назека мбф

1-аралыK баKылау МБФ

1.Биологиялык мембраналардын калындыгы
-10 А
-10 мкм
-10 нм
-0,01 мм
-0,1 мкм
2.Биологиялык мембраналар крылымынын казіргі кездегі моделі .
-уш кабатты Даниел – Давсон моделі
-коскабатты фосфолипидті Гортер жане Грендель моделі
-монокабатты фосфолипидті Овертон моделі
-суйыкты-мозаикалык Сингер жане Никольсон моделі
-Дурыс жауабы корсетілмеген
3.Биологиялык мембраналар аркылы майда ерігіш заттардын оту жолдары.
1. каналдар мен санылаулар; 2. перифериялык белоктар;
3. липидті кос кабат; 4. Интегралдык белоктар
-1 жане 3
-2 жане 4
-1,2,3
-тек кана 3
-тек кана 1
4.Пассив тасымалдын турлері ?
1. осмос; 2. Женілдетілген диффузия;
3. фильтрация 4. К--Na- насосынын жумысы
-2 жане 4
-1,2,3
-тек кана 4
-тек кана 2
5.кандай градиенттерсіз аномальды осмос орындалмайды ?
1. концентрациялык градиенттер; 2. Электрлік градиенттер;
3. каналдар мен санылаулар; 4. Осмостык кысым градиенті;
-1 жане 3
-2 жане 4
-1,2,3
-тек кана 4
-тек кана 1
6.Тыныштык куйіне сай келетін, мембрананын иондар ушін отімділік коэффициенттерінін озара ?атынасын к?рсеті?із
-Р (К-) : P (Na-) : P (C1-) = 1 : 0.04 : 0,45.
-Р (К-) : P (Na-) : P (C1-) = 1 : 20 : 0,45.
-Р (К-) : P (Na-) : P (C1-) = 1 : 0.45 : 0,04.
-Р (К-) : P (Na-) : P (C1-) = 20 : 1 : 0,45.
-Барлык иондар ушін отімділік коэффициенті бірдей туракты.
7.Биомембрана аркылы заттар тасымалынын жолдарын корсетініз.
1. электрогенді насостын жумысы. 2. Липидті кос кабат аркылы.
3. каналдар мен санылаулар аркылы. 4. Белокты санылаулар аркылы.
-1 жане 3
-2 жане 4
-2,3,4
-тек кана 1
-барлыгы

8.Гидростатикалык кысым асерінен зат тасымалы .
-Диффузия
-Осмос
-Аномальды осмос
-Фильтрация
-Электроосмос
9.Су молекулаларынын мембрана аркылы осмостык жане электрлік градиенттер асерінен тасымалы..
-Диффузия
-Осмос
-Аномальды осмос
-Фильтрация
-Электроосмос
10.Дифференциальды турдегі Фик тендеуін (диффузия жылдамдыгын) корсетініз .
-G= - D (dH/dx) S t,
-dm/dt = -D?S ? (dC/dx),
-dm/dt = - K?S? (P1-P2)
-dm/dt = - P?S? (C1-C2).
-dm= -D?S ? (dC/dx) ? dt
11.Биологиялык мембраналардын каналдары мен санылауларынын диаметрі..
-(0,01-0,001) мм;
-(1-10) нм;
-(0,3-0,8) нм;
-(0,3-0,8) А;
-(1-10) А
12.Фосфолипидтердін фазалык куйі сайкес .. келеді.
-суйык куйге;
-катты куйге;
-аморфты куйге;
-суйык кристалдык куйге;
-газ таріздес куйге.
13.Биологиялык мембрана аркылы суда ерігіш заттардын оту жолдары .
1. каналдар мен санылаулар; 2. перифериялык белоктар;
3. липидті кос кабат аркылы; 4. интегральдык белоктар;
-1 жане 3
-2 жане 4
-1,2,3
-тек кана 3
-тек кана 1
14.Кандай-да бір градиентте жинакталган энергия есебінен зат молекулаларынын мембрана аркылы тасымалы .
-актив тасымал
-пассив тасымал
-фильтрация
-диффузия
-дурыс жауабы корстілмеген



15.Метаболизм процесстеріндегі энергия есебінен зат молекулаларынын тасымалы.
-актив тасымал
-пассив тасымал
-фильтрация
-диффузия
-дурыс жауабы корстілмеген
16.Градиенттер багыты бойынша заттар тасымалы
-Пассив тасымал
-Аномальды осмос
-Актив тасымал
-Фильтрация
-Электроосмос
17.Мембраналардын отімділік коэффициенті тауелді:
1. мембраналардын каситтері мен функциональдык куйіне; 2. мембрананын екі жагында заттардын таралу кооэффициентіне , 3. Тасымалданатын заттын табигатына 4.каналдар мен санылауларга
-1 жане 3
-2 жане 4
-1,2,3
-тек кана 1
-барлыгы
18.Мембрана липидтері келесі касиеттерге ие :
1. гидрофильді, 2)гидрофобты, 3)амфотерлі, 4)амфильді.
-1 жане 3
-2 жане 4
-1,2,3
-тек кана 4
-барлыгы
19.Козу куйіне сай келетін, мембрананын иондар ушін отімділік коэффициенттерінін озара катынасын корсетініз
-Р (К-) : P (Na-) : P (C1-) = 1 : 0.04 : 0,45.
-Р (К-) : P (Na-) : P (C1-) = 1 : 20 : 0,45.
-Р (К-) : P (Na-) : P (C1-) = 1 : 0.45 : 0,04.
-Р (К-) : P (Na-) : P (C1-) = 20 : 1 : 0,45.
-Барлык иондар ушін отімділік коэффициенті бірдей туракты.
20.Тасымалдын жалпы тендеуін корсетініз .
-dm/dt = -D (dc/dt) S,
-dm/dt = - PS (C1-C2),
-G=( - 1/3v?)? (dH/dx)? S? t
-Д = - 1/3v?,
-G= (- 1/3v?)? (dC/dx)? S? t.
21.Болшектердін жылулык козгалысы асерінен жанастырылган заттардын оздігінен бір-біріне отуі ..
-женілдетілген диффузия.
-алмасу диффузиясы
-диффузия
-фильтрация
-осмос.
22.Электрохимиялык жане осмостык градиенттерге карсы зат тасымалы
-Пассив тасымал
-Аномальды осмос
-Актив тасымал
-Фильтрация
-Электроосмос
23.Осмостык кысым асерінен мембрана аркылы еріткіш молекулаларынын козгалысы.
-диффузия
-осмос.
-Аномальды осмос
-Фильтрация
-Электроосмос
24.Зат тасымалындагы дн/дк кандай шама.
-дт уакыт ішінде С аудан аркылы тасымалданатын физикалык шаманын агыны
-Тасымалданатын физикалык шаманын градиенті.
-Болшектердін еркін козгалысынын орташа узындыгы
-Жылдамдыгы.
-Уакыт.
25.Биологиялык мембрана курылымынын негізін курайды:
-бимолекулярлы фосфолипидті кабат
-фосфолипидтердін монокабаты
-перифериялык жане интегральдык белоктар
-глобулярлы жане фибриллярлы белоктар
-мукополисахаридтер
26.Мембрананык липидті болігі кандай фазалык куйде ?
-суйыктык,
-катты ,
-аморфты,
-суйыккристалдык
-туткырлыиілгіштік
27.Тасымалдын жалпы тендеуін корсетініз:
-G= - D (dH/dx) S t,
-dm/dt = -D?S ? (dC/dx),
-dm/dt = - K?S? (P1-P2)
-dm/dt = - P?S? (C1-C2).
-dm= -D?S ? (dC/dx) ? dt
28.Коллендер –Берлунд тендеуін корсетініз .
-G= - D (dH/dx) S t,
-dm/dt = -D?S ? (dC/dx),
-dm/dt = - K?S? (P1-P2)
-dm/dt = - P?S? (C1-C2).
-dm= -D?S ? (dC/dx) ? dt
29.Тірі жуйелердегі заттардын пассив тасымалы кандай градиенттер асерінен жузеге асырылады ?
1. концентрациялык 2. Гидростатикалык кысым градиенті
3. жылдамдык градиенті. 4. Туткырлык градиенті.
-1 жане 3
-2 жане 4
-1 жане 2
-тек кана 1
-барлыгы
30.Зат тасымалындагы G кандай шама.
-dt уакыт ішінде S аудан аркылы тасымалданатын физикалык шаманын агыны
-Тасымалданатын физикалык шаманын градиенті.
-Болшектердін еркін козгалысынын орташа узындыгы
-Жылдамдыгы.
-Уакыт.
31.Зат тасымалындагы  
· (лямбда)кандай шама.
-дт уакыт ішінде С аудан аркылы тасымалданатын физикалык шаманын агыны
-Тасымалданатын физикалык шаманын градиенті.
-Болшектердін еркін козгалысынын орташа узындыгы
-Жылдамдык.
-Уакыт.
32.Дыбыстын гармониялык спектрі онын аныктайды?
-Биіктігін
-Тембрін
-каттылыгын
-Жылдамдыгын
-Амплитудасын
33.Кай жиілікте дыбыс каттылыгы мен интенсивтілік шкалалары сайкес келеді?
-1 Гц
-1 кГц
-10 кГц
-Барлык жиіліктерде
-20 кГц
33.Ішкі мушелердін шекарасын аныктау адісі ?
-Аускультация
-Перкуссия
-Пальпация
-Фонокардиография
-Аудиометрия
34.Дыбыс деп, шамамен, жиіліктері келесі аралыкта жаткан тербелістерді айтады
-0-16 кГц
-20-20 Гц
-15 Гц-20 кГц
-20Гц-20 кГц
-20Гц
-20000 кГц
34.Дыбыстын энергетикалык сипаттамасы болып келесі табылады?
-Гармониялык спектр
-Фаза
-Амплитуда
-Интенсивтік
-Жиілік
35.Келтірілген сипаттамалар ішінде, дыбыстын субъективтік сипаттамасы болып табылады.
-каттылык
-Фаза
-Амплитуда
-Жиілік
-Интенсивтік
36.Курделі кайталанбайтын тауелділікпен сипатталатын дыбыс -
-Тон
-Шу
-Курделі тон
-Соккы
-Негізгі тон
37.Дыбыс козі сондірілген сон жабык болмелерде дыбыстын бірте-бірте ошуі
-орта тыгыздыгы
-серпімділігі
-акустикалык импеданс
-реверберация
-жутылуы
38.Дыбыс интенсивтілігі шкаласынан каттылык шкаласындагы децибелдерді ажырату ушін, оларды деп атайды
-Бел
-Тон
-Фон
-Ватт
-Децибел
39.Тыныс алу мушелерінін шыгаратын дыбысын, дыбыстардын кай туріне жаткызасыз?
-карапайым тон
-Курделі тон
-Шу
-Инфрадыбыс
-Ультрадыбыс
40.Дыбыстын интенсивтігі олшенеді ...
-Гц
-Вт
-H/ м2
-Вт/ м2
-H/ м2
41.Келтірілген сипаттамалар ішінде, дыбыстын субъективтік сипаттамасы болып
табылады
-Жиілік
-Фаза
-Амплитуда
-биіктік
-Интенсивтік
42.Гармониялык емес периодты процесс болып табылатын дыбыс -
-карапайым тон
-Шу
-Курделі тон
-Соккы
-Негізгі тон
43.Есту мушесінін аса сезімтал келетін жиілік аралыгы
-20 Гц < v < 20 кГц
-1000 Гц < v < 3000 Гц
-тек ?ана v = 1000 Гц
-200 Гц < v < 5000 Гц
-есту мушесінін сезімталдыгы жиілікке тауелді емес
44.Жиілігі 1000 Гц. тоннын каттылык денгейі 0 фон болса, онын интенсивтігі неге тен?
10-10 Вт/м2
-0 дБ
-10 дБ
-10 Вт/м2
-1 фон
45.Дыбыс куаттарынын катынасы 10 есе арткан сайын, дБ –мен берілген дыбыс интенсивтігі каншага артады
-5
-20
-100
-10
-озгермейді
46.Перкуторлык дыбыс каттырак, арі баяу ошетін болады, егер согылатын жердін астында
1. Май , 2. Булшык ет, 3. Суйек 4. куыс мушелер орналасса.
-1,2 жане 3
-3 жане 4
-2 жане 4
-Тек кана 4
-Барлыгы
47.Корсетілген сурет томендегі тербелістердін кайсысынын спектрі болып табылады:
-курделі тон
-карапайым тон
-шу
-гармониялык тон
-ешкандай жауап дурыс емес
48.Дененін жеке боліктерін соккылап шыккан дыбысты тындап талдау адісі - .
-Аудиометрия
-Фонокардиография
-Перкуссия
-Аускультация
-Ультрадыбыстык кардиография
49.Организм ішінде пайда болатын дыбыстарды тікелей тындау адісі
-Аудиометрия
-Фонокардиография
-Ультрадыбыстык кардиография
-Перкуссия
-Аускультация
50.Журек тондары мен шуларынын графиктік тіркеу адісі
-Аудиометрия
-Фонокардиография
-Ультрадыбыстык кардиография
-Перкуссия
-Аускультация
51.Жиіліктері бірдей v =1 кГц, екі дыбыс бір-бірінен каттылыгы бойынша 30 дБ.-ге айырмашылыгы бар? Олардын интенсивтіліктерінін катынасы кандай?
-10 есе
-100 есе
-1000 есе
-200 есе
-3 есе
52.Дыбыстын каттылыгы тауелді онын ..
-Жиілігінен
-интенсивтігінен
-циклдік жиілігінен
-Дыбыстын кысымынан
-Гармоникалык спектрінен
53.Гармониялык периодты процесс болып табылатын дыбыс -
-Карапайым тон
-Шу
-Курделі тон
-Соккы
-Негізгі тон
54.Акустикалы спектр курамындагы ен томенгі жиілікті тон -
-Карапайым тон
-Шу
-Курделі тон
-Соккы
-Негізгі тон
55.Егер соккыланатын дене бетінін астында жумсак пластикалык улпалар орналасса (тері, май, булшык ет), онда перкуторлык дыбыс болады
-каттырак, арі азырак ошетін (катан дыбысты)
-тынышырак, арі тез ошетін (туншыгып естіледі)
-тыныш жане ошпейтін
-каттырак жане ошпейтін
-резонанс асерінен шу турінде
56.Перкуторлык дыбыс сипатталады : 1) каттылыкпен 2) катандыгымен (звучность) 3) биіктікпен 4) узактыгымен
-1, 2 , 3
-1, 3
-2, 4
-тек кана 3
-Барлыгы
57.Дыбыс каттылыгын сезу кандай занга негізделеді ?
-Вебер – Фехнер занына
-Пуазейль занына
-Ньютон занына
-Планк занына
-Бугер - Ламберт – Бер занына
58.Есту мушесі сезетін дыбыстын ен томенгі интенсивтілігі
-Ауырсыну сезімі
-Есту табалдырыгы
-Сойлеу аймагы
-Есту откірлігі
-Есту сезіміне интенсивтіліктін катысы жок
59.Егер 1 кГц жиіліктегі дыбыс интенсивтілігі есту табалдырыгынан 1000 есе артса, дыбыс каттылыгы каншага артады ?
-30 дБ
-10 дБ
-100 дБ
-1000 дБ
-60 дБ
60.Калыпты адамнын кулагы . . . дейінгі тербелістерді дыбыс ретінде кабылдай алады.
-25000 Гц-ке
-20-дан 20000 Гц-ке дейінгі
-12000 Гц-тен
-16-18 мын Гц-тен
-дурыс жауабы корстілмеген
61.Каттылык денгейі 1 белге озгергенде 1000Гц жиіліктегі тоннын интенсивтігі калайша озгереді?
-пропорционал озгереді
-100 есе озгереді
-озгермейді
-2 есе озгереді
-10 есе озгереді
62.Есту откірлігін олшеу адісі?
-Аускультация
-Перкуссия
-Пальпация
-Фонокардиография
-Аудиометрия
63.Дыбыс козі сондірілген сон жабык болмелерде дыбыстын бірте-бірте ошуі –
-орта тыгыздыгы
-серпімділігі
-акустикалык импеданс
-реверберация
-жутылуы
64.Вебера-Фехнер заны.
-Е=k lg(I/Io)
-I=p2/2?c
-L=lg(I/Io)
-I= W?V
-L=10?lg(I/Io)
65.Ортанын акустикалык кедергісінін формуласы.
-w =
·*v
-w = 2??
-w = 2?c/?
-8l?/?R4
-w = ?k/m
66.Дыбыстын каттылыгы олшенеді
-Гц
-фон
-Н/м2
-Вт/м2
-Н/м
67.Клиникадагы дыбыстык зерттеу адісіндегі естігішті аныктау:
-Аускультация
-Перкуссия
-Пальпация
-Аудиометрия
-Фонокардиография
68.Клиникадагы дыбыстык зерттеу адісіндегі мушелердін шыгаратын дыбыстарын тындау:
-Аускультация
-Перкуссия
-Пальпация
-Аудиометрия
-Фонокардиография
69.Клиникадагы дыбыстык зерттеу адісіндегі мушелерде согу аркылы дыбысты пайда ету:
-Аускультация
-Перкуссия
-Пальпация
-Аудиометрия
-Фонокардиография
70.Дыбыс каттылыгы каншага артады, егер 2000 Гц жиіліктегі дыбыстын интенсивтігі есту табалдырыгынан 10 есе артса?
-30 дБ
-10дБ
-100дБ
-1000дБ
-60дБ
71.Каттылык денгейі 0 фон, жиілігі 1000 Гц дыбыс интенсивтілігінін шкаладагы мані нешеге те??
-10 дБ
-0 дб
-10-10 Вт / м2
-10 Вт / м2
-1 фон.
72.Ар кезде, дыбыс куаттарынын катынасы 100 есе арткан сайын, децибелмен олшенген онын интенсивтігі каншага артады?
-5
-20
-100
-10
-озгермейді
73.Мушелердін кызметімен байланысты шыгатын дыбыстарды тындау ушін кандай курал кажет?
-Плессиметр
-Фонендоскоп
-Фонокардиограф
-Аудиометр
-Вискозиметр
74.Дыбыстын объективті сипаттамасы болып табылады...
-Тембр
-Каттылык
-Жиілік
-Жогарылыгы
-Келтірілген арасында дурыс жауап жок
75.Теніз суындагы толкын узындыгы 2 см дыбыстын жиілігі нешеге тен? Егер дыбыстын теніз суындагы таралу жылдамдыгы 1.53 ?103 м/с те? болса.
-76,5 кГц
-7.65 кГц
-765 кГц
-7.65 Гц
-765 Гц.
76.Есту откірлігін олшеу адісі.
-Аускультация
-Перкуссия
-Пальпация
-Фонокардиография
-Аудиометрия
77.Дыбыстын каттылыгы каншага артады, егер 1 кГц жиіліктегі дыбыстын интенсивтілігі естілу табалдырыгынан 100 есе артса?
--30 дБ
-10дБ
-100дБ
-20дБ
-60дБ
78.Дыбыстын таралу жылдамдыгы кай ортада жогарырак?
-Ауада
-Суда
-Биологиялык улпаларда
-Вакуумде
-Барлыгында бірдей
79.Тыныштык куйдегі адамнын минуттык тыныс алуынын колемі
-2-3 мл
-1-2 л/мин
-3-4 л
-6-8 л
-0,6-0,9 л
80.Кан аркылы газ тасымалы, улпа жасушалары мен кан газдары арасында газ алмасу.
-Сырткы тыныс алу
-осмос
-Ішкі тыныс алу
-фильтрация
-дурыс жауап жок
81.Окпе сыйымдылыгын теориялык турде 1) дене бетінін ауданы аркылы
2) узындык бойынша 3) адамнын жасы мен дене узындыгы бойынша аныктауга болады
-1 жане 2
-1, 2, 3
-1 жане 3
-Тек 4
-Тек 2
82.Окпе сыйымдылыгын аныктайтын курал ?
-осциллограф
-рефрактометр
-спирометр
-фотоэлектроколориметр
-дурыс жауап жок
83.Ауа откізуші жолдар аркылы газ тасымалы, альвеолалардагы газ алмасу.
-Сырткы тыныс алу
-осмос
-Ішкі тыныс алу
-фильтрация
-дурыс жауап жок
84.Арнайы куралдар жок болган кезде, адамнын кандай физикалык берілгендерін пайдаланып окпе сыйымдылыгын аныктауга болады ? 1) бойы 2) дене бетінін ауданы аркылы 3) адамнын жасы, 4) дене узындыгы
-1 жане 3
-2 жане 4
-1 , 2 , 3
-барлык жауаптар дурыс
-дурыс жауап жок
85.Спирометрия деген не ?
-дыбыс туралы гылым
-кан кысымын аныктау адісі
-окпе сыйымдылыгын аныктау адісі
-жарык туралы гылым
-дурыс жауап жок
86.Ауданнын олшем бірлігі
-м3
-кг
-м2


87.Диффузия – б?л
-радиоактивті изотоптардын изотопты адістері, индикаторлык адістер
-заттардын концентрациясы коп жактан аз жакка оз бетімен отуі
-заттардын концентрациясы аз жактан коп жакка оз бетімен отуі
-Метаболизмдік процесстер кезінде пайда болатын энергия есебінен молекулалар мен
-иондардын электрохимиялык градиентке карсы отуі
-осмостык жане электрлік градиенттер бар болган кезде су молекулаларынын тасымалы
88.Тыныс алу колемінін жиілікке кобейтіндісі (1 мин есебімен)
-соккы колем
-тыныс алудын минуттык колемі
-меншікті тыныс алу колемі
-бірлік колем
-дурыс жауап жок
89.Колемнін олшем бірлігі
-м3
-кг
-м2


90.Кан аркылы газ тасымалы, улпа жасушалары мен кан газдары арасында газ алмасу.
-Сырткы тыныс алу
-осмос
-Ішкі тыныс алу
-фильтрация
-дурыс жауап жок
Ультрадыбыстык диагностика зиянсыз деп саналады да рентгендік зерттеулерді жургізуге болмайтын кездерде колданылады, мысалы: (акушерлікте, офтальмологияда), себебі ультрадыбыс толкындары – ол, электромагниттіктолкындар, ал рентген - механикалык.
I Уйгарым. II Уйгарым Байланыс
-Дурыс Дурыс Дурыс
-Дурыс Дурыс Дурыс емес
-Дурыс Дурыс емес Дурыс емес
-Дурыс емес Дурыс Дурыс емес
-Дурыс емес Дурыс емес Дурыс емес



91Ультрадыбыстын жумсак улпаларда таралу жылдамдыгы:
-330 м/с
-1445- 1600 м/с
-3370 – 3500 м/с
-2500 м/с
-1500 м/с
92Ультрадыбыстын ауада таралу жылдамдыгы:
-330 м/с
-1445- 1600 м/с
-3370 – 3500 м/с
-2500 м/с
-1500 м/с
93Ультрадыбыстын катты денелерде таралу жылдамдыгы:
-330 м/с
-1445- 1600 м/с
-3370 – 3500 м/с
-2500 м/с
-1500 м/с
94Ультрадыбыстын суйык денелерде таралу жылдамдыгы:
-330 м/с
-1445- 1600 м/с
-3370 – 3500 м/с
-2500 м/с
-1500 м/с
95Ультрадыбыстын биологиялык улпаларга жылулык асері тусіндіріледі:
-Диффузия процесстерінін кушеюімен
-Болшектердін озара уйкелісімен
-улпа болшектерінін тербелісімен
-Су молекулаларынын ионизациясы мен диссоциациясымен
-кышкылдану процесстері интенсивтігінін озгеруімен
96Ультрадыбыстык локациялык зерттеу адісі кандай толкындык кубылыска негізделген?
-Шагылу
-Жутылу
-Дифракция
-Интерференция
-Реверберация
97 «Ену терендігі» ультрадыбыс толкындарынын интенсивтілігінеше есе кемиді?
-2 есе
-10 есе
-е есе
-4 есе
-2 е есе

98Журектін козгалыстагы молшерін ошеу, яги ультрадыбыстык кордиография адісі негізіне жатады : 1) Жутылу 2) Шагылу 3) Доплер эффектісі 4) Кавитация
-1,2
-2,3
-3,4
-1,4
-1,2,3,4
99Жиілігі 880КГц болатын УД толкындарынын май улпаларында ену терендігін аныктаныз..
-0,3 см
-10см
-5см
-30 см.
-50 см
100Жиілігі 880КГц болатын УД толкындарынын булшык ет улпаларында ену терендігін аныктаныз..
-0,3 см
-10см
-5см
-30 см.
-50 см
101Жиілігі 880КГц болатын УД толкындарынын суйектерде ену терендігін аныктаныз..
-0,3 см
-10см
-5см
-30 см.
-50 см
102Ультрадыбыс комегімен жана осінділердін молшері мен орналасу орнын аныктау адісі негізделеді
-Кавитацияга
-кысымнын озгерісіне
-УД-тын шагылуына
-УД-тын жутылуына
-Жылулык асеріне
103Ультрадыбыс жаксы жутылады ...?
-суйык орталарда
-Ауада
-Катты орталарда
-орта шекараларында
-ешкашан жутылмайды
104УД-тын агза улпаларына тигізетін механикалык асері тусіндіріледі...
-Диффузия процестерін кушейтілумен
-улпа боліктерінін оз-ара уйкелістерімен
-улпа боліктерінін тербелістерімен
-Тотыгу процестерінін кушейтілуімен
-Су молекулаларынын ионизациясымен
105УД-толкынымен стерелизациялау тусіндіріледі...
-Диффузия процестерінін кушейтілумен
-улпа боліктерінін оз-ара уйкелістерімен
-улпа боліктерінін тербелістерімен
-Тотыгу процестерінін кушейтілуімен
-Су молекулаларынын ионизациясымен
106УД –тык зерттеу адісі негізделеді: ультрадыбыс толкындарынын 1)сынуына, 2) шагылуына, 3) шашырауына, 4) жутылуына.
-1,2 жане 3
-1 жане 3
-2 жане 4
-тек кана 4
-Барлыгы
107Ультрадыбыс комегімен козгалмалы жуйелерді зерттеу адісі негізделеді:ультрадыбыс толкындарынын 1)сынуына, 2) шагылуына, 3) жутылуына, 4) Доплер эффектісіне.
-1,2 жане 3
-1 жане 3
-2 жане 4
-тек кана 4
-Барлыгы
108УЗТ-31 аппаpаты . болып табылады.
-Генератор
-Кушейткіш
-датчик
-Санауыш
-Тузеткіш
109Ультрадыбыстык адістерде саулелендіргіштін бетіне вазелин жагады, неліктен
-Биологиялык улпанын толкындык кедергісін азайту ушін
-Биологиялык улпанын толкындык кедергісін арттыру ушін
-Биологиялы? ?лпамен жа?сы контакт жасау ?шін
-Ауа кабатын жою ушін
-Ауанын толкындык кедергісін азайту ушін
110Ультрадыбыс жиіліктерінін диапазоны?
-0 Гц < v < 20 кГц
-20000 Гц< v < 109 –10 Гц
-20 кГц –тен артык
-20 Гц < v < 1000 кГц
-сайкес жиіліктер корсетілмеген
111Кай ортада дыбыстын таралу жылдамдыгы кобірек ?
-Ауада
-Суда
-Вакуумде
-Биологиялык улпаларда
-Барлык ортада бірдей
112Ультрадыбыс саулелендіргішінін жумысы негізделеді келесі кубылыстарга: 1)магнитостpикция, 2) тура пьезоэффект, 3) кері пьезоэффект, 4) Доплер эффктісі.
-1,2,3
-1 жане 3
-2 жане 4
-тек кана 4
-Барлыгы
113Ультрадыбыс кабылдагышынын жумысы негізделеді келесі кубылыстар?а: 1)магнитостpикция, 2) тура пьезоэффект, 3) кері пьезоэффект, 4) Доплер эффктісі.
-1,2,3
-1 жане 3
-2 жане 4
-тек кана 4
-Барлыгы
114Ультрадыбыс козі жане сулеленетін улпа арасына аралык откізуші орта ретінде арнайы гельді колданган жон, себебі екі ортанын акустикалык кедергісі бірдей болган жагдай да ультрадыбыс толкыны болу шекарасынан шагылмай отеді.
I Уйгарым. II Уйгарым Байланыс
-Дурыс Дурыс Дурыс
-Дурыс Дурыс Дурыс емес
-Дурыс Дурыс емес Дурыс емес
-Дурыс емес Дурыс Дурыс емес
-Дурыс емес Дурыс емес Дурыс емес
115Ультрадыбыс козі мен саулеленетін улпа арасына аралык жеткізуші орта (вазелин) колданган жон, себебі екі ортанын акустикалык кедергісі бірдей болган кезде ультрадыбыс толкыны шекаралыктан шагылмай отеді.
I Уйгарым. II Уйгарым Байланыс
-Дурыс Дурыс Дурыс
-Дурыс Дурыс Дурыс емес
-Дурыс Дурыс емес Дурыс емес
-Дурыс емес Дурыс Дурыс емес
-Дурыс емес Дурыс емес Дурыс емес
116Ішкі мушелердін коленкелі кескінін алу УД мынадай касиеттеріне негізделген:
-Кавитацияга
-кысымнын озгерісіне
-Жылулык асеріне
-УД-тын жутылуына
-УД-тын шагылуына
117Улпалардагы кескіндердін олшемін жане орналасуын аныктау мынаган негізделген:
-Кавитацияга
-кысымнын озгерісіне
-Жылулык асеріне
-УД-тын жутылуына
-УД-тын шагылуына
118УД – мынадай кубылыстарга негізделген: 1) сыну, 2) шагылу, 3) шашырау, 4) жутылу.
-1,2 жане 3
-1 жане 3
-2 жане 4
-тек 4
-барлыгы
119УД комегімен козгалмалы жуйелерді зерттеу мынаган негізделген:
1) сыну, 2) шашырау, 3) жутылу, 4) Доплер эффектісіне.
-1,2 жане 3
-1 жане 3
-2 жане 4
-тек 4
-барлыгы
120Ультрадыбыстык саулелендіргіштер кандай кубылыска негізделген
-Магнитострикция, тура пьезоэффект
-Магнитострикция, кері пьезоэффект
-Кері пьезоэффект
-Тура пьезоэффект
-Доплер эффектісі
121Серпімді тербелістер мен толкындар, жиілігі 20 кГц-тен артык–
-Инфрадыбыс
-Ультрадыбыс
-Дыбыстар
-Діріл
-Соккы

122Беттік керілу кушінін багыты
-суйык ішінен беткері кабатка перпендикуляр
-суйык ішіне карай беткі кабатка перпендикуляр
-суйыктын еркін бетіне жанама бойымен
-тек кана суйыктын кисык бетінде жанама бойымен
-Дурыс жауабы к?рсетілмеген
123Молекулярлы? ?ысым к?шіні? ба?ыты
-с?йы? ішінен беткері ?абат?а перпендикуляр
-с?йы? ішіне ?арай беткі ?абат?а перпендикуляр
-с?йы?ты? еркін бетіне жанама бойымен
-тек ?ана с?йы?ты? ?исы? бетінде жанама бойымен
-Д?рыс жауабы корсетілмеген
124Егер капилляр радиусы 2есе кемісе, капиллярдагы суйык денгейінін биіктігі калай озгереді
-2 есе кемиді
-2 есе артады
-озгермейді
-4 есе кемиді
-4 есе артады
125Кан тамырына инемен дарі жіберу укыпсыз жургізілгенде, тамырдагы кан агысынын баяулауы немесе толык токтауынын негізгі себебі:
-Кан туткырлыгынын артуы
-Тамыр созылмалылыгынын озгеруі
-Кан кысымынын озгеруі
-Тамыр тарылуы
-Газ эмболиясы
126Жугатын суйык ушін косымша кысым кушінін багыты жане мениск пішіні
-Жогары багытталган, донес
-Томен багытталган, ойыс
-Жогары багытталган, ойыс
-Томен багытталган, донес
-Дурыс жауабы корсетілмеген
127Жукпайтын суйык ушін косымша кысым кушінін багыты жане мениск пішіні ?
-Жогары багытталган, донес
-Томен багытталган, ойыс
-Жогары багытталган, ойыс
-Томен багытталган, донес
-Дурыс жауабы корсетілмеген
128Беттік - активті заттар беткі кабат энергиясын азайтады, бул кезде беттік керілу коэффициенті
-Артады
-Кемиді
-озгермейді
-озгеріс айтарлыктай емес
-Дурыс жауабы корсетілмеген
129Окпенін сурфактанттык жуйесінен тыныс алу кызметі реттеледі, себебі альвеоладагы суйыктын беттік керілу коэффициенті кемиді.
I тужырым II тужырым байланыс
-дурыс емес, дурыс емес дурыс емес
-дурыс емес, дурыс емес дурыс
-дурыс, дурыс емес дурыс емес
-дурыс, дурыс дурыс
-Дурыс емес, дурыс дурыс емес
130Беттік керілу байкалады
-Екі суйыктын шекарасында
-катты денелердін шекараларында
-Суйык, ауа жане катты денелер шекарасында
-Суйык жане ауа шекарасында
-Бундай кубылыс жок
131Катты денелер мен суйык молекулалары арасындагы озара асерлесу куші суйык молекулаларынын озара асерлесу кушінен артык болса, онда ... байкалады.
-Суйыктын жугылу кубылысы
-Суйыктын жукпау кубылысы
-Газдын суйыктан шыгу кубылысы
-Булану кубылысы
-Ауырлык кушінін асерінен суйыктын тыгыздалу кубылысы
132Беттік активті затар
-Беттік керілуді азайтады
-Беттік керілуді арттырады
-Беттік керілуге асерін тигізбейді
-Беттік зарядты арттырады
-Беттік зарядты кемітеді
133Цилиндр таріздес тутіктегі жугатын суйык курайды.
-Ойыс мениск
-Донес мениск
-Булт
-Жазык
-Уштык
134Капиллярлар бойымен суйык томен тусуі немесе котерілуі мумкін кушінін асерінен.
-Гравитациялык
-Ауырлык
-беттік керілу
-Тебіліс
-Тартылыс
135Электрокардиографтын блок- схемасына кіретін негізгі элементтерді атап корсетініз.
1.Кушейткіш, 2. Лентаны жылжыту механизмі, 3. Электродтар, 4. Электронды – саулелі тутік, 5. Тарамды кабелі
-барлыгы
-1,2,5
-1,2,3,4
-2,3,5
-1,2,3,5
136Кернеуі 1 мВ –ке тен калибрлеу сигналында электрокардиографтын жазу каламы 5 мм- ге ауыткиды. Т тісінін биіктігі 9 мм. Т тісінін биіктігін мВ – пен орнектеніз
-068 мВ;
-0,45мВ;
-0,045мВ;
-45мВ;
-1,8мВ.




137Q тісіні? басы мен Т тісінін сонындагы ара кашыктык – 16 мм
Лентанын жылжу жылдамдыгы 25 мм/с. Q –T интервалынын узактыгын табыныз.
-2,3с
-0,8с
-1,5с
-0,64с
-0,16с
138Электрокардиограммадагы R-R тістерінін ара кашыктыгы – 27 мм. Лентанын жылжу жылдамдыгы 25 мм/с. Журектін 1 минуттагы согу жиілігін аныктаныз.
-90
-70
-60
-55
-67
139Электр диполі дегеніміз не?
-Бір – бірінен 1 кашыктыкта орналаскан, шамалары озара тен, танбалары бірдей екі нуктелік зарядтан туратын жуйе.
-Тен кабыргалы ушбурыштын тобесінде орналаскан, шамалары озара тен, танбалары бірдей уш зарядтан туратын жуйе.
-Бір – бірінен 1 кашыктыкта орналаскан, шамалары озара тен, танбалары ар – аттас екі нуктелік зарядтар жуйесі.
-Ток откізгіш ортада орналаскан, токтын біреуінен шыгып екіншісіне кіріп жататын екі полюстік жуйесі.
-Квадраттын тобелеріне орналаскан шамасы жане танбасы бойынша бірдей торт зарядтан туратын жуйе.
140Ток диполі дегеніміз не?
-Бір – бірінен 1 кашыктыкта орналаскан, шамалары озара тен, танбалары бірдей екі нуктелік зарядтан туратын жуйе.
-Тен кабыргалы ушбурыштын тобесінде орналаскан, шамалары озара тен, танбалары бірдей уш зарядтан туратын жуйе.
-Бір – бірінен 1 кашыктыкта орналаскан, шамалары озара тен, танбалары ар – аттас екі нуктелік зарядтар жуйесі.
-Ток откізгіш ортада орналаскан, токтын біреуінен шыгып екіншісіне кіріп жататын екі полюстік жуйесі.
-Квадраттын тобелеріне орналаскан шамасы жане танбасы бойынша бірдей торт зарядтан туратын жуйе.
141Бірінші стандарт тарамга сайкес электродтардын косылу нуктелерінін жубын корсетініз.
-он кол- сол кол
-он кол – он аяк
-он кол – сол аяк
-он аяк – сол кол
-он кол – он аяк
142Екінші стандарт тарамга сайкес электродтардын косылу нуктелерінін жубын корсетініз.
-он кол- сол кол
-он кол – сол аяк
-он кол – он аяк
-он аяк – сол кол
-он кол – он аяк
143Ушінші стандарт тарамга сайкес электродтардын косылу нуктелерінін жубын корсетініз.
-он кол- сол кол
-он кол – он аяк
-сол кол – сол аяк
-он аяк – сол кол
-он кол – он аяк
144Журек жумысы бір циклы кезіндегі онын электрлік векторы ушы нуктелерінін геометриялык орыны болып табылады ..?
-тыныштык потенциалы
-электрокардиограмма
-векторэлектрокардиограмма
-электрограмма
-асер потенциалы
145ЭКГ-ні модельдеу барысында, оны коршаган ортаны .,..,.. деп алады.
а. Біртекті г. біртекті емес
б. Изотропты д. Анизотропты
в. шектелген е. Шексіз
1. абе 2. адв 3. бдв 4. абв. Келтірілген уйгарымдардын кайсысы дурыс ?
-1,2,3
-1,3
-2,4
-4
-Барлыгы
146Диполь моменті
-Р=qL
-P=F/S
-F=qE
-E=U/d
-C=q/U
147Беттік керілу куштері . бойынша жумыс аткарады
-Суйыктын еркін бетін кыскарту бойынша
-Суйыктын еркін бетін жылжыту бойынша
-Беттік зарядты ыгыстыру
-Суйыктын ионизациясы
-Суйыктын еркін бетінде зарядты калыптастыру
148Беттік керілу коэффициентін аныктау адістері : 1) капиллярлык 2) тамшынын узілуі 3) дененін суйыкта томен тусуі 4 ) пластинканы жулып алу
-1, 2 жане 3
-1 жане 3
-2 жане 4
-тек кана 3
-Барлыгы
149Беттік керілу коэффициенті олшемі.
-кг/м
-Дж/м^2
-Н/м
-Н/м^2
-Дж/м
150Цилиндр тутіктегі жукпайтын суйык тузеді....
-Ойыс мениск
-Донес мениск
-Булт
-Жазык
-уштык
151Беттік керілу коэффициентінін формуласы
-P = rgh
-P = 2 /R - Pатм
-n = F / (S dv/dt)
-P = 2 /R
-сигма = F/l
152Лаплас формуласы
-P = rgh
-P = 2 /R - Pатм
-n = F / (S dv/dt)
-P = 2 /R
- сигма= F/l
153Егер кан туткырлыгы 2 есе артса, кан агысынын колемдік жылдамдыгы калай озгереді?
-озгермейді
-2 есе артады
-4 есе артады
-4 есе кемиді
-2 есе кемиді
154Атеросклероз кезiнде кан тамырларынын колденен кимасы олардын кабыргасына тунган холестериннiн асерінен сонынан кальциленуiмен байланысты кiшiреедi. Бул кезде кан агысында кандай озгерiстер пайда болуы мумкiн?
-Турбуленттiк агыс ламинарлыкка айналады.
-Ламинарлык агыс турбуленттiкке айналады
-кан козгалысы токтайды
-кан жылдамдыгы артады
-озгерiстер байкалмайды.
155Орташа есеппен алганда каннын соккы колемі ...
-60 мл
-3600 мл
-5 мл
-д?л айту мумкін емес
-5 л
156Егер агзадагы каннын жалпы колемі 5 литр болса, ал каннын соккы колемін 60 мл деп есептесек, Журек неше рет сокканда барлык кан журек аркылы отеді?
-60
-83
-72
-100
-40
157Орташа есеппен алганда каннын минуттык соккы колемі ...
-60 мл
-5мл
-3600 мл
-дал айту мумкін емес
-5 л
158Кай тамырда гидравликалык кедергі ен жогары?
-Артерияда
-А ортада
-Веналарда
-Капиллярда
-Артериолаларда
159Кан агысынын колемдік жылдамдыгы кай занга багынады?
-Пуазейль занына
-Гаген-Пуазейль занына
-Ньютон занына
-Ом занына
-Стокс занына
160Ламинарлык агыстын турбуленттік агыска айналуы ... санымен жане ... жылдамдыкпен аныкталады.
-Рейнольдс, біркалыпты
-Рейнольдс, кризистік
-Фарадей, біркалыпты
-Фарадей, кризистік
-кризистік, біркалыпты
161Ірі кан тамырынын центрінен шетіне карай кашыктаган сайын, жиіліктін доплерлік ыгысуы калай озгереді? УД кан агысымен багыттас шагылады.
-Кемиді.
-Аныктау мумкін емес.
-Нольге тен.
-озгермейді, бірак нольге тен емес
-Артады.
162Пульстік толкыннын таралу жылдамдыгы тура пропорционал ....
-Тамырдын калындыгы мен диаметріне
-Тамыр калындыгы мен серпімділік модуліне
-Тамыр диаметрі мен серпімділік модуліне
-кан тыгыздыгы мен тамыр калындыгына
-кан тыгыздыгы мен серпімділік модуліне
163Журектін сол жак карыншасынан алыстаган сайын тамырлар жуйесіндегі кан кысымы калай озгереді?
-Барлык тамырларда бірдей.
-Нольге дейін сызыкты кемиді
-Нольге жане одан арі теріс манге дейін сызыктык емес кемиді.
-Журекке кірер жерде куыс венада минимумге дейін кемиді
-Кездейсок сипат алады жане жалпы зандылыкка багынбайды.
164Кан тамырынын, мысалы, аортанын диаметрі 2 есе кішірейсе, онда кан агысынын колемдік жылдамдыгы калай озгерді?
-озгермейді
-8 есе артады
-4 есе артады
-16 есе артады
-16 есе кемиді
165Кан тамыр арнасында кан агысы жылдамдыгы калай озгереді?
-Тамырлар жуйесінін барлык боліктерінде бірдей.
-Тамырлар жуйесінін барлык боліктерінде кемиді.
-Тамырлар жуйесінін барлык боліктерінде артады
-Артериялык болікте кемиді, веналда - артады
-Артерия, артериолада кемиді, капиллярда нольге жакын, ал венада артады.
166Кай тамырда кан агысынын жылдамдыгы практика жузінде нольге тен?
-Ірі артериялар
-Артериолалар
-Капиллярлар
-Веналар
-журекке кірер жердегі куыс вена
167Тамырлар жуйесінін кай болігінде кысым теріс манге ие?
-Ірі артериялар
-Артериолалар
-Капиллярлар
-Веналар
-журекке кірер жердегі куыс вена
168Кай адіс журек - тамыр жуйесінін серпімді касиеттерін аныктауга мумкіндік береді ?
-Фонокардиография
-механокардиография
-Баллистокардиография
-Реография
-дурыс жауабы жок
169Егер серпімділік модулі 9 есе артса, пульстік толкыннын таралу жылдамдыгы калай озгереді?
-озгермейді
-3 есе артады
-9 есе артады
-18 есе артады
-9 есе кемиді
170Жасанды кан айналыс аппаратында насостык жуйенін аткаратын кызметі: 1. окпені? ?ызметі 2. кан тамырларынын кызметі, 3. Журек клапандары, 4. Журек.
-1,2 жане 3
-1 жане 2
-2 жане 3
-Тек 4
-Барлыгы
171Каннын соккы колемі 60 мл тен; егер бір минуттагы журектін жиырылу жиілігі (пульсы) 60 -тан 72 -ге дейін озгерсе, каннын минуттык колемі калайша озгереді?
-3600 мл
-4320
-360
-720
-432
172Бір рет жиырылу барысында журектін орташа куаты W=3.3 Вт. болса, 90 минут ішінде журектін аткаратын жумысы каншага тен ?
-17. 820 Дж
-1. 7820 Дж.
-178. 20 Дж.
-17820 Дж.
-1782. 0 Дж.
173Кан айналыс жуйесі моделінін ерекшеліктерін атап отініз: 1.Туйыкталган, 2. канга толы, 3. Тамыр кабыргалары серпімді-созылмалы, 4. Колденен кимасынын ауданы айнымалы жане тармакталган.
-1,2 жане 3
-1 жане 2
-2 жане 3
-Тек 4
-Барлыгы
174.Ньютондык емес суйыктар туткырлыгы
-Температурага
-Температура мен концентрацияга
-Температура мен кысымга
-кысымга
-Температурага, кысымга жане ыгысу жылдамдыгына –тауелді суйыктар.
175.Аталган параметрлердін кайсысы ньютондык суйыкка тан емес?
-Аккыштык шегі
-Ыгысу кернеуі
-Ыгысу жылдамдыгы
-Туткырлык коэффициенті
-кысым градиенті
176.Жасанды кан айналым аппаратынын насостык жуйесі кайсыларды?
1) окпе, 2) кан тамырлары, 3) журек клапандары, 4) журек кызметін аткарады.
-1,2 жане 3
-1 жане 2
-2 жане 3
-Тек 4
-Барлыгы
177.Эйнтховен теориясы бойынша 1-ші стандарт тарамга кайсысы сайкес келеді ?
-он кол-сол кол
-он кол-сол аяк
-сол кол-сол аяк
-сол кол-он аяк
-он аяк-сол аяк
178.Эйнтховен теориясы бойынша 2-ші стандарт тарамга кайсысы сайкес келеді ?
-он кол-сол кол
-он кол-сол аяк
-сол кол-сол аяк
-сол кол-он аяк
-он аяк-сол аяк
179.Эйнтховен теориясы бойынша 3-ші стандарт тарамга кайсысы сайкес келеді ?
-он кол-сол кол
-он кол-сол аяк
-сол кол-сол аяк
-сол кол-он аяк
-он аяк-сол аяк
180.Электрокардиограф – бул ?
-кушейткіш
-генератор
-тузеткіш
-турлендіргіш
-кубылыс
181.Журектін электрлік белсенділігін айырып білу адістері:
1) Баллистокардиография 2) электрокардиография
3) электроэнцефалография 4) векторэлектрокардиография
-1,2,3
-1,3
-2,4
-4
-Барлыгы

182.Журектін булшык еттері козган кездегі пайда болган биопотенциалдарды тіркеу адісі.
-Электрокардиография
-Электроэнцефалография
-Электромиография
-Электроретинография
-Дурыс жауабы жок
183.Бас миынын биоэлектрлік активтілігін, биопотенциалдарын тіркеу адісі.
-Электрокардиография
-Электроэнцефалография
-Электромиография
-Электроретинография
-Дурыс жауабы жок
184.Нерв стволдары мен булшык еттерінін биопотенциалдарын тіркеу адісі.
-Электрокардиография
-Электроэнцефалография
-Электромиография
-Электроретинография
-Дурыс жауабы жок
185.Коз торынын биопотенциалдарын тіркеу адісі.
-Электрокардиография
-Электроэнцефалография
-Электромиография
-Электроретинография
-Дурыс жауабы жок
186.Электрокардиография
-Журектін булшык еттерн козган кездегі пайда болган биопотенциалдарды тіркеу адісі.
-Бас миынын биоэлектрлік активтілігін, биопотенциалдарын тіркеу адісі.
-Нерв стволдары мен булшык еттерінін биопотенциалдарын тіркеу адісі.
-Коз торынын биопотенциалдарын тіркеу адісі.
-Дурыс жауабы жок
187.Электроэнцефалография
-Журектін булшык еттері козган кездегі пайда болган биопотенциалдарды тіркеу адісі.
-Бас миынын биоэлектрлік активтілігін, биопотенциалдарын тіркеу адісі.
-Нерв стволдары мен булшык еттерінін биопотенциалдарын тіркеу адісі.
-Коз торынын биопотенциалдарын тіркеу адісі.
-Дурыс жауабы жок
188.Электромиография
-Журектін булшык еттері козган кездегі пайда болган биопотенциалдарды тіркеу адісі.
-Бас миынын биоэлектрлік активтілігін, биопотенциалдарын тіркеу адісі.
-Нерв стволдары мен булшык еттерінін биопотенциалдарын тіркеу адісі.
-Коз торынын биопотенциалдарын тіркеу адісі.
-Дурыс жауабы жок
189.Электроретинография
-Журектін булшык еттері козган кездегі пайда болган биопотенциалдарды тіркеу адісі.
-Бас миынын биоэлектрлік активтілігін, биопотенциалдарын тіркеу адісі.
-Нерв стволдары мен булшык еттерінін биопотенциалдарын тіркеу адісі.
-Коз торынын биопотенциалдарын тіркеу адісі.
-Дурыс жауабы жок
190.ЭКГ 10 мм/мВ сезімталдыкта жазылган.Жазбадагы R-тісінін мані 15 мм. Онын мані мВ есебімен каншага тен болады ?
-1,5мВ
-15мВ
-1 мВ
-15мВ
-10мВ
191.ЭКГ блогынын кайсысы электромеханикалык болады ?
1) коректендіру блогі 2) кушейту блогі 3) тарамдар блогі 4) тіркеу блогі
-1,2,3
-1,3
-2,4
-4
-Барлыгы
192.Медико-биологиялык информацияны алу блок-схемасын білетін болсаныз, онда электрокардиографта кайсысы жок ?
-датчик
-электрод
-кушейту
-коректену
-Тіркеу
193.Стандартты электрокардиограммада теріс орісті кандай тістерді атауга болады: 1) PQ 2) QS 3) QRS 4) PTR
-1,2,3
-2
-2,4
-4
-Барлы?ы
194.Функционалдык диагностика куралдарынын кайсысында ЭСТ колданылмайды
-электрокардиограф
-электрокардиоскоп
-энцефаласкоп
-вектор- электрокардиоскоп
-жауаптар ішінде дурысы жок
195.Біртекті емес электр орісіндегі диполь
-Куш сызыктарынын бойымен орналасады
-Куш сызыктарына перпендикуляр орналасады
-Кушті электр орісіне карай тартылады
-орістен шыгарылады
-оріспен асерлеспейді
196.Ньютондык емес суйыктар туткырлыгы
-Температурага
-Температура мен концентрацияга
-Температура мен кысымга
-Кысымга
-Температурага, кысымга жане ыгысу жылдамдыгына –тауелді суйыктар.
197.Журектін сол жак карыншасынан алыстаган сайын тамырлар жуйесіндегі
кан кысымы калай озгереді?
-Барлык тамырлырда бірдей
-Нольге дейін сызыкты кемиді
-Нольге жане одан арі теріс манге дейін сызыктык емес кемиді
-Журекке кірер жерде куыс венада минимумге дейін кемиді
-Кездейсок сипат алады жане жалпы зандылыкка багынбайды

198.Серпімділік модулі 9 есе арткан кан тамырынык бойында, пульстік толкыннык таралу жылдамдыгы калай озгереді?
-озгермейді
-3 есе артады
-9 есе артады
-18 есе артады
-9 есе кемиді
199.Егер каннын туткырлыгы 2 есе кобейсе, онда тамырдагы кан агысынын колемдік жылдамдыгы калай озгереді?
-озгермейді
-3 есе кемиді
-2 есе кемиді
-3 есе артады
-2 есе артады
200.Каннын соккы колемі 60 мл болсын. Журектін жиырылу жиілігі 60 тан 72 сог/мин озгергенде, каннын минуттык колемі каншага озгереді?
-3600мл
-4320мл
-360мл
-720мл
-432мл
201.Кан айналым жуйесі моделінін ерекшеліктеріне кайсылар жатады?
1) туйыкталган, 2) канга толы, 3)тутіктер кабыргаларынын майыскак-жумсактыгы, 4) кималарынын айнымалыгы мен коп тармактылыгы
-1, 2, 3
-1, 2
-2, 3
-4
-Барі
202.Тамырлар жуйесінін кай болігінде кысым теріс манді болады?
-Ірі артерияларда
-Артериолдарда
-Капиллярларда
-Веналарда
-Журек куяр жердегі куыс венада
203.Туткырлыгы жылдамдык градиентіне тауелді суйыктар
-Жугатын
-Жукпайтын
-Ньютондык
-Ньютондык емес
-карапайым
204.Туткырлык коэффициентін аныктау адістері:
1) Капиллярлык 3) Дененін суйыкта томен тусуі
2) Тамшынын узілуі 4) Пластинаны жулып алу
-1,2 жане 3
-1 жане 3
-2 жане 4
-тек кана 3
-Барлыгы
205.Ультрадыбыс козі мен саулеленетін улпа арасына аралык жеткізуші орта (глицерин немесе су) колданган жон, себебі екі ортанын акустикалык кедергісі бірдей болган кезде ультрадыбыс толкыны шекаралыктан шагылмай отеді.
I уйгарым. II уйгарым Байланыс Жауабы
-Дурыс Дурыс Дурыс
-Дурыс Дурыс Дурыс емес
-Дурыс Дурыс емес Дурыс емес
-Дурыс емес Дурыс Дурыс емес
-Дурыс емес Дурыс емес Дурыс емес
206.Ішкі мушелердін коленкелі кескінін алу УД мынадай касиеттеріне негізделген:
-Кавитацияга.
-кысымнын ауыспалылыгына
-Жылулык эффектіге
-УД жутылуына
-УД шагылуына
207.Камертоннын шыгаратын дыбысы ... болып табылады.
-карапайым тон
-Курделі тон
-Шу
-Инфрадыбыс
-Ультрадыбыс
208.Дыбыс интенсивтілігі шкаласынан каттылык шкаласындагы децибелдерді ажырату ушін, оларды деп атайды.
-Бел
-Тон
-Фон
-Ватт
-Децибел
209.Гармониялык периодты процесс болып табылатын дыбыс -
-карапайым тон
-Шу
-Курделі тон
-Соккы
-Негізгі тон
210.Акустикалык спектр курамындагы ен томенгі жиілікті тон -
-карапайым тон
-Шу
-Курделі тон
-Соккы
-Негізгі тон
211.Ар кезде, дыбыс куаттарынын катынасы 100 есе арткан сайын, децибелмен олшенген онын интенсивтігі каншага артады?
-5
-20
-100
-10
-озгермейді
212.Биологиялык улпалардын толкындык кедергісі ауанын толкындык кедергісінен неше есе артык?
-30 есе
-3000 есе
-300 есе
-3 есе
-олардын толкындык кедергілері тен
213.Ультрадыбыстын адістерде саулелендіргіштін бетіне вазелин жагады, неліктен
-Биологиялык улпанын толкындык кедергісін азайту ушін
-Биологиялык улпанын толкындык кедергісін арттыру ушін
-Биологиялык улпамен жаксы контакт жасау ушін
-Ауа кабатын жою ушін
-Ауанын толкындык кедергісін азайту ушін
214.Жиілігі 880КГц болатын УД толкындарынын булшык ет улпаларында ену терендігін аныктаныз..
-0,3 см
-10см
-5см
-30 см.
-50 см
215.Жиілігі 880КГц болатын УД толкындарынын суйектерде ену терендігін аныктаныз..
-0,3 см
-10см
-5см
-30 см.
-50 см
216.Суйыктын туткырлыгын аныктаган галым.
-Бернулли
-Ньютон
-Вебер-Фехнер
-Пуазейль
-Бугер-Ламберт-Бер
217.Жарыктын жутылуы кімдердін занына негізделген.
-Бернулли
-Ньютон
-Вебер-Фехнер
-Пуазейль
-Бугер-Ламберт-Бер
218.Дыбыстын каттылыгын сезу кандай занга негізделеді.
-Бернулли
-Ньютон
-Вебер-Фехнер
-Пуазейль
-Бугер-Ламберт-Бер
219.Суйыктын туткырлыгын аныктау адістері. 1. капиллялык , 2. роттациялык , 3. Стоксс, 4. пластинканы жулып алу адісі , 5. тамшынын узіліп тусу адісі.
-1 , 2
-1 , 2 , 3
-1 , 2 , 3 , 4
-1 , 2 , 3 , 4 , 5
-2 , 4
220.Суйыктын беттік керілуін аныктау адістері. 1. капиллялык , 2. роттациялык , 3. Стоксс, 4. пластинканы жулып алу адісі , 5. тамшынын узіліп тусу адісі.
-1 , 2
-1 , 2 , 3
-1 , 2 , 3 , 4
-1 , 2 , 3 , 4 , 5
-4. 5
221.Цилиндр таріздес тутіктегі жугатын суйык курайды.
-Ойыс мениск
-Донес мениск
-Булт
-Жазык
-Уштык
222.Цилиндр таріздес тутіктегі жукпайтын суйык курайды.
-Ойыс мениск
-Донес мениск
-Булт
-Жазык
-Уштык
223.Кан тамырына инемен дарі жіберу укыпсыз жургізілгенде, тамырдагы кан агысынын баяулауы немесе толык токтауынын негізгі себебі:
-кан туткырлыгынын артуы
-Тамыр созылмалылгынын озгеруі
-Кан кысымынын озгеруі
-Тамыр тарылуы
-Газ эмболиясы
224.Беттік керілу коэффициенті олшемі.
-кг/м
-Дж/м^2
-Н/м
-Н/м^2
-Дж/м
225.Кан тамырларынын колденен кимасы озгерген жане тармакталган жерлерінде кан кысымынын курт томендеуі немен тусіндіреледі ?
-Гидравликалык кедергінін артуымен
-Ламинарлык агыстын турбуленттік агыска айналуымен жане гидравликалык кедергінин артуымен
-Гидравликалык кедергінін кішіреюімен
-Ламинарлык агыстын турбуленттік агыска айналуымен жане гидравликалык кедергінін кішіреюімен
-Дурыс жауабы корсетілмеген
226.Каннын сонгы колемі 60 мл тен; егер бір минуттагы журектін жиырылу жиілігі (пульсы) 60 -тан 72 -ге дейін озгерсе, каннын минуттык колемі калайша озгереді?
-3600 мл
-4320
-360
-720
-432
227.Бір рет жиырылу барысында журектін орташа куаты W=3.3 Вт. болса, 90 минут ішінде журектін аткаратын жумысы каншага тен ?
-17. 820 Дж
-1. 7820 Дж
-178. 20 Дж.
-17820 Дж.
-1782. 0 Дж
228.Аныктаманы толыктырыныз. Беттік керілу куш жане суйык болып келеді. 1) контурга параллель; 2) бетіне жанама; 3) суйык бетіне перпендикуляр; 4) контурга перпендикуляр.
-1 , 2 , 3
-1 , 3
-2 , 4
-4
-Барлыгы
229.Журек тамыр жуйесінде кан козгалысынын себептерін зерттейтін– биофизиканын тарауы.
-Термодинамика
-Гемодинамика
-Аэродинамика
-Оптика
-Квант
230.Журек тамыр жуйесінде кан козгалысынын себептерін , механизмдерін тексеруге .... зандары колданылады.
-Термодинамика
-Гидродинамика
-Аэродинамика
-Оптика
-Квант
231.Канды зерттейтін гылымды .... деп атайды.
-Стомотология
-Терапея
-Гинекология
-Гематология
-Травматология
232.Сол жак карыншадан агып шыккан кан колка аркылы артериялар,веналармен журіп отырып, он жак журекшеге куюы .....
-кан айналымынын улкен шенбері
-кан айналымынын кіші шенбері
-кан айналымынын орташа шенбері
-кан айналымынын усак шенбері
-Д?рыс жауабы жок
233.Он жак журекшедегі кан артериялар, окпенін капиллярлары мен веналары аркылы агып отырып, сол жак журекшеге куюы .....
-кан айналымынын улкен шенбері
-кан айналымынын кіші шенбері
-кан айналымынын орташа шенбері
-кан айналымынын усак шенбері
-Дурыс жауабы жок
234....... канды венадан артерияга айдап отыратын насос кызметін аткарады.
-окпе
-Буйрек
-Талак
-Журек
-Бауыр
235.Журектін жиырылу жане созылу периодын журек ... деп атайды.
-Систола
-Диастола
-Цикл
-Амплитуда
-Дурыс жауабы жок
236.Биофизика нені зерттейді:
-химиялык озгерулер кезіндегі заттардын курамы мен курылымынын озгеруі;
-агзанын жумыс істеуі негізінде жаткан физикалык химиялык процесстер
-метаболикалык процестердін химиялык ерекшеліктері
-химиялык реакциялардын журуіне сырткы жагдайлардын асері
-турлі процестердін жылдамдык сипаттары
237.Электр импульсінин асерінен журектін жиырылуын ... деп атайды.
-Систола
-Диастола
-Цикл
-Амплитуда
-Дурыс жауабы жок
238.Электр импульсінін асерінен журектін созылуын ... деп атайды.
-Систола
-Диастола
-Цикл
-Амплитуда
-Дурыс жауабы жо
15

Приложенные файлы

  • doc 11257400
    Размер файла: 196 kB Загрузок: 1

Добавить комментарий