Метод. рекоменд. ГЕМІП

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського



Кафедра міжнародної економіки




В.С. Білозубенко, Ю.Г. Бочарова





ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТА МІЖНАРОДНИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС


Методичні рекомендації до вивчення дисципліни
для студентів напряму підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка»
галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво»
всіх форм навчання

















Донецьк – 2011
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського



Кафедра міжнародної економіки




В.С. Білозубенко, Ю.Г. Бочарова





ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТА МІЖНАРОДНИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС


Методичні рекомендації до вивчення дисципліни
для студентів напряму підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка»
галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво»
всіх форм навчання



ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні кафедри
міжнародної економіки
Протокол №29 від 21.03.2011 р.

СХВАЛЕНО
навчально-методичною
радою ДонНУЕТ
Протокол №___ від_________2011 р.






Донецьк – 2011
ББК 65.52я73
Б 61
УДК 330.3/322(076.5)




Рецензенти:
кандидат економічних наук, доцент Алекєєв С.Б.
кандидат економічних наук, доцент Семенов А.А.





Білозубенко, В. С.
Б 61 Глобалізація економіки та міжнародний інноваційний процес [Текст] : метод. рек. до вивч. дисципліни для студ. напряму підготов. 6.030503 «Міжнар. економіка» всіх форм навчання / В. С. Білозубенко, Ю. Г. Бочарова; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Каф. міжнар. економіки. – Донецьк : [ДонНУЕТ], 2011. – 158 с.


У методичних рекомендаціях до вивчення дисципліни «Глобалізація економіки та міжнародний інноваційний процес» наведено основні положення щодо вивчення дисципліни, плани семінарських занять, завдання для самостійного опрацювання матеріалу дисципліни, ситуаційні завдання для обговорення, перелік основної та додаткової літератури.


ББК 65.52я73



© В.С. Білозубенко, Ю.Г. Бочарова,
2011
© Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2011

ВСТУП

Сучасний розвиток світової економічної системи характеризується прискоренням глобалізаційного процесу, що тісно пов’язано із домінуванням інноваційного типу конкуренції. Інновації перетворилися не тільки на найважливіший чинник конкурентоспроможності на світовому ринку, а й на визначальний чинник сталого економічного розвитку і зростання, а також вирішення соціальних проблем.
Мета дисципліни «Глобалізація економіки та міжнародний інноваційний процес» – надання студентам теоретичний знань з питань сутності глобалізації економіки та особливостей міжнародного інноваційного процесу, їх взаємозв’язку, тенденції розвитку.
Завдання дисципліни «Глобалізація економіки та міжнародний інноваційний процес»: ознайомлення з категоріальним апаратом, надання знань щодо сутності глобалізації економіки і світового інноваційного процесу, їх взаємозв’язку, тенденції й особливостей розвитку, державної інноваційної політики, ролі ТНК у міжнародному інноваційному процесі, інноваційної складової сучасного суспільно-економічного розвитку.
Предмет: чинники та наслідки глобалізації світової економіки та інноваційної конкуренції.
Самостійна робота студента по дисципліні включає:
ознайомлення з основними поняттями теми;
вивчення джерел, що рекомендуються;
огляд періодичної літератури по конкретних питаннях теми;
складання структурно-логічної схеми досліджуваної теми;
складання криптограм по основних поняттях теми;
відповіді на пропоновані тестові завдання й складання нових тестів.
Зміст дисципліни розкривається в темах:
Глобалізація світової економіки, інноваційна конкуренція і національна конкурентоспроможність.
Сутність інновацій та особливості інноваційної діяльності в умовах глобалізації.
Стратегії економічного та інноваційного розвитку країн в умовах глобалізації. Національна інноваційна система.
Інноваційний процес у розвинутих країнах світу.
Інноваційна інфраструктура як фактор інтенсифікації міжнародного інноваційного процесу.
Державна інноваційна політика і стратегічне управління науково-технологічним розвитком.
Міжнародний науково–технічний обмін.
Механізми регулювання міжнародного інноваційного процесу і міжнародної передачі технологій.
Інноваційна діяльність міжнародних компаній в умовах глобалізації.
Системні трансформації світогосподарської системи і технологічний уклад національної економіки.
Вивчивши курс «Глобалізація економіки та міжнародний інноваційний процес» Ви зможете:
пояснити основні причини та наслідки глобалізації світової економіки;
пояснити головні причини участі держав у глобалізаційному процесі;
виявити закономірності й особливості розвитку міжнародного інноваційного процесу;
визначити основні рівні, етапи інтеграції й механізм регулювання інноваційних процесів;
проаналізувати закономірності міжнародного науково-технічного обміну;
проаналізувати тенденції інноваційної діяльності міжнародних компаній;
визначити закономірності глобальної трансформації технологічних укладів.


















ЧАСТИНА 1.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
«Глобалізація економіки та міжнародний інноваційний процес»

ІДЕНТИФІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (МОДУЛЯ)

1.Ідентифікація:
Глобалізація економіки та міжнародний інноваційний процес.

2.Опис:
Змістовний модуль 1. Теоретичні основи глобалізації і міжнародного інноваційного процесу.
Тема 1. Глобалізація світової економіки, інноваційна конкуренція і національна конкурентоспроможність. Тема 2. Сутність інновацій та особливості інноваційної діяльності в умовах глобалізації.
Змістовний модуль 2. формування національної інноваційної системи.
Тема 3. Стратегії економічного та інноваційного розвитку країн в умовах глобалізації. Національна інноваційна система. Тема 4. Інноваційний процес у розвинутих країнах світу. Тема 5. Інноваційна інфраструктура як фактор інтенсифікації міжнародного інноваційного процесу.
Змістовний модуль 3. інноваційна конкуренція Й інноваційна політика держави.
Тема 6. Державна інноваційна політика і стратегічне управління науково-технологічним розвитком. Тема 7. Міжнародний науково–технічний обмін. Тема 8. Механізми регулювання міжнародного інноваційного процесу і міжнародної передачі технологій. Тема 9. Інноваційна діяльність міжнародних компаній в умовах глобалізації. Тема 10. Системні трансформації світогосподарської системи і технологічний уклад національної економіки.

3. Рівень:
А) Зв’язки з забезпечуючими дисциплінами:
студент повинен володіти знаннями з економічної теорії, міжнародних відносин, світового ринку товарів та послуг.

Б) Мета і завдання:
Мета: надання студентам теоретичний знань з питань сутності глобалізації економіки та особливостей міжнародного інноваційного процесу, їх взаємозв’язку, тенденції розвитку.
Завдання: ознайомлення з категоріальним апаратом, надання знань щодо сутності глобалізації економіки і світового інноваційного процесу, їх взаємозв’язку, тенденції й особливостей розвитку, державної інноваційної політики, ролі ТНК у міжнародному інноваційному процесі, інноваційної складової сучасного суспільно-економічного розвитку.

В) Бібліографія:
Світова економіка : навч. посіб. / за ред. Ю. Г. Козака – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 328 с.
Бревдо, Т.В. Глобализация мировой экономики: учеб пособ. / Бревдо и др. –Р/н/Д : Феникс, 2008. – 311 с.
Мазурок, П. П. Глобальна економіка : навч. посіб. / Мазурок П. П., Одягайло Б, М., Кулішов В. В., Сазочец О. М. - Львів : Магнолія 2006, 2009.– 208 с.
Чернега О.Б. Инновационная и научно-техническая политика ЕС: учеб. Пособие / О.Б. Чернега, В.С. Белозубенко; МОН Украины, – Донецк: ДонНУЕТ, 2008. – 200 с.
Транснациональные корпорации: экономика и менеджмент: курс лекций / Э. А. Кузнецов, В. В. Волошина. – Харьков : Бурун Книга, 2008. – 320 с.
Липов, В. В. Міжнародна економіка: світова економіка та міжнародні економічні від-носини. Практикум : навч.-практ. посіб. / Липов В. В. - К. : Професіонал, 2009. – 336 с.
Бочан І. О. Глобальна економіка: Підручник/ Бочан І. О., Михасюк І. Р. – К.: Знання, 2007. – 403 с.

4. Вибіркова дисципліна.

5. Викладацький склад:
Білозубенко В.С., к.е.н., доц.;
Бочарова Ю.Г., ст. викладач.

6. Тривалість:
Всього - 108 годин (3 кредити ECТS), в тому числі лекції – 34 години (1 кредитів ECТS), семінарські і практичні заняття – 17 годин (0,5 кредитів ECТS), ІЗС – 17 годин (0,5 кредитів ECТS), самостійна робота – 40 години (1 кредити ECТS).

7. Форми і методи навчання:
лекції, практичні і семінарські заняття, самостійна робота та індивідуальні завдання.

8. Оцінювання:
поточне (обговорення теоретичних питань, тестування, розв’язання ситуаційних вправ, захист індивідуального завдання);
підсумкове (екзамен), курсова робота.

9.Мова:
українська, російська, англійська.


Таблиця 1

Технологічна карта тематичного плану
навчальної дисципліни (модулю) «Глобалізація економіки та міжнародний інноваційний процес»

Назва змістових модулів, теми і питань
К-ть год.
Назва теми семінару (практичного, заняття)
К-ть год.
Література

Змістовний модуль 1. Теоретичні основи глобалізації та міжнародного інноваційного процесу

Тема 1. Глобалізація світової економіки, інноваційна конкуренція і національна конкурентоспроможність
1.1. Сутність, фактори і наслідки глобалізації світової економіки.
1.2. Особливості інноваційної конкуренції у глобальному просторі.
1.3. Національна конкурентоспроможність та її критерії в умовах глобалізації.
4
Теоретичні основи економічної глобалізації та інноваційної конкуренції

2
1, 4, 5, 7, 8

Тема 2. Сутність інновацій та особливості інноваційної діяльності в умовах глобалізації
2.1. Сутність і класифікація інновацій.
2.2. Стадії інноваційного процесу.
2.3. Особливості глобалізації у сфері інновацій.
4
Сутність міжнародних інноваційних процесів
2
1, 2, 3, 4, 5, 7, 8

Змістовий модуль ІІ. Формування національної інноваційної системи

Тема 3. Стратегії економічного та інноваційного розвитку країн в умовах глобалізації. Національна інноваційна система
3.1. Стратегії економічного розвитку країн в умовах глобалізації.
3.2. Стратегії інноваційного розвитку країн.
3.3. Концепції НТП країн в умовах глобалізації.
3.4. Національна інноваційна система: поняття, основні елементи та особливості функціонування в умовах глобалізації.
4
Сутність економічних та інноваційних стратегій в умовах глобалізації
2
1, 2, 4, 5, 7, 8, 9, 11,

Тема 4. Інноваційний процес у розвинутих країнах світу
4.1. Моделі інноваційного процесу розвинутих країн світу.
4.2. Показники оцінки рівня інноваційного розвитку країн.
4
Особливості інноваційних стратегій в розвинених країнах
2
1-5, 8, 10, 12

Тема 5. Інноваційна інфраструктура як фактор інтенсифікації міжнародного інноваційного процесу
5.1. Інноваційна інфраструктура у системі міжнародного інноваційного процесу: основні елементи і особливості організаційних структур.
5.2. Основні напрями розвитку інноваційної інфраструктури в умовах глобалізації.

4
Напрямки і тенденції розвитку інноваційної інфраструктури
2
1-5, 6, 8, 11


Змістовий модуль ІІІ. Інноваційна конкуренція та інноваційна політика держави

Тема 6. Державна інноваційна політика і стратегічне управління науково-технологічним розвитком
6.1. Сутність, методи і механізми реалізації державної інноваційної політики в умовах глобалізації.
6.2. Особливості і тенденції стратегічного управління науково-технологічним розвитком в умовах глобалізації.
4
Державна інноваційна політика
2
1-5, 7, 8

Тема 7. Міжнародний науково–технічний обмін
7.1. Сутність міжнародного науково-технічного обміну як складової міжнародних економічних відносин.
7.2. Сутність і форми міжнародного трансферту технологій.
7.3. Структура і особливості світового ринку інноваційних продуктів.
4
Сучасні тенденції міжнародного науково-технічного обміну.
2
1-5, 7, 8, 10

Тема 8. Механізми регулювання міжнародного інноваційного процесу і міжнародної передачі технологій
8.1. Інституційне забезпечення міжнародного інноваційного процесу і міжнародної передачі технологій.
8.2. Регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва.
2
Регулювання міжнародного інноваційного процесу.
1
1-5, 7, 8, 12, 14

Тема 9. Інноваційна діяльність міжнародних компаній в умовах глобалізації
9.1. Інноваційна політика міжнародних компаній.
9.2. Типи інноваційних стратегій міжнародних компаній.
9.3. Форми організації науково-дослідних підрозділів міжнародних компаній.
9.4. Роль іноземних інвестицій і трансферту технологій у функціонуванні міжнародних компаній.
2
Інноваційний процес у міжнародних корпораціях
1
1, 3, 4, 5, 7, 8, 11

Тема 10. Системні трансформації світогосподарської системи і технологічний уклад національної економіки
10.1. Сутність системних трансформацій світогосподарської системи: напрями і фактори.
10.2. Технологічний уклад національної економіки і його розвиток в умовах глобалізації.
2
Розвиток технологічного укладу національної економіки
1
1, 4, 5, 7, 8, 12-14


Таблиця 2

Зміст самостійної роботи студентів
з навчальної дисципліни (модулю)
«Глобалізація економіки та міжнародний інноваційний процес»

Тема
Зміст СРСР

Тема 1. Глобалізація світової економіки, інноваційна конкуренція і національна конкурентоспроможність
Національна конкурентоспроможність та її критерії в умовах глобалізації – 4 години

Тема 2. Сутність інновацій та особливості інноваційної діяльності в умовах глобалізації
Особливості глобалізації у сфері інновацій – 4 години

Тема 3. Стратегії економічного та інноваційного розвитку країн в умовах глобалізації. Національна інноваційна система
Концепції НТП країн в умовах глобалізації – 4 години

Тема 4. Інноваційний процес у розвинутих країнах світу
Показники оцінки рівня інноваційного розвитку країн – 4 години

Тема 5. Інноваційна інфраструктура як фактор інтенсифікації міжнародного інноваційного процесу
Основні напрями розвитку інноваційної інфраструктури в умовах глобалізації – 4 години

Тема 6. Державна інноваційна політика і стратегічне управління науково-технологічним розвитком
Особливості і тенденції стратегічного управління науково-технологічним розвитком в умовах глобалізації – 4 години

Тема 7. Міжнародний науково–технічний обмін
Структура і особливості світового ринку інноваційних продуктів – 4 години

Тема 8. Механізми регулювання міжнародного інноваційного процесу і міжнародної передачі технологій
Регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва – 4 годин.

Тема 9. Інноваційна діяльність міжнародних компаній в умовах глобалізації
Роль іноземних інвестицій і трансферту технологій у функціонуванні міжнародних компаній – 4 годин.

Тема 10. Системні трансформації світогосподарської системи і технологічний уклад національної економіки
Сутність системних трансформацій світогосподарської системи: напрями і фактори – 4 години


ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
з навчальної дисципліни (модулю)
«Глобалізація економіки та міжнародний інноваційний процес»

1. Підготовка оглядів періодичної й монографічної літератури за темами дисципліни.
2. Підготовка доповідей, рефератів, кейсів, наукових статей за темами дисципліни.
3. Відбір і обробка статистичної інформації, підготовка аналітичних записок за темами дисципліни.
4. Підготовка есе за темами дисципліни.
Таблиця 3
Засоби для проведення поточного і підсумкового контролю

Найменування змістових модулів та тем лекції
Найменування семінарського, практичного або лабораторного заняття
Засіб контролю знань

Змістовий модуль І. Теоретичні основи глобалізації та міжнародного інноваційного процесу

1.
Тема 1. Глобалізація світової економіки, інноваційна конкуренція і національна конкурентоспроможність
Теоретичні основи економічної глобалізації та інноваційної конкуренції
Обговорення теоретичних питань, розв’язання ситуаційних вправ, захист індивідуального завдання

2.
Тема 2. Сутність інновацій та особливості інноваційної діяльності в умовах глобалізації
Сутність міжнародних інноваційних процесів
Обговорення теоретичних питань, розв’язання ситуаційних вправ, захист індивідуального завдання

Змістовий модуль ІІ. Формування національної інноваційної системи

3.
Тема 3. Стратегії економічного та інноваційного розвитку країн в умовах глобалізації. Національна інноваційна система
Сутність економічно-інноваційних стратегій
Обговорення теоретичних питань, розв’язання ситуаційних вправ, захист індивідуального завдання

4.
Тема 4. Інноваційний процес у розвинутих країнах світу
Особливості інноваційних стратегій в розвинених країнах
Обговорення теоретичних питань, розв’язання ситуаційних вправ, захист індивідуального завдання

5.
Тема 5. Інноваційна інфраструктура як фактор інтенсифікації міжнародного інноваційного процесу
Напрямки і тенденції розвитку інноваційної інфраструктури
Обговорення теоретичних питань, розв’язання ситуаційних вправ, захист індивідуального завдання

Змістовий модуль ІІІ. Інноваційна конкуренція та інноваційна політика держави

6.
Тема 6. Державна інноваційна політика і стратегічне управління науково-технологічним розвитком
Державна інноваційна політика
Обговорення теоретичних питань, розв’язання ситуаційних вправ, захист індивідуального завдання

7.
Тема 7. Міжнародний науково–технічний обмін
Сучасні тенденції міжнародного науково-технічного обміну.
Обговорення теоретичних питань, розв’язання ситуаційних вправ, захист індивідуального завдання

8.
Тема 8. Механізми регулювання міжнародного інноваційного процесу і міжнародної передачі технологій
Регулювання міжнародного інноваційного процесу.
Обговорення теоретичних питань, розв’язання ситуаційних вправ, захист індивідуального завдання

9.
Тема 9. Інноваційна діяльність міжнародних компаній в умовах глобалізації
Інноваційний процес у міжнародних корпораціях
Обговорення теоретичних питань, розв’язання ситуаційних вправ, захист індивідуального завдання

10.
Тема 10. Системні трансформації світогосподарської системи і технологічний уклад національної економіки
Інноваційна модель економічного зростання
Обговорення теоретичних питань, розв’язання ситуаційних вправ, захист індивідуального завдання


МЕТОДИ НАВЧАННЯ:
навчальні заняття, розв’язання практичних занять, розв’язання ситуаційних вправ, виконання індивідуального завдання.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:
згідно системи оцінювання знань студентів, передбаченої наказом № 346 від 16.06.06 р.

Система нарахування балів
№ теми
Види роботи/бали


Обговорення теоретичних питань
Розв’язання ситуаційних вправ
Виконання індивідуального завдання
Сума балів

Змістовний модуль 1. Теоретичні основи глобалізації та міжнародного інноваційного процесу

Тема 1
2
2
2
6

Тема 2
2
2
2
6

Усього модуль 1

4

4

4

12

Змістовий модуль ІІ. Формування національної інноваційної системи

Тема 3
2
2
2
6

Тема 4
2
2
2
6

Тема 5
2
2
2
6

Усього модуль 2

6

6

6

18

Змістовий модуль ІІІ. Інноваційна конкуренція та інноваційна політика держави

Тема 6
2
2
2
6

Тема 7
2
2
2
6

Тема 8
2
2
2
6

Тема 9
2
2
2
6

Тема 10
2
2
2
6

Усього модуль 3

10

10

10

30

Усього
20
20
20
60

Екзамен

40

Разом

100




РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ:
Модуль 1
Загальна кількість балів по
змістовним модулям
Сума
(в балах)
Модуль 2 (курсова робота)
Сума
(в балах)

Змістовний модуль І
Змістовний
модуль ІІ
Змістовний
модуль ІІІ





20
30
50





Т1
Т2
Т3
Т4
Т5
Т6
Т7
Т8
Т9
Т10
100
100
100
200

10
10
10
10
10
10
10
10
10
10






Шкала оцінювання:
90-100 балів - відмінно (А);
75-89 балів - добре (ВC);
60-74 балів - задовільно (DE);
35-59 балів - незадовільно з можливістю повторного складання (FX);
1-34 балів - незадовільно з обов'язковим повторним курсом (F).

Шкала ECTS
Якісне визначення (критерії)

A
ВІДМІННО (EXCELLENT) – відмінне виконання з незначними помилками

B
ДУЖЕ ДОБРЕ (VERY GOOD) – вище середніх стандартів, але з деякими помилками

C
ДОБРЕ (GOOD) – в цілому змістовна робота зі значними помилками

D
ЗАДОВІЛЬНО (SATISFACTORY) – чітко але зі значними недоліками

E
ДОСТАТНЬО (SUFFICIENT) – виконання відповідає мінімальним критеріям

FX
НЕЗАДОВІЛЬНО (FAIL) – необхідна ще певна робота для зарахування кредиту

F
НЕЗАДОВІЛЬНО (FAIL) – потрібна велика робота в майбутньому



МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: Комплект учбово-методичних матеріалів для забезпечення і супроводу робочої програми включає сучасну вітчизняну і закордонну навчальну і наукову літературу, статистичні дані, тематичну добірку матеріалів до завдань, перелік тем рефератів, комплекти контрольних питань для перевірки знань студентів, електронний конспект лекцій, законодавчі і нормативні документи, методичні вказівки до вивчення курсу, самостійної роботи та практичних занять.



















Частина 2.
Методичні рекомендації з підготовки до
практичних і семінарських занять

Змістовий модуль І.
Теоретичні основи глобалізації та міжнародного інноваційного процесу

Тема 1. Глобалізація світової економіки, інноваційна конкуренція і національна конкурентоспроможність

План заняття:
1. Сутність, фактори і наслідки глобалізації світової економіки.
2. Особливості інноваційної конкуренції у глобальному просторі.
3. Національна конкурентоспроможність та її критерії в умовах глобалізації.

Ключові слова: концепція, глобалізація, інтернаціоналізація, взаємозалежність, інтеграція, конвергенція, транснаціоналізація, наслідки, інноваційна конкуренція, функції, конкурентоспроможність, інновації.

Література: 1, 4, 5, 7, 8.

Проблемні питання і завдання:
1. Рушійні сили глобалізації.
2. Економічні, цивілізаційні і політичні передумови глобалізації.
3. Історичні передумови глобалізації.
4. Негативні та позитивні наслідки глобалізації.
5. Лібералізація міжнародних економічних відносин.
6. Глобалізація як об’єктивна закономірність розвитку світової економіки.
7. Глобальна конкуренція.
8. Домінування інноваційного типу конкуренції.
9. Оцінка національної конкурентоспроможності.
10. Забезпечення національної конкурентоспроможності.

Ситуація для обговорення №1
Андерс Фог Расмуссен, ліберальний прем'єр-міністр Данії, оприлюднив амбіційний план формування зони вільної торгівлі між двома найбільшими світовими економіками - США та ЄС.
Під час свого візиту до США та виступу в Університеті в Берклі, пан Расмуссен запропонував створити "трансатлантичний ринок без перешкод для торгівлі та інвестицій".
"Не будемо забувати, що ЄС та Сполучені Штати відповідальні за дві третини світової торгівлі. Ми є найбільші торгівельні та інвестиційні партнери", - сказав Расмуссен у своєму виступі, фокусуючись на проблематиці глобалізації.
Він зазначив, що більше ніж 85 відсотків загальних інвестицій США в професійній, науковій та технічних сферах розміщені в ЄС.
"Глобалізація є доконаним фактом і ми повинні зрозуміти це, необхідно переходити в наступ на національному рівні та завдяки міжнародній співпраці". "Досягнення бачення трансатлантичного ринку, поза сумнівом, потребує часу. В Європі ми витратили більш ніж 50 років для побудови спільного ринку", - додав Расмуссен.
Він також додав, що таке утворення не може бути "клубом виключно" для багатих країн.
В Данії політична опозиція швидко розкритикувала дану пропозицію, кажучи, що існує ризик того, що розмови про глобальну торгівлю можуть закінчитися двосторонньою співпрацею.
Напередодні саміту ЄС-США, який відбудеться наступного тижня у Відні, питання торгівлі є одним з головних в порядку денному.
В той час, коли на батьківщині пан Расмуссен зіштовхується із падінням політичної підтримки, він залишається в унікальній позиції, відчуваючи потужну підтримку від Білого Дому.
Він був запрошений Джорджем Бушем в Кемп Девід - честь, яка останнього разу була надана главі іноземної держави два роки тому - де два лідери мали 10-мільну прогулку на велосипедах.
Під заголовком "Дипломатія на двох велосипедах" "The Washington Post" повідомила про "незвичайно теплі стосунки, що існують поміж лідером вільного світу та главою скандінавської країни з населенням менш ніж 5 мільйонів".
За матеріалами «EUobserver»

Питання:
Переваги та недоліки трансатлантичного ринку?
До чого може призвести у майбутньому подібний союз?

Ситуація для обговорення №2
Виробничі потуги Ради Європи продукують рішення, резолюції, рекомендації, а тим часом ситуація на геополітичному ринку міняється. Глобалізація додає проблем до врегулювання, росте конкуренція з боку ЄС. Лейблу «Демократія, права людини, верховенство права» зі знаком якості «європейці довіряють, з 1949 року» завдано шкоди: занадто вже багато можливостей залагоджування конфліктів було втрачено. Криза європейської архітектури безпеки та світова фінансова криза змусила керманичів цієї пан-європейської ТНК задуматися над своїм подальшим існуванням.
Спеціальний представник при Генеральному Секретарю РЄ, Жерар Штудман, привідкрив нещодавно завісу над таємничою реформою інституції. Швейцарський дипломат після багаторічного керівництва Бюро демократичних інституцій та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ тепер тримає ключі від майбутнього РЄ. Це вже викликало побоювання та обурення у представників Конференції міжнародних неурядових організацій (МНУО) – одного з органів РЄ поруч із Парламентською Асамблеєю, Комітетом Міністрів та Конгресом місцевих і регіональних влад Європи.
Пан Штудман керується досить глобальною візією спільноти міжнародних організацій, виступає за модернізацію, оперативність РЄ, оголошує наступ на забюрократизовані органи і суттєво урізає бюджет цілому ряду програм. «Річний бюджет РЄ – близько 220 млн євро. Мінус бюрократичні видатки, мінус зарплати функціонерам РЄ – і нам залишається усього 40 млн євро операційного бюджету. За таких умов, ми не можемо собі дозволити ані копійки марнотратства», - наполягає пан Штудман, вважаючи неприпустимим і надалі залишати усі 130 програм та 59 комітетів управління проектами. Секретаріат МНУО ж, на його думку, перетворилася на неповороткий механізм, а представлені в органі організації не відповідають реальним потребам та не займаються найнагальнішими проблемами на порядку деннім РЄ, як-от питання ромів. Натомість Спеціальний радник з питань реформи РЄ тяжіє до впливових на світовому рівні НУО, цитуючи Open Society Джорджа Сороса. На превеликий жаль МНУО, що до того ж піддає сумніву суто бюджетні міркування Генерального Секретаріату і пана Штудмана: «На весь операційний бюджет РЄ в 2010 році в 40 млн євро на наш орган припадає лише 250 тисяч. А скоротять нас наступного року на 60%, в той час як загальне бюджетне скорочення по РЄ – менше 1%...».
Звісно, боротьба із бюрократичним проїданням коштів необхідна. Як і раціоналізація проектів на міжорганізаційному рівні. Пан Штудман як ніхто не в змозі ідентифікувати та усунути непотрібне дублювання проектів у різних міжнародних організаціях. Реформа з підвищення ефективності і дієздатності РЄ невіддільна від стратегічних розмірковувань щодо архітектурної безпеки на Європейському континенті. Чи оспорюватимуть РЄ, ЄС, НАТО та ОБСЄ ті чи інші питання, а чи працюватимуть за принципом взаємодоповнюваності, чи згодні деякі держави фінансувати схожі проекти в різних організаціях, членами яких вони являються? Якщо на європейському континенті достатньо НАТО для вирішення питань військового характеру та ЄС – для інтеграції, то Раді Європи не залишиться нічого іншого, як акуратно згорнути свої здобутки – Європейський Суд з прав людини, Венеціанську комісію – та покласти їх до шухлядки ЄС. Хоча на думку пана Штудмана, «здобутки РЄ – значимі, це організація, яка виробляє правові норми зобов’язуючого характеру для країн-учасниць та виходить за рамки вузького поняття Західного світу, залучаючи такі країни, як Туреччина, Україна та Росія».
Отож, організація - колишній лідер на правових і культурних просторах континенту – зараз повинна вирішити для себе дилему, і водночас, реорганізовуватися в конкурентному оточенні. А тим часом до процесу її реформ потрібно пильно приглядатися, аби кризовий менеджмент мислячи глобальними категоріями не скоротив «за нерентабельністю» не такі вже й не потрібні напрямки діяльності, просто тому, що вони – найслабкіша ланка й їх легше зрушити з місця, ніж інших. Хотілося б, щоб це сталося не за рахунок громадянського суспільства
За матеріалами «Євроатлантична Україна»

Питання:
1. Чим обумовлено таке рішення, спеціального представника Ради Європи Жерара Штудмана?
2. Які наслідки може викликати ця реформа?

Тема 2. Сутність інновацій та особливості інноваційної діяльності в умовах глобалізації

План заняття:
1. Сутність і класифікація інновацій.
2. Стадії інноваційного процесу.
3. Особливості глобалізації у сфері інновацій.

Ключові слова: інновація, інноваційна діяльність, інноваційний процес, лінійна модель, інтерактивна процес, дослідження і розробки, комерціалізація, міжнародні корпорації, глобальні мережі.

Література: 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8.

Проблемні питання і завдання:
1. Сутність інновацій.
2. Теорія Й. Шумпетера.
3. Інноваційні теорії довгих хвиль в економіці.
4. Класифікація інновацій.
5. Інноваційний процес: рівні і виміри.
6. Моделі інноваційного процесу.
7. Науковий та інноваційний сектори національної економіки.
8. Стадії інноваційного процесу та комерціалізація інновацій.
9. Інноваційна діяльність міжнародний корпорацій.
10. Глобальні інформаційні мережі як чинник глобалізації.
11. Глобальні інформаційні мережі як чинник інтенсифікації інноваційної діяльності.

Ситуація для обговорення №1
В Україні почалася розробка міждержавної цільової програми інноваційної співпраці членів СНД на період до 2020 року. Над документом працює спеціальна робоча група, до якої увійшли представники органів виконавчої влади всіх держав СНД зі статусом не нижче замміністра, які відповідають за інноваційний розвиток. За рішенням ради голів уряду всіх країн-учасниць, замовником-координатором, що відповідає за розробку та реалізацію цієї міждержавної цільової програми, визначене Мінекономіки України.
На думку голови робочої групи, заступника міністра економіки України Валерія Мунтяна, відсутність чіткої програми міждержавного інноваційного розвитку СНД несе загрозу національній безпеці всіх учасників СНД. А її поява допоможе відновити широку кооперацію наукових виробничих комплексів і залучити світові інвестиційні потоки для реалізації перспективних проектів. Тобто, якщо Україна, припустимо, не має грошей, але має цікавий інвест-проект, можна скооперуватися з країнами, що мають гроші, і втілити ідею в життя.
За словами замміністра, «такий документ допоможе сконцентрувати інтелектуальний потенціал країн Співдружності на здійснення інноваційного прориву, направленого на подолання наслідків фінансової кризи та проведення модернізації економіки для переходу на новий технологічний устрій».
За матеріалами журналу «День».

Питання:
1. Як розвиток інноваційного сектору вплине на стан Української економіки?
2. Які проблеми можуть виникнути у ході цієї співпраці?

Ситуація для обговорення №2
Прем`єр-міністр Микола Азаров вважає, що необхідно збільшити товарообіг з Естонією. Про це він заявив після зустрічі з головою естонського парламенту Ене Ергма. "Нам потрібно збільшити товарообіг між нашими країнами. Зараз він вимірюється десь 0,5 млрд. доларів., а я думаю, що його перспектива значно вища", - сказав Азаров. Він відзначив, що для України представляє інтерес інноваційний розвиток Естонії. "Нам потрібно подивитися, де можна вкласти свої капітали в Естонії. Ми вітатимемо такий обмін. Я думаю, що коло інтересів досить широке", - сказав прем`єр-міністр.
Зокрема, Україна зацікавлена у співпраці з Естонією в розвитку спільних проектів в галузі енергетики, транспортного сполучення і високих технологій.
"Цікава розмова про наші двосторонні відносини, про їх розвиток, про європейську перспективу України. Треба прямо сказати, що в Естонії є чому повчитися, наприклад, голосування тут здійснюється переважно не бюлетенями, а в електронному вигляді, податкова система також працює в електронному вигляді", - сказав прем`єр.
Азаров у відповідь на прохання Ергма пообіцяв, що в Києві буде вирішена проблема надання дозволу для організації культурного центру естонської громади, яка налічує в Україні до 4 тисяч чоловік.
За матеріалами «УНІАН».

Питання:
1. Як розвиток відносин з Естонією може позначитися на інноваційному розвитку України?
2. Як організація культурного центру естонської громади в Києві може сприяти розвитку двосторонніх відносин між країнами?


Змістовий модуль ІІ.
Формування національної інноваційної системи

Тема 3. Стратегії економічного та інноваційного розвитку країн в умовах глобалізації. Національна інноваційна система

План заняття:
1. Стратегії економічного розвитку країн в умовах глобалізації.
2. Стратегії інноваційного розвитку країн.
3. Концепції НТП країн в умовах глобалізації.
4. Національна інноваційна система: поняття, основні елементи та особливості функціонування в умовах глобалізації.

Ключові слова: стратегія, економічний розвиток, інноваційний розвиток, науково-технічний прогрес, система інновацій, функціональні блоки, інститути.

Література: 1, 2, 4, 5, 7, 8, 9, 11.

Проблемні питання і завдання:
1. Стратегічне планування як елемент державного управління.
2. Типізація національних стратегій розвитку.
3. Світовий порядок та національні стратегії.
4. Міжнародна конкуренція та національна стратегія.
5. Умови ефективного використання економічного потенціалу в умовах глобалізації.
6. Системи інновацій: рівні і види.
7. Інтернаціоналізація національної інноваційної системи.

Ситуація для обговорення №1
Європейська комісія представила нову енергетичну стратегію до 2020 року. Стратегія визначає пріоритети на наступні 10 років і пропонує дії, необхідні для покращення енергозбереження, створення ринку з конкурентними цінами і гарантованими поставками, прискорення розвитку технологій.
«Енергетичні виклики – один із найбільших тестів для нас всіх. Переведення нашої енергетичної системи на новий, більш стабільний і безпечний шлях розвитку може потребувати часу, але амбітні рішення мають бути ухвалені зараз», - заявив з цього приводу Комісар ЄС з питань енергетики Гунтер Еттінгер.
У своєму комюніке Єврокомісія визначила 5 пріоритетів. На їх базі Єврокомісія планує запропонувати нові законодавчі ініціативи впродовж найближчих 18 місяців.
Серед визначених Комісією пріоритетів - енергозбереження, інтеграція інфраструктури європейського ринку, визначення єдиної зовнішньої енергетичної політики, розвиток технологій і захист прав споживачів.
В галузі енергозбереження Єврокомісія пропонує зосередити увагу на двох найбільших споживачах енергоресурсів: транспорті і житловому секторі. При цьому Єврокомісія планує запропонувати конкретні фінансові механізми для реконструкції житлового сектора і проведення енергозберігаючих заходів.
В галузі об`єднання інфраструктури Єврокомісія вважає, що до 2015 року жодна країна-член ЄС не повинна залишитися ізольованою. При цьому впродовж найближчих 10 років інвестиції в інфраструктуру можуть досягти 1 трлн. євро.
Для прискорення реалізації інфраструктурних проектів Єврокомісія пропонує спростити процедуру і скоротити час видачі дозволів, перейшовши на режим «єдиного вікна».
Також міститься пропозиція координувати енергетичну політику країн-членів ЄС у відносинах із третіми країнами, а особливо у відносинах з ключовими партнерами.
При цьому в рамках Європейської політики сусідства Комісія вважає за можливе розширити угоду про Енергетичне співтовариство для забезпечення більшої інтеграції країн-сусідів, бажаючих брати участь в європейському енергетичному ринку.
Крім того, містяться пропозиції щодо розширення наукових досліджень в галузі енергозбереження, а також з посилення захисту прав споживачів і більш прозорого формування рахунків.
За матеріалами «УНІАН».

Питання:
1. Чим може бути цікавою для України ця стратегія?
2. Чого прагне досягти Європейська комісія за допомогою цієї стратегії?

Ситуація для обговорення №2
У Трускавці відбувся круглий стіл з обговорення актуальних пропозицій до комітету економічних реформ Президента України від Львівської області під керівництвом першого заступника голови Львівської ОДА Мирона Янківа. Велику увагу учасники круглого столу приділили розвитку інноваційної складової економіки. Представники Західного наукового центру НАН і МОН України, Західного центру інноваційного розвитку, «Львівської Політехніки» окреслили коло питань, де наука може працювати на розвиток економіки області та країни. Вони навели приклади можливого застосування наукових розробок в економіці, господарюванні за допомогою центрів трансферу технологій, що започатковуються на базі науково-дослідних інституцій.
Учасники заходу зійшлися на доцільності створення інфраструктури для розвитку інноваційного підприємництва – технопарків, наукових парків, кластерів.
В. о. директора Західного регіонального центру інноваційного розвитку Наталія Гурська акцентувала на доцільності відновлення пільгових режимів оподаткування у межах дії спеціальних економічних зон та технопарків, а також закону «Про інноваційну діяльність» як механізмів, що стимулюють розвитку інноваційного підприємництва.
Мирон Янків прокоментував: «Інновації – це одна з найпотужніших генерацій, що допоможе відродити економіку, зробити нас конкурентоспроможними. На сьогодні інноваційні підприємства становлять лише 10% від загальної кількості активних підприємств. Їх частку треба збільшувати. У цьому корисний досвід сусідніх країн, зокрема Польщі. Розвиток інноваційного підприємництва потрібно підтримувати за допомогою форумів, різноманітних заходів. Нашим науковцям ще треба навчитися здобувати фінансування на власні проекти. Загалом доцільно напрацьовувати стратегію інноваційного розвитку Львівщини, щоб підходити до цього питання системно».
За матеріалами «ZAXID.NET».

Питання:
1. Які проблеми можуть виникнути у ході реалізації цієї стратегії?
2. Охарактеризуйте заходи з прискорення інноваційного розвитку Львівської області.

Тема 4. Інноваційний процес у розвинутих країнах світу

План заняття:
1. Моделі інноваційного процесу розвинутих країн світу.
2. Показники оцінки рівня інноваційного розвитку країн.

Ключові слова: універсальні риси, венчурний капітал, міжфірмова кооперація, державна підтримка, міжнародна кооперація, індикатори, ресурси, міжнародні порівняння, статистичні інструменти.

Література: 1, 2, 4, 5, 7, 8, 9, 11.

Проблемні питання і завдання:
1. Досвід розвинених країн в організації та прискоренні інноваційних процесів.
2. Венчурний капітал у США.
3. Венчурний капітал у Європі.
4. Венчурний капітал в країнах СНД.
5. Венчурний капітал в Україні.
6. Японський досвід співробітництва великих корпорацій.
7. Міжнародна між фірмова кооперація у Європі.
8. Показники науково-технічної діяльності в Україні.
9. Міжнародні порівняння індикаторів інноваційного розвитку країн світу (на вибір).

Ситуація для обговорення №1
Президент США Барак Обама оголосив про нову стратегію глобального розвитку країни.
"Сьогодні я оголошую про нашу нову стратегію глобального розвитку - першу в США стратегію такого роду", - сказав Обама, виступаючи в Нью-Йорку на саміті ООН по виконанню Цілей розвитку тисячоліття.
Першим пунктом нової стратегії стане принципово інше розуміння поняття "розвиток", повідомив Обама.
"Протягом тривалого часу ми вимірювали наші зусилля кількістю доларів, що виділялися, а також об`ємами продовольства і ліків, які ми постачали. Але просто гуманітарна допомога - це ще не розвиток. Розвиток - це допомога країнам в тому, щоб вони розвивалися - рухалися від бідності до процвітання... І для цього ми повинні задіювати всі інструменти, які є в нашому розпорядженні, від дипломатії до торгівлі й інвестиційної політики", - зазначив глава держави.
Другий пункт стратегії - зміна погляду на кінцеву мету розвитку.
"Завдання розвитку - це створення умов, в яких допомога більше не потрібна. Тому ми шукатимемо партнерів, які хочуть посилити власну здатність допомагати своєму населенню. Ми добиваємося розвитку, націленого на майбутнє", - наголосив президент, додавши, що США залишаться вірні всім своїм існуючим обіцянкам і зобов`язанням. Обама зазначив, що США вже вживають заходів у цьому напрямку. "Наприклад, замість того, щоб просто лікувати ВІЛ і СНІД, ми вкладаємо кошти в новітні дослідницькі розробки, щоб, нарешті, знайти спосіб запобігти зараженню мільйонів людей", - пояснив Обама.
Третій пункт стратегії - повсюдний економічний розвиток.
"Щоб добитися кардинальних змін, ми робимо акцент на найпотужнішій у світі силі для знищення бідності і створення можливостей. Ця сила вже перетворила Південну Корею з одержувача допомоги на донора... Сила, про яку я кажу, - це повсюдний економічний розвиток. Відтепер кожна нація попрямує шляхом процвітання", - переконаний Обама. Для економічного розвитку, нагадав президент США, необхідні підтримка підприємництва, інвестиції в інфраструктуру, розширення торгових зв`язків та збільшення інвестицій.
"Тому ми співпрацюємо з країнами, такими як Сьєрра-Леоне, в створенні бізнес-клімату, сприятливого для інвестицій... Ми знищуватимемо бар`єри на шляху до регіональної торгівлі і закликатимемо країни відкрити ринки для країн, що розвиваються”, - зазначив Обама. Також США підтримуватимуть країни, що рухаються від авторитарних режимів до демократії, від війни - до миру, наголосив він. "І, нарешті, останній пункт нашої нової стратегії. Ми наполягатимемо на більшій відповідальності - як нашій, так і інших країн. Ми наполягатимемо на тому, що кожен несе свою частку відповідальності за те, що відбувається", - повідомив Обама. "Звертаюся до наших колег - країн-донорів. Давайте поважати наші зобов`язання, виконувати обіцянки, підтримувати рівень прозорості, якого ми вимагаємо від інших. І давайте вже відходити від побитих суперечок про те, скільки грошей витрачати, і давайте зосередимося на тому, як саме ми можемо сприяти поліпшенню життя людей", - закликав Обама. "Звертаюся до країн, що розвиваються... Тільки ви і ваші народи можуть зробити важкий вибір, який дозволить вашій країні динамічно розвиватися... Тільки ви можете забезпечити населенню визначеність і процвітання", - запевнив Обама.
Наприкінці свого виступу Обама зазначив, що нині міжнародне співтовариство може зробити те, про що раніше не можна було навіть мріяти. "Разом ми можемо створити таке майбутнє, яке не може створити ніхто з нас окремо", - підкреслив він.
За матеріалами «УНІАН».

Питання:
1. Чи може бути цікавою для України ця стратегія?
2. Охарактеризуйте основні кроки, які можуть бути зроблені задля реалізації цієї стратегії.

Ситуація для обговорення №2
Україна візьме участь у розробці Європейською Комісією «Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону».
Про це повідомили в прес-службі Міністерства регіонального розвитку і будівництва, делегація якого 8 листопада цього року брала участь у Бухарестському саміті з питань Дунайського регіону.
Виступаючи під час заяв голів делегацій про приєднання до Декларації за підсумками Бухарестського саміту з питань Дунайського регіону, міністр регіонального розвитку й будівництва Володимир Яцуба відзначив, що Україна в цілому приєднується до політичної декларації, поділяючи викладене в ній бачення цілей щодо посилення співпраці Європейської комісії і країн Придунав`я в контексті реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону.
«Ми переконані, що успішна імплементація стратегії вимагає рівноправної участі всіх держав Дунайського регіону (як членів, так і не членів ЄС) у відповідних процесах, включаючи доступ до всіх існуючих і майбутніх джерел фінансування відповідних програм і проектів», – наголосив він.
Українська сторона закликала ЄС розглядати Україну як державу, яка стане членом Євросоюзу, надати їй практичні можливості повною мірою скористатися інструментами політики регіонального вирівнювання, доступними як для держав-членів, так і для кандидатів і потенційних кандидатів на членство в Євросоюзі.
За матеріалами «УНІАН».

Питання:
1. Яким чином участь України у розробці стратегії Дунайського регіону може вплинути на її вступ до ЄС?
2. Чому повстало питання створення такої стратегії?

Тема 5. Інноваційна інфраструктура як фактор інтенсифікації міжнародного інноваційного процесу

План заняття:
1. Інноваційна інфраструктура у системі міжнародного інноваційного процесу: основні елементи і особливості організаційних структур.
2. Основні напрями розвитку інноваційної інфраструктури в умовах глобалізації.

Ключові слова: інноваційна інфраструктура, блоки, паркові структури, інкубатори, технополіси, територіальні агломерації, венчурні фонди, інноваційні фонди, інтернаціоналізація.

Література: 1-5, 6, 8, 11.

Проблемні питання і завдання:
1. Функціональні блоки інноваційної інфраструктури.
2. Інноваційна інфраструктура у США.
3. Інноваційна інфраструктура у Японії.
4. Найбільші технологічні парки світу.
5. Технологічні парки в Україні.
6. Фінансування інноваційного сектору: розвинені країни та Україна.
7. Інтернаціоналізація інноваційної інфраструктури в умовах глобалізації.

Ситуація для обговорення №1
Технопарк "Слобожанщина" буде створений на кордоні Росії та України. Про це 13 жовтня під час вручення стипендій студентам і молодим ученим Харківського національного університету ім. В.Каразіна повідомив заступник голови Харківської облдержадміністрації Юрій Сапронов. За його словами, технологічні розробки, які ведуться в університеті ім. В.Каразіна, повинні впроваджуватися, а створення технопарку на кордоні двох областей України та Росії дозволить молодим ученим реалізувати багато ідей.
"Майбутнє України - за інноваційно-інвестиційною моделлю розвитку та молодими фахівцями та вченими. Виробництво продукції з високою доданою вартістю на основі інноваційно-інвестиційної моделі - це той шлях, яким повинна йти Україна. Показовим є приклад Росії, яка за п'ять років багато чого досягла в економічному розвитку, тоді як наша країна весь цей час продовжувала котитися вниз. Два, максимум три роки дається нам, щоб реалізувати програму реформ президента України Віктора Януковича. Якщо ми цього не зробимо, всім чиновникам з ганьбою доведеться писати заяви про відхід", - відзначив Ю.Сапронов. Ю.Сапронов презентував студентам і молодим вченим книгу "Основи сталого розвитку Харківської області до 2012 року" і запросив їх взяти участь у написанні стратегії розвитку області.
За матеріалами журналу «STATUS QUO».

Питання:
1. Яким є переваги і недоліки створення спільного технопарку Росії і України?
2. Які заходи необхідно реалізувати для ефективного розвитку технопарків в Україні?

Ситуація для обговорення №2
Українські та китайські компанії ведуть активні переговори з приводу реалізації низки важливих для України проектів. Про це повідомив посол України в Китаї Юрій Костенко. "В даний час українські та китайські партнери ведуть активні переговори з приводу ряду важливих для нашої країни проектів", - сказав посол.
Він додав, що в результаті роботи української і китайської сторін ще в 2009 році були підписані важливі документи, серед яких угода між урядами Китаю і України про зміцнення співробітництва в сфері будівництва.
У цій сфері сторони ведуть переговори з приводу проектів будівництва автодоріг, мостів, морських портів та іншого. "Увагу китайської сторони привертає можливість участі в реалізації виробничих проектів в Україні", - пояснив Костенко.
Зокрема, за його словами, ведуться роботи зі створення спільного підприємства з переробки марганцевої руди в Україні.
Цей проект передбачає інвестування китайською стороною близько 150 млн. доларів до 2012 року.
Крім того, за словами дипломата, у цьому році встановлені прямі контакти "Нафтогазу" з провідними нафтогазовими корпораціями Китаю.
Костенко також додав, що держпідприємство "Чорноморнафтогаз" вже реалізовує ряд інвестиційних проектів з китайськими партнерами і завершує роботи з підготовки нових, які дадуть можливість здійснювати розробку глибоководного шельфу Чорного моря.
За інформацією посла, в сфері сільського господарства сторонами вивчається створення сільськогосподарського технопарку на території України з рядом виробничих зон. На думку дипломата, передумовою активізації інвестиційного співробітництва з Китаєм може стати інвестування та кредитування об'єктів інфраструктури ЧЄ-2012.
За матеріалами агентства «Інтерфакс-Україна».

Питання:
1. Чим приваблює Україна інвесторів і партнерів з Китаю?
2. Які позитивні і негативні сторони цього співробітництва?


Змістовий модуль ІІІ.
Інноваційна конкуренція та інноваційна політика держави

Тема 6. Державна інноваційна політика і стратегічне управління науково-технологічним розвитком

План заняття:
1. Сутність, методи і механізми реалізації державної інноваційної політики в умовах глобалізації.
2. Особливості і тенденції стратегічного управління науково-технологічним розвитком в умовах глобалізації.

Ключові слова: державна інноваційна політика, система заходів, прямі заходи, непрямі заходи, форми, стратегічне управління, пріоритети розвитку, програми розвитку.

Література: 1-5, 7, 8.

Проблемні питання і завдання:
1. Сучасна парадигма державної підтримки інноваційної діяльності.
2. Досвід розвинених країн світу у підтримці інноваційної діяльності.
3. Особливості державної підтримки інновацій в умовах глобалізації.
4. Механізм встановлення пріоритетів науково-технічного розвитку.
5. Сучасні пріоритети науково-технічного розвитку.

Ситуація для обговорення №1
В Україні необхідно створювати умови, щоб бізнесу та науці було вигідно працювати разом. Про це заявив Голова Державного комітету з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко під час наради з питань науково-технічної та інноваційної політики, яка відбулася сьогодні під головуванням Прем'єр-міністра України Миколи Азарова.
«Потрібно йти до того, щоб було вигідно науці і бізнесу працювати разом. Сьогодні це невигідно», - зазначив Володимир Семиноженко.
За його словами, наука повинна «відчувати» потреби економіки, пропонуючи для реалізації прогресивні та економічно вигідні проекти.
На думку Голови Держкомінформнауки, зараз є необхідність створити в Україні Державний фонд патентування: «Назріла необхідність створити фонд патентування і зробити це на державному рівні, бо вчені витрачають гроші на патентування за кордоном, тому наша інтелектуальна власність втрачається».
Володимир Семиноженко також підкреслив, що кількість вчених в Україні на сьогоднішній день скоротилася нижче критичного рівня: «Досі існує суб’єктивна думка, що в нас багато вчених. На превеликий жаль, думаю, ми не часто звертаємо увагу на цей факт, ми вже нижче критичного рівня за кількістю вчених на тисячу працюючих. Проблема полягає у відтворенні кадрів науковців, які могли б розвивати науково-інноваційну сферу».
За матеріалами «Урядовий портал».

Питання:
1. Охарактеризуйте сучасний стан співпраці науки і бізнесу в Україні.
2. Як може вплинути на Україну вдосконалення патентної політики?

Ситуація для обговорення №2
Урядовий комітет з питань галузей економіки та науково-інноваційної політики затвердив проекти змін щодо збереження споруд цивільного захисту.
Проекти законодавчих змін стосовно збереження фондів захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) затверджено на засіданні Урядового комітету з питань розвитку галузей економіки та науково-інноваційної політики під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра України Андрія Клюєва.
Проект закону України передбачає створення законодавчих умов для збереження системи захисних споруд цивільного захисту в умовах реформування економіки та застосування сучасних механізмів їх утримання. Згідно із документом, планується передача їх у комунальну власність територіальних громад. Законодавчі зміни створять умови для розвитку захисних споруд та утримання їх в готовності для використання за призначенням. Проект закону України передбачає зобов’язати власників утримувати у належному стані об’єкти, що приватизуються, у разі розташування в цій будівлі (приміщенні) споруд цивільного захисту. Також документ регулює спеціальні умови оренди зазначених об’єктів.
Крім того, на засіданні Урядового комітету було затверджено кілька інших нормативних документів, зокрема, проект постанови Кабінету Міністрів України про типове положення про регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
За матеріалами «Урядовий портал».

Питання:
1. Яка основна ідея цього законопроекту?
2. Охарактеризуйте позитивні і негативні наслідки реалізації цих змін?

Тема 7. Міжнародний науково–технічний обмін

План заняття:
1. Сутність міжнародного науково-технічного обміну як складової міжнародних економічних відносин.
2. Сутність і форми міжнародного трансферту технологій.
3. Структура і особливості світового ринку інноваційних продуктів.

Ключові слова: міжнародні зв’язки, співробітництво, міжнародний науково-технічний обмін, ліцензійна торгівля, міжнародний трансферт технологій, ринок інноваційних продуктів, ринок технологій, сегменти.

Література: 1-5, 7, 8, 10.

Проблемні питання і завдання:
1. Міжнародні науково-технічні зв’язки.
2. Міждержавне науково-технічне співробітництво.
3. Переваги міжнародного науково-технічного обміну.
4. Механізми сучасного міжнародного трансферту технологій.
5. Проблеми міжнародного трансферту технологій.
6. Особливості формування і тенденції розвитку світового ринку технологій.

Ситуація для обговорення №1
Вже не раз згадувалося про те, що компанія Nokia судиться з Apple з приводу запатентованих розробок. Кожна з них звинувачує іншу компанію в незаконному використанні патентів для мобільних пристроїв. Тобто, Nokia вважає, що Apple при створенні своїх iPhone "вкрала" її патентовані технології, а Apple, навпаки, стверджує, що Nokia порушила 13 її патентів. Компанії подавали один на одного в суд у різних інстанціях і ведуть свої "патентні війни" як мінімум з минулого року.
На цей раз один з раундів виграла фінська компанія. На її бік встала Комісія з міжнародної торгівлі США (International Trade Commission, ITC). Відповідно до її рішення, інтелектуальна власність Apple не використовувалася при створенні смартфонів Nokia та її патенти не порушені. Тобто Nokia не завдала шкоди Apple і не використовувала незаконно її запатентовані розробки. Про це йдеться у попередньому рішенні, яке винесла ITC. А остаточне рішення з цього питання суддя даної організації прийме в лютому наступного року, після детального його розгляду.
За матеріалами «Engadget».

Питання:
1. Чому компанії досі продовжують судові суперечки?
2. В чому полягає привілегія володіння патентом?

Ситуація для обговорення №2
Генеральний директор корпорації Microsoft Стів Балмер зустрівся із групою українських підприємців - засновників молодих ІТ-компаній, які конкурують на українському та міжнародних ринках. Дискусія точилася навколо "хмарних" технологій та їх застосування стартапами для прискорення розробки технологій та скорочення фіксованих витрат. У зустрічі взяли участь засновники та керівники таких успішних ІТ-компаній як Pocketbook International, Viewdle, WebCEO, Invisible CRM та інші. Вони поділилися власним досвідом розвитку інноваційних проектів в Україні та розповіли про труднощі, з якими стикнулися, виходячи на міжнародні ринки, повідомляє прес-служба компанії "Майкрософт Україна".
Учасники відзначили підтримку стартапів компанією Microsoft через програму BizSpark, яка надає безкоштовний доступ до повного спектру інструментів розробки та серверних продуктів Microsoft на початкових стадіях розвитку бізнесу. Обговорювали також і зацікавленість стартапів у "хмарній" платформі Microsoft для розробників - Windows Azure. Офіційно вона буде доступна в Україні у 2011 році, проте вже сьогодні українські компанії можуть отримувати тестовий доступ до системи. "Це була прекрасна можливість для стартапів поговорити про свій бізнес та взаємодію з Microsoft. Я радий бачити, що Microsoft готова вступати у діалог зі стартапами на такому високому рівні", - прокоментував засновник українського інкубатора GrowthUP Денис Довгополий.
Відповідаючи на запитання учасників, Стів Балмер підкреслив, що Україна належить до кола технологічно розвинених країн, де стартапи живуть технологіями не сьогоднішнього дня, а вже завтрашнього.
За матеріалами «УКРІНФОРМ».

Питання:
1. Для чого проводилась ця зустріч?
2. Яке значення ця зустріч мала для учасників?

Тема 8. Механізми регулювання міжнародного інноваційного процесу і міжнародної передачі технологій

План заняття:
1. Інституційне забезпечення міжнародного інноваційного процесу і міжнародної передачі технологій.
2. Регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва.

Ключові слова: міжнародні угоди, міжнародні організації, конвенції, міжнародний трансферт технологій, захист інтелектуальної власності, патентні відносини, ліцензійні відносини, копірайт, співробітництво.

Література: 1-5, 7, 8, 12, 14.

Проблемні питання і завдання:
1. Міжнародні угоди у сфері захисту інтелектуальної власності.
2. Діяльність Всесвітньої організації інтелектуальної власності.
3. Стимулювання міжнародного науково-технічного співробітництва у системі ООН.
4. Міжнародні угоди у сфері науково-технічного співробітництва України.
5. Принципи міжнародного науково-технічного співробітництва.
6. Міжнародно-правові основи кооперації у сфері науки і техніки.

Ситуація для обговорення №1
Одним з головних напрямів розвитку інновацій в Україні є налагодження тісної кооперації між науковцями та бізнесменами, залучення приватного капіталу до розвитку інновацій. Про це Віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко заявив на Міжнародній конференції «Від прикладних досліджень до підприємництва: сприяння новим інноваційним підприємствам і компаніям, пов’язаним з освоєнням результатів академічних досліджень».
Сергій Тігіпко наголосив, що вже найближчим часом інноваційні підприємства будуть відігравати більш значну роль у формуванні національного ВВП. За його словами, лише експорт програмного забезпечення та продаж за кордон авторських прав щороку забезпечує до країни надходження майже у мільярд доларів. «Ми також бачимо дуже гарну динаміку створення нових робочих місць в інноваційній сфері. Тут вже зайнято майже 200 тисяч наших громадян, і ця цифра продовжує зростати», - зазначив Віце-прем’єр-міністр. Крім того, він наголосив, що створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом значно посилить конкуренцію і викличе підвищений запит промисловості на інновації.
Урядовець вважає, що суттєво прискорити розвиток галузі може використання механізмів державно-приватного партнерства. На думку С.Тігіпка, актуальним є створення державного венчурного фонду, який буде співфінансувати інноваційні проекти разом з приватним капіталом. «Це вигідно і для держави, і для бізнесу: держава буде впевнена у реалістичності проекту, оскільки бізнес його вже детально проаналізував, а підприємці отримають розділення ризиків, яке для них дуже важливе. Використання такої схеми роботи дозволить нам наблизити науку до бізнесу», - підкреслив Віце-прем’єр-міністр. Він також заявив про необхідність збільшення державної підтримки університетів, які здійснюють наукові дослідження.
За матеріалами «Урядовий портал».

Питання:
1. Що є головним напрямів розвитку інновацій в Україні?
2. У чому полягають можливості розвитку інновацій в Україні?

Ситуація для обговорення №2
Законопроект ”Про стратегію національної екологічної політики на період до 2020 року”, що знаходиться на розгляді Верховної Ради України, є важливим політичним документом, який визначено пріоритетним заходом діяльності з питань співробітництва між Україною та ЄС і є важливою передумовою підписання між Україною та ЄС угоди про асоціацію.
Про це заявив заступник міністра охорони навколишнього природного середовища України Іван Макаренко у своєму виступі на міжнародній науково-практичній конференції ”Національна екологічна політика в контексті європейської інтеграції України”.
”Складна екологічна ситуація в Україні вимагає негайного розроблення та прийняття нової національної екологічної політики. Сьогодні виникла потреба у новому стратегічному документі, що враховував би сучасні соціально-економічні та суспільно-політичні процеси на глобальному регіональному і національному рівнях, а також відповідав інтересам українського суспільства”, - сказав І.Макаренко.
За його словами, Європейська Комісія ухвалила рішення про надання бюджетної підтримки природоохоронному сектору України у розмірі 35 млн. євро та міжнародної технічної допомоги.
Необхідність формування та запровадження національної екологічної політики випливає з ряду міжнародних зобов’язань України. Реалізація ефективної екологічної політики є обов’язковою умовою досягнення Цілей розвитку тисячоліття (Світовий саміт тисячоліття, ООН, 2000 р.), виконання плану впровадження рішень Всесвітнього саміту зі сталого розвитку (Йоганнесбург, 2002 р.), Екологічної стратегії для країн Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії, прийнятої на Київській конференції міністрів охорони навколишнього середовища ”Довкілля для Європи” (Київ, 2003 р.), а також положень міжнародних глобальних та регіональних конвенцій у природоохоронній сфері та протоколів до них, стороною яких є Україна.
За матеріалами «УНІАН».

Питання:
1. Які наслідки для України матиме реалізація законопроекту?
2. Чи можуть інтеграційні процеси сприяти розвитку інноваційної ситуації в Україні?


Тема 9. Інноваційна діяльність міжнародних компаній в умовах глобалізації

План заняття:
1. Інноваційна політика міжнародних компаній.
2. Типи інноваційних стратегій міжнародних компаній.
3. Форми організації науково-дослідних підрозділів міжнародних компаній.
4. Роль іноземних інвестицій і трансферту технологій у функціонуванні міжнародних компаній.

Ключові слова: міжнародні корпорації, інноваційна діяльність, інноваційна політики, інноваційні стратегії, науково-технічні стратегії, науково-дослідні підрозділи, трансферт технологій, іноземне інвестування.

Література: 1, 3, 4, 5, 7, 8, 11.

Проблемні питання і завдання:

1. Галузеві особливості інноваційної діяльності міжнародних корпорацій.
2. Інноваційні стратегії компаній-лідерів.
3. Досвід управління інноваційною діяльністю найбільших міжнародних корпорацій.
4. Провідні корпорації у секторі інформаційно-комунікаційних технологій.
5. Іноземні інвестиції та інноваційна діяльність міжнародних корпорацій.
6. Трансферт технологій як інструмент технологічної політики міжнародних корпорацій.

Ситуація для обговорення №1
Китайська машинобудівна міжнародна корпорація (CMIC - China Machine-Building Intеrnational Сorporation) має намір запропонувати Мінпаливенерго побудувати ЗПГ-термінал у Миколаївській області.
Зведення цього терміналу пропонується в рамках вже розпочатого цією корпорацією будівництва під Миколаєвом нового порту.
Свою зацікавленість у створенні морського комплексу китайська сторона висловила ще влітку цього року.
15 липня в Мінпаливенерго відбулися переговори з генеральним директором CMIC Джі Хонгджуном та представниками Китайського експортно-імпортного банку щодо участі Китаю в будівництві газової електростанції в Щолкіно.
У той же день між корпорацією CMIC та українською компанією ТОВ "УМКТ Галіцино" було підписано угоду про реалізацію проекту "Універсальний морський комплекс терміналів "Галіцино". Тоді ж була обговорена загальна вартість проекту - 2,5 млрд. доларів, з яких 2,1 млрд. доларів надасть CMIC, в т.ч. і кредитні ресурси Китайського експортно-імпортного банку.
УМКТ спочатку планувався як грандіозний проект. У його рамках передбачається створення комплексу потужністю 50 млн. тонн, що включає три основних сегменти, розташованих в одній митній зоні.
Зокрема, це - дев'ять спеціалізованих портових термінали площею 320 га, логістичний термінал для зберігання і обробки вантажів площею 160 га і технологічні об'єкти (заводи) для вузлового складання, пакетування та іншої проміжної переробки вантажів площею 250 га.
До участі в цьому проекті запрошувалися і вітчизняні, і іноземні фінансово-промислові гіганти, однак останні в розпал кризи досить обережно поставилися до необхідності вкладення мільярдних інвестицій.
У підсумку всіх випередили китайці, які взялися забезпечити 85% необхідних вкладень.
Джерело в Миколаївській ОДА повідомило, що інтерес китайської корпорації спочатку був викликаний можливістю інвестування у створення технопарку.
Його вартість за проектом складає 1,3 млрд. доларів, потім у Китаю з'явився інтерес і до терміналів з перевалки вантажів, а зараз і до СПГ-терміналу.
У зв'язку з цим, мабуть, параметри проекту будуть переглянуті. Адже раніше Микола Азаров оцінював вартість будівництва аналогічного СПГ-терміналу в Одеській області в 1,5 млрд. доларів.
Тобто китайська сторона може вкласти в УМКТ приблизно 3,5 млрд. доларів.
Найцікавіше, що про реалізацію аналогічного за потужністю проекту в 2008 році заявив і "Смарт-холдинг" Вадима Новінського.
Проект передбачає інвестиції в 1,551 млрд. євро в будівництво терміналу з перевалки руди потужністю 15 млн. тонн, коксівного вугілля потужністю 5 млн. тонн, зерновий термінал на 5 млн. тонн і контейнерний на 3 млн. TEU. Термінал Новинського позиціонувався як реконструкція існуючого з 1999 року ТОВ "Порт Очаків", проте експерти вже тоді сумнівалися в економічній доцільності побудови термінального комплексу в тому районі. Відсутність транспортної інфраструктури, обмеженість території високим берегом, необхідність дорогих днопоглиблювальних і гідротехнічних робіт, відсутність трудових резервів і, нарешті, наявність у декількох кілометрах від планованого місця забудови Кінбурнської коси (заповідна зона) робили цей проект в середньому на 1 млрд. доларів дорожче аналогів.
Проте зараз ситуація серйозно змінилася. За дивним збігом обставин, через кілька днів після повернення Віктора Януковича з Китаю перший заступник генерального директора з розвитку та управління активами "Смарт-холдингу" Олексій Тимофєєв заявив про перенесення проекту з 2011 року на невизначений термін і про перегляд бізнес-плану. Але вже через тиждень сам Вадим Новинський заявив, що компанія має намір до кінця 2011 року завершити розробку проекту.
Зараз, за його словами, проходить узгодження документів у різних відомствах. Тобто в будь-якому випадку для завершення підготовчої частини проекту знадобиться чотири роки. Тоді як Китайська машинобудівна міжнародна корпорація вже готова розгорнути будівництво.
За матеріалами журналу «Комментарии».

Питання:
1. Якими перевагами і недоліками характеризуються обидва проекти?
2. Які фактори є визначальними при здійсненні інноваційної діяльності?

Ситуація для обговорення №2
Корпорація «Майкрософт» готова співпрацювати з Урядом України у питанні підготовки країни до чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Про це заявив генеральний директор корпорації «Майкрософт» Стів Баллмер під час зустрічі з Віце-прем’єр-міністром України Борисом Колесніковим.
Віце-прем’єр-міністр зазначив, що Україна вже має позитивний досвід роботи з корпорацією на донецькому стадіоні «Донбас Арена». Як зазначив урядовець, зараз добудовуються два стадіони у Києві та Львові та проводиться підбір топ-менеджменту, який безпосередньо буде працювати з «Майкрософтом».
Борис Колесніков зауважив, що Уряд також зацікавлений в співпраці з корпорацією і на трьох нових аеропортах, які готуються до здачі в експлуатацію: «Якщо ваша корпорація може взяти участь у впровадженні ІТ для аеропортів, то наші двері відчинені».
Водночас Стів Баллмер зазначив: «Ми будемо робити все можливе у цій сфері. Такі міжнародні заходи є дуже важливими заходами для нас, і, маючи досвід роботи на Олімпійських іграх та інших подібних ігор, ми зробимо усе, щоб підтримати зусилля в цій сфері».
За матеріалами «Урядовий портал».

Питання:
1. Які причини спонукали корпорацію «Майкрософт» співпрацювати з Урядом України?
2. Які позитивні і негативні наслідки співпраці?

Тема 10. Системні трансформації світогосподарської системи і технологічний уклад національної економіки

План заняття:
1. Сутність системних трансформацій світогосподарської системи: напрями і фактори.
2. Технологічний уклад національної економіки і його розвиток в умовах глобалізації.

Ключові слова: технології, технологічний уклад, галузі, продуктивні сили, трансформації, структурні перетворення, національна економіка, економічний розвиток.

Література: 1, 4, 5, 7, 8, 12-14.

Проблемні питання і завдання:
1. Закономірності розвитку світового господарства.
2. Технологічні детермінанти трансформацій світогосподарської системи.
3. Інформаційні чинники розвитку світової економіки.
4. Концепція технологічного укладу у сучасній економічній науці.
5. Типізація технологічних укладів.
6. Сучасна парадигма технологічного прогресу.

Ситуація для обговорення №1
Британська сторона підтвердила готовність й надалі надавати сприяння Україні у реформуванні сектору безпеки та оборони. Йдеться в першу чергу про підготовку кадрів для Міністерства оборони та ЗС України, зокрема в рамках програми двостороннього співробітництва в оборонній галузі на 2010-2011 роки, підписаній у Києві в червні 2010 року.
Як повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ України, про це було заявлено на зустрічі посла України у Великій Британії Володимира Хандогія з державним міністром з питань стратегії міжнародної безпеки Великобританії Джеральдом Ховартом. Зустріч відбулася 10 листопада 2010 року у Лондоні.
Сторони відзначили позитивну динаміку двосторонніх українсько-британських відносин в галузі безпеки та оборони протягом 2009-2010 років, а також плідне співробітництво в рамках міжнародних організацій, особливо в рамках операції ВМС ЄС з протидії піратству ”Аталанта” та Багатонаціональної вертолітної ініціативи.
Дипломати погодились сприяти взаємному інформуванню щодо реалізації Україною пріоритетних завдань на шляху європейської інтеграції та практичного співробітництва з НАТО у сферах, що становлять спільний інтерес. Відзначено особливу важливість обмінюватися поглядами у контексті забезпечення енергетичної безпеки в Європі та стабільності постачання енергоносіїв до країн Європейського Союзу.
За матеріалами «УНІАН».

Питання:
1. До яких наслідків призведе співпраця з Великою Британією?
2. Які причини цієї співпраці?

Ситуація для обговорення №2
ТОВ "Газпром експорт" зробило Болгарії пакетну пропозицію за цінами на газ, що передбачає їх зниження на 5-7% до кінця 2012 року.
Про це говориться в матеріалах до візиту прем'єр-міністра РФ Володимира Путіна в Софію.
Крім того, між "Газпромом" і Болгарією була досягнута домовленість виключити посередників з технологічного ланцюжка постачання російського газу в Болгарію, починаючи із січня 2013 року.
"Домовлено, що до 30 червня 2011 року "Газпром експорт" укладе з "Булгаргазом" прямій довгостроковий договір про постачання, що гарантує потреби болгарських клієнтів у природному газі з Росії на умовах, не гірше тих, котрі можуть бути надані будь-якому іншому покупцеві в тім же пункті здачі", - йдеться в матеріалах.
Дані домовленості були досягнуті в ході переговорів міністра енергетики РФ Сергія Шматка з керівництвом Болгарії в липні 2010 року. При цьому домовленість про зниження ціни була зафіксована в протоколі, підписаному в ході цих переговорів між "Газпром експортом" і "Булгаргазом".
Як очікується, ріст обсягів транзиту газу до 2013 року через Болгарію виросте з 15,5 млрд кубометрів до 22-23 млрд кубометрів до 2030 року.
За матеріалами журналу «Українська правда».

Питання:
1. Охарактеризуйте сучасний стан відносин Росії й Болгарії.
2. Як може вплинути на Україну така домовленість?



















ЧАСТИНА 3.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ
РОБОТИ СТУДЕНТІВ






















Самостійна робота студентів є невід'ємною частиною освітнього процесу у вищому навчальному закладі. Відповідно до державних освітніх стандартів самостійна робота повинна становити не менш 50% часу, передбаченого для виконання основної освітньої програми.
Основними завданнями самостійної роботи є:
засвоєння в повному обсязі основної освітньої програми;
формування професійних якостей, знань, умінь і звичок майбутніх фахівців;
розвиток і поглиблення професійних наукових і практичних інтересів студентів;
формування навичок самостійної навчальної, науково-дослідної й практичної роботи.
Самостійна робота студентів передбачає:
підготовку до аудиторних занять (лекцій і семінарів);
поглиблене вивчання літератури на задану тему й пошук додаткової інформації;
переклад іноземних джерел установленої тематики;
виконання індивідуального навчально-дослідного завдання з навчальної дисципліни протягом семестру;
самостійну роботу над окремими темами навчальних дисциплін;
підготовку й оформлення схем, діаграм і інших завдань графічного характеру;
обробку й підготовку огляду опублікованих статей у професійних та інших виданнях;
підготовку до усіх видів контрольних випробувань;
підготовку до підсумкової державної атестації;
роботу в студентських наукових кружках, участь у семінарах і т.п.;
участь у науковій і науково-методичній роботі кафедри;
участь у наукових і науково-практичних конференціях, семінарах, конгресах і т.п..
Самостійна навчальна і науково-дослідна робота виконується студентами під керівництвом викладача, що здійснює аудиторну роботу в навчальній групі.
Організація й контроль ходу й змісту навчальної самостійної роботи і її результатів здійснюються відповідно до графіку контролю самостійної роботи студентів.
Головними формами контролю самостійної роботи є:
поточний контроль виконання індивідуального навчально-дослідного завдання;
поточний контроль засвоєння знань на основі оцінки усної відповіді на питання, повідомлення, доповіді й т.п. (на семінарських заняттях);
поточний контроль знань на основі оцінки усної доповіді й письмового звіту про результати рішення ситуації (кейсу);
оцінка якості конспекту, виконаного з питань теми, які вивчалися самостійно;
тестування, виконання письмової контрольної роботи;
оцінка знань за модулями дисципліни.
Результати самостійної науково-дослідної роботи студентів можуть бути опубліковані в спеціалізованих студентські або наукових, науково-методичних виданнях ВНЗ, апробовані на науково-практичних студентських конференціях.


Засоби проведення поточного модульного і підсумкового контролю

Об'єктом оцінювання знань студентів з дисципліни є програмний матеріал дисципліни різного характеру та рівня складності.
Завданням оцінювання поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, навичок проведення розрахункових робіт, вміння самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, вміння публічно чи письмово подати певний матеріал.
Завданням підсумкового оцінювання є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здатності творчо використовувати накопичені знання, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.
Оцінювання здійснюється за шкалою ЕСТS.
Оцінка поточного контролю знань студентів виставляється:
за результати роботи на семінарських заняттях (при цьому оцінюється рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, активність при обговоренні питань, винесених на семінарські заняття, результати виконання і захисту ситуаційних вправ, розв’язання задач, результати експрес-контролю тощо);
за результати самостійної роботи;
за виконання поточних модульних (контрольних) робіт (при цьому оцінка виставляється за теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певного модуля, за результатами тестування, відповідей на теоретичні питання, розв'язання практичних завдань під час проведення контрольних робіт, вирішення ситуацій (кейсів) тощо).


Змістовний модуль 1.
Теоретичні основи глобалізації та міжнародного інноваційного процесу

Тема 1. Глобалізація світової економіки, інноваційна конкуренція і національна конкурентоспроможність

Анотація:
Тема присвячена вивченню сутності, факторів і наслідків глобалізації світової економіки. Розглянуто особливості інноваційної конкуренції у глобальному просторі. Визначено сутність національної конкурентоспроможності та її критерії в умовах глобалізації.

Навчальні завдання:
1. Політичні і економічні основи глобалізації.
2. Поняття глобалізації й світової економіки.
3. Сутність і передумови інноваційної конкуренції.
4. Інноваційна конкуренція як фактор розвитку країни.
5. Поняття національної конкурентоспроможності.
6. Критерії національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації.

Форми контролю:
1. Обговорення теоретичних питань.
2. Розв’язання ситуаційних вправ.
3. Захист індивідуального завдання.

Основні поняття й визначення:
Під інтернаціоналізацією економіки розуміється вихід сфери економічної діяльності за межі національних кордонів; загальний процес розвитку соціально-економічних і суспільно-політичних зв'язків між національними державами, які виявляються в зближенні і взаємодії національних економік.
Підходи до визначення поняття «глобалізація»:
1. «Комунікаційний»: Глобалізація – процес формування і розвитку всесвітньої інфраструктури транспорту і зв'язку, що забезпечує безперешкодний рух вантажів і людей у масштабах всього світу.
2. «Інформаційний»: Глобалізація – процес формування і розвитку глобальної інфраструктури інформаційного обміну.
3. «Інституційний»: Глобалізація – процес формування і розвитку міжнародної системи регулювання економічних процесів в загальнопланетарному масштабі (міжнародні угоди, міжнародні організації, міжнародні технічні і екологічні стандарти і так далі).
4. «Функціональний»: Глобалізація – зв'язок з лібералізацією міжнародної торгівлі і функціонуванням міжнародної кооперацій (транснаціональні корпорації).
5. «Структурний»: Глобалізація – процес формування нової структури світової економіки, яка включатиме не стільки окремі країни, скільки їх інтеграційні угрупування або військово-політичні блоки.
6. «Інтеграційний»: Глобалізація – процес активізації інтеграційної взаємодії країн не тільки на регіональному і континентальному рівні, але і на міжрегіональному і міжконтинентальному.
Конкуренція: 1) боротьба виробників за більш вигідні умови виробництва і збуту товарів, а також за перевагу споживачів і партнерів; 2) суперництво між виробниками, виробниками і споживачами (між споживачами за отримання економічних благ певного найменування і у певному обсязі).
Національна конкурентоспроможність у загальному вигляді розуміється як концентрований вираз економічних, науково-технологічних, інноваційних, виробничих і ресурсних можливостей національної економічної системи, що характеризується глобальним вимірюванням позицій країни на світовій арені.

Завдання для самостійної роботи:
1. Питання для самостійного вивчення:
1. Національна конкурентоспроможність та її критерії в умовах глобалізації.
2. Україна у рейтингах конкурентоспроможності.
Джерела: [1, 4, 5, 7, 8].

2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:
1. Розвиток мережі Інтернет.
2. Фінансова глобалізація.
3. Розвиток світового ринку товарів та послуг.
4. Побудова глобальної торговельної системи.

Тести:
1. Під інтернаціоналізацією економіки мається на увазі
А) діяльність країни в рамках своїх національних кордонів;
Б) вихід сфери діяльності за межі національних кордонів;
В) загальний процес розвитку соціально-економічних і суспільно-політичних зв’язків між національними державами, які проявляються в зближенні та взаємодії національних економік;
Г) правильні відповіді Б) і В).

2. Інтернаціоналізація виробництва - це
А) загальний процес розвитку соціально-економічних і суспільно-політичних зв’язків між національними державами, які проявляються в зближенні та взаємодії національних економік;
Б) процес встановлення безпосередніх, стійких виробничих зв’язків між підприємствами різних країн, в результаті чого, виробничий процес в одній країні стає частиною міжнародного виробничого процесу;
В) процес об’єднання національних капіталів, яке проявляється по-перше, у створенні окремими компаніями господарських об’єктів інших країн (транснаціоналізація), по-друге, у розвитку і появу міжнародних форм взаємодії капіталів різних країн;
Г) процес встановлення зв’язків між підприємствами для спільної діяльності.

3. Інтернаціоналізація капіталу - це
А) загальний процес розвитку соціально-економічних і суспільно-політичних зв’язків між національними державами, які проявляються в зближенні та взаємодії національних економік;
Б) процес встановлення безпосередніх, стійких виробничих зв’язків між підприємствами різних країн, в результаті чого, виробничий процес в одній країні стає частиною міжнародного виробничого процесу;
В) процес об’єднання національних капіталів, що виявляється, по-перше, у створенні окремими компаніями господарських об’єктів інших країн (транснаціоналізація), по-друге, у розвитку і появу міжнародних форм взаємодії капіталів різних країн;
Г) процес встановлення зв’язків між підприємствами для спільної фінансової діяльності.

4. Під терміном «структура» мається на увазі
А) певна велика «частина» економіки, виділена за якою-небудь ознакою;
Б) сукупність підприємств, об’єднаних за ознакою виробництва однотипної продукції;
В) питома вага різних галузей і секторів національної економіки, система зв’язків між ними;
Г) певна «мала» частину економіки, що є складовою світової економіки.

5. Під терміном «галузь» мається на увазі
А) певна велика «частина» економіки, виділена за якою-небудь ознакою;
Б) сукупність підприємств, об’єднаних за ознакою виробництва однотипної продукції;
В) питома вага різних галузей і секторів національної економіки, система зв’язків між ними;
Г) певна «мала» частину економіки, є складовою світової економіки.

6. Глобалізація - це процес формування та розвитку всесвітньої інфраструктури транспорту і зв’язку, що забезпечує безперешкодний рух вантажу і людей в масштабах всього світу згідно
А) комунікаційного підходу до визначення поняття «глобалізація»;
Б) інформаційного підходу до визначення поняття «глобалізація»;
В) інституційного підходи до визначення поняття «глобалізація»;
Г) функціонального підходу до визначення поняття «глобалізація».

7. Інформаційний підхід до визначення поняття «глобалізація» має на увазі, що
А) Глобалізація - це процес формування та розвитку всесвітньої інфраструктури транспорту і зв’язку, що забезпечує безперешкодний рух вантажу і людей в масштабах всього світу;
Б) Глобалізація - процес формування та розвитку глобальної інфраструктури інформаційного обміну;
В) Глобалізація - процес формування і розвитку міжнародної системи регулювання економічних процесів у загальнопланетарному масштабі;
Г) Глобалізація – зв’язок з лібералізацією міжнародної торгівлі та функціонуванням міжнародної кооперацій.

8. Глобалізація - процес активізації інтеграційної взаємодії країн не тільки на регіональному та континентальному рівні, але й на міжрегіональному і між континентальному згідно
А) інституціонального підходу до визначення поняття «глобалізація»;
Б) структурного підходу до визначення поняття «глобалізація»;
В) інтеграційного підходу до визначення поняття «глобалізація»;
Г) функціонального підходу до визначення поняття «глобалізація».

9. До характерних ознак глобалізації не відноситься
А) виникнення системи всесвітньої інфраструктури транспорту і зв’язку;
Б) об’єднання всіх країн навколо рішення загальних (глобальних) проблем людства;
В) глобальний характер міжнародного співробітництва та уніфікація правил господарської діяльності у світовому масштабі;
Г) загострення глобальних проблем людства.

10. Поява і розвиток міжнародних корпорацій; науково-технічний прогрес (НТП); вдосконалення систем міжнародного поділу праці - це перелік
А) джерел глобалізації;
Б) чинників глобалізації;
В) ознак глобалізації;
Г) принципів глобалізації.


Тема 2. Сутність інновацій та особливості інноваційної діяльності в умовах глобалізації

Анотація:
Тема присвячена вивченню сутності та класифікації інновацій. Розглянуто стадії та складові інноваційного процесу. Визначено особливості глобалізації у сфері інновацій.

Навчальні завдання:
1. Поняття міжнародного інноваційного процесу.
2. Позитивні та негативні наслідки міжнародного інноваційного процесу у глобальному світі.
3. Особливості розвитку міжнародного інноваційного процесу.
4. Тенденції розвитку міжнародного інноваційного процесу.
5. Науково-технологічний розвиток країни.
6. Складові міжнародного інноваційного процесу.

Форми контролю:
1. Обговорення теоретичних питань.
2. Розв’язання ситуаційних вправ.
3. Захист індивідуального завдання.

Основні поняття й визначення:
Інновація (в широкому значенні) – розробка і освоєння чого-небудь нового за умови обов'язкової орієнтації на отримання кінцевого фінансового результату (комерціалізація).
В Законі України «Про інноваційну діяльність» в ст. 1 дано наступне визначення терміну: інновація – знов створені (застосовані) і (або) удосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, які значно покращують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери.
Інновація – будь-який новий або вдосконалений товар (продукт, виріб, послуга) і технології, які дозволяють отримати кінцевий фінансовий результату на ринку.
Види інновацій:
1) залежно від предмету:
а) інновація, спрямована на створення нових видів продукції (інновація продуктів), тобто комерціалізація продукції, яка утілює в собі технічні зміни, має досконаліші якісні характеристики, спрямована на більш повне задоволення потреб споживачів;
б) інновація процесів – інновація, спрямована на створення нових процесів і передбачає істотну зміну технологій виробництва продукції (створення нового устаткування, дослідження нових методів управління, дослідження нових способів організації виробництва).
2) залежно від носія:
а) продуктові інновації;
б) технологічні інновації (впровадження технологій виробництва, нових, старих видів продукції);
в) організаційно-управлінські інновації.
3) по масштабу:
а) базисні (радикальні) інновації – інновації, які передбачають глибоку зміну виробництва і зміст людської діяльності. Такі інновації реалізують великі досягнення науки і самі стають основою нових поколінь техніки і технологій (технологія ядерного синтезу – атомні електростанції; двигуни внутрішнього згоряє; електрика – дослідження змінного струму);
б) поліпшуючі інновації – дозволяють значно поліпшити процес виробництва (головним чином для зниження витрат) і вже існуючий продукт. В даному типі інновацій втілені дрібні і середні винаходи.
в) псевдоінновації (модифікації) – не передбачають і не несуть в собі істотного поліпшення продукції і її споживацьких властивостей.
Інноваційна діяльність – діяльність, спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг.
Інноваційний процес – це реалізація інвестицій, тобто процес, об'єднуючий науку, техніку, підприємництво і менеджмент. Цьому процесу відповідають певні типи інноваційної політики
Міжнародні компанії – міжнародні по складу і характеру діяльності суб'єкти господарського життя, які розміщують виробничі, науково-дослідні, збутові і інші операції за межами країни базування (транснаціоналізація).
Технологічний устрій – спосіб організації виробництва більшості виробників у межах виробничої системи країни, заснований на використанні певних технологій.

Завдання для самостійної роботи:
1. Питання для самостійного вивчення:
1. Особливості глобалізації у сфері інновацій.
2. Розвиток глобальних інформаційних мереж.
Джерела: [1, 2, 3, 4, 5, 7, 8].

2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:
1. Схожість і різниця підходів до класифікації інновацій.
2. Інноваційний процес на промисловому підприємстві.
3. Науковий сектор у розвинених країнах світу.

Тести:
1. Новостворена або удосконалену конкурентоспроможна технологія, продукція та послуга, а також організаційно-технічне рішення виробничого, адміністративного, комерційного або ін характеру, що суттєво покращує структуру і якість виробничого процесу та соціальної сфери - це
А) нововведення;
Б) нововведення;
В) інновація;
Г) новинка.

2. Поняття «інноваційна діяльність» передбачає
А) діяльність, яка охоплює розробку інновацій;
Б) діяльність, яка охоплює освоєння інновацій;
В) діяльність, яка охоплює практичне використання інновацій;
Г) всі відповіді вірні.

3. Залежно від носія інновації бувають
А) продуктові інновації, технологічні інновації, організаційно-управлінські інновації;
Б) інновації продуктів, інновації процесів;
В) базисні інновації, що поліпшують інновації;
Г) радикальні інновації, псевдоінновації.

4. Інновації, що з’являються в результаті цілеспрямованої, безперервної, постійної діяльності
А) рутинні інновації;
Б) псевдоінновації;
В) незалежні інновації;
Г) базисні інновації.

5. Особливості фінансової глобалізації
А) забезпечення глобального доступу до інформаційних ресурсів міжнародних організацій;
Б) нові знання мають більш вільним характером поширення по світу в рамках комерційних і некомерційних форм міжнародного науково-технічного обміну;
В) поява глобальних центрів фінансових ресурсів;
Г) поява глобального ринку інформаційних продуктів.

6. ТНК - це
А) міжнародні за складом і характером діяльності суб’єкти господарського життя, які розміщують виробничі, науково-дослідні, збутові та інші операції за межами країни базування;
Б) міжнародна організація, акціонерний капітал якої належить інвесторам з однієї країни і сфера діяльності - інтернаціональна;
В) міжнародна організація, акціонерний капітал якої належить інвесторам із різних країн і сфера діяльності - інтернаціональна;
Г) об’єднання міжнародних компаній у різних формах і для вирішення різних завдань.

7. Міжнародна організація, акціонерний капітал якої належить інвесторам із різних країн і сфера діяльності - інтернаціональна – це
А) міжнародна організація;
Б) ТНК;
В) МНК;
Г) МКС.

8. Глобальні інновації
А) впливають на певну сферу діяльності одночасно в декількох державах, які відрізняються за економічним та політичним пристрою;
Б) мають істотне значення в межах певної країни;
В) не виходять за межі національного регіону у зв’язку з природно-кліматичними, соціально-культурними та іншими особливостями;
Г) призначені і розробляються для певного місця їх застосування, тобто мають винятковий характер.

9. Регіональні інновації
А) впливають на певну сферу діяльності одночасно в декількох державах, які відрізняються за економічним та політичним пристрою;
Б) мають істотне значення в межах певної країни;
В) не виходять за межі національного регіону у зв’язку з природно-кліматичними, соціально-культурними та іншими особливостями;
Г) призначені і розробляються для певного місця їх застосування, тобто мають винятковий характер.

10. На які групи поділені галузі промисловості за показником наукоємності та приналежності до сфери високих технологій?
А) високотехнологічні галузі, низькотехнологічних галузі;
Б) середньо високотехнологічні галузі, середньо низькотехнологічних галузі; В) високотехнологічні галузі, середньо високотехнологічні галузі,
низькотехнологічних галузі;
Г) високотехнологічні галузі, середньо високотехнологічні галузі, середньо низькотехнологічних, низькотехнологічних галузі.
Змістовий модуль ІІ.
Формування національної інноваційної системи

Тема 3. Стратегії економічного та інноваційного розвитку країн в умовах глобалізації. Національна інноваційна система

Анотація:
Тема присвячена вивченню стратегії економічного розвитку країн в умовах глобалізації та стратегій інноваційного розвитку країн. Розглянуто концепції НТП країн в умовах глобалізації. Визначено поняття, основні елементи та особливості функціонування національної інноваційної системи в умовах глобалізації

Навчальні завдання:
1. Охарактеризуйте стратегію як базовий елемент інноваційно-економічного розвитку.
2. Охарактеризуйте рівень науково-технічного розвитку країн.
3. Розглянути сутність концепцій науково-технічного розвитку.
4. Стратегії економічного розвитку країн в умовах глобалізації.
5. Поняття і основні елементи національної інноваційної системи.
6. Особливості функціонування національної інноваційної системи в умовах глобалізації.

Форми контролю:
1. Обговорення теоретичних питань.
2. Розв’язання ситуаційних вправ.
3. Захист індивідуального завдання.

Основні поняття й визначення:
Стратегія збереження – економічний розвиток на основі збереження існуючого стану і устрою національної економіки. В діях влади переважають консерватизм, що обумовлено або нездатністю, або небажанням проводити реформи. В результаті відбувається деградація економіки, і головне, виробництва. Виникає соціальна напруженість, пов'язана із зростанням безробіття.
Стратегія внутрішньоорієнтованого розвитку (стратегія захисту) передбачає економічний розвиток на основі захисту внутрішніх виробників на внутрішньому і зовнішньому конкурентному просторі. Реалізується концепція закритої, самодостатньої економіки.
Стратегія зовнішньоорієнтованого розвитку (стратегія конкуренції) припускає економічний розвиток, заснований на створенні конкурентоспроможної ринкової економіки відкритого типу.
Світовий досвід дозволяє виділити такі моделі стратеги інноваційного розвитку:
модель стратегії «перенесення» («використання») – використання зарубіжного науково-технічного і інноваційного потенціалу в національній економіці через закупівлі патентів і ліцензій на нові технології, освоєння нових видів продукції на основі закуплених технологій. Інновації із запізненням (від їх першої появи) переносяться в національну економіку. Поступово створюється власний науково-технічний і інноваційно-промисловий потенціал, відтворюється замкнутий інноваційно-виробничий цикл від фундаментальних досліджень до виробництва наукомісткої продукції (країни колишнього СРСР на початкових етапах незалежності);
модель стратегії «запозичення» – ґрунтується на використанні власних більш дешевих природних і людських ресурсів, науково-технічного потенціалу для виробництва наукомісткої продукції, раніше що зародилася в розвинутих країнах. Надалі формується власний науково-технічний і інноваційно-виробничий потенціал, відтворюється замкнутий інноваційно-виробничий цикл, забезпечується подальша активізація інноваційної діяльності. Важливою умовою реалізації даної моделі виступає поєднання корпоративної і державної форм власності (Китай і низка країн Південно-східної Азії);
модель стратегії «нарощування» – використовується і нарощується власний, а також притягується зарубіжний науково-технічний і інноваційно-виробничий потенціал, людські ресурси для розширеного випуску наукомісткої продукції. Стимулюється державою національний інноваційний процес, високі технології широко упроваджуються у виробництво і соціальну сферу (США, Великобританія, Німеччина, Франція, Японія).
Концепція наздоганяючого розвитку відповідає стратегії запозичення і використання. Країна завжди слідує за тими країнами, які на даному історичному періоді лідирують в області НТП.
Концепція випереджаючого розвитку – при використання даної концепції країна орієнтується на досягненні і утриманні позиції в порівнянні з провідними країнами.
Концепція екзогенного (зовнішнього) НТП: передбачає отримання нових знань і розробку із зовнішніх джерел зі всіма перевагами і недоліками.
Концепція ендогенного (внутрішнього) НТП: передбачає генерацію нових знань за сет внутрішній джерел.
Національна інноваційна система – сукупність інститутів, що беруть участь в розробці і дифузії нових технологій і створюють структуру, в рамках якої держава формує і реалізує політику, що впливає на інноваційний процес.

Завдання для самостійної роботи:
1. Питання для самостійного вивчення:
1. Концепції НТП країн в умовах глобалізації.
2. Досвід країн-лідерів у реалізації стратегій розвитку.
Джерела: [1, 2, 4, 5, 7, 8, 9, 11].

2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:
1. Стратегії економічного розвитку США і Японії після 2 світової війни.
2. Стратегія економічного розвитку Південної Кореї, Індії, Китаю.
3. Стратегія розвитку країн з перехідною економікою.

Тести:
1. Стратегія - це
А) план розвитку чого-небудь, що орієнтований на довгострокову перспективу і розглядає весь життєвий цикл об’єкта (по відношенню до країни враховується тільки тривала перспектива);
Б) «лінія» дій за рішенням певної проблеми протягом тривалого періоду;
В) економічна політика, спрямована на досягнення стабільного, прогресивного економічного розвитку в довгостроковому періоді;
Г) всі відповіді вірні.

2. Економічний розвиток на основі збереження існуючого стану та укладу національної економіки передбачає
А) стратегія внутреннеориентированного розвитку;
Б) стратегія захисту;
В) стратегія збереження;
Г) стратегія конкуренції.

3. Стратегія внешнеориентированного розвитку передбачає
А) економічний розвиток, заснований на створенні конкурентоспроможної ринкової економіки відкритого типу;
Б) економічний розвиток на основі захисту внутрішніх виробників на внутрішньому і зовнішньому конкурентному просторі;
В) економічний розвиток на основі збереження існуючого стану та укладу національної економіки;
Г) правильної відповіді немає.

4. Забезпечення як можна більш швидкого розвитку технічних галузей промисловості, забезпечення стабільного економічного розвитку відповідно до обраної стратегії, забезпечення якомога високого рівня національної конкурентоспроможності - це
А) цілі стратегій;
Б) принципи стратегій;
В) особливості стратегій;
Г) завдання стратегій.

5. Які умови застосування стратегії «запозичення»?
А) кризовий стан економіки, низький розвитку інноваційного середовища, слабка мотивація і сприйнятливість до інновацій, некомерційна орієнтація НІК та ін;
Б) значний рівень розвитку НЕС, НИС і ВТК, інтригувати інноваційне середовище та суспільне виробництво , соціально-економічні передумови і т.п.;
В) низький рівень розвитку науково-дослідного потенціалу та ВТК, кризовий стан наукового сектора, формування нових секторів економіки і т. п.;
Г) правильної відповіді немає.

6. Види стратегій інноваційного розвитку:
А) стратегія «перенесення», стратегія «запозичення», стратегія
«нарощування», стратегія «обміну»;
Б) стратегія «запозичення», стратегія «нарощування», стратегія «обміну»;
В) стратегія «перенесення», стратегія «запозичення», стратегія
«нарощування»;
Г) стратегія «перенесення», стратегія «Запозичення», стратегія «обміну».

7. 1-а група концепцій НТП
А) пояснює те, як країна випереджає або наздоганяє інші країни, тому що вона вибудовує свою позицію в порівнянні з іншими державами;
Б) вирішує питання - які джерела нових знань зовнішньої і внутрішній середовища переважають у НТП цієї країни?;
В) передбачає генерацію нових знань за рахунок внутрішніх джерел;
Г) передбачає отримання нових знань і розробку з зовнішніх джерел з усіма перевагами і недоліками.

8. Концепція випереджального розвитку передбачає
А) отримання нових знань та розробку із зовнішніх джерел з усіма перевагами і недоліками;
Б) генерацію нових знань за рахунок внутрішніх джерел;
В) орієнтацію на досягнення і утримання позицій у порівнянні з провідними країнами;
Г) правильної відповіді немає.

9. 2-а група концепцій НТП підрозділяється на
А) концепцію наздоганяючого розвитку, концепцію випереджаючого розвитку;
Б) концепцію екзогенного (зовнішнього) НТП, концепція ендогенного (внутрішнього) НТП;
В) концепцію міжнародного розвитку, концепцію національного розвитку;
Г) концепцію регіонального розвитку, концепцію національного розвитку.

10. Під НІС, у загальному вигляді, розуміють
А) генерацію нових знань за рахунок внутрішній джерел;
Б) отримання нових знань та розробку із зовнішніх джерел з усіма перевагами і недоліками;
В) сукупність інститутів, що забезпечують протікання інноваційних процесів в масштабах національних кордонів;
Г) організацію взаємодії учасників інноваційного процесу з мінімальними транзакційними витратами.


Тема 4. Інноваційний процес у розвинутих країнах світу

Анотація:
Тема присвячена вивченню моделей інноваційного процесу розвинутих країн світу. Розглянуто показники оцінки рівня інноваційного розвитку країн.

Навчальні завдання:
1. Поняття інноваційного процесу.
2. Охарактеризуйте моделі інноваційного процесу у розвинутих країнах світу.
3. Як згруповані параметри науково-технологічного розвитку країн.
4. Охарактеризувати участь країн у міжнародному інноваційному процесі.
5. Диференціація країн за рівнем науково-технологічного розвитку.
6. Визначити особливості взаємодії країн у науково-технологічному розвитку.

Форми контролю:
1. Обговорення теоретичних питань.
2. Розв’язання ситуаційних вправ.
3. Захист індивідуального завдання.

Основні поняття й визначення:
Універсальними рисами всіх моделей організації національного інноваційного процесу розвинених країн є: 1) державне регулювання і участь держави в інноваційних процесах; 2) розподіл функцій у сфері інноваційної діяльності між великим, середнім і малим бізнесом, а також підвищення інноваційної активності малого бізнесу; 3) розвиток структур, що підтримують інноваційну діяльність; 4) застосування і розповсюдження кластерних стратегій; 5) використання переваг і розвиток міжнародного співробітництва, міжнародної науково - технічного обміну.
Американська модель заснована на розвитку інноваційного підприємництва, яке охоплює малий і середній бізнес, здійснює розробку і доведення інновацій до практичного використання.
Основою інноваційного процесу в Японії є: кооперація великих корпорацій на початкових стадіях інноваційного процесу (на етапі НДДКР) і збереження конкуренції на його заключних стадіях (на етапі упровадження у виробництво; випуску продукції); використання принципу «групування». В Японії навколо кожної великої корпорації концентруються дрібні і середні компанії, які проводять певну продукцію для цієї корпорації.
Європейська модель займає проміжне положення між американською і японською. У ній починає розвиватися мале інноваційне підприємництво. Основним суб'єктом інновацій є великий бізнес. Для Європи характерні дві закономірності прискорення інноваційних процесів: порівняно високий рівень державного фінансування НДДКР, який додатково фінансується на рівні ЄС; міжнародна міжфірмова кооперація у розробці інновацій і у сфері нових технологій.

Завдання для самостійної роботи:
1. Питання для самостійного вивчення:
1. Показники оцінки рівня інноваційного розвитку країн.
2. Показники фінансування інновацій у різних країнах світу.
Джерела: [1-5, 8, 10, 12].

2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:
1. Венчурний капітал у розвинених країнах світу.
2. Міжфірмова кооперація у Японії і ЄС.
3. Стимулювання інновацій у ЄС.

Тести:
1. До переваг великого бізнесу відносяться:
А) висока ступінь гнучкості, початкова орієнтація на щось нове, безпосередньо управління;
Б) акумулює великими ресурсними можливостями (фінансові, трудові та ін ресурси), висока ступінь гнучкості;
В) має можливість взаємодії з владою та різними науковими установами, початкова орієнтація на щось нове, переваги у часі здійснення чого-небудь; Г) акумулює великими ресурсними можливостями (фінансові, трудові та ін ресурси), має можливість взаємодії з владою та різними науковими установами, широкі можливості комерціалізації інновацій.

2. До недоліків малого бізнесу відносяться:
А) жорстка бюрократична структура перешкоджає появі нового, обмеження можливості переорієнтації діяльності (гнучкість не висока);
Б) труднощі в залученні ресурсів, невеликі ресурсні можливості, обмеження можливості переорієнтації діяльності (гнучкість не висока);
В) неможливість використовувати переваги великомасштабного виробництва, жорстка бюрократична структура перешкоджає появі нового, обмеження можливості переорієнтації діяльності (гнучкість не висока);
Г) труднощі в залученні ресурсів, невеликі ресурсні можливості, неможливість використовувати переваги великомасштабного виробництва.

3. Підприємства різних галузей промисловості, які об’єднані єдиним ланцюжком і забезпечують випуск готової продукції - це
А) кластер;
Б) технопарк;
В) зона вільної торгівлі;
Г) ТНК.

4. До переваг міжнародного співробітництва не відноситься:
А) отримання нових знань з-за кордону;
Б) економія ресурсів;
В) дотримання тенденціям світового НТП;
Г) імпорт технологій, які не вдається розробити всередині країни.

5. Яка модель інноваційного процесу заснована на розвитку інноваційного підприємництва, яке охоплює малий і середній бізнес, здійснює розробку та доведення інновацій до практичного використання?
А) японська;
Б) західноєвропейська;
В) американська;
Г) європейська.

6. Корпоративний венчурний капітал - це
А) капітал, який акумулює кошти приватних та іноземних інвесторів і інвестує будь-які інноваційні фірми;
Б) капітал, який займається фінансуванням спеціальних венчурів;
В) спеціально створені підрозділи всередині корпорації, яким виділяються гроші на інноваційні проекти;
Г) різновид прямого інвестування, в якому підприємницький дохід замінений доходом засновницьким.

7. Японська модель інноваційного процесу передбачає
А) рівень державної підтримки порівняно невеликий. Держава практично не використовує пряме фінансування, а лише забезпечує організаторську та інформаційну підтримку;
Б) починає розвиватися мале інноваційне підприємництво. Основним суб’єктом інновацій є великий бізнес;
В) розвиток інноваційного підприємництва, яке охоплює малий і середній бізнес, здійснює розробку та доведення інновацій до практичного використання;
Г) правильної відповіді немає.

8. Що належить до особливостей участі розвинених країн світу в міжнародному інноваційному процесі?
А) країни накопичили потужний науково-дослідний, науково-технічний і освітній потенціал в результаті чого розвинені країни займають передові позиції у всіх галузях науки;
Б) високі соціальні стандарти, досягнуті в цих країнах, а також висока вартість матеріально-технічної бази разом з великою фіскальної навантаженням зумовили перенесення НДДКР в країни, що розвиваються (Китай, Індія, Південна Корея);
В) практично для всіх розвинених країн характерно старіння дослідників і низький приплив молоді в сферу НДДКР, тому майже всі розвинуті країни мають програми залучення дослідників з-за кордону;
Г) всі відповіді вірні.

9. На які групи діляться країни-аутсайдери в залежності від рівня НТП в них? А) контури глобального інноваційного простору, країни, що розвиваються та країни з перехідною економікою;
Б) розвинені, що розвиваються та індустріальні;
В) високотехнологічні, низькотехнологічних;
Г) розвинені.

10. У якій групі країн більш «глибоко» проявляється модифікація соціального складу суспільства, відбувається трансформація політичної, громадської та інституційної організації?
А) країни-аутсайдери;
Б) країни-лідери;
В) країни, що розвиваються;
Г) країни з перехідною економікою.


Тема 5. Інноваційна інфраструктура як фактор інтенсифікації міжнародного інноваційного процесу

Анотація:
Тема присвячена вивченню основних елементів і особливостей організації інноваційної інфраструктури у системі міжнародного інноваційного процесу. Визначено основні напрями розвитку інноваційної інфраструктури в умовах глобалізації.

Навчальні завдання:
1. Поняття інноваційної інфраструктури.
2. Особливості організаційних структур міжнародного інноваційного процесу.
3. Охарактеризуйте поняття інтернаціоналізації у контексті інноваційного процесу.
4. Розкрийте поняття транснаціональні структури.
5. Напрямки розвитку інноваційної інфраструктури.
6. Особливості інноваційної інфраструктури в умовах глобалізації.

Форми контролю:
1. Обговорення теоретичних питань.
2. Розв’язання ситуаційних вправ.
3. Захист індивідуального завдання

Основні поняття й визначення:
Згідно ст.1 Закону України «Про інноваційну діяльність» інноваційна інфраструктура – сукупність підприємств, організацій, установ, їх об'єднань, асоціацій будь-якої форми власності, які надають послуги для забезпечення інноваційній діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, комунікативні, юридичні, освітні і т.п.).
Під інноваційною інфраструктурою розуміється комплекс різних установ і організацій, які забезпечують протікання інноваційного процесу (окремих його стадій) шляхом організаційної, технічної, фінансової і ін. підтримки.
Технологічний парк (технопарк) - юридична особа або група юридичних осіб (далі - учасники технологічного парку), що діють відповідно договору про спільну діяльність без створення юридичної особи і без об'єднання внесків з метою створення організаційних основ виконання проектів технологічних парків з виробничого упровадження наукомістких розробок, високих технологій але забезпечення промислового випуску конкурентоспроможної на світовому ринку продукції.
Інноваційні центри надають технічну підтримку, надають інфраструктуру, надають допомогу в пошуку інвесторів, але самі не займаються інвестуванням фірми.
Венчурні фонди - державні, приватні або приватно-державні структури, які займаються інвестуванням до установ знов створюваних компаній.
Венчурні банки - фінансово-кредитні установи банківського типу, які займаються венчурними інвестиціями.
Інноваційні банки - фінансово-кредитні установи банківського типу, виконуване всі традиційні банківські функції, але працює з інноваційно активними компаніями.
Територіальна агломерація – зосередження науково-дослідні структур.
Технополіси – територіальні перетворення міського типу, що володіють інфраструктурою сфери обслуговування, транспорту, зв'язку, у межах якого розміщуються технологічні, науково-дослідні інститути, підрозділу промислових компаній і фінансових установ.

Завдання для самостійної роботи:
1. Питання для самостійного вивчення:
1. Основні напрями розвитку інноваційної інфраструктури в умовах глобалізації.
2. Діяльність технологічних парків в Україні.
Джерела: [1-5, 6, 8, 11].

2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:
1. Інноваційна інфраструктура у США, Японії та країнах ЄС.
2. Державні програми розвитку інноваційної інфраструктури.
3. Розвиток інноваційної інфраструктури в Україні.

Тести:
1. Під інноваційною інфраструктурою розуміється
А) лаораторії для проведення прикладних і фундаментальних досліджень, а також різні наукові центри, які забезпечують співробітництво вчених, фінансування науки тощо;
Б) комплекс різних установ і організацій, які забезпечують протікання інноваційного процесу (Окремих його стадій) шляхом організаційної, технічної, фінансової та ін підтримки;
В) офісні центри, обладнані всіма необхідними комунікаціями, які за невелику плату здають в оренду приміщення для розміщення підрозділів НДДКР;
Г) це юридична особа, за участю якого підписується договір про спільну діяльність між замовником, технопарком і виконавцем.

2. Інтеграція науки і виробництва - це
А) головна функція інноваційної інфраструктури;
Б) головна мета інноваційної інфраструктури;
В) головне завдання інноваційної інфраструктури;
Г) особливість інноваційної інфраструктури.

3. На які блоки можна розділити інноваційну інфраструктуру?
А) організаційний і територіальний;
Б) організаційний, фінансово-засновницький, територіальний;
В) технопарки і технополіси;
Г) венчурні фонди, венчурні банки, інноваційні банки.

4. В українському законодавстві, технопарк - це
А) організація, яка займається пошуком виконавців НДДКР на замовлення промислових компаній;
Б) офісний центр, обладнаний усіма необхідними комунікаціями, який за невелику плату здають в оренду приміщення для розміщення підрозділів НДДКР;
В) юридична особа, з участю якого підписується договір про спільну діяльність між замовником, технопарком і виконавцем;
Г) державна, приватна чи приватно-державна структура, яка займається інвестуванням в установи новостворюваних компаній.

5. Переваги технопарків (світової моделі) для промислових компаній
А) додаткове фінансування наукових досліджень; додатковий дохід самого університету і окремим вченим;
Б) отримання доходу у вигляді орендної плати;
В) інвестиції в освітню систему;
Г) доступ до вчених і університетським лабораторій; можливість співпраці з іншими промисловими компаніями на базі технопарків.
6. Які існують моделі технопарків?
А) американська та японська моделі;
Б) американська та європейська моделі;
В) американська, азіатська і європейська моделі;
Г) американська, японська та європейська моделі.

7. Державні, приватні або приватно-державні структури, які займаються інвестуванням в установи новостворюваних компаній - це
А) венчурні фонди;
Б) венчурні банки;
В) інноваційні банки;
Г) технопарки.

8. Технополіси - це
А) територіальні перетворення міського типу, що володіють інфраструктурою сфери обслуговування, транспорту, зв’язку, в рамках якого розміщуються технологічні, науково-дослідні інститути (НДІ), підрозділи промислових компаній та фінансових установ;
Б) територіальні перетворення міського типу, що володіють інфраструктурою сфери обслуговування, транспорту, зв’язку, в рамках якого не розміщуються технологічні, науково-дослідні інститути (НДІ), підрозділи промислових компаній та фінансових установ;
В) територіальні перетворення регіонального типу, що володіють інфраструктурою сфери обслуговування, транспорту, зв’язку, в рамках якого розміщуються технологічні, науково-дослідні інститути (НДІ), підрозділи промислових компаній та фінансових установ;
Г) територіальні перетворення регіонального типу, що володіють інфраструктурою сфери обслуговування, транспорту, зв’язку, в рамках якого не розміщуються технологічні, науково-дослідні інститути (НДІ), підрозділи промислових компаній та фінансових установ;

9. За галузевою ознакою виділяють
А) науково-виробничі і дослідницькі наукові парки;
Б) наукові парки, що спеціалізуються на прикладних дослідженнях та наукові парки, що спеціалізуються на фундаментальних дослідженнях;
В) міжнародні та національні наукові парки;
Г) моногалузевою та багатогалузеві наукові парки.

10. Що не відноситься до напрямів інтернаціоналізації інноваційної інфраструктури?
А) створення міжнародних інститутів інноваційної інфраструктури, в тому числі створюються віртуальні технопарки;
Б) утворення міжнародних науково-дослідних просторів, в рамках яких реалізуються програми з розвитку міжнародної інфраструктури;
В) розвиток інформаційних систем і мереж комунікації між технічним розвитком країн;
Г) розвиток глобальних інноваційних систем.


Змістовий модуль ІІІ.
Інноваційна конкуренція та інноваційна політика держави

Тема 6. Державна інноваційна політика і стратегічне управління науково-технологічним розвитком

Анотація:
Тема присвячена вивченню сутності, методів і механізмів реалізації державної інноваційної політики в умовах глобалізації. Визначено особливостей і тенденцій стратегічного управління науково-технологічним розвитком в умовах глобалізації.

Навчальні завдання:
1. Поняття державної інноваційної політики.
2. Сутність методів державної інноваційної політики.
3. Охарактеризуйте механізми державної інноваційної політики.
4. В чому полягають особливості стратегічного управління науково-технологічним розвитком в умовах глобалізації?
5. Основні напрямки стратегічного управління науково-технологічним розвитком в умовах глобалізації.
6. Тенденції стратегічного управління науково-технологічним розвитком в умовах глобалізації.

Форми контролю:
1. Обговорення теоретичних питань.
2. Розв’язання ситуаційних вправ.
3. Захист індивідуального завдання.

Основні поняття й визначення:
Під державною інноваційною політикою розуміється система поглядів, принципів і напрямів, що визначають основні форми регулювання інноваційних процесів, а також сукупність методів і інструментів дії на них.
З погляду науки, державна інноваційна політика є системою знань про сутність інновацій, про принципи їх регулювання і т.д.
З погляду практики, державна інноваційна політика – це система заходів і заходів (дії держави), спрямованих на організацію і прискорення інноваційних процесів.
Науково – технічна політика – частина соціально-економічної політики, яка виражає відношення держави до наукової і науково-технічної діяльності. Визначає мету, форми і напрями діяльності державної влади в області науки, техніки і реалізації їх досягнень.
За формою державного регулювання методи інноваційної політики ділять на: прямі – методи, які фінансуються за рахунок засобів державного бюджету. Наприклад, державні замовлення на НДДКР, пряме фінансування науково-дослідних установ; непрямі – гранти дослідженням; надання податкових, кредитних, земельних, митних і інших видів пільг (погашення державою витрат на навчання дослідників).
За змістом державного регулювання методи інноваційної політики ділять на: Правові: ухвалення законів і інших нормативно-правових актів; адміністративні: способи державного управління (видача ліцензій); економічні: методи, які впливають на мотиви і інтереси суб'єктів економічної діяльності (регулювання цін, надання пільг і т.д.).

Завдання для самостійної роботи:
1. Питання для самостійного вивчення:
1. Особливості і тенденції стратегічного управління науково-технологічним розвитком в умовах глобалізації.
2. Пріоритети науково-технічного розвитку України.
Джерела: [1-5, 7, 8].

2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:
1. Підтримка науки та інновацій у США.
2. Підтримка науки та інновацій у Японії.
3. Система «Форсайт» у розвинених країнах світу.

Тести:
1. Система поглядів, принципів і напрямів, що визначають основні форми регулювання інноваційних процесів, а також сукупність методів та інструментів впливу на них - це
А) державна інноваційна політика;
Б) науково - технічний процес;
В) науково - технічна політика;
Г) правильної відповіді немає .

2. З точки зору практики, державна інноваційна політика - це
А) система поглядів, принципів і напрямів, що визначають основні форми регулювання інноваційних процесів, а також сукупність методів і інструментів впливу на них;
Б) система знань про сутність інновацій, про принципи їх регулювання та т.д.;
В) система заходів та заходів (дії держави) спрямованих на організацію та прискорення інноваційних процесів;
Г) частина соціально-економічної політики, яка виражає ставлення держави до наукової і науково-технічної діяльності.

3. Лінійна модель появи науково-технічних нововведень передбачає
А) на кожній стадії інноваційного процесу забезпечується зворотній зв’язок з ринком (зовнішнім середовищем), при будь-яких змінах якої інноваційний процес може змінити свій напрямок або повністю змінюється;
Б) на кожній стадії інноваційного процесу забезпечується прямий зв’язок з ринком (зовнішнім середовищем), при будь-яких змінах якої інноваційний процес може змінити свій напрямок або повністю змінюється;
В) стадії інноваційного процесу від ідеї до готової продукції проводяться послідовно;
Г) стадії інноваційного процесу від ідеї до готової продукції проводяться непослідовно.

4. Форми реалізації державної інноваційної політики
А) законодавче та правове забезпечення;
Б) програмно-цільова форма і адміністративно-відомча;
В) законодавчо-правове забезпечення та програмно-цільова форма;
Г) законодавчо-правове забезпечення, програмно-цільова форма і адміністративно-відомча форма.

5. Об’єктами інноваційної політики не можуть бути
А) певні сфери виробництва;
Б) певні галузі наук і НДДКР;
В) певні регіони та території;
Г) певні фінансові організації.

6. Залежно від характеру впливу методи державної інноваційної політики поділяються на
А) реалізуються на мікрорівні, що реалізуються на мезорівні, що реалізуються на макрорівні, що реалізуються на мегауровне;
Б) загальні й специфічні;
В) обмежують і стимулюючі;
Г) прямого впливу і непрямого.

7. Тактичний аспект державної інноваційної політики передбачає
А) розробку коротко-і середньострокових програм, здійснення різних заходів у відповідності зі стратегічними установками;
Б) розробку короткострокових програм, здійснення різних заходів у відповідності зі стратегічними установками;
В) розробку довгострокових планів і програм у НТР у співвідношенні з тенденціями розвитку економіки;
Г) розробку середньострокових планів і програм у НТР у співвідношенні з тенденціями розвитку економіки.

8. Розгляд інноваційного процесу як лінійної ланцюжка в стадії від фундаментальних досліджень до випуску інноваційної продукції характерно для
А) першого етапу організації державної інноваційної політики;
Б) другого етапу організації державної інноваційної політики;
В) третього етапу організації державної інноваційної політики;
Г) четвертого етапу організації державної інноваційної політики

9. Другий етап організації державної інноваційної політики передбачає
А) розгляд інноваційного процесу як лінійної ланцюжка в стадії від фундаментальних досліджень до випуску інноваційної продукції;
Б) перехід до інтерактивної моделі інноваційної політики, тобто розвивається взаємодія підприємств з постачальниками, конкурентами та державними інститутами;
В) інновації являють собою результати громадського або цивілізаційного розвитку;
Г) правильної відповіді немає.

10. Згідно якого провалу ринку поява великих підприємств та здешевлення продукції перешкоджає появі на ринку більш якісної продукції, але більш дорогий
А) розповсюдження знань;
Б) дублювання досліджень;
В) недосконалість стандартизації;
Г) «ефект масштабу».


Тема 7. Міжнародний науково–технічний обмін

Анотація:
Тема присвячена вивченню сутності міжнародного науково-технічного обміну як складової міжнародних економічних відносин. Розглянуто сутність і форми міжнародного трансферту технологій. Визначено структуру і особливості світового ринку інноваційних продуктів.

Навчальні завдання:
1. Дайте визначення міжнародного науково-технологічного розвитку.
2. Міжнародний науково-технологічний розвиток як складова міжнародних економічних відносин.
3. Охарактеризуйте структуру міжнародного ринку інноваційних продуктів.
4. Визначить особливості міжнародного ринку інноваційних продуктів.
5. Тенденції розвитку міжнародного ринку інноваційних продуктів.
6. Охарактеризуйте форми міжнародного науково-технологічного обміну.

Форми контролю:
1. Обговорення теоретичних питань.
2. Розв’язання ситуаційних вправ.
3. Захист індивідуального завдання.

Основні поняття й визначення:
У широкому сенсі, міжнародний науково – технічний обмін розуміється як проникнення будь-кого науково – технічних знань і обмін виробничим досвідом (некомерційної форми) між країнами.
У вузькому значенні, міжнародний науково – технічний обмін – передача науково – технічних знань і досвіду, що відноситься до окремих технологічних процесів (комерційні форми).
З економічної точки зору, міжнародний науково – технічний обмін – сукупність економічних відносин між іноземними контрагентами з приводу купівлі-продажу і використання результатів НТП, які мають наукову і практичну цінність.
Лізинг – довгострокова арендувати машин і устаткування з подальшим викупом.
Франчайзинг – продаж торгової марки або знака, що супроводжується передачею технологій на виготовлення продукту, а також постачальниками сировини.
Інжиніринг – сукупність робіт прикладного характеру, включно з передпроектними техніко-економічними дослідження, лабораторну доробку технологій і її промислову апробацію.
Проста ліцензія – продавець (ліцензіар) залишає за собою право самостійно використовувати об'єкт ліцензії, а також надавати аналогічні ліцензії третім особам; такі ліцензії звичайно надаються у сфері виробництва товарів широкого споживання, де не спостерігається зіткненню інтересів декількох ліцензіатів.
Виняткова ліцензія – продавець (ліцензіар) надає ліцензіату виняткові права на використання об'єкту ліцензії на умовах, визначених в угоді; ліцензіар втрачає право надавати аналогічні ліцензії третім особам, проте може самостійно використовувати об'єкт ліцензії або продавати ліцензії третім особам на умовах, що не суперечать умовам первинної угоди; для виняткових ліцензій характерний чітке визначення території, на якій можуть використовуватися передбачені в угоді права;
Повна ліцензія – ліцензіар повністю позбавляється права на використання об'єкту ліцензії протягом терміну дії договору.
Міждержавне науково-технічне співробітництво – спільна науково-технічна діяльність переважно комерційного характеру, здійснювана в рамках міждержавних, міжурядових і міжвідомчих угод.
Міжнародне інноваційно-технологічне співробітництво. Основні учасники: державні підприємства, приватні інноваційні компанії. Ця співпраця полягає в спільній інноваційній діяльності на дво- і багатобічній основі для отримання комерційного результату.
Міжнародний трансферт технологій – цей рух науково-технічних досягнень – конструкторських рішень, систематизованих знань і провадить дослід на комерційній і безвідплатній основі через національні межі (межі митних територій) з метою кращої переробки ресурсів, підвищення ефективності виробництва і максимізації прибутку, включаючи такі стадії виробничої діяльності, як промислове застосування, управлінська діяльність, маркетинг і т.п.
Патентні угоди – міжнародна торгова операція, по якій власник патенту поступається своїми правами на використання винаходу покупцю патенту.
Ліцензійні угоди – міжнародна торгова операція, по якій власник винаходу або технічних знань надає іншій стороні дозвіл на використання в певних межах своїх прав на технологію.
«Ноу-хау» - надання технічного досвіду і секретів виробництва, що включають відомості технологічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру, використання яких забезпечує певні переваги (звичайно комерційно цінні, але не запатентовані винаходи).
Інжиніринг – надання технологічних знань, необхідних для придбання, монтажу і використання куплених або арендувати машин і устаткування.
Франчайзинг - надання прав на використання торгової марки або фірмової назви, а також надання послуг з технічної допомоги, підвищення кваліфікації робочої сили, організації торгівлі і управління.

Завдання для самостійної роботи:
1. Питання для самостійного вивчення:
1. Структура і особливості світового ринку інноваційних продуктів.
2. Показники патентування різних країн світу.
Джерела: [1-5, 7, 8, 10].

2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:
1. Міжнародний трансферт технологій.
2. Міжнародні організації у розвитку науково-технічного співробітництва.
3. Тенденції міжнародного патентування.

Тести:
1. З економічної точки зору, міжнародний науково - технічний обмін - це
А) проникнення будь-яких науково - технічних знань і обмін виробничим досвідом (не комерційної форми) між країнами;
Б) передача науково - технічних знань і досвіду, що відносяться до окремих технологічних процесів (комерційні форми );
В) науковий обмін, міжнародний трансфер технологій;
Г) сукупність економічних відносин між іноземними контрагентами з приводу купівлі-продажу і використання результатів НТД, які мають наукову та практичну цінність.

2. У яких формах здійснюється міжнародний науково - технічний обмін?
А) фінансова і соціальна;
Б) економічна і валютна;
В) готівкова та безготівкова;
Г) некомерційна і комерційна.

3. Довгострокова оренда машин і устаткування з подальшим викупом - це
А) лізинг;
Б) франчайзинг;
В) інжиніринг;
Г) форфейтинг.

4. Франчайзинг – це
А) довгострокова оренда машин і устаткування з подальшим викупом;
Б) продаж торгової марки чи знака, що супроводжується передачею технологій на виготовлення продукту, а також постачальниками сировини;
В) сукупність робіт прикладного характеру, що включають передпроектні техніко-економічні дослідження, лабораторну доопрацювання технологій та її промислову пробації;
Г) передача науково - технічних знань і досвіду.

5. До переваг експорту не відноситься
А) додаткове джерело доходу, отримання додаткових вигод від обміну технологій на інші розробки, передача технологій є формою виходу на закордонні ринки;
Б) встановлення контролю над компаньйонами допомогою ліцензійної угоди (обсяг виробництва, участь у прибутку), за допомогою передачі технологій може бути встановлений контроль за технологічним розвитком певної компанії або країни, підвищена їх залежність від даної компанії або технологій;
В) передача технологій є способом «нав’язування» власних ідей, передача технологій іноді дозволяє удосконалити технологію при участь її споживача;
Г) економія коштів на проведення НДДКР, економія часу і зниження ризику, отримання ноу-хау з використання технологій (продавця);

6. Торговельна угода, при якому власник патенту поступається своїми правами на використання винаходу покупцеві патенту - це
А) Проста ліцензія;
Б) виняткова ліцензія;
В) факторинг;
Г) патентної угоду.

7. Які існують види ліцензійних угод?
А) Проста ліцензія і виключна;
Б) проста і складна ліцензії;
В) проста, виняткова і повна ліцензії;
Г) виняткова, повна і зворотна ліцензії.

8. Такий вид платежу за використання нематеріальних активів, як «роялті» передбачає
А) періодичні відрахування на користь ліцензіара від доходу ліцензіата протягом періоду дії угоди, розмір яких залежить від економічного ефекту, отриманого ліцензіатом від використання об’єкта ліцензій;
Б) платежі, не пов’язані зі термінами використання ліцензій; є твердо, зафіксованої торбою винагороди за використання об’єкта ліцензій;
В) одноразові періодичні платежі;
Г) надання всіх необхідних ноу-хау щодо використання даного об’єкта ліцензій.

9. Ринок патентів, ринок наукомісткої продукції, ринок
високотехнологічного капіталу, ринок вчених та інженерів, ринок науково-технічних послуг характеризують
А) о’єкти світового ринку інноваційних продуктів;
Б) структуру світового ринку інноваційних продуктів;
В) суб’єкти світового ринку інноваційних продуктів;
Г) сфери діяльності світового ринку інноваційних продуктів.

10. За галузевою структурою світовий ринок інноваційних продуктів ділиться на
А) електроніка та електротехнічна продукція, хімія і фармацевтика, аерокосмічні технології;
Б) електроніка та електротехнічна продукція, хімія і фармацевтика, аерокосмічні технології, ноу-хау;
В) хімія і фармацевтика, аерокосмічні технології, транспортне машинобудування;
Г) хімія і фармацевтика, аерокосмічні технології, транспортне машинобудування, електроніка та електротехнічна продукція.

Тема 8. Механізми регулювання міжнародного інноваційного процесу і міжнародної передачі технологій

Анотація:
Тема присвячена вивченню інституційного забезпечення міжнародного інноваційного процесу і міжнародної передачі технологій. Розглянуто особливості регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва.

Навчальні завдання:
1. Охарактеризуйте інституціональне забезпечення міжнародного інноваційного процесу.
2. Визначить схожі та відмінні риси у інституціональному забезпеченні міжнародного інноваційного процесу та міжнародної передачі технологій.
3. Охарактеризуйте інституціональне забезпечення процесу міжнародної передачі технологій.
4. Визначити необхідність регулювання міжнародного інноваційного процесу.
5. Різниця в регулюванні міжнародного інноваційного процесу.
6. Тенденції розвитку регулювання міжнародного інноваційного процесу та міжнародної передачі технологій.

Форми контролю:
1. Обговорення теоретичних питань.
2. Розв’язання ситуаційних вправ.
3. Захист індивідуального завдання.

Основні поняття й визначення:
Договори Всесвітньої організації інтелектуальної власності: Паризька конвенція про охорону промислової власності; Бернськая конвенція про охорону літературних і художніх творів; Договір ВОІС про авторське право; Договір про виконання і фонограми; Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію.
Основні міжнародні документи, що є джерелом патентного права: Конвенція про охорону промислової власності; Договір про патентну кооперацію; Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для мети патентної процедури; Європейська патентна конвенція; Страсбургська угода про установу міжнародної патентної класифікації; Гаагський договір про підставу міжнародного патентного бюро – 1947 р., а також міжнародні договори кожної області.
До принципів науково-технічного співробітництва відносяться: принцип свободи наукових досліджень; принцип кооперації в застосуванні досягнень науково-технічного прогресу; принцип науково-технічного сприяння; принцип розділення сфер наукових досліджень між окремими державами з урахуванням географічних, соціальних, економічних і історичних чинників; принцип рівноправності в області науково-технічних досягнень, включаючи міжнародний книгообмін; принцип взаємності та ін.
В системі ООН в області науки і техніки здійснюються наступні функції:
- розробка політики в області науки і техніки (фінансується ПРООН і реалізується ФАО, ЮНЕСКО, ВОІС і Департаментом по економічному і соціальному розвитку Секретаріату ООН - ДЕСР);
- прогнозування напрямів науково-технічного прогресу (фінансується Фундацією ООН для науки і техніки в цілях розвитку і реалізується ДЕСР і ЮНІДО);
- здійснення програм наукових досліджень (фінансується ПРООН і реалізується ВООЗ, ЮНЕСКО і ЮНІДО);
- використання результатів наукових досліджень і розробок на практиці (фінансується ПРООН, Фонд ООН по народонаселенню - ЮНФПА - і реалізується ЮНІДО, ВАТ і ВООЗ);
- організація регіональних і міжнародних зв'язків (фінансується ПРООН, ЮНЕСКО, ЮНІДО, ФАО, ВІЗ і Міжнародним фондом сільськогосподарського розвитку - МФСР - і реалізується ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, ФАО, ВООЗ і ЮНІДО);
- розвиток освіти і підготовка кадрів в області науки і техніки фінансуються ПРООН, ВОІС, ЮНІСЕФ і МФСР. і реалізуються ЮНЕСКО, ВІЗ, МАРНОТРАТНИК, ФАО, ЮНІДО, ВМО і ВОІС);
- оцінка і придбання технологій (фінансуються ПРООН, ЮНІСЕФ і ЮНФПА і реалізуються ДЕСР, ЮНІСЕФ, ВОІС і МФСР);
- забезпечення діяльності науково-технічних працівників (фінансується ПРООН і ЮНЕСКО і реалізується ЮНЕСКО);
- надання технічних послуг (фінансується ПРООН і ЮНІСЕФ і реалізується ЮНІДО, ЮНЕСКО, ВООЗ і ФАО);
- охорона інтелектуальної власності (фінансується ПРООН і реалізується ВОІС і ЮНКТАД);
- інформаційна діяльність (фінансується ЮНЕСКО і реалізується ЮНЕСКО і ВОІС).
Основні міжнародні організації, що координують інноваційний розвиток: Програми розвитку ПРООН; ЮНЕСКО; ЮНІДО; ВОІС; ВМО; Європейська патентна організація; СОТ.

Завдання для самостійної роботи:
1. Питання для самостійного вивчення:
1. Регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва.
2. Міжнародні конвенції у сфері захисту інтелектуальної власності.
Джерела: [1-5, 7, 8, 12, 14].

2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:
1. Міжнародні організації у регулювання інноваційного розвитку.
2. Захист інтелектуальної власності в Україні.
3. Діяльність Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

Тести:
1. До основних джерел міжнародного авторського права відносяться такі документи
А) Паризька конвенція з охорони промислової власності - 1833., Мадридська угода про міжнародну реєстрацію товарних знаків - 1891 р., Пермська конвенція про охорону літературних і художніх творів - 1971 р.;
Б) Ніцшское угоду про міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків - 1957 р., Лісабонська угода про охорону найменувань місць походження та їх міжнародну реєстрацію - 1958 р., Всесвітня конвенція про авторське право з додатковими протоколами - 1952 (1971 р.);
В) Віденський договір про реєстрацію товарних знаків - 1983 р., Женевський договір про закони про товарні знаки - 1984 р., Римська конвенція про охорону прав артистів, виконавців, виробників фонограм і теле - радіоефірними організацій - 1961 р.;
Г) Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного їх відтворення - 1971 р., Конвенція про поширення програм, що мають сигнали, які передаються через супутники - 1974 р., Римська конвенція про охорону прав артистів, виконавців, виробників фонограм і теле - радіоефірними організацій - 1961 р..

2. Конвенція про охорону промислової власності - 1983 р. і Будапештський договір про міжнародне визнання депанірованія мікроорганізмів для цілей патентної процедури-1977 р характеризують
А) основні міжнародні документи, що є джерелом патентного права;
Б) основні джерела міжнародного авторського права;
В) основні джерела права для національних законодавств про способи індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів, послуг;
Г) документи, грунтують всесвітню організацію інтелектуальної власності.

3. До основних міжнародних організацій, координуючим міжнародний інноваційний процес не відносяться
А) програми розвитку ПРООН, ЮНЕСКО, ЮНІДО;
Б) МБРР, НАСА, МБРР;
В) ВОІВ, ВОІВ, ВОІВ;
Г) Європейська патентна організація, СОТ, ВОІВ.

4. Яка організація при ООН надає допомогу країнам-учасницям в галузі розвитку, в т.ч. дослідження міжнародних ресурсів, енергетики, розвитку навчальних закладів і т.д?
А) ЮНЕСКО;
Б) ЮНІДО;
В) ВОІВ;
Г) програми розвитку ПРООН.

5. ЮНЕСКО - це
А) організація об’єднаних знань з програмного розвитку;
Б) спеціальне міжнародне установа об’єднаних націй, яке є компетентним у сфері спостереження за станом атмосфери і світового океану;
В) організація об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури;
Г) організація, яка займається питаннями організації праці вчених.

6. Яка організація об’єднаних знань з програмного розвитку сприяє програмного розвитку країн?
А) ЮНІДО;
Б) ЮНЕСКО;
В) Європейська патентна організація;
Г) ТРІПС.

7. Під ГАТС слід розуміти
А) систему міжнародних договорів про торгівлю всіма видами послуг;
Б) угоду з аспектів прав інтелектуальної власності;
В) міжурядову організацію, яка видає єдиний європейський патент і забезпечує його захист у всіх країнах, які приєдналися до патентного угодою; Г) всесвітню організацію інтелектуальної власності.

8. Основна мета ТРІПС - це
А) забезпечення прозорості законодавчої бази;
Б) регулювання всіх видів постачання послуг;
В) захист інтелектуальної власності;
Г) упорядкування торгівлі нематеріальними активами, боротьба з піратством.

9. ТРІПС - це
А) угоду з аспектів прав інтелектуальної власності;
Б) система міжнародних договорів про торговельні усіма видами послуг;
В) організація при ООН, яка надає допомогу країнам-учасницям в області розвитку;
Г) організація об’єднаних знань з програмного розвитку.


Тема 9. Інноваційна діяльність міжнародних компаній в умовах глобалізації

Анотація:
Тема присвячена вивченню інноваційної політики міжнародних компаній. Визначено типи інноваційних стратегій міжнародних компаній. Розглянуто форми організації науково-дослідних підрозділів міжнародних компаній. Охарактеризовано роль іноземних інвестицій і трансферту технологій у функціонуванні міжнародних компаній.

Навчальні завдання:
1. Дайте визначення міжнародним корпораціям.
2. Поняття інноваційної політики міжнародних корпорацій.
3. Охарактеризуйте інноваційну діяльність міжнародних корпорацій.
4. Напрямки діяльності міжнародних корпорацій у науково-технологічних розробках.
5. Визначити роль міжнародних корпорацій у міжнародному науково-технологічному обміні.
6. Особливості міжнародного науково-технологічного обміну міжнародних корпорацій.

Форми контролю:
1. Обговорення теоретичних питань.
2. Розв’язання ситуаційних вправ.
3. Захист індивідуального завдання.

Основні поняття й визначення:
Інноваційна політика (корпоративна) – система поглядів, принципів і вимог, а також форм організації інноваційної діяльності в певних компаніях.
Виділяють наступні типи інноваційних стратегій міжнародних компаній:
1. Стратегія «настання»: проведення НДДКР, достатніх для того, щоб досягти випередження або утримати лідерство. Використовується переважно в тих галузях, сформованих відносно недавно («новітні») і сильно сприйнятливі до інновацій. Частіше всього, для реалізації даної стратегії міжнародні корпорації створюють спеціальні підрозділи НДДКР у вигляді зовнішніх або внутрішніх венчурів.
2. Стратегія «захисту»: постійне використання поведінки конкурентів, які є лідерами ринку; проходження за ними шляхом відтворювання і досягнення. Продукція виводиться на ринок з меншим відставанням.
3. Стратегія «абсорбції» (поглинання): імітація трудової продукції і технологій з великим технологічним відривом від лідерів. Основна увага на ефективності виробничого процесу. Стратегія характерна для традиційних галузей, де домінує цінова конкуренція, а поява інновацій не висока.
Виділяють чотири основні типу науково-технологічних стратегій:
Стратегія імітації – передбачає придбання нових компаній, проведення досліджень в кооперації з різними компаніями і організаціями в різних галузях, розробка виробів, орієнтованих на досягнення короткострокової мети;
Стратегія розробки технологічних процесів – компанії використовують власний науково-технологічний і дослідницький потенціал, придбання ліцензій і співпраця з іншими організаціями по здійсненню НДДКР незначне. Внутрішня орієнтація не допускає активного вивчення технологічної стратегії конкурентів. Розробки часто не захищаються патентами;
Стратегія наступальної спеціалізації – компанії проводять в основному НДДКР спеціального призначення, які орієнтовані на індивідуального споживача; широко практикуються контрактні дослідження із залученням сторонніх організацій, проте сумісних досліджень з іншими організаціями порівняно небагато; особливу увагу надається розробці нових технологічних процесів;
Стратегія наступальних інновацій – реалізують корпорації, які детально аналізують технологічні стратегії конкурентів; активно здійснюються НДДКР з іншими компаніями, збільшується кількість джерел нових знань і каналів інформації; створюються не тільки технологічні процеси, але і продуктові інновації.
Форми організації підрозділів НДДКР міжнародних корпорацій:
1. Галузеві структури – вузький розподіл підрозділів НДДКР по галузях науки. Відповідно, співробітники займаються однією науковою проблемою в рамках однієї дисципліни в своєму підрозділі, оскільки кожний підрозділ одержує своє наукове завдання.
2. Продуктові структури створюються для зближення процесу НДДКР з виробничим. Орієнтовані на кінцевий продукт, постійно забезпечують зв'язок з проблемами виробництва, при цьому кожна структура займається дуже широким спектром робіт.
3. Проектні структури використовуються, коли необхідна швидка реалізація якого-небудь інноваційного проекту. В такий підрозділ включаються фахівці з різних областей. Частіше за все створюється новий структурний підрозділ.
4. Структури, організовані по стадіях НДДКР передбачають, що в рамках корпорації створюється декілька підрозділів фундаментальних і прикладних досліджень між якими розподіляються окремі стадії розробки продукції і технологій.
5. Комбіновані структури комбінація описаних вище форм, враховуючи їх переваги і недоліки.

Завдання для самостійної роботи:
1. Питання для самостійного вивчення:
1. Роль іноземних інвестицій і трансферту технологій у функціонуванні міжнародних компаній.
2. Інноваційна діяльність провідних корпорацій у секторі інформаційних технологій.
Джерела: [1, 3, 4, 5, 7, 8, 11].

2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:
1. Інноваційна діяльність корпорацій у харчовій промисловості.
2. Інноваційна активність промисловості в Україні.
3. Міжнародні корпорації у системі науково-технічного обміну.

Тести:
1. Ефективність міжнародних корпорацій пояснюється
А) здатністю забезпечити безперервні інноваційні процеси;
Б) збільшенням збуту продукції і послуг на світових ринках;
В) результативністю використання переваг інтернаціоналізації у сфері виробництва;
Г) всі відповіді вірні.

2. Система поглядів, принципів і вимог, а також форм організації інноваційної діяльності в певних компаніях - це
А) міжнародна корпорація;
Б) інноваційна політика;
В) політика у сфері інвестицій;
Г) науково-технічна стратегія.

3. До стратегічних установок інноваційної політики головної компанії в контексті загальної стратегії розвитку міжнародної корпорації відносяться
А) формулювання стратегічних цілей - планування довгострокових заходів, розподіл ключових ресурсів, підготовка інноваційних проектів та планів організації
Б) розробка схем розподілу технологій і продуктів між підрозділами, планів щодо їх відновлення, а також схем кооперації між підрозділами розробки технологій та продуктів, створення науково-дослідних підрозділів (НІП), а також схем кооперації, що функціонують на різних підприємств, організація та забезпечення інноваційного процесу на підприємстві;
В) формулювання пріоритетів для різних виробничих підприємств, розробка програм з підготовки та перепідготовки персоналу;
Г) підготовка інноваційних проектів та планів організації, організація та забезпечення інноваційного процесу на підприємстві, розробка програм з підготовки та перепідготовки персоналу.

4. Які існують стратегії в сфері інновацій?
А) стратегія «наступу», стратегія «розвитку», стратегія «абсорбції»;
Б) стратегія «наступу», стратегія «захисту», стратегія «поглинання»;
В) стратегія «розвитку», стратегія « абсорбції », стратегія« поглинання »;
Г) стратегія« захисту », стратегія« абсорбції », стратегія« домінування ».

5. Проведення НДДКР, достатніх для того, щоб досягти випередження або утримати лідерство передбачає
А) стратегія «наступу»;
Б) стратегія «абсорбції»;
В) стратегія «розвитку»;
Г) стратегія «поглинання».

6. Стратегія «абсорбції» передбачає
А) проведення НДДКР, достатніх для того, щоб досягти випередження або утримати лідерство;
Б) імітацію трудової продукції і технології з великим технологічним відривом від лідерів;
В) постійне використання поведінки конкурентів, які є лідерами ринку;
Г) правильного відповіді немає.

7. Які чотири основні типи науково-технологічних стратегій виділяють?
А) стратегія «наступу», стратегія «абсорбції», стратегія «розвитку», стратегія «поглинання»;
Б) стратегія «захисту», стратегія «абсорбції», стратегія «домінування», стратегія «поглинання»;
В) стратегія «імітації», стратегія «розробки технологічних процесів», стратегія «наступальної спеціалізації», стратегія «наступальних інновацій»; Г) стратегія «домінування», стратегія «розробки технологічних процесів», стратегія «наступальної спеціалізації», стратегія «наступальних інновацій».

8. Стратегія «розробки технологічних процесів» передбачає
А) придбання нових компаній, проведення досліджень в кооперації з різними компаніями і організаціями в різних галузях, розробка виробів, орієнтованих на досягнення короткострокових цілей;
Б) використання компанією власного науково-технологічного та дослідницького потенціалу, придбання ліцензій та співпрацю з іншими організаціями щодо здійснення НДДКР незначні;
В) проведення компанією НДДКР спеціального призначення, які орієнтовані на індивідуального споживача, широко практикуються контрактні дослідження із залученням сторонніх організацій, однак спільних досліджень з іншими організаціями порівняно небагато, особлива увага приділяється розробці нових технологічних процесів;
Г) реалізацію корпорацій, які детально аналізують технологічні стратегії конкурентів, активно здійснюються НДДКР з іншими компаніями, збільшується кількість джерел нових знань і каналів інформації, створюються не тільки технологічні процеси, а й продуктові інновації.

9. Стратегічні альянси - це
А) укладення довгострокових угод про співпрацю між компаніями конкурентами, проведення спільних НДДКР;
Б) об’єднання компаній, які не є конкурентами;
В) форма взаємодії корпорацій з некомерційними організаціями та державними установами;
Г) об’єднання компаній для проведення спільної політики безпеки.

10. Які форми організації підрозділів НДДКР міжнародних корпорацій існують
А) галузеві структури, продуктові структури, проектні структури, структури, організовані за стадіями НДДКР, організаційні структури;
Б) продуктові структури, проектні структури, структури, організовані за стадіями НДДКР, інноваційні структури;
В) проектні структури, структури, організовані за стадіями НДДКР, галузеві структури, продуктові структури, комбіновані структури;
Г) структури, організовані за стадіями НДДКР, галузеві структури, структури стратегічного призначення, продуктові структури.

Тема 10. Системні трансформації світогосподарської системи і технологічний уклад національної економіки

Анотація:
Тема присвячена вивченню сутності системних трансформацій світогосподарської системи: напрями і фактори. Розглянуто сутність технологічного укладу національної економіки і його розвиток в умовах глобалізації.

Навчальні завдання:
1. Сутність системних трансформацій світової економічної системи.
2. Напрямки системних трансформацій світової економічної системи.
3. Визначити фактори впливають на системні трансформації світової економічної системи.
4. Поняття інноваційної моделі економічного зростання.
5. Розвиток інноваційної моделі економічного зростання в умовах глобалізації.
6. Позитивні і негативні риси інноваційної моделі економічного зростання.

Форми контролю:
1. Обговорення теоретичних питань.
2. Розв’язання ситуаційних вправ.
3. Захист індивідуального завдання.

Основні поняття й визначення:
Трансформація (від лат. transformatio – перетворення) - зміна, перетворення властивостей і характеристик економічних процесів, явищ, трансакцій, обумовлене певними екзогенними та/чи ендогенними імпульсами.
В умовах глобалізації зберігається нерівномірність темпів економічного розвитку країн світу, що значною мірою визначається відмінностями в науково-технологічному розвитку.
Трансформації бувають континуальними (тривалими) і дискретними (переривистими), стохастичні (вірогідністю) і детерміновані (чітко визначеними), загальними (універсальними для всіх країн і груп країн) або специфічними (властивими окремим країнам і їх групам). По просторовому обхвату трансформаційні процеси можна підрозділити на глобальні, тобто що відносяться до всіх країн і світового господарства, і локальні, тобто обумовлені глобалізацією, але що відносять до певної частини глобального простору.
Технологія визначається як спосіб перетворення речовини, енергії, відповідної інформації в процесі виготовлення продукції, обробки і перероблення сировини і матеріалів, збір готових виробів, контролю їх якості, управління технологічними процесами виробництва.
Традиційно технологічний устрій розуміється як цілісний комплекс технологічно зв'язаних виробництв. Нерівномірне послідовне заміщення певного такого комплексу досконалішим представляється як процес техніко-економічного розвитку.
Використовуються наступні варіанти визначення поняття «технологічний устрій»:
1) технологічний устрій – це дещо взаємопов'язаних поколінь техніки, що послідовно замінюють один одного, еволюційно реалізують загальний технологічний принцип;
2) технологічний устрій – це цілісна, стійка сукупність зв'язаних виробництв, у межах якої відбувається замкнутий макроекономічний цикл, який складається із видобутку первинних виробничих ресурсів, всіх стадій їх переробки і випуску відповідних кінцевих продуктів.
Технологічний устрій у складі економічної системи складає технологічну сукупність певних виробництв, сполучених однотипними технологічними ланцюгами у відтворювальну функціональну цілісність.

Завдання для самостійної роботи:
1. Питання для самостійного вивчення:
1. Сутність системних трансформацій світогосподарської системи: напрями і фактори.
2. Становлення прогресивних технологічних укладів у розвинених країнах світу.
Джерела: [1, 4, 5, 7, 8, 12-14].

2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:
1. Технологічний уклад промисловості України.
2. Прогресивні технології та їх використання.
3. Національний досвід модернізації технологічних укладів.

Тести:
1. Зміна, перетворення властивостей і характеристик економічних процесів, явищ, трансакцій, обумовлене певними екзогенними і / або ендогенними імпульсами - це
А) трансформація;
Б) модернізація;
В) модифікація;
Г) реформування.

2. Трансформації не бувають
А) континуальної і дискретними;
Б) стохастичними і детермінованими;
В) міжнародними та національними;
Г) загальними і специфічними.

3. На які групи можна підрозділити трансформаційні процеси по просторовому охопленням?
А) міжнародні та національні;
Б) глобальні та локальні;
В) національні та регіональні;
Г) загальні і спеціалізовані.

4. Становлення і перманентне вдосконалення моделі суспільно-економічного розвитку з метою накопичення та створення людського капіталу, що відповідає умовам глобалізації, збільшення та використання інтелектуальних ресурсів, підвищення ефективності інноваційного процесу - це
А) мета інноваційно-спрямованих системних трансформацій;
Б) завдання інноваційно-спрямованих системних трансформацій;
В) принцип інноваційно-спрямованих системних трансформацій;
Г) стратегія інноваційно-спрямованих системних трансформацій.

5. Які виділяють етапи трансформацій на сучасному етапі цивілізаційного розвитку?
А) постіндустріальна трансформація світової економіки, трансформація товарного виробництва і його чинників;
Б) трансформації механізмів суспільного відтворення, економічного зростання та розвитку, постіндустріальна трансформація світової економіки, трансформація товарного виробництва і його чинників, макроструктурні трансформації;
В) трансформація товарного виробництва і його чинників, трансформація промисловості, трансформація механізмів суспільного відтворення;
Г) трансформація національної економіки, постіндустріальна трансформація світової економіки, трансформація товарного виробництва і його чинників.

6. До ознак наукомісткої сфери не відноситься
А) низький рівень глобалізації;
Б) швидкий перехід від одного технологічного рішення до досконалішого;
В) скорочення часу між винаходом нового товару і його впровадженням;
Г) широке поширення інновацій у системі світової торгівлі.

7. Які компанії займаються розповсюдженням виробничих і управлінських інновацій і переміщають технології в ті країни, де вартість праці нижче?
А) інноваційні компанії;
Б) ТНК;
В) технопарки;
Г) інноваційні банки.

8. Якими ознаками характеризуються глобальні трансформації в інноваційному секторі?
А) взаємопроникнення і взаємодія національних науково-технічних потенціалів і державних систем управління їх розвитком, високий рівень міжнародної спеціалізації і кооперації на всіх стадіях НДДКР, інноваційного та виробничого процесів на основі тісних міждержавних взаємозв’язків науково-технічного та економічного характеру, формування і розвиток організаційно-правової системи міждержавного і наддержавного регулювання науково-технічних зв’язків;
Б) низький рівень глобалізації, швидкий перехід від одного технологічного рішення до досконалішого, взаємопроникнення і взаємодія національних науково-технічних потенціалів і державних систем управління їх розвитком; В) здійснення координації науково-технічної стратегії і політики країн шляхом створення спільних організаційних структур, що забезпечують інтеграцію в сфері НДДКР, сприяння прямим наукових ті інноваційно-виробничих зв’язків між суб’єктами міжнародної інноваційній системи;
Г) правильні відповіді А) і Б).
Перелік основної і додаткової навчально-методичної літератури

І. Основна література

Світова економіка : навч. посіб. / за ред. Ю. Г. Козака – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 328 с.
Бревдо, Т.В. Глобализация мировой экономики: учеб пособ. / Бревдо и др. –Р/н/Д : Феникс, 2008. – 311 с.
Мазурок, П. П. Глобальна економіка : навч. посіб. / Мазурок П. П., Одягайло Б, М., Кулішов В. В., Сазочец О. М. - Львів : Магнолія 2006, 2009.– 208 с.
Чернега О.Б. Инновационная и научно-техническая политика ЕС: учеб. Пособие / О.Б. Чернега, В.С. Белозубенко; МОН Украины, – Донецк: ДонНУЕТ, 2008. – 200 с.
Транснациональные корпорации: экономика и менеджмент: курс лекций / Э. А. Кузнецов, В. В. Волошина. – Харьков : Бурун Книга, 2008. – 320 с.
Липов, В. В. Міжнародна економіка: світова економіка та міжнародні економічні від-носини. Практикум : навч.-практ. посіб. / Липов В. В. - К. : Професіонал, 2009. – 336 с.
Бочан І. О. Глобальна економіка: Підручник/ Бочан І. О., Михасюк І. Р. – К.: Знання, 2007. – 403 с.

ІІ. Додаткова література

Герасимчук, В. Г. Міжнародна економіка [Текст]: навч. посіб. / В. Г.Герасимчук. - К.: Знання, 2009 . - 302 с.
Міжнародна економіка [Текст]: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю.Г. Козак [та ін.]; за ред. Ю.Г. Козака, Д.Г. Лук’яненка, Ю.В. Макогона. - 3-тє вид., перероб. і допов. - К.: Центр учбової літератури, 2009 . - 560 с.
Міжнародна торгівля [Текст]: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Ю.Г. Козак [та ін.]; за ред. Ю.Г. Козака, Н.С. Логвінової, О.В. Мирошниченка. - К.: Центр учбової літератури, 2009 . - 668 с.
Аллен К. Продвижение новых технологий на рынок [Текст] / К. Р. Аллен; Пер. с англ. – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2007. – 455 с.
Ілляшенко, С. М. Товарна інноваційна політика [Текст]: підручник / С.М. Ілляшенко. – Суми: Університетська книга, 2007. – 281 с.
Білорус О. Г. Глобальний сталий розвиток: Монографія/ Білорус О. Г., Мацейко Ю. М. – К.: КНЕУ, 2006. – 488 с.
Федулова Л.І. Інноваційна політика: підручник для ст.. вищ. навч. закл.– К.: Либідь, 2006 .– 480 с.
Андросова О. Ф. Трансфер технологій як інструмент реалізації інноваційної діяльності. Монографія.- К.: Кондор, 2007.–356 с.
Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку: Монографія: У 2 т. – Т. І / Д. Г. Лук'яненко, А. М.Поручник, Л. Л. Антонюк та ін.; За заг. ред. Д. Г. Лук'яненка, А. М. Поручника К.:КНЕУ, 2006. –816 с.
Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія / Кер. авт. кол. і наук. ред. Т. М. Циганкова. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 660 с.
Законодавство України про охорону інтелектуальної власності. За станом на 25 червня 2007 р. / Верховна Рада України: Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2007. – 208 с.
Законодавство України у сфері інноваційної діяльності: 36. законодавчих актів. За станом на 25 травня 2007 р. / Верховна Рада України: Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2007. – 152 с.
Сазонець, О. М. Інформатизація світогосподарського розвитку : навч. посіб. для студ. вузів . - К.:"Центр учбової літератури", 2008 . – 224 с.
Одягайло Б.М. Міжнародна економіка: Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2006. – 407 с.
Международные стратегии экономического развития: учеб. пособие для высш. уч. завед / О.Б. Чернега, А.А. Семенов, С.А. Круковская. – Донецк: ДонГУЭТ, 2005. – 452 с.
Лук’янченко Д.Г. Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності: навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 240 с.
Спільний європейський економічний простір: гармонізація мегарегіональних суперечностей: Монографія; За заг. Редакцією Д.Г. Лук’яненка, В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ, 2007. – 544 с.
Манцуров І. Г. Статистика економічного зростання та конкурентоспроможності країни : Монографія. – К.: КНЕУ, 2006. – 392 с.
Голиков, А. П. Международные экономические термины : словарь-справочник : учебное пособие / Голиков А. П., Черномаз П. А. - К.: Центр учебной литературы, 2008. - 376 с.
Дахно І. І. Міжнародна торгівля. Видання 2-ге, доповнене. Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 296 с.
Опришко В. Ф. Міжнародне економічне право: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц./Опришко В. Ф., Лясківська Л. А – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 148 с.
Дахно І. І. Світова економіка: навчальний посібник / Видання 2-е перероблене та доповнене. - К. : Центр навчальної літератури, 2008. - 280 с.
Світова економіка : підруч. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. - К.: Либідь, 2007 . – 640 с.
Голиков, А. П. География мирового хозяйства: учебное пособие / Голиков А. П., Грицак Ю. П., Казакова Н. А., Сидоров В. И. ; Под ред. А. П. Голикова. - К. : Центр учебной литературы, 2008. - 192 с.
Міжнародна економіка: навчальний посібник / під заг. редакцією О. Г. Гупала. – К. : Хай-Тек Прес, 2007. – 368 с .
Солонінко, К. С. Міжнародна економіка: навч. посібник. – К. : Кондор, 2008. – 382 с.
Габбард, Р. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник /Габбард, Р. Глен .Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. – К.: КНЕУ, 2004. – 889 с.
Пухтаєвич Г. О. Аналіз національної економіки: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 254 с.
Сазонець І. Л. Міжнародна інвестиційна діяльність: Підручник / Сазонець І. Л. та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 304 с.
Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини: Практикум / Козик В.В., Панкова Л.А., Григор'єв О.Ю., Босак А.О.- 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Вікар, 2006.–589 с.
Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. - Ч. 1. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учебн. Пособие для вузов. - М., 1997.
Міжнародне економічне право: Підручник / В. Опришко, А. Коста, К. Квінтано та ін.; За наук. ред. В. Опришка. – К.: КНЕУ, 2006. – 496 с.
Экономический словарь . - М., 2007 . – 1152 с.

ІІІ. Нормативні матеріали МОН і ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського

Вища Освіта України і Болонський процес // Навчальна програма. – Київ – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В.Гнатюка, 2004. – 18 с.
ІСУЯ 7.5.1 – 03.01/УН “Загальні вимоги до організації процесу проведення навчальних занять”.
ІСУЯ 7.5.1 – 03.02/УН “Загальні вимоги до організації методичного забезпечення виконання індивідуальних завдань з дисциплін”.
ІСУЯ 7.5.1 – 03.03/УН “Загальні вимоги до організації виконання індивідуальних завдань”.
ІСУЯ 7.5.1 – 03.04/УН “Загальні вимоги до організації СРС”.
ІСУЯ 7.5.1 – 03.05/УН “Загальні вимоги до організації НДРС”.
ІСУЯ 7.5.1 – 03.07/УН “Загальні вимоги до організації поточного контролю”.
ІСУЯ 7.5.1 – 03.08/УН “Загальні вимоги до організації підсумкового контролю”.
ВВЕДЕНИЕ

Современное развитие мировой экономической системы характеризуется ускорением глобализационного процесса, что тесно связано с доминированием инновационного типа конкуренции. Инновации превратились не только в наиболее важный фактор конкурентоспособности на мировом рынке, но и в определяющий фактор устойчивого экономического развития и роста, а также решение социальных проблем.
Цель дисциплины «Глобализация экономики и международный инновационный процесс» – предоставление студентам теоретический знаний по вопросам сущности глобализации экономики и особенностей международного инновационного процесса, их взаимосвязи, тенденции развития.
Задание дисциплины «Глобализация экономики и международный инновационный процесс»: ознакомление с категориальным аппаратом, предоставление знаний о сущности глобализации экономики и мирового инновационного процесса, их взаимосвязи, тенденции и особенностей развития, государственной инновационной политики, роли ТНК в международном инновационном процессе, инновационной составляющей современного общественно-экономического развития.
Предмет: факторы и последствия глобализации мировой экономики и инновационной конкуренции.
Самостоятельная работа студента по дисциплине включает:
ознакомление с основными понятиями темы;
изучение рекомендуемых источников;
обзор периодической литературы по конкретным вопросам темы;
составление структурно-логической схемы исследуемой темы;
составление криптограмм по основным понятиям темы;
ответы на предлагаемые тесту задание и составление новых тестов.
Содержание дисциплины раскрывается в темах:
Глобализация мировой экономики, инновационная конкуренция и национальная конкурентоспособность.
Сущность инноваций и особенности инновационной деятельности в условиях глобализации.
Стратегии экономического и инновационного развития стран в условиях глобализации. Национальная инновационная система.
Инновационный процесс в развитых странах мира.
Инновационная инфраструктура как фактор интенсификации международного инновационного процесса.
Государственная инновационная политика и стратегическое управление научно-технологическим развитием.
Международный научно-технический обмен.
Механизмы регуляции международного инновационного процесса и международной передачи технологий.
Инновационная деятельность международных компаний в условиях глобализации.
Системные трансформации мирохозяйственной системы и технологический уклад национальной экономики.
Выучив курс «Глобализация экономики и международный инновационный процесс» Вы сможете:
объяснить основные причины и последствия глобализации мировой экономики;
объяснить главные причины участия государств в глобализационном процессе;
выявить закономерности и особенности развития международного инновационного процесса;
определить основные уровни, этапы интеграции и механизм регуляции инновационных процессов;
проанализировать закономерность международного научно-технического обмена;
проанализировать тенденции инновационной деятельности международных компаний;
определить закономерность глобальной трансформации технологических укладов.



































ЧАСТЬ 1.
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ИЗУЧЕНИЮ ДИСЦИПЛИНЫ
«Глобализация экономики и международный инновационный процесс»

ИДЕНТИФИКАЦИЯ УЧЕБНОЙ ДИСЦИПЛИНЫ (МОДУЛЯ)

1. Идентификация:
Глобализация экономики и международный инновационный процесс.

2. Описание:
Содержательный модуль 1. Теоретические основы глобализации и международного инновационного процесса.
Тема 1. Глобализация мировой экономики, инновационная конкуренция и национальная конкурентоспособность. Тема 2. Сущность инноваций и особенности инновационной деятельности в условиях глобализации.
Содержательный модуль 2. формирования национальной инновационной системы.
 Ђ
·
·
·
·
·*оТема 3. Стратегии экономического и инновационного развития стран в условиях глобализации. Национальная инновационная система. Тема 4. Инновационный процесс в развитых странах мира. Тема 5. Инновационная инфраструктура как фактор интенсификации международного инновационного процесса.
Содержательный модуль 3. инновационная конкуренция И инновационная политика государства.
Тема 6. Государственная инновационная политика и стратегическое управление научно-технологическим развитием. Тема 7. Международный научно-технический обмен. Тема 8. Механизмы регуляции международного инновационного процесса и международной передачи технологий. Тема 9. Инновационная деятельность международных компаний в условиях глобализации. Тема 10. Системные трансформации мирохозяйственной системы и технологический уклад национальной экономики.

3. Уровень:
А) Связь с обеспечивающими дисциплинами:
студент должен владеть знаниями по экономической теории, международным отношениям, мировому рынку товаров и услуг.

Б) Цель и задачи:
Цель: предоставление студентам теоретический знаний по вопросам сущности глобализации экономики и особенностей международного инновационного процесса, их взаимосвязи, тенденции развития.
Задачи: ознакомление с категориальным аппаратом, предоставление знаний о сущности глобализации экономики и мирового инновационного процесса, их взаимосвязи, тенденции и особенностей развития, государственной инновационной политики, роли ТНК в международном инновационном процессе, инновационной составляющей современного общественно-экономического развития.


В) Библиография:
Світова економіка : навч. посіб. / за ред. Ю. Г. Козака – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 328 с.
Бревдо, Т.В. Глобализация мировой экономики: учеб пособ. / Бревдо и др. –Р/н/Д : Феникс, 2008. – 311 с.
Мазурок, П. П. Глобальна економіка : навч. посіб. / Мазурок П. П., Одягайло Б, М., Кулішов В. В., Сазочец О. М. - Львів : Магнолія 2006, 2009.– 208 с.
Чернега О.Б. Инновационная и научно-техническая политика ЕС: учеб. Пособие / О.Б. Чернега, В.С. Белозубенко; МОН Украины, – Донецк: ДонНУЕТ, 2008. – 200 с.
Транснациональные корпорации: экономика и менеджмент: курс лекций / Э. А. Кузнецов, В. В. Волошина. – Харьков : Бурун Книга, 2008. – 320 с.
Липов, В. В. Міжнародна економіка: світова економіка та міжнародні економічні від-носини. Практикум : навч.-практ. посіб. / Липов В. В. - К. : Професіонал, 2009. – 336 с.
Бочан І. О. Глобальна економіка: Підручник/ Бочан І. О., Михасюк І. Р. – К.: Знання, 2007. – 403 с.

4. Выборочная дисциплина.

5. Преподавательский состав:
Белозубенко В.С., к.э.н., доц.;
Бочарова Ю.Г., ст. преподаватель.

6. Длительность:
Всего - 108 часов (3 кредита ECТS), в том числе лекции – 34 часа (1 кредитов ECТS), семинарские и практические занятия – 17 часов (0,5 кредитов ECТS), ИЗС – 17 часов (0,5 кредитов ECТS), самостоятельная работа – 40 часы (1 кредиты ECТS).

7. Формы и методы обучения:
лекции, практические и семинарские занятия, самостоятельная работа и индивидуальные задания.

8. Оценивание:
текущее (обсуждение теоретических вопросов, тестирования, решения ситуационных упражнений, защита индивидуального задания);
итоговое (экзамен), курсовая работа.

9. Язык:
украинская, российская, английская.


Таблица 1
Технологическая карта тематического плана
учебной дисциплины (модулю) «Глобализация экономики и международный инновационный процесс»
Название смысловых модулей, темы и вопросов
Кол-во час.
Название темы семинара (практического, занятие)
Кол-во час.
Литература

Содержательный модуль 1. Теоретические основы глобализации и международного инновационного процесса

Тема 1. Глобализация мировой экономики, инновационная конкуренция и национальная конкурентоспособность
1.1. Сущность, факторы и последствия глобализации мировой экономики.
1.2. Особенности инновационной конкуренции в глобальном пространстве.
1.3. Национальная конкурентоспособность и ее критерии в условиях глобализации.
4
Теоретические основы экономической глобализации и инновационной конкуренции

2
1, 4, 5, 7, 8

Тема 2. Сущность инноваций и особенности инновационной деятельности в условиях глобализации
2.1. Сущность и классификация инноваций.
2.2. Стадии инновационного процесса.
2.3. Особенности глобализации в сфере инноваций.
4
Сущность международных инновационных процессов
2
1, 2, 3, 4, 5, 7, 8

Содержательный модуль ІІ. Формирование национальной инновационной системы

Тема 3. Стратегии экономического и инновационного развития стран в условиях глобализации. Национальная инновационная система
3.1. Стратегии экономического развития стран в условиях глобализации.
3.2. Стратегии инновационного развития стран.
3.3. Концепции НТП стран в условиях глобализации.
3.4. Национальная инновационная система: понятия, основные элементы и особенности функционирования в условиях глобализации.
4
Сущность экономических и инновационных стратегий в условиях глобализации
2
1, 2, 4, 5, 7, 8, 9, 11

Тема 4. Инновационный процесс в развитых странах мира
4.1. Модели инновационного процесса развитых стран мира.
4.2. Показатели оценки уровня инновационного развития стран.
4
Особенности инновационных стратегий в развитых странах
2
1-5, 8, 10, 12

Тема 5. Инновационная инфраструктура как фактор интенсификации международного инновационного процесса
5.1. Инновационная инфраструктура в системе международного инновационного процесса: основные элементы и особенности организационных структур.
5.2. Основные направления развития инновационной инфраструктуры в условиях глобализации.
4
Направления и тенденции развития инновационной инфраструктуры
2
1-5, 6, 8, 11

Содержательный модуль ІІІ. Инновационная конкуренция та инновационная политика государства

Тема 6. Государственная инновационная политика и стратегическое управление научно-технологическим развитием
6.1. Сущность, методы и механизмы реализации государственной инновационной политики в условиях глобализации.
6.2. Особенности и тенденции стратегического управления научно-технологическим развитием в условиях глобализации.
4
Государственная инновационная политика
2
1-5, 7, 8

Тема 7. Международный научно-технический обмен
7.1. Сущность международного научно-технического обмена как составляющей международных экономических отношений.
7.2. Сущность и формы международного трансферта технологий.
7.3. Структура и особенности мирового рынка инновационных продуктов.
4
Современные тенденции международного научно-технического обмена.
2
1-5, 7, 8, 10

Тема 8. Механизмы регуляции международного инновационного процесса и международной передачи технологий
8.1. Институциональное обеспечение международного инновационного процесса и международной передачи технологий.
8.2. Регуляция международного научно-технического сотрудничества.
2
Регуляция международного инновационного процесса.
1
1-5, 7, 8, 12, 14

Тема 9. Инновационная деятельность международных компаний в условиях глобализации
9.1. Инновационная политика международных компаний.
9.2. Типы инновационных стратегий международных компаний.
9.3. Формы организации научно-исследовательских подразделений международных компаний.
9.4. Роль иностранных инвестиций и трансферта технологий в функционировании международных компаний.
2
Инновационный процесс в международных корпорациях
1
1, 3, 4, 5, 7, 8, 11

Тема 10. Системные трансформации мирохозяйственной системы и технологический уклад национальной экономики
10.1. Сущность системных трансформаций мирохозяйственной системы: направления и факторы.
10.2. Технологический уклад национальной экономики и его развитие в условиях глобализации.
2
Развитие технологического уклада национальной экономики
1
1, 4, 5, 7, 8, 12-14


Таблица 2
Содержание самостоятельной работы студентов
по учебной дисциплине (модулю)
«Глобализация экономики и международный инновационный процесс»
Тема
Содержание СРС

Тема 1. Глобализация мировой экономики, инновационная конкуренция и национальная конкурентоспособность
Национальная конкурентоспособность и ее критерии в условиях глобализации – 4 часа

Тема 2. Сущность инноваций и особенности инновационной деятельности в условиях глобализации
Особенности глобализации в сфере инноваций – 4 часа

Тема 3. Стратегии экономического и инновационного развития стран в условиях глобализации. Национальная инновационная система
Концепции НТП стран в условиях глобализации – 4 часа

Тема 4. Инновационный процесс в развитых странах мира
Показатели оценки уровня инновационного развития стран – 4 часа

Тема 5. Инновационная инфраструктура как фактор интенсификации международного инновационного процесса
Основные направления развития инновационной инфраструктуры в условиях глобализации – 4 часа

Тема 6. Государственная инновационная политика и стратегическое управление научно-технологическим развитием
Особенности и тенденции стратегического управления научно-технологическим развитием в условиях глобализации – 4 часа

Тема 7. Международный научно-технический обмен
Структура и особенности мирового рынка инновационных продуктов – 4 часа

Тема 8. Механизмы регуляции международного инновационного процесса и международной передачи технологий
Регуляция международного научно-технического сотрудничества – 4 часов.

Тема 9. Инновационная деятельность международных компаний в условиях глобализации
Роль иностранных инвестиций и трансферта технологий в функционировании международных компаний – 4 часов.

Тема 10. Системные трансформации мирохозяйственной системы и технологический уклад национальной экономики
Сущность системных трансформаций мирохозяйственной системы: направления и факторы – 4 часа



ИНДИВИДУАЛЬНЫЕ УЧЕБНЫЕ ЗАДАНИЯ
по учебной дисциплине (модулю)
«Глобализация экономики и международный инновационный процесс»

1. Подготовка обзоров периодической и монографической литературы за темами дисциплины.
2. Подготовка докладов, рефератов, кейсов, научных статей за темами дисциплины.
3. Отбор и обработка статистической информации, подготовка аналитических записок за темами дисциплины.
4. Подготовка эссе за темами дисциплины.

Таблица 3
Средства для проведения текущего и итогового контроля

Наименование смысловых модулей и тем лекции
Наименование семинарского, практического или лабораторного занятия
Средство контроля знаний

Содержательный модуль І. Теоретические основы глобализации и международного инновационного процесса

1.
Тема 1. Глобализация мировой экономики, инновационная конкуренция и национальная конкурентоспособность
Теоретические основы экономической глобализации и инновационной конкуренции
Обсуждение теоретических вопросов, решения ситуационных упражнений, защита индивидуального задания

2.
Тема 2. Сущность инноваций и особенности инновационной деятельности в условиях глобализации
Сущность международных инновационных процессов
Обсуждение теоретических вопросов, решения ситуационных упражнений, защита индивидуального задания

Содержательный модуль ІІ. Формирование национальной инновационной системы

3.
Тема 3. Стратегии экономического и инновационного развития стран в условиях глобализации. Национальная инновационная система
Сущность экономическо-инновационных стратегий
Обсуждение теоретических вопросов, решения ситуационных упражнений, защита индивидуального задания

4.
Тема 4. Инновационный процесс в развитых странах мира
Особенности инновационных стратегий в развитых странах
Обсуждение теоретических вопросов, решения ситуационных упражнений, защита индивидуального задания

5.
Тема 5. Инновационная инфраструктура как фактор интенсификации международного инновационного процесса
Направления и тенденции развития инновационной инфраструктуры
Обсуждение теоретических вопросов, решения ситуационных упражнений, защита индивидуального задания

Содержательный модуль ІІІ. Инновационная конкуренция та инновационная политика государства

6.
Тема 6. Государственная инновационная политика и стратегическое управление научно-технологическим развитием
Государственная инновационная политика
Обсуждение теоретических вопросов, решения ситуационных упражнений, защита индивидуального задания

7.
Тема 7. Международный научно-технический обмен
Современные тенденции международного научно-технического обмена.
Обсуждение теоретических вопросов, решения ситуационных упражнений, защита индивидуального задания

8.
Тема 8. Механизмы регуляции международного инновационного процесса и международной передачи технологий
Регуляция международного инновационного процесса.
Обсуждение теоретических вопросов, решения ситуационных упражнений, защита индивидуального задания

9.
Тема 9. Инновационная деятельность международных компаний в условиях глобализации
Инновационный процесс в международных корпорациях
Обсуждение теоретических вопросов, решения ситуационных упражнений, защита индивидуального задания

10.
Тема 10. Системные трансформации мирохозяйственной системы и технологический уклад национальной экономики
Инновационная модель экономического роста
Обсуждение теоретических вопросов, решения ситуационных упражнений, защита индивидуального задания


МЕТОДЫ ОБУЧЕНИЯ:
учебные занятия, решение практических занятий, решение ситуационных упражнений, выполнение индивидуального задания.

МЕТОДЫ ОЦЕНИВАНИЯ:
согласно системы оценивания знаний студентов, предусмотренной приказом № 346 от 16.06.06 г.

Система начисления баллов

№ темы
Виды работы/баллы


Обсуждение теоретических вопросов
Решение ситуационных упражнений
Выполнение индивидуального задания
Сумма баллов

Содержательный модуль 1. Теоретические основы глобализации и международного инновационного процесса

Тема 1
2
2
2
6

Тема 2
2
2
2
6

Всего модуль 1

4

4

4

12

Содержательный модуль ІІ. Формирование национальной инновационной системы

Тема 3
2
2
2
6

Тема 4
2
2
2
6

Тема 5
2
2
2
6

Всего модуль 2

6

6

6

18

Содержательный модуль ІІІ. Инновационная конкуренция та инновационная политика государства

Тема 6
2
2
2
6

Тема 7
2
2
2
6

Тема 8
2
2
2
6

Тема 9
2
2
2
6

Тема 10
2
2
2
6

Всего модуль 3

10

10

10

30

Всего
20
20
20
60

Экзамен

40

Вместе

100



РАСПРЕДЕЛЕНИЕ БАЛЛОВ, КОТОРЫЕ ПРИСВАИВАЮТСЯ СТУДЕНТАМ:
Модуль 1
Общее количество баллов по
содержательным модулям
Сумма
(в баллах)
Модуль 2 (курсовая работа)
Сумма
(в баллах)

Содержа-тельный модуль И
Содержа-тельный
модуль ІІ
Содержательный
модуль ІІІ





20
30
50





Т1
Т2
Т3
Т4
Т5
Т6
Т7
Т8
Т9
Т10
100
100
100
200

10
10
10
10
10
10
10
10
10
10






Шкала оценивания:
90-100 баллов - отлично (А);
75-89 баллов - хорошо (ВC);
60-74 баллов - удовлетворительно (DE);
35-59 баллов - неудовлетворительно с возможностью повторной сдачи (FX);
1-34 баллов - неудовлетворительно с обязательным повторным курсом (F).

Шкала ECTS
Качественное определение (критерии)

A
ОТЛИЧНО (EXCELLENT) – отличное выполнение с незначительными ошибками

B
ОЧЕНЬ ХОРОШО (VERY GOOD) – выше средних стандартов, но с некоторыми ошибками

C
ХОРОШО (GOOD) – в целом содержательная работа с значительными ошибками

D
УДОВЛЕТВОРИТЕЛЬНО (SATISFACTORY) – четко но с значительными недостатками

E
ДОСТАТОЧНО (SUFFICIENT) – выполнение отвечает минимальным критериям

FX
НЕУДОВЛЕТВОРИТЕЛЬНО (FAIL) – необходимая еще определенная работа для зачисления кредита

F
НЕУДОВЛЕТВОРИТЕЛЬНО (FAIL) – нужная большая работа в будущем


МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ: Комплект учебно-методических материалов для обеспечения и сопровождения рабочей программы включает современную отечественную и заграничную учебную и научную литературу, статистические данные, тематическую подборку материалов к заданиям, перечень тем рефератов, комплекты контрольных вопросов для проверки знаний студентов, электронный конспект лекций, законодательные и нормативные документы, методические указания к изучению курса, самостоятельной работы и практических занятий.

















Часть 2.
Методические рекомендации ПО подготовкЕ к
практическиМ и семинарскиМ занятиЯМ

СОДЕРЖАТЕЛЬНЫЙ МОДУЛЬ №1.
Теоретические основы глобализации и международного инновационного процесса

Тема 1. Глобализация мировой экономики, инновационная конкуренция и национальная конкурентоспособность

План занятия:
1. Сущность, факторы и последствия глобализации мировой экономики.
2. Особенности инновационной конкуренции в глобальном пространстве.
3. Национальная конкурентоспособность и ее критерии в условиях глобализации.

Ключевые слова: концепция, глобализация, интернационализация, взаимозависимость, интеграция, конвергенция, транснационализация, последствия, инновационная конкуренция, функции, конкурентоспособность, инновации.

Литература: 1, 4, 5, 7, 8.

Проблемные вопросы и задания:
1. Движущие силы глобализации.
2. Экономические, цивилизационные и политические предпосылки глобализации.
3. Исторические предпосылки глобализации.
4. Негативные и позитивные последствия глобализации.
5. Либерализация международных экономических отношений.
6. Глобализация как объективная закономерность развития мировой экономики.
7. Глобальная конкуренция.
8. Доминирование инновационного типа конкуренции.
9. Оценка национальной конкурентоспособности.
10. Обеспечение национальной конкурентоспособности.

Ситуация для обсуждения №1
Андерс Фог Расмуссен, либеральный премьер-министр Дании, обнародовал амбициозный план формирования зоны свободной торговли между двумя крупнейшими мировыми экономиками - США и ЕС. Во время своего визита в США и выступления в Университете в Беркли, господин Расмуссен предложил создать "трансатлантический рынок без препятствий для торговли и инвестиций".
"Не будем забывать, что ЕС и США ответственны за две трети мировой торговли. Мы крупнейшие торговые и инвестиционные партнеры", - сказал Расмуссен в своем выступлении, фокусируясь на проблематике глобализации. Он отметил, что более 85 процентов общих инвестиций США в профессиональной, научной и технических сферах размещены в ЕС. "Глобализация - свершившийся факт и мы должны понять это, необходимо переходить в наступление на национальном уровне и благодаря международному сотрудничеству". "Достижения видение трансатлантического рынка, несомненно, требует времени. В Европе мы потратили более 50 лет для построения общего рынка", - добавил Расмуссен.
Он также добавил, что такое образование не может быть "клубом исключительно" для богатых стран. В Дании политическая оппозиция быстро раскритиковала данное предложение, говоря, что существует риск того, что разговоры о глобальной торговле могут закончиться двусторонним сотрудничеством. Накануне саммита ЕС-США, который состоится на следующей неделе в Вене, вопрос торговли является одним из главных в повестке дня.
В то время, когда на родине господин Расмуссен сталкивается с падением политической поддержки, он остается в уникальной позиции, ощущая мощную поддержку от Белого Дома. Он был приглашен Джорджем Бушем в Кэмп Дэвид - честь, которая последний раз была предоставлена главе иностранного государства два года назад - где два лидера имели 10-мильную прогулку на велосипедах. Под заголовком "Дипломатия на двух велосипедах" "The Washington Post" сообщила о "необычайно теплых отношених, существующих между лидером свободного мира и главой скандинавской страны с населением менее 5 миллионов".
По материалам «EUobserver»

Вопрос:
1. Преимущества и недостатки существования трансатлантического рынка?
2. К чему может привести в будующем подобний союз?

Ситуация для обсуждения №2
Производственные мощности Совета Европы продуцируют решения, резолюции, рекомендации, а тем временем ситуация на геополитическом рынке меняется. Глобализация добавляет проблем к урегулированию, растет конкуренция со стороны ЕС. Лейбла «Демократия, права человека, верховенство права» со знаком качества «европейцы доверяют, с 1949 года» нанесен ущерб: слишком уж много возможностей улаживания конфликтов было потеряно. Кризис европейской архитектуры безопасности и мировой финансовый кризис заставил руководителей этой пан-европейской ТНК задуматься над своим дальнейшим существованием.
Специальный представитель при Генеральном секретаре СЕ, Жерар Штудман, приоткрыл недавно завесу над таинственной реформой института. Швейцарский дипломат после многолетнего руководства Бюро демократических институтов и прав человека (БДИПЧ) ОБСЕ теперь держит ключи от будущего СЕ. Это уже вызвало опасения и возмущение у представителей Конференции международных неправительственных организаций (МНПО) - одного из органов СЕ рядом с Парламентской Ассамблеей, Комитетом Министров и Конгрессом местных и региональных властей Европы.
Господин Штудман руководствуется достаточно глобальным видением сообщества международных организаций, выступает за модернизацию, оперативность СЕ, объявляет наступление на забюрократизированые органы и существенно урезает бюджет целому ряду программ. «Годовой бюджет СЕ - около 220 млн евро. Минус бюрократические расходы, минус зарплаты функционерам СЕ - и нам остается всего 40 млн евро операционного бюджета. При таких условиях, мы не можем себе позволить ни копейки расточительства», - настаивает господин Штудман, считая недопустимым и впредь оставлять все 130 программ и 59 комитетов управления проектами. Секретариат МНПО же, по его мнению, превратился в неповоротливый механизм, а представленые в органе организации не отвечают реальным потребностям и не занимаются неотложными проблемами в повестке дня СЕ, как вопрос цыган. Зато Специальный советник по вопросам реформы СЕ тяготеет к влиятельным на мировом уровне НПО, цитируя Open Society Джорджа Сороса. К большому сожалению МНПО, что к тому же подвергает сомнению чисто бюджетные соображения Генерального Секретариата и Штудмана: «На весь операционный бюджет СЕ в 2010 году в 40 млн евро на наш орган приходится всего 250 тысяч. А сократят нас в следующем году на 60%, в то время как общее бюджетное сокращение по СЕ - менее 1 %...».
Конечно, борьба с бюрократическим проеданием средств необходима. Как и рационализация проектов на межорганизационном уровне. Господин Штудман как никто не в состоянии идентифицировать и устранить ненужное дублирование проектов в различных международных организациях. Реформа по повышению эффективности и дееспособности СЕ неотделима от стратегических рассуждений относительно архитектурной безопасности на Европейском континенте. Будут ли оспаривать СЕ, ЕС, НАТО и ОБСЕ те или иные вопросы, или работать по принципу взаимодополняемости, согласны некоторые государства финансировать похожие проекты в различных организациях, членами которых они являются? Если на европейском континенте достаточно НАТО для решения вопросов военного характера и ЕС - для интеграции, то Совету Европы не останется ничего другого, как аккуратно свернуть свои достижения - Европейский Суд по правам человека, Венецианской комиссии - и положить их в ящички ЕС. Хотя по мнению господина Штудмана, «достижения СЕ - значимые, это организация, производящая правовые нормы обязывающего характера для стран-участниц и выходит за рамки узкого понятия Западного мира, привлекая такие страны, как Турция, Украина и Россия».
Итак, организация - бывший лидер на правовых и культурных пространствах континента - сейчас должна решить для себя дилемму, одновременно, реорганизовываться в конкурентном окружении. А тем временем в процесс ее реформ нужно пристально присматриваться, чтобы кризисный менеджмент, мысля глобальными категориями, не сократил «по нерентабельности» не так уже и не нужные направления деятельности, просто потому, что они - самое слабое звено и их легче сдвинуть с места, чем других. Хотелось бы, чтобы это произошло не за счет гражданского общества.
По материалам «Евроатлантическая Украина»

Вопрос:
1. Чем обусловлено такое решение, специального представителя Совета Европы Жерара Штудмана?
2. Какие последствия может вызвать эта реформа?


Тема 2. Сущность инноваций и особенности инновационной деятельности в условиях глобализации

План занятия:
1. Сущность и классификация инноваций.
2. Стадии инновационного процесса.
3. Особенности глобализации в сфере инноваций.

Ключевые слова: инновация, инновационная деятельность, инновационный процесс, линейная модель, интерактивная процесс, исследования и разработки, коммерциализация, международные корпорации, глобальные сети.

Литература: 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8.

Проблемные вопросы и задания:
1. Сущность инноваций.
2. Теория И. Шумпетера.
3. Инновационные теории длинных волн в экономике.
4. Классификация инноваций.
5. Инновационный процесс: уровни и измерения.
6. Модели инновационного процесса.
7. Научный и инновационный сектора национальной экономики.
8. Стадии инновационного процесса та коммерциализация инноваций.
9. Инновационная деятельность международный корпораций.
10. Глобальные информационные сети как фактор глобализации.
11. Глобальные информационные сети как фактор интенсификации инновационной деятельности.

Ситуация для обсуждения №1
В Украине началась разработка межгосударственной целевой программы инновационного сотрудничества членов СНГ на период до 2020 года. Над документом работает специальная рабочая группа, в которую вошли представители органов исполнительной власти всех государств СНГ со статусом не ниже замминистра, отвечающие за инновационное развитие. По решению совета глав правительства всех стран-участниц, заказчиком-координатором, отвечающим за разработку и реализацию этой межгосударственной целевой программы, назначено Минэкономики Украины.
По мнению председателя рабочей группы, заместителя министра экономики Украины Валерия Мунтяна, отсутствие четкой программы межгосударственного инновационного развития СНГ несет угрозу национальной безопасности всех участников СНГ. А ее появление поможет возобновить широкую кооперацию научных производственных комплексов и привлечь мировые инвестиционные потоки для реализации перспективных проектов. То есть, если Украина, допустим, не имеет денег, но имеет интересный инвест-проект, можно скооперироваться со странами, имеющими деньги, и воплотить идею в жизнь. По словам замминистра, «такой документ поможет сконцентрировать интеллектуальный потенциал стран Содружества на осуществление инновационного прорыва, направленного на преодоление последствий финансового кризиса и проведение модернизации экономики для перехода на новый технологический уклад».
По материалам журнала «День».

Вопрос:
1. Как развитие инновационного сектора повлияет на состояние украинской экономики?
2. Какие проблемы могут возникнуть в ходе этого сотрудничества?

Ситуация для обсуждения №2
Премьер-министр Николай Азаров считает, что необходимо увеличить товарооборот с Эстонией. Об этом он заявил после встречи с председателем эстонского парламента Эне Эргма. "Нам нужно увеличить товарооборот между нашими странами. Сейчас он измеряется где-то 0,5 млрд. долларов, а я думаю, что его перспектива значительно выше", - сказал Азаров. Он отметил, что для Украины представляет интерес инновационное развитие Эстонии. "Нам нужно посмотреть, где можно вложить свои капиталы в Эстонии. Мы будем приветствовать такой обмен. Я думаю, что круг интересов достаточно широк", - сказал премьер-министр. В частности, Украина заинтересована в сотрудничестве с Эстонией в развитии совместных проектов в области энергетики, транспортного сообщения и высоких технологий. "Интересный разговор о наших двусторонних отношениях, об их развитии, о европейской перспективе Украины. Надо прямо сказать, что в Эстонии есть чему поучиться, например, голосование здесь осуществляется преимущественно не бюллетенями, а в электронном виде, налоговая система также работает в электронном виде", - сказал премьер.
Азаров в ответ на просьбу Эргма пообещал, что в Киеве будет решена проблема предоставления разрешения для организации культурного центра эстонской общины, насчитывающей в Украине до 4 тысяч человек.
По материалам «УНИАН».

Вопрос:
1. Как развитие отношений с Эстонией может сказаться на инновационном развитии Украины?
2. Как организация культурного центра эстонской общины в Киеве может способствовать развитию двусторонних отношений между странами?

СОДЕРЖАТЕЛЬНЫЙ МОДУЛЬ ІІ.
Формирование национальной инновационной системы

Тема 3. Стратегии экономического и инновационного развития стран в условиях глобализации. Национальная инновационная система

План занятия:
1. Стратегии экономического развития стран в условиях глобализации.
2. Стратегии инновационного развития стран.
3. Концепции НТП стран в условиях глобализации.
4. Национальная инновационная система: понятия, основные элементы и особенности функционирования в условиях глобализации.

Ключевые слова: стратегия, экономическое развитие, инновационное развитие, научно-технический прогресс, система инноваций, функциональные блоки, институты.

Литература: 1, 2, 4, 5, 7, 8, 9, 11.

Проблемные вопросы и задания:
1. Стратегическое планирование как элемент государственного управления.
2. Типизация национальных стратегий развития.
3. Мировой порядок и национальные стратегии.
4. Международная конкуренция та национальная стратегия.
5. Условия эффективного использования экономического потенциала в условиях глобализации.
6. Системы инноваций: уровни и виды.
7. Интернационализация национальной инновационной системы.

Ситуация для обсуждения №1
Европейская комиссия представила новую энергетическую стратегию до 2020 года. Стратегия определяет приоритеты на следующие 10 лет и предлагает действия, необходимые для улучшения энергосбережения, создания рынка с конкурентными ценами и гарантированным поставкам, ускорение развития технологий.
«Энергетические вызовы - один из крупнейших тестов для нас всех. Перевод нашей энергетической системы на новый, более стабильный и безопасный путь развития может потребовать времени, но амбициозные решения должны быть приняты сейчас», - заявил по этому поводу комиссар ЕС по вопросам энергетики Гунтер Эттингер. В своем коммюнике Еврокомиссия определила 5 приоритетов. На их базе Еврокомиссия планирует предложить новые законодательные инициативы в ближайшие 18 месяцев. Среди определенных Комиссией приоритетов - энергосбережение, интеграция инфраструктуры европейского рынка, определение единой внешней энергетической политики, развитие технологий и защите прав потребителей.
В области энергосбережения Еврокомиссия предлагает сосредоточить внимание на двух крупнейших потребителях энергоресурсов: транспорте и жилищном секторе. При этом Еврокомиссия планирует предложить конкретные финансовые механизмы для реконструкции жилого сектора и проведение энергосберегающих мероприятий. В области объединения инфраструктуры Еврокомиссия считает, что к 2015 году ни одна страна-член ЕС не должна остаться изолированной. При этом в течение ближайших 10 лет инвестиции в инфраструктуру могут достичь 1 трлн. евро. Для ускорения реализации инфраструктурных проектов Еврокомиссия предлагает упростить процедуру и сократить время выдачи разрешений, перейдя на режим «единого окна».
Также содержится предложение координировать энергетическую политику стран-членов ЕС в отношениях с третьими странами, а особенно в отношениях с ключевыми партнерами. При этом в рамках Европейской политики соседства Комиссия считает возможным расширить договор об Энергетическом содружестве для обеспечения большей интеграции стран-соседей, желающих участвовать в европейском энергетическом рынке. Кроме того, содержатся предложения по расширению научных исследований в области энергосбережения, а также по усилению защиты прав потребителей и более прозрачного формирования счетов.
По материалам «УНИАН».

Вопрос:
1. Чем может быть интересна для Украины эта стратегия?
2. Чего стремится достичь Европейская комиссия с помощью этой стратегии?

Ситуация для обсуждения №2
В Трускавце состоялся круглый стол по обсуждению актуальных предложений в комитет экономических реформ Президента Украины от Львовской области, под руководством первого заместителя председателя Львовской ОГА Мирона Янкива. Большое внимание участники круглого стола уделили развитию инновационной составляющей экономики.
Представители Западного научного центра НАН и МОН Украины, Западного центра инновационного развития, «Львовской Политехники» очертили круг вопросов, где наука может работать на развитие экономики области и страны. Они привели примеры возможного применения научных разработок в экономике, хозяйствовании с помощью центров трансфера технологий, основанных на базе научно-исследовательских институтов.
Участники мероприятия сошлись на целесообразности создания инфраструктуры для развития инновационного предпринимательства - технопарков, научных парков, кластеров.
И. о. директора Западного регионального центра инновационного развития Наталья Гурская акцентировала на целесообразности восстановления льготных режимов налогообложения в пределах действия специальных экономических зон и технопарков, а также закона «Об инновационной деятельности» как механизмов, стимулирующих развития инновационного предпринимательства.
Мирон Янкив прокомментировал: «Инновации - это одна из мощнейших генераций, поможет возродить экономику, сделать нас конкурентоспособными. На сегодня инновационные предприятия составляют лишь 10% от общего количества активных предприятий. Их долю нужно увеличивать. В этом полезный опыт соседних стран, в частности Польши. Развитие инновационного предпринимательства нужно поддерживать с помощью форумов, различных мероприятий. Нашим ученым еще предстоит научиться добывать финансирование на собственные проекты. В общем, целесообразно нарабатывать стратегию инновационного развития Львовской области, чтобы подходить к этому вопросу системно».
По материалам «ZAXID.NET».

Вопросы:
1. Какие проблемы могут возникнуть в ходе реализации этой стратегии?
2. Охарактеризуйте меры по ускорению инновационного развития Львовской области.

Тема 4. Инновационный процесс в развитых странах мира

План занятия:
1. Модели инновационного процесса развитых стран мира.
2. Показатели оценки уровня инновационного развития стран.

Ключевые слова: универсальные черты, венчурный капитал, межфирменная кооперация, государственная поддержка, международная кооперация, индикаторы, ресурсы, международные сравнения, статистические инструменты.

Литература: 1, 2, 4, 5, 7, 8, 9, 11.

Проблемные вопросы и задания:
1. Опыт развитых стран в организации и ускорении инновационных процессов.
2. Венчурный капитал в США.
3. Венчурный капитал в Европе.
4. Венчурный капитал в странах СНД.
5. Венчурный капитал в Украине.
6. Японский опыт сотрудничества крупнейших корпораций.
7. Международная между фирменная кооперация в Европе.
8. Показатели научно-технической деятельности в Украине.
9. Международные сравнения индикаторов инновационного развития стран мира (на выбор).

Ситуация для обсуждения №1
Президент США Барак Обама объявил о новой стратегии глобального развития страны. "Сегодня я объявляю о нашей новой стратегии глобального развития - первой в США стратегии такого рода", - сказал Обама, выступая в Нью-Йорке на саммите ООН по выполнению Целей развития тысячелетия. Первым пунктом новой стратегии станет принципиально иное понимание понятия "развитие", сообщил Обама. "В течение долгого времени мы измеряли наши усилия количеством долларов, которые выделялись, а также объемами продовольствия и лекарств, которые мы поставляли, но просто гуманитарная помощь - это еще не развитие Развитие - это помощь странам в том, чтобы они развивались - двигались от бедности к процветанию ... И для этого мы должны задействовать все инструменты, имеющиеся в нашем распоряжении, от дипломатии до торговли и инвестиционной политики ", - отметил глава государства. Второй пункт стратегии - изменение взгляда на конечную цель развития. "Задача развития - это создание условий, в которых помощь больше не нужна, поэтому мы будем искать партнеров, которые хотят усилить свою способность помогать своему населению. Мы добиваемся развития, нацеленного на будущее", - подчеркнул президент, добавив, что США останутся верны всем своим существующим обещаниям и обязательствам.
Обама отметил, что США уже принимают меры в этом направлении. "Например, вместо того чтобы просто лечить ВИЧ и СПИД, мы вкладываем средства в новейшие исследовательские разработки, чтобы, наконец, найти способ предотвратить заражение миллионов людей", - пояснил Обама. Третий пункт стратегии - повсеместное экономическое развитие. "Чтобы добиться кардинальных изменений, мы делаем акцент на самой мощной в мире силе для уничтожения бедности и создания возможностей. Эта сила уже превратила Южную Корею с получателя помощи в донора ... Сила, о которой я говорю, - это повсеместный экономическое развитие. Отныне каждая нация направится путем процветания ", - убежден Обама.
Для экономического развития, напомнил президент США, необходимы поддержка предпринимательства, инвестиции в инфраструктуру, расширение торговых связей и инвестиций. "Поэтому мы сотрудничаем со странами, такими как Сьерра-Леоне, в создании бизнес-климата, благоприятного для инвестиций ... Мы будем уничтожать барьеры на пути к региональной торговли, и призывать страны открыть рынки для развивающихся стран", - отметил Обама. Также США будут поддерживать страны, которые двигаются от авторитарных режимов к демократии, от войны - к миру, подчеркнул он. "И, наконец, последний пункт нашей новой стратегии, мы будем настаивать на большей ответственности - как нашей, так и других стран. Мы будем настаивать на том, что каждый несет свою долю ответственности за происходящее", - сообщил Обама. "Обращаюсь к нашим коллегам - странам-донорам. Давайте уважать наши обязательства, выполнять обещания, поддерживать уровень прозрачности, которого мы требуем от других, и давайте уже отходить от избитых споров о том, сколько денег тратить, и давайте сосредоточимся на том, как именно мы можем способствовать улучшению жизни людей ", - призвал Обама. "Обращаюсь к развивающимся странам... Только вы и ваши народы могут сделать трудный выбор, который позволит вашей стране динамично развиваться ... Только вы можете обеспечить населению определенность и процветания", - заверил Обама. В конце своего выступления Обама отметил, что сейчас международное сообщество может сделать то, о чем раньше нельзя было даже мечтать. "Вместе мы можем создать такое будущее, которое не может создать никто из нас отдельно", - подчеркнул он.
По материалам «УНИАН».

Вопросы:
1. Может ли быть интересной для Украины эта стратегия?
2. Охарактеризуйте основные шаги, которые могут быть сделаны для реализации этой стратегии.

Ситуация для обсуждения №2
Украина примет участие в разработке Европейской Комиссией «Стратегии Европейского Союза для Дунайского региона». Об этом сообщили в пресс-службе Министерства регионального развития и строительства, делегация которого 8 ноября этого года принимала участие в Бухарестском саммите по вопросам Дунайского региона. Выступая во время заявлений глав делегаций о присоединении к Декларации по итогам Бухарестского саммита по вопросам Дунайского региона, министр регионального развития и строительства Владимир Яцуба отметил, что Украина в целом присоединяется к политической декларации, разделяя изложенное в ней видение целей по усилению сотрудничества Европейской комиссии и стран Придунавья в контексте реализации Стратегии ЕС для Дунайского региона.
«Мы убеждены, что успешная имплементация стратегии требует равноправного участия всех государств Дунайского региона (как членов, так и не членов ЕС) в соответствующих процессах, включая доступ ко всем существующим и будущим источников финансирования соответствующих программ и проектов», - подчеркнул он. Украинская сторона призвала ЕС рассматривать Украину как государство, которое станет членом Евросоюза, придать ей практические возможности в полной мере воспользоваться инструментами политики регионального выравнивания, доступными как для государств-членов, так и для кандидатов и потенциальных кандидатов на членство в Евросоюзе.
По материалам «УНИАН».

Вопросы:
1. Каким образом участие Украины в разработке стратегии Дунайского региона может повлиять на ее вступление в ЕС?
2. Почему встал вопрос создания такой стратегии?

Тема 5. Инновационная инфраструктура как фактор интенсификации международного инновационного процесса

План занятия:
1. Инновационная инфраструктура в системе международного инновационного процесса: основные элементы и особенности организационных структур.
2. Основные направления развития инновационной инфраструктуры в условиях глобализации.

Ключевые слова: инновационная инфраструктура, блоки, парковые структуры, инкубаторы, технополисы, территориальные агломерации, венчурные фонды, инновационные фонды, интернационализация.

Литература: 1-5, 6, 8, 11.

Проблемные вопросы и задания:
1. Функциональные блоки инновационной инфраструктуры.
2. Инновационная инфраструктура в США.
3. Инновационная инфраструктура в Японии.
4. Наибольшие технологические парки мира.
5. Технологические парки в Украине.
6. Финансирование инновационного сектору: развитые страны и Украина.
7. Интернационализация инновационной инфраструктуры в условиях глобализации.

Ситуация для обсуждения №1
Технопарк "Слобожанщина" будет создан на границе России и Украины. Об этом 13 октября во время вручения стипендий студентам и молодым ученым Харьковского национального университета им. В. Каразина сообщил заместитель председателя Харьковской облгосадминистрации Юрий Сапронов. По его словам, технологические разработки, которые ведутся в университете им. В. Каразина, должны внедряться, а создание технопарка на границе двух областей Украины и России позволит молодым ученым реализовать многие идеи.
"Будущее Украины - за инновационно-инвестиционной моделью развития и молодыми специалистами и учеными. Производство продукции с высокой добавленной стоимостью на основе инновационно-инвестиционной модели - это тот путь, которым должна идти Украина. Показателен пример России, которая за пять лет многие чего достигла в экономическом развитии, тогда как наша страна все это время продолжала катиться вниз. Два, максимум три года дается нам, чтобы реализовать программу реформ президента Украины Виктора Януковича, если мы этого не сделаем, всем чиновникам с позором придется писать заявления об уходе " , - отметил Ю. Сапронов. Ю. Сапронов представил студентам и молодым ученым книгу "Основы устойчивого развития Харьковской области до 2012 года" и пригласил их принять участие в написании стратегии развития области.
По материалам журнала «STATUS QUO».

Вопросы:
1. Каковы преимущества и недостатки создания совместного технопарка России и Украине?
2. Какие меры необходимо реализовать для эффективного развития технопарков в Украине?

Ситуация для обсуждения №2
Украинские и китайские компании ведут активные переговоры по поводу реализации ряда важных для Украины проектов. Об этом сообщил посол Украины в Китае Юрий Костенко. "В настоящее время украинские и китайские партнеры ведут активные переговоры по поводу ряда важных для нашей страны проектов", - сказал посол. Он добавил, что в результате работы украинской и китайской сторон еще в 2009 году были подписаны важные документы, среди которых соглашение между правительствами Китая и Украины об укреплении сотрудничества в сфере строительства. В этой сфере стороны ведут переговоры по поводу проектов строительства автодорог, мостов, морских портов и прочего. "Внимание китайской стороны привлекает возможность участия в реализации производственных проектов в Украине", - пояснил Костенко. В частности, по его словам, ведутся работы по созданию совместного предприятия по переработке марганцевой руды в Украине. Этот проект предусматривает инвестирование китайской стороной около 150 млн. долларов до 2012 года. Кроме того, по словам дипломата, в этом году установлены прямые контакты "Нафтогаза" с ведущими нефтегазовыми корпорациями Китая. Костенко также добавил, что госпредприятие "Черноморнефтегаз" уже реализует ряд инвестиционных проектов с китайскими партнерами и завершает работы по подготовке новых, которые позволят осуществлять разработку глубоководного шельфа Черного моря. По информации посла, в сфере сельского хозяйства сторонами изучается создание сельскохозяйственного технопарка на территории Украины с рядом производственных зон. По мнению дипломата, предпосылкой активизации инвестиционного сотрудничества с Китаем может стать инвестирование и кредитование объектов инфраструктуры Евро-2012.
По материалам агентства «Интерфакс-Украина».

Вопросы:
1. Чем привлекает Украина инвесторов и партнеров из Китая?
2. Какие положительные и отрицательные стороны этого сотрудничества?


СОДЕРЖАТЕЛЬНЫЙ МОДУЛЬ ІІІ.
Инновационная конкуренция та инновационная политика государства

Тема 6. Государственная инновационная политика и стратегическое управление научно-технологическим развитием

План занятия:
1. Сущность, методы и механизмы реализации государственной инновационной политики в условиях глобализации.
2. Особенности и тенденции стратегического управления научно-технологическим развитием в условиях глобализации.

Ключевые слова: государственная инновационная политика, система мероприятий, прямые мероприятия, косвенные мероприятия, формы, стратегическое управление, приоритеты развития, программы развития.

Литература: 1-5, 7, 8.

Проблемные вопросы и задания:
1. Современная парадигма государственной поддержки инновационной деятельности.
2. Опыт развитых стран мира в поддержке инновационной деятельности.
3. Особенности государственной поддержки инноваций в условиях глобализации.
4. Механизм установления приоритетов научно-технического развития.
5. Современные приоритеты научно-технического развития.

Ситуация для обсуждения №1
В Украине необходимо создавать условия, чтобы бизнесу и науке было выгодно работать вместе. Об этом заявил председатель Государственного комитета по вопросам науки, инноваций и информатизации Владимир Семиноженко во время совещания по вопросам научно-технической и инновационной политики, которая состоялась сегодня под председательством Премьер-министра Украины Николая Азарова. «Нужно идти к тому, чтобы было выгодно науке и бизнесу работать вместе. Сегодня это невыгодно», - отметил Владимир Семиноженко. По его словам, наука должна «чувствовать» потребности экономики, предлагая для реализации прогрессивные и экономически выгодные проекты. По мнению Председателя Держкоминформнауки, сейчас есть необходимость создать в Украине Государственный фонд патентования: «Назрела необходимость создать фонд патентования и сделать это на государственном уровне, потому что ученые тратят деньги на патентование за рубежом, наша интеллектуальная собственность теряется». Владимир Семиноженко также подчеркнул, что количество ученых в Украине на сегодняшний день сократилась ниже критического уровня: «До сих пор существует субъективное мнение, что у нас много ученых. К большому сожалению, думаю, мы не часто обращаем внимание на этот факт, мы уже ниже критического уровня по количеству ученых на тысячу работающих. Проблема заключается в воспроизводстве кадров ученых, которые могли бы развивать научно-инновационную сферу».
По материалам «Правительственный портал».

Вопросы:
1. Охарактеризуйте современное состояние сотрудничества науки и бизнеса в Украине.
2. Как может повлиять на Украину совершенствования патентной политики?

Ситуация для обсуждения №2
Правительственный комитет по вопросам отраслей экономики и научно-инновационной политики утвердил проекты изменений по сохранению сооружений гражданской обороны.
Проекты законодательных изменений относительно сохранности фондов защитных сооружений гражданской защиты (гражданской обороны) утвержден на заседании Правительственного комитета по вопросам развития отраслей экономики и научно-инновационной политики под председательством Первого вице-премьер-министра Украины Андрея Клюева. Проект закона Украины предусматривает создание законодательных условий для сохранения системы защитных сооружений гражданской обороны в условиях реформирования экономики и применения современных механизмов их содержание. Согласно документу, планируется передача их в коммунальную собственность территориальных громад. Законодательные изменения создадут условия для развития защитных сооружений и содержание их в готовности для использования по назначению. Проект закона Украины предусматривает обязать владельцев содержать в надлежащем состоянии приватизируемые, в случае размещения в этом здании (помещении) сооружений гражданской обороны. Также документ регулирует специальные условия аренды указанных объектов. Кроме того, на заседании Правительственного комитета был утвержден ряд других нормативных документов, в частности, проект постановления Кабинета Министров Украины о типовое положение, о региональной и местной комиссии по вопросам техногенно-экологической безопасности и чрезвычайных ситуаций.
По материалам «Правительственный портал».

Вопросы:
1. Какова основная идея этого законопроекта?
2. Охарактеризуйте положительные и отрицательные последствия реализации этих изменений?


Тема 7. Международный научно-технический обмен

План занятия:
1. Сущность международного научно-технического обмена как составляющей международных экономических отношений.
2. Сущность и формы международного трансферта технологий.
3. Структура и особенности мирового рынка инновационных продуктов.

Ключевые слова: международные связки, сотрудничество, международный научно-технический обмен, лицензионная торговля, международный трансферт технологий, рынок инновационных продуктов, рынок технологий, сегменты.

Литература: 1-5, 7, 8, 10.

Проблемные вопросы и задания:
1. Международные научно-технические связки.
2. Межгосударственное научно-техническое сотрудничество.
3. Преимущества международного научно-технического обмена.
4. Механизмы современного международного трансферта технологий.
5. Проблемы международного трансферта технологий.
6. Особенности формирования и тенденции развития мирового рынка технологий.

Ситуация для обсуждения №1
Уже не раз упоминалось о том, что компания Nokia судится с Apple по поводу запатентованных разработок. Каждая из них обвиняет другую компанию в незаконном использовании патентов для мобильных устройств. То есть, Nokia считает, что Apple при создании своих iPhone "украла" ее патентованные технологии, а Apple, напротив, утверждает, что Nokia нарушила 13 ее патентов. Компании оказывали друг на друга в суд в различных инстанциях и ведут свои "патентные войны" как минимум с прошлого года. На этот раз один из раундов выиграла финская компания. На ее сторону встала Комиссия по международной торговле США (International Trade Commission, ITC). Согласно ее решению, интеллектуальная собственность Apple не использовалась при создании смартфонов Nokia и ее патенты не нарушены. Т.е. Nokia не нанесла вреда Apple и не использовала незаконно ее запатентованные разработки. Об этом говорится в предыдущем решении, которое вынесла ITC. А окончательное решение по этому вопросу судья данной организации примет в феврале следующего года, после детального его рассмотрения.
По материалам «Engadget».

Вопросы:
1. Почему компании до сих пор продолжают судебные споры?
2. В чем привилегия владение патентом?

Ситуация для обсуждения №2
Генеральный директор корпорации Microsoft Стив Балмер встретился с группой украинских предпринимателей - основателей молодых ИТ-компаний, конкурирующих на украинском и международных рынках. Дискуссия велась вокруг "облачных" технологий и их применения стартапами для ускорения разработки технологий и сокращения фиксированных затрат. Во встрече приняли участие основатели и руководители таких успешных ИТ-компаний как Pocketbook International, Viewdle, WebCEO, Invisible CRM и другие. Они поделились собственным опытом развития инновационных проектов в Украине и рассказали о трудностях, с которыми столкнулись, выходя на международные рынки, сообщает пресс-служба компании "Майкрософт Украина". Участники отметили поддержку стартапов компанией Microsoft через программу BizSpark, которая предоставляет бесплатный доступ к полному спектру инструментов разработки и серверных продуктов Microsoft на начальных стадиях развития бизнеса. Обсуждали также и заинтересованность стартапов в "облачной" платформе Microsoft для разработчиков - Windows Azure. Официально она будет доступна в Украину в 2011 году, однако уже сегодня украинские компании могут получать тестовый доступ к системе.
"Это была прекрасная возможность для стартапов поговорить о своем бизнесе и взаимодействие с Microsoft. Я рад видеть, что Microsoft готова вступать в диалог со стартапами на таком высоком уровне", - прокомментировал основатель украинского инкубатора GrowthUP Денис Довгополый. Отвечая на вопросы участников, Стив Балмер подчеркнул, что Украина принадлежит к числу технологически развитых стран, где стартапы живут технологиями не сегодняшнего дня, а уже завтрашнего.
По материалам «Укринформ».

Вопросы:
1. Для чего проводилась эта встреча?
2. Какое значение эта встреча имела для участников?


Тема 8. Механизмы регуляции международного инновационного процесса и международной передачи технологий

План занятия:
1. Институционное обеспечение международного инновационного процесса и международной передачи технологий.
2. Регуляция международного научно-технического сотрудничества.

Ключевые слова: международные соглашения, международные организации, конвенции, международный трансферт технологий, защита интеллектуальной собственности, патентные отношения, лицензионные отношения, копирайт, сотрудничество.

Литература: 1-5, 7, 8, 12, 14.

Проблемные вопросы и задания:
1. Международные соглашения в сфере защиты интеллектуальной собственности.
2. Деятельность Всемирной организации интеллектуальной собственности.
3. Стимулирование международного научно-технического сотрудничества в системе ООН.
4. Международные соглашения в сфере научно-технического сотрудничества Украины.
5. Принципы международного научно-технического сотрудничества.
6. Международно-правовые основы кооперации в сфере науки и техники.

Ситуация для обсуждения №1
Одним из главных направлений развития инноваций в Украине является налаживание тесной кооперации между учеными и бизнесменами, привлечение частного капитала к развитию инноваций. Об этом Вице-премьер-министр Сергей Тигипко заявил на Международной конференции «От прикладных исследований до предпринимательства: содействие новым инновационным предприятиям и компаниям, связанным с освоением результатов академических исследований».
Сергей Тигипко подчеркнул, что уже в ближайшее время инновационные предприятия будут играть более значительную роль в формировании национального ВВП. По его словам, только экспорт программного обеспечения и продажу за границу авторских прав ежегодно обеспечивает в страну поступления почти в миллиард долларов. «Мы также видим очень хорошую динамику создания новых рабочих мест в инновационной сфере. Здесь уже занято почти 200 тысяч наших граждан, и эта цифра продолжает расти », - отметил Вице-премьер-министр. Кроме того, он отметил, что создание зоны свободной торговли с Евросоюзом значительно усилит конкуренцию и вызовет повышенный запрос промышленности на инновации. Чиновник считает, что существенно ускорить развитие отрасли может использование механизмов государственно-частного партнерства. По мнению С. Тигипко, актуальным является создание государственного венчурного фонда, который будет софинансировать инновационные проекты вместе с частным капиталом. «Это выгодно и для государства, и для бизнеса: государство будет уверенно в реалистичности проекта, поскольку бизнес его уже подробно проанализировал, а предприниматели получат разделение рисков, которое для них очень важно. Использование такой схемы работы позволит нам приблизить науку к бизнесу », - подчеркнул Вице-премьер-министр. Он также заявил о необходимости увеличения государственной поддержки университетов, осуществляющих научные исследования.
По материалам «Правительственный портал».

Вопросы:
1. Что является главным направлениям развития инноваций в Украине?
2. В чем заключаются возможности развития инноваций в Украине?

Ситуация для обсуждения №2
Законопроект "О стратегии национальной экологической политики на период до 2020 года", который находится на рассмотрении Верховной Рады Украины, является важным политическим документом, который определен приоритетным мероприятием деятельности по вопросам сотрудничества между Украиной и ЕС и является важной предпосылкой заключения между Украиной и ЕС соглашения про ассоциацию. Об этом заявил заместитель министра охраны окружающей природной среды Украины Иван Макаренко в своем выступлении на международной научно-практической конференции "Национальная экологическая политика в контексте европейской интеграции Украины". "Сложная экологическая ситуация в Украине требует немедленной разработки и принятия новой национальной экологической политики. Сегодня возникла необходимость в новом стратегическом документе, который учитывал бы современные социально-экономические и общественно-политические процессы на глобальном региональном и национальном уровнях, а также отвечал интересам украинского общества ", - сказал И. Макаренко. По его словам, Европейская Комиссия приняла решение о предоставлении бюджетной поддержки природоохранному сектору Украины в размере 35 млн. евро и международной технической помощи.
Необходимость формирования и внедрения национальной экологической политики вытекает из ряда международных обязательств Украины. Реализация эффективной экологической политики является обязательным условием достижения Целей развития тысячелетия (Всемирный саммит тысячелетия, ООН, 2000 г.), выполнение плана внедрения решений Всемирного саммита по устойчивому развитию (Йоханнесбург, 2002 г.), Экологической стратегии для стран Восточной Европы, Кавказа и Центральной Азии, принятой на Киевской конференции министров охраны окружающей среды "Окружающая среда для Европы" (Киев, 2003 г.), а также положений международных глобальных и региональных конвенций в природоохранной сфере и протоколов к ним, стороной которых является Украина.
По материалам «УНИАН».

Вопросы:
1. Какие последствия для Украины принесет реализация законопроекта?
2. Могут ли интеграционные процессы способствовать развитию инновационной ситуации в Украине?


Тема 9. Инновационная деятельность международных компаний в условиях глобализации

План занятия:
1. Инновационная политика международных компаний.
2. Типы инновационных стратегий международных компаний.
3. Формы организации научно-исследовательских подразделений международных компаний.
4. Роль иностранных инвестиций и трансферта технологий в функционировании международных компаний.

Ключевые слова: международные корпорации, инновационная деятельность, инновационная политики, инновационные стратегии, научно-технические стратегии, научно-исследовательские подразделения, трансферт технологий, иностранное инвестирование.

Литература: 1, 3, 4, 5, 7, 8, 11.

Проблемные вопросы и задания:
1. Отраслевые особенности инновационной деятельности международных корпораций.
2. Инновационные стратегии компаний-лидеров.
3. Опыт управления инновационной деятельностью наибольших международных корпораций.
4. Ведущие корпорации в секторе информационно-коммуникационных технологий.
5. Иностранные инвестиции та инновационная деятельность международных корпораций.
6. Трансферт технологий как инструмент технологической политики международных корпораций.

Ситуация для обсуждения №1
Китайская машиностроительная международная корпорация (CMIC - China Machine-Building Intеrnational Сorporation) намерена предложить Минтопэнерго построить СПГ-терминал в Николаевской области.
Возведение этого терминала предлагается в рамках уже начатого этой корпорацией строительства под Николаевом нового порта. Свою заинтересованность в создании морского комплекса китайская сторона выразила еще летом этого года. 15 июля в Минтопэнерго состоялись переговоры с генеральным директором CMIC Джи Хонгджуном и представителями Китайского экспортно-импортного банка об участии Китая в строительстве газовой электростанции в Щелкино. В тот же день между корпорацией CMIC и украинской компанией "УМКТ Галицино" было подписано соглашение о реализации проекта "Универсальный морской комплекс терминалов" Галицино "Тогда же была обсуждена общая стоимость проекта - 2,5 млрд. долларов, из которых 2,1 млрд. долларов предоставит CMIC, в т.ч. и кредитные ресурсы Китайского экспортно-импортного банка. УМКТ изначально планировался как грандиозный проект. В его рамках предусматривается создание комплекса мощностью 50 млн. тонн, что включает три основных сегмента, расположенных в одной таможенной зоне.
В частности, это - девять специализированных портовых терминала площадью 320 га, логистический терминал для хранения и обработки грузов площадью 160 га и технологические объекты (заводы) для узловой сборки, пакетирование и другой промежуточной переработки грузов площадью 250 га.
К участию в этом проекте приглашались и отечественные, и иностранные финансово-промышленные гиганты, однако последние в разгар кризиса достаточно осторожно отнеслись к необходимости вложения миллиардных инвестиций.
В итоге всех опередили китайцы, которые взялись обеспечить 85% необходимых вложений. Источник в Николаевской ОГА сообщил, что интерес китайской корпорации изначально был вызван возможностью инвестирования в создание технопарка. Его стоимость по проекту составляет 1,3 млрд. долларов, потом у Китая появился интерес и к терминалам по перевалке грузов, а теперь и в СПГ-терминалу. В связи с этим, пожалуй, параметры проекта будут пересмотрены. Ведь раньше Николай Азаров оценивал стоимость строительства аналогичного СПГ-терминала в Одесской области в 1,5 млрд. долларов. То есть китайская сторона может вложить в УМКТ примерно 3,5 млрд. долларов. Самое интересное, что о реализации аналогичного по мощности проекта в 2008 году заявил и "Смарт-холдинг" Вадима Новинского. Проект предусматривает инвестиции в 1,551 млрд. евро в строительство терминала по перевалке руды мощностью 15 млн. тонн, коксующегося угля мощностью 5 млн. тонн, зерновой терминал на 5 млн. тонн и контейнерный на 3 млн. TEU. Терминал Новинского позиционировался как реконструкция существующего с 1999 года ООО "Порт Очаков", однако эксперты уже тогда сомневались в экономической целесообразности построения терминального комплекса в том районе. Отсутствие транспортной инфраструктуры, ограниченность территории высоким берегом, необходимость дорогих дноуглубительных и гидротехнических работ, отсутствие трудовых резервов и, наконец, наличие в нескольких километрах от планируемого места застройки Кинбурнской косы (заповедная зона) делали этот проект в среднем на 1 млрд. долларов дороже аналогов. Однако сейчас ситуация серьезно изменилась.
По странному стечению обстоятельств, через несколько дней после возвращения Виктора Януковича из Китая первый заместитель генерального директора по развитию и управлению активами "Смарт-холдинга" Алексей Тимофеев заявил о переносе проекта с 2011 года на неопределенный срок и о пересмотре бизнес-плана. Но уже через неделю сам Вадим Новинский заявил, что компания намерена до конца 2011 года завершить разработку проекта.
Сейчас, по его словам, проходит согласование документов в различных ведомствах. То есть в любом случае для проведения подготовительной части проекта потребуется четыре года. Тогда как Китайская машиностроительная международная корпорация уже готова развернуть строительство.
По материалам журнала «Комментарии».

Вопросы:
1. Какими преимуществами и недостатками характеризуются оба проекта?
2. Какие факторы являются определяющими при осуществлении инновационной деятельности?

Ситуация для обсуждения №2
Корпорация «Майкрософт» готова сотрудничать с Правительством Украины в вопросе подготовки страны к чемпионату Европы по футболу 2012 года. Об этом заявил генеральный директор корпорации «Майкрософт» Стив Баллмер в ходе встречи с Вице-премьер-министром Украины Борисом Колесниковым.
Вице-премьер-министр отметил, что Украина уже имеет положительный опыт работы с корпорацией на донецком стадионе «Донбасс Арена». Как отметил чиновник, сейчас достраиваются два стадиона в Киеве и Львове и проводится подбор топ-менеджмента, который непосредственно будет работать с «Майкрософтом». Борис Колесников отметил, что Правительство также заинтересовано в сотрудничестве с корпорацией и на трех новых аэропортах, готовящихся к сдаче в эксплуатацию: «Если ваша корпорация может принять участие во внедрении ІТ для аэропортов, то наши двери открыты».
Вместе Стив Баллмер отметил: «Мы будем делать все возможное в этой сфере. Такие международные мероприятия являются очень важными мероприятиями для нас, и, имея опыт работы на Олимпийских играх и других подобных игр, мы сделаем все, чтобы поддержать усилия в этой сфере ».
По материалам «Правительственный портал».

Вопросы:
1. Какие причины побудили корпорацию «Майкрософт» сотрудничать с Правительством Украины?
2. Какие позитивные и негативные последствия сотрудничества?.

Тема 10. Системные трансформации мирохозяйственной системы и технологический уклад национальной экономики

План занятия:

1. Сущность системных трансформаций мирохозяйственной системы: направления и факторы.
2. Технологический уклад национальной экономики и его развитие в условиях глобализации.

Ключевые слова: технологии, технологический уклад, отрасли, производительные силы, трансформации, структурные превращения, национальная экономика, экономическое развитие.

Литература: 1, 4, 5, 7, 8, 12-14.

Проблемные вопросы и задания:
1. Закономерность развития мирового хозяйства.
2. Технологические детерминанты трансформаций мирохозяйственной системы.
3. Информационные факторы развития мировой экономики.
4. Концепция технологического уклада в современной экономической науке.
5. Типизация технологических укладов.
6. Современная парадигма технологического прогресса.

Ситуация для обсуждения №1
Британская сторона подтвердила готовность и дальше оказывать содействие Украине в реформировании сектора безопасности и обороны. Речь идет в первую очередь о подготовке кадров для Министерства обороны и ВД Украины, в частности в рамках программы двустороннего сотрудничества в оборонной отрасли на 2010-2011 годы, подписанном в Киеве в июне 2010 года. Как сообщает пресс-служба Министерства иностранных дел Украины, об этом было заявлено на встрече посла Украины в Великобритании Владимира Хандогия с государственным министром по вопросам стратегии международной безопасности Великобритании Джеральдом Ховартом. Встреча состоялась 10 ноября 2010 в Лондоне.
Стороны отметили позитивную динамику двусторонних украино-британских отношений в области безопасности и обороны в течение 2009-2010 годов, а также плодотворное сотрудничество в рамках международных организаций, особенно в рамках операции ВМС ЕС по противодействию пиратству "Аталанта" и Многонациональной вертолетной инициативе. Дипломаты согласились содействовать взаимному информированию о реализации Украиной приоритетных задач на пути европейской интеграции и практического сотрудничества с НАТО в сферах, представляющих общий интерес. Отмечена особая важность обмениваться взглядами в контексте обеспечения энергетической безопасности в Европе и стабильности поставок энергоносителей в страны Европейского Союза.
По материалам «УНИАН».

Вопросы:
1. К каким последствиям приведет сотрудничество с Великобританией?
2. Каковы причины этого сотрудничества?

Ситуация для обсуждения №2
ООО "Газпром экспорт" сделало Болгарии пакетное предложение по ценам на газ, предусматривающее их снижение на 5-7% к концу 2012 года.
Об этом говорится в материалах к визиту премьер-министра РФ Владимира Путина в Софию. Кроме того, между "Газпромом" и Болгарией была достигнута договоренность исключить посредников из цепочки поставок российского газа в Болгарию, начиная с января 2013 года. "Достигнута договоренность, что до 30 июня 2011 "Газпром экспорт" заключит с "Булгаргазом" прямой долгосрочный договор о поставках, что гарантирует потребности болгарских клиентов в природном газе из России на условиях, не хуже тех, которые могут быть предоставлены любому другому покупателю в том же пункте сдачи ", - говорится в материалах.
Данные договоренности были достигнуты в ходе переговоров министра энергетики РФ Сергея Шматко с руководством Болгарии в июле 2010 года. При этом договоренность о снижении цены было зафиксировано в протоколе, подписанном в ходе этих переговоров между "Газпром экспортом" и "Булгаргазом". Как ожидается, рост объемов транзита газа до 2013 года через Болгарию вырастет с 15,5 млрд кубометров до 22-23 млрд кубометров к 2030 году.
По материалам журнала «Украинская правда».

Вопросы:
1. Охарактеризуйте современное состояние отношений России и Болгарии.
2. Как может повлиять на Украину такая договоренность?



















ЧАСТЬ 3.
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ОРГАНИЗАЦИИ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВ
Самостоятельная работа студентов является неотъемлемой частью образовательного процесса в высшем учебном заведении. В соответствии с государственным образовательным стандартам самостоятельная работа должна составлять не менее 50% времени, предусмотренного для выполнения основной образовательной программы.
Основными заданиями самостоятельной работы является:
усвоение в полном объеме основной образовательной программы;
формирование профессиональных качеств, знаний, умений и привычек будущих специалистов;
развитие и углубление профессиональных научных и практических интересов студентов;
формирование навыков самостоятельной учебной, научно-исследовательской и практической работы.
Самостоятельная работа студентов предусматривает:
подготовку к аудиторным занятиям (лекций и семинаров);
углубленное выучивание литературы на заданную тему и поиск дополнительной информации;
перевод иностранных источников установленной тематики;
выполнение индивидуального учебно-опытного задания из учебной дисциплины в течение семестра;
самостоятельную работу над отдельными темами учебных дисциплин;
подготовку и оформление схем, диаграмм и других заданий графического характера;
обработку и подготовку обзора опубликованных статей в профессиональных и других изданиях;
подготовку ко всем видам контрольных испытаний;
подготовку к итоговой государственной аттестации;
работу в студенческих научных кружках, участие в семинарах и т.п.;
участие в научной и научно-методической работе кафедры;
участие в научных и научно-практических конференциях, семинарах, конгрессах и т.п..
Самостоятельная учебная и научно-исследовательская работа выполняется студентами под руководством преподавателя, что осуществляет аудиторную работу в учебной группе.
Организация и контроль хода и содержания учебной самостоятельной работы и ее результатов осуществляются соответственно к графику контроля самостоятельной работы студентов.
Главными формами контроля самостоятельной работы является:
текущий контроль выполнения индивидуального учебно-опытного задания;
текущий контроль усвоения знаний на основе оценки устного ответа на вопросы, сообщения, доклады и т.п. (на семинарских занятиях);
текущий контроль знаний на основе оценки устного доклада и письменного отчета о результатах решения ситуации (кейсу);
оценка качества конспекта, выполненного по вопросам темы, которые изучались самостоятельно;
тестирование, выполнение письменной контрольной работы;
оценка знаний за модулями дисциплины.
Результаты самостоятельной научно-исследовательской работы студентов могут быть опубликованы в специализированных студенческие или научных, научно-методических изданиях ВНЗ, апробированные на научно-практических студенческих конференциях.

Средства проведения текущего модульного и итогового контроля

Объектом оценивания знаний студентов по дисциплине является программный материал дисциплины разного характера и уровня сложности.
Заданием оценивания текущего контроля является проверка понимания и усвоения определенного материала, навыков проведения расчетных работ, умение самостоятельно прорабатывать тексты, способности осмыслить содержание темы или раздела, умение публично или в письменном виде подать определенный материал.
Заданием итогового оценивания является проверка понимания студентом программного материала в целом, логики и взаимосвязей между отдельными разделами, способности творчески использовать накопленные знания, умение сформировать свое отношение к определенной проблеме учебной дисциплины и тому подобное.
Оценивание осуществляется за шкалой ЕСТS.
Оценка текущего контроля знаний студентов выставляется:
за результаты работы на семинарских занятиях (при этом оценивается уровень знаний, продемонстрированный в ответах и выступлениях на семинарских, активность при обсуждении вопросов, вынесенных на семинарские занятия, результаты выполнения и защиты ситуационных упражнений, решения задач, результаты экспресс-контроля и тому подобное);
за результаты самостоятельной работы;
за выполнение текущих модульных (контрольных) работ (при этом оценка выставляется за теоретические знания и практические навыки, которых приобрели студенты после овладения определенного модуля, за результатами тестирования, ответов на теоретические вопросы, решения практических заданий во время проведения контрольных работ, решения ситуаций (кейсов) и тому подобное).

Содержательный модуль 1.
Теоретические основы глобализации и международного инновационного процесса

Тема 1. Глобализация мировой экономики, инновационная конкуренция и национальная конкурентоспособность

Аннотация:
Тема посвящена изучению сущности, факторов и последствий глобализации мировой экономики. Рассмотрены особенности инновационной конкуренции в глобальном пространстве. Определена сущность национальной конкурентоспособности и ее критерии в условиях глобализации.

Учебные задания:
1. Политические и экономические основы глобализации.
2. Понятие глобализации и мировой экономики.
3. Сущность и предпосылки инновационной конкуренции.
4. Инновационная конкуренция как фактор развития страны.
5. Понятие национальной конкурентоспособности.
6. Критерии национальной конкурентоспособности в условиях глобализации.

Формы контроля:
1. Обсуждение теоретических вопросов.
2. Решение ситуационных упражнений.
3. Защита индивидуального задания.

Основные понятия и определения:
Под интернационализацией экономики понимается выход сферы экономической деятельности за пределы национальных границ; общий процесс развития социально-экономических и общественно-политических связей между национальными государствами, которые проявляются в сближении и взаимодействии национальных экономик.
Подходы к определению понятия «глобализация»:
1. «Коммуникационный»: Глобализация – процесс формирования и развития всемирной инфраструктуры транспорта и связи, что обеспечивает беспрепятственное движение груза и людей в масштабах всего мира.
2. «Информационный»: Глобализация – процесс формирования и развития глобальной инфраструктуры информационного обмена.
3. «Институциональный»: Глобализация – процесс формирования и развития международной системы регулирования экономических процессов в общепланетарном масштабе (международные соглашения, международные организации, международные технические и экологические стандарты и так далее).
4. «Функциональный»: Глобализация – связь с либерализацией международной торговли и функционированием международной коопераций (транснациональные корпорации).
5. «Структурный»: Глобализация – процесс формирования новой структуры мировой экономики, которая будет включать не столько отдельные страны, сколько их интеграционные группировки или военно–политические блоки.
6. «Интеграционный»: Глобализация – процесс активизации интеграционного взаимодействия стран не только на региональном и континентальном уровне, но и на межрегиональном и меж континентальном.
Конкуренция: 1) борьба производителей за более выгодные условия производства и сбыта товаров, а также за предпочтение потребителей и партнеров; 2) соперничество между производителями, производителями и потребителями. Между потребителями за получение экономических благ определенного наименования и в определенном объеме.
Национальная конкурентоспособность в общем виде понимается как концентрированное выражение экономических, научно-технологических, инновационных, производственных и ресурсных возможностей национальной экономической системы, характеризуемое глобальным измерением позиций страны на мировой арене.

Задание для самостоятельной работы:
1. Вопрос для самостоятельного изучения:
1. Национальная конкурентоспособность и ее критерии в условиях глобализации.
2. Украина в рейтингах конкурентоспособности.
Источники: [1, 4, 5, 7, 8].

2. Сделайте обзор периодической литературы за темами:
1. Развитие сети Интернет.
2. Финансовая глобализация.
3. Развитие мирового рынка товаров и услуг.
4. Построение глобальной торговой системы.

Тесты:
1. Под интернационализацией экономики имеется в виду
А) деятельность страны в рамках своих национальных границ;
Б) выход сферы деятельности за пределы национальных границ;
В) общий процесс развития социально-экономических и общественно-политических связей между национальными государствами, которые проявляются в сближении и взаимодействии национальных экономик;
Г) правильные ответы Б) и В).

2. Интернационализация производства - это
А) общий процесс развития социально-экономических и общественно-политических связей между национальными государствами, которые проявляются в сближении и взаимодействии национальных экономик;
Б) процесс установления непосредственных, стойких производственных связей между предприятиями разных стран, в результате чего, производственный процесс в одной стране становится частью международного производственного процесса;
В) процесс объединения национальных капиталов, которое проявляется во-первых, в создании отдельными компаниями хозяйственных объектов других стран (транснационализация), во-вторых, в развитии и появление международных форм взаимодействия капиталов разных стран;
Г) процесс установления связей между предприятиями для совместной деятельности.

3. Интернационализация капитала - это
А) общий процесс развития социально-экономических и общественно-политических связей между национальными государствами, которые проявляются в сближении и взаимодействии национальных экономик;
Б) процесс установления непосредственных, стойких производственных связей между предприятиями разных стран, в результате чего, производственный процесс в одной стране становится частью международного производственного процесса;
В) процесс объединения национальных капиталов, что оказывается, во-первых, в создании отдельными компаниями хозяйственных объектов других стран (транснационализация), во-вторых, в развитии и появление международных форм взаимодействия капиталов разных стран;
Г) процесс установления связей между предприятиями для совместной финансовой деятельности.

4. Под термином «структура» имеется в виду
А) определенная большая «часть» экономики, выделенная за каким-либо признаком;
Б) совокупность предприятий, объединенных за признаком производства однотипной продукции;
В) удельный вес разных отраслей и секторов национальной экономики, система связей между ними;
Г) определенная «имела» часть экономики, что является составной мировой экономики.

5. Под термином «отрасль» имеется в виду
А) определенная большая «часть» экономики, выделенная за каким-либо признаком;
Б) совокупность предприятий, объединенных за признаком производства однотипной продукции;
В) удельный вес разных отраслей и секторов национальной экономики, система связей между ними;
Г) определенная «имела» часть экономики, является составной мировой экономики.

6. Глобализация - это процесс формирования и развития всемирной инфраструктуры транспорта и связи, что обеспечивает беспрепятственное движение груза и людей в масштабах всего мира согласно
А) коммуникационного подхода к определению понятия «глобализация»;
Б) информационного подхода к определению понятия «глобализация»;
В) институционного подходы к определению понятия «глобализация»;
Г) функционального подхода к определению понятия «глобализация».

7. Информационный подход к определению понятия «глобализация» имеет в виду, что
А) Глобализация - это процесс формирования и развития всемирной инфраструктуры транспорта и связи, что обеспечивает беспрепятственное движение груза и людей в масштабах всего мира;
Б) Глобализация - процесс формирования и развития глобальной инфраструктуры информационного обмена;
В) Глобализация - процесс формирования и развития международной системы регуляции экономических процессов в общепланетарном масштабе;
Г) Глобализация – связь с либерализацией международной торговли и функционированием международной коопераций.

8. Глобализация - процесс активизации интеграционного взаимодействия стран не только на региональном и континентальном уровне, но и на межрегиональном и между континентальному согласно
А) институционного подхода к определению понятия «глобализация»;
Б) структурного подхода к определению понятия «глобализация»;
В) интеграционного подхода к определению понятия «глобализация»;
Г) функционального подхода к определению понятия «глобализация».

9. К характерным признакам глобализации не относится
А) возникновение системы всемирной инфраструктуры транспорта и связи;
Б) объединение всех стран вокруг решения общих (глобальных) проблем человечества;
В) глобальный характер международного сотрудничества та унификация правил хозяйственной деятельности в мировом масштабе;
Г) заострение глобальных проблем человечества.

10. Появление и развитие международных корпораций; научно-технический прогресс (НТП); совершенствование систем международного деления труда - это перечень
А) источников глобализации;
Б) факторов глобализации;
В) признаков глобализации;
Г) принципов глобализации.


Тема 2. Сущность инноваций и особенности инновационной деятельности в условиях глобализации

Аннотация:
Тема посвящена изучению сущности и классификации инноваций. Рассмотрены стадии и составляющие инновационного процесса. Определены особенности глобализации в сфере инноваций.

Учебные задания:
1. Понятие международного инновационного процесса.
2. Позитивные и негативные последствия международного инновационного процесса в глобальном мире.
3. Особенности развития международного инновационного процесса.
4. Тенденции развития международного инновационного процесса.
5. Научно-технологическое развитие страны.
6. Составляющие международного инновационного процесса.

Формы контроля:
1. Обсуждение теоретических вопросов.
2. Решение ситуационных упражнений.
3. Защита индивидуального задания.

Основные понятия и определения:
Инновация (в широком смысле) – разработка и освоение чего-либо нового при условии обязательной ориентации на получение конечного финансового результата (коммерциализация).
В Законе Украины «Об инновационной деятельности» в статье 1 дано следующее определение термина: инновация – вновь созданные (примененные) и (или) усовершенствованные конкурентоспособные технологии, продукция или услуги, а также организационно-технические решения производственного, административного, коммерческого или другого характера, которые значительно улучшают структуру и качество производства и (или) социальной сферы.
Инновация – любой новый или усовершенствованный товар (продукт, изделие, услуга) и технологии, которые позволяют получить конечный финансовый результата на рынке.
Виды инноваций:
1) в зависимости от предмета:
а) инновация, направленная на создание новых видов продукции (инновация продуктов), т.е. коммерциализация продукции, которая воплощает в себе технические изменения, имеет более совершенные качественные характеристики, направлена на более полное удовлетворение потребностей потребителей;
б) инновация процессов – инновация, направленная на создание новых процессов и предполагает существенное изменение технологий производства продукции (создание нового оборудования, исследование новых методов управления, исследование новых способов организации производства).
2) в зависимости от носителя:
а) продуктовые инновации;
б) технологические инновации (внедрение технологий производства, новых, старых видов продукции);
в) организационно-управленческие инновации.
3) по масштабу:
а) базисные (радикальные) инновации – инновации, которые предполагают глубокое изменение производства и содержание человеческой деятельности. Такие инновации реализуют крупные достижения науки и сами становятся основой новых поколений техники и технологий (технология ядерного синтеза – атомные электростанции; двигатели внутреннего сгорания; электричество – исследование переменного тока);
б) улучшающие инновации – позволяют значительно улучшить процесс производства (главным образом для снижения затрат) и уже существующий продукт. В данном типе инноваций воплощены мелкие и средние изобретения.
в) псевдоинновации (модификации) – не предполагают и не несут в себе существенного улучшения продукции и ее потребительских свойств.
Инновационная деятельность – деятельность, направленная на использование и коммерциализацию результатов научных исследований и разработок и обуславливает выпуск на рынок новых конкурентоспособных товаров и услуг.
Инновационный процесс – это реализация инвестиций, т.е. процесс, объединяющий науку, технику, предпринимательство и менеджмент. Этому процессу соответствуют определенные типы инновационной политики
Международные компании – международные по составу и характеру деятельности субъекты хозяйственной жизни, которые размещают производственные, научно-исследовательские, сбытовые и другие операции за пределами страны базирования (транснационализация).
Технологический уклад – способ организации производства большинства производителей в рамках производственной системы страны, основанный на использовании определенных технологий.

Задание для самостоятельной работы:
1. Вопрос для самостоятельного изучения:
1. Особенности глобализации в сфере инноваций.
2. Развитие глобальных информационных сетей.
Источники: [1, 2, 3, 4, 5, 7, 8].

2. Сделайте обзор периодической литературы за темами:
1. Сходство и разница подходов к классификации инноваций.
2. Инновационный процесс на промышленном предприятии.
3. Научный сектор в развитых странах мира.

Тесты:
1. Вновь созданная или усовершенствованную конкурентоспособная технология, продукция и услуга, а также организационно-техническое решение производственного, административного, коммерческого или иного характера, что существенно улучшает структуру и качество производственного процесса и социальной сферы - это
А) новшество;
Б) нововведение;
В) инновация;
Г) новинка.

2. Понятие «инновационная деятельность» предусматривает
А) деятельность, которая охватывает разработку инноваций;
Б) деятельность, которая охватывает освоение инноваций;
В) деятельность, которая охватывает практическое использование инноваций;
Г) все ответы верны.

3. В зависимости от носителя инновации бывают
А) продуктовые инновации, технологические инновации, организационно-управленческие инновации;
Б) инновации продуктов, инновации процессов;
В) базисные инновации, что улучшают инновации;
Г) радикальные инновации, псевдоинновации.

4. Инновации, что появляются в результате целенаправленной, непрерывной, постоянной деятельности
А) рутинные инновации;
Б) псевдоинновации;
В) независимые инновации;
Г) базисные инновации.

5. Особенности финансовой глобализации
А) обеспечение глобального доступа к информационным ресурсам международных организаций;
Б) новые знания имеют более свободным характером распространения по миру в рамках коммерческих и некоммерческих форм международного научно-технического обмена;
В) появление глобальных центров финансовых ресурсов;
Г) появление глобального рынка информационных продуктов.

6. ТНК - это
А) международные по составу и характеру деятельности субъекты хозяйственной жизни, которые размещают производственные, научно-исследовательские, сбытовые и другие операции за пределами страны базирования;
Б) международная организация, акционерный капитал которой принадлежит инвесторам из одной страны и сфера деятельности - интернациональная;
В) международная организация, акционерный капитал которой принадлежит инвесторам из разных стран и сфера деятельности - интернациональная;
Г) объединение международных компаний в разных формах и для решения разных заданий.

7. Международная организация, акционерный капитал которой принадлежит инвесторам из разных стран и сфера деятельности - интернациональная – это
А) международная организация;
Б) ТНК;
В) МНК;
Г) МКС.

8. Глобальные инновации
А) влияют на определенную сферу деятельности одновременно в нескольких государствах, которые отличаются за экономическим и политическим пристрою;
Б) имеют существенное значение в пределах определенной страны;
В) не выходят за пределы национального региона в связи с природно-климатическими, социально-культурными и другими особенностями;
Г) назначены и разрабатываются для определенного места их применения, то есть имеют исключительный характер.

9. Региональные инновации
А) влияют на определенную сферу деятельности одновременно в нескольких государствах, которые отличаются за экономическим и политическим пристрою;
Б) имеют существенное значение в пределах определенной страны;
В) не выходят за пределы национального региона в связи с природно-климатическими, социально-культурными и другими особенностями;
Г) назначены и разрабатываются для определенного места их применения, то есть имеют исключительный характер.

10. На какие группы разделенные отрасли промышленности за показателем наукоемкости и принадлежности к сфере высоких технологий?
А) высокотехнологические отрасли, низькотехнологических отрасли;
Б) средневысокотехнологические отрасли, средненизькотехнологические отрасли; В) высокотехнологические отрасли, средне высокотехнологические отрасли
низькотехнологические отрасли;
Г) высокотехнологические отрасли, средневысокотехнологические отрасли, средненизькотехнологические, низькотехнологические отрасли.



СОДЕРЖАТЕЛЬНЫЙ модуль ІІ.
Формирование национальной инновационной системы

Тема 3. Стратегии экономического и инновационного развития стран в условиях глобализации. Национальная инновационная система

Аннотация:
Тема посвящена изучению стратегии экономического развития стран в условиях глобализации и стратегий инновационного развития стран. Рассмотрены концепции НТП стран в условиях глобализации. Определены понятия, основные элементы и особенности функционирования национальной инновационной системы в условиях глобализации

Учебные задания:
1. Охарактеризуйте стратегию как базовый элемент инновационно-экономического развития.
2. Охарактеризуйте уровень научно-технического развития стран.
3. Рассмотреть сущность концепций научно-технического развития.
4. Стратегии экономического развития стран в условиях глобализации.
5. Понятия и основные элементы национальной инновационной системы.
6. Особенности функционирования национальной инновационной системы в условиях глобализации.

Формы контроля:
1. Обсуждение теоретических вопросов.
2. Решение ситуационных упражнений.
3. Защита индивидуального задания.

Основные понятия и определения:
Стратегия сохранения – экономическое развитие на основе сохранения существующего состояния и уклада национальной экономики. В действиях власти преобладают консерватизм, что обусловлено либо неспособностью, либо нежеланием проводить реформы. В результате происходит деградация экономики, и главное, производства. Возникает социальная напряженность, связанная с ростом безработицы.
Стратегия внутреннеориентированного развития (стратегия защиты) предусматривает экономическое развитие на основе защиты внутренних производителей на внутреннем и внешнем конкурентном пространстве. Реализуется концепция закрытой, самодостаточной экономики.
Стратегия внешнеориентированного развития (стратегия конкуренции) предполагает экономическое развитие, основанное на создании конкурентоспособной рыночной экономики открытого типа.
Мировой опыт позволяет выделить такие модели стратеги инновационного развития:
модель стратегии «переноса» («использования») – использование зарубежного научно-технического и инновационного потенциала в национальной экономике посредствам закупки патентов и лицензий на новые технологии, освоения новых видов продукции на основе закупленных технологий. Инновации с опозданием (от их первого появления) переносятся в национальную экономику. Постепенно создается собственный научно-технический и инновационно-промышленный потенциал, воссоздается замкнутый инновационно-производственный цикл от фундаментальных исследований до производства наукоемкой продукции (страны бывшего СССР на начальных этапах независимости);
модель стратегии «заимствования» – основывается на использовании собственных более дешевых природных и человеческих ресурсов, научно-технического потенциала для производства наукоемкой продукции, ранее зародившейся в развитых странах. В последствии формируется собственный научно-технический и инновационно-производственный потенциал, воссоздается замкнутый инновационно-производственный цикл, обеспечивается дальнейшая активизация инновационной деятельности. Важным условием реализации данной модели выступает сочетание корпоративной и государственной форм собственности (Китай и ряд стран Юго-Восточной Азии);
модель стратегии «наращивания» – используется и наращивается собственный, а также привлекается зарубежный научно-технический и инновационно-производственный потенциал, человеческие ресурсы для расширенного выпуска наукоемкой продукции. Стимулируется государством национальный инновационный процесс, высокие технологии широко внедряются в производство и социальную сферу (США, Великобритания, Германия, Франция, Япония).
Концепция догоняющего развития соответствует стратегии заимствования и использования. Страна всегда следует за теми странами, которые на данном историческом периоде лидируют в области НТП.
Концепция опережающего развития – при использования данной концепции страна ориентируется на достижении и удержании позиции по сравнению с ведущими странами.
Концепция экзогенного (внешнего) НТП: предполагает получение новых знаний и разработку из внешних источников со всеми преимуществами и недостатками.
Концепция эндогенного (внутреннего) НТП: предполагает генерацию новых знаний за сет внутренний источников.
Национальная инновационная система – совокупность институтов, участвующих в разработке и диффузии новых технологий и образующих структуру, в рамках которой государство формирует и реализует политику, воздействующую на инновационный процесс.

Задание для самостоятельной работы:
1. Вопрос для самостоятельного изучения:
1. Концепции НТП стран в условиях глобализации.
2. Опыт стран-лидеров в реализации стратегий развития.
Источники: [1, 2, 4, 5, 7, 8, 9, 11].

2. Сделайте обзор периодической литературы за темами:
1. Стратегии экономического развития США и Японии после 2 мировой войны.
2. Стратегия экономического развития Южной Кореи, Индии, Китая.
3. Стратегия развития стран с переходной экономикой.

Тесты:
1. Стратегия - это
А) план развития чего-либо, что ориентирован на долгосрочную перспективу и рассматривает весь жизненный цикл объекта (по отношению к стране учитывается только длительная перспектива);
Б) «линия» действий по решению определенной проблемы в течение длительного периода;
В) экономическая политика, направленная на достижение стабильного, прогрессивного экономического развития в долгосрочном периоде;
Г) все ответы верны.

2. Экономическое развитие на основе сохранения существующего состояния и уклада национальной экономики предусматривает
А) стратегия внутреннеориентированного развития;
Б) стратегия защиты;
В) стратегия сохранения;
Г) стратегия конкуренции.

3. Стратегия внешнеориентированного развития предусматривает
А) экономическое развитие, основанное на создании конкурентоспособной рыночной экономики открытого типа;
Б) экономическое развитие на основе защиты внутренних производителей на внутреннем и внешнем конкурентном пространстве;
В) экономическое развитие на основе сохранения существующего состояния и уклада национальной экономики;
Г) правильного ответа нет.

4. Обеспечение как можно более быстрого развития технических отраслей промышленности, обеспечение стабильного экономического развития соответственно избранной стратегии, обеспечение как можно высокого уровня национальной конкурентоспособности - это
А) цели стратегий;
Б) принципы стратегий;
В) особенности стратегий;
Г) задание стратегий.

5. Какие условия применения стратегии «заимствования»?
А) кризисное состояние экономики, низкое развитию инновационной среды, слабая мотивация и восприимчивость к инновациям, некоммерческая ориентация НИК и ін;
Б) значительный уровень развития НЕС, НИС и втк, интриговать инновационную среду и общественное производство, социально-экономические предпосылки и т.п.;
В) низкий уровень развития научно-исследовательского потенциала и втк, кризисное состояние научного сектора, формирование новых секторов экономики и т. п.;
Г) правильного ответа нет.

6. Виды стратегий инновационного развития:
А) стратегия «перенесения», стратегия «заимствования», стратегия
«наращивание», стратегия «обмена»;
Б) стратегия «заимствования», стратегия «наращивания», стратегия «обмена»;
В) стратегия «перенесения», стратегия «заимствования», стратегия
«наращивание»;
Г) стратегия «перенесения», стратегия «Заимствования», стратегия «обмена».

7. 1-я группа концепций НТП
А) объясняет то, как страна опережает или догоняет другие страны, потому что она выстраивает свою позицию по сравнению с другими государствами;
Б) решает вопрос - какие источники новых знаний внешней и внутренний среды преобладают в НТП этой страны?;
В) предусматривает генерацию новых знаний за счет внутренних источников;
Г) предусматривает получение новых знаний и разработку из внешних источников со всеми преимуществами и недостатками.

8. Концепция опережающего развития предусматривает
А) получение новых знаний и разработку из внешних источников со всеми преимуществами и недостатками;
Б) генерацию новых знаний за счет внутренних источников;
В) ориентацию на достижение и содержание позиций в сравнении с ведущими странами;
Г) правильного ответа нет.

9. 2-я группа концепций НТП подразделяется на
А) концепцию догоняющего развития, концепцию опережающего развития;
Б) концепцию экзогенного (внешнего) НТП, концепция эндогенного (внутреннего) НТП;
В) концепцию международного развития, концепцию национального развития;
Г) концепцию регионального развития, концепцию национального развития.

10. Под НОС, в общем виде, понимают
А) генерацию новых знаний за счет внутренний источников;
Б) получение новых знаний и разработку из внешних источников со всеми преимуществами и недостатками;
В) совокупность институтов, что обеспечивают протекание инновационных процессов в масштабах национальных границ;
Г) организацию взаимодействия участников инновационного процесса с минимальными трансакционными издержками.


Тема 4. Инновационный процесс в развитых странах мира

Аннотация:
Тема посвящена изучению моделей инновационного процесса развитых стран мира. Рассмотрены показатели оценки уровня инновационного развития стран.

Учебные задания:
1. Понятие инновационного процесса.
2. Охарактеризуйте модели инновационного процесса в развитых странах мира.
3. Как сгруппированные параметры научно-технологического развития стран.
4. Охарактеризовать участие стран в международном инновационном процессе.
5. Дифференциация стран за уровнем научно-технологического развития.
6. Определить особенности взаимодействия стран в научно-технологическом развитии.

Формы контроля:
1. Обсуждение теоретических вопросов.
2. Решение ситуационных упражнений.
3. Защита индивидуального задания.

Основные понятия и определения:
Универсальными чертами всех моделей являются: 1) государственное регулирование и участие государства в инновационных процессах; 2) распределение функций в сфере инновационной деятельности между крупным, средним и малым бизнесом, а также повышение инновационной активности малого бизнеса; 3) развитие структур, поддерживающих инновационную деятельность; 4) применение и распространение кластерных стратегий; 5) использование преимуществ и развитие международного сотрудничества, международного научно - технического обмена.
Американская модель основана на развитии инновационного предпринимательства, которое охватывает малый и средний бизнес, осуществляет разработку и доведение инноваций до практического использования.
Основой инновационного процесса в Японии является: кооперация крупных корпораций на начальных стадиях инновационного процесса (на этапе НИОКР) и сохранение конкуренции на его заключительных стадиях (на этапе внедрения в производство; выпуска продукции); использования принципа «группирования». В Японии каждой крупной корпорации принадлежат мелкие и средние компании, которые производят определенную продукцию для этой крупной корпорации.
Европейская модель занимает промежуточное положение между американской и японской. В ней начинает развиваться малое инновационное предпринимательство. Основным субъектом инноваций является крупный бизнес. Для Европы характерны две закономерности ускорения инновационных процессов: сравнительно высокий уровень государственного финансирования НИОКР, который дополнительно финансируется на уровне ЕС; международная межфирменная кооперация в разработке инноваций и в сфере новых технологий.

Задание для самостоятельной работы:
1. Вопрос для самостоятельного изучения:
1. Показатели оценки уровня инновационного развития стран.
2. Показатели финансирования инноваций в разных странах мира.
Источники: [1-5, 8, 10, 12].

2. Сделайте обзор периодической литературы за темами:
1. Венчурный капитал в развитых странах мира.
2. Межфирменная кооперация в Японии и ЕС.
3. Стимулирование инноваций в ЕС.

Тесты:
1. К преимуществам крупного бизнеса относятся:
А) высокая степень гибкости, начальная ориентация на что-то новое, непосредственно управление;
Б) аккумулирует большими ресурсными возможностями (финансовые, труде и другие ресурсы), высокая степень гибкости;
В) имеет возможность взаимодействия с властью и разными научными учреждениями, начальная ориентация на что-то новое, преимущества во времени осуществления чего-либо; Г) аккумулирует большими ресурсными возможностями (финансовые, труде и другие ресурсы), имеет возможность взаимодействия с властью и разными научными учреждениями, широкие возможности коммерциализации инноваций.

2. К недостаткам малого бизнеса относятся:
А) жесткая бюрократическая структура препятствует появлению нового, ограничение возможности переориентации деятельности (гибкость не высокая);
Б) трудности в привлечении ресурсов, небольшие ресурсные возможности, ограничение возможности переориентации деятельности (гибкость не высокая);
В) невозможность использовать преимущества крупномасштабного производства, жесткая бюрократическая структура препятствует появлению нового, ограничение возможности переориентации деятельности (гибкость не высокая);
Г) трудности в привлечении ресурсов, небольшие ресурсные возможности, невозможность использовать преимущества крупномасштабного производства.

3. Предприятия разных отраслей промышленности, которые объединены единой цепочкой и обеспечивают выпуск готовой продукции - это
А) кластер;
Б) технопарк;
В) зона свободной торговли;
Г) ТНК.

4. К преимуществам международного сотрудничества не относится:
А) получение новых знаний из-за границы;
Б) экономия ресурсов;
В) соблюдение тенденциям мирового НТП;
Г) импорт технологий, которые не удается разработать внутри страны.

5. Какая модель инновационного процесса основана на развитии инновационного предпринимательства, которое охватывает малый и средний бизнес, осуществляет разработку и доведение инноваций к практическому использованию?
А) японская;
Б) западноевропейская;
В) американская;
Г) европейская.

6. Корпоративный венчурный капитал - это
А) капитал, который аккумулирует средства частных и иностранных инвесторов и инвестирует любые инновационные фирмы;
Б) капитал, который занимается финансированием специальных венчуров;
В) специально созданы подразделы внутри корпорации, которым выделяются деньги на инновационные проекты;
Г) разновидность прямого инвестирования, в котором предпринимательский доход заменен доходом учредительным.

7. Японская модель инновационного процесса предусматривает
А) уровень государственной поддержки сравнительно небольшой. Государство практически не использует прямое финансирование, а лишь обеспечивает организаторскую и информационную поддержку;
Б) начинает развиваться малое инновационное предпринимательство. Основным субъектом инноваций является большой бизнес;
В) развитие инновационного предпринимательства, которое охватывает малый и средний бизнес, осуществляет разработку и доведение инноваций к практическому использованию;
Г) правильного ответа нет.

8. Что принадлежит к особенностям участия развитых стран мира в международном инновационном процессе?
А) страны накопили мощный научно-исследовательский, научно-технический и образовательный потенциал в результате чего развитые страны занимают передовые позиции во всех отраслях науки;
Б) высокие социальные стандарты, достигнутые в этих странах, а также высокая стоимость материально-технической базы вместе с большой фискальной нагрузкой обусловили перенесение НДДКР в страны, что развиваются (Китай, Индия, Южная Корея);
В) практически для всех развитых стран характерно старение исследователей и низкий приток молодежи в сферу НДДКР, поэтому почти все развитые страны имеют программы привлечения исследователей из-за границы;
Г) все ответы верны.

9. На какие группы делятся страны-аутсайдеры в зависимости от уровня НТП в них? А) контуры глобального инновационного пространства, страны, что развиваются та страны с переходной экономикой;
Б) развитые, что развиваются и индустриальные;
В) высокотехнологические, низкотехнологические;
Г) развитые.

10. В какой группе стран более глубоко» проявляется модификация социального состава общества, происходит трансформация политической, общественной и институционной организации?
А) страны-аутсайдеры;
Б) страны-лидеры;
В) страны, что развиваются;
Г) страны с переходной экономикой.

Тема 5. Инновационная инфраструктура как фактор интенсификации международного инновационного процесса

Аннотация:
Тема посвящена изучению основных элементов и особенностей организации инновационной инфраструктуры в системе международного инновационного процесса. Определены основные направления развития инновационной инфраструктуры в условиях глобализации.

Учебные задания:
1. Понятие инновационной инфраструктуры.
2. Особенности организационных структур международного инновационного процесса.
3. Охарактеризуйте понятие интернационализации в контексте инновационного процесса.
4. Раскройте понятие транснациональные структуры.
5. Направления развития инновационной инфраструктуры.
6. Особенности инновационной инфраструктуры в условиях глобализации.

Формы контроля:
1. Обсуждение теоретических вопросов.
2. Решение ситуационных упражнений.
3. Защита индивидуального задания

Основные понятия и определения:
Согласно ст.1 Закона Украины «Об инновационной деятельности» инновационная инфраструктура – совокупность предприятий, организаций, учреждений, их объединений, ассоциаций любой формы собственности, которые предоставляют услуги для обеспечения инновационной деятельности (финансовые, консалтинговые, маркетинговые, коммуникативные, юридические, образовательные и т.п.).
Под инновационной инфраструктурой понимается комплекс различных учреждений и организаций, которые обеспечивают протекание инновационного процесса (отдельных его стадий) путем организационной, технической, финансовой и др. поддержки.
Технологический парк (технопарк) - юридическое лицо или группа юридических лиц (дальше - участники технологического парка), что действуют соответственно договору о совместной деятельности без создания юридического лица и без объединения вкладов с целью создания организационных основ выполнения проектов технологических парков с производственного внедрения наукоемких разработок, высоких технологий но обеспечение промышленного выпуска конкурентоспособной на мировому рынку продукции.
Инновационные центры оказывают техническую поддержку, предоставляют инфраструктуру, оказывают помощь в поиске инвесторов, но сами не занимаются инвестированием фирмы.
Венчурные фонды - государственные, частные или частно-государственные структуры, которые занимаются инвестированием в учреждения вновь создаваемых компаний.
Венчурные банки - финансово-кредитные учреждения банковского типа, которые занимаются венчурными инвестициями.
Инновационные банки - финансово-кредитные учреждения банковского типа, выполняемое все традиционные банковские функции, но работает с инновационно активными компаниями.
Территориальные агломерации – сосредоточение научно-исследовательких структур .
Технополисы – территориальные преобразования городского типа, обладающие инфраструктурой сферы обслуживания, транспорта, связи, в рамках которого размещаются технологические, научно-исследовательские институты, подразделения промышленных компаний и финансовых учреждений.

Задание для самостоятельной работы:
1. Вопрос для самостоятельного изучения:
1. Основные направления развития инновационной инфраструктуры в условиях глобализации.
2. Деятельность технологических парков в Украине.
Источники: [1-5, 6, 8, 11].

2. Сделайте обзор периодической литературы за темами:
1. Инновационная инфраструктура в США, Японии и странах ЕС.
2. Государственные программы развития инновационной инфраструктуры.
3. Развитие инновационной инфраструктуры в Украине.

Тесты:
1. Под инновационной инфраструктурой понимается
А) лаборатории для проведения прикладных и фундаментальных исследований, а также разные научные центры, которые обеспечивают сотрудничество ученых, финансирования науки и тому подобное;
Б) комплекс разных учреждений и организаций, которые обеспечивают протекание инновационного процесса (Отдельных его стадий) путем организационной, технической, финансовой и другой поддержки;
В) офисные центры, оборудованные всеми необходимыми коммуникациями, которые за небольшую плату сдают в аренду помещения для размещения подразделей НИОКР;
Г) это юридическое лицо, при участии которого подписывается договор о совместной деятельности между заказчиком, технопарком и исполнителем.

2. Интеграция науки и производства - это
А) главная функция инновационной инфраструктуры;
Б) главная цель инновационной инфраструктуры;
В) главное задание инновационной инфраструктуры;
Г) особенность инновационной инфраструктуры.

3. На какие блоки можно разделить инновационную инфраструктуру?
А) организационный и территориальный;
Б) организационный, финансово-учредительный, территориальный;
В) технопарки и технополисы;
Г) венчурные фонды, венчурные банки, инновационные банки.

4. В украинском законодательстве, технопарк - это
А) организация, которая занимается поиском исполнителей НДДКР на заказ промышленных компаний;
Б) офисный центр, оборудованный всеми необходимыми коммуникациями, который за небольшую плату сдают в аренду помещения для размещения подразделов НДДКР;
В) юридическое лицо, с участием которого подписывается договор о совместной деятельности между заказчиком, технопарком и исполнителем;
Г) государственная, частная или частно-государственная структура, которая занимается инвестированием в учреждения вновьсоздаваемых компаний.

5. Преимущества технопарков (мировой модели) для промышленных компаний
А) дополнительное финансирование научных исследований; дополнительный доход самого университета и отдельным ученым;
Б) получение дохода в виде арендной платы;
В) инвестиции в образовательную систему;
Г) доступ к ученым и университетским лабораторий; возможность сотрудничества с другими промышленными компаниями на базе технопарков.

6. Существуют следующие модели технопарков
А) американская и японская модели;
Б) американская и европейская модели;
В) американская, азиатская и европейская модели;
Г) американская, японская и европейская модели.

7. Государственные, частные или частно-государственные структуры, которые занимаются инвестированием в учреждения вновьсоздаваемых компаний - это
А) венчурные фонды;
Б) венчурные банки;
В) инновационные банки;
Г) технопарки.

8. Технополиси - это
А) территориальные образоавния городского типа, что владеют инфраструктурой сферы обслуживания, транспорта, связи, в рамках которой размещаются технологические, научно-исследовательские институты (НИИ), подразделы промышленных компаний и финансовых учреждений;
Б) территориальные образования городского типа, что владеют инфраструктурой сферы обслуживания, транспорта, связи, в рамках которой не размещаются технологические, научно-исследовательские институты (НИИ), подразделы промышленных компаний и финансовых учреждений;
В) территориальные образования регионального типа, что владеют инфраструктурой сферы обслуживания, транспорта, связи, в рамках которой размещаются технологические, научно-исследовательские институты (НИИ), подразделы промышленных компаний и финансовых учреждений;
Г) территориальные образования регионального типа, что владеют инфраструктурой сферы обслуживания, транспорта, связи, в рамках которой не размещаются технологические, научно-исследовательские институты (НИИ), подразделы промышленных компаний и финансовых учреждений;

9. За отраслевым признаком выделяют
А) научно-производственные и исследовательские научные парки;
Б) научные парки, что специализируются на прикладных исследованиях и научные парки, что специализируются на фундаментальных исследованиях;
В) международные и национальные научные парки;
Г) моноотраслевой и многоотраслевые научные парки.


СОДЕРЖАТЕЛЬНЫЙ модуль ІІІ.
Инновационная конкуренция та инновационная политика государства

Тема 6. Государственная инновационная политика и стратегическое управление научно-технологическим развитием

Аннотация:
Тема посвящена изучению сущности, методов и механизмов реализации государственной инновационной политики в условиях глобализации. Определено особенностей и тенденций стратегического управления научно-технологическим развитием в условиях глобализации.

Учебные задания:
1. Понятие государственной инновационной политики.
2. Сущность методов государственной инновационной политики.
3. Охарактеризуйте механизмы государственной инновационной политики.
4. В чем заключаются особенности стратегического управления научно-технологическим развитием в условиях глобализации?
5. Основные направления стратегического управления научно-технологическим развитием в условиях глобализации.
6. Тенденции стратегического управления научно-технологическим развитием в условиях глобализации.

Формы контроля:
1. Обсуждение теоретических вопросов.
2. Решение ситуационных упражнений.
3. Защита индивидуального задания.

Основные понятия и определения:
Под государственной инновационной политикой понимается система взглядов, принципов и направлений, определяющих основные формы регулирования инновационных процессов, а также совокупность методов и инструментов воздействия на них.
С точки зрения науки, государственная инновационная политика представляет собой систему знаний по сущности инноваций, о принципах их регулирования и т.д.
С точки зрения практики, государственная инновационная политика – это система мер и мероприятий (действия государства) направленных на организацию и ускорение инновационных процессов.
Научно – техническая политика – часть социально-экономической политики, которая выражает отношение государства к научной и научно-технической деятельности. Определяет цели, формы и направления деятельности государственной власти в области науки, техники и реализации их достижений.
По форме государственного регулирования методы инновационной политики делят на: прямые – методы, которые финансируются за счет средств государственного бюджета. Например, государственные заказы на НИОКР, прямое финансирование научно-исследовательских учреждений; косвенные – гранты исследованиям; предоставление налоговых, кредитных, земельных, таможенных и прочих видов льгот (погашение государством затрат на обучение исследователей).
По содержанию государственного регулирования методы инновационной политики делят на: Правовые: принятие законов и других нормативно-правовых актов; административные: способы государственного управления (выдача лицензий); экономические: методы, которые воздействуют на мотивы и интересы субъектов экономической деятельности (регулирование цен, предоставление льгот и т.д.).

Задание для самостоятельной работы:
1. Вопрос для самостоятельного изучения:
1. Особенности и тенденции стратегического управления научно-технологическим развитием в условиях глобализации.
2. Приоритеты научно-технического развития Украины.
Источники: [1-5, 7, 8].

2. Сделайте обзор периодической литературы за темами:
1. Поддержка науки и инноваций в США.
2. Поддержка науки и инноваций в Японии.
3. Система «Форсайт» в развитых странах мира.

Тесты:
1. Система взглядов, принципов и направлений, что определяют основные формы регуляции инновационных процессов, а также совокупность методов и инструментов влияния на них - это
А) государственная инновационная политика;
Б) научно - технический процесс;
В) научно - техническая политика;
Г) правильного ответа нет .

2. С точки зрения практики, государственная инновационная политика - это
А) система взглядов, принципов и направлений, что определяют основные формы регуляции инновационных процессов, а также совокупность методов и инструментов влияния на них;
Б) система знаний о сущности инноваций, о принципах их регуляции и т.д.;
В) система мероприятий и мероприятий (действия государства) направленных на организацию и ускорение инновационных процессов;
Г) часть социально-экономической политики, которая выражает отношение государства к научной и научно-технической деятельности.

3. Линейная модель появления научно-технических нововведений предусматривает
А) на каждой стадии инновационного процесса обеспечивается обратной связь с рынком (внешней средой), при любых изменениях которой инновационный процесс может изменить свое направление или полностью изменяется;
Б) на каждой стадии инновационного процесса обеспечивается прямая связь с рынком (внешней средой), при любых изменениях которой инновационный процесс может изменить свое направление или полностью изменяется;
В) стадии инновационного процесса от идеи к готовой продукции проводятся последовательно;
Г) стадии инновационного процесса от идеи к готовой продукции проводятся непоследовательно.

4. Формы реализации государственной инновационной политики
А) законодательное и правовое обеспечение;
Б) программно-целевая форма и административно-ведомственная;
В) законодательно-правовое обеспечение та программно-целевая форма;
Г) законодательно-правовое обеспечение, программно-целевая форма и административно-ведомственная форма.

5. Объектами инновационной политики не могут быть
А) определенные сферы производства;
Б) определенные отрасли наук и НДДКР;
В) определенные регионы и территории;
Г) определенные финансовые организации.

6. В зависимости от характера влияния методы государственной инновационной политики разделяются на
А) реализуются на микроуровни, что реализуются на мезоуровни, что реализуются на макроуровни, что реализуются на мегауровне;
Б) общие и специфические;
В) ограничивают и стимулирующие;
Г) прямого влияния и косвенного.

7. Тактический аспект государственной инновационной политики предусматривает
А) разработку кратко- и среднесрочных программ, осуществление разных мероприятий в соответствии со стратегическими установками;
Б) разработку краткосрочных программ, осуществление разных мероприятий в соответствии со стратегическими установками;
В) разработку долгосрочных планов и программ в НТР в соотношении с тенденциями развития экономики;
Г) разработку среднесрочных планов и программ в НТР в соотношении с тенденциями развития экономики.

8. Рассмотрение инновационного процесса как линейной цепочки в стадии от фундаментальных исследований к выпуску инновационной продукции характерно для
А) первого этапа организации государственной инновационной политики;
Б) второго этапа организации государственной инновационной политики;
В) третьего этапа организации государственной инновационной политики;
Г) четвертого этапа организации государственной инновационной политики

9. Второй этап организации государственной инновационной политики предусматривает
А) рассмотрение инновационного процесса как линейной цепочки в стадии от фундаментальных исследований к выпуску инновационной продукции;
Б) переход к интерактивной модели инновационной политики, то есть развивается взаимодействие предприятий с поставщиками, конкурентами и государственными институтами;
В) инновации представляют собой результаты общественного или цивилизационного развития;
Г) правильного ответа нет.

10. Согласно какого провала рынка появление больших предприятий и удешевление продукции препятствует появлению на рынке более качественной продукции, но более дорогой
А) распространение знаний;
Б) дублирование исследований;
В) несовершенство стандартизации;
Г) «эффект масштаба».



Тема 7. Международный научно-технический обмен

Аннотация:
Тема посвящена изучению сущности международного научно-технического обмена как составляющей международных экономических отношений. Рассмотрена сущность и формы международного трансферта технологий. Определена структура и особенности мирового рынка инновационных продуктов.

Учебные задания:
1. Дайте определение международного научно-технологического развития.
2. Международное научно-технологическое сотрудничество как составляющая международных экономических отношений.
3. Охарактеризуйте структуру международного рынка инновационных продуктов.
4. Определит особенности международного рынка инновационных продуктов.
5. Тенденции развития международного рынка инновационных продуктов.
6. Охарактеризуйте формы международного научно-технологического обмена.

Формы контроля:
1. Обсуждение теоретических вопросов.
2. Решение ситуационных упражнений.
3. Защита индивидуального задания.

Основные понятия и определения:
В широком смысле, международный научно – технический обмен понимается как проникновение любых научно – технических знаний и обмен производственным опытом (некоммерческой формы) между странами.
В узком смысле, международный научно – технический обмен – передача научно – технических знаний и опыта, относящихся к отдельным технологическим процессам (коммерческие формы).
С экономической точки зрения, международный научно – технический обмен – совокупность экономических отношений между иностранными контрагентами по поводу купли-продажи и использования результатов НТД, которые имеют научную и практическую ценность.
Лизинг – долгосрочная аренда машин и оборудования с последующим выкупом.
Франчайзинг – продажа торговой марки или знака, что сопровождается передачей технологий на изготовление продукта, а также поставщиками сырья.
Инжиниринг – совокупность работ прикладного характера, включающие предпроектные технико-экономические исследования, лабораторную доработку технологий и ее промышленную пробацию.
Простая лицензия – продавец (лицензиар) оставляет за собой право самостоятельно использовать объект лицензии, а также предоставлять аналогичные лицензии третьим лицам; такие лицензии обычно предоставляются в сфере производства товаров широкого потребления, где не наблюдается столкновению интересов нескольких лицензиатов.
Исключительная лицензия – продавец (лицензиар) преджоставляет лицензиату исключительные права на использование объекта лицензии на условиях, определенных в соглашении; лицензиар теряет право предоставлять аналогичные лицензии третьим лицам, однако может самостоятельно использовать объект лицензии или продавать лицензии третьим лицам на условиях, не противоречащих условиям первичного соглашения; для исключительных лицензий характерно четкое определение территории, на которой могут использоваться предусмотренные в соглашении права;
Полная лицензия – лицензиар полностью лишается права на использование объекта лицензии в течение срока действия договора.
Межгосударственное научно-техническое сотрудничество - совместная научно-техническая деятельность преимущественно коммерческого характера, осуществляемая в рамках межгосударственных, межправовых и межведомственных соглашений.
Международное инновационно - технологическое сотрудничество. Основные участники: государственные предприятия, частные инновационные компании. Это сотрудничество заключается в совместной инновационной деятельности на дву- и многосторонней основе для получения коммерческого результата.
Международный трансферт технологий – это движение научно-технических достижений – конструкторских решений, систематизированных знаний и произведенного опыта на коммерческой и безвозмездной основе через национальные границы (границы таможенных территорий) с целью лучшей переработки ресурсов, повышения эффективности производства и максимизации прибыли, включая такие стадии производственной деятельности, как промышленное применение, управленческая деятельность, маркетинг и т.п.
Патентные соглашения – международная торговая сделка, по которой владелец патента уступает свои права на использование изобретения покупателю патента.
Лицензионные соглашения – международная торговая сделка, по которой собственник изобретения или технических знаний предоставляет другой стороне разрешение на использование в определенных пределах своих прав на технологию.
«Ноу-хау» - предоставление технического опыта и секретов производства, включающих сведения технологического, экономического, административного, финансового характера, использование которых обеспечивает определенные преимущества (обычно коммерчески ценные, но не запатентованные изобретения).
Инжиниринг – предоставление технологических знаний, необходимых для приобретения, монтажа и использования купленных или арендованных машин и оборудования.
Франчайзинг - предоставление прав на использование торговой марки или фирменного названия, а также оказание услуг по технической помощи, повышению квалификации рабочей силы, организации торговли и управлению.

Задание для самостоятельной работы:
1. Вопрос для самостоятельного изучения:
1. Структура и особенности мирового рынка инновационных продуктов.
2. Показатели патентования разных стран мира.
Источники: [1-5, 7, 8, 10].

2. Сделайте обзор периодической литературы за темами:
1. Международный трансферт технологий.
2. Международные организации в развитии научно-технического сотрудничества.
3. Тенденции международного патентования.

Тесты:
1. С экономической точки зрения, международный научно - технический обмен - это
А) проникновение любых научно - технических знаний и обмен производственным опытом (не коммерческой формы) между странами;
Б) передача научно - технических знаний и опыта, что относятся к отдельным технологическим процессам (коммерческие формы );
В) научный обмен, международный трансфер технологий;
Г) совокупность экономических отношений между иностранными контрагентами по поводу купли-продажи и использования результатов НТД, которые имеют научную и практическую ценность.

2. В каких формах осуществляется международный научно - технический обмен?
А) финансовая и социальная;
Б) экономическая и валютная;
В) наличная та безналичная;
Г) некоммерческая и коммерческая.

3. Долгосрочная аренда машин и оборудования с последующим выкупом - это
А) лизинг;
Б) франчайзинг;
В) инжиниринг;
Г) форфейтинг.

4. Франчайзинг – это
А) долгосрочная аренда машин и оборудования с последующим выкупом;
Б) продажа торговой марки или знака, что сопровождается передачей технологий на изготовление продукта, а также поставщиками сырья;
В) совокупность работ прикладного характера, что включают предпроектные технико-экономические исследования, лабораторную доработку технологий и ее промышленную апробацию;
Г) передача научно - технических знаний и опыта.

5. К преимуществам экспорта не относится
А) дополнительный источник дохода, получение дополнительных выгод от обмена технологий на другие разработки, передача технологий есть по форме выходу на заграничные рынки;
Б) установление контроля над компаньонами помощью лицензионного соглашения (объем производства, участие в прибыли), посредством передачи технологий может быть установлен контроль за технологическим развитием определенной компании или страны, повышенная их зависимость от данной компании или технологий;
В) передача технологий является способом «навязывания» собственных идей, передача технологий иногда позволяет усовершенствовать технологию при участие ее потребителя;
Г) экономия средств на проведение НДДКР, экономия времени и снижение риска, получение ноу-хау из использования технологий (продавца);

6. Торговое соглашение, при котором владелец патента уступает свои права на использование изобретения покупателю патента - это
А) Простая лицензия;
Б) исключительная лицензия;
В) факторинг;
Г) патентной соглашение.

7. Которые существуют виды лицензионных соглашений?
А) Простая лицензия и исключительная;
Б) простая и сложная лицензии;
В) простая, исключительная и полная лицензии;
Г) исключительная, полная и обратная лицензии.

8. Такой вид платежа за использование невещественных активов, как «роялти» предусматривает
А) периодические отчисления в интересах лицензиара от дохода лицензиата в течение периода действия соглашения, размер которых зависит от экономического эффекта, полученного лицензиатом от использования объекта лицензий;
Б) платежи, не связанные со сроками использования лицензий; есть твердо, зафиксированной сумкой вознаграждения за использование объекта лицензий;
В) одноразовые периодические платежи;
Г) предоставление всех необходимых ноу-хау относительно использования данного объекта лицензий.

9. Рынок патентов, рынок наукоемкой продукции, рынок
высокотехнологического капитала, рынок ученых и инженеров, рынок научно-технических услуг характеризуют
А) объекты мирового рынка инновационных продуктов;
Б) структуру мирового рынка инновационных продуктов;
В) субъекты мирового рынка инновационных продуктов;
Г) сферы деятельности мирового рынка инновационных продуктов.

10. За отраслевой структурой мировой рынок инновационных продуктов делится на
А) электроника та электротехническая продукция, химия и фармацевтика, аэрокосмические технологии;
Б) электроника та электротехническая продукция, химия и фармацевтика, аэрокосмические технологии, ноу-хау;
В) химия и фармацевтика, аэрокосмические технологии, транспортное машиностроение;
Г) химия и фармацевтика, аэрокосмические технологии, транспортное машиностроение, электроника та электротехническая продукция.


Тема 8. Механизмы регуляции международного инновационного процесса и международной передачи технологий

Аннотация:
Тема посвящена изучению институционного обеспечения международного инновационного процесса и международной передачи технологий. Рассмотрены особенности регуляции международного научно-технического сотрудничества.

Учебные задания:
1. Охарактеризуйте институционное обеспечение международного инновационного процесса.
2. Определит похожие и отличные черты в институционном обеспечении международного инновационного процесса и международной передачи технологий.
3. Охарактеризуйте институционное обеспечение процесса международной передачи технологий.
4. Определить необходимость регуляции международного инновационного процесса.
5. Отличия в регулировании международного инновационного процесса.
6. Тенденции развития регуляции международного инновационного процесса и международной передачи технологий.

Формы контроля:
1. Обсуждение теоретических вопросов.
2. Решение ситуационных упражнений.
3. Защита индивидуального задания.

Основные понятия и определения:
Договоры Всемирной организации интеллектуальной собственности: Парижская конвенция об охране промышленной собственности; Бернская конвенция об охране литературных и художественных произведений; Договор ВОИС об авторском праве; Договор про исполнения и фонограммы; Страсбурзька соглашение о Международной патентной классификации.
Основные международные документы, являющиеся источником патентного права: Конвенция об охране промышленной собственности; Договор о патентной кооперации; Будапештский договор о международном признании депанирования микроорганизмов для целей патентной процедуры; Европейская патентная конвенция; Страсбургское соглашение об учреждении международной патентной классификации; Гаагский договор про основание международного патентного бюро – 1947 г., а также международные договора каждой области.
К принципам научно-технического сотрудничества относятся: принцип свободы научных исследований; принцип сотрудничества в применении достижений научно-технического прогресса; принцип научно-технического содействия; принцип разделения сфер научных исследований между отдельными государствами с учетом географических, социальных, экономических и исторических факторов; принцип равноправия в области научно-технических достижений, включая международный книгообмен; принцип взаимности, и др.
В системе ООН в области науки и техники осуществляются следующие функции:
- разработка политики в области науки и техники (финансируется ПРООН и реализуется ФАО, ЮНЕСКО, ВОИС и Департаментом по экономическому и социальному развитию Секретариата ООН - ДЭСР);
- прогнозирование направлений научно-технического прогресса (финансируется Фондом ООН для науки и техники в целях развития и реализуется ДЭСР и ЮНИДО);
- осуществление программ научных исследований (финансируется ПРООН и реализуется ВОЗ, ЮНЕСКО и ЮНИДО);
- использование результатов научных исследований и разработок на практике (финансируется ПРООН, Фондом ООН по народонаселению - ЮНФПА - и реализуется ЮНИДО, ОАО и ВОЗ);
- организация региональных и международных связей (финансируется ПРООН, ЮНЕСКО, ЮНИДО, ФАО, ВОЗ и Международным фондом сельскохозяйственного развития - МФСР - и реализуется ЮНИСЕФ, ЮНЕСКО, ФАО, ВОЗ и ЮНИДО);
- развитие образования и подготовка кадров в области науки и техники финансируются ПРООН, ВОИС, ЮНИСЕФ и МФСР и реализуются ЮНЕСКО, ВОЗ, МОТ, ФАО, ЮНИДО, ВМО и ВОИС);
- оценка и приобретение технологий (финансируются ПРООН, ЮНИСЕФ и ЮНФПА и реализуются ДЭСР, ЮНИСЕФ, ВОИС и МФСР);
- обеспечение деятельности научно-технических работников (финансируется ПРООН и ЮНЕСКО и реализуется ЮНЕСКО);
- оказание технических услуг (финансируется ПРООН и ЮНИСЕФ и реализуется ЮНИДО, ЮНЕСКО, ВОЗ и ФАО);
- охрана интеллектуальной собственности (финансируется ПРООН и реализуется ВОИС и ЮНКТАД);
- информационная деятельность (финансируется ЮНЕСКО и реализуется ЮНЕСКО и ВОИС).
Основные международные организации, координирующие инновационное развитие: Программы развития ПРООН; ЮНЕСКО; ЮНИДО; ВОИС; ВМО; Европейская патентная организация; ВТО.

Задание для самостоятельной работы:
1. Вопрос для самостоятельного изучения:
1. Регуляция международного научно-технического сотрудничества.
2. Международные конвенции в сфере защиты интеллектуальной собственности.
Источники: [1-5, 7, 8, 12, 14].

2. Сделайте обзор периодической литературы за темами:
1. Международные организации в регуляцию инновационного развития.
2. Защита интеллектуальной собственности в Украине.
3. Деятельность Всемирной организации интеллектуальной собственности.

Тесты:
1. К основным источникам международного авторского права относятся такие документы
А) Парижская конвенция по охране промышленной собственности - 1833., Мадридское соглашение о международной регистрации товарных знаков - 1891 г., Пермская конвенция об охране литературных и художественных произведений - 1971 р.;
Б) Ницшское соглашение о международной классификации товаров и услуг для регистрации знаков - в 1957 г., Лиссабонское соглашение об охране наименований мест происхождения и их международной регистрации - 1958 г., Всемирная конвенция об авторском праве с дополнительными протоколами - 1952 (в 1971 г.);
В) Венский договор о регистрации товарных знаков - 1983 г., Женевский договор о законах о товарных знаках - 1984 г., Римская конвенция об охране прав артистов, исполнителей, производителей фонограмм и теле - радиоэфирными организаций - 1961 р.;
Г) Конвенция об охране интересов производителей фонограмм от незаконного их воссоздания - 1971 г., Конвенция о распространении программ, что имеют сигналы, которые передаются через спутники - в 1974 г., Римская конвенция об охране прав артистов, исполнителей, производителей фонограмм и теле - радиоэфирными организаций - в 1961 г..

2. Конвенция об охране промышленной собственности - в 1983 г. и Будапештский договор о международном признании депанирования микроорганизмов для целей патентной процедуры-1977 р характеризуют
А) основные международные документы, что являются источником патентного права;
Б) основные источники международного авторского права;
В) основные источники права для национального законодательства о способах индивидуализации участников гражданского оборота, товаров, услуг;
Г) документы, грунтуют всемирную организацию интеллектуальной собственности.

3. До основных международных организаций, координирующим международный инновационный процесс не относятся
А) программы развития ПРООН, ЮНЕСКО, ЮНИДО;
Б) МБРР, НАСА, МБРР;
В) ВОИВ, ВОИВ, ВОИВ;
Г) Европейская патентная организация, СОТ, ВОИВ.

4. Какая организация при ООН оказывает помощь страна-участницам в отрасли развития, в т.ч. исследование международных ресурсов, энергетики, развития учебных заведений и т.д?
А) ЮНЕСКО;
Б) ЮНИДО;
В) ВОИВ;
Г) программы развития ПРООН.

5. ЮНЕСКО - это
А) организация объединенных знаний по программного развития;
Б) специальное международное учреждение объединенных наций, которое является компетентным в сфере наблюдения по состоянию атмосферы и мирового океана;
В) организация объединенных наций по вопросам образования, науки и культуры;
Г) организация, которая занимается вопросами организации труда ученых.

6. Какая организация объединенных знаний из программного развития способствует программного развития стран?
А) ЮНИДО;
Б) ЮНЕСКО;
В) Европейская патентная организация;
Г) ТРИПС.

7. Под ГАТС следует понимать
А) систему международных договоров о торговле всеми видами услуг;
Б) соглашение из аспектов прав интеллектуальной собственности;
В) межправительственную организацию, которая выдает единственный европейский патент и обеспечивает его защиту во всех странах, которые присоединились к патентному соглашением; Г) всемирную организацию интеллектуальной собственности.

8. Основная цель ТРИПС - это
А) обеспечение прозрачности законодательной базы;
Б) регуляция всех видов поставки услуг;
В) защита интеллектуальной собственности;
Г) упорядочение торговли невещественными активами, борьба с пиратством.

9. ТРИПС - это
А) соглашение по аспектов прав интеллектуальной собственности;
Б) система международных договоров о торговых всеми видами услуг;
В) организация при ООН, которая оказывает помощь страна-участницам в области развития;
Г) организация объединенных знаний по программному развития.


Тема 9. Инновационная деятельность международных компаний в условиях глобализации

Аннотация:
Тема посвящена изучению инновационной политики международных компаний. Определены типы инновационных стратегий международных компаний. Рассмотрены формы организации научно-исследовательских подразделов международных компаний. Охарактеризована роль иностранных инвестиций и трансферта технологий в функционировании международных компаний.

Учебные задания:
1. Дайте определение международным корпорациям.
2. Понятие инновационной политики международных корпораций.
3. Охарактеризуйте инновационную деятельность международных корпораций.
4. Направления деятельности международных корпораций в научно-технологических разработках.
5. Определить роль международных корпораций в международном научно-технологическом обмене.
6. Особенности международного научно-технологического обмена международных корпораций.

Формы контроля:
1. Обсуждение теоретических вопросов.
2. Решение ситуационных упражнений.
3. Защита индивидуального задания.

Основные понятия и определения:
Инновационная политика (корпоративная) – система взглядов, принципов и требований, а также форм организации инновационной деятельности в определенных компаниях.
Выделяют следующие типы инновационных стратегий международных компаний:
1. Стратегия «наступления»: проведение НИОКР, достаточных для того, чтобы достичь опережения или удержать лидерство. Используется преимущественно в тех отраслях, сформированных относительно недавно («новейшие») и сильно восприимчивы к инновациям. Чаще всего, для реализации данной стратегии международные корпорации создают специальные подразделения НИОКР в виде внешних или внутренних венчуров.
2. Стратегия «защиты»: постоянное использование поведения конкурентов, которые являются лидерами рынка; следование за ними путем воспроизводства и достижения. Продукция выводится на рынок с меньшим отставанием.
3. Стратегия «абсорбции» (поглощения): имитация трудовой продукции и технологий с большим технологическим отрывом от лидеров. Основное внимание на эффективности производственного процесса. Стратегия характерна для традиционных отраслей, где доминирует ценовая конкуренция, а появление инноваций не высока.
Выделяют четыре основные типа научно-технологических стратегий:
Стратегия имитации. Предполагает приобретение новых компаний, проведение исследований в кооперации с различными компаниями и организациями в разных отраслях, разработка изделий, ориентированных на достижение краткосрочных целей;
Стратегия разработки технологических процессов. Компании используют собственный научно-технологический и исследовательский потенциал, приобретение лицензий и сотрудничество с другими организациями по осуществлению НИОКР незначительны. Внутренняя ориентация не допускает активного изучения технологической стратегии конкурентов. Разработки часто не защищаются патентами;
Стратегия наступательной специализации. Компании проводят в основном НИОКР специального назначения, которые ориентированы на индивидуального потребителя; широко практикуются контрактные исследования с привлечением сторонних организаций, однако совместных исследований с другими организациями сравнительно немного; особое внимание уделяется разработке новых технологических процессов;
Стратегия наступательных инноваций. Реализуют корпорации, которые детально анализируют технологические стратегии конкурентов; активно осуществляются НИОКР с другими компаниями, увеличивается количество источников новых знаний и каналов информации; создаются не только технологические процессы, но и продуктовые инновации.
Формы организации подразделений НИОКР международных корпораций:
1. Отраслевые структуры - узкое деление подразделений НИОКР по отраслям науки. Соответственно, сотрудники занимаются одной научной проблемой в рамках одной дисциплины в своем подразделении, т.к. каждое подразделение получает свое научное задание.
2. Продуктовые структуры создаются для сближения процесса НИОКР с производственным. Ориентированы на конечный продукт, постоянно обеспечивают связь с проблемами производства, при этом каждая структура занимается очень широким спектром работ.
3. Проектные структуры используются, когда необходима быстрая реализация какого-либо инновационного проекта. В такое подразделение включаются специалисты из разных областей. Чаще всего создается новое структурное подразделение.
4. Структуры, организованные по стадиям НИОКР предполагают, что в рамках корпорации создается несколько подразделений фундаментальных и прикладных исследований между которыми распределяются отдельные стадии разработки продукции и технологий.
5. Комбинированные структуры комбинация описанных выше форм, учитывая их преимущества и недостатки.

Задание для самостоятельной работы:
1. Вопрос для самостоятельного изучения:
1. Роль иностранных инвестиций и трансферта технологий в функционировании международных компаний.
2. Инновационная деятельность ведущих корпораций в секторе информационных технологий.
Источники: [1, 3, 4, 5, 7, 8, 11].

2. Сделайте обзор периодической литературы за темами:
1. Инновационная деятельность корпораций в пищевой промышленности.
2. Инновационная активность промышленности в Украине.
3. Международные корпорации в системе научно-технического обмена.

Тесты:
1. Эффективность международных корпораций объясняется
А) способностью обеспечить непрерывные инновационные процессы;
Б) увеличением сбыта продукции и услуг на мировых рынках;
В) результативностью использования преимуществ интернационализации в сфере производства;
Г) все ответы верны.

2. Система взглядов, принципов и требований, а также форм организации инновационной деятельности в определенных компаниях - это
А) международная корпорация;
Б) инновационная политика;
В) политика в сфере инвестиций;
Г) научно-техническая стратегия.

3. До стратегических установок инновационной политики главной компании в контексте общей стратегии развития международной корпорации относятся
А) формулировка стратегических целей - планирование долгосрочных мероприятий, распределение ключевых ресурсов, подготовка инновационных проектов и планов организации
Б) разработка схем распределения технологий и продуктов между подразделами, планов относительно их возобновления, а также схем кооперации между подразделами разработки технологий и продуктов, создания научно-исследовательских подразделов (НИП), а также схем кооперации, что функционируют на разных предприятий, организация и обеспечение инновационного процесса на предприятии;
В) формулировка приоритетов для разных производственных предприятий, разработка программ из подготовки и переподготовки персонала;
Г) подготовка инновационных проектов и планов организации, организация и обеспечение инновационного процесса на предприятии, разработка программ из подготовки и переподготовки персонала.

4. Которые существуют стратегии в сфере инноваций?
А) стратегия «наступления», стратегия «развития», стратегия «абсорбции»;
Б) стратегия «наступления», стратегия «защиты», стратегия «поглощения»;
В) стратегия «развития», стратегия « абсорбции », стратегия« поглощения »;
Г) стратегия« защиты », стратегия« абсорбции », стратегия« доминирования ».

5. Проведение НДДКР, достаточных для того, чтобы достичь опережения или удержать лидерство предусматривает
А) стратегия «наступления»;
Б) стратегия «абсорбции»;
В) стратегия «развития»;
Г) стратегия «поглощения».

6. Стратегия «абсорбции» предусматривает
А) проведение НДДКР, достаточных для того, чтобы достичь опережения или удержать лидерство;
Б) имитацию трудовой продукции и технологии с большим технологическим отрывом от лидеров;
В) постоянное использование поведения конкурентов, которые являются лидерами рынка;
Г) правильного ответу нет.

7. Какие четыре основных типа научно-технологических стратегий выделяют?
А) стратегия «наступления», стратегия «абсорбции», стратегия «развития», стратегия «поглощения»;
Б) стратегия «защиты», стратегия «абсорбции», стратегия «доминирования», стратегия «поглощения»;
В) стратегия «имитации», стратегия «разработки технологических процессов», стратегия «наступательной специализации», стратегия «наступательных инноваций»; Г) стратегия «доминирования», стратегия «разработки технологических процессов», стратегия «наступательной специализации», стратегия «наступательных инноваций».

8. Стратегия «разработки технологических процессов» предусматривает
А) приобретение новых компаний, проведение исследований в кооперации с разными компаниями и организациями в разных отраслях, разработка изделий, ориентированных на достижение краткосрочных целей;
Б) использование компанией собственного научно-технологического и исследовательского потенциала, приобретение лицензий и сотрудничество с другими организациями относительно осуществления НДДКР незначительные;
В) проведение компанией НДДКР специального назначения, которые ориентированы на индивидуального потребителя, широко практикуются контрактные исследования с привлечением посторонних организаций, однако общих исследований с другими организациями сравнительно немного, особенное внимание уделяется разработке новых технологических процессов;
Г) реализацию корпораций, которые детально анализируют технологические стратегии конкурентов, активно осуществляются НДДКР с другими компаниями, увеличивается количество источников новых знаний и каналов информации, создаются не только технологические процессы, но и продуктовые инновации.

9. Стратегические альянсы - это
А) заключение долгосрочных соглашений о сотрудничестве между компаниями конкурентами, проведение общих НДДКР;
Б) объединение компаний, которые не являются конкурентами;
В) форма взаимодействия корпораций с некоммерческими организациями и государственными учреждениями;
Г) объединение компаний для проведения общей политики безопасности.

10. Какие формы организации подразделений НДДКР международных корпораций существуют
А) отраслевые структуры, продуктовые структуры, проектные структуры, структуры, организованные за стадиями НДДКР, организационные структуры;
Б) продуктовые структуры, проектные структуры, структуры, организованные за стадиями НДДКР, инновационные структуры;
В) проектные структуры, структуры, организованные за стадиями НДДКР, отраслевые структуры, продуктовые структуры, комбинируемые структуры;
Г) структуры, организованные за стадиями НДДКР, отраслевые структуры, структуры стратегического назначения, продуктовые структуры.


Тема 10. Системные трансформации мирохозяйственной системы и технологический уклад национальной экономики

Аннотация:
Тема посвящена изучению сущности системных трансформаций мирохозяйственной системы: направления и факторы. Рассмотрена сущность технологического уклада национальной экономики и его развитие в условиях глобализации.

Учебные задания:
1. Сущность системных трансформаций мировой экономической системы.
2. Направления системных трансформаций мировой экономической системы.
3. Определить факторы влияют на системные трансформации мировой экономической системы.
4. Понятие инновационной модели экономического роста.
5. Развитие инновационной модели экономического роста в условиях глобализации.
6. Позитивные и негативные черты инновационной модели экономического роста.

Формы контроля:
1. Обсуждение теоретических вопросов.
2. Решение ситуационных упражнений.
3. Защита индивидуального задания.

Основные понятия и определения:
Трансформация (от лат. transformatio – превращение) - изменение, преобразование свойств и характеристик экономических процессов, явлений, трансакций, обусловленное определенными экзогенными и/или эндогенными импульсами.
В условиях глобализации сохраняется неравномерность темпов экономического развития стран мира, что в значительной мере определяется различиями в научно-технологическом развитии.
Трансформации бывают континуальными (продолжительными) и дискретными (прерывистыми), стохастические (вероятностными) и детерминированные (четко определенными), всеобщими (универсальными для всех стран и групп стран) или специфическими (присущими отдельным странам и их группам). По пространственному охвату трансформационные процессы можно подразделить на глобальные, то есть относящиеся ко всем странам и мировому хозяйству, и локальные, то есть обусловленные глобализацией, но относящие к определенной части глобального пространства.
Технология определяется как способ превращения вещества, энергии, соответствующей информации в процессе изготовления продукции, обработки и переделывания сырья и материалов, сбор готовых изделий, контроля их качества, управление технологическими процессами производства.
Традиционно технологический уклад понимается как целостный комплекс технологически связанных производств. Неравномерное последовательное замещение определенного такого комплекса более совершенным представляется как процесс технико-экономического развития.
Используются следующие варианты определения понятия «технологический уклад»:
1) технологический уклад – это несколько взаимоувязанных поколений техники, что последовательно заменяют друг друга, эволюционно реализуют общий технологический принцип;
2) технологический уклад – это целостная, стойкая совокупность связанных производств, в границах которой происходит замкнутый макроэкономический цикл, который состоит из добычи первичных производственных ресурсов, всех стадий их переработки и выпуска соответствующих конечных продуктов.
Технологический уклад в составе экономической системы составляет технологическую совокупность определенных производств, соединенных однотипными технологическими цепями в воспроизводительную функциональную целостность.

Задание для самостоятельной работы:
1. Вопрос для самостоятельного изучения:
1. Сущность системных трансформаций мирохозяйственной системы: направления и факторы.
2. Становление прогрессивных технологических укладов в развитых странах мира.
Источники: [1, 4, 5, 7, 8, 12-14].

2. Сделайте обзор периодической литературы за темами:
1. Технологический уклад промышленности Украины.
2. Прогрессивные технологии и их использования.
3. Национальный опыт модернизации технологических укладов.

Тесты:
1. Изменение, превращения свойств и характеристик экономических процессов, явлений, трансакций, обусловленное определенными экзогенными и / или эндогенными импульсами - это
А) трансформация;
Б) модернизация;
В) модификация;
Г) реформирование.

2. Трансформации не бывают
А) континуальными и дискретными;
Б) стохастическими и детерминированными;
В) международными и национальными;
Г) общими и специфическими.

3. На какие группы можно подразделить трансформационные процессы по пространственному охватыванием?
А) международные и национальные;
Б) глобальные и локальные;
В) национальные и региональные;
Г) общие и специализированы.

4. Становление и перманентное совершенствование модели общественно-экономического развития с целью накопления и создания человеческого капитала, что отвечает условиям глобализации, увеличения и использования интеллектуальных ресурсов, повышение эффективности инновационного процесса - это
А) цель инновационно-направленных системных трансформаций;
Б) задание инновационно-направленных системных трансформаций;
В) принцип инновационно-направленных системных трансформаций;
Г) стратегия инновационно-направленных системных трансформаций.

5. Выделяют следующие этапы трансформаций на современном этапе цивилизационного развития
А) постиндустриальная трансформация мировой экономики, трансформация товарного производства и его факторов;
Б) трансформации механизмов общественного воссоздания, экономического роста и развития, постиндустриальная трансформация мировой экономики, трансформация товарного производства и его факторов, макроструктурные трансформации;
В) трансформация товарного производства и его факторов, трансформация промышленности, трансформация механизмов общественного воссоздания;
Г) трансформация национальной экономики, постиндустриальная трансформация мировой экономики, трансформация товарного производства и его факторов.

6. К признакам наукоемкой сферы не относится
А) низкий уровень глобализации;
Б) быстрый переход от одного технологического решения к более совершенному;
В) сокращение времени между изобретением нового товара и его внедрением;
Г) широкое распространение инноваций в системе мировой торговли.

7. Какие компании занимаются распространением производственных и управленческих инноваций и перемещают технологии в те страны, где стоимость труда ниже?
А) инновационные компании;
Б) ТНК;
В) технопарки;
Г) инновационные банки.

8. Какими признаками характеризуются глобальные трансформации в инновационном секторе?
А) взаимопроникновение и взаимодействие национальных научно-технических потенциалов и государственных систем управления их развитием, высокий уровень международной специализации и кооперации на всех стадиях НДДКР, инновационного и производственного процессов на основе тесных межгосударственных взаимосвязей научно-технического и экономического характера, формирование и развитие организационно-правовой системы межгосударственной и сверхгосударственной регуляции научно-технических связей;
Б) низкий уровень глобализации, быстрый переход от одного технологического решения к более совершенному, взаимопроникновение и взаимодействие национальных научно-технических потенциалов и государственных систем управления их развитием; В) осуществление координации научно-технической стратегии и политики стран путем создания общих организационных структур, что обеспечивают интеграцию в сфере НДДКР, содействие прямым научных те инновационно-производственных связей между субъектами международной инновационной системы;
Г) правильные ответы А) и Б).
Перечень основной и дополнительной научно-методической литературы

І. Основная литература

Світова економіка : навч. посіб. / за ред. Ю. Г. Козака – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 328 с.
Бревдо, Т.В. Глобализация мировой экономики: учеб пособ. / Бревдо и др. –Р/н/Д : Феникс, 2008. – 311 с.
Мазурок, П. П. Глобальна економіка : навч. посіб. / Мазурок П. П., Одягайло Б, М., Кулішов В. В., Сазочец О. М. - Львів : Магнолія 2006, 2009.– 208 с.
Чернега О.Б. Инновационная и научно-техническая политика ЕС: учеб. Пособие / О.Б. Чернега, В.С. Белозубенко; МОН Украины, – Донецк: ДонНУЕТ, 2008. – 200 с.
Транснациональные корпорации: экономика и менеджмент: курс лекций / Э. А. Кузнецов, В. В. Волошина. – Харьков : Бурун Книга, 2008. – 320 с.
Липов, В. В. Міжнародна економіка: світова економіка та міжнародні економічні від-носини. Практикум : навч.-практ. посіб. / Липов В. В. - К. : Професіонал, 2009. – 336 с.
Бочан І. О. Глобальна економіка: Підручник/ Бочан І. О., Михасюк І. Р. – К.: Знання, 2007. – 403 с.

ІІ. Дополнительная литература

Герасимчук, В. Г. Міжнародна економіка [Текст]: навч. посіб. / В. Г.Герасимчук. - К.: Знання, 2009 . - 302 с.
Міжнародна економіка [Текст]: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю.Г. Козак [та ін.]; за ред. Ю.Г. Козака, Д.Г. Лук’яненка, Ю.В. Макогона. - 3-тє вид., перероб. і допов. - К.: Центр учбової літератури, 2009 . - 560 с.
Міжнародна торгівля [Текст]: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Ю.Г. Козак [та ін.]; за ред. Ю.Г. Козака, Н.С. Логвінової, О.В. Мирошниченка. - К.: Центр учбової літератури, 2009 . - 668 с.
Аллен К. Продвижение новых технологий на рынок [Текст] / К. Р. Аллен; Пер. с англ. – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2007. – 455 с.
Ілляшенко, С. М. Товарна інноваційна політика [Текст]: підручник / С.М. Ілляшенко. – Суми: Університетська книга, 2007. – 281 с.
Білорус О. Г. Глобальний сталий розвиток: Монографія/ Білорус О. Г., Мацейко Ю. М. – К.: КНЕУ, 2006. – 488 с.
Федулова Л.І. Інноваційна політика: підручник для ст.. вищ. навч. закл.– К.: Либідь, 2006 .– 480 с.
Андросова О. Ф. Трансфер технологій як інструмент реалізації інноваційної діяльності. Монографія.- К.: Кондор, 2007.–356 с.
Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку: Монографія: У 2 т. – Т. І / Д. Г. Лук'яненко, А. М.Поручник, Л. Л. Антонюк та ін.; За заг. ред. Д. Г. Лук'яненка, А. М. Поручника К.:КНЕУ, 2006. –816 с.
Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія / Кер. авт. кол. і наук. ред. Т. М. Циганкова. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 660 с.
Законодавство України про охорону інтелектуальної власності. За станом на 25 червня 2007 р. / Верховна Рада України: Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2007. – 208 с.
Законодавство України у сфері інноваційної діяльності: 36. законодавчих актів. За станом на 25 травня 2007 р. / Верховна Рада України: Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2007. – 152 с.
Сазонець, О. М. Інформатизація світогосподарського розвитку : навч. посіб. для студ. вузів . - К.:"Центр учбової літератури", 2008 . – 224 с.
Одягайло Б.М. Міжнародна економіка: Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2006. – 407 с.
Международные стратегии экономического развития: учеб. пособие для высш. уч. завед / О.Б. Чернега, А.А. Семенов, С.А. Круковская. – Донецк: ДонГУЭТ, 2005. – 452 с.
Лук’янченко Д.Г. Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності: навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 240 с.
Спільний європейський економічний простір: гармонізація мегарегіональних суперечностей: Монографія; За заг. Редакцією Д.Г. Лук’яненка, В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ, 2007. – 544 с.
Манцуров І. Г. Статистика економічного зростання та конкурентоспроможності країни : Монографія. – К.: КНЕУ, 2006. – 392 с.
Голиков, А. П. Международные экономические термины : словарь-справочник : учебное пособие / Голиков А. П., Черномаз П. А. - К.: Центр учебной литературы, 2008. - 376 с.
Дахно І. І. Міжнародна торгівля. Видання 2-ге, доповнене. Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 296 с.
Опришко В. Ф. Міжнародне економічне право: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц./Опришко В. Ф., Лясківська Л. А – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 148 с.
Дахно І. І. Світова економіка: навчальний посібник / Видання 2-е перероблене та доповнене. - К. : Центр навчальної літератури, 2008. - 280 с.
Світова економіка : підруч. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. - К.: Либідь, 2007 . – 640 с.
Голиков, А. П. География мирового хозяйства: учебное пособие / Голиков А. П., Грицак Ю. П., Казакова Н. А., Сидоров В. И. ; Под ред. А. П. Голикова. - К. : Центр учебной литературы, 2008. - 192 с.
Міжнародна економіка: навчальний посібник / під заг. редакцією О. Г. Гупала. – К. : Хай-Тек Прес, 2007. – 368 с .
Солонінко, К. С. Міжнародна економіка: навч. посібник. – К. : Кондор, 2008. – 382 с.
Габбард, Р. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник /Габбард, Р. Глен .Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. – К.: КНЕУ, 2004. – 889 с.
Пухтаєвич Г. О. Аналіз національної економіки: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 254 с.
Сазонець І. Л. Міжнародна інвестиційна діяльність: Підручник / Сазонець І. Л. та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 304 с.
Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини: Практикум / Козик В.В., Панкова Л.А., Григор'єв О.Ю., Босак А.О.- 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Вікар, 2006.–589 с.
Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. - Ч. 1. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учебн. Пособие для вузов. - М., 1997.
Міжнародне економічне право: Підручник / В. Опришко, А. Коста, К. Квінтано та ін.; За наук. ред. В. Опришка. – К.: КНЕУ, 2006. – 496 с.
Экономический словарь . - М., 2007 . – 1152 с.

ІІІ. Нормативные материалы МОН и ДонНУЭТ имени Михаила Туган-Барановского

Вища Освіта України і Болонський процес // Навчальна програма. – Київ – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В.Гнатюка, 2004. – 18 с.
ІСУЯ 7.5.1 – 03.01/УН “Загальні вимоги до організації процесу проведення навчальних занять”.
ІСУЯ 7.5.1 – 03.02/УН “Загальні вимоги до організації методичного забезпечення виконання індивідуальних завдань з дисциплін”.
ІСУЯ 7.5.1 – 03.03/УН “Загальні вимоги до організації виконання індивідуальних завдань”.
ІСУЯ 7.5.1 – 03.04/УН “Загальні вимоги до організації СРС”.
ІСУЯ 7.5.1 – 03.05/УН “Загальні вимоги до організації НДРС”.
ІСУЯ 7.5.1 – 03.07/УН “Загальні вимоги до організації поточного контролю”.
ІСУЯ 7.5.1 – 03.08/УН “Загальні вимоги до організації підсумкового контролю”.
ЗМІСТ

Вступ
4




ЧАСТИНА 1. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «Глобалізація економіки та міжнародний інноваційний процес»
6




Частина 2. Методичні рекомендації з підготовки до
практичних і семінарських занять
15




Частина 3. Методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів
37




ПЕРЕЛІК ОСНОВНОЇ І ДОДАТКОВОЇ НАВЧАЛЬНО-
МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
76




ВВЕДЕНИЕ
79




ЧАСТЬ 1. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ИЗУЧЕНИЮ ДИСЦИПЛИНЫ «Глобализация экономики и международный инновационный процесс»
81




Часть 2. Методические рекомендации ПО подготовке к практическим и семинарским занятиям
90




Часть 3. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ОРГАНИЗАЦИИ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВ
113




ПЕРЕЧЕНЬ ОСНОВНОЙ И ДОПОЛНИТЕЛЬНОЙ УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ
154


Навчальне видання






Білозубенко Володимир Станіславович, канд. екон. наук., доцент
Бочарова Юлія Генадіївна, ст. викладач






ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТА МІЖНАРОДНИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС


Методичні рекомендації до вивчення дисципліни
для студентів напряму підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка»
галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво»
всіх форм навчання
(українською і російською мовами)



Технічний редактор О.І. Шелудько





Зведений план 2010 р., поз. № ___
Підписано до друку 2011 р. Формат 60Ч84/16. Папір офсетний. Гарнітура Times New Roman. Друк – ризографія. Ум. друк. арк.
Обл.-вид. арк. Тираж прим. Зам. №
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Редакційно-видавничий відділ
83023, г. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062) 97-60-45
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 3470 від 28.04.2009 р.









13PAGE 15


13PAGE 1415815




Заголовок 1 Заголовок 3 Заголовок 6 Заголовок 815

Приложенные файлы

  • doc 11297586
    Размер файла: 1 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий