Трудове законодавство


Чтобы посмотреть презентацию с картинками, оформлением и слайдами, скачайте ее файл и откройте в PowerPoint на своем компьютере.
Текстовое содержимое слайдов презентации:

Тема : План. Поняття трудового права.Трудовий договір (контракт), сторони, зміст і строки.Випробування при прийнятті на роботу.Переведення на іншу роботу.Порядок припинення трудового договору.Заробітна плата. Гарантії та компенсації.Робочий час. Час відпочинку.Трудова дисципліна. Матеріальна відповідальність працівників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.Індивідуальні трудові спори. Колективні спори. Література: Кодекс законів про працю України. Шпиталенко Г.А. Основи правознавства. К.2004, с. 261 – 287; Варфоломеєва Т.В. Правознавство. К. 2002, с. 289 – 325. Трудове право – це галузь права, яка регулює відносини, що виникають у процесі реалізаціїКонституційного права громадян на працю. Трудове право регулюєвідносини, що виникають При трудових відносинах У зв’язку з працевлашту-ванням тазвільненнямз роботи З приводу орга-нізації праці З нагляду і контро-лю за охороноюпраці З питань професій-ної підготовки і підвищення ква-ліфікації кадрів Джерелами трудового права є: Конституція України.Кодекс законів про працю України.Закон України “Про оплату праці”.Закон України “Про відпустки”. 2.Трудовий договір (контракт), зміст, сторони і строки. Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства (установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою) за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи організації або уповноважений ним орган чи фізична особа, зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Змістом договору є його умови. Необхідні умови для укладення угоди – це домовленість про: 1) місце роботи; 2) трудові обов’язки; 3) зарплату. Додаткові умови – це домовленість про надання житла, автотранспорту, роботи за сумісництвом, тощо. Сторонами договору є працівник і власник підприємства, установи, організації або фізична особа; Трудовий договір може бути: безстроковим (укладається на невизначений строк); на визначений строк, що встановлюється за погодженням сторін; на час виконання певної роботи. Для укладення трудового договору працівник повинен надати такі документи: заяву про прийняття на роботу; паспорт або інший документ, що посвідчує особу; трудову книжку; у разі необхідності – документ про освіту, характеристику, довідку про стан здоров’я тощо. Трудова книжка – це основний документ про трудову діяльність працівника 3. Випробування при прийнятті на роботу. Випробування обумовлюється угодою сторін при укладенні трудового договору і повинно бути застережене в наказі про прийняття на роботу Мета випробування – перевірка відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Випробовування при прийнятті на роботу не встановлюється для: осіб, які не досягли 18 років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення ВНЗ; осіб звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи. Строк випробування не може перевищувати 3-х місяців, а для робітників – одного місяця. 4.Переведення на іншу роботу. Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника. Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, установі, організації на інше робоче місце. Тимчасове переведення на іншу роботу в разі виробничої потреби. Забороняється переміщення працівників на некваліфіковані роботи під час простою та вразі тимчасової заміни відсутнього працівника. 5. Припинення трудового договору Підстави припинення трудового договору передбачені ст. 36 КЗпП України. У ній є 8 пунктів. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу проводиться відповідно до ст. 40 КЗпП України, яка містить вісім пунктів. 6. Заробітна плата.Гарантії та компенсації . Заробітна плата – це винагорода працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата поділяється на такі форми: основну і додаткову. Основна встановлюється у вигляді тарифних ставок – для робітників та посадових окладів – для службовців. Додаткова зарплата – це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати. Система плати праці буває: погодинна; відрядна; преміальна. Законодавство встановлює гарантії: для працівників, обраних на виборні посади; для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків; для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації; для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу; для донорів. Законодавство встановлює гарантії і компенсації: при переїзді на роботу в іншу місцевість; при службових відрядженнях. 7. Робочий час. Час відпочинку Робочий час – це час, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові обов’язки. Скорочений робочий час Неповний робочий час Надурочний робочий час Ненормований робочий час Нормальний робочий час Робочийчас Час відпочинку Міжзмінні перерви Перерви протягом робочогодня Щотижневі вихідні Відпустки Святкові і неробочідні Час відпочинку – це час, коли працівник вільний від виконання своїх службових обов’язків і може використовувати його на свій розсуд. 8. Трудова дисципліна. Дисципліна праці – це встановлений нормами права, правилами внутрішнього трудового розпорядку порядок, який виражається у свідомому й точному виконанні працівниками своїх трудових функцій. Трудова дисципліна передбачає: чесну і сумлінну працю; своєчасне і точне виконання розпоряджень власника; підвищення продуктивності праці; додержання вимог охорони праці; дотримання техніки безпеки та виробничої санітарії; збереження та зміцнення власності підприємства; поліпшення якості продукції. Трудова дисципліна забезпечується методами: переконання; заохочення; примусу; Заохочення за успіхи в роботі (ст.143). Стягнення за порушення трудової дисципліни (ст. 147). 9. Матеріальна відповідальність працівників і службовців за шкоду заподіяну підприємству, установі, організації. Матеріальна відповідальність – це обов’язок працівника відшкодувати шкоду, завдану підприємству, організації чи установі, у межах і порядкові, обумовлених законодавством. Ознаками заподіяної шкоди є: пряма шкода; протиправність поведінки працівника; причинний зв’язок між протиправними діями та заподіяною шкодою; вина працівника. Є два види матеріальної відповідальності: обмежена (ст.133); повна (ст.134). 10. Індивідуальні трудові спори. Колективні спори. Індивідуальні трудові спори – це непорозуміння між працівником і роботодавцем з питань застосування трудового законодавства та договорів про працю. Трудові спори розглядаються: комісіями по трудових спорах (КТС); районними (міськими) судами загальної юрисдикції. Колективні трудові спори – це розбіжності між найманими працівниками (профспілкова, чи інша уповноважена працівниками організація) і власником із питань зміни або встановлення нових соціально-економічних умов праці і виробничого побуту, укладання або зміни колективного договору, невиконання вимог законодавства про працю. Колективний трудовий спір розглядають: примирна комісія (протягом 5 днів); трудовий арбітраж (протягом 10 днів).

Приложенные файлы

  • ppt 14832406
    Размер файла: 531 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий