Цивільне законодавство


Тема: Цивільне законодавствоПлан
Загальна характеристика Цивільного кодексу України,
Відносини, які регулюють цивільним правом
Учасники цивільних правовідносин
Поняття і загальна характеристика цивільної правоздатності і цивільної дієздатності
Цивільний кодекс України, прийнятий 01.01.2004 р.
Цивільний кодекс України складається з таких розділів:
1) Загальні положення.
2) Право власності.
3) Зобов'язальне право.
4) Авторське право.
5) Право на відкриття,
6) Право на винахід, корисну модель, промисловий зразок, знак для товарів і послуг, раціоналізаторську пропозицію.
7) Спадкове право.
8) Правоздатність іноземних громадян і осіб без громадянства. Застосування цивільних законів іноземних держав,
міжнародних договорів і угод.
Проект нового Цивільного кодексу складається з восьми книг:
Загальна частина;
Особисті немайнові права фізичних осіб;
Речове право;
Право інтелектуальної власності;
Зобов'язальне право;
Сімейне право;
Спадкове право;
Міжнародне приватне право.
Всього до проекту Цивільного кодексу входить 1622 статей.
Цивільне право - це галузь права, норми якої регулюють на засадах юридичної рівності майнові відносини в її різноманітних формах і деякі особисті немайнові відносини, пов'язані з відповідними нематеріальними благами за участю громадян організацій та інших соціальних утворень.
Цивільно-правові відносини - це урегульовані нормами цивільного права майнові та особисті немайнові відносини, засновані на Юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності учасників, що є носіями суб'єктивних цивільних прав та обов'язків, які виникають, змінюються, Припиняються на підставі юридичних фактів і забезпечуються можливістю застосування засобів державного примусу.
Особливість цивільних правовідносин:
Учасники цивільних правовідносин не підпорядковані один одному, тобто у цивільні правовідносини вони вступають вільно, по своїй волі, за власним бажанням і є юридичне незалежними
Учасники цивільних правовідносин володіють юридичною свободою та ініціативністю.
Цивільні правовідносини носять майновий характер (тобто учасники цивільних правовідносин володіють майновою відокремленістю).
Учасники цивільних правовідносин мають цивільні права та обов’язки.
- Суб’єктивні цивільні права і обов'язки учасників цивільних правовідносин
виникають, змінюються, Припиняються на підставі юридичних фактів.
Здійснення учасниками цивільних правовідносин суб’єктивних цивільних прав та обов'язків забезпечується можливістю застосування заходів державного примусу.
- До учасників цивільних правовідносин за вчинення ними правопорушенні застосовуються заходи цивільно-правової відповідальності, які мають майновий характер
- Заходи захисту цивільних прав учасників цивільних правовідносин мають відновлюваний характер (тобто повернення особі права якої були порушені вихідних прав або ж відшкодування збитків).
Майнові відносини — це, конкретні вольові економічні відносини які складаються між суб'єктами з приводу належності набуття, володіння, користування і розпорядження майном. Майнові відносини, засновані на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони іншій, цивільним законодавством не регулюються
Особисті немайнові відносини виникають на підставі здійснення особистих немайнових прав, зокрема таких, як право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя й здоров'я довкілля, право на повагу до людської гідності, право на свободу літературної, художньої, наукової та технічної творчості
Ці права в свою чергу поділяються на 2 категорії:
- особисті права, які існують незалежно ви майнових (право на честь, ім'я, гідність тощо);
- особисті права, пов'язані з майновими (особисті права авторів в галузі науки, літератури та мистецтва).
3. Згідно зі ст.ст. 1-2 Цивільного кодексу України цивільним правом регулюються майнові і пов’язані з ними особисті немайнові відносини між
1)державними, кооперативними та іншими громадськими організаціями шж собою:громадянами з цими організаціями;
громадянами між собою.
Фізичні особи - це суб'єкти цивільних правовідносин, до яких належать: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства. У цивільному процесі громадяни можуть брати участь не тільки як сторони (позивач, відповідач), а і як треті сторони (наприклад, суд може притягнути до справи батьків стосовно неповнолітніх дітей, перекладачів, свідків, експертів тощо).
Особливе місце серед суб'єктів цивільних правовідносин займають неповнолітні громадяни, які за законом обмежені в своїй правоздатності.
Юридичні особи - це суб'єкти права, які мають відокремлене майно на праві власності або на праві повного господарського відання чи оперативного управління, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести юридичні обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді, арбітражному чи третейському суді.
4. Цивільна правоздатність - це здатність особи мати цивільні права та (обов'язки. Вона є необхідною передумовою правоволодіння у правовідносинах
Цивільна правоздатність виникає:
для громадян з моменту народження і припиняється зі смертю;
для юридичних осіб з моменту державної реєстрації статуту або документа, що його замінює і припиняється в момент ліквідації юридичної особи.
Цивільна правоздатність характеризується рисами:
визнається в однаковій мірі за всіма громадянами;
всі громадяни рівні перед цивільним законом.
Зміст цивільної правоздатності громадян полягає в тому, що вони можуть відповідно до Закону:
мати майно, землю, житло, техніку тощо в особистій власності;
мати право користування житловими приміщеннями, яка належать державі чи організації;
успадковувати та заповідати майно;
обирати рід занять і місце проживання;
мати права автора твору науки, літератури і мистецтва, відкриття, винаходу, раціоналізаторської пропозиції, промислового зразка;
мати інші майнові та особисті немайнові права.
Цивільна дієздатність - це здатність суб'єкта своїми діями набувати цивільні права і створювати для себе цивільні обов'язки. Дієздатність залежить у громадян від вік), стану здоров'я, досвіду.

Приложенные файлы

  • docx 14832771
    Размер файла: 24 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий