Дайджест законодавства серпень 2012

Дайджест законодавства
Серпень 2012

ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ

Суттєві зміни до Закону про держзакупівлі

5 серпня 2012 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель" N 5044-VI від 04.07.2012 р.
Із Господарського кодексу України виключено норми, що зобов’язували державні комерційні, казенні, комунальні унітарні підприємства, а також господарські товариства, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50%, при закупівлі товарів робіт чи послуг за ВЛАСНІ КОШТИ (не за державні), застосовувати процедури закупівель, визначені Законом про держзакупівлі.
Також зміни передбачено і до відомого багатьом Закону України "Про здійснення державних закупівель" N 2289-VI від 01.06.2010 р.(далі – Закон). Розглянемо деякі із них:
- переглянута сфера дії нормативно-правового акта, а саме встановлено, що він поширюється на підприємства лише у разі здійснення ними закупівель за рахунок державних коштів (раніше Закон застосовувався до підприємств за умови відповідності їх хоча б одній із трьох встановлених ознак, наприклад, користування підприємства податковою пільгою (протягом користування нею) тощо);
- розширено перелік випадків, на які дія Закону не поширюється. Так, наприклад, якщо предметом закупівлі є: придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно; цінні папери, акції (частки, паї) у статутному (складеному) капіталі господарського товариства; освітні послуги, що надаються закордонними вищими навчальними закладами та науковими установами студентам, аспірантам, науковим і науково-педагогічним працівникам за межами України тощо, даний Закон не застосовується;
- встановлено, що строк для подання пропозицій конкурсних торгів може бути скорочено до 15 днів у разі обґрунтованої нагальної потреби у закупівлі також продуктів харчування та послуг з організації харчування (раніше скорочення строку було можливе лише у разі потреби у закупівлі продукції харчової промисловості, лікарських засобів і виробів медичного призначення);
- розширено перелік випадків, коли замовник має право визнати торги такими, що не відбулися. Це буде також можливо у разі скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг;
- процедура закупівлі в одного учасника може бути відмінена замовником також і у разі:
а) відмови переможця процедури закупівлі в одного учасника від підписання договору про закупівлю та/або у разі недосягнення між замовником та учасником (учасниками) процедури закупівлі згоди щодо істотних умов договору;
б) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг;
в) скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.
Зауважимо, що до 05.08.2012 р. відміна була можлива лише у разі допущення замовником порушення порядку оприлюднення інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника, визначеного Законом, та/або порушення, які вплинули на об'єктивність визначення переможця процедури закупівлі;
- передбачено, що істотні умови договору про закупівлю після його підписання можуть змінюватися також і у разі зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг) тощо. Зауважимо, що зазначені положення, відповідно до норм ЗУ N 5044-VI можуть застосовуватися у разі укладення договорів про закупівлю до 05.08.2012 р. (незважаючи на те, що Головним юруправлінням були надані зауваження стосовно невідповідності такої норми принципам дії закону в часі, визначеним ст.ст. 58 та 94 Конституції України, вона все ж таки знайшла своє відображення в підписаному Президентом законі);
- із Закону виключено статтю, що встановлювала істотні умови договору про закупівлю (аж цілих дев’ять позицій). Враховуючи зазначене, при укладенні договору про закупівлю слід звертатися вже до ст. 180 Господарського кодексу, яка встановлює істотні умови для господарських договорів - предмет, ціну та строк дії договору.
------------------------
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель" (N 5044-VI від 04.07.2012 р.)
Офіційна публікація: "Голос України" N 142 від 04.08.2012 р.
Дата набрання чинності: 05.08.2012 р.

ЦІННІ ПАПЕРИ

Пруденційний нагляд за профучасниками фондового ринку та ще безліч нововведень на ринку цінних паперів

Величезна кількість змін, основна частина яких запрацює з 1 січня 2013 р., передбачена до низки законів ціннопаперової сфери. Щодо них ми поговоримо дещо пізніше, а зараз розглянемо нововведення, що запрацюють з дня, наступного за днем опублікування коментованого Закону. Мова йде про вимоги до профучасників фондового ринку та осіб, які мають у них істотну участь. Зауважимо, що відповідні коригування передбачено до ЗУ "Про цінні папери та фондовий ринок" N 3480-IV від 23.02.2006 р. Уточнено, що однією із умов отримання ліцензії та провадження профдіяльності на фондовому ринку є відсутність володіння прямо чи опосередковано пакетом акцій (часток) у розмірі 10% статутного капіталу цієї юрособи (в даний час володіння будь-яким процентом акцій є протипоказанням для отримання ліцензії).
Встановлено обов’язок профучасників фондового ринку щодо дотримання ними пруденційних нормативів (кількісні та якісні показники, які встановлюються НКЦПФР щодо кожного виду профдіяльності) та подання до НКЦПФР у відповідні строки розрахунку показників, що підтверджують виконання цих нормативів. При цьому перелік, розміри та методика розрахунку пруденційних нормативів має встановити НКЦПФР.
Зауважимо, що Законом "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" N 448/96-ВР від 30.10.96 р. надано визначення поняттю "пруденційний нагляд" (дане визначення є чинним з 8 січня 2012 р.), відповідно до якого він є складовою частиною загальної системи нагляду, що проводиться органами, які здійснюють держрегулювання ринків фінансових послуг, і базується на регулярному проведенні оцінки загального фінансового стану фінустанови, результатів діяльності системи та якості управління нею, дотриманні обов'язкових нормативів та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами.
Крім цього затверджено вимоги до кандидатів на посаду керівника фондової біржі та депозитарію, а також встановлено обов’язки юридичних та фізичних осіб, які мають істотну участь у профучасника фондового ринку щодо повідомлення НКЦПФР про всі зміни структури її власності та подання інформації про ділову репутацію тощо.
Це що стосується найближчих перспектив, а відносно змін, які запрацюють з нового року, зупинимось на наступному.

Реклама цінних паперів

Встановлено зовсім інший підхід до РЕКЛАМИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ та ФОНДОВОГО РИНКУ. Передбачено, що такою є інформація рекламного характеру про: ІСІ, цінні папери, які емітуються, та/або емісійні цінні папери, що перебувають (перебували) в обігу, товари та/або послуги, що пропонуються профучасниками чи саморегулівною організацією профучасників фондового ринку, а також послуги уповноваженого рейтингового агентства (зауважимо, що у даний час рекламою визнається інформація про цінні папери, які емітуються та /або перебувають у обігу, учасника ринку цінних паперів та його діяльність, а також угоди з цінними паперами та/або умови цих угод). Деталізовано перелік інформації, яка не вважається рекламою цінних паперів та фондового ринку (в даний час – рекламою не вважається інформація, що підлягає обов’язковому оприлюдненню). Конкретизовано, хто може бути рекламодавцем реклами цінних паперів та фондового ринку щодо кожного виду інформації рекламного характеру (наприклад, рекламодавцем щодо ІСІ може бути виключно корпоративний інвестфонд або КУА відповідного інвестфонду), а також встановлено вимоги щодо змісту реклами.
Крім цього передбачено, що будь-яка реклама (зміни до реклами) цінних паперів та фондового ринку, яку передбачається розповсюдити, має бути затверджена рекламодавцем та подана не менше ніж за 10 робочих днів до дня її оприлюднення НКЦПФР.
Продовжуючи рекламну тему, звертаємо вашу увагу на запровадження ФІНСАНКЦІЙ за порушення встановлених вимог до розповсюдження реклами, а саме за:
- розповсюдження реклами (внесення змін до реклами) цінних паперів та фондового ринку без її попереднього подання НКЦПФР – від 50 до 150% вартості розміщеної реклами (за ті самі дії, вчинені протягом року, - від 150 до 300%);
- неприпинення розповсюдження реклами цінних паперів у разі визнання емісії таких цінних паперів відповідного випуску недобросовісною або недійсною, або визнання в установленому порядку випуску цінних паперів таким, що не відбувся - від 100 до 200% вартості розміщеної реклами (за ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - від 200 до 400%);
- розповсюдження реклами після зупинення в установленому порядку такого розповсюдження НКЦПФР - від 150 до 300% вартості розміщеної реклами (за ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - від 300 до 600% вартості розміщеної реклами).
Дещо зміниться і порядок застосування санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів (у т.ч. і за порушення рекламних вимог). Так, збільшено з 3-х до 5-ти робочих днів строк, протягом якого складений акт про виявлені правопорушення разом із поясненнями керівника підприємства тощо має бути направлено до уповноваженої особи НКЦПФР (зазначені документи направляються співробітником НКЦПФР, який виявив правопорушення). Також з 10 до 30 робочих днів подовжено строк, відведений на прийняття рішення про застосування санкції.

Особливості держреєстрації

Змінами, передбаченими до ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (N 755-IV від 15.05.2003 р.), встановлено, що при проведенні держреєстрації припинення юрособи-емітента цінних паперів (в результаті ліквідації чи при злитті, приєднанні, поділі або перетворенні), додатково має бути подана довідка відповідного органу НКЦПФР про відсутність нескасованих випусків цінних паперів цієї юрособи.
Також передбачено додаткове надання копії розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідченої НКЦПФР, при проведенні держреєстрації припинення акціонерних товариств в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення (в даний час законодавство вимагає подання зазначеної довідки лише у випадку припинення акціонерного товариства внаслідок ліквідації).
Збільшено перелік підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юрособи, що не пов'язано з її банкрутством. До таких віднесено:
- неподання АТ протягом двох років поспіль НКЦПФР інформації, передбаченої законом;
- нескликання АТ загальних зборів акціонерів протягом 2-х років поспіль;
- неутворення органів АТ протягом року з дня реєстрації НКЦПФР звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників АТ. Слід зауважити, що право звернення до суду з позовом (заявою) про припинення АТ внаслідок зазначених випадків надано НКЦПФР.

Ощадні сертифікати

Встановлено, що форма існування ощадного (депозитного) сертифіката може бути виключно документарна (в даний час - також і бездокументарна). Також передбачено, що передача прав за ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника здійснюється шляхом його передачі.

Особливості здійснення профдіяльності на фондовому ринку

Розширено перелік видів діяльності, які можна поєднувати із заняттям профдіяльністю на фондовому ринку. Якщо в даний час Закон N 3480-IV дозволяє одночасно займатися банківською діяльністю, то з 1 січня 2013 р. допустимих видів діяльності буде дещо більше. Такими названо:
- провадження банком діяльності з торгівлі цінними паперами, депозитарної діяльності зберігача цінних паперів та діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
- надання профучасником фондового ринку консультаційних послуг щодо емісії, обігу та обліку цінних паперів, щодо прав та обов'язків емітента, інвестора та/або особи, яка видала неемісійний цінний папір, щодо обігу та обліку інших фінансових інструментів, а також щодо здійснення фінансових інвестицій у зазначені цінні папери та інші фінансові інструменти;
- здійснення КУА діяльності з адміністрування пенсійних фондів та/або діяльності з управління іпотечним покриттям.
Також уточнено перелік правочинів щодо цінних паперів, які можуть вчинятися без участі (посередництва) торговця цінними паперами. Такими названо: розміщення емітентом власних цінних паперів, їх викуп та продаж, здійснення операцій щодо неемісійних цінних паперів, внесення цінних паперів до статутного (складеного) капіталу юросіб тощо.
Увага! Правочини, що не включено до зазначеного переліку, мають обов’язково вчинятися за участю торговця цінними паперами (або при його посередництві), у противному випадку вони є нікчемними.
Крім цього встановлено обов’язок фондової біржі подавати до загальнодоступної інформбази НКЦПФР про ринок цінних паперів інформацію про всі вчинені на ній правочини щодо емісійних цінних паперів для подальшого розміщення. У свою чергу торговці цінними паперами мають надавати до зазначеної бази відомості стосовно правочинів щодо емісійних цінних паперів, які вчинені поза фондовою біржею або за їх участю.

Ліцензування профдіяльності на фондовому ринку

ЗУ "Про цінні папери та фондовий ринок" N 3480-IV доповнено новими статтями, що встановлюють основні аспекти ліцензування профдіяльності на фондовому ринку. Зокрема, надано перелік документів, які юрособа, що хоче проводити профдіяльність, має надати до НКЦПФР для отримання відповідної ліцензії. У разі, якщо засновником заявника є іноземна юридична або фізична особа, кількість документів, що мають надаватися до Комісії, дещо збільшується. Зауважимо, що ліцензія видається лише після подання юрособою копії платіжного документа про внесення плати за її видачу.
Крім того, зазначено перелік підстав для відмови у видачі ліцензії.
Увага! Передбачено, що ліцензія на провадження андеррайтингу видається лише за умови наявності у торговця цінними паперами ліцензії на провадження дилерської діяльності.

Емісія цінних паперів

Впорядковано етапи емісії цінних паперів при публічному та приватному розміщенні. Зокрема, передбачено укладення у разі потреби попередніх договорів з андеррайтером, а також з депозитарієм договору про обслуговування емісії цінних паперів або з реєстратором про ведення реєстру власників іменних цінних паперів (у разі відсутності такого договору) тощо.
Зауважимо, що із Закону зникне поняття "розміщення цінних паперів" (відчуження цінних паперів емітентом або андеррайтером шляхом укладення цивільно-правового договору з першим власником). Замість нього з’явиться посилання на укладення договорів із першим власником (першим власником визначено особу, яка набула права власності на цінні папери безпосередньо від емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, чи андеррайтера).

Об’єднання профучасників фондового ринку

Надано визначення "об'єднанню профучасників фондового ринку" (це неприбуткове об'єднання профучасників фондового ринку, які провадять профдіяльність на ринку цінних паперів, а саме: з торгівлі цінними паперами, депозитарної діяльності та управління активами інституційних інвесторів) та встановлено умови для прийняття рішення про його реєстрацію.
Переглянуто вимоги для набуття статусу саморегулівної організації (далі – СРО) об’єднанням профучасників фондового ринку. Зокрема, якщо в даний час передбачено, що СРО повинна об'єднувати більше 50% профучасників фондового ринку за одним з видів професійної діяльності, то з 1 січня 2013 р. ця цифра має бути більше 75%.
Крім цього відкориговано повноваження об'єднання профучасників фондового ринку та СРО профучасників фондового ринку.

Перехідний етап

З 1 січня по 1 березня 2013 р. саморегулівні організації профучасників фондового ринку, зареєстровані НКЦПФР, зобов'язані привести свою діяльність у відповідність із вимогами ЗУ N 5042-VI.
З 1 січня 2013 р. по 1 січня 2014 р. акціонерні товариства, створені до 13.05.2006 р., випуск акцій яких не зареєстровано в установленому законом порядку, зобов'язані зареєструвати акції в порядку, встановленому НКЦПФР.
З 1 січня 2013 р. по 1 січня 2015 р. емітенти цінних паперів та профучасники фондового ринку повинні привести свою діяльність у відповідність із ЗУ N 5042-VI.
З 1 січня 2013 р. по 1 січня 2015 р. власники безстрокових ліцензій на провадження певного виду профдіяльності на фондовому ринку зобов'язані подати НКЦПФР документи, передбачені у статті 271 ЗУ "Про цінні папери та фондовий ринок".
Після 1 січня 2013 р. профучасники фондового ринку, які отримали строкові ліцензії на провадження певного виду професійної діяльності на фондовому ринку до зазначеної дати (до 01.01.2013 р.), провадять свою діяльність відповідно до виданих ліцензій протягом строку їх дії. Після закінчення строку дії ліцензії провадження відповідного виду профдіяльності дозволяється за умови отримання нової ліцензії відповідно до вимог статей 271 і 272 ЗУ "Про цінні папери та фондовий ринок" (тобто, з наданням встановлених даними статтями документів).
Неподання такої інформації є підставою для застосування санкції, зокрема анулювання ліцензії.
------------------------
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про цінні папери" (N 5042-VI від 04.07.2012 р.)
Дата набрання чинності: 01.01.2013 р., за виключенням деяких положень, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування

КАЗНАЧЕЙСЬКІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Номінальна вартість казначейських зобов’язань буде визначатися також і в інвалюті

ВРУ дозволила здійснювати продаж, виплату грошового доходу та погашення казначейських зобов'язань України також і в іноземній валюті (в даний час - лише в національній валюті). З урахуванням зазначеного нормотворці також встановили, що номінальна вартість казначейських зобов'язань України може бути визначена у національній або іноземній валюті.
Нагадаємо, що відповідно до ЗУ "Про цінні папери та фондовий ринок" (N 3480-IV від 23.02.2006 р.) казначейським зобов'язанням України є державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізосіб, посвідчує факт заборгованості Держбюджету України перед власником казначейського зобов'язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов'язань України.
------------------------
Закон України "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" щодо казначейських зобов'язань" (N 5034-VI від 04.07.2012 р.)
Офіційна публікація: "Голос України" N 143 від 07.08.2012 р.
Дата набрання чинності: 08.08.2012 р.

ВВЕЗЕННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

Підвищуються екологічні вимоги до автомобільного транспорту

Верховна Рада України внесла зміни до Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів" N 2739-ІV від 06.07.2005 р., відповідно до яких запроваджується поетапне введення нових екологічних вимог до колісних транспортних засобів.
Передбачено, що пропуск на митну територію України з метою вільного обігу та першу реєстрацію в Україні транспортних засобів за кодами товарних позицій 8701 20, 8702, 8703, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД (серед них автобуси, легкові автомобілі і різні види вантажних і спеціальних автомобілів) як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, здійснюється за умови їх відповідності таким екологічним нормам:
- не нижче рівня "ЄВРО-3" - з 1 січня 2013 р., за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до дати введення екологічних норм не нижче рівня "ЄВРО-3" як обов'язкових;
- не нижче рівня "ЄВРО-4" - з 1 січня 2014 р., за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до дати введення екологічних норм не нижче рівня "ЄВРО-4" як обов'язкових;
- не нижче рівня "ЄВРО-5" - з 1 січня 2016 р., за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31.12.2015 р. включно;
- не нижче рівня "ЄВРО-6" - з 1 січня 2018 р., за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31.12.2017 р. включно.
Вимоги щодо поступового запровадження екологічних норм і раніше містилися у ЗУ N 2739-ІV, але встановлені ним строки частково вже минули. Так, датою остаточного переходу до відповідності транспортних засобів еконормам не нижче "ЄВРО-3" було названо 01.01.2010 р., "ЄВРО-4" – 01.01.2012 р., а "ЄВРО-5" – 01.01.2015 р.
------------------------
Закон України "Про внесення змін до закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів" щодо колісних транспортних засобів" (N 5177-VI від 06.07.2012 р.)
Офіційне опублікування: "Голос України" N 143 від 07.08.2012 р.
Дата набрання чинності: 08.08.2012 р.

ПРОПИСКА

Правила прописки в Україні зазнали змін

З 5 серпня в Україні запрацював Закон, що вніс деякі корективи до порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні.
Як і раніше, продовжують діяти положення, що зобов’язують громадян України, а також іноземців чи осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, протягом 10 днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати його.
Водночас уточнено, що зазначена реєстрація здійснюється в день подання особою документів та, за заявою особи, може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.
Також запроваджено можливість реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб не тільки за адресою житла, а й за адресою спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, військової частини.
Крім того, Закон визначив перелік документів, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи.
Окрім паспорта громадянина України, такі відомості можуть вноситись до:
- тимчасового посвідчення громадянина України;
- посвідки на постійне проживання;
- посвідки на тимчасове проживання;
- посвідчення біженця;
- посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
- посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;
- довідки про звернення за захистом в Україні.
------------------------
Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні" (N 5088-VI від 05.07.2012 р.)
Офіційне опублікування: "Голос України" N 142 від 04.08.2012 р.
Дата набрання чинності: 05.08.2012 р.

МИТНІ ЗОНИ

Порядок відкриття та експлуатації вільної митної зони

Мінфін затвердив Порядок відкриття та експлуатації вільної митної зони комерційного або сервісного типу (далі - ВМЗ) з метою визначення процедури подання та розгляду заяв, порядку надання, зупинення дії, анулювання дозволів на провадження діяльності з відкриття та експлуатації ВМЗ комерційного або сервісного типу, а також порядку контролю за її провадженням та вимог до облаштування ВМЗ.
Слід відзначити, що ВМЗ прийшла на заміну спеціальній митній зоні, і такого поняття як спеціальна митна зона в новому Митному Кодексі (далі - МКУ) вже немає.
Відповідно до визначення у новому МКУ, вільна митна зона - це відповідним чином облаштована територія або склад, що призначені для зберігання товарів під митним контролем, їх переробки та/або виробництва нових товарів. ВМЗ можуть бути комерційного, сервісного та промислового типів та створюються з метою забезпечення вільного зберігання товарів без обмеження строків.
Вільні митні зони:
- комерційного типу створюються з метою забезпечення вільного зберігання товарів без обмеження строків;
- сервісного типу створюються з метою забезпечення вільної діяльності підприємств з ремонту, модернізації, будівництва повітряних, морських і річкових суден, інших плавучих засобів, їх складових частин;
- промислового типу створюються для цілей переробки (виробництва) товарів на територіях відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон.
Для отримання дозволу на провадження діяльності з відкриття та експлуатації ВМЗ заявником до митниці (у зоні діяльності якої розташовані територія або склад) мають бути подані заява (додаток до Порядку) та відповідні документи, перелік яких встановлено Порядком.
Рішення за такою заявою приймається начальником митниці або уповноваженою ним особою протягом 20 робочих днів з дня її надходження та оформлюється шляхом проставляння на заяві резолюції щодо надання дозволу та внесення заявника до Реєстру ВМЗ або відмови у наданні дозволу.
У разі прийняття рішення про надання дозволу уповноважена начальником митниці посадова особа не пізніше наступного робочого дня за днем його прийняття вносить до Реєстру ВМЗ дані щодо підприємства-резидента. Не пізніше одного робочого дня, що настає за днем отримання повідомлення митниці про внесення цих даних, уповноважена посадова особа Держмитслужби України присвоює ВМЗ реєстраційний номер у Реєстрі ВМЗ.
Зауважимо, що за останніми двома цифрами реєстраційного номера можна дізнатися, вперше чи ні підприємство отримує дозвіл. Так, відповідно до Порядку, при отриманні підприємством дозволу вперше останніми цифрами будуть "00", у разі переоформлення дозволу вперше - "01", при переоформленні дозволу вдруге - "02", далі ж згідно з нумерацією.
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу заявнику видається або надсилається рекомендованим листом:
- витяг з Реєстру ВМЗ, який містить перелік внесених до Реєстру ВМЗ відомостей (у додатку до витягу фізособі - підприємцю відповідно до ЗУ "Про захист персональних даних" (N 2297-VI від 01. 06.2010 р.) надається також інформація про його права, визначені цим Законом та мету збору даних і осіб, яким передаються його персональні дані);
- процедуру експлуатації ВМЗ, яка розглядається заявником протягом 3-х робочих днів з дня її отримання (при погодженні процедури заявник надає або надсилає її до митниці протягом 3-х робочих днів).
У випадку прийняття рішення про відмову у наданні дозволу митниця протягом 20 робочих днів з дня надходження заяви рекомендованим листом надсилає заявнику інформацію про причини відмови. В свою чергу заявник може оскаржити Рішення про відмову у наданні дозволу.
Дозвіл може бути анульований або його дія може зупинятися на строк до 30 днів митницею, у зоні діяльності якої розташована ВМЗ.
Варто також зауважити, що вищезгаданим наказом затверджено Правила провадження діяльності з відкриття та експлуатації вільної митної зони комерційного або сервісного типу, якими визначаються вимоги до провадження такої діяльності.
------------------------
Наказ Міністерства фінансів України N 633 від 30.05.2012 р.
Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.06.2012 р. N 1048/21360 та набирає чинності з дня офіційного опублікування

ІНДЕКС ІНФЛЯЦІЇ

Індекс інфляції у липні 2012 р.

За даними Державного комітету статистики України, індекс споживчих цін на товари та послуги (індекс інфляції) у липні 2012 року до попереднього місяця становив 99,8%, до грудня попереднього року – 99,9%.


ОПОДАТКУВАННЯ

Черговий крок ДО (від) платників податків. Коментар до Закону N 5083

З дня прийняття ПКУ вже зроблено більше 30 кроків (тобто кодекс коригувався вже більше 30 разів) для покращення вітчизняної системи оподаткування. Але здається, що бажане покращення так і залишається омріяним, а внесені зміни більше стомлюють, ніж дають позитивний результат. Сьогодні до вашої уваги зміни до ПКУ, внесені Законом N 5083. Зауважте, що майже всі вони діють з 12 серпня 2012 року (крім деяких, які наберуть чинності з 19.11.2012 р. та 01.01.2013 р.).

Податок на прибуток

З 12.08.2012 р.:
1) зникли з ПКУ абз. 2 і 3 п. 152.3 ПКУ. Ця норма передбачала подання разом з декларацією з податку на прибуток переліку доходів та витрат платника податку в розрізі контрагентів - платників єдиного податку або простіше - додатка ОК до відповідної декларації. Тому, на нашу думку, вже подаючи декларацію з податку на прибуток підприємств за 9 місяців, про цей додаток можна буде забути (незважаючи на те, що додаток ОК був відмінений посеред кварталу);

2) для тих, хто скористався правом на розстрочення минулорічних збитків протягом 2012 – 2015 рр. законодавець нарешті (!) прописав, що непогашена частина збитків після 2015 року підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах до повного погашення такого від’ємного значення (звичайно, якщо не придумають іншого механізму розстрочення...).

З 01.01.2013 р.
Радикально зміниться порядок сплати податку на прибуток. Перед тим, як розпочати аналіз норми, хочемо процитувати пана Олександра Клименка – першої особи ДПС. Ось що він сказав з цього приводу: "це загальноприйнята європейська практика, що дозволить зменшити кількість контактів представників бізнесу із податковою службою. Підкреслю, що авансові платежі не сплачуватимуть представники малого та середнього бізнесу, тобто платники податку, у яких доходи не перевищують 10 млн.грн., та новостворені підприємства". А далі, як ми вже звикли, розбираємося, що з цього вийшло.
Для більшої доступності матеріалу, давайте введемо деякі умовні скорочення:
- загальники - платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 млн. грн. (так звані, "малюки"));
- новостворені - платники податку, які зареєстровані протягом звітного року;
- інші платники – "малюки" (платники податку на прибуток, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 млн. грн.) та неприбуткові установи (організації).

Групи платників
Порядок звітування
Порядок сплати

Загальники
Декларацію подають раз у рік
щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації

Новостворені
Вперше подають декларацію за результатами року, у якому підприємство стало платником податку на прибуток
сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев’ять місяців) та не сплачують авансового внеску

Інші платники
Декларацію подають раз у рік
сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до органів державної податкової служби за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків


ОСОБЛИВОСТІ СПЛАТИ:
1. Якщо загальник за підсумками І-го кварталу звітного року вийшов на нуль (або отримав збиток), то він МАЄ ПРАВО подати декларацію та фінансову звітність за І-й квартал. В такому разі платник податку:
- у ІІ-IV кварталах звітного року авансових внесків не сплачує;
- подає декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік.
2. Загальник, який за підсумками минулого року вийшов на нуль або отримав збиток (звідси - не мав базового показника для визначення авансових внесків), а за підсумками І-го кварталу отримав прибуток, МАЄ ПОДАТИ податкову декларацію за перше півріччя, три квартали за звітний рік для нарахування та сплати податкових зобов’язань.

Порядок розрахунку АВАНСОВИХ ВНЕСКІВ з податку на прибуток
Дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік. Вам все зрозуміло? Нам, відверто кажучи, - не дуже. Якщо відкинути ряд зауважень, то виходить, що 12-місячний період починатиметься березнем поточного року і закінчуватиметься лютим наступного року. Проте не зрозуміло, як визначати конкретну дату сплати авансового платежу.
Крім того, в Перехідні положення ПКУ внесено норму, за якою у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку сплачують у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев’ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Що маємо, читаючи цю норму буквально? Виходить, що вона поширюється як на загальників, так і на "малюків" (які згідно з п. 57.1 ПКУ цього не мають роботи). До того ж, незрозуміло, як після таких проплат в подальшому сплачувати податок!
Описаний порядок сплати податку на прибуток не дає можливості достеменно зрозуміти, як же на практиці його втілити. Нечіткість трактувань положень породжує ряд запитань, на які сподіваємося вже найближчим часом почути відповідь контролерів. Інша справа - навіщо такі зміни, якщо під кожне слово в ПКУ потрібне роз’яснення...

ПДВ

З 12.08.2012 р.:
1) доповнено перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної. Ним став: "номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України" (п. 201.1 ПКУ доповнено новим підпунктом "ї");

2) вводиться нульова ставка податку при постачанні послуг з перевезення пасажирів швидкісними поїздами Інтерсіті+ (пп. "г" пп. 195.1.3 ПКУ). Тобто після внесених змін вартість пасажирського квитка на такі поїзди стане дешевшими на суму ПДВ, яку раніше сплачував пасажир при купівлі квитка;

3) для великих платників податків з’явився ще один критерій задля отримання автоматичного бюджетного відшкодування з ПДВ – такий платник податків мав не декларувати від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного (податкового) року (пп. 200.19.8 ПКУ).

Податок на доходи фізосіб

З 12.08.2012 р.:
1) встановлено, що НЕ підлягають оподаткуванню податком суми коштів, виплачені роботодавцем за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення, якщо їх сума в межах такого вартісного інтервалу:
а) не перевищує 15% нарахованої роботодавцем суми заробітної плати протягом кожного звітного місяця, за який вноситься страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) або сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління;
б) не більше 5 розмірів мінімалки, у розрахунку за місяць за сукупністю вищезгаданих внесків (зміни до пп. "в" п. 164.2.16 ПКУ);

2) прописується, що сума доходу у вигляді дивідендів з іноземним джерелом їх виплат включаються до загального річного оподатковуваного доходу платника податку, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковуються за ставкою 5% (пп. 170.11.1 ПКУ).

Єдиний податок

Перейдемо до спрощеної системи, в ній теж з’явилися радикальні зміни, які ми втілили в таблицю. Так, з 12.08.2012 р. введено дві нових групи спрощенців:

Платник податку
Критерії єдиноподат-ників
Особливості діяльності
Основна ставка податку
Додаткова ставка податку
Звітний період та строки сплати

5 група (для фізосіб)

кількість найманих працівників - не більше 20 осіб;

обсяг доходу не перевищує 20 млн. грн.

Здійснюють будь-які види діяльності, крім тих, які заборонені платникам єдиного податку
7% від доходу - для платників ПДВ;

10% від доходу - для неплатників ПДВ
15%:
1) від суми перевищення граничного обсягу доходу, який дає право застосовувати спрощену систему;

2) доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошовий;

3) доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Звітний період – квартал.

Строк сплати ЄП – протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації

6 група (для юросіб)
середньооблі-кова кількість працівників - не більше 50 осіб;

обсяг доходу не перевищує 20 млн. грн.



Подвійний розмір ставок (тобто 14% або 20% відповідно)
встановлюється до:

1) суми перевищення обсягу доходу, який дає права застосовувати спрощену систему;

2) доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошовий;

3) доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.



Органи ДПС

В ПКУ з’явився перелік функцій, якими наділені органи ДПС (див. ст. 19№ ПКУ). Але, на жаль, він не виключний. Згідно з пп. 191.1.38 ПКУ органи ДПС здійснюють інші функції, визначені законами України. Погодьтесь, в цій статті хотілося б бачити всі функції, якими наділені контролери, а не вишукувати їх в інших нормативно-правових актах.
Крім того, в ПКУ тепер буде два окремих розділи, присвячені посадовим особам органів ДПС та податковій міліції (розділи XVIII1 та XVIII2).
Не можемо не звернути вашу увагу на нові пункти 346.3 та 346.4 ПКУ. Вони регулюють відшкодування державою шкоди, завданої посадовій особі ДПС під час виконання нею службових обов’язків. Якщо інспектор, так би мовити, потрапить під гарячу руку бухгалтера (або іншої особи), він отримає кругленьку суму компенсації. Невже випадки побою інспекторів останнім часом почастішали? Чи просто законодавці стали опікуватися здоров’ям наповнювачів казни?! Звертаємо увагу, що сума компенсації згодом буде стягнена з винуватця. Тож, до вашої уваги, чим може обернутися інцидент з перевіряючим:
- у разі заподіяння посадовій особі органу державної податкової служби тяжких тілесних ушкоджень під час виконання нею службових обов’язків, що перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога у розмірі п’ятирічної заробітної плати за останньою посадою за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб (п. 346.3 ПКУ);
- у разі заподіяння посадовій особі органу державної податкової служби легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень під час виконання нею службових обов’язків їй виплачується одноразова допомога в розмірі однорічної заробітної плати за останньою посадою за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб (п. 346.4 ПКУ).
Тож, тримаймо себе у руках. Хоч з кожним новим податковим Законом це все важче й важче...
----------------------
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо Державної податкової служби та у зв’язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" (N 5083-VI від 05.07.2012 р.)
Офіційне опублікування: "Голос України" N 147 від 11.08.2012 р.
Дана набрання чинності: 12.08.2012 р. (крім деяких його норм).

АДВОКАТУРА

Реформування адвокатури в Україні

Ще не встигло згаснути відлуння судової реформи, як законодавці активно взялися за оновлення системи надання правової допомоги в Україні. Підтвердженням цьому є, зокрема, нещодавнє прийняття Кримінального процесуального кодексу, Законів України "Про безоплатну правову допомогу" (N 3460-VI від 02.06.2011 р.) та "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (N 5076-VI від 05.07.2012 р.). Саме про останній і піде мова далі.
Насамперед зазначимо, що основні вимоги до особи, що має намір займатися адвокатською діяльністю, залишаються незмінними. Як і раніше, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше 2-х років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Однак у механізмі здійснення адвокатської діяльності в Україні все ж таки очікується низка значних змін, серед яких:
1. Розширення існуючих видів адвокатської діяльності, професійних прав і гарантій цієї діяльності, зокрема, посилено роль такої форми роботи адвоката, як адвокатський запит.
Як не прикро, сьогодні ці запити часто ігноруються отримувачами в силу правової невизначеності їх статусу та відсутності чітко прописаного механізму контролю за наданням відповіді на них.
Новоприйнятий Закон N 5076-VI містить чітку процедуру направлення адвокатського запиту та запроваджує обов’язковість його вимог для органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об’єднань громадян.
Для отримання відповіді, адвокату необхідно долучити до свого запиту посвідчені ним копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Звертаємо увагу, що запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства.
Для надання відповіді на запит отримувачу надається строк у 5 робочих днів. В окремих випадках (наприклад, якщо запит стосується надання значного обсягу інформації) цей строк може бути продовжено до 20-ти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше 5-ти робочих днів з дня його отримання.
За порушення зазначених строків, так само як і за неправомірну відмову у наданні інформації на адвокатський запит запроваджується адміністративна відповідальність посадових осіб у вигляді штрафу від 25 до 50 НМДГ (425-850 грн.).
2. Деталізація підстав та порядку здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.
Зокрема, зазначено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
3. Створення системи органів адвокатського самоврядування, визначення їх повноважень.
Зокрема, передбачено створення Національної асоціації адвокатів України, як недержавної некомерційної професійної організації, покликаної об'єднати всіх адвокатів України з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.
Серед таких завдань - забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності та підтримання високого професійного рівня адвокатів.
4. Врегулювання порядку здійснення в Україні адвокатської діяльності адвокатом іноземної держави.
Для отримання такого права йому належить звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем свого проживання чи перебування в Україні із заявою про його включення до Єдиного реєстру адвокатів України, долучивши до заяви документи, перелік яких буде затверджено Радою адвокатів України.
------------------------
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (N 5076-VI від 05.07.2012 р.)
Офіційне опублікування: "Голос України" N 148-149 від 14.08.2012 р.
Дата набрання чинності: 15.08.2012 р., за винятком деяких положень

СУДОВИЙ ПРОЦЕС

В Україні з'явиться можливість брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції

Парламент затвердив зміни до Господарського процесуального, Цивільного процесуального та Кодексу адміністративного судочинства України, якими запроваджується можливість участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Така участь здійснюватиметься на підставі ухвали суду, постановленої ним за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи іншого учасника судового процесу.
У клопотанні в обов'язковому порядку повинен бути зазначений суд, в якому необхідно забезпечити проведення відеоконференції. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за 7 днів до дня проведення відповідного судового засідання.
Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішуватиметься не пізніш як за 5 днів до дня проведення засідання.
Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.
Копія такої ухвали негайно надсилатиметься до суду, який зобов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Дозволяється її надіслання за допомогою кур'єра, факсу або електронної пошти.
Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуватимуться судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відеозапису. Закон не містить переліку таких засобів, однак зазначає, що вони повинні забезпечувати належну якість зображення та звуку.
Носій відеозапису відеоконференції є додатком до протоколу (журналу) судового засідання і після його закінчення повинен бути приєднаний до матеріалів справи.
Незважаючи на те, що відповідний Закон набере чинності вже з 15 серпня, в його прикінцевих та перехідних положеннях йдеться про те, що до повного забезпечення функціонування системи відеоконференцзв'язку в усіх судах України учасники судового процесу можуть брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції лише за наявності технічної можливості для її проведення у відповідних судах.
Інформація про суди, які забезпечені відповідними технічними засобами, буде висвітлюватись на офіційному веб-сайті Державної судової адміністрації.
Однак у майбутньому планується оснащення залів судового засідання відповідними технічними засобами у наступній кількості:
- не менше 2-х залів на кожний місцевий суд;
- не менше 4-х залів на кожний апеляційний суд;
- не менше 5-ти залів на кожний вищий спеціалізований суд та на Верховний Суд України.
Очікується, що запровадження зазначених нововведень підвищить оперативність розгляду справ національними судами.
------------------------
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції" (N 5041-VI від 04.07.2012 р.)
Офіційне опублікування: "Голос України" N 148-149 від 14.08.2012 р.
Дата набрання чинності: 15.08.2012 р.

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

Екстрена медична допомога – твоя допомога є обов’язковою!

У ході реформування системи охорони здоров’я, розпочатого з метою удосконалення надання медичної допомоги, було запроваджено новий поділ на види меддопомоги, що надаються, а саме: екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована), третинна (високо спеціалізована) та паліативна. Визначити правові, організаційні та інші засади надання екстреної меддопомоги було вирішено в окремому спеціальному Законі N 5081-VI, який нещодавно було прийнято ВРУ.
Зауважимо, що екстрена меддопомога (далі – ЕМД) прийшла на заміну швидкій медичній допомозі, і полягає у здійсненні працівниками системи ЕМД невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров'я.
Право на отримання ЕМД на території України мають громадяни України, а також будь-які інші особи. Але все ж таки передбачено, що порядок надання даного виду допомоги іноземцям, особам без громадянства, які тимчасово знаходяться на території України, а також фізособам, взятим під варту, або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, буде додатково визначатися Кабміном.
Окрему увагу в Законі приділено наданню допомоги людині у невідкладному стані (раптове погіршення фізичного або психічного здоров'я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людини або оточуючих її людей, і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин), яка сама не може звернутися за допомогою. Погодьтеся, дуже багато є випадків, коли людина, якій стало погано на вулиці, помирає саме через несвоєчасність звернення до медпрацівників та байдужість оточуючих, які, проходячи поруч, не вживають ніяких дій, щоб допомогти такій людині.
Отже, особа, яка виявила таку людину (у невідкладному стані), ЗОБОВ'ЯЗАНА негайно викликати ЕМД, або повідомити про виявлену людину, її стан та місце події працівників найближчого закладу охорони здоров’я чи будь-яку особу, яка ЗОБОВ'ЯЗАНА надавати домедичну допомогу (домедична допомога - невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров'я, що здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов'язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до Закону зобов'язані здійснювати такі дії та заходи) та знаходиться поблизу місця події. Зауважимо, що до осіб, які зобов'язані надавати домедичну допомогу людині у невідкладному стані, віднесено рятувальників аварійно-рятувальних служб, працівників державної пожежної охорони, органів та підрозділів міліції, фармацевтичних працівників, провідників пасажирських вагонів, бортпровідників та інших осіб, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов'язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги.
Увага! Виклик ЕМД здійснюється за єдиним телефонним номером виклику ЕМД 103 або за єдиним телефонним номером виклику екстреної допомоги 112 безоплатно.
При можливості такій людині потрібно надати необхідну допомогу, що у т.ч. полягає в її перевезенні до найближчого відділення ЕМД. Якщо в даному випадку нормативний акт говорить про можливість надання такої допомоги, то при зверненні до підприємств, фізосіб-підприємців, або просто до водіїв з проханням щодо перевезення людини у невідкладному стані до закладу охорони здоров’я, перелічені ЗОБОВ'ЯЗАНІ забезпечити таке перевезення на безоплатній основі.
Обов’язки передбачено і для відділень ЕМД. Так, відмова у прийнятті пацієнта, який потребує ЕМД, або несвоєчасне її надання пацієнт, не допускається і тягне за собою для осіб, які її допустили чи здійснили без поважних причин, відповідальність.
Зауважимо, що у ст. 15 Закону N 5081-VI надано вичерпний перелік підстав для притягнення осіб, винних у порушенні норм цього документу, до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, а саме:
- ненадання без поважних причин на місці події домедичної, а також медичної допомоги або необґрунтована відмова у її наданні;
- ненадання без поважних причин наявного транспортного засобу для безоплатного перевезення людини, яка перебуває у невідкладному стані, до найближчого до місця події відділення ЕМД або необґрунтована відмова у здійсненні такого перевезення;
- несвоєчасне надання ЕМД або створення перешкод у її наданні;
- невиконання без поважних причин розпоряджень оперативно-диспетчерської служби центру ЕМД та медицини катастроф або бригади ЕМД щодо надання необхідної невідкладної медичної допомоги пацієнту, який перебуває у невідкладному стані, що загрожує життю такого пацієнта;
- необґрунтована відмова у передачі та прийнятті викликів ЕМД.
Виду та розмірів відповідальності ані у новому Законі, ані у відповідних кодексах ще не встановлено, але, зважаючи на те, що датою набрання чинності нормативним актом, що коментується, є 1 січня 2013 р., час для запровадження зазначених норм у законотворців ще є.
------------------------
Закон України "Про екстрену медичну допомогу" (N 5081-VI від 05.07.2012 р.)
Дата набрання чинності: 01.01.2013 р., за виключенням деяких положень, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування

ЗАЛІЗНИЧНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

Їдеш за кордон потягом – пред’яви провідникові лише паспорт, решту документів перевірять прикордонники

Встановлено, що при здійсненні міжнародного залізничного перевезення перевізник має перевіряти у пасажира паспортний документ, що посвідчує особу пред’явника, або документ, що його замінює. В даний час перевізник здійснює перевірку не тільки зазначених документів, а взагалі усіх документів, які необхідні для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, а за невиконання обов'язку такої перевірки (якщо це призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів) його можуть притягнути до відповідальності.
Цікавим є те, що обов’язок перевірки документів для в’їзду до держави прямування, а також держав за маршрутом слідування, покладено на працівників прикордонної служби (які також несуть і відповідальність за невиконання своїх обов’язків), а встановлення аналогічних зобов’язань для перевізників є дублюванням норм і може призвести до перекладання перевірочних функцій на останніх. Саме тому було вирішено відкоригувати Закон України "Про залізничний транспорт" (N 273/96-ВР від 04.07.96 р.), залишивши за перевізниками обов’язок перевірки лише паспортних документів.
Не зайвим буде нагадування для пасажирів – при непред’явленні паспортного документа (документа, що його замінює) вам буде відмовлено у перевезенні без відшкодування втрат.
------------------------
Закон України "Про внесення змін до статті 22-1 Закону України "Про залізничний транспорт" (N 5099-VI від 05.07.2012 р.)
Дата набрання чинності: з дня офіційного опублікування


ВІЛЬНА ТОРГІВЛЯ

Україна вступає до зони вільної торгівлі між країнами СНД

Президент України підписав Закон "Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі" (далі - ЗВТ).
Нагадаємо, що цей Договір був підписаний 18.10.2011 р. такими країнами: Білорусія, Вірменія, Казахстан, Киргизія, Молдова, Росія, Таджикистан, Україна. Також до нього мали приєднатися Узбекистан, Туркменія, Азербайджан, але наразі цього ще не сталося.
Серед основних переваг укладання Договору про ЗВТ, на які розраховує керівництво нашої держави, слід виділити наступні:
- фіксація зобов'язань щодо незбільшення ставок мит для товарів, що знаходяться у вилученні з режиму вільної торгівлі (додаток 1 до Договору);
- закріплення в міждержавному договорі зобов'язань держав-учасниць СНД щодо незастосування нових обмежень у взаємній торгівлі (тобто збереження статус-кво у сфері торгівельних обмежень між країнами);
- встановлення термінів скасування вилучень по імпорту;
- фіксація у міжнародному договорі положення щодо започаткування процесу скасування експортних мит;
- скорочення кількості діючих угод, якими необхідно керуватися в торговельно-економічних відносинах з країнами СНД;
- вирішення торговельних спорів прийнятих у рамках COT.
Як бачимо з вищенаведеного, теоретично Договір про ЗВТ має сприяти економічному розвитку України та врегульовувати певні торгівельно-економічні питання між країнами-учасницями даного Договору. Але чи так це буде на практиці?
Експерти вже розійшлися у своїх прогнозах. Хтось бачить у цьому позитив, наприклад, очікуючи на збільшення обсягів випуску у всіх ключових видах економічної діяльності України. Якщо переводити це в цифри, то приріст ВВП має становити біля 37,5 млрд. грн, а додатковий приріст доходів Держбюджету може становити біля 9,4 млрд. грн. на рік.
Хтось навпаки, налаштований дуже песимістично, акцентуючи увагу на тому, що між країнами-членами цього Договору обмеження, які вводяться щодо одне одного у двосторонніх відносинах, сумарно складають декілька сотень найменувань. Це ставить під сумнів факт існування ЗВТ взагалі.
Вступ України до ЗВТ призведе до відносно вільного виходу українських товарів на ринки країн-учасниць Договору. Питання постає у тому, чи будуть конкурентними вітчизняні товари на цих ринках. Звісно, Україна має значний потенціал у багатьох сферах економічної діяльності, про це докладно розписано в фінансово-економічному обґрунтуванні до Договору про ЗВТ (зростання у: металургії - 4,2 %, легкій промисловості - на 3,11% та ін.). Однак не зазначаються ті галузі, в котрих Україна втратить свої позиції. В українській економіці є галузі (зокрема, машинобудування, хімічна та нафтохімічна промисловість), які менш конкурентні у порівнянні з розвитком ідентичних галузей у наших економічних конкурентів з закордону.
Тому чи виграє, чи програє Україна від вступу до зони вільної торгівлі, однозначно сказати важко – час покаже.
-----------------------
Закон України "Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі" (N 5193-VI від 30.07.2012 р.)
Офіційне опублікування: "Голос України" N 147 від 11.08.2012 р.
Дата набрання чинності: 21.08.2012 р.

КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ

Щодо прийняття попереднього рішення про країну походження товару

Мінфін затвердив Порядок прийняття, відкликання попереднього рішення про країну походження товару (далі – Порядок), розроблений з метою приведення у відповідність законодавства України з даних питань до норм та вимог Світової організації торгівлі, а також спрощення процедури митного контролю та оформлення товарів. Попередній Порядок, що регулював дану сферу діяльності (прийнятий наказом Держмитслужби N 1088 від 08.11.2005 р.), втратив силу.
Щодо відмінностей цих документів, то перш за все слід зазначити, що змін зазнали визначення понять, якими вони оперують.
Так, значення терміну "заявник" трохи розширилося – тепер це декларант або уповноважена ним особа, будь-яка юридична особа (її відокремлений підрозділ) або фізична особа.
Повністю викладене в новій редакції поняття "попереднє рішення про країну походження товару". Якщо раніше це було рішення митного органу, прийняте до моменту пред'явлення цього товару митному органу для митного оформлення, то тепер – документ встановленої форми, що приймається за зверненням заявника та засвідчується рішенням про визначення країни походження товару Уповноваженим структурним підрозділом митного органу, на який покладено функції контролю за визначенням країни походження товару.
Тепер в тлумаченні поняття "сертифікат про походження товару" вказано, що цей документ, який однозначно свідчить про країну походження товару, може бути виданий компетентним органом не тільки цієї країни, а й країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
Для одержання попереднього рішення заявник подає до митного органу звернення (раніше - заяву), заповнене за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку. До звернення додаються документи, зазначені у п.2.2 Порядку, серед яких змін зазнали лише ті, що підтверджують країну походження товару: раніше цим документом був тільки сертифікат про походження товару (у випадках, коли його подання передбачено законом), тепер це також можуть бути:
- засвідчена декларація про походження товару,
- декларація про походження товару,
- сертифікат про регіональне найменування товару (ст. 43 МКУ).
Попереднє рішення про країну походження товару подається митному органу для здійснення митного оформлення товару разом із вищезгаданими документами, що підтверджують країну походження товару.
Варто зазначити, що попереднє рішення, як і в минулій редакції Порядку, діє протягом 3 років з дати його винесення. Змінилися лише обставини, за яких дане рішення буде діяти протягом зазначеного терміну. Так, згідно з новим Порядком - повинні залишатися незмінними факти та умови (у тому числі правила визначення походження товарів), на основі яких було прийнято це рішення (у старому Порядку - якщо рішення не відкликано або його дію не припинено).
Відсутність попереднього рішення не є підставою для відмови в митному оформленні (у старому Порядку такої норми не було).
Також у новому Порядку зазначається, що попереднє рішення приймається до початку переміщення товарів через митний кордон (раніше - безпосередньо до того, як розпочнеться торгівля товаром), але не пізніше ніж через 150 днів з дня надходження до митного органу звернення від заявника, за умови, що декларантом або уповноваженою ним особою повідомлено всі необхідні для прийняття такого рішення дані про товар.
Щодо дубліката попереднього рішення, то митний орган видає його протягом 30 днів від дня реєстрації письмової заяви про видачу дубліката.
Змін зазнало те, куди саме митний орган заносить інформацію про прийняте попереднє рішення або дублікат попереднього рішення. За новим Порядком ця інформація заноситься до програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України "Реєстр попередніх рішень митних органів про країну походження товарів" (раніше ж митний орган надсилав до Управління копію такого рішення або дубліката).
До цього ж програмно-інформаційного комплексу заноситься і інформація про відкликання попереднього рішення.
Слід також зазначити, що разом з Порядком прийнято і форму попереднього рішення про країну походження товару.
------------------------
Наказ Міністерства фінансів України N 737 від 19.06.2012 р.
Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.07.2012 р. N 1176/21488 та набирає чинності з дня офіційного опублікування


ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ

Нормотворці запропонували нові механізми стимулювання зайнятості населення

Новий, сподіваємось, більш ефективний механізм стимулювання працевлаштування населення викладено у Законі України "Про зайнятість населення" N 5067-VI. Зауважимо, що до 1 січня 2013 р. залишається діючим однойменний Закон N 803-XII від 01.03.91 р., що регулює зазначену сферу.
Законом запроваджується низка компенсаційних пільгових програм, які мають зацікавити як роботодавців, так і населення, що працевлаштовується. Значну увагу приділено наданню послуг з посередництва у працевлаштуванні, застосуванню праці іноземців та осіб без громадянства, відповідальності за порушення законодавства про зайнятість тощо. Крім цього, значна низка коригувань передбачена і до інших Законів, що тим чи іншим чином стосуються зайнятості населення.
1. Програми стимулювання зайнятості населення

Для роботодавців:
- роботодавці, що протягом 12 місяців працевлаштовували на новостворені робочі місця працівників та виплачували їм з/п у розмірі, не меншому ніж 3 мінімальні з/п, мають право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50% суми нарахованого єдиного соцвнеску на відповідну особу за місяць протягом наступних 12 місяців. Увага! Право на компенсацію втрачається у разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці;
- при працевлаштуванні за направленням органів зайнятості на нові робочі місця недостатньо конкурентоспроможних громадян, (зокрема, до таких віднесено: одного із батьків, що має на утриманні дітей віком до 6 років; інвалідів, які не досягли пенсійного віку; осіб, звільнених після відбуття покарання тощо), та яким надано статус безробітного строком не менше ніж на 2 роки, роботодавцям щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного соцвнеску;
- суб’єкти малого підприємництва (юридичні та фізичні особи-підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період не перевищує 50 осіб та річний дохід не більше суми, еквівалентної 10 млн. євро відповідно до ст. 55 ГКУ), що працевлаштовують безробітних за направленням органів зайнятості строком не менш ніж на 2 роки на нові робочі місця у пріоритетних видах економічної діяльності, мають право на отримання щомісячної компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного соцвнеску за відповідну особу тощо.
Для громадян:
- зауважимо, що у порівнянні із діючим у даний час Законом про зайнятість, відкориговано перелік громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Якщо зараз до таких громадян, зокрема, належать жінки, які мають дітей віком до 6 років, одинокі матері, що мають дітей до 14 років або дітей-інвалідів, то з 1 січня 2013 р. право на додаткові гарантії буде мати також і батько дитини, або особа, яка замінює батьків. Також встановлено, що один із батьків (особа, яка їх замінює), яка утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності), також відноситься до громадян, що мають право на додаткові гарантії;
- з метою стимулювання самозайнятості передбачено надання безоплатних індивідуальних і групових консультацій з питань організації та провадження підприємницької діяльності;
- БЕЗРОБІТНІ із числа застрахованих осіб, що виявили бажання провадити підприємницьку діяльність, мають право на отримання одноразової допомоги по безробіттю для організації такої діяльності. При нездійсненні або припиненні такої діяльності упродовж 2-х років з дня держреєстрації юрособи чи фізособи – підприємця, право на чергове отримання такої допомоги з метою організації вже іншої підприємницької діяльності втрачається;
- з метою залучення молодих працівників (віком до 35 років) до РОБОТИ В СЕЛАХ ТА СЕЛИЩАХ запроваджується достатньо цікава програма, відповідно до якої працівник, який уклав договір на строк не менше як 3 роки із роботодавцем, розташованим у даній місцевості, отримує житло на строк його роботи та одноразову адресну допомогу у 10-кратному розмірі мінімальної з/п (житло та допомога надаються за рахунок бюджетних коштів). За умови роботи в такому населеному пункті не менше 10 років, житло передається працівнику у власність;
- передбачена можливість проходження СТАЖУВАННЯ СТУДЕНТІВ ВНЗ та учнів ПТУ з внесенням запису про його проходження до трудової книжки. Стажування проводиться за відповідним договором (форма та Порядок укладення має затвердити КМУ), а його строк не може перевищувати 6 місяців;
- ОСОБИ, ЩО СТАРШІ ЗА 45 РОКІВ, а страховий стаж яких не менше 15 років, мають право на одноразове отримання ваучера на перепідготовку, підвищення кваліфікації тощо. Вартість ваучера не може перевищувати 10-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- також, як і в даний час, з нового року будуть проводитися ГРОМАДСЬКІ РОБОТИ, які організовуються для додаткового стимулювання мотивації до праці, матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб, і виконуються ними на добровільних засадах. Із учасником громадських робіт укладається строковий трудовий договір, загальний строк виконання робіт за яким не може перевищувати 180 календарних днів. Як і в даний час, безробітні, що виконували громадські роботи, після їх завершення будуть отримувати виплату допомоги по безробіттю тощо.

2. Безробіття

Закріплено, що статус безробітного надається особі з першого дня реєстрації (у разі відсутності підходящої роботи), а не з восьмого, як відбувається зараз.
Встановлено, що допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в даний час діє норма, відповідно до якої допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за прожитковий мінімум).

3. Страховий стаж

В Законі "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (N 1533-III від 02.03.2000 р.) дещо відкоригували положення щодо порядку обчислення страхового стажу. Передбачено, що неповний місяць роботи може зараховуватися до страхового стажу як повний за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо зазначена сума є меншою, зарахування неповного місяця до страхового стажу також можливе, але при здійсненні відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Зауважимо, що такий порядок розрахунку страхового стражу аналогічний тому, що міститься у ст. 21 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV від 09.07.2003 р.

4. Посередництво при працевлаштуванні

Окремий розділ присвячено наданню послуг з посередництва при працевлаштуванні як в Україні, так і за кордоном. Зазначено основні аспекти діяльності суб’єктів господарювання, що надають відповідні посередницькі послуги, їх права та обов’язки тощо. Так, діяльність з надання посередницьких послуг для працевлаштування за кордоном, потребує отримання ліцензії (як і в даний час). Посередництво при працевлаштуванні в Україні здійснюється без будь-яких дозвільних документів. Зауважимо, що посередникам заборонено отримувати від громадян, яким вони допомагають працевлаштуватися в Україні, гонорари, комісійні та інші винагороди. Послуги з працевлаштування оплачує виключно роботодавець. Посередницькі послуги з працевлаштування за кордоном оплачуються особисто громадянами, але лише після підписання акта виконаних робіт.
Цікавим є запровадження формування та ведення Мінсоцполітики переліку суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб'єктів господарювання, які здійснюють найм працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців. Існування такого переліку, відповідно до норм Закону, є одним із шляхів здійснення держрегулювання діяльності зазначених суб’єктів, але яким чином він буде використовуватися, яка користь від нього буде для осіб, що мають намір працевлаштуватися, є незрозумілим. Враховуючи те, що посередницька діяльність з працевлаштування в Україні здійснюється без будь-яких дозвільних документів, було б логічним при запроваджені вищезазначеного переліку встановити необхідність реєстрації в ньому суб’єктів господарювання та здійснення ними діяльності лише після отримання виписки із переліку. Таким чином, діяльність із держрегулювання зазначених суб’єктів була б більш ефективною, а особа, що прийшла за допомогою у працевлаштуванні, чи фірма-роботодавець, яка звернулася за підбором персоналу, були б більш упевнені у посереднику.

5. Відповідальність

Встановлено відповідальність за порушення законодавства про зайнятість населення. Зокрема, за невиконання квоти працевлаштування громадян (для підприємств із чисельністю штатних працівників понад 20 осіб - квота в розмірі 5% середньооблікової чисельності за попередній календарний рік) передбачено штраф за кожну необґрунтовану відмову у межах відповідної квоти у двократному розмірі МЗП. Надання послуг посередництва у працевлаштуванні за кордоном без отримання відповідної ліцензії загрожує штрафом у двадцятикратному розмірі МЗП. Аналогічна сума штрафу передбачена і за застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового або іншого договору без відповідного дозволу.
Законотворці встановили, ким накладаються зазначені штрафи, - уповноваженим органом з реалізації державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, але не передбачили ані механізму їх накладання, ані строків притягнення до відповідальності тощо. Можливо, відповідні норми знайдуть своє відображення у відповідному Порядку, який має розробити Кабмін.

6. Реклама

Наклали заборону на зазначення в рекламі про вакансії віку кандидатів, пропонування роботи лише жінкам або лише чоловікам (за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі), висування вимог, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі, представникам певної раси, кольору шкіри (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі), щодо політичних, релігійних та інших переконань, членства у профспілках або інших об'єднаннях громадян, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Також передбачено, що у тексті реклами про діяльність суб'єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, повинна бути примітка щодо заборони отримання від громадян, яким надано послуги з пошуку роботи та сприяння у працевлаштуванні, інших пов'язаних з цим послуг, гонорарів, комісійних або інших винагород.
Порушення вищезазначених вимог щодо реклами загрожує роботодавцю штрафом у десятикратному розмірі МЗП.
Крім цього, розглянуті питання застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні, масового вивільнення працівників, соціального діалогу на ринку праці тощо.
------------------------
Закон України "Про зайнятість населення" (N 5067-VI від 05.07.2012 р.)
Офіційне опублікування: "Голос України" N 153-154 від 18.08.2012 р.
Дата набрання чинності: 01.01.2013 р.


ПЕРЕМІЩЕННЯ ГОТІВКИ

Нові правила переміщення готівки через митний кордон України

Національний банк України вніс зміни до своєї Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою N 148 від 27.05.2008 р., які стосуються переміщення готівки фізособами-нерезидентами, фізособами-резидентами, а також юрособами.
До речі, слід зазначити, що визначено правила ввозу-вивозу готівки окремо для фізосіб-резидентів та фізосіб-нерезидентів.
Незмінним залишилось лише одне правило, яке розповсюджується на фізосіб, як резидентів так і нерезидентів – вони мають право ввозити в Україну та вивозити за її межі готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.
Як і раніше, фізособа-резидент має право ввозити в Україну та вивозити за її межі готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро. Нововведенням є встановлення строку дії документів, що підтверджують зняття готівки, - 30 календарних днів, починаючи з дня видачі.
В свою чергу фізособа-нерезидент може ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі, але вже без наявності вищенаведених документів (в даний час такі документі є необхідними). Вивезення готівки в розмірі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, можливе, якщо сума готівки, що вивозиться, не перевищує суми, письмово задекларованої цією особою митному органу при ввезенні в Україну (у попередній редакції даного застереження не було). Вивезення готівки у такому випадку здійснюється за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі також без наявності вищезазначених документів.
Уточнено, що фізособа-нерезидент має право вносити кошти на рахунки в уповноважених банках або виконувати інші операції в банках України на підставі митної декларації тільки у випадках, передбачених законодавством України.
Правила ввезення та вивезення готівки юрособами суттєво не змінилися.
Так, для юросіб, у випадку ввезення та вивезення готівки, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, відмінили обов’язкову наявність документів, які підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на вищезазначену суму.
Слід також зазначити, що врегульовано питання ввезення/вивезення готівки капітаном судна закордонного плавання. Відповідно до нововведень, документом, на підставі якого буде відбуватися дана дія, стане генеральна (загальна) декларація.
---------------------------
Постанова Правління Національного банку України "Про внесення зміни до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України" (N 312 від 25.07.2012 р.)
Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 р. N 1366/21678 та набирає чинності з дня офіційного опублікування


ЗВИЧАЙНІ ЦІНИ

Як ДПС перевірятиме дотримання рівня звичайних цін у ЗЕД?

ДПС підготувала Методрекомендації щодо алгоритму визначення звичайної ціни продукції (товарів) при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Їх мета - визначення звичайної ціни продукції (товарів) при організації проведення контрольно-перевірочної роботи, поліпшення якості проведення перевірок підприємств, які здійснюють ЗЕД.
Нагадаємо, що відповідно до п. 8 підр. 10 р. XX Кодексу до 01.01.2013 р., порядок визначення звичайних цін регулюється п. 1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97 р.).
Хочемо звернути увагу на джерела інформації, що використовуються для визначення звичайної ціни. Вони поділяються на ті, які можуть використовуватись в доперевірочному аналізі, під час перевірки, та також такі, які можуть використовуватися в обох випадках.
Для визначення звичайної ціни продажу продукції (товарів) на світових товарних ринках можуть використовуватись наступні джерела інформації (але не виключно):
1) статистичні дані державних органів статистики;
2) ціни спеціалізованих бірж з торгівлі окремими видами продукції;
3) бюлетені Держзовнішінформу: "Огляд цін українського та світового товарних ринків", Товарний монітор "Біржові товари", Металургійні монітори "Сталевий прокат", "Сировинні матеріали", каталог "Імпортери та експортери України";
4) інтернет-сайти:
metaltorg.ru - ціни на метали;
metalcourier-online.com - світові ціни на метали, феросплави та вугілля;
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] - аналітика цін хімічної продукції та продукції нафтопереробки на світових ринках Азії, Африки та Європи;
commodityonline.com - ціни на метали на світових товарних біржах;
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] - ціни на метали та продукти з металу на українському ринку;
me.kmu.dov.ua - сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (наявний моніторинг цін на метали на світових біржах);
visnik.kiev.ua - ціни на зернові культури, по контрактах, укладених на товарних біржах;
agriagency.com.ua - ціни на пшеницю, кукурудзу, соняшник, сою, рапс;
cropcongress.org - ціни на сільськогосподарську продукцію (зерно, ячмінь, пшениця тощо);
zernoua.org - ціни та аналітика закупівельних цін на зерно тощо;
5) інформація від податкових органів інших країн;
6) інформація результатів незалежної оцінки майна та майнових прав, яка проведена відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (N 2658-III від 12.07.2001 р.);
7) пояснення, отримані від платника податків на запит органу Державної податкової служби України щодо обґрунтування рівня звичайних цін.
Разом з тим для визначення звичайної ціни продажу продукції (товарів) на світових товарних ринках органи ДПС використовують всю наявну в інформаційних джерелах інформацію.

Тепер трішки про підготовку і саму процедуру перевірки.
ДОПЕРЕВІРОЧНИЙ АНАЛІЗ складається з трьох етапів.
І етап - визначення кола суб'єктів господарювання, які підлягають дослідженню. На підставі аналізу декларацій з ПДВ визначають перелік платників, що здійснюють експортні операції, питома вага яких у загальному обсязі поставок перевищує 50%. Але в першу чергу для аналізу відбирають підприємства:
- що здійснюють постачання товарів нерезидентам через посередників, зареєстрованих у країнах з офшорним статусом та/або пільговим режимом оподаткування (наприклад, зареєстровані на території Республіки Кіпр тощо) по занижених цінах та з подальшою реалізацією таких товарів цими посередниками нерезидентам за ринковими цінами (фактичний рух товарів відрізняється від руху "по документах");
- по яких отримана інформація з третіх джерел про здійснення експортних операцій по занижених цінах (наприклад, інформація отримана від податкових органів інших країн);
- що мають рівень податкової віддачі за звітні періоди - 2010 та/або 2011 роки менше середнього значення по відповідній галузі.
II етап – інформаційний. Складається аналітичний звіт, інформація з якого повинна надавати достатні підстави для включення підприємства до Плану-графіка документальних перевірок або проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
III етап – організаційний. Сформований аналітичний звіт передають протягом 10 робочих днів до:
- Департаменту оподаткування юридичних осіб для організації роботи з платником щодо необхідності визначення об'єкта оподаткування з урахуванням звичайних цін;
- Департаменту податкового контролю - для організації проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі пп. 78.1.1 ПКУ або для врахування при проведенні документальної планової перевірки платника.
ПРОВЕДЕННЯ ДОКУМЕНТАЛЬНОЇ ПЕРЕВІРКИ.
Перевірка платника податків з питання повноти нарахування і сплати податків і зборів здійснюється у порядку, встановленому гл. 8 р. II ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених цими Методрекомендаціями.
------------------------
Лист Державної податкової служби України "Про направлення Методичних рекомендацій щодо алгоритму визначення звичайної ціни продукції (товарів) при здійсненні зовнішньоекономічних операцій" (N 20001/7/15-1217 від 24.07.2012 р.)

ОБЛІГАЦІЇ

Обмеження щодо обслуговуючої установи при виконанні функцій з обслуговування іпотечних активів

Статтею 9 ЗУ "Про іпотечні облігації" N 3273-IV від 22.12.2005 р. передбачено, що функції з обслуговування іпотечних активів у складі іпотечного покриття іпотечних облігацій можуть покладатися на емітента або на одну чи декілька обслуговуючих установ (банк або інша фінансова установа). В той же час, ст. 15 цього ж нормативно-правового акта встановлено, що управитель, емітент, обслуговуюча установа та аудитор (аудиторська фірма) не можуть бути пов'язаними особами*. Однак, зважаючи на те, що ст. 9 встановлює спеціальні норми щодо питань обслуговування іпотечних активів у складі іпотечного покриття іпотечних облігацій, посилання на обслуговуючу сторону у ст. 15, яка стосується управління іпотечним покриттям звичайних іпотечних облігацій, по суті є помилкою, яку вирішили виправити шляхом внесення коригувань до Закону N 3273-IV.
Отже, змінами встановлено, що не можуть бути пов'язаними особами лише управитель, емітент та аудитор (аудиторська фірма) (тобто згадування обслуговуючої установи виключено).
В свою чергу, норма щодо можливості виконання функцій з обслуговування іпотечних активів емітентом або обслуговуючою стороною доповнена зауваженням щодо неможливості обслуговуючої установи бути пов'язаною особою управителя та/або аудитора (аудиторської фірми).
___________________
* Згідно з п. 7 ст. 2 ЗУ N 3273-IV від 22.12.2005 р., пов'язані особи - це:
- юрособи за умови, що одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи;
- члени сім'ї фізособи - чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини);
- фізособа та члени її сім'ї і юрособа, якщо така фізособа та/або члени її сім'ї здійснюють контроль над юрособою;
- юрособи, які прямо або опосередковано володіють одна в іншій часткою статутного капіталу, що становить 10% і більше статутного капіталу такої юрособи.
------------------------
Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про іпотечні облігації" щодо випуску та обігу іпотечних облігацій" (N 5192-VI від 30.07.2012 р.)
Офіційна публікація: "Голос України" N 152 від 17.08.2012 р.
Дата набрання чинності: 18.08.2012 р.



ВІДРЯДЖЕННЯ

Внесено зміни до Інструкції про службові відрядження

Мінфін вніс корективи до Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну N 59 від 13.03.98 р. (в редакції наказу N 362 від 17.03.2011 р.). Нагадаємо, що норми цього документа регулюють службові відрядження держслужбовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. Тому, якщо підприємство не є одержувачем бюджетних коштів, на нього норми Інструкції не поширюються (на підтвердження цих слів - лист Мінфіну N 31-07230-16-25/13720 від 03.06.2011 р.). Проте податкова неодноразово зазначала, що інші підприємства та організації (приватної форми) цей документ можуть використовувати як допоміжний (довідковий) (див., приміром, лист ДПА у м. Києві N 9445/10/31-606). Зважаючи на це, хочемо звернути увагу на останні зміни Інструкції про службові відрядження.
1. Уточнено, що дата на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою вибуття працівника у відрядження згідно з наказом про відрядження. Дата на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження.
2. Пункт 14 розділу І Інструкції про службові відрядження приведено у відповідність зі статтею 121 КЗпП. Відтак, оплачувати працю відрядженому працівнику слід за виконану роботу за всі робочі дні тижня за графіком відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, проте розмір такої оплати не може бути нижчим середнього заробітку працівника. Для розрахунку останнього нам потрібно звернутися до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ N 100 від 08.02.95 р. Оплату праці виплачуємо за більшим з показників, які ми отримали. Такий самий порядок розрахунку оплати праці за час відрядження має бути зазначений в Положенні про відрядження по підприємству.
Нагадаємо, що аналогічні зміни були внесені до ст. 121 КЗпП Законом N 3231-VI від 19.04.2011 р., який набрав чинності більше року назад - 13.05.2011 р. До цього норми Інструкції про службові відрядження і КЗпП суперечили одна одній. Проте, звичайно, пріоритет мав КЗпП.
3. Уточнено, що строк відрядження в межах України може перевищувати 30 календарних днів у випадках, передбачених постановою КМУ N 98 від 02.02.2011 р. (наприклад, при відрядженні працівників для монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт. У цьому разі строк відрядження не повинен перевищувати строк будівництва об’єктів). Аналогічні зміни внесені і для закордонних відряджень. Відтак, строк такого відрядження визначається керівником, але не може перевищувати 60 календарних днів, за винятком випадків, передбачених постановою КМУ N 98 від 02.02.2011 р.
4. Пункт 5 розділу ІІ Інструкції доповнено новим абзацом. За ним, якщо працівник, відряджений в межах України для участі у переговорах, конференціях, симпозіумах з питань, що стосуються основної діяльності підприємства, за умовами запрошення безоплатно забезпечується харчуванням організаторами заходів або якщо вартість харчування включається до рахунків на найм житлового приміщення, проїзних документів без визначення конкретної суми, добові витрати* відшкодовуються частково в розмірах:
- 80% при одноразовому харчуванні - 24,00 грн.;
- 55% при дворазовому харчуванні - 16,50 грн.;
- 35% при триразовому харчуванні - 10,50 грн.
*Нагадаємо, що сума добових для бюджетників в межах України складає 30 грн. Даний показник затверджено постановою КМУ N 98 від 02.02.2011 р.

Насамкінець ще раз зазначимо, що норми Інструкції про службові відрядження не поширюються на госпрозрахункові підприємства. Проте вона може бути орієнтиром для таких підприємств при розробленні Положення про відрядження по підприємству. Для платників податку на прибуток головуючою нормою регулювання питань відряджень залишається пп. 140.1.7 ПКУ.
----------------------
Наказ Міністерства фінансів України "Про внесення змін до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон" (N 807 від 07.07.2012 р.)
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2012 р. N 1245/21557
Офіційне опублікування: "Офіційний вісник України" N 64 від 31.08.2012 р.
Дата набрання чинності: 31.08.2012 р.

ІНВАЛЮТА

Нацбанк дозволив ще 4 місяці не копіювати сторінки паспорта при купівлі інвалюти у фізосіб

Лише на один день – 1 вересня 2012 р., наберуть чинності норми, відповідно до яких при купівлі інвалюти у фізосіб знову будуть копіювати сторінки паспорта. З 2 вересня 2012 р. відповідно до постанови НБУ N 349 знову все стане так, як і раніше.
Історія повертає нас у 2011 рік...
Відповідно до постанови НБУ N 278 від 11.08.2011 р. з 23 вересня 2011 р. встановили нові правила здійснення валютно-обмінних операцій з іноземною валютою і дорожніми та іменними чеками (у т.ч. і при купівлі інвалюти для фізосіб) окремо для операцій на суму до 50 тис. грн. та більше 50 тис. грн.
Валютно-обмінні операції на суму до 50 тис. грн.:
- особа має пред’явити документ, що посвідчує особу;
- працівник банку (фінустанови) зазначає прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка здійснює валютно-обмінну операцію у відповідних довідках та квитанціях;
- працівник банку (фінустанови) копіює сторінки документа, що посвідчує особу, які містять дані, на підставі яких здійснено ідентифікацію особи та зберігає їх у документах дня.
Валютно-обмінні операції на суму більше 50 тис. грн.:
- особа має пред’явити документ, що посвідчує особу;
- працівник банку (фінустанови) зазначає прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, серію та номер паспорта (іншого документа, що засвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав, місце проживання (реєстрації), реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) у відповідних довідках та квитанціях;
- працівник банку (фінустанови) копіює сторінки документа, що посвідчує особу, які містять дані, на підставі яких здійснено ідентифікацію особи та зберігає їх у документах дня.
На появу зазначених норм відреагували досить бурхливо, що призвело до появи чергової постанови НБУ N 364 від 11.10.2011 р., якою передбачалися деякі послаблення щодо операцій купівлі інвалюти у фізосіб. Отже, вищезазначені правила проіснували досить недовго, бо з 28 жовтня 2011 р. набули чинності чергові коригування до правил здійснення валютно-обмінних операцій, а саме:
1) КУПІВЛЯ ІНВАЛЮТИ У ФІЗОСІБ на суму до 150 тис. грн. має здійснюватися за умови пред’явлення ними будь-якого документа, що посвідчує особу та із зазначенням у довідках та квитанціях, що оформлюються на валютно-обмінні операції, прізвища, імені, по батькові (за наявності) особи, яка здійснює продаж іноземної валюти (без здійснення копіювання сторінок документа, що посвідчує особу);
2) при здійсненні ІНШИХ ВАЛЮТНО-ОБМІННИХ ОПЕРАЦІЙ (окрім купівлі у фізосіб інвалюти) в сумі до 150 000 грн. повинні бути дотримані наступні вимоги:
- особа, що має намір здійснити валютно-обмінну операцію, має пред'явити документ, що посвідчує її та підтверджує резидентність;
- працівник банку (фінустанови) має зазначити у довідках та квитанціях, що оформлюються на операцію, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка здійснює валютно-обмінну операцію, серію та номер паспорта (іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав;
- копії сторінок пред’явленого документа, що посвідчує особу та підтверджує її резидентність, а також містить дані, на підставі яких здійснено ідентифікацію особи, мають зберігатися працівником банку (фінустанови) у документах дня. Зазначені копії засвідчуються відбитком штампа каси банку (фінансової установи), пункту обміну валюти.
3) при проведенні таких валютно-обмінних операцій: купівля валюти у фізосіб-резидентів, зворотній обмін валюти фізособам-нерезидентам, купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову інвалюту (готівкові гривні) та конвертація (обмін) готівкової інвалюти однієї іноземної держави на готівкову інвалюту іншої іноземної держави, здійснювані у сумах, що дорівнюють або перевищують 150 000 грн. має здійснення ідентифікації фізособи відповідно до законодавства.
Нацбанк передбачив, що запроваджені ним правила тимчасові і проіснують до 1 вересня 2012 р., але відповідно до Постанови N 349 від 21.08.2012 р. цей строк продовжено до 1 січня 2013 року.
Тобто, поки що продовжуємо обмінювати валюту на гривні без копіювання сторінок паспорта. Тільки не дивуйтеся, якщо саме 1 вересня ваш паспорт таки відкопіюють, тому що на один день старі правила все ж таки повернуться.
----------------------
Постанова Правління Національного банку України " Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" (N 349 від 21.08.2012 р.)
Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.08.2012 р. N 1441/21753 та набирає чинності 02.09.2012 р., за винятком деяких положень

ПОВОДЖЕННЯ ЗІ ЗБРОЄЮ

Посилено відповідальність за незаконне поводження зі зброєю та вибухонебезпечними матеріалами

Верховна Рада України внесла зміни до Кримінального (далі - КК) та Кримінально-процесуального (далі - КПК) кодексів щодо відповідальності за незаконне поводження зі зброєю та вибухонебезпечними матеріалами, метою яких є вдосконалення кримінально-правових норм, а саме посилення відповідальності за злочини у цій сфері.
Так, внесено зміні до ч. 1 ст. 263 КК, відповідно до яких носіння, зберігання, придбання, (раніше ще й виготовлення та ремонт), передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу караються позбавленням волі на строк від 3 до 7 років (у минулій редакції - від 2 до 5 років).
Також КК доповнили статтею 2631, відповідно до якої тепер незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв караються позбавленням волі на строк від 3 до 7 років.
Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
Дії, передбачені ч. 1 або 2 ст. 2631 (дії що наведені вище), вчинені організованою групою, караються позбавленням волі на строк від 8 до 12 років.
Також діяння за статтею 2631 КК внесено у перелік тих злочинів, досудове слідство по яких провадиться слідчими органів внутрішніх справ (ч. 2 ст. 112 КПК).
Слід зазначити, що однією з причин прийняття цих змін стала серія вибухів у Дніпропетровську, яка призвела до тяжких наслідків для громадян.
-----------------------
Закон України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне поводження зі зброєю та вибухонебезпечними матеріалами" (N 5064-VI від 05.07.2012 р.)
Офіційне опублікування: "Голос України" N 147 від 11.08.2012 р.
Дата набрання чинності: 12.08.2012 р.

КРЕДИТУВАННЯ

Стабілізаційні кредити будуть видавати на строк до двох років

Нацбанк підвищив максимальний строк, на який може бути видано стабілізаційний кредит платоспроможному банку для підтримки його ліквідності з 90 днів до 2 років. Крім цього можливий строк подовження зазначеного терміну збільшено до 1 року замість 90 днів, як передбачено в даний час. Загальний строк користування стабілізаційним кредитом з урахуванням усіх подовжень зможе досягати 5 років (зараз максимально можливий строк користування кредитом не може перевищувати 450 днів). Відповідні коригування Головний банк країни передбачив до Положення про надання НБУ стабілізаційних кредитів банкам України (затверджено постановою N 327 від 13.07.2010 р.).
Приємною новиною є не лише збільшення строків кредитування. Нацбанк підготував для банків ще декілька позитивних нововведень, а саме:
- спрямування коштів за отриманими кредитами НБУ на придбання інвалюти на міжбанківському валютному ринку України більше не буде підставою для відмови в наданні стабілізаційного кредиту;
- виключено норму, яка передбачала, що розгляд НБУ питання щодо продовження строку користування стабілізаційним кредитом буде проводитися після сплати не менше ніж 20% від суми заборгованості за ним. Однак зауважимо, що залишилися чинними вимоги щодо необхідності сплати відсотків за користування стабілізаційним кредитом, а також заборгованості за ним, що мала бути погашена згідно з установленим графіком, для розгляду Нацбанком питання щодо подовження зазначених строків;
- процентна ставка за користування стабілізаційним кредитом (у разі прийняття НБУ рішення про зміну умов кредитного договору в частині продовження строку) буде визначатися на рівні облікової ставки НБУ плюс 2 (в даний час - 3) процентних пункти. При цьому скасована норма, яка встановлювала, що процентна ставка не може бути менше ніж середньозважена ставка міжбанківського кредитування у нацвалюті;
- розширено перелік можливого основного забезпечення, під яке видається стабілізаційний кредит. Зокрема, до такого віднесено: гарантії міжнародних багатосторонніх банків, банківські метали у стандартних або мірних зливках, нерухоме майно тощо.
Разом із введенням таких покращень Нацбанк запровадив більш жорсткі умови для видачі кредитних сум та приділив увагу контролю за вже наданими кредитами.
Так, наприклад, збільшено перелік документів, які надаються банками з метою отримання кредиту або подовження строку користування ним.
Крім цього встановлено перелік обмежень та вимог щодо діяльності банка, якому надається стабілізаційний кредит, які мають бути закріплені у кредитному договорі (в даний час немає конкретного переліку відповідних вимог, а існує лише посилання щодо необхідності зазначення певних обмежень у кредитному договорі). Зокрема, до таких віднесено заборону: виплати дивідендів, здійснення інвестицій, придбання цінних паперів, проведення банком активних операцій з пов’язаними особами банку тощо.
Контроль за виконанням банками програми фінансового оздоровлення, дотриманням встановлених обмежень тощо буде здійснювати Нацбанк шляхом проведення інспекційних перевірок не рідше одного разу в 6 місяців (протягом усього строку дії кредитного договору). Зауважимо, що в даний час інспекційні перевірки проводяться лише з метою надання стабілізаційного кредиту, або при прийнятті рішення про зміну умов кредитного договору.
----------------------
Постанова Національного банку України "Про затвердження Змін до Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України" (N 321 від 27.07.2012 р.)
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.08.2012 р. за N 1427/21739 та набирає чинності з дня офіційного опублікування

ПАСПОРТНИЙ КОНТРОЛЬ

Електронні картки для прискореного паспортного контролю

З метою створення комфортних умов для перетинання державного кордону та прискорення проходження паспортного контролю Держмитслужбою запроваджено електронну магнітну картку. Дана система не нова і почала діяти в України з початку 2011 року, а от перелік пунктів пропуску, де нею можна скористатися, розширюються і досі.
Як зазначено на сайті Держмитслужби України, електронна магнітна картка (далі - ЕМК) дає право на перетинання державного кордону на в’їзд та виїзд з України на спеціально виділеному напрямку за мінімальний проміжок часу.
Оформлення електронної магнітної картки здійснюється на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон у разі досягнення ним 16-річного віку. Вартість картки становить 17 гривень 86 коп.
Оформити картку можна у терміналах аеропорту "Бориспіль" (термінал "F" цілодобово, тел. (044) 346-43-20, (067) 230-04-52; термінал "В" цілодобово, тел. (096) 151-21-35 та аеропорту "Харків" (м. Харків, вул. Ромашкіна, 1, тел. (057) 728-36-36, цілодобово), адміністративних спорудах Центрального вузла зв’язку Державної прикордонної служби (м. Київ вул. Народна, 54а, тел. 044 527-66-66), режим роботи: вівторок, четвер з 10.00 до 17.00).
Картка схожа на проїзний квиток у метрополітені і працює за наступним принципом: в аеропорту встановлені спеціальні турнікети з RFID-рідерами. Коли картку піднести до рідера, дані з неї зчитуються (це займає близько 5 секунд) і передаються на комп’ютер прикордонника. На той момент, коли ви підходите до співробітника прикордонної служби, всі дані про вас в нього вже є. Залишається перевірити, що картка відповідає паспорту. Тобто вам не доведеться чекати, поки прикордонник введе/відсканує ваші дані з паспорту до комп’ютера.
Слід застережити, що ЕМК не є документом, що дає право на перетинання державного кордону, а дійсна тільки за наявності паспортного документа. Також власники електронної картки, які прямують через державний кордон з дітьми, не обслуговуються в терміналах з можливістю використання ЕМК. Передавати картку іншим особам суворо заборонено.
Послуга з проходження паспортного контролю за допомогою електронних карток на цей час надається в міжнародному аеропорту "Бориспіль" (термінали "B" та "F"). Також дана система карток запрацювала і в аеропорту "Харків". Найближчим часом планується запровадити нововведення і в інших повітряних портах та автомобільних пунктах пропуску.


КАЛЕЙДОСКОП ІНШИХ НОВИН

ВРУ

- затвердила новий Закон, що регулює порядок діяльності організацій роботодавців, їх об'єднань, права і гарантії їх діяльності (Закон N 5026-VI від 22.06.2012 р.);
- внесла зміни до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно (Закон N 5037-VI від 04.07.2012 р.);
- затвердила зміни до низки нормативних актів щодо сприяння іпотечному кредитуванню (Закон N 5059-VI від 05.07.2012 р.);

- затвердила новий Закон "Про інститути спільного інвестування" (Закон N 5080-VI від 05.07.2012 р.);
- передбачила зміни до Земельного Кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону (Закон N 5077-VI від 05.07.2012 р.);

Президент України

- підписав Указ про тимчасове запровадження безвізового режиму для громадян Республіки Македонія (з 15.08.2012 р. до 15.03.2013 р.), якщо термін їх перебування в Україні не буде перевищувати 90 днів (указ N 473/2012 від 14.08.2012 р.);


НБУ

- відкоригував Положення про порядок формування обов’язкових резервів для банків України та філій іноземних банків в Україні (постанова N 303 від 16.07.2012 р.);
- передбачив зміни до Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв’язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій (постанова N 289 від 10.07.2012 р.);
- затвердив зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці (постанова N 292 від 11.07.2012 р.);

- відкоригував Інструкцію з бухобліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України (постанова N 253 від 20.06.2012 р.);
- передбачив зміни до ряду своїх нормативно-правових актів, що стосуються умов та торгівлі інвалютою, здійснення операцій з банківськими металами (постанова N 308 від 19.07.2012 р.);
- переглянув Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок (постанова N 231 від 11.06.2012 р.);
- визначив перелік документів, що посвідчують особу, на підставі яких банки зобов'язані здійснювати
- відкоригував Положення про забезпечення безперервного функціонування інформаційних систем НБУ та банків України (постанова N 174 від 04.05.2012 р.);
- передбачив зміни до низки своїх нормативно-правових актів, що стосуються здійснення валютно-обмінних операцій (постанова N 349 від 21.08.2012 р.);
ідентифікацію фізичних осіб - резидентів (лист N 18-311/4607-7991 від 09.08.2012 р.);

МОЗ

- затвердило перелік лікарських засобів, заборонених до рекламування, які відпускаються без рецепта (наказ N 639 від 17.08.2012 р.);

Фонд гарантування вкладів фізосіб

- визначив порядок розрахунку, нарахування і сплати банками зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (рішення N 1 від 02.07.2012 р.);
- розробив порядок складання звіту N 1Ф про вклади фізичних осіб в учасниках Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (рішення N 5 від 09.07.2012 р.);









13PAGE 15


13PAGE 142815


Дайджест законодавства Серпень 2012



Заголовок 115

Приложенные файлы

  • doc 14832401
    Размер файла: 290 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий