виховні години для 1-4 класів



Перелік виховних годин
Як вести розмову Ви і вулиця
Шануй людей - і тебе шануватимуть
Чесність і правдивість
Ти і твої рідні
Слова вітання та прощання
Режим дня. Суворий і мудрий порадник
Правила поведінки під час уроків і на перервах. Поведінка в їдальні, в бібліотеці Лицарський турнір "Секрети вихованої людини"
Краса душі людської
Книга вчить, як на світі жить
Душі людської доброта
Г рамоти вчиться - завжди знадобиться
Пам’ять людства. Рік 32-33
Світ визнає!
Владика - хліб священним є для українців
Дивосвіт природи
Свято зимуючих птахів
Про характер
«Великодні дзвони»
"Бути на землі Людиною”
Вчимося слухати один одного Г одина психолога «Я і моє здоров'я»
Поспішай творити добро.
Вибір майбутньої професії Будь обережним на дорозі!
"Дружба"
КОНФЛІКТ — краще уникнути Права дитини
Знання - це скарб, а вміння вчитися - ключ до нього Чорнибиль - біль України.
Хочеш мати друга - навчись другом бути Ти і твої друзі на перерві Хто черговий?
Ми йдемо до школи вранці Все ми хочемо уміти Гість — радість у домі Наш рід
Щедре цілюще джерело тепла, краси і добра Друг — це означає другий я!
100 чудес України
Здоров’я - головний життєвий скарб
Правове виховання. Пустощі і кримінальна відповідальність Ким бути? Бесіда-гра
День вшанування загиблих у час голодомору
Твори добро, бо ти людина
Добро й милосердя в твоєму житті
П’є журавка воду
Злочин і кара
Сучасній транспорт - зона підвищеної небезпеки
Школа Світлофора Моргайка Допоможи Незнайкові Етична грамота Тарас Григорович Шевченко
Державні символи України Г одинник того не підведе, хто час цінує “Чистота і здоров’я взаємопов’язані між собою”
«Про дружбу і товаришування»
«Шкідливість алкоголю»
Двадцять шосте квітня - день скорботи...
Людина з друзями — степ із квітами, а людина без друзів — жменя попелу. Наші права - щасливе дитинство Ввічливість і турботливість Секрети молодого винахідника
У світі бракує на всіх доброти, бо є безпритульні собаки й коти
Будь толерантним
Правила толерантного спілкування
Ми - українці
Народні символи України
ХХІ столітті
Хліб - усьому голова.
Те, що знаєш, і те, що вмієш, за плечима не носити.
Як вести розмову
Мета: формувати вміння вести розмову виразно, чітко, не поспішаючи; вчити будувати діалог на конкретну тему; сприяти розвитку зв’язного мовлення; виховувати повагу до співрозмовника.
Обладнання: прислів’я, правила спілкування, ситуації морального змісту.
Хід години спілкування
Організація класу
Послухайте вірш. Про що в ньому йдеться?
Є слова, що білі-білі,
Як конвалії квітки,
Лагідні, як усміх ранку Ніжвосяйні, як зірки.
Є слова, як жар, пекучі І отруйні, наче чад...
В чарівне якесь намисто Ти нанизуєш їх в ряд.
(О. Олесь)
Якими можугь бути слова? Чому?
Основна частина уроку
Гра «Точно і швидко»
Як приємно бачити усміхнене обличчя, почути ласкаві звернені до вас слова. І тоді ваш настрій стає піднесеним, веселим. Так само приємно почути від вас лагідні, добрі слова. Всі ви їх добре знаєте. Давайте їх пригадаємо якомога більше і нанизаємо велике намисто із чарівних слів.
Я вам кидаю м’ячик, а ви по черзі називаєте слова вітання вранці та ввечері, слова пошани, подяки.
Діти, а зараз я хочу вам розповісти зміст кінофільма, який мені розповів Сашко. До речі, його змісту я не зрозуміла. Підкажіть, чому. Якої помилки припустився Сашко під час розповіді?
Коли Сашко прийшов із кіно — очі його збуджено блищали.
Що, хороша була картина? — запитала я.
Ух, і здорово! — відповів він.
Що ж здорово?
Та розумієте, так здорово! Спочатку, значить, він раптом довідується, а потім розумієте... Ну, словом, просто здорово... загалом, так би мовити, він спочатку не знає, і так здорово, що, розумієте, взагалі ніхто не знає... а потім, розумієте, він уже знає, а вони... Ну, загалом, здорово... Розумієте?
Чи зрозуміли ви? Чому?
Що б ви порадили Сашкові? (Відповіді дітей записати на дошці.)
Читання та обговорення правил спілкування
Для того, щоб з вами було приємно спілкуватися, вам необхідно запам’ятати такі правила.
Більше читай.
Читаючи, намагайся запам’ятати нові слова.
Вживай тільки ті слова, значення яких тобі зрозуміле.
Будь чемний не лише у вчинках, але і в словах.
Слухай співрозмовника не перебиваючи.
У розмові не розмахуй руками, не жестикулюй без потреби.
Не кажи про присутніх «він» або «вона».
До дорослих звертайся на Ви.
Не кажи погано або насмішкувато про відсутніх, завжди висловлюй свою думку про людину їй в обличчя, а не критикуй поза очі.
Хто більше запам’ятав правил?
Досить часто для спілкування на відстані людина використовує телефон.
Яких правил потрібно дотримуватися під час розмови по телефону?
(Відповіді дітей.)
Робота в парах «Розмова по телефону» (Складання діалогу та його відтворення)
Розв’язання ситуацій морального змісту.
Кожен день ви спілкуєтесь зі своїми батьками, товаришами, дорослими.
Як ви вчините, коли:
стоять двоє товаришів, розмовляють, а вам необхідно в одного з них про щось запитати?
вам терміново потрібно щось сказати вчительці, а вона говорить з іншою вчителькою?
ви щось розповідаєте, а вас перебили?
(Діти висловлюють свої думки, доводять їх. Обираються найбільш вдалі способи розв’язання ситуацій.)
Робота з прислів’ями
Використовуючи кольорову крейду, з’єднайте групи слів так, щоб отримати прислів’я. Поясніть їх.
Ласкаве слово Яка головонька, Г оворить так, Умій сказати,
— як три дні хліба не їв. умій і змовчати. така й розмовонька. що весняний день.
— Мова — це душа народу, його думки, мрії, історія, культура, традиції, яких так багато, що всі й не перелічити, тому що наш народ — мудрий, працьовитий, щирий, добрий, щедрий та дотепний. Послухайте характерні українські вирази, придумані нашими предками, які і в наш час збагачують нашу мову, роблять її мелодійною.
Чесати язики — вести пусту розмову.
Ламати голову — над чимось думати.
Ні за холодну воду не береться — нічого не робити.
Кивати п’ятами — втікати.
ІІІ.Підсумок
Про що дізнались на уроці?
Які правила спілкування запам’ятали?
Ви і вулиця
Мета: поповнити знання учнів про взаємодію людей на вулиці; вчити зіставляти своі дії на вулиці з потребами оточуючих; виховувати навики культурної поведінки, чуйність, бажання турбуватись про інших.
Обладнання: пам’ятка, ситуативні завдання, міні-підручник «Запам’ятай!».
Хід години спілкування
І.Організація класу
Прочитайте ключові моменти, на які ми будемо звертати увагу протягом нашої сьогоднішньої розмови. (Вивішується план.)
На вулиці, як і вдома, потрібно дотримуватися чистоти.
На вулицю виходь чистим, акуратним.
Будь обережним.
Поважай на вулиці інших.
Основна частина уроку
1. Читання та обговорення оповідання О. Дрохова «Випадок на вулиці»
Петрик вийшов на вулицю і дістав із рюкзака банан. Мама веліла з’їсти його в школі на перерві. Хлопчик щвидко з’їв, а шкурку кинув на тротуар. Позаду поспішала до школи зграйка дітей. Раптом один із хлопчиків, різко змахнувши руками, впав на тротуар. Товариші хотіли йому допомогти підвестися, а хлопчик скривився від болю. Перехожий підняв хлопчика, поклав на лавку і викликав «швидку допомогу». Виявилося, бідолаха впав і зламав руку. А причиною нещастя стала бананова шкурка. Саме на ній і посковзнувся малий школяр.
Що спричинило нещастя?
Хто винен у тому, що сталося?
Як варто було вчинити Петрикові, щоб попередити таку біду?
Петрик кинув шкурку просто на тротуар, не подумавши про перехожих, а жертвою його неохайності став ні в чому невинний школяр.
Є категорія людей, які вважають, що смітити не можна тільки в кімнатах, а вулиця
вона ж нічия — сміти скільки хочеш. І тому, людина, в якої відсутня культура поведінки, без вагання кидає під ноги зім’яту обгортку від морозива, цукерки, чи випльовує соняшникове насіння. Місто чи село, де ми живемо,— це наш великий дім. І кожен із нас — господар у цьому домі. Навіщо ж його забруднювати?
Підсумок.
Вулиця — не смітник. Не сміти на вулиці сам і не дозволяй це робити іншим.
Не будь брудною плямою на чистій вулиці.
Дотримуйся правил пішоходів.
Пам’ятай, проїжджа частина дороги — це не місце для ігор.
Шануй людей - і тебе шануватимуть
Мета: розкрити зміст поняття «вихованість»; вчити культури спілкування в різних життєвих ситуаціях; аналізувати свої вчинки, давати самооцінку; виховувати бажання розвивати свої достоїнства і позбутись недоліків.
Обладнання: матеріал для дидактичної гри «Пізнайте самих себе»; прислів’я;; таблиця «Позитивні та негативні якості».
Хід години спілкування
Організація класу
Сьогодні ми поговоримо про те, як людина має себе поводити серед людей, чи важливим є для людини те, як думають про неї її ближні.
Основна частина уроку
Розповідь учителя
Одна дівчинка, якій зробили зауваження, що вона дуже голосно сміється, ображено сказала: «Моя поведінка — це моя особиста справа». Ну, що ж, це правильно. Але тільки в одному випадку: коли людина, як Робінзон, живе на безлюдному острові. Ми ж з вами
не робінзони. Ми живемо серед людей, тому наші слова, жести, вчинки не байдужі тим, хто нас оточує. Поведінка людини — це не тільки її особиста справа, тому що ми живемо серед людей.
Є в італійського письменника Джанні Родарі казка про мандрівника Джованніно, який під час мандрів потрапив у країну Солом’яних людей. Вони спалахували не тільки від вогню, а навіть від гарячого слова. Жителі країни Воскових людей були м’якими, піддатливими, з усім погоджувались. А скляні люди відрізнялися такою крихкістю, що могли загинути від будь-якого необережного слова.
Не потрібно мандрувати, щоб зустріти таких людей.
У кожного з нас є знайомі, які можуть спалахнути, запалитися від одного слова. Є товариші, які в усьому погоджуються з вами, або, навпаки, завжди готові сперечатися з людьми, які ображаються через дрібницю, є самовдоволеними і хвалькуватими. Серед ваших друзів, мабуть, є спокійні та врівноважені, нетерплячі і нестримані.
Читання й обговорення оповідання В. Сухомлинського «Здрастуйте»
Лісовою стежкою йдуть батько і маленький син. Тиша. Сонце світить. Стукає дятел. Дзюрчить струмок у лісовій глушині. Раптом син побачив, що назустріч їм іде бабуся з паличкою.
Тату, куди іде бабуся? — запитав син.
Побачити, зустріти чи провести,— відповів тато.
Коли зустрінемось з нею, ми скажемо їй здрастуйте,— сказав батько.
Навіщо їй казати це слово? — здивувався син.— Ми зовсім не знайомі.
А ось зустрінемось, скажемо їй «здрастуйте», тоді побачиш, для чого.
Ось і бабуся.
Здрастуйте,— сказав син.
Здрастуйте,— сказав тато.
Здрастуйте,— сказала бабуся й усміхнулася.
І син із здивуванням побачив: все кругом змінилось. Сонце засвітило яскравіше. По верхів’ях дерев побіг легенький вітерець, листочки заграли, затремтіли. В кущах заспівали пташки — до цього їх не було чути. На душі у хлопчика стало радісно.
Чому це так? — запитав син.
Тому, що ми сказали людині «здрастуй» — і вона усміхнулась.
Що мав на увазі тато, говорячи: «Побачити, зустріти, провести»?
Коли людина вітається — це вона робить приємно ближньому чи собі?
Чи була у вас така ситуація: привітатись чи просто пройти мимо?
Бесіда
Які з цих якостей вам подобаються? (Робота за таблицею.)
Поміркуйте, чи може немовля мати ці якості?
Отже, людина не народжується з готовим набором позитивних і негативних якостей. Звідки ж вона їх бере?
Людина сама є творцем своє долі. Знання, які здобуває людина, без застосування є мертвими. Потрібні ще зусилля самої людини, постійна робота над собою. Це самоосвіта, розвиток своїх достоїнств і боротьба з недоліками. Кожна людина має керуватись принципом Біблії: «Поводься з іншими так, як ти хотів би, щоб поводилися з тобою».
Дидактична гра «Пізнайте самих себе»
Дітям роздаються картки зі словами достоїнств і недоліків вихованої людини. Діти підкреслюють слова, які є назвами достоїнств.
Жорстокість, балакучість, стриманість, чуйність, заздрість, сміливість, грубість, добродушність, улесливість, справедливість, безтактність, тактовність, щирість, зрозумілість, милосердя.
Використовуючи перелік якостей людини, спробуйте скласти характеристику самих себе.(Цей своєрідний тест дозволяє виявити в дітей пріоритети в системі життєвих цінностей.)
Робота над прислів’ями
За добре слово не платять грошей, а скажеш — усім приємно.
Шануй людей і тебе шануватимуть.
Привітання — бажане, а відповідь до нього — обов’язкова.
Ознайомлення з принципами взаємовідносин Принципи взаємовідносин
1. У ставленні до інших завжди будь:2. Ніколи не насміхайся над недоліками
чемним;інших.
уважним;3. Намагайся виявити толерантність.
доброзичливим.4. Вмій почути думку свого опонента.
Підсумок. Розв’язування моральних ситуацій.
Ситуація 1
На подвір’ї грався маленький хлопчик. Його мама сиділа на лавці і плела. Хлопчик побіг за м’ячем, впав і плаче. Все це відбулося у вас на очах.
Що ви повинні робити?
Ситуація 2
Вулицею йде бабуся. Вона несе кошик з яблуками. Раптом кошик випав з рук, і яблука розсипалися. Назустріч іде дівчинка. Дівчинка ввічливо привіталася та й пішла далі.
Що повинна була зробити дівчинка?
Ситуація 3
Мама дала Петрикові цукерки, щоб він пригостив своїх друзів. Коли хлопчик вийшов у двір, то побачив серед друзів свого кривдника — Сашка. Петрик задумався — пригощати йому Сашка чи ні?
Чесність і правдивість
Мета: розширити зміст понять чесність і правдивість; навчити розпізнавати ці моральні явища; формувати вміння оцінювати власні вчинки та вчинки товаришів; виховувати чесність та правдивість.
Обладнання: таблиці, вірші та оповідання за темою.
Хід години спілкування
Організація класу
Основна частина уроку
Розігрування моральної ситуації«Розбите вікно»
Учитель.
Діти, давайте уявимо і розіграємо ситуацію. Для цього нам потрібні два хлопчики для участі в експерименті.(Виходять два учні, учитель по черзі пояснює роль кожного з них.) Учитель.
Петрик вдарив по м’ячу, і мяч влучив у вікно. Вікно розбилося, а м’яч, відскочивши від рами, впав прямо в руки Андрійкові, який проходив біля вікна. Виходить учителька. Оцінивши побачене, вона звертається до Андрія:
Андрійку, хіба ти не знав, що гратись м’ячем під вікнами не можна? Це призвело до того, що ти розбив вікно.
(Можливі два варіанти розвитку діалогу.)
варіант. Андрій, не бажаючи видати Петрика, бере провину на себе.
варіант. Петрик зізнається, що це він розбив шибку.
Діти висловлюють своє ставлення до вчинків Андрія і Петрика, оцінюють їх.
Робота над змістом таблиць Таблиця 1
Щось накоїв Не вивчив урок Неправда
Я не вивчив урок тому, що загубив підручник Чому він так сказав?
Було соромно, він не хотів отримати погану оцінку, бо батьки будугь сварити
Результат
Боїться наслідків
Таблиця 2
Щось накоїв
Не вивчив урок
Правда
Я не вивчив урок тому, що цілий день грав у футбол Чому він так сказав?
Паленіє від сорому, його мучить почуття провини Результат
Погана оцінка, тому що він не мав мужності визнати свою провину Учитель.
Навіть сказавши один раз неправду, людина втрачає частку довіри серед оточуючих, втрачає моральне право вимагати правдивого ставлення до себе.
Робота з тлумачними словниками
Діти знаходять слова «чесність» і «правдивість», читають їх тлумачення.
Читання вірша Д. Павличка «Мухомори»
Мухомор сказав до мухомора:
В нашім лісі ти — найкращий гриб! —
І подумав: «От яка потвора —
де ти взявсь, чорти тебе взяли б!»
Мухомор одмовив мухомору:
В нашім лісі кращий ти за всіх! —
І подумав: «Хто таку потвору Сотворив і виставив на сміх!»
Таблиця 1
Подумайте, як можна назвати таких мухоморів?
Яких людей вони нагадують?
Чи не нагадує цей вірш прислів’я: «Два брехуни одної правди не скажуть»?
Читання казки «Хлопчик-пастух»
Учитель.
Іноді наслідки від брехні бувають непоправними. Як це і трапилося в одній казці.
Троє братів пасли отару овець. Двом старшим братам потрібно було зійти з гори в село. Вони залишили молодшому ріжок і сказали йому, що як тільки буде загрожувати небезпека, одразу дути в ріжок. Не встигли брати відійти, як пролунали звуки ріжка, що сповіщали про небезпеку. Вони швидко повернулись назад, але виявилось, що малий просто пожартував.
Брати знову вирушили в дорогу та невдовзі змушені були повернутись назад. Їх зустрів живий-здоровий брат. Брати розсердилися і знову почали спускатись з гори. Почувся звук ріжка, але брати не зважали, вони думали, що це знову витівки малого пустуна. Та на цей раз небезпека була насправді: на отару напали вовки. Два рази збрехавши, на третій не чекай, щоб повірили.
Що неправильно зробив молодший брат?
Що б ви йому порадили під час зустрічі з ним
Читання та обговорення оповідання Г.М.Кирпи «Маленька брехня»
Послухайте історію про дівчинку Наталку, яка вважала, що маленька брехня — це і не брехня зовсім.
Г аннуся впала і зламала ногу. Довелося в гіпсі лежати вдома. Вона дуже переживала, що багато в школі пропустить, а тоді зовсім відстане від однокласників.
Друзі вирішили виручити однокласницю: домовилися щодня носити їй уроки і пояснювати, коли вона щось не зрозуміє.
Коли настала черга Наталки провідувати Ганнусю, вона не пішла до однокласниці. В класі збрехала, що у неї, мовляв, бабуся захворіла.
Як тобі не соромно! — обурилася Надійка. Та ти ж учора цілий день через скакалку на вулиці стрибала.
Подумаєш, злочин великий,— трохи зашарілася Наталка.— Я зовсім трішечки збрехала.
Учитель.
Як ви гадаєте: брехня може бути малою чи великою?
Мала брехня спричиняє таку саму шкоду, що і велика. Адже і мала брехня - це неправда, і пів брехні — теж неправда. І починається все завжди з малого: пішов у кіно, а мамі сказав, що був у школі. Г асав у дворі, а вдома сказав, що ходив до хворого товарища.
Здавалося б дрібниці. Аж ні! Мала брехня з часом переростає у велику брехню, якій немає прощення.
Гра «Дайте відповідь».
Учитель.
Як ви вчините, коли:
знаєте, що товариш, завинив, а карають іншого?
соромно сказати правду?
Інсценування підготовленими учнями смішинки П.Кальченка «Мій тато»
Батько й мати поїхали з дому, а Данилко, лишившись на господарстві, до школи не пішов. Раптом — телефонний дзвінок...Данилко впізнав по голосу свою вчительку.
Чому сьогодні Данилко в школу не прийшов?
Тому, що він захворів.
А хто це зі мною розмовляє?
Мій тато...
Як можна назвати вчинок Данилка?
Як, на вашу думку, оцінять вчинок Данилка учні його класу?
—Як би ви вчинили на його місці?
ІІІ.Підсумок
Запам’ятайте, діти: краще сказати правду, якою б вона не була, тому що, як мовить народ, «брехнею світ пройдеш, а назад не повернешся».
Та й вертатись тоді буде нікуди, тому що брехунів чекає безслав’я. Про брехунів ще й так кажуть: «Бійся цапа спереду, коня — ззаду, а брехуна — з усіх боків».
Отож, діти, будьте з усіма чесними — і вам буде легко жити, бо ви нікого не скривдили, не збрехали та не оббрехали.
Ти і твої рідні
Мета: ознайомити з принципами взаємовідносин людей у сім’ї, вчити поважати своїх рідних; виховувати інтерес до традицій українського народу, традицій сім’ї та правила культурної поведінки в сім’ї.
Обладнання: картки з ситуативними завданнями, тести, пам’ятка «Правила взаємодій в сім’ї».
Хід години спілкування
Організація класу
Основна частина уроку
Робота над загадкою.
(Учитель демонструє малюнок хатки, з віконця якої виглядають дорослі і діти.)
Ось перед вами, друзі, хата,
У ній чотири с кімнати.
А ось вам загадка моя:
Як тут розміститься 7Я? (Сім’я)
Сьогодні ми поговоримо про сім’ю, про культуру спілкування між членами сім’ї.
Як ви розумієте прислів’я: «Яка сім’я, такі і діти»?
Бесіда
Готуючись до розмови з вами, я знайшла такі слова:
«Будь-яка дорога починається з перших кроків, будинок — із фундаменту, а людина виростає в людину в сім’ї».
Йде мова про хорошу людину: людину ввічливу, культурну, чемну.
Читання уривку з оповідання Г.М.Кирпи «Молодець!»
Увечері повернулись додому мама, тато, дідусь і бабуся.
Тепер ми всі разом, уся наша родина,— каже Андрійко.— Я дав Маринці молочка і оладок, прибрав зі столу, підмів на кухні. А тоді читав Мариночці казки.
Ти, синку, молодець! Ми тобі вдячні,— сказала мама.
Хлопчик усміхнувся, бо хіба можна при таких словах не усміхатись?! Потім Андрійко допомагав мамі і бабусі накривати на стіл, а після вечері прибрати зі столу.
Після того приніс для тата з поштової скриньки газети. А тоді склав на місце Маринчині іграшки. Найулюбленішу ляльку подав сестричці в ліжечко. Цього вечора на адресу Андрійка звучали такі слова: молодець, будь ласка, спасибі, щиро вдячні, відпочинь.
Чи сподобався вам хлопчик?
Хто з вас у своїй сім’ї вчиняє так, як Андрійко?
Розповідь учителя
Добре, коли родина живе дружно. Усі піклуються один про одного. Бабуся смачно нагодує, пожаліє, приголубить. Теплі бабусині руки знімуть усі турботи, збережуть від неприємностей. Дідусі милі, добрі, трохи буркотливі, але завжди справедливі. Без них ніяк не обійтись в домі.
Мама... Усе найрідніше, найдорожче, наймиліше увібрало в себе це дивовижне, сонячне слово. Матуся — найдорожча в світі людина.
Татко — це надійність, сила, підтримка. Його роль в сім’ї є неоціненною. Він — рідна людина і мудрий порадник.
«У світі мудрих думок» (обговорення висловів)
Щоб знайти відповідь на хвилююче запитання, ми звертаємось до мудрості людини. Часто нам ставали у пригоді прислів’я та приказки. Сьогодні ми звернемось до мудреців давнини.
Пам’ятайте, що ваші діти будуть поводитися з вами так само, як ви поводитесь зі своми батьками.
Фалес(давньогрецький філософ)
До батьків стався так, як ти хотів би, щоб твої діти ставились до тебе.
Сократ (афінський оратор)
Чи можна керуватись цими словами під час спілкування з іншими членами родини?
Читання та обговорення оповідання В. Асєєвої «Бабуся»
До Борки прийшов товариш,. Товариш, сказав:
Здрастуйте, бабусю!
Борка весело підштовхнув його ліктем.
Ходім, ходім! Можеш з нею не вітатися. Вона вже стара старушенція.
Бабуся, почувши це, тихо сказала:
Образити — що вдарити, а приголубити — треба слова шукати.
В сусідній кімнаті товариш сказав Борці:
А з нашою бабусею всі вітаються і свої і чужі. Вона у нас—головна.
Як це — головна? — зацікавився Борка.
Ну, старенька... всіх зростила. Її не можна кривдити. А чого ж ти зі своєю так? Гляди, батьки прочухана тобі дадуть за це.
Не дадуть! Вони самі з нею не вітаються.
Коли прийшли тато з мамою додому, Борка заявив:
Наша баба краща за всіх, а ми про неї не піклуємось!
Хто тебе навчив батьків осуджувати?
І, розхвилювавшись, накинулись на бабусю.
Що це ви, мамо, дитину підбурюєте?
Бабця посміхнулась:
Не я вчу, життя вчить. Що уб’єте, те не вернете.
Чому Борка був неввічливим до своєї бабусі?
Із кого Борка брав приклад?
Як ви розумієте останні слова бабусі?
Тест для перевірки рівня вихованості сина чи доньки
Я буду читати запитання, а ви, якщо можете на них відповісти «так», ставте «+», якщо «ні» — ставите «—». Відповідати потрібно чесно.
Тест
Якщо тобі доводиться несподівано затриматись, або піти раптово з дому, чи повідомляєш ти про це рідним?
Чи буває таке, що коли твої батьки зайняті роботою по дому, тебе відсилають гратись, «щоб не крутився під ногами»?
Оглянь свою кімнату маминими очима. Чи є речі, які лежать не на місці?
Чи можеш ти, не задумуючись, назвати дні народжень своїх рідних?
Свої потреби ти знаєш (купити м’яч, гру, кросівки...). А чи відомо тобі, які речі необхідні мамі, татові?
Чи трапляється так, що крім маминого доручення, ти додатково робиш іще якусь роботу?
Мама пригощас тебе тістечком, апельсином чи бананом. Ти перевіряєш, чи вона залишила й собі? (А може ти справді віриш, що мама не хоче?)
У батьків — вільний день. Вони збираються в гості. Ти висловлюєш їм своє невдоволення, тому що тебе не беругь із собою?
У вас — дорослі гості. Ти плануєш сідати за стіл і слухати розмови дорослих?
10.Чи соромно тобі нести мамину сумку, подати пальто?
Якщо ти хороший син чи прекрасна донька, у тебе будуть такі знаки: +,+, +, +,
ІІІ.Підсумок
Зачитування пам’ятки «Правила взаємодії в сім’ї.
Будь привітним.
Будь відповідальним.
Зважай на настрій іншого члена сім’ї.
Дотримуйся домашніх традицій, не виявляючи своїх амбіцій.
Допомагай великим і малим членам родини.
Будь вдячним.
даруй своїм ближнім любов та захист.
Любов до рідних, уважне ставлення до всіх членів сім’ї виявляється в тій турботі і допомозі, яку ви виявляєте.
На Україні існує традиційна сімейна мораль: шанобливе ставлення до старших членів сім’ї, звертання на «Ви», піклування про стареньких і немічних членів родини. Мама, тато, дідусь, бабуся, брат, сестра — найближчі і найрідніші для вас люди на всій землі. Ніколи не жалійте для них гарних слів, слів вдячності за їхню турботу, ніжність. Намагайтеся їм віддячувати своєю ласкою, увагою та турботою.
Слова вітання та прощання
Мета: ознайомити учнів зі словами привітання і прощання; на основі практичних дій вчитися звертатися до людей, висловлювати слова вдячності; збагачувати словниковий запас; розвивати мовлення учнів; виховувати почуття поваги, ввічливості.
Обладнання: прислів’я, сюжетні малюнки, книга В. Сухомлинського «Гаряча квітка».
Хід уроку
Організація класу
Вступне слово вчителя
Доволі часто зовні красива, акуратно одягнена людина поводиться грубо, непристойно. Така людина нікому не подобається. Навіть її зовнішній вигляд не може змінити думку оточуючих про неї. Всім нам хочеться спілкуватися, бути поруч із людьми добрими, чуйними, ввічливими. Уже по тому, як людина заходить до кімнати, вітається, яким тоном промовляє слова вітання, прощання, вдячності, можна робити висновок про її культуру і вихованість. Існує багато правил культурної поведінки та безліч ввічливих слів.
Сьогодні ми зупинимося на словах вітання і прощання. Ви будете вчитися, як правильно звертатися до людей, висловлювати їм слова вдячності.
Читання казки «Сини феї Ввічливості»
Послухайте казку-загадку і намагайтеся відгадати як називались сини феї Ввічливості.
У феї Ввічливості було троє синів. Перший син прокидався разом зі сходом сонця, будив пташок, і ті своїм співом сповіщали, що настав ранок. Люди вставали, снідали і готувалися до трудового дня. А як сонце висушувало росу, на зміну першому братові до діла брався середущий брат. Він працював для ввічливих людей весь день, аж доки сонце не ховалось за обрій. Тоді естафету підхоплював старший син. Він зустрічав перехожих на вечірніх вулицях, дарував приязні слова і усмішки. Матуся гордилася своїми синами, тому що вони дарували радість людям, без них не обходилась жодна чемна людина.
Хто із вас, діти, здогадався, як звали синів? (Добрий ранок, Добрий день, Добрий вечір)
Слухання вірша (читає підготовлена дитина)
Сію дитині в серденько ласку,
Сійся-родися, ніжне «Будь ласка»,
Вдячне «Спасибі», «Вибач» тремтливе,
Слово у серці, як зернятко в ниві.
«Доброго ранку!», «Світлої днини!»
Щедро даруй ти людям, дитино.
Які ввічливі слова ви почули?
В яких ситуаціях їх вживають?
Читання та обговорення вірша «Доброго ранку!» — мовлю за звичаем.
«Доброго ранку!» — кожному зичу я.
«Доброго дня вам!» — людям бажаю.
«Вечором добрим!» — стрічних вітаю.
І посміхаються в відповідь люди, добрі слова ж бо для кожного любі.
Розповідь учителя
Вітання бувають різні. Але чи то уклін, чи слова вітання, чи лагідна усмішка, спільним в них є те, що привітання означає: «Ти мені — приємна людина. Знай, я тебе поважаю. Я тобі бажаю всього найкращого: здоров’я, миру, радості, щастя». Ось що означають прості слова «Доброго ранку», «Доброго дня», «Ми раді вас вітати». Пам’ятайте, що чарівні слова завжди промовляються з посмішкою.
З’являється принцеса Ввічливість.
Принцеса Ввічливість:
У нашій рідній мові чарівні є слова.
Слова ці всім відомі, бо сила в них жива.
«Добридень», «До побачення», і усмішка сія!
Велике мають значення оці прості слова!
Як скаже син чи донечка «Спасибі вам», «Будь ласка»,—
Ясніше сяє сонечко, в словах — любов і ласка.
Ось ці прості живі слова не забувайте, діти.
Від них і радість ожива, в очах проміння світить.
Від цих чарівних, добрих слів тепліше людям жити,
Якщо ти їх не говорив, то треба говорити!
Це «Дякую» і «Добрий день», «Пробачте», «Йдіть здорові»,—
Вживайте, діти, їх щодень у нашій рідній мові!
Робота з прислів’ями
Слова щирого вітання дорожчі за частування.
Лагідне слово — що ясний день.
Добре слово краще за цукор і мед.
Гостре словечко коле сердечко.
Г ра «Завершіть думку»
Коли вчитель заходить в клас, ви кажете...
За зроблену вами послугу щиро промовляєте...
Прощаючись, ви говорите...
Щоб вам із задоволенням допомогла людина, потрібно не забувати про чарівне слово...
Розповідь учителя про те, як звертатися до людей, спілкуючись із ними
Щодня ви спілкуєтесь зі своїми батьками, сусідами, друзями. Кому із них ви кажете «Ви», а кому — «ти»?
Здавна в Україні до батьків звертались на «Ви», і це було виявом шанобливого ставлення до них. На «Ви» звертались до інших старших членів родини, до дорослих людей. Навіть дорослі, які незнайомі один з одним, говорять один одному «Ви». Тільки до своїх ровесників ви можете звернутись на ти.
Засвоєння мовленнєвого етикету
Перш ніж звернутись, ви повинні привітатися, назва-ти причину, з якої ви потурбували знайомого чи незнайомого.
Першим вітається молодший із старшим, хлопчик — із дівчинкою, але руку вони першими не подають. З двох людей одного віку і стану перший вітається той, хто краще вихований. Якщо твій товариш привітається з кимось, слід привітатися й тобі. Вітати потрібно людей, з якими часто зустрічаєшся (продавців у магазині, поштаря, мешканця із сусіднього під’їзду, вчителя, який викладає в інших класах), навіть якщо ти з ними незнайомий.
Побачивши знайомих у автобусі, в читальному залі, на другому боці вулиці, вітають їх, якщо вони вас помітили. Кричати, безумовно, не слід. Слова заміняють жестом, усмішкою, поклоном.
Дехто вважає, що говорити «Привіт» не можна. Але все залежить від обставин. Звичайно, важко уявити, що директорові школи ви радісно кажете: «Привіт, Вікторе Семеновичу!» Але привітати цим словом друга, однолітка необхідно.
Гра «Допоможіть Марині бути ввічливою»
(Учитель читає текст, діти додають чарівне слово.)
Мама послала Марину до тьоті Ліди за книжкою. Маринка зайшла в квартиру і сказала... (Добрий день).
Тьотя Ліда саме відпочивала, дівчинці стало незручно і вона сказала... («Вибачте, будь ласка). Тьотя Ліда дала дівчинці книжку. Маринка сказала... («Дякую, до побачення)?) і пішла додому.
Розгляд сюжетних малюнків із подальшим обговоренням
(Малюнки з сюжетами вітання, прощання, ситуацією, тобто коли необхідно висловивити слова вдячності.)
Підсумок
Гра «Додайте чарівне слово».
Розтопить серце будь-кого сердечне слово... («Дякую»).
Зазеленіє древній пень, коли почує... («Добрий день»).
Коли згасає сонце у росі й зоря лягає лагідно на плечі,
Серед знайомих, рідних голосів ми чуємо привітне... («Добрий вечір»).
Щоб знов зустрітись у годину призначену,
Кажу щиро завжди я всім... («До побачення»).
Побажання. Спробуйте проягом тижня говорити якнайбільше ввічливих слів. Зверніть увагу на те, що змінилось у вашому житті.
Прохання. Підрахуйте протягом тижня, скільки «чарівних слів» ви вжили і скільки їх було сказано вам.
Режим дня. Суворий і мудрий порадник
Мета: пригадати поняття «режим дня», основні режимні моменти; переконати учнів у необхідності дотримання режиму дня; розвивати санітарно-гігієнічні навички: вмиватися, загартовуватися, дотримуватися чистоти тіла.
Обладнання: сюжетні малюнки, що відображають основні режимні моменти.
Хід години спілкування
Організащя классу
Основна частина уроку
Читання та обговорення вірша О.Орача «Галя-Невстигаля»
В школі дзвінок продзвенів, давно почалися уроки.
А коридором — чиї-то Лунають поспішливі кроки? Клас уже знає:
Це знову свізнилася Галя. Ні, недаремно прозвали її: Невстигаля.
Г алю, вставай, умивайся - Та швидше до столу!
Галю, мерщій убирайся,
Бо спізнишся в школу!
Галя вилежує,
Ніжиться і позіхає,
Довго з портфелем вовтузиться І — не встигає.
Робота над змістом вірша
Чому Галя завжди запізнюється?
Як можна їй допомогти?
Розповідь учителя
1 вересня ви одразу подорослішали на один рік. Вам подобається ваша школа, вчителі, уроки. Проте, виникають і труднощі. Інколи так хочеться погратись, просто побігати.
Але цього не можна. Потрібно уважно слухати пояснення вчителя, писати або читати. Після уроків ви приходите додому. Хочеться подивитися телевізор, погратись, але потрібно вивчити вірш чи прочитати книгу. І нерідко буває так, що ви не встигаєте. Як же бути? Як встигнути все зробити?
Правильно розподілити свій час вам допоможе режим дня. Якщо ви будете дотримуватися розпорядку дня — спати, їсти гуляти, читати, готувати уроки завжди в один і той же час,— вашому організмові буде легко працювати, і ви почуватимете себе здоровими та бадьорими.
Ознайомлення з режимом дня 7.00—підйом
7.05 — ранкова зарядка(Пам’ятайте!Робити зарядку можна лише в провітреній кімнаті) 7.15 — вмивання та водні процедури
— сніданок
— 13.30 — занятгя в школі
— обід
— 15.30 — післяобідній відпочинок
— 17.00 — самопідготовка.
— підвечірок
— 19.00 — прогулянки, ігри на свіжому повітрі
— вечеря
— 2 1.00 — читання художньої літератури, домашні ігри
2 1.00 — водні процедури, сон.
Проведення бесіди та робота над віршем А. Костецького «А що в портфелі?»
У класі багато речей: парти, дошка, книжки, зошити, якими користуються всі учні. Про них необхідно дбати так само, як і про свої особисті речі.
Послухайте уривок з вірша А. Костецького «А що в портфелі?»
Нумо, глянемо, що в ньому,Страшно глянути на них!
Поки йде завзята гра.Подивися на сторінку:
Бо ж портфель — усім відомо! —Не сторінка, а «картинка»,
Є обличчям школяра!Помальована така!
Ось книжки.А обкладинка — ну, й горе! — Ніби
Та що це з ними?!побувала вчора
Чом вони у плямах синіх,В людожерових руках.
Пошматовані, брудні?
Що можна сказати про господаря цього портфеля?
Подумайте, чи все гаразд у ващому портфелі?
Гра «Хто акуратніше складе речі до портфеля?»
Складання і обговорення правил
У класі підтримую чистоту.
Бережу свою парту та свої книжки.
У класі не бешкетую і не граюся.
Стіни в класі та коридорі не для того, щоб я на них вчився писати. Для цього є дошка. Стежу, щоб вона завжди була чистою.
Моя книжка завжди чиста й обгорнута.
Вчасно книжку «лікую».
Чи виконуєте ви ці правила?
Яке з них найважче виконувати і чому?
Подивіться уважно на речі, які є в вашому класі. Чи все ви робите для того, щоб вони виглядали гарно?
Твоє робоче місце вдома
Як ви розумієте прислів’я: «Потрібну річ далеко не клади»?
Щоб потрібна річ завжди була під рукою, потрібно виконувати наступні правила.
Домовся з батьками про свій постійний робочий куточок. Обладнай його. Столик постав біля вікна.
На столі розташуй речі так, щоб вони не заважали тобі під час підготовки до уроків.
Книжки склади окремо. Якщо є поличка, прикріпи її біля столу і поклади туди книжки.
Зошити складай в папку.
Ручки, олівці, гумку тримай в пеналі.
Одяг та взуття теж повинні мати своє місце. Якщо верхній одяг вологий, необхідно його просушити на спинці стільчика біля батареї.
Черевики теж тримай у відповідному місці. Завчасно їх просуши і почисти щіткою.
Сам складай на своє місце іграшки.
На твоєму робочому місці завжди повинен бути порядок.
ІІІ.Підсумок уроку
Що нового довідався?
Які правила взяв для себе?
Г одина спілкування
Правила поведінки під час уроків і на перервах. Поведінка в їдальні, в бібліотеці
Мета: уточнити розуміння учнями поняття культура поведінки; вчити шанобливого ставлення до працівників школи; виявляти турботливе ставлення до оточуючих; розвивати навички культурної поведінки; виховувати звичку приходити на заняття своєчасно; першими вітатися зі старшими, з ровесниками.
Обладнання: картини із зображенням різноманітних ситуацій.
Хід уроку
Організаційний момент
Учитель:
У класі стало тихенько,
Усі сидять рівненько,
Вчитель до вас усміхається,
Наш урок розпочинається.
Мотивація навчальної діяльності Вступне слово вчителя.
Ми з вами добре знаємо, що суспільство може досягти розвитку тільки тоді, коли буде складатися з розвинутих особистостей, які уміють гарно вчитися, використовувати свої знання на практиці, гарно поводитесь в колективі, громадських місцях, уміють дружити і цінувати один одного. Отже, сьогодні ми з вами почнемо розмову про нашу поведінку під час уроків, розглянемо, як вона впливає на наші успіхи у навчанні, навчимося поводити себе в колективі, ознайомимося із правилами культурної поведінки.
Актуалізація опорних знань
Бесіда з учнями.
Що таке школа?
Чого навчають в школі?
Для чого людині необхідно вчитися?
Розповідь учителя.
Школа - це не тільки приміщення, до якого кожного ранку приходять учні, це ще й велика країна Знань, країна дитинства і юності. Школа завжди турбується про своїх мешканців, розкриває секрети різних наук, збагачує міцними знаннями, необхідними в житті кожної людини. Недарма український народ склав багато прислів’їв про знання та навчання.
Робота із прислів ’ями.
Знання - людині, що крила - пташині.
Мудрим ніхто не родився, а навчився.
Вчення - світ, а невчення — тьма.
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
- Як вй розумісте ці прислів’я?
Отже, знання - це життєва необхідність для кожної людини. Тільки освічена людина, яка вміє використовувати свої знання, може досягти певного успіху в житті.
Первинне сприйняття й усвідомлення навчального матеріалу
1. Повідомлення вчителя.
Послухайте уривок із оповідання про школу XV - XVI ст. і скажіть, що вам у ній сподобалося, а що - ні.
У школі всі учні були рівні: і багаті, і бідні. Вони були зобов’язані утримувати лад і чистоту в школі. Щоб заохотити учнів до науки, давня школа придумала чергу місць у класі, від перших і останніх лав: кращий учень просувався все ближче і ближче, доходив до першої лави, де сиділи найкращі учні - сенатори. Учень, що визначався найбільше з усіх, називався імператором і мав право сидіти на окремому місці поряд із вчителем. Нетямущим учням деколи одягали на голову шапку з ослячими вухами й садовили на останній, «ослячій лавці». За будь-які шкільні провини карали різками. Учнем, який карав, був один із старших і сильніших.
Яких би правил поведінки ви б не хотіли дотримуватися тепер?
Які правила, на вашу думку, необхідно залишити у сучасній школі?
Творча робота в групах.
Групою із 4—6 чоловік обговоріть і складіть правила для школярів сьогоднішніх та з далекого майбутнього.
Заслуховування й обговорення правил, запропонованих творчими групами.
Для чого необхідно суворо дотримуватись правил шкільного життя?
Наведіть приклади того, як порушення шкільних правил призводило до сумних наслідків.
Зробіть висновок про те, для чого ми складали певні правила поведінки.
Учні нашого класу спілкуються не тільки на уроках, а й на перервах. Дехто з вас не завжди чемно ставиться до своїх однолітків. А чому? Кожному хочеться мати вірних, надійних, добрих друзів. А чи ви є такими? Перерва - час для вашого відпочинку. Намагайтеся провести його весело і корисно для себе. Насамперед, приготуйтеся до наступного уроку, а потім відпочивайте, грайтесь зі своїми товаришами.
Весела гра «З добрим другом і дорога коротша»
Один із учнів виходить до дошки й описує свого друга, не називаючи його імені. Учні повинні вгадати ім’я того, про кого розповідав.
Примітка. Необхідно попередити дітей про те, що їхня розповідь повинна мати тільки позитивну спрямованість.
Розбирання ситуації.
Послухайте історію про одного хлопчика й оцініть його вчинок. Продзвенів дзвоник на перерву, і Юрко кулею вискочив із класу. Він хотів купити пиріжок в їдальні і поспішав туди потрапити, поки не набігла велика черга. Він нісся коридором, розштовхуючи дітей, що розбігалися від нього. Аж тут в їдальні з’явилась Марія Петрівна. Юрко на хвилину зупинився, а потім стрімголов кинувся в чергу і став знову розштовхувати дітей. Зачепивши дівчинку ліктем, він навіть не озирнувся.
Що ви можете сказати про хлопчика?
Що робив Юрко неправильно?
Як необхідно себе поводити в їдальні?
Робота з малюнками.
Розбирання ситуацій, зображених на малюнках. Озвучування малюнків. Складання діалогів. Складання правил поведінки в їдальні.
Дидактична гра «Ввічливі слова».
Доповніть вірш потрібними словами ввічливості.
Якщо бажаєш висловити подяку, промовити необхідно... «Дуже дякую».
Коли мене сварять, я намагаюсь завжди казати чемно... «Вибачте».
Усі знання людства занотовані у книгах. Книги - наше духовне багатство. Вони зберігаються у бібліотеках. Якщо ви хочете дізнатися щось новеньке для себе - завітайте до бібліотеки. Насамперед, запам’ятайте правила поведінки в бібліотеці.
Зберігайте тишу, перебуваючи у приміщенні бібліотеки.
Не заважайте своїм товаришам зайвими питаннями.
Книги беріть акуратно, не згинайте сторінок.
Будьте ввічливими.
Послухайте уважно невеличку розмову двох хлопчиків.
Підійшов Толясик до Андрійка в читальному залі й каже голосно:
Ходімо звідси, тут нічого робити. Тільки книжки і все. Не цікаво.
Андрійко йому нічого не сказав. Лише приклав пальчик до вуст: мовляв, тихо...
А як ви думаете, чому?
А ви знаєте, що роблять у бібліотеці?
Так. У бібліотеці читають книжки, журнали, газети.
Народне прислів’я стверджує: «Точність - ввічливість королів». Це, безумовно, не означає, що лише королі можуть бути чемними. Цього правила має дотримуватися кожен, хто відвідує бібліотеки.
Як ти вчиниш, коли:
взяв у бібліотеці книжку, а менша сестричка вирвала з неї сторінку;
пообіцяв бібліотекареві принести книгу у певний день, а ще не встиг дочитати;
взяв дивиться журнал і побачив, що там вирвано кілька сторінок;
загубив бібліотечну книгу?
Рольові ігри «Ми в їдальні», «Ми у бібліотеці».
Закріплення та узагальнення знань
Бесіда з учнями.
Що нового ви дізналися для себе на сьогоднішньому уроці?
Якою ви б хотіли бачити школу майбутнього?
Якими будуть обов’язки учнів у вашій школі майбутнього
Рольова гра «Будуємо школу майбутнього».
Діти розподіляються на групи, кожна з яких обирає професії: архітектори, фахівці з озеленення, оформлення шкільної території, класних кімнат, вчителі, учні. Кожна група готує свій проект.
Підсумок уроку
Про що ви дізналися на уроці, чому навчилися?
Що вам найбільше сподобалося на сьогоднішньому уроці?
Г одина спілкування
Лицарський турнір "Секрети вихованої людини”
Мета: узагальнити знання учнів про секрети вихованої людини, про правила поведінки вдома, у школі, в громадських місцях; спонукати до піклування про рідних, близьких, оточуючих; виховувати любов та пошану до оточуючих людей.
Обладнання: два м’ячі, дві скакалки, дві квітки ромашки, малюнок лицаря на колінах, на вершечку списа якого є стрічка з написом: «Лицарський турнір».
Девіз уроку:
Нехай живе ввічливість і доброта!
Нехай живуть доброзичливі обличчя!
Хід уроку
Організаційна частина
Вступне слово вчителя.
Ми йдемо далі й далі дорогою пізнання, опановуючи складні науки, владно проникаємо в таемниці океану і космосу. А от пізнати самих себе нам іноді нелегко. Найбільше прикрощів завдають нам буденні невдачі, дрібні конфлікти, з яких виникають великі непорозуміння. Навіть рідні та друзі, буває, сваряться через дрібниці, і не тому, що від природи злі, недобрі, а тому, що в кожного свій стиль поведінки, не завжди прийнятний для інших. Легковажне ігнорування вимог цієї чемності, вихованості, яка дається так дешево, а цінується так дорого, і в основі якої знаходиться звичайнісіньке ставлення до людей, призводить до непорозумінь між ними.
А ви знаете, що основою життя людини, її успіху є дотримання норм правил поведінки. Бути вихованим — це означає бути уважним до іншого, делікатним, тактовним, скромним, ввічливим, поступливим, не дріб’язковим.Багато століть існує людство. У житті людей мільйони разів повторювалися повсякденні ситуації. Люди зустрічалися і розлучалися, знайомилися, робили один одному послуги, просили щось або відмовляли, приносили подарунки, висловлювали співчуття, ходили в гості і приймали їх у себе тощо. Поступово люди знаходили і з покоління в покоління передавали зручні, розумні способи дії в подібних ситуаціях. Так виникли правила поведінки. Але основне не змінювалося: повага й чуйне ставлення до людей. І от сьогодні на уроці ми узагальнимо здобуті знання, які ви отримали на попередніх уроках і проведемо лицарський турнір на тему «Секрети вихованої людини».
(В турнірі беруть участь дві команди: команда хлопчиків-лицарів і команда дівчаток- глядачів.)
Оголошується склад журі.
Основна частина
Проведення конкурсів Конкурс 1. «Чи виховані ви?»
Діти, уважно прослухайте запитання-тести і виберіть правильну відповідь, за яку отримаєте один бал.
Кожен із нас знає, що від того, як людина поводить себе із іншими людьми, залежить:
а)ставлення до неї оточуючих;
б)її заробітна плата, бали успішності;
в)тривалість життя людини.
Візитна карточка людини під час знайомства, розмови:
а)одяг;
б)культура поведінки;
в)розповідь про свої здобутки, досягнення.
Чи можна сміятися з широко відкритим ротом?
а)Можна;
б)такий сміх недоречний;
в)можна, але не бажано.
Ви розмовляєте - немає різниці, з ким (з мамою, учителем, товаришем) де потрібно тримати незайняті руки?
а)Смикати ними те, що потрапить під руку;
б)чухати потилицю або за вухами;
в)незайняті руки необхідно тримати на місці.
Як необхідно сидіти на стільці?
а)Злегка похитуючись;
б)сидіти на краю стільця;
в)вільно, не горблячись і не спираючись.
Ви збираєтеся до школи, йде дощ, потрібно брати парасольку. Але вже після уроків дощ закінчився. Як ви будете нести парасольку, повертаючись додому?
а)Вертикально;
б)горизонтально
в)розмахуючи на всі боки.
В якому одязі ви повинні ходити до школи?
а)В модному;
б)в зручному;
Ви ненароком когось під час перерви штовхнули. Як ви скажете?
а)Вибачте;
б)вибачаюсь.
На подвір’ї школи розмовляють двоє вчителів. Серед них ваша вчителька. Проходячи повз них, ви скажете:
а)«Добрий день, Тетяно Іванівно!»;
б)«Добрий день!».
Що прикрашає людину?
а)Рішучість;
б)скромність;
в)сила волі.
Конкурс 2. «Поетичний»
— Ви знаєте, що перш, ніж молоду людину посвятять у лицарі, їй потрібно було оволодіти сімома лицарськими якостями: їздою верхи, фехтуванням, полюванням, грою в шахи, складанням і виконанням віршів на честь дами серця, а також володіння списом. Тільки після успішного завершення випробувань йому присвоювали почесне звання. Сьогодні також для кожної команди лицарів за п’ять хвилин потрібно скласти дво- та чотирирядкові вірші з чарівним словом. Конкурс оцінюється у два бали.
Наприклад:
Зазеленіє старий пень,
Коли почує ... (добрий день).
Або:
Ніч приходить на поріг,
Хлопчик спати в ліжко ліг,
Не забувши всім у хаті «На добраніч» побажати!
Поки наші лицарі пишуть вірші, дівчатка розв’язують проблемні ситуації і заробляють для своїх лицарів додаткові бали. За кожну правильну відповідь додається один бал. Ситуація 1
У квартирі пролунав дзвінок, і на порозі з’явились дві ваші подруги з подарунками. Одна подарувала коробку із цукерками. іменинниця Оля відразу ж сховала їх, щоб потім з’їсти самій або дотримати до кращих часів. Друга подарувала книгу, яку дівчинка вже читала. Зробивши незадоволену гримасу, Оля повела своїх подруг до столу.
Що необхідно було зробити не так? Чи потрібно розпаковувати подарунок у присутності того, хто подарував?
(Із усмішкою на обличчі потрібно було подякувати за подарунки, розпакувати їх.)
Ситуація 2
Два хлопчики зіштовхнулись у дверях і ніяк не можуть розійтися. Хто з них повинен звільнити дорогу, якщо одному 8 років, а іншому - 11 років? Хто перший повинен привітатися?
(Старший хлопчик повинен звільнити дорогу меншому, але менший повинен привітатися першим.)
Я думаю, що лицарі закінчили вже віршувати, то ж давайте їх послухаємо.
Конкурс 3. «Верхова їзда»
Зараз проведемо конкурс, в якому хлопчики продемонструють свою силу, спритність, витривалість. Ваше завдання: пробігги з м’ячами, тримаючи їх між ногами, до дошки і зірвати пелюстку квітки. Два бали отримує та команда, яка перша виконає спортивне завдання і правильно розв’яже задачу, яка знаходиться в середині ромашки.
(На дошці прикріплені дві ромашки, в середині яких написані завдання.)
Конкурс 4. «Словничок вихованої людини»
А тепер дівчатка допоможугь хлопцям. Ваше завдання: прострибати зі скакалкою до дошки і написати на ній слово ввічливості. За кожне чарівне слово команда отримує один бал і ще один — за швидкість виконання спортивного завдання.
Конкурс 5. «Шануй своїх батьків»
Лицарі, скажіть, будь ласка, хто найголовніший у житті кожного з нас? Чому?
Ось послухайте ситуацію (вчитель зачитує уривок з оповідання Л.Толстого «Хто найкращий за усіх?»).
У натовпі на вулиці заблукала дитина. Бігає, кричить, шукає матір. Люди питають у дитини: «Яка ж твоя мамо, дитинко? А дитина крізь сльози відповіла: «Невже ви не знаєте? Моя мама та, що найкраша за всіх!»
Чому так відповіла дитина? Як ви ставитися до своєї мами? Чим ви їй допомагаєте? Хто у вас ще вдома є, крім мами? Як ви ставитися до тата, бабусі, дідуся, менших сестричок та братиків?
Прослухайте оповідання і проаналізуйте вчинки героїв.
(Вчитель читає оповідання В. Осеєвої «Бабуся».)
Конкурс 6. «Лицарі схрестили шпаги»
На закінчення нашого турніру проведемо конкурс, в якому ви зробите висновок у вигляді правил, якою повинна бути вихована людина. За кожне правило — один бал.
(Потрібно з людьми бути ввічливими, чуйними, уважними, гостинними...
Потрібно допомагати старшим.
Піклуватися про менших.
Не можна допускати образливий тон, недбалість, неуважність до рідних, близьких, знайомих, інших людей...
Перед тим, як вийти на вулицю, подивіться у дзеркало — чи все гаразд у вашому костюмі...
Якщо назустріч йде старший за тебе, або дівчинка, — дайте дорогу...)
Заключна частина
Журі підраховує бали і оголошує результат.
— Дорогі діти! Наш турнір закінчився, але я думаю, що ніколи не зникнуть з нашої землі справжні друзі, мужні і шляхетні люди, здатні завжди прийти на допомогу, захистити слабших, люди сильні, сміливі і шляхетні — справжні лицарі!
Г одина спілкування
Краса душі людської
Тема: Вчинок - це реальна дія. Наміри і недостойні вчинки. Що допомагає уникати помилок, негативних наслідків вчинків?
Мета: ознайомити учнів із поняттям «вчинок» як реальна дія; вчити учнів аналізувати запропоновані ситуації, характеризувати достойні і недостойні вчинки, передбачати наслідки своїх вчинків; дати поняття «можна» та «не можна»; розвивати вміння контролювати і аналізувати свої та чужі вчинки, зробити їх усвідомленими; виховувати бажання здійснювати достойні вчинки, повагу до людей.
Обладнання: сюжетні малюнки, пам’ятка, чарівна паличка.
Хід уроку
Організація класу.
Мотивація навчальної діяльності Сказав мудрець:
Живи, добро звершай,
Та нагород за це не вимагай!
Лише в добро і вищу правду віра Людину відрізняє від мавпи і від звіра.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра!
(Л. Забашта)
Нехай цей віршик стане девізом нашого уроку.
Повідомлення теми і мети
Сьогодні ми поговоримо про те, що таке вчинок і його наслідки, які бувають вчинки, навчимося їм давати оцінку.
Основна частина уроку
1. Формування поняття «вчинок»
Люди існують на Землі разом. Тому весь час між ними виникають різні стосунки. Уявіть собі, що б почалося, якби кожен робив тільки те, що йому подобається. Тому за багато років існування люди намагалися впорядкувати свої стосунки, жити так, щоб усім було добре. Так на Землі з’явилось поняття «справедливість», «добро» тощо. Завдяки цим поняттям ми маємо змогу оцінити дії людей, їхні стосунки. Стосунки між людьми можна регулювати за допомогою законів. Це дуже важливі документи, які є спільними для людей, які живуть в якійсь певній країні. За їх невиконання людину можуть покарати. А є інші правила. Вони спільні для людей всієї Землі. За їх порушення не можна понести покарання, але кожна людина намагається жити за цими правилами. Як, на вашу думку, що це за правила?
Людина починається з добра...
Справжня людина, за глибоким переконанням нашого народу, — це людина добра, мудра, щира і сердечна, щедра і світла, яка вміє любити і співчувати, захистити і приголубити, поважати і порадити, людина з добрим серцем і світлою душею. Милосердя, доброта. Ще з давньоруських часів благодійність була в традиціях нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому,
нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого або каліку, захистити скривдженого.
Кажімо більше добрих слів Знайомим, друзям, коханим.
Нехай комусь тепліше стане Від зливи наших почуттів.
Що ж таке вчинок?
Вчинок — це реальна дія людини. У житті людина робить різні справи: добрі і не зовсім добрі, погані і просто жахливі. Зазвичай вона бажас іншим добра, але інколи вчинки людини бувають недостойними її поведінки.
Обговорення оповідання В. О. Сухомлинського «Образливе слово»
Добре слово і добрий вчинок завжди підтримають і допоможуть, навіть можуть вилікувати. А погане слово може краяти серце все життя. Послухайте, як це буває. ОБРАЗЛИВЕ СЛОВО
Одного разу Син розсердився на свою Матір і сказав їй грубе, образливе слово. Заплакала Матір. Схаменувся Син, жаль йому стало Матері. Не спав цілу ніч, не дає йому спокою совість: адже він образив Матір.
Йшли роки. Син став дорослою людиною. Прийшов час їхати в далекий край. Поклонився Син Матері і говорить:
Простіть мене, Мамо, за образливе слово.
Прощаю, — відповіла Мати і зітхнула.
Забудьте, Мамо, про те, що я сказав образливе слово.
Задумалась Матір, засумувала. На її очах з’явилися сльози. Говорить вона Сину:
Хочу забути, але не можу. Рана від занози заживас і сліду не залишає. А рана від слова заживає, але залишає глибокий слід.
Бесіда за змістом оповідання.
Що ви можете сказати про вчинок сина?
Чи зрозумів він свою помилку?
Завжди людина повинна залишатися людиною. Що ж означає — бути Людиною? Спробуйте відповісти на це питання.
Вмінню бути людиною навчають слова «можна» і «не можна». З’ясуємо, що можна робити, щоб стати людиною і залишитися нею назавжди. (Відповіді дітей учитель записує на дошці.)
А для того, щоб з’ясувати, що не можна робити, я прочитаю ці записи, а ви замінюйте їх протилежними.
Але головне — не визнавати «можна» і «не можна», а дотримуватись цих правил кожного дня, контролювати себе кожної миті. А як, на вашу думку, чи складно бути людиною кожного дня?
Ознайомлення із пам ’яткою Пам’ятка добрих і корисних справ
Завжди дотримуйся свого слова.
Перед виконанням справи подумай.
Не будь самовпевненим.
Не лінуйся.
Виконуй справу із задоволенням.
Ніколи не вимагай винагороди.
Виконуй все вчасно.
Допомагай людям сам, не чекай, доки тебе проситимуть.
Завжди виконуй тільки добрі справи, за які ніколи не червонітимеш.
Мабуть, добре буде, коли всі виконуватимуть наші правила, тоді не буде проступків, а залишаться лише добрі справи та гарні вчинки.
Обговорення проблемних ситуацій Ситуація 1
Вітя приніс до школи альбом із марками. Діти розглядали їх. Раптом підбіг Максим і, схопивши альбом, побіг.
Що ви можете сказати про вчинок Максима?
Яку даєте йому пораду?
Ситуація 2
Йдучи по сходах, Вітя штовхнув Оленку. Оленка впала і заплакала Тому, що їй було боляче. Вітя обізвав її плаксою.
Що ви можете сказати про Вітю, його вчинок?
Ситуація З
Діти, перед вами два портрети одного і того ж самого хлопчика. Який вам більше подобається? Чому?
(На одному — похмурий, злий, сердитий хлопчик, який в будь-яку хвилину готовий вступити в бійку. На другому — він веселий, з посмішкою.)
Який із цих хлопчиків буде робити достойні для людини вчинки?
Гра «Добрі чарівники»
А зараз я пропоную вам стати добрими чарівниками. У мене є чарівна паличка. Кожен із вас буде передавати паличку іншому і називати тільки хороші вчинки дітей класу або ваших друзів. (діти беруть паличку і називають хороший вчинок свого однокласника, друга, знайомого...)
Бачите, як багато в нас гарного, доброго. Намагатимемось і надалі берегти і примножувати ці добрі вчинки. Щоб ваші обличчя були завжди радісні від того, що ви зробили доброго, а на обличчі ніколи не зникала усмішка.
Гра «Добрі і погані вчинки»
Зараз я запропоную запитання, а ви, якщо так вчинить добра людина, плеснете в долоні, а якщо так може вчинити невихована людина, то залишитеся сидіти спокійно.
Допомагати мамі мити посуд.
Робити комусь зле, якщо він цього не бачить.
Не вмиватися.
Берегти рідну природу та охороняти її.
Шанувати працю інших людей.
Г аласувати, коли хтось відпочиває.
Бути вихованою, стриманою дитиною.
Обманювати, хвалитися.
Насміхатися з чужого горя.
Добре вчитися, багато читати.
Не слухати батьків.
Допомагати друзям у біді.
Ділитися тим, що є в тебе.
Ображати інших.
Захищати слабкого.
Спати на уроках.
Красти,
Любити своїх батьків.
Ображати тварин .• Сваритися.
Молодці! Ви дійсно виростете хорошими людьми, а ваші вчинки будуть завжди достойними.
Підсумок
Сьогодні йшла мова про справжню людську красу. Ми намагались розібратись у людських вчинках. Тепер уже знаємо про це дещо більше.
Закінчуючи урок, хочу побажати вам стати красивими людьми, нехай промениться доброта у ваших очах, а із серця струменить співчуття, милосердя, повага до людей. Нехай ваші вчинки і ваше ставлення до людей завжди викликають у них позитивне, добре, шанобливе ставлення до вас.
Г одина спілкування
Книга вчить, як на світі жить
Мета: розширити уявлення дітей про книги; розвивати інтерес до художньої книги, до самостійної пізнавальної активності; виховувати повагу до книги.
Хід уроку
(Книжка)
І.Організація класу
Відгадування загадки. Біла нивка невеличка:
Там розсипана пшеничка. Очками її зберем,
А думкою розімнем.
Нумо, білу нивку обробляти Будем усе на світі знати.
Обладнання: виставка книг, загадки, прислів’я.
ІІ.Основна частина уроку
Слово вчителя
Безмежна сила книги. Без неї людина сліпа. Книга відкриває перед людьми великий світ. Протягом усього жиіття ми звертаємося до книжки. Згадайте свою улюблену першу книжечку, коли ще ви були зовсім малень-кими і не вміли читати, а вже із задоволенням розглядали малюнки, впізнавали улюблених героїв, складали про них цікаві історії.
І коли вже навчилися читати,— масте змогу самі поринути у захоплюючий світ книг. Тому, що книги — ваші друзі. Вони здатні викликати великі почуття, глибокі переживання.
Як ви думаєте, чи завжди існували книги?
Давним-давно книг не було на землі, люди не вміли ні читати, ні писати. А для того, щоб передавати інформацію, вони малювали малюнки на стінах печер. Пізніше люди почали писати на глині, яку потім сушили та випалювали на вогні. Проте, такі «книжки» були дуже важкими і незручними. Згодом люди навчилися робити книги з тонкої телячої шкіри. На виготовлення такої книги потрібні були шкури з цілої череди телят. Тому такі книги були дуже дорогими і їх могли собі купити тільки багаті люди. Отже, потрібно було шукати дешевий та простий матеріал для книг.
В Африці вздовж річок є густі зарості болотяної рослини папірусу. Спочатку його використовували лише на будівництві. А згодом додумались так обробляти волокна рослин, що почали виготовляти з них папір. Відтоді з’явилися сувої з папірусу. Писати на них було зручно, але через декілька років такий сувій ламався та розсипався.
Справжній папір, на якому пишуть і сьогодні, люди навчилися виготовляти дві тисячі років тому. Перші книги були рукописними, тому одну книжку часом писали по кілька років.
За часів Київськоі Русі Князь Володимир Святославович відкривав школи, спеціальні майстерні, де переписували книги. А за часів князя Ярослава Мудрого у Києві при Софіївському соборі була заснована перша у Київській Русі бібліотека.
У XIII столітті в Європі навчилися виготовляти папір. В середині XIV столітгя в Німеччині запрацював перший у Європі друкарський верстат майстра Йоганна Гутенберга. Відтоді друкарні з’явилися в інших країнах.
Першодрукарем в Україні був Іван Федоров. За своє життя він видрукував лише кілька книжок. Серед яких є і перший слов’янський «Буквар».
Ось така історія виникнення книги. Тепер книга — всюди поруч із нами. Вона — ваш друг і порадник.
Бесіда
Чи любите ви книги?
А чому ви їх любите?
Про що можна дізнатися з них?
Чи є у вас улюблені книги? Розкажіть про них.
Презентація, реклама улюбленої книги
Розгадування загадок. Робота над прислів’ями
Книги ви читати любите. А чи любите розгадувати загадки?
Не кущ, а з листочками,
Не сорочка, а зшита,
Не людина, а навчає.
Язика немає, а розуму навчає.
По білому полю чорним маком сіяно.
Кожен скільки хоче бере, а все лишається.
Хто мовчки говорить?
Які ви знаєте прислів’я про книгу?
З глибин моря дістають перлини, а з глибин книг —знання.
Хто багато читає, той багато знає.
Книга — ключ до знань.
Книги читати — усе знати.
Книга — ключ наук і знань.
З книгою жити — з добром дружити.
З книгою подружишся, розуму наберешся.
Книга — це багатий сад, в якому є корисне і прекрасне.
Одна книга тисячі людей навчає.
А що потрібно робити, щоб книга тисячі людей навчала? (Берегти її.)
Виведення правил поведінки з книгою
Обгорни книгу — не забруднюватиметься обкладинка.
Не читай книгу під час їжі — можеш забруднити її.
Не клади в книгу олівців, ручок та інших товстих предметів — від цього рветься палітурка.
Не загинай ріжків на сторінках книги — ріжки відриваються і псується книга — зроби для книги обкладку.
Не рви сторінок, не малюй і не пиши нічого в книзі. Не роби в ній ніяких поміток.
Не перегинай книгу — від цього виривають сторінки.
Не читай книгу на сонці.
Але знаєте, дітки, часом книгам буває лячно. Уважно послухайте вірш і ви здогадаєтесь,чому таке буває?
Буває книгам лячноПрочитати їх усіх!
Скільки книг в твоїй книгарні!Покупці стоять юрбою,
Книги різні, дуже гарні.Шарудять по сторінках...
От краса, якби ти змігМила книго, що з тобою?
Залива чорнилом вірші...
Чом ти дивишся з журбою?
І тріпочеш у руках?
Лячно книгам: хто їх купить? Раптом купить, хто не любить? Той у книжку — от порода! — Запихає бутерброда...
Той,— чи є бруднулі гірші? —
Недарма на продажі Книги є зажурені Хоч би не потрапити В руки мацапурині!
(Т. Волгіна)
Чого бояться книги?
А ще вони дуже бояться таких дітей, як Грицько. Послухайте уважно вірш і скажіть, чи є серед вас такі діти, як Грицько?
дав Мишку по голові — Замість книжки стало дві. Обдертий, некрасивий Задачник буркотливий. Прошамкать ледве зміг: «Дівчатка і хлоп’ятка Калічать книг багато. Куди нам утікати Від Г риші і від них?»
У Скворцова Г риші —
Книги найбрудніщі:
Всі вони — патлаті,
Порвані, горбаті.
Ну, немає в них лиця:
Без початку, без кінця.
Палітурки, як ганчірки,
Ті книжки ридають гірко.
Бився Гриша з хлопчаками,
Він розмахував книжками,
Чи є такі діти серед вас?
Що ви порадите книжкам?
—А цим дітям із вірша?
Логічні завдання
Ти взяв у товариша книгу і випадково забруднив її. Як ти вчиниш?
а)Віддаси і скажеш, що вона була забрудненою;
б)вибачишся перед товаришем і почистиш книгу;
в)почистиш книгу, віддаси товаришеві і змовчиш, ніби нічого не трапилося.
Коли потрібно повертати бібліотечну книгу?
а)Через місяць;
б)коли нагадають;
в)коли прочитаєш;
г)до встановленого бібліотекарем терміну.
Що потрібно зробити, якщо ти взяв бібліотечну книжку трохи порвану?
а)Прочитати і віддати таку ж порвану назад, адже не ти її попсував.
б)віддати бібліотекареві, щоб підклеїла книгу;
в)відремонтувати самому.
Підсумок
Читайте, читайте, читайте! Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали навіть однієї сторінки з нової книги. Людина, яка любить і вміє читати,— щаслива людина. Навколо неї завжди багато розумних, добрих та вірних друзів. Друзі ті — книги.
Г одина спілкування
Душі людської доброта
Г олос диктора:
Все упованіє моє
На тебе, мій пресвітний раю,
На милосердіє твоє,
На тебе, мати, возлагаю,
Святая сила всіх святих
Пренепорочная, блогая.(Т.Г.Шевченко "Марія”)
ведучий.
Милосердя, доброта. Ще з часів давньоруських благодійність була в традиціях нашого народу. Цілком природнім і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок безлюдному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого.
ведучий.
Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно, підтримати у важку хвилину, розрадити в горі та біді - це в характері нашого народу.
ведучий.
Саме таким був безкорисливий порив мільйонів людей; котрі прийшли на допомогу багатострадальному - народові Вірменії після страшного землетрусу; Україні, Білорусії - після аварії на Чорнобильській АЕС, трагедії в Таджикістані.
Читець:
Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.
Бо доброта не тільки те,
Що обіймає тепле слово В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти.
(О.Довгий)
ведучий.
Доброта, милосердя - багатоликі. Потреба в них повсякчас. Навіть тоді, коли немає біди. Навіть там, де гори спокійні і твердь земна не хитається під ногами.
ведучий.
Милосердя й доброта-як два крила, на яких тримається людство. Як же могло так статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність, а його зміст звівся в основному до милостині. Невже для того, щоб виіскрити доброту із наших сердець, потрібні землетрус ? Чи Чорнобильська катастрофа ? Хіба без них не можна бути милосердним ? Хіба в звичайному плині днів немає людей, які потребують допомоги.
ведучий.
На Україні проживає майже два мільйони одиноких людей. Близько 200 тис. З них проживають в будинках-інтернатах, їх об’єднює немічність і самотність.
ведучий.
У злигоднях живуть 5 тис. в наших земляків. Близько 1 тис. з них мешкають в напіврозвалених халупах. 7 тис. - ті, хто отримує мізерну пенсію. Є і таких чимало, які існуєть на межах бідності. Сумні цифри, незвичні. Та це правда життя.
ведучий.
Важко уявити люди страждають не від того, що на щодень не мають свіжого хліба, а через те, що не чують вкрай необхідного “Добрий день” (Звучить музика).
Читець:
Кажімо більше ніжних слів Знайомим, друзям і коханим Нехай комусь тепліше стане Від зливи наших почуттів.
Нехай тих слів солодкий мед Чиюсь загоїть рану (Чи перший біль, чи то останній)- Коли б то знати наперед!
Кажімо більше ніжних слів,
Комусь всміхаймось ненароком,
То не життя людське коротке,
Короткі внас слова черстві Кажімо більше ніжних слів...
(І.Вовк)
I ведучий.
Лікування добротою потребують не тільки хворі й самотні, а й цілком благополучні і здорові люди, в яких душа черства й глуха до чужого горя. Лікування милосердям потрібне і тим, хто не бачить і не чує кривди й болю, несправедливості, горя. Із такими сліпими, глухими треба терпеливо говорити, будити їх словом життєлюбним і проникливим.
“Треба, щоб за дверима кожної задоволеної, щасливої людини стояв хто-небуть з молотком і постійно нагадував би стуком, що є нещасні ...” так писав письменник- гуманіст А.П.Чехов.
Читець:
Не нарікай на глухість душ людських І не гостри в злобі на них зубів...
А ти, що людям зробив,
Що вимагаєш доброти від них?
Чого, мовчиш, подумай і збагни,
Але уже з низької висоти,
І зваж, і переваж, а хто є ти?
І зваживши, нікого не вини.
А сам в своє більмо душі заглянь,
Чи там хоч раз добром світила рать І променем зорилося святим?
ти збагнеш, що до твоїх страждань Не відгукнеться власна глухомань А ти шукаєш в людях доброти.
(О.Когачун)
ведучий.
Мудрі французи кажуть: ”От якби то молодість знала, якби ж то старість могла ...” Гей- гей, старість-не радість, ніхто її не жде, всяк прихитряється відсунути її небажаний прихід. Та ба, вона підкрадається несподівано, раптово впаде, як сніг на скроні, і ти з печальною розсудливістю розумієш, - усе краще вже було, все в минулому. А з тобою лише спомини та недуги, самота та немічність.
Добре, коли за своєї життєвої зими звив тепле гніздечко родинне, коли довкола променяться рідні усмішки, дзвенить дитячий сміх. А як цього немає ...(Звучить музика
О.Рахманінова ”Всеношное бдение”)
I ведучий.
Будинок пристарілих, сумне пристановище на схилі літ. Хоч там непогано. Тут не бачиш людей у рваному одязі, тут готують досить пристойну їжу, показують кінофільми і т. д. Чому старі радіють, коли звідси їх забирабть, чому просто на очах в’януть, почувши новину, що їх відправляють в будинок пристарілих.(Виходять на сцену).
Молодий чоловік:
Все гаразд, мамо, докуиенти в будинок пристарілих оформлені. Там вам буде добре ... Спокій, тиша, обслуговування ... І ми не набридатимемо. Звісно, інколи будемо заглядати.
Мати:
Одна тепер, назавжди одна ... Ідуть геть найрідніші, без котрих життя не матиме сенсу, стане байдужим настільки, що втратить ціну.
Чоловік:
То що все, мамо ? Ми ж не куди-небудь, а в будинок пристарілих. Там вам буде краще, ніж з нами ... Вона розуміє, що діти відправляють її в зал чекання перед похоронною процесією.
Читець:
Людина чуйна Й пса не вижене із двору,
Коли проживає Десяток-другий літ,
Охороняючи садок його й комору,
Притулок дасть,
Поїсти дасть, як слід,
А зла-
рідну матір виряджає,
Коли нема вже користі від неї.
(Мелодія Баха)
ведучий.
Гіркі материнські сльози, гіркі як полин, і пекучі такі. Чи буває в світі щось гірше? Їй би внуків бавити своїх, їй би горнути їх до серця. А вона, обнявшись з самотністю, тихо журиться біля вікна. Мамо, мамо! - почулося бабі Наталі, і вона незважаючи на свої 83 роки кинулась до вікна. Чи не сини це на дворі гукають її ? Ні. Знову почулося. Далеко залетіли сини, думає старенька. А я ж так давно їх бачила.
(Музика вимикається)
I ведучий.
Одинокість сивим полотном цвіте попід вікнами бабці Ярини. Не живу, а доживаю - з гіркотою мовить вона. - Ще хоча б раз подивитись на сина, то й помирати вже можна, бо важко піти з цього світу, не попрощавшись з ним. А він все не йде. Де ж ви сини ? Де ж ви соколята ? - виглядають матері у вікно. Вже й очі видивились. А їх все нема.
Шануйте матерів.
Мені болить, коли матуся,
Що має дочок і синів,
Живе одна мов та бабуся,
На схилі посивілих днів.
Працює вдень, не спить ночами І часто зрощує слюзами Тверду подушку на зорі
Скотину порає в дворі А вдень копає на городі Уста шепочуть:”Світе мій!
Як важко жить мені одній!
Одна-однісінька та й годі!..”
Цим віршем нагадать хотів:
Шануйте друзі матерів!
(К. Прохоренко)
II ведучий.
Виховує мати синів, доньок, надіється, що буде до кого на старість прихилитися. А вони, розлетівшись по світу, довго-довго не навідуються до отчого порогу. Лише скупі листи приходять час від часу. Подібні одна на одну телеграми. А коли нарешті знайдуть хвилину, щоб відвідати, нерідко це - буває надто пізно, зі скрипом відчиняються перекошені двері, застогне пошарпана віконниця і додому підстреленою горлицею впаде материнська, любов ...
Читець:
Допоки нас чекають наші мами,
І доки виглядають нас батьки,
Провідуймо , та не лише листами,
Хоч дорогі їм і скупі рядки.
Коли неждано вдарять в дзвони далі,
Тоді на все знайдеться час,
Але не сльози, не вінок печалі- Уже ніщо не виправдає нас.
Заниє жаль у щедрім слові ”Мама”
І чайкою здригнеться синя вись,
Провідуймо і завжди пам’ятаймо,
Що можем запізнитися колись.
(О.Бочачук)
ведучий.
А старість не обминути. Здається кожен має про що пам’ятати. Через те хочеться крикнути: “Люди схаменіться! Ви також будете старі, немічні, і ваші діти та онуки матимуть моральне право відвернутися від вас”.
ведучий.
Дитинство починається з теплих материнських рук, рідної домівки. Ця аксіома актуальна для всіх часів і народів. Та на превеликий жаль оця найсвятіша і найніжніша пора, перші кроки у світ дорослих починається з чижих людей і інтернатських закладів. Діти-сироти, діти-напівсироти. Кому з них краще ?
Не знаю. Мабуть і тим, і тим погано. Не знають батьківської ласки. Ніхто їх не приголубить, і це тоді, коли батьки живі здорові !
Читець:
То не вітер, то не буйний Що дуба ламає:
То не лихо, то не тяжке Що мати вмирає:
Не сироти малі діти,
Що неньку сховали:
Їм зосталась добра слава Могила зосталась. Засміються злії люди Малій сиротині Виллє сльози на могилу-
Серденько спочине.
А тому, тому на світі,
Що йому зосталось?
Кого батько і не бачив Мати одцуралась?
Що зосталось байстрюкові? Хто з ним заговорить?
Ні родини,ні хатини: Шляхи, пісні,горе... (Т.Шевченко)
II ведучий.
Трирічного Сашка мати залишила на вокзалі. Його ровесника Ігоря кинула на дитячому майданчику, поклавши до кишені пальто записку з проханням влаштувати дитину в дитячий будинок на виховання ... Нехай доля буде милосердною, нехай росте під Хрестом. Та по всьому. Єдине, що дала, крім життя, сподівання на чиюсь добру волю. Чи божу, чи людську ... Чи справді усміхнеться їм доля, чи ласкавою вона буде для всіх тих, що прийшли у цей світ небажаними, чужими для найрідніших людей?
ведучий.
У сирітських дітей багато що є. Затишні спальні, на ліжках новенькі ковдри. В їдальні смачний борщ. Велика бібліотека і спортивний зал, світлі класи. Діти як діти. Безтурботно бавляться на дозвіллі, а вночі спросоння цілують маму. Вони часто розмовляють ночами.(Діалог хлопчика і дівчинки 5-6 років) - - Тебе ще ніхто не забрав ?
Ні.
А чого ?
Бо кашляю.
А я сплю тихо.
Тоді тебе виберуть.
В мене нема дому, і мами нема, і тата нема, і нікого нема. Одна я.
ведучий.
Сім’я для дитини не тільки перше гніздо, а й школа життя, і тому немає для неї більшого горя ніж сирітство.
ведучий.
З давніх-давен дзвони, окрім богослужіння повсюдно використовувались і як набат для сповіщення на якесь лихо, біль, сполох під час пожежі, ворожого нашестя.
ведучий.
Сьогодні дзвони б’ють на сполох, закликають нас до Милосердя, Доброти. Бо тільки милосердя робить нас справжніми людьми.
ведучий.
Друзі ! Добродії ! Поряд з нами живуть, а може доживають свої останні дні ті, кому допомогти можемо тільки ми - я, ваші сусіди або колеги. Зараз, сьогодні, завтра - може бути пізно.
Люди ! Будьте милосердні.Бо суд немилосердний на того,хто не вчинив милосердя.
ведучий.
Милосердя-бо ставиться вище за суд .
Г рамоти вчиться - завжди знадобиться
Мета: уточнити та узагальнити уявлення учнів про значення знань у житті людини; обговорити правила для учнів; розвивати почуття відповідальності; виховувати бажання вчитись, дотримуватись правил для учнів.
Обладнання: текст української народної казки «Розумна дівчина», загадки.
Хід години спілкування
Організація классу
Основна частина уроку
Читання вірша А. Костецького Учитель, лікар, науковець,
Банкір, письменник і шахтар —
Всі називають головною
Одну професію — школяр!
Які професії згадуються у вірші?
Яку професію називають головною?
Яке основне заняття кожного школяра?
Прослуховування та обговорення української народної казки «Розумна дівчина»
Було двоє братів: один — бідний, другий — багатий. Пожалів багатий брат бідного і подарував йому корову. Через якийсь час передумав та велів бідному повернути корову Бідний сказав, що не віддасть, бо діти звикли до молока. Багач повів бідного до пана, щоб той їх розсудив. Пан каже: «Хто скаже, що є найсолодшим у світі, тому й залишиться корова.
Багач приніс панові мед.
Бідний передав його слова своїй доньці: «Найсолодший у світі — сон». Пан погодився зі словами розумної дівчини і говорить до бідняка: «Візьми 15 яєць, і щоб назавтра твоя розумниця їх висиділа та принесла курчат, тоді вже корова — твоя». Дівчина яйця взяла, всмажила, а татові каже: «Іди до пана і скажи, що курчата будуть, але хай він сьогодні поля виоре, посіє просо, завтра скосить, вимолотить, зробить пшона, щоб курчата мали що їсти».
Пан визнав, що йому не перемогти таку розумну дівчину, і віддав корову бідному братові.
Робота з прислів’ями і приказками, записаними на плакаті:
Голова без розуму, як ліхтарик без свічки.
Ученому - світ, невченому - тьма.
Людина без розуму, як млин без води.
Чого Івась навчиться, того Іван не буде знати.
Розповідь учителя
У північних народів є просте і мудре висловлювання:
«Якщо подарувати людині одну рибину, вона буде ситою один день. Якщо подарувати дві, буде ситою два дні. Якщо ж навчити людину ловити рибу, вона буде ситою все життя».
Так і в навчанні: корисно багато знати, а ще корисніше самому здобувати знання, гартувати свою волю, долати лінощі.
Послухайте поради, як організувати себе до роботи на уроці.
На перерві підготуйся до наступного уроку
Добери, що потрібно для роботи.
На парті не повинно бути нічого зайвого.
Усі предмети розмісти на звичних місцях.
Гра-змагання «Хто швидше підготується до уроку (мови, читання, математики)»
Повторення правил для учнів
— Учень не тільки повинен успішно навчатись, він повинен виконувати правила для учнів.
(Учні читають із дошки вірш, імітуючи рухи.)
Вчить читати й рахувати,
І писати, і співати.
Всіх дітей довкола Наша люба... (школа).
Ось до класу всіх скликає Г олосистий наш дзвінок,
І ми радо поспішаєм Не в садок, а на... (урок). Він нам, як мама, дорогий, Він хоче нас навчити Любити край чудовий свій. Це мудрий наш... (учитель).
Заходить вчитель — треба встать,
Як він тобі дозволить — сядь.
Спитати хочеш — не гукай,
А тільки руку піднімай.
У школі парту бережи І на парті не лежи.
Щоб урок минув немарно,
Треба сісти рівно, гарно.
I не скрекочи на уроках,
Як папуга чи сорока.
Розумова гімнастика. Відгадування
загадок
ІІІ.Підсумок
Вірш Ю. Федьковича читає вчитель:
Учітеся, діти любі, читайте, гадайте,
Як та бджілка медок з квітки, розуму збирайте. Бо в мудрого й на камінні пшениця уродить,
А дурному не вродиться ніщо і в городі.
Бо в мудрого і кропива ще на ужиток,
А в дурного і пшениця обернеться в збиток.
Пам’ять людства. Рік 32-33
Мета: зрозуміти причини національної самосвідомості відповідальної за долю свого народу; завжди пам’ятати про ціну хліба.
Обладнання: стіл, букет квітів перев’язаних чорною стрічкою, черствий хліб, вода, свічка, український рушник, на партах - свічки, колоски;
Таблиця народжуваності і смертності в 32-33 рр.
Архівна виписка.
Синє небо очей, вуст вогненна калина,
І святий орел чистоти, як вінець - Україно моя, моя рідна Вкраїно,
Богородице роду козацьких сердець.
Україна! Рідний край. Золота чарівна сторона. Земля, барвінком уквітчала, калиною закосичена, устелена рушниками. Скільки лагідних, ніжних і теплих слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народилась і живуть.
Україна - славна і чудова земля з могутнім Дніпром, мереженими нивами, милозвучною мовою. Немає другого такого широкого і могутнього Дніпра.
Як важливо для людини мати батьківщину, землею, де солодкого дихається, де тебе люблять і чекають. Скільки поколінь боролися за незалежність України. Яким же довгим і тернистим був цей шлях. Були такі шляхи, коли залишалась одна надія - Бога. Люди просили в бога щастя та долі, волі та багатства землі,на якій народився, де народилась не одне покоління українців.
Вірш Руданського є своєрідною молитвою за Україну.
Молюсь за тебе,Україно,
І, як до матері, молюсь,
За тебе, рідна і, єдина,
Щодня я богові молюсь.
чисті, о усі джерела,
Дніпро, Славута, оживи!
заспіваєм: «Ще не вмерла...»
Вкраїна рідне і не вмре!
За тисячу літ існування судилося нашому народу пережити силу - силенну спустошень, зрад і варварських знущань, але те пекло що спіткало Україну на початку 30-х років XX століття, ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії. Голодомор чорною смугою прокотився Україною, понівечив життя поколінь, забрав у небуття тисячі доль.
Г олод охоплював територію із населянням 60 млн. осіб, а кількість жертв досягла 7,5 млн. У пам’яті народу живе й нині прокляття тим, хто збиткувався над його долею і життям. Українська земля стогне від кісток, похованих без трун у сільських могилах, від зойків закопаних напівживих.
А люди бідні в селі,Могили чорнії ростуть
Неначе злякані ягнята,Гробокопателі в селі
Позамикалися у хатахВолочать трупи ланцюгами
Та й мруть...За царину і засипають
Сумують комини без димуМинають місяці. Село
А за городами за тином,Навік замовкло, оніміло
І кропивою поросло.
Украй знекровлений, стероризований український народ уже не міг у ті роки збройно піднестись, як за Хмельниччини або Коліївщини, супроти своїх мучителів. Але не змирився, не схилив голови. Зброєю для нього стало слово.
В селі весна повзе по ліктях,
Повзе по мертвих і живих.
В долоні сонце ловлять діти,
Що дзвінко падає зі стріх.
І п’ють опухлими устами Оту живицю молоду Їм жить і жить,та над полями Вже ворон каркає біду
1933 рік. Найчорніший час в історії України, що випав на долю однієї з найродючіший країн. Жахливо навіть через 75 роки ступати болючими стежками страшної трагедії, яка розігралася на благословенній землі квітучого українського краю. Досі не віриться, що тут раптово зник хліб, люди лишилися без зернини. І це у врожайний 1932 рік. Пухли старі і малі, вмирали роди і села. Смерть бродила на шляхах, на полі, в хатах.
Пекельні цифри та слова І серце б’ють неначе молот.
Немов прокляття ожива Рік тридцять третій Голод!Голод!
Україну називали житницею, але, грабуючи її, по-справжньому не давали жити. Через те наша Україна була убогою та знедоленою, як Шевченківська наймичка. Хоч і сильна духом. Г олодне лихоліття, що випало на долю українського народу найболючіше вдарило дітей. Вони виявилися найменш захищеними, не брали участь у колгоспному виробництві, а відтак не отримували рятівних 100-300 грамів хліба.
Бозю! Що там у тебе в руці!?
Дай мені, Бозю, хоч соломинку,
Щоб не втонути в Голодній Річці,
Бачиш, мій Бозю, я ще дитинка,
Тож підрости хоч би трохи бодай:
Світу не бачив ще білого, Бозю,
Я пташенятко прибите в дорозі,
Хоч би одненьку пір’їнку дай.
Тато і мама - холодні мерці,
Бозю, зроби, щоб їсти не хтілось!
Холодно, Бозю! Сніг уже білий,
.. .Бозю, що там у тебе в руці?...
Смертність дітей сягало за деякими неповними підрахунками, понад 50% від загальної кількості померлих. Діти значно швидше захворювали внаслідок тривалого виснаження.
Вичерпавши всі запаси продовольства, доведені до відчаю, вони вживали в їжу все, що можна було їси. Спочатку їли кішок, потім собак, навіть щурів і мишей, потім кропиву, листя дерев.
На десятиліття можна закреслити, засекретити архіви. Можна приховати в глибинах спецсховищ викривальні документи. Можна замести сліди злочину. Газ і вдруге, і в третє переписати історію на догоду диктаторів чи скоротечному ідеологічному божеству. Та з пам’яттю народу нічого не вдієш.
(хвилина мовчання, зачитування імен померлих)
На сьогодні це сказано: час народжувати і час помирати, час руйнувати і час будувати, час розбирати, час мовчати і час говорити. Хай ці гіркі слова правди, народжені. Після десятиліть безмовності, стануть у підмурок всенародного пам’ятника трагічній історії українського народу.
Гранітні обеліски, як медузи,
Повзли, повзли і вибились з сил - На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місце для могил.
Мільярди вір зариті у чорнозем,
Мільярди щасть розвіяні у прах Душа горить. Палає лютий розум.
І ненависть регоче на вітрах.
І встане правда і любов на світі І на сторожі правди встане труд.
Тож пом’янемо тих великомучеників тяжкої історії. Царство небесне всім, хто помер від голоду.
Спогади жителів с. Артирівка та с.Довжанка
Все менше і менше залишається людей які пережили ті страшні часи 1932-1933року. Але коли чуєш їх спогади, то серце кров’ю обливається, а по тілу біжать мурашки. Ось декілька з них.
«... В 1932 році був голод. Ходили від хати до хати забирали в людей все, що можна було їсти. Люди ховали зерно в діжках, викопували ями під печами в кімнатах і сипали туди зерно. В будинках ховали худобу, птицю.
Але спеціальні загони (в народі банди) ходили від оселі до оселі і спустошували їх, залишаючи на голодну смерть жінок, старих та дітей.
В Артирівці теж була банда яка налічувала 13 чоловік. Вони ходили із спеціальними ключками, з вилами, ломиками шукаючи зерно, люди, щоб хоч що не будь уберегти від конфіскації насипали зерно в горщики, закутували в ганчір’я і ховали на печі Страшно згадувати ті часи. Опухлі з божевільними очима блудили люди як примари по селі, шукаючи шматочок хліба. Не дай Боже, щоб ми всі таке побачили пережили, щоб цього не бачити і не чути нашим дітям, онукам і нам.»
Із спогадів жительки С. Довжанка Турути Прасковії Марківни 1923року народження. Волторніст Катерина Василівна 1919 року народження.
Про голод 1932-1933рр.
Родилась я в Сибірі, а потім переїхала на Україну, батьки родом з Полтавщини.
Була голодовка, людям жилося важко. Сім’я у нас була велика 8 дітей. Зерно яке могли сховати, мололи на жорнах, до цієї муки добавляли кінський щавель і варили баланду. Як могли так і виживали.
Кобилянська Тамара Петрівна 1923 року народження.
Так голод 1932-1933 року пам’ятаю. Це був страшний час. Не було що їсти, а що було все забрали до крихти, Варили лободу, кропиву, і ось так перебивалися. Правда у мами був брат в с. Дубові, він жив трішки заможніше, мав корову, то мама ходила до нього і приносила всього по трошки глечик молока, кусок хліба ось так ми і вижили.
«33 хвилини »- акція пам’яті.
Древні мудріці вважали, якщо згадати ім’я полеглої людини - її дух воскресне. 1 листопада цього року у селищі біля пам’ятного знаку жертвам голодомору відбулася Всеукраїнська акція пам’яті жертв Голодомору «33 хвилини». Ця акція стартувала з ініціативи Президента України Віктора Ющенка. Г оловне завдання заходу - знати правду про злочини сталінського комуністичного режиму, вшанувати пам’ять полеглих, згадавши кожного поіменно. Акція «33 хвилини» є складовою міжнародної акції «Незгасима свічка», що присвячена 75-річниці Голодомору.
Година спілкування
Світ визнає!
Мета: визначити суть, причини та наслідки Голодомору 1932-1933рр.,вшанувати пам'ять його жертв.
Хід уроку
Актуалізація опорних знань
Сьогодні у нас урок пам’яті. Його проводять одночасно з нами в усіх школах нашої держави. Прошу вас бути уважними і задуматись, що відбулося в Україні 75 років тому і що витерпів український народ на шляху до незалежності.
Основна частина уроку
Вступ
У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій. так, були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей.
Коли гинуть люди від стихійного лиха, аварії літака чи потягу, виверження вулкану
це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворогів, - це друге. А коли люди гинуть від голоду - це зовсім інше. Особливо - голоду, який створили навмисно. Ви вже знаєте, що в Україні родючі землі і вона багата хлібом. Ще нашу Україну називали «житницею Європи». Хіба можна уявити, що народ - хлібороб помирає від голоду?Хіба можна уявити, що людина збирала урожай, радувалась, що зможе прокормити свою родину, своїх дітей, а на наступний день влада все забирала, не лишаючи ані зернини, ані картоплини.В ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувались цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше - помирали діти. У вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько 2/3 учнів. Вони не дожили до свого першого дзвоника.Саме так влада поступила з мільйонами українців у ті далекі 30-ті роки минулого століття.Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини. Це злочин проти народу. Це злочин проти усього людства.А чи так давно це сталося? Ні. Ще досі живі свідки тих часів. Серед них можуть бути ваші бабусі, дідусі. Запитайте у них, що вони знають про Г олодомор. Можливо ви почуєте від них багато нового і страшного, але не бійтеся чути це. Не бійтеся питати про це. У свого діда чи бабусі, сусіда чи родича.Ця трагедія ніколи не повториться. Наша пам'ять не дозволить нікому це зробити.Це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам’яті. Ми не можемо це забути.
Що таке Голодомор?
- Сьогодні ми згадуємо страшну сторінку нашого народу - Голодомор 1932-1933рр. Ця трагедія забрала життя мільйонів наших земляків. В українських селах від голоду помирали і дорослі, і діти. Але найстрашнішим є те, що голодомор був створений спеціально.Український народ - свободолюбивий. Проти його свободи боролися у різні способи. Сталін винайшов власний, один з найжорстокіших за усю історію людства. Він залізною рукою впровадив терор і голодну смерть. Дотепер ми не знаєм імен всіх, хто загинув від голодної смерті. Їх не називали героями. Їм не ставили пам’ятників чи обелісків.Нас просто заставляли про це забути. Але пам'ять не можна знищити!
Як чинився Голодомор?
Насильно забирали всі продовольчі припаси.Засуджували навіть дітей, які підбирали колоски пшениці на вже зібраних полях.Штрафували. Якщо селянин чи колгоспник не
виконав план здачі зерна, у нього забирали усе: картоплю, зерно, корову, хату.Люди розуміли, навіть тим, хто переживе голодну зиму, сіяти навесні не буде чим.Найбільше від Г олодомору постраждали Харківська, Київська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Житомирська області.
Свідчення очевидця
Я хочу розповісти вам одну історію з життя - це історія дівчинки Ганни Неласої. Це була звичайна українська родина. Г анна жила з батьками і 4 братами на хуторі Литвинов у Луганській області. Вони мали свій великий дім, сад, город, пасіку. Завдяки важкій праці батьків, яким завжди допомагали діти, сім’я не знала особливих нестатків.
(Сама Г анна все життя прожила в Росії, тому свої спогади вона розповідала на російській мові.)
«Жили ми мирно, дружно. Сеяли хлеб, вьіращивали на огороде овощи. У нас бьіла и бахча, бьіло и подворье, где держат скот. Отец бьіл добрим и умельїм, он мастерил нам, детям, человечков на ниточках и других зверюшек, делал деревянньїе ложки. Когда он шел по хутору, то раздавал конфетьі, ребятишки к нему тянулись. А еще учил неграмотних хуторян грамоте.Мамочка моя вся в домашних заботах: трое маленьких детей, работа в огороде и по дому.А потом наступила самая страшная пора жизни нашей семьи. Зто бьіл 1931-1932годьі. Весной пришли люди «комсомольцьі». Угнали овец, забрали лошадь, увели корову. Мама кричала, плакала, мь все трое держались за подол ее юбки и ревели.Потом власти вьігнали нас из дома. В лесу мьі вьірьіли землянку. У нас бьіла одна землянка на две семьи, папа, мама, нас трое, сестра, ее муж и их трое детей. Иногда к нам наведьівались какие-то люди, чтобьі отобрать последнее (!).
Тоді дівчинка побачила на власні очі, що таке голодна смерть.
Настала голодная весна 1933 г. Мьі вьіловили и поели сусликов, ежей, змей - все, что попадется, ели всякую траву - лебеду, листья липьі, бересту. Когда в хуторе падал скот, его вьівозили из хутора, люди из землянок ходили за падалью. Если удавалось залезть на дерево в гнездо сороки или другой птиць, то ^то бьіл праздник, яйца мьі сьедали сьірьіми. Помощи не бьіло ниоткуда никакой.
И наступил страшньїй голод. Первьім от голода умер братик Коля. Около землянки лежала куча хвороста, он упал на нее и умер. Я плакала. А потом умер дядя, потом тетя.Смерть моих родственников произошла в июне 1933 года. Мне бьіло 7,5 лет. Зайдя в землянку, я увидела свою мамочку, лежащую на лохмотьях с распущенной косой, по лицу ползали вши, живот прирос к спине. Я стала лить ей в рот из бутьілки молоко, но оно не проходило. Я плачу... Отец говорит: «Дочка, ей ^то уже не поможет».
Отец стал бредить.и хрипеть. Я прошу: «Тату, не храпи!» Он умер на второй день после мамьі... Мьі с братиком остались вдвоем среди мертвьіх родственников. Сколько ^то продолжалось - не знаю.
Нас забрали в ясли. Братика положили на земляной пол под печкой. Он умирал, с его опухшего тела сочилась жидкость. Я сидела рядом, он скрипел зубами и просил огурчик. Братик умер. Его завернули в одеяло и похоронили рядом с яслями.
Часто думала, почему с нашими семьями так поступили, за что вьігнали из домов, за какие преступления обрели на голодную, страшную смерть? Я вьіжила... видимо, так бьіло угодно Богу - оставить меня жить на свете за моих дорогих родителей и братиков - мучеников. Зтот ужас и все ^ти страдания мне пришлось пережить в 8-летнем возрасте.»
Ця історія є лише краплиною в морі людського горя, яке довелося пережити мільйонам українських сімей у 1932-1933рр. Вона доводить, що Голодомор в Україні був спеціально створений. Ця історія в котре доводить, що правда немає кордонів. Її потрібно шукати, а пам'ять шанувати.
Голодомор мовою фактів
У той час, як від голоду умирали мільйони українців, влада продовжувала вивозити зерно за кордон. Також в Україні у той час на повну потужність працювали спиртзаводи, які переробляли зерно на горілку, що йшла на експорт.
«У Бабаях був спиртзавод, біля якого знаходилися ями, куди зливалася барда. Голодні люди набирали барду в торбинки, тут же їли її, але від кольок багато хто помирав на місці. Трупи везли на кладовище і заривали, як худобу... Спиртзавод переганяв зерно на спирт - і це при такому голоді!»
Свідчення жінки, яка не назвала себе, 1924р.н. с. Бабаї, Харківська обл..
«Когда мне бьіло 12 лет, осудили за колоски меня маленького на 5 лет к тяжелим работам. Мама пухла вместе с сестрой и умерла на моих глазах. Одно спасенье: мьтттти наносили в норки запаси, землей обворачивали их в круглих кучках, а ми уже ее раздалбливали зимой и забирали ^ти запаси.»
Петро Оливка, 1921 р. н., смт. Петропалівка, Дніпропетровська обл..
Великий голод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 мільйонів невинних людей.
Підсумок
Прошу зараз вшанувати пам'ять мільйонів невинних жертв Г олодомору хвилиною мовчання.
Д/з
Зараз кожен з вас отримає свічку і пам’ятку про ці жахливі голодні для України роки. Саме від вас залежить, щоб не приведи Господь, не повторилось нічого подібного у майбутньому.Принесіть ці свічки та пам’ятки додому. А в суботу, 22 листопада, о 16 годині, коли на вулиці стемніє, попросіть батьків засвітити і поставити ці свічки на підвіконня так, щоб їх було видно знадвору.Цих вогників має бути якнайбільше. Вони потрібні для кожного з нас Ці вогники символізують нашу скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів наших українців. Ці вогники зігріють душі загиблих.
Це - знак нашої пам’яті.
Це - символ очищення задля нашого майбутнього.
І цей світ донесете ви самі.
Ми живемо. Живе наш народ. Так буде завжди.
Владика - хліб священним є для українців
Мета: Ознайомити дітей із працею хліборобів колись і тепер, викликати бажання берегти хліб, поважати працю трудівників поля. Розвивати мовлення, збагачувати словниковий запас учнів, логічне мислення. Виховувати пошану до хліба.
Обладнання: Хліб на рушнику, колоски жита і пшениці, плакати з прислів'ями, картина «Жнива», «Звернення».
Учитель.
Діти, відгадайте загадку,
В полі ріс я, колосився На стеблинці уродився,
А тепер мене ви ріжте Й на здоров'я смачно їжте.
(Хліб)
Хліб. Яке коротке це слово. Всього 4 літери, а скільки в ньому тепла. З хлібом пов’язано так багато в нашому житті, цей продукт харчування став символом праці й миру. З давніх-давен наш народ над усе цінує хліб.
Хліб — це достаток.
У всі часи слово «хліб» люди вимовляли з пошаною, він — основа нашого життя. Як правило, до всіх страв подають хліб, бо «без хліба немає обіду»,
А які прислів'я склав народ про цінність хліба.
Сила від хліба, хліб — від землі.
Хліб батько, вода — мати.
Зима — без снігу, літо — без хліба.
Хліб народжений нашою прекрасною землею, широкими річками й тихими озерами, чистим повітрям небес і вогнем людської праці.
Народження хліба завжди диво: і багато віків назад, коли наші предки вперше скуштували шматочки обвугленої зернової каші, і тепер, коли ми їмо батони, булки, калачі.
Кривавим потом зрошений,
Гарячими сльозами змочений,
У печалі загартований Оцей хлібець петльований.
Важко давався хліб. До того ж більшість земель належала поміщикам. Доводилося працювати на панській ниві. Біднякам не вистачало хліба до нового врожаю, доводилося і голодувати. Селяни часто мріяли про те, що у них буде своє поле, вдосталь хліба. (Учень розказує вірш Т.Г. Шевченка «На панщині пшеницю жала»).
Учень.
Час народження хліба. Це було справжнє священнодійство. Перед тим, як пекти хліб, чепурили світлицю, чистим рушником витирали руки і зі словами «Бог на поміч» готували тісто. Вчиняли тісто в четвер, а пекли у жіночий день — п'ятницю.
Учениця.
Коли паляницю мали саджати у піч, щільно зачиняли двері хати, щоб зберегти тепло. У цей день у сім'ї не повинно бути сварок. Випечені паляниці клали на рушник, зверху теж
накривали рушником, щоб хліб дійшов. На обід зі святим хлібом, як на свято, збиралася уся сім'я. Батько різав хліб, притримуючи його лівою рукою і притискаючи до грудей. Учитель.
Святим правилом було не залишати недоїдків хліба.
«Доїж, дитино, хліб — у ньому залишилася вся твоя сила», — учили батьки своїх дітей. Учень.
Не можна було хлібину класти на стіл перевернутою. А коли окраєць падав зі столу, його піднімали і цілували, щоб хліб не образився.
Учитель.
А які ще в Україні є звичаї, традиції, які без хліба не відбуваються?
Учень.
Коли народжується дитина, йдуть з хлібом, виряджає мати сина — зав'язує у рушник окраєць житнього хліба. У нову хату чи квартиру теж йдуть із хлібом. Дорогих гостей зустрічають хлібом-сіллю.
Красивим, духмяним короваєм з шишками, з барвінком і калиною, прикрашали весілля, а потім частували всіх гостей.
Учитель.
Болісно слухати, коли говорять, що хліб поганий. Поганим хліб не буває, його спекли невдало. За хліб люди не раз піднімалися на боротьбу. Скибка хліба для бідної людини була дорогоцінним скарбом. Ніхто не смів змести крихти додолу. Мрії про достаток хліба теж відбилися в прислів'ях.
Учень.
Якщо є хліб та вода,
Не страшна селянинові біда.
Як є хліб, то й до хліба буде.
Учитель.
Хліб створюється не за один день. Його вирощують протягом цілого року. Подивіться, діти, сценку «Ледар і Трудівник».
Нащо тримаєш хліб у руках. Дай мені, — просить ледар.
Я б тобі дав, але він дуже дорогий для мене. Щоб його дістати, треба раніше впорати землю.
Тоді вже можна їсти?
Ні, треба ниву як слід заволочити.
Тоді вже можна їсти?
Ні, треба дочекатись літа, з зерна виростає злак.
Тоді вже можна їсти?
Ні, треба його скосити.
Тоді вже можна їсти?
Ні, його необхідно просушити і змолотити.
Тоді вже можна їсти?
Так. Але ледачому не дадуть.
Учитель.
От бачите, діти, який довгий час від зернини до спеченого хліба. Український народ любить і шанує працю хлібороба.
Учениця.
Пахне хлібом трава,
Що купала мене з дитяти.
Пахнуть хлібом слова,
Що мене їх навчила мати.
Пахне хлібом терпка Пісня батькової стодоли.
Пахне хлібом рука,
Що водила мене до школи.
Пахнуть хлібом гаї,
Пахне хлібом земля,
Що дала мені сонце й крила Учитель.
Ви познайомилися із працею хлібороба. Дізналися, як вирощують хліб.
Що повчального для себе ви взяли із сьогоднішньої виховної години?
(Діти висловлюють свої думки).
Тож давайте вшануємо хліб.
(Учениця виразно читає надруковане на листку «Звернення»).
Звернення
Шелестить хлібне поле, ніби шепочуть щось колоски. Кожний колосок — то праця сталеварів і хіміків, шахтарів і агрономів, трактористів і льотчиків, комбайнерів і бухгалтерів — всіх не перелічиш.
І хіба можна вибачити тому, хто звернув з дороги на поле, пішов по колосках, почав давити ос ногами?
Також сумно бачити скошене поле, на якому залишились одинокі забуті колоски. Але найбільш гірко тоді, коли кидають кусок хліба, навіть найменший. У цьому куску хліба солоний піт тракториста, безсонні ночі комбайнера. У ньому вітряні на пекучому морозі дні, коли селяни виходили на снігозатримання, щоб полям вистачило весняної води.Кинути хліб, то все одно, що образити всіх, хто його вирощував!
Ми вчимося. Підростемо і, можливо, сядемо за кермо трактора чи комбайна. Придумаємо нову машину. Виведемо новий сорт насіння. Все буде.
Але одне ми можемо зробити зараз — посадити дерево. Воно допоможе зберігати воду, землю. Адже усе починається із землі...
Дивосвіт природи
Мета: розвивати смислову та образну пам’ять, вміння узагальнювати; розвивати кмітливість, швидкість мисления, творчі можливості учнів; виховувати любов до природи, турботливе ставлення до неї; прищеплювати вміння культурно поводитись на природі.
Обладнання: малюнки із зображенням рослин, тварин; магнітофонний спів пташок; емблеми команд; секундомір; «чорний ящик»; картки.
Хід години спілкування
Організаційна частина
Наш дивний світ, такий, як казка,
Он в небі хмаронька пливе.
Тож бережи його, будь ласка,
Все в ньому гарне і живе.
Он квітка полум’ям палає,
І ясне сонечко блищить.
Чарівна пташечка співає:
-Все в дивосвіт прийшло, щоб жить.
Вступне слово вчителя
Все, що нас оточує і не зроблене руками людей,— це природа. Спілкування з природою дає найбільшу насолоду та радість, викликає найпалкішу любов до рідного краю, до життя. Природа є джерелом натхнення для художників, письменників, композиторів. Шепіт води, зелених дібров, спів пташок, запах квітів — усе це природа рідного краю. Недарма природу називають ненькою. Всі ми — діти природи, та не всі однаково добре ставимося до неї. Природа потребує постійної уваги, турботи. Ми повинні берегти природу, охороняти її багатства. Сьогодні ми проведемо екологічну гру «Дивосвіт природи».
Пояснення правил гри
У грі беруть участь два племені. Перед вами — табло. На ньому дев’ять різнокольорових секторів, що відповідають дев’яти напрямкам, проходячи якими, потрібно виконати завдання. Завдання заховані під кольоровими листками. Право обрати напрямок і відкрити сектор отримує те плем’я, яке перемогло у попередньому конкурсі. За перемогу плем’я отримує кружечок певного кольору, яке воно закріплює на табло. Переможе те плем’я, яке зможе прикріпити на табло найбільше кружечків свого кольору.
Презентація команд
У нашій грі беруть участь два племені: плем’я «Ягуарів» плем’я «Пінгвінів».
Плем’я «Пінгвінів» презентують:
Девіз:
Природа рідна — наша втіха,
Тож хай вона не знає лиха.
1-й учень
Дружна зустріч нас чекає,
І плем’я «Пінгвінів» — перед вами.
Нас немало й небагато,
А шість хлопчиків й дівчаток.
2-й учень
Ми всі — звичайні діти,
Вмієм плакати й радіти.
Природу дуже любим...
Всі:
Ідрузями їй будем.
Плем’я «Ягуарів» презентує:
Девіз:
Ми всі — господарі природи,
Тож збережемо її вроду.
1-й учень
Плем’я «Ягуарів» — молодці!
Ми багато читаєм,
Природу оберігаєм,
І перемогу в боротьбі...
Всі:
Здобути бажаєм.
Оцінювати результати гри буде авторитетне та незалежне журі. Допомагатиме нам команда болільників, яка буде підтримувати свої команди додатковою кількістю балів за завдання. Всіх нас чекають 9 етапів гри. Гра відбуватиметься під таким девізом:
«З природою живи у дружбі, то й буде вона тобі у службі».
Екологічна гра Конкурс І. Чорний ящик
(У ящик кладеться іграшка або малюнок із зображенням тварини чи рослини.)
Ви повинні відгадати, що туг знаходиться за тварина (або рослина). Можете ставити запитання, я буду відповідати вам лише ТАК чи НІ. Виграє та команда, яка швидше відгадає.
Конкурс II. Дуель
(На запитання відповідати за 1 хв. Яка команда більше дасть правильних відповідей за 1 хв, та й переможе.)
«Ягуари»
Комаха, яка збирає квітковий нектар і перетворює його на мед. (Бджола)
Низький та колючий, солодкий, не пахучий. Ягідку зірвеш - руку обдереш. (Аґрус)
Птахів змушує летіти у вирій голод чи холод? (Г олод)
Сам маленький, а шубка дерев’яна. (Г оріх)
Комаха, яку бояться птахи. (Сонечко)
Влітку — в шубі, а взимку — голе. (Дерево)
Сидить кішка на віконці, і хвіст, як у кішки, а все ж не кішка. (Кіт)
Сам чорний, та не ворон, є роги, та не бик, шість ніг без копит. (Жук)
Видивляється у воду на свою хорошу вроду. (Калина)
Очі — на ногах, а будиночок — на спині. (Равлик)
У чистім полі він росте: на високих ніжках, в зелених панчішках, квіточки блакитні, оченьки привітні. (Льон)
У воді купалася, та все ж сухою залишилася. (Качка)
Під одним ковпаком сімсот козаків. (Мак)
Б’ється, стука молоток, поправляє нам садок. (Дятел)
Хто є ворогами півгвінів у морі? (Тюлені)
«Пінгвіни»
Хто любить перестрибувати з гілки на гілку? (Білка)
Метелик, гусінь якого завиває кокон, а з нього виробляють шовкове волокно. (Шовкопряд)
Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, а взимку гріє. (Ліс)
«Шуба» пінгвіна. (Жир)
Сіро-зелені комашки, яких полюбляють сонечка. (Тля)
Є голова, та немає волосся. Є очі, та немас брів.
Є крила, та не літає. В холоді не мерзне,
І спеки не боїться. (Риба)
Скільки ніжок у комахи? (6)
Хто раніше всіх встає? (Півень)
Дихають, ростуть, а ходити не можугь. (Рослини)
Велика хижа морська риба. (Акула)
Дуже товсті ноги маю, ледве їх переставляю,
Сам високий я на зріст, замість носа в мене хвіст. (Слон)
Скільки пальців на ногах у страуса? (2)
Куди зайцеві зручніше бігти — згори чи вгору? (Вгору)
Уночі гуляє, вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова)
Найспритніша тварина-бігун. (Гепард)
Конкурс III. Впізнайте мене
(На табло — малюнки 4 птахів і 4рослин за порядковими номерами. За описом тварини чи рослини плем’я повинно сказати про кого або про що йде мова. Хто швидше підніме картку з порядковим номером, робить крок вперед. Переможе та команда, яка здолає більшу відстань.)
Цей гарний і цінний птах заслуговує на увагу людей і охорону. В одній із відомих дитячих казок його назвали «гидким каченям». (Лебідь)
Пташеня цього птаха малесеньке — 3 г, але воно хоч і сліпе, несе на спині інше пташеня. Що ж воно робить? Викидає всіх із гнізда. Але мине 4 дні, і цей інстинкт зникне. Ці птахи не висиджують і не виховують своїх дітей, а підкидають їх різним птахам. (Зозуля)
Великий птах із довгими ногами й прямим дзьобом, полює в місцях, багатих на воду. Про нього в народі кажуть: «Птах, що приносить дітей, щастя». (Лелека)
Ці птахи можугь передбачити погоду. Ще їх називають маленькими барометрами. Про них в народі кажуть: «Низько літають над землею — на дощ». (Ластівка)
Конкурс IV. Аукціон
(Оголосити тему. Команди по черзі називають рослин, звірів, птахів. Хто останній називає, той виграє.)
Г оробець — синиця — ...
Заєць — лисиця — ...
Підсніжник — соняшник — ...
Конкурс V. Гвіздок програми
Команди із зав’язаними очима за 30с малюють козу. Перші номери — роги, другі — копита, треті — голову, четверті — хвіст, п’яті — тулуб. Після завершення учасники команди описують «нову породу» кози і роблять їй рекламу.
Конкурс VI. Показуха
Гра проводиться разом із болільниками. На картках записані назви тварин. Один учасник із команди пантомімно зображує тварин, болільники відгадують. Виграє та команда, чиї болільники за 1хв відгадають більше написаних слів.
1-а команда
Заєць
Слон
Лисиця
Журавель
Кенгуру
Зебра
Кобра
Білий ведмідь
Кіт
Мишка
2-а команда
Жирафа
Мавпа
Корова
Собака
Крокодил
Верблюд
Пінгвін
Курка
Метелик
Страус Конкурс VII. Хто більше?
За роки життя люди так «догосподарювались», знищили дуже багато видів рослин і тварин. Тепер у природі їх дуже мало, вони потребують охорони, тому занесені до Червоної книги.
Кожне плем’я по черзі називає рослину або тварину, які занесені до Червоної книги. Виграє та команда, яка останньою назве слово.
Конкурс VIII. Прислів’я і приказки про тварин
Г отуючись до сьогоднішнього конкурсу, племена вивчали прислів’я і приказки про тварин. Подивимось, яке плем’я знає їх більше. Поки вони йдуть записувати, ми послухаємо цікаві повідомлення про тварин і рослин.
Конкурс IX. Цікавинки
Повідомлення учнів, які не беруть участі в конкурсі.
Підсумок гри
— Ось і добігла кінця наша подорож у світ природи. Ви всі добре сьогодні попрацювали. Хочеться вірити, що ті знання, які ви отримали сьогодні, не забудуться ніколи. Тож піклуйтеся про «братів наших менших», будьте природі друзями!
Слово надається журі.
(Переможці отримують грамоти.) Заключне слово учнів.
Оця стежина веде дитину У світ природи, дивний світ,
Де є метелик, і є калина,
Сніжинка біла і маків цвіт.
Де соловей співає пісню,
І жайвір сонечко кличе нам,
Вухастий зайчик стрибає в лісі,
Їжак гостинці несе діткам.
I котик Мурчик поруч з тобою,
В росянім лузі телятко мале - Не скривдь нікого жорстокою рукою, Що є у світі — то ж все твоє.
За всю турботу та щиру ласку Природа віддячить тобі не раз.
Тож не поруш чарівну казку,
Нехай усіх вона радує нас.
Свято зимуючих птахів
Мета: Забезпечити засвоєння учнями знань про значення птахів у природі і житті людини. Довести до свідомості учнів необхідність збереження різних видів зимуючих птахів. Виховувати у дітей повагу та бережливе ставлення до природи.
Обладнання: малюнки птахів, годівнички. Картини природи. Фотовиставка " Яка вона, зимуюча пташка? " Вислови вчених про охорону природи.
ведучий: Вітер січе в обличчя. Намело снігу. Нам тепло в оселях, затишно. А як почувають себе пернаті друзі, що зимують у нас? Важкувато їм, бідним вижити у скрутні зимові місяці. І сьогодні ми зібралися для того, щоб більше дізнатись про зимуючих птахів тому, що велику користь приносять вони , знищуючи гризунів, шкідливих комах.
ведучий: Назвіть пташок, які не відлітають у теплі краї, а зостаються зимувати вдома? Чим корисні ці птахи?
учень: Любий друже мій, юннате,
Уявляєш, скільки птах Може з"їсти, поїдати Г ризунів,червів, комах?
учень: То ж птахи із нами в спілці,
Поля й саду сторожі
Сови, дятли і синиці,
Щегли, сойки, снігурі.
учень: То ж як стрінеш непутящих Що біжать поза двором Видирати гнізда в хащах -
Ти одразу присором.
Не лякайте, друзі,пташок!
Хай вони навкруг літають,
Крила їх в промінні сонця,
Наче райдуга нам сяють.
учень: Між дорослих і малечі Пташка бачить все навкруг Дружно сяде вам на плечі,
Якщо ви їй справжній друг.
учень: Тих, у кого є кормушки,
В кого є пташки в дворі,
Не кусають того мухи І прокляті комарі.
учень: Бо пташки працюють ревно Поїдаючи комах,
до вечора в них, певно,
Аж оскома на зубах .
ведучий: Отже, пташок треба охороняти і допомагати їм прогодуватися взимку .Перший закон про охорону птахів був виданий у 1328 році Людвігом Баварським, в якому говориться: "Тяжкий штраф чекає на того, хто впіймає синицю - кропіткого ловця комах.
Порушник закону повинен:
-заплатити королівську подать у розмірі 60 шилінгів;
-віддати красиву руду курку і 12 курчат, як відшкодування."
1ведучий: Настав час послухати повідомлення про пташок, що зимують у наших лісах.(Діти розповідають про пташок бажано в костюмах)
(Можна зробити комп’ютерну презентацію)
Дятел (див. Додаток 1) Синиця (див. Дод. 2)
Сорока (див. Дод.3)
Шишкар(див. Дод. 4)
2 ведучий: Коли настають морози і заметілі, на допомогу лісовим мешканцям приходять люди. І нам треба подбати про пташок взимку. Вони добре їдять насіння кавунів, динь, огірків, гарбузів, соняшників, а також насіння різних бур’янів.
1 ведучий: Та заготовити насіння - це ще пів справи. Потрібно виготовити годівниці, за допомогою яких можна буде запропонувати корм пернатим друзям. І так, щоб його снігом не замело і дощами не змило.
Учениця:
А тут друга прилетіла, Жалібно квилить:
- Поможи, дитино мила, Зиму пережить. Обережно, о дитятко, Стіл щодня змети - І ці крихти в годівничку Пташці принеси.
Поспіши, дитино мила,
Г лянь на світ - навкруг:
Все зима снігом покрила -
поля, і луг.
Ні зігрітись у промінні,
Ні знайти зерна.
Ось лежить там на камінні Пташка нежива.
ведучий: Оголошуємо конкурс годівничок.
(Учні виготовили годівнички і представили їх на конкурс. Визначаються переможці(враховується дизайн і зручність для пташок).
1 ведучий: А зараз оголошуємо пташину вікторину.
Пташина вікторина
1.Який птах має найдовший язик? (дятел 14 см)
2.Чому шишкар виводить своїх пташенят взимку? (основна їжа насіння шишок)
Який птах витримує температуру до мінус 110 градусів С? (гусак)
У кого з птахів найдовший дьоб? (лелека до 19 см)
Яка пташка України має найбільшу вагу? (дрофа 16кг)
У якого птаха найбільші крила? (беркут З м)
Який птах літає найшвидше? (сокіл-сапсан до 300км/год)
Яка пташка найдовше живе? (сокіл 162 роки)
Яєчка якої пташки найменші у світі? (колібрі)Якої найбільші? (страус)
Які пташки занесені до Червоної книги України? (лелека чорний, журавель сірий, дрофа, сич, стрепет, орлан-білохвіст, сокіл-сапсан)
Заключне слово вчителя.
Ось і підійшло до закінчення наше свято. Багато нового ви дізнались сьогодні про зимуючих птахів. Чи потрібно охороняти цих пташок і допомагати їм вижити взимку? А тепер давайте розвісимо годівнички, які ви підготували на конкурс, у шкільному саду. Не забудьте покласти туди корм для пташок.
Про характер
Бесіда
Як ти вважаєш, що таке характер?
Тобі, мабуть, не раз доводилося зіткнутися з власною впертістю, нерішучістю або, навпаки, виявити доброзичливість, чуйність.
Усе це — риси характеру, що проявляється в поведінці і вчинках, виражає твоє ставлення до світу, людей, себе самого.
Характер - це певні риси твоєї особистості, які проявляються в поведінці, вчинках, спілкуванні, повсякденному житті.
Характер починає формуватися й виховуватися із самого дитинства.
Г оворячи про характер, часто говорять про його риси.
Наприклад, про людину можна сказати, що вона добра або зла, чесна або брехлива, весела або сумна т.д.
Спілкуючись із хлопчиками, дівчатка звертають увагу на певні риси характеру. Одні якості подобаютьея, інші — ні.
Твоє ставлення до людини залежить від того, які риси переважають у її характері.
Однак психологи радять сприймати людину в усій її повноті, з усіма її позитивними й негативними характеристиками.
Хлопчикам у дівчатках подобаються такі риси характеру:
чесність,
природність,
сміливість,
відкритість,
чарівність,
доброта,
чуйність,
відповідальність,
індивідуальність,
порядність,
дбайливість,
вихованість, життєрадісність.
Дуже цінують хлопчики в дівчатках:
вміння підтримувати розмову,
хороше почуття гумору,
вміння дружити,
безкорисливість,
уміння зберігати таємниці,
коли дівчатка не пліткують,
коли дівчатка не ябедничають,
вміння куховарити,
акуратність.
У характері хлопчиків дівчаткам подобаються такі риси:
доброта,
чуйність,
надійність,
сміливість,
чесність, вихованість,
турботливість,
порядність,
рішучість,
індивідуальність, справедливість.
Ще дівчаткам у хлопчиках подобаються:
готовність прийти на допомогу,
повага до жінок,
уміння посміятися над собою,
добродушність,
охайність,
ерудиція,
уміння дружити,
пунктуальність,
романтичність,
цілеспрямованість,
відкритість.
Чи можна змінити характер? Характер не є природженим. І він не є чимсь незмінним. Тому, якщо тобі не подобається твоя риса, ти можеш її виправити. Головне - наполегливість і бажання.
Для початку ти повинен переконати себе, що це необхідно зробити. Слідкуй за своєю поведінкою, шляхом тренувань розвивай якості, які б ти хотів мати, зрештою спробуй наслідувати людей, які мають ці риси.
Спробуй прямо зараз визначити риси характеру, які тобі хотілося б мати, а яких хотілося б позбутися.
Звичайно, будь-який характер, навіть найнестерпніший, можна виправити. Але з однією умовсю: якщо цього хоче сам хазяїн або хазяйка характеру, тобто ти.
не слід думати, що, чим норовливіший, вульгарніший й осоружніший твій характер, тим швидше ти знайдеш або зустрінеш принца своєї мрії.
Іноді дійсно необхідно змінити себе, переглянути свої переконання, змінити погляди на життя, перебудувати взаємини з оточуючими тебе людьми, поставити собі нові цілі.
Порада психологів
Перш ніж що-небудь змінювати, прислухайся до себе, дай відповідьна одне-єдине запитання: «який або яка я?»
«Великодні дзвони»
Година духовності
Мета: Ознайомити учнів з історією виникнення Великодніх свят; розвивати інтерес і виховувати повагу до звичаїв, традицій українського народу; навчати писанкарству. Обладнання: Біблія, ілюстрації з писанками, ескізи розпису писанок (символічні знаки), приладдя для розпису яєць.
Виступи дітей.
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі До вищих, до церковних позолот.
Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться старання добротою На ранньому скоромному столі.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце, полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить,
Христос воскрес!
(Подає товаришеві писанку).
Воістину воскрес!
І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотилось між людьми:
Всі: Христос воскрес! (Тричі).
Слово класного керівника.
Переважно на квітень припадає найголовніше християнське свято Пасха або Великдень. Це величне свято світлого воскресіння Христа, який приніс себе в жертву за гріхи людей і спокутував їх своїми стражданнями. Можливо, хтось із вас знає, коли виникло і що означає слово Великдень? Це свято дуже-дуже давнє. Колись воно відзначалось в один і той самий день, 14 дня місяця писане. Саме слово "пасха" грецького походження і в перекладі означає "страждати".
Ознайомлення з цитатами з Біблії.
А зараз ми звернемося до святої книги - Біблії:
а)Згідно з Біблією урочистий в'їзд Христа в Єрусалим, вигнання Ним крамарів із храму, його пророцтва і зростаючий вплив на людей викликали великий гнів первосвящеників і фарисеїв. Зрозумівши, що духом Христос сильніший, вони порадились у домі Кайяфи й вирішили "хитрістю взяти Христа і вбити його" (Євангеліє від св. Матвія 26:3).
б)Розпочинався тиждень перед Пасхою — великим святом давньоєврейського народу. Ще у вівторок Христос відкрив, учням, що через два дні Його розіпнуть. (Євангеліє від св. Матвія 26:2).
в)А в четвер виявив бажання востаннє на землі відзначити Пасху разом з ними. Приготувавши все необхідне, учні зібрались у вказаному Христом місці. (Євангеліє від св. Луки 22:14).
г)Являючи приклад глибокого смирення, Ісус помив ноги своїм учням і, знаючи, що "час його близько", відкрив присутнім, що серед них є зрадник. (Євангеліє від св. Луки 22:11).
д)Після вечері Христос, щоб зміцнитись душею, молився в Гефсиманському саду. Тут його й схопили вартові, приведені Іудою, що продав учителя за 30 срібних монет і вказав на нього ворогам поцілунком (Євангеліє від св. Іоана 19:13).
є) У п'ятницю, о шостій годині, Ісус у багряниці й терновому вінку поніс свій хрест на Голгофу, де був розіп'ятий поруч з розбійниками. (Євангеліє від св. Іоана, 19:17). є) Пройшовши достойно, як і належить Сину Божому, всі тортури, душевні й тілесні, Христос помер на скелі того дня й був похований у новому склепі. Вхід до склепу завалили каменем і приставили варту. У неділю вранці Марія і Марія Магдалина прийшли до склепу, щоб змастити мертве тіло, і побачили відсунутий камінь і двох янголів, що сповістили їм про воскресіння Христове. (Євангеліє від св. Луки 24:7).
Слово класного керівника.
Пам'ять про мученицьку смерть Христа й радість з приводу його воскресіння і складають основний зміст новозавітної Пасхи.
Вірш "Великодній привіт"
Христос воскрес! Усе радіє.
Сміється сонечко з небес.
Прозора річечка синіє - Христос воскрес!
Христос воскрес!
В траві фіалочки зітхають,
І пролісок тремтить увесь,
Розквітла яблунька аж сяє - Христос воскрес!
Христос воскрес!
Пташки співають в полі, в лісі,
І дзвонить дзвін, аж до небес,
Де білі хмарки розпливлися - Христос воскрес!
Христос воскрес!
Великодні звичаї.
Класний керівник. Про Великодні звичаї нашого народу послухайте розповіді своїх товаришів.
1 учень.
"Вербний тиждень".
Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим або Вербним. Він найбільш відповідальний у ритуальній практиці посту. Найважливіший день Вербного тижня — Четвер. Його називають Страсним, Чистим або Живним. Колись був звичай пекти три паски — сонцю, покійним, живим. То саме першу паску пекли в четвер, другу — в п'ятницю, а третю — в суботу. У вербну неділю святять вербу в церкві і нею хльоскають друзів, дітей, примовляючи: "Верба б'є, не я б'ю, за тиждень — Великдень, уже недалечке червоне яєчко".
учень.
"Страсна п'ятниця".
Віруючі люди в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви, а це, звичайно буває коло другої години по полудні. Повернувшись із церкви, родина, зазвичай, сідає до столу обідати. Обід у Страсну п'ятницю — пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться капустою, картоплею, огірками... Ні шити, ні прясти в Страсну п'ятницю не можна. Великий гріх — рубати дрова. В п'ятницю печуть паски. Поки паска не посвячена, їсти її не можна —гріх! За народним віруванням кажуть: "Хто співає у Страсну п'ятницю, той на Великдень буде плакати".
учень.
"Великодня субота".
У Великодню суботу роблять крашанки. Здебільшого фарбують в червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Не годиться робити чорні крашанки, бо вони нагадують про кров "лукавого". Перше фарбоване яйце зберігають і, як треба, підкурюють ним хворого на пропасницю.
учень.
"Ніч на Великдень".
До нашого часу зберігся звичай в ніч під Великдень розпалювати вогонь. Його розпалюють десь на горбі за селом або на майдані під церквою, щоб вогнище було видно на все село, а ще краще — щоб його можна було бачити і в сусідніх селах. Для цього вогню вважалося добрим зрізати в лісі суху вербу або сухий дуб — "бо в сухому дереві нечиста сила ховається"... У Великодню ніч спати не лягають, а якщо й сплять, то де- небудь притулившись, бо стелити ліжко не годиться—"щоб нечиста сила не приснилась". Стараються, щоб світло не гасло, а горіло цілу ніч— "бо янголи над світлом літають".
учень.
Неодмінний атрибут Великодніх свят — писанки. Історія писанок сягає в далеке минуле і зв'язана з ритуалом величання споконвічного закону весняного відродження життя на землі. Писанку, як символ сонця і відродження, знають усі народи світу.
На пасхальні свята люди дарували один одному варені червоні яйця. Цей звичай, згідно з переказами, завдячує своєму початкові святій Марії Магдалині, яка піднесла Тиберію в дар червоне яйце з привітанням "Христос воскрес!"
Яйце править подвійну роль: воно є символом гробу і виникнення життя на землі, а червона фарба знаменує наше відродження кров'ю Г осподньою.
Класний керівник. Так чому ж саме яйце возвеличували і розмальовували наші предки? Найперше яйце — за легендою — мало всередині не жовток з білком, а зародок цілого світу. Розмальовані яйця — писанки присвячувалися сонцеві й весні, а розписували їх напередодні свята Весни. З тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало святою писанкою. Бо ж були ці орнаменти не звичайними малюнками, а таємними знаками, пов'язані з магічними обрядами.
Писанки, до речі, не можна було писати в той час, коли ти з кимось посварився чи був у гніві, адже писанка — символ добра й сонця.
Розгадка символів Сонце
Бог — це світло, тому сонце є символом Бога (Христа). У наших літургійних молитвах ми часто звертаємося до Христа як до Сонця-Правди.
Колесо
Знак найвищого спокою з напруженою силою, завершення досконалості, образ Вічності Божої. Символ безсмертя й майбутнього небесного існування, образ безконечної Божої любові.
Хрест
Символ Всесвіту; знак чотирьох сторін світу, чотирьох темпераментів. Хрести — це святий знак викуплення.
Трикутник
Символ вогню, безсмертності та чоловічої й материнської сили. У християнстві — це символ Пресвятої Трійці. Із вписаним у середині колесом — це символ Божого ока.
Дерево життя
Символ небесної осі й скарбниці життя; безперервно відновлювальної природи. Дерево — це поняття всього доброго й вартісного; це образ Божої Мудрості.
Триріг
Це знак святого числа 3 і трибожества. Число 3 є символом симпатії й порядку.
Зоря
Зоря є знаком неба. У християнстві — це знак христового царства.
Свастика
Свастика—це знак святого вогню й сонця. У християнстві свастика є символом Величі Божої.
Колосся
Колосся й зерно — є уособленням предків, святою їжею. У християнстві колосся символізує Воскресіння, таїнство Христа й Божого царства.
Граблі
Граблі—це символ дощу—горішньої й торішньої води, що вийшла з неба й землі.
Гінка
Гілка — це символ повної живучості Божої Ласки, завжди свіжої чесноти та добрих діл.
Дубовий листок
Дубовий листок символізує силу богів погоди. У святому Письмі дуб є святим знаком повноти життя Божого люду й символ Божої справедливості.
Учениця.
Я хочу розповісти про символіку фарб, про яку мені розповіла прабабуся.
Червона фарба означає радість життя, любов, для молодих — надію на одруження.
Жовта присвячена сонцеві, зорям і місяцеві, в господарстві — урожай, тепло, приріст покоління.
Зелена символізує весну, воскресіння природи, багатство рослинного й тваринного світу.
Червона з білим означає пошану до духів, подяку за охорону від злих сил. Кілька фарб, 4-5 одночасно, означають родинне щастя, мир, любов.
Чорна означає багно, надра землі, трясовину, чорного крука, чорну ворону, бурю, негоду, нещастя.
Чорна з білим — жалоба, пошана до духів, подяка за охорону.
Бронзова (коричнева) фарба — матір-земля, її врожай, щедрість для людини.
На завершення заняття класний керівник показує дітям, як розписуються і розфарбовуються писанки.
"Бути на землі Людиною”
Виховна година
Мета: виховувати у дітей людяність, гуманізм у стосунках, доброзичливість, повагу до людей, великодушність та самопожертву, скромність. Навчати оволодівати мистецтвом спілкування та навичками взаємодопомоги, пробуджувати у дітей щирий інтерес до всього корисного, морального; бажання назавжди зберегти людську гідність.
Форма проведення: філософський діалог.
Учитель.
Добрий день усім присутнім гостям та вам, учні. Сьогодні ми з вами спробуємо перебрати на себе роль філософа. Ми міркуватимемо над темою «Бути на землі Людиною».
Не одне покоління замислювалося над питаннями: хто така Людина; для чого вона живе на Землі; що значить бути справжньою Людиною?
Проблема Людини й людяності хвилювала людство в усі часи. Ще в V ст. до н.е. китайський філософ Конфуцій писав про те, що «потрібно виховувати в собі людяність та доброзичливість».
Що ж таке людяність, на вашу думку?
(Учні висловлюють свої міркування.)
Учитель.
Отож, бути людяним — це оволодівати мистецтвом спілкування та навичками взаємної допомоги, радіти успіхам ближніх; любити та жертвувати, плакати та сміятися, переживати та сподіватись. Як кажуть:
Не віджени колючим словом Того, хто руку подає, —
Так можна навіть випадково І щастя втратити своє.
Для чого живе людина? Який же слід повинна залишити вона на Землі?
Перш ніж ви почнете міркувати над цим запитанням, я прочитаю вам притчу В.Сухомлинського.
Старий Майстер побудував кам'яний будинок. Став та дивується зі сторони. «Завтра в цьому будинку поселяться люди», — думав із гордістю Майстер.
А в цей час біля будинку грався семирічний Хлопчик. Вік скочив на щойно цементований поріг і залишив на ньому слід своєю маленькою ніжкою.
Навіщо ти зіпсував мою роботу? — з докором запитав Майстер. Минуло багато років. Хлопчик став дорослим чоловіком. Життя його склалося так, що він часто переїжджав із міста в місто, ніде довго не затримувався, ні до чого не прив'язувався — ні руками, ні душею. Прийшла старість. Згадав Літній Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілося йому відвідати свою Батьківщину.
Приїхав Чоловік на рідну землю. Зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі тільки плечима знизують — ніхто не пам'ятає цього чоловіка.
Зустрівся по дорозі старенький дідусь та й запитує:
Щось, можливо, ти залишив після себе? Чи є в тебе син чи донька?
Ні, не маю я ні сина, ні доньки, — відповів Літній Чоловік.
Можливо, ти посадив у нашому селі сад чи бодай деревце?
Ні, не посадив я саду...
Можливо, ти поле засіяв?
Ні, не працював я у полі...
А, можливо, ти вірші пишеш, пісні складаєш?
Ні, і цього я не вмію...
Тоді хто ти такий? Що робив ти все своє життя? — з подивом запитав дідусь.
Нічого не зміг відповісти Літній Чоловік. І раптом він згадав ту мить, коли залишив свій слід на порозі одного будинку. Підійшов Чоловік до нього. Стоїть будинок, ніби вчора збудований, а на порозі — закам'янілий слідок його дитячої ніжки. «Ось і все, що залишиться після мене на землі, — з гіркотою подумав Літній Чоловік. — Але цього так мало! Не так потрібно було прожити своє життя...»
Ось така історія. Як ви гадаєте, у чому трагедія життя цієї людини?
(Міркування учнів.)
Учитель.
І щоб ніколи не відчути гіркоти життєвого полину, не відчути у зрілі роки, що життя пройшло марно, потрібно самому собі дати відповідь: у чому сенс мого життя, що я хочу досягти, яким я повинен бути.
З давніх-давен філософи оцінювали роль справжньої людини. Вони шукали людський ідеал. Таких філософів часто називали «диваками». Але такі диваки прикрашали світ. Сьогодні в нас є нагода поспілкуватися з одним із них.
Вони блукають по житті, шукаючи відповіді на свої запитання, освітлюють дорогу вогнищем надії. І не будемо дивуватись, якщо такі диваки з'являються серед нас. А зараз ми спробуємо з вами стати співучасниками творення проектів бачення цінності людини. (Клас ділиться на дві групи.)
Учитель.
Перша група, дайте відповідь на запитання: Які риси ви цінуєте у своїх друзях, однокласниках? Складіть проект «Образ сучасника», а друга група хай дасть відповідь на запитання: Які риси я хотів би пронести крізь усе життя? Чого нового хотів би набути? Ви складаєте проект «Я у майбутньому».
(Відповіді записуються на аркушах паперу та вивішуються на дошці. Коментарі.) Учитель.
Нехай же на шляху зустрічаються тільки хороші, добрі люди і тоді кожен ранок для вас розпочнеться веселкою. Адже ви знатимете, що кожен день готує зустріч із цікавими людьми.
Часто кажуть, що у кожної людини є дві дороги. Перша — вузька, безводна, засіяна колючками, повна небезпек. Тільки наприкінці вона стає рівною, з родючими садками. Друга дорога — поросла квітами, сповнена насолод, а наприкінці стає кам'янистою, небезпечною.
Яка вам більше подобається? Яку ви обрали б для себе?
(Міркування учнів)
Учитель.
Вам подобається перша. Це добре. Але чому вона така важка?
Ніщо в житті не дається без зусиль, важкої праці. Людина, яка з дитинства навчилася долати перешкоди, допомагати іншим, не піддаватися спокусам, перемагати власну лінь, може стати справжньою Людиною, домогтися в житті того, чого вона хоче. Є такі чудові слова:
Витри піт солоний із чола,
Ітрудись, забувши про утому,
Бо людина ціниться по тому,
Чи вона зробила, що могла.
Скільки сил у неї вистачало,
Щоб на світі більше щастя стало?
Ми часто нарікаємо на дорогу, якою йдемо, на людей, які оточують нас. Ми забуваємо, що все починати потрібно із себе. Адже кожна Людина — це маленький світ, це велика Таємниця. Це — Непрочитана книга. Це — загадка.
Учитель. Ти — сам загадка. Відгадай себе,
І все, мабуть, тоді на місце стане.
Червоне, біле, ніжно-голубе Відкриється за шторою туману.
В твоїх очах світає небокрай,
А дум плоди, мов яблука на вітах...
Насамперед себе ти розгадай,
Коли ти хочеш інших зрозуміти.
Напевне, усі ви любите казки Г.К.Андерсена. У нього є чимало філософських казок, зокрема «Ромашка», «Ялинка», «Равлик та трояндовий кущ». На останній я хочу коротенько зупинитися.
З ранньої весни до першого снігу цвів трояндовий кущ і був щасливий, даруючи радість усім навколо. У затінку його гілок причаївсь у черепашці равлик, розмірковуючи в самотній тиші про сенс життя. Він вважав себе особою духовно звеличеною. Зневажливо відгукувався про невтомну щедрість сусіда, хизуючись своєю відчуженістю од мирської суєти.
Час забрав і того куща, і того равлика.
У чому ж справжня духовність людини — у самозакоханості, самозаглибленні чи в самовіддачі на благо ближнього? Жити для себе, замкнувшись у колі особистих проблем, чи жити відкрито, заради друзів?
(Відповіді та міркування учнів.)
Учитель.
Велике мистецтво — розуміти ближнього, бачити у ньому добрі позитивні риси. А чи вміємо ми це робити? Чи вміємо сказати один одному щось приємне без лукавства, щиро?
Зараз спробуємо це зробити.
(учням роздаються кольорові листочки, цвіт.)
Учитель.
Кожному слід записати п'ять позитивних рис свого однокласника. Вибираємо найяскравіші риси, які характеризують друга. Згодом ви матимете змогу прочитати відгуки своїх друзів про себе.
Даруйте людям добро, радість, не чекайте віддачі. Робіть добро тим, із ким ви, можливо, зустрінетеся лише раз у житті. Пам'ятайте, що все повертається, як бумеранг.
Я вірю в силу доброти,
Добро завжди сильніше злого,
Дає наснагу, щоб цвісти І світлу обирать дорогу.
Я вірю в силу доброти,
Що має долю роботящу.
Що хоче, щоб і я, і ти,
Івсе було у світі кращим.
В.Крищенко
У різних життєвих ситуаціях залишайтеся на висоті. Ніколи не втрачайте віри. Життя смугасте і в ньому чергуються успіхи й невдачі, злети і падіння. У царя Соломона була така каблучка, на якій було вирізьблено «Усе минає». Пам'ятайте це. І радість невічна, і сум невічний. Пам'ятайте добро. Можна забути того, із ким разом сміявся, але ніколи не забувайте того, із ким плакали. Будьте вищі від усяких пліток, заздрощів, образ. Умійте прощати. Умійте прощати всім, а собі — ніколи.
Пильнуйте за своїми думками,
Вони стають словами.
Пильнуйте за своїми словами,
Вони стають учинками.
Пильнуйте за своїми вчинками,
Вони стають звичками.
Пильнуйте за своїми звичками,
Вони стають характером.
Стежте за своїм характером,
Бо він визначає вашу долю!
Найкоротша відстань між людьми — усмішка. Тож частіше усміхайтеся.
А тепер послухайте вислови і правила про людину.
Що значить бути людиною
Бути благородним.
Г оріти заради іншого так, як горить свічка.
Бути надією для будь-якого подорожнього.
Допомагати іншим, турбуватись один про одного.
Допомагати кожному в біді.
Своїми діями примножувати кількість щасливих людей на Землі.
Не бути слабкодухим, безпринципним.
Не бути байдужим.
Мати в душі святині та істини, яким уклоняються справжні люди всього світу. Скарбничка мудрості
Життя, так само, як і байку, цінують не за довжину, а за зміст (Сенека).
Від руки, що дарує троянди, завжди віє їх ароматом (Китайське прислів'я).
Усяку людину слід судити за її справами (Сервантес).
Г енії шукають перешкоди, а перешкоди створюють (Р.Роллан).
Люди не народжуються, а стають тими, ким вони є (Г ельвецій).
Тоді людина стане кращою, якщо ви покажете їй, якою вона є (А.Чехов).
Не бійся друзів — найгірше, що вони можуть зробити — це зрадити тебе.
Не бійся ворогів — найгірше, що вони можуть зробити — це вбити тебе.
Бійся байдужих. Через їхню мовчазну згоду у світі є і зрада, і вбивство (Р.Еберхарт).
Вчимося слухати один одного
Відверта розмова
Мета: вчити дітей взаєморозуміння, дати можливість учням перевірити власний рівень уміння слухати, формувати у дітей норми поведінки під час спілкування.
Додатковий матеріал: примірники запропонованих текстів для кожного учня.
Хід заняття
Вчитель.
На жаль, не всі люди вміють вести діалог та бесіду, дотримуючись певних правил. Однією з головних проблем, яка виникає під час спілкування, є те, що багато людей не вміють слухати свого співрозмовника.
Відомий фахівець у галузі управління П.Мицич у книзі «Як вести ділові бесіди» наводить такі цифри: якщо задумане повідомлення прийняти за 100%, то висловлене становитиме 70% від задуманого, почуте — 80% від висловленого, зрозуміле — 70% від почутого, а запам'ятається лише 60% від зрозумілого. Слухати, на думку психологів, не вміють приблизно дев'ять чоловік із десяти. І це стосується, на жаль, не лише вашого співрозмовника, а й вас. Уміння слухати складається, на думку Ладанова, із трьох складових: уваги, дружелюбності й активності.
Наочний матеріал
а)Увага
Поважайте того, хто говорить, цінуйте його бажання повідомити про щось нове.
Не ховайте очей, дивіться на співрозмовника.
Не переривайте. Наберіться терпіння і дайте людині мож-ливість сказати те, що вона хоче. Не поспішайте з висновками.
б)Дружелюбність
Намагайтеся не пригнічувати співрозмовника авторитетом,
інформацією або довгою розмовою. Інакше ви погано зрозумієте його, а він, у свою чергу, думатиме не про свої аргументи, а про психологічний захист.
Стримуйте емоції, а коли відчуваєте, що не можете їх контролювати, уявіть себе на місці співрозмовника.
Не поспішайте із запереченнями. Перебивши людину, яка не все сказала, ми викликаємо в неї гнів, роздратування, і ця людина ніколи не погодиться із запереченнями. А коли вона вже висловилася, то слухатиме вас більш охоче.
Не демонструйте своїм виглядом зневагу до того, що сказав або збирається повідомити співрозмовник. Так ви ні про що не домовитесь.
Робіть паузи. Стримуйте свій запал і дайте висловитись іншому.
в)Активність
Не будьте мовчуном, час від часу подавайте сигнали, що ви розумієте, про що йдеться, і виявляйте певне ставлення до цього.
Стриманість — це гарна риса людини, але й тут повинна бути міра. Інакше співрозмовник вважатиме, що ви до нього погано ставитесь.
Не намагайтеся здобути славу розумника. Надмірне «мудрування» не сприяє взаєморозумінню.
Тримайте себе спокійно, але не розслабляйтеся цілком, інакше співрозмовник утратить бажання спілкуватися з вами.
Якщо ви втомилися, то краще попросити вибачення і перенести розмову на інший час. «Непомітні» позіхання та потягування можуть усе зіпсувати.
Тестування на перевірку вміння слухати
(«Завжди» — 4 бали, «часто» — З бали, «інколи» — 2 бали, «ніколи» —1 бал.)
Чи даєте співрозмовнику можливість висловитися?
Чи звертаєте увагу на підтекст сказаного?
Чи намагаєтеся запам'ятати те, що почули?
Чи звертаєте увагу на головне у повідомленні?
Слухаючи співрозмовника, чи намагаєтеся зберегти в пам'яті основні факти?
Чи звертаєте увагу співрозмовника на висновки, які пролунали в його повідомленні?
Чи стримуєте власне бажання ухилитися від неприємних запитань?
Чи стримуєтеся від роздратування, коли чуєте протилежну точку зору?
Чи намагаєтеся зосередити увагу на словах співрозмовника?
Чи охоче спілкуються з вами?
Порахуйте суму балів:
32 і більше — відмінно;
27—31 —добре;
22—26 — помірно;
Коли буду я навіть сивою, і життя моє піде мрякою,
Я для тебе буду красивою,
А для когось, може, н ніякою.
А для когось лихою, впертою, Ще для когось відьмою, коброю. А, між іншим, якщо відверто,
То була я дурною і доброю, Безборонною, несинхронною Ні з теоріями, ні з практиками.
І боліла в мені іронія
Всіма ліктиками й галактиками,
І не знало міщанське кодло,
Коли я захлиналась лихом,
Що душа між люди виходила Забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
Я просила в цьому сторіччі Хоч би той магазинний мінімум: - Люди, будьте взаємно ввічливі!
І якби на те моя воля,
Написала б я скрізь курсивами:
Так багато на світі горя.
Люди, будьте взаємно красивими!
менш ніж 22 бали — вам необхідно тренуватися слухати співрозмовника.
Г одина психолога «Я і моє здоров’я»
Мета: розвивати в учнів уміння та навички свідомого вибору здорового способу життя та формувати відповідальне ставлення до власного здоров’я.
Завдання: актуалізувати проблему здорового способу життя в учнів; сформувати відповідальне ставлення до власного здоров’я та власних вчинків; навчити учнів визначати життєві цінності та власну позицію щодо шкідливих звичок.
Матеріали: чотири столики зі стільцями навколо них, звернені до центру; дошка; ватман, маркери, на кожному столі - одна геометрична фігура, фломастери, кольоровий папір, папір А4, ватман, ножиці, клей, олівці, заготівки; повітряні кульки; геометричні фігури (для поділу дітей на групи).
На початку заняття при вході до класу кожен учень витягує жетон певного кольору й сідає за стіл з такою за кольором геометричною фігурою.
Хід заняття
Психолог.
Доброго всім здоров’я! Сьогодні ми будемо говорити про здоров’я: як ми до нього ставимося? Яку роль воно відіграє в нашому житті? Чи є перешкоди для його збереження і як їх можна подолати? Адже з давніх - давен український народ найбільшою цінністю у житті вважав здоров’я. Навіть вітаючись і прощаючись, люди бажали один одному здоров’я: «Здрастуйте!», «Здоровенькі були!», «Дай Боже здоров’я!».
Вправа «Здоров’я - це...»
Мета: актуалізувати розуміння учнями того, що таке здоров’я, його важливість, багатогранність, необхідність дбайливого і відповідального ставлення до нього. Психолог.
Коли ми промовляємо свої вітання один одному, то тим самим бажали здоров’я, тобто чогось дуже важливого у нашому житті. Що таке здоров’я? Здоровий спосіб життя? Які думки, асоціації виникають у вас з цим словом? (На ватмані, прикріпленому до дошки, психолог записує всі варіанти відповідей учнів). Потім психолог пропонує визначення поняття «здоров’я» Всесвітньої організації здоров’я. Здоров’я - це...
Психолог.
А зараз попрацюємо в групках, де вам необхідно буде відповісти на запитання. (Кожна група одержує запитання, відповідь на яке обмірковується протягом 4 хв і записується на аркуші паперу). Що різноманітнішими, доступнішими будуть ваші відповіді, то краще. Потім поділимося своїми думками, від групи буде виступати один учень.
Психолог роздає запитання кожній групі:
група: Для чого нам здоров’я?
група: Що заважає людям бути здоровими?
група: Що шкодить здоров’ю?
група: Від чого або від кого залежить наше здоров’я? (Діти обговорюють, записують і презентують свої відповіді.)
Психолог.
Отже, ми побачили, що здоров’я допомагає досягти успіхів і залежить від багатьох факторів. Наприклад, від куріння, вживання алкоголю. Ми знаємо, що це шкідливо, і люди теж про це знають. Що ж відбувається? Давайте разом зробимо висновок.
(Діти висловлюють свої думки щодо проблеми).
Г ра «За і проти»
Мета: усвідомити позитивні й негативні сторони шкідливих звичок; підготуватися до відповідального вибору способу життя.
Психолог.
Коли ми збираємося щось почати, ми спершу зважуємо всі «за» і «проти», так? Зараз кожна група по черзі називатиме аргумент «за» і «проти» куріння і вживання алкоголю.
група - аргумент «за» куріння;
група - аргумент «проти» куріння;
група - аргумент «за» вживання спиртного;
група - аргумент «проти» вживання спиртного.
Психолог кидає м’ячик 1 групі, вона пропонує аргумент і кидає м’ячик 2, 3, 4, знову 1 групі, доки не закінчаться аргументи в однієї з груп. Г ра проводиться в швидкому темпі й дуже чітко, тривалість - близько 5 хвилин. Навіть якщо аргументів було порівну у всіх групах або запас доказів дуже великий і гру зупинив психолог (адже мета гри - не визначення переможця, а досконале вивчення ситуації з шкідливими звичками), важливо провести подальше обговорення.
Які аргументи для вас були вагомішими, здивували, були новими, несподіваними?
Що ви обрали для себе?
Що допомогло зробити вибір, що може змінитися у вашому житті?
Ми зробили вибір і готові до вершин свого здоров’я, а крокувати цим шляхом нам допоможе бажання бути здоровими, творчість, фантазія.
Вправа - руханка «М’яч у колі»
Мета: зняття фізичного та емоційного напруження, покращення настрою в групі. Учасники стають у коло, утворюючи ногами ворота. Психолог кидає м’яч у коло. Учасники руками захищають свої ворота, а також руками намагаються забити гол. Хто пропустить гол, захищає свої ворота однією рукою, а хто два рази пропустив м’яч, тоді виходить з гри.
Вправа «10 кроків до здорового способу життя»
Мета: свідоме бачення учнями того, що є здоровим способом життя, в яких діях і поведінці він виявляється, пошук прийомів наочного переконання ровесників.
Кожній групі пропонується зобразити на папері свої кроки (дії та приклади поведінки) (наприклад, сліди, сходинки, ноти...) у напрямку свого вибору здорового способу життя. Це може бути малюнок, аплікація і т.д., де можна використати всі матеріали, які знаходяться на столі. На виконання завдання - 10 хв. Кожна група презентує свої «10 кроків» до здорового способу життя.
Обговорення легенди «Все в твоїх руках»
Психолог.
А тепер послухайте легенду і подумайте: чого вона нас навчає?
«Колись у давньому Китаї жив дуже розумний, але пихатий мандарин. Весь день він приміряв одяг та теревенив зі слугами про свій розум, згадував давню зустріч з імператором. Так минали дні, роки. Аж ось пішла по всій країні чутка, що неподалік кордону з’явився мудрець, розумніший від усіх на світі. Дійшло це і до нашого мандарина. Дуже розлютився він: «Хто може називати якогось там ченця найрозумнішою людиною у світі?!» Але вигляду нікому не подав, а запросив мудреця до себе у палац. Сам надумав обдурити ченця: «Я візьму в руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що в мене в руках: живе чи мертве. І якщо чернець скаже, що живе - я роздушу метелика, а якщо мертве - я випущу його...» І ось день зустрічі. У пишній залі зібралося багато людей, усім хотілося подивитися на двобій найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і нетерпляче чекав ченця. Аж ось двері прочинилося, і до зали увійшов невисокий худорлявий чоловік. Він прямував до мандарина і сказав, що готовий відповісти на будь - яке його запитання. І тоді, криво посміхаючись, мандарин промовив: «Скажи - но мені, що я тримаю у руках: живе чи мертве?». Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів: «Усе в твоїх руках!». Збентежений мандарин випустив метелика, і той полетів, радісно тріпочучи своїми яскравими крильцями».
Психолог.
Чи так само і у вашому житті все залежить від вас?
Психолог.
Наше заняття добігає кінця. Що ж потрібно, щоб ми були здоровими, щоб наші мрії здійснилися? (вести здоровий спосіб життя, знати, чого хочеш, не лінуватися..). А що потрібно, щоб це реалізувалося? (Не тільки говорити, а й діяти). То від кого ж або від чого залежить наше здоров’я? (Наше здоров’я у наших руках!).
Вправа «Коло здоров’я».
Кожен учень, стоячи у колі, проговорює позитивні слова, які асоціюються зі здоров’ям. Потім беруться за руки і бажають здоров’я один одному.
Поспішай творити добро.
Мета: інформування учнів про моральні цінності, виховання почуттів співпереживання, жалю, милосердя, співчуття, формування свідомого ставлення до людських чеснот, показ величі та краси добра, виховання справжньої людської радості - творення добра для інших, сприяння розвитку творчих здібностей учнів та участі їх у благодійній діяльності. Форма заходу: етичний діалог.
Обладнання: записи висловів видатних людей про добро, приказок та приповідок, учнівські твори та вірші, картки із запитаннями для підсумкової розповіді.
Хід заняття
Учитель.
До питань моральності людина звертається завжди. Всім нам приємно мати справу з хорошими людьми. Назвіть, будь ласка, кілька ознак, які характеризують хорошу людину.
Тренінг «Риси хорошої людини» (учні по черзі називають риси: щирість, відвертість, людяність, терпимість, великодушність, порядність, благородство, милосердя, альтруїзм, Учитель.
В основі цих характеристик лежить поняття добра. От і поговоримо сьогодні про добро та доброту. В цих питаннях наш народ має великий досвід, який знайшов своє вираження у прислів’ях та приповідках.
Виступи учнів:
Вірою в людину, в її найкращі якості пройняті українські приповідки:
Світ не без добрих людей. Ця народна мудрість є визначальною.
Доброму всюди добре.
До доброї криниці стежка протоптана.
Не жаль з доброго коня і впасти.
Доброму чоловіку продовж, Боже, віку.
Добро ходить тихо, а зло гримить і гуркоче.
Слова із Шевченкового « Кобзаря », які стали крилатими:
Раз добром нагріте серце - ввік не прохолоне.
- Доброта - це те, що ніколи не старіє. (Г. Торо)
Пригорща добрих справ коштує більше діжки знань. (Дж. Г ерберт)
Добро - це прекрасне в дії. (Ж.Ж.Руссо)
Добро - це мова, на якій німі можуть говорити, і яку глухі можуть чути. (П.Бові)
Тому, хто не пізнав науки добра, всяка інша наука приносить лише шкоду. (М.Монтень)
Чим людина розумніша і добріша, тим більше вона помічає добра в людях. (Блез Паскаль)
Добро, яке ти робиш від серця, ти робиш завжди для себе (Л. Толстой)
Ти повинен робити добро зі зла, тому що його більше ні з чого зробити. (Уоррен)
Найкраще в добрих справах - це бажання їх приховати. (Блез Паскаль)
Учитель.
Тож тема нашої зустрічі «Поспішай творити добро».
Не хлібом єдиним живе людина. У цьому старовинному вислові - глибока думка: у людини багате і багатогранне духовне життя. З того моменту, як людина починає усвідомлювати себе як живу, розумну і обдаровану особистість, вона стикається з іншими людьми, спілкується з ними, вступає в світ щастя і горя, радості та прикрощів. Торкаючись глибокого особистого світу, ми маємо справу з тонкими, ніжними, крихкими і водночас могутніми силами. У цьому світі є речі протилежні і непримиренні, такі, що взаємно виключаються. Це добро і зло, правда і брехня, честь і безчестя, справедливість і несправедливість.
Найвища наука життя - мудрість, а найвища мудрість - бути добрим.
Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розуміти чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину - це повинно бути у характері кожної людини.
Ось ми і підійшли до серйозної розмови про етику людських відносин, основою яких є, звичайно, добро і доброта.
Діти! Назвіть якості, у корені яких у буквальному або переносному розумінні закладене поняття добра?
Відповіді учнів: доброта, доброзичливість, добродушність, добросердечність, добропорядність, добросусідство, добросовісність, добродійність.
Учитель.
Так, визначте, як ви розумієте, що означає «добро»?
Учень.
Добро - це позитивне, хороше, корисне.
Учитель.
А що таке «зло»? Як ви розумієте?
Учень.
Зло - це також категорія етики, за своїм змістом є протилежністю добру, це те, що знищує життя і шкодить йому.
Учитель.
Діти! Вам із самого народження батьки прищеплювали початки доброти, коли навчали вітатися при зустрічі. Які стійкі мовні звороти вам відомі?
Учень.
Добрий день, добрий ранок, добрий вечір.
Учитель.
Проводжаючи до школи, бажаючи успіху в навчанні, говорять, в добрий путь. Наведіть ще приклади відомих вам зворотів.
Учні.
Добра душа, добрі очі, добрі друзі, добрі знайомі - так кажуть про хороших людей.
Добре здоров’я, добрий кінь, добрий товар, добра традиція, залишити про себе добру пам’ять, добре ім’я, добрі старі часи, - так говорять, коли характеризують хорошу, високу якість.
Вияв доброї волі - це дія без примусу, за власним бажанням.
Люди доброї волі - це чесні, прямі люди, які щиро прагнуть миру.
А ось так говорили про добро видатні люди минулого:
Доброзичливість полягає у тому, щоб творити добро, а не приймати його (Арістотель). Доброзичливість полягає у тому, щоб чинити правильно, нехтуючи своєю вигодою ( П.Шеллі).
Доброзичливість- це душевна делікатність (Ф.Честерфільд).
Учитель.
Який із висловів близький вашому розумінню?
Можете назвати когось із близьких чи знайомих вам людей, хто має таку властивість? (учні називають таких людей).
Чому таких людей так мало? Тому що доброчинник вимагає великих зусиль.
Яких? Душевних. Тому що доброчинник і доброзичливість не визначаються одним лише вчинком, а властиві людині, як характерна якість, як властивість її душі.
Діти! Підберіть споріднені слова до слова «душа».
Відповідь: дух, духовність...
Спробуємо розкрити це поняття.
Духовність - це наполегливість душі з усвідомленим змістом свого існування, призначення в житті.
А в чому ви, діти, бачите своє призначення?
Орієнтовні відповіді учнів: приносити користь людям, добросовісно виконувати свою справу, знайти своє місце в житті, трудитися для себе, для сім’ї, для школи.
Вправа «Знайди відповідність» (до слів з лівої колонки відповідно дібрати слова з правої колонки, щоб утворилися можливі фразеологічні звороти , які означатимуть риси доброчинної поведінки)
1 пробачити А горе
2 допомогти Б добре слово
3 поділитися В навчання
4 сказати Г розпач
5 пожертвувати Д знедолена людина
6 утішити К образа
7 розрадити Л радість
Учитель.
Бути добрим нелегко, а постійно творити добро важко. Треба менше говорити про добро, а постійно його робити. Прислухайтеся до татової поради.
(Сценка в ролях)
«Татова порада»
Прибіг щодуху син додому, до тата голосно гука:
«А я провідав у лікарні свого товариша-дружка!
То ж правда, тату, я чутливий і маю серце золоте?»
Замисливсь тато на хвилину і так сказав йому на те:
«Коли тебе в тяжку годину, людина виручить з біди,
Про це добро, аж поки віку, ти, синку, пам’ятай завжди Коли ж людині щиросердно , ти зробиш сам добро колись,
Про це забудь, аж поки віку, мовчи й нікому не хвались».
Виступи учнів з власними творами
Людина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. Серед цих душевних рухів дитинства особливо глибокий слід залишають почуття жалю, милосердя, співчуття...
«Г олубка»
По стежці у парку голубка скакала,
Поранене крильце додолу звисало Побачили діти, голубку взяли,
Скоріше додому її принесли.
.Взялися пташину вони лікувати,
Поїти водичкою і годувати.
Загоїлась ранка на хворім крилі,
І винесли пташку гуляти малі.
І раптом котяра, звідкіль не візьмись,
До птахи метнувся із дерева вниз.
Та діти спинили лихого кота,
Вони ухопили його за хвоста.
Г олубка злетіла, мов ран не було,
Махаючи дітям вдячно крилом.
(Інна Сердюк)
Щоб самому бути щасливим, треба бережно, сердечно і чуйно торкатися серця інших людей. Послухайте «Правила добра» від Жені Седюк
«Правила добра»
Щоб добрим чоловіком стати,
Потрібно правила добра всім знати.
Найперше з правил цих чудесних Уміння бути добрим, чесним.
А друге правило таке:
Шануй ти маму й тата,
Люби сестер, братів, людей,
Добро сам будеш мати.
А третє правило просте,
Щоб мати серце золоте Зла на людей ти не тримай,
Учителів не забувай.
Ці правила виконувати мусиш,
Тоді закону доброти ти не порушиш.
(Женя Седюк)
«Твори добро»
Добро ти людям поспішай творити,
Усіх розумій, поважай і люби,
Так буде легше і біль пережити,
Й здоров’я буде більше тобі.
Добро - це, як казка, добро - це, як свято,
А зло - це бездушність й злиденність душі.
Тож будьмо багаті, і будьмо добріші,
І зло переможемо ми на землі.
Твори ти добро, твори все для щастя,
Твори для життя кожну мить,
Тоді лиш у ньому, йдучи повз напасті,
На радість, на долю добро буде жить.
Різницю між злом і добром, дай нам, Боже,
Сьогодні збагнути і зрозуміть,
Знання це у світі нам жить допоможе,
Добро допоможе творить.
(Малюченко Оля)
Кожна людина вже радіє від того, коли їй щось дають. А велич і красу добра пізнає лише той, хто переживає справжню людську радість - радість творення добра для інших людей. Тільки ця безкорислива людська радість є силою, що облагороджує серце. Є люди, котрі роблять добро іншим не тільки в силу своєї людяності, а ще й тому, що це творення вони визначили для себе професією, щоденною роботою. Ці люди сьогодні у нас:
Шкільний соціолог : (розповідь про допомогу дітям школи)
Представник міської громадської організації Червоного Хреста : (розповідь про допомогу жителям міста, про заходи боротьби з хворобами, про проведення доброчинних акцій)
Підсумок, рефлексія :
Учитель.
Дати відповіді на питання у вигляді зв’язної розповіді.
З якими етичними категоріями працювали на занятті?
Про що ви дізналися?
Що ви найкраще для себе зрозуміли?
Які правила добра ви для себе запам’ятали?
Як ви повинні поводити себе в спілкуванні з людьми?
Яке ставлення повинне бути у вас до тварин?
Чи потрібні доброта і добрі вчинки в нашому житті?
В чому ви бачите свій вклад в реальних справах?
Орієнтовні відповіді учнів:
робити добрі справи, щиро дарувати тепло, не очікувати вигоди взамін на добрий вчинок, доброту не можна купити за гроші, доброта - це чарівні ліки, які лікують від багатьох проблемних станів. Доброта і добрі вчинки, взаємодопомога, увага один до одного в нашому суспільстві живуть і сьогодні, треба брати участь у благодійних акціях.
Заключне слово вчителя.
Ось і добігла кінця наша зустріч. Сподіваюся, що ви прагнутимете стати добрішими і милосерднішими. А ця година доброти переросте у щоденну потребу творити тільки добро. Будьте здорові, живіть довго і щасливо!
Г одина спілкування
Вибір майбутньої професії
Мета: формування в учнів відповідального ставлення до вибору професії; актуалізація проблеми успішного вибору професії; діагностика особистих здібностей та схильностей кожного учня.
Обладнання: Результати опитування.
Хід заняття
Вступне слово вчителя.
Доброго дня! На минулій класній годині, яка була присвячена вибору вашої майбутньої професії, ми провели опитування. Уже готові результати і ми можемо визначити ступінь ваших бажань займатися тією чи іншою справою, а також рівень ваших здібностей до цих занять. Проаналізуймо результати цього тестування.
(Учитель роздає учням опрацьовані результати тестування за методикою Є. Клімова із запропонованою ним класифікацією професій, на які діти повинні в першу чергу звернути увагу (Додаток 1)).
Я пропоную вам розглянути ваші особисті показники і зробити певні висновки. Питання, на які ви відповідали, легко можна класифікувати за п’ятьма напрямами:
«людина — природа»,
«людина — техніка»,
«людина — знакова система»,
«людина — мистецтво»,
«людина — людина».
За кожним напрямком ви набрали певну суму «плюсів». Найбільша отримана сума вказує на той тип професій, який найбільше підходить саме вам. Малі та від'ємні суми вказують на типи професій, яких треба уникати.
Класифікація професій за предметом праці.
«Людина — техніка» (Л—Т). Праця людей цієї групи професій пов'язана з:
перетворенням деталей, виробів, механізмів (виготовлення деталей, машин, механізмів ручним способом, на верстатах і автоматичних лініях, слюсарно-складальні роботи, монтажні й електромонтажні, будівельно-обробні, виготовлення харчових продуктів);
обслуговуванням технічних об'єктів (встановлення й обслуговування устаткування, управління верстатами, машинами, механізмами, транспортними засобами і будівельними машинами);
відновленням (відновлення й ремонт технічного устаткування, виробів);
вивченням (контроль і аналіз якості виробів і механізмів, випробування якості виробів),
«Людина — людина» (Л—Л). Праця людей цієї групи професій пов'язана з:
вихованням, навчанням, тренуванням інших людей (вихователь дошкільних установ, дитячих будинків, викладач у школах та Інших навчальних закладах, майстер виробничого навчання, спортивний тренер тощо);
медичним обслуговуванням людей і доглядом за ними (лікар, зубний технік, медична сестра);
правовою допомогою (суддя, адвокат, юрист, працівник міліції тощо);
організацією людей, керівництвом і управлінням ними (адміністратор, менеджер тощо);
вивченням, описом, дослідженням інших людей (соціолог, психолог, журналіст, слідчий тощо).
«Людина — знакова система» (Л—3). Праця людей цієї групи професій пов'язана з:
перетворенням, розрахунком, сортуванням (бухгалтер, економіст, листоноша тощо);
шифровкою, дешифровкою, розпізнаванням символів (стенографіст, радист, лінгвіст, філолог, історик, математик, бібліотекар тощо);
управлінням руху (диспетчер, інспектор ДАІ тощо);
складанням і зберіганням документації (нотаріус, архіваріус, діловод тощо);
відновленням, усуненням спотворень (коректор, редактор тощо).
«Людина — природа» (Л—П). Праця людей цієї групи професій пов'язана з:
перетворенням, переробкою (садівник, технолог харчової промисловості тощо);
обслуговуванням, охороною флори і фауни (працівник лісового господарства, квітникар, птахівник, тваринник тощо);
заготовкою продуктів, експлуатацією природних ресурсів (мисливець, рибалка, лісоруб, агроном, зоотехнік тощо);
відновленням, лікуванням (ветеринар, еколог, лісовод тощо);
вивченням, описом, дослідженням (генетик, геолог, ботанік, зоолог, метролог тощо).
«Людина — художній образ» (Л—Х). Праця людей цієї групи професій пов'язана з:
перетворенням, створенням (архітектор, дизайнер, скульптор, модельєр, художник, режисер, композитор тощо);
виконанням, виготовленням виробів за зразком в одному примірнику (диригент, музикант, вокаліст, актор, ювелір, реставратор, оформлювач тощо);
з відтворенням, копіюванням, розмноженням художніх творів (майстер розпису, шліфувальник каміння, маляр тощо).
Додаток 1
Класифікація професій за напрямками «Людина — природа»
Професії: агроном, обробник овочів, обробник соків, овочівник, озеленювач, садівник, насіннєзнавець, ботанік, геоботанік, фізіолог рослин, ветеринарний фельдшер, оператор тваринницьких комплексів, оператор кормоцехів, мисливствознавець, бджоляр, рибовод, тренер коней, вівчар, гідробіолог, дресирувальник, зоотехнік, зоолог, ентомолог, іхтіолог, біохімік, вірусолог, генетик, мікробіолог, фізіолог, цитолог, еколог, ембріолог, лісник, агрометеоролог, кліматолог, метеоролог, рибовод, гідролог, іхтіолог, океанолог, підривник, маркшейдер, технік-топограф, ботаніко-географ, геоморфолог, гірський інженер, апаратник з виробництва борошна, пекар, пресувальник напівфабрикату макаронних виробів, машиніст потокової автоматичної лінії, майстер кисломолочної продукції, сировар-майстер, апаратник виробництва харчових продуктів, формувальник ковбасних виробів, коптильник ковбасних виробів, апаратник ферментації препаратів біосинтезу, апаратник нейтралізації, оператор вирощування дріжджів, технік мікробіологічного виробництва, інженер-технолог.
«Людина — техніка»
Професії: випробувач електромашин, кабельник, машиністи, обмотувальник електромоторів, складальник електромашин, слюсар, обробник дротів і кабелів, електрик, електромонтер, електромеханік, інженер, монтажник, оператор процесів, складальник мікросхем, слюсар, радіоінженер-тополог, інженер електрозв'язку, апаратник, бурильник свердловин, вишкомонтажник, газозварник, газорізальник, моторист, трубоукладач, арматурник, бетонник, підривник, каменяр, покрівельник, маляр, обробник, тесляр, скляр, столяр, штукатур, шліфувальник, бляхар, ливарник металів і сплавів, модельник виробів, що виплавляються, терміст, формувальник машинного і ручного формування, токар, фрезерувальник, формувальник, оглядач вагонів, технік-шляховик залізничних колій, технік-електрик, водій, матрос, судновий електромеханік, судноводій, авіаційний механік, авіаційний технік, бортрадист, технік- механік, бортінженер, пілот, в'язальник, годинникар.
«Людина — знакова система»
Професії: бібліотекар, діловод, коректор, друкарка, складач, паспортист, листоноша, радіооператор, стенографіст, архіваріус, бібліографіст, сходознавець, історик, лінгвіст, нотаріус, патентознавець, перекладач, філософ, банківський службовець, касир, лаборант, оператор зв'язку, друкар, табельник, обліковець, агент з цінних паперів, астроном, аудитор, брокер, бухгалтер, математик, метролог, податковий інспектор, провізор, статистик, стандартизатор, фармацевт, фізик, фінансовий інспектор, хімік, економіст, диспетчер управління рухом, кресляр, штурман, картограф, конструктор, маркшейдер, оператор ЕОМ, технік ЕОМ, інженер-програміст, інженер-технолог АСУ, математик-програміст, програміст ^ЕВ-сайтів.
«Людина — мистецтво»
Професії: артист, вокаліст, диригент, мистецтвознавець, кінознавець, режисер, композитор, концертмейстер, музикант, музикант-педагог, художник, декоратор- оформлювач, маляр, ліпник, архітектор, дизайнер, реставратор, скульптор, вишивальниця, гравер, закрійник, кондитер, косметолог, кулінар, мереживниця, перукар, кравець, кушнір, гончар, склодув, вітражист, різьбяр по дереву, ювелір, друкар, складач, фотограф, ретушер, модельєр.
«Людина — людина»
Професії: няня, дефектолог, вихователь, вожатий, методист, викладач, тренер, лікар, міліціонер, адвокат, прокурор, суддя, юрисконсульт, адміністратор торгового залу, гід- перекладач, екскурсовод, бармен, бортпровідник, буфетник, гардеробник, покоївка, касир, контролер ощадкаси, офіціант, перукар, кухар, приймальник ательє, продавець, провідник, приймальник замовлень, реєстратор, соціальний працівник, телефоністка, швейцар, майстер ділянки, цеху, секретар, підприємець, організатор малого бізнесу, менеджер, журналіст, кореспондент, психолог, слідчий, соціолог.
Г одина спілкування
Будь обережним на дорозі!
Мета: поглибити знання учнів про правила дорожнього руху; повторити основні правила пішоходів, велосипедистів, мотоциклістів, пасажирів, водіїв; сприяти розвитку мислення, мовлення, пам'яті, навичок поведінки на дорозі; виховувати повагу до оточуючих, увагу, правила ввічливості.
Клас попередньо поділений на групи:
а група - «Пішоходи»;
а група - «Велосипедисти»;
я група - «Мотоциклісти»;
а група - «Пасажири»;
а група - «Водії».
Кожна група готувала стисле повідомлення про правила поведінки на дорозі, повідомляє про це іншим, дає відповіді на запитання, які ста вить їй інша група.
Вступне слово вчителя.
Ми не можемо уявити свого життя без транспорту, без доріг, світлофорів, пішохідних переходів. Відстані між районами, установами, магазинами такі значні, що подолати їх можна тільки за допомогою транспорту.
Отже, транспорт - наш вірний друг! Але, забуваючи про власну безпеку, нехтуючи правилами дорожнього руху, люди можуть стати жертвою своєї необдуманої поведінки. Адже транспорт може бути не тільки корисним, а й небезпечним, якщо не знаєш правил дорожнього руху.
Виступ групи «Пішоходів»
Перехід дороги. Види переходів
Пішоходи повинні переходити проїжджу часину вулиці по пішохідних переходах. Переходи бувають наземні, підземні, надземні.
Наземні - це ділянка проїжджої частини.
Надземні - це перехід над проїжджою частиною.
Підземні - перехід під проїжджою частиною.
Якщо в зоні нема переходу, дозволяється переходити дорогу під прямим кутом у місцях, де дорогу добре видно в обидва боки.
Якщо є світлофор, треба керуватися його сигналами. Переходячи вулицю, треба подивитись ліворуч, а потім, дійшовши до середини, - праворуч.
Особливості руху пішоходів за складних дорожніх умов
Коли туман, опади, ожеледь, то виникають складні дорожні умови.
Так, на слизькій чи мокрій дорозі значно погіршується гальмовий шлях ТЗ, це може призвести до наїзду на пішоходів. Окрім того, пішоходів може засліпити світло фар автомобілів. Щоб уникнути травмування, необхідно:
переходити тільки тоді, коли впевнений, що транспорт знаходиться на достатній відстані;
не можна переходити дорогу в місцях, де вона має круті повороти;
у темний час потурбуватися, щоб виділити себе на проїжджій частині чи узбіччі (блискучі предмети, предмети білого кольору).
При переході дороги в умовах недостатньої видимості необхідно оцінити дорожню ситуацію ліворуч і праворуч. І тільки переконавшись у безпеці, переходити дорогу.
Запитання для «Пішоходів»
Хто такий пішохід?
Назвіть кращих «друзів» пішоходів.
Де мешкає «зебра»?
Як може представник ДАІ покарати пішохода за порушення правил?
Чому не можна переходити вулицю на жовтий сигнал світлофора?
Що таке «острівець безпеки»? Де він розташовується?
Чому не можна перебігати дорогу перед транспортом, який рухається?
З якого боку тротуару повинен ходити пішохід?
Чи можна читати книжку, коли переходиш вулицю? А їсти?
Хто повинен поступитись рухом на пішохідному переході: пішохід чи автомобіль?
Як дізнатись, куди повертатиме транспортний засіб?
З якого боку треба обходити автобус?
Якщо поблизу немає машин, чи можна переходити вулицю на червоне світло?
Що треба робити, коли їде машина швидкої допомоги із сиреною, а світло для пішоходів зелене?
Чому перехрестя є небезпечним місцем?
Як треба поводитись на залізничному переїзді?
Виступ групи «Велосипедистів»
Правила для велосипедистів
Під час їзди на велосипеді не варто дуже сильно триматися за кермо, дивитись треба не на колесо, а метрів на 5-6 уперед.
Рухатись по дорозі на велосипеді дозволяється особам, які досягли 14-річного віку. Велосипеди мають бути обладнані звуковим сигналом і світловідбивачами. Для руху затемна - включити ліхтар (фару). Водії велосипедів, рухаючись групами, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам руху.
Велосипедистам забороняється:
керувати велосипедом з несправним гальмом;
рухатись по дорогах для автомобілів, якщо поруч є велосипедна доріжка;
рухатись по тротуарах і пішохідних дорогах (крім дітей до 7-и років під наглядом дорослих);
під час руху триматися за інший транспортний засіб;
їздити, не тримаючись за кермо, знімати ноги з педалей;
буксирувати велосипеди;
перевозити пасажирів на велосипеді (за винятком дітей до 7-и років на додатково
му сидінні).
Запитання для «велосипедистів»
На якому велосипеді небезпечно їздити?
Чи можна їздити дорогою без світлових засобів?
Чому не можна їздити на велосипеді тротуарами?
Чи можна їздити на велосипеді в дощ?
Що робити, якщо на дорозі є речі, які заважають руху?
На якій від стані один від одного можуть їхати двоє велосипедистів?
З якого віку можна їздити на велосипеді дорогами?
Чому не можна їздити без звукового сигналу?
Яким світлом має бути оснащений велосипед?
Чи можна обганяти на велосипеді інші транспортні засоби?
Виступ групи «Мотоциклістів»
Загальні правила
До управління мотоциклом допускаються особи, досягли 16-річного віку й мають посвідчення на право управління мотоциклом. Особі, яка навчається управлінню мотоциклом, повинно виповнитись не менше 14-и років.
Перевозити пасажирів на мотоциклі дозволяється тільки в колясці й на задньому сидінні мотоцикла. Не дозволяється перевозити дітей, які не досягли 12-ти років.
Правила для «мотоциклістів»
Перед виїздом перевірити гальма, звукову та світлову сигналізацію.
Дотримуватись правил дорожнього руху. Не влаштовувати гонки на швидкість, бути уважними.
Водії мотоциклів, рухаючись групами, повинні їхати один за одним.
При русі затемна необхідно включати фари, стежити, щоби світловідбиваючі деталі були чистими.
Знижувати швидкість на дорозі, укритій піском, льодом чи снігом, на спуску, як що незрозуміла поведінка іншого водія.
Не буксувати інших та не їздити самим на буксирі.
Назавжди забути слово «проскочити»!
Запитання для «мотоциклістів»
Яким повинен бути одяг мотоцикліста?
З якою швидкістю він має рухатись?
Чи можна обганяти автомобіль?
Кого можна перевозити на мотоциклі?
Які вантажі можна перевозити на мотоциклі?
Як треба поводитися при виїзді на дорогу?
Як повинні рухатися 2-3 мотоциклісти на дорозі?
Виступ групи «Пасажирів»
Правила безпеки на зупинках громадського транспорту
Очікувати транспорт треба у призначеному місці. Якщо ж його не має, слід очікувати на тротуарі чи на узбіччі. Не можна стояти спиною до транспорту, що наближається. Небезпечно стояти в першому ряді: коли до зупинки підходить транспорт, юрба може виштовхнути під колеса. Не можна намагатись увійти у транспорт, що вже відходить. Після виходу з транспорту не слід поспішати відразу переходити на другий бік вулиці, краще зачекати, доки транспорт від'їде.
По садка й висадка з ТЗ
Посадку й висадку пасажирам дозволяється здійснювати після зупинки транспортного засобу. У задні двері автобуса пасажири заходять, а у передні виходять. Якщо є треті, середні двері, у них можна входити та виходити.
Якщо у транспорт заходить інвалід, жінка з маленькою дитиною, літні пасажири, слід пропусти ти їх уперед, допомогти увійти. Якщо вони виходять, допомогти вийти. Входити у транспортний засіб можна тільки в тому випадку, якщо він остаточно зупинився, і тільки з того боку тротуару чи узбіччя проїжджої частини. Протягом темного часу доби слід уникати порожніх зупинок. Очікувати транспорт краще в багатолюдних місцях, на добре освітленій зупинці.
Безпека салону
У салоні передбачено все необхідне. Є аварійні та запасні виходи, вогнегасники, аптечка. Стоячи у транспорті, необхідно надійно триматися за поручні чи спеціальні ручки. Це допоможе не впасти під час гальмування. Стояти в салоні краще обличчям у бік руху.
У громадському транспорті можуть бути злодії. Щоб не стати їх жертвою, треба тримати на очах свій портфель чи сумку, треба бути уважним, особливо при виході.
Поведінка в екстремальних ситуаціях
При автобусній аварії для виходу слід використовувати двері, аварійні виходи, вентиляційні люки. Якщо не відчиняються двері, відкривати запасні виходи. З ущільнювача вікон треба витягнути гумовий шнур, після цього просто надавити на скло. Якщо аварійні виходи не відкриваються, треба, обернувши руку будь-якою тканиною, вибити найближче скло. Це можна зробити обома ногами.
Запитання для «пасажирів»
Який транспорт називається громадським?
Як поводитись у громадському транспорті?
Як треба поводитись на залізничній станції?
Що може статись, якщо виглядати з вікон транспорту? Чи можна висовувати руку, голову, якісь речі?
Виступ групи «Водіїв»
Особливості посадки й висадки з автомобіля
Посадку й висадку варто робити не на проїжджій частині, а у спеціально відведених місцях чи біля бордюру дороги.
Потенційна небезпека пасажирських місць
Усередині салону автомобіля для пасажира існують такі фактори, що травмують:
наявність зайвих пасажирів;
багаж на задньому сидінні;
імовірність пересування пасажира в середині салону;
наявність виступів у середині автомобіля;
незакріплені предмети.
. Захисні системи, їх призначення
Найнебезпечнішим є переднє сидіння поруч із водієм, тому перевезення дітей до 12-ти років на цьому сидінні суворо заборонено.
До захисних систем салону автомобіля належать:
підголівники;
ремені безпеки (обов'язково ремені при русі автомобіля мають бути пристебнуті);
надувні подушки безпеки;
безпечні колисочки для дітей до одного року;
безпечне крісло для дітей дошкільного віку.
Запитання для «водіїв»
Які є види дорожньо-транспортних пригод?
Як діяти в разі зіткнення?
Як поводитись, якщо стався наїзд на пішохода?
Коли водій не має права сидіти за кермом?
Як повинен вести себе з пасажирами?
Підсумок виховної години
Слово вчителя. Жити у великому місті і не знати правил дорожнього руху неможливо. Щоб зберегти життя, уникнути неприємних ситуацій на дорозі, слід знати ці правила й завжди їх дотримуватись, а іноді навіть нагадувати про них вашим рідним.
Година спілкування
"Дружба"
Виховна година
Мета: розкрити зміст понять «дружба», «дійсний друг»; показати його відмінність від понять «приятель» і «знайомий»; прищепити учням повагу до цінностей дружби; сприяти розвиткові критичного ставлення до себе і своїх особистих якостей, терпимості й коректності в спілкуванні з друзями.
Вступне слово вчителя
У житті кожного з нас є друзі, приятелі, знайомі. Спілкування з ними, як правило, приносить радість. Але в нашому оточенні є й такі люди, яких ми недолюблюємо, якими нехтуємо, і спілкування з такими людьми нас дратує. Іноді трапляється, що наш найближчий друг виявляється недругом. Як же уникнути таких неприємних ситуацій? Напевно, самий вірний спосіб — розібратися у своєму оточенні.
Хто такий друг: Зразкові варіанти відповідей:
Одному друг потрібен, щоб допомагав, був беззавітно відданий і до якого в любу хвилину можна було звернутися по допомогу. Але часто ми нарікаємо на те, що друг зрадив. А що таке зрада? Це коли друг не поділяє твоїх поглядів або дружить з твоїм недругом?
Справжній друг- це людина, яка ніколи тебе не залишить ніколи тебе у біді. завжди допоможе і підтримає
Друг це той хто поважає тебе,кому можна довіряти.
Багато для кого друг - це той хто поділяє його погляди, допомагає йому в складних ситуаціях, тобто той кому можна довіряти особисте, знаючи, що він тебе не зрадить.
Дуже часто навіть зла і огидна Вам людина може зробити більше ніж найкращий друг якого ви знаєте все своє життя, якщо людина не поділяє ваших поглядів це не означає, що вона погана і навпаки. Найкраще видно друзів в скрутний момент коли у вас, стається якась біда тоді зразу видно де справжній друг.
Справжній друг - це людина, яка завжди тебе підтримує,яку ти поважаєш і ділишся з нею власними таємницями!!!
Багато хто прикидається другом для когось, щоб використати його в корисних для себе цілей.
відносини між людьми зміцнюють почуття впевненості в собі;
спілкування допомагає нам учитися, працювати, жити;
це про дружбу, що позбавляє нас самітності, робить нас добріше і краще. Дружба-чудова річ. Але знайти справжнього друга дуже важко, а ще важче зберегти цю дружбу.
Усі ми хочемо мати гарного друга, на якого можна покластися. Але чи відповідаємо ми тим вимогам, що пред'являємо до друга?
Перед вами тести. Вам треба чесно відповісти на його питання.
Знайти причини сварки між друзями.
Не раз ви, напевно, читали в молодіжних газетах і журналах схвильовані листи: «Не можу знайти друзів», «Чому я самотній?», «Чому друзі сваряться?». Питань багато,, хотілося би знайти відповіді.
Дружба - тендітна річ, як скло. Вона випробується не тільки лихом, а й повсякденними дрібницями. Навіть між кращими друзями виникають сварки. Буває так, що дружиш із кимсь, а потім раптово щось ламається, розбивається - і від взаємної прихильності залишаються лише уламки. Звичайно, можна знову помиритися, попросити пробачення. А якщо образа занадто велика? Ти чекаєш, коли твій друг першим підійде до тебе, щоб вибачитися, а він не підходить. Його гордість не дозволяє йому цього. От так починає здаватися, що підходити друг до друга безглуздо, та й занадто пізно. Пізно? Ні, просити пробачення ніколи не пізно. Саме через те, що ми боїмося зробити перший крок, усе ускладнюється і дружбу вже не склеїти».
Лев Миколайович Толстой вважав, що «коли сваряться, обоє винуваті», так що рішуче підходь миритися. А краще взагалі не сваритися.
Як ви вважаєте, чому виникають труднощі між кращими друзями?
Зразкові варіанти відповідей:
ваш кращий друг поводиться неоднаково з вами наодинці й у присутності інших людей;
ваш кращий друг іноді, не подумавши, допускає грубі зауваження,
чіпляється до вас або своїми вчинками ображає ваші почуття;
ваш кращий друг ображається, якщо ви дружите з кимсь ще;
ваш друг не зберігає ваших секретів.
Ви праві, існує безліч причин сварок, між другими, іноді ми схильні формувати власне судження про будь-яку подію або людину, не вникаючи в суть речей. Виникає бажання засудити іншого, якщо його думка або захоплений не збігається з нашим, ми починаємо радити або нав'язувати друзям власну думку. З нього приводу чудово сказав Д. Карнегі: «Особисто я віддаю перевагу суниці з вершками, але знайшов, що по якійсь динній причині риба віддає перевагу хробакам. Тому, коли я йду на риболовлю, то не думаю про те, чого сам хочу. Я думаю про те, чого хоче риба. Я насаджую на гачок як принаду не те. що люблю я. а черв'ячків і сушених коників...»
Що це значить?
Зразкові варіанти відповідей:
різні смаки в людей;
що добре мені, не обов'язково добре для іншого;.
розходяться думки на однакові питання.
Учитель.
Так, правильно, якщо хочеш зберегти дружбу, пам'ятай, що твоя думка назавжди залишиться твоєю, а твій друг завжди буде думати по-своєму. І цей факт треба приймати як даність. Будеш намагатися нав'язувати іншому свою правду і не помітиш, як зруйнуються ваші дружні взаємини.
Тест «Чи гарний ти друг»:
Ви знаєте багато цікавих історій про одного зі своїх приятелів. Що ви зробите:
а)розповісте їх іншим людям;
б)розповісте, не назвавши імен;
в)залишите історії при собі?
Ваш друг часто бере щось у вас, але ніколи не повертає взяту річ. Зараз він хотів би взяти коштовну відеокамеру. Що ви будете робити:
а)скажете, що зараз камери у вас немає;
б)дасте її;
в)відмовите, пояснивши причину?
Друг випадково розбив ваш годинник. Ваші дії:
а)відмовитесь від нового годинника, але влаштуєте маленький скандал.
б)вимагатимете гроші;
в)скажете, що і без того збиралися купити новий;
Ваш друг підтримує відносини з людиною, яку ви не любите. У такому випадку:
а)скажете другові, що він повинен вибрати між вами й іншим.
б)припините стосунки з другом; :
в)нічого не скажете і будете продовжувати дружні відносини;
Почуваєте, що у вашого друга незабаром будуть великі неприємності. Тоді ви:
а)порвете стосунки з ним, щоб не постраждати самому;
б)продовжите дружбу.
в)відверто поговорите з ним;
Вважаєте, що дійсний друг повинен:
а)ділитися з вами всім;
б)залишати свої думки і проблеми при собі.
в)говорити тільки те, що хоче;
Вам відомо, що другові потрібні гроші, і у вас їх досить, щоб, йому їх дати. Ви говорите:
а)«переб'єшся! Мені вони й самому стануть у нагоді».
б)«візьми їх, доставиш мені задоволення»;
в)«згадай, скільки разів ти мені допомагав. Моя послуга ніщо в порівнянні з цим»;
Що ви зробите, якщо вам потрібно позичити гроші в друга:
а)натякнете здалеку;
б)попросите в борг;
в)нічого йому не скажете.
Ваш друг купив одяг, що, як вам здається, йому не пасує, тоді ви:
а)скажете, що він виглядає смішно;
б)скажете, що ця річ не для нього, і поясните, чому;
в)нічого не скажете.
Ви вважаєте, що ваш друг:
а)менш розумний, ніж ви;
б)більш розумний, ніж ви;
в)ви обидва на одному інтелектуальному рівні.
Підрахунок балів а б в 1 2 3
Результати
21—З0 балів: ви справжній друг, ви будете робити так само.
15—20 балів: у вас є друзі, але, як більшість з нас, ви іноді не виказуєте в стосунках належного розуміння. Коли не знаєте, як реагувати, спробуйте поставити себе на місце іншої людини.
10—14 балів: ви схильні більше звертати увагу на себе, ніж на інших. Ця ваша риса — бар'єр перед справжньою дружбою. Щоб стати гарним другом, потрібно виявляти більше _ інтересу до інших людей.
Щоб знайти собі друзів, потрібно самому стати справжнім другом.
Дейл Карнегі у своїй всесвітньо відомій книзі «Як придбати друга і впливати на людей» дає такі поради:
Виявляйте щирий інтерес до людей, виключну увагу до того, хто з вами розмовляє, — той забезпечує успіх.
Частіше посміхайтесь.
Пам'ятайте, що кожна людина вважає своє ім'я найкращим. її цікавить своє власне ім'я більше, ніж решта імен, разом узятих. Пам'ятайте ім'я людини, з якою розмовляєте, вимовляйте його легко, невимушено, це вам замінить будь-який комплімент або лестощі. Але забувши або перекрутивши ім'я співбесідника, ви опинитесь у досить невигідному становищі.
Вмійте уважно слухати співбесідника, заохочуйте його говорити про себе.
Починайте розмову на тему, що цікавить вашого співбесідника.
Прагніть дати людині можливість відчути її вищість. Робіть це щиро.
Варто врахувати слова Авраама Лінкольна: «Недаремно кажуть, що крапля меду приваблює більше мух, ніж галон жовчі. Так і з людьми. Якщо хочете, щоб вашу точку зору прийняв хтось інший, доведіть йому, що ви його щирий друг. Це та крапля меду, яка приваблює всіх. Це найкоротший і вірний шлях до людського розуму».
Висновок
Ми завжди, у будь-якій ситуації, повинні пам'ятати про те, що відповідальність за наші вчинки буде лежати на нас. Тому задумуйтеся над тим, як зробити в житті правильний вибір.
Г одина спілкування
КОНФЛІКТ — краще уникнути
Мета. Виробляти в учнів уміння виходити з конфліктних ситуацій; виховувати почуття власної гідності, честі, чесності, поваги до людей, доброту, любов до життя, до ближнього, співчуття, милосердя.
Обладнання. Опорний плакат-схема, виставка книг відомих психологів, філософів. Вступне слово учителя.
Усі ми люди на цій великій Землі. Всі ми — різні. Скільки людей — стільки характерів.
У кожного з нас є своє світобачення, світосприйняття, інтереси, уподобання, плюси і мінуси у характері. Та об'єднує всіх в одне ціле, яке називається словом — «людство» — те, що народилися ми із лона матері. І для кожного з нас, мабуть, найріднішим, найдорожчим є, насамперед, — родина, батьки. Дорогими також є дім, у якому живемо, вулиця, школа, село, знайомі. Усе це — наша Батьківщина, а у широкому розумінні — Україна.
Але жити на території держави не означає бути справжнім громадянином. Потрібно дбати про країну, бути свідомим і активним членом суспільства. А що таке суспільство? Це сукупність людей, об'єднаних певними стосунками, зв'язками, інтересами. Будь-яку державу становлять громадяни, будь-яке суспільство — люди. Тому в житті всім нам дуже важливо вміти спілкуватися з іншими, щоб бути щасливими та успішно вчитися, працювати.
Як ви думаєте, що потрібно для того, щоб успішно спілкуватися?
(Дотримуватися соціальних норм — визнаних правил поведінки. Від народження людина опиняється в колі правил, заборон, норм. Спочатку вони встановлюються у сім'ї батьками, потім — ровесниками у дитячому садку, школі. Чим дорослішою стає людина, тим більшою є кількість норм, яких вона має дотримуватися. Отже, у суспільстві кожен має не тільки права, а й обов'язки).
Уявіть собі, що було б, якби ніхто не дотримувався усталених норм?
У якому державному документі зібрані статті про права і обов'язки громадян? (Конституція України, зачитати статтю 28).
А де ще ми можемо знайти правила моралі та етики поведінки людини?
(У Біблії, у «Повчанні Володимира Мономаха» ).
й учень.
Повчання: «При старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим підкорятися, з рівними і молодими мати згоду і бесіду вести без лукавства, а ще найбільше розумом вбирати, не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато, очі тримати до низу, а душу вгору. ...Не хвалю я ні себе, ні своєї сміливості, а хвалю я силу Творця і прославляю милість Його за те, що він мене... не лінивим створив, а на всі людські діла достойним...».
Учитель.
Отже, норми і правила поведінки встановлюють самі люди, а їхнє дотримання робить життя й спілкування людей гуманнішим, ефективнішим, зручнішим.
На думку приходить вислів французького філософа, математика, фізика і письменника XVII ст. Б. Паскаля: «Правила доброї поведінки відомі з давніх-давен, річ за дрібницею
вміти користуватися ними». Звичайно, вжите слово «дрібниця» насправді означає дуже багато.
Адже коли порушуються правила поведінки, етикет спілкування, створюються конфліктні ситуації, виникає конфлікт.
й учень.
Пробравсь спочатку він в Едем, Створивши море там проблем:
Адам і Єва — вигнані із раю. Неандерталець мамонта вбива, Середньовічний рицар на турнірі Честь роду кров'ю омива.
Конфлікти також є й державні. Складніший — внутрішній конфлікт. І вірний крок зробити треба,
Щоб зберегти наш рід від бід.
За вікном двадцять перше століття:
Вік прогресу, логіки, проблем.
Як може вижить чоловік,
В такий космічний, надпотужний вік.
Летить життя, воно спішить,
Але крізь призму років і століть З тенет людину не пускає Його величність — пан-Конфлікт.
Й від миті, коли Бог задумав світ,
Причиною всіх бід зробивсь конфлікт.
Учитель.
Є багато важливих питань у нашому житті, на які треба навчитися давати відповіді: «Що таке вихованість?», «Якою має бути справжня людина?», «Що таке інтеліґентність?», «Що таке дружба?», «Яку професію обрати?» та багато інших. Але проаналізувавши поведінку нашого класного колективу, тести, які ви писали, напрошується висновок, що найактуальнішою, найпекучішою є проблема конфліктних ситуацій, які доволі часто у нас виникають. Життя доводить, що не завжди ви можете правильно розв'язати конфлікт, або розумно уникати його.
Що таке конфлікт? Як знайти правильний вихід із конфліктних ситуацій? Цьому ми спробуємо навчитися зараз.
Звернімося до словника.
й учень.
Слово «конфлікт» латинського походження, в перекладі означає «боротися разом». Під ним розуміють зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів, серйозні розбіжності, гостру суперечку в спілкуванні, неспівпадання інтересів.
Учитель.
Як виникає конфлікт?
й учень.
Схематично це можна показати так:
АВ — передконфліктна ситуація;
ВС — конфліктна ситуація;
СОБ — інцидент (сутичка);
ЕГ — вирішення (розв'язання конфлікту);
ГО — післяконфліктний період.
(Учні розглядають приклад конфліктної ситуації).
Учитель.
Які ознаки конфлікту?
й учень.
а)наявність протиріччя;
б)ненависть до опонента.
Наявність протиріч — невід'ємна частина нашого життя. Всі люди різні, кожен має свій погляд на певну ситуацію. Отже, конфліктна ситуація має свій шлях розв'язання.
Ненависть до опонента — це вже проблема. Проблема самої особистості. І тут уже людині треба над собою працювати або звернутися за допомогою до практичного психолога, який допоможе знайти вихід зі складної ситуації.
Учитель.
За своїм характером конфлікти бувають різні. Є конфлікти між людьми, є державні.
Чому люди не можуть жити мирно, і не конфліктувати?
й учень.
Конфліктувати страшно. Можна зовсім зруйнувати стосунки й образити близьку людину.
й учень.
Конфліктувати погано, бо людина набуває тавро «поганої», «сварливої» людини.
й учень.
Конфлікт — це боляче, страждають обидві сторони.
Учитель.
Конфліктів потрібно уникати. Якщо доброзичливо ставитися до людини, звертатися до неї по імені, то конфлікту можна уникнути, адже нема такої людини у якої б не було рис (зовнішніх або внутрішніх) за які б її не можна було поважати. І це варто пам'ятати завжди. Давайте проведемо експеримент «Чарівний стільчик».
(Посеред класу ставимо стілець і пропонуємо комусь добровільно сісти на нього. Стілець оголосимо «чарівним». А особа, яка сидить на ньому, найчарівніша, найкраща. Пропонується по черзі кожному висловити компліменти людині на «чарівному» стільчику. Умова: лише компліменти від щирого серця. А у відповідь, за правилами етикету, має бути подяка. Далі особа ділиться своїми враженнями).
Учитель.
Є ще так званий внутрішній конфлікт. Дуже часто людина незадоволена собою, навколишнім світом. Вона почувається незахищеною. У такі хвилини відчаю втрачається контроль над ситуацією, і можна зробити багато необдуманих вчинків. Кожне людське життя є безцінне. Тому потрібно вміти розв'язувати проблеми. Як це робити, розкаже нам практичний психолог.
(Виступ психолога).
Учитель.
З історії людства відомі три підходи до розв'язання конфлікту:
з позиції сили;
з позиції інтересів;
з позиції правил.
Із позиції сили конфлікти можуть бути розв'язані швидко, але завжди наслідками такого розв'язання будуть відверта чи прихована образа, зіпсовані стосунки. Крім того, під час силового розв'язання проблеми часто порушується свобода і рівність людини, права на життя, здоров'я, повагу і гідність. Наприклад, ситуація батько і син. Продуктивним є підхід до розв'язання конфлікту з позиції інтересів. Отже, коли є можливість, то проблему треба розв'язувати саме з цієї позиції, і тоді обидві сторони будуть задоволені: конфлікт вирішується без образ, без бажання помстити, стосунки не руйнуються. Для цього сторони вступають у переговори.
Якщо переговори не закінчуються розв'язанням конфлікту, залишається третій підхід — із позиції правил.
У суспільстві часто вирішують свої проблеми використовуючи правила. Це і під час спортивних змагань, у школі, коли потрібно виставляти оцінки, у громадському транспорті — поступитися місцем. Релігійні правила вчать вибачати того, хто нас скривдив. Норми закону є основою для мирного розв'язання судових процесів. Усі вони розв'язують проблему не з точки зору інтересів сторін, а з точки зору правил, записаних у законах України.
Коли людина перебуває у конфліктній ситуації, то для розв'язання проблеми їй потрібно визначити свій стиль поведінки.
Стилі поведінки бувають такі:
Конкуренція.
Уникнення.
Пристосування.
Компроміс.
Співробітництво.
(Учитель із учнями аналізують стратегії, згадуючи свої конфліктні ситуації і шляхи виходу із них).
Учитель.
Варто поєднувати стратегії. Адже життя різне і ми повинні реагувати на нього по- різному. Чим більше стратегій реагування ви маєте, тим краще ви зможете розв'язувати свої проблеми.
Аналіз анкет показав, що найчастіше у вас виникають конфліктні ситуації із батьками, однолітками, вчителями. Попробуємо штучно створити типові конфліктні ситуації. Використовуючи інформацію про конфлікти і шляхи їх розв'язання знайдемо правильний вихід із ситуації. А ваше рішення проаналізує психолог.
Ситуація 1.
Мама приносить додому один лимон. І син, і донька вимагають його собі, не кажучи при цьому, для чого він їм потрібен. Виникла конфліктна ситуація. Мама, син, донька — жодна зі сторін незадоволена. Що робити? Ваше рішення!
(Лимон можна розділити навпіл, хтось із дітей може почекати до завтра; потрібно уточнити для чого дітям лимон — виявляється, що сину потрібен сік у коктейль, а доньці — цедра для випікання тістечок).
Ситуація 2 — між однолітками.
Ситуація 3 — учитель і учень.
Учитель.
Конфлікт розв'язаний. Що робити далі? По-перше, любити життя. Нехай посмішка повернеться на ваше обличчя. Адже нічого нема вічного, тому кожен конфлікт має свій фінал, хоча й може здаватися нескінченним, якщо зневага, зло, грубі слова, жорстокість візьмуть верх над здоровим глуздом. Пам'ятайте, що крик є одним із найбільш некваліфікованих варіантів спілкування і розв'язання конфліктних ситуацій. Тому любімо ближнього, як самого себе, примножуймо добрі справи, даруймо батькам, знайомим, близьким щирість, привітність, що в свою чергу подарує нам добрий настрій, злагоду, здоров'я. Не забуваймо, що добрі стосунки завжди базуються на доброзичливому ставленні один до одного.
Працюйте над собою, самовдосконалюйтеся. Пам'ятайте, що несподіваний життєвий конфлікт вихована людина розв'яже розумно. Насолоджуйтесь життям, будьте сильні, не опускайте руки перед труднощами. А якщо ви потрапите в конфліктну ситуацію, то
пам'ятайте, що із погляду вічності ваш конфлікт не такий уже й страшний. Розумна людина вчиться на своїх помилках, мудра — на помилках інших. Тож будьте мудрими. Хай у житті вас оточують цорядні, добрі, виховані люди.
А як висновок із усього сказаного хай будуть ці правила, які допомагатимуть вам у житті уникати конфліктних ситуацій або мудро виходити з них.
Люби ближнього, як самого себе.
Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе.
Люби життя — неоціненний дар Божий.
Умій прощати і поважати людину.
Будь щедрий на милосердя, співчуття, розуміння.
Г одина спілкування
Права дитини
Мета та завдання: ознайомити учнів з міжнародними стандартами прав дитини: Декларацією прав дитини, Конвенцією ООН про права дитини, продовжити формування правових знань школярів, виховання громадянських рис і переконань, дотримання законів України
Обладнання: книжкова виставка «У світі прав дитини», ілюстрація «Правове дерево», листи від казкових героїв, плакат із переліком правових документів, фрагмент відеофільму, «Права дитини», роздатковий матеріал.
Хід уроку
Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
На попередніх заняттях ми з вами подорожували сторінками книги «Маленькі історії про великі істини». Хто автор цієї книги? (Степан Гавриш)
Про що розповідається в цій книзі?
В історичному минулому яких країн ми побували?
Яка історія вразила вас найбільше?
Чому?
Які випробування випали на долю хлопчика зі Скіфії? Петрика та Оксанки з України?
Ми познайомилися з дітьми різних народів, які жили в різні епохи та у важких випробуваннях вчилися відстоювати свої права та свободи.
Повідомлення теми і мети уроку
Розгадавши кросворд, складений на основі книги Степана Г авриша, ви зможете сформулювати тему нашого уроку:
Для дітей якої країни найгіршою карою було почути слова батьків «Нам за тебе соромно»?
Ким мріяв стати маленький хлопчик із середньовічної Європи?
У скільки років хлопчиків зі Скіфії саджали на коня?
Як називається перша розповідь у книзі Степана Гавриша?
Назвіть ім'я хлопчика, який повинен був до 12-ти років опанувати мистецтво писця.
Так, темою нашого уроку є права. А може ви вже й здогадалися, чиї права ми будемо розглядати?
Тема «Права дитини»
Якщо ми з вами будемо успішно працювати на уроці, то на нашому дереві зацвітуть дивовижні квіти і вони перетворяться на чудодійне «Правове дерево».
Вивчення нового матеріалу
1. Слово вчителя
Ви знаєте, що були часи, коли дітей взагалі не сприймали як щось особливе, до них ставилися як до дорослих. Згадайте хоча б дітей з історії «За вогнем''.
Пройшло не одне тисячоліття, поки людство зрозуміло, що до дітей треба ставитися не так, як до дорослих, що вони потребують особливої уваги.
Лише в XVП-ХVШ ст. на дітей почали звертати увагу. Раніше діти не мали ні дитячого одягу, ні дитячих іграшок чи книжок.
(Розгляд і порівняння ілюстрацій, на яких зображені діти в різні історичні епохи.)
У середньовічній Німеччині слово «дитина» взагалі було синонімом до слова «дурень». Дітям було нелегко, не було законів, які оберігали б їхнє життя.
Робота над правовими документами
Довгі роки найрозумніші і найдобріші люди боролися за дітей самотужки, і, нарешті, у 1924 році вони вперше зібралися в місті Женеві, де прийняли перший документ про потреби дітей - Декларацію прав дитини.
Словничок:
Декларація - офіційне проголошення основних принципів, а також документ, в якому вони викладені.
Упродовж XX ст. було прийнято ряд документів, спрямованих на захист дітей, дитинства;
ООН - міжнародна організація, до якої входить більше ніж 150 країн світу; утворена в 1945 році.
Це організація, яка приймає міжнародні закони за згодою держав і намагається контролювати їх дотримання, стежити за безпекою у світі і не допускати війни. Подивіться уважно, скільки правових документів було прийнято, щоб виробити та вдосконалити права дитини.
1924 р. - перша Декларація прав дитини
1959 р. - Декларація прав дитини
1982 р. - Конвенція ООН про права дитини.
Зазначимо, що права, викладені в Конвенції ООН, набувають сили лише в тих державах, які підписали цю Конвенцію і зобов'язалися її виконувати. Нажаль, сьогодні є країни, в яких права дитини порушуються.
Наша ж держава прагне, щоб у її юних громадян було щасливе дитинство. У 1991 році Україна підписала Конвенцію ООН про права дитини та зобов'язалася її виконувати: 1991 р. - Україна підписала Конвенцію ООН про права дитини і зобов'язалася її виконувати
1991 р. - прийнято Закон України про освіту
1996 р. - прийнято Конституцію України
2001 р. - прийнято Закон України «про охорону дитинства».
Ці документи поміщені у нашому правовому куточку.
Наша держава дбає про дітей, але і в нашій країні є випадки, коли порушуються права дитини. Є ще багато проблем і, можливо, частину їх зможете вирішити ви, коли станете дорослими. Ви ще дуже юні, але повинні знати й розуміти проголошені в Конвенції права, брати активну участь у їх втіленні в життя.
Перегляд відеофільму про права дитини
Гра «Веселий м'ячик»
Ти котись веселий м'ячик,
Швидше, швидше по руках.
У кого лишився м'ячик,
Той розказує права.
Пошта казкових героїв
На адресу нашого класу прийшли якісь незвичні листи. З вашого дозволу я відкрию один, і ми разом дізнаємось, від кого він.
«Я Зайчисько, я маленький, хатку мав собі гарненьку, та прийшла коза рогата, і нема у мене хати. Ой, хутчіш допоможіть, мої права ви підкажіть».
З якої казки цей лист? («Коза-дереза».)
Чиї та які права були порушені? (Право на родинну оселю.)
Знайдіть їх і прочитайте в Конвенції про права дитини.
Але ж листів так багато, спробуйте розібратися з ними в групах, а потім представники кожної групи повідомлять нам свої висновки. (Кожна група отримує лист, обговорює його та звітує за узгодженою схемою.)
Для листів узято сюжети з казок:
«Коза-дереза»
«Колосок»
«Івасик-Т елесик»
«Пригоди Буратіно»
«Попелюшка»
«Вовк і семеро козенят»
«Гидке каченя».
Підсумок уроку Отже, яка тема нашого уроку?
В якому документі зафіксовано основні принципи прав дитини?
В якому році наша держава підписала Конвенцію про права дитини?
Який важливий закон прийняла Україна у 2001 році?
Які права дитини ви запам'ятали?
А тепер допоможемо нашому дереву розквітнути. Запишіть на пелюстках квітки права дитини, про які б ви хотіли дізнатися більше. (Діти працюють парами. Кожна пара записує по 2-3 права на листочках вирізаних у формі квітки. Заповнені листочки прикріплюються до «Правового дерева».)
Отже, ми переконалися, що знати свої права дуже важливо. Цьому нас навчає і вірш Ірини Жиленко:
Дитя моє, права дитини ти мусиш вивчити сумлінно.
Це так потрібно, так важливо напевне знати в наші дні: коли з тобою справедливо вчиняють, а коли і ні.
Тож прочитай, завчи напам'ять Порадь і друзям почитать.
Хай прочитають тато й мама Закони всім потрібно знать!
Будь добрим сином чи дочкою, поганим вчинком не зганьби ти роду власного ніколи Люби свою сім'ю і школу,
Свою Україну люби!
Г одина спілкування
Знання - це скарб, а вміння вчитися - ключ до нього
Мета: Дати можливість учням піднятись ще на одну сходинку своєї освіченості і самосвідомості, розвивати почуття причетності до всіх подій, які відбуваються у часі, потребу розумними справами збагатити державу.
Обладнання: Записані на дошці вислови: «Не помиляється той, хто нічого не робить»,
«Не йди найлегшим шляхом. Вибирай завжди шлях найважчий. Переборення труднощів підносить людину.», «Вчений йде, а неук слідом спотикається.» Додаткові картки, які роздаються учням.
Вчитель.
Чи помітили ви, як усю ніч хазяйновитий вересень, причепивши до свого бриля кетяг калини і нитку бабиного літа, замикав брами літа, завзято ходив від хати до хати, нагадуючи школярам: пора братися до книги! Так, пора, щоб історики, як було прийнято на Русі, не написали у своїх хронографах: «Літо-2009. Не бисть нічого же». Ні! «Бисть».
Є радісне першовересневе свято, яке щорічно прокладає нові стежини кожному учневі, бо найсвітліша дорога — це дорога до знань. Є і наша незалежна мирна повнолітня держава, яка так намагається збудувати свої магістралі із цих світлих стежинок. І вам, шановні учні, і нашій державі, щоб чогось досягнути, не можна без «найсильнішої зброї» в руках.
Колись давно, коли я ще був школярем, то прочитав в одному науково-популярному журналі досить цікаву статтю. Автор її роздумував над тим, що сталося б зі світом, якби раптом зникло усе залізо. Ситуація, звичайно, незбагненна, але автора вона не злякала. Йому дуже хотілося на конкретних прикладах продемонструвати величезне значення цього хімічного елемента для людської цивілізації.
Наслідки зникнення заліза стали б катастрофічними. Розвалилися б усі будівлі, тому що зникли б усі пристосування і деталі, що скріплюють їх — від величезних залізобетонних плит до найпростіших цвяшків і гвинтиків. На залізниці пропали б рейки. Спорожніли б вулиці і площі, тому що не стало б автомобілів, тролейбусів, автобусів, трамваїв... На Земній кулі почався б голод через те що сучасне сільське господарство механізоване. А машини ж то металеві!
Через кілька тижнів людська цивілізація перестала б існувати. А тепер давайте подумаємо, що сталося б із нами, якби зникли всі книги? (Запитання учням)
Вчитель: На перший погляд, здавалося б, ніякої катастрофи із цього приводу не сталося
б.Але це тільки на перший погляд. Світ все ж таки перестав би існувати Бо книги — скарбниці колективного людського досвіду, зібраного протягом багатьох тисячоліть Закріплене на папері чи на якомусь іншому матеріалі, Слово лежить в основі культури, увібравши матеріальні, духовні, моральні досягнення суспільства.
«Спочатку було Слово, — так починається Євангеліє від Іоанна, один із розділів Біблії — найвідомішої із створених людством книг.
Без книг люди досить швидко перестали б не тільки думати, а й працювати. Закрилися б школи, театри, зупинилися б фабрики і поїзди, спорожніли б по-лиці магазинів. зникло б не тільки залізо, а й усі інші продукти праці, створені людством.
«Золото, срібло, перли, вишуканий одяг, мармурові споруди, картини дають миттєве задоволення, тільки книги можуть викликати справжнє захоплення: вони говорять, як живі, вони — наші найкращі порадники, наші найближчі друзі». Так оцінював книги Франческо Петрарка.
Історія розуму являє собою дві епохи — це створення літер і топографії: все інше — їх наслідок.
Ми називаємо книгу великим відкриттям, а назвати імені винахідника не можемо. Бо винахідник її — усе людство! Книга народжувалась, розвивалась, удосконалювалася не одне тисячоліття. Безперервний процес її удосконалення продовжується і сьогодні, на наших очах.
(Учні діляться на 4 групи і їм вчитель роздає картки з питаннями. 5 хв. На підготовку і потім обговорення)
Вчитель:
А зараз я вам розповім деякі факти із світу цікавого.
Факт 1: Автор картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану» Ілля Рєпін, коли в нього на схилі років; почала відмовляти від постійного напруження права рука, навчився працювати лівою, пристосувавши палітру на шиї з допомогою особливих ременів.
Факт 2: Відоме усьому світові к ім'я Ольги Скороходової — сліпоглухонімої жінки, авторки книги «Як я сприймаю, уявляю і розумію оточуючий світ». Неймовірними зусиллями ця людина максимально розвинула свої здібності, досягла вищого рівня освіти, здобула науковий рівень кандидата наук, крок за кроком відвойовувала в боротьбі зі своєю недугою навколишній світ.
Факт 3: Відомий академік, дослідник Арктики Отто Шмідт у 14-річному віці склав план- програму свого життя: визначив, які книги треба прочитати , якими науками оволодіти, які проблеми розв’язати, як розвиватися фізично. Та коли він підрахував, скільки років знадобиться йому, щоб все заплановане виконати, то з’ясувалося: близько 900 років. Юний Отто скоротив програму - знову немислимий результат: 500 років. Скоротив іще - вийшло 150 років. На цьому зупинився, бо надто важливим і необхідним було для нього те, що залишилося у програмі. Розпланував своє життя до хвилини, працюючи на межі можливостей, учений навіть перевиконав 150-річну програму. Помер Отто Юлійович Шмідт на 65-му році життя. Отже, за 50 років свого життя він творчо прожив 150, утричі перевищивши «норму».
Вчитель:
Зараз я вам роздам картки з певними твердженнями. Ваша задача полягає в тому, щоб обґрунтувати його. Так би мовити, дати відповідь: “Не можна саме так тому, що.. Висновок:
Як підсумок нашої виховної години, хочу зауважити, що головні ознаки сучасного життя - швидка зміна технологій, суспільних, економічних, виробничих обставин. Тому кожен навчальний заклад не може забезпечити людину знаннями на все життя, бо самі знання швидко застарівають. Переконаємося в цьому на конкретному прикладі.
Двадцять шосте квітня - день скорботи.
Г одина спілкування
Чорнибиль - біль України.
Мета: Розвивати почуття гордості за свій народ. Прищеплювати любов до рідного краю.
Хід виховної години.
Оголошується тема і мета виховної години.
Звучить фонограма ( з лекції Е.Моггікопе).
Чорних дат у людства є немало.
Кожна з них - це міна під прогрес.
Найстрашніше, що усіх спіткало, -Вибух на Чорнобильській АЕС.
Двадцять шосте квітня - День скорботи.
Зранку скромних квітів я знайду І на знак журливої турботи До могил засмучених піду.
Запалюється свічка.
Чорнобиль. Це назва невеличкого містечка районного центру, в 130 км від Києва. Заснований у Древній Русі, Чорнобиль дав своє гірке ім’я атомній електростанції, будівництво якої почалося у 1971 році. У 1983 році вже працювали 4 енергоблока із запланованих шести. Але в історію людства Чорнобиль ввійшов як найбільша катастрофа.
Ту мирну весняну ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою і такою ласкавою. Саме в цю ніч, з 25 на 26 квітня 1986 року, відлік часу став далеко не мирним, а бойовим і аварійним.. О 1год. 24 хв. 40 сек., коли Прип’ять, містечко атомників, спало безтурботним сном, раптово пролунав вибух і над 4-м реактором атомної електростанції гігантське полум’я розірвало нічну темряву.
Ось як описує це Володимир Яворівський.
“За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежні з охорони ЧАЕС на чолі з начальником варти Володимиром Правиком. Потім прибуло підкріплення з міста Прип’ять на чолі з лейтенантом Віктором Дибенком. Вступивши в полум’я смертельної небезпеки, яким дихав реактор, пожежні в ту ніч, не шкодуючи сил і життя, виконали присягу на вірність народу України”.
А вогонь все лютував не затихав. Коли на місце аварії прибув начальник попарної частини майор Телятников, то побачена картина вразила його: відкритий реактор, а зверху над його смертельним радіоактивним диханням, на величезній висоті (приблизно 70 м) маячили маленькі фігури. Майор піднявся на дах машинного залу, в полум’ї тріскотіла вся стріха. Навколо разом з вогнем клубочився їдкий дим, киплячий бітум пропалював черевики і в’їдався у шкіру.
До п’ятої години ранку пожежа була ліквідована. Подув легенький вітерець і величезний стовп диму, пилки, копоті відірвався від реактора і посунув територію України, Білорусі сіючи смертоносну радіацію.
Безумство хоробрих-Тримати, як порох,
Безумство живих...Сухими в житті.
Наш поклик священний-Не всі виживають,
Рівнятись на них.Та сонце за нас.
І пам’ять і совість-Тримаймо ж нащадкам
Нести в чистоті,Життя про запас.
Усе, що здобуте,І втрати, і подвиги
Що маєм здобуть!Нам не забуть.
Ціною життя 28-ми пожежних були врятовані інші блоки АЕС, Київ, Україна й інші країни від страшної небезпеки. Ось імена перших жертв чорнобильського полум’я.
Віктор Кибенок, Микола Ващук, Василь Ігнатенко, Микола Титенок, Володимир Правик, Володимир Тищура.
Прошу всіх піднятися і вшанувати пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
(Метроном відлічує хвилину.)
Прошу сідати.
Наслідки чорнобильської катастрофи схвилювали весь світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів із активної зони ректора, який з радіоактивною хмарою перенісся на на величезній відстані.
Зелені луги, величезні гаї, тихоплинні річки - все стало мертвим. Над куточком планети враз нависла чорна хмара лиха, яка почала поширюватися з блискавичною швидкістю й поливати цим лихом, як дощем, нашу рідну землю. Це страшне лихо - радіація.
Аварія призвела до небаченого забруднення біосфери, до появи на території України мертвої тридцятикілометрової зони, до радіоактивного опромінення тисяч людей. Навіть ті, кого біда не торкнулась особисто, люди приголомшені чужим горем, стурбовані подальшою долею нашої блакитної планети.
Атомний вибух негативно вплинув на все живе. Страшні наслідки аварії: ненароджені діти вражені радіацією , волосся геть раптово випадає, руйнуються живі клітини, змінюється склад крові.
Людей вивозили із забрудненої зони. Важко було їм покидати свої рідні місця. Але залишитись - означало померти. Села стали спустошеними.
... а села нема.
Втекло кудись село,
Було колись село,
Життя колись було...
Дехто намагався повернутися, та зустрічав на своєму шляху колючий дріт.
Особливо важко жити в незнайомій місцевості було старшому поколінню, адже ці люди за все життя ніколи не виїжджали за межі свого району. Кожна стежка, кожне деревце, кожна річечка у рідному селі були їм знайомі.
Матір я взяв із села.
А вона мені з Києва Третій раз уже боса втекла.
Сплюндровано тисячі гектарів родючих земель, втрачено величезні площі лісів. У селах не залишилося жодної криниці, з якої можна було б пити воду.
Всі криниці в целофанових капшуках...
Де знайти кілометри целофану На рукотворне Київське море Чи додай на Десну зачаровану,
З якої Київ п’є воду?
Сильними радіоактивними забрудненнями вражено 5млн га території України (32 райони шести областей), більша частина яких сільськогосподарські угіддя, забруднено 1,5 млн. лісів.
У водах Дніпра, Прип’яті,Київського водосховища концентрація
Радіонуклідів і через 6 років після аварії була у 10-100 разів вищою,ніж до аварії. Велику небезпеку довкіллю завдають близько 1000 тимчасових Могильників навколо АЕС і саркофаг над четвертим блоком, який вибухнув.Могильники вже сьогодні протікають,саркофаг з роками стає все більше радіоактивним, конструкції його просідають, деформуються.
Вплив чорнобильської аварії на здоров’я людей дуже значний і буде проблемою не тільки для нас а й для кількох прийдешніх поколінь.
Людство прагне Всесвіт осягнути І себе у ньому зрозуміть.
А тривожне “бути чи не бути?”
Страшно над планетою висить.
На Землі,у домі вселюдському,
Протиріч і негараздів тьма.
Будьмо,люди,обережні в ньому,
Іншого житла у нас нема.
Велике лихо спіткало нашу землю.Чорнобильська аварія стала для нас уроком,за який заплачено дорогою ціною.Тож не треба повторювати помилок.Давайте берегти оточуючий світ.Нашій планеті вистачить одного Чорнобиля.
За днями дні, мина повільно рік,
За днями дні-другого немає.
Нехай же лихо наше проминає І в світі не повториться повік.
Хай стане мир міцнішим у стократ,
Хай над землею чисте небо буде.
Чорнобиль-попередження,набат,
Його уроків людство не забуде.
На цьому наша виховна година закінчується.Я сподіваюся,що ви не забудете історію рідного краю,пам’ятатимете імена тих людей,які пішли в небуття.
Дякую всім,хто брав участь у підготовці та проведенні години.
Г одина спілкування
Хочеш мати друга - навчись другом бути
Тестування
Мета. Виховувати в учнів гуманність, справедливість і вимогливість до людей уміння цінувати дружбу, здатність до самооцінки й потребу самоудосконалення.
На дошці або на плакаті записані прислів'я, афоризми.
Без вірного друга — велика туга.
Дружба — велике багатство.
З добрим дружись, а лихого стережись.
Друг пізнається в біді.
Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти.
Вчитель.
Перед вами—прислів'я, один із видів народної творчості. Ви вже знаєте, що хоч вони коротенькі, але дуже влучні, і зміст у них глибокий. У прислів'ях втілена народна мудрість, дотепність і досвід, перевірений життям, а тому їх можна сприймати як істину. Прокоментуйте подані прислів'я, розкрийте їх зміст.
(Міркування учнів.)
Я навіть не запитую, чи хочеться кожному з вас мати друга — справжнього, вірного, який завжди допоможе, підтримає, з яким біда — півбіди, а радість — подвійна. Звичайно, хочеться! І щасливий той, хто його має. Та чи всі мають те щастя? Буває, ніби й гарні товариші, а потім дивись — уже й перестали дружити, посварились або розчарувались один в одному. Поміркуймо сьогодні над тим, як берегти дружбу, чому не з усіма хочуть дружити.
У свого друга ми хочемо бачити тільки позитивні риси: щоб був він для нас і приємний, і цікавий, добрий, щирий, вірний, щедрий. Отже, щоб з нами хотіли дружити, то й ми повинні бути такими ж.
Спробуємо перевірити себе з допомогою тестів. Тільки умова: на всі питання відповідати щиро. Це — тільки для себе. Своїх відповідей нікому не показуйте. Г оловне, щоб кожен побачив себе, зрозумів і оцінив. На кожне з поставлених нижче запитань вибирайте й записуйте одну відповідь, наприклад: 1 - б; 2 - а і т. д.
І.Тести.
Що вас найбільше приваблює в тому, кого вважаєте своїм другом?
а)врода, гарний одяг, акуратність;
б)щедрість;
в)тактовність, делікатність;
г)відвертість, правдивість.
Чим ви вмотивуєте свій вчинок, коли даєте списувати?
а)вважаю, що це по-товариськи;
б)знаю, що це неправильно, але боюсь образити;
в)не даю, бо це — ведмежа послуга;
г)він мені віддячить чимось іншим.
Якщо ви посварились з другом, як ви себе почуваєте?
а)мені прикро, самотньо;
б)я думаю над причинами сварки;
в)хай не буде такий мудрий!
г)знайду собі іншого друга.
Ви будете чекати, поки друг першим прийде миритись, чи вибачитесь самі?
а)він винен, хай і вибачається;
б)очевидно, ми винні обидва, постараюсь порозумітись;
в)визнаю себе винним, аби лише помиритись;
г)побачу, як буде поводитись далі.
Якщо в друга з'явилась річ, якою він дорожить, а вам її дуже-дуже хочеться, як ви вчините?
а)попрошу помінятись за щось або продати мені;
попрошу, щоб дав покористуватись;
в)не буду просити, щоб не ставити його в незручне становище;
г)зроблю вигляд, що мене це не цікавить.
б)Якщо друг вам у чомусь відмовив, як ви відреагуєте?
а)ображусь, але не викажу себе;
б)перестану з ним дружити;
в)спробую зрозуміти, чому він відмовив;
г)іншим разом відплачу йому тим самим.
Якщо ваш друг не сподобався вашим батькам, як ви поведетесь?
а)послухаю батьків;
б)не буду запрошувати його до себе;
в)доведу батькам, що він вартий моєї дружби;
г)не послухаюсь батьків.
Кого ви вважаєте лідером: себе чи друга?
а)себе;
б)друга;
в)ми рівні;
г)не думав над цим.
Якщо вашого друга хвалять, ви не заздрите?
а)ні;
б)заздрю;
в)трохи;
г)я радію за нього і пишаюсь ним.
Якщо ваш товариш пропонує вам списати задачу, як ви це сприймаєте?
а)із вдячністю, як прояв товариськості;
б)як борг, за який треба віддячити;
в)як приниження, недооцінку моїх здібностей;
г)списую, не задумуючись.
Якби ви з другом попались на якомусь необдуманому, поганому вчинку, ініціатором якого був друг, як ви поведетесь?
а)скажу правду, що я не винен;
б)подивлюсь, як він себе поведе;
в)візьму на себе його вину;
г)відповідатиму разом з ним.
У вас дві цукерки: одна дорога і дуже смачна, а друга — дешевша і гірша.
Яку ви даєте другові? ,
а)якщо немає порівну, то краще не показувати;
б)дам першу;
в)дам другу, а першу з'їм, щоб він не бачив.
г)розділю обидві на половини.
Чого б ви не вибачили своєму другу?
а)зверхності, зневаги;
б)скупості;
в)зради;
г)все б вибачив.
— Ви вибрали й записали собі варіанти відповідей? Тепер напроти кожної поставте бали і підсумуйте.
а-4;б-5;в-3;г-1
а-1;б-2;в-3;г-5
а-1;б-3;в-4;г-5
а-5;б-3;в-1;г-4
а-5;б-3;в-1;г-4
а-3;б-5;в-2;г-5
а-5;б-1;в-4;г-4;
а-2;б-5;в-4;г-1;,
а-2;б-4;в-3;г-4;
а-5;б-4;в-1;г-3;
а-5;б-1;в-5;г-3;
а-3;б-5;в-3;г-1;
7)а-5;б-4;в-1;г-3;
Додайте всі 13 цифр, визначте суму.
Найбільша кількість набраних балів (від 52 до 65) — свідчення егоїзму. Така людина найбільше любить себе, у дружбі шукає вигоди для себе, знає собі ціну, не любить критики. Вона любить мати поряд слабшого, менш яскравого, непоказного, щоб на його фоні підкреслювати свої переваги. Врешті-решт, така людина приречена на самотність, бо, розкусивши її, ніхто з нею не захоче дружити.
Взаємини тих, хто набрав від 39 до 51 бала, скоріше можна назвати співдружністю, ніж дружбою: вони готові відповідати добром на добро, але не захочуть жертвувати безкорисливо; їхнє ставлення до вас залежить від того, як ви ставитесь до них.
Вимогливі до друзів і до себе ті, хто мають 26-38 балів. Вони здатні піти вам назустріч, зрозуміти й допомогти, але спочатку подумають, чи варто, чи корисно і розумно це; пожаліють слабшого, але не стануть потурати тому, хто не старається стати сильнішим. Вони поважають вас, але вимагають поваги й до себе.
І найщиріші, найвідданіші в дружбі ті, хто мають найменшу кількість балів. Це люди милосердні, здатні вибачати, жертвувати власними інтересами заради друга.
Мати такого друга — прекрасно, але треба вміти його цінувати. Розчаруватись у ближньому, втратити друга — для таких людей це важкий удар.
А тепер порівняйте своє "Я" із поданими характеристиками. Чи подобається вам бути таким? Звичайно, жодна із цих характеристик не стосується безпосередньо когось із вас. Але, вибравши ті чи інші варіанти відповідей на питання, ви цим виявили свої погляди, своє розуміння дружби.
У житті ми не завжди аналізуємо свої вчинки, слова, не вміємо чи не хочемо подивитись на себе збоку, запитати у себе, чого ми варті.
Якщо ви захочете мати ідеального друга, вам буде дуже важко його знайти. Бо у кожної людини є недоліки. Але подумайте, чи їх немає у вас. Чи маєте право вимагати ідеального, якщо самі не ідеальні? Приймай друга таким, який він є, сприяй тому, щоб він ставав кращим, сам прагни бути кращим.
Година спілкування
Ти і твої друзі на перерві
Мета. Вчити дітей організовувати свій відпочинок під час перерви (рухливі ігри, змагання тощо); виявляти турботу про товаришів, дівчаток, молодших.
Хід заняття
Слово вчителя.
Тема нашого заняття — «Ти і твої друзі на перерві». Послухайте уважно вірш Б. Бичка «Півники».
За віщо посварилися — не знаю я того,
А тільки стрілись півники: — Ти чого?
Круг шиї пір'я дибиться, стирчить сюди-туди,
Дзьобами в землю вткнулися: — Ось підійди!
А гребені у півників розжеврілись, мов жар,
Стоять і не ворушаться: — Ану вдар!
Обоє враз підскочили, аж курява знялась,
І знов стоять надублені: — Зась!
Тут з вулиці почулося — кричала тітка: — Киш!
Розбіглися два півники: — Гляди ж!
Розбіглися два півники курчаткам всім на сміх...
Як схожі й ми буваємо на півників таких!
Обговорення змісту вірша.
Запитання до дітей
Чи не трапляється у вас у класі чогось подібного на перервах?
Як хлопці у нашому класі ставляться до дівчаток?
Чи не ображають їх?
А як поводяться дівчата?
Складання правил поведінки і порад.
Давайте разом складемо правила ввічливої поведінки під час перерви.
(Не бігати по коридору, не галасувати, не штовхатися, не дражнитися тощо).
Є діти, які дуже люблять дражнитися.
Як ви вважаєте, чи подобається дітям, коли їх дражнять?
Що ви порадите дражнилкові?
(Відповіді дітей).
§ А що треба робити, коли діти на перерві посварилися? (їх треба помирити).
Так, для цього є мирилки.
Розучування мирилок.
Щоб помиритися, промовляють:
Дві подружки посварилися. Тобі яблучко, мені грушечка, Не сварімося, моя душечка. Тобі яблучко, мені зернятко, Помирімося, моя серденько.
Мир — миром,
Пироги з сиром,
Вареники в маслі,
Ми — дружечки красні,
Поцілуймося.
Через тин вишня нахилилася,
А зараз одну з мирилок вивчимо напам'ять.
§ В які ігри можна гратися під час перерви?
(У спокійні, щоб не бігати, не галасувати).
Розучування ігор «Струмочок», «Зіпсований телефон».
Гра «Впізнай за голосом»
Діти стають у коло. Один із учнів виходить на середину і закриває очі. Решта рухається по колу і співає пісні.За сигналом діти зупиняються, хтось із учасників гри проказує (можна змінити голос):
«Ти загадку відгадай, хто покликав тебе, — впізнай!».
Ведучий відкриває очі і називає ім'я того, хто говорив.
Якщо ім'я названо правильно — той, кого назвали, стає у середину кола.
Підсумок уроку.
Як треба поводитись на перерві?
Година спілкування
Хто черговий?
Мета: Ознайомити з обов'язками чергових (взаємоповага, турбота про інших,
відповідальне ставлення до дорученої справи);
викликати бажання допомагати дорослим, тримати клас у чистоті.
Хід заняття
Слово вчителя.
Діти, раніше ми в вами говорили про ваші домашні обов'язки. Які обов'язки ви маєте вдома? (Відповіді дітей). Так, кожен із вас за щось вдома відповідає. І це дуже добре. А чи знаєте ви, які доручення можуть у вас бути в класі? їх багато. Давайте їх пригадаємо.
Дуже цікаво бути бібліотекарем або другом книги. Адже в цьому випадку школярі разом з учителем організовують виставки дитячих книжок. Бібліотекар уміє і «полікувати» книжки, і перевірити, в якому стані у вас знаходяться підручники.
Добре бути і санітаром. Санітар провітрює приміщення класу, стежить за чистотою, щоб його однокласники були найохайнішими в школі. Він усіє змастити йодом чи зеленкою подряпину і навіть забинтувати палець.
Друг природи також має цікаві обов'язки. Він веде календар погоди і при цьому перший захисник природи. Він нікому не дозволить зламати гілочку на дереві, рвати і кидати на землю квіти, розоряти пташині гнізда.
А є ще квітникар і господарник, і багато-багато інших доручень. Поступово ви навчитеся виконувати їх усі, адже кожного місяця ми їх змінюємо. Тільки до того, як помінятися дорученнями, кожен із вас розповість, як він виконав свою роботу, чи сподобалася вона йому.
Розповіді дітей.
Слово вчителя.
Але є доручення, виконавці яких змінюються щодня. Це — черговий по класу. Згадаймо, що входить у обов'язки чергового по класу?
(Відповіді дітей).
Той, хто сумлінно виконує це доручення, піклується про своє здоров'я і здоров'я своїх однокласників. Адже у брудному класі не тільки гірше себе почуваєш, але й гірше навчаєшся.
Розігрування ролей.
Діти розігрують ролі санітара, зеленого патруля (квітникаря), витівника (організатора ігор на перерві), помічника учителя (роздача зошитів, дидактичного матеріалу), чергових у їдальні.
Аналіз ситуацій морального змісту.
а)Черговий у їдальні вибрав найбільше яблуко і поклав поряд із своєю тарілкою.
§ Що можна сказати про вчинок чергового?
§ Як він має поводитися, щоб можна було сказати:
§ «Він уважний до всіх, справедливий, добрий товариш»?
б)Оленка і Толя — чергові по класу. Оленка прийшла перша, все поробила. А Толя прийшов перед самим дзвоником і сказав Оленці: «Почергуй і за мене, я тобі за це дам цукерку».
Що б ви відповіли на місці Оленки?
Трудова операція «Чистий клас».
Підсумок заняття.
Чому важливо сумлінно виконувати свої доручення?
Ми йдемо до школи вранці
Мета. Виховувати звичку приходити у школу вчасно, до дзвоника, вітатися зі старшими, ровесниками, шанобливо ставитися до дівчаток; після перерви не запізнюватися на урок; вчити виявляти турботливе ставлення до старших, товаришів.
Обладнання. Магнітофонний запис — «Пісня про школу».
Попередня робота. Вивчення дітьми віршів про школу.
Хід заняття
Слово вчителя.
Ось і школа, ось і клас.
Він давно чекає нас.
І прийшли ми всі сюди,
Щоб учитись і рости.
§ А що про школу зможете розповісти ви самі? (Читання школярами віршів про школу). § Чому школу називають другим домом? Як ви вважаєте? (Відповіді школярів).
Бесіда.
Запитання до дітей
Згадаємо, що треба зробити, щоб прийти до школи чистими і охайними?
Чи ґречно запізнюватися на заняття? Чому?
А якщо таке вже трапилося, і ви запізнилися на урок, як треба повестися?
Чи не забуваєте ви вітатися із дорослими та ровесниками?
А коли ви зустрінете в школі незнайому людину, чи привітаєтеся з нею?
Чи доводилося вам допомагати працівникам школи? Розкажіть про це.
Слово вчителя.
Я бачу, ви дуже добре знаєте правила поведінки у школі. Молодці.
Г ра «Правила для учнів».
А зараз проведемо гру. Я буду читати вірш С.Маршака, а ви будете виконувати те, про що в ньому говориться:
Заходить вчитель — треба встати (діти встають).
Коли дозволить — тихо сядь(тихо сідають).
Спитати хоче — не гукай(свариться пальцем),
А тільки руку піднімай(піднімають руку).
У школі парту бережи(«витирають» кришку парти),
І на парті не лежи(схиляються до парти).
Щоб урок не минув марно,
Треба сісти рівно, гарно (діти гарно сідають за парти).
Не скрекочи на уроках (зображують теленькання язиком),
Як папуга чи сорока (махають руками, ніби птахи).
§ Яке з правил вам найважче виконувати? А яке — найлегше
Аналіз ситуацій морального змісту.
а) На урок праці всі учні принесли картон — вирізувати ялинкові іграшки, а Павлик забув. Усі навколо працюють, а він без діла сидить.
§ Що мали б зробити однокласники?
§ А як би ви вчинили, опинившись поряд із Павликом?
§ Чи були у вас у класі подібні випадки? Як ви тоді поводилися? Чому?
б) Закінчується урок ліплення. У дітей дуже цікаве і важливе завдання — виліпити лисичку. За партою сидять подруги — Маринка й Оленка. Гарна в Оленки лисичка, — мов жива. А Маринка старається-старається, а все ж лисичка в неї не виходить. У Маринки від розпачу аж сльози на очах виступили. Оленка вже закінчила роботу, сидить та весело усміхається.
§ Що вам не подобається у даній ситуації?
§ Як би ви повелися на місці Марини? А Оленки?
Слухання пісень про школу § («Чему учат в школе» та ін.).
§ Так чому ж навчають дітей у школі?
§ (Відповіді школярів).
Слово вчителя.
Найголовніше — в школі навчають дружити. Тому що, коли жити дружно, з посмішкою, поважати один одного, то в класі буде радісно і весело.
§ А як же зробити так, щоб всім у класі було добре?
§ Що для цього потрібно робити?
(Відповіді учнів).
Діти, треба, завжди намагатися бачити поруч із собою іншу людину — однокласника — та пам'ятати про нього. А ще — передбачати, як твоя поведінка відобразиться на інших.
§ Як цього домогтися?
(Відповіді учнів).
Правильно, треба в колективі жити так, щоб не було конфліктів. А для цього спробуємо сформулювати основні правила у взаємостосунках один з одним:
Пам'ятай, що настрій інших багато в чому залежить від тебе.
Не забувай, що всім властиві недоліки, будь терплячим.
Роби так, як би хотів, щоб чинили щодо тебе.
Узагальнення.
§ Вам подобаються ці правила?
§ Спробуємо намагатися дотримуватися їх?
Малювання
§ Намалювати, якою б ви хотіли бачити школу.
§ Виставка малюнків.
Підсумок заняття.
§ Що нового ви дізналися для себе?
§ Чому навчилися?
Все ми хочемо уміти
Мета. Підтримувати бажання дітей допомагати батькам у господарській праці, дотримуватися чистоти й порядку в домі, на подвір'ї; старанно виконувати свої доручення.
Обладнання. Плакати із прислів'ями.
Попередня робота. Вивчити вірш Г. Бойка «Хто що зробив».
Хід заняття
Слово вчителя.
Діти, сьогодні ми з вами поговоримо про працю. Праця, труд, робота — це все синоніми, вони означають одне і те ж — працювати. Народна мудрість вчить: «Без труда нема плода». А наш український народ дуже працелюбний, любить свою землю, вміє на ній працювати, кожен клаптик землі викохає, випестить, обсадить квітами, садами засадить. Та не тільки на землі трудитись уміє, а й всяку роботу знає! Все вміє і дітей своїх змалечку до праці привчає, та ще й приказує: «На дерево дивись, як родить, а на людину,
як робить!». Це тому, що з роботящою людиною легко й добре жити. Послухайте вірш.
Чути ніжний сопілки звук. Всюди праця, важка робота, Щоб в житті досягти мети.
Як трудитися є охота,
То людиною станеш ти!
Куй залізо, поки гаряче, Змалечку працювати вчись!
Де б не був, як не жив, одначе, У житті своїм не лінись!
Все від праці у світі цьому:
Залізниці, шляхи, мости.
Пам'ятай! На шляху земному Вік трудитись повинен ти!
Бо у праці є дужі крила,
Що підносять людину ввись!
Ось поглянь навкруги, дитино, —
Всюди люди доклали рук!
Мчить ракета до зір невпинно,
Бесіда за прочитаним.
До чого закликає нас цей вірш?
Як називають людину, яка любить працювати?
А яку роботу виконуєте вдома ви?
Чи постійно ви допомагаєте старшим?
Завжди працювати учить нас і народна мудрість.
Діти, а які прислів'я та приказки про працю ви знаєте?
Прочитайте прислів'я, написані на плакаті:
Тяжко тому жити, хто не хоче робити.
Бджола мала, а й та працює.
Як ви розумієте дані прислів'я?
Аналіз ситуацій морального змісту.
а)Я знаю одного хлопчика, який часто робить так: попросить його мама піти в магазин
він піде, але за це вимагає морозива; попросять накрити на стіл — він накриє, але за це йому мають купити нову іграшку.
б)Два товариші — Миколка та Петрик — разом робили із деталей конструктора великий підйомний кран. Раптом почувся дзвінок. Це прийшла Миколчина мама. В руках у неї були важкі сумки. Вона сказала: «Синку, допоможи мені». Миколка подивився на маму і відповів: «Не можу. Ми дуже зайняті».
§ Що ви думаєте про поведінку Миколки?
§ А що мав би зробити Петрик?
в)Прийшов Сашко вранці до школи й одразу повідомив дітям: «А я мамі допомагав». А коли у класі з'явився його друг Василь, він і йому сказав: «А я мамі допомагав». Трохи пізніше Сашко ще й вчительці сказав: «Я допомагав мамі. Вона мене похвалила».
§ Чи добре всім розповідати про свій гарний вчинок?
§ Чи можна назвати Сашка скромним?
§ Як називають тих, хто робить так, як Сашко?
4Слово вчителя.
Маленькі діти ще не все вміють робити гарно, тому з ними трапляються різні смішні випадки. Ось послухайте вірші: А. Костецького «Важко бути самому», Г. Пономаренка «Лежебока»; Н. Дергача «Бабусин вихідний, Г. Бойка «Умільці», «Хто це зробив?». (Вірші читають діти).
Тематичне малювання.
Тема: «Як ми допомагаємо дорослим».
Конкурс малюнків.
Підсумок
§ Що є основою життя? (Праця).
§ Уявіть собі, що раптом усі люди на землі перестали працювати. Що б тоді сталося? (Відповіді дітей).
Вчитель:
Так, дійсно. Машини не їздять, потяги не ходять, фабрики, заводи стоять, їсти нічого, вдягти нічого, бо тканину ніхто не робить, одяг не шиють, не печуть, не варять, а все, що було раніше — скінчилося... Таке навіть страшно уявити! Краще нехай такого ніколи не буде, а ви, дітки, теж привчайтеся змалку працювати, бо праця — всьому основа.
Ось давайте зараз разом і виведемо правила хлопчика Помагая.
(Відповіді дітей).
Г одина спілкування
ті •••
Іість — радість у домі
Мета. Вчити гостинності (виховувати вміння зустріти гостя, виявити до нього шанобливе ставлення, чемність тощо).
Обладнання. Магнітофонний запис пісні І.Білозіра «Ласкаво просимо»; ілюстрація до казки «Вінні-Пух» (в гостях у кролика).
Хід заняття
Слово вчителя. Про що ми поговоримо сьогодні, ви здогадаєтесь, коли прослухаєте пісню І.Білозіра «Ласкаво просимо».(Лунає пісня).
Які слова найчастіше звучать у цій пісні?
В яких випадках їх говорять? (Коли запрошують у гості).
§ Отже, тема нашого заняття «Гість — радість у домі».
Подивіться на цю ілюстрацію.
До якої вона казки? («Вінні-Пух в гостях у кролика»).
Згадайте, як Вінні-Пух із П'ятачком ходили в гості до кролика.
Що вони робили не так? (Прийшли в гості без запрошення, стукали у двері ногами, негарно поводилися за столом тощо).
§ А чи знаєте ви правила гостинності?
Запам'ятайте: є правила для господарів, є — для гостей. Давайте їх пригадаємо.
Уявіть, що наближається ваш день народження чи якесь свято, і ви чекаєте гостей. Треба все робити так, щоб гостеві було не гірше, ніж удома. Насамперед, слід допомогти гостеві зняти верхній одяг, шапку, подати домашні капці. Потім запросити його у кімнату. У двері першими проходять гості. їм пропонують найзручніші місця у кімнаті. Поки ви не сіли за стіл, спробуйте розважити своїх гостей і покажіть книжки, іграшки, ввімкніть музику, пограйте у спокійні ігри. § До речі, в які ігри можна грати в кімнаті? (Відповіді дітей).
§ А якщо ви самі прийшли в гості, як має себе поводити гість? (Відповіді дітей).
Заходячи в дім, треба витерти ноги, обов'язково привітатися з усіма. Якщо в кімнату заходять дівчатка або дорослі, їм слід поступитися місцем. І ще — ніколи не сиди, розвалившись, поклавши ногу на ногу, не тримай руки в кишенях — це негарно і неввічливо.
Слухання вірша Г. Бойка «Некультурні хазяї».
Обговорення прочитаного.
Вікторина «Чи знаєш ти...»
Як сидіти на стільці, кріслі, дивані у гостях? Як увійти до кімнати (знявши верхній одяг чи ні)? Хто має знімати шапку, зайшовши до приміщення?
Як відмовитися від частування так, щоб не образити господарів?
Гра «Шкідлива порада».
Незнайко надіслав телеграму з порадами для вас: «Якщо товариш запросив тебе на день народження, залиши подарунок вдома. Він тобі і самому знадобиться. Ні з ким не розмовляй, тільки вибирай смачніше та їж».
§ Чи скористаєтеся ви порадами Незнайки? Чому?
Бесіда про правила вручення подарунків.
§ Чи любите ви одержувати подарунки?
§ А самі вмієте дарувати? Адже це — не така легка справа, як здається. Уявіть, що ваш знайомий приніс подарунки: хлопчикові — набір серветок для вишивання, дівчинці — автомат, а бабусі — водяний пістолет.
Як би ви або ваші рідні сприймали такі подарунки? Чому?(Відповіді).
Наш рід
Мета. Ознайомити дітей із поняттям «рід», «родовід»; виховувати пошану до своєї сім'ї, близьких, рідних, учити шанувати пам'ять померлих, виховувати вірність народним традиціям, звичаям, обрядам.
Обладнання. Індивідуальні картки зі схематичними малюнками на тему «Г енеалогічне дерево», грамзапис пісні «Зеленеє жито».
Попередня робота. Вивчення імен своїх бабусь, дідусів, прабабусь, прадідусів, збирання інформації про своїх рідних.
Хід заняття
Слухання пісні «Зеленеє жито, зелене».
Слово вчителя.
Діти, ви прослухали пісню «Зеленеє жито». В ній співається, як на свято зібрався весь рід. А хто з вас знає, що означає це слово?(Учні відповідають).
Вчитель
Правильно, рід — це дідусь, бабуся, тітка, дядько та їхні діти. Подивіться на малюнок дерева. Які в нього могутні корені, як багато гілок! Внизу вони товсті, а ті, що зверху, — маленькі й тонкі. Кожну родину можна порівняти з цим деревом: корені — то ваші пращури, стовбури — прадіди, великі гілки — ваші дідусь та бабуся, а потім — ваші тато й мама, а на самому вершечку — наймолодше покоління — ви самі. Від кожної гілки відходять ще гілочки — це ваші родичі, брати та сестри, тітки, дядько.
Знати імена своїх рідних — це знати свій родовід.
Послухайте оповідання «Родовідне дерево»
§ А яке коріння у вашого родоводу?
Робота за індивідуальними картками.
Спробуйте і ви скласти свій родовід.
Перед вами — малюнки дерев. На кожній гілочці — віконце. Напишіть у них імена своїх рідних: бабусі, дідуся, мами, тата, братиків та сестричок.
Бесіда за схемами родоводу.
Молодці, ви гарно попрацювали. А тепер розкажіть, як звати ваших дідусів та бабусь? Розкажіть про них. Чи всі вони живі?(Розповіді учнів).
Вчитель. А тепер послухайте оповіданні Василя Сухомлинського «Чому на могилі сміття лежить? ».(Прослуховування оповідання).
Слово вчителя.
Скажіть, так чому на могилі лежить сміття? Правильно, тому що люди забули про своїх рідних, які померли.
А як у вашій родині шанують пам'ять про померлих?
(Розповіді дітей).
Коли найчастіше ваша родина збирається разом ?
Як у вашій сім'ї відзначають релігійні свята? (Різдво, Великдень)?
Розкажіть, як у вашій родині ставляться до старіших її членів?
А тепер послухайте вірш.Бабусин вихідний
Сьогодні — неділя, бабуся ще спить.Картопля парує, букет на столі,
Не буду я рано бабусю будить.А де це бабуся? Немає її. —
Насмажу картоплі сама на сніданок,Бабусенько, де це ви ?
Сама підмету я і сіни, і ганок,Я вас чекаю:
А то ж вихідних у бабусі нема! ...Лушпиння з картоплі на кухні збираю!
Змиваю повидло зі стелі, зі стін, Змітаю розписаний цукор і кмин;
Ще зараз із воріт позішкрібую тісто І сяду з тобою, онучечко, їсти.
Що було гарного в поведінці дівчинки?
Що вам не сподобалося?
А як би ви вчинили на її місці?
Робота над прислів’ям.
Шануй батька і неньку — буде тобі скрізь гарненько. Хто батька-матір зневажає, той добра не знає.
Підсумок
Чому кожна людина повинна знати свій родовід?
Як потрібно ставитися до старших членів сім'ї?
Г одина спілкування
Щедре цілюще джерело тепла, краси і добра
Мета. Розширити уявлення про місце природи в житті людини, її багатство і красу. Викликати бажання пізнавати і берегти її. Виховувати почуття гордості, обов'язку і відповідальності.
Обладнання. Плакат «Світ природи», книги про природу, репродукції і кольорові фото із зображенням куточків природи.
Хід заняття
Вступне слово вчителя.
Помилуйтеся красою природи, яка зображена на репродукціях, фото.
Людина приходить у світ і отримує все це безкоштовно у спадок, неоціненні дари: землю, води, багатства надр, великі і малі річки, гори і безкраї рівнини, неповторні ландшафти, ліси, квіти, щедрі плоди землі, що годують нас.
Все це належить нам, людям. Все це — наш з вами дім.
Коли американці у своєму кораблі «Аполлон» побачили комара, то їхньому хвилюванню не було меж. І хоч не дуже полюбляють комарів на Землі, але космонавтам сподобався супутник: не самі летять, з ними разом — крихітна жива частинка рідної планети. Задовго до польоту першої людини в космос В. Пєсков писав: «Повернувшись на Землю, людина буде плакати від щастя».
То чим же є для нас природа?
Бесіда.
Чим дорога для нас рідна земля?
За чим любите спостерігати?
Що дарує кожному з нас природа?
Чим зачаровує?
Звертання з вірою і надією.
Природа — це життя. Вічне, таке прекрасне, таке цікаве і загадкове, що скільки б ми його не вивчали, — таємниці завжди залишаються, і скільки б не милувалися його красою, — воно завжди приноситиме радість. От тільки слід свято берегти це життя.
А щоб берегти, треба добре пізнати природу.
Любові до всього, що живе з людиною поруч, ми вчимося з дитинства.
Вчимося у батька, у матері, вчимося у всіх, хто нас оточує, вчимося у всіх добрих людей, вчимося за порогом рідного дому — в полі, в лісі, на річці; пізнаємо науку, коли читаємо книги, сидимо біля телевізора і комп'ютера.
Але найбільше ви одержите від власного спілкування з природою, власних спостережень. І тоді дуже скоро помітите, як з року в рік стаєте багатшими, мудрішими, щасливішими.
Читання творів
1. «Розцвітай, твоя черга».
Ходили з бабусею до гаю, придивлялися, чи не цвіте осика?
А вона ще гола. Ні листочків, ні звисаючих сережок.
-- Бабусю, тепер щодня будемо за осикою слідкувати? А для чого?
-- А щоб буряк вчасно посіяти. Щоб не проґавити.
-- Не проґавимо, — каже бабуся
Уже видно, що нинішня весна — пізня. Видно, що не скоро дерева одягнуться.
-- Де видно?
-- А хоч під ногами. Не наступи, он квіточка жовтень ка перед тобою... Це — мати-й- мачуха, перша квіточка в черзі.
-- В якій ще черзі?
-- У весняній. Всі квіти одна за одною цвітуть, чекаю чи в черзі. Спочатку вигляне ця жовтенька. Через тиждень ліщина зацвіте-запилить. Через 2 тижні кульбабка розпуститься, яблуні верба свої баранці розпушить. А через місяць зацвітуть -- Це все жовтенька тобі сказала?
-- Жовтенька.
-- Еге, значить на осику нічого дивитися?
-- На все треба дивитись, — каже бабуся. Черга жива. Ця жовтенька на осонні розпустилась, поспішила. А сестричка її в холодку сидить, то й запізниться.
-- Кому ж вірити?
-- Своєму розумові. На все поглядай, все помічай. Тоді не тільки «бурякові» таємниці взнаєш. Всю весну попереду побачиш, до самого літа красного.
Презентація думок.
Що нового у природі відкрив перед вами автор?
Які якості людей у спілкуванні з природою відчули?
Чого хотіли б навчитися?
Вчитель.
Природа — це казка, яку треба читати серцем щоденно і з любов'ю. І ви навчитесь головного — бути людиною.
«Березовий сік»
Хтось надрубав біля самого кореня молоду берізку. Тече мутний сік, земля під березою мокра. Дідусь сердиться:
-- Ех люди! Руки злі, а голова дурна... — Ну, захотіло ся тобі соку — візьми від старої берези, від позначеної, яку все рівно взимку на дрова зрубаємо!
-- Діду, а може, у цієї, у молоденької, сік солодший.
Зараз зрозумієш, де він солодший.
Прихилив кухлик під зарубку. Натекло соку, я попробував — зовсім, як вода, тільки не дуже чиста.
А тепер по-іншому зробимо. Глянь, на верхівці гілочка зламана. Видно, снігом її зломило. З обламаної гілочки теж падають краплини. Плюскотять, розбиваються об землю.
Підставив дідусь кухлик під ці краплини. Набралось березового соку. Я ковтнув — і навіть прицмокнув. Такий солодкий, такий смачний сік! А він же з тієї ж самої берези. Дідусь запитує:
-- Ну, варто було сокирою махати?
-- Не варто, — відповідаю.
-- То же бо й воно. Якщо дятел напитися захоче, він біля верхівки дірочку продовбає. Тому що знає: чим вище, тим солодший сік. Найсолодший — біля вершечка... Ось і виходить, що маленька пташка розумніша за велико-го дурня з сокирою.
Осмислення поведінки людини в природі.
Чи корисний березовий сік для людини?
Чи варто засуджувати людей за те, що вони беруть сік для зміцнення здоров'я?
Чого не має права допускати людина у ставленні до природи?
Як дідусь зробив онука дослідником?
Чим корисна дідусева наука онукові?
Узагальнення, підведення підсумків.
Складання таблиці на основі сприйнятого.
Вплив природи на людину
валеологічний;
духовний;
естетичний;
пізнавальний:
практичний;
моральний; ...
Спробуємо узагальнити. Який же вплив природи на людину?
(В центрі дошки — коло. На підставці виставлені слова на картках. Дитина виходить до дошки, вибирає картку, обґрунтовуючи свій вибір, і прикріплює біля кола).
Слово вчителя.
22 квітня — Міжнародний день Землі. Всі люди на планеті турбуються про долю спільного довкілля, адже воно — джерело тепла, добра і краси. І саме тому пам'ятаймо: Земля — не рабиня наша, а мати. А ми на своїй планеті — не тимчасові мешканці, а мудрі господарі. Дерева, квіти, пташка і травиця від нас не завжди можуть захиститись. А якщо будуть знищені вони, чи ж зможем на планеті жити ми? Людина, яка виростила дерево, виходила пораненого птаха, ніколи не зможе зламати квітучу гілку чи зруйнувати мурашник, розорити пташине гніздо. Постійне і добре спілкування з природою необхідне кожному. Воно має стати найважливішою потребою. І тоді людині відкриються 3 головні заповіді — вона має добре знати природу і її закони, берегти і охороняти її і, звичайно ж, множити природні багатства.
Друг — це означає другий я!
Хто не шукає дружби з ближнім,
той сам собі заклятий ворог.Шота Руставелі
Прислів'я
Людина з друзями — степ із квітами, а людина без друзів — жменя попелу.
Мета: учити дітей сприймати різні життєві ситуації, аналізувати їх і знаходити шляхи виходу з них; виховувати у дітей правильне ставлення до таких понять, як «друг», «дружба»; розвивати в учнів загальнолюдські чесноти.
Учитель.
Сьогодні ми проводимо виховну годину на тему «Друг — це означає другий я!». Ми поговоримо про дружбу як одну із загальнолюдських чеснот, спробуємо усвідомити значущість слова «друг», з'ясувати, яке значення дружби у житті кожного з вас.
• Це чарівна скринька(коробочка з заздалегідь підготовленими на папірцях запитаннями). Вона допоможе нам краще взнати один одного. Назвіть своє ім’я і дайте відповідь на питання. (Твоє хобі. Улюблений фільм, серіал. Чому? Найкрасивіша квітка. Чи доводилось дарувати комусь квіти? Які якості найбільше ціную в людях? Ким хочеш стати в майбутньому? Найцікавіша книга. Чому? Яким повинен бути вчитель? Мій улюблений предмет. Найкраще свято для мене - це... Улюблена пора року. Чому? Яку корисну справу зробив сьогодні (вчора)? Який подарунок хотілося б отримати до найближчого свята? Любиш мандрувати? Часто даруєш подарунки? Що допомагаєш робити мамі? Що найбільше не любиш робити? Найкращі співак, співачка, гурт. Яку музику слухаєш? Ображав людей? Просив у них пробачення? Де хотілося б провести літо? Що хотів би навчитися робити? Чи любиш тварин? Яких саме?)
Вчитель.
У кожного на парті лежать гілочки.
А тепер послухаємо казку «Батьківський заповіт».
У казці розповідається про батька, який перед смертю покликав своїх синів, дав їм по гілці у руки і попрохав їх переламати. Сини виконали батькову волю і переламали ці гілочки. Тоді батько зібрав ті гілочки докупи, перев'язав їх і знову попросив зробити те саме, але сини не змогли переломити цей оберемочок. Тоді батько сказав: «Ось так і в житті кожного з вас окремо легко скривдити, образити, а якщо ви будете разом, то ніякі вороги вас не зламають і всі негаразди ви легко здолаєте».
Учитель. Давайте зберемо гілочки в оберемок. Хай він стане символом єдності нашого класу, символом дружби.
Вчитель. Існує казкове королівство під назвою «Ламай-круши».Там немає друзів, всі сваряться, роблять один одному боляче. Давайте допоможемо жителям цієї країни. Зараз кожен ряд напише якнайбільше добрих законів дружби, за якими мають жити мешканці казкового королівства. Переможе та команда, яка напише найбільше законів.
Наприклад. - Завжди прислухатися одне до одного. - Не брехати одне одному. - Не кривдити та не обзивати один одного. - Завжди підтримувати один одного. - Не залишати один одного в біді. - Завжди чинити по справедливості. - Завжди поступатися один одному. - Допомагати один одному.
Ми обов’язково передамо ці поради мешканцям країни, в якій немає друзів. Якщо вони будуть дотримуватися цих законів, то знайдуть собі багато справжніх друзів. Учитель. То що ж таке дружба?
Дружба — це близькі стосунки, засновані на взаємній допомозі, прихильності, спільності інтересів, смаків, поглядів, життєвих цілей. Без друзів у наш час важко жити на світі.
У всі часи дружба вважалася великою цінністю. У скіфів вона перевірялася кров'ю. Дружба оформлялася спеціальним договором і клятвою: надрізавши пальці, побратими зливали свою кров у чашу і, змочивши у ній кінці мечів, куштували цю кров. Після цього вже ніщо не могло їх розлучити. В епоху середньовіччя лицарська мораль ставила чоловічу дружбу навіть вище кохання і сім'ї.
Учитель. Справді, знайти і мати друга — це щастя. А як знати, що ця людина — саме той друг, якого ти хочеш мати, що ця людина — допоможе, зрозуміє, підтримає. Дружбу кожен розуміє по-своєму. Більшість із вас погодяться з думкою, що щастя — це коли тебе розуміють, і тому кожен постійно прагне знайти друга, який би зрозумів, вислухав і підтримав, став вашим дзеркалом чи двійником, вашим другим «Я». Але друзі бувають різні.
Григорій Сковорода навчав бути обачним у виборі друзів. «Немає нічого небезпечнішого, ніж підступний ворог, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга. Жоден диявол ніколи не приносить лиха більше, ніж такі удавані друзі».
• А тепер намалюємо уявний портрет справжнього друга. Запишіть на листочках якості, риси, які мають бути у справжнього друга.
Учитель. Друзі можуть допомагати один одному у навчанні, вони проводять разом багато часу, відпочивають разом, часто бувають удома один в одного, довіряють усі таємниці. Дружба нерідко допомагає змінитися комусь на краще, друг повинен позитивно впливати на друга.
Нерідко буває таке, що дружба дійсно допомагає у житті, але друзі теж сваряться. Розглянемо деякі ситуації, де між друзями стаються різні непорозуміння.
Ситуація 1
До Ігоря додому прийшов Володя.
Володя. Вмикай телевізор, наші грають!
Ігор. Не можу. На завтра не підготував українську літературу.
Володя. Облиш ти свої уроки, пропустимо ж перший період!
Ігор. Вибач, Володю, але не можу. Вибач!
Володя. Бач, який ти, а ще другом називаєшся.
Учитель.
Чи правильно вчинив Ігор?
А що б ви зробили на його місці?
Ситуація 2
У класі хтось розмалював парту. Коли класний керівник помітив це, почав вимагати від учня, який за нею закріплений, пояснень: хто і коли це зробив? Учень сказав: «Я знаю, хто розмалював парту, але не можу сказати тому, що не хочу зрадити друга. Я сам її вимию».
Учитель.
Скажіть, як би ви вчинили на місці учня, який зробив це? Хіба справжній друг учинить так? Хто має вимити парту?
Ситуація 3
Катруся з подругою товаришують з дитинства, живуть в одному під'їзді, на одному поверсі. Нещодавно Катруся дізналася, що подруга за її спиною глузує з неї і говорить, що товаришує зі нею тільки тому, що у дворі більше немає дівчат. А найприкріше те, що вона всім говорить, буцімто Катрусі не можна довіряти. Зараз вони не розмовляють.
Порадьте, як Катрусі поводитися з подругою, щоб вона її не використовувала.
Порада. Насамперед не панікуй, не наголошуй, що дружби не існує, не роби завчасних висновків про те, що світ жорстокий і несправедливий. Навіть не думай мстити. Проаналізуй свої дії, помилки. Не бійся залишитись одна, цей стан тимчасовий. Не обговорюй колишню подругу з іншими — цим ти зарекомендуєш себе безпринциповою базікою.
Не всім легко знайти близьких друзів, хоча дружні взаємини нам так само необхідні, як їжа і вода. В юності особливо хочеться відчувати, що ти потрібний іншим і тебе люблять, визнають і приймають однолітки. Однак знайти справжніх друзів і зберегти дружбу нелегко.
Питання до учнів.
Як ви думаєте, що почуває людина, у якої немає друзів? Що відчуває дівчинка, яка перейшла навчатися в ваш клас з іншої школи? Як ви можете їй допомогти? Самотність—ознака того, що нам не вистачає товариського спілкування. Самотність дає зрозуміти, що ми маємо потребу в надійних, близьких друзях, і пробуджує в нас бажання шукати їх.
Багато людей страждають від самотності, причинами якої є:
непривабливий зовнішній вигляде низький словниковий запасу брак спілкування;^ теле-, відео-, комп'ютероманія; • часті переїзди тощо.
Вчитель. Риси характеру, що розвивають мистецтво дружби
Слід вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися, достатньо відпочивати й займатися фізкультурою. Усе це допоможе добре виглядати. А охайний, чистий, зі смаком підібраний одяг привертатиме увагу людей. Ніщо не може так прикрасити людину, як щира усмішка і тонке почуття гумору. І навпаки: песимістичний настрій, негативні емоції зроблять обличчя хижим, відлякуватимуть людей. Сповнюйте свій розум і серце тим, від чого ви станете розумнішими, здоровішими, талановитішими, багатшими, сильнішими. Це має викликати позитивні емоції у вас і у вашого оточення. Читайте про те, що цікаво, наприклад, про життя видатних людей, закономірності розвитку природи, про те, що відбувається у світі. Ставте перед собою завдання, домагайтеся успішних результатів. Не дозволяйте дешевим романам, телесеріалам забирати ваш час. Якщо людина хоче мати друзів, слід виявляти ініціативу, розповідати про себе, цікавитися іншими. Щоб зав'язалася дружба, важливо бути відвертим з іншими, не приховувати від них себе справжнього. Для міцної дружби такі відверті бесіди набагато важливіші за обдарованість, красиву зовнішність, відоме прізвище.
Як ви вважаєте, мають бути таємниці від друзів?
Міцна дружба об'єднує зовсім різних за характером і віком людей: боязких із товариськими, молодих з літніми, не надто кмітливих з дуже розумними, зовнішньо непривабливих з дуже гарними. Вони доповнюють один одного і їх завжди поєднує одне — відкритість. В людині приваблює її щирість і неповторність. По-справжньому щасливі люди поводяться вільно, природно, розкуто, не намагаються підлаштувати друзів під себе або чимось вразити інших. Нехай ваші друзі почуваються з вами вільно, залишаючись самими собою. Щаслива людина приймає інших такими, які вони є, з усіма їх слабкостями й вадами.
Хочеш знайти друга — сам стань другом
Чиніть з іншими так, як би ви хотіли, щоб вони чинили з вами. Слід ставити інтереси друга вище за свої.
Дарувати радість спілкування з друзями завжди приємно, навіть просто щиро цікавлячись у них: «Як справи? ». Не шкодуйте часу та уваги для друзів. Намагайтеся зрозуміти інших.
Усім хочеться, щоб наші друзі зважали на нашу думку і поважали наше право на свободу вибору. Але чи готові ми ставитися до них так само?
Щирі друзі не виявляють власницького почуття, ревнощів, тому викорінюйте цю ваду. Якщо у ваших друзів щирі, довірчі взаємини з іншими, не ображайтеся. Нам усім потрібно розширювати коло спілкування, тому і ви повинні навчитися радіти, розширюючи коло своїх друзів.
Важливо також враховувати, що вашому другу іноді хочеться побути самому. Тому не слід зловживати гостинністю, проводячи надто багато часу з друзями, щоб не набриднути і не дратувати одне одного.
Друзі не тільки примножують радість, а й розділяють горе. Але не можна очікувати, що друзі вирішать усі ваші проблеми й задовольнять усі ваші потреби. Це корисливе ставлення до друзів. Якщо ми очікуємо, що друзі приймуть нас із усіма нашими слабкостями й вадами, то чи не повинні й ми бути поблажливими до їхніх вад?
Нехай навіть ви рідко бачитеся, підтримуйте з другом зв'язок і будьте в курсі того, що відбувається в його житті. Ніколи не залишайте друзів сам на сам із труднощами, будьте поруч з ними. Щиру дружбу не можуть зруйнувати навіть непорозуміння, тому що друзі швидко їх вирішують і прощають одне одного.
Як обирати друзів, щоб потім не розчаруватися?
З ким поведешся, того й наберешся — каже народна мудрість. А одна з притч застерігає: «Той, хто спілкується з мудрими, буде мудрим, а хто товаришує з дурними, подурнішає». Важливо знати, що є правильним, а що ні, розрізняти хороше і погане. Добро—все те, що продовжує життя, зло — все те, що вкорочує віку. Так говорив геніальний німецький філософ Фрідріх Ніцше.
Якщо ви вирішили потоваришувати з кимось, запитайте себе: «Хто його (або її) друзі?» Адже не випадково кажуть: «Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти». Також запитайте в розумних, мудрих людей, яку репутацію він (або вона) має? І ще було б мудро врахувати не тільки те, як наші потенційні друзі поводяться з нами, а й те, як вони поводяться з іншими, особливо з тими, від кого не сподіваються щось отримати. Багато можна дізнатися про людину зі спілкування з нею.
В друзів має бути багато спільного, збігатися смаки, захоплення. Вони підтримують один одного у скрутну, хвилину, дають поради, діляться досвідом і застерігають від багатьох помилок, заряджаючи своєю бадьорістю й ентузіазмом.
Віддана стара дружба — це рідкісний дарунок долі. Вона заслуговує на те, щоб ми цінували її понад усе.
Знайомство з дружбою починається в сімейному колі. У батьків є чудова можливість допомогти дітям мудро обирати друзів. А дітям необхідно відчувати турботу, схвалення, безпеку, їм важливо знати, що від них потрібно, важливо почуватися захищеним повноправним членом сім'ї. Якщо діти не знайдуть у сім'ї те, чого потребують, вони шукатимуть цього у спілкуванні з друзями. Хтось із сім'ї є для тебе справжнім другом?
• Зараз ми напишемо абетку дружби. До кожної літери потрібно дібрати одне добре слово.
Вчитель. А тепер поговоримо про вас. Скільки в вас друзів? За що ви їх називаєте друзями? Скільки повинно бути справжніх друзів? Коли вам друг приходив на допомогу? А що ви робите для своїх друзів? Ви самі ніколи не зраджували друга? Чи легко знаходити друзів? Що робитимеш, якщо два твої найкращі друга(подруги) посваряться і доведеться обирати одного з них? Скількох людей тебе можуть назвати справжнім другом? Яких немає у тебе якостей, які ви назвали, описуючи справжнього друга? Яка різниця між такими поняттями як друг, приятель?( товариш, хороший знайомий )
Вчитель. Друзі у вас є. Важливим для вас у дружбі є надання підтримки у будь-якій ситуації. Найважливішими рисами для зародження дружних стосунків мають бути вірність, щирість, сумісність характерів, розум. Ви радо допоможете своєму другові в біді. Але вашій дружбі бракує взаємопідтримки, дехто з ваших друзів просто використовує вас, необхідно зважити на цю обставину і спробувати знайти собі справжніх друзів. У цьому допоможе книга Д.Карнегі «Як придбати друзів і впливати на людей».
Книга дає поради, які мають нам допомогти у виборі друзів.
Частіше всміхайтеся, ви маєте зустрічати людей з радістю, якщо хочете, щоб і вони раділи зустрічі з вами.
Пам'ятайте, що кожна людина вважає своє ім'я найкращим. Тому під час розмови частіше називайте ім'я співрозмовника.
Умійте уважно слухати співрозмовника, заохочуйте його говорити про себе.
Прагніть дати людині можливість відчути її неповторність. Робіть це щиро.
Розпочинайте розмову на тему, що цікавить вашого співрозмовника.
Кажіть компліменти.
Ставтесь з розумінням до його думок і мрій.
Робіть маленькі свята, вручайте подарунки.
Учитель. Пам'ятайте, що запорука щастя, як і дружби — це ваша готовність жертвувати собою, своїм часом. Щоб мати справжніх друзів, мало лише хотіти, чекати цього. Встановлювати дружні взаємини — це те саме, що й учитися їздити на велосипеді. Лише знання тут не допоможуть. Важливо намагатися застосовувати їх і не впадати у відчай, навіть якщо вас спіткає невдача. І якщо ви уже вирішили знайти справжніх друзів, тоді виявляйте безкорисливість і самі будьте другом. Щасти вам!
В Україні існує звичай на вербну неділю освячувати гілочки верби. Кажуть, що якщо в цей день посадити таку гілочку в землю, то вона прийметься, пустить коріння і з часом на тому місці виросте красива верба. А ми з вами давайте освятимо наші гілочки дружбою, щоб вирости хорошими людьми.
А тепер давайте побудуємо «коло дружби». Кожен бере за руку свого сусіда і називає своє ім’я.. Коли утвориться коло, скажемо «Будьмо друзями».
100 чудес України
Мета: учити дітей сприймати різні життєві ситуації, аналізувати їх і знаходити шляхи виходу з них; виховувати у дітей правильне ставлення до таких понять, як «друг», «дружба»; розвивати в учнів любов до природи.
ХІД ВИХОВНОЇ ГОДИНИ
Учитель. У нашій Україні є дуже багато красивих і визначних місць, які цікаві не лише в нашій країні, а й за кордоном.
Так, навіть по телебаченню показують передачі, в яких презентують різні дуже цікаві та красиві місця, які можуть бачити і в інших країнах.
Варто, також зауважити, що до переліку різноманітних чудес увійшли пам’ятки, що представляють увесь період історії України, від найдавніших часів до нашого століття. Серед них представлена переважна більшість регіонів України.
Проте, усі ці місця ми не в змозі сьогодні розглянути, тому розглянемо лише деякі, найцікавіші з них.
учень.
Оптимістична печера (Тернопільщина)
Одним з найбільш унікальних природних пам’яток України є найбільша печера Євразії - Оптимістична, яка знаходиться поблизу села Королівка Борщівського району Тернопільської області...
Печера "Оптимістична" була відкрита у 1966 році спелеологами львівського спелеоклубу “Циклоп”, які вже протягом більше 40 років проводять її дослідження. За цей період спелеологами “Циклопу” пройдені і закартовані 216 кілометрів ходів, галерей і гротів печери, що робить її найдовшою печерою Старого Світу, найдовшою печерою світу в гіпсах, та другою за протяжністю печерою на Землі (поступається лише вапняковій Мамонтовій печері у США).
Печера знаходиться в межах Придністровського карстового району Подільсько- Буковинської карстової області, у південній частині межиріччя Серет - Нічлава (ліві притоки Дністра).
Крім Оптимістичної, тут розташовані ще дві великі печери - Озерна (довжина 120 кілометрів) і Вертеба (8 кілометрів).
Печера Оптимістична утворилася внаслідок розчинення підземними водами гіпсів неогенового віку (14 млн. р).Вона являє собою складний за своєю будовою горизонтальний площинний лабіринт гротів, ходів і галерей різної форми і розміру, закладений у 20 - метровому пласті темно-бурого (у верхній частині) і жовтувато- сірого (у нижній частині) гіпсу.
В межах лабіринту печери виділяються 10 районів, кожний з яких відрізняється своїми особливостями (структура лабіринтової сітки, морфологія та розмір ходів і галерей). Дно ходів печери вкрите глиною, або брилами гіпсу.
Найбільшим скарбом печери Оптимістична є вторинні мінеральні утворення, що протягом десятків тисяч років росли у підземних порожнинах. Дуже красиво виглядають скупчення невеликих білосніжних кристаликів гіпсу на тлі темно-бурих стін печери. І все це іскриться, міниться, переливається у світлі ліхтарів.
З інших рідкісних форм слід згадати так званий “печерний сніг” скупчення на дні ходів печери прозорих голчастих кристаликів гіпсу, які починали свій ріст у
печерному повітрі, в краплях гідроаерозолю, а потім осідали на підлогу ходів, і там вже продовжували своє зростання. Такі скупчення нагадують снігові кучугури.
За своїми розмірами та морфологією печера Оптимістична, як і інші гіпсові печери- лабіринти Придністровського Поділля, не мають аналогів в інших регіонах поширення гіпсових порід на Землі. Унікальність та краса печери приваблює туристів-спелеологів та вчених із багатьох країн світу.
учень.
Дністровський каньйон
(Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл.)
Ми захоплюємося природою Альп та Кавказу, Карпат та Криму і прагнемо будь-що побувати там. Але не всі знають, що Дністровська долина з її ландшафтами має свою неповторну красу...
Найцікавішою, наймальовничішою ділянкою Дністра є його відрізок у 250 км від гирла Золотої Липи до гирла Збруча - Дністровський каньйон. Дністер тече по каньйоноподібній долині, утворюючи багато фантастичних звивів - меандрів.
Природа Дністровського каньйону своєрідна та неповторна. На його території близько 100 пам’яток живої і неживої природи світового значення, тут збереглися унікальні еталони відслонень гірських порід.
Дністер бере початок в Бескидах біля підніжжя гори Розлуч на висоті 750 м. Загальна довжина ріки - 1362 км, площа водозабору - 72,1 тис. км2. У межах Івано- Франківської області довжина р. Дністер - 200 км.
Сучасна назва Дністра веде свій початок з Київської Русі і означає "бистра вода". Древні греки називали ріку Тіріс, а ще пізніше Тірас. У римлян вона відома під назвою Данастріс, Данаструс. У турків - Турла. Дністер має 386 приток. У верхній частині (до міста Самбір) це типова гірська ріка, що тече по вузькій долині з обривистими скелястими берегами. Спустившись з гір, Дністер тече широкою, місцями заболоченою, рівниною, і течія його сповільнюється. Ріка тут тече по плоскогір'ю в невисоких, порослих вербами глинистих берегах, деколи утворюючи острови; вода каламутна, часто мілка. В районі с. Журавно підвищується спочатку лівий, а потім і правий берег ріки, русло стає кам'янистим, течія посилюється. Нижче древнього Г алича долина Дністра звужується до ~ 200 м. Високі скалисті береги Дністра тут поросли листяними лісами і кущами, з-під скал витікають численні джерела.
На ріці Дністер гори підходять так близько до ріки, що утворюють каньйон, руслом якого тече ріка. Потоки в деяких місцях зриваються з кручі просто в річку, перетворюючись в живописні водоспади. Окремі частини скал нагадують швейцарський сир, весь в дірках від виходів печер і гротів. На берегах ріки, в навколишніх селах зустрічаються пам'ятники культури різних народів, що в давнину населяли долину Дністра (церкви, костели, монастирі, палаци, руїни замків і фортець), зокрема печери, деякі з них служили монахам скельних монастирів для життя і відправи служб. Долина ріки була заселена людьми ще з давніх-давен. Городенківський район, що лежить на Дністровського каньйону, являє собою одну з найкрасивіших його ділянок, де долина річки має найбільш виражені риси каньйону. Тут знаходиться 26 населених пунктів, де була досліджена трипільська культура.
учень.
Мармурова печера (АР Крим)
Мармурова печера - унікальна за красою печера зі складною системою залів і галерей. Печера „Мармурова” знаходиться на плато гірського масиву Чатир-Даг. Видимий із різних відстаней, мальовничий силует Чатир-Дагу є символом Криму. Тут заповідано більш ніж 160 карстових печер, шахт, колодязів. Серед них дуже цікавою є відкрита в 1987 році печера Мармурова. Вхід до неї знаходиться на висоті 920 м над рівнем моря. Закладена вона в блоці верхньоюрських вапняків і складається з трьох частин: Головної галереї, Нижньої і бічного «Тигрового ходу». Величезних розмірів галереї натіканнями поділяються на окремі зали.
Галереєю казок: підземні чудеса
Для входу відвідувачів у печеру споруджено штучний 10-метровий тунель. Печера Мармурова зустрічає гостей Галереєю казок. Г алерея пишно прикрашена сталактитами, сталагмітами, натічними драпіровками. Чудово освітлений маршрут веде вглиб печери. Екскурсійна доріжка огинає химерні творіння сталагмітів, що своїми контурами дивно нагадують казкових героїв. Світло вириває з пітьми Слоненя та Мамонта, голову Г осподаря печери, Діда Мороза, Царівну-жабу... Важко повірити, що ці фігури створені протягом мільйонів років краплинами води, а не руками талановитого скульптора.
«Г осподар» печери
У галереї Тигровий хід склепіння печери опускається, і тут добре видно дзвіноподібні поглиблення, що були промиті напірними водами та згодом прикрашені сталактитами. Сюди веде зручний тунель у монолітній породі, що прокладено на місці виявленого вузького сифонового каналу. Живописні натічні колони розділяють галерею на окремі зали. На дні видно невеликі ванни з водою. Чудові натічні завіски, кам'яні водоспади, каскади гурових озер, «печерні перли», унікальна ніша «геліктитових квітів». З екскурсійної доріжки можна побачити дно колодязя, де на глибині 6 м було знайдено кістки печерного ведмедя.
Галерея казок. «Мамонт»
Таємничою темрявою покрито залу Перебудови. Але темрява відступає в промінні прожекторів, і тоді приголомшують її розміри. Це одна із найбільших обладнаних зал світу: площа її 4 тис. кв. метрів, висота більше 20 м. Величезні кам'яні брили покривають дно. Східну стіну зали на висоту 6-8 метрів вкрито білосніжним коралітовим килимом кам'яних квітів, протяжність якого близько 40 м. Унікальним є 7-метровий сталагміт, що лежить на боку і має назву «Башта, що впала». А поряд із гігантом - витончені крихкі мережива - гурові озерця, на дні яких знаходять так звані «печерні перли».
«Восьминіг»
Чудовий вид відкривається з гребеня однієї з найбільших в Європі кальцитових гребель. У центрі Палацової зали, частину якої видно з греблі, знаходяться грандіозні натічні колони «Король» і «Королева» з «свитою» - сталагмітами різних форм. Гурові озера прямують до Глиняного залу. Натікань в ньому небагато, але кожне - неповторюване. Тут і закінчується Головна галерея.
«Кам'яні квіти»
Нижня галерея є геолого-мінералогічним заповідником. Вузький хід переходить у 12- метровий колодязь, що веде до зали Троянд - хаосу кам'яних брил, що покриті виблискуючими коралітами та сталагмітами. За нею - абсолютна гармонія зали Надій, потім Балконна, Люстрова, Обвальна та Руслова зали, зали Шоколадка та Г еліктитова. Тут ходи розбігаються в різні боки. Далі дороги поки немає...
Г алерея «Тигровий хід»
Добратися до печери Мармурової можна на легковому автомобілі, автобусі, вертольоті або пішки. Для цього треба звернути на 17-му км траси Сімферополь - Ялта біля села Зарічне до дачного селища за селом Мармурове. Середня тривалість екскурсії Мармуровою печерою - 1 година.
учень.
Синевир (Озеро, Закарпаття)
Найбільше озеро Закарпаття - Синевір, яке утворилося 10 тисяч років тому на висоті 989 метрів над рівнем моря...Озеро Синевир справедливо вважається найкоштовнішим природним скарбом Національного природного парку "Синевир". Воно розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря, має середню площу 4-5 гектарів, його середня глибина становить 8-10 м, максимальна - 22 м.
Існує легенда, згідно якою мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь, на місце, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, було вбито камінною глибою за наказом підступного графа.
Насправді ж озеро утворилося в результаті потужного зсуву, викликаного землетрусом, близько 10 тисяч років тому. На висоті 989м гірські кам’янисті породи виросли на шляху швидкого струмка, утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину. Улоговина, що при цьому виникла, заповнилася водою трьох гірських струмків. У прозорій воді озера добре почуваються форель озерна, райдужна та струмкова.
Краєвиди відзначаються надзвичайною мальовничістю й величністю. Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, вік яких становить 140-160 років, спадають прямо до водної поверхні. Посередині ж озера розмістився, немов зіниця блакитного ока, невеликий острівець площею всього кілька метрів. Звідси і народна назва - Морське око.
На півострівці височить вирізана із червоного дерева скульптурна композиція «Синь і Вір» (скульптори Іван Бродин і Михайло Санич) Висота монументу 13 метрів. Відображаючись у воді, він сприймається таємниче, як чудова казка про безсмертне кохання.
учень.
Світязь (Озеро, Волинь)
Озеро Світязь - найбільше і найглибше озеро природного походження в Україні. Світязь чимось схожий на море, у вітряну погоду хвилі тут досягають півтораметрової висоти...
Розташований Світязь неподалеку смт Шацьк, центру відновленого в 1993 році району. Входить до групи Шацьких озер. Озеро Світязь живлять артезіанські джерела. Вода тут надзвичайно прозора і м'яка. У сонячну погоду дно видно на кількаметровій глибині.
Є у Світязя дивовижна приваблива сила. Слід увійти до його кришталевої води, як душа наповнюється світлою радістю. Майже уздовж всієї берегової смуги озера ростуть ліси. У літній час тут можна удосталь надихатися напоєним ароматом хвої повітрям, назбирати чорниці, ожини, грибів. Такого задоволення не має жоден, хто звик відпочивати на морському узбережжі.
Донині серед учених немає єдиної думки щодо походження Світязя та інших Шацьких озер. Дехто вважає, що після відступу дніпровського льодовика на Поліссі утворилося величезне водоймище. Льодовик з півночі підпирав його, не давши воді стікати вниз. Озера розглядаються ними як релікти, тобто залишки цього гігантського водоймища, западини якої з часом поглибилися вимиванням вапняків підземними потоками. Інші учені твердять, що озера мають виключно карстове походження. Останні дослідження підтвердили льодовикове походження Світязя і його найближчих побратимів. А поява глибоких западин, на думку вчених, пов'язана з підняттям і опусканням окремих тектонічних блоків.
Біля берегів, особливо в районі Гряди, Світязь переважно мілкий. Можна пройти півтори сотні метрів, аж поки вода досягне грудей. У безвітряну пору вода прогрівається швидко і тому тут з радістю відпочивають батьки з дітьми. Озеро в переважній своїй більшості дуже глибоке.
учень.
Подільські Товтри
(національний природний парк, Хмельниччина)
Товтри - це залишки узбережних рифів, витягнених паралельно давній береговій лінії. Аналогів у світі немає, але подібні за геологічними структурами скелясті гряди є у Великобританії та США.
Товтри - це місцева назва скелястої дугоподібної гряди, висота якої в межах парку сягає в середньому 400 метрів над рівнем моря.
Подільські Товтри відзначаються геологічною будовою, рідкісною і невластивою рівнинно-платформенним областям. У цьому сенсі вони являють собою сукупність викопних рифових споруд узбережжя бар'єрного характеру, що утворилися у мілководних міоценових морях. Поверхня рифової гряди, завдяки денудаційним процесам, загалом позбавлена молодших відкладень і тому нерівності поверхні рифових споруд різко виділяються у рельєфі скелястими і карстовими формами земної поверхні, які мають надзвичайно мальовничий вигляд.
За своїми фізіографічними рисами об’єкт вирізняється високою ландшафтно- пейзажною оцінкою. У рельєфі Подільські Товтри виглядають як скеляста дугоподібна гряда, висота якої досягає 443 м. Окремі форми піднімаються у вигляді витягнутого валу, або окремих конусоподібних горбів, іноді мають форму морських атолів; найбільш поширеною формою є кряжі у вигляді витягнутих валів шириною до 0,5 км
Придністровська частина Подільських Товтр відрізняється деякими особливостями: вона сильно і доволі густо розчленована глибокими каньйоноподібними долинами лівих притоків річки Дністер. Вивітрені та розмиті вапняки, які відслонюються на схилах долин, утворюють екзотичні скелі різної форми - колони, стовпи, гігантські гриби або хаотичні нагромадження брил та валунів. На теренах Об'єкту встановлено і експлуатується кілька джерел мінеральних вод різних типів, які мають лікувальні властивості.
Товтровий кряж багатий карстовими формами. Тут зрідка трапляються і печери, наприклад: Кармалюкова печера у с. Привороття, проте у кряжі переважають дрібні карстові форми: тріщини, борозни, комірки, лійки, карри, які утворюють на головному кряжі Товтрового масиву іноді справжні карстові поля.
У межах парку росте майже 1700 видів рослин. Фауна налічує 55 видів ссавців, 214 — птахів, 10 — плазунів, 11 - земноводних та низку видів безхребетних тварин, які ще потребують детальних досліджень. Наявність на території парку старих лісових масивів, відкритих крутосхилів та карстових печер сприяє поширенню тут хижих птахів та кажанів.
Велику цінність і значимість для рекреаційного господарства Національного природного парку "Подільські Товтри" складає запас мінеральних вод.
Значну туристично-рекреаційну цінність складають лісові масиви. Територію Парку можна використовувати з туристично-рекреаційною метою протягом всього року.
У відкопаній товщі порід, що складають Подільські Товтри, і порід, що залягають нижче, сформувалися горизонти підземних вод, що, частково, перетворилися на мінеральні води із цінними лікувальними властивостями.Унікальні карстові порожнини є доступними для спостереження і вивчення.
Учитель. Я гадаю, що після цієї виховної години ви будете трішки більше знати про визначні місця нашої України та цікавитися ними.
Дякую за увагу.
Година спілкування
Здоров’я - головний життєвий скарб
Мета: ознайомити учнів із визначенням понять «здоров'я», «здоровий спосіб життя»; визначити залежність здоров'я людини від соціальних, кліматичних умов, зовнішніх факторів, впливу шкідливих звичок; виховувати прагнення берегти своє здоров'я, як найдорожчий скарб, вести здоровий спосіб життя.
Обладнання: виставка літератури з теми; заготовки з кольорового паперу: сонечко з променями, хмаринки; вирізки з журналів (для колажу); прислів'я, записані на окремих аркушах; кульки.
( Епіграф: «Головним скарбом життя є не землі, що ти завоював, не багатства, що у тебе в скринях... Головним скарбом життя є здоров'я, і щоб його зберегти, потрібно багато що знати». (Авіцена.)
Хід заняття
Вступне слово.
У всі часи люди особливу увагу звертали на своє здоров'я, піклувалися про нього, винаходили все нові й нові ліки від хвороб і способи зміцнити свій організм і залишатися бадьорими на довгі роки.
Наші предки вважали, що хвороби людям приносять злі духи, або чорні сили (відьми, чаклуни). Ще хвороби пов'язували із карою богів, рятуючись від якої, люди намагалися задобрити їх дарами і жертвами.
Серед своїх богів давні греки з особливою шаною ставилися до бога лікування Асклепія та його доньок — Гігієї та Панацеї. Перша вміла запобігати захворюванням (звідси назва галузі медицини — гігієна), а друга лікувала та зцілювала людей (звідси вислів: «Панацея від усіх бід»).
Народна мудрість про здоров’я
Знання нашого народу про здоров'я відобразилися в усній народній творчості: прислів'ях і приказках. Давайте пригадаємо і проаналізуємо їх.
Здоров'я не купиш — його розум дарує.
Як немає сили, то й світ немилий.
Здоровому все добре.
Подивися на вид, та й не питай здоров'я.
Бережи одяг, доки новий, а здоров'я — доки молодий.
Без здоров'я немає щастя.
Весела думка — половина здоров'я.
В здоровому тілі — здоровий дух.
Хвороб безліч, а здоров'я одне.
Бережіть здоров'я — його в крамниці не купиш.
Тримай голову в холоді, а ноги в теплі — будеш вік жити на землі.
Здоров'я входить золотниками, а виходить пудами.
Вправа «Коло здоров'я»
Давайте порівняємо наше здоров'я із сонцем. Чому? Тому що сонце зігріває своїм теплом усе живе на землі. Ще сонце нагадує нам коло. А коло — це одна з назв сонця в українській міфології.
(звертаюся до плаката, де символічно зображене сонце. Діти діляться на три групи й отримують завдання визначити, що допомагає людині бути здоровою, з чого складається здоров 'я людини, без чого не можна уявити собі здорової людини. Діти пишуть відповіді на кольорових смужках паперу і прикріплюють їх до сонця.)
Давайте тепер спробуємо дати визначення поняттю здоров'я.
(Після обговорення один із учнів зачитує визначення здоров'я Всесвітньої організації охорони здоров 'я.)
Здоров'я — це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб чи фізичних вад. Основною метою здоров'я є повноцінне життя й активне довголіття.
Чи будемо ми здорові — великою мірою залежить від нас. Це підтверджують і дослідження вчених: серед чинників, від яких залежить здоров'я людини, яка проживає в цивілізованій країні в умовах миру за відсутності природних катаклізмів (землетруси, повені, засухи), приблизно 20 % припадає на економічні умови; 20 % — на спадковість і генетичні порушення; 10 % — на розвиток медицини і якість медичного обслуговування, а близько 50 % припадає на спосіб життя людини, на її ставлення до власного життя. Отже, наше життя в наших руках.
Ученими доведено, що людині відпущено для життя на землі від 150 років і далі. А чому ми живемо в кращому випадку 70 і вже в 50—60 років маємо десятки хвороб, які заробили через своє безвідповідальне ставлення до власного здоров'я, лінощі і небажання працювати над собою.
Давайте разом визначимо компоненти здорового способу життя:
Заняття спортом, висока рухова активність.
Збалансоване харчування та дотримання режиму харчування.
Загартовування, яке особливо цінне в дитячі та юнацькі роки.
Сприятливий психологічний клімат у стосунках з людьми (тобто збереження психічного здоров'я, що є основою духовного життя).
Бережливе ставлення до природи.
Улюблена робота.
Відмова від шкідливих звичок.
— А як ви вважаєте, чи комфортно почуває себе сонечко за хмарами? Щоб звільнити його від хвороб, що нам потрібно робити? Звичайно ж, дотримуватися здорового способу життя.
У Японії та Китаї співчутливе ставлення до хворого зовсім не обов'язкове. Навпаки, хвороба там сприймається як показник слабкості не стільки тіла, як духу. Ось чому людина, яка часто хворіє, небажана в будь-якому колективі. Там спрадавна вважається, що сильні духом, а отже, здорові люди не повинні скаржитися на своє здоров'я.
Створення колажів-проектів
Давайте зараз спробуємо стати художниками і створимо колажі-проекти.
(Кожній групі пропонуються вирізки з журналів. Діти створюють колажі за темами «Активне творче життя», «Збалансоване харчування», «Спорт та здоров'я». Після завершення діти презентують свої проекти.)
Гра-змагання «Хто швидше?»
Часто показником здоров'я людини є здоров'я легень. Якщо легені здорові, у них вміщується багато повітря. Зараз ми проведемо своєрідне тестування. Для цього потрібно троє бажаючих.
(Дітям роздаються кульки. За командою вони починають їх надувати. Перемагає дитина, яка швидше надує кульку.)
Підсумок заняття
Бережіть здоров'я, зміцнюйте і примножуйте його. І пам'ятайте, що здоров'я — найцінніший скарб, і від вас залежить, чи зумієте ви зберегти його на довгі роки.
Г одина спілкуванняПравове виховання. Пустощі і кримінальна
відповідальність
МЕТА: На прикладах з життя ознайомити учнів з кримінальною відповідальністю, показати, які наслідки можуть мати звичайні пустощі; виховувати законопослушних громадян.
ПЛАН.
1.Обговорення ситуації.
Бліц-турнір на тему” Ти і закон”.
КЛАСНИИ КЕРІВНИК.Ми вже не раз чули про те, що почастішали випадки дитячої злочинності.Багато причин є для цього у нашому сьогоднішньому житті.Але однією із головних, я вважаю, є те, що підлітки не знають законів. Зараз групи учнів будуть розігрувати перед нами різні ситуації. А ви будете оцінювати характер правопорушення і міру покарання, яка може бути присуджена за дане правопорушення.
СИТУАЦІЯ 1.
(За столом сидять троє учнів. Вони обговорюють подію: Михайло заліз на склад і викрав кілька пачок цигарок.)
Міша: А ви знаєте, що це було не так і страшно. Ти б, Назарку, мабуть з переляку у штани наклав би. А я зовсім не боявся .
Назар. Тоді вип’ємо за успіх.
Іра. Ви б краще не пили.
Міша. А що, ти з нами не збираєшся пити?
Іра Трішки спробую.
Міша. Пий, Ірко, ти це заслужила. Адже, поки твоєї мами немає вдома, нехай все це полежить у тебе.
Іра. Я так і знала, що ви мені дасте на зберігання. Але ж коли домовлялися про те, що ти підеш красти цигарки, Назар обіцяв їх заховати у себе вдома. А тепер даєте мені! Назар. Тихіше, дитинко. Подякуй, що план розробив безпрограшний.
ЗАПИТАННЯ. Чи винні у крадіжці всі троє дітей?
ВІДПОВІДЬ. Так, винні усі троє у скоєній крадіжці. Назар організував її, він найстарший, Міша безпосередньо здійснив злочин. А Іра - знала про злочин і мовчала, нікого не попередила. Тут є організатор і підмовник злочину (Назар), виконавець злочину—Михайло. А Іра є посібником. Вона знала, що готується злочин і не прийняла заходів, щоб йому перешкодити. Укривання злочину—це є посібництво до його здійснення. Тим більше винна дівчина, що вона ще погодилася зберігати крадені речі.
Ст. 223 КК України за такий злочин визначає покарання через позбавлення волі на термін від 3 до10 років.
ЗАПИТАННЯ. Яку б міру покарання визначили ви кожному з них?
СИТУАЦІЯ 2.
За столом сидять двоє учнів.
Андрій. Сиджу на лавці. Раптом бачу іде мій колишній друг, а тепер ворог—Сашко. Ну, думаю, зараз я з тобою розквитаюся. Хапаю палку—цей спосіб оборони або нападу я часто використовую і наздоганяю Сашка. Ударив ззаду. А то виявився не він, а якийсь незнайомець. Той від удару впав. Ну думаю, коли вже так сталося, полізу почищу його кишені. Ну і сміхота! Витягнув гаманець, а в ньому всього 3 гривні, звичайно, і від них не відмовився, давай швидше тікати. Отак мені пощастило .
Володя. А зі мною теж сталася пригода. Іду, бачу Оксанка. Хотів пожартувати: смикнув за сумку і побіг. Біжу, захекався. Вирішив оглянутися. Йой! А то не Оксана, а якась старушенція. Очі витріщила, щось шепоче, руки тремтять. Я з переляку чкурнув. Перевірив сумку. Теж не багато: 13 гривень. І число таке нещасливе. Хай йому грець!
Міша. Що зажурились, синки? Чув я вашу розмову. Хто ж так ризикує? 2-3 гривні вкрали! Це треба бути останнім дебілом! Навчайтеся, синки, поки я добрий.
Ось дивіться.( виймає гаманець із кишені Андрія) Як бачите ніякого ризику. ЗАПИТАННЯ. Давайте проаналізуємо всі три ситуації. Які злочини тут мали місце, яка міра покарання передбачена за них Карним Кодексом?
ВІДПОВІДЬ. Вчинок Андрія кваліфікується як розбій. У Карному Кодексі це ст. 142: Розбій—це напад з метою заволодіння індивідуальним майном громадян, поєднаний з насильством, небезпечним для життя або здоров’я людини, яка зазнала нападу або з погрозою застосування такого насильства. Карається позбавленням волі на термін до 5 років або виправними роботами на термін до 2 років. Володя вчинив грабіж.
Грабіж—це відкрите викрадання індивідуального майна, ст. 141 КК. Особа, що вчинила грабіж, карається позбавленням волі до 5 років або виправними роботами від 1 до 2 років
Міша здійснює крадіжки. Відповідальність за крадіжки ми уже обговорювали. СИТУАЦІЯ 3.
За столом сидять троє дівчат: Катя, Таня, Кароліна. Вони обідають у кафе. Їм сподобалися гарні чарчини. Дівчата вирішили вкрасти, двоє підійшли до офіціанта, щоб розрахуватися, а одна тим часом поклала їх у сумку.
Катя. Все вийшло так непомітно.
Таня. Підемо завтра в інше кафе. Дістанемо ще щось.
Кароліна. Згода.
ЗАПИТАННЯ. Який злочин вчинили дівчата?
ВІДПОВІДЬ. Цей злочин передбачає ст. 82 КК. Розкрадання державного або колективного майна. Відкрите викрадання державного або колективного майна карається позбавленням волі на термін до 4 років або виправними роботами на термін від 1 до 2 років.
КЛАСНИЙ КЕРІВНИК. Ми розглянули ситуації, взяті з реального життя, зроблені реальними людьми. Молоді люди, про яких ми почули, стали на хибну стежку. Чи штовхав їх хтось, чи обрали самостійно? Та це вже, власне, не має значення. Всі вони відбували заслужене покарання. З їх життя випав великий відрізок часу, коли вони могли бути, як усі: вчитися, працювати, радіти життю, сонцю, приносити радість рідним.
Тому, перш ніж щось вчинити, задумайтеся, а які наслідки будуть від вашого вчинку. Не потрапляйте в подібні ситуації, які сталися з нашими „героями”!
А тепер бліц-турнір. Чи знаєте ви?
1.Основний закон України.(Конституція)
Вищий законодавчий орган України. (Верховна Рада).
Вищий виконавчий орган України. (Кабінет Міністрів).
Розшифруйте абревіатуру СБУ (Служба Безпеки України).
Спосіб прийняття законів або важливих рішень загального або місцевого значення шляхом голосування? (Референдум).
Людина, яка у суді виступає захисником звинуваченого.(Адвокат).
Особа, яка була засуджена не один раз.(Рецидивіст).
Таємне викрадання індивідуального майна громадян.(Крадіжка).
Покарання за крадіжку. (Ст. 140 передбачає позбавлення волі на термін до 3 років або виправні роботи на термін до 2 років).
Відкрите викрадання індивідуального майна громадян. ( Грабіж).
Як карається особа, яка вчинила грабіж? (Ст. 141 передбачає позбавлення волі на термін до 5 років або виправні роботи на термін від 1 до 2 років ).
Що це за злочин: напад із метою заволодіння індивідуальним майном громадян, поєднаний з насильством, небезпечним для життя й здоров’я особи, яка зазнала нападу? (Розбій).
Яке покарання передбачено за розбій? (Ст. 142 передбачає позбавлення волі на термін від 3 до 10 років).
Чи караються особи, які зчинили пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (залізниці, вагонів, дороги тощо). (Так. Ст. 78 передбачає за умисне зруйнування або пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів позбавлення волі на термін від 3 до 15 років).
Де відбувають покарання особи віком до 15 років? ( У виправно-трудових
колоніях).
Г одина спілкування
Ким бути? Бесіда-гра
На дошці прислів'я: "Праця людину годує, а лінь марнує", "Бджілка мала, а й та працює", "Що посієш, те й пожнеш".
Учитель. Уявімо собі таку картину: ні на виробництві, ні в школі ніхто нічого не робить. Що б сталося? Не працює електрик...
Учень. Немає світла, у квартирі темно, не працюють телевізори, холо-дильники, магнітофони, праски.
Учитель. Не вийшов на роботу пекар...
Учень. Усі залишилися без хліба, булочок, пиріжків.
Учитель. Вирішив відпочити кочегар...
Учень. Холодно в школі, вдома, в дитячому садку, в лікарні.
Учитель. А якщо всі хлібороби і доярки не вийдуть на роботу?
Учень. Не буде з чого пекти хліб, виробляти масло, сир тощо.
Учитель.
Незвіданий політ.
Як тільки вийдеш за поріг, Лишивши рідний клас,
Чимало сонячних доріг Тобі укаже час —
Яку завгодно вибирай, Професій безліч з краю в край. М.Упеник
Життя — це праця і бережливість.
Минає рік, минає два,
Минає десять літ —
І школа двері відчиня І виряджа у світ.
І ти, мій друже,
З того дня
Не безпорадне пташеня,
А соколя, якого жде
Учитель Сьогодні ми поговоримо про деякі з безлічі професій. Ті, про які ви хочете дізнатися більше, записані на картках. Це було завдання для «знавців». Вони підготувалися і розкажуть нам багато цікавого.
Гра "Що? Де? Коли?”
На столі — дзига зі стрілкою, що вказує напрям, а навкруги — картки із завданнями. Знавці крутять дзиґу, визначають картку і відповідають на запитання.
Картка 1 Чим цікава професія будівельника?
Ця професія виникла дуже давно. Люди завжди піклувалися про своє житло. Навіть первісна людина шукала печеру, де можна було б сховатися від негоди. Поступово знання людини розширювалися, удосконалювалися її вміння. З'явилися спеціалісти, які вміли краще за інших визначати, де, з яких мате-ріалів і як будувати. Дбали, щоб будівлі були довговічні й красиві. Поступово люди навчилися створювати матеріал для будівництва. Одним із найдавніших будівельних матеріалів є добре усім відома цегла. Цегла й нині — найпоширеніший будівельний матеріал. Вона не боїться вогню, вологи, вітру.
Робота муляра на перший погляд здається нескладною, але він творить справжні дива: з окремих цеглин зводить красиві, міцні споруди.
Муляр плечима торкнувся хмаринки!Цеглу доставив на риштування.
Дім нам будує — не згає й хвилинки.Кран беручкий, працювать не
Рівно виводить він стіни в будові.ліниться.
В нього підручний напоготові —В муляра швидко робота скінчиться:
Кран величезний! Сьогодні ще зранняОсь домурує останню цеглинку
І заховається геть за хмаринку!М. Познанська
Багато цікавих задумів у будівельників. Професія муляра ще багатьом-багатьом
принесе радість, славу і шану від людей. Доповнення учнів.
Картка 2.Чому кажуть: «Білий хліб росте у чорній землі»? Це вже професія хлібороба. Саме він перетворює чорне поле у зелене: коли сходить посіяне зерно. Зелене перетворюється у золоте — коли достигають колоски. Золоте стає білим — коли із зерна виготовляють борошно. А ось коли хліб випечений — біле перетворюється на рум'яне.
Нам вирощує врожай. Пшениці шумлять на волі — Де початок їм, де край?
А їсте ви паляницю,
Калачі смачні їсте —
Не забудьте уклониться Хліборобові за те!
М. Познанська
Честь і слава хліборобам,
Що живуть в моїм селі!
Хлібороби хліб нам роблять,
Знайте й ви про це, малі.
В пору літню, в час осінній,
Навесні — в гарячий час Косять, жнуть вони і сіють,
Лан орють — у котрий раз!
Хлібороб на своїм полі
Земля плодовита починається у працьовитій руці хлібороба. Хліб — праця багатьох людей. І їхня праця потрібна завжди і скрізь. Без хліба немає життя на землі.Доповнення учнів.
Картка 3.Хто ж так смачно нам варить і пече?
Чудова каша манна.
Він дбає про здоров'я всіх — Йому подяка й шана! М.Познанська
Звичайно — це Наш кухар, ніби боровик,
Надів біленьку шапку.
Г отує нам він холодний І запікає бабку.
Смачний у кухаря пиріг,
Професія кухаря дуже відповідальна. Він знає всі тонкощі приготування їжі. А всі ми любимо смачненько попоїсти. І тоді ми звертаємося до кухаря:
Дітвору він добре знає,А хто любить солоденьке —
Її щедро пригощає,Тому тортика й варення,
Бо уміє готувати,Тістечка й киселику,
Ще й уміє подавати:Пряника й крученика.
На обід і на вечерюУсього він наготує,
Борщ, котлети і печеню,Всіх з любов'ю почастує.
Картка 4.
Музична пауза.
Т.Ковалевської.
Не залишайте нас! Крізь чергу не пробитися В повнісінький трамвай,
Ми можемо спізнитися... Водію, виручай.
Учні співають пісню «Наш водій», муз. К.Мяскова, сл.
Співають рейки
пісеньку
На вулиці моїй,
Веде трамвай повнісінький Знайомий наш водій. І весело по вулиці З дружками я біжу,
Водій вусатий хмуриться,
А я йому кажу: —Будь ласка, на хвилинку
Затримайте зупинку. Нам треба в перший клас,
Сідайте всі мерщій!Таким, як ти, водію,До школи я малят.
Дорослим стати мріюВозитиму підряд
Картка 5.
Що робить токар? Де можна побачити його роботу?
Професія токаря потрібна і відповідальна. Він виточує різні деталі на спеціальних верстатах.
Без них не зробиш літака
І поїзду не йти... Деталі точать токарі, В цеху стоять у ряд.
І кожному о цій порі Співа його верстат! М. Познанська
Не обійтися нам!
Бо навіть вдома, де живеш,
Приглянься до речей: Ти працю токаря знайдеш
Хоча б в замку дверей. Здається, просто річ така,
Як гайка чи гвинти, —
Співає пісеньку й співа
Верстат у токарів!
Які в тій пісеньці слова?
У ній немає слів.
Та в ній звучить — хай знає всяк —
Подяка токарям:
Без них, малята, аж ніяк
Отож скрізь і всюди нам зустрічається робота токаря. І для телевізора, і для магнітофона, і для пральної машини, і для велосипеда, і для трактора деталі виготовив токар. Наша книжка і газета, одяг і взуття теж не обходяться без токаря. А чому саме, як ви гадаєте?
Відповіді учнів. Професія токаря важлива, цікава.
Картка 6.
А хто ж шиє нам такий гарний одяг? Це вже професія кравця.
Всі ми любимо гарно одягатися. Платтячка, блузки, костюми, штани, спідниці — все це і багато інших речей — робота кравця.
Є правило кравецьке просте:Все по тобі — рукав і спинка.
Сім раз відмір, а раз відріж!Тож на примірці — так годиться —
І, щоб костюм пошить по зросту,Стій рівно і не смій крутиться!
Потрібно мірку знять раніш...М.Познанська
Твій одяг вийде мов картинка:
Професія кравця дуже відповідальна і цікава. А яку фантазію він має! Адже кожна одежина повинна бути особливою і гарною: на всі наші смаки.
Для Марічки, для ОленкиДля бабусі — рукавиці
Шию платтячка гарненькі,А для мами і для тата —
Шию я штанці для Г риця,По костюмові до свята.
Доповнення учнів.
Картка 7.
А хто ж лікує всі хвороби? Виписує нам різні ліки?
Учень. Лікар лікує хвороби в дитини,
Біль головний може зняти в людини.
Лікар уміє усіх лікувати,
Знає, як раду хворобам давати.
Н.Красоткіна
Учитель. Звичайно — це лікар. Ми запросили до нас одну маму, яка пра-цює лікарем. Вона коротенько розповість нам про свою професію.
Розповідь мами.
Учитель. Сьогодні ви дізналися чимало нового про багато професій. І ким би ви не мріяли стати, яку б професію собі не обрали, кожен повинен добре знати свою справу, робити її чесно, вміло.
Пояснення прислів’їв.
Учитель. Обравши собі майбутню професію, пам'ятайте про головну для вас саме зараз:
Спитай у мами і у тата,
Які професії у них.
Професій різних є чимало,
Сповна їх вистачить на всіх!
й учень. Та є одна поміж професій Якої вчаться всі в житті — Вона для кожного найперша, Якої вчитимешся й ти!
й учень.Учитель, лікар чи геолог,Письменник, слюсар чи кресляр —Всі називають головноюОдну професію- школяр!
й учень. Бо всім відомо, що без школи,Без знань, що мусиш там набуть,Не станеш у житті ніколи Тим, ким в дитинстві мрієш буть!
День вшанування загиблих у час голодомору
Мета: розвивати розуміння, почуття жалю, співчуття та виховувати високу повагу до людей, які перенесли на своєму життєвому шляху важкі роки голодомору 1932-1933 рр.; вшанування загиблих у час голодомору та збереження в пам'яті подій того страшного періоду.
Обладнання: журнали, вирізки з газет, фотографії з архіву, спогади очевидців.
Хід заняття
Пекельні цифри та словаРік тридцять третій?
У серце б'ють, неначе молот,Г олод? Г олод?
Немов прокляття ожива
Пам'ять-нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини. І життя країни. Та багато сторінок у нашу історію вписано кривавим і чорним. Особливо вражаючі сторінки, де смертельним шрифтом викарбовано слова: голод, голодомор. 23 листопада День вшанування загиблих у час голодомору.
Трагічна пам'ять про голодомор-то як чорний, незглибимий колодязь, у який, можливо, і не хотілося б заглядати, бо ж побачимо себе далеко не такими, якими б хотіли б бачити. Але мусимо подивитися в цей колодязь чесно, нічого не приховувати, аби очистити власні душі від скверни, самовисповідатись і покаятись, аби не повторилося найстрашніше за всю історію України. Штучне, насильницьке винищення людей.
1933-й рік. Найчорніший час в історії України. Жахливо навіть через роки ступати болючими стежками страшної трагедії, яка розігралася на благословенній землі квітучого українського краю. Досі не віриться, що тут раптово зник хліб, люди залишилися без зернини. І це в урожайний 1932-й рік. Пухли старі й малі, вимирали роди і села. Це був справжній голодомор, організований комуністичною партією та її керівництвом на чолі зі Сталіним. Його метою було примусити українських селян іти до колгоспів, придушити будь-який спротив радянській владі. Робився нищівний приціл на майбутнє: знищити українську націю, великий і гордий слов'янський народ. У селян було відібрано землю, коней, худобу, реманент. Вони перестали бути господарями на своїй землі. Хліборобів перетворили у безправних колгоспників, які вже не розпоряджались зібраним урожаєм, його можна було вільно вивозити з України. Було запроваджено масовий терор проти заможного селянства — куркулів, як їх називали. Сотні тисяч українських забирали не тільки залишки зерна, а те, що було придбане з великими труднощами і втратами в інших районах, конфіскувалось на станціях та в ешелонах.
На початку 1933 р. практично всюди в Україні запасів не залишилося. Фактично це була дія, свідомо спрямована на повільне фізичне винищення селянського населення. Лиха доля українського селянства була оповита завісою мовчання. Намагаючись врятуватися, тисячі селян йшли в міста, де навесні скасували хлібні карточки і можна було купити хліб. Але сільським жителям нічого не продавали. Дороги, що вели до міста, були блоковані. Усе ж тисячі селян пробиралися туди, та не знаходили порятунку, вмирали просто на вулицях.
Доведені до відчаю люди їли жаб, мишей, щурів, горобців, земляних хробаків і слимаків, мололи кістки на борошно, варили шкіру із взуття, уживали в їжу кульбабу, реп'яхи, проліски, липу, акацію, щавель, кропиву. А законом від 7 серпня 1932 року
заборонялось збирати колоски на полі навіть перед їх заорюванням. За збирання колосків звинувачений карався не нижче п'яти років ув'язнення в далеких таборах з конфіскацією майна обвинуваченого і вище, аж до найвищої міри покарання (розстрілу).
У людей розпухали обличчя, ноги, животи. Померлих, а часто й ще живих звозили й скидали в ями й закопували. Прагнучи врятувати від голодної емері хоча б дітей, селяни везли їх у міста й залишали в установах, лікарнях, на вулицях. Г олод охопив усю Україну, але небачених розмірів набув на півдні, сході та в центрі України.
Це остання хлібина, остання?
Очі горем налиті вщент? Батько й діти не їли зрання, Це остання хлібина, остання? Після неї голодна смерть.
Відомості про голод в Україні дійшли на Захід. Перші відгукнулися українці західних земель та еміграція. Було створено допомогові комітети в Європі й за океаном, надіслано меморіали до Ліги Націй, питання порушувалося в Британському парламенті. Але радянський уряд відкинув пропозиції про допомогу з-за кордону, стверджуючи, що інформацію про голод навмисне поширюють вороги Радянського Союзу.
У 1932-1933 рр. українці з польських берегів Збруча і Бугу пускали плоти з харчами, і польські прикордонники дивилися на це крізь пальці. Вони не стріляли. Стріляли радянські прикордонники в українців, які намагалися перехопити ці плоти. Щоб перешкодити самочинним утечам величезної маси голодуючих за межі республіки, на її кордонах було розміщено загороджувальні загони внутрішніх військ.
Страхітливий злочин ніколи й нічим не стерти з пам'яті. Тільки протягом 1932-1933 рр. загинула п'ята частина сільського населення України. За різними оцінками, штучний голодомор забрав від семи до десяти мільйонів жителів.
Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об'єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією. Адже й нині живе у пам'яті народу прокляття тим, хто збиткувався над його долею і життям. Ще й досі у сни селян приходять ці похмурі тіні, ще й досі кровоточать роз'ятрені серця, болить душа, що звідала горя до краю. Нехай кожен із нас торкнеться пам'яттю цього священного вогню -частинки вічного. А світло оцих свічок хай буде нашою даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам'яті.
У ці дні, коли по всій Україні відбуваються численні заходи-реквієми, відчинімо свої душі й серця для пам'яті про ті страшні роки, зробімо все для того, щоб ніколи за будь-яких обставин подібна трагедія більше не спіткала Україну. Селян виселено з рідного краю на далеку північ, у Сибір. Селянство відповідало на більшовицький терор протестом. Цілі сільські райони були охопленні повстанням.
Щоб остаточно зламати опір українських хліборобів, більшовицькі вожді у Москві вирішили організувати в Україні штучний голод. Не підлягає сумніву, що до загибелі мільйонів селян призвело холоднокровне рішення Сталіна вилучити в українських селян усе зерно, а відтак заборонити будь-яку допомогу їм з боку міжнародної громадськості.
ТВОРИ ДОБРО, БО ТИ - ЛЮДИНА
Мета. Формування в учнів почуття чуйності, доброти, милосердя, поваги до старших; заохочення до добрих вчинків та корисних справ.
«Найвеличніше, найбожественніше в людині - милосердя і прощення».
О.Дюма
«Якщо прагнути до милосердя, не буде зла».
Конфуцій
«Добре бачить тільки серце, найголовнішого очам не видно».
Екзюпері
Вчитель. Найвища наука життя -мудрість. А найвища мудрість - бути добрим. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді - це завжди було в характері нашого українського народу. У наших традиціях споконвіку зберігалася звичка поділитися з бідним, дати притулок подорожньому, допомогти немічному, хворому, заступитися за беззахисного і скривдженого. Що ж потрібно зробити для того, щоб ці згадані добрі звички і традиції, оте всенародне милосердя, що здавна було властиве нашому народові, зберегти на віки?
Напевне, треба менше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто потребує підтримки.
Учень.
Не говори про доброту, коли ти сам нею не сяєш,
Коли у радощах витаєш, забувши про чужу біду.
Учениця.
Бо доброта не тільки те, що обіймає тепле слово,
В цім почутті така основа, яка з глибин душі росте.
Учень.
Коли її не маєш ти, то раниш людяне в людині,
Немає вищої святині, як чисте сяйво доброти. О. Довгий
Вчитель. Інколи в нас закрадається думка і постає запитання: яка вулиця веде до храму? Де той шлях до правди і добра, яким треба йти кожному? На це запитання публіцист Ігор Золотухін відповів так:
«Ця вулиця проходить через душу кожного з нас, і той храм, храм добра, правди любові, кожен повинен будувати в собі вимітаючи зі своєї душі зло і брехню, які вгніздилися в ній і руйнують її». Якби кожна зла людина зробила на одну погану справу менше, а кожна добра - на одну справу більше, наскільки світлішим стало б наше життя. Якби кожен, хто може, допоміг хоча б одній конкретній люди світ став би набагато кращим.
Староста класу розповідає присутній про те, як учні та батьки класу взяли участь в акціях «Милосердя йде від серця та «Діти, допоможіть дітям».
Робота у групах.
Кожна група отримує Пакет, у якому є лист з описаною життєвою ситуацією. Наприклад, з листа матері: «Я маю дочку, яку дуже люблю. Та раптом я захворіла.
Прошу доньку сходити до аптеки по ліки, а вона мені відповідає, що їй немає коли. Так
мені стало боляче та прикро. Звідки така черствість?» А ви як думаєте, звідки така черствість? Надається час для обговорення та прийняття рішення групи.
Питання для колективного обговорення:
У кожного з нас є бабусі та дідусі. Давайте пригадаємо, тільки чесно, чи завжди ми уважні до них, чи завжди ми поважаємо їх вік?
Людина народжується і вмирає, і якщо після її смерті що і залишається на землі, так це те, що вона доброго зробила людям. А що доброго зробили ви?
Милосердя! Що означає це слово? Чи завжди ми милосердні один до одного?
Самооцінка за допомогою питань:
Чи робиш ти добро людям?
а) завжди; б) інколи; в) ніколи; г) не знаю.
Чи робиш ти людям зло, неподобство?
а) не роблю; б) інколи роблю; в) роблю; г) не знаю.
Підведення підсумку самооцінки
Вчитель. Час невпинно біжить вперед. Збігають хвилини, години, пливуть роки. Хочеться вірити, що у вас буде все гаразд, хочеться, щоб слова доброти, почуті сьогодні, ви пронесли крізь усе життя. Пам'ятайте: людина на цім світі не вічна, життя коротке і гріх розтринькувати його на погані справи.
Учень.
Не зобидь ні старця, ні дитину, поділись останнім сухарем,
Тільки раз ми на землі живемо, у могилу не бери провину.
Зло нічого не дає, крім зла, вмій прощати, як прощає мати,
За добро добром спіши воздати - мудрість завше доброю була.
Бо людина ціниться по тому, чи вона зробила, що могла.
Скільки сил у неї вистачало, щоб на світі більше щастя стало.
Пам’ятка
Ти мешкаєш серед людей. Не забувай, що кожен твій вчинок, кожне твоє бажання впливає на оточуючих. Знай, що є межа між тим, чого ти бажаєш, і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки питанням до самого себе: чи не робиш ти зла, негараздів людям? Роби все так, щоб оточуючим тебе людям було добре.
Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабким та беззахисним. Поважай і розумій матір та батька - вони дали тобі життя, виховують тебе, бажають, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим серцем, чистою душею.
Не будь байдужим до зла. Борись проти зла, брехні, несправедливості. Будь нетерплячим до того, хто прагне жити за рахунок інших, робить зло людям.
Вчитель. Ось і закінчилася наша розмова. Я сподіваюсь, що всі ми станемо добрішими, милосерднішими. І ця година доброти переросте у щоденну потребу робити добро. Будьте добрими, людяними, терпеливими, нехай не черствіють ваші душі в щоденних клопотах, бережіть свої серця від усього злого. Щиро дякую всім.
ДОБРО І МИЛОСЕРДЯ У ТВОЄМУ ЖИТТІ
Мета. Продовжувати знайомити учнів із людськими чеснотами; довести до свідомості дітей, що добро й милосердя чиняться безкорисливо; розвивати в учнів почуття доброти, чуйності, милосердя; викликати у дітей бажання творити добро, бути милосердними й уникати злих вчинків; виховувати любов і повагу, щирість і працьовитість.
На дошці написані вислови:
«Найпрекрасніші і в той час найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших».
В, Сухомлинський
«Людина, яка думає тільки про себе і шукає в усьому свою вигоду, не може бути щасливою».
Сенека
«Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить не жити, а бути мертвим».
Г. Сковорода
«Криниця без води - просто яма, людина без доброти - сама тільки оболонка». (Народна творчість)
Вислови Сааді:
«Коли людина перестане думати про власне задоволення, а житиме для інших, то вона високо підніметься душею».
«Все те, що робиш комусь, робиш собі!»
«Не чиніть зла, воно гидке і кривди не робіть нікому, бо кривда щастя не дає, а зло обмежує свободу».
«Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш називатися людиною».
Вступне слово вчителя.
Людське життя... Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.
Люди, їх мільйони... Всі вони різні і чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.
Стежина життя... Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? Хочеться гукнути: «Життя! Візьми мене на свої крилечка й понеси ген-ген за небокрай, де люди у вічності живуть» . Прекрасні слова. І як хотілося б кожному із нас, щоб і життя наше було таким же прекрасним. Але як цього досягти? Як бути дійсно щасливим?
Що зробити для того, щоб життя наше було прекрасним? Відповіді на ці запитання частково можемо знайти у висловах відомих людей, які представлені на дошці.
Запитання.
Що об'єднує всі ці вислови?
У чому вбачають сенс життя ці відомі особистості?
Отож сьогодні ми з вами поговоримо про добро і милосердя у вашому житті.
Завдання.
Протягом уроку продумайте, проаналізуйте дані вислови і в кінці заняття висловіть свою думку щодо даних тверджень.
Не говори про доброту, Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш, Забувши про чужу біду.
Бо доброта - не тільки те, Що обіймає тепле слово,
В цім почутті така основа, Яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш, ти, То раниш, людяне в людині.
Немає вищої святині. Ніж чисте сяйво доброти.
Бесіда.
Милосердя й доброта - як два крила, на яких тримається людство.
Як ви розумієте слово «добро»? Доберіть до цього слова синоніми.
Співчуття, добродійність, чуйність, милосердя, благодійність завжди були притаманні нашому народові. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба з голодним, дати притулок бездомному, захистити старого і немічного, порятувати хворого чи каліку, захистити скривдженого.
У Вавилоні був такий звичай: недужих виносили на майдан чи дорогу. Кожен, хто йшов повз нього, підходив, розпитував, коли знав якийсь засіб, радив нещасному. Ніхто байдуже не проходив.
У Сербії був такий закон: той, хто одружувався, мав посадити 75 оливкових дерев. Оливки живуть і плодоносять 400 років. Забули імена тих, хто їх садив, а посаджені в XVII столітті дерева плодоносять і радують людей ще й сьогодні.
Прекрасний звичай побутує і нині на Кавказі. Високо в горах саджають плодові дерева. Випадковий мандрівник, втамувавши голод чи спрагу, не може навіть подякувати, не знає кому. Але смуга відчуження відступає. Чужі стають рідними, близькими, коли потрапляють у скруту.
Потреба в доброті - повсякчасна. Навіть тоді, коли немає біди, навіть там, де гори спокійні й твердь земна не хитається під ногами. Творче завдання «Обличчя доброти»
Вчитель об'єднує дітей у групи і просить намалювати учнів доброту та прокоментувати свої малюнки.
Творче завдання «Серце доброти»
Учитель малює на дошці серце і на ньому відповіді учнів на запитання назвати добрі вчинки, які вони можуть здійснити одне для одного, щоб усім жилося краще і цікавіше.
Вчитель. Що сталося б зі світом, яке ньому зникла доброта? Як ви вважав чи важко бути добрим? Чи може добро зцілити людину? Наведіть приклади, є поряд із вами люди, які потребують допомоги?
Повідомлення «Сумні цифри»
В Україні проживає близько мільйонів самотніх людей. Майже тисяч із них не здатні подбати про себе. П'ятнадцять тисяч самотніх живуть у будинках-інтернатах. Понад мільйон українців живе у злиднях. Близько тридцяти тисяч із них не мають гідного житла. Сімдесят тисяч громадян нашої держиш змушені існувати на мізерну пенсію. Ля сумні цифри лякають.
Як змінити ситуацію?
( «Вершини влади»)
Бесіда.
Важко уявити, що люди можуть страждати не лише від хвороб або бідності. Душевний біль може спричинити і холодна байдужість оточуючих, непривітність. І як образливе слово може поранити душу, привітне слово може зцілити її.
Чи стикалися ви з такими випадками. Розкажіть.
Якби малювати світ доброти і милосердя, то, мабуть, він був би світлим, сонячним. А чи хотіли б ви жити в такому світі? Мабуть, так. А що ви можете зробити уз сьогодні, щоб він був таким?
Чи підтримуєте ви вислови, які написані на дошці? Висловіть свою думку.
Вчитель. У старовину церковні дзвони сповіщали прихожан про початок закінчення служби, били на сполох під час пожежі або ворожого нашестя, збирали громаду для вирішення важливих громадських питань.
Сьогодні церковні дзвони також б'ють на сполох, закликаючи нас до милосердя і доброти. Бо тільки ці вічні цінності роблять нас справжніми людьми. Будьмо милосердні. Озирнімося навколо. Поряд нами мешкають люди, які потребують допомоги. Отож, не відкладаймо добі чинність на потім. Нині, сьогодні, саме зараз!
Хай світлими і чистими будуть ваші помисли, а справи - добрими. Не лінуйтеся щодня робити найлегшу справу - дарувати хоч краплину добра всьому живому на землі. Г ете писав: «Перед розумним треба схилити голову, а перед добрим серцем стати на коліна».
Подивіться навкруги і уявіть собі, що поруч тільки гарні люди, які завжди допоможуть, підтримають. І нехай кожен із вас задумається: «А чи все я зробив для того, щоб людям було біля мене затишно, спокійно?». Тож пам'ятайте, що доброта - ознака сили, а не слабкості. І нехай завжди супроводжують слова геніального поета Т. Шевченка: «Раз добром нагріте серце - вік не охолоне».
Давайте завтра, прийшовши до школи, посміхнемося один одному, скажемо приємні слова і обміняємося розповідями про добрі вчинки, які ми зробили сьогодні.
Навчаймося добра, як вчаться мови діти,
Щоб потім все життя його творить святе.
Плекаймо крізь роки троянди жито, Тримаймо у серцях, як сонце золоте. Даруймо для людей погожі дні Щоб щедрим садом вік святився небокрай,
Щоби беріз пісні лунали до нестями, І повниться добром наш дім і рідний край. Лікуймо наші зболені серця, Лікуймо наші душі зачерствілі,
Несімо правди непогасний стяг — / кривда в нашу долю не поцілить.
Є ще спасіння від недуг людських, Джерела віднайдімо лиш. цілющі...
Мов подорожником торкнімося до них
Й добром розквітнуть, просвітліють душі. Скропімо серце щире, не черстве Людського милосердя еліксиром, Воно, хоч кволе, знову оживе,
У справедливість й людяність повірить.
П’Є ЖУРАВКА ВОДУ
Мета. Вшанувати пам'ять загиблих у Великій Вітчизняній війні; сформувати патріотичні почуття, повагу до старшого покоління.
Ведуча. Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за своє визволення у найстрашніший за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Наслідком кривавої бійні стали мільйони вдів, яких у народі називають журавками, сиріт. Вдовина доля особливо пекуча. Довіку не притамувати горя жінки, яка не дочекалася з війни сина чи чоловіка. Чому недолі наші вдови випили до дна?
й учень.
Ніхто не забутий, на попіл ніхто не згорів.
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть,
І доки є пам ’ять в людей, і живуть матері -
Доньки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.
й учень.
Вони не повернулися з війни. Мені привиділось, немов живії.
Які не повернулися з боїв, Не полягли, а залишились жити,
Перетворившись у білих журавлів.
й учень.
Стоять, замислившись, тополі. Бійців нагадують мені Отих, полеглих в травах, полі, В кривавих січах на війні.
Не тільки зграйно журавлями В небесній синеві летять - Вони в гаях, поміж полями, В степах тополями стоять,
Торкнутись силяться зеніту... Немов з легенд, мов живі,
Вони, здається, всього світу, Усього людства вартові.
й учень.
Чистого неба зірниця в кожне вікно заглядає,
Мирного лану пшениця пісню вечірню гойдає.
В наші серця прилітають луни далекого грому.
Солдати в степу спочивають, які не повернулись додому.
Мало зозулі кували тим юнакам перед боєм,
Світ від чуми врятувати, нас захистили собою.
Схиляємо голови низько, щоб шану героям-солдатам віддать На вічних постах стоять обеліски, в полях обеліски стоять.
й учень. Обеліски, пам'ятники... Скільки їх? Але чому немає пам’ятника матері, що досі чекає з війни сина, вдовам - жінкам високої краси вірності. Які виконали останній заповіт чоловіків - вивели в люди дітей. Саме вони, затамувавши горе, біль відбудували зруйноване, виховували своїх дітей - продовження роду.
Ведуча. А було тепло, літо, тихі та спокійні ночі, слова кохання, народжувалися діти, вишивались рушники, гартувалась доля.
й учень.
й учень.
Я тягнусь до вуст твоїх вустами. Як до сонця тягнеться трава
І гублю в ранковому тумані, Наче квіти, ніжнії слова.
І ніхто, ніхто тих слів не знає, Ніби в світі тільки я і ти,
І зоря схилилася над нами, Щоб ясніш коханню посвітить.
й учень. Як хороше бути молодими. День ясний, сонячний... Але що це за грім? Що це за гроза? Що вона віщує? Ой, людоньки, біда! Війна! Війна!!!
(«Священная война» ).
Прощавайте, сини і чоловік.
Ведуча. їхали вони на фронт із вірою у швидку перемогу. А ворог насувався, захоплював ще більше території. З сумом, стогоном та плачем летіли на фронт листи від матерів, коханих. І в короткі хвилини затишку їх читали стомлені солдати.
й учень.
Лист, звичайно, від мами. Обстріл - жорстокий завжди.
Не чекав я небесної манни, Як чекав я твої листи.
Снаряди свистять нещадно. Може, здається, так і є Ну-мо місяць допоможе — Лист прочитати мені.
Тут в цих рядках і поміж ними Палить сильніше вогню:
Ти ж один у мене син, Ти ж один у мене син, Ти ж один у мене!
й учень.
Кому тут до цього є справа, Снаряди, свист, завиття.
Піхота на кулемети, дзоти Знову піде в майбуття.
Я без читання знаю - так вже потрібно буть Тривога - рана навскрізь, В цих листах без слів,
Тут в цих рядках і поміж ними Палить сильніше вогню:
Ти ж один у мене син, Ти ж один у мене!
Ти ж один у мене син, Ти ж один у мене!
Учениця.
Прощай, земля сира, і кулі з пітьми.
Вони ж не розбирають - чи один у матері ти.
Тут в цих рядках і поміж ними Палить сильніше вогню:
Ти ж один у мене син, Ти ж один у мене!
Ти ж один у мене син! Ти ж один у мене!
Ведуча. Вся територія України була захоплена ворогом. Відлунням докочувались звістки про бої на фронтах. Матері чули про подвиги своїх синів з усних переказів, із партизанських листівок, повідомлень Інформбюро.
Листи не йшли. Про рідних складалися вірші та пісні, які лунали в хвилини затишку бойових дій, ці пісні підтримували солдат. (Вірш К. Симонова «Жди меня»). (Пісня «Вье'тся в тихой печурке огонь», «Огонек», «Темная ночь», «Катюша», «Смуглянка»).
Ведуча. Глибокі рани завдала війна. У 1973-1976 рр. за парти в Україні не сіли сотні тисяч першокласників. Вони не народилися, бо ті, хто мав стати дідусями, батьками загинули на війні зовсім юними.
й учень.
Схилилось зажурено жито, тамуючи біль в колосках,
І тануло-тануло літо у батьківських добрих очах.
Осколком останнім атака під серце йому запекла,
Не скоро по нім будуть плакати — в хатині, що скраю села.
По синій, зимовій дорозі Крізь плетиво стомлених днів Ще будуть стрічать листоношу, Чекатимуть звісток з війни.
Бо жінка не вірила смерті, Зімкнувши уперто вуста.
Листи, пожовтіли в конвертах, На скронях біліють літа
й учень.
Вийшла в степ широкий мати посивіла, Виплакала очі від журби вона.
Біля квітів мати стала, заніміла І згадалась знову матері війна.
І почула голос сина над житами, То зітхала мати, то вогонь палав:
«Я прийшов до тебе, я вернувся, мамо, Я своєю смертю смерті потоптав.
На моїй могилі нині квітів море, Ти в думках до мене линеш з далини,
І твоє невтішне материнське горе, То прокляття вічне пам'яті війни».
(Звучить пісня «П'є журавка воду»).
Ведуча. Скільки долей зламала війна. Гірка доля дісталась і дочкам, красуням- дівчатам, які стали дешевою робочою силою. Не всі вони повернулись додому такими ж молодими, якими їх доля закинула у далеку Німеччину.
Учениця.
Лист з чужини
Не побивайся, матінко, за мною, Твій син-герой згорів у боротьбі. Не плач, старенька, над похилим тином, Не плакати, гордитися тобі. Гордися сином, мама сива, Селянка з українського села,
Гордися, ти народові зростила Такого сина - мужнього орла.
«Реквієм»
Пам ’ятайте! Через віки, через роки! Пам ’ятайте!
Про тих, що вже не прийде ніколи. Пам'ятайте, не плачте! Стримайте стогони гіркі. Пам'ять загиблих бережіть свято, Вічно бережіть. Люди, поки серця ваші б'ються. Пам'ятайте!
Якою ціною дісталося щастя, Просимо вас, пам ’ятайте! Дітям своїм розкажіть про них, Щоб пам'ятали.
Вбийте війну, прокляніть війну!
Люди землі,Мрію пронесіть через роки І життям нагадуйте Про тих, хто вже не прийде ніколи,
Заклинаю - пам'ятайте!!!
Злочин і кара
Мета: ознайомити дітей з правами та обов’язками, прививати почуття гідності та відповідальності за свої вчинки.
Хід години спілкування
Не кажи і не роби нічого поганого,
Навіть тоді, коли ти наодинці з собою.
Учись надто більше соромитись самого Себе, ніж інших.
Демокрит
Закон можна вважати якісним тоді, коли смисл його є точним, якщо вимоги його справедливі, якщо він формує чесноти у громадян.
Френсіс Бекон
Учитель.
Злочин і кара - досить актуальна тема. У вашому віці ви особливо цікавитесь, які права дає вам закон, як слід діяти в тих чи інших випадках тощо. Гете писав: «Поведінка - це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя». Давайте й ми спробуємо розгледіти себе у дзеркалі своїх дій і вчинків.
Людина - складний, таємний, багатогранний світ. Її серце - вмістилище Всесвіту, зосередження емоційної енергії й сукупність ставлень до дійсності.
Хто «Я»? Навіщо прийшов(ла) у цей світ? Чи правильно чиню? Здавалося, це прості запитання, але дати відповідь на них важко.
Можна по-різному визначати мету свого існування, але її треба мати-інакше то буде не життя, а існування. Сьогодні ми розмовлятимемо про підступних ворогів підлітків: тютюн, алкоголь, наркоманію, крадіжки, хуліганство. і ми визначимо, що таке шкідливі звички - хвороба чи щось інше?
Звичка - це певна дія, яка набута людиною у процесі життя. Але звичка може перерости у хворобу, яка може мати різні наслідки. Отже, людина має контролювати свої вчинки. А що таке вчинок? Учинок є одиничним, відносно завершеним актом поведінки. Він реалізує моральну спрямованість поведінки. Думаю, що всі ви знаєте або чули влучний крилатий вислів: «Посієш учинок - пожнеш звичку, посієш звичку - пожнеш характер, посієш характер - пожнеш долю».
Що ж спонукає підлітків до певних вчинків? Насамперед, виховання дітей у неповній сім’ї; далі - бажання прославитись (Я - герой); прагнення повелівати (Я - це сила, влада); прагнення до самостійності. Звісно, це основні причини вчинків.
Давайте розглянемо конкретні вчинки і спробуймо їх проаналізувати.
На мою думку, найпоширенішим серед підлітків є тютюнокуріння. На жаль, цією звичкою захоплюються не лише підлітки, а й діти 9 років. Як одні, так і інші навіть не усвідомлюють, що завдають шкоди своєму організмові, а звідси виникають такі захворювання, як рак горла, легень.
Куріння переслідувалось в давні часи дуже суворо. В Англії курців страчували, у Туреччині їх саджали на кіл, в Італії Римський папа відлучав курців від церкви. У Росії цар Олексій Романов заборонив ввіз тютюну, а курців карали батогами.
Ще хочеться сказати про тютюн з біологічного погляду. Тютюн - трав’яниста рослина сімейства пасльонових. Є приблизно 60 видів тютюну. Із нього виготовляють хімічний продукт - нікотин-сульфат, який використовують у сільському господарстві для захисту рослин від шкідників.
Понад 80% випадків захворювання раком легень припадає на долю курців-підлітків.
На Русі курців засуджували до страти, та ми живемо з вами не у ХІІ сторіччі, а у ХХІ, і не слід судити одне одного, а слід допомагати, підтримувати. Проханням до вас буде те, що якщо ви побачите таку ситуацію, допоможіть їм, розтлумачте, що це погана звичка. Розглянемо інші згубні звички: пиятику, алкоголізм.
Пиятика - велика загальна біда. Миритися з нею не можна, бо дуже дорого вона нам обходиться. За даними вчених, перше знайомство з алкоголем і формування позитивного ставлення до його вживання у більшості випадків (60-82%) відбувається в сім’ї, у компанії. У цьому випадкові, як свідчать численні дослідження, неповнолітнім, щоб стати алкоголіком, достатньо вживати спиртні напої не менше разу на тиждень. Доза алкоголю може бути при цьому невелика: 100 г горілки або 200-250 г міцного вина чи склянка пива - але це згодом переросте у звичку. А що несе за собою ця звичка ми знаємо.
Алкоголізм - захворювання, причиною якого є вживання алкоголю. Він впливає на мозок, серцево-судинну систему, печінку, систему травлення. Характеризується наявністю психічної і фізичної залежності. Алкоголік - хвора людина, що виявляє непереборну пристрасть до вживання алкоголю.
У Єгипті та Китаї алкоголь виготовляли і вживали як святовий і повсякденний напій. У стародавніх греків пили вино лише в свята Діоніса - бога вина. Від греків потім виноробство прийшло і до римлян. Щоб випити келих вина, був спеціальний ритуал.
У Росії цар Іван Грозний жорстоко карав тих, хто таємно займався виноробством і продавав горілку. Другий російський цар Олексій Михайлович 1652 року заборонив торгівлю горілкою по середах, п’ятницях і неділях, а також у Різдвяний і Петровський піст.
У нашому світі є ще одна біда - наркоманія. Причому наркоманія серед неповнолітніх, приблизно вашого віку. Наркотики - це речовини, пристрасть до вживання яких спричиняє психічні розлади та інші захворювання. Людина не знає свої дії, вонв їх не контролює. Щоб дістати наркотики, бо вони дуже дорогі, дитина іде на злочин: крадіжки, бійки, пограбування тощо. До наркотиків належать морфій, опіум, гашиш, героїн, промедол тощо.
Усі наркотики характеризуються руйнівним впливом на фізичний і психічний стан здоров’я дітей. Наркотичні речовини діють на нервову систему, викликають збудження, певні розлади, галюцинації. Сучасний стан наркотизації в Україні характеризується постійним збільшенням груп підлітків 13-14 років, залічених до вживання, зберігання і розповсюдження наркотиків.
Особи, що вживають наркотики, становлять вразливу групу населення до захворювань. нерідко передозування або ж тяжка залежність призводить до смерті.
Повернімося до теми злочину. Одним із найпоширеніших і найнебезпечніших злочинів є крадіжки, хуліганства. Що включає в себе поняття «злочин»?
Поняття «злочин» включає в себе чотири ознаки: суспільну небезпечність, протиправність, вину та караність.
Учитель.
Тут пролунали різні міркування. Тепер слід підбити підсумки. Отже, які риси притаманні високодуховній людині?
Якісне усвідомлення вищої мети існування людини та людства.
Постійне прогресивне самотворення та допомога у цьому процесі іншим.
Наповненість життя гуманістичним змістом, надання пріоритету буттєвим цінностям, що виявляються в думках, словах, діях.
Високий рівень фізичної, емоційної, ментальної та моральної культури.
Запишіть, будь ласка, ці важливі кожній людині риси у зошити, а завданням буде - самостійно доповнити цей перелік.
Учитель.
Який короткий висновок ми можемо зробити після всього сказаного і почутого? - Духовна краса людини - це животворче джерело людського життя, внутрішній світ людини.
Сучасній транспорт - зона підвищеної небезпеки
Мета: поглибити знання учнів про правила дорожнього руху; повторити основні правила пішоходів, велосипедистів, мотоциклістів, пасажирів, водіїв; сприяти розвитку мислення, мовлення, пам'яті, навичок поведінки на дорозі; виховувати повагу до оточуючих, увагу, правила ввічливості.
Бесіда
Основні заподій транспортних випадків.
Правила безпечної поведінки в транспорті будь-якого вигляду.
Мета. У кінці уроку учні повинні:
а)знаті основні заподій транспортних випадків і правила безпечної поведінки при користуванні транспортом;
б)уміти правильно діяти в разі захвату транспортного засобу терористами.
Основній вміст уроку.
Урок доцільно почати з повторення пройденного в початковій школі матеріалу по безпеці дорожнього руху.
Попросите учнів пригадати і розповісти про аварійні ситуації на транспорті.
Основні заподій транспортних аварій: про неуважність учасників дорожнього руху;
о невиконання правив безпеки водіями транспортних засобів і пасажирами; о порушення правив дорожнього руху пішоходами; о поломка транспорту;
о незадовільний стан проїжджої частини вулиць і доріг; о погані погодні умови.
Особлівості сучасного транспорту: висока швидкість, величезна руйнівна сила із-за різкої зупинки і зіткнення, висока пожароопасность.
Особливо небезпечний транспортний засіб в наступних випадках: про під годину посадки і висадки;
о при екстреному гальмуванні, особливо в серові погоду і під година гололедецьі; о під година руху на автомобілі, що має несправності, при яких боронує експлуатація.
Сформулюйте основні правила безпечної поведінки в будь-якому транспортному засобі.
Що робити, якщо ви виявилися заручником терористів? Роз'ясніті дії, що рекомендуються, в такій ситуації можна, використовуючи схему.
Схема
Залишатися на своєму місці, не привертати увагу (не ставити питань, не робити різких рухів)
Запитувати дозволи на будь-яку дію (пересунути-ся, відкрити сумку, сходити в туалет). Виконувати всі вимоги терористів беззаперечно.
Не заважати проведенню групою захвату операції по вашому звільненню, лягти на підлогу, і чекати закінчення дій.
Виконувати всі вимоги групи по боротьбі з терори-змом, у момент звільнення виходити якнайскорі-ше, залишивши речі в салоні.
Висновок. Повторіть основні положення уроку і перевірте, як зрозуміли тему. Контрольні питання.
Розкажіть про правила безпечної поведінки в транспортному засобі. Які небезпеки можуть виникнути при посадці в транспортний засіб і висадці з нього? При гальмуванні? Що може зробити пасажир в аварійній ситуації? Як поводитися, якщо ви виявилися заручником терористів?
Школа Світлофора Моргайка
Мета: поглибити знання учнів про правила дорожнього руху; повторити основні правила пішоходів, велосипедистів, мотоциклістів, пасажирів, водіїв; сприяти розвитку мислення, мовлення, пам'яті, навичок поведінки на дорозі; виховувати повагу до оточуючих, увагу, правила ввічливості.
Ведуча.
Доброго дня, юні знавці правил дорожнього руху. Ми раді вітати вас на Стоп - шоу „Клаксон”.
З кожним роком все жвавіше стає на вулицях міста: рухаються автомобілі, мотоцикли, автобуси.
Одні машини везуть продукти, одяг до магазинів, інші - розвозять хліб, будівельні матеріали.
Та для того, щоб автомобілі швидше постачали вантаж до місця призначення, необхідно створювати такі умови,
щоб вони могли без будь-яких перешкод рухатися містом.
Діти, щоб зберегти своє здоров’я та життя, ми повинні чітко дотримуватися встановлених правил дорожнього руху.
Впевнена, що ви з ними знайомі і добре їх знаєте, адже вони зовсім нескладні. Сьогодні ми не тільки пригадаємо правила дорожнього руху, а й доведемо, що дотримуємося правил поведінки на вулицях міста.
Як не глянув ти ліворуч,
Не дав транспорту пройти - Той не зможеш ти безпечно Вулицю всю перейти.
Громадський транспорт на дорозі Не слід тобі чекати,
Так твердять правила дорожні - Їх треба поважати!
Вибігати на дорогу - дуже небезпечно
Та до того ж, коли там - мчить транспорт безкінечно!
Водій не встигне повернути,
Якщо ти раптом зміниш рух.
Тому порадою тут буде - Не змінювати різко смуг.
Як виїхав ти на дорогу, то знай одну пересторогу:
Педалі швидко не крути, а всі машини пропусти!
Вантажівку пропускати слід на тротуарі.
На дорозі зупинятись - будеш не в „ударі”.
Припарковане авто зменшить оглядовість,
Тому вихід із-за нього - це жахлива повість.
А он автобус підійшов,
Тролейбус зупинився знов.
Ану, скажи, чи знаєш ти,
Як їх потрібно обійти?
Щоб не счинилося біди,
Ти їх позаду обійди.
Трамваї - ж зовсім інша річ Один одному йдуть навстріч Таку я дам пораду:
Їх не обходь позаду!
Завдання 1.
Я запрошую 2 чол., бажаючих взяти участь у конкурсі.
(виходять 2 учасники). На папері намальовані автомобілі. Ваше завдання: порахувати кількість машин, які рухаються вправо і вліво.
Хто впорається першим, той переможець.
(Діти отримують аркуші з завданнями і виконують його).
(вправо - 10, вліво - 7).
Завдання 2.
На аркуші паперу намальовано карту міста. Допомогти автомобілісту знайти шлях до бензоколонки.
(Діти виконують завдання).
Допоможи Незнайкові
Етична грамота
Мета: засвоїти знання з етичної грамоти через тести, вчити користуватися отриманими знаннями на практиці, виховувати почуття взаємоповаги, відповідальності за свої вчинки.
ДОПОМОЖИ НЕЗНАЙКОВІ
а)Незнайко сидить в автобусі біля вікна і з цікавістю дивиться на нові будинки. В автобус заходить жінка з дитиною.
Як треба вчинити?
б)Незнайко зустрів на вулиці дівчинку-однокласницю. Вона йшла з магазину і несла важку сумку.
Як треба вчинити?
в)На багатолюдному перехресті стоїть бабуся. Старенька розгублена - не знає, як перейти вулицю. Що мав би зробити Незнайко?
Як треба вчинити?
А ТИ Б ЯК?
а)Великі хлопці тікають від собаки, а маленька дівчинка стоїть і плаче...
б)В автобусі сидить хлопчик, а в цей час заходить бабуся...
в)Сергійко впав у калюжу, а Петрусь стоїть і сміється...
ЩО ЗРОБИВ ІВАСИК?
а)Івасику треба терміново звернутися до вчительки, а вона розмовляє з татом Сергійка... Івасик...
б)Івасик у дверях зіткнувся з Оленкою. Хлопчик...
в)У дверях зіткнулися наш Івасик і першокласник Тарасик. Що зробив наш Івасик? Чому?
ТОДІ Я Б...
а)Мама прийшла втомлена з роботи і я...
б)Маленький братик сумує і я...
в)Квітка у вазоні опустила листочки і я...
г)Друг захворів і я...
д)У сестрички не виходить задача і я...
е)Сіреньке кошенятко загубилося і я... є) Дівчинка плаче і я...
ПРО МЕНЕ САМОГО.
а)Мені весело, коли...
б)Я люблю...
в)Я хочу...
г)Мені сумно, коли...
д)Мені страшно, коли...
е)Мені цікаво, коли...
ЩО ЗРОБИВ СЕМЕН?
а)Семен зайшов до роздягальні,
там юрмиться багато дітей. Ось Оксанка. Всі її штовхають...
б)Ранок. Семен зайшов у клас. Тут уже Петрусь. Тарас...
Що зробив Семен?
в)У буфеті на загальному блюді лежать пиріжки...
Що зробить Семен?
г)На перерві Семен наштовхнувся на Івася.
Що він зробить?
д)Назустріч Семенові йдуть Людмила Петрівна і Юлія Олександрівна.
Як повівся Семен?
Якщо Семен вже привітався з учителем, то чи треба вітатися ще?
е)Олеся образила Семена.
Що він вчинить?
є) Семен побачив, що Ілля з Юрком б'ються.
Що він зробить?
ж)Семена попросили виступити на святі, а йому дуже не хочеться.
Що він зробить? Відшукай пораду серед правил
А ЯК БИ ТИ?
Поради чемних людей.
а)Оленка не хоче сидіти з Мишком за однією партою.
Що відчуває Мишко? Чи права Оленка?
б)Сергійко знову смикнув Ніну за коси. Вона погналася за ним, щоб вдарити.
Що можна порадити Ніні та Сергійкові?
в)Г аня з Наталкою постійно шушукаються, навіть тоді, коли поруч інші діти.
Чи подобалося це іншим, чи заважало їм?
ПОКАЖИ, ЯК ЦЕ РОБИТЬСЯ...
а)Пригадай, кого ти образив ненавмисно та знайди спосіб загладити свою провину.
б)Назви хороші якості свого друга,
в)Зроби комплімент сусідові по парті.
г)Покажи, як запросити партнера до танцю.
Я - людина серед людей
Етична грамота
Мета: засвоїти знання з етичної грамоти через тести, вчити користуватися отриманими знаннями на практиці, виховувати почуття взаємоповаги, відповідальності за свої вчинки.
Що зробити?
Як сказати?
Треба правила ці знати.
ПРАВИЛА ДОБРОТИ
Допомагай слабким, маленьким, хворим...
Не будь жадібним
Прощай помилки іншим
Ніколи не заздри!
Жалій інших, а не себе.
ПРАВИЛА ЧЕСНОСТІ
Сказав - зроби.
Не впевнений - не обіцяй.
Помилився - визнай.
Забув - попроси пробачення.
Говори тільки те, що думаєш.
Не можеш сказати правду - поясни, чому.
Не видавай чужу таємницю.
ПРАВИЛА ВВІЧЛИВОСТІ
Пам'ятай! Ввічливість - вміння поводити себе так, щоб іншим було приємно з тобою.
Будь завжди привітним; вітайся при зустрічі, дякуй за допомогу, йдеш - попрощайся.
Не примушуй за тебе хвилюватися, ідеш - скажи куди і коли повернешся.
Не капризуй, не бурчи! Твоє капризування може зіпсувати настрій іншим.
ПРАВИЛА СКРОМНОСТІ
Не будь хвальком! Не вихваляйся своїми успіхами, знаннями, речами.
Старайся не виділятися серед товаришів.
Допоміг товаришеві - не підкреслюй цього, нікому не хвались
Старайся робити добро скромно, непомітно.
ПРАВИЛА ВВІЧЛИВОГО ШКОЛЯРА
Якщо ти зайшов до класу, то обов'язково привітайся з усіма, хто вже прийшов.
Якщо ти зустрів у коридорі чи на вулиці свою вчительку, яка йде з кимось ще, то привітатися слід з усіма.
Коли ти в їдальні, не спіши взяти щось першим, думай про інших.
Якщо когось випадково штовхнув - вибачся.
Хлопчик завжди пропустить дівчинку уперед, допоможе сісти, піднесе портфель...
ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ
І.Подивись навколо - хто потребує поради, доброго слова, співчуття, допомоги.
Постав себе на місце іншого.
Зрозумій і виконай його бажання.
Принеси іншому радість... І тоді ти станеш добрим чарівником!
СПІЛКУЮЧИСЬ 3 ДОМАШНІМИ
Коли прокинувся і зустрівся з домашніми, не забудь привітатися.
Коли сідаєш за стіл, пам'ятай, як треба сідати і якими приборами користуватись.
Не забувай дякувати дорослим за послуги.
Пам'ятай, що приходити з прогулянки треба вчасно, аби батьки не хвилювались, і попереджувати, коли повернешся.
ЯК СІСТИ ДО СТОЛУ В ГОСТЯХ
Хлопчик пропускає дівчинку вперед.
Відсуває їй стільчик, а коли вона пройде, то підсуває, щоб сіла і тільки після цього сяде сам. Спокійно, без метушні.
ЯК СИДІТИ НА СТІЛЬЦІ
Сиди прямо, але вільно, не напружуючись.
Не витягуй ноги далеко від стільця, це заважає іншим.
Не розставляй ноги, ноги повинні стояти разом.
ПРАВИЛА ПАСАЖИРІВ
Зайшов у салон, стань так, щоб нікому не заважати.
Поступись місцем старшим, дівчаткам, малюкам.
Не можна стояти на сходинках, голосно розмовляти, кричати, капризувати.
Обов'язково оплати проїзд чи пред'яви проїзного квитка.
ПРАВИЛА ГАРНОГО НАСТРОЮ
Намагайся зрозуміти бажання іншого і в міру можливості виконати його.
Намагайся бути уважним і люб'язним з кожним із твоїх рідних і близьких тобі людей.
Завжди і зі всіма будь чесним, чемним, поважай іншу людину (дитину).
Постарайся зрозуміти і відгукнутися на стан іншої людини.
Давайте дарувати людям радість спілкування з нами
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У ГРОМАДСЬКИХ МІСЦЯХ
Коли поруч з тобою люди, пам'ятай про інших.
На вулиці намагайся не привертати до себе уваги перехожих своїм неохайним виглядом або гамірливою та задирливою поведінкою.
У магазині дотримуйся правил черги та чемного поводження.
У транспорті пам'ятай про старших і молодших, намагайся виявити свою увагу до них.
У театрі, бібліотеці, музеї дотримуйся тиші, поважай увагу оточуючих до вистави, книг, творів мистецтва.
ХШ. ПРАВИЛА ЦІКАВОЇ ДИСКУСІЇ
Не вигукуй!
Не перебивай!
Не повторюй чужі думки!
Не переходь на інші теми!
ПРАВИЛА ДИСПУТУ
Сперечайся чесно і щиро.
Говори зрозуміло, чітко, точно.
З повагою стався до співрозмовника і його думок.
Головна зброя диспуту - аргументи, факти, докази.
ПРИНЦИПИ ВЗАЄМОВІДНОСИН
У ставленні до іншого завжди будь: чемним;
уважним;
доброзичливим.
Ніколи не дозволяй собі насміхатися над недоліками іншої людини.
Не намагайся бути "кращим" за всіх.
Не соромся поступитися іншому.
ЩОБ НЕ ВИНИКЛА СВАРКА
Не накопичуйте образ і не дуйтеся, краще першим посміхнутися.
У вирішальний момент себе стримати і уникнути конфлікту.
Намагайся виявити толерантність, або почути й іншу (чужу) думку.
ЩОБ НЕ БУЛО ГАЛАСУ
Не поводься брутально, не бешкетуй, брутальність може дуже поранити.
Допомагай у справах маленьким і великим.
Чемним будь з усіма і в всьому, і обов'язково зараз, а не потім.
ЩОБ ПОДОБАЛОСЯ БУТИ ВДОМА
Рахуйся із настроєм іншої людини.
Пести інших своєю любов'ю, захищай їх цим від злих сил.
Дотримуйся домашніх традицій, не виявляючи свої амбіції.
КОЛИ Я У ШКОЛІ
Я чемний і люб'язний завжди і за будь-яких ситуацій.
Не ставлю себе і свої інтереси на перше місце.
Рахуюся з бажаннями і настроєм інших людей; дорослих, одноліток, менших.
Завжди пам'ятаю про свої учнівські обов'язки.
Люблю свою школу, клас, вчительку.
Бережу свої та шкільні речі, майно.
ЩОБ ЗБІЛЬШИТИ ВІДЧУТТЯ БЕЗПЕКИ
Я буду капітаном своєї душі.
Встановлю свій ефективний час:
а)час, використаний корисно;
б)просто час;
в)загублений мною час.
Розпочну день з неприємних справ, тоді він буде прекрасним.
Не буду брати на себе дуже багато!
Плануватиму всі свої діла: ті, що повинен зробити і ті, що хочу!
Нервувати і хвилюватися намагатимусь лише з приводу того, що сам можу змінити.
У КЛАСІ
Не братиму чужого!
Не перебиватиму того, хто говорить.
Казатиму лише правду!
Піклуватимусь про відсутніх!
Завжди допомагатиму слабшому!
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ
Кожний поважає права інших.
Ніхто не заважає викладати.
Кожен знає, де повинен бути у певний час.
Ніхто не заважає вчитися.
Про людей думаємо лише добре.
Насмілююся мріяти!
Пам'ятаю, що дещо у цьому житті залежить від мене та моїх дій особисто.
Забезпечую зворотний зв'язок (підтримку).
ПОЧУТТЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ(ОБІЗНАНОСТІ)
План моїх дій.
Буду завжди намагатися досягти своєї мети.
Розвиватиму позитивне ставлення до всього хорошого.
Не ставитиму собі обмежень.
Плануватиму своє творче персональне зростання.
Буду завжди на високому рівні!
ПОРАДИ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ КОНТАКТІВ МІЖ ЛЮДЬМИ.
Визнач спільні інтереси і тоді починай на цю тему розмову.
Встановлюючи контакт, уникатиму суперечливих питань, особливо таких, що не мають принципового значення.
Щоб позбутися сором'язливості, щодня буду зав'язувати розмову з незнайомими людьми.
Розмовляючи, буду стежити за реакцією слухача і коригуватиму своє мовлення. Говоритиму цікаво. Обиратиму належну тему.
Буду спостерігати, переживати і оцінювати все, що бачимо і чуємо навколо себе. Той, хто спостерігає довкілля, має багату тематику для розмови: про те, що цікавого трапилося на роботі, в школі, свідком чого був на вулиці, на прогулянці, під час канікул...
Розповідь повинна бути короткою, зацікавити співбесідника.
Потрібно багато читати. Хто багато читає, той багато знає. Книжки - невичерпне джерело цікавих тем для розмов, спілкування.
Багато важить добір слів. Хто багато читає, багато гарних слів знає.
Не вживай грубих, вульгарних слів.
Не зловживай іноземними словами і фразами.
Потрібно бути завжди чуйним, уважним, справедливим, своєчасно допомагати іншим - не чекати, коли тебе попросять про допомогу; ставитись так до людей, тварин, рослин, речей... всього оточуючого світу. І світ цей любитиме і розумітиме тебе!
Тарас Григорович Шевченко(9.3.1814 — 10.3.1861)
Інформаційна година
Мета: ознайомити дітей зі спадщиною українського письменника, виховувати гордість за свій народ, патріотичне ставлення до Батьківщини, почуття любові до рідного краю та його людей
Класик української літератури, національна гордість українського народу.
Народився в сім'ї селянина-кріпака в с. Моринцях на Черкащині. Рано лишився сиротою. Грамоти навчився у дяка. У 14 років узятий "козачком" до двору поміщика П. Енгельгардта, з яким переїхав до Вільна, а потім до Петербурга. В 1832 р. відданий у науку до художника В. Ширяєва.
У 1838 клопотами К. Брюллова, В. Жуковського, О. Венеціанова, М. Вієльгорського, Є. Гребінки, І. Сошенка та інших Тараса Шевченка було викуплено з кріпацтва. Цього ж року його прийнято до Академії мистецтв, яку закінчив у 1844 р.. У 1843 і 1845 роках відвідав Україну, працював художником у київській Тимчасовій комісії для розгляду давніх актів. У лютому 1847 р. затверджений на посаді вчителя малювання в Київському університеті.
24 березня 1847 р. за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві та за антисамодержавні поезії заарештований і засланий солдатом до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу з царською резолюцією про заборону писати й малювати. На засланні Тараса Шевченка як художника включили до складу експедиції, завданням якої було дослідження Аральського моря.
У 1857 р. завдяки клопотанням друзів Тараса Шевченка звільнили з заслання. У 1858 р. він прибув до Москви, потім до Петербурга. У 1859 р. приїхав в Україну, де перебував під наглядом поліції. Постійно проживати на батьківщині йому заборонили і зобов'язали виїхати до столиці. Тяжке десятирічне заслання, хвороби спричинилися до передчасної смерті поета. Поховали його спочатку на Смоленському кладовищі Петербурга, а в травні 1861 р. прах перевезли на Чернечу (тепер Тарасову) гору поблизу Канева.
Тарас Шевченко почав писати вірші у другій половині 30-х років. У 1840 р. у Петербурзі вийшла перша збірка його поезій "Кобзар", у 1845 р. — героїчно- романтична поема "Гайдамаки". В 1843—1845 роках написав цикл поезій "Три літа" (центральним твором якого є "Сон"), поему "Кавказ", послання "І мертвим і живим...", поезії "Чигирине, Чигирине", "Великий льох", "Стоїть в селі Суботові" та ін., в яких гостро виступив проти соціально-національного гноблення українського народу. В ув'язненні писав вірші, які згодом об'єднав у цикл "В казематі". У 1854—1858 роках написав російською мовою повісті "Музикант", "Художник", "Нещасний", "Капітанша", "Близнята". Останніми прозовими творами Тараса Шевченка є повість "Прогулянка з задоволенням і не без моралі" (1856—1858) та щоденникові записи "Журнал". В Україні у 1859 р. написав низку високих зразків інтимної та пейзажної лірики. Кілька його творів цього періоду опубліковано в журналі "Основа" та альманасі "Хата".
Тарас Шевченко був одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально - декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Він є автором понад тисячі мистецьких творів (не збереглося більше 160). У 1859—1860 роках виконав офорти з творів зарубіжних та російських художників, за які отримав звання академіка гравірування.
Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлено пам'ятники, його твори перекладені майже на всі мови світу, його ім'ям в Україні названо навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім'я видатного сина українського народу — Тараса Шевченка.
Державні символи України
Мета: ознайомити з народними символами держави, виховувати патріотичні почуття до Батьківщини, повагу до свого народу, любов до природи.
Вчитель показує на картину та читає вірш М. Сингаївського:
Ти з дитинства найміліша, Ти і взимку найтепліша - Наша отча сторона.
Батьківщино, земле рідна,
Земле сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна.
Ти, як мати найрідніша,
Вчитель: - Діти, як називається наша Батьківщина ?
І козацького він роду.
І хоч я малий ще нині, Але вірний син Вкраїни, І віддам свої всі сили Україні моїй милій.
- А хто ви ?
Хто я, що я? - Хочеш знати?
Українка моя мати,
Батько мій вкраїнець зроду В народі кажуть : " Людина без Батьківщини, що пташка без домівки."
Я маленька українка Маю коси по колінка Я таку натуру маю Я не плачу, я співаю.
Вчитель: - Чим багата Україна ?
Подивіться на цю картинку. (Малюнок - поле з пшеницею, блакитним небом)
Якого кольору пшениця, зерно ?
Щоб родила пшениця, що потрібно ?
Якого кольору мирне тихе небо ?
Так діти, ми живемо в Україні. Це наша держава, це наша Батьківщина. Батьківщина - це земля не лише ваших батьків, а й дідів й прадідів. Батьківщина - це край, де здавна звучить
наша рідна мова і материнська пісня. Наша Батьківщина зветься Україною.
Україна - це безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахти Донбасу. Це широкий Дніпро - Славутич, який несе свої води в Чорне море.
Україна - це і той край, де ви живете і зростаєте.
Україна славиться хлібом, пшеницею. В Україні є моря Чорне і Азовське, багато річок на яких ви відпочиваїте. Україна - мирна країна, її народи хочуть жити в мирі і злагоді.
Я дитина українськаУкраїна, то лан пишний
Вкраїнського родуІ степи і гори
Українці то є назва славного народу.І як мені України,
Україна - то край славний,Щиро не кохати.
Аж по Чорне море.
Всі наші бажання, всю нашу любов до Батьківщини, її красу відображено в нашому прапорі. Вчитель:
Діти, перед вами прапор України.
Якого він кольору ?
Як ви гадаєте, що означає жовтий колір ?
Так, це колір пшениці, зерна, хліба, теплого сонця. - А синій, що означає ?
Так, вірно. Це колір нашого мирного неба. Ось такий наш державний прапор.
Де ви бачили такі прапори в нашому місті ?
На будинках державних установ під час свят або державного трауру.
А зараз діти розфарбуйте прапорці, що лежать у вас на столах.
Фізхвилинка
УКРАЇНА, ( діти розводять руки по сторонах )
РІДНИИ КРАЙ, ( піднімають руки догори )
ПОЛЕ, РІЧКА, ( повороти тулуба з розведеними по сторонах руками )
СИНІЙ ГАЙ. ( присідають )
ЛЮБО СТЕЖКОЮ ІТИ ( ходьба )
ТУТ ЖИВЕМО Я І ТИ ! ( за руки )
Вчитель:
Діти, а що це таке ? (малюнок "Герб України")
Так, це герб - головний символ нашої держави - України. На якому тлі зображен наш герб ? Що означає цей колір ?
А, що вам нагадує цей символ ?
Подивіться на цю картину. ( Показую дітям картинку, де зображені батьки з дитиною на руках ). Саме цю картину мені нагадує наш герб : Мати, Дитина і Батько символізують Любов, Життя і Мужність. Герб України - золотий тризуб на синьому тлі.
Діти, ви коли-небудь його бачили ? Де ?
(дитина читає перший куплет віршу " Ще не вмерла Україна." )
Чи знаїтє, ви діти, що це завірш ?
Як називаються хвалебні пісні ?
Вірш П. Чубинського, покладений на музику М. Вербицького став державним гімном України, бо в ньому прославляється наша держава і її сила та могутність. Щодня на українському радіо о 6:00 та о 24:00 звучить ця чарівна мелодія. Гімном починають та закінчують день, гімн звучить на всіх урочистих зборах , знову і знову прославляючи нашу державу.Коли звучить мелодія нашого гімну усі присутні мають підводитись, віддаючи пошану нашій державі. Ось зараз і в нашій аудиторії зазвучить наш державний гімн.
Гімн України
Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці Приспів:
Душу, тіло ми положим за нашу свободу I покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому.
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє Приспів
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже.
За Карпати відіб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами Вчитель:
Діти, любіть свою Батьківщину, свою рідну неньку, Вона вас зростила. Шануйте наші державні символи, бо вони є ознакою нашої держави і несуть в собі нашу історію.
Багато українських поєтів прославляли нашу державу у своїх віршах, але вірш В. Сосюри " Любіть Україну " вчить нас любові до " Неньки ". Послухаємо його :
Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, і трави, і води.
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишнеу свою Україну,
Красу її вічну живу і нову,
І мову її солов"їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
Сіяє вона над віками ....
Любіть Україну всім сецем своїмІ всіми своїми ділами.
Г одинник того не підведе, хто час цінує
Мета: виховувати у школярів усвідомлення бережливого ставлення до на-вчального часу; навчати цінувати свій та чужий час, бути точним, дотримуватися режиму дня, опановувати методи раціонального навчання.
Хід години
Учитель. Діти, відгадайте загадки.
•Ніг не маю, а ходжу,
Рота не маю, а скажу:
Коли тобі спати,
А коли вставати. (Годинник)
Хто біжить без ніг? (Час)
Нас сім братів, літами всі рівні, а іменем різні. (Дні тижня)
Дванадцять братів один за одним ходять, один одного не обходять. (Місяці року)
Учитель Сьогодні у нас розмова йтиме про час, якого нам постійно не вистачає, про те, як треба берегти власний та чужий час.
Учитель. Ми звикли до годинника. Вже й не віриться, що в давнину люди не знали його. А такий час був. Наші далекі предки розпізнава-ли лише ніч, ранок, день і вечір. Пізніше час стали вимірювати довжиною тіні: подовжилася тінь людини на три ступні — незабаром вечір. Ти маєш прийти в гості «у 4 ступні» — не поспішай, бо ще рано.
Незабаром було виявлено незручності цього способу: взимку тінь стає довшою швидше, ніж улітку, та й ступні у людей не однакові, через що таке обчислення часу призводило до багатьох непорозумінь.
Край цьому поклали винахідники. На рівному, відкритому для сонця майданчику вони вкопали палицю, обвели її колом і стали уважно-спостерігати за рухом тіні від неї. Так почалася історія годинника.
Отже, першим був годинник сонячний.
У Стародавньому Вавилоні на вершині найбільшої піраміди поставили глиняний стовп. Рівний майданчик розкреслили лініями. Коли тінь від стовпа наближалася до однієї із ліній, жрець проголошував: «Знайте, вільні і раби, все населення царства, волею бога минула ще одна година, п'ята година від сходу сонця!».
Послухайте уважно і скажіть, про кого ця загадка?
Годинника не має, а час знає. (Півень)
Ку-ку-рі-ку! Будить півник нашу ріку,
Сонечко, квітки і маму,
Що встає раненько-рано
І готує всім сніданок.
Півник наш злетів на тин,
Співає гордо сам-один.
Тут сусідський враз озвався.
Я так само постарався,
Бо обидва співуни Дружать з перших днів весни.
ГОДИННИК-ПІВЕНЬ
Учитель. Дізнавалися люди час і по живому годиннику. Цей годинник ходить по подвір'ю, махає крилами і кричить: «Ку-ку-рі-ку!». Ще сонце не зійшло, а півень кричить, дере горло: «Скоро ранок! Досить спати!»
За співом півника важко визначити точний час. То півень зі сну з жердини впаде — раніше часу піднімає крик, то лисиці злякається і почне кричати, то лисиця півника понесе і з'їсть.
А якщо немає півня? Як дізнатися час вночі, коли немає сонця і зірки не світяться в похмуру погоду? І придумала людина годинник надійніший: він із жердини не валиться, і лисиця його не понесе.
ВОДЯНИЙ ГОДИННИК
й учень. У високий і вузький скляний посуд з дірочкою біля дна наливалася вода. Крапля за краплею вона текла із отвору. Води в посудині ставало все менше. На стінках посудини були зроблені рисочки — відмітки, які показували, скільки часу минуло відтоді, коли в посуд налили воду. Водяний годинник був теж незручним, тому що треба було постійно доливати воду в порожній посуд.
ПІСОЧНИЙ ГОДИННИК
й учень. Стали люди голову ламати, як придумати годинник, щоб він однаково точно показував час і вдень, і вночі, і взимку, і влітку, і в будь-яку погоду. І придумали. У цьому годиннику немає ні стрілок, ні кружка з цифрами, ні зубчатих коліщат усередині. Зроблені вони із скла. Два скляних пузирчики з'єднані разом з тонесеньким отвором. Всередині — пісок. Коли годинник працює, пісок з верхнього пузирчика сиплеться в нижній. Висипався пісок — це означає, що минуло 3, 5,10 хвилин. Годинник перевертають, і рахунок часу продовжується. Пісочним годинником люди корис-туються і тепер. Наприклад, в поліклініках. За цим годинником хворі одержують лікарняні процедури.
ГОДИННИК-КВІТИ
й учень. Давним-давно люди помітили, що одні квіти розкриваються вранці, а вдень закриваються, інші розкриваються під вечір, треті — тільки вночі, а вдень завжди закриті. Відкриваються квіти не тоді, коли вони захочуть, а у «свій власний час». Так з'явився квітковий годинник. Але «ходить» він тільки в сонячну погоду.
Рано-вранці назустріч сонячному промінню піднімає свої голівки кульбаба, а за нею відкриває пелюстки шипшина, гвоздика польова, льон та інші. Квіти, які рано розкривають пелюстки, вдень починають засинати.
У похмуру погоду квітковий годинник «не працює» зовсім. Квіти залишаються закритими у багатьох рослин. Тому люди їх використовують лише для прикрашання клумб.
МЕХАНІЧНИЙ ГОДИННИК
й учень. За переказами, перший механічний годинник з'явився у 996 році у німецькому місті Магдебурзі.
Досі зберігся годинник на башті Вестмінстерського абатства в Лондоні. Ще в XIII ст. він показував час мешканцям цього міста, показує й нині.
На початку XVI ст. нюрнберзький винахідник Петер Генлейн змайстрував кишенькового годинника. Через півстоліття винайшли хвилинну стрілку, а ще через 200 років — секундну.
ГОДИННИК-КАЗКА
й учень. Не забули дорослі й про дітей. Вони придумали годинник-казку. Він висить на стіні центрального театру ляльок у Москві. Над усіма півень, а навколо нього розташовано 12 будиночків.
Кожну годину, що минула, півень супроводжує голосним співом, повертаючись і махаючи крилами. Водночас один із будиночків відчиняється, з нього виходить ляльковий персонаж. Коли ж годинник відбиває північ чи полудень, відчиняються двері всіх бу-диночків, з них виходять ведмідь, козел, сова, ворона, заєць, лисиця, мавпа, кіт, баран, порося, коза та вовк, і всі разом танцюють під музику.
Учитель. Антимагнітні, електронно-механічні та навіть атомні — яких тільки годинників не випускають тепер наші заводи! Прикладіть-но до вуха свій. «Тік-так, тік-так»,— вицокує він. Скільки цікавого розповів би цей лічильник часу, якби міг!
Учитель. Чи замислювалися ви, що таке час? Вдумайтеся: з одного мільйони, мільярди літ, протягом яких відбувалися космічні, геологічні та багато інших подій: виникають нові світи, квітучі долини перетворюються в пустелі, зникають острови і з'являються гори; а з іншого боку,— найменші, мізерні відтинки часу, які потрібно фіксувати для найточніших обчислень і прогнозів. Крім того, й у природі є дива, скажімо, один із видів метеликів живе всього годину, встигаючи за ці 60 хвилин пройти весь біологічний цикл. Але ж людина
— не метелик, в її розпорядженні довге-довге (і водночас, можна сказати, зовсім коротке) життя. То чи варто, мовляв, відраховувати секунди? Лише мала частка секунди минає з миті уколу голкою доти, поки ми відчуємо біль. 20 секунд — такий рекордний час, потрібний для того, щоб доросла людина промови-ла 100 слів. А за 60 секунд, тобто, за хвилину, дорослі пишуть у середньому 94 знаки.
Діти, пригадайте прислів'я про час.
Годинник їсти не просить, а свою роботу робить.
Годинник для краси, а час по сонцю.
Час — не кінь: не підженеш та й не зупиниш.
Час, як вода,— все йде вперед.
Час, мов віз,— з гори чкурне, його не доженеш.
Час за гроші не купиш.
Час минає, а не вертає.
Хлопчик Андрійко. Друзі, як ви вважаєте, хвилинка — мало це і чи багато? Бачу, що не знаєте. Тому я привів із собою хвилинки. Нехай вони самі про себе розкажуть.
а хвилинка (у залізничній формі). Я прийшла до вас із залізниці. Ми лічимо не тільки хвилинки, а й секунди. Втратимо одну — аварія може статися. Вантажі, на які чекають у різних куточках країни, запізняться. А ми ж з усіма хвилинками пов'язані. Приміром, шахтарі за дві хвилини цілий поїзд вугілля видають на гора! І я не можу гаяти часу — даю їм «зелену» путь.
а хвилинка. А я прийшла до вас із взуттєвої фабрики. За хвилину в нашій країні випускається приблизно 1280 пар взуття.
я хвилинка. Ух... Ну й спека ж у нас біля мартена! За одну хвилину сталевари дають країні 220 тонн
Учитель. Подивіться уважно на дошку і виконайте завдання — впишіть у клітинки дні тижня (учні по черзі виходять до дошки і записують).
Вранці ми із добрим ділом привітали
Ніченька минула скоро,— трудовий іде
Спритна, вміла, молода, вже настала
Йде четвертий день тепер, називається
Діло добре ладиться, як настала
Дома скрізь кипить робота, як почався день
Як же можна дорогоцінні хвилини гаяти!
а хвилинка. Цінуємо час і ми. Наші ткалі працюють дуже швидко. Якщо розстелити по землі тканину, що виходить з їхніх спритних рук за хвилину, то по цій барвистій стежці треба буде йти вісімнадцять кілометрів. Ось яка наша хвилинка!
а хвилинка (з книжкою в руках). Кожної секунди виходить з друку 45 книжок, з них 7-8 — для дітей.
а хвилинка (з годинникового заводу). Щохвилини з'являється сімдесят годинників. Усі вони — маленькі наручні, великі стінні, голосні будильники — добре знають ціну часу. Адже хвилина і навіть секунда вирішують успіх бою, складної операції, встановлення нового спортивного рекорду, припинення пожежі...
Хлопчик Андрійко. Сподіваюся, діти, тепер ви вже знаєте ціну хвилин і будете завжди берегти час. Хочу вручити вам пам'ятки «Бережи хвилини».
Ось вони:
Не марнуй часу, переходь до справи відразу й використовуй кожну хвилину уроку.
Працюй швидше, організовано, зосереджено.
Пам'ятай, що час минає безповоротно.
Хвилини повернути не можна, пам'яттю про них лишаються тільки справи.
Сплануй свій тиждень.
Запиши, в які дні в тебе заняття з музики, спортивні тренування та інше.
Гра «Режим дня»
Дітям роздаються малюнки, що ілюструють етапи режиму дня. Учитель залишає у себе перший малюнок і розпочинає гру: «Оля піднялася і прибрала своє ліжко»,— після чого кладе свій малюнок на набірне полотно. «Вона вмивається»,— продовжує учень, у якого цей малюнок, і теж виставляє його на набірне полотно і так далі.
Гра «Закінчи розповідь»
Уранці дитина повинна сама прибрати своє ліжко, зробити ранкову гімнастику... (вмитися, почистити зуби, вдягтися, поснідати, зашнурувати черевики).
Увечері дитина повинна сама розібрати своє ліжко, роздягтися... (акуратно скласти або повісити у спеціально відведеному місці свій одяг, поставити взуття і т. д.).
Гра «Дружимо з режимом дня»
Кожний учень може підготувати інсценівку якого-небудь режимного моменту (ранковий туалет, ранкова гімнастика, дорога до школи з дотриманням правил вуличного руху, заняття в школі, фізкультхвилинка, ігри на перервах, прогулянка на свіжому повітрі з рухливою грою, виконання домашнього завдання, допомога батькам, приготування до сну).
До інсценівок можна включити вірші, пісні.
Учитель. Велике значення в режимі дня мають ігри, фізичні вправи. Існує навіть термін «гіподинамія» — пониження рухової активності.
Діти виконують фізкультхвилинку під пісню Р. Паулса «Гіподинамія».
Секундна стрілочка
Зовсім не вміла та й ходити швидко теж.
Ступала повільно, як бабуся,— неквапливо і втомлено.
Годинна стрілка була найспокійніша, найрозважливіша з-поміж сестер.
Одного разу Секундочка і Хвилинка засперечалися.
Хвилиночка. Чому ти все стрибаєш, Секундочко? Немає від тебе спокою ні вдень, ні вночі! Все миготиш перед очима.
Секундочка. Ну то й що! Це ти заздриш мені. Бо поки ти зробиш один крок, я стрибну аж 60 разів! І зовсім не стомлююся! Вчені проводили такий експеримент: чотирьох цілком здорових молодих людей віком 20-28 років уклали в ліжко на 7 тижнів, наклавши їм гіпс на ноги. Результат— порушення функцій серця, інші негативи зміни в організмі, які не відразу минули навіть після відновлення фізичних тренувань. Ось чому так потрібні людині XXI століття рух, фізична праця та активний відпочинок.
Учитель. Відпочинок — це не безділля, а цікаво й корисно проведений час. Вихідний день треба планувати. Щоб він пройшов цікаво, не треба лінуватися. Тоді на все вистачить часу: і на допомогу батькам, і на веселий змістовний відпочинок.
Час не можна повернути назад, час не можна зупинити.
Запам'ятайте, що час — ваш друг, якщо ви цінуєте його, усвідомлюєте важливість кожної миті.
“Чистота і здоров’я взаємопов’язані між собою”
Мета заходу: розширити знання учнів про чистоту і здоров'я, які залежать одне від одного; попередити про шкідливий вплив алкоголю, куріння, наркоманії; розкрити багатогранну панораму лиха та нещасть, які завдають шкідливі звички; сформувати в учнів установку на негативне ставлення до шкідливих звичок; переконати учнів у потребі вести здоровий спосіб життя.
Хід заходу
Добрий день, шановні гості!
Раді вас вітати!
Всім бажаємо здоров'я І щастя повну хату.
(Звучить пісня на мотив пісні «Моя біографія»)
Новий день над землею встав Починає країна роботу,
Ти не встиг, прогуляв, проспав - Запиши свої марні турботи.
Менше хліба народить земля,
Менше буде вугілля і гравію!
Біль країни - турбота твоя А це складна біографія.
Здоров'я не купити ні за які гроші...
Усі ми живемо у ритмі нашого часу. А сьогоднішній час - відбудови молодої України. Час боротьби за тверезий і здоровий спосіб життя та побут.
Для боротьби ми не збирали Ані рушниць, ані гармат.
Здоров'я повний міх набрали І вам всім вистачить його.
Послухайте прислів'я про здоров'я:
Бережи одяг, поки новий, а здоров'я поки молодий.
Як немає сили, то й світ не милий.
Хто день починає з зарядки, у того все буде в порядку.
Без уроків фізкультури не зміцнить мускулатура.
Сценка.
(Наталка співає пісню на мотив «Пісні Наталки»).
А, Я дівчина красива З щирим серцем, не спесива На 12 добре вчуся І бруднуль я не боюся Всі науки я вивчаю І освіту здобуваю І отримую щодня (показує 12)
В рідній школі я знання.
Учень. Добрий день, Наталко!
Наталка. А, це ти Микола! Знов брудний прийшов?
Учень. Брудний! Слухай, Наталко! Не верзи дурниць, Сідай сьогодні зі мною за одну парту! Наталка. Ні. не сяду! Я знаю, чого тобі треба: забруднити моє гарне, новеньке платтячко!
(Наталка і учень співають пісню на мотив пісні «Варенички»).
Наталка. Ой. мій милим не ходить до школи А як прийшов то брудний як чорт Учень. Буду митись, мила Буду чепуритись, мила І не буду лінуватись, мила чорнобрива!
Наталка. А я добре милого навчала,
Хворостину об нього зламала!
Буду тебе мити, буду тебе вчити.
Бо з тобою по вулиці соромно ходити.
(Наталка б'є учня по спині хворостиною і виходять). (На сцену виходить Мийдодир)
Мийдодир. Ах ти гидке!
Ах ти брудне і неохайне порося!
Ти подивись:
Тебе злякались всі чистенькі люди!
Хто це ручкою на шиї написав тобі слова?
У чорнилах руки-ноги, забруднилась голова!
Тут тобі головомийку неохайному дадуть!
Ідо мийки, і до мийки дуже швидко відведуть!
(До учня підходять мочалка та щітка і виконують біля нього танок нібито чистять його, під музику «Куккарача»).
Наталка. Ой який мій Микола гарненький Ой який мій милий чистенький Піду з ним гуляти Свій вік доживати
Ведучий. Здоров'я не купити ні за які гроші так каже народна мудрість Так воно і є. Бо що варте життя без самого цінного - здоров'я Нас оточує така краса, такий простір, стільки радості і щастя! Як же важливо все це зберегти таким, як воно є. Не знищити, не зруйнувати, а залишити землю такою чудовою для інших людей. А ще дуже важливо зберегти своє життя і здоров'я, щоб насолоджуватися красою навколишнього світу. А все у великій мірі залежить від нас самих, як ми будемо поводити себе, як виконуватимемо правила особистої гігієни, як ми будемо любити і берегти навколишній світ, такий крихкий і неповторний, дзвінкий і радісний.
(Хор співає пісню на мотив «Марічки»).
Хор. У селі Семигори жили батько й мати.
Сини з невістками, багато малюків.
Кожен день сварились, лаялися, билися Так життя складалось в хаті Кайдашів.
(Виходить Мотря, співає пісню на мотив «Ой, за гаєм, гаєм»).
Мотря. Наказала маги прибирати хату.
Все помию підмету Щоб було чистенько,
Ще й буду співати!
Засвічу я свічку.
Затоплю я пічку.
Приберуся, й дуже гарна Буду молодичка!
(підмітає віником підлогу. На сцену виходить Кайдашиха. дивиться, як Мотря підмітає)
Кайдашиха. Погану я невістку маю?
Ще й бруднулю!
Мотря! Хто так замітає?
Не в ту сторону метеш.,
Віника не так береш!
Мотря. Як мести яка різниця?
Було б чисто у світлині!
Знов свекруха докоряє.
А чого? Сама не знаю?
(Хор співає на мотив «Ой джигуне, джигуне»)
Хор. Так би все і закінчилось.
Було б у хаті тихо.
Якби не прийшла у гості
Палажка Солов'їха
(Палажка Солов'їха виходить, співає пісню до Кайдашихи на мотив «Ой дівчино шумить гай»). Палажка. Добрий день, Марусенько,
Добрий день сусідонько!
Я прийшла до тебе в гості,
Мила моя лебідонько!
(Кайдашиха і Палажка цілуються).
Палажка. Люди кажуть: ти недавно Сина, оженила!
А яка ж в тебе невістка?
Чи добра? Чи мила?
Кайдашиха. Це, не Мотря кара Божа!
Нічого робить не може!
Ні зварити, ні - спекти Ні - у хаті підмести!
Ще й брудна від світу!
Що казати вже ледашо...
Мотря. То шукайте собі кращу!
Я вам, мамо, не кобила.
Щоб весь день на вас робила!
Не спіть до вечора, вставайте,
Ісамі про себе дбайте!
Іваріть собі, й печіть,
Ще й періть, щоб були чисті А мене розуму не вчіть!!!
Кайдашиха. Замовчи! Бо я сердита!!!
Зараз будеш в мене бита!
Мотря. Не замовчу! Не замовчу!
І вас поб'ю, якщо схочу!
(перелякана ІІалажка тікає за куліси)
Ведучий. То не чорна хмара Із-за лісу піднялася.
То в Кайдашевій хаті Колотнеча почалася!
(Мотря і Кайдашиха співають пісню на лютив «Ой джигуне, джигуне»)
куплет
Кайдашиха. - Не дай Бог таку невістку,
Як моя Мотруня!
Мотря. Не дай Бог гаку свекруху,
Як моя свекруня!
куплет.
Мотря. Ой, живу я в чужій хаті.
Спокою не знаю!
Цілий день мене свекруха До півночі лає!
куплет.
Кайдашиха. Ой, невістка дочка вража.
Зведе мене і світу!
Ой, скажіть же, добрі люди.
Що мені робити?
(Мотря і Кайдашиха. Під музику починають битися).
Ведучий. Перестаньте! Не сваріться!
Краще зараз помиріться!
І у домі приберіться
Щоб були ви чистенькі і чепурненькі.
Бажаю я всім вам Завжди у мирі й дружбі жити Не беріть приклад з Кайдашів Себе й близьких не вводьте в гніві
Ведучий. У перші повоєнні роки в нашій країні основною небезпекою для здоров'я народу був голод, тиф, туберкульоз. А сьогодні в наш час - це алкоголізм.
Лікар. «Уся справа в тому, говорив академік Володимир Михайлович Бехтерев, - що пияцтво є віковим злом, воно пустило глибоке коріння в нашому побуті й породило систему диких випивальних звичаїв Ці звичаї вимагають пиття і пригощання з будь-якої нагоди...»
Між традицій дивнуватих Є традиція одна:
Чи то зустріч, чи то свята - Треба пить і пить до дна!
Пий одну, і другу, й п'яту Сьому, восьму і дев'яту.
Вимітайко. Тиснуть друзі, ладні бить!
А коли мені багато?
А коли не можна пить?
А коли якась причина Завтра зранку в формі буть!
То це я вже не мужчина Хоч давись., а мусиш пить!
1-ий учень. Саме так, хоч давись, а мусиш пить. Коли ти на весіллі - пий!» Коли ти в гостях - пий! Інакше образиш господарів.
Вимітайко. То це й досі побутує хибна думка, що однією з ознак чоловічої честі є вміння пити. Але так говорять п'яниці. Навпаки, якщо ти відмовляєшся знаходити у собі сили протистояти чарці - тоді ти справжній чоловік. - Вимітайсь мені звідси, а то я вас цим деркачем..
(замахується на 1-го учасника агітбригади. Той тікає)
Чоловік-п’яниця. Лікарю! Врятуйте мене! Врятуйте мене люди!
Лікар. Чому ви п'єте? З якого приводу ви гак набралися?
П'яниця. А з ніякого! Життя моє - як міноване поле, куди не ступнеш на чарку натрапиш, (до лікаря): ти мені зробив добре діло - я тебе пригощаю, я тобі допоміг - ти мене пригощаєш. У футбол виграло київське «Динамо». Надавало добре іспанській «Барселоні» - п'ємо. Купив телевізор, музичний центр, мікрохвильову піч - примочити треба. А далі вже так і повелося: було б бажання (заїкається), а привід для пиятики знайдеться.
(Вимітайко виносить стільця)
Лікар. Сідайте. Я поміряю тиск. (Садовлять п'яного).
П'яниця. І знайшов - випили, і втратив - випини. І на радощах, і з горя. Така вже у нас звичка (гикає). Лікар. Ви на роботі були?
П'яниця. В мене робота - базар. Знаєш скільки я за день заробляв на спиртних? Т-с-с-с! Не скажу, бо ти інфаркту дістанеш. А я своєю «тачкою» із-за кордону гонив.
Вимітайко. Ви, дядьку, ще й людей споювали. Краще б ті гроші та дітям додому однесли.
П'яниця. Я не знаходжу у цьому житті собі інтересу А гроші я не можу додому донести. А діти, так мене відцурались.
Лікар. Треба лікуватися вам, чоловіче.
П'яниця. Мене вже й ліки не беруть. Пробував. (До лікаря) Скажи мені. що я сьогодні за людина?
Хто я? Дня чого я живу? Я й пити не можу, і не пити не можу. Я нічого вже не можу... Я... (падає) (кладемо табличку «Сміття» біля ящика і сміттям)
Вимітайко. Ви, дядьку, хворий.
Лікар. Отак, Вимітайлику. Посієш звичку - пожнеш характер, посієш характер пожнеш долю. Вимітайлик. Тому, пане лікарю, я багатьох своїх товаришів застерігав, що алкоголь пагубно впливає на всі органи і системи сьогодення При концентрації алкоголю в крові 0,5-0,6% (А це відповідає 0,5 літра) у підлітка може настати і смерть. (Плакат). Бачите оцю змію (показую плакат). Вона і поїдає організм людини.
Лікар. Крім цього, я мушу сьогодні наголосити, що у певної частини молоді побутує спотворене уявлення про пияцтво, як прадавню традицію українського народу, для якого вживання оковитої є нібито характерною національною рисою. Всі «традиції» в лапках знайшли яскраве відображення у народних піснях, творах класиків української літератури.
учень. Взяти хоча 3 відомі кожному пісні про того ж Байду, який «п'є мед-горілочку та не день, не нічку, та не годиночку.,.»
учень. Співає або про те, як «гуляв на риночку та пив з кумом горілочку»
учень. А хто не знає, панове, пісні «Кришталева чаша - срібне дно, пити чи не пити - все одно»
учень. А послухайте прислів'я: П'яному море по коліна - а калюжа по вуха. Не вірите?
учень. То подивіться,
(Сидять 3 жаби-дівчатка маленькі)
(Всі учасники розступаються. На сцені п’яниця в довгих трусах, він тягне за собою стільця, лізе на нього і приміряється стрибати у воду. Стрибнув. В той час дівчата повискакували в різні боки з кваканням. П'яний лежить і гребе руками по воді. Всі учасники сміються і показують на нього пальцями.)
Вимітайко. Недарма кажуть: «П’яниця і свиня то однакові звання».
«Г орілкою впивається, сім’я же в злиднях лигається»
Лікар. Пити - здоров'ю, шкодити. Хто за чуже здоров'я випиває - своє пропиває.
Пісня жінки. Скрипка не заграє, як не буде смика.
Не думайте, люди добрі, що я без'язика.
Скрипка буде грати та й кожної днини
Коли б він відносився
Як до дружини. (Встає п’яниця з калюжі)
Тоді йдеш додому; як проп'єш зарплату.
А як гроші у кишені - обминаєш хату Досить, що пиячиш, ще й добре гуляєш,
А про діток рідних зовсім забуваєш (Плаче і штовхає його додому)
Вимітайлик. Оце то горе.
Лікар. Та є ще страшні пороки, що руйнують здоров'я наші,це (всі) наркоманія й токсикоманія, куріння
Учень. При постійному вживанні наркотичних засобів з’являється психічна і фізична залежність організму людини від наркотиків.
Учень. Психічна залежність - це постійне бажання наркомана приймати наркотичні засоби для досягнення стану істерії.
Учень. Фізична залежність - не постійна потреба людини вводити в організм наркотичні засоби з метою запобігання, ломки в кістках і суглобах.
Учень. Токсикоманія це використання токсичних речовин з метою приведення себе в одурманений стан. Їх наслідок: в організмі пошкоджується структура мозку і людина стає неповноцінною одним словом... Дебіл.
(На сцену виходить старий і Молодий чоловіки, Старший з милицями і сильно обмотаними ногами). Молодий. Як справи. Старий?
Старий. Як бачиш, справи мої кепські. Облітеруючий епдаріеріїт. Ледве ходжу, а більше лежу. Лікуюсь на курорті, і все марно. Гангрена починається, і, мабуть, не обійтися без ампутації стопи, і ось такі справи
Молодий. Але курить тепер кинув?
Старий. Та тепер уже, звичайно, кинув
Молодий. Пригадую, як ти ще у 5-му класі потайки від батька, вчителів курив у безлюдних місцях. А в старших класах часто позичав гроші на сигарети або випрошував їх у перехожих.
Старий. А ти невже за все життя не викурив жодної сигарети?
Молодий. Ні, не викурив, і шкода, що ти курив з дитинства.
Старий. Я не знаю, мені давно говорили, що курити шкідливо, ще коли хвороба була в одному зародку. Лише після того, як з'явилися сильні болі в ногах, я звернувся до хірурга. Той сказав, що в мене на стопах погано промацується пульс. Уражені кровоносні судини нижніх кінцівок. Вирішальна роль в його виникненні належить нікотинові.
(До нього наближаються діти-сигарети і протягують руки. Старий відмахується костилями і виходить).
Молодий. Я дихаю нині як слон.
Хода у мене легка,
І ніч пролетіла, мов дивний сон,
Без кашлю, і без плювка.
учень. Я став дотепником, веселуном, ну просто душа товариства.
учень. Я порожевів, поповніло лице.
учень. Енергія так і кипить.
учень. Вас цікавить рецепт?
учень. Повідомляю: віднині я назавжди кинув курить (Всі свої цигарки кидають на сміття).
Лікар. А тепер, шановний мій колего, нам доведеться поговорити з тобою про те зло в житті суспільства, яке ми зовсім мало знаємо і не вміємо ефективно протистояти йому, не можемо і в програмі гарно показати.
Вимітайлик. Це СПІД - синдром набутого імунодефіциту - кінцева стадія інфекційного захворювання, викликаного вірусом імунодефіциту людини.
Учень. Вірус цей вражає спеціальні клітини крові (лімфоцити), які відповідають за захист організму людини від різних мікробів та пухлин, і поступово вбиває ці клітини.
Учень. СНТД - невиліковна хвороба.
Учень. А проявляється у вигляді тривалого підвищення температури без видимих причин.
Учень. Збільшення лімфатичних вузлів на шиї, в пахових впадинах, під ключицею. Тривалого розладу стільця.
Учень. Пневмонії, яка не піддається лікуванню. Частих гнійних захворювань.
Вимітайлик. Як оберегти себе від зараження СНТДом? (Всі на сцену учасники)
Лікар. Шановні мої колеги, не будьте метеликами в коханні, бо шприцева наркоманія, проституція, безладне статеве життя - це ті фактори, які у багато разів збільшують ризик захворювання на СНТД. Вудьте обережні! Здоров'я в ваших руках.
Хай буде все побачене - побачено.
Хай буде все пробачене - пробачено Хай буде вік прожито, як належить Вудьте здоровими!
Вудьте щасливими!
Будьте красивим Т завжди добрими!
«Про дружбу і товаришування»
Мета. Розширити і поглибити поняття дружби і товаришування — цих важливих показників вихованості учнів; виховувати в учнів звичку уважно ставитися до товаришів; вміння бачити хиби у своїй поведінці й виправляти їх.
Хід години
Класний керівник. Добрий день! Дорогі діти, сьогодні у нас година спілкування з теми «Про дружбу і товаришування».
Товаришування, дружба — взаємини між людьми, які народжуються, міцніють на основі спільного навчання, інтересів, уподобань. Товаришувати можна з багатьма ровесниками, а дружити — лише з одним чи кількома. Друзів пов'язує велика повага один до одного, принциповість у взаєминах, симпатія, взаємодопомога. На уроках читання вивчали Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра», де головні герої Том Сойєр та Гек Фінн — ці бешкетники стали улюбленими героями багатьох поколінь читачів усього світу.
Василь Сухомлинський писав: «Діти живуть своїми уявленнями про добро та зло, честь та безчестя, достоїнства людини; у них свої критерії краси, у них навіть свій вимір часу...».
Дружба не може бути міцною, якщо в ній немає місця чесності, взаємоповазі, принциповості. Друг завжди допоможе в біді, захистить, підтримає, але він же перший скаже прямо про недоліки, запропонує їх виправити.
Сьогодні ми звернемося до висловів про дружбу і перечитаємо їх.
«Справжні друзі... нічого не вимагають один від одного в ім'я дружби, а роблять один для одного, що можуть».
В.Т. Бєлінський
«Боягузливий друг страшніший за ворога, бо ворога побоюєшся, а на друга покладаєшся».
Л.М. Толстой
«Дружба — це, насамперед, щирість, це критика помилок товариша. Друзі повинні першими дати жорстку критику для того, щоб товариш міг виправити свої помилки».
М.О. Островський
«Себелюбство — отрута для дружби».
О.Бальзак
«Ні раб, ні повелитель дружбі не потрібні. Дружба любить рівність».
І.О. Гончаров
«У дружби багато крил, а закон у неї один — вірність».
А.С. Макаренко
«Дружба закінчується там, де починається недовір 'я».
Сенека
«Війна випробовує сміливця, гнів — мудреця, нужда — друга».
Східна мудрість
Товариськість, дружба — важливі показники вихованості учнів. У вашій поведінці багато спільного, але є й відмінність. У колективі треба бути скромним. Легко, радісно жити пліч-о-пліч з тими, хто не акцентує уваги на невдачах інших, не хизується своїми успіхами, а найгірше — авторитетом, службовим становищем батьків, престижними речами (модним одягом, магнітофоном, фотокамерою тощо).
Шановні учні! Глянемо на дошку і будемо відповідати на запитання.
Як ви гадаєте, що саме людина шукає в друзях?
Які моральні якості ви найбільше цінуєте в другові?
Чи можливі суперечки і незгоди між друзями?
Про які якості друга йдеться в прислів'ях: «Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться», «У пригоді пізнавай приятеля»?
Як ви ставитесь до дружби між хлопцем і дівчиною?
Що характеризує культуру взаємин у колективі?
Класний керівник. Дорогі діти! Хочу доповнити ваші відповіді. Культуру взаємин у колективі характеризує скромність, доброзичливе ставлення до членів колективу, сумлінне, точне, своєчасне виконання доручень, нетерпимість до тих, хто порушує вимоги колективу.
Взаємоповага, чуйність, ввічливість — неодмінні ознаки дружного класу. Неприпустимі в класі образливі прізвиська («парочка», «жених і наречена»), непристойні жарти щодо дружби хлопців і дівчат (як правило, їх допускають ті учні, які самі не вміють дружити, товаришувати), неповага до дівчат, грубість у взаєминах. Дружбу, товаришування можна зруйнувати грубими, недоречними жартами. «А чи міцна дружба між хлопцем і дівчиною, кола вона розпадається під впливом насмішок?» — звертаюся до класу.
Важливо нагадати, що в дореволюційні часи жінки не мали рівних прав з чоловіками. Право на шанобливе ставлення мали лише представниці панівних класів. Усім відомо, які разючі зміни сталися в становищі жінки за Радянської влади, яким величезним авторитетом користується жінка в суспільстві сьогодні. Жінка оспівана в піснях, віршах. Все це дає підставу вимагати від чоловіків особливої поваги до жінок. Чи завжди ви, учні, ввічливі до мам, коректні до жінок у транспорті, громадських місцях? Чи завжди хлопці в класі ввічливі та поступливі у взаєминах із дівчатами? Ще побутує грубе звертання учнів один до одного: «Ей, ти», «Катька», «Вовка» та інше. Така форма звертання свідчить про некультурність, невихованість, зверхнє ставлення до інших.
Неприпустимі не тільки вияви грубощів, зневажливого ставлення до будь-кого, а й байдужість до такої поведінки ровесників. Важливо виявляти доброту, чуйність, повагу у повсякденних взаєминах із товаришами.
Учень.
Секрет
Що зробити, щоб удвічі торт вам здавався смачнішим?
Що зробити, щоб удвічі кожний день для вас побільшав ?
Щоб і радості, і щастя було — вам аж ніде діти ?
Тут — ніякого секрету!
Треба з другом все ділити!
А. Костецький
Учениця.
Справжні подруги П'ятикласниця Людмила вранці мамі заявила:
Все! До школи я — не йду!
Я не стерплю цю біду.
Щастя скінчено моє:
Адже в Рити джинси є!
І тепер зі мною Рита відмовляється дружити...
Здивувалась мама дуже
Ви ж були найкращі друзі!?
Так. Але сказала Рита поки буду я ходити
не у джинсах, а в спідниці, — їй не хочеться й дивиться, бо вона вважає: жінці для краси потрібні джинси...
Мамо!
Дружбу виручай.
Джинси і мені придбай!
Мама спершу подивилась
на похнюплену Людмилу, а потім мовила:
Діла-а...
Ви — спра-а-вжні подруги!.. -Й пішла...
А ви, що скажете мені.
Це — справжні подруги, чи ні?
А. Костецький
Класний керівник. А ось у мене в руках «Конверт дружніх питань». Це дружнє запрошення до обгово-рення питань поведінки та відносин. Вільний обмін думками з різних тем у особливо створеній дружній обстановці.
Давайте поглянемо, які випробування чекають нас.
Завдання 1.
Як знайти подругу?
«Можливо, я чогось просто не розумію — інакше чому мені так не щастить на подруг?
Спочатку я дружила з Валею Ростопчиною. Вона, нічого не скажу, хороша дівчина — не скряга, все тобі щиро розповість, тільки лінькувата! Їй би на дивані цілий день лежати і дивитися телевізор.
Валя на мене своїми лінощами погано впливала. Ми з нею не сварилися, просто розійшлися.
Я почала ходити з Марійкою. Якось я їй дещо розповіла про Вальку Ростопчину. Ніякого чесного слова, щоб про це мовчати, що це таємниця, я з неї не брала. Адже і так зрозуміло: подруга подрузі каже, а далі — могила. Хіба ні?
Ну, а язиката Марійка роздзвонила по всій школі. Добре, що Валька лінива, що вона не стала заводитися, а якби на її місці інша, хоч би я сама, ніколи б так не залишила!
Звісно, після цього випадку я з Марійкою не розмовляю. Вона до мене підлизується, але я вирішила: з мене досить!
З Ларисою у мене теж дружба не виходить: вона все щось торочить, а я слухаю... Коли ж я хочу щось розповісти, Ларисі ніколи слухати.
Мені хочеться мати справжню подругу, з якою можна порадитися і все їй розповісти.
Вкотре я подумки перебираю наших дівчат, і що ж виходить: Оксана Гесь — донощиця і ненажера, у Ла-риски Швець тільки любов на умі, Симка Аресьєва зараз нерозлийвода з Валькою Ростопчиною,.. Я зовсім розгубилась, не знаю, як бути далі?».
На цьому лист закінчувався.
А. Маркуша
Запитання
Порадьте, як знайти подругу?
Яка справжня подруга?
Що можете сказати ви про своїх подруг?
Завдання 2.
Міледі Валя і сер Митя
Валя і Митя — ровесники, виросли в одному будинку і вже шість років разом ходять до школи. Раніше з ними нічого ніколи не траплялося, а от два роки тому трапилося...
Був звичайнісінький ранок, і надворі лежав звичайнісінький сніг, і вони, як завжди, йшли до школи. Неподалік від школи зустріли незнайомого чоловіка. Кремезного, засмаглого, у кашкеті моряка далекого плавання. Він одразу сподобався і Валі, і Миті.
Певне, й моряк звернув увагу на хлопчика й дівчинку, бо спочатку він уповільнив ходу, потім подружньому всміхнувся і нарешті сказав:
Вибачте, міледі, вибачте, сер! Мені здається, у дами замерзли руки. Якщо ви дозволите, я донесу портфель. — І перш ніж Валя і Митя второпали, що й до чого, моряк узяв із рук дівчинки портфель і пішов поруч.
Всю дорогу до школи він говорив весело й дотепно. А перед самими дверима віддав Валин портфель Миті, узяв під козирок і зник.
Мабуть, на тому б усе й скінчилося, але другого дня, такого ж звичайнісінького ранку, на такому ж звичайнісінькому снігу, Валя зупинилася і серйозно сказала:
Сер, у міледі змерзли руки. Візьміть портфель!
І Митя, покліпавши очима, взяв портфель. З того дня ця гра повторювалась багато разів. Та ось перед самими дверима школи Валя і Митя зіткнулися з Віктором Буковим і Андрієм Подосєком.
Хм! — хмикнув Віктор. — Ви тільки гляньте на цю парочку. Митю, ти що, віслюк? Чи вона хвора? Чи, може, ти найнявся?
Почервонів, почервонів, почервонів! — заволав на всю вулицю Андрій Подосєк. — Ви тільки гляньте, червоний, як рак.
А Митя справді знітився і зашарівся аж до вух. Але виручила хлопця Валя. Наче нічого й не сталося, вона прямо-таки королівським тоном сказала:
Прошу, сер, не звертайте уваги на цих погано вихованих людей. Ми запізнюємося.
І Митя раптом згадав того веселого моряка і подумав: «Ні, моряк у таку мить нізащо не віддав би портфель Валі». І у Миті заговорили впертість, чоловіча гордість, упевненість. Він рішуче ступив уперед, відчинив шкільні двері, пропустив Валю і назло Вікторові й Андрієві допоміг дівчинці зняти пальто,
Дякую, сер, — сказала Валя й одразу прожогом кинулася в клас.
Це було рівно два роки тому, Відтоді Митя щодня приносить Валин портфель до школи, щодня допомагає зняти пальто, і ніякі кпини Віктора, Андрія і ще деяких хлопців не можуть змусити його відступитися...
От і вся історія. Нічого хитрого в ній нема.
І мораль проста, як два помножити на два: хлопці (майбутні чоловіки), поважайте дівчат (майбутніх жінок)!
В. Сухомлинський
Завдання, А як поважають хлопці наших дівчат?
Завдання 3.
Дмитро і Сашко
Двоє семикласників, Дмитро і Сашко, схилилися над аркушиками паперу, Сьогодні в класі найвідповідальніша контрольна з математики. Учитель сказав, що письмову роботу посилатимуть у район,
Дмитро — найсильніший математик у класі, він уже розв'язав задачу, вже переписує з чернетки на чистовик.
Сашка посадили поруч з Дмитром, щоб підтягався. Бо Сашко — невстигаючий, некмітливий. Він не тільки тугодум, а й дуже самолюбивий хлопець. Ніколи не списує, не підглядає. Ось і зараз Дмитро відкрив перед Сашком чернетку. Дивись, ось же розв'язання задачі: досить одним оком глянути, якщо захочеш, і все стане зрозумілим, Та Сашко насупився, вп'явся очима в свій аркушик і навіть глянути не хоче на роботу Дмитра.
Дмитрові шкода Сашка. Недобре передчуття боляче стиснуло його серце. Знову буде, як і завжди після контрольної: у Дмитра — одинадцять, а в Сашка — трійка.
В. Сухомлинський
Запитання:
Чи хороший товариш Дмитро?
Як можна допомогти Сашкові?
Як би ви повелися в такій ситуації?
Завдання 4.
А може, так і треба?
Коли вчителька хімії принесла контрольні, Олена з Тамарою ще були подругами. І коли почала проставляти оцінки в журнал і кожний називав свою оцінку, все йшло добре. Але ось назвали прізвище Олени. «Чотири», — відповіла вона. Тамара так і підскочила: у зошиті подруги біла «трійка».
Вона обманює! — закричала Тамара. — У Олени не «чотири», а «три».
Олена образилась на Тамару. «Я розумію, як вчинила погано. Але хіба повинні подруги робити так, як Тамара? Хіба не могла вона спочатку поговорити зі мною? Я й сама все зрозуміла б і перед вчителькою вибачилась би за обман. Чи, може, по-чесному так і треба?»
В. Сухомлинський
Запитання:
1) Чи правильно зробила Тамара?
2) Що їй треба було зробити?
Завдання 5.
Що вирішити?
Уяви, що ти з друзями знайшов загублений вчителем листок. На ньому — розв'язання задач, які включені в завтрашню контрольну. Друзі нагадали тобі: якщо не скажеш вчителеві, то нам усім забезпечені добрі оцінки. Як ти зробиш?
Послухаєш друзів? Або повідомиш учителя про знахідку?
В. Сухомлинський
Завдання 6.
Як усі
Перед фізкультурою двоє наших хлопців сказали: «Давайте-но підемо з уроків. Якщо всі підуть, то нікому нічого не буде».
Я відповів: «Що ж, якщо весь клас... Я — як усі».
Ми пішли, а потім виявилось, що дехто залишився. І серед них якраз ті двоє. Тим, що пішли, поставили поведінку «незадовільну». Та не в цьому справа. Мене хвилює, що в нашому класі немає одностайності, Всі домовлялись піти. Як же можна було залишитись? Ви скажете, що тікати з уроків негарно. Напевно, варто було зупинити хлопців. Але тоді мене б вважали боягузом...
Запитання:
Що означає принцип «Я — як усі»?
Чи можна таку людину назвати колективістом?
Яке значення має самостійність у поведінці? Чи суперечить вона колективізму?
Класний керівник. Щиро дякую, дорогі учні, за щирі, відверті відповіді. Давайте пригадаємо, які ви знаєте прислів'я та приказки з даної теми.
Дерево міцне корінням, людина — друзями.
Друга шукай, а знайдеш — тримай.
Друзі пізнаються в біді.
Людина без друзів, що дерево без коріння.
Дружба — найбільший скарб.
Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
Дружба та братство — дорожче багатства.
Дружба родиться в біді, а гартується в труді.
3 добрим дружись, а лихих стережись.
3 ким поведешся, від того й наберешся.
Громада — великий чоловік.
Дружній череді й вовк не страшний.
В гурті й пісня в лад іде.
Класний керівник. Шановні семикласники! Школа дає широкі можливості для застосування правил поведінки, свідомого керування власними вчинками. В будь-якій роботі треба виховувати звичку уважно ставитися до товаришів. Культура поведінки — результат великої роботи із самовиховання, вимогливого ставлення до себе. На прикладах із життя класного колективу підтверджується, що там, де порядок, організованість, дисципліна, більше корисних, захоплюючих справ, міцніша дружба, цікавіше життя.
А ось, діти, цікаво було б відкрити «Скарбничку загальнолюдської мудрості».
Ось звідси ми могли б запозичити нові знання, практичні поради.
(Учні-теоретики по черзі розповідають).
й учень. Дружба — це святе слово, святе почуття, яке можливе тільки на основі взаємоповаги. Справжньою основою для дружби є рівність. В усі часи вважалось великою цінністю мати друга. У скіфів дружба перевірялась кров'ю і оформлялась спеціальним договором і великою клятвою. Надрізавши пальці, побратими зливали свою кров у чашу і, змочивши у ній кінці мечів, куштували цю кров. Після цього ніщо не могло їх розлучити.
й учень. У епоху середньовіччя дружба вважалась втіленням благородства й вірності. А для людей епохи романтизму дружба — це живе почуття, безпосереднє життєве переживання.
й учень. Сучасні словники й підручники визначають дружбу як близькі стосунки, що засновані на взаємній допомозі, прив'язаності, спільності інтересів, смаків, поглядів, життєвих цілей, активній зацікавленості один в одному.
й учень. Другом ми називаємо того, кому довіряємо. Де немає повної відвертості, не може бути й дружби. У всіх людей, які нас оточують, є певні
недоліки. Хто хоче мати друга без недоліків, той залишається без друзів. Ось чому не може бути міцної дружби без того, щоб люди пробачали один одному. Іноді в стосунках виникають непорозуміння, які можна подолати тільки разом.
й учень. Найміцніша дружба зав'язується в тяжку годину випробувань. Вірність друга потрібна не тільки в радості. В біді вона просто необхідна. Окрасою кожної домівки називають друзів, які її відвідують. Справжній друг, який віддає частку свого серця, силу почуття, вартий того, щоб його цінували і берегли.
Класний керівник. Отже, шановні учні, ми зуміли поглянути на те, що нас найбільше хвилює в колективі. Ми змінюємось, дорослішаємо, набираємось життєвого досвіду.
Отож спробуйте оцінити, наскільки ви дружні, на що більше схожий ваш колектив, клас: на «палаючий факел», «червоне вітрило», «мерехтливий маяк», «м'яку глину», «сипучий пісок».
Який у нас колектив?
Сипучий пісок. Скільки піщинок зібрано разом і в той же час кожна із них сама по собі. Повіє легенький вітерець — віднесе частину піску, що лежить скраю, подалі. Повіє вітер сильніше — рознесе пісок у різні боки, поки хто-небудь не згребе його в купу.
М'яка глина. Відомо, що м'яка глина — матеріал, який порівняно легко піддається обробці й з нього можна ліпити різні вироби. В руках хорошого майстра цей матеріал перетворюється у прекрасний виріб. Але якщо до нього не прикласти зусиль, то він може залишитись простим шматком глини. Мерехтливий маяк. У штормовому морі мерехтливий маяк приносить впевненість, що курс вибраний правильно. Необхідно бути уважним, не втратити маяк з поля зору. Зауважте, маяк не горить постійним світлом, а періодично викидає пучки світла, неначе говорить: «Я тут. Я готовий прийти на допомогу».
Червоне вітрило. Символ направленості вперед, дружньої вірності й обов'язку. Тут живуть і діють за принципом: «Один за всіх і всі за одного».
Палаючий факел — це живе полум'я, матеріалом якого є міцна дружба, єдина воля, взаєморозуміння, відповідальність кожного не тільки за себе, але й за інших.
Отже, хто впізнав свій колектив? Який опис видається найбільш влучним?
(Діти висловлюють думки і обґрунтовують їх).
Я думаю, ми переконались у тому, що дружба, взаємодопомога потребують постійного горіння, а не одиноких, нехай навіть дуже частих спалахів.
А тепер всі закрийте очі. Нехай кожен візьме правою рукою руку сусіда і потримає її в своїй. Що можна про них сказати?
(Теплі, ніжні, лагідні, добрі, гладенькі...).
Невже можна образити людину, якщо у неї такі теплі, добрі руки?
Тож якщо хочеться образити кого-небудь із товаришів, необхідно згадати про добрі руки. Руки допоможуть нам потоваришувати.
Щиро дякую за роботу на уроці.
«Шкідливість алкоголю»
Мета: Виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я громадян як найвищої соціальної цінності; формування валеологічного світогляду; формування та пропаганда здорового способу життя; профілактика шкідливих звичок; формування почуття відповідальності за свої дії та активної життєвої позиції учнів.
Хід заняття
Що люди п’ють і наслідки цього
Алкогольні напої - це напої, що містять алкоголь (етиловий спирт), воду та речовини, що надають йому запаху та смаку.
Загалом можна виділити тип алкогольних напоїв:
Слабоалкогольні напої типу джин-тонік, бренді-кола, ром-кола, лонгери тощо;
Пиво (за винятком безалкогольні);
Вино (сухі, напівсухі, напівсолодкі, солодкі, кріплені вина, в тому числі шампанське);
Міцні алкогольні напої (горілка, коньяк, віскі, лікер, текіла, ром, джин, абсент, у тому числі коктейлі з їх вмістом тощо);
Напої домашнього приготування (вина, лікери, самогон).
Алкоголь може бути виготовлений як природним шляхом (бродіння), так і штучно.
Бродіння - найдешевший та найпоширеніший спосіб, що дозволяє перетворити рослинну сировину на алкоголь.
У світі мікроскопічних організмів, мабуть, найбільш усюдисущі - дріжджові грибки.
Залишить на якийсь час у темному місці виноградний, фруктовий або ягідний сік - він забродить. Це відбудеться тому, що грибки, які знаходилися в соку, почали посилено розмножуватися. У процесі життєдіяльності вони перетворюють цукор (а також крохмаль) на винний, або етиловий, спирт.
Формування залежності від алкоголю
Той, хто вживає алкоголь систематично, ризикує стати алкоголіком, тобто потрапити в психічну та фізичну алкогольну залежність. Залежність тим важча, чим раніше людина починає пити.
Фізична залежність полягає в тому, що перерва при регулярному вживанні спиртного може спричинити збільшення кров’яного тиску, відчуття туги та неспокою, лихоманку, безсоння. Цей стан можна полегшити медичною допомогою, він зазвичай минає через кілька діб.
Психічна залежність полягає а прагненні відчути стан сп’яніння, що витісняє всі інші інтереси, оскільки алкоголь стимулює в мозку “центр задоволення”.
У формуванні алкогольної залежності вирішальну роль відіграють такі фактори:
Соціальні (культурний та матеріальний рівень життя, стреси, інформаційні перевантаження, урбанізація);
Біологічні (спадкова схильність, за даними досліджень до 30% дітей, чиї батьки зловживали спиртним, можуть стати потенційними алкоголіками). Біологічна схильність до алкоголю може бути встановлена лабораторними методами. Така процедура здійснюється медиками з експериментально- науковими цілями, на практиці ж визначення біологічної схильності до алкоголізму не проводиться, тому що людина має сама визначити це для себе;
Психологічні (психоемоційні особливості особистості, здатність до соціальної адаптації та протистояння стресам)
Схильність до алкоголю
Основним фактором схильності до алкоголю є ступінь його сприйняття організмом - толерантність до алкоголю. Цей фактор є вродженим і визначається особливостями організму. Підвищена толерантність - передумова хвороби на алкоголізм, частіше підвищена толерантність до алкоголю спостерігається в тих дітей, батьки яких зловживали алкоголем. Переважно схильність до вживання алкоголю передається по чоловічій лінії: батько - син.
Спадковий характер полягає не в передачі “гена потягу до алкоголю”, а в передачі механізмів, що відповідають за обмінні процеси. Порушення таких механізмів не обов’язково спричиняється пияцтвом батьків, а також і під впливом шкідливих дій на генетичний код - радіаційних, хімічних,
токсичних та ін. тобто, невживання родичами спиртного - не гарантія того, що і дитини немає порушень у функціонуванні біохімічних процесів організму. Такі порушення і провокують хворобливий потяг до алкоголю. Саме тому навіть перша спроба алкоголю може стати небезпечною. Тимчасове зловживання алкоголем не призводить автоматично до хронічного алкоголізму. Зловживання спиртним - не єдиний фактор розвитку хвороби (алкоголізму), лише 10% людей, що регулярно споживають спиртне, хворіють на алкоголізм.
До алкоголізму схильні:
Люди з підвищеною чутливістю до алкоголю;
Люди, в яких батьки страждали на алкоголізм;
Особи самотні чи з неповних сімей;
Ті, що схильні до депресій або вороже налаштовані до всього, що їх оточує;
Активні, імпульсивні, товариські підлітки, котрі прагнуть гострих відчуттів, якщо вони ростуть у ситуації асоціальності та спілкуються з тими, хто зловживає алкоголем.
Причини вживання алкоголю
Напевно, ви не раз чули вислів: “Вип’ємо, зігріємося”. В побуті вважається, що спирт є гарним засобом для зігрівання організму і має лікувальну дію не лише під час застуди, але й при цілому ряді інших захворювань, у тому числі шлунково-кишкового тракту, наприклад, при виразці шлунка.
Лікарі ж, навпаки, вважають, що виразковому хворому категорично не можна приймати алкоголь. Де істина? Адже невеликі дози спиртного справді збуджують апетит.
Або інше існуюче серед людей переконання: алкоголь збуджує, підбадьорює, поліпшує настрій, самопочуття, робить бесіду більш жвавою і цікавою, що досить суттєво для компанії молодих людей. Недарма спиртне вживають “проти втоми”, при нездужаннях і практично на всіх святах. Більше того, існує думка, що алкоголь є висококалорійним продуктом, який швидко забезпечує енергетичні потреби організму, що важливо, наприклад, в умовах походу і т.п. А пиві і сухих виноградних винах до того ж цілий набір вітамінів та ароматичних речовин. У медичній практиці використовують бактеріостатичні властивості спирту, вживаючи його для дезінфекції (при уколах і т.п.), готування ліків, але аж ніяк не для лікування хвороб.
Отже, алкоголь уживають для підняття настрою, для зігрівання організму, для попередження і лікування хвороб, зокрема як дезинфікуючий засіб, а також як засіб підвищення апетиту й енергетично цінний продукт. Де ж тут правда, а де омана?
Один з пирогівських з’їздів російських лікарів прийняв таку резолюцію стосовно шкідливості алкоголю: “...немає жодного органа в людському тілі, який би не піддавався руйнівній дії алкоголю; алкоголь не має жодної такої дії, яка б не могла бути досягнута іншим лікувальним засобом, що діє корисніше, безпечніше і надійніше, немає такого хворобливого стану, при якому необхідно призначати алкоголь на будь-який тривалий час”.
Тому міркування про корисність алкоголю для здоров’я - досить поширена омана. Узяти хоча б очевидний факт - збудження апетиту після чарки горілки або вина. Але це тільки на короткий час, поки спирт викликав “запальний сік”. Надалі прийом алкоголю, у тому числі пива, тільки шкодить травленню. Адже спиртне паралізує дію таких важливих органів, як печінка і підшлункова залоза.
З чого починається пияцтво
Причини першого прилучення до алкоголю різноманітні. Але простежуються їх характерні зміни, залежно від віку.
До 11 років перше знайомство з алкоголем відбувається або випадково, або його дають “для апетиту”, “лікують” вином, або ж дитина сама з цікавості пробує спиртне (мотив, головним чином, властивий хлопчакам). У більш старшому віці це частіше трапляється з традиційних приводів: “свято”, “сімейне торжество”, “гості” і т.д. Зазвичай, це буває, так би мотиви, “безневинна” чарочка на честь дня народження або іншого свята. І хоча це відбувається за згодою батьків, у колі родини, все ж і таке доручення дітей до вина небезпечне. Адже варто раз доторкнутися до спиртного, як уже знімається психологічний бар’єр, і підліток вважає себе спроможним випити з товаришами або навіть сам, якщо з’являється така можливість. Недарма в народі говорять:”Ріки починаються зі струмочка, а пияцтво з чарочки”.
З 14-15 років з’являються такі приводи, як “незручно було відстати від хлопців”, “друзі умовили”, “за компанію”, “для хоробрості” і т. д.
У цілому мотиви вживання спиртного підлітками поділяються на дві групи. В основі мотивів першої групи лежить бажання дотримуватися традицій, випробувати нові почуття, цікавість і т. д. Формуванню цих мотивів сприяють деякі властивості психіки неповнолітніх, прагнення дорослості, яке в них пробуджується, бажання бути як усі, намагання наслідувати старших і т. п. Віковими особливостями підлітків певною мірою можна пояснити і вживання ними спиртних напоїв “для хоробрості”. Цей мотив пов’язаний з відсутністю в неповнолітніх життєвого досвіду, що дозволяють їм вільно вступати в спілкування з оточуючими (наприклад, з особами більш старшого віку, дівчатами).
Усі ці групи мотивів першого знайомства з алкоголем більш притаманні хлопцям. Для дівчат типова в основному друга, “традиційна група мотивів.
До числа цих мотивів входить прагнення позбутися нудьги. У психології нудьгою називають особливий психічний стан особистості, пов’язаний з емоційним голодом. У підлітків цієї категорії істотно ослаблений або втрачений інтерес до пізнавальної діяльності. Підлітки, які вживають спиртне, майже не займаються громадськими справами. Істотні відхилення спостерігаються у структурі їхнього дозвілля. Ці підлітки менше цікавляться художньою літературою, рідко беруть участь у самодіяльності, майже не бувають у театрі, не мають інтересу до серйозної музики, живопису.
Нарешті, деякі підлітки споживають спиртне, щоб зняти із себе напругу, звільнитися від неприємних переживань. Напружений, тривожний стан може виникнути у зв’язку з певною ситуацією в родині, шкільному колективі.
Для підлітків характерно проведення вільного часу переважно з друзями. І хоча підліткові групи складаються стихійно, їх становлять хлопці та дівчата, близькі за рівнем розвитку, запитами й інтересами. Але якщо підліткова група не об’єднана якоюсь корисною діяльністю, у ній переважає “порожнє” проведення часу, і така група нудьгуючих стає сприятливим середовищем для вживання спиртних напоїв.
Отже, загалом мотиви першої спроби алкоголю такі:
бажання потрапити до певного кола однолітків, де споживання спиртного є звичаєвим явищем;
бажання здаватися дорослішим;
вважають, що це модно і “круто”;
з метою розслабитися, позбавитися відчуття сором’язливості;
з метою позбутися стресу;
з метою розвеселитися;
стимул до спілкування;
через тиск оточення;
заради солідарності з компанією;
як “анестезію” від звичайної образи, горя або фізичного болю.
Головна небезпека першої спроби алкоголю для незрілої особистості полягає в тому, що, відчувши потягу до спиртного, підліток з біологічною схильністю до алкоголізму стає алкоголіком практично відразу, навіть не встигнувши зрозуміти, що з ним сталося.
Шкідливі наслідки споживання алкоголю Вплив алкоголю на нервову систему
Алкоголь потрапляє зі шлунка в кров через 2 хвилини після вживання. У першу чергу страждають клітини великих півкуль головного мозку. Погіршується умовно-рефлекторна діяльність рухів, змінюється співвідношення процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі. Людина втрачає здатність керувати собою.
Порушення роботи нервової системи та внутрішніх органів спостерігається при будь-якому вживанні спиртного: одноразовому, епізодичному чи систематичному.
Кількаразове чи часте вживання алкоголю справляє буквально спустошливий вплив на психіку підлітка. При цьому затримується не тільки розвиток вищих форм мислення, а й втрачаються вже розвинені здібності. Підліток “тупіє” і інтелектуально, і емоційно, і морально.
Вплив на репродуктивну функцію
У жінок алкоголь порушує вироблення статевих гормонів та дозрівання яйцеклітини, менструальний цикл. Зловживання алкоголем, руйнуючи організм жінки, виснажує нервову й ендокринну систему і зрештою може призвести до безплідності.
Стан сп’яніння в момент зачаття може вкрай негативно позначитися на здоров’ї майбутньої дитини. Уживання спиртних напоїв небезпечно протягом усієї вагітності, тому що алкоголь легко проникає через плаценту матері до дитини, а також у період годування грудьми.
Якщо мати під час вагітності вживає алкоголь, імовірність порушень у розвитку плода та ризик викидня значно підвищується. Плацента, яка виконує захисну функцію для плода, не може переробляти алкоголь, тому останній потрапляє в кров плода. Оскільки печінка плоду розвинена недостатньо, вона також не у змозі розщеплювати алкоголь, у результаті чого він впливає на плід більшою мірою на дитину, аніж на матір. Коли алкоголь досягає мозку плода, утворення нервових клітин зупиняється, тому мозок росте повільніше і функціонує гірше. Ризик таких ускладнень тим більший, чим молодший вік жінки.
Вплив на внутрішні органи
Алкоголь порушує структуру клітин печінки, призводячи до переродження її тканин. При систематичному споживанні спиртного жирові зміни в клітинах печінки призводять до омертвіння печіночної тканини - розвивається цироз печінки, що майже завжди пов’язано з хронічним алкоголізмом. Ураження клітин печінки призводить до порушення білкового і вуглецевого обміну, синтезу вітамінів і ферментів.
Алкоголь “роз’їдає” слизову оболонку стравоходу, шлунка, порушує секрецію і склад шлункового соку, що ускладнює процес травлення, і, врешті-решт, несприятливо відбивається на рості і розвитку дитини або підлітка.
Шкідливі наслідки вживання алкоголю Фізичні Психологічні Соціальні
Симптоми похмілля;
Головний біль;
Нудота;
Тимчасове притуплення пізнавальних здібностей;
Понос;
Короткочасна або тривала втрата пам’яті;
Нещасні випадки, що призводять до травм;
Отруєння;
Негативний вплив на репродуктивну функцію (у дівчат - порушення менструального циклу);
Негативний вплив на центральну нервову систему;
Зміни функцій печінкових клітин;
Порушення вуглеводного обмін;
Негативний вплив на серцево-судину систему.
Зміни настрою;
Неадекватна поведінка;
Імпульсивна поведінка;
Апатія, депресія, розв’язність, цинічність, емоційна холодність, брутальність, агресивність.
Зниження рівня успішності в школі, прогули, втрата працездатності;
Підвищена конфліктність із родичами;
Асоціальна, а в крайніх випадках і антисоціальна поведінка; сварки, бійки, насильство, порушення громадського порядку, скоєння злочинів.
Виховна година
Мета: Розвивати почуття гордості за свій народ. Прищеплювати любов до рідного краю.
Хід виховної години.
Оголошується тема і мета виховної години.
Звучить фонограма ( з лекції Е.Моггікопе).
Чорних дат у людства є немало.
Кожна з них - це міна під прогрес.
Найстрашніше, що усіх спіткало, - Вибух на Чорнобильській АЕС.
Двадцять шосте квітня - День скорботи.
Зранку скромних квітів я знайду І на знак журливої турботи До могил засмучених піду.
Запалюється свічка.
Чорнобиль. Це назва невеличкого містечка районного центру, в 130 км від Києва. Заснований у Древній Русі, Чорнобиль дав своє гірке ім’я атомній електростанції, будівництво якої почалося у 1971 році. У 1983 році вже працювали 4 енергоблока із запланованих шести. Але в історію людства Чорнобиль ввійшов як найбільша катастрофа.
Ту мирну весняну ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою і такою ласкавою. Саме в цю ніч, з 25 на 26 квітня 1986 року, відлік часу став далеко не мирним, а бойовим і аварійним.. О 1год. 24 хв. 40 сек., коли Прип’ять, містечко атомників, спало безтурботним сном, раптово пролунав вибух і над 4-м реактором атомної електростанції гігантське полум’я розірвало нічну темряву.
Ось як описує це Володимир Яворівський.
“За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежні з охорони ЧАЕС на чолі з начальником варти Володимиром Правиком. Потім прибуло підкріплення з міста Прип’ять на чолі з лейтенантом Віктором Дибенком. Вступивши в полум’я смертельної небезпеки, яким дихав реактор, пожежні в ту ніч, не шкодуючи сил і життя, виконали присягу на вірність народу України”.
А вогонь все лютував не затихав. Коли на місце аварії прибув начальник попарної частини майор Телятников, то побачена картина вразила його: відкритий реактор, а зверху над його смертельним радіоактивним диханням, на величезній висоті (приблизно 70 м) маячили маленькі фігури. Майор піднявся на дах машинного залу, в полум’ї тріскотіла вся стріха. Навколо разом з вогнем клубочився їдкий дим, киплячий бітум пропалював черевики і в’їдався у шкіру.
До п’ятої години ранку пожежа була ліквідована. Подув легенький вітерець і величезний стовп диму, пилки, копоті відірвався від реактора і посунув територію України, Білорусі сіючи смертоносну радіацію.
Безумство хоробрих- Безумство живих...
Наш поклик священний- Рівнятись на них.
І пам’ять і совість- Нести в чистоті,
Тримати, як порох,
Сухими в житті.
Не всі виживають,
Та сонце за нас.
Тримаймо ж нащадкам Життя про запас.
Усе, що здобуте,
Що маєм здобуть!
І втрати, і подвиги Нам не забуть.
Ціною життя 28-ми пожежних були врятовані інші блоки АЕС, Київ, Україна й інші країни від страшної небезпеки. Ось імена перших жертв чорнобильського полум’я.
Віктор Кибенок, Микола Ващук, Василь Ігнатенко, Микола Титенок, Володимир Правик, Володимир Тищура.
Прошу всіх піднятися і вшанувати пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
(Метроном відлічує хвилину.)
Прошу сідати.
Наслідки чорнобильської катастрофи схвилювали весь світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів із активної зони ректора, який з радіоактивною хмарою перенісся на на величезній відстані.
Зелені луги, величезні гаї, тихоплинні річки - все стало мертвим. Над куточком планети враз нависла чорна хмара лиха, яка почала поширюватися з блискавичною швидкістю й поливати цим лихом, як дощем, нашу рідну землю. Це страшне лихо - радіація.
Аварія призвела до небаченого забруднення біосфери, до появи на території України мертвої тридцятикілометрової зони, до радіоактивного опромінення тисяч людей. Навіть ті, кого біда не торкнулась особисто, люди приголомшені чужим горем, стурбовані подальшою долею нашої блакитної планети.
Атомний вибух негативно вплинув на все живе. Страшні наслідки аварії: ненароджені діти вражені радіацією , волосся геть раптово випадає, руйнуються живі клітини, змінюється склад крові.
Людей вивозили із забрудненої зони. Важко було їм покидати свої рідні місця. Але залишитись - означало померти. Села стали спустошеними.
... а села нема.
Втекло кудись село,
Було колись село,
Життя колись було...
Дехто намагався повернутися, та зустрічав на своєму шляху колючий дріт.
Особливо важко жити в незнайомій місцевості було старшому поколінню, адже ці люди за все життя ніколи не виїжджали за межі свого району. Кожна стежка, кожне деревце, кожна річечка у рідному селі були їм знайомі.
Матір я взяв із села.
А вона мені з Києва Третій раз уже боса втекла.
Сплюндровано тисячі гектарів родючих земель, втрачено величезні площі лісів. У селах не залишилося жодної криниці, з якої можна було б пити воду.
Всі криниці в целофанових капшуках...
Де знайти кілометри целофану На рукотворне Київське море Чи додай на Десну зачаровану,
З якої Київ п’є воду?
Сильними радіоактивними забрудненнями вражено 5млн га території України (32 райони шести областей), більша частина яких сільськогосподарські угіддя, забруднено 1,5 млн. лісів.
У водах Дніпра, Прип’яті,Київського водосховища концентрація Радіонуклідів і через 6 років після аварії була у 10-100 разів вищою,ніж до аварії.
Велику небезпеку довкіллю завдають близько 1000 тимчасових Могильників навколо АЕС і саркофаг над четвертим блоком, який вибухнув.Могильники вже сьогодні протікають,саркофаг з роками стає все більше радіоактивним, конструкції його просідають, деформуються.
Вплив чорнобильської аварії на здоров’я людей дуже значний і буде проблемою не тільки для нас а й для кількох прийдешніх поколінь.
Людство прагне Всесвіт осягнути І себе у ньому зрозуміть.
А тривожне “бути чи не бути?”
Страшно над планетою висить.
На Землі,у домі вселюдському,
Протиріч і негараздів тьма.
Будьмо,люди,обережні в ньому,
Іншого житла у нас нема.
Велике лихо спіткало нашу землю.Чорнобильська аварія стала для нас уроком,за який заплачено дорогою ціною.Тож не треба повторювати помилок.Давайте берегти оточуючий світ.Нашій планеті вистачить одного Чорнобиля.
За днями дні, мина повільно рік,
За днями дні-другого немає.
Нехай же лихо наше проминає І в світі не повториться повік.
Хай стане мир міцнішим у стократ,
Хай над землею чисте небо буде.
Чорнобиль-попередження,набат,
Його уроків людство не забуде.
На цьому наша виховна година закінчується.Я сподіваюся,що ви не забудете історію рідного краю,пам’ятатимете імена тих людей,які пішли в небуття.
Дякую всім,хто брав участь у підготовці та проведенні години.
Людина з друзями — степ із квітами, а людина без друзів — жменя попелу.
Мета: учити дітей сприймати різні життєві ситуації, аналізувати їх і знаходити шляхи виходу з них; виховувати у дітей правильне ставлення до таких понять, як «друг», «дружба»; розвивати в учнів загальнолюдські чесноти.
Хід заняття
Учитель.Сьогодні ми проводимо виховну годину на тему «Друг — це означає другий я!». Ми поговоримо про дружбу як одну із загальнолюдських чеснот, спробуємо усвідомити значущість слова «друг», з'ясувати, яке значення дружби у житті кожного з вас.
Це чарівна скринька(коробочка з заздалегідь підготовленими на папірцях запитаннями). Вона допоможе нам краще взнати один одного. Назвіть своє ім’я і дайте відповідь на питання. (Твоє хобі. Улюблений фільм, серіал. Чому? Найкрасивіша квітка. Чи доводилось дарувати комусь квіти? Які якості найбільше ціную в людях? Ким хочеш стати в майбутньому? Найцікавіша книга. Чому? Яким повинен бути вчитель? Мій улюблений предмет. Найкраще свято для мене - це... Улюблена пора року. Чому? Яку корисну справу зробив сьогодні (вчора)? Який подарунок хотілося б отримати до найближчого свята? Любиш мандрувати? Часто даруєш подарунки? Що допомагаєш робити мамі? Що найбільше не любиш робити? Найкращі співак, співачка, гурт. Яку музику слухаєш? Ображав людей? Просив у них пробачення? Де хотілося б провести літо? Що хотів би навчитися робити? Чи любиш тварин? Яких саме?)
Вчитель.У кожного на парті лежать гілочки.
А тепер послухаємо казку «Батьківський заповіт».
У казці розповідається про батька, який перед смертю покликав своїх синів, дав їм по гілці у руки і попрохав їх переламати. Сини виконали батькову волю і переламали ці гілочки. Тоді батько зібрав ті гілочки докупи, перев'язав їх і знову попросив зробити те саме, але сини не змогли переломити цей оберемочок. Тоді батько сказав: «Ось так і в житті кожного з вас окремо легко скривдити, образити, а якщо ви будете разом, то ніякі вороги вас не зламають і всі негаразди ви легко здолаєте».
Учитель. Давайте зберемо гілочки в оберемок. Хай він стане символом єдності нашого класу, символом дружби.
Вчитель. Існує казкове королівство під назвою «Ламай-круши».Там немає друзів, всі сваряться, роблять один одному боляче. Давайте допоможемо жителям цієї країни. Зараз кожен ряд напише якнайбільше добрих законів дружби, за якими мають жити мешканці казкового королівства. Переможе та команда, яка напише найбільше законів.
Наприклад. - Завжди прислухатися одне до одного. - Не брехати одне одному. - Не кривдити та не обзивати один одного. - Завжди підтримувати один одного. - Не залишати один одного в біді. - Завжди чинити по справедливості. - Завжди поступатися один одному. - Допомагати один одному. Ми обов’язково передамо ці поради мешканцям країни, в якій немає друзів. Якщо вони будуть дотримуватися цих законів, то знайдуть собі багато справжніх друзів.
Учитель. То що ж таке дружба?
Дружба — це близькі стосунки, засновані на взаємній допомозі, прихильності, спільності інтересів, смаків, поглядів, життєвих цілей. Без друзів у наш час важко жити на світі.
У всі часи дружба вважалася великою цінністю. У скіфів вона перевірялася кров'ю. Дружба оформлялася спеціальним договором і клятвою: надрізавши пальці, побратими зливали свою кров у чашу і, змочивши у ній кінці мечів, куштували цю кров. Після цього вже ніщо не могло їх розлучити. В епоху середньовіччя лицарська мораль ставила чоловічу дружбу навіть вище кохання і сім'ї.
Учитель. Справді, знайти і мати друга — це щастя. А як знати, що ця людина — саме той друг, якого ти хочеш мати, що ця людина — допоможе, зрозуміє, підтримає.
Дружбу кожен розуміє по-своєму. Більшість із вас погодяться з думкою, що щастя — це коли тебе розуміють, і тому кожен постійно прагне знайти друга, який би зрозумів, вислухав і підтримав, став вашим дзеркалом чи двійником, вашим другим «Я». Але друзі бувають різні.
Григорій Сковорода навчав бути обачним у виборі друзів. «Немає нічого небезпечнішого, ніж підступний ворог, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга. Жоден диявол ніколи не приносить лиха більше, ніж такі удавані друзі».
А тепер намалюємо уявний портрет справжнього друга. Запишіть на листочках якості, риси, які мають бути у справжнього друга.
Учитель. Друзі можуть допомагати один одному у навчанні, вони проводять разом багато часу, відпочивають разом, часто бувають удома один в одного, довіряють усі таємниці. Дружба нерідко допомагає змінитися комусь на краще, друг повинен позитивно впливати на друга.
Нерідко буває таке, що дружба дійсно допомагає у житті, але друзі теж сваряться. Розглянемо деякі ситуації, де між друзями стаються різні непорозуміння.
Ситуація 1
До Ігоря додому прийшов Володя.
Володя. Вмикай телевізор, наші грають!
Ігор. Не можу. На завтра не підготував українську літературу.
Володя. Облиш ти свої уроки, пропустимо ж перший період!
Ігор. Вибач, Володю, але не можу. Вибач!
Володя. Бач, який ти, а ще другом називаєшся.
Учитель. Чи правильно вчинив Ігор?
А що б ви зробили на його місці?
Ситуація 2
У класі хтось розмалював парту. Коли класний керівник помітив це, почав вимагати від учня, який за нею закріплений, пояснень: хто і коли це зробив? Учень сказав: «Я знаю, хто розмалював парту, але не можу сказати тому, що не хочу зрадити друга. Я сам її вимию».
Учитель. Скажіть, як би ви вчинили на місці учня, який зробив це? Хіба справжній друг учинить так? Хто має вимити парту?
Ситуація 3
Катруся з подругою товаришують з дитинства, живуть в одному під'їзді, на одному поверсі. Нещодавно Катруся дізналася, що подруга за її спиною глузує з неї і говорить, що товаришує зі нею тільки тому, що у дворі більше немає дівчат. А найприкріше те, що вона всім говорить, буцімто Катрусі не можна довіряти. Зараз вони не розмовляють.
Порадьте, як Катрусі поводитися з подругою, щоб вона її не використовувала.
Порада. Насамперед не панікуй, не наголошуй, що дружби не існує, не роби завчасних висновків про те, що світ жорстокий і несправедливий. Навіть не думай мстити. Проаналізуй свої дії, помилки. Не бійся залишитись одна, цей стан тимчасовий. Не обговорюй колишню подругу з іншими — цим ти зарекомендуєш себе безпринциповою базікою.
Не всім легко знайти близьких друзів, хоча дружні взаємини нам так само необхідні, як їжа і вода. В юності особливо хочеться відчувати, що ти потрібний іншим і тебе люблять, визнають і приймають однолітки. Однак знайти справжніх друзів і зберегти дружбу нелегко.
Питання до учнів.
Як ви думаєте, що почуває людина, у якої немає друзів? Що відчуває дівчинка, яка перейшла навчатися в ваш клас з іншої школи? Як ви можете їй допомогти?
Самотність—ознака того, що нам не вистачає товариського спілкування. Самотність дає зрозуміти, що ми маємо потребу в надійних, близьких друзях, і пробуджує в нас бажання шукати їх.
Багато людей страждають від самотності, причинами якої є:
непривабливий зовнішній вигляду низький словниковий запасу брак спілкування^ теле-, відео-, комп'ютероманія; • часті переїзди тощо.
Вчитель. Риси характеру, що розвивають мистецтво дружби
Слід вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися, достатньо відпочивати й займатися фізкультурою. Усе це допоможе добре виглядати. А охайний, чистий, зі смаком підібраний одяг привертатиме увагу людей. Ніщо не може так прикрасити людину, як щира усмішка і тонке почуття гумору. І навпаки: песимістичний настрій, негативні емоції зроблять обличчя хижим, відлякуватимуть людей. Сповнюйте свій розум і серце тим, від чого ви станете розумнішими, здоровішими, талановитішими, багатшими, сильнішими. Це має викликати позитивні емоції у вас і у вашого оточення. Читайте про те, що цікаво, наприклад, про життя видатних людей, закономірності розвитку природи, про те, що відбувається у світі. Ставте перед собою завдання, домагайтеся успішних результатів. Не дозволяйте дешевим романам, телесеріалам забирати ваш час. Якщо людина хоче мати друзів, слід виявляти ініціативу, розповідати про себе, цікавитися іншими. Щоб зав'язалася дружба, важливо бути відвертим з іншими, не приховувати від них себе справжнього.
Для міцної дружби такі відверті бесіди набагато важливіші за обдарованість, красиву зовнішність, відоме прізвище.
Як ви вважаєте, мають бути таємниці від друзів?
Міцна дружба об'єднує зовсім різних за характером і віком людей: боязких із товариськими, молодих з літніми, не надто кмітливих з дуже розумними, зовнішньо непривабливих з дуже гарними. Вони доповнюють один одного і їх завжди поєднує одне — відкритість. В людині приваблює її щирість і неповторність. По-справжньому щасливі люди поводяться вільно, природно, розкуто, не намагаються підлаштувати друзів під себе або чимось вразити інших. Нехай ваші друзі почуваються з вами вільно, залишаючись самими собою. Щаслива людина приймає інших такими, які вони є, з усіма їх слабкостями й вадами.
Хочеш знайти друга — сам стань другом
Чиніть з іншими так, як би ви хотіли, щоб вони чинили з вами. Слід ставити інтереси друга вище за свої.
Дарувати радість спілкування з друзями завжди приємно, навіть просто щиро цікавлячись у них: «Як справи? ». Не шкодуйте часу та уваги для друзів. Намагайтеся зрозуміти інших.
Усім хочеться, щоб наші друзі зважали на нашу думку і поважали наше право на свободу вибору. Але чи готові ми ставитися до них так само?
Щирі друзі не виявляють власницького почуття, ревнощів, тому викорінюйте цю ваду. Якщо у ваших друзів щирі, довірчі взаємини з іншими, не ображайтеся. Нам усім потрібно розширювати коло спілкування, тому і ви повинні навчитися радіти, розширюючи коло своїх друзів.
Важливо також враховувати, що вашому другу іноді хочеться побути самому. Тому не слід зловживати гостинністю, проводячи надто багато часу з друзями, щоб не набриднути і не дратувати одне одного.
Друзі не тільки примножують радість, а й розділяють горе. Але не можна очікувати, що друзі вирішать усі ваші проблеми й задовольнять усі ваші потреби. Це корисливе ставлення до друзів. Якщо ми очікуємо, що друзі приймуть нас із усіма нашими слабкостями й вадами, то чи не повинні й ми бути поблажливими до їхніх вад?
Нехай навіть ви рідко бачитеся, підтримуйте з другом зв'язок і будьте в курсі того, що відбувається в його житті. Ніколи не залишайте друзів сам на сам із труднощами, будьте поруч з ними. Щиру дружбу не можуть зруйнувати навіть непорозуміння, тому що друзі швидко їх вирішують і прощають одне одного.
Як обирати друзів, щоб потім не розчаруватися?
З ким поведешся, того й наберешся — каже народна мудрість. А одна з притч застерігає: «Той, хто спілкується з мудрими, буде мудрим, а хто товаришує з дурними, подурнішає». Важливо знати, що є правильним, а що ні, розрізняти хороше і погане. Добро—все те, що продовжує життя, зло — все те, що вкорочує віку. Так говорив геніальний німецький філософ Фрідріх Ніцше.
Якщо ви вирішили потоваришувати з кимось, запитайте себе: «Хто його (або її) друзі?» Адже не випадково кажуть: «Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти». Також запитайте в розумних, мудрих людей, яку репутацію він (або вона) має? І ще було б мудро врахувати не тільки те, як наші потенційні друзі поводяться з нами, а й те, як вони поводяться з іншими, особливо з тими, від кого не сподіваються щось отримати. Багато можна дізнатися про людину зі спілкування з нею.
В друзів має бути багато спільного, збігатися смаки, захоплення. Вони підтримують один одного у скрутну, хвилину, дають поради, діляться досвідом і застерігають від багатьох помилок, заряджаючи своєю бадьорістю й ентузіазмом.
Віддана стара дружба — це рідкісний дарунок долі. Вона заслуговує на те, щоб ми цінували її понад усе.
Знайомство з дружбою починається в сімейному колі. У батьків є чудова можливість допомогти дітям мудро обирати друзів. А дітям необхідно відчувати турботу, схвалення, безпеку, їм важливо знати, що від них потрібно, важливо почуватися захищеним повноправним членом сім'ї. Якщо діти не знайдуть у сім'ї те, чого потребують, вони шукатимуть цього у спілкуванні з друзями. Хтось із сім'ї є для тебе справжнім другом?
• Зараз ми напишемо абетку дружби. До кожної літери потрібно дібрати одне добре слово.
Вчитель. А тепер поговоримо про вас. Скільки в вас друзів? За що ви їх називаєте друзями? Скільки повинно бути справжніх друзів? Коли вам друг приходив на допомогу? А що ви робите для своїх друзів? Ви самі ніколи не зраджували друга? Чи легко знаходити друзів? Що робитимеш, якщо два твої найкращі друга(подруги) посваряться і доведеться обирати одного з них? Скількох людей тебе можуть назвати справжнім другом? Яких немає у тебе якостей, які ви назвали, описуючи справжнього друга? Яка різниця між такими поняттями як друг, приятель?( товариш, хороший знайомий )
Вчитель. Друзі у вас є. Важливим для вас у дружбі є надання підтримки у будь-якій ситуації. Найважливішими рисами для зародження дружних стосунків мають бути вірність, щирість, сумісність характерів, розум. Ви радо допоможете своєму другові в біді. Але вашій дружбі бракує взаємопідтримки, дехто з ваших друзів просто використовує вас, необхідно зважити на цю обставину і спробувати знайти собі справжніх друзів. У цьому допоможе книга Д.Карнегі «Як придбати друзів і впливати на людей».
Книга дає поради, які мають нам допомогти у виборі друзів.
Частіше всміхайтеся, ви маєте зустрічати людей з радістю, якщо хочете, щоб і вони раділи зустрічі з вами.
Пам'ятайте, що кожна людина вважає своє ім'я найкращим. Тому під час розмови частіше називайте ім'я співрозмовника.
Умійте уважно слухати співрозмовника, заохочуйте його говорити про себе.
Прагніть дати людині можливість відчути її неповторність. Робіть це щиро.
Розпочинайте розмову на тему, що цікавить вашого співрозмовника.
Кажіть компліменти.
Ставтесь з розумінням до його думок і мрій.
Робіть маленькі свята, вручайте подарунки.
Учитель. Пам'ятайте, що запорука щастя, як і дружби — це ваша готовність жертвувати собою, своїм часом. Щоб мати справжніх друзів, мало лише хотіти, чекати цього. Встановлювати дружні взаємини — це те саме, що й учитися їздити на велосипеді. Лише знання тут не допоможуть. Важливо намагатися застосовувати їх і не впадати у відчай, навіть якщо вас спіткає невдача. І якщо ви уже вирішили знайти справжніх друзів, тоді виявляйте безкорисливість і самі будьте другом. Щасти вам!
В Україні існує звичай на вербну неділю освячувати гілочки верби. Кажуть, що якщо в цей день посадити таку гілочку в землю, то вона прийметься, пустить коріння і з часом на тому місці виросте красива верба. А ми з вами давайте освятимо наші гілочки дружбою, щоб вирости хорошими людьми.
А тепер давайте побудуємо «коло дружби». Кожен бере за руку свого сусіда і називає своє ім’я.. Коли утвориться коло, скажемо «Будьмо друзями».
Наші права - щасливе дитинство
Мета: ознайомити учнів з їхніми правами
Хід заняття
Ведучий 1. Доброго дня, друзі. Ми зібрались сьогодні для того, щоб поговорити про права дітей, тобто про ваші права. Як ви гадаєте, коли й як наші пращури дійшли до розуміння того, що права людини слід захищати?
Учні висловлюють власні думки щодо запитання. Ведучий доповнює й узагальнює відповіді. Ведучий 2. Давним-давно, ще у стародавні часи, у людей була необхідність відстоювати свої права. Спочатку це робили силою. Слабка людина не мала жодних прав, якщо в неї не було сильного покровителя, що бажав би допомогти їй у вирішені спорів.
Тривалий час діяв неписаний закон «Хто сильний, той правий». Але коли виникли перші держави; правителі яких прагнули встановити загальний справедливий порядок і норми життя для всіх громадян, у людське суспільство прийшов новий закон права. Тепер держава ставала на захист сильного і слабкого. Головним критерієм права стала справедливість, не сила.
Ведучий 1. З тих пір минуло чимало століть. Держави створювалися, розросталися, процвітали або гинули. Чому? Як свідчить історія, правителі й уряд не завжди піклувалися про свій народ. Так, оголошуючи сусідній країні війну чи приймав яке небудь політичне рішення, правитель прагнув, задовольнити лише свої інтереси й зовсім не замислювався над долею простих людей. Отже, людству потрібно було щось прийняти, знайти такого захисника, який міг би примусити державу поступитися своїми інтересами заради інтересів своїх громадян і постійно піклуватися про них. Ведучий 2. Місію такого захисника взяла на себе міжнародна організація ООН. Що ви знаєте про цю організацію?
Ведучий 1. 1945 року, після закінчення Другої світової війни — найжахливішої і найжорстокішої війни за всю історію людства — народи багатьох країн вирішили, що задля збереження миру їм слід об'єднатися. Навіщо? Для того, щоб будь-які конфлікти та суперечки між країнами в подальшому вирішувались не воєнним шляхом, а мирним, за столом переговорів. Саме з цією метою 1945 року була створена Організація Об'єднаних Націй (ООН). До речі, одним із її засновників була Україна. Ведучий 2.А 1948 року держави, що увійшли до ООН, підписали Загальну декларацію прав людини — документ, у якому вони пообіцяли одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права й свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканність, свободу совісті, можливість дотримуватись своєї релігії й багато іншого.
Ведучий 1.Загальна декларація прав людини — важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом — і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави.
Ведучий 2.Саме тому 1989 року ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини». Конвенція — Це міжнародна угода. У ній держави беруть зобов'язання дотримуватись прав кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а значить — пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян.
Ведучий 1. Давайте пригадаємо, про які права дітей йдеться в Конвенції, на що кожен із вас має незаперечне право?
Ведучий 2. Але нам хотілося дізнатися, чи добре ви знаєтесь на своїх правах і чи вмієте їх правильно реалізовувати?
Ведучий 1. Давайте проведемо «Казкову правову вікторину» і на прикладі героїв відомих вам казок спробуємо роз’яснити статті Конвенції про права дитини.
Ведучі проводять вікторину «Казкова правова вікторина», вони по черзі описують негативні ситуації, у які потрапив той чи інший казковий герой. Учні мають визначити, яке право, визначене Конвенцією про права дитини, було порушено стосовно цього героя.
Ситуація 1
Мачуха з ранку до вечора примушує Попелюшку працювати. Бідній дівчинці заборонено брати участь в іграх та забавках сестер. Яке право порушено стосовно Попелюшки? (Право дитини на відпочинок і розваги, право брати участь у розважальних заходах, що відповідають їх ньому віку.). Ситуація 2
За часи письменника Марка Твена в Америці дружба дітей із різних соціальних пластів не схвалювалась і навіть вважалась іноді порушенням суспільної моралі. Чи має право Том Сойєр товаришувати з таким хлопчиком» як Гекльберрі Фін? (Так, адже Конвенція про права дитини визнає право на свободу асоціацій та свободу мирних зібрань.)
Ситуація З
Мауглі майже з народження жив у тваринному середовищі. Чи можна вважати, що він має рівні права зі звичайною дитиною. (Так, Конвенція визначає, що дитиною вважається кожна людська істота, що не досягла вісімнадцяти років.)
Ситуація 4
Мауглі не вміє говорити людською мовою — лише видавати незрозумілі, з точки зору людей, звірячі звуки. Чи мають право плоди, що знайшли Мауглі в лісі, замкнути його в клітці та поводитися з ним, як із твариною? Які права хлопчика порушено? (Ні в якому разі, Мауглі може бути витканий неповноцінною дитиною, і в цьому випадку згідно з Конвенцією йому мають забезпечити гідні умови зростання і виховання. Крім того, Конвенцією суворо заборонено будь-яке жорстоке поводження з дитиною, що принижує її гідність та ушкодить фізичному й психічному здоров'ю.) Ситуація 5
Опікун Гаррі Поттера перехоплює і читає листи, що надходять хлопчику зі школи чарівників Ходвадсу. Яке право Гаррі порушено? (Право на приватне життя, недоторканність житла й таємницю кореспонденції.)
Ситуація 6
Баба Яга викрадає Івасика Телесика й відносить його за тридев'ять земель у тридесяте царство. Які права дитини порушила злодійка? (Згідно з Конвенцією дитина мав право не розлучатися з батьками всупереч й бажання (окрім випадків, визначених законодавством), крім того, Конвенцією забороняється не законне переміщення дітей і неповернення їх із-за кордону.)
Ведучі відзначають учнів, які брали активну участь в обговоренні ситуацій вікторини.
Ведучий 1. «Я маю право!», «Чому ви порушуєте мої права?» — ці слова, на жаль, часто використовує людина в ситуаціях, коли сама неправа. Зазвичай, заява про особисті права Клугу є виправданням пасивності, лінощів, прагненням отримати щось, нічого не даючи взамін.
І Зараз, друзі, перед вами будуть розіграні невеличкі ситуації, у яких діти недоречно заявляють про свої права. Ваше завдання — визначити, чому той-чи інший герой неправий. Що б ви на місці дорослого відповіли йому? А можливо, він усе ж таки правий у своїх вимогах?
Учитель (звертається до учня). Скажи; будь ласка, чому ти не готовий до уроку?
Учень. Я вирішив зовсім не відвідувати ваші уроки математики. Вони мені нецікаві, до того ж я збираюся після школи поступати до гуманітарного вузу. Учитель. Але шкільну програму з математики ти маєш вивчати.
Учень.У такому випадку я вимагаю, щоб мене навчав інший учитель. Ви — занадто суворі, хоча самі, на мою думку, не дуже добре знаєте предмет, який викладаєте.
Учитель. Ти поводишся зневажливо й дуже грубо. Я змушена викликати твоїх батьків.
Учень.Це не грубість, а моя думка. Я маю право вільно висловлювати свої погляди з будь-яких питань, що стосуються мене.
Ведучий. Звичайно, ми добре розуміємо, як неприємно, коли твоїх батьків викликають до школи. І, звичайно, ми вільні у висловлюванні власних думок. Проте закон у ньому випадку на боці вчителя. Подумайте, чого не можна припускатися, заявляючи про свої права? (Дійсно, Конвенція визнає за дитиною право вільно висловлювати власні думки, але це право обмежується в деяких випадках. Зокрема, якщо висловлювання власної думки завдає шкоди репутації та гідності іншої особи.) Ведучий 1.Отже, давайте підведемо підсумки сьогоднішньої зустрічі.
Ведучий 2. У кожного з нас є права, і ми повинні добре знати їх, щоб захистити себе, якщо хтось хоче нас образити.
Ведучий 1. Але слід знати не лише свої права, але й обов'язки. Прагнучи відстояти свою свободу, не утискайте свободу інших.
Ввічливість і турботливість
Мета: уточнити уявлення учнів про ввічливість, учити користуватись ввічливими мовними формами (будь ласка, вибачте, добрий день, до побачення); викликати бажання піклуватися про інших, виявляти чуйність і турботливість; донести до свідомості дітей, ще найвища краса людини в тому, що вона живе не тільки для себе, а всі свої сили, енергію, хист віддає іншим людям.
Xід бесіди
Учитель. Сьогодні ми поговоримо з вами про те, як повинні поводитись учні з дорослими, товаришами, учителями, батьками, сто-ронніми людьми, тобто про ввічливість. Що, на вашу думку, означає слово «ввічливий»?
Читання вірша С. Погорєловського «Ввічливий».
Запитання:
Кого ж можна назвати ввічливим?
Пригадайте, які твори ви читали про ввічливість.
Чому хлопчикові всі відмовляли на його прохання?
Хто допоміг йому стати ввічливим?
Коли потрібно вживати «чарівне слово»?
Які ще ввічливі слова ви знаєте?
Учитель.
Діти, я вам розповім про один випадок з Вітею і його сестричкою Олею, а ви подумайте, як можна оцінити поведінку хлопчика .
«Прийшовши зі школи, Вітя сів читати книжку. До нього підійшла сестричка Оля.
Вітю, дістань, будь ласка, з етажерки мою книжку.
Не заважай!—крикнув на неї Вітя.— Хіба ти не бачиш, що мені ніколи?
Пробач, Вітю, я більше не буду заважати,— сказала Оля й пішла до другої кімнати, до своїх іграшок...»
Як поводився Вітя? Що він повинен був зробити?
Послухайте, як Галя ставилася до своєї матері.
«Сьогодні мама пізно повернулася з роботи, бо затрималася на зборах. Вона зайшла до кімнати й помітила чорні сліди ніг, що вели у світлицю. Прийшовши туди, побачила свою доньку Галю, яка сиділа в батьковому кріслі й читала книжку. Біля крісла стояли її брудні туфлі, а на столі лежали книжки, хліб, печиво.
-- Галю, чому ти ввійшла в кімнату з брудними ногами? Чому не прибрала зі столу? — запитала мама.
-- Мені ніколи. Не займай мене. Я читаю цікаву книжку.
-- Галю, поприбирай тут, а я піду приготую чай.
-- А що ти завтра робитимеш?
-- Завтра ж вихідний...»
Як можна оцінити поведінку Галі?
Що треба було зробити Галі?
Хто в нашому класі найввічливіший?
Зараз перевіримо. Вийди, Оксанко, в коридор, потім зайди в клас і, додержуючи всіх правил ввічливості, попроси книжку.
(Оксана виконує завдання. Учні аналізують її поведінку).
Моральні задачі.
Вчителька дає завдання Юркові:
-- Піди, будь ласка, Юрку, в учительську й принеси журнал.
Покажіть, як це треба зробити.
Черговому потрібно звернутися негайно до вчительки, а вона в цей час розмовляє з батьком Оленки. Що треба зробити?
Олег зустрівся в дверях з Надійкою. Що він повинен робити?
Гра «Ввічливі хлоп'ята».
Учитель розповідає, а діти хором вставляють ввічливі слова.
Мама послала Маринку до тьоті Ліди за книжкою. Маринка подзвонила у двері, зайшла в квартиру і сказала... (Добрий день). Тьотя Ліда саме відпочивала, дівчинці стало незручно і вона сказала... (Пробачте, будь ласка).
Тьотя Ліда дала дівчинці книжку. Маринка сказала... (Дякую, до побачення) і пішла додому.
Учитель переказує дітям оповідання В. О. Сухомлинського «Здра-стуйте» «Дякую».
ЗДРАСТУЙТЕ
Лісовою стежкою йдуть батько і маленький син. Тиша. Сонце світить. Стукає дятел. Дзюрчить струмок в лісовій глушині, Раптом син побачив: назустріч їм іде бабуся з паличкою.
-- Тату, куди йде бабуся? — запитав син.
-- Побачити, зустріти чи провести,— відповів батько.
-- Коли зустрінемося з нею, ми скажемо їй здрастуйте,— сказав батько.
-- Навіщо їй казати це слово? — здивувався син.—Ми ж зовсім незнайомі.
-- А ось зустрінемося, скажем їй здрастуйте, тоді побачиш, для чого.
Ось і бабуся.
-- Здрастуйте,— сказав син.
-- Здрастуйте,— сказав тато.
-- Здрастуйте,— сказала бабуся і усміхнулася.
І син із здивуванням побачив: все кругом змінилось. Сонце засвітило яскравіше. По верхів'ях дерев пробіг легенький вітерець, листочки заграли, затремтіли. В кущах заспівали пташки — до цього їх не було чути. На душі у хлопчика стало радісно.
-- Чому це так? — запитав син.
-- Тому, що ми сказали людині здрастуй, і вона усміхнулася.
ДЯКУЮ
Дрімучим лісом йшли два подорожні — дід і онук. Була велика спека, подорожнім хотілося пити. Нарешті, вони підійшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Подорожні нахилилися, напилися. Дідусь сказав:
-- Дякую тобі, струмочку.—Сказав це дідусь, дістав із сумки ложку і викинув із струмочка кілька жмень мулу. Онук посміхнувся і спитав:
-- Навіщо ви, дідусю, сказали струмку дякую? Він же мертва істота, не ночує ваших слів, не відчує вашої подяки.
-- Це так. Струмок нічого не почує. Коли б води напився вовк, він міг би і не подякувати. Ми ж не вовки, а люди. Людина говорить дякую, щоб не стати вовком.
• Разом з учителем діти аналізують оповідання.
Літературна вікторина. З якого твору цей уривок?
«Перевів Максим дідуся назад, на той бік вулиці. Він, виявляється, тут-таки недалечко й мешкав. Довів до парадного, біжить, ковзаючись назад, а тут серед вулиці нова пригода: машину на машину занесло. Одній фару вибило, другій крило зім'яло. А перед тими машинами, просто посеред вулиці, перелякана, з блідим, наче крейдою напудреним лицем, старенька бабуся сидить. Збоку корзина перевернута — картопля вздовж асфальту розбіглася, бита яєчня з морквою та цибулею перемішалася. Міліціонер звів на ноги бабусю, плаща на ній рукавичкою обтрусив. А Максим тим часом овочі та яйця вцілілі позбирав».
Запитання:
Як поводився Максим?
Якою можна назвати його поведінку?
Чому він не розказав вчительці нічого?
Яким він був?
У чому виявляється турботливість і чуйність до інших?
Які ви знаєте твори про чуйність і турботливість?
Розповідь учителя.
Вечоріло. Сашко, повертаючись додому, весело наспівував пісеньку. Раптом плач перервав його пісню. Сашко повернувся. Біля стовпа стояла дівчинка років п'яти і голосно плакала, розмазуючи по обличчю сльози.
-- Ти чого? — запитав Сашко.
Дівчинка заплакала ще голосніше:
-- Я... заблудилася.
-- А де ти живеш?
-- Біля парку.
«Це далеко від мого будинку,— подумав Сашко.— Для чого мені туди йти?»
І пішов далі, наспівуючи пісеньку. Але вже не так співалося— думка про дівчинку не давала йому спокою. І вітер віяв йому в лице, начебто нагадуючи: «Сашко, як же тобі не соромно? Не захотів допомогти дівчинці!» Сашкові стало соромно, і він повернувся назад.
-- Дівчинко, ти не плач. Я проведу тебе додому.
Він взяв дівчинку за руку, і вони пішли до її будинку.
-- Я навчу тебе співати пісеньку. Хочеш?
Запитання:
Як вчинив Сашко?
Порівняйте поведінку Олеся і Сашка?
Що про них можна сказати?
Хто з них вам більше подобається?
Як би ви зробили в такому випадку?
Діти разом з учителем аналізують оповідання В. Сухомлинського «Скупий!»
Моральні правила:
Будь завжди ввічливим, чуйним і уважним.
Зустрінеш знайомих — привітайся.
Допустив помилку, проявив грубість, попроси пробачення.
Завжди допомагай літнім людям, товаришам, молодшим.
У громадських місцях не штовхайся, поступайся місцем інвалідам, літнім людям, жінкам з дітьми.
Ніколи не перебивай, співрозмовника, навіть тоді, коли ти з ним не згодний, вислухай його до кінця і тільки тоді вислови свою думку.
Дружи з «ввічливими словами».
Матеріал до бесіди
В. О. Сухомлинський СКУПИЙ
На околиці села жив Скупий. Посадив він на своєму городі виноград. Мало хто вирощував його в цих місцях, люди дивилися на кущі винограду як на диковинку. Через два роки на кущах з'явилися перші грона. Налилися солодким соком. Стали великими, прозорими.
Ішла одного разу повз виноградник мати з трирічним хлопчиком. Побачив хлопчик виноградні грона і питає:
-- Мамо, що це таке?
-- Виноград.
-- А що це таке? Навіщо він? Який він?
-- Він солодкий. Немає ягоди, смачнішої за виноград.
Схотілося дитині винограду. Мати просить:
-- Дайте, будь ласка, хоч одне гроно дитині, нехай покуштує.
Не дав Скупий дитині грона. А дав однісіньку ягідку, і то його очі спохмурніли: шкода було і ягідки. Пішла мати з дитиною. А Скупий поставив навколо виноградника високий-високий паркан. Закрив парканом не тільки виноградні кущі, а й хату. Радий Скупий і спокійний: ніхто тепер не побачить його винограду, ніхто не попросить. Та не догледів, як одна гілочка повилася парканом, досягла вершини й зацвіла на ній. Зав'язалися грона на паркані, налилися солодким соком ягоди.
Знов тією самою дорогою йшла та сама мати з дитиною. Побачив хлопчик виноградні грона на високому паркані й зрадів:
-- Дивіться, мамо, виноград. Чому він виріс так високо?
-- Він не хоче, щоб його закривали від людей парканом.
-- Які гарні ягоди! — промовив хлопчик.
Ці. слова почув Скупий, що стояв за парканом. Він страшенно розгнівався навіть за те, що хлопчик побачив виноград. Від злості серце його розірвалося. Скупий помер, але ніхто в світі не знав про цю смерть, тому що вона закрита була від людей високим парканом.
Минув рік, весняне сонце збудило землю, зазеленів виноград. Живим пагонам так хотілося до сонця, такий ненависний був високий паркан, що вони повалили його. Він упав на землю, і людям відкрилася чудова краса. Ягоди виблискували під яскравим сонцем, в кожній ягоді відбивалося небо, сонце, прекрасна земля. Люди прийшли на виноградник і стали господарями, а про Скупого назавжди забули. М. Пригара
ТОВАРИШІ
Лягав сніжок, як білий мох. Мела й мела завійка.
Із школи йшли додому вдвох Володя і Андрійко.
В обличчя снігом вітер бив, Сердито скуб за вуха.
Один із друзів говорив.
А другий більше слухав.
У мене тайна є одна,— Сказав дружок Андрію.
Ніхто у світі ще не зна,
Про що я завтра мрію!
Це будеш знати тільки ти, Звичайно, по секрету:
Мені так хочеться знайти Якусь нову планету І що за люди там живуть,
Весь час мене цікавить.
Я із Землі подамся в путь І не злякаюсь навіть!
Тут крик із парку долетів Такий дзвінкоголосий:
На стежці двоє хлопчаків Дівча скубли за коси.
Умить спинилися дружки, Урвалися розмови.
Андрійко стиснув кулачки, Володя зморщив брови.
І смик Андрія за рукав:
Ти знаєш що, Андрійку?
А я б тут краще не стояв:
Ще встрягнемо у бійку!
Не балакучий був Андрій,
Не говіркий, як Вова.
Він просто кинувся у бій,
Не мовивши ні слова.
Мета:
Освітня: ознайомити учнів з деякими важливими винаходами та з історією їх виникнення.
Виховна: виховувати уважність, самостійність.
Розвиваюча: навчити учнів розв'язувати раціоналізаторські задачі, розвивати технічне мислення, пам'ять, увагу та уяву.
Обладнання: книжки про винахідництво, повідомлення учнів.
Хід години
Підготовчий етап.
Доручити учням підібрати матеріал про винаходи (або запропонувати свій матеріал).
За декілька днів до класної години, оголосити тему „ Секрети молодого винахідника”.
Хід виховної години
Вступне слово вчителя „Історія з велосипедом"
„Історія цвяха звичайного"
Винахідницькі рішення Поради молодому винахіднику Заключне слово вчителя.
ІІ.Змістовний матеріал класної години.
Вступна частина
Людину оточують в житті різноманітні речі, кожна з яких має свою історію. Кожен предмет, виріб був винайдений у певний період. І кожен винахід має свій маленький секрет. Отож сьогодні ми поговоримо про секрети деяких винаходів.
Основна частина
Вчитель. Все тече, все змінюється у світі. Так проголосив Геракліт. Людина повинна робити таким чином, щоб ці зміни відбувалися не в сторону руйнування, а шляхом вдосконалення і відкриття нових можливостей, нових граней людини й світу.
Учень (розповідає).
"Історія з велосипедом".
Ось уже понад 200 років вдосконалюється конструкція велосипеда. Його називали і "костотрясом", і "самокатом", і "біциклом", і "швидконогом". Датою створення велосипеда визнаний 1801 рік, коли уральський кріпосний Юхим Артамонов зробив перший у світі індивідуальний засіб пересування.
З плином часу змінювався і цей нехитрий пристрій. У кінці XIX століття шотландський ветеринарний лікар Данлоп вирішив "взути" велосипед у м'які надувні шини. Ідея прийшла, коли Данлоп поливав город водою із шланга.
Голландець Франц Ріук відмовився від традиційного зубчатого колеса та ланцюгової передачі на користь двопедальної системи.
Вчитель. Як ви гадаєте, скільки варіантів велосипедів існує зараз у світі? (15000. Це велосипеди дорожні, спортивні, тренувальні, для пересування по палубі на великих морських судах, для обслуговування клієнтів у перукарнях і т.д.).
Зміна конструкції велосипеда - яскравий приклад вдосконалення технічної системи. Вдосконалення складних технічних та природних систем відбувається, як правило, на основі поглиблення знань про оточуючий нас світ.
Питання не в тому, що вдосконалити, основне питання - як це зробити?
Вдосконалити можна все. "Як вдосконалити настільний теніс, наприклад? " - спитаєте ви. Встановіть на столі з обох сторін коробочки з-під сірників. За кожен збитий коробок - зараховується додаткове очко. Учень (розповідає).
"Історія цвяха звичайного".
"Цвяшковий літопис" ведеться з сивої давнини. Ще печерні люди скріпляли частини своїх знарядь кістьми риб, шипами колючих рослин. Потім широко застосовувались металеві цвяхи. Загострений стержень із шляпкою - найпростіша конструкція. Нині ж він вдосконалюється. Американець К. Клейн запропонував цвях з ребрами, щоб міцно тримався при зіткненні з деревом. Щоб маса не збільшувалась, його виготовляють порожнім. В.Г. Мазайков запропонував виготовити цвяхи з заглибинами по всій довжині. Під час забивання заглибини не працюють, але, коли він прошиває з'єднувані деталі наскрізь і
упирається у тверду підставку, то згинається саме у місцях заглибин. А зігнутий цвях витягти дуже важко.
Учитель. Тепер розглянемо, як можна вирішувати ті чи інші проблеми.
Рішення 1
Розглянемо задачу, яку Марк Твен та тіточка Поллі поставили перед Томом Сойером - пофарбувати вапном тин за допомогою звичайної щітки. Технічним вирішенням цієї проблеми будуть різноманітні щітки, розпилювачі і т. Ін. Рішення ж Тома Сойера було суто організаційним, адже вапно, щітки, плями на носі та штанях були, як і раніше.
Ще один подібний приклад. Доріжки у парках плануються завчасно, хоч потім виявляється, що людям зручніше ходити більш короткими шляхами, вони протоптують по газонах нові доріжки, наштовхуючись на таблички з погрозливими написами. Виникла ідея: засіяти травою весь парк і почекати, коли люди протопчуть доріжки згідно з найбільш зручними для них маршрутами. Це теж рішення організаційне, але не технічне.
В будь-якому випадку ці два рішення ми можемо назвати раціоналізаторськими.
Рішення 2
Особливістю винахідницьких задач, що відрізняє їх від математичних, є можливість вдосконалення найрізноманітнішими шляхами. Дві умови при цьому повинні обов'язково виконуватись: накопичення великої кількості інформації та активний пошук нетрадиційного рішення.
Для чого потрібно збирати додаткову інформацію? Скористаємось для роз'яснення відомим прикладом: великий російський хімік Д.І. Менделєєв довго не міг класифікувати усі відомі на землі елементи за їх властивостями. Але одного разу він побачив свою періодичну систему у сні. Звичайно, комусь іншому вона приснитись не могла, оскільки ніхто інший не мав такої о об'єму інформації.
Рішення 3
Пошук - це руйнування інерції мислення, що властива кожній людині. Проведемо експеримент.
(Вчитель показує дві руки і питає, скільки пальців на обох руках. Відповідь - десять. Потім опускає руки і задає питання: скільки пальців на десяти руках. В 90% людей перша відповідь - 100, тоді як насправді~50).
Отже, ми з'ясували, що мислення людини інерційне. У свідомості відклалась цифра 10, оскільки на ній у питанні було сконцентровано увагу.
Для подолання подібного психологічного бар'єру застосовують своєрідне "обхідне" мислення.
Учень (зачитує). Розглянемо приклад використання "обхідного" мислення.
У Лондоні жив купець, який був винен лихварю велику суму грошей. А той заявив, що пробачить борг, якщо купець віддасть за нього свою дочку. Батько з донькою прийшли у відчай. Тоді лихвар запропонував тягти жереб. У порожній гаманець він поклав два камінця - чорний і білий. Дівчина повинна була витягти один з них. Якщо їй попадеться білий камінь - вона залишається з батьком, якщо чорний - стає дружиною лихваря. Але, коли лихвар поклав у гаманець камінці, дівчина помітила, що вони обидва чорні.
Вчитель. Щоб ви зробили, якби були на її місці?
Учень. Дівчина засунула руку у гаманець, витягла камінець і не подивившись на нього, ніби ненароком впустила його на дорогу, де камінець загубився серед інших.
-Ох, мені дуже шкода - вигукнула дівчина.
- Але це можна виправити. Ми подивимось, якого кольору камінець який залишився у гаманці, і тоді дізнаємось, який камінець дістала я.
Оскільки камінець, який залишився, був чорним, то, відповідно, вона витягла білий.
Дівчина, як ми бачимо, скористалась "обхідним" мисленням - обходячи той камінець, який їй потрібно було витягти, вона думала про камінець, який повинен лишитися у гаманці.
Рішення 4
Сила аналогії теж неабиякий поштовх для розв'язання винахідницьких задач. Наприклад, ідея створити міст через річку, вперше з'явилась завдяки аналоги.
Людина багато раз бачила, як дерево на березі річки падало на інший берег. По ньому переправлялись тварини і люди, А коли не було такого дерева, а перейти річку було необхідно, то людина, порівнюючи свою задачу з відомою ситуацією, знаходила рішення - потрібно звалити дерево і перекинути його через річку.
Рішення 5
Щасливий випадок - незмінний союзник винахідника. Інколи, щоб зробити талановите відкриття, варто побачити людину з підбитим оком.А. А. Мікулін, знаменитий конструктор двигунів, знаходився на аеродромі, коли експериментальний літак мало не розбився через пошкодження магнето (генератора змінного струму).
Після цього випадку Мікуліну найбільше хотілось винайти фантастичне магнето, яке не ламається. Занурений у потік своїх думок, Міку-лін йшов вулицею. Раптом почув крик. Назустріч вибіг чоловік, у якого одне око було підбите, а іншим він поглядав на Мікуліна і підморгував.
Після цього випадку Мікулін запропонував встановлювати на лггаку не одне магнето, а два. Якщо одне відмовить, інше буде працювати, що виключає можливість аварії.
Рішення 6
Рішення з використанням неявних властивостей і можливостей об'єкта називають методом Колумба. Якщо людину запитати: "Для чого потрібна голка? ", вона відразу відповість: "Для того, щоб шити"!
Але ж вона може застосовуватись також як вісь для компаса, як інструмент для лікування іглотерапією. Ми знаємо, для чого необхідна та чи інша річ. І часто бачимо всі її властивості. Якщо другорядну властивість зробити основною, матимемо справу з винаходом.
Рішення 7
Використовуйте властивості інших об'єктів для вдосконалення необхідного вам об'єкта.
Як вдосконалити, наприклад, малярську щітку?
Давайте подивимось, що знаходиться навколо нас, наприклад, це будуть графин з водою, лампочка, авторучка чорнильна, кулькова ручка.
Перечислимо основні властивості цих об'єктів:
графин з водою - скляний, форма графина, прозорий, є корок, вода приймає форму посудини; лампочка - колба, вакуум, підвіс, електрика, вмикач;
- авторучка чорнильна - перо, наповнення рідиною, автоматичне перетікання чорнил до пера; кулькова ручка - корпус, змінний стержень.
Спробуйте по черзі перенести ці властивості на щітку, яку нам потрібно вдосконалити. Найбільше підходять властивості чорнильної авторучки. Якщо до щітки приладнати балончик з рідкою фарбою і підвести трубочки через щітку, під час роботи фарба буде поступово і рівномірно поступати на поверхню. Зникне необхідність постійно опускати щітку в банку з фарбою.
Порада 1.
Тренуйте свою фантазію. Почніть тренування з "бінома фантазії". Відомий італійський письменник Джанні Родарі у книзі "Граматика фантазії" назвав "біномом фантазії" поєднання двох дуже далеких за значенням слів, фраз. Наприклад, вигадайте історію за парою слів: "пес" і "шафа", або "світло" і "чобітки". В усіх цих випадках один предмет випадає із звичного оточення і переноситься у зовсім іншу ситуацію.
Порада 2
Озирнись навколо себе і знайди найдивнішу річ. Не лякайся дивних речей. Як відомо, ідеальна машина - коли машини нема, а її функції виконуються. Яким повинен бути ідеальний корабель? Не лякайтеся вдаваного протиріччя. "Корабель без корабля" вже давно існував і буде існувати. Це звичайнісінькі плоти.
ІІІ.Заключне слово вчителя.
Якщо ви виховуєте в собі винахідницький погляд на оточуючий світ, то у вас постійно будуть накопичуватися і невирішені проблеми і вдалі рішення, інакше кажучи, створюється банк технічних ідей. Але основне, що у вас з'явиться бажання бачити проблеми, не проходити повз них. Це умова формування активної життєвої позиції. Візьміть будь-яку роботу, яку ви виконуєте вдома або у школі, і знайдіть у ній задачу - це теж розвиток творчої уяви.
Бесіда на тему: «У світі бракує на всіх доброти, бо є безпритульні собаки й коти».
Мета. Ознайомити дітей з поняттям добра і зла, ласки, байдужості, жорстокості; формувати моральні уявлення в почуття; розвивати духовно-моральне мислення; сприяти вихованню бажання творити добро, співчуття до безпритульних; засуджувати жорстоких, байдужих.
Обладнання: твори В. Сухомлинського, картки з малюнками, дитячі малюнки, картки для складання слів, ребуси.
Хід бесіди
І.Організація класу.
Врятує світ краса -
Завжди так говорили
Тепер врятує світ лиш доброта,
Бо однієї вже краси занадто мало.
Бо стільки всюди зла - людина вже не та...
Тож, люди на Землі!
Спішіть добро творити,
Щоб нам не згинути у морі зла.
Щоб кожен міг серед краси прожити У царстві справедливості й добра.
Повідомлення теми бесіди.
Очікування від дітей.. .(про що буде розмова. Запис на дошці відповіді дітей)
Проблемні ситуації
Про що розмовляють хатні і бродячі коти? А тепер уявіть, що зустрілися два собаки-хатній і бродячий. Що вони скажуть один одному?
Як можна допомогти бродячим тваринам?
Ситуація «Кіт на дереві»
(Котик незчувся, як заліз дуже високо на дерево, а злазити боїться. Що робити? Як допомогти котикові? Як його врятувати? )
Ситуація «Як допомогти песикові дістати кістку?»
(Песик сидить на ланцюгу, не може дістати кістку.)
Хто ж це так вчинив із собачкою?
Це добре чи погано?
Читання оповідань К.Ушинського «Грайливі собаки»
...-Постривай-но, він зараз тобі покаже!-сказав Володя-Провчить тебе.
Але Мопс грався і далі,а Палкан дивився на нього дуже образливо.
Бачиш,-сказав Володі батько. - Палкан добріший за тебе. Коли с тобою починають гратися твої маленькі братики й сестрички,то обов’язково усе закінчується тим, що ти їх поб’єш. А Палкан знає, що великому і сильному ображати маленьких і слабких.
Завдання. Давайте складемо телеграми і надішлемо їх усім героям цього оповідання: Батькові, Володі, Палкану, Мопсу.
Кого ми в телеграмах будемо хвалити, а кого соромити?
Фізкультхвилинка з посмішкою:
Світанком кошенята Самі у дім вертають:
Хоча вони й малята,
Але ж і вуса мають.
Наша Мурка вушка мила.
На траві, біля криниці.
Мила лапкою без мила;
Це тому, що Мурка-киця.
Пригадайте казки, мультиплікаційні фільми, герої яких не гарно ставилися до тварин. Складіть речення зі словом «СОРОМНО».
Вправа «Розгадай»
У собаки нашого сусіда дідуся Миколи - народилося цуценя.
Дідусь кожного з них запитав: «Що ти будеш робити із цуценям?»
Дмитрик відповів; «Я зав’яжу цуценяті бантик!» Сашко посміхнувся; «А я буду бігати з ним!», лише Андрійко сказав: «Я облаштую цуценяті теплу постільку в кошику, налию молочка у мисочку і доглядатиму його!»
Проблемне запитання. Відгадайте, кому дідусь подарував цуценятко.
Гра «Добре-Погано». 2 команди.
Вибирають слова для своєї команди. Зачитує слова дорослий.
Розірвав, образив, захистив, відвідав, посварилися, обігрів, відібрав, штовхнув, допоміг, поділився, ударив, зруйнував, заспокоїв.
Вправа «Хто яке серце має?»
Яке серце у ...?Зле серце має Карабас-Барабас.
Кам’яне серце у ...
Самотнє серце у ...
Чуйне серце у ...
Байдуже серце у ...
У мене серце ...
Прекрасне серце у ...
Гаряче серце у ...
Крижане серце у ...
Золоте серце у ...
ГУ. Закінчіть речення «Я намагаюся бути добрим і ...» Гра «Мікрофон»
До цього ми поговорили на батьківських зборах про допомогу діткам для нашого Уманського притулку. Діти знесли одяг в хорошому стані, книги, зошити, ручки, іграшки, м’ячі. Віднесли і передали дітям. Бачили б ви оченята тих дітей і моїх учнів!
Обговорення змісту прислів’я «Добра людина, добра вчить!»
Дискусія «Кому потрібніші зустрічі із сиротами?»
(Сиротам - вони потішаються: дітям-вони стануть добрішими у ставленні до людей).
Складання слів із розсипанок (зі складів необхідно скласти слова: добро, ласка, ніжність, зло, байдужість, жорстокість.)
Опрацювання оповідання В. Сухомлинського.
Чому захворіла дівчина? Що приносила родичі їй? Чи стала здоровою дівчинка? Чого їй не вистачало? Чи видужала Оля? Що їй допомогло?
Уявне малювання.
Якими кольорами ви б зобразили добро? (Світлим: сонце, квіти, хліб, радість.)
А зло? (темними: хмара, підземелля, зброя)
Крилаті вислови та прислів’я надруковані на дошці для обговорення їх із батьками на зборах.
*Життя таке коротке. Поспішайте робити добро.
*Будеш робити добро-щасливим будеш.
*Добре діло роби сміло.
*За добро добром платять.
*Від добра добра не шукають.
*Все добре приймай, а злого уникай.
*Чуже горе не залишає байдужими народ.
*Перший крок до добра - не роби зла.
Розгадайте ребус.
Варто задуматись!
-Один рік має 365 днів!
-Кожен день має 24 години!
-Кожна годинка має 60хвилин!
Отже, рік має 365 днів, 600 хвилин. Як багато часу нам дає бог! Але яку частину цього часу ми приділяєм добрим справам?!
Запитайте своїх батьків, чи доводилося їм робити вибір між добром та злом, і як відбувався цей вибір.
ХІІ.Підсумок
Бесіда з учнями. Появляється «Добродій», який вручає учням пам’ятки. Ти добро лиш твори всюди,
Хай тепло тобі повнить груди.
Ти посій і доглянь пшеницю,
Ти вкопай і почисти криницю,
Волю дай, нагодуй пташину,
Народи і зрости дитину!
Бо людина в цьому світі Лиш добро повинна творити.
Будь толерантним
Мета: вчити дітей так поводитися, щоб уникати конфліктів, а в разі їх виникнення — вміти їх подолати; розвивати вміння володіти собою; виховувати вміння гідно виходити із конфліктної ситуації. Обладнання: цікаві завдання.
Хід години спілкування
Організація класу
Діти, як ви думаєте, що таке правопорушення?
А що таке конфлікт?
Сьогодні ми з вами визначимо, чим відрізняється конфлікт від правопорушення, навчимося долати конфлікти.
Розповідь учителя
Нерідко наше життя затьмарюють конфлікти. Вони, як правило, є наслідком невміння спілкуватися. Конфлікт — це невдоволеність, тривога, небажання вчитися з певними людьми. Конфліктів не уникнути, адже люди всі різні, мають різні думки, бажання, інтереси, тобто їхні зіткнення можливі. Помилковою є думка, начебто під час конфліктної ситуації краще зробити вигляд, ніби нічого не сталося. Потрібно його розв’язувати.
Можливі такі форми конфліктів:
Зіткнення думок, незгода (конфлікт не зачіпає особистості);
невдоволеність (з’являються негативні емоції);
протидія;
сварка (конфлікт зачіпає особистість у цілому);
розрив (остаточне припинення стосунків)
Можливі способи розв’язання конфлікту:
«Чарівні» слова;
компроміс (згода на основі взаємних поступок);
проявлення турботи, ніжності, любові;
усвідомлення й визнання власно провини чи неправоти у суперечці;
підняття престижу, самоповаги, гордості противника;
жарт, гумор;
віра в позитивне розв’язання конфлікту і добрі стосунки;
уміння поставити себе на місце іншої сторони конфлікту;
знаходження оптимального результату, який втілюється в позитивних діях обох сторін.
Чому ж існують конфлікти між людьми?
Конфлікти існують між людьми для того, щоб вони навчилися спочатку розв’язувати їх за законами любові й зрештою навчилися безконфліктно жити.
Але будь-який конфлікт — це початок біди, великої чи малої. Тому потрібно уникати конфліктів.
—Як ви думаєте, як уникнути конфліктів?
Знаходити час, щоб обговорити проблеми, що накопичуються;
доцільно проводити збори, щоб обговорити плани, розпорядок;
знайти способи розв’язання конфліктів.
Якщо ж усе-таки конфлікту не вдалося уникнуги, тоді, як радять психологи, необхідно вчинити так:
у конфліктів не буває переможців: програють завжди обидві сторони.
Отже, не порівнюй ступеня провини, а зроби першим крок назустріч — це показник твого характеру і самоповаги.
Розпочни розмову з опису конкретної ситуації, яка тебе не влаштовує. Намагайся бути при цьому щонайбільше об’єктивним.
Вислови те, що ти відчуваєш через конфліктну ситуацію. Безліч конфліктів між людьми ускладнюються наявністю невисловлених думок і почуттів. Іноді тільки завдяки їх висловленню, можна залагодити ситуацію.
Намагайся вислухати протилежну сторону — це, мабуть, найважче. Необхідно пам’ятати, що ваші думки є різними, і саме це спричинило конфлікт. Уважно слухай опонента, не перебивай, не заперечуй,
не сперечайся. Продемонструй співрозмовникові, що ти справді його уважно слухаєш і прагнеш досягти злагоди.
Утримуйся від коментарів, завершуючи будь-яку розмову. Звертай увагу на те, де ваші думки збігаються.
Вислови свої конкретні пропозиції, реалізація яких може змінити ситуацію, поведінку, стосунки. Правила
Бути розсудливим і виваженим краще, ніж сваритися;
необхідно завжди шукати такі шляхи, щоб уникнути сварок, образ і конфліктів;
ніколи сам не роби того, чого б не хотів, щоб зробили тобі.
Підсумок
Підсумком нашої розмови може бути весела хвилинка. А гумор, жарт, як відомо, часто допомагає уникнути сварок. Пропоную спробувати розв’язати цікаві задачки Г.Остера.
Вовочка 10 разів смикнув за кіску Машу, 5 разів — Дашу, 7 разів — Клаву і 1 раз, помилково,— завуча Маргариту Іванівну. Запитується: скільки разів смикав за кіски Вовочка, і що йому тепер буде за це?
Повертаючись зі школи додому, Дмитрик штовхнув 9 дівчаток і підставив ніжку 3 дівчаткам. Половина дівчаток, скривджених Дмитриком, заплакали. А інша половина погналася за Дмитриком і надавала йому по шиї. Скільки разів Дмитрик отримав по шиї?
Що хотів висміяти в цих задачах Г.Остер?
Чому сваряться хлопчики і дівчатка?
Чи можна уникнути сварок, образ?
Як потрібно спілкуватися один з одним?
"Правила толерантного спілкування"
Метою класної години є знайомство учнів з поняттям "толерантність"; формування позитивного відношення до своєї сім'ї, корекція міжособистих стосунків в сім'ї.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Вчитель. Останнім часом стало модним говорити про толерантність. Для нашої свідомості поняття "толерантність" незвичне. Нам ближче наше слово - "терпимість".
Толерантність (від латів. Іоіегапііа) - терпіння, прийняття іншої людини такою, якою вона є, зі всіма її достоїнствами і недоліками. Розвитку толерантності сприяє справжній інтерес до людини, збагнення його емоційного стану, життєвий досвід.
Запис на дошці (записують діти):
Толерантність - це:
терпимість;
пошана права бути "іншим";
неспричинення шкоди "іншому";
взаємозалежність всіх від кожного і кожного від всіх.
Вчитель. Сьогодні ми поговоримо з вами про те, що є основними складовими щастя сім'ї. У народі говорять: щасливий той, хто щасливий вдома.
Є така притча. Поселив Бог жінку і чоловіка в полі. Навчив їх будувати курінь. Дав чоловікові лопату, а жінці жменю зерна: "Живіть і продовжуйте рід людський. Прийду через рік, погляну, як тут у вас." Наступного року приходить Бог рано вранці на сході сонця. Бачить: сидять чоловік і жінка біля куреня, перед ними дозріває хліб на ниві, поряд з ними колиска, а в ній дитя. А чоловік і жінка дивляться то на небо яскраво-червоне, то на очі один одному. У ті миттєвості, коли їх очі зустрічалися, Бог бачив в них якусь невідому силу, незбагненну для нього красу. Ця краса була прекрасніша за небо і сонце, землі і пшеничного поля, найпрекрасніша, що зліпив і змайстрував Бог.
Краса ця до того потрясла, здивувала, приголомшила Бога, що він сказав: "Як же так? Я зліпив людину з глини і вдихнув в неї життя, але не зміг створити такої краси. Звідки ж вона узялася і що таке краса? Це любов! Саме вона з'єднала ваші долі в одну. Це любов! Це вона дала життя вашим дітям. І саме завдяки любові у вас створилася здорова, міцна, дружна сім'я. Ось це і є щастя!"
Пригадаєте свою сім'ю. Уявіть її веселою і всміхненою. А тепер спробуйте змалювати членів сім'ї за яким-небудь заняттям. Можна прикрасити малюнок фломастерами або кольоровими олівцями.
(Діти малюють)
Вчитель. А тепер, дивлячись на малюнок, розкажіть про свою сім'ю:
хто зображений на малюнку;
склад сім'ї;
що ще цікавого хочеш розповісти про свою сім'ю?
Вчитель. Пригадай ситуацію, коли ти причинив неприємності в сім'ї. Із закритими очима прокрути її, як фільм. Перероби її в таку, щоб вона тобі подобалася. Розкажи.
(Діти розповідають)
Вчитель. Запишіть фрази і закінчите їх:
"Я вдячний мамі за ..."
"Я вдячний татові за ..."
"Я вдячний бабусі за ..."
"Я вдячний дідусеві за ..."
"Я вдячний сестрі (братові) за ..."
Вчитель. Назвіть відомі вам прислів'я про сім'ю.
(Робота над змістом прислів'їв):
Де в сім'ї лад, там і клад.
Сім'я червона ладом.
Родинні нелади доведуть до біди.
Добра сім'я додасть розуму.
Вчитель. Що ще, окрім родинних зв'язків, об'єднує людей в сім'ї?
(Діти розповідають)
Об'єднує турбота один про одного, допомога один одному, терпіння. "Дружну сім'ю і горе не бере" Вчитель пропонує хлопцям послухати і проаналізувати інформацію.
Дикі гуси
Чи багато знаємо про диких гусей? Вони голосно кричать і боляче щипаються. А ще вони клином летять на південь. А ви знаєте, що гусак вибирає собі пару на все життя? І якщо одна половинка гине, інша ніколи не створить собі нову пару і незабаром теж вмирає. Летівши клином, вони здатні долати відстань в 1,7 раз більше, ніж поодинці, оскільки зменшується опір повітря, і найскладніше тому, хто летить попереду. Якщо перший втомився, він вирушає в кінець зграї, і його негайно підміняють. І кожен з гусей буває в цій ролі. Якщо один з гусей захворів або втомився і опускається нижче, ще двоє опускаються з ним і залишаються до тих пір, поки той не набереться досить сил.
Ви чули, як кричать гуси, коли клин пливе до горизонту? Це вони підбадьорюють того, хто летить попереду, і точно знають, що їх також підбадьорюватимуть, коли вони опиняться на його місці.
Вчитель підводить дітей до думки-узагальнення: життя диких гусей - це метафора стосунків в сім'ї, колективі.
Питання дітям:
Чи часто нас, якщо ми "летимо попереду" підтримують?
Чи не забувають про нас, коли ми втомилися і "відстаємо"? Для того, щоб була можливість "летіти" вперед, важливо мати надійний "тил".
Як ми поводимося, коли хтось помиляється?
Чи "спускаємося з ним вниз", щоб підтримати? Або нам легко вигнати його із "зграї"?!
Вчитель. Дуже важливо в сім'ї і в будь-якому колективі дотримувати 4 правила толерантного спілкування:
Бути завжди уважним.
Бути терпимим в спорі і аргументувати свою думку.
Бути гуманним і милосердним.
Не ображати співбесідника.
Ми - українці
Мета: поглибити знання учнів про Україну; розширити зміст поняття грома- дянин України; розвивати мовлення учнів; виховувати патріотичні почуття приналежності до українського народу.
Обладнання: календар природи; карта України; тлумачний словник; портрети Т. Шевченка, М. Лисенка, С. Корольова, К. Білокур.
Хід години спілкування
Організація класу
Слово вчителя
Діти, вочевидь, кожен із вас, не задумуючись дасть відповідь на запитання: як називається країна, де ми живемо? Яку назву має народ нашої держави? Хто ж ми з вами?
Україна — це отча земля, рідний край, де ми народилися. Широкі і чарівні простори, прекрасні села і міста. Могутньо котить до Чорного моря сиві хвилі найбільша річка України - Дніпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади, ліси. Золотистим морем розливаються безкраї ниви жита-пшениці.
Простір землі, заселений українським народом великий. Щоб його перетнути, потрібно пішки йти із заходу на схід 90 днів, долаючи щодня по 30 км.
Україна - одна з найбільших держав Європи. Оскільки це велика країна, то живуть у ній люди різних національностей. Поряд з українцями в Україні живуть росіяни, білоруси, поляки, чехи, молдовани, болгари, євреї, поляки, греки. Усі вони знайшли в нашому краї свою батьківщину, називають матір’ю соборну і суверенну Україну.
Україно, соборна державо,
Сонценосна колиско моя,
Ще не вмерла Й не вмре твоя слава,
Завойована в чесних боях!
Квітни й міцній, Українська державо!
Вмирали у битвах мільйони борців,
Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво Й над Києвом стольним віки майорів.
Робота з тлумачним словником.
Громадянин - людина, яка постійно живе у державі, користується її правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави.
Робота над віршем, записаним на дошці Любі друзі, хоч маленькі,
Ми вже добре знаєм,
Що зовемось українці,
Славних предків маєм.
Батько, мати, брат, сестричка Та всі інші члени роду - Всі належать до одного Українського народу.
Бо родитись українцем це є честь і слава,
Рідний край свій прославляти - Найважливіша для всіх справа.
Розповідь про видатних людей України, які прославили Україну на весь світ Благословенна хай буде година
і тая хата, і село,
Що Україні принесло З великих найбільшого сина.
(І. Франко)
Тарас Шевченко, великий Кобзар - так називали і називають його люди. Геніальний сии українського народу прославляв Україну на весь світ. Його книга «Кобзар» перекладена багатьма мовами світу.
Народ України береже пам’ять про видатного поета. Йому збудовані пам’ятники, його ім’ям названі вулиці, порти, театри, університети. Його вірші знають дорослі і діти.
До відомих людей України належать композитор Микола Лисенко, народна художниця Катерина Білокур, конструктор Сергій Корольов.
Працьовиті і волелюбні люди. Погляньте на карту України. На ній позначено кордони української землі. (Робота з картою України)
Конструювання речень зі словами українка, українець
Підсумок
Як називається наша держава?
Хто живе в Україні?
Кого із відомих українців ви знаєте?
Народні символи України
Мета. Виховувати любов і повагу до рідного краю.
(Клас оформлено в українському стилі. На стінах рушники. На столі — хліб, букет з барвінку, колосся, вербові гілки; миска з писанками. Сторінки журналу готують учні групами, кожна — свою).
Хід заняття
Ведуча. Народи світу різняться між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це — батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, виши-тий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.
Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбність. Поговоримо про них на сторінках нашого журналу. Наші народні символи оповиті легендами, оспівані в піснях, тому ілюстраціями до сторінок журналу будуть старовинні легенди, народні пісні, вірші.
Перша сторінка. «Хліб — усьому голова».
Хліб — символ життя. З давніх-давен він у великій пошані в народі. Недаремно у молитві до Бога «Отче наш...» люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя. Споконвіку хліб називають святим. Він завжди лежав на столі. Яке щастя, яке добро, що він є на світі. Спочатку в землі, потім у борошні, й, нарешті, на столі. Якби в нас було хліба стільки, що могли б ним прогодувати весь світ, ми все одно сказали б: бережіть кожну скибочку хліба, кожний колосок, кожну зернину, бережіть не тому, що ми скупі, а тому, що це наш хліб.
«Як вродить жито, то будемо жити», — говорить народне прислів'я. Хліб з людиною від народження і до смерті. З хлібом ідуть на родини, хрестини, новосілля, сватання. На знак згоди дівчина подає хліб на весіллі, хлібом мати благословляє до вінця і зустрічає молоде подружжя.
В Україні з хлібом-сіллю зустрічають на вишитому рушнику найпочесніших гостей. Він — ознака гостинності українського народу.
З хлібом у нас зустрічають гостей,
Хліб на весіллях цвіте в короваї,
І кращих немає на світі вістей,
Ніж — хліб уродився на славу.
Щирим словом, хлібом та сіллю Ми братів-гостей зустрічаєм,
Хлібом — новосілля й весілля,
І свято дружби-згоди квітчаєм.
Виконання пісень про хліб.
Інсценізація казки «Ледар і трудівник».
Нащо тримаєш хліб в руках? Дай мені, — просить Ледар.
Я б тобі дав, — відповідає Трудівник, — але він дуже дорогий для мене. Щоб його дістати, треба раніш виорати землю.
Тоді вже можна хліб їсти?
Ні, треба дочекатися літа, поки з зерна виросте злак.
Тоді можна їсти?
Ні, треба зерно змолотити, а потім спекти хліб.
Тоді вже їсти?
Так. Тільки ледачому не дадуть.
Прислів'я.
Хліб — усьому голова.
Сила — від хліба, хліб — від землі.
Хліб — батько, вода — мати.
Якщо хліб та вода, не страшна нам зима.
Друга сторінка. «Недалеко червоне яєчко».
З давніх-давен люди святкують Великдень — Паску. На Паску дорослі розписують та фарбують яєчка, дарують їх дітям, примовляючи «Христос Воскрес». Діти відповідають: «Воістину Воскрес».
З глибини віків від пращурів нам у спадщину дісталась дивовижна писанка. Це диво - витвір рук людських, народжений не з дерева, не з металу, а із звичайного яйця, і який представляє собою живописну мініатюру. Напередодні Великодня в Україні був звичай розписувати яйця і роздарювати їх з добрими намірами друзям, знайомим. Писанка — символ життя. У слов'ян яйце, як і дерево, було ще символом пробудження та оновлення світу, символом перемоги життя над смертю.
Розповідь казки «Казочка про писанку».
Розповідь легенди «Легенда про крашанку».
Вірш.
«ЯК НАШІ БАБУНІ»
На Великдень я прокинуся раненько,
Певно, ще раніш від пташечки на клуні —
Так колись ранесенько вставали Наші всі бабуні й прабабуні.
З татом, з мамою до церкви я поїду,
Не залишимо й маленької Лідуні,
Хай вона «Христос Воскрес» співати вчиться,
Як співали ще бабуні й прабабуні.
На Великдень принесемо посвятити Круглу пасочку і писанки-красуні.
Так колись давним-давно робили Наші всі бабуні й прабабуні.
А потому, ще й гаївку заспіваїм —
Коло церкви ми дівчатка гожі.
Як колись співали на Великдень Наші всі бабуні й прабабуні.
Третя сторінка. «Рушники, рушники — то матусі моєї роки».
Український рушник! Хто з вас не бачив його? Він пройшов крізь віки і зараз символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. Рушник передавали як оберіг з роду в рід, з пркоління в покоління. А який він гарний! Його можна порівняти з піснею. Без рушника, як і без пісні, не
обходилось жодне сімейне свято. Найбільше обрядових сюжетів пов'язано з рушником.
Рушники — це обереги від усього злого, що може зайти в дім. «Хай стелиться вам доля рушниками» — бажали людям щастя.
Моя бабуся гарно вишиває,
Цвітуть на полотні троянди й виноград,
Розмай калиновий там грає,
І дивні птахи щебетять.
Навік з'єдналось чорне і червоне —
Мойого краю гордість і краса.
Душа народу — малинові дзвони,
Його веселка і його сльоза.
Вірш.
«РУШНИК»
Рушникове обличчя веселе Обпліта коровай на столі,
Закликає гостей до оселі,
Випромінює щедрість землі.
Рушничок на столі — давній звичай,
Ним шлюбують дітей матері,
Він додому із далечі кличе,
Де в калині живуть солов'ї.
Він простелений тим, в кого серце Не черствіє й дарує тепло.
Хай цей символ сусідиться вічно,
В нашій хаті на мир, на добро.
Вірш.
«РУШНИЧОК»
Дощ пройшов з грозою,
Вмите сонце сяє,
В небі над рікою Рушничок спустився,
Прямо в нашу річку Потім простелився.
В лузі, ніби стрічка,
Впала на калину Хмарка сивувата,
Я біжу в долину Рушничок шукати.
Виконується «Пісня про рушник».
Четверта сторінка. «Пісня — душа народу».
Ведуча. Яке це диво — українська народна пісня! Кого тільки не полонила її вічна краса. Українська пісня — то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість чи смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу й натхнення. Любов до рідного краю, мови починається з колисаночки. В ній — материнська ласка і любов, світ добра, краси, справедливості.
Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї,
Її вечорами по всій Україні Співають в садах солов'ї.
І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні, без мами Збідніє, збідніє земля назавжди.
Минають віки, змінюються покоління, а народні пісні залишаються. Вони володіють чудовою здатністю полонити людське серце, допомагати в праці, оспівувати з радістю відпочинок, тамувати душевний біль. Земля наша українська така співуча, що не тільки кожне село, а й вулиця мала свої пісні.
У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни, течуть.
Тут кожна травинка і кожна билинка,
Вигойдують мрії на теплих вітрах,
Під вікнами мальви, в саду материнка,
Оспівані щедро в піснях.
«Легенда про пісню» (розповідь легенди).
Коли пісні мойого краю Пливуть у рідних голосах,
Мені здається, що збираю Цілющі трави я в лугах.
В піснях і труд, і день народу,
І за народ пролита кров.
В піснях — дівоча світла туга І вільний помах косаря,
В них юність виникає друга,
Висока світиться зоря.
Виконуються українські народні пісні.
«Ой у полі криниченька».
«Чом ти не прийшов».
«Два дубки».
«Ой під вишнею, під черешнею» та ін.
П'ята сторінка. «При долині кущ калини».
Калина — найулюбленіша в Україні рослина. Про походження куща калини розповідає народна легенда (розповідь легенди «Легенда про калину»), а також казка «Калинка».
Похилена калина — засмучена дівчина. Щоб вівся рід, калину садили коло хати. Кущ калини біля материнської хати — це не тільки окраса, а й наш духовний символ, наша спадщина.
Г оворила мати: «Не забуться, сину,
Як будуєш хату, посади калину.
Білий цвіт калини — радість України,
А вогняні грона — наша кров червона.
Зоряна калина і краса, і врода Нашої країни — нашого народу». —
Пам'ятаєш, сину, що казала мати:
«Посади калину в себе біля хати».
З калини робили колиски для немовлят, прикрашали світлиці. На калині мене мати колихала,
Щастя, долі в чистім полі виглядала,
Ой, калинонько червона, нахилися,
Від землі ти сили-соку наберися.
Та літа давно минули-одлунали,
Як мене гілля високе колихало.
Знов калина коло млина розквітає,
Мого рідного синочка забавляє.
Виростай же, мій синочку, мій соколе.
Тобі щастям колоситься рідне поле,
Пролягла тобі на полі путь орлина І в дорогу проводжає цвіт калини.
Зацвітай, молода калино,
Серед тихого повесіння.
Чиста хвиля до тебе плине,
Омиває твоє коріння.
Це ж тобі од вітрів ламатись.
Білим цвітом шуміть над світом,
Свіжих сил від землі набратись,
Дивом кетягів пломеніти.
Неподоланому народу,
Солов'їній моїй Україні,
Над камінням, над сиві води Ти про щастя шуми, калино.
КАЛИНА
Посадіть калину коло школи,
Щоб на цілий білий світ Усміхнулась щира доля,
Материнський ніжний цвіт.
Посадіть калину на городі,
Щоб розквітнула земля!
Із роси — пречиста врода,
З неба — почерк журавля.
Посадіть калину коло хати,
Щоб на всеньке, на життя,
Став би кожен ранок святом,
Дітям буде вороття.
Посадіть калину в чистім полі,
Хай вона освятить час,
Рід наш дуже любить волю,
Хай же й Воля любить нас!
А щоб цвіт її не стерся,
Не зів'яв у спориші,
Посадіть калину коло серця,
Щоб цвіла вона в душі.
Ведуча. Вдумайтесь в слово «Батьківщина» і вдумайтесь в слова «Що таке Батьківщина?». (Роздуми учнів).
Що таке Батьківщина?
За віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата,
Під тополями хата.
Під вербою криниця,
Серед лугу лелека,
І діброва далека.
І веселка над лісом,
І стрімкий обелісок...
Ким в житті ти не станеш:
Шахтарем, хліборобом,
Зореплавцем хоробрим,
Будівничим, солдатом —
Слід завжди пам'ятати:
Коли любиш ти все це І приймаєш у серце,
Як готовий щомиті Від біди боронити Кожну в лузі травинку,
Кожну в гаї пташинку,
Значить — це Батьківщина Має доброго сина.
Наша свята земля, рідна оселя, солов'їна мова, невмируща пісня, червона калина і все, про що ми говорили, — є нашою Батьківщиною, яка зветься Україною. Тож любімо, шануймо, бережімо її та будьмо гідними її сина-ми та доньками.
ХХІ столітті
МЕТА: уточнити та розширити уявлення дітей про активну життєву позицію у новому ХХІ столітті, від якого залежатиме власне життя та майбутнє нашої країни, формувати почуття особистої гідності, впевненості в собі, навички спілкування з ровесниками та дорослими, розвивати у дітей бажання бути свідомими громадянами та патріотами своєї країни, виховувати у дітей патріотизм, працьовитість, інтерес до навчання.
Творчі радості життя та миті Хай живуть в моїм житті, На блакитнім оксамиті, Наче пташки золоті. Сьогодення швидко плине...
Покажи та розкажи- Що ж там станеться зі світом На двотисячній межі? (У.Крисольська)
Вчитель.
Любі діти! Неспроста сьогодні ми проводимо таку виховну годину. Нам всім дуже поталанило, що ми стали свідками зміни епох. Уявіть собі лише, ми спостерігаємо за початком не тільки нового століття, а й нового тисячоліття. Мабуть, кожен з вас хоч раз у житті ставив перед собою запитання : «Чого я прагну в житті». У нас з вами ще багато часу і все ще попереду для вдосконалення та для реалізації, пошуку та становлення свого «Я».
Великий знавець людської душі, російський письменник Ф.М. Достоєвський писав : «Людина не живе без будь-якої мети і прагнення до неї. Втративши мету та надію, людина здатна перетворитися на чудовисько».
Послухайте вірш:
Пливе човен у вітрилах,
Тихая година.
Думка лине в небесах,
Що ж таке людина?
Що таке людське життя?
Як його прожити?
Промайне швиденько час,
Мій шановний друже.
Швидко висохне вода У старій калюжі.
З часом пізнається світ,
Пізнається доля,
Пізнається і життя,
На те Божа воля.
Будь людиною простою,
Май хорошу душу,
Бо людина - це є ти,
Обійди калюжу.
Якщо є сторонній шлях,
Піди по сухому.
Тільки скривдити себе Не давай нікому.
Полюби усіх навколо - Це тобі потрібно,
Та твоє звання «Людина»
Ти відстоюй гідно.
Люди всі повинні бачить,
Що добро ти сієш...
Пролетять роки, як птахи,
З часом не зупиниш.
Дорогі діти! Хоч у вас за плечима зовсім небагато життєвого досвіду, та кожен пройдешній день ви повинні проживати у добрі, у пізнанні цього неповторного світу. А зараз своїми роздумами щодо цього поділяться з нами дівчатка.
а дівчинка.
Як мало я на світі прожила,
Літала мало в мріях за далекий обрій,
Так мало ще зробити я змогла,
Щоб на добро, на щастя людям добрим.
Дзвеніло іще мало, мов струна,
Дитяче моє серце чисте.
Ще десь попереду стежина вирина,
Й дороги ще попереду тернисті.
а дівчинка.
Так мало ще я сіяла зерно,
Духміні квіти мало ще плекала,
Криниці не вдивлялась в ясне дно,
Цвіт папороті в лісі не шукала.
Я мовила ще мало гарних слів,
І світу ще не встигла пригорнути,
Не надивилась кольорових снів, не встигла в таємниці зазирнути.
я дівчинка.
Ще мало бід повз мене перейшло,
І мало моя свічечка горіла.
І небагато щастя в мене ще було,
Не багатьох моя душа зігріла.
Та я жар-птаха ще знайду перо, багато ще пізнаю в білім світі.
І для людей творитиму добро - Цього лиш треба дуже захотіти.
Вчитель.
Дійсно, діти, всього в житті можна досягти, лише треба захотіти. І не зважати на свій юний вік. Зараз про це у вірші :
Десять років, десять років,
А ще більше днів.
Десять років, десять років,
Радісно мені.
Десять років, десять років,
Так багато днів.
Десять років, десять років,
Радісно мені.
А мене вже все цікавить:
Зорі, небо та моря...
Та найперше хочу знати,
Чому крутиться Земля?
А мені вже десять років.
Скільки ж то ночей і днів?
Ой багато, ой багато - Всі вони мої!
А мені вже десять років.
Це вже цілий вік життя.
Вже позаду стільки років.
Попереду - майбуття.
А мені вже десять років.
Я ходжу в четвертий клас.
Ой мороки, ой мороки .
Вистачає в нас.
Вчитель.
Ваші перші кроки у новому столітті пов’язані з навчанням. Освіта повинна відігравати велику роль у житті людини. Адже саме освіта є основою розвитку і особистості і держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини, розвиток її талантів та здібностей.
З давніх давен в Україні надавали великого значення освіті. Великий князь Київської Русі Володимир Мономах радив: «Коли щось умієте, то не забувайте, а чого не вмієте - того учіться.
А наш славетний Кобзар, Т.Шевченко, закликав : «Учіться, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь.»
В наш час, з розвитком науки, техніки, освіта набула ще важливішого значення. Поки що ваш головний обов’язок - вчитися. Ще декілька років ви навчатиметеся в школі. Тому хотілося б почути від вас, якою ви уявляєте нашу школу у ХХІ столітті. А допоможе вам в цьому «Чарівна квітка бажань». Кожен з вас буде відривати одну пелюстку і висловлювати одне побажання щодо того, якою б ви хотіли бачити нашу школу у майбутньому.
1-й учень.
Будемо брати активну участь у житті класу, школи. Адже так приємно відчувати свою причетність до шкільного життя та до життя країни.
Освіта - світло!
Це запам’ятай!
У школі добре вчись І різні труднощі долай!
Лети до світла!
й учень.
А ще треба добре вчитися, щоб у майбутньому оволодіти якоюсь спеціальністю та приносити користь нашій державі:
Як будеш ти активним в школі, друже,
То з легкістю підеш в своє життя.
За все берися і старайся дуже,
То цікавішим буде майбуття.
й учень.
А ще в ХХІ столітті наше завдання - бути справжніми громадянами України, вивчати стару та творити нову історію рідного краю.
Я - твій громадянин, я прагну підростати,
Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла.
Моя свята і рідна Україно - мати,
Я все зроблю, щоб ти цвіла!
Я хочу знать, яким було життя,
За що боролись та вмирали люди.
Бо без минулого немає майбуття,
А майбуття... Яким воно в нас буде?
Вчитель.
Діти! Я думаю, що майбуття у вас буде прекрасним і щасливим. Бо в кожного з вас добре та чуйне серце, ви - вольові, працьовиті. І лише люди, які по-справжньому люблять, захищають, відстоюють інтереси своєї країни приносять їй користь - справжні герої, патріоти своєї держави.
У ХХ столітті були і є люди: яскраві особистості, які теж залишили помітний слід в історії ХХ століття. Це такі як В.І.Вернадський.. Його названо «Людиною ХХ століття».Чим же він завоював таке визнання? Тим, що жив і мислив неординарно. Це вчений і організатор Академії Наук, першої наукової бібліотеки , системи вищої науки. Він - нащадок запорозьких козаків. В його родині завжди дотримувалися національних традицій. І хоча вчений жив у Москві, все його життя було пов’язане з Україною.
А ще була прекрасна українська художниця Катерина Білокур.
Ніна Матвієнко - це пісенна епоха, унікальне явище в українській культурі. Непересічна жіноча доля. Ніну знає та любить великий світ. Ніна Матвієнко - то сотні чудових пісень, тисячі концертів і жодного власного компакт-диска. Небайдужа, щира, вродлива, мудра, закохана у пісню Ніна Матвієнко сьогодні в праці, піснях, роздумах.
Україна у ХХ столітті подарувала світові багатьох видатних людей. І я вірю, що ваші кроки в житті будуть помітними так само, як і кроки цих видатних людей. Кожен з вас вивчиться та вибере собі професію, яка буде близькою та улюбленою для вас і корисною для всього суспільства.
Тема. Хліб - усьому голова.
Мета. Розширити знання дітей про шлях хліба з поля до столу. Довести до відома дітей, що хліб результат праці людей багатьох професій. Збагатити знання про народні звичаї, що пов’язані з ним. Виховувати повагу до праці хлібороба, прищеплювати дбайливе ставлення до хліба. Обладнання: паляниця на вишитому рушнику, вироби з тіста, колоски з пшениці, плакати з висловами про хліб, виставка книг, малюнки.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Організація класу.
Повідомлення теми і мети заняття.
Сьогодні ми з вами поговоримо. Пор що піде наша розмова, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.
Хоч не солодкий,
Та дуже смачний,
Хоч сам маленький,
Проте дорогий,
Сядем обідати, - Він на столі.
Люблять його І дорослі, й малі.
(Хліб.)
Сьогодні ми поведемо мову про те, без чого не можна уявити ні степової далі, ні світанку, ні рідного дому, ні самого життя. А про що саме, спробуйте дізнатися, відгадавши загадку.
В народі кажуть: важка праця хліборобська, але люди раділи за свою працю. Ще з пелюшок дитину привчали любити і шанувати хліб. Замість сучасних сосок дітям-малюкам давали обгорнуту тканину м’якушку-смоктунця. Старі люди казали дітям: „Їжте на здоров’я та сил набирайтеся”. Прищеплювати любов до праці хлібороба.
*/*/*/*/
Розповідь вчителя з елементами бесіди.
З давніх часів і до наших днів в усіх народів вважалося найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Почесне місце посідає хліб у звичаях і обрядах українців. Український народ над усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб - достаток, сіль - гостинність і щирість, честь - то людська гордість.
Будь-яке свято не обходиться без паляниці, хліб і сіллю зустрічають дорогих гостей, з хлібом проваджають молодих до шлюбу, хліб приносять у дім новонародженого (на здоров’я і достаток), виряджаючи сина в далеку дорогу, мати загортала в рушник житній окраєць. В останню дорогу виряджають людей, теж з хлібом. Наше життя нерозривно пов’язане з хлібом. Він з нами в повсякденному житті; в горі і в радості.
Діти, ви коли-небудь нюхали, як пахне хліб?
Читання віршів про хліб.
Ви знєте, як пахне хліб?
Диханням сівача, вогнем безсонних діб.
Трудом і творчістю, людським потом гарячим Він пахне так, як пахнуть медом соти.
Він пахне степом, сонцем у жнива,
Коли, мов князь, сповзе з лопати,
Вже хліб печуть і дух життя багатий.
Поволі завойовує права.
Ось він - хлібчик духовитий З хрустом кірочки смачний Ось він теплий, мов налитий Щедрим сонцем золотим.
І на стіл у кожний дім Завітав, з’явився він.
Відстеження шляху хліба від зернини до столу.
Сьогодні ми пройдемо той шлях, яким проходить хліб з поля до столу.
З чого починається хліб?
(Виходить учень із колосками)
Я виріс із зернятка, яке восени посіяли у землю.
Взимку спочивав під пухким шаром снігу.
Весною проріс маленьким росточком. Ріс, ріс, набирався сил і став прекрасним колоском.
У жнива мене скосили, обмолотили і відвезли на елеватор, посушили.
У млені змололи і я перетворився на біле борошно.
На хлібопекарні з мене спекли духмяний хліб.
Читання віршів учнів.
На весні посію Зерна в полі чистім,
Хай над ними світить Сонце променисте.
Жито дозріває На горі за гаєм,
Зерна обважніли На міцнім стеблі.
Колоски схилились Це вони вклонились За тепло і соки Матері - землі.
На веселім вітрі Зашумить колосся,
Стане долотою Урожайна осінь.
І зерно в комори Річкою поллється,
А люди помелють - Борошном назветься.
На заводі пекар Хліб спече з любов’ю,
Скаже: „Любі діти,
Їжте на здоров’я”.
Виконання пісні „як діждемо літа та нажнемо жита”.
Розповідь про вирощування хліба в давнину.
-У давнину хліб вирощували у тяжкій праці. Землю орали сохою (дерев’яний плуг) зерно висівали вручну. А коли зазеленіють хліба, то за українським звичаєм, люди виходили в поле родиною і тричі обходили його несучи на руках хліб і сіль, щоб виріс великий урожай. Жали також серпом, в’язали у снопи, снопи складали у копички. А перший вижатий сніп приносили додому, ставили на покутті. Молотили зерно ціпом, мололи на жорнах.
У наш час роблять все машини.
Декламування віршів.
За 5-6 тисяч літ до нас Вже пахло в світі хлібом
І перший древній хлібодар Ним снідав і обідав.
З тих незапам’ятних часів Хліб на столі - це свято.
Скажіть, святіме щось за хліб Чи будемо ми мати.
Чого ж так часто хліб святий Кидаємо під ноги?
Лежить він скривджений такий На всіх шляхах-дорогах.
Лежить, буває, під столом,
Під партою, під килимом,
Здобутий нелегким трудом,
Политий щедро потом.
Чому ж кидаємо його Безжалісно, бездушно?
А десь голодне дитинча Чекає хліб насущний.
А десь в молитві день і ніч Про хліб нужденні мріють І руки вмілих трударів Зерно у землю сіють.
Зростає колос золотий,
Налитий сонцем й небом,
Щоб ми вклонилися йому І багатіли хлібом.
І кожен день, і кожну мить Дай, Боже, Хліб насущний,
Щоб ми могли у мирі жить,
Щоб не були бездушні.
Хліб - усьому голова,
Хліб - як сонце, кажуть,
Хліб - це спокій, мир, життя,
Хліб - це справжня радість.
Молись до хліба, не кидай,
Хай хліб спасінням буде,
Бо не черствіє хліб святий,
Черствіють тільки люди.
Спогади про голодомор.
_ Діти, хто з вас і вашої родини приймали участь в акції „Засвіти свічку”?
24 листопада відбулася всеукраїнська акція „Засвіти свічку”. Вона проводилася на знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору.
Великий голдод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 млн. невинних людей. Це Були страшні часи в Україні, коли у людей не було чого їсти. Хліб людям тільки снився. Це був страшний рік, коли такі хлопчики і дівчатка, як ви не бачили хліба в очі. Вмирали від голоду малі й старі, вмирали сім’ями, вмирали селами. А радянська влада вивозила зерно за кордон.
Про ті страшні часи пишуться книги, створюються кінофільми. І сьогодні давайте запалимо свічечку в пам’ять про тих, хто помер від голоду в той далекий 1933 рік. Підведіться, схилимо голови, пом’янемо тих, кого забрав із життя голод.
Складання правил поводження з хлібом.
ПАМ’ЯТКА
Пам’ятаю, що хліб - святий.
Бережу хліб, не викидаю.
Пильную, що не падав додолу.
Як упаде хліб, підніму його, перепрошу, поцілую і з’їм.
Недоїденим хлібом пригощаю пташок.
Беру хліба стільки, скільки подужаю з’їсти.
Шаную працю людей, які виростили хліб.
Читання віршів про хліборобів.
1. Честь і слава хліборобам Хлібороби хліб нам роблять,-
Знаєм ми про це усі.
Слава, слава хліборобам!
Як їсте ви паляницю,
Калачі смачні їсте,-
Не забудьте уклониться Хліборобові за те!
(Пісня.)
Хліб - багатство найцінніше,
Гість жаданий в хаті,
З тих часів, коли навчились Його виробляти.
Імен багато має хліб,
Є гарні і незвичні - Рогалик, торт, батон, пиріг І паска й паляниці.
Ще - бакалійник і калач,
Перепічка і Ніцца,
І завиванець, і погач,
Галушки, коржик і лаваш.
І колобок, і легуміна,
І мандрик, і пампушки,
Книші, лангоші, пиріжки,
Хрусти, сухарики і пишки.
Пахучий хліб, духм’яний хліб,
У будень і на свято Учіться, діти, весь свій вік Святий хліб шанувати.
Хлібе, святий наш , хлібе!
Перед тобою голову схилю.
Вустами прихилюсь до тебе І клятву вимовлю свою.
Клянусь тебе любити ніжно й щиро Клянусь навіки шанувать тебе!
Робота над загадками та прислів’ями
Виставка книжок про хліб.
Заключна частина.
Вчитель. А на цьому слова: бувайте здорові!
Бажаємо щастя, здоров’я на довгі літа!
Дай, Боже, здоров’я Вам і родині вашій Світлого хліба, мирного неба, чистої води.
Щоб ви завжди здорові були,
І врожай був багатий.
Щоб раділа кожна хата,
Дай нам, Боже, у полі роду.
У полі роду, у хаті згоду.
Дай нам, Боже, широкі ниви.
А на тих нивах рясні ячмені - Пером - перисті, зерном - зернисті.
Дай у зерно зернистості,
У колос колосистості.
(Пісня „Поле, моє поле”.)
Г одина спілкування
Те, що знаєш, і те, що вмієш, за плечима не носити.
Мета: розвивати у дітей допитливість, бажання збагачувати свій розум знаннями, виховувати інтерес до науууки та праці.
Хід заняття
Учитель
Учитись, мріяти, любить,
Щоб все на світі знати, вміти,
Й добро на цій землі творить.
Для цього дітям змалку треба Старанно вчитись, труд любить І прагнути вершини, неба,
Щоб славно в цьому світі жить.
Чимало треба сил, терпіння,
Зусиль, щоб досягти мети,
Бажання і душі горіння,
І крок за кроком далі йти.
Щоб знати все і все уміти,
Й не йти по світу навмання.
Вмінь за плечима не носити...
Найлегша ноша - то знання.
У житті людині доводиться вчитися і працювати, щоб чогось досягти, бо без цього нічого доброго не вийде. Адже життя ніхто не може передбачити і знати наперед, що треба вміти, а що ні. Тому треба знати і вміти багато. Чим більше знаєш і чим більше вмієш, тим легше життя в цьому світі. Маючи знання і вміння та навички в роботі, людина може вийти з будь-якого становища, вона не пропаде в цьому світі, а дасть собі раду. Народна мудрість каже: «За одного вченого двох невчених дають». І це правильно. Розумну людину, яка все вміє і багато знає, поважають, бажають мати з нею справу. Адже вона все вміє робити, може й інших навчити допомогти. А як вона стала такою: знаючою і вмілою?
Так, вона багато вчилася, старанно працювала, удосконалювала свої вміння і навички, щоб досягти майстерності. А як ви, діти, гадаєте, чи легко людині вчитися і себе примушувати до роботи, коли цього зовсім не хочеться робити?
Це важкий труд, труд до сьомого поту. І що не кажи, а себе змусити щось зробити - найважче. Недаремно ж кажуть, що «найбільша перемога - це перемога над собою». Але треба навчитися себе перемагати, тобто виховувати силу волі. Це в житті дуже важливо для кожного. І це треба робити з самого дитинства, як і все інше: читати, писати, рахувати, вчитись вчитися, виконувати домашню роботу і роботу з самообслуговування. Адже. Коли цього не навчишся в дитинстві, то потім уже не навчишся ніколи. Не виробиться в людини хороша звичка прибирати за собою, прати, щодня митися, щодня здобувати знання, читати тощо. І хто з такої дитини виросте?
Так, виросте нікчемна і ледача людина, яка не принесе користі ані собі, ані суспільству. Тому лінь треба проганяти від себе якнайдалі. Від ліні одні неприємності людям. Але, коли ви все ж змусили себе працювати, писати, читати чи шити, то не робіть це абияк, старайтесь не втрачати часу даремно, а все ж одержати якісь знання, уміння і навички, щоб потім було легше. От згадайте, як важко вам було спочатку читати, писати обчислювати приклади, тримати тонесеньку голочку в руках... Пригадуєте? А тепер здається смішно, що цього ви не вміли, чи не так? Тепер ви берете книжку в руки і читаєте, що завгодно, розумієте написане в книжці і не раз, мабуть, думаєте, як це здорово: вміти читати! А це й справді здорово! Ви вмієте писати і ведети власні щоденники, записуєте свої враження, спостереження, пишете друзям листи і думаєте, що це дуже приємно - вміти писати, бо як же без цього можна жити? Ось так і все. Навчився хлопчик майструвати стілець чи обробляти дерево - і він цього вже не забуде, навчилася дівчинка плести чи вишивати серветки - і це з нею залишиться на все життя. Або навчилася людина їздити на велосипеді в дитинстві, то хай вона і десять років не сідала на велосипед. А в потрібний момент довелося - вона сіла і поїхала, не забула. І так все.
Але всі ці знання людина повинна одержати малою, доки її розум може сприймати такі знання, тобто до 15 років , як стверджують вчені. А потім мозок вже не всилі засвоїти таку кількість знань, якщо його не тренувати з дитинства. От і виходить так, як каже народна мудрість: «Куй залізо, доки гаряче». А вчисяя доки малий, бо «чого не навчився Івась, того Іван не буде знати». От який мудрий наш народ. Учені довели це тільки недавно, а народ знав про це з сивої давнини. Бо люди бачили це щодня на прикладах з життя й розуміли, що тільки наполеглива праця - всьому основа. А тому дуже зневажали лінивих, нероб. З них сміялися і їх не поважали. Бо ж добре розуміли, що «мудрим ніхто не вродився, а навчився». А тому завжди радили своїм діткам: «Не кажи не вмію, а кажи - навчуся». І тим самим виробляли впевненість у собі і силу волі.


Приложенные файлы

  • docx 14796979
    Размер файла: 604 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий