Відповідальність за порушення законодавства у с..


План__________________________________________________ 2
Вступ_________________________________________________3
1Відповідальність за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. ______________________ 5 2. Майнова відповідальність.______________________________________ 8
3. Кримінальна відповідальність у ЗЕД.___________________ 22
Висновок _____________________________________________ 30
Література__________________________________________ 32
Вступ
Суб'єктами відповідальності у сфері ЗЕД виступають суб'єкти ЗЕД, іноземні суб'єкти господарської діяльності і держава.
Суб'єкти ЗЕД і іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення своїх зобов'язань, що випливають з договорів (контрактів). Відповідальність за порушення договірних зобов'язань визначається договорами (контрактами) та законодавством і носить характер матеріальної відповідальності у формі матеріального відшкодування прямих збитків, непрямих збитків, упущеної вигоди, моральної шкоди, заподіяних стороні. Відповідальність може наставати також у формі договірних майнових санкцій.
Аналогічним чином, недоговірна відповідальність суб'єктів ЗЕД і іноземних суб'єктів господарської діяльності за порушення законодавства України про ЗЕД може носити характер матеріальної відповідальності, а також виступати у формі спеціальних санкцій, передбачених законом (ст.37 Закону про ЗЕД). До таких санкцій належать:
а) накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання своїх обов'язків відповідно до законодавства України про ЗЕД. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України або рішеннями судових органів України;
б) застосування індивідуального режиму ліцензування у випадку порушення суб'єктом положень, що установлюють певні заборони, обмеження або режими здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави;
в) тимчасове призупинення ЗЕД.
Відповідно до Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 р. № 52, зазначені публічно-правові санкції застосовуються Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України за рішенням судових органів України або за поданням органів державної податкової і контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів і Національного банку України. Санкції діють до моменту вживання практичних заходів, що гарантують виконання вимог законодавства. Застосування санкцій може бути оскаржене в судовому порядку.
Україна як держава несе майнову відповідальність у повному обсязі усім своїм майном перед суб'єктами ЗЕД і іноземними суб'єктами господарської діяльності за усі свої дії, що суперечать законам України і заподіюють збитки (прямі і непрямі) і моральну шкоду цим суб'єктам та призводять до втрати ними вигоди, а також за інші свої дії, у тому числі і такі, що регулюють ЗЕД і прямо не передбачені Законом про ЗЕД, які заподіюють зазначені збитки (збиток) і, такі, що призводять до втрати вигоди, крім випадків, коли це обумовлено неправомірними діями таких суб'єктів. Дії державних органів і офіційних посадових осіб цих органів вважаються діями України як держави в цілому і Україна несе за них відповідальність. При цьому Україна як держава має право на регресне відшкодування своїх збитків, що виникли в результаті задоволення пред'явленого до неї судового позову, за рахунок балансового майна винних державних органів або особистого майна винних посадових осіб (ст.37 Закону про ЗЕД).
Україна як суб'єкт ЗЕД несе відповідальність на загальних і рівноправних початках з іншими суб'єктами ЗЕД.
Відповідальність за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності .

Юридична відповідальність за неправомірні дії в сфері правових відносин при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності - відповідальність, яка застосовується в особливому процесуальному порядку до суб'єктів неправомірних дій в сфері зовнішньоекономічної діяльності, із застосуванням засобів державного примусу, передбачених санкцією міжнародних та національних норм права.
Юридичну відповідальність застосовують з метою утвердження законності; запобігання неправомірним діям; здійснення правової пропаганди щодо переваг правомірної поведінки; захисту суб'єктивних прав (компенсації спричиненої шкоди і відновлення порушених суб'єктивних прав). Додержання правових норм в сфері правових відносин при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності випливає з інтересів всіх суб'єктів цієї діяльності. Сфера зовнішньоекономічної діяльності не могла б функціонувати, якби її суб'єкти не відповідали за свої дії або не передбачали можливість юридичної відповідальності.
Для того, щоб за вчинення неправомірної дії настала юридична відповідальність, необхідні дві умови: неправомірна дія має бути визначена у правовій нормі та фактичне здійснення описаної в правовій нормі неправомірної дії. Таким чином, підставами для юридичної відповідальності в сфері зовнішньоекономічної діяльності мають бути:
• нормативна підстава (правовий акт) як система правових норм, що регулюють застосування видів юридичної відповідальності;
• фактична підстава, як сукупність юридичних факторів, що засвідчують скоєння неправомірної дії.
Нормативною підставою застосування юридичної відповідальності за неправомірні дії в сфері зовнішньоекономічної діяльності є „Кримінальний кодекс України", „Кодекс України про адміністративні правопорушення", „Господарський кодекс" та „Митний кодекси України", інші нормативні акти України, що містять правові норми щодо юридичної відповідальності за неправомірні дії в сфері зовнішньоекономічної діяльності. При визначенні тяжкості юридичної відповідальності в сфері зовнішньоекономічної діяльності враховуються характер вчиненої неправомірної дії; характеристика особи, що вчинила неправомірну дію, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Перелік обставин, що пом'якшують або обтяжують юридичну відповідальність за неправомірні дії наведений в табл. 1.
Таблиця 1 Обставини, що пом'якшують або обтяжують юридичну відповідальність за неправомірні дії в сфері зовнішньоекономічної діяльності
Обставини, що пом'якшують юридичну відповідальність Обставини, що обтяжують юридичну відповідальність
1. Щире розкаяння винного. 2. Відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди. 3. Вчинення правопорушення під впливом душевного хвилювання або при тяжких особистих чи сімейних обставинах. 4. Вчинення правопорушення неповнолітнім. 5. Вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. 1. Продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її. 2. Повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, який раніше вчинив злочин. 3. Вчинення правопорушення: а) в стані сп'яніння; б) в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин. 4. Втягнення неповнолітнього в правопорушення. 5. Вчинення правопорушення групою осіб.
При цьому особлива увага приділяється питанням, що регулюють підстави і
порядок притягнення до юридичної відповідальності, а також порядок виконання накладених стягнень та санкцій. Порядок притягнення до юридичної відповідальності, здійснення юридичної відповідальності та звільнення від юридичної відповідальності за неправомірні дії в сфері зовнішньоекономічної діяльності визначається міжнародними та національними процесуальними нормами права. В Україні порядок притягнення до юридичної відповідальності, здійснення юридичної відповідальності та звільнення від юридичної відповідальності визначається процесуальними законами України.
Суб'єктами юридичної відповідальності в сфері правових відносин можуть бути Україна, як держава, та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. Україна, як держава, несе юридичну відповідальність за порушення міжнародних та національних норм права та своїх зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть юридичну відповідальність за порушення міжнародних та національних норм права, своїх зобов'язань, які випливають із зовнішньоекономічних договорів
(контрактів), укладених на умовах і в порядку, визначених міжнародними та національними нормами права. При цьому Україна, як держава, не несе юридичної відповідальності за дії суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, а суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності не несуть юридичної відповідальності за дії України, як держави. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть юридичну відповідальність перед Україною, як державою, яка базується на владному підпорядкуванні всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності Україні, як державі. Юридична відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності перед партнерами - суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності базується на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності сторін.
Правові основи юридичної відповідальності за неправомірні дії в сфері зовнішньоекономічної діяльності закріплені в міжнародних та національних джерелах права.
Юридична відповідальність за неправомірні дії в сфері правових відносин при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності настає у вигляді:
• майнової відповідальність;
• кримінальна відповідальність.
Майнова відповідальність настає за вчинення адміністративно-господарського або цивільно-господарського правопорушення, має, зазвичай, компенсаційний характер (адміністративні стягнення або цивільно-господарські санкції) і в ряді випадків може наступати без вини.
Кримінальна відповідальність настає за скоєння злочину, передбачає кримінальні переслідування, а в разі засудження - застосування покарання у відповідності з „Кримінальним кодексом України". 
2. Майнова відповідальність
Майнова відповідальність - юридична відповідальність за правопорушення, яка застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, моральної шкоди, а також майнових санкцій.
Суб'єктами майнової відповідальності можуть бути Україна, як держава, юридичні та фізичні осудні особи - резиденти і нерезиденти України. Майнова відповідальність означає, що потерпіла сторона може переслідувати порушника - суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності у судовому порядку і, якщо його визнають винним, то порушнику доведеться задовольнити вимоги і виплатити потерпілій стороні компенсацію, яка називається відшкодуванням збитків, або стосовно винного буде визначено якийсь інший засіб судового захисту. При застосуванні майнової відповідальності завжди можна знайти компроміс щодо предмета позову, тобто дійти згоди з позивачем з метою уникнення судового розгляду.
Майнова відповідальність за правопорушення в сфері правових відносин при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності проявляється в таких випадках:
• адміністративно-господарської відповідальності;
• цивільно-господарської відповідальності.
Адміністративно-господарська відповідальність - один з видів майнової відповідальності, яка наступає за вчинення адміністративно-господарського правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності та ініціюється уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.
Адміністративно-господарська відповідальність базується на застосуванні норм „Кодексу України про адміністративні правопорушення", "Митного кодексу України", „Господарського кодексу України", інших законодавчих актів України.
Адміністративно-господарська відповідальність за правопорушення передбачає:
• застосування адміністративно-господарських санкцій;
• застосування адміністративних стягнень.
Адміністративно-господарські санкції — це заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення та ліквідацію наслідків правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Адміністративно-господарські санкції застосовуються до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності органами державної влади та місцевого самоврядування.
Розрізняють наступні види адміністративно-господарських санкцій за правопорушення в зовнішньоекономічній сфері:
1) безоплатне вилучення прибутку (доходу);
2) адміністративно-господарський штраф;
3) стягнення зборів (обов'язкових платежів);
4) при зупинення операцій за рахунками суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
5) застосування антидемпінгових заходів;
6) припинення зовнішньоекономічної діяльності;
7) застосування індивідуального режиму ліцензування;
8) при зупинення дії ліцензії на здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
9) анулювання ліцензії на здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
10)обмеження або призупинення діяльності суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності;
1 Інкасування державної реєстрації і ліквідація суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності тощо.
Безоплатне вилучення прибутку (доходу). Прибуток (дохід), одержаний суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності внаслідок порушення встановлених законодавством правил Здійснення господарської діяльності в цій сфері, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи суми податку, несплаченого за прихований об'єкт оподаткування, підлягають вилученню в доход бюджету. Крім того, з даного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності передбачається стягнення штрафу.
Штраф як адміністративно-господарська санкція - грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності в сфері зовнішньоекономічної діяльності. До переліку порушень, за які з суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності стягується штраф, відносять порушення термінів зарахування виручки на валютні рахунки резидентів, порушення термінів поставки за імпортними операціями резидентів на умовах відстрочення поставки; порушення термінів ввезення на митну територію України товарів (робіт, послуг) за товарообмінними (бартерними) договорами; ненадання або несвоєчасне надання інформації про здійснення експорту чи імпорту робіт, послуг за товарообмінним (бартерним) договором до органів державної митної служби; здійснення операцій з валютними цінностями; здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обігу без участі уповноваженого банку або у валюті України без отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України; порушення вимог з декларування валютних цінностей та іншого майна, що знаходиться за межами України; несвоєчасне подання, приховання або перекручення встановленої Національним банком України звітності про валютні операції; отримання кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів у Національному банку України тощо.
Стягнення зборів (обов'язкових платежів). У разі порушення суб'єктом господарювання в сфері зовнішньоекономічної діяльності встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до бюджету.
Зупинення операцій за рахунками суб'єктів господарювання. Операції суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності за його рахунками в установах банку зупиняються в разі його відмови у проведенні документальної перевірки, ненадання податковим та іншим органам звітності, розрахунків, декларацій чи інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, зборів
(обов'язкових платежів).
Застосування антидемпінгових заходів. У разі здійснення учасниками зовнішньоекономічної діяльності дій, пов'язаних з одержанням незаконної переваги на ринку України (здійснення демпінгового імпорту, субсидованого імпорту, інших дій, які визначаються як недобросовісна конкуренція), що завдає шкоди економіці України, до цих учасників застосовують антидемпінгові, компенсаційні або спеціальні заходи. Порядок визначення розміру шкоди економіці України та застосування відповідних заходів встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.
Припинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарювання на території України застосовується у випадках порушення законів України; проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки України; проведення дій, які призводять до порушень міжнародних зобов'язань України тощо. Однією з форм припинення зовнішньоекономічної діяльності є тимчасове призупинення цієї діяльності, як форми адміністративного впливу на порушника. В цих випадках для завершення здійснення зовнішньоекономічної операції суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності необхідно отримати разову (індивідуальну) ліцензію. Тимчасове призупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України.
Застосування індивідуального режиму ліцензування — форма адміністративного впливу на порушника, яка діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону. Індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності передбачає індивідуальне ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції. З метою контролю за діяльністю суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, що допустив правопорушення, оформляється разова (індивідуальна) ліцензія, яка є підставою для митного оформлення товарів і транспортних засобів та здійснення розрахункових операцій суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосована разове (індивідуальне) ліцензування.
В окремих випадках можуть прийматися заходи щодо призупинення дії ліцензії або її анулювання на здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
Обмеження або призупинення діяльності суб 'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Здійснення будь-якої зовнішньоекономічної діяльності, що загрожує житло і здоров'ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється. У разі здійснення зовнішньоекономічної діяльності з порушенням екологічних вимог діяльність такого суб'єкта господарювання може бути обмежена або призупинена Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами в порядку, визначеному законами України. До підприємств, що систематично порушують встановлені законодавством правила надання послуг або умови зберігання і транспортування товарів в сфері зовнішньоекономічної діяльності, крім господарських та адміністративно-господарських санкцій, можуть застосовуватися також спеціально передбачені законом норми про захист прав споживачів, адміністративно-господарські санкції, включаючи вилучення недоброякісних товарів та призупинення зовнішньоекономічної діяльності зазначених суб'єктів.
Скасування державної реєстрації і ліквідація суб 'єкта зовнішньоекономічної діяльності здійснюється у разі діяльності, що суперечить закону чи установчим документам. Скасування державної реєстрації провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.
Адміністративні стягнення - міра відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню правопорушником нових правопорушень. Адміністративні стягнення застосовують до правопорушників у разі здійснення ними адміністративного правопорушення. При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративного стягнення і обмежитись усним зауваженням.
Суб'єктами адміністративних стягнень за правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності можуть бути Україна, як держава, та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. Україна, як держава, в особі своїх органів виконавчої влади та місцевого самоврядування може бути суб'єктом адміністративних стягнень за
усі свої неправомірні дії перед суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарювання можуть бути суб'єктами адміністративних стягнень за усі свої правопорушення перед Україною, як державою.
До адміністративних стягнень належать:
1) попередження;
2) штраф;
3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;
4) конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;
5) виправні роботи;
6) адміністративний арешт.
Попередження є найменш обтяжливим для правопорушника видом адміністративного стягнення. Його зміст полягає в офіційному засудженні та офіційному попередженні правопорушника стосовно недопустимості таких правопорушень у майбутньому. Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься, як правило, в письмовій формі, оголошується правопорушнику і тягне ті ж самі наслідки, що й інші стягнення. Зокрема, при повторному вчиненні адміністративного правопорушення підвищується ступінь юридичної відповідальності правопорушника.
Штраф є найпоширенішим видом адміністративного стягнення. Розмір штрафу розраховується у кратному значенні до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і застосовується у випадках невиконання або несвоєчасного виконання порушником своїх зобов'язань. Попередження і штраф можуть застосовуватися тільки як основний вид стягнення за вчинене адміністративне правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Оплатне вилучення — примусове вилучення і наступна реалізація за рішенням суду товарів або транспортних засобів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Особливістю даного адміністративного стягнення є те, що воно може застосовуватись як основне або додаткове стягнення разом із застосуванням штрафу або без. Постанова про оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, виконується державним виконавцем. Предмет, вилучений на підставі постанови про його оплатне вилучення, здається державним виконавцем для реалізації в порядку, встановленому законом. Сума, виручена від реалізації даного предмета, передається колишньому власникові з відрахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.
Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення як вид майнової відповідальності за вчинене правопорушення — примусова безплатна передача цього предмета у власність держави. Конфіскації підлягають лише предмети, які є у приватній власності порушника. Оплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватись як основні, так і як додаткові адміністративні стягнення; інші адміністративні стягнення можуть застосовуватись тільки як основні. За одне адміністративне порушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.
Виправні роботи призначаються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави.
Адміністративний арешт є найбільш суворим видом адміністративних стягнень. Він полягає у фізичному обмеженні свободи особи на строк до п'ятнадцяти діб, тобто, за своєю суттю є близьким до кримінальних покарань. Він установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень з підвищеним ступенем суспільної безпеки. Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої
груп.
Застосування вищезазначених форм адміністративних стягнень базується на нормах „Кодексу України про адміністративні правопорушення", „Митного кодексу України", „Господарського кодексу України" та інших законодавчих актів України.
Адміністративні стягнення за правопорушення класифікують на:
• адміністративні стягнення за правопорушення держави в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
• адміністративні стягнення за правопорушення суб'єкт тами зовнішньоекономічної діяльності.
Адміністративні стягнення за правопорушення держави в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності передбачені за неправомірні дії державних структур та офіційних осіб цих структур як представників держави в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності. До таких дій належать дискримінація підприємців органами влади і управління; порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи іншим кредиторам банків; порушення права на інформацію тощо. Україна, як держава, відповідає за вищезазначені дії усім своїм майном. Дії державних органів та офіційних службових осіб вважаються діями України, як держави, в цілому і держава несе за них юридичну відповідальність. Одночасно Україна, як держава, має право на регресивне відшкодування своїх збитків, що виникли в результаті неправомірних дій з боку державних органів або її офіційних службових осіб. Таке відшкодування відбувається за рахунок державного або власного майна офіційних службових осіб держави. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарювання мають право подати позов до України, як держави.
Адміністративні стягнення стосуються правопорушень, що здійснюють суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.
Це:
• адміністративні стягнення за правопорушення в сфері застосування технічних бар'єрів, які передбачають застосування адміністративних санкцій за невідповідність національним стандартам щодо охорони навколишнього середовища, санітарно-ветеринарним нормам, охорони здоров'я, техніки безпеки, правил упаковки, маркування та інших вимог. Адміністративними стягненнями за правопорушення в цій сфері можуть бути штраф та штраф з конфіскацією цих об'єктів. Штраф як адміністративне стягнення передбачено за вивезення матеріалів, що не пройшли карантинну перевірку або відповідну обробку; порушення умов і правил здійснення міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів тощо. Штраф з конфіскацією передбачено за незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об'єктів тваринного і рослинного світу;
• адміністративні стягнення за правопорушення в сфері обмежень, пов'язаних з механізмом платежів, які застосовуються за порушення прикордонного податкового режиму, застосування імпортних депозитів та за порушення термінів повернення валюти при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Адміністративними стягненнями при цьому можуть бути попередження, штраф, штраф з конфіскацією;
• адміністративними стягненнями за правопорушення в сфері митних (паратарифних) адміністративних формальностей, якими можуть бути попередження; штраф; конфіскація; виправні роботи; адміністративний арешт. Рішення про попередження щодо правопорушення митних правил застосовується у випадках неподання митному органу документів, необхідних для здійснення митного контролю, та документів і зразків товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи), а також у випадках порушення прикордонного режиму та режиму у пунктах пропуску через державний кордон України тощо. Штраф за правопорушення митних правил застосовують за порушення режиму зони митного контролю, неподання митному органу документів, необхідних для здійснення митного контролю, видача товарів і транспортних засобів без дозволу митного органу або їх втрата; не зупинення транспортного засобу; відправлення транспортного засобу без дозволу митного органу; вантажні та інші операції, що проводяться без дозволу митного органу; пошкодження
або втрата митного забезпечення; перешкоджання посадовій особі митного органу в доступі до товарів, транспортних засобів і документів; порушення зобов'язань про зворотне вивезення чи зворотне ввезення товарів; порушення зобов'язання про транзит; порушення встановленого маршруту переміщення товарів; дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю тощо.
Застосування штрафу, як адміністративного стягнення, передбачено також: за злісну непокору законному розпорядженню чи невиконання вимоги працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону під час виконання ними службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону; за порушення прикордонного режиму або режиму у пунктах пропуску через державний кордон України; за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України тощо.
Конфіскація, як адміністративне стягнення за порушення митних правил в сфері зовнішньоекономічної діяльності, передбачена за: неправомірні операції з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, зміни їх стану та умов користування ними; порушення зобов'язань про зворотне ввезення товарів; порушення зобов'язань про транзит; порушення встановленого маршруту переміщення товарів; дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон поза митним контролем; дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю тощо.
Адміністративні стягнення у вигляді попередження та штрафу можуть бути накладені не пізніш, як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при тривалому правопорушенні — 2 місяці з дня його виявлення.
Виправні роботи можуть бути застосовані до правопорушника за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, під час виконання ними службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону; за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України тощо.
Адміністративний арешт передбачено за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі працівнику Державної прикордонної служби України або члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, під час виконання ними службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону; за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України тощо.
Цивільно-господарська відповідальність — майнова відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, яка наступає за вчинення цивільно-господарського правопорушення, та ініціюється суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у відповідності до зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Суб'єктами цивільно-господарської відповідальності за правопорушення є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які несуть майнову відповідальність за порушення норм цивільного і господарського права в цій сфері.
Цивільно-господарська відповідальність настає за умов додержання наступних принципів:
• потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в зовнішньоекономічному договорі (контракті);
• сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань;
• у зовнішньоекономічному договорі (контракті) неприпустимими є застереження щодо виключення або обмеження відповідальності сторін договору.
Учасники зовнішньоекономічної діяльності несуть цивільно-господарську відповідальність за правопорушення шляхом застосування до правопорушників цивільно-господарських санкцій. Цивільно-господарські санкції — заходи впливу на правопорушника у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в результаті застосування яких для нього настають
несприятливі економічні або правові наслідки.
До видів цивільно-господарських санкцій за правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності належать:
• відшкодування збитків;
• штрафні санкції;
• оперативно-господарські санкції.
Відшкодування збитків - цивільно-господарські санкції, що передбачають відшкодування витрат, зроблених управненою стороною, втрат або пошкодження її майна, а також не одержаних нею доходів, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності. До складу збитків включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати сторони, яка зазнала збитків: штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам; вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо; неодержаний прибуток (втрачена вигода) сторони, яка зазнала збитків; матеріальна компенсація моральної шкоди.
При визначенні розміру збитків враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі, якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків або на день винесення рішення суду. Сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу чи строків невиконання зобов'язань.
Учасник господарських відносин в сфері зовнішньоекономічної діяльності, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у зовнішньоекономічній сфері інших учасників цих відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі, якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати збитки у добровільному порядку.
Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку, ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі, якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання. Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі.
Штрафні санкції - господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплати у разі порушення ним правил здійснення зовнішньоекономічної діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту або виконання зобов'язання фінансується за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) послуг; за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
left;">Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому зовнішньоекономічним договором (контрактом). Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. При цьому можуть бути передбачені випадки, коли допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції. Сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.
Оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження порушень зобов'язання. Такі заходи використовують окремі сторони зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено зовнішньоекономічним договором (контрактом). Оперативно-господарські санкції застосовують незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
До видів оперативно-господарських санкцій, що можуть бути передбачені зовнішньоекономічним договором (контрактом), належать:
• одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це у разі порушення зобов'язання другою стороною; відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
• відмова управненої сторони від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною;
• встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання; зміна порядку оплати послуг (продукції, робіт); переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;
• відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
Підставою для застосування цивільно-господарських санкцій до правопорушника в сфері зовнішньоекономічної діяльності є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною зовнішньоекономічного договору (контракту). Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції зацікавлена сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням. 

3. Кримінальна відповідальність у ЗЕД
Кримінальна відповідальність - юридична відповідальність, яка наступає за вчинення суспільно-небезпечного діяння, що містить склад злочину, передбаченого „Кримінальним кодексом України". Суб'єктами кримінальної відповідальності можуть бути лише фізичні осудні особи. Юридичні особи не можуть нести кримінальної відповідальності. За законодавством України кримінальна відповідальність за вчинення злочинів у сфері зовнішньоекономічної діяльності може
бути покладена як на громадян України, так і на іноземців та осіб без громадянства. Кримінальна відповідальність застосовується у формі кримінального переслідування, а в разі засудження суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - у формі покарання.
Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувачувальним вироком суду. При призначенні покарання суд може визначити обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання засудженого. Перелік таких обставин наведено в табл. 10.2.
До осіб, визнаних у вчиненні злочину в сфері зовнішньоекономічної діяльності, судом можуть бути застосовані такі види покарань:
• покарання, не пов'язані з обмеженням і позбавленням волі;
• покарання, пов'язані з обмеженням і позбавленням волі.
Всі покарання в сфері зовнішньоекономічної діяльності
об'єднані в три групи:
• основні - громадські роботи, виправні роботи, арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі;
• додаткові - позбавлення спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна;
• змішані - такі, що можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові - штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю.
Таблиця 2. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання засудженого за злочини в сфері зовнішньоекономічної діяльності
Обставини, які пом'якшують покарання Обставини, які обтяжують покарання
1. З'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину. 2. Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення зало діяної шкоди. 3. Вчинення злочину неповнолітнім. 4. Вчинення злочину жінкою в стані вагітності. 5. Вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних та інших обставин. 6. Вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність. 7. Вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або моральними діями потерпілого, 8. Вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності. 9. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднання з вчиненням злочину у випадках, передбачених „Кримінальним кодексом України" тощо. 1. Вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів. 2. Вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою. 3. Вчинення злочину на ґрунті 1 расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату. 4. Вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку. 5. Тяжкі наслідки, завдані злочином. 6. Вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності
від винного. 7. Вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством. 8. Вчинення злочину з особливою жорстокістю. 9. Вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів тощо. засудженим. В цьому випадку суд може замінити несплачену суму штрафу покаранням у вигляді громадських робіт.
Виправні роботи - покарання у вигляді здійснення роботи, яка відбувається за місцем роботи засудженого, із суми заробітку якого провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду. Покарання у вигляді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від 10-20 %. Покарання у вигляді виправних робіт практикується також в разі неможливості сплати штрафу як покарання. Так, застосування виправних робіт строком до двох років замість сплати штрафу можливе за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті; незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків; обман покупців чи замовників; незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікаційного зазначення походження товару; порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами; порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху; знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу; порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами тощо.
Конфіскація майна як вид покарання за вчинений злочин - примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
Конфіскація майна встановлюється за тяжкі корисливі злочини і може бути призначена при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у таких випадках: контрабанда; незаконне зберігання, транспортування з метою збуту підакцизних товарів; незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків; незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікаційного значення походження товару; ввезення товарів, що пропагують культ насильства і жорстокості; контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; ввезення, збут і розповсюдження порнографічних предметів; незаконне зберігання, перевезення чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; незаконне придбання, зберігання, перевезення прекурсорів; незаконне переправляння осіб через державний кордон України тощо. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.
До кримінальної відповідальності, пов'язаної з обмеженням або позбавленням волі, відносяться такі види покарання:
• арешт;
• обмеження волі;
• позбавлення волі на певний строк;
• довічне позбавлення волі.
Арешт - тримання засудженого в умовах ізоляції терміном від одного до шести місяців. За своєю природою арешт є різновидом позбавлення волі на короткий строк, що полягає в утриманні засудженого в умовах ізоляції і має здійснити на нього шоковий виправний вплив. Арешт допустимо застосовувати до всіх засуджених, в тому числі до непрацездатних осіб, осіб пенсійного віку тощо.
Арешт як вид покарання в сфері зовнішньоекономічної діяльності застосовується в наступних випадках: за незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікаційного зазначення походження товару; примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов'язків; порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами; опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону; злочини проти осіб і установ, що мають міжнародний захист (погроза вчинення дій) тощо.
left;">Обмеження волі - тримання особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці. Обмеження волі справляє двоякий вплив на засудженого: він обмежується в свободі пересування і виборі місця проживання; він обов'язково залучається до праці. Обмеження волі є строковим покаранням, може призначатися судом на строк від одного до п'яти років.
В зовнішньоекономічній сфері даний вид покарання застосовується у разі ухилення від повернення виручки в іноземній валюті; незаконного відкриття валютних рахунків або використання за межами України валютних цінностей ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів; незаконного виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма; незаконного використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікаційного зазначення походження товару; порушення законодавства про захист рослин; порушення ветеринарних правил; порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами; незаконного ввезення на територію України відходів і вторинної сировини; ввезення, збут і розповсюдження порнографічних предметів; незаконного придбання, зберігання, перевезення прекурсорів; порушення правил боротьби з епідеміями; порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами; порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю; опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони державного кордону тощо.
Позбавлення волі на певний строк - примусова ізоляції засудженого та поміщення його на певний строк у кримінально-виправну установу.
Це основне покарання може застосовуватися на строк від одного року до п'ятнадцяти залежно від ступеня тяжкості злочину.
За злочин невеликої тяжкості передбачається позбавлення волі на строк не більше 2-х років або більш м'яке покарання. До таких злочинів в сфері зовнішньоекономічної діяльності віднесені ухилення від повернення виручки в іноземній валюті; незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків, вчинених повторно або за попередньою змовою осіб; ввезення на територію України чи транзит через її територію відходів і вторинної сировини без належного дозволу; ввезення товарів, що пропагують культ насильства і жорстокості; ввезення порнографічних предметів; опір працівникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони державного кордону; незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця тощо.
За злочин середньої тяжкості передбачається позбавлення волі на строк не більше 5 років. До таких злочинів відносяться вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також умисне ухилення від повернення виручки в іноземній валюті; вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків; ввезення на територію України чи транзит через її територію речовин або матеріалів, що належать до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення; повторне або за попередньою змовою групою осіб ввезення творів, що пропагують культ насильства і жорстокості; незаконне переправляння осіб через державний кордон України; порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю; опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, поєднані з примушенням цих осіб шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій тощо.
За тяжкий злочин передбачається позбавлення волі на строк до 10 років.
До такого роду злочину відносяться ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, чи у великому розмірі; контрабанда; ухилення від повернення виручки в іноземній валюті; порушення правил екологічної безпеки; ввезення в Україну порнографічних предметів, якщо воно вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб; контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; незаконне переправляння осіб через державний кордон України, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб тощо.
За особливо тяжкий злочин передбачається позбавлення волі на строк понад 10 років або довічне позбавлення волі. Такими видами злочину є перевезення, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі; контрабанда за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за цей злочин; контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, вчинена організованою групою, а також, якщо предметом контрабанди були наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори в особливо великих розмірах; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця тощо.
Довічне позбавлення волі - примусова ізоляції засудженого та поміщення його на довічний строк у кримінально-виправну установу.
Довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених „Кримінальним кодексом України", якщо суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк.
До особливо тяжкого злочину в сфері зовнішньоекономічної діяльності, що карається довічним позбавленням волі, віднесені посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону або військовослужбовця, тобто вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку.
Караність злочинного діяння та інші кримінально-правові наслідки в сфері зовнішньоекономічної діяльності визначаються лише „Кримінальним кодексом України".
Питання про кримінальну відповідальність в зовнішньоекономічній сфері вирішується в залежності від того, на території України чи за її межами здійснено злочин. Особи, які вчинили злочин на території України, підлягають кримінальній відповідальності за кримінальним законодавством України. Іноземці, які вчинили злочини на території України і засуджені за них на підставі „Кримінального кодексу України" можуть бути передані для відбування покарання за вчинений злочин тій державі, громадянами якої вони є, якщо така передача передбачена міжнародними договорами України.
Має свою специфіку засудження особи за вчинення злочинів за межами України. Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за „Кримінальним кодексом України", якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Ці особи не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду. Якщо ж вищезазначені особи зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути
притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини. Іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за „Кримінальним кодексом України" у випадках, передбачених міжнародними договорами, або якщо вони вчинили особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.
Іноземці та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини поза межами України і перебувають на її території, можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності і віддання до суду або передані для відбуття покарання, якщо така видача або передача передбачені міжнародними договорами України.

Висновок
З урахуванням вищезазначеного слід зробити такі висновки щодо ознак та особливостей відповідальності суб’єктів господарювання у ЗЕД:
  1. Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, що несуть відповідальність, перш за все, є резиденти. Санкції, що застосовуються до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності за скоєне правопорушення у ЗЕД, є засобами впливу у вигляді покарання.
  2. Також такі санкції застосовуються і до іноземного суб’єкта господарської діяльності як захід запобігання скоєння правопорушення або настання інших негативних наслідків для всієї економіки країни в цілому (йдеться про спеціальні санкції, які застосовуються у вигляді тимчасового зупинення ЗЕД, коли проведення певних дій суб’єктів ЗЕД може завдати шкоди національній економічній безпеці). Особливість відповідальності полягає ще у тому, що її застосування у ЗЕД передбачає несприятливі майнові (штраф) або організаційно-примусові (зупинення ЗЕД) наслідки для суб’єкта, який не скоює правопорушення.
  3.
Відповідальність суб’єктів ЗЕД за порушення господарського законодавства, що регулює зовнішньоекономічну діяльність, є господарсько-правовою. Застосовується досліджена категорія як за протиправні дії суб’єктів ЗЕД, так і за їх бездіяльність, що згідно із законами України, у певних випадках, вважається правопорушеннями.
  4. Відповідальність у ЗЕД реалізується через застосування господарських санкцій, що закріплюються та самостійно обираються сторонами у зовнішньоекономічному контракті, а також через адміністративно-господарські санкції з боку держави. Особливість відповідальності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів в Україні полягає в тому, що вона встановлюється не тільки за порушення законів України, які регулюють зовнішньоекономічну і пов’язану з нею діяльність, та за порушення своїх зобов’язань, що випливають із контрактів, тільки на умовах і в порядку, визначених законами України. Тобто, відповідальність суб’єктів ЗЕД регулюється не тільки законами України, а ще й нормами міжнародних угод (конвенцій), або законами іншої країни, які підлягають застосуванню відповідного зовнішньоекономічного договору згідно з правилами комерційної торгівлі.
  Отже, відповідальність суб'єктів господарювання у зовнішньоекономічній діяльності - це настання негативних майнових та/або організаційно-правових наслідків для суб’єкта ЗЕД при здійсненні правопорушення у зовнішньоекономічній діяльності або за проведення дій, які можуть завдати іншу шкоду господарському функціонуванню держави, що встановлюються законами України та застосовуються державними органами, або сторонами у зовнішньоекономічному контракті.

Література
1.Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 / Відомості Верховної Ради 1996 №30, ст. 141.
2.Господарський кодекс України, 16.01.2003, зі змінами та доповненнями / Відомості Верховної Ради, 2003, № 18 № 19-20, № 21-22, ст. 144.
3. Закон України "Про судоустрій в Україні" від 7.02.2002р.cт 56
4. Закон України "Про правові засади цивільного захисту" від 24.06.2004р. стр.114
5. Грошевой Ю.М., Марочкін І.Є. Органи судової влади України.-К.- 1997.стр.75
6. Єршов В.В. Статус суду в правовій державі.- К.- 1992.стр69
7. Організація судових та правоохоронних органів.- Навч. посібник.-8.Є.Марочкін, В.В. Афанасьєв., В.С.Бабкова.-Х.-Право.- 2000. 9. Маляренко В. Суд, правоохоронні та правозахисні органи.- Київ.- Юрінком Інтер.- 2004.
10. Ковальский В.С. Суд, правоохоронні, правозахисні органи України. - К. 2002.стр55 11. Кримінальний кодекс України. 5.04.2001, зі змінами і доповненнями / 12.Відомості Верховної Ради, 2001, № 25-26, ст. 131. 13Цивільний кодекс України, 16.01.2003, зі змінами та доповненнями /Відомості Верховної Ради, 2003, № 40-44, ст. 288.Поєдинок В. В. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. - К: Юрінком Інтер, 2006. - 288 с. 14.Рєзнікова В. В. Правове регулювання спільної господарської діяльності в Україні: Навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 280 с. 15.Віхров О. її. Господарське право. Спеціальна частина: Навч. посібник. - К.: Видавничий Дім "Слово", 2004. - 344 с. 16.Господарське право України: Практикум / В. С. Щербина (кер. авт. кол.), Г. В. Пронська, О. М. Вінник та ін.; За ред. В. С. Щербини. - 2-е вид., перероб. і допов. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 416 с. 9. Шраменко Н.Ю., Харченко Т.В. 17.Зовнішньоторговельні транспортні операції: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів, які навчаються за напрямом "Транспортні технології" / Харківський національний автомобільно-дорожній ун-т. - X. : ХНАДУ, 2007. - 260 с.

Приложенные файлы

  • docx 14832701
    Размер файла: 54 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий