікативні зв’язки в організаціях. Комунікативні
бар’єри.
Електронні засоби комунікаці
Особливості використання засобів комунікації в процесі створення і реалізації
програмного забезпечення.
Критерії оцінювання знань і вмінь студентів
5 (відмінно)
високий
рівень навчальних
досягнень
Студент володіє глибокими, міцними,
узагальн
еними, системними знаннями навчального
матеріалу в повному обсязі та здатний їх
ефективно використовувати для виконання всіх
передбачених навчальною програмою практичних
завдань. Відповідь студента повна, правильна,
логічна, містить аналіз, систематизацію,
узагальнення. Студент вміє самостійно знаходити
джерела інформації і користуватися ними,
оцінювати отриману інформацію. Встановлює
причинно
наслідкові та міждисциплінарні зв'язки,
робить аргументовані висновки. Самостійно,
правильно, в повному обсязі вико
нує практичні
завдання як з використанням типового алгоритму,
так і за самостійно складеним планом. При
відповіді та виконанні практичних завдань
допускає неточності, які самостійно виявляє та
виправ
ляє. Виявляє пізнавально
творчий інтерес
до обраної проф
4 (добре)
достатній рівень
навчальних досягнень
Студент самостійно, з розумінням відтворює
основний навчальний матеріал та застосовує його
під час виконання практичних завдань в типових
умовах. Для визначення основних понять аналізує,
порівню
є інформацію і робить висновки. Відповідь
студента в цілому правильна, логічна та достатньо
обґрунтована. Виконує практичні завдання за
типовим алгоритмом (послідовність дій). Можлива
консультативна допомога викладача. Достатньо
усвідомлено користується до
відковою
інформацією. Під час відповіді та виконання
практичних завдань допускає несуттєві помилки,
які може виправити.
3 (задовільно)
середній
рівень навчальних
досягнень
Студент на рівні запам'ятовування без
достатнього розуміння відтворює навчал
ьний
матеріал та виконує практичні завдання за
частковою допомогою викладача. Недостатньо
обґрунтовано аналізує і порівнює інформацію. Під
час відповіді й виконання практичних завдань
допускає помилки, які самостійно виправити не
може.
2 (незадовільно)
початковий рівень
навчальних досягнень
Студент за допомогою викладача відтворює
на рівні розпізнання окремі елементи навчального
матеріалу та неусвідомлено виконує окремі
частини практичних завдань. Під час відповіді й
виконання практичних завдань доп
ускає суттєві
помилки.
Словник термінів
Агресія
(лат.aggredi
нападати)
індивідуальна чи групова форма
деструктивних дій чи поведінки особистості, яка спрямована на використання сили,
нанесення фізичної або психологічної шкоди людям і суперечить но
рмам існування у
соціумі.
Адресант
(нім.Adressant
відправник)
(автор, мовець)
джерело повідомлення; у
міжособистісному спілкуванні
особа, яка ініціює, кодує своє повідомлення
вербальними і невербальними засобами і передає адресату (слухачеві, читачев
і,
аудиторії).
Адресат
(нім. Adressat
отримувач)
(слухач, читач, інтерпретатор, аудиторія)
кінцевий споживач повідомлення і відповідно до своїх стратегій і конкретних
ситуативних умов інтерпретує повідомлення адресанта.
Аксіальна
(лат. а
вісь)
ком
унікація
комунікація, що спрямовує свої
сигнали на окремого одержувача інформації (особу, групу).
Апперцепція
невід’ємна властивість сприйняття, яка виявляє залежність від
попереднього індивідуального досвіду людини, її знань, полягає у включенні нових
об’єктів до наявної в людини системи уявлень.
Артефакт
штучно зроблений
лат.
artefactum
утворення, річ,
предмет який є
продуктом цілеспрямованості людської діяльності.
Асоціація
добровільне договірне об’єднання (спілка, союз) держав, організацій,
підприємств тощо для спільної діяльності.
Атракція
(лат.
attractio
притягування) виникнення при сприйманні ін
дивіда
індивідом взаємної привабливості, розуміння і прийняття один одного у взаємодії, коли
не тільки узгоджуються дії, а й встановлюються позитивні взаємини.
Безпосереднє спілкування
взаємодія людей, між якими встановлюється
комунікативний зв’язок, кол
и співрозмовники безпосередньо сприймають один одного
віч).
Бригада
група осіб, які разом виконують певний комплекс робіт
Бюрократ
бюро, канцелярія, влада, панування; особа яка належить
чиновництва.
Бюрократизм
система управління чиновниць
кої адміністрації; яка спирається
на розглалужену та ієрархозовану структуру й захищає інтереси державного апарату.
Бюрократія
плануванняканцелярії.
Вербальне
(лат.
verbum
слово)
спілкування
усне, словесне спілкування,
учасники якого обмінюються висл
овлюваннями щодо предмета спілкування.
Вербальний
(лат.
verbum
слово) (мовний)
код
сукупність мовних засобів, які
використовують комуніканти для створення та обміну повідомлення підчас вербальної
взаємодії (спілкування, комунікації).
Вербальний контакт
фрагмент комунікативного процесу, обмежений початком
та кінцем вербальної взаємодії двох або більше комунікантів у певний час і повному
місця, у процесі якого вони організовують обмін комунікативними діями, спрямований
на досягнення комунікативної мети,
який зазвичай відбувається згідно з принципами та
правилами комунікативного кодексу певної лінгвокультури.
Влада
можливість впливати на поведінку інших людей.
Вміння комунікативне
здатність планувати і реалізовувати комунікативний
намір і комунікативн
у стратегію.
Внутрішнє мовлення
беззвучне мовлення, яке використовує людина коли щось
розмірковує.
Вплив
будь
яка поведінка однієї особи (осіб), яка вносить зміни в поведінку,
відчуття іншої особи (осіб).
Граматична будова мови
функція, зумовлена пот
ребами спілкування
розвитком вираження змісту предмета в формі інформаційних структур.
Група
сукупність людей, об'єднаних спільністю інтересів професії.
Девіації
(лат.
від і
дорога) у спілкування
різноманітні типи
комунікативних невдач, поми
лок, обмовок, описок тощо, пов’язані з мовною та
комунікативною компетенцією учасників спілкування.
Диз’юнктивні
(почуття)
роз’єднувальні, розділові.
Динаміка
стан руху, хід розвитку якого
небудь явища, процесу.
Дискурс
(лат.
discursus
міркування)
мисленнєво
мовленнєва діяльність
комунікантів під час комунікативного акту, сукупність мовленевих дій, котрі вони
створюють згідно з конвенціональними та неконвенціональними правилами
комунікативної поведінки у процесі розв’язання комунікативних завдань.
искусія
(лат.
discussio
, від
discutio
розглядаю, досліджую)
публічне
обговорення певного спірного питання.
Диспозиція
(лат. dispositio, від dispono
розміщую)
формулювння основних
понять про предмет виступу, визначення правил оперування поняттями.
Діалог
(грец. dialogos
розмова, бесіда)
форма вербальної взаємодії, як
правило, між двома комунікантами (діада), яка складається з обміну репліками
висловлюваннями.
Діалогічне мовлення
мовлення між двома або кількома співрозмовниками: то
один з них т
о інший виконують по черзі роль мовця і слухача.
Діловий етикет
business
Егоцентризм
крайній індивідуалізм, егоїзм.
Емоція
(лат. е
moveo
збуджую, хвилюю)
чуттєва реакція, що виникає у
відповідь на зовнішні і
внутрішні сигнали, які викликають зміни у фізіологічному стані
організму.
Емпатія
(грец.
empathia
співпереживання, співчуття)
осягнення емоційних
станів іншої людини; психічний процес, який дає змогу зрозуміти переживання іншої
особистості (механізм п
ізнання); для індивіда, що допомагає йому по
особливому
вибудувати спілкування (особливий вид уваги до іншої людини); здібність, властивість,
здатність проникати в психічний стан іншої людини (характеристика людини, тобто
емпатійність).
Етика
сукупність
норм поведінки, мораль якої
небудь суспільної або
професійної групи.
Етикет
(франц. Jtiquette
ярлик, етикетка)
сукупність правил (правил «доброго
тону»), які регламентують зовнішні вияви людської поведінки (ставлення до оточення,
форми звернень і приві
тань, поведінку в громадських місцях тощо).
Етикетність
(франц.
Індивідуальне діалогі
чне спілкування
спілкування двох людей внаслідок
якого виникають спільні позиції, думки, бачення проблем тощо.
Індивідуальність
(лат.
individuitas
неподільність)
сукупність своєрідних
психічних особливостей і певних властивостей людини, які характериз
ують її
неповторність і виявляються у рисах характеру, у специфіці інтересів, якостей, що
відрізняють одну людину від іншої.
Інтерактивна функція спілкування
функція впливу спілкування на інших
людей.
Інтеракція
діалог; коли на запит користувача, практ
ично одразу надходить
відповідь системи.
Інтеракція
(лат.
поміж, періодичність дії, скасування і
дія, дозвіл)
процес організованих вербальних і невербальних взаємодій, які виникають під час
спілкування.
Інтерв’ю
бесіда зі спеціально виб
ранними або випадковими представниками
певного соціуму.
Інтерфейс
між, посеред; сукупність апаратно
програмних засобів, які
забезпечують обмін даних між людиною і машиною; або пристроями.
Ітерація
повторення (результат повторюваного декілька разів заст
осування
якоїсь операції).
Канал комунікації
(лат. communicatio
зв’язок)
шлях фізичного передавання
повідомлення і засіб, за допомогою якого передаються повідомлення.
Керівник
індивід, на якого офіційно покладені функції управління і організації
діял
ьності в групі (установі, фірмі та ін.).
Керівництво
здійснюваний індивідом чи колективним суб’єктом соціально
психологічний вплив на інших людей з метою структурування дій та відносин у групі
(організації).
Код
(франц. code, від лат. codex
список пост
анов)
сукупність сигналів, що
передаються, як правило, одним засобом або каналом.
Кодекс
єдиний законодавчий акт, який систематизує певну галузь права.
Колектив
сукупність людей, які об’єднані спільною роботою, спільними
інтересами.
Команда
тимчасо
ва або постійна організаційна одиниця для виконання певних
завдань, службових обов’язків чи яких
небудь робіт.
Компроміс
угода, якої досягають за допомогою обопільних поступок.
Компроміс
угода, якої досягають за допомогою обопільних поступок.
Комунікан
особи, які беруть участь у комунікації
Комунікативна грамотність
сукупність комунікативних знань, умінь і навичок
людини, які дають змогу їй ефективно спілкуватися в усній і писемній формах; знання
законів, правил і засобів ефективної усної та писем
ної комунікації.
Комунікативна мета
стратегічний результат, на який спрямований
комунікативний акт.
Комунікативна поведінка
сукупність мовних і позамовних дій, здійснених
комунікантами в межах комцнікативного акту з метою досягнення комунікативної мети
(стратегічного результату) певної вербальної взаємодії.
Комунікативна роль
функція комуніканта відповідно до продукції або рецепції
мовленнєвого продукту, тобто комуніканту певний момент комунікативного процесу
може або створювати й передавати вербальне
повідомлення
мовець (А1), або
сприймати та інтерпретувати його
слухач (А2).
Комунікативна свідомість
сукупність механізмів свідомості людини, які
забезпечують її комунікативну діяльність.
Комунікативна стратегія
(грец. stratos
військо і ago
веду
когнітивний
процес, тобто глобальний рівень усвідомлення ситуації, в якому мовець співвідносить
свою комунікативну мету з конкретним мовним вираженням.
Комунікативна тактика
(грец. taktike
мистецтво шикування військ)
конкретні мовленнєві дії, що ма
ють на меті досягнення впливу на певному етапі
стратегічної взаємодії.
Комунікативний акт
концептуально та структурно організований обмін
комунікативною діяльністю мовцями в межах вербального контакту, в якому
предметно
знаковим носієм є дискурс, що опир
ається на певну ситуацію.
Комунікативний вплив
внутрішня комунікативна установка комунікатора
стосовно себе і реципієнта, вербальні і невербальні особливості повідомлення,
характеристики комунікативного простору спілкування, складові соціально
психологі
чного середовища.
Комунікативний кодекс
(лат. codex
книга) певна система критеріїв
(стандартів), за якими розробляють судження, оцінки, та принципів (правил), які
регулюють мовну поведінку мовців під час комунікативного акту.
Комунікативний паспорт мовця
особливості комунікативної поведінки homo
loquens як частини його комунікативними, соціометричними, психологічними,
соціоінтерактивними, мовними, мовленнєво
риторичними та національно
культурними
чинниками.
Комунікативний процес
обмін інформацією між
індивідами або їх групами,
метою якого є точне й повне засвоєння повідомлень, що містять певну інформацію.
Комунікація
(лат. с
спілкуюсь із кимось)
смисловий та
індивідуально
змістовий аспекти соціальної взаємодії; обмін інформацією у
різномані
тних процесах соціальної взаємодії.
Кон’юнктивні
з’єднувальні.
Конкуренція
боротьба за досягнення найвищих результатів.
Консультант
спеціаліст у якій
небудь галузі, що дає поради з питань свого
фаху.
Контролювання
процес визначення якості і коригув
ання роботи підлеглих з
метою забезпечення виконання планів і завдань, спрямованих на досягнення цілей
організації.
Конфігурація
зовнішній вигляд, взаємне розміщення яких
небудь предметів
або їхніх частин.
Конфіденційність
довірчий, таємний, той, що н
е підлягає розголошенню.
Конфлікт
(лат. с
onflictus
зіткнення)
зіткнення різноспрямованих тенденцій у
психіці окремої людини, у відносинах двох і більше людей або їх формальних і
неформальних об’єднань, зумовлене розбіжністю у поглядах, позиціях, інтере
сах.
Конфліктність
зіткнення, боротьба протилежних поглядів, суперечка.
Конформність
подібний, відповідний.
Координатор
узгоджувач понять, дій, підходів.
Короткочасне спілкування
виникає із ситуаційних потреб і діяльності або
взаємодії і обмежуєтьс
я розв’язанням локальних комунікативних завдань.
Корпорація
спілка, об’єднання, яке створюється на основі професійних або
інших інтересів.
Креативність
творча, новаторська діяльність.
Креатура
створюю, виробляю.
Культура поведінки
сукупність форм п
оведінки людини у процесі
спілкування, в яких виявляються певні моральні й естетичні норми.
Культура почуттів
рівень розвитку, уміння особистості керувати своїми
психічними станами, емоційними ставленнями до навколишньої дійсності.
Культура спілкування
сукупність знань і вмінь, способів і навичок
комунікативної взаємодії, а також пов’язаних з нею загальних для конкретного
суспільства і конкретних ситуацій етико
психологічних принципів і норм.
Лідерство
вести, керувати; той, хто користується найбільшим
авторитетом у
якомусь колективі.
Манера
прийом, спосіб дії; особливості поведінки.
Маніпуляція
рух, пов’язаний з виконанням певного завдання.
Метафора
переміщення (зворот мови, для якого характерне вживання
образного виразу чи слова в переносному зн
аченні для визначення якогось предмета або
явища, схожого з ним окремими рисами).
Метрика
міра, список, виписка (виписка з метричної книги про дату
народження).
Міжособистісна комунікація
спілкування між двома індивідами, процес
одночасної взаємодії сп
іврозмовників (комунікантів) та їх впливу один на одного.
Міжособистісне спілкування
процес предметної та інформаційної взаємодії
між людьми, в якому формуються, конкретизуються, уточнюються і реалізуються їх
міжособистісні відносини (взаємовплив, сприйн
яття одне одного тощо) та виявляються
психологічні особливості комунікативного потенціалу кожного індивіда.
Міжособистісний вплив
процес і результат зміни
одним індивідом поведінки,
установок, намірів, уявлень, оцінок іншого індивіда.
Міміка
(грец.
imik
наслідувальний)
різноманітні вирази обличчя, рухи
його частин.
Мовленнєвий акт
мінімальний самостійний відрізок процесу комунікації
(комунікативної діяльності), який здійснюється адресантом щодо адресата в певному
контексті з певною комунікативною
інтенцією.
Мовленнєвий жанр
(франц.
рід, вид, жанр, стиль)
тематично,
композиційно і стилістично усталені типи повідомлень носіїв мовленнєвих актів,
об’єднаних метою спілкування, задумом мовця з урахуванням особистості адресата,
контексту й ситу
ації спілкування.
Мовленнєвий контекст
смисл, мінімальний відрізок мовлення, який визначає
кожне індивідуальне значення слова.
Мовна
(вербальна, словесна)
комунікація
створення, обмін та інтерпретація
повідомлень комунікантами за допомогою мови як коду
та позамовних кодів із метою
досягнення змін у поведінці чи свідомості адресата, необхідних для спільної діяльності.
Мовна картина світу
фіксація відображення реального світу мовними
засобами.
Мовна особистість
модель представлення особистості, що гру
нтується на
аналізі дискурсу носія мови й узагальнено об’єктивує особливості використання ним
системних засобів мови як з метою відображення його світобачення, так і для реалізації
комунікативних інтенцій.
Мода
міра, правило;панування в певний час тих чи
інших смаків щодо одягу,
предметів щоденного вжитку тощо.
Моделі комунікації
узагальнені теоретичні уявлення, які відтворюють
структуру та функції досліджуваного об’єкта.
Модель
міра, ритм, такт; тип; марка, зразок конструкції; зменшене або
збільшене
відтворення чого
небудь.
Монолог
(грец. monos
один і logos
слово, думка)
форма вербальної
комунікації, що складається із висловлювань одного комуніканта, розрахованих на
пасивне або опосередковане сприйняття адресатом.
Мораль
сукупність норм і при
нципів поведінки людей, повчальний висновок.
Мотиваційне
(лат.
oveo
рухаю)
поле
сукупність створених керівником
ситуаційних чинників, які спонукають виникнення у працівників мотивів до
продуктивної діяльності.
Невербальна комунікація
застосування н
емовних засобів для стоврення та
передавання повідомлення.
Невербальне спілкування
обмін інформацією між людьми за допомогою
немовних комунікативних елементів (жестів, міміки, виразу очей, постави та ін.), які
разом із засобами мови забезпечують створенн
я, передавання і сприйняття повідомлень.
Невербальний
(позамовний)
код
сукупність позамовних засобів (жестів, рухів,
голосових ефектів тощо), які комуніканти наділяють символьними функціями і
використовують для створення повідомлень та обміну ними.
Норма
лізація
установлення норми; зразка; приведення до норми нормального
стану урегулювання; те саме, що й стандартизація в межах певної галузі виробництва.
Ореол
світле сяйво навколо яскраво освітленого предмета; атмосфера слави,
пошани, успіху, що оточує
кого
небудь.
Паблік рілейшенз
(англ.
ublic
relation
PR
зв’язки з громадкістю)
управлінські дії зі встановлення і підтримання взаємовигідних відносин між
організацією і громадкістю, від настроїв і міркувань якої залежить успіх чи неуспіх цієї
органі
зації.
Пафос
(грец.
почуття, пристрасть)
інтелектуальна, вольова, емоційна
спрямованість і позиція (переконання) мовця, які виявляються в його комунікативній
поведінці та її мовному продукті.
Переговори
negotiation
це метод досягнення угоди
шляхом ділового
спілкування, коли обидві сторони мають як спільні, так і протилежні інтереси.
Переконання
persuasion
це спосіб впливу, коли людина звертається до
свідомості, почутів і досвіду людини з тим, щоб сформувати у неї нові установки.
такий
вплив однієї людини на іншу або на групу людей, який діє на раціональне та
емоційне в їх єдності, формує нові погляди, відносини.
Переконувальна комунікація
комунікація, спрямована на стимулювання будь
якої дії з боку адресата у формі поради, прохання.
ерцепція
сприйняття, невиразне й несвідоме сприйняття, на відміну від
якісного усвідомлення.
Повідомлення
організована сукупність смислів (знань, інофрмації), яка містить
«компонент світу» (те, що мовець пропонує дізнатися) та «компонент мовця» (те, як
мовець до цього ставиться) і кодується адресантом засобами мовного та позамовного
кодів, передається каналом комунікації, розкодовується та інтерпретується адресатом.
Позиційна роль
стандарти поведінки, яких комунікант набуває унаслідок
соціалізації та
участі в професійній дяльності: начальник, учитель, лікар, пенсіонер
тощо.
Полілог
(грец. poli
багато і logos
слово)
форма вербальної взаємодії більше
ніж двох комунікантів.
Поляризація
різкий розподіл на дві протилежні, полярні частини.
Постава
звичне положення тіла людини під час сидіння, ходіння тощо;
властива манера триматися.
Почуття
форма відображення дійсності, в якій виявляється стійке суб’єктивне
ставлення людини до предметів, явищ, які вона пізнає і змінює.
Презентація
представлення;
втручання; офіційне представлення чогось нового,
того, що недавно з’явилося або було недавно створене.
Прийоми
receptions
зібрання запрошених гостей, де гостям пропонують різні
страви і створюють умови для спілкування і знайомства, відпочинку, ритуал
ьних
процесій і церемоній. Прийоми мають діловий характер і проводяться з метою
поглиблення і розширення ділових контактів, продовження переговорів, здобуття нових
партнерів, одержання необхідної інформації, презентації своєї продукції, реклами тощо.
Принц
ип (принципи)
основа, начало; центральне пояснення, особливість,
покладена в основу створення або здійснення чого
небудь; внутрішнє переконання,
погляд на речі, які зумовлюють норму поведінки.
Провокаційна комунікація
особливий тип спілкування, внутріш
ньо
розрахований на отримання відповідної інформації у деяких випадках, коли мовець
говорить не для того, щоб передати інформацію, а щоб її одержати.
Пропозиція
інваріантний рівень висловлювання («стан справ», «компонент
світу», «те, що я пропоную дізнат
ись»); думка, відділена від субєкта висловлювання
(мовця).
Протокол
це форма ієрархічного порядку, вияв гарних манер у
стосунках між партнерами. Протокол є сукупністю правил поведінки, норм і традицій на
офіційних та неофіційних зустрічах.
Про
фесійна етика
professional
Рефлексія
роздуми, сповнені сумнівів, супер
ечностей; аналіз власного
психічного стану.
Ритуальна комунікація
дотримання та виконання мовцями соціально
прийнятих форм поведінки, системи правил гри.
Ситуаційна модель
опис типової ситуації, в межах якої повинен діяти певний
об’єкт вивчення (комуні
кант).
Ситуаційна роль
фіксовані стандарти поведінки в певних комунікативних
ситуаціях: перехожий, щасливець, покупець, пацієнт, переможець змагань тощо.
Ситуаційний контекст
сукупність умов, у яких відбувається обмін
повідомленнями: тип діяльності, пр
едмет спілкування, статусно
рольові відносини,
формальність, офіційність тощо.
Ситуація
(лат. situs
становище)
фрагмент об’єктивно існуючої реальності,
частиною якої може бути і вербальна дія.
Службовий етикет
official
Статусна роль
стандарти поведінки, що визначаються антропологічними
характеристиками, які комунікант отримує від народження: стать, етнічна (національна)
належність, вік.
Стереотип
це наперед
сформований за конкретних соціальних умов образ
людини, яким користуються мов штампом.
Стереотипізація
це класифікація форм поведінки через співвіднесення із
зразками, що відповідають соціальним стереотипам.
Стиль
індивідуальна манера; спосіб здійснен
ня чого
небудь, що відрізняється
сукупністю своєрідних прийомів.
Стиль управління
(керівництва) (
style
management
стійка сукупність
особистісних та соціально
психолоьгічних характеристик керівника, за допомогою яких
реалізується той чи інший метод (м
етоди) керівництва.
Стратегія
(грец.
trategia, від
військо і
ago
веду)
спілкування
загальна схема дій учасників комунікативного процесу, загальний план досягнення
мети, яку переслідують співрозмовники.
Стратегія спілкування
communication
rategy
це загальна схема дій (або
загальний план досягнення мети). На відміну від способів і смоделей спілкування вона
описує не одну його сторону, а характеризує в єдності мотиваційну, змістовну і
операційну.
Теза
(грец. thesis
положення, твердження)
думка або положення, істинність
якої потрібно довести.
Текст
(лат. textum
тканина, зв’язок, побудова)
результат мовленнєвої
діяльності, комунікативна система; явище культури; відображення існування людини в
мовних знаках.
Теорія мовної комунікації
комунікативна дисципліна, яка синтезує погляди на
мову як комплексну інформаційно
семіотичну систему, засіб комунікації, пізнання та
культурний код нації.
Тип
відбиток, зразок, форма; модель; категорія людей, які об’єднані спільністю
певних зовнішніх аб
о внутрішніх рис.
Трансакція
(лат. transactio
звернення)
словесний чи безсловесний обмін між
двома людьми, який утворюється з подразнення (запитання) і реакції (відповідь) між
певними станами «Я».
Тренінг
спеціальний тренувальний режим.
Увічливість
сукупність соціальних умінь, головна мета яких
створення умов,
за яких комуніканти в межах контакту відчувають доцільність (підтвердження) чсвоїх
мовленевих дій.
Фасцинація
(англ. fascination
зачарування)
спеціально організований
вербальний вплив пр
и передаванні інформації, спрямований на підвищення якості
сприймання інформації шляхом впливу на емоційний стан і поведінку реципієнта.
Цілісність
(когерентність, смислові зв’язки)
смисловий звязок між частинами
тексту, необхідний для виявлення теми (гц
іпертеми, мікротем) тексту, який здійснює
підготовку адресата до наступної інформації і «зміщення» текстової пам’яті шляхом
повертання до попререднього через повтор.
Ціннісна картина світу
частина мовної картини, що моделюється у вигляді
взаємопов’язаних
суджень, які співвідносяться з юридичними, релігійними, моральними
тощо кодексами певної лінгвокультури.
Список р
екомендован
літератур
Базова (Б)
Закон України «Про інформацію»
Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг»
Закон України «Про захист інформації із автоматизованих систем»
Закон України «Про електронний цифровий підпис»
Закон України «Про телекомунікації»
Постанова кабінету міністрів України від 30 листопада 2011р. №1242 «Про
затвердження типової інструкції з ді
ловодства у центральних органах виконавчої влади,
Раді міністрів АР Крим, місцевих органах виконавчої влади»
Методичні рекомендації щодо застосування ДСТУ 4163
2003 «Державна
уніфікована система організаційно
розпорядчої документації». Вимоги до оформлення
документів. Схвалені на засіданні методичної комісії Держкомархіву України 07.11.2003
р. протокол №7.
Ананьєв О.М., Біляк В.М., Гончарук. Інформаційні системи і технології в
комерційній діяльності: Підручник.
Львів. «Новий світ
2000», 2006.
584с.
далев А.А.Психология общения.
М.: Изд
во ПРИОР, 1996
Бороздина Г.В.Психология делового общения: Учебник.
е узд.
ИНФРА
М, 2002
Ботавина Р.Н. Этика деловых отношений: Уч. Пособие.
М.: Финансы и
статистика, 2002
Ворожейкин И.Е. Кибанов А.Я., Зах
аров Д.К. Конфликтология: Учебник.
М.: ИНФРА
Дорошенко В.Ю. Психология и этика делового общения: Учебник.
ЮНИТИ, 1997
Глас Р. Креативное программирование 2.0.
Пер. с англ.
Спб.: Символ
Плюс. 2009
Глинський Я.М., Ряжська В.А. Інт
ернет. Сервіси, HTML і web
дизайн.
Навчальний посібник. 3
тє видання. Львів. Деол, СПД Глинський, 2005
192с.
Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник/Наук.ред. В.Яцура,
Д.Олесневич.
Львів: БаК, 2001.
624с.
Йордан Э. Управление сложными Интер
нет
проектами.
М.: «ЛОРИ», 2003
Константин Л. Человеческий фактор в программировании. Пер. с англ.
Спб.: Символ Плюс. 2004.
384.
Кузьмін О.Е., Мельник О.Г. Теоретичні та прикладні засади менеджменту:
Навчальний посібник
Львів: Національний універси
тет «Львівська політехніка»: (ІВЦ
«Інтелект» + «Інститут післядипломної освіти») «Інтелект
Захід», 2002
Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ.
М.: Издательство «Дело», 1992.
Матвієнко О.В. Основи інформаційн
ого менеджменту: Навчальний посібник.
К.; Центр навчальної літератури, 2004.
Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник.
Видання
ДОУГЕ, перероблене та доповнене.
Київ: «Центр навчальної літератури», 2004.
272с.
Лембрик Л
.Е. Соціальна психологія. Навчальний посібник.
Академвидав. 2005.
447с. (Альма
матер)
Філаненко М.М. Психологія спілкування. Підручник.
К.; Центр учбової
літератури. 2008.
224с.
Хміль Ф.І. Ділове спілкування. Навчальний посібник.
К.; Академви
дав.
280с (Альма
матер).
Кодекс этики профессиональной деятельности в области программной
инженерии (версия 5.2)
Кантор Марри. Управление программными проектами. Практическое
руководство по разработке успешного программного обеспечения.
М.: Издат
ельский
дом Вильямс, 2002.
Лабунская В. Невербальное общение.
Новосибирск: НГАЭиУ, 1986
Рейнвотер Дж.Хант Как пасти котов. Наставление для программистов,
руководящих другими программистами.
Спб.; Питер. 2008.
256с.
Спивак В.А. Корпоративная к
ультура.
Спб.: Питер, 2001.
Хміль Ф.І. Основи менеджменту. Навчальний посібник.
К.: Академвидав,
576с (Альма
матер).
Шалева О.І. Електронна комерція: Навчальний посібник. К.: Центр учбової
літератури. 2011
216с
Допоміжна (Д)
Артем Кондратье
Пересекая границы: специфика
разработкы ПО распределенной командой.
Йордан Э. Путь камикадзе, или как разработчику программного обеспечения
выжить в безнадежном проекте.
М.,2000.
Панфилова А.П. Деловая коммуникация в профессиональной деятельности:
Учеб.пособ.
Спб.: Знание, ИВЭСЭП, 2004.
Шафер Д., Фатрелл Р и др. Управление программными проектами: достижение
оптимального качества при минимуме затрат.
М., «Вильямс», 2003
Бородкин Ф., Коряк Н. Внимание: конфликт.
Новосибирск: НГАЭиУ, 1989
Бройнинг Г. Руководство по ведению переговоров.
М.:ИНФРА
Быкова Т.А., Кузнецова Т.В. Подготовка совещаний и собраний (практическое
пособие).
М.: ЗАО «Бизнес
школа «Интел
нтез», 2000
Кириленко Е.Г. Обоснование содержания обучения в рамках методологии
преподавания профессионально
ориентированной дисциплины «Групповая динамика и
коммуникация» (Е.Г.Кириленко, О.В.Лучшева//Інженерія програмного забезпечення.)
№1
Кириленко Е.Г., Фролова Г.А. Модели организации коллективов
разработчиков в области программной инженерии//Программная инженерия
2011.
Карнеги Д. Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей.
Наукова думка. 1989.
Липсиц И.
В. Секреты умелого руководителя.
М.: Экономика, 1991.
320с.
Бич Ю.Р. Групова динаміка і комунікації. Навчальний посібник (тексти
лекцій)
Самбір, НОЦ СТЕТІ, 2012
Інформаційні ресурси (І)
1. Глобальна мережа Internet
2. Навчально
методичний
комплекс з предмета «Групова динаміка і комунікації»
на електронних носіях інформації (оптичний диск CD
Навчальне видання
Бич Юрій Романович
Методичні рекомендації з вивчення
дисципліни
Групова динаміка і комунікації
Комп’ютерний набір Н
изоли Людмили
Навчальний обчислювальний центр
Самбірського технікуму економіки
та інформатики
вул. С.Крушельницької 7
Самбір, 81400

Приложенные файлы

  • pdf 14787109
    Размер файла: 399 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий