Історія Стародавнього Світу (Ч.ІІ. Історія Стар..

Міністерство освіти і науки
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка
Історичний факультет

Кафедра всесвітньої історії та методики викладання історії

Затверджено на засіданні кафедри
всесвітньої історії та методики викладання історії
“ 02 “ вересня 2008 р., протокол № 2 .
(підпис)
завідувач кафедри Год Б.В.


ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ТА РИМУ
Робоча навчальна програма
для студентів І курсу
Групи: ІС – 11;
ІП – 12, ІП – 13, ІП – 14, ІП – 15.



Шифр, назва спеціальності:

Напрям підготовки: 0101 Педагогічна освіта

Спеціальність: Педагогіка і методика середньої освіти. Історія.
Спеціалізація “Суспільствознавство”.
Спеціальність: Педагогіка і методика середньої освіти. Історія.
Спеціалізація “Правознавство”.




Розробник: старший викладач Рибачук В.О.


Полтава 2009 р.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Курс “Історії Стародавньої Греції і Риму”  складова частина історії стародавнього світу  вивчає зародження, розквіт і кризу суспільних і державних структур, що виникли на території Стародавньої Греції і Риму. Вона починається з межі ІІІ  ІІ ст. до н.е.  з виникнення перших державних об’єднань на о. Крит, а закінчується 476 р. до н.е.  падінням Західної Римської імперії.

Мета і завдання вивчення дисципліни
“Історія Стародавньої Греції і Риму”

Основною метою курсу є формування знань про специфіку предмету дослідження історії Стародавньої Греції і Риму і основних тенденцій розвитку античного суспільства у визначений період, умінь і навичок, необхідних при аналізі культурних грецької і римської цивілізацій.
Основні завдання вивчення дисципліни:
дати студентам основи знань про діалектику розвитку античної цивілізації;
виробити у студентів підхід до суспільних явищ минулого з позицій історизму, розуміння багатогранності й суперечливості історії;
розвивати вміння всебічно, критично аналізувати інформацію різноманітних джерел, аргументувати погляди науковців та свою власну точку зору;
засвоїти основні поняття та терміни курсу історії первісного суспільства.

Опис предмета навчальної дисципліни.

Загальна кількість годин на вивчення дисципліни 162
Загальна кількість кредитів 4,5
Обов’язкова чи за вибором обов’язкова
Семестр другий
Лекції 54 (48) год.
Практичні заняття 26 (6) год.
Лабораторні заняття 0
Самостійна робота 41 (10) год.
Індивідуальна робота 41 (10) год.
Кількість змістових модулів та їх назви 4:
№ 1 Утворення перших держав на Криті та в Ахейській Греції. Формування грецьких полісів у XI  VI ст. до н.е.
№ 2 Класична Греція. Греція і Близький Схід в епоху еллінізму.
№ 3 Становлення, розквіт і криза Римської республіки.
№ 4 Римська імперія.
Вид контролю екзамен

1.3. Перелік видів навчальної діяльності студентів:

Лекції, семінарські заняття, виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань (далі ІНДЗ), консультації, самостійна робота.
Лекція  одна з основних форм навчального процесу, яка охоплює основний теоретичний матеріал окремої теми навчальної дисципліни, розкриває досягнення науки з питань, що розглядаються, і дає спрямування для подальшої самостійної роботи студентів. Лекція закладає основи розуміння і ставлення до предмету, оскільки є струнким системним викладом певної наукової проблеми або її частки.
Семінарське заняття  це форма навчального заняття, на якій викладач організовує обговорення попередньо визначених питань теми у вигляді виступів, рецензій, відповідей, доповнень тощо, до яких студенти готують тези на підставі опрацювання рекомендованої літератури та виконання запропонованих завдань.
На семінарах студенти перевіряють, поглиблюють та закріплюють знання з курсу.
Індивідуальне навчально-дослідне завдання (далі ІНДЗ) є видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, науково-дослідницького характеру, яке спрямоване не самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизацію, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.
ІНДЗ це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних та семінарських занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.
Індивідуальне завдання виконується студентом самостійно з консультацією викладача. Іноді допускається виконання комплексної тематики кількома студентами. У такому разі кожен студент самостійно оформляє і захищає свою частину комплексної теми.
Консультація це форма навчального заняття, на якій студент отримує від викладача відповіді на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
Консультації проводяться за встановленим кафедрою розкладом, а також за усною домовленістю з викладачем.
Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача.
Для самостійного опрацювання студентам рекомендується відповідна наукова література та періодичні видання.
Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах. Для самоконтролю студентам пропонуються завдання для самостійного виконання у вигляді тестів, заповнення або складання таблиць, проблемних запитань.


1.4 . Перелік форм контролю

Відповідно до освітньо-професійної програми підготовки студентів за спеціальністю “Педагогіка і методика середньої освіти. Історія. Спеціалізація “Суспільствознавство.”, “Педагогіка і методика середньої освіти. Історія. Спеціалізація “Правознавство.”, “Педагогіка і методика середньої освіти. Географія та історія. Спеціалізація “Краєзнавчо-туристична робота.” формою підсумкового контролю є екзамен. Оцінювання навчальних досягнень студента здійснюється у формі поточного, модульного та підсумкового контролю.
Поточний контроль спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу протягом викладання курсу. Він здійснюється під час проведення аудиторних занять.
Кожне семінарське заняття починається експрес-контролем на 10 15 хвилин за темою цього семінару. Максимальна оцінка за поточне тестування 3 (5) балів.
Модульний контроль здійснюється як підсумок роботи студента протягом вивчення окремого модуля за результатами теоретичного та практичного матеріалу, передбаченого ним.
Модульний контроль може бути проведений під час лекцій, семінарських занять або в позааудиторний час.
До модульного контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є складовими модуля.
З курсу “Історія Стародавньої Греції і Риму” передбачено дві модульні контрольні роботи. Максимальна оцінка за кожну з них 5 балів.

Підсумковий контроль
Підсумкова (загальна) оцінка з навчальної дисципліни є сумою рейтингових оцінок (балів), одержаних за окремі оцінювані форми навчальної діяльності: поточне тестування, модульний контроль, оцінки, отримані під час аудиторних занять, за виконання самостійних та індивідуальних навчально-дослідних завдань.

1.5. Шкала оцінювання

За шкалою ECTS
За національною шкалою
За шкалою навчального закладу

А
Відмінно
90 100

ВС
Добре
75 89

DE
Задовільно
60 74

FX
Незадовільно з можливістю повторного складання
35 59

F
Незадовільно з обов’язковим повторним курсом
1 34


1.6. Критерії оцінювання знань

Розподіл балів за видами робіт
№/№
Вид діяльності студента

Максимальна кількість балів



Для спеціальностей Педагогіка і методика середньої освіти. Історія. Спеціалізація “Суспільствознавство”.
Педагогіка і методика середньої освіти. Історія.
Спеціалізація “Правознавство”.

1
2
3

1.
Відповідь на семінарському занятті
5

2.
Доповнення і рецензування на семінарському занятті
3

3.
Поточне тестування на семінарському занятті.
(Контроль самостійної роботи)
3

4.
Модульна контрольна робота
5

5.
Виконання ІНДЗ
5

Академічна успішність студента визначається кількістю балів, набраних ним за виконання різних видів роботи із дисципліни. Ця кількість балів переводиться в традиційну оцінку за такою шкалою.
Якщо форма контролю екзамен:
90 – 100 балів “відмінно”;
75 – 89 балів “добре”;
60 – 74 бали “задовільно”;
1 – 59 бали “незадовільно”


1.7. Рекомендації для студентів щодо опрацювання
змістових модулів та виконання різних видів робіт

Конспект лекцій
Вивчення кожної теми необхідно розпочинати з ознайомлення із її програмними положеннями, які містять стислу і конкретну інформацію про той історичний матеріал, який потрібно засвоїти.
Наступним кроком є ознайомлення з конспектом лекції, який становить своєрідний “скелет” теми, базову структуру необхідних знань. Поглиблені знання з теми студенти отримують, готуючись до семінарських занять та виконуючи завдання для самостійної роботи, ІНДЗ.
Семінар є результатом самостійної підготовки студента і обговорення на занятті під керівництвом викладача результатів цієї пізнавальної діяльності.
Підготовка до семінарського заняття складається з таких етапів:
ознайомлення з планом семінару та методичними рекомендаціями до нього;
перегляд конспекту лекції;
прочитання відповідного розділу підручника;
ознайомлення із змістом рекомендованої літератури та конспектування її основних положень;
виконання завдань для самостійної роботи;
засвоєння опорних понять теми;
запис тез (розгорнутого плану) виступу з питань семінарського заняття. Їх текстовий об’єм не має встановлених меж, головне, щоб він забезпечував студенту повну і ґрунтовну відповідь.
У ході семінарського заняття заслуховуються виступи студентів. Студент повинен протягом 10 – 15-хвилинного виступу не лише викласти суть питання, але й висловити свою думку щодо питань, порушених у монографіях, підручниках, статтях. Подальший перебіг семінару передбачає виступи студентів, в яких вони висловлюють свою думку до висвітлених питань, доповнюють їх додатковим матеріалом, ставлять запитання виступаючому. Студенти повинні навчатися вільно, творчо обговорювати проблеми, що виносяться на семінарське заняття, а не просто читати текст. Дискусія повинна бути творчою, змістовною, доказовою, коректною.
На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами виступи, активність у дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо. Викладач проводить індивідуальні бесіди із студентами, які пропустили семінарське заняття, перевіряє у визначеній разом із студентом формі знання матеріалу з тем, які закріплювалися на семінарі.
Опанування загальнотеоретичних проблем та фактичного матеріалу вимагає від студентів засвоєння цілого ряду специфічних термінів, понять. З метою їх засвоєння студентам рекомендується вести словник (на виділених у зошиті для самостійної роботи сторінках або в окремому зошиті). До словника записуються опорні поняття і терміни, визначені у завданнях самостійної роботи. Значення термінів і понять можна взяти у словниках, енциклопедіях тощо.
Індивідуальне навчально-дослідне завдання є видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, науково-дослідницького характеру, яке спрямоване не самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизацію, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.
ІНДЗ це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних та семінарських занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.
Кожен студент академічної групи обирає для виконання один із запропонованих варіантів індивідуальних навчально-дослідних завдань. За отримання студентом ІНДЗ відповідає староста академічної групи. Крім визначеної тематики завдань студент може самостійно обрати вид та тему завдання за умови обов’язкового їх погодження із викладачем.
Індивідуальне завдання виконується студентом самостійно з консультацією викладача. Іноді допускається виконання комплексної тематики кількома студентами. У такому разі кожен студент самостійно оформляє і захищає свою частину комплексної теми.
Реферати повинні складися із титульної сторінки (Додаток А), плану, короткого вступу, в якому автор визначає завдання свого дослідження, основної частини, висновків та списку літератури. Тестові завдання повинні містити 10 – 12 різнорівневих завдань. Після викладу самих тестів необхідно представити і правильні відповіді на них.
Посилання на літературні джерела слід супроводжувати цифрами у квадратних дужках із позначенням спочатку номера цитованого видання відповідно до списку використаної літератури і через кому цифрами сторінку, наприклад, [2,с.74; 5,с.11].
Перелік використаної літератури обмежується завданнями і видом обраного ІНДЗ. Оптимальною кількістю найменувань літератури можна вважати 4 – 5 позицій.
Текстова частина ІНДЗ викладається на стандартному папері формату А4 (з однієї сторони). Обсяг тексту повинен становити 10 15 сторінок. Поля: верхнє та нижнє 25 мм, ліве 30 мм, праве 10 мм.
Малюнки та таблиці розміщуються як за текстом, так і на окремих аркушах паперу і повинні мати нумерацію у межах розділу. Макети карт та плани розміщення експозицій зображуються на папері формату А3.
Захист ІНДЗ відбувається у терміни, спільно обумовлені студентом і викладачем, але обов’язково до початку підбиття підсумкових оцінок.
Для конспектування лекцій студент повинен мати один зошит, а для семінарських занять – інший.
Після вивчення матеріалу кожного модуля студентам для самоконтролю пропонуються проблемні питання, які будуть по закінченні курсу включені до підсумкової контрольно-залікової роботи. Вона виконується на окремих аркушах у поза аудиторний час.

Види ІНДЗ:
Конспект із теми (модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно (як виняток, для студентів денної форми навчання з невеликих за обсягом навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);
Реферат з теми (модуля) або вузької проблематики (як виняток, для студентів денної форми навчання з коротких навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);
Анотація прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис, історичні розвідки тощо;
Розроблення навчальних та діагностичних тестових завдань із шкільних навчальних курсів;
Розроблення тематики та поурочних планів шкільних курсів та конспектів уроків.




Структура залікового кредиту з дисципліни
“Історія Стародавньої Греції і Риму”
для груп ІС – 11, ІП – 12, 13, 14, 15
№/№
Назва змістових модулів та тем дисципліни
Кількість годин, відведених на:



лекції
семінарські заняття
самостійну роботу
індивідуальну роботу

Змістовий модуль 1.
Утворення перших держав на Криті та в Ахейській Греції. Формування грецьких полісів у XI  VI ст. до н.е.

1
Вступ до історії Стародавньої Греції
2

1
1

2
Утворення перших держав на Криті та в Ахейській Греції
2

2
2

3
Предполісний (гомерівський) період. Розклад родових відносин і створення передумов для розвитку полісного ладу
2
4
2
2

4
Греція у VIII  VI ст. до н.е. Формування полісного устрою
2

2
2

5
Стародавня Спарта
2
4
2
2

6
Становлення афінського полісу
2
4
2
2


Разом
12
12
11
11

Змістовий модуль 2.
Класична Греція. Греція і Близький Схід в епоху еллінізму.

1
Греко-перські війни
2

2
2

2
Розквіт афінської демократії
2
2
2
2

3
Греція у першій половині IV ст. до н.е. Криза полісної системи
2

2
2

4
Культура Стародавньої Греції класичного періоду
2
4
2
2

5
Встановлення македонської гегемонії в Стародавній Греції
2

1
1

6
Східний похід Олександра Македонського. Сутність еллінізму
2

1
1

7
Елліністична культура
2
4
2
2


Разом
16
10
12
12

Змістовий модуль 3.
Становлення, розквіт і криза Римської республіки.
1
Ранній Рим (VIII  VI ст. до н.е.)
2

2
2

2
Рання Римська республіка (V  ІV ст. до н.е.)
2
4
2
2

3
Економічний розвиток та соціальна структура римського суспільства в ІІ  І ст. до н.е.
2

1
1

4
Політична криза Римської республіки в кінці ІІ  у першій половині І ст. до н.е.
2
4
2
2

7
Падіння республіки в Римі
2
4
2
2


Разом
10
12
9
9

Змістовий модуль 4.
Римська імперія.
1
Принципат Августа
2
4
2
2

2
Зміцнення системи принципату в епоху ранньої імперії
2

1
1

3
Криза Римської імперії ІІІ ст. н.е.
2

1
1

4
Пізня Римська імперія (домінат)
2

2
2

5
Походження християнства
2
4
2
2

6
Падіння Західної Римської імперії
2

1
1


Разом
12
8
9
9



2.1 Змістовий модуль №1

Утворення перших держав на Криті та в Ахейській Греції.
Формування грецьких полісів у XI  VI ст. до н.е.

ТЕМА І. Вступ до історії Стародавньої Греції

Зміст теми:
Поняття “історія античності”. Порівняння шляхів розвитку античності та східних цивілізацій. Географічні й хронологічні рамки курсу. Природні умови та їх вплив на хід історичного процесу. Періодизація історії Стародавньої Греції.
Грецька історіографія, її характерні риси, особливості, напрямки. Історіографія VI  IV ст. до н. е. Логографи. Геродот, Фукідід, Ксенофонт. Теоретичні праці Аристотеля. Історіографія елліністичного та римського часу. Полібій і його роль у розвитку історичної думки стародавнього часу. Діодор. Стратон. Плутарх. Павсаній. Судові й політичні промови (Лісій, Ісократ, Демосфен).
Надписи. Значення епіграфічних джерел. Папіруси, особливості даної категорії джерел. Монети.
Міфологія. Епос. Художня література. Трагедії. Комедії Аристофана й Менандра.
Археологічні джерела, їх значення. Коротка історія археологічного вивчення Греції.
Вивчення історії Стародавньої Греції в епоху Відродження. Ідеалізація історії Стародавньої Греції в європейській історіографії XVII  XVIII ст. Вінкельман. Критичний метод Г. Нібура. Історіографія першої половини ХІХ ст.. наукова діяльність Бьока. Перші розкопки на території Греції.
Історіографія кінця ХІХ  початку ХХ ст. Розкопки Г. Шлімана, А. Еванса. Методологічна криза в історіографії початку ХХ ст. Циклізм, модернізм. Школа Е. Мейера та її роль у вивченні античності. Російська історіографія античності ХІХ ст.
Зарубіжна історіографія Стародавньої Греції ХХ ст. Критика модерністської концепції античності у творах М. Фінлі, Е. Вілля.
Радянська історіографія Стародавньої Греції. Праці Радянських істориків 20-х  30-х рр. Діяльність А. Тюменєва, В. Сергєєва, С. Ковальова.
Радянська історіографія античності 50-х – 80-х рр. Праці з історії Стародавньої Греції А. Доватура, Л. Глускіної, Л. Маринович, Е. Фролова, Ю. Андрєєва, Г. Кошеленка, С. Лур’є, Я. Ленцмана. Основні напрямки вивчення історії Стародавньої Греції на сучасному етапі.

Література:
Балух В.О., Макар Ю.О. Історія Стародавньої Греції.  Чернівці, 2001.
Древняя Греция / Под ред. В.В. Струве и Д.П. Камстова.  М., 1956.
История древнего мира. Древняя Греция / А.Н. Бойдак, И.Е. Войнич, Н.М. Волчек и др.  Минск, 1998.
История древнего мира: В 3-х т. / Под ред. И.М. Дьяконова, В.Д. Нероновой, И.С. Свенцицкой.  М., 1989.  Т.І-ІІІ.
История Древней Греции / Под ред. В.И. Авдиева и Н.Н. Пикуса.  М., 1962.
История Древней Греции / Под ред. В.И. Кузищина. 3-е изд.  М., 2001.
Лурье С.Я. История Греции.  Спб., 1993.
Сєргєєв В.С. Історія Стародавньої Греції. – К., 1950
Сергеев В.С. История Древней Греции. 3-е изд.  М., 1963.

Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  Вступ до історії Стародавньої Греції (2 год.).
ПЛАН
Предмет і завдання історії Стародавньої Греції.
Джерела та історіографія історії Стародавньої Греції.
Періодизація історії Стародавньої Греції.
Природні умови і населення Стародавньої Греції.

Б) Семінарське заняття не передбачене робочим планом.

В) Завдання для самостійної роботи студентів:
Хто з грецьких істориків зробив першу спробу реконструювати минуле, користуючись критичним аналізом джерел?
а) Геродот; б) Ксенофонт;
в) Полібій; г) Фукідід.
Які природно-географічні особливості відрізняли Грецію від країн Стародавнього Сходу?
Які історичні області Стародавньої Греції були найрозвинутішими?
Яке з указаних міст розташоване за межами материкової Греції:
а) Аттика; б) Спарта;
в) Корінф; г) Ефес;
д) Пілос.
Записати до словника і вивчити значення таких термінів: Еллада, Пелопоннес, Аттика, Бестія, Мессенія, Лаконіка, Фессалія, ахейці, іонійці, дорійці, еолійці.
Хто із зарубіжних істориків є основоположником модернізаторської концепції історії Стародавньої Греції?
а) Я. Буркхард; б) Е. Мейєр;
в) Г. Нібур; г) І. Вінкельман.






ТЕМА ІІ. Утворення перших держав на Криті та в Ахейській Греції

Зміст теми.
Джерела. Археологічні відкриття в Егейському басейні. Критська й ахейська писемність. Населення материкової Греції і Криту. Виникнення класового суспільства й держави на Криті. Двірцеві комплекси. Кносс у першій половині ІІ тис. до н.е. Соціально-економічний устрій. Проблема теократії на Криті. Особливості критського мистецтва. Захоплення Криту ахейцями.
Ахейська Греція у ІІ тис. до н.е. Ахейські ранньорабовласницькі держави: Мікени, Тірінф, Пілос, Фіви. Соціально-економічний і політичний устрій ахейських держав. Ахейські держави і Троя. Питання про історичність Троянської війни. Дорійське завоювання. Занепад ахейських держав у ХІІ ХІ ст. до н.е.

Література.
Андрєєв Ю.В. Цена свободы и гармонии. Несколько штрихов к портрету греческой цивилизации.  СПб., 1998.
Бартонек А. Златобильные Микены.  М., 1991.
Блаватская Т.В. Ахейская Греция.  М., 1999.  Кн. 1-2.
Ильинская Л.С.Легенды и археология. Древнейшее Средиземноморье. М., 1988.
Кравчук А. Троянская война.  М., 1987.
Ленцман Я.А. Рабство в микенской и гомеровской Греции.  М., 1963.
Лурье С.Я. Язык и культура микенской Греции. М.  Л, 1957.
Полякова Г.В. Социально-политическая структура пилосского общества (по данным линейного письма В.).  М., 1978.
Штоль Г. Генрих Шлиман.  М., 1991.

Види начальної діяльності студентів:
А) Лекція  Утворення перших держав на Криті та в Ахейській Греції
(2 год.).
ПЛАН
Джерела та історіографія.
Цивілізація мінойського Крита.
Виникнення та розвиток мікенської цивілізації.

Б) Семінарське заняття не передбачено робочим планом.

В) Завдання для самостійної роботи студентів:
Хто прочитав лінійне письмо «Б»:
а) Шліман;
б) Вентріс;
в) Еванс.
Висвітліть особливості критської культури.


Встановіть подібність та відмінність у групах понять.
№п/п
Поняття
Спільне
Відмінне

1.
Крит, Родос, Евбея,



2.
Лаконіка, Мессенія, Аттика



3.
Аїд, Персефона, Осі ріс, Зевс, Деметра



4.
Тесей, Аріадна, Мінос, Еванс




Розкрийте шляхи формування мікенської цивілізації.
Поясніть значення крилатих висловів:
а) Ахіллесова п’ята  ...
б) Дари данайців  
в) Праця Пенелопи  
г) Троянський кінь  
д) Яблуко розбрату  
Визначте характерні риси суспільно-політичного розвитку держав мікенського періоду.


ТЕМА ІІІ. Передполісний (гомерівський) період. Розклад родових відносин і створення передумов для розвитку полісного ладу.

Зміст теми.
Поеми Гомера як історичне джерело. Гомерівське питання. Суспільний лад і господарське життя старогрецьких племен. Ранні форми рабства, розпад родового ладу і формування основ полісу. “Гомерівський поліс”.
Світогляд стародавніх греків гомерівської доби.

Література:
Андреев Ю.В. Раннегреческий полис.  Л., 1976.
Гомерова “Іліада” / Перек. К. Словацької.  К., 1981.
Гомерова “Одіссея” / Перек. К. Словацької.  К., 1981.
Гомер. Илиада / Пер. Н. Гнедича.  Л., 1990.
Гомер. Одиссея / Пер. В.А. Жуковского.  М., 1985.
Грант М. Греческий мир в доклассическую эпоху.  М., 1998.
Лосев А.Ф. Гомер. 2-е узд.  М., 1996.
Полонская К.П. Поэмы Гомера.  М., 1961.
Сахарный Н.Л. Гомеровский епос.  М., 1976.
Фролов Э.Д. Рождение греческого полиса.  Л., 1988.
Шталь И.В. Художественный мир гомеровского эпоса.  М., 1983.


Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  Передполісний (гомерівський) період. Розклад родових відносин і створення передумов для розвитку полісного ладу (2 год.)
ПЛАН
Поеми Гомера “Іліада” та “Одіссея” як історичне джерело. Гомерівське питання.
Соціально-економічний та політичний розвиток грецьких племен ХІ-ІХ ст.. до н. е.
Світогляд стародавніх греків гомерівського періоду.

Б) Семінарське заняття. Тема І. Людина і суспільство в поемах Гомера “Іліада” та “Одіссея” (4 год.)

ПЛАН

Поеми Гомера як історичне джерело. Гомерівське питання.
Світогляд стародавніх греків ХІ-ІХ ст. до н.е.:
а) гомерівський космос;
б) релігійні уявлення стародавніх греків;
в) уявлення про долю.
Гомерівське суспільство:
а) структура та тип влади;
б) роль аристократії в суспільстві;
в) людина-герой та її характерні риси.

Засвоїти поняття до теми: аристократія, харизма, мойра, басилей, воєнна демократія.

Методичні поради

Гомерівська Греція  це період ХІ  ІХ ст. до н.е., який через відсутність джерел, в історичній літературі отримав назву “темні століття”. Тому розгляд даної теми необхідно розпочати з характеристики епічих поем Гомера, в яких у художній формі відображено життя стародавніх греків післямікенської доби.
Аналізуючи світогляд стародавніх греків гомерівського періоду, потрібно розкрити їх розуміння всесвіту, зупинитися на характеристиці грецьких богів, адже Гомер перший описав головних богів, відтворити уявлення стародавніх еллінів про долю, про її владу над людиною.
Розкриваючи зміст наступного питання, слід звернути увагу на характер влади в гомерівському суспільстві, показати яку роль у суспільстві відігравала аристократія, адже знать була хранителькою кращих традицій, культури в цілому. На закінчення слід виявити систему культурних цінностей, яка обумовлювала поведінку людини, ї стиль життя. Потрібно показати: кого в гомерівський період уважали героєм, як потрібно жити, щоб здобути славу, авторитет, повагу, необхідні для загального визнання.

Джерела:

Гомер. Илиада.  Л., 1990.
Гомер. Одиссея.  М., 1985.
Гомеровы гимны.  М., 1995.
Хрестоматия по истории Древней Греции.  М., 1964.

Основна література:

Андреев Ю.В. Раннегреческий полис.  Л., 1976.
Андреев Ю.В. Цена свободы и гармонии.  СПб., 1998.
Античная Греция.-М.,1983.  Т. І-ІІ.
Боннар А. Греческая цивилизация. Т. І-ІІІ.  М., 1991.
Грант М. Греческий мир в доклассическую эпоху.  М., 1998.
Лосев А.Ф. Гомер.  М.,1996.
Лосев А.Ф. История античной эстетики. Ранняя классика.  М., 1963.
Дюрант В. Жизнь Греции.  М., 1997.
Фролов Э.Д. Рождение греческого полиса.  Л., 1988.
Фролов Э.Д. Факел Прометея. Очерки античной общественной мысли. Л., 1991.
Шталь И.В. Художественный мир гомеровского эпоса.  М., 1983.

Додаткова література:

Альтман М.С. Греческая мифология.  М., 1937.
Голосовкер Я.Э. Сказание о титанах.  М., 1993.
Грейвс Р. Мифы Древней Греции.  М., 1991.
Кун Н.А. Легенды и мифы Древней Греции.  М., 1990.
Немировский А.И. Мифы древней Эллады.  М., 1992.
Радунг С.И. История античной литературы.  М., 1983.
Тронский И.М. История античной литературы.  М., 1983.

В) Завдання для самостійної роботи студентів:
Назвіть авторів наступних творів:
а) “Вступ до Гомера”  
б) “Дослідження про історію Гомера”  
в) “Про інтерполяції в Гомера”  
Проаналізуйте основні напрямки господарської діяльності стародавніх греків ХІ  ІХ ст.. до н. е. та форми власності у них.
Визначте функції органів управління грецького суспільства.
Прослідкуйте основні джерела рабства, його характер, застосування праці рабів та їх правовий статус у грецькому суспільстві ХІ  ІХ ст.. до н. е.
Як називали співців-сказателів у Стародавній Греції:
а) гармасти; б) педотріби;
в) одеони; г) проксени;
д) аеди.
Визначте послідовність подій:
а) Троянська війна; б) Переселення дорійців;
в) Створення Критської морської держави;
г) Розквіт мікенської цивілізації.


ТЕМА IV. Греція в VIII-VI ст.. до н. е. Формування полісного устрою.

Зміст теми.
Поема Гесіода “Труди і дні” як основне джерело вивчення економічних відносин у Беотії. Поширення заліза і його наслідки. Розвиток ремесла. Народження старогрецького міста. Соціальна структура старогрецького суспільства. Аристократія, її роль у розвитку грецького суспільства. Боротьба аристократії і демосу. Рання грецька тиранія. Типи тиранії. Історична приреченість ранньої грецької тиранії. Велика грецька колонізація. Її причини, основні напрямки і характер.
Історичні умови розвитку грецької культури у VIII  VI ст. до н.е. Релігія. Сучасні дискусії про природу грецької релігії. Культи олімпійських богів. Культи героїв. Виникнення філософії й науки, Виникнення літератури. Старогрецька лірика VIII  VI ст. до н.е. Архітектура. Скульптура. Образ людини у ранньому грецькому мистецтві.

Література:
Античная Греция: В 2-х т. / Под ред. Е.С. Голубцовой, Л.П. Маринович, А.И. Павловской, Э.Д. Фролова.  М., 1983.  Т. 1-2.
Берве Т. Тираны Греции.  Ростов-на-Дону, 1997.
Боннар А. Греческая цивилизация: В 3-х т.  М., 1995. Т. 1-3.
Дюрант В. Жизнь Греции.  М. 1997.
Колобова К.М. Древний город Афины и его памятники.  Л., 1961.
Радциг Е.И. Килонова смута в Афинах // ВДИ.  1964.  №3.
Скрипнинская М.В. Устная традиция о Писистрате // ВДИ.  1969.  №4.
Яйленко В.П. Архаическая Греция и Ближний Восток.  М. 1990.
Яйленко В.П. Греческая колонизация VII  ІІІ вв. до н. э.  М. 1982.




Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  Греція в VIII  VI ст. до н. е. Формування полісного устрою
(2 год.).
ПЛАН
Соціально-економічний розвиток Греції в VIII  VI ст. до н.е.
Ранньогрецька тиранія.
Причини, основні напрямки та результати Великої грецької колонізації.
Народження нової грецької культури.

Б) Семінарське заняття не передбачено робочим планом.

В) Завдання для самостійної роботи студентів.
З’ясуйте причини Великої грецької колонізації.
Які із вказаних колоній греки створили в південно-східному напрямку:
а) Ольвія; б) Тарент; в) Гела; г) Кизик; д) Сукас; е) Навкаратіс.
З’ясуйте причини боротьби демосу із знаттю у VIII-VI ст. до н.е.
Розкрийте причини культурного перевороту в Стародавній Греції у VIII  VI ст. до н.е.
Назвіть тирана, який правив у Коринфі:
а) Пісістрат; б) Кіпсел; в) Періандр; г) Фрасибул; д) Полікрат.


ТЕМА V. Стародавня Спарта.

Зміст теми.
Завоювання Пелопоннесу дорійцями. Розселення дорійських племен. Завоювання Лаконіки. Історичні умови формування спартанського полісу. Завоювання Мессенії. Створення «лікургового устрою». Особливості розвитку економіки. Соціальна структура Спарти. Ілоти. Періеки. Державний лад Спарти. Побут та виховання спартанців. Проблема типології спартанського полісу в зарубіжній і вітчизняній історіографії.

Література:
Андреев Ю.В. Спарта как тип полиса.  Вестник МГУ.  1973.  №8.
Андреев Ю.В. Спартанские “всадники” // ВДИ.  1969.  №4.
Дюрант В. Жизнь Греции.  М., 1997.
История Европы.  Т. 1. Древняя Європа.  М., 1988.
Дельбрюк Г. История военного исскуства в рамках политической истории.  Т. 1. Античный мир.  СПб., 1994.
Пикус Н.Н. Характерне черты истории спартанского общества и государства ІХ  IV вв. до н. э. // Преподавание истории в школе. 1953.  №5.




Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  Стародавня Спарта. (2 год.)
ПЛАН
Історичні умови та етапи становлення спартанського полісу.
Політична система Стародавньої Спарти.
Особливості соціально-економічного розвитку Спарти.
Проблема типології спартанського полісу в зарубіжній та вітчизняній історіографії.

Б) Семінарське заняття № 2. СТАРОДАВНЯ СПАРТА (2 год.)

ПЛАН

1. Характеристика джерел та історіографії.
2. Історичні умови та етапи формування спартанського полісу.
3. Державний лад стародавньої Спарти.
4. Соціально-економічні відносини в спартанському полісі.

Засвоїти головні поняття до теми: поліс, олігархія, аристократія, ефорат, сисситії, криптії.
Підготувати реферат на тему, яка вивчається в шкільному курсі історії стародавнього світу: “Побут та виховання спартанців”.

Методичні поради
Вивчення даної теми слід розпочати з характеристики джерел та історіографії, адже оцінка стародавньої Спарти як в античних джерелах так і в дослідницькій літературі ХІХ  ХХ ст. суперечлива й неоднозначна. Розглядаючи друге питання теми, потрібно чітко виділити два етапи в формуванні спартанського полісу й розкрити фактори, які обумовили характер спартанського суспільства та держави. Розкриваючи наступне питання теми, необхідно охарактеризувати державний лад Спарти, звернувши увагу на труднощі, які виникають при типології спартанського полісу.
Вивчення вище окреслених проблем варто розпочати з досліджень Ю.В. Андрєєва, в працях якого чітко проаналізовано процес становлення спартанського полісу, політична система й суспільні порядки стародавньої Спарти.
Джерела

Хрестоматия по истории Древней Греции.  М., 1964.
Античный способ производства в источниках.  Л., 1933.
Геродот. История.  М.,1972.
Плутарх. Сравнительные жизнеописания. В 2-х т.  М., 1994.
Фукидид. История.  М., 1993.


Основна література:
Античная Греция. Проблемы развития полиса. Ч.1-2.  М., 1983.
Андреев Ю.В. Архаическая Спарта: Культура и политика // Вестник древней истории.  1987.  №4.
Андреев Ю.В. Цена свободы и гармонии.  СПб., 1998.
Грант И. Греческий мир в доклассическую эпоху.  М., 1998.
Зайков А.В. Территориальная экспансия Лакедемона и становление спартанского полиса // Вестник ЛГУ.  1991.  Вып. 2.
Пикус Н.П. Характерные черты истории спартанского общества и государства // Вестник древней истории.  1985.  №5.
Тойнби А. Постижение истории.  М., 1991.

Додаткова література:
Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима.  М., 1988.
Вардиман Е. Женщина в древнем мире.  М., 1990.
Гиро П. Частная и общественная жизнь греков.  СПб., 1995.
Гаспаров М.Л. Занимательная Греция.  М., 2000.
Маорру А-И. История воспитания в античности.  М., 1998.

В) Завдання для самостійної роботи студентів.
Виберіть із переліку терміни, що стосуються Стародавньої Спарти:
а) періеки; б) Лаконіка; в) Закони Драконта;
г) гетерії; д) геомори; е) геронти;
э) ефори; ж) дамат; з) ванака.
Опрацюйте та законспектуйте основні положення статті Ю.В. Андрєєва “Спартанские “всадники”. (див. список літератури до теми 5).
Визначте поліси, що входили до Пелопоннеського сходу:
а) Тегей; б) Егіна; в) Еліда; г) Мегари;
д) Коринф; е) Фіви; э) Аргос; ж) Ахайя; з) Афіни.
Охарактеризуйте специфіку спартанського побуту.
Хто із дослідників назвав Спарту Першою тоталітарною державою:
а) Пікус;
б) Пельман;
в) Поппер;
г) Мюллер;
д) Лур’є.
Дайте аналіз основних напрямків зовнішньої політики Спарти.








Тема VI. Становлення афінського полісу

Зміст теми:
Найдавніший період в історії Аттики. Виникнення єдиного афінського полісу. боротьба демосу із знаттю. Кілонова смута. Закони Драконта. Реформи Солона. Історичне значення реформ Солона та їх оцінка в історіографії. Тиранія Пісістрата. Причини падіння тиранії в Афінах. Реформи Клісфена. Вплив греко-перських війн на політичний розвиток афінського полісу. Реформи Фемістокла. Політична боротьба в Афінах у середині V ст. до н.е. Реформи Ефіальта. Політична діяльність Перикла. Політична система афінської демократії. Оцінка афінської демократії в зарубіжній та вітчизняній історіографії.

Література:
Бузескул В.П. История афинской демократии.  СПб., 2002.
Зельин К.К. Борьба политических группировок в Аттике в VI в. до н.э.  М., 1964.
Колобова К.М. К вопросу о возникновении Афинского государства // ВДИ.  1968.  №4.
Кошеленко Т.А. Полис и город: к постановке проблемы // ВДИ.  1980.  №1.
Радциг С.И. Килонова смута в Афинах // ВДИ.  1964.  №3.
Строгецкий В.М. Клисфен и Адкмеониды // ВДИ.  1972.  №2.

Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  Становлення афінського полісу  2 год.
План
1. Джерела та історіографія.
2. Найдавніший період в історії Аттики. Виникнення єдиного афінського полісу.
3. Реформи Солона.
4. Тиранія Пісістрата. Внутрішня і зовнішня політика тиранії.
5. Законодавство Клісфена.

Б) Семінарське заняття № 3. СТАНОВЛЕННЯ АФІНСЬКОГО ПОЛІСУ
(2 год.)
План
Характеристика джерел.
Найдавніший період в історії Аттики. Виникнення єдиного афінського полісу.
Загострення соціальних відносин в Аттиці в VІІ  VІ ст. до н.е. Реформи Солона та їх роль у формуванні полісу.
Тиранія Пісістрата. Причини падіння тиранії в Афінах.
Законодавство Клісфена та його значення для розвитку демократії в Афінах.

Засвоїти поняття до теми: синойкізм, поліс, демократія, тиранія, громадянське суспільство.

Методичні поради:

Вивчення даної теми необхідно розпочати з характеристики основних джерел  творів Геродота, Плутарха, Ксенофонта, Аристотеля та Фукідіда.
Розглядаючи процес становлення афінського полісу, необхідно проаналізувати процес об’єднання родових общин Аттики в єдиний поліс, розкрити причини боротьби демосу з аристократією, охарактеризувати писане законодавство Афін  закони Драконта.
Розкриваючи зміст наступних питань, варто прослідкувати як відбувалася трансформація родової общини в колектив вільних повноправних громадян. Необхідно показати, яку роль у формуванні громадянської общини в Афінах відіграли реформи Солона й Клісфена, особливо виділити ті перетворення афінських політиків, які направлені були на руйнування родових відносин й сприяли становленню полісу.
Особливу увагу слід звернути на тиранію Пісістрата , адже оцінка тиранії в історіографії суперечлива. Слід показати, яку роль відіграла тиранія в боротьбі демосу із аристократією і в формуванні громадянського колективу.

Джерела:

Аристотель.Политика. Афинская полития.  М., 1997.
Античная демократия в свидетельствах современников.М., 1996.
Геродот. История.М., 1972.
Плутарх. Сравнительные жизнеописания. В 2 т.  М., 1994.
Фукидид. История.  М., 1993.
Хрестоматия по истории Древней Греции.  М., 1964.

Основна література:

Античная Греция. Проблемы развития полиса. Ч.1.  М., 1983.
Андреев Ю.В. Цена свободы и гармонии.  СПб,-1998.
Бузескул В.П. История афинской демократии.  СПб., 2002.
Грант И. Греческий мир в доклассическую єпоху.  М., 1998.
Доватур А.И. Рабство в Аттике VІ  V вв. до н.э.  Л., 1980.
Дюрант В. Жизнь Греции.  М., 1997.
Зельин К.К. Борьба политических группировок в Аттике в VІ веке до н.э. Л., 1951.
Фролов Э.Д. Рождение греческого полиса.  Л., 1988.
Шишова А.И. Раннее законодательство и становление рабства в Древней Греции.  Л., 1991.

Додаткова література:

Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима.  М., 1988.
Гиро П. Частная и общественная жизнь греков.  СПб., 1998.
Гаспаров М.Л. Занимательная Греция.  М., 2000.
Колобова К.М. Древний город Афины и его памятники.  Л., 1961.

В) Завдання для самостійної роботи студентів:
1. Опрацюйте та законспектуйте основні положення статті К.М. Колобової “К вопросу о возникновении Афинского государства” (Список літератури до теми 6).
2. Опрацюйте та законспектуйте основні положення статті С.І. Радціга “Кілонова смута в Афинах” (Список літератури до теми 6).
3. Опрацюйте та законспектуйте основні положення статті В.М. Строгецького “ Клисфен и Адкмеониды” (Список літератури до теми 6).
4. Заповніть таблицю:
Реформи Солона
Реформи Клісфена










а) для боротьби з тиранією запроваджено остракізм;
б) запроваджено суд присяжних;
в) утворено колегію 10-ти стратегів;
г) замість 4 родових філ Аттики створено територіальних;
д) скасовано боргове рабство;
е) громадян Аттики поділено на 4 соціальні групи за розміром майна.
Визначте послідовність подій:
а) Кілонова смута;
б) смерть Пісістрата;
в) вигнання з Афін Гіпія;
г) архонство Солона.














ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ СТУДЕНТІВ ІЗ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ №1 «УТВОРЕННЯ ПЕРШИХ ДЕРЖАВ НА КРИТІ ТА В АХЕЙСЬКІЙ ГРЕЦІЇ. ФОРМУВАННЯ ГРЕЦЬКИХ ПОЛІСІВ У ХI VI ст. до н.е.»
Визначте періодизацію історії Стародавньої Греції.
Назвіть і проаналізуйте джерела з історії Стародавньої Греції.
Охарактеризуйте критське суспільство і державу в період розквіту.
Висвітліть особливості критської культури.
Розкрийте шляхи формування мікенської цивілізації.
Визначте характерні риси суспільно-політичного розвитку держав мікенського періоду.
Проаналізуйте основні досягнення мікенської культури.
Розкрийте зміст “гомерівського питання”.
Проаналізуйте основні напрямки господарської діяльності стародавніх греків ХІ  ІХ ст. до н. е.
Визначте функції органів управління гомерівського суспільства.
Проаналізуйте світогляд греків гомерівської доби.
Охарактеризуйте особливості соціально-економічного розвитку Греції архаїчного періоду.
Проаналізуйте основні протиріччя у грецькому суспільстві VIII  VI ст. до н.е.
Визначте причини грецької колонізації VIII  VI ст. до н.е.
З’ясуйте основні напрямки, наслідки та значення грецької колонізації.
Проаналізуйте розвиток культури в Стародавній Греції у VIII  VI ст. до н.е.
Охарактеризуйте історичні умови та етапи становлення спартанського полісу.
Проаналізуйте політичну систему Давньої Спарти.
Обґрунтуйте специфіку станового складу спартанського суспільства.
Охарактеризуйте специфіку спартанського побуту.
З’ясуйте основні напрямки зовнішньої політики Спарти.
Охарактеризуйте суспільно-політичний лад Аттики VIII  VIІ ст. до н.е.
Розкрийте причини змови Кілона та її хід.
Дайте оцінку законам Драконта.
З’ясуйте суть політичних перетворень Солона.
Визначте характерні риси тиранії Пісістрата та значення його реформ для розвитку афінської держави.
Дайте характеристику законів Клісфена та їх наслідків для афінського полісу.








Індивідуальні навчально-дослідні завдання до модуля №1


Складіть біографічний словник політичних лідерів афінської держави VII-VI ст. до н.е.
Виготовте макет карти «Велика грецька колонізація» позначивши на ній грецькі колонії.
Розробіть тестові завдання для перевірки знань із визначеної теми.


Тематика тестових завдань

«Релігія стародавніх греків архаїчного періоду».
«Давньогрецька міфологія».
«Виникнення та розвиток мікенської цивілізації».
«Становлення афінського полісу».
«Побут та виховання спартанців».
«Література Стародавньої Греції архаїчного періоду».
«Виникнення філософії та науки у Стародавній Греції».


Підготуйте реферат на задану тему.

Теми рефератів:

Реформи Солона та їх роль у становленні полісних відносин в Афінах.
Тиранія Пісістрата.
Релігія стародавніх греків. Сучасні дискусії про характер старогрецької релігії.
Проблема типології спартанського полісу у зарубіжній та вітчизняній історіографії.
Історичні передумови культурного перевороту у Стародавній Греції.












2.2 Змістовий модуль №2
Класична Греція. Греція і Близький Схід в епоху еллінізму

Тема І. Греко-перські війни

Зміст теми:

Греко-перські війни та виникнення Афінського морського союзу.
Причини греко-перських війн, їх початок. Перший і другий походи персів проти Балканської Греції. Марафонська битва та її значення. Боротьба політичних угрупувань в Аттиці. Діяльність Фемістокла. Похід Ксеркса. Фермопіли, Саламін, Платеї  найважливіші битви 480  479 рр. до н. е. Утворення Делоського морського союзу на чолі з Афінами. Зміцнення позиції Афін у союзі. Закінчення греко-перських війн. Причини перемоги Греції.

Література:
Балух В.О., Макар Ю.І. Історія Стародавньої Греції.  Чернівці, 2001.
Древняя Греция / Под ред. В.В. Струве и Д.П. Калистова.  М., 1956
История Древней Греции / Под ред. В.И. Кузищина.  М., 2000.
Паршиков А.Е. Аристолтель и организация первого Афинского морского союза // ВДИ.  1971.  №1.
Строгецкий В.М. К оценке афино-спартанского соперничества в 70-е гг. V в. до н. э. // Проблемы социальной и политической организации античного общества.  Л., 1984.
Шофман А.С. Греко-персидские войны и Македония.  Казань, 1960.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція  Греко-перські війни
ПЛАН.
Причини греко-перських війн.
Перший і другий походи персів на Балканську Грецію.
Похід Ксеркса.
Утворення Делоського морського союзу.
Закінчення греко-перських війн. Причини перемоги Греції.

Б) Семінарське заняття не передбачене робочим планом.

В) Завдання для самостійної роботи студентів
Завдання першого рівня:
Визначте послідовність подій:
а) Марафонська битва;
б) Битва біля Платеїв;
в) Саламінська битва;
г) Битва при Фермопілах;
д) Каліїв мир;
е) Утворення Делоського союзу.
Зясуйте причини греко-перських війн.
Розкрийте основні причини утворення Делоського морського союзу.
Охарактеризуйте умови Калієвого миру.
Завдання другого рівня:
Опрацюйте та законспектуйте основні положення статті А.С. Паршикова “Аристотель и организация первого Афинского морского союза” (див. список літератури до теми 1).
Опрацюйте та законспектуйте основні положення статті В.М. Строгецкого “К оценке афіно-спартанського соперничества в 70-гг. V в. до н. э.” (див. список літератури до теми 1).
Записати до словника та вивчити значення таких понять і термінів: Делоський союз, Каліїв мир, трієра, епітафія, Марафонська битва, Саламінська битва.


Тема ІІ. Розквіт афінської демократії

Зміст теми:

Розвиток демократії в Афінах після перемоги над персами. Реформи Ефіальта. Перикл і розвиток афінської демократії. Державний лад Афін. Зовнішня політика Афін. Афіни  центр культурного життя Греції. Обмеженість афінської демократії. Оцінка афінської демократії в зарубіжній та вітчизняній історіографії.

Література:
Арский Ф.Н. Перикл.  М., 1971.
Бузескул В.П. История афинской демократии.  СПб., 2002.
Грант М. Классическая Греция.  М., 1998.
Корзун М.С. Социально-политическая борьба в Афинах в 444  425 гг. до н. э.  М., 1975.
Нерсесянц В.С. Сократ.  М., 1996.
Фролов Э.Д. Политические лидеры афинской демократии // Политические деятели античности, средневековья и нового времени.  Л., 1983.

Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  Розквіт афінської демократії.
ПЛАН
Причини розквіту афінської демократії у середині V ст. до н.е.
Реформи Ефіальта і Перикла.
Політична система афінської демократії.
Соціально-економічний устрій Афін в V ст. до н.е.
Оцінка афінської демократії в зарубіжній та вітчизняній історіографії.

Б) Семінарське заняття №4. Розквіт афінської демократії у V ст. до н.е.
(2 год.)

ПЛАН
Причини розквіту афінської демократії.
Реформи Ефіальта і Перікла.
Політична система афінської демократії.
Ідеологія афінської демократії.

Засвоїти поняття до теми: поліс, демократія, свобода, рівноправність.

Методичні поради
Розгляд теми слід розпочати з розкриття причин розквіту демократії в Афінах в середині V ст. до н.е. Потрібно показати, яку роль відіграли греко-перські війни в остаточному утвердженні демократичного правління в Афінах, а також реформи Фемістокла, Ефіальта та Перікла.
Характеризуючи політичну систему афінської демократії, потрібно відмітити й проаналізувати головні принципи, на яких побудований був держаний устрій стародавніх Афін.
Особливу увагу слід звернути на характерні риси ідеології афінської демократії, так як ця проблема недостатньо висвітлена в літературі. Потрібно розкрити систему політичних цінностей афінської демократії й показати як відбувалася їх пропаганда.

Джерела:
Аристотель. Политика. Афинская полития.  М., 1997.
Античная демократия в свидетельствах современников.  М., 1996.
Геродот. История.  М.,1972.
Плутарх. Сравнительные жизнеописания. В 2 т.  М., 1994.
Фукидид. История.  М.,1993.
Хрестоматия по истории Древней Греции.  М., 1964.

Основна література:
Бузескул В.П. История афинской демократии.  СПб., 1909.
Грант М. Классическая Греция.  М., 1998.
Дюрант В. Жизнь Греции.  М., 1997.
Корзун М.С. Социально-политическая борьба в Афинах в 444  425 гг. до н.э.  Минск, 1975.
Колобова К.М. Древний город Афины и его памятники.  Л., 1961.
Колобова К.М., Глускина Л.М. Очерки истории Древней Греции.  Л., 1958.
Пельман Р. Очерк греческой истории и источниковедения.  СПб., 1999.
Тюменев А.И. Очерки экономической и социальной истории Древней Греции.  СПб.,1920  1922.  Т. І-ІІІ.

В) Завдання для самостійної роботи студентів
Завдання першого рівня:
Дайте оцінку внутрішній і зовнішній політиці Перикла.
Як оцінювали афінську демократію античні автори ?
Кому належить така оцінка афінської демократії :
“На словах це була демократія, а насправді правління однієї людини”:
а) Геродот;
б) Аристотель;
в) Фукідід;
г) Ксенофонт.
Завдання другого рівня:
Записати до словника і вивчити значення наступних понять і термінів: геліея, буле, еклесія, демократія, ідеологія, графе параномон.
Визначити послідовність подій:
Реформа Ефіальта;
Реформа Фемістокла;
Перетворення Делоської симахії в Афінську архе.
Опрацюйте та законспектуйте основні положення статті Е.Д. Фролова
“Политические лидеры афинской демократии” ( див. Список літератури до теми 2).


Тема ІІІ. Пелопоннеська війна.

Зміст теми:
Загальний характер війни, її особливості, значення для історії грецьких полісів. Воєнно-політичні протиріччя між Пелопоннеським союзом і Афінським архе. Економічні й політичні причини війни. Привід до війни. Періодизація війни. Архідамова війна. Нікіїв мир. Сицилійська експедиція. Декелейська війна. Поразка Афін та її причини. Тиранія тридцяти в Афінах. Відновлення демократії.


Література:
Грант М. Классическая Греция.  М., 1998.
Лурье С.Я. История Греции.  СПб., 1993.
Лурье С.Я. К вопросу о политической борьбе в Афинах в конце V в. до н.э. // ВДИ.  1954.  №3.
Маринович Л.П. Наемники в период Пелопоннеской войны // ВДИ.  1968.  №4.
Маринович Л.П. Греческое наемничество IV в. до н.э. и кризис полиса. М.,1975.




Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  “Пелопоннеська війна”.
ПЛАН
Причини, приводи та характер Пелопоннеської війни.
Архідамова війна.
Сицилійська експедиція. Декелейська війна.
Підсумки Пелопоннеської війни. Причини поразки Афін.

Б) Семінарське заняття не передбачено робочим планом.

В) Завдання для самостійної роботи студентів.
Завдання першого рівня:
Визначте передумови Пелопоннеської війни.
Проаналізуйте умови Нікієвого миру.
Визначте послідовність подій:
Сицилійська експедиція;
Битва під Амфіполем;
Олігархічний переворот в Афінах;
Декелейська війна.
Завдання другого рівня:
Опрацюйте та законспектуйте основні положення статті Л.П. Маринович “Наемники в период Пелопоннесской войны” (Список літератури теми 3).
Записати до словника і вивчити значення наступних понять і термінів: Архідамова війна; Декелейська війна; Нікіїв мир; асебейя, ісегорія.
Опрацюйте та законспектуйте статтю С.Я. Лурье “К вопросу о политической борьбе в Афинах в конце V в. до н.э.” ( див. Список літератури до теми 3 ).



Тема IV. Греція у першій половині IV ст. до н. е. Криза полісної системи.

Зміст теми:
Традиційні концепції кризи полісу. Сучасне розуміння кризи полісу. Зміни в економіці грецьких полісів IV ст. до н. е. Розорення селянства. Криза воєнної організації полісу. Поява та поширення найманства. Загострення соціальних і політичних протиріч. Пізня тиранія. Криза полісної ідеології. Характер кризи полісу в Афінах і Спарті. Принципи міжполісних відносин у IV ст. до н. е. Виникнення та розпад союзів. Розпад другого Афінського морського союзу.
Література:
Андреев В.Н. Аттическое общественное землевладение V  ІІІ вв. до н.э. // ВДИ.  1967.  №2.
Бузескул В.П. История афинской демократии.  СПб., 2002.
Глускина  Л.М. О специфике греческого полиса в связи с проблемой его кризиса.  ВДИ.  1973.  №2.
Казакевич Э.Л. О роли ранних форм капитала в Афинах в IV в. до н.э. // ВДИ.  1959.  №2.
Маринович Л.П. Греческое наемничество ІV в. до н.э. и кризис полиса. М., 1975.
Соболевский С.И. Аристофан и его время.  М., 1957.
Фролов Э.Д. Греческие тираны IV в. до н. э.  Л., 1972.

Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  Греція у першій половині IV ст. до н.е. Криза полісної системи.

Б) Семінарське заняття не передбачено робочим планом.

В) Завдання для самостійної роботи студентів.
Завдання першого рівня:
Охарактеризуйте процес загострення соціально-політичної боротьби в грецькому суспільстві першої половини IV ст. до н.е.
З’ясуйте причини піднесення Фів та виникнення 2-го Афінського морського союзу.
З’ясуйте основні причини розпаду 2-го Афінського морського союзу.
Визначте послідовність подій:
Коринфська битва;
Битва при Кніді;
Утворення 2-го Афінського морського союзу;
Утворення Етолійського союзу;
Розпуск Пелопоннеського союзу;
Священна війна.
Завдання другого рівня:
Опрацюйте та законспектуйте основні положення статті В.Н. Андреєва “Аттическое общественное землевладение V  III вв. до н.э.” // ВДИ.  1967.  №2.
Опрацюйте та законспектуйте основні положення статті Е.Л. Казакевича “О роли ранних форм капитала в Афинах в 1У в. до н.э.” // ВДИ.  1959.  №2.
Опрацюйте та законспектуйте основні положення статті Л.М. Глускиной “О специфике греческого классического полиса в святи с проблемой его кризисна” // ВДИ.  1973.  №2.
Записати до словника і вивчити значення наступних термінів: пізня тиранія, клер, гіпомейони, неодамоди, криза полісу.


Тема V. Культура Стародавньої Греції класичного періоду.

Зміст теми:
Історичні умови розквіту культури V  IV ст. до н. е. Ораторське мистецтво. Грецька філософія класичного періоду. Софісти. Сократ. Платон. Аристотель. Грецька трагедія. Творчість Есхіла, Софокла, Еврипіда. Комедії Аристофана. Грецький театр.
Основні риси образотворчого мистецтва V  IV ст. до н. е. Найвидатніші пам’ятники архітектури, скульптури, вазопису. Розвиток наукових знань: математики, медицини, історичної науки.

Література:
Гомперец Т. Греческие мыслители : В 2-х т.  СПб., 1999.  Т. 1-2.
Зайцев А.И. Культурный переворот в Древней Греции VІІІ  V вв. до н.э.  СПб., 1999.
Зелинский Ф.Ф. Древнегреческая религия.  К., 1993.
Зелинский Ф.Ф. История античной культуры.  СПб., 1995.
Каллистов Д.П. Античный театр.  М., 1996.
Лосев А.Ф. Мифология греков и римлян.  М., 1996.
Полевой В.М. Искусство Греции. Древний мир.  М., 1970.
Тахо-Годи А.А. Лосев А.Ф. Греческая культура в мифах, символах и терминах.  СПб., 1999.
Фрейденберг О.М. Миф и литература древности.  М., 1998.

Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  Культура Стародавньої Греції класичного періоду.
ПЛАН
Історичні умови розвитку грецької культури в V  IV ст. до н. е.
Давньогрецька релігія. Сучасні дискусії про природу та характер релігії стародавніх греків.
Грецьке Просвітництво V ст. до н. е. Основні досягнення грецької філософії V  IV ст. до н. е.
Література і театр Стародавньої Греції класичного періоду.

Б) Семінарське заняття №5. КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДІУ.
(4 год)
ПЛАН
Історичні умови розвитку старогрецької культури VІІІ  V ст. до н.е.
Старогрецька релігія і міфологія та їх роль у розвитку культури. Сучасні дискусії про природу грецької релігії.
Виникнення філософії в Стародавній Греції. Фундаментальні проблеми ранньогрецької філософії.
Грецьке Просвітництво V ст. до н.е. Рух софістів.
Література і театр класичного періоду.

Засвоїти поняття до теми: фюзис, архе, софістика, просвітництво, філософія, діалектика.


Методичні рекомендації
Розгляд даної теми слід розпочати з аналізу історичних умов, які визначили характерні риси старогрецької культури. Аналізуючи старогрецьку релігію, потрібно розкрити характер олімпійської релігії, а також показати, що поряд з головною релігією у греків зароджуються культи не традиційні: орфізм, діонісійська релігія, елевсинські містерії.
Розкриваючи зміст третього питання, необхідно прослідкувати, як зароджується філософське мислення в стародавніх греків і чим воно відрізняється від міфологічного пояснення світу.
У наступному питанні слід з’ясовувати природу грецького Просвітництва V ст. до. н.е., розкрити історичну роль софістів у грецькій культурі класичного періоду.
Аналізуючи зміст останнього питання теми, необхідно з’ясувати, чому в V-ІV ст. до н.е., тема виховання є провідною в грецькій філософії, риториці, літературі та мистецтві.

Основна література:
Андреев Ю.В. Цена свободы и гармонии.  СПб., 1998.
Асмус В.Ф. Античная философия.  М.,1980.
Борухович В.Г. История древнегреческой литературы.  М.,1982.
Зелинский Ф.Ф. Древнегреческая религия.  К.,1993.
Зайцев Н.И. Культурный переворот в Древней Греции VІІІ  V вв. до н.э.  Л., 1986.
Иванов В.И. Дионис и прадионисийство.  СПб., 1994.
История всемирной литературы.  Т.1.  М., 1983.
Калистов Д.П. Античный театр.  М., 1970.
Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима.  М., 1990.
Нильсон М. Греческая народная религия.  СПб., 1998.
Тахо-Годи А.А., Лосев А.Ф. Греческая культура в мифах, символах и терминах.  СПб., 1999.
Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Античность.  М., 1994.

Додаткова література:
Альтман И.С. Греческая мифология.  М., 1937.
Голосовкер Я.Є. Сказания о титанах.  М., 1993.
Грейвс Р. Мифы Древней Греции.  М., 2000.
Кун Н.А. Легенды и мифы Древней Греции.  М., 1998.
Штоль Г. Мифы классической древности. В 2 т.  М., 1993.
Ярхо В.Н. У истоков европейской комедии.  М., 1979.

В) Завдання для самостійної роботи студентів.
Завдання першого рівня:
Проаналізуйте розвиток науки у Стародавній Греції.
Зясуйте особливості грецькой релігії.
Визначте основні етапи освітньо-виховної системи в Афінах.
В яких релігійних культах Стародавньої Греції містилася ідея “спасіння душі”?
а) Елевсинські містерії;
б) Олімпійська релігія;
в) Діонісійські оргії;
г) Орфізм.
Завдання другого рівня:
Записати до словника і вивчити значення наступних понять і термінів: агон, палестра, панкратії, оракул, орхестра, одеон, літургія, логографи, трагедія, теорикон, філософія, фреска, хореги.
Кого вважають основоположниками біології в Стародавній Греції?
а) Демокріт;
б) Аристотель;
в) Платон;
г) Геракліт;
д) Емпедокл;
Кого вважають першим картографом?
а) Фалес;
б) Піфагор;
в) Гіппократ;
г) Анаксимандр;
Поясніть висхідну засаду філософії Сократа: “Я знаю, що я нічого не знаю”.


Тема VІ. Встановлення македонської гегемонії в Стародавній Греції.

Зміст теми:
Природні умови, населення і соціально-економічний устрій Македонії у V  першій половині IV ст. до н. е. Реформи Філіпа ІІ. Зміцнення Македонії. Зовнішня політика Філіпа ІІ. “Священна війна”. Політичні угрупування в Афінах та їх відношення до македонської політики. Діяльність Демосфена. Битва біля Херонеї. Встановлення македонської гегемонії у Греції. Коринфський конгрес. Смерть Філіпа ІІ.

Література:
Древняя Греция / Под ред. В.В. Струве и Д.П. Калистова.  М., 1956.
Сергєєв В.С. Історія Стародавньої Греції.  К., 1950.
Колобова О.М. Глускіна Л.М. Нариси історії Стародавньої Греції.  К., 1961.
История Древней Греции. / Под ред. В.И. Кузицина.  М., 2000.
Лурье С.Я. История Греции.  СПб., 1993.
Шофман А.С. История античной Македонии.  Казань, 1963.



Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  Встановлення македонської гегемонії в Стародавній Греції 
(2 год.)
ПЛАН.
1. Піднесення Македонії в середині IV ст. до н.е. Реформи Філіпа ІІ.
2. Македонське і антимакедонське політичні угрупування в Афінах.
3. Встановлення македонської гегемонії в Греції. Коринфський конгрес.

Б) Семінарське заняття не передбачено робочим планом.

В) Завдання для самостійної роботи студентів.
1. Висвітліть історичний розвиток Македонії в У1-У ст. до н.е.
2. Проаналізуйте суть реформ Філіпа 11.
3. Визначте програму дій антимакедонського угрупування в Афінах.
4. Визначте послідовність подій
а) Священна війна;
б) Коринфський конгрес;
в) Херонейська битва;
г) Смерть Філіпа ІІ.
5. Записати до словника і вивчити значення наступних понять і термінів: фаланга, синедріон, стратег – автократ, Дельфійська амфіктонія, гетейри.


Тема VІІ. Східний похід Олександра Македонського. Сутність еллінізму.

Зміст теми:
Передумови македонських завоювань. Східний похід Олександра Македонського, Основні битви першого періоду війни. Індійський похід Олександра Македонського. Держава Олександра Македонського. Її економічний і соціальний лад, організація управління. Заснування міст, їх характер. Політика “злиття” народів. Розпад держави Олександра Македонського. Оцінка Олександра Македонського в античній і сучасній історіографії.
Сутність еллінізму. Сучасні дискусії про природу еллінізму. Загальні закономірності у розвитку елліністичних держав і специфіка їх економічної соціальної і політичної структури. Елліністичний Єгипет. Особливості економічного та соціального ладу. Грецьке місто Олександрія – столиця елліністичного Єгипту. Царство Селевкідів. Основні господарсько- економічної зони. Організація держави. Роль полісів. Основні напрямки політики.
Царство Пергам. Балканська Греція в елліністичну епоху. Економічний занепад Греції. Становище полісів. Ахейський та Еолійський союзи. Їх організація і зовнішня політика. Спарта в епоху еллінізму. Законодавство Агіса і Клеомена. Встановлення римського панування у Греції і Македонії.



Література:
Бенгтсон Г. Правители эпохи эллинизма.  М., 1982.
Бикерман Э. Государство Селевкидов.  М., 1985.
Дройзен И.Г. История эллинизма : В 3-х т.  СПб., 1997.
Зельин К.К. Основные черты эллинизма. // ВДИ.  1953.  №4.
Кошеленко Г.А. Греческий полис на эллинистическом Востоке.  М., 1979.
Маринович Л.П. Греки и Александр Македонский: К проблеме кризиса полиса.  М., 1993.
Ранович А.Б. Эллинизм и его историческая роль.  М., 1950.
Тарн В. Эллинистическая цивилизация.  М., 1999.
Шофман А.С. Восточная политика Александра Македонского.
Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  Східний похід Олександра Македонського. Сутність еллінізму
(2 год.)
ПЛАН.
1. Воєнно-політична підготовка до походу.
2. Завоювання Олександра Македонського та їх результати.
3. Війни діадохів. Утворення елліністичних держав.
4. Суть еллінізму та його періодизація.

Б) Семінарське заняття не передбачене робочим планом.

В) Завдання для самостійної роботи студентів.
Завдання першого рівня:
1. Визначте послідовність подій.
а) Битва біля Іса;
б) Битва біля Гавгамелів;
в) Битва на р. Гранік;
г) Повстання Спітамена;
д) Змова Філота.
2. Обґрунтуйте основні причини зростання опозиції в армії Олександра.
3. Визначте суть еллінізму.
4. З’ясуйте особливості розвитку держави Селевкідів.
Завдання другого рівня:
1.Опрацюйте та законспектуйте основні положення статті К.К. Зельїна “Основные черты эллинизма” ( див. Список літератури до теми 7).
2.Записати до слоника і вивчити значення наступних понять і термінів: діадох, стратег, сатрапія, топарх, топи, діойкет.
3.Хто ввів в історичну науку термін «еллінізм»:
а)М. Ростовцев;
б)В. Тарн;
в)В.Шубарт;
г)А.Ранович;
д)І. Дройзен.
е)Г. Бенгстон.
Тема VIII. Елліністична культура.

Зміст теми:
Загальні риси культури еллінізму. Характерні риси елліністичного світогляду. Космополітизм, фаталізм, індивідуалізм  сутнісні риси світогляду населення елліністичного світу. Успіхи точних наук. Історична думка в епоху еллінізму. Олександрійська і Пергамська бібліотеки. Філософські системи елліністичного періоду. Стоїки, епікурейці, кініки. Поети еллінізму  Каллімах, Феокріт. Найвидатніші пам’ятки образотворчого мистецтва.
Релігія елліністичного періоду. Царський культ. Розповсюдження східних культів у Греції.
Історичне значення культури еллінізму.
Література:
Левек П. Эллинистический мир.  М., 1988.
Ранович А.Б. Эллинизм и его историческая роль.  М., 1950.
Рожанский И.Д. История естествознания в эпоху эллинизма и Римской империи.  М., 1988.
Тарн В. Эллинистическая поэзия.  Л., 1988.
Целлер Э. Очерк истории греческой философии.  СПБ., 1996.
Чанышев А.Н. Философия древнего мира.  М., 1999.

Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  Елліністична культура 2 год.
ПЛАН.
1. Історичні умови розвитку елліністичної культури.
2. Розвиток науки.
3. Елліністична релігія.
4. Філософські системи епохи еллінізму.
5. Література і мистецтво елліністичної доби.

Б) Семінарське заняття №6. ЕЛЛІНІСТИЧНА КУЛЬТУРА
(4 год.)
ПЛАН
Історичні умови розвитку елліністичної культури.
Характерні риси світогляду епохи еллінізму.
Релігія елліністичного періоду.
Розвиток наукових знань.
Філософські системи еллінізму. Стоїки. Епікурейці. Кініки.
Література і мистецтво.

Засвоїти поняття: стоїцизм, епікурейство, скептицизм, індивідуалізм, космополітизм.
Методичні поради:
Розглядаючи елліністичну культуру, потрібно виділити й проаналізувати фактори, які впливали на її розвиток: похід Олександра Македонського на Схід, утворення системи елліністичних держав, структурні зміни, що відбулися в економіці, соціально-політичному розвитку Стародавньої Греції і народів Стародавнього Сходу.
Дослідження релігії еллінізму слід розпочати з виявлення тих змін, що відбулися в релігійному житті греків під безпосереднім впливом східних релігійних культів.
Аналізуючи філософію, науку, літературу та мистецтво, необхідно показати які нові теми, ідеї з’являються в духовній культурі елліністичної доби.
Основна література:
Асмус В.Ф. Античная философия.  М., 1980.
Древние цивилизации.  М., 1989.
История всемирной литературы.  Т.1.  М., 1983.
История Европы.  Т.1.  М., 1988.
Кошеленко Г.А. Греческий полис на эллинистическом Востоке. М., 1979.
Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима.  М., 1990.
Левек П. Эллинистический мир.  М., 1989.
Нахов И.М. Киническая литература.  М., 1981.
Ранович А.Б. Эллинизм и его историческая роль.  М., 1950.
Тарн В. Эллинистическая цивилизация.  М., 1990.
Эллинизм: экономика, политика, культура.  М., 1990.

В) Завдання для самостійної роботи студентів.
1. Визначте загальні риси та особливості елліністичної культури.
2. Охарактеризуйте основні досягнення елліністичної науки і техніки.
3. Визначте основоположника буколічної поезії в епоху еллінізму.
а) Аполлоній Розовський;
б) Каллімах;
в) Менандр;
г) Никандр;
д) Феокрит.
4. Визначте основоположника геліоцентричної системи:
а) Архімед;
б) Евклід;
в) Ератосфен;
г) Аристарх Самоський;
д) Герон;
е) Феофраст;
є) Деметрій.
Записати до словника і вивчити значення наступних понять і термінів: синкретизм, епікурейство, стоїцизм, кінізм, скептицизм, епіграма, ідилія, сервілізм, Мусейон, месіанство.




Питання для самоконтролю студентів із змістовного модуля №2

З’ясуйте причини греко-перських війн.
Визначте періодизацію греко-перських війн.
Висвітліть перші походи персів на Балканську Грецію.
Дайте характеристику внутрішньополітичної боротьби в Афінах у 490 480 рр. до н.е.
Висвітліть основні битви між греками та персами під час походу Ксеркса.
Розкрийте основні причини утворення Делоського морського союзу.
Проаналізуйте останній період греко-перських війн.
Охарактеризуйте умови Каллієвого миру.
Визначте основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики Перикла.
Проаналізуйте політичну систему афінської демократії.
З’ясуйте причини утворення, організацію та значення Афінського морського союзу.
Проаналізуйте ідеологію афінської демократії.
Як оцінювали афінську демократію античні автори?
З’ясуйте причини Пелопоннеської війни.
Охарактеризуйте приводи та характер Пелопоннеської війни.
Висвітліть хід Архідамової війни.
Проаналізуйте умови Нікієвого миру.
З’ясуйте причини невдач сицилійської експедиції афінян.
Дайте характеристику основних подій Декелейської війни.
Визначте підсумки Пелопоннеської війни та її значення для подальшої історії грецьких міст-держав.
З’ясуйте причини появи грецького класичного полісу.
В чому полягали особливості пізньогрецької тиранії?
З’ясуйте основні причини розпаду 2-го Афінського морського союзу.
Охарактеризуйте розвиток грецької філософії класичного періоду.
Проаналізуйте розвиток науки в Стародавній Греції в V  IV ст. до н.е.
Визначте особливості грецької релігії.
Проаналізуйте розвиток літератури в Стародавній Греції класичного періоду.
Дайте характеристику розвитку грецького театру.
Висвітліть особливості грецького живопису і музичного мистецтва.
Охарактеризуйте побут греків.
Проаналізуйте суть реформ Філіппа ІІ.
Дайте характеристику діяльності промакедонського угрупування в Афінах.
Проаналізуйте хід Херонейської битви та охарактеризуйте основні рішення Коринфського конгресу.
Висвітліть основні битви Олександра з персами під час походу в малу Азію та Сирію.
Проаналізуйте похід Олександра Македонського в Єгипет і Персію.
Дайте характеристику основних заходів Олександра з організації управління створеної ним світової держави.
Визначте суть еллінізму.
Охарактеризуйте хід боротьби між нащадками Олександра.
Проаналізуйте економічний розвиток і політичну історію царства Птолемеїв.
З’ясуйте особливості розвитку держави Селевкидів.
Визначте загальні риси та особливості елліністичної культури.
Проаналізуйте особливості релігійних уявлень елліністичної епохи.
Охарактеризуйте філософські системи еллінізму.
Висвітліть розвиток літературних жанрів у період еллінізму.
Індивідуальні навчально-дослідні завдання до модуля №2

Складіть біографічний словник політичних діячів афінської демократії.
Складіть біографічний словник видатних правителів епохи еллінізму.
Виготовте макет карти “Греко-перські війни”, позначивши на ній місця основних битв.
Виготовте макет карти “Пелопоннеська війна”, позначивши на ній місця основних битв.
Виготовте макет карти “Східний похід Олександра Македонського”, позначивши на ній місця основних битв.
Підготуйте реферат на задану тему:
“Оцінка афінської демократії в зарубіжній та вітчизняній історіографії”;
“Становлення ідеології афінської демократії”;
“Грецьке просвітництво V ст. до н.е.”;
“Криза грецького класичного полісу”;
“Принципи міжполісних відносин першої половини IV ст. до н.е.”;
“Пізньогрецька тиранія”;
“Коринфський конгрес”;
“Еллінізм як соціально-політичне та культурне явище”.
Розробіть тестові завдання для перевірки знань із визначеної теми:
“Греко-перські війни”;
“Розквіт афінської демократії”;
“Пелопоннеська війна”;
“Встановлення македонської гегемонії у Стародавній Греції”;
“Східний похід Олександра Македонського”;
“Культура Стародавньої Греції класичного періоду”;
“Елліністична культура”.




Змістовий модуль №3
“Становлення, розквіт і криза Римської республіки”

Тема 1. Вступ до історії Стародавнього Риму
Зміст теми
Особливості розвитку римської цивілізації. Типи періодизації римської історії. Джерела з історії Стародавнього Риму. Пам’ятники матеріальної культури. Римські літописи. “Загальна історія” Полібія. Історичні праці Катона. Історіографія пізньої республіки: твори Цицерона, Саллюстія, Діодора Сіцілійського. Римська історіографія ранньої імперії: праці Лівія, Тацита, Светонія, Плутарха, Аппіана, Діона Кассія. Історіографія пізньої Римської імперії: праці Амміана Марцеліна, Лібанія.
Історіографія історії Стародавнього Риму. Вивчення історії Стародавнього Риму в ХІХ столітті. Історико-критичний метод Нібура. Праці Т. Моммзена. Модернізаторські теорії римської історії. Е. Мейер. Діяльність Г. Ферреро. Праці М. Ростовцева. Сучасні концепції римської історії. М. Фінлі. Р. Мартен. І. Вестерман. Радянська історіографія.

Література:
Балух В.О., Коцур В.П. Історія Стародавнього Риму.  Чернівці, 2005.
Ковалев С.И. История Рима.  Л., 1986.
Машкин Н.А. История Древнего Рима.  М., 1956.
Немировский А.И. Историография античности.  Воронеж, 1974.
Федорова Е.В. Латинские надписи.  М., 1976.

Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  Вступ до історії Стародавнього Риму.
План
особливості розвитку римської цивілізації.
Періодизація історії Стародавнього Риму.
Джерела та історіографія Стародавнього Риму.

Б) Семінарське заняття не передбачене робочим планом.

В) Самостійна робота не передбачена робочим планом.


Тема 2. Найдавнішіший період історії Італії та Риму.
Зміст теми
Природні умови Апеннінського півострова. Розселення італіків. Етруски. Пам’ятники матеріальної культури етрусків. Проблема походження етрусків. Соціально-економічний і політичний лад етруського суспільства. Культура етрусків. Грецькі поліси на Півдні Італії та на Сицилії.
Виникнення міста Рим у світлі римської традиції й новітніх даних археології. Розпад родових і формування полісних відносин у Римі. Політична організація раннього Риму. Патриції і плебеї. Патрони і клієнти. Реформи Сервія Тулія.

Література:
Залесский Н.Н. Этруски в Северной Италии.  Л., 1959.
Маяк И.Л. Рим первых царей.  М., 1983.
Немировский А.И. Этруски: от мифа к истории.  М., 1983.
Топоров В.Н. Эней  человек судьбы.  М., 1993.

Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  Найдавніший період історії Італії та Риму.
План
Природні умови і населення Стародавньої Італії.
Проблема походження Риму у світлі римської традиції й новітніх даних археології.
Розпад родових відносин і формування полісу в Римі у VIII  VI ст. до н.е.

Б) Семінарське заняття не передбачене робочим планом.
В) Завдання для самостійної роботи студентів:

І рівень.
1. Вкажіть час появи та визначте територіальне розміщення найдавніших поселень в Італії.
2. Охарактеризуйте теорії походження етрусків.
3. Проаналізуйте досягнення етрусків в галузі культури.
4. Визначте вплив греків на розвиток італійсько-римської культури.
ІІ рівень.
Змалюйте історичний портрет Ромула.
Змалюйте історичний портрет Сервія Туллія.
Опрацюйте та законспектуйте основні положення книги А.І. Немировського “Етруски. Віж міфу до історії”. Дайте оцінку рівня соціально-політичного розвитку етрусків.
Запишіть до словника та вивчіть значення таких понять і термінів: патриції, плебеї, клієнти, патрони, весталки, сенат, куріатні коміції.


Тема 3. Рання Римська республіка.
Зміст теми
Причини боротьби патриціїв і плебеїв. Основні вимоги плебеїв. Етапи боротьби патриціїв і плебеїв. Римське суспільство за законами ХІІ таблиць. Основні результати боротьби патриціїв і плебеїв. Державний лад ранньої Римської республіки. Коміції. Магістратури звичайні і екстраординарні. Нові елементи у соціальній структурі республіки. Нобілітет. Завоювання Римом Італії. Утворення римсько-італійського союзу.
Література:
Дементьева В.В. Магистратура диктатора в ранней римской республике.  М., 1996.
Зелинский Ф.Ф. Республиканский Рим.  СПб., 1998.
Маяк И.Л. Римляне ранней республики.  М., 1993.
Нечай Т.М. Рим и италики.  М., 1963.
Токмаков В.Н. Военная организация Рима ранней республики (VI  IV вв. до н.э.).  М., 1998.
Утченко С.Л. Древний Рим: События, люди, идеи.  М., 1969.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція  Рим в епоху ранньої республіки.
План
Причини, основні етапи та результати боротьби патриціїв і плебеїв.
Політичний лад ранньої римської республіки.
Завоювання Римом Італії. Утворення римсько-італійського союзу.

Б) Семінарське заняття на тему: Становлення римського полісу (4 год.)
План
Характеристика джерел.
Проблема походження Риму в світлі римської традиції та новітніх даних археології.
Соціальний устрій римської общини. Проблема патриціїв і плебеїв.
Причини, основні етапи та наслідки боротьби патриціїв і плебеїв.

Засвоїти основні поняття: патриції, плебеї, клієнти, магістратура, нобілітет.
Методичні поради
Вивчення теми слід розпочати з виділення й аналізу основних джерел, які складають римську традицію про заснування Риму. Розглядаючи проблему походження Риму, потрібно виявити: які народи стародавньої Італії розпочали заселяти перші пагорби і як відбувався процес об’єднання перших чотирьох пагорбів в єдине місто.
Аналізуючи соціальну структуру римської общини в VІІІ-VІ ст. до н.е., головну увагу слід звернути на походження плебеїв, адже ця проблема неоднозначно розглядається в літературі.
Висвітлюючи зміст наступного питання, необхідно розкрити причини боротьби патриціїв і плебеїв, виділити й проаналізувати основні етапи цієї боротьби, показати, до яких результатів привела станова боротьба в Римській республіці.

Джерела
Тит Ливий. История Рима от основания города.  Т.1.  М., 1989.
Полибий. Всеобщая история.  М., 1993.
Хрестоматия по истории Древнего Рима.  М., 1962.

Основна література
Виппер Р.Ю. Очерки истории Римской империи.  М., 1998.
Ковалев С.И. История Рима.  Л., 1948.
Машкин Н.А. История Древнего Рима.  М., 1956.
Моммзен Т. История Рима.  Т.1.  М., 1936.
Маяк И.Л. Рим первых царей. Генезис римского полиса.  М., 1983.
Маяк И.Л. Римляне ранней Республики.  М., 1993.
Сергеев В.С. Очерки по истории Древнего Рима.  М., 1938.
Утченко С.Л. Политические учения Древнего Рима.  М., 1978.
Штаерман Е.М. Древний Рим: проблемы экономического развития.  М., 1978.
Штаерман Е.М. История крестьянства в Древнем Риме.  М., 1996.
Додаткова література
Кнабе Г.С. Древний Рим: история и повседневность.  М., 1986.
Немировский А.И. История раннего Рима и Италии.  М., 1963.
Сергеенко М.Е. Простые люди древней Италии.  М., 1964.
Утченко С.Л. Древний Рим. События, люди, идеи.  М., 1969.

В) Завдання для самостійної роботи:
І рівень.
1. Дайте характеристику Законам ХІІ таблиць.
2. Обґрунтуйте значення цензури Аппія Клавдія у боротьбі плебеїв з патриціями.
3. З’ясуйте причини завершення боротьби плебеїв і патриціїв та виясніть її значення для розвитку Римської держави.
ІІ рівень.
Змалюйте історичний портрет Аппія Клавдія.
Опрацюйте і законспектуйте основні положення праці А.І. Немировського “Історія раннього Риму й Італії”. Обґрунтуйте основні принципи організації римсько-італійської конфедерації.
Запишіть до словника та вивчіть значення таких понять і термінів: народний трибун, консул, претор, цензор, еділ, квестор, диктатор, центуріатні коміції.


Тема 4. Римські завоювання в ІІІ  ІІ ст. до н.е.
Зміст теми
Міжнародні відносини у Західному Середземномор’ї у першій половині ІІІ ст. до н.е. Соціально-економічний і політичний лад Карфагену напередодні Пунічних війн. Причини Пунічних війн. Перша Пунічна війна. Друга Пунічна війна. Похід Ганнібала. Битва при Каннах. Третя Пунічна війна. Економічні, політичні і соціальні наслідки Пунічних війн.
Македонській війни. Перетворення Греції і Македонії в римські провінції. Криза елліністичних держав у ІІ ст. до н.е. Розпад держави Селевкидів. Соціальна політика Риму в Східному Середземномор’ї.


Література:
Балух В.О., Коцур В.П. Історія Стародавнього Риму.  Чернівці, 2005.
Ковалев С.И. История Рима.  Л., 1986.
Кошеев В.И. Эллинистический мир и Рим.  М., 1993.
Лапин Н.А. Ганнибал.  М., 1939.
Ревяко К.А. Пунические войны.  М., 1988.
Циркин Ю.Б. Карфаген и его культура.  М., 1986.
Шлиффен А. Канны.  М., 1978.

Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  Римські завоювання ІІІ  ІІ ст. до н.е.
План
Пунічні війни, їх характер та результати.
Завоювання Римом Греції та Македонії.
Основні результати римських завоювань ІІІ  ІІ ст. до н.е.

Б) Семінарське заняття робочим планом не передбачене.

В) Завдання для самостійної роботи студентів:
І рівень.
1. Проаналізуйте основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики Риму в ІІІ  ІІ ст. до н.е.
2. Підведіть підсумки Пунічних війн та визначте їхнє значення для Римської держави.
3. Дайте аналіз подій, що призвели до підкорення Римом Балканського півострова.
ІІ рівень
Змалюйте історичний портрет Ганнібала.
Опрацюйте працю Ю.Б. Циркіна “Карфаген і його культура”. Охарактеризуйте суспільно-політичний устрій Карфагену.
Змалюйте історичний портрет Фабія Максима.


Тема 5. Економічний розвиток і соціальна структура римського суспільства ІІ  І ст. до н.е.
Зміст теми
Римсько-італійське економіка ІІІ  ІІ ст. до н.е. Розквіт класичного рабства. Рабовласницьке господарство за свідченнями Катона і Варрона. Розорення селянства. Соціальна структура римського суспільства. Римські громадяни. Сенатори. Вершники. Плебс. Раби і рабовласники. Становище італіків. Загострення соціальних суперечностей у римському суспільстві в кінці ІІ ст. до н.е.
Література:
Заборовский Я.Ю. Очерки по истории аграрных отношений в Римской республике.  Львов, 1985.
Кузищин В.И. Генезис рабовладельческих латифундий в Италии.  М., 1976.
Кузищин В.И. Очерки по истории землевладения в Италии ІІ в. до н.э.  І в. н.э.  М., 1966.
Кузищин В.И. Римское рабовладельческое поместье.  М.,1977.

Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  Соціально-економічний розвиток Риму в ІІ  І ст. до н.е.
План
Сільське господарство Риму в ІІІ  І ст. до н.е. Виникнення рабовласницьких вілл і латифундій.
Розвиток ремесла, торгівлі й лихварського капіталу.
Соціальна структура римського суспільства.

Б) Семінарське заняття робочим планом не передбачене.

В) Завдання для самостійної роботи студентів:
І рівень.
1. Проаналізуйте особливості розвитку ремесла, торгівлі та лихварства у Стародавньому Римі в ІІ  І ст. до н.е.
2. Встановіть зв’язок між економічним розвитком Риму та особливостями соціальної структури пізньореспубліканського періоду.
3. Назвіть основні джерела рабства в Римі.
ІІ рівень.
Запишіть до словника і вивчіть значення таких понять і термінів: вілла, латифундія, лихварський капітал, сенатори, вершники, люмпени.
Прочитайте праці Варрона і Катона “Про землеробство”. Порівняйте рабовласницьку віллу з рабовласницькою латифундією.
На основі прочитаних праць Катона і Варрона визначте рівень розвитку сільського господарства в Римі ІІ  І ст. до н.е.


Тема 6. Політична криза Римської республіки в кінці ІІ  на початку І ст. до н.е.
Зміст теми
Причини кризи Римської республіки. Реформаторський рух братів Гракхів. Повстання рабів на острові Сицилія. Югуртинська війна. Реформа Марія. Аграрні законопроекти Сатурніна і Лівія Друза. Громадянська війна в Римі у 80-х роках І ст. до н.е. Диктатура Сулли. Значення диктатури Сулли для політичної історії Риму.
Література:
Трухина Н.Н. Политика и политики “золотого века” Римской республики.  М., 1986.
Утченко С.Л. Идейно-политическая борьба в Риме накануне падения республики.  М., 1952.
Утченко С.Л. Кризис и падение Римской республики.  М., 1965.
Утченко С.Л. Политические учения Древнего Рима.  М., 1977.
Утченко С.Л. Цицерон и его время.  М., 1984.

Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  Криза Римської республіки в кінці ІІ  на початку І ст. до н.е.
План
Причини кризи Римської республіки.
Реформаторський рух братів Гракхів.
Югуртинська війна. Реформа Марія.
Диктатура Сулли.

Б) Семінарське заняття на тему: Реформаторський рух братів Гракхів (2 год.)
План
Причини кризи Римської республіки в кінці ІІ ст. до н.е.
Питання про “суспільну землю” і аграрна реформа Тіберія Гракха.
Реформи Гая Гракха.
Основні наслідки політичної боротьби в Римській республіці в кінці ІІ ст. до н.е.

Засвоїти основні поняття: оптимати, популяри, союзники.
Методичні поради
Висвітлення питань даної теми необхідно розпочати з аналізу кризи Римської республіки. Потрібно аргументовано довести: політична криза республіки була зумовлена кризою римської громадянської общини.
Розглядаючи наступні питання, теми слід розкрити юридичну основу аграрного законодавства братів Гракхів, показати; яку мету переслідували Гракхи, добиваючись прийняття аграрного закону. Аналізуючи реформи Гая Гракха, необхідно довести, що вони були направленні на подолання політичної кризи шляхом демократизації Римської республіки.
З’ясовуючи зміст останнього питання, слід виявити основні тенденції політичного життя республіки в 30-20-х рр. ІІ ст. до н.е., проаналізувати програми двох політичних сил – оптиматів і популярів.
Джерела
Аппиан. Гражданские войны.  Л., 1935.
Варон Теренций. О сельском хозяйстве.  М., 1964.
Катон Порций. О земледелии.  М., 1950.
Плутарх. Сравнительные жизнеописания. В 2 т.  М., 1994.
Хрестоматия по истории древнего Рима.  М., 1962.
Основна література
Дюрант В. Цезарь и Христос.  М., 1994.
Ковалев С.И. История Рима.  Л., 1948.
Моммзен Т. История Рима.  Т.1-3.  М., 1936  1941.
Сергеенко М.Е. Очерки по сельскому хозяйству древней Италии.  М., 1958.
Трухина Н.Н. Политика и политики “золотого века” Римской республики ІІ в. до н.э.  М., 1986.
Утченко С.Л. Цицерон и его время.  М., 1972.
Утченко С.Л. Идейно-политическая борьба в Риме накануне падения Республики.  М., 1951.
Штаерман Е.М. Расцвет рабовладельческих отношений в Римской республике.  М., 1964.
Штаерман Е.М. Древний Рим: проблемы экономического развития.  М., 1975.

В) Завдання для самостійної роботи студентів:
І рівень.
1. Визначте причини громадянських війн у Римі.
2. Визначте основні соціально-політичні компоненти військової реформи Гая Марія.
3. Дайте порівняльну характеристику демократичних рухів братів Гріхів, Сатурніна та Главція.
ІІ рівень.
Змалюйте історичний портрет Гая Гракха.
Змалюйте історичний портрет Гая Марія.
Запишіть до словника і вивчіть значення таких понять і термінів: оптимати, популяри, проскрипції, політична криза, земельний максимум.


Тема 7. Падіння Римської республіки
Зміст теми
Загострення соціальних суперечностей у Римі після смерті Сулли. Рух Серторія в Іспанії. Виступ Лепіда. Повстання рабів під проводом Спартака. Відміна сулланських законів. Змова Катіліни. Політична діяльність Цицерона.
Перший тріумвірат. Агарні реформи Цезаря. Клодій і його політика. Завоювання Цицероном Галлії. Розпад першого тріумвірату. Громадянська війна між Цезарем і Помпеєм. Диктатура Цезаря. Реформи Цезаря. Історичне зна9чення диктатури Цезаря.
Громадянська війна після смерті Цезаря. Другий тріумвірат. Боротьба за владу Антонія та Октавіана. Битва при Акції. Соціально-політичні наслідки громадянських війн. Причини падіння республіки в Римі.

Література:
Лившиц Г.М. Социально0-политическая борьба в Риме 60-х гг. І в. до н.э. и заговор Катилины.  М., 1960.
Утченко С.Л. Кризис и паление Римской республики.  М., 1965.
Утченко С.Л. Цицерон и его время.  М., 1984.
Утченко С.Л. Юлий Цезарь.  М., 1984.
Ферреро Г. Юлий Цезарь.  М., 1998.




Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція  Падіння Римської республіки
План
Політична боротьба у Римській республіці у 70  50-х рр. І ст. до н.е.
Перший тріумвірат і його історичне значення.
Диктатура Цезаря.
Політична боротьба в Римі після смерті Цезаря.

Б) Семінарське заняття: Падіння Римської республіки (4 год.)
План
Причини падіння республіки в Римі.
Перший тріумвірат як форма організації антисенатських сил.
Встановлення диктатури Цезаря. Реформи Цезаря.
Історичне значення диктатури Цезаря та її оцінка в сучасній історіографії.

Засвоїти поняття: тріумвірат, диктатура, романізація.

Методичні поради
Вивчення даної теми варто розпочати з виявлення причин падіння Римської республіки. Потрібно показати, що криза республіки була зумовлена кризою полісу. Поліс як форма соціальної організації не відповідав новим історичним умовам, адже Рим став світовою державою.
Розглядаючи І тріумвірат, необхідно довести його антисенатську спрямованість. Аналізуючи диктатуру Цезаря потрібно показати, що вона була направлена на створення нового типу держави в Стародавньому Римі – монархії. Особливу увагу слід звернути на оцінку диктатури Цезаря в історіографії, адже роль Цезаря в політичній історії Риму висвітлюється неоднозначно.

Джерела
Апиан. Гражданская война.  Л., 1935.
Плутарх. Сравнительные жизнеописания.  М., 1994.  Т. 1-2.
Светоний Транквилл Гай. Жизнь двенадцати цезарей.  М., 1964.
Цезарь Гай Юлий. Записки.  М., 1948.
Хрестоматия по истории Древнего Рима.  М., 1962.

Основна література
Виппер Р.Ю. Очерки истории Римской империи.  М., 1998.
Дюрант В. Цезарь и Христос.  М., 1994.
Ковальов С.И. История Рима.  Л., 1948.
Машкин Н.А. Принципат Августа.  М., 1947.
Моммзен Т. История Рима.  М., 1936  1941.  Т.1-3.
Сергеев В.С. Очерки по истории Древнего Рима.  М., 1938.  Ч.1-2.
Утченко С.Л. Кризис и падение Римской республики.  М., 1965.
Утченко С.Л. Цицерон и его время.  М., 1972.
Утченко С.Л. Юлий Цезарь.  М., 1976.
Ферреро Г. Юлий Цезарь.  М., 1995.

В) Завдання для самостійної роботи студентів:
І рівень.
Висвітліть хід змови Катиліни та причини її невдачі.
Дайте оцінку першому тріумвірату.
Визначте причини громадянський війн між Цезарем та Помпеєм.
Дайте оцінку особистості Цезаря.
ІІ рівень.
Змалюйте історичний портрет Помпея.
Прочитайте та законспектуйте ІІ розділ книги С.Л. Утченка “Агонія Римської республіки”. Визначте причини падіння Римської республіки та результати громадянський війн.
Змалюйте історичний портрет Марка Антонія.
Запишіть до словника та вивчіть значення таких понять і термінів: політична криза, диктатура, тріумвірат, громадянська війна.

Питання для самоконтролю студентів із змістового модуля №3 “Становлення, розвиток і криза Римської республіки”

Визначте характерні особливості римської історії.
Висвітліть підходи до періодизації давньоримської історії.
Дайте характеристику основних джерел з історії Стародавнього Риму.
Охарактеризуйте теорії походження етрусків.
Дайте оцінку рівня соціально-політичного розвитку етрусків.
Викладіть основні теорії заснування Риму.
Проаналізуйте особливості суспільного ладу Риму царського періоду.
Проаналізуйте основні теорії походження патриціїв і плебеїв.
Висвітліть основні вимоги плебеїв та етапи їхньої боротьби з патриціями.
Дайте характеристику законам ХІІ таблиць.
Визначте причини перемоги Риму у боротьбі за Італію.
Обґрунтуйте основні принципи організації римсько-італійської конфедерації.
Проаналізуйте політичний лад Римської республіки.
Визначте причини Пунічних війн.
Опишіть хід військових дій під час першої Пунічної війни.
Дайте характеристику основних битв другої Пунічної війни.
Проаналізуйте особливості розвитку римської економіки в ІІ ст. до н.е.
Схарактеризуйте соціальну структуру римського суспільства в ІІ ст. до н.е.
Визначте причини громадянських війн у Римі.
Проаналізуйте зміст аграрної реформи Тіберія Гракха.
Дайте оцінку суті суспільно-політичної програми Гая Гракха.
Вкажіть причини невдач та значення реформ братів Гракхів.
Проаналізуйте причини, хід та значення Югуртинської війни.
Проаналізуйте воєнно-політичну реформу Марія.
Опишіть хід Союзницької війни та її результати.
Проаналізуйте характер боротьби Марія і Сулли.
Визначте суть диктатури Сулли.
Охарактеризуйте спробу ліквідації сулланських порядків.
Опишіть хід повстання Спартака та з’ясуйте причини його поразки.
Охарактеризуйте процес відміни сулланських порядків.
Висвітліть хід змови Катіліни та причини її невдачі.
Дайте оцінку першому тріумвірату.
Схарактеризуйте діяльність Цезаря в період його консульства.
Розкрийте роль народного трибуна Клодія в політиці Цезаря.
Охарактеризуйте політичну ситуацію в Римі наприкінці 50-х років І ст. до н.е.
Визначте причини громадянської війни між Цезарем і Помпеєм.
Як формувалася диктаторська влада Цезаря?
Проаналізуйте реформаторську діяльність Цезаря.
Які причини привели до вбивства Цезаря?
Охарактеризуйте політичну ситуацію в Римі після вбивства Цезаря.
Проаналізуйте діяльність другого тріумвірату.
Визначте причини падіння Римської республіки.
Індивідуальні навчально-дослідні завдання до модуля №3

Складіть біографічний словник політичних лідерів Римської республіки ІІ ст. до н.е.
Виготовте макети карт: “Пунічні війни”, “Македонські війни”, позначивши на них хід основних битв.
Розробіть тестові завдання для перевірки знань із визначеної теми:
Давньоримська релігія;
Боротьба патриціїв та плебеїв;
Культура Стародавнього Риму ІІІ  І ст. до н.е.;
Реформаторський рух братів Гракхів;
Повстання рабів у Стародавньому Римі ІІ  І ст. до н.е.;
Другий тріумвірат.
Підготуйте реферат на задану тему:
Проблема походження Риму в світлі римської традиції й новітніх даних археології;
Римське суспільство за законами ХІІ таблиць;
Причини кризи Римської республіки;
Диктатура Сулли;
Диктатура Цезаря;
Оцінка диктатури Цезаря в історіографії;
Суспільно-політична діяльність Цицерона.
Змістовий модуль №4
“Римська імперія”

Тема 1. Принципат Августа

Зміст теми
Юридичне оформлення влади Октавіана. Сутність принципату. Внутрішня політика Августа. Римська армія. Преторіанська гвардія. Зовнішня політика Августа. Політика Октавіана Августа в галузі культури. Спроба реставрації старих релігійних культів. Принципат  особлива форма монархії.

Література:
Балух В.О., Коцур В.П. Історія Стародавнього Риму.  Чернівці, 2005.
Грант М. Римские императоры.  М., 1998.
Машкин Н.А. Принципат Августа.  М., 1949.
Ростовцев М.И. Рождение Римской империи.  М., 2003.

Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  Принципат Августа
План
1. Причини еволюції Римської рабовласницької держави від республіки до імперії.
2. Юридичне оформлення влади Октавіана. Сутність принципату.
3. Внутрішня і зовнішня політика Августа.
Б) Семінарське заняття:
ПРИНЦИПАТ АВГУСТА (4 год.)
План
Характеристика джерел.
Причини еволюції Римської рабовласницької держави від республіки до імперії.
Юридичне оформлення влади Октавіана. Сутність принципату.
Внутрішня політика Августа.
Засвоїти основні поняття: принципат, імперія, монархія, преторіанська гвардія, прокуратор, куратор.

Підготувати реферат на тему: ”Культура Стародавнього Риму епохи принципата Августа”.
Методичні поради
Вивчаючи дану тему, слід розкрити причини еволюції Римської рабовласницької держави від республіки до монархії. Потрібно показати, чому виникла необхідність у перехідній формі до монархії – в принципаті, розробленому Октавіаном Августом.
Розглядаючи соціальну політику Августа, варто проаналізувати як побудував принцепс відносин з сенаторами, вершниками, які заходи провів Октавіан для зміцнення панівних станів римського суспільства. Особливу увагу необхідно звернути на процес побудови основ бюрократичного апарату управління, хоча офіційно Август заявив, що в Римі зберігається республіка.

Джерела
Аппиан. Гражданские войны. Л., 1935.
Веллей Патеркур. Римская история. М., 1994.
Светоний Транквилл Гай. Жизнь двенадцати цезарей. М., 1964.
Тацит Корнелий. Сочинения в двух томах. Л., 1969.
Хрестоматия по истории Древнего Рима. М., 1962.

Основна література
Виппер Р.Ю. Очерки истории Римской империи. М., 1998.
Дюрант В. Цезарь и Христос. М., 1994.
История Европы.-Т.1. М., 1988.
Ковалев С.И. История Рима. Л., 1948.
Машкин Н.А. Принципат Августа. М., 1949.
Сергеев В.С. Очерки по истории Древнего Рима. М., 1938.
Штаерман Е.М. Древний Рим: проблемы экономического развития. М., 1978.
Шифман И.Ш. Цезарь Август. М., 1990.
Шифман И.Ш. Сирийское общество эпохи принципата. М., 1977.
Человек и общество в античном мире. М.,1998.

В) Завдання для самостійної роботи студентів:
І рівень
1. Визначте сутність принципату.
2. Опишіть мотиви реорганізації римської армії Августом.
3. Зробіть аналіз законодавства принцепса.
4. Визначте особливості релігійної політики Августа.
ІІ рівень
1. Змалюйте історичний портрет Августа.
2. Опрацюйте роботу Светонія “Життя дванадцяти цезарів” і дайте характеристику основних напрямків зовнішньої політики Августа.
3. Записати до словника і вивчити значення наступних понять і термінів: принципат, імперія, романізація, префект, куратор, прокуратор, меценатство, імператор.


Тема 2. Історичний розвиток ранньої Римської імперії
Зміст теми
Зміцнення системи принципату за правління династії Юліїв-Клавдіїв. Абсолютистські риси у політиці Тіберія, Калігули, Нерона. Політична криза і громадянська війна 68-69 років. Правління династії Флавіїв. Зміцнення імперії за правління Віспасіана. Римська імперія у “золоте століття” Антонінів. Культура ранньої Римської імперії.

Література:
Балух В.О., Коцур В.П. Історія Стародавнього Риму.  Чернівці, 2005.
Грант М. Римские императоры.  М., 1998.
Машкин Н.А. Принципат Августа.  М., 1949.
Ферреро Г. Величие и падение Рима.  М., 1998.
Штаерман Е.Ф. Кризис античной культуры.  М., 1975.
Штаерман Е.Ф. Проблема падения рабовладельческого строя // ВДИ.  1953.  №2.

Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  Особливості історичного розвитку ранньої Римської імперії
План
1. Зміцнення системи принципату за правління династії Юліїв-Клавдіїв.
2. Соціально-політичний розвиток імперії за правління династії Флавіїв.
3. Римська імперія у “золоте століття” Антонінів.
Б) Семінарське заняття не передбачене робочим плном.
В) Завдання для самостійної роботи студентів
І рівень
1. З’ясуйте основні напрямки соціально-економічної політики Тіберія.
2. Проаналізуйте особливості правління Калігули.
3. Оцініть зовнішню політику Флавіїв.
4. Дайте аналіз внутрішньої політики Траяна.
ІІ рівень
1. Змалюйте історичний портрет Нерона.
2. Змалюйте історичний портрет Віспасіана.
3. Змалюйте історичний портрет Комода.
4. Дайте характеристику основних змін у соціальній структурі римського суспільства в І-ІІ ст. н.е.


Тема 3. Пізня Римська імперія (домінат)
Зміст теми
Криза Римської імперії ІІІ ст. Династія Северів. Правління “солдатських” імператорів. Соціально-економічна криза імперії. Занепад рабовласницьких господарств. Зародження протофеодальних відносин.
Реформи Діоклетіана. Нові риси державного управління. Воєнна реформа. Сутність домінату. Правління Костянтина. Релігійна політика Костянтина.
Поглиблення соціально-економічної і політичної кризи в IV-V ст. Розпад Римської імперії на Західну і Східну. “Велике переселення народів”. Взяття Риму Аларіхом. Нашестя Аттіли. “Битва народів”. Набіг вандалів на Рим. Падіння Західної Римської імперії.
Література:
Балух В.О., Коцур В.П. Історія Стародавнього Риму.  Чернівці, 2005.
Грант М. Римские императоры.  М., 1998.
Машкин Н.А. Принципат Августа.  М., 1949.
Ферреро Г. Величие и падение Рима.  М., 1998.
Штаерман Е.Ф. Кризис античной культуры.  М., 1975.
Штаерман Е.Ф. Проблема падения рабовладельческого строя // ВДИ.  1953.  №2.

Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  Пізня Римська імперія
План
1. Криза Римської імперії ІІІ ст. Форми прояву кризи.
2. Реформи Діоклетіана і Костянтина. Сутність домінату.
3. Розпад Римської імперії на Західну і Східну.
4. Конкретно-історичні обставини падіння Західної Римської імперії.

Б) Семінарське заняття не передбачене робочим планом.

В) Завдання для самостійної роботи студентів:
І рівень
1. З’ясуйте причини загальної кризи імперії ІІІ ст.
2. Проаналізуйте соціальну політику Северів.
3. З’ясуйте суть адміністративної реформи Діоклетіана.
4. Визначте основні напрямки внутрішньої політики Костянтина.
ІІ рівень
1. Змалюйте історичний портрет Діоклетіана.
2. Змалюйте історичний портрет Костянтина.
3. Змалюйте історичний портрет Юліана.
4. Записати до словника і вивчити значення наступних понять і термінів: домінат, колонат, пекулій, тетрархія, вандалізм.


Тема 4. Походження християнства
Зміст теми
Історичні умови та причини виникнення християнства. Криза античного світогляду. Античні джерела з історії християнства. Ранньохристиянська література. Палестина у ІІ-І ст. Проблема історичності Ісуса Христа. Характерні риси християнського світогляду. Християнські общини, їх склад та райони розповсюдження. Християнська церква і Римська держава. Історичне значення раннього християнства.
Література:
Виппер Р.Ю. Рим и раннее христианство.  М., 1954.
Каждан А.П. От Христа к Константину.  М., 1965.
Ковалев С.И. Основные вопросы происхождения христианства.  Л., 1964.
Кубланов М.М. Возникновение христианства.  М., 1994.
Лившиц Г.М. Возникновение христианства.  М., 1966.
Штаерман Е.М. Кризис античной культуры.  М., 1975.

Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція  Походження християнства
План
1. Історичні умови та причини виникнення християнства.
2. Проблема історичності Ісуса Христа.
3. Характерні риси християнського світогляду.

Б) Семінарське заняття:
ПОХОДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА (4 год.)
План
Характеристика джерел.
Історичні умови виникнення християнства.
Життя та вчення Іісуса Христа.
Історичне значення раннього християнства.

Методичні поради
Вивчення даної теми слід розпочати з характеристики джерел. Необхідно проаналізувати свідчення про християнство античних авторів, а також ранньохристиянську літературу.
Розглядаючи історичні умови виникнення християнства, потрібно довести: нова релігія зароджувалася в умовах духовної кризи римського суспільства. Необхідно показати потребу в нових ідеях, цінностях. Слід також проаналізувати духовну атмосферу в Палестині; зупинитися на характеристиці релігійних течій ІІ-І ст. до н.е.
Розкриваючи вчення Іісуса Христа, необхідно виділити ті ідеї, які стануть основою нової системи цінностей, християнського світогляду.

Джерела
Библия. Книги Ветхого и Нового Звета.
Светоний Транквилл Гай. Жизнь двенадцати цезарей. М., 1964.
Корнелий Тацит. Сочинения в двух томах. Л., 1969.
Флавий Иосиф. Иудейские древности. М., 1993.

Основна література
Амусин И.Д. Кумранская община. М., 1983.
Дюрант В. Цезарь и Христос. М., 1994.
Ковалев С.И. Основные вопросы происхождения христианства. М., 1964.
Кубланов М.М. Возникновение християнства. М.,1974.
Ранович А.Б. О раннем христианстве. М., 1959.
Ренан Э. Жизнь Иисуса. М., 1991.
Мень А. Сын человеческий. М., 1991.
Мориак Ф. Жизнь Иисуса. М., 1991.
Штраус Д. Жизнь Иисуса. М., 1991.


Додаткова література
Ленцман Я.М. Происхождение христианства. М., 1958.
Преображенский П.Ф. Тертуллиан и Рим. М., 1926.
Ранович А.Б. Очерк истории раннехристианской церкви. М., 1941.
Свенцицкая И.С. Ранние христиане: страницы истории. М., 1989.
Штаерман Е.М. Социальные основы религии Древнего Рима. М., 1987.

В) Завдання для самостійної роботи студентів:
І рівень
1. Визначте ідеологічні передумови виникнення християнства.
2. Охарактеризуйте джерела з історії раннього християнства.
3. Схарактеризуйте взаємовідносини християнства й імператорської влади І-ІІ ст.
4. З’ясуйте причини проголошення християнства державною релігією.
Питання для самоконтролю до модуля №4
1. Визначте суть принципату.
2. Проаналізуйте внутрішню політику Августа.
3. Проаналізуйте розвиток культури Римської імперії в епоху принципату Августа.
4. З’ясуйте основні напрямки внутрішньої політики Тіберія.
5. Проаналізуйте особливості правління Калігули.
6. Визначте роль Клавдія у формуванні бюрократичного апарату імперії.
7. Проаналізуйте правління Нерона.
8. Розкрийте основні напрямки внутрішньої політики Флавіїв.
9. Охарактеризуйте особливості правління династії Антонінів.
10. З’ясуйте причини кризи Римської імперії ІІІ ст. і розкрийте форми прояву кризи.
11. Проаналізуйте реформи Діоклетіана.
12. Визначте суть домінату.
13. Охарактеризуйте внутрішню політику Костянтина.
14. З’ясуйте причини розпаду Римської імперії на Західну і Східну.
15. Охарактеризуйте джерела з історії раннього християнства.
16. З’ясуйте причини виникнення християнства.
17. Визначте характерні риси християнського світогляду.
18. Проаналізуйте культуру пізньої Римської імперії.
19. З’ясуйте конкретно-історичні обставини падіння Західної Римської імперії.























Індивідуальні навчально-дослідні завдання до модуля №4
1. Складіть біографічний словник римських імператорів династії Юліїв-Клавдіїв, Флавіїв й Антонінів.
2. Розробіть тестові завдання для перевірки знань із визначеної теми:
Принципат Августа; Походження християнства; Культура ранньої Римської імперії; Культура пізньої Римської імперії; Криза Римської імперії ІІІ ст.; Реформи Діоклетіана і Костянтина.

Теми рефератів:
Оцінка принципату Августа в історіографії
Зміцнення системи принципату за правління династії Юліїв-Клавдіїв
Проблема історичності Ісуса Христа
Джерела з історії раннього християнства
Римська імперія у “золоте століття” Антонінів
Конкретно-історичні обставини падіння Західної Римської імперії


13PAGE 15


13PAGE 146115




Заголовок 1 Заголовок 915

Приложенные файлы

  • doc 14808271
    Размер файла: 515 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий